Лікувально-профілактичні послуги: види, організація, аналіз рівня розвитку
Особливості організації комплексної терапії різних видів лікувально-профілактичних послуг. Надання медично-профілактичних послуг у рекреаційних закладах. Галузева структура рекреаційної системи Закарпатської області, лікувальні послуги санаторію "Шаян".
Рубрика | Спорт и туризм |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 09.10.2011 |
Размер файла | 56,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Врахування основних вищевказаних проблем розвитку рекреаційного комплексу області та наявних позитивних галузеутворюючих факторів дають підстави передбачити етапний процес становлення рекреації в регіоні . Кожний етап в залежності від умов його реальної реалізації може тривати від 4 до 6 років і забезпечує поступове становлення рекреації як високоефективної економічної галузі. На першому етапі, при використанні викладених вище позитивних факторів необхідно вже сьогодні залучити до відпочинку в області якомога більшу кількість рекреантів з метою отримання фінансових надходжень для розширення та реконструкції наявних в регіоні баз. Для цього існує ціла низка туристичних продуктів , які можна впровадити за досить короткий проміжок часу. Вони базуються, перш за все, на природно - географічних особливостях краю і менше прив'язані до вимог матеріального сервісу. Сюди можна віднести: організацію піших, кінних, велосипедних, водних історичних та релігійних турів, рибальство, пригодницько-оздоровчий, екстремальний та гірськолижний туризм. Разом з тим, повноцінне використання цих напрямків дозволить сконцентрувати необхідні кошти для реконструкції і розширення наявної матеріальної бази.
Велику роль в такому процесі можуть відіграти природньо-заповідні та курортні зони, які стануть важливим фактором приваблення значної кількості рекреантів. На цьому етапі пріоритетним ринками збуту можуть бути Східна Україна, країни СНГ, найближчі західні сусіди (Польща, Угорщина, Румунія, Словаччина), українська діаспора (Канада, Аргентина, США). Для досягнення результату в першу чергу необхідно: здійснити пряму рекламно - промоційну діяльність через місцеві туристичні підприємства та туроператорів; приймати участь у споживацьких рекламних заходах, що відбуваються у великих містах України; використовувати можливості мережі Інтернет для здійснення маркетингу послуг, що пропонуються; чітко визначити потреби відпочиваючих при проведенні кожного конкретного заходу, підготувати висококваліфікований обслуговуючий персонал, забезпечити особисту безпеку відпочиваючих; здійснити заходи по формуванню бази та кваліфікованих кадрів для розвитку в області сільського туризму. Паралельно необхідно докласти всіх зусиль для збереження існуючої бази туристично - рекреаційного та санаторно-курортного комплексів, зберегти високопрофесійний медичний та туристичний персонал, здійснити заходи з пошуку потенційних інвесторів і забезпечити залучення їх коштів в підприємства галузі. В цей же час на державному рівні слід встановити правовий режим максимальної підтримки і стимулювання рекреаційної галузі, що дозволить створити широкий спектр конкурентноспроможних рекреаційних продуктів. Роль держави (в особі центральних та місцевих органів влади) на цьому етапі полягає у розробці рекреаційної політики та планів розвитку туризму, створенні відповідної інфраструктури, сприятливого економічного, регуляторного, податкового та політичного середовища, яке б забезпечувало збільшення надходжень інвестиційних коштів, постійний ріст туристичного бізнесу та давало б можливість пропагувати країну , як державу з розвинутою рекреаційною індустрією та формувати її позитивний імідж. Більш широкомаштабні рекреаційні об'єкти і продукти потребують певного проміжку часу для віддачі та зайняття відповідного місця на ринку послуг. Тому сформування їх у кінцевому вигляді і реалізацію можна віднести до другого етапу. На цьому етапі основна увага повинна приділятись реструктуризації всього туристично-санаторного господарства, створенню мережі сучасних комфортабельних санаторіїв, туристичних баз, баз відпочинку, готельних установ, які надають широкий спектр рекреаційних та супутніх послуг. Кількість відпочиваючих суттєво збільшиться завдяки сформуванню розгалуженої мережі приватних та фермерських господарств які займаються прийомом відпочиваючих.
