Особливості суддівської діяльності у вільній боротьбі

• обмежені психомоторні можливості, що утрудняє реалізацію знань і умінь в гострих і короткочасних стресових ситуаціях [7].

Як і в будь-якій діяльності, в суддівстві можна виділити труднощі об'єктивні і суб'єктивні. W. Jones бачить об'єктивні труднощі суддівства в першу чергу в особливому положенні, яке займають арбітри як представники спортивних законів. Від суддів чекають абсолютно неупереджених і безпомилкових рішень, проте справедливо стверджувати, що в суддівстві можливі помилки, як і в будь-якій іншій діяльності [9]. Разом з тим, яким би компетентним суддівство не було, неможливо очікувати повної задоволеності від нього всіх зацікавлених осіб. Більшість відомих нам авторів зазначає, що переможені спортсмени даються суб'єктивні, як правило, некоректні оцінки суддівства. З іншого боку, переможці, за рідкісним винятком, характеризують суддівство позитивно [1].

Серед факторів, що негативно позначаються на суддівстві змагань з боротьби, виділяються специфічні особливості організації змагань, які полягають в їх тривалому характері, частих роз'їздах, довільному чергуванні змагань різних вікових груп і категорій, в результаті чого діяльність арбітрів не має поступового наростання ступеня труднощів, систематичного розвитку стану тренованості, що і призводить до перепадів у рівні суддівства та суддівської форми арбітра [6].

Умови роботи у спортивних суддів досить важкі. При гострій конкуренції серед спортсменів, судді відчувають постійний психологічний пресинг з боку глядачів, учасників та тренерів. При великій кількості учасників або при слабкій організації змагань, робочий день спортивного судді може тривати кілька годин, тривалість змагань доходить до 5-7 днів.

Значне загострення конкуренції, професіоналізація спорту, збільшення параметрів тренувальних і змагальних навантажень до граничних значень, а також постійні зміни правил змагань з вільної боротьби, вимагають від фахівців продовження інтенсивного пошуку найбільш ефективних методик і програм підготовки суддів з урахуванням перелічених обставин [1].

Деякі автори висловлюють думку, що вже сам по собі особливий емоційний фон борцівських поєдинків ґрунтовно ускладнює суддівську діяльність. Високе емоційне напруження на великих змаганнях значною мірою створюється за рахунок присутності великої кількості глядачів, розташованих в закритих приміщеннях в безпосередній близькості від килимів. Гаряча підтримка своєї команди, бурхлива реакція вболівальників на окремі рішення суддів викликають у ряді випадків такий шум, що не чути свистки арбітрів [5].

В процесі проведення змагань арбітрам доводиться вступати з учасниками своєрідні міжособистісні відносини. На жаль, як визнають багато авторів, при цьому мають місце випадки прямого психологічного впливу на суддів, як в процесі сутички, так і до, і після закінчення [4].

Діяльність судді з боротьби виключно інтелектуально насичена. Особливе значення має суворе і точне дотримання різноманітних статей правил, методичних вказівок, приписів офіційних документів [1]. Серед гальмуючих чинників суддівства можна відзначити також недостатню або надто яскраву освітленість, незадовільний стан приміщень для підготовки до суддівства та відпочинку суддів, низька якість роботи секретаріату [8].

У спортивній літературі знайшла відображення ідея комплексної підготовки арбітрів не тільки за методикою суддівства, але і з інших важливих дисциплін, педагогіки, психології і ін, а також фізичної підготовки [6]. Незважаючи на те, що питання комплексного контролю теоретичної, фізичної і психологічної підготовленості арбітрів отримали певне висвітлення, фундаментальних досліджень взаємозв'язку контрольованих параметрів з якістю суддівства у відомих нам роботах не виявлено [2].

Отже, комплекси контрольних нормативів не мають єдиної методичної структури, рівні вимог в окремих видах боротьби істотно відрізняються, а самі тести невиправдано часто замінюються новими і не відповідають в повній мірі сучасним вимогам. Незважаючи на важливість нормативних вимог до суддів, що відображають ступінь їх фізичної підготовленості, теоретичних знань, рівень розвитку психофізіологічних характеристик, в якості основного критерію кваліфікованості і підготовленості арбітрів виступає безпосередній аналіз якості практичного суддівства [6].

