Туризм Закарпатської області

Народний приватний музей "Сріберна земля" (с. Грушово Тячівського району) - яскравий приклад того, як в наш занадто стрімкий час виключно завдяки ентузіазму однієї людини абсолютно безкорисно зберігається і примножується культура наших предків.

Кількості експонатів, що зібрані на невеликій площі в 3-х музейних кімнатах, вистачило б, напевно на десяток виставкових залів, окремі з них - унікальні і могли б стати окрасою будь-якого столичного музею. Серед них - рукописне "Євангеліє" та ще 65 фоліантів релігійного змісту (ХVIII ст.), старовинна церковна чаша, ікона закарпатської школи живопису, перші українські гривні, рідкісні марки багатьох країн. Окрім цього, в музеї зібрано понад 200 зразків одягу, переважно гуцульського, 250 домотканих рушників, пряльні станки з мотовилами, велика кількість предметів домашнього вжитку (діжки, маслобойки, глечики, бербенички, розписані тарілки). Загалом експонати згруповані в 12 відділів - в залежності від тематики експозицій.

У музеї можна також помилуватися виставкою полотен закарпатського художника Тегзи В.В., який водночас є і власником музею. На картинах майстра - натюрморти із зображенням старовинних речей домашнього вжитку, культові споруди (дерев'яні церкви), пейзажі рідного краю.

Хата-музей "Лемківська садиба"( с. Зарічево Перечинського району). Музейний комплекс створено у 1985 році. Він відображає життя і побут лемків - однієї з етнографічних груп українського населення.

Хата збудована в 1902 році із букових колод. До комплексу забудови входять: жила частина (хижа, сіни і комора) та господарські приміщення (стодола, хлів і хлівець), що знаходяться в одному ряду, під спільним дахом. Саме такий тип забудови характерний для етнографічної групи лемків.

У хаті зібрані предмети побуту, які відтворюють матеріальну культуру лемків початку ХХ ст.: в сінях - дерев'яна ступа, жорна, великі дерев'яні миски, діжки для капусти із солом'яною кришкою, в коморі - старовинні столярські інструменти, дерев'яні бочки, посуд, чоботи, у кімнаті - стіл, різьблене ліжко, шафа, дерев'яна колиска, що зроблені руками господаря.

Усе це та ще багато інших цікавинок ви зможете побачити самі, завітавши у гостинне гірське село, де вас радо зустріне фольклорно-етнографічний самодіяльний народний колектив "Лемківчанка", що діє при музеї. Окрім пояснень та коментарів до музейних експозицій, учасниці колективу перекажуть вам цікаві оповідки про життя лемків, заспівають веселі і жалібні лемківські пісні.

Кузня-музей "Гамора"( с. Лисичево Іршавського району). Діюча кузня - унікальний пам'ятник ковальського ремесла, оригінальність якого в тому, що для приведення в дію важких ковальських молотів під час виготовлення залізних виробів сільськогосподарського призначення використовується сила падаючої води з річки Лисичанки. За таким принципом працюють тут ковалі й зараз.

Кузня побудована на початку ХIХ ст. На річці була споруджена гребля для накопичення води у водосховищі. По відвідному каналу вода спрямовувалася на лопаті коліс кузні, які приводили в рух ковальські молоти вагою до 125 кг. Під їх ударами металічні болванки перетворювалися в заготовки для лопат, мотик, деталей плугів тощо. Колись чотири молоти обслуговували 16 майстрів, які уміли виковувати крім нехитрих знарядь праці селян також деталі для металічного фігурного тину, металічних ліжок та інших виробів, що мали на той час великий попит не тільки в краї, а й далеко за його межами.

Кузня працювала практично без перерви аж до часів радянської колективізації. Зараз існує як музей.