Реалізацію рекреаційних послуг в цей час необхідно виводити на рівень розвинутих європейських держав (Німеччина, Великобританія, Франція) та США., а основний принцип індустрії відпочинку і оздоровлення повинен передбачати максимально можливе збільшення грошових надходжень від реалізації конкурентоспроможних якісних послуг, а не надання дешевих туристичних послуг. Держава в цей час бере на себе роль стратегічного лідера туристично-рекреаційної індустрії як галузі економіки, регулює цю діяльність за допомогою законів та інших регуляторних актів, контролює дотримання якості і безпеки пропонованих послуг, виконання установлених вимог та стандартів. Виконання вищезазначених завдань зумовить прискорений розвиток рекреаційно-туристичного та санаторно-курортного комплексів Закарпаття, зробить його конкурентноспроможним, життєздатним та самоокупним, створить сприятливий клімат для споживача та зацікавленість для інвесторів.
3.2 Стан і перспективи розвитку лікувально-профілактичних послуг в Україні
На сучасному етапі розвитку суспільства, при загостренні економічних, соціальних та екологічних проблем, все актуальнішим є збереження здоров'я окремої людини та соціуму конкретної території, що породжує цілий спектр потреб, реалізацію яких забезпечує рекреаційна галузь господарства . Потреби в кожній субгалузі рекреації формуються під впливом різних факторів. Зокрема, потреба в санаторно-курортному лікуванні та оздоровленні виникає через порушення стану здоров'я, необхідність в профілактичному оздоровленні, відтворенні фізичних, психічних сил. Потреби у відпочинку та туризмі визначаються необхідністю зняття фізичної, психічної втоми та напруги, бажанням духовного, інтелектуального, фізичного розвитку. Рекреаційні потреби, під дією цих факторів, визначають попит на рекреаційні послуги, як частину потреб споживача, забезпечену грошовою масою. Отже, на попит, з одного боку, великий вплив має матеріальна забезпеченість населення регіону, з іншого - пропозиція, можливість вибору згідно смаків, звичок, очікувань рекреантів, що формуються під впливом таких факторів як вік, стать, соціальна належність, традиції, релігійні та національні особливості, уподобання, стан здоров'я. Зараз існує значна диференціація в доходах населення, але питома частка малозабезпеченого населення - найбільша. Необхідно врахувати дану обставину і створити умови для задоволення потреб населення згідно з його матеріальними можливостями. Цього можна досягти через диверсифікацію цін та різнорівневість рекреаційного сервісу.
Україна має всі необхідні умови для розвитку рекреаційного комплексу. У країні є лікувально-оздоровчі, спортивні (туристичні), пізнавальні системи комплексу. У нас багато рекреаційних ресурсів: бальнеологічних (мінеральних вод, грязей), кліматичних, ландшафтних, пляжних, пізнавальних. Досвід показує, що майже в усіх областях України щорічно проводять свій відпочинок тільки неорганізованим способом кілька мільйонів чоловік. Але слід відмітити, що в результаті аварії на Чорнобильській АЕС якість рекреаційних ресурсів помітно знизилася. Разом з тим в Україні існують традиційні і перспективні санаторно-курортні райони з ефективними унікальними ресурсами для відпочинку і лікування.
