Фізкультурно-масові спортивні заходи (некласифікаційні змагання, спортивні вечори в школі, фізкультурні свята та масові спортивні виступи школярів, дні здоров'я та спорту і ін.) [6,23].

Для переважної більшості позакласних форм занять фізичною культурою та спортом характерна спортивна спрямованість. Участь дітей забезпечується на добровільних засадах. Завдання керівників школи - залучити кожного учня до тої або іншої форми позакласних занять [7]. Функції тренерів - викладачів, організаторів змагань, спортивних суддів та спортивних лікарів, пов'язані з організацією та проведенням спортивних змагань, розрізняються в залежності від характеру діяльності цих людей. Однією з найважливіших функцій підготовка вихованців до участі в спортивних змаганнях. Перш ніж допускати учасників до офіційних змагань, слід не тільки навчити їх спортивної техніки і тактики, певного кола знань і розвинути необхідні рухові якості, а й навчити їх змагатися. Для цього їм необхідно брати участь в прикидках, контрольних і навчальних змаганнях. Правила в них можуть бути спрощені або змінені самим тренером - викладачем. Наприклад, зменшити кількість спроб або розміри майданчика, довжина дистанції тощо.

На початку грудня проводяться змагання серед груп початкової підготовки по трьом категоріям:

третій юнацький розряд, групи початкової підготовки;

перший рік навчання, групи початкової підготовки;

другий рік навчання у двох підгрупах;

молодша та старша.

В змаганнях приймали участь учні ДЮСШ №5 та ДЮСШ № 2 [22].

Змагання серед учнів групи початкової підготовки (ГПП) проводяться по всім видам спорту (легка атлетика, футбол, баскетбол, дзюдо, теніс та греко-римська боротьба) [19].

1) Мета змагань полягає в тому,щоб об'єднати дітей кожний у своїй групі та підвищити спортивні можливості та особисті результати. Змагання можуть проводитись не тільки між групами одного виду спорту, але і між різними (тільки по ЗФП)

2) Задачі змагань: - Присвоєння юнацьких розрядів;

Атестація та оцінювання спортсменів;

переведення з групи першого року навчання на другий.

На першому році навчання проводяться такі ігри, як:

1. "Стонога”

Учасники біжать по черзі, оббігаючи стійку. Коли капітан оббігає команду, за нього чіпляється другий і так далі Перемагає та команда, яка раніше закінчує естафету.

2. "Крізь голкове вушко”

Капітан біжить до обруча, протягує його через себе, залишає на лінії, біжить до стійки, оббігає її, знов протягує обруч і передає естафету іншому стосується руки і так далі

3. "Хокей на траві”

Бере участь вся група. По черзі ведуть гімнастичною палицею великий надувний м'яч мимо кеглів, поставлених змійкою.

4. "Зустрічні старти”.

Учасники розташовуються в зустрічних колонах на відстані 30 метрів один від одного на розміченому майданчику. За сигналом біжать перші номери. Минувши стартову лінію, вони оббігають колону проти часової стрілки, доторкуючись до плеча гравця, який стоїть першим, передають естафету бігу і стають укінець колони. Виграє та команда, яка першою закінчила естафету. Інструктор може фіксувати час кожного учасника, щоб перевірити, наскільки поліпшився його результат.

5." Зміна місць”.

Хлопчики двох команд розташовуються шеренгами на протилежних сторонах майданчика. Відстань між лініями 30 або 60 метрів (залежно від віку дітей). Гравці розмикаються на всю ширину майданчика. Хлопчики і дівчатка змагаються окремо. Перед початком гри всі учасники приймають положення низького або високого старту, а після сигналу намагаються як можна скоріше перебігти на протилежний бік, щоб звільнити середину майданчика. Керівник фіксує результат. Учні, які встигли перетнути лінію "дома" перед тим, як керівник махнув прапорцем, вибувають з гри, а решта повторює перебіжку в зворотний бік. Та команда, в якої гравців залишилося менше, стає переможцем. Після хлопчиків у грі беруть участь дівчатка. Можна комплектувати команди для перебіжок з двох навчальних груп, де учні однакові за віком.

5. "Кругова естафета. ”

Змагаються дві команди. Бігову доріжку навколо футбольного поля ділять на 60 - метрові відрізки. На кожному етапі ставлять по одному гравцю від команди. Дають загальний старт: два учні біжать вперед до другого етапу. Як тільки вони добігають і торкаються плеча свого товариша, той біжить до наступного етапу і т.д. Перемагає команда, гравці якої швидше пробігли одне або два кола.