2.3 Ресурси для активного відпочинку і спортивного туризму

У Закарпатській області безліч видів та місць відпочинку. До послуг шанувальників відпочинку в домашній атмосфері сільський зелений туризм. Туристи матимуть можливість покуштувати страви домашнього приготування національної кухні з екологічно чистих продуктів, ознайомитись з народними традиціями, ремеслами та побутом горян. На трасах туристичних маршрутів є відведені місця дня наметових містечок з відповідним благоустроєм.

У районі розвинені такі види туризму: пішохідний, кінний, водний, велосипедний, автомобільний. На кожний з цих видів розроблені маршрути, які прив'язані до транскарпатських. По можливості вони охоплюють найбільш визначні місця Міжгірщини. Звичайно це маршрути середньої складності. Є розроблені екологічно-пізнавальні маршрути на яких оформлені екологічні стежки, та історико-етнографічні маршрути з відвідуванням музеїв, пам'яток архітектури та культури, ознайомлення з народними традиціями та побутом. Інформаційні пункти та аншлаги на туристичних маршрутах розповідають про природу, історію та культуру краю. Міжгірщина є також центром гірсько-лижнього спорту. Цьому сприяють як географічні та і кліматичні умови району. Зараз працюють витяги в смт Міжгір'ї, біля сіл Син. Поляна, Синевир, Подобовець, В. Студений. Є прокатні пункти гірських лиж.

Для бажаючих, на Закарпатті надзвичайно багато організації, що надають послуги кінного туризму, та пропонують цікаві програми.

Наприклад, кінні тури у традиційному та сучасному сідлі, або на санках (у зимовий період), по снігу, чи по високій траві знову ж таки у весняно літній та осінній період. Подорожі на конях тривають в залежності від готовності та бажання туриста.

Існують прогулянки по рівнинній та гірській місцевості, від звичайної прогулянки до декілька денного переходу.

Кінний похід на Закарпатті - це унікальне та особливе задоволення, що принесе туристу в будь яку пору року.

Прийняти участь у кінному поході може будь хто, хто не має протипоказань лікаря, і при цьому не обов'язково бути досвідченим наїзником.

На багатьох турбазах є досвідчені інструктори, котрі навчають новачків та туристів, що мають незначний досвід, і як правило, до завершення прогулянки чи туру Ви будете впевнено сидіти у сідлі. Окрім звичайних прогулянок на конях, за бажанням туристів, проводяться анімаційні програми, та ігри. Цікавою є подорож на гуцульських конях в Карпатах (гуцульські коні -- низькорослі, мають міцну конституцію й добре розвинутий тулуб. Вони невибагливі й вирізняються великою працездатністю, зокрема в умовах крутих схилів і бездоріжжя).

Перед кінною прогулянкою, кожен бажаючий має змогу спробувати себе у сідлі, і оцінити відчуття, підлаштувати під себе сідло та знайти спільну мову з конем. А інструктор сприятиме прискоренню цього процесу.

Будь який відпочинок на конях є цікавим і захоплюючим, і кожен зможе повезти з собою позитивне враження. Кінним туризмом на Закарпатті можна скористатись у кожному районі.

Також в області популярний спелеотуризм. Відчуття адреналіну від перебування у підземеллі, «блукання» лабіринтовими ходами - заняття, яке приваблює все більшу кількість людей. У області багато печер. Розташовані вони переважно на Тячівщині на масивах Уголька та Червоний камінь, проте трапляються цікаві природні підземелля також і на Перечинщині, Березнянщині, Рахівщині. На жаль, не до всіх з них доступ відкритий.

Багато печер знаходяться на території заповідників, перебуваючи під охороною екологів. В декотрих підземеллях проживають представники рідкісних видів фауни та флори, тому часті візити людей можуть порушити природній екобаланс цього підземного світу.

Деякі печери знаходяться на стадії вивчення та дослідження, відповідно там працюють лише професіонали.

Проте, є ряд печер, а також частково штучних підземель, відвідини яких відкриті для туристів у супроводі гідів-екскурсоводів.

Одним з незвичайних видів відпочинку є винний туризм.