У гірських та передгірських районах Закарпатської області, особливо біля Сваляви, є значні запаси вуглекислих вод, на базі яких працює декілька курортів. Поблизу села Синяк є родовища сульфідних вод, а хлоридно-натрієві води розвідано в Усть-Чорній. Різноманітними мінеральними водами багата Львівська область. Цінні всесвітньо відомі гідрокарбонатно-сульфатні, кальцієво-магнієві, сульфатні, натрієво-кальцієві води є у Карпатському регіоні, зокрема в Трускавці та Східниці (див. додаток В). На незначній відстані від Трускавця, у Моршині, розвідані й широко використовуються сульфатно-хлорні, натрієво-магнієво-кальцієві води. На північ від Львівського Передкарпаття зосереджені відомі сульфідні води в Любені Великому і Немирові. Такі води, а також грязі, є на півночі Івано-Франківської області в с. Черче. Усі ці ресурси мінеральних вод мають лікувальне значення. Чимале значення для лікування і відпочинку мають рекреаційні ресурси Полісся. Тут зосереджені значні масиви лісів, зокрема соснових. Переважає м'яка тепла зима і досить вологе літо. Є велика кількість прісних озер; повноводні ріки повільно протікають у низьких берегах. Першочергове значення мають рекреаційні ресурси тих місцевостей, які розташовані біля озер, рік і лісів. Можливості для лікування і відпочинку використовуються на Поліссі недостатньо. При цьому слід врахувати, що аварія на Чорнобильській АЕС негативно вплинула на можливості використання рекреаційних ресурсів центральної і східної частини Західного Полісся (північної частини Київської і Житомирської та деяких північних районів Чернігівської і Рівненської областей). Встановлено, що рівень радіації змінюється по вертикалі - біля основи крони він високий (30 %), над поверхнею крони він становить 100 %, на відстані 1 м від поверхні землі - 25%, над трав'яним покривом - 10 %.
Унікальні і сприятливі для освоєння рекреаційні ресурси має крайня північно-західна частина країни. На півночі Волинської області, у верхів'ї Прип'яті, в добре освоєному в господарському відношенні регіоні, знаходиться так зване Українське поліське поозер'я. Воно характеризується великою кількістю різноманітних за площею та глибиною озер, великими лісовими масивами з переважанням сосни, значними площами лук і боліт. Абсолютні висоти цієї рівнинної території становлять 160-190 м. Насамперед це Південний рекреаційний район, до складу якого входять приморські території Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької і Донецької областей та Автономної Республіки Крим. Даний район є порівняно посушливим (середньорічна кількість опадів 300-400 мм, переважно у холодний період) з дуже теплим і тривалим літом, теплою зимою, ранньою і короткою весною. Південний берег Криму характеризується м'яким субтропічним кліматом середземноморського типу. В межах названого району виділяються три підрайони: західний, кримський і східний.
Західний підрайон (Одеська, Миколаївська області та західна частина Херсонської) характеризується помірним кліматом - більшою кількістю опадів, вищою відносною вологістю повітря і нижчою температурою морської води у літньо-осінній період. Тут зосереджені значні ресурси для організації грязьового лікування у вигляді намулової грязі солених озер і лиманів (Куяльницький та ін.). Значний ефект дають купання в морській воді, сонячні та повітряні ванни. Кримський підрайон, особливо невелика витягнута вздовж берега територія Південного берега Криму, захищена з півночі горами. Тут зосереджені надзвичайно сприятливі кліматичні ресурси для відпочинку та лікування: тепла волога зима з температурою січня +1...+5°С, липня - близько +25°С. У літньо-осінній період випадає невелика кількість опадів, переважає ясна безхмарна погода. Кількість годин сонячного сяйва тут коливається від 2000 до 2500 на рік. Сприятливі передумови для відпочинку і лікування є також у східній та західній частинах Криму. Унікальні грязі для лікування зосереджені в районах Євпаторії, Феодосії, Саку та в багатьох інших населених пунктах. Значні рекреаційні ресурси є у східному підрайоні, який простягається вздовж Азовського моря. Клімат у цьому підрайоні більш континентальний, температура менш солоної морської води вища. Підрайон має сприятливі кліматичні водно-морські та грязьові ресурси. Цінні лікувальні грязі є в районах Бердянська, Маріуполя.