6. "Командна дуель. ”

Дві команди шикуються шеренгами одна проти одної на відстані 35 метрів. Лінії, де шикуються команди, позначають збоку червоними прапорцями. На відстані 5 метрів від лінії шикування в напрямку "противника" проводять другу лінію. На її кінцях також встановлюють прапорці, але іншого кольору (наприклад, жовтого). Гравці по черзі кидають м'яч в напрямку протилежної команди. Кожен має право кидати тричі. Якщо м'яч приземлився на стороні противника за лінією з червоним прапорцем, команда - переможець одержує 2 очка. Якщо м'яч перелетів лінію із жовтим прапорцем, команді зараховують 1 очко. Кидок не оцінюють, якщо м'яч не долетів до лінії жовтого прапорця. До заліку йде один кращий кидок учня. Виграє команда, яка набрала більше очок.

Ефект не лише в досягненні спортивних результатів, але більшою мірою для зближення дітей з батьками, вчителями. Змагання проходять дуже емоційно і дають всім учасникам великий заряд енергії і здоров'я. Таким чином, фізкультура і спорт стають невід'ємною частиною здорового способу життя в сім'ї.

На другому та третьому році навчання проводяться більш конкретні змагання:

1. Стрибки у довжину;

2. Естафетний біг;

3. Біг на великі дистанції;

4. метання [15].

Методи проведення змагань у (ГПП):

До цієї групи належать методи, спрямовані на формування позитивних мотивів учіння, що стимулюють пізнавальну активність і сприяють збагаченню учнів навчальною інформацією. Їх поділяють на дві групи.

1. Методи формування пізнавальних інтересів учнів. Вони викликають позитивні дії та настрій - образність, цікавість, здивування, моральні переживання.

Пізнавальний інтерес на початковій стадії формується під впливом емоційних чинників. Для створення емоційної ситуації важливими є вдало дібрані приклади з літератури, художніх фільмів, особистих переживань вчителя. Яскравість розповіді, високий пафос збуджують зацікавленість учнів, як до окремих питань теми, так і до матеріалу загалом.

Найпоширенішими серед методів даної групи є:

Метод створення ситуації новизни навчального матеріалу. Передбачає окреслення нових знань у процесі викладання, створення атмосфери морального задоволення від інтелектуальної праці. Відчуття збагачення знаннями спонукає учнів до самовдосконалення.

Метод опори на життєвий досвід учнів. Полягає у використанні вчителем у навчальному процесі життєвого досвіду учнів (фактів, явищ, які вони спостерігали в житті, навколишньому середовищі або в яких самі брали участь) як опори при вивченні нового матеріалу. Це викликає в учнів інтерес, бажання пізнати сутність спостережуваних явищ.

Метод пізнавальних ігор. Сприяє створенню емоційно-піднесеної атмосфери, засвоєнню матеріалу за допомогою емоційно насиченої форми його відтворення. Пізнавальні ігри (ділові, рольові, ситуативні) моделюють життєві ситуації, стосунки людей, взаємодію речей, явищ. Вони можуть бути основною або допоміжною формою навчального процесу. Розвиваючий ефект досягається за рахунок імпровізації, природного вияву вільних творчих сил учнів. У виховному значенні гра допомагає учням подолати невпевненість, сприяє самоствердженню, найповнішому виявленню своїх сил і можливостей [8].

Метод створення відчуття успіху в навчанні. Постійне відчуття учнем успіху в навчанні зміцнює впевненість у власних силах, пробуджує почуття гідності, бажання вчитися.

2. Метод стимулювання обов'язку і відповідальності в навчанні. Передбачає показ учням суспільної та особистої значущості учіння; висунення вимог, дотримання яких означає виконання ними свого обов'язку; привчання їх до виконання вимог; заохочення до сумлінного виконання обов'язків; оперативний контроль за виконанням вимог і в разі потреби - вказівки на недоліки та зауваження.

Змагання з легкої атлетики різноманітні та відрізняються один від одного програмою, місцем проведення. Кількість учасників може бути дуже велика. При організації змагань необхідно дотримуватись наступних вимогам:

· створення максимальних умов для учасників;

· організація яскравого спортивного свята;

· забезпечення повною, точною та своєчасною інформацією усіх зацікавлених людей;

· забезпечення порядку та безпеки для усіх присутніх на змаганнях.

До заходів організаційно - методичного характеру, пов'язаних з проведенням спортивних змагань, насамперед відноситься складання календарного плану змагань з даного виду спорту. У ньому вказується назва назва змагань, термін і місце проведення та відповідальні за їх організацію особи.

Календар спортивних змагань з кожного виду спорту складається для хлопчиків і для дівчаток і для кожної вікової групи окремо. Важливою умовою при складанні календарного плану є традиційність намічених заходів по термінах, програмами, які беруть участь особам. Це підвищує інтерес до них дітей, полегшує організацію навчально-тренувального процесу, робить змагання більш популярним у глядачів. Спортивні змагання є стимулом для систематичних тренувань і сприяють зростанню спортивних результатів, якщо вони проводяться регулярно [38, 15-18 с].