Винний туризм - це спеціалізований вид туризму, що має на меті дегустацію, споживання, купівлю вина безпосередньо у виробника. Він включає в себе відвідування плантацій виноградників; відвідування дегустаційних залів та підвалів; відвідування ресторанів, що пропонують послуги дегустації вина; відвідування винних фестивалів; відвідування інших спеціалізованих заходів.

За даними «Турінформ Закарпаття» щороку на винні фестивалі приїжджає близько 150 тисяч туристів. Так у сезоні 2009/2010 року перший у році винний фестиваль «Червене вино», проходив на Василя, у старий Новий рік. Він завжди проходить в місті Мукачеві і збирає потужну кількість туристів. Далі відбудеться фестиваль «Біле вино» в Берегові. На травневі свята, у м. Ужгороді - «Сонячний напій» та інші.

Унікальною характеристикою "Винного туризму Закарпаття" є винороби. Адже, для винороба - це велика честь прийняти гостей вдома, розмістити їх, напоїти-нагодувати, показати їм свої виноградники, продемонструвати прес для віджиму виноградного соку, розповісти історію виноробства, зводити у винні погреби, дати продегустувати своє вино, можливо, щось продати.

Кафедра туризму Ужгородського національного університету, Туристичний інформаційний центр Закарпаття на замовлення Асоціації приватних виноробів краю розробили унікальну програму "Винний туризм Закарпаття" та підготували екскурсоводів по маршруту. Сьогодні, унікальна технологія науковців приносить непоганий додатковий дохід виноробам-екскурсоводам, що дозволяє розвивати їх потенціал.

Будь який бізнес рухають вперед оригінальні ідеї, залучені експерти розробили для виноробів Закарпаття унікальні анімаційні програми, щоб перетворити господарства в туристичний об'єкт підвищеної привабливості:

- програма збору винограду

- дегустація вина

- традиційні сувеніри

- гастрономічні традиції культури виноробства.

Також багато туристів їдуть в Закарпаття,щоб познайомитися з незвичайною місцевою кухнею.

Водним туризмом займаються на річці Латориця, а також Тисі (через прикордонне розташування майже не використовується).

Сплав “Рафт-2” проводиться по річці Тиса, починаючи від селища міського типу Буштино Тячівського району, до околиці міста Виноградово. Сплав проводиться протягом літньо-осіннього сезону регулярно 1-2 рази на тиждень у залежності від формування груп.

Ночівлі в облаштованому таборі (1 ніч) та в польових умовах ( палатки, 1 ніч).

В області є гірськолижні курорти - Рахів, Міжгір'я та Воловець; туристсько-спортивні печери - Великий Березний, Ясіня.

Дедалі популярнішим стає автомобільний туризм. В області розроблені спеціальні пізнавальні тури: автомобільна екскурсія м. Берегово - відвідування музею виноробства, дегустаційного зала; екскурсія м. Ужгород - Ужгородський замок, Етнографічний музей, кафе “Деца у нотаря”...

Також на Закарпатті проводяться автомобільно-велосипедні екскурсії, велосипедно-пішохідні тури.

2.4 Ресурси подієвого та круїзного туризму

Закарпаття - найкраще місце в Україні для шанувальників культурних та національних заходів. Тут відбуваються сотні різних подій,деякі з них наводяться нижче.

У всіх районах області відбуваються фестивалі різдвяних бетлегемських та колядницьких колективів “Закарпатський вертеп”. Театралізовані вистави на біблейські сюжети та специфічні закарпатські колядки незмінно підносять святковий настрій, притаманний новорічно-різдвяному періоду. Обласний дитячий фестиваль естрадної пісні „Різдвяна зіронька”. Проходить у м. Мукачево щорічно в першу неділю після Різдва. Юні виконавці (віком 6-17 років) змагаються в пісенній майстерності у трьох вікових категоріях. Фестиваль проводиться у формі конкурсної програми на краще виконання естрадної пісні з метою пошуку і підтримки обдарованих дітей та підлітків - юних мистецьких зірочок.