Унікальні рекреаційні ресурси є також у Карпатах, Передкарпатті і Закарпатті, які входять у вигляді підрайонів у великий Карпатський район. Він характеризується значною кількістю опадів (700-800 мм на рік у рівнинних районах і до 1700 мм в горах), високою відносною вологістю повітря, м'якою зимою, теплим дощовим літом і помірно теплою сухою осінню. Сніг у горах досягає товщини 40-80 см і лежить протягом 3,5 місяців. Гірські райони характеризуються чистим повітрям, насиченим влітку та восени ароматом ялин, ялиць і ялівцю, а також різнотрав'ям та листяними лісами. У районі розташовані великі масиви лісів, джерела цінних і різноманітних за своїм хімічним складом та лікувальними властивостями мінеральних вод, в ряді випадків унікальних. Найбільшу цінність мають водно кліматичні та лісові ресурси групи Шацьких озер (їх тут близько 30), в тому числі такі великі, як Світязь (площа близько 2,5 тис. га, максимальна глибина 58 м), Пулемецьке, Люцимир, Пісочне, Острів'янське, Перемут та ін. Значну частину регіону займає Шацький національний парк (майже 20 % його площі, близько 6500 га, припадає на озера). їх чиста вода, здебільшого з піщаними берегами, аромат соснових лісів, ресурси різноманітних дикорослих плодів, ягід і грибів, значні рибні ресурси, а також теплий і м'який вологий клімат - усе це створює винятково сприятливі умови для лікування та відпочинку, для формування тут нового санаторно-курортного комплексу державного значення. Перспективними для залучення до господарської діяльності є рекреаційні ресурси Лісостепової зони. Клімат тут м'який, вологість повітря дещо менша, ніж на Поліссі, опади переважають у першій половині літа. Складовою частиною рекреаційних ресурсів є чисті поверхневі, а також підземні мінеральні води, у тому числі лікувальні.
В Україні є великі запаси лікувальних грязей. До них відносяться різні за походженням природні утворення (відкладення боліт, озер та морських заток), які складаються з води, мінеральних та органічних речовин і являють собою однорідну тонкодисперсну пластичну масу з певними тепловими та іншими фізико-хімічними властивостями. За прийнятою класифікацією, лікувальні грязі поділяються на торфові (прісноводні, мінералізовані), мулисті (сапропелі, сульфідні, мінеральні, глинистий мул, глини) та псевдовул-канічні (сопочні та гідротермальні). В Україні експлуатується сім торфових і десять сульфідних родовищ лікувальних грязей. Особливе місце займають унікальні ресурси озокериту Бориславського родовища у Львівській області. Торфові грязі є у Львівській та Івано-Франківській областях. Серед мулисто-сульфідних значними є Куяльницьке та Шаболатське (Одеська область), а також Чок-ракське (Крим) родовище.
3.3 Санаторій «Шаян» як об'єкт лікувально-профілактичних послуг на Закарпатті
Курортне містечко Шаян (див. додаток Ж) знаходиться в прекрасному куточку Закарпаття, на відстані 15 км. від залізничної станції Хуст, 60 км. - від міста Мукачева. Автобусне і автомобільне сполучення - від автостанцій Хуст, Мукачеве і Ужгород. Цілющі джерела Марамороша були відомі з давніх часів. На базі місцевих мінеральних вод вперше у 1952 році був відкритий будинок відпочинку, а в 1957 р. одним із перших на схилах Вигорлат-Гутинського хребта на висоті 210 м. над рівнем моря був зведений санаторій "Шаян". Містечко розташоване на лівому березі ріки Тиси біля підніжжя гори Великий Шаян, що разом із горами Середній і Малий Шаян оточує курортну зону, залишаючи відкритим лише східний напрямок. Завдяки цьому формується своєрідний місцевий мікроклімат з майже безвітряною м'якою погодою. Порівняно тривала весна, нежарке літо, тепла осінь і м'яка зима. Санаторій володіє двома спальними корпусами, бальнеооздоровницею, пансіоном, іншими необхідними побутовими приміщеннями. Є б'ювет мінеральної води, бальнеологічна лікарня з діагностичними та лікувальними кабінетами, інгаляторій, аеросолярій, масажні кабінети, відділення фізіотерапії. До послуг відвідувачів також: кафе, бар, клуб з кінозалом, бібілотека, танцювальний майданчик, автостоянка. 