Доцільність участі в певному кількості змагань залежить від спортивної підготовки учнів. Таким чином, календар спортивних змагань треба складати так, щоб намічені змагання були різноманітними за масштабами, складом учасників і умов проведення, традиційними термінами, складом, місцем проведення.

Програми спортивних свят можуть бути різними за змістом, але все ж ми радимо дотримуватися єдиної схеми їх проведення: урочиста частина, показові спортивні змагання, масові змагання (конкурси, веселі естафети, рухливі ігри та атракціони), закриття свята [18, 13 с].

В урочистій частині (відкритті) свята учасники змагань шикуються для параду, командуючий парадом віддає рапорт голові оргкомітету, керівники школи вітають гостей свята, потім піднімається прапор змагання, починається марш - парад [15, с.98-175].

Під час показових спортивних виступів свою майстерність демонструють гімнасти, акробати, влаштовують змагання з боротьби, боксу, фехтування та інших видів спорту. Святковості та урочистості надають як індивідуальні, так і групові довільні вправи без предметів та з предметами (гімнастичними палками, гантелями, стрічками, булавами тощо), а також комбіновані виступи хлопчиків і дівчаток (колони, концентричні кола з різними предметами, піраміди) [25].

У програму спортивних змагань включаються доступні для учнів види спорту. При цьому розробляються окремо для кожного виду умови заліку і визначення переможців.

Групи, що вибороли І, ІІ та ІІ місця серед своїх груп (за вищою сумою балів), нагороджують відповідними грамотами. Група - переможець за абсолютним показником (за кращою сумою балів) відзначають перехідним призом та грамотою. Такі грамоти одержують і ті групи, що займуть ІІ - ІІІ місця. Спеціальним призом нагороджують група, найбільша кількість учнів якого склала учнівські нормативи [20].

Підготовка та проведення змагань з легкої атлетики, як показує опит, увесь хід підготовки та проведення змагань поділяється на три періоду: підготовчий, змагальний та заключний.

Підготовчий, який ділиться від одного місяця до півроку, містить у собі:

· складення календарю, положення о змаганнях та розсилка їх організаціям;

· забезпечення умов для проживання, транспортного та медичного обслуговування;

· комплектування составу суддівської колегії;

· розробку сценаріїв проведення урочистих церемоній відкриття та закриття змагань, нагородження переможців;

· проведення агітаційної роботи в цілях приваблення більшого числа глядачів.

Змагальний період складається з декількох етапів.

I етап. Робота проводиться перед змаганнями (2х-3х днів).

Це перевірка стадіону чи трас поза стадіоном, інвентарю, обладнання, приміщень усіх служб, участь у роботі по допуску учасників, прийому заявок, підготовка та видача стартових протоколів.

II етап. Урочисте відкриття.

III етап. Передстартова підготовка учасників (місця для розминки учасників та регістрації перед виходом до місця змагань).

IV етап. Проведення змагань з підтриманням правил (визначення результатів спортсменів у особистій першості, нагородження переможців та призерів)

V етап. Проведення висновків командних змагань.

VI етап. Закриття змагань - нагородження команд - переможниць та призерів.

VII етап. Підготовка кінцевих матеріалів та видача їх командам та ОПС.

У час заключного періоду, вірніше після закінчення змагань, складаються звіти головного судді та секретаря. Проводяться усі розрахунки з суддями та обслуговуючим персоналом.

Рекомендується:

Не допускати до участі у змаганнях такого рівня, відкритих, спортсменів, не маючих досвіду участі у змаганнях міського рівня та не пройшли перебігу року кваліфікаційні раунди.

На цих етапах важливішим документом, контролю проведення змагань та вплив на їх результати являються правила змагань по даному виду спорту. У них регламентуються дії суддів та учасників, переглядаються умови виявлення переможців та крім цього, виявляються норми проведення спортсмену, містить перелік заборонених дій, що тягнуть за собою покарання, защемляють інтереси команди. Таким чином, на спортсмена, який порушив правила, діє не тільки рішення судді по відношенню до себе особисто, але і осмислення, що команда відчуває брак із за його неправильних вчинків [14, с.52].

Головним органом та керівником спортивних змагань, відповідальним за їх проведення та за досягнуті результати, є спортивний суддя, який назначає час з числа тренерів - викладачів. Суддя відповідальний за здоров'я учасників змагань.

Во всіх умовах, коли може бути завданий збиток здоров'я учасників (поганий стан місць занять, несправність обладнання, невідповідність одягу та взуття), він повинен усунути недоліки, а при неможливості зробити це - відмінити змагання чи перенести його на інший строк чи в інше місце.

Спортивний суддя повинен бути перед усім безкорисним знавцем правил змагань з легкої атлетики, чесним, об'єктивним, рішучим, ввічливим, спокійною людиною яка поза змаганнями має попит та повагу.

Розділ II. Організація та методи дослідження

2.1 Організація дослідження