Обласний фестиваль „Червоне вино” - місце його проведення теж м Мукачево. Проходить під час святкування Старого Нового року - 14 січня, коли починають відкривати бочки з молодим вином. Триває три дні на центральній площі міста. Гості можуть продегустувати закарпатські вина домашнього та заводського виробництва, придбати пляшку, чи, навіть, бочку вина, яке їм сподобалось.

Молодіжні спортивно-туристські ігри "На засніжених схилах Карпат”. Проводиться на базі спортивно-туристського комплексу „Синяк” Мукачівського району. У змаганнях приймають участь команди та вихованці туристсько-краєзнавчих гуртків загальноосвітніх шкіл області. В програму включені змагання зі спортивного орієнтування на лижах.

Міжнародний фестиваль сучасної духовної музики. Проходить у квітні-травні у м. Ужгороді один раз у два роки. Заснований камерним хором "Кантус” та управлінням культури облдержадміністрації. У фестивалі беруть участь творчі колективи, музиканти, композитори, вокалісти з України, Польщі, Швейцарії, Австрії, інших країн.

Свято “Проводи тваринників на полонину” - м. Рахів, кінець травня - початок червня. Давня традиція, яка своїм корінням поринає у глибину віків. Вівчарів з отарами проводжають на полонину на все літо і чекають на їх повернення лише восени із смачною бринзою.

Відкритий фестиваль художньої творчості “Веселка над Тисою” відбувається у м. Хусті в районному центрі культури та дозвілля та на майдані Незалежності. Запрошуються художні колективи Закарпаття, гості з Києва, Кіровограда, Австрії.

Міжнародний фестиваль театрів національних меншин “Етно-Діа-Сфера" - м. Мукачево. Проходить на базі Закарпатського обласного російського драматичного театру. Демонструються кращі зразки угорської, російської, єврейської, польської, ромської, югославської, німецької, білоруської драматургії.

Свята урожаю та виноградні бали-гуляння - у багатьох селах Закарпаття та у селах, де компактно проживають угорці (Ужгородський, Виноградівський, Берегівський, Хустський райони). Всі бажаючі мають можливість оцінити відроджені традиції наших прадідів. Особливо цікавими є винограді бали-гуляння в угорських селах. Проводяться у вересні-жовтні після збору урожаю винограду. У селах молодь в національних угорських костюмах, виконуючи народні пісні, їздить на святково прикрашених возах і запрошує мешканців на бал. Розважальна програма передбачає розіграші, конкурси, розваги.

Також в області відбуваються різноманітні спортивні змагання,які можуть зацікавити багатьох їх шанувальників. Тож турніри та змагання на території Закарпаття.

Міжнародний турнір дитячих команд з футболу, присвячений пам'яті заслуженого майстра спорту СРСР Михалини М.М. - м. Ужгород. Приймають участь 12-16 команд з Угорщини, Словаччини, Польщі та областей України. Змагання проводяться серед різних вікових груп. Це перші змагання футбольного сезону, тому викликають значну зацікавленість глядачів. Турнір професійних команд на кубок федерації футболу “ВІЖИБУ”. Проходить у містах Ужгороді і Берегові. На запрошення обласної федерації футболу у турнірі приймають участь 6-8 кращих професійних команд України.

Традиційні міжнародні легкоатлетичні змагання на кубок “Дружба” - присвячені Дню Перемоги. Проходять на Ужгородському стадіоні “Авангард”. Змагання високого рангу, входять до переліку головних легкоатлетичних змагань Держкомспорту України. У них приймають участь команди Польщі та Угорщини.

“Сакура” - яскраве легкоатлетичне видовище, спортивне свято в Ужгородському спорткомплексі “Юність”. Збирають 90-120 юних грацій з усіх регіонів України та країн ближнього зарубіжжя.