22 жовтня 2002 року була заснована база відпочинку «Шаян», яка знаходиться біля озера Силоамська купальня. Загалом база відпочинку надає такий асортимент послуг: готельні послуги; катання на катамаранах та човнах; риболовля з можливістю оренди спінінгів; купання в озері, в дитячому басейні; розваги на атракціоні Водна гірка; розміщення намету, відпочинок у сауні; харчування в кафе; організація екскурсій в Закарпатській області; організація рафтингу по річці Тиса; організація кінних прогулянок; взимку функціонує 300 метровий гірськолижний підйомник. Основний лікувальний чинник курорту - численні джерела лікувальних мінеральних вод, які містять різні макро - та мікроелементи, зокрема залізо, бор і фтор. Останній відносять до адаптогенів-радіопротекторів, котрі захищають організм від різних несприятливих факторів - біологічних, хімічних, фізичних. Серед них - вуглекисла холодна мало мінералізована крем'яниста гідрокарбонатно-натрієва мінеральна вода "Шаянська", загальною кількістю гідрокарбонатів вона наближається до мінеральних вод "Боржомі", "Єсентуки" і "Віши-селестон" (Франція). Мінеральну воду «Шаянська» добувають зі свердловини природного походження глибиною 250 метрів. Санаторій "Шаян" приймає на лікування хворих із наступними захворюваннями:
- хронічний гастрит із секреторною недостатністю у фазі ремісії і нестійкої ремісії;
- виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої кишки у фазі ремісії і нестійкої ремісії;
- постгастрорезекційний синдром у стадії компенсації і субкомпенсації;
- функціональні розлади кишковика;
- хронічний ентерит і ентероколіт у фазі ремісії і нестійкої ремісії;
- хронічний коліт у фазі ремісії;
- дискенезія жовчних шляхів;
- хронічний холецистит (бактеріальний ) у фазі загострення;
- калькульозний холецистит при больових приступах жовчної кольки;
- хронічний персистируючий гепатит;
- стан після перенесеного вірусного гепатиту.
Особливо ефективне лікування хворих із захворюваннями печінки, підшлункової залози і кишковика.
Висновки
З даної курсової роботи на тему «Лікувально-профілактичні послуги, види, організація, аналіз рівня розвитку», можна зробити наступні висновки, що: лікувально-профілактичні послуги - це вид діяльності, своєрідна медична допомога, яка включає комплекс заходів, спрямованих на оздоровлення та лікування пацієнтів у стані, що на момент її надання загрожує життю, здоров'ю і працездатності, їх здійснюють професійно підготовлені працівники, які мають на це право. Медична допомога -- це система лікувальних та профілактичних заходів, які усувають або обмежують несприятливий вплив подразників, оберігають психіку хворого, позитивно впливають на весь організм і сприяють швидкому одужанню. Дефініції понять «медична допомога» та «медична послуга» не збігаються, їх розмежування потрібно для визначення з дотриманням конституційного права людини на безоплатну медичну допомогу. В окремих випадках від цього залежить доцільність медичного втручання взагалі, необхідність обов'язкового отримання згоди на таке втручання, зміст і обсяг інформаційного обов'язку медичного закладу та ін.
Сполучення - це одночасне використання двох або декількох лікувально-профілактичних послуг. В основі механізму дії комплексної фізіотерапії є складні фізико-хімічні та фізіологічні процеси, при цьому велике значення мають явища синергізму, сенсибілізації, антагонізму.
Принцип синергізму проявляється у підвищенні кінцевого ефекту за рахунок включення в лікувальний комплекс фізичних факторів односпрямованої дії (компонування схожих реакцій з боку певних фізіологічних систем або потенціювання впливу різних фізичних факторів).
Сенсибілізація має місце в тих випадках, коли один із засобів фізичної терапії приводить організм або окремі його системи в стан підвищеної чутливості до впливу іншого фізичного фактору.
Принцип антагонізму частіше знаходить своє практичне використання для послаблення небажаних сторін дії одного або двох факторів: наприклад, душі і ванни контрастних температур дозволяють уникнути атонії судин, венозної гіпотонії, які можуть виникати під впливом теплового чинника.
В рекреаційних закладах організовуються різні за характером і видом лікувально-профілактичні послуги, наприклад, такі як:
- Фітнес - спеціальний комплекс вправ, що дозуються, за допомогою спеціальних тренажерів для розвитку і зміцнення різних м'язових груп, а також корекції ваги. Активуються функції дихання, кровообіг, збільшуються глибина дихання, життєва ємність легенів, знижується вміст жирової тканини в організмі і збільшується м'язова маса з одночасною корекцією фігури.