Варіативність дій судді під час змагання вельми обмежена умовами діяльності (правилами змагань, принципами, нормами, цінностями та іншими особливостями спортивної діяльності у певному виді спорту). Важливо відзначити, що межі можливостей суддів, певною мірою залежать і від його суб'єктивних характеристик індивідуального стилю діяльності, кваліфікації, гендерних та вікових, соціально-психологічних та індивідуально-психологічних особливостей. Подібні обмеження мають відносний характер і є соціальним утворенням.

В іншому випадку не представлялася б можливою реалізація процесів вдосконалення не тільки умов змагань, але й фізичних, технічних, тактичних і психологічних аспектів спортивної діяльності. Узагальнення досвіду показує, що основними аспектами подолання екстремальних ситуацій спортивного характеру є: суддівство вільний боротьба спортивний

1. інформованість суб'єкта діяльності про зовнішньої ситуації;

2. варіативність дій за основними алгоритмами змагальних ситуацій.

Аналіз літератури свідчить про те, що особливості спортивного судді, як людини, можна розділити на два класи: властиві групі суб'єктів і властиві тільки даному суб'єкту. Перші пов'язані з типовим в особистості, другі -- з індивідуальними [5].

Типові відмінності проявляються на різних рівнях: нейродинамічному, темпераментному, характерологічному. Є типологічні комплекси, пов'язані з проявом вольових якостей: сміливості, рішучості, терплячості, з вибором того чи іншого стилю діяльності тощо [10].

Для успішного виконання будь-якої діяльності, необхідно наявність здібностей. Здібність -- це яскравий прояв будь-якої функції в певному якісному вираженні за рахунок наявних у людини задатків. Аналіз літератури показав, що під здібностями розуміють: індивідуальні особливості, що відрізняють одну людину від іншої; не всякі індивідуальні особливості, а лише ті, які мають відношення до успішної діяльності, тому властивості характеру (запальність, доброту і ін.) не відносять до здібностей. Відзначено, що здібності не можуть бути зведені до знань та умінь, тобто досвіду [9].

Успішність діяльності спортивних суддів визначають принциповість, чесність, організованість і висока дисципліна [2]. «Рефері» не мають права бути формалістами, простими фіксаторами порушень, поряд з цим зайва імпровізація в суддівстві неприпустима. Вони, насамперед, повинні бути керівниками сутички. Суддівство -- це продовження виховного процесу, спрямованого, насамперед, на підвищення майстерності спортсменів. Професійні дії спортивних арбітрів, їх чуття і гнучкість в управлінні поєдинком і клопітка виховна робота, що сприяє більшій видовищності, красі, популяризації спортивних єдиноборств та залучення молоді до занять спортом.

Підготовка такого фахівця багатофункціональна і повинна охоплювати наступні аспекти [7]:

1. Індивідуальний.

2. Соціальний.

3. Культурний.

4. Моральний.

Щоб отримати суддівську категорію, необхідно пройти теоретичний курс навчання на семінарах із суддівства з обраного виду спорту.

На підставі аналізу літератури та досвіду практичної роботи, нами були виділені вимоги, що висуваються до спортивних суддей для позитивного реагування в стресових ситуаціях спортивного характеру. Зміст цих вимог:

1. постійне вдосконалення професійних навичок;

2. висока фізична підготовка;

3. професійна майстерність;

4. висока психічна стійкість, яка обумовлена сильним типом нервової системи.

Зазначені вимоги знаходяться в тісному взаємозв'язку з комплексом вимог, що висуваються до вмінь судді, виділених нами на основі аналізу літературних джерел:

1. вміння адекватно сприймати і оцінювати реальну ситуацію;

2. знання систем варіативних дій за основними алгоритмами змагальних ситуацій;

3. здатність до активної інтелектуальної діяльності в аспекті логічних міркувань за умови ліміту часу;

4. вміння швидко приймати рішення;

5. уміння свідомо керувати своїми емоціями;

6. високий рівень навичок та вмінь точно і якісно виконувати основні рухові дії (суддівські жести).