Шанувальникам футболу можна сходити на матчі ФК "Закарпаття" (Ужгород), яке невдовзі гратиме у Прем'єр-лізі України.

3. Туристична індустрія регіону

3.1 Характеристика туристичної галузі

Останні роки були досить сприятливим для розвитку туристичного ринку Закарпатської області. У міжнародному сегменті найпомітніше зростали туристичні потоки у 2010 році із сусідніх країн - Країни Європи (59,6%) та країн колишнього Союзу (37,7%). Туристичний потік із країн ЄС зріс у 2010 році в основному за рахунок збільшення кількості тих, хто приїхав із Чехії, Угорщини, Словаччини, Польщі, Німеччини, Австрії. Стабільне та динамічне збільшення обсягів наданих туристично-рекреаційних послуг засвідчує про зростання ролі організованого туризму в області. В області розроблені концепції розвитку природно-рекреаційних територій. Також створено туристично-інформаційні центри, які присутні практично у кожному районі й акумулюють інформацію про туристично-рекреаційні пропозиції регіону. Активно використовуються інтернет-ресурси для інформування про туристичні, рекреаційні, оздоровчі послуги, які є достатньо інформативними, мобільними та доступними для користувачів.

Важливим показником тенденційного розвитку туристичної діяльності в Закарпатській області є динаміка туристичних послуг на зовнішньому ринку. Експорт туристичних послуг в регіоні за період 2000-2010 роки зріс на 444,9 тис. дол. США або на 159,2%. Імпорт туристичних послуг в регіоні за досліджуваний період зріс на 1588,6 тис. дол. США або у 4 рази. В структурі експорту послуг та імпорту послуг переважають послуги готелів та ресторанів. Частка послуг бюро подорожей та туристичних агентств в експорті та імпорті туристичних послуг також зростає. У 2010 році в експорті туристичних послуг послуги бюро подорожей та туристичних агентств складають 58,2 тис. дол.. США, а в імпорті туристичних послуг послуги бюро подорожей та туристичних агентств складають 13,6 тис. дол. США.

Туристично-рекреаційна галузь Закарпаття протягом останніх п'яти років динамічно розвивається за усіма показниками, активною є інвестиційна діяльність в галузі, збільшується кількість відвідувачів, підвищується зайнятість в галузі, досить активно розвивається зелений туризм, який оснований на діяльності окремих домогосподарств. Туристично-рекреаційний комплекс регіону представлений переважно малим та середнім бізнесом. Протягом останніх років кардинально змінилася структура форми власності закладів на користь приватної.

У області поступово формується туристично-рекреаційний комплекс з двома чітко визначеними піковими сезонами - літнім (оздоровлення, відпочинок, лікування) та зимовим (гірськолижний), кожен з яких має певну специфіку забезпечення послуг. Проблемним питанням соціального характеру є невисока якість новостворених робочих місць у закладах короткотермінового сезонного відпочинку, які є тимчасовими або з неповною зайнятістю і характеризуються чітко вираженою сезонністю.

Природно-кліматичний та рекреаційний потенціал області, особливо потенціал природоохоронних територій, у напрямку розвитку екологічного туризму використовується недостатньо і несе в собі скриті можливості для вирішення питань соціально-економічного розвитку Закарпаття. Кількість туристів, які відвідують природоохоронні об'єкти нараховує 30-40 тисяч осіб на рік, що складає 7-8 відсотків від загальної кількості туристів, які відвідують наш край. Розбудова туристичної інфраструктури на територіях, близьких до національних природних парків, створення і маркування нових екологічних маршрутів та їх облаштування притулками і кемпінгами, природними зоопарками, дендраріями і музеями сприятиме значному збільшенню кількості туристів, які приїжджають саме з метою відвідання цих природних територій. З кожним роком цей напрямок туризму набуває більшої популярності як у громадян України, так і у зарубіжних туристів.