- Різновиди бігу і стрибків. Розрізняють біг гімнастичний із перешкодами, стрибки у висоту, у довжину, у глибину і підскоки. Порівняно з ходьбою біг і стрибки є більш динамічними рухами, які дають значне навантаження на нервово-м'язову, серцево-судинну і дихальну системи, підвищують обмін речовин. У ЛФК вони не знайшли широкого застосування через швидкісно-силовий характер і складність виконання. Виключення становлять підскоки і біг підтюпцем - вправи, під час виконання яких політ тіла чергується зі швидким приземленням. Їх виконують на носках, пружинистими рухами, злегка згинаючи коліна. Підскоки виконують на місці, із просуванням, зі скакалкою на двох і одній нозі. Ці вправи застосовують з метою підвищення обміну речовин, стимулювання перистальтики кишечника і виведення каменів при сечокам'яній хворобі (у період ремісії).
Повзання застосовують у лікувальних цілях з положення “на чотирьох кінцівках” і по-пластунськи. У сучасному світі відпочинок, рекреація, туризм, оздоровлення - що врешті-решт означає здоров'я - є найвищою соціальною цінністю. На сьогодні рекреаційно-туристична галузь в світі, яка включає в себе і лікувально-профілактичні послуги, є однією з найбільших галузей економіки, яка, за результатами 2010 року, утворила 11,7 % світового внутрішнього продукту і поглинула біля 12% витрат споживачів. Галузева структура рекреаційної системи Закарпатської області представлена санаторно-курортними та туристичними закладами. Зокрема матеріальна база станом на 01.01.2008 року складає 17 санаторіїв, 19 санаторіїв-профілакторіїв, 72 туристичні бази, бази відпочинку, 5 пансіонатів. Значно розширюють рекреаційно-туристичні можливості регіону 40 готельних (мотельних) установ, а також діяльність в області 63 суб'єктів підприємницької діяльності, що надають відповідні послуги. На територію Закарпаття припадає потужний лісовий потенціал. Площа лісів становить 543,6 тис. га, що займає близько 51% всієї території регіону. Основна концентрація лісів припадає на гірські райони, що в сукупності з іншими факторами створює унікальні можливості для розвитку рекреації. Україна має всі необхідні умови для розвитку рекреаційного комплексу. У країні є лікувально-оздоровчі, спортивні (туристичні), пізнавальні системи комплексу. У нас багато рекреаційних ресурсів: бальнеологічних (мінеральних вод, грязей), кліматичних, ландшафтних, пляжних, пізнавальних. Досвід показує, що майже в усіх областях України щорічно проводять свій відпочинок тільки неорганізованим способом кілька мільйонів чоловік. Різноманітними мінеральними водами багата Львівська область. Цінні всесвітньо відомі гідрокарбонатно-сульфатні, кальцієво-магнієві, сульфатні, натрієво-кальцієві води є у Передкарпатському районі, зокрема в Трускавці та Східниці. На незначній відстані від Трускавця, у Моршині, розвідані й широко використовуються сульфатно-хлорні, натрієво-магнієво-кальцієві води. На північ від Львівського Передкарпаття зосереджені відомі сульфідні води в Любені Великому і Немирові.
Кримський підрайон, особливо невелика витягнута вздовж берега територія Південного берега Криму, захищена з півночі горами. Тут зосереджені надзвичайно сприятливі кліматичні ресурси для відпочинку та лікування: тепла волога зима з температурою січня +1...+5°С, липня - близько +25°С. У літньо-осінній період випадає невелика кількість опадів, переважає ясна безхмарна погода. Кількість годин сонячного сяйва тут коливається від 2000 до 2500 на рік. Сприятливі передумови для відпочинку і лікування є також у східній та західній частинах Криму. Унікальні грязі для лікування зосереджені в районах Євпаторії, Феодосії, Саку та в багатьох інших населених пунктах.
Список використаних джерел
1. Бальнеологічні курорти та мінеральні води країн Карпатського регіону.// Довідник 2000. - Ужгород, 2000. - 84 с.