Програми підготовки суддів повинні включати в себе засоби і методи, спрямовані на вдосконалення психофізіологічних функцій, що забезпечують миттєве, правильне реагування на ситуації бор- цівського поєдинку, на зниження рівня емоційної напруженості. Враховуючи відсутність професійного суддівства з вільної боротьби, перевага повинна віддаватися самостійним формами підготовки з короткочасними предзмагальними семінарами не тільки для підготовки, але і тестування індивідуальних можливостей окремих суддів.

Висновки з даного дослідження і перспективи

Аналіз і узагальнення фахівців показує, що успішність складною суддівської діяльності обумовлена суддівським досвідом, знанням техніки і тактики боротьби, а також високим рівнем розвитку професійно важливих психофізіологічних функцій.

Подальші дослідження будуть спрямовані на наукові дані про структуру та провідні фактори суддівської майстерності, про інформативність та надійність даних вимірів, придатних для діагностики і контролю при відборі та спеціальної підготовки суддів, про організаційно-методичні засади відбору і ефективного навчання і виховання суддів високої кваліфікації.

Список літератури

1. Bromber K. Wrestling in Multifarious Modernity / K. Bromber, B. Krawietz, P. Petrov // The International Journal of the History of Sport. 2014, vol. 31(4), pp. 391-404.

2. Бойченко Н.В. Техніка та тактика у спортивній боротьбі / Н.В. Бойченко, Ю.М. Тропін, П.П. Панов // Физическое воспитание и спорт в высших учебных заведениях: Сборник статей IX международной научной конференции, 23-24 апреля 2013 года. Белгород - Харьков - Красноярск - Москва: БГТУ им. Шухова, 2013. С. 52-56.

3. Гакман А.В. Розвиток координаційних здібностей баскетболістів груп початкової підготовки / Гакман А.В. Молода спортивна наука. ЛДІФКС. 2009. С. 209-212.

4. Організація та методика масової фізичної культури: навчально-методичний посібник / Укл. А.В. Гакман. Чернівці: Чернівецький нац.. університет, 2014. 180 с.

5. Гакман А. Особливості мотивації підлітків 11-14 років до фізкультурно-оздоровчих та рекреаційних занять / Гакман Анна. матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні проблеми фізичного виховання студентів в умовах кредитно-модульної системи навчання» 12-13 квітня 2012 року. Дніпропетровськ, 2012. С. 43-49.

6. Гакман А. Особливості фізичної підготовки арбітрів у футболі // Гакман А., Байдюк. М. Матеріали IV міжнародної науково-практичної конференції, 05-06 листопада 2015. Чернівці: Технодрук, 2015. С. 201-204.

7. Дагбаев Б.В. Подготовка борцов вольного стиля с учетом современных правил соревнований: монография / Б.В. Дагбаев. Улан-Удэ: Изд-во Бурят. гос. ун-та, 2013. 140 с.

8. Камаев О. Влияния специальных силових качеств на технико-тактическую подготовленность в борьбе / О. Камаев, Ю.Н. Тропин, Б.Р. Селезнев / / Проблемы и перспективы развития спортивных игр и единоборств в высших учебных заведениях: Сборник статей IX международной научной конференции, 8 февраля 2013 года. Белгород - Харьков - Красноярск: ХГАФК, 2013. С. 149-152.

9. Нелюбин В.В. Мастера большого ковра / В.В. Нелюбин, Д.Г. Миндиашвили. Красноярск, 1993. 416 с.

10. Новиков А.А. Основы спортивного мастерства: монография / А.А. Новиков. М.: Советский спорт, 2012. 256 с.

11. Тропин Ю.Н. Анализ технико-тактической подготовленности борцов греко-римского стиля после изменений в правилах соревнований / Ю.Н. Тропин, Н.В. Бойченко // Слобожанський науково-спортивний вісник, 2014. № 2. С. 117-120.

12. Тропин Ю.Н. Особенности соревновательной деятельности в спортивной боротьбе / Ю.Н. Тропин, О. Камаев // Физическое воспитание и спорт в высших учебных заведениях: Сборник статей Х международной научной конференции, 24-25 апреля 2014 года. Белгород - Харьков - Красноярск - Москва: БГТУ им. Шухова, 2014. С. 205-209.