2. Бовман Б.// Пропозиції щодо ролі туристичних відділів та управління облдержадміністрацій у маркетингу та розвитку туризму. -Львів, 2000.- 37 c.
3. Закарпаття в цифрах і фактах// Інформаційно-статистичний довідник . - Ужгород , 1999. - 51 с.
4. Курортно-рекреаційні зони Закарпаття// Довідник 2000. - Ужгород, 2000. - 235 с.
5. Мацола В.І. // Рекреаційно-туристичний комплекс України. - Львів, 1997. - 259 c.
6. Мінеральні води Закарпаття. Питне лікувальне використання. Ужгород, 1997. - 174 с.
7. Сочка К.А. // Шляхи розвитку рекреаційного комплексу Закарпаття в умовах становлення ринкових відносин: Науковий вісник Ужгородського університету. Серія - Медицина . - Ужгород, 1998. - 162-165 с .
8. Фоменко Н.В. Рекреаційні ресурси та курортологія К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 312 с.
9. www.tourlib.columb.net.ua
10. www.tort.com.ua
Размещено на Allbest
Подобные документы
Загальна характеристика оздоровчо-профілактичних комплексів України. Особливості складання харчування у оздоровчо-профілактичних комплексах. Організація харчування у санаторію "Авангард". Основні проблеми санаторно-курортної діяльності санаторію.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 08.05.2014Сутність та особливості послуг, які надаються у готельному господарстві. Аналіз стану маркетингового середовища готелю, його організаційно-економічна характеристика, вивчення організації надання послуг споживачам. Оцінка архітектурно-планувальних рішень.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 28.05.2014Теоретичні аспекти організації послуг в готельному господарстві. Огляд асортименту послуг, що надаються сучасними готельними підприємствами. Диференційований підхід до екскурсійного обслуговування, його суть. Проведення екскурсії для різних груп.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 13.03.2009Сервіс та його основні функції. Аналіз тенденцій надання різноманітних послуг в світових готельних комплексах. Структура споживчого попиту на готельні послуги. Організація сервісного обслуговування в закладах громадського харчування та у номерах готелю.
курсовая работа [1,8 M], добавлен 22.10.2013Рекреаційний потенціал України. Фактори, що сприяють розвитку оздоровчо-рекреаційної діяльності. Загальні перспективи розвитку ефективності використання рекреаційних курортів в оздоровчих цілях. Шляхи підвищення якості надання рекреаційних послуг.
курсовая работа [772,2 K], добавлен 28.09.2014Сутність дитячої рекреації та склад її послуг. Діти, як специфічний сегмент ринку рекреаційних послуг. Аналіз державної політики у сфері оздоровлення та відпочинку дітей. Напрямки вдосконалення рекреаційних послуг для дитячої категорії відпочиваючих.
курсовая работа [641,3 K], добавлен 02.10.2010Рекреаційно-туристичні ресурси України; формування, розвиток та функціонування територіальної організації санаторно-курортного лікування в Україні. Характеристика, принципи організації та державне регулювання процесу надання лікувально-оздоровчих послуг.
курсовая работа [51,3 K], добавлен 13.10.2012Загальне поняття про лікувально-оздоровчий туризм. Основні розділи курортології: бальнеологія; бальнеотерапія; грязелікування; кліматотерапія. Основні райони лікувально-оздоровчого туризму в Старому Світі. Лікувальні курорти Словаччини та Угорщини.
реферат [22,7 K], добавлен 25.02.2011Зміст та значення гостинності в організації обслуговування в засобах розміщення, їх характеристика та види. Організація надання основних та додаткових послуг в готельному комплексі. Пропозиції щодо удосконалення обслуговування та технічного обладнання.
курсовая работа [63,9 K], добавлен 17.11.2011Процес надання екскурсійних послуг, його законодавче регулювання. Технологія надання послуг ВАТ ГТК "Інтурист – Закарпаття", фактори зовнішнього та внутрішнього середовища, що впливають на якість їх надання. Заходи щодо удосконалення екскурсійних послуг.
курсовая работа [2,5 M], добавлен 08.02.2011