Найсуттєвішими перешкодами успішного розвитку ТРК Закарпатської області є:

1) негативний імідж України в цілому щодо проведення тут відпочинку. Досить важко переконати рекреантів приїхати в Українські Карпати в той час, як імідж країни практично відсутній в такому розумінні, або ж асоціюється з Чорнобильською катастрофою та радіаційною зоною. Імідж України як країни, куди можна приїхати відпочити, ще зберіг досить сильні позиції на території Росії, що ж до найближчих західних сусідів, то за останні роки набутий тут позитивний імідж було втрачено. Зараз Україна і, зокрема, Закарпаття, бачаться позаду таких держав як Польща, Угорщина, Чехія та інші. Щоб змінити цей імідж, необхідно розробити і впровадити ряд рекламних та стимулюючих заходів з метою створення нового іміджу, відкриваючи для масового рекреанта оновлені Карпати, культуру та етнос народу, що проживає на його схилах. Прийшов той час, коли Закарпаття, як туристичний край, зможе нормально конкурувати з іншими регіонами тільки у випадку, якщо буде активно пропагувати свої можливості, в першу чергу, шляхом участі у найрізноманітніших виставкових заходах. Важливим позитивним фактором при цьому може стати випуск найрізноманітніших рекламних матеріалів, починаючи з випуску туристичних друкованих видань та буклетів і закінчуючи рекламними відеофільмами та компакт-дисками;

2) відсутність належної реклами. На даний час, маючи хоч і невелику кількість комфортабельних баз прийому, ми не можемо гідно прорекламувати їх, а, значить забезпечити необхідною кількістю відпочиваючих. Вирішити це питання можна через проведення різного роду рекламних ознайомчих турів і залучення представників преси, телебачення, туристичних операторів провідних туристичних фірм до місць відпочинку, давши їм можливість на власні очі побачити все, чим ми володіємо. Наступним кроком може бути проведення переговорів з авіалініями, іншими транспортними організаціями, туристичними операторами, щодо включення інформації про Карпати в їхні туристичні пакети та рекламні матеріали. Звичайно проведення таких рекламних кампаній є достатньо дорогою акцією, однак саме вона дозволить привабити якнайбільшу кількість відпочиваючих у Карпати;

3) Транспортні труднощі, пов'язані з приїздом в Україну та пересуванням по її території.

4) проблеми візового характеру. Існуючі вимоги до іноземних туристів щодо оформлення візи з метою приїзду до України надають нашим конкурентам велику перевагу.

5) Низький рівень розвитку інфраструктури, якості продукції і послуг.

6) Недосконалість нормативно-правової бази забезпечення рекреаційної діяльності, несприятливий клімат інвестування.

Для подальшого розвитку регіону необхідно вирішувати ці питання. Основними завданнями на 2011-2012 рік є:

- розроблення заходів щодо створення мережі спеціалізованих об'єктів туристичної інфраструктури, розташованих поблизу національної мережі міжнародних транспортних коридорів, основних транспортних магістралей та туристичних маршрутів;

- забезпечення функціонування на автомобільних шляхах системи надання оперативної технічної та інших видів допомоги, доступу туристів до засобів зв'язку з метою виклику допомоги;

- проведення робіт з реконструкції та будівництва об'єктів туристичної інфраструктури;

- розбудова перспективних туристично-рекреаційних територій (Боржавського масиву Міжгірського та Воловецького районів, полонини Руна Перечинського району, полонини Драгобрат та гори Близниця Рахівського району, гори Красія Великоберезнянського району та Синяк Мукачівського району);

- розвиток сільського «зеленого» туризму як одного з пріоритетних напрямків туристичної діяльності в Закарпатті, що дає можливість приймати туристів в місцевостях з наявною туристичною інфраструктурою, але слабо розвиненою базою розміщення;

- освоєння активних видів відпочинку (пішохідний туризм, велотуризм, кінний туризм, рафтінг, пара - та дельтапланеризм, спелеотуризм тощо);

- розширення мережі туристично-інформаційних центрів (у смт Великий Березний, у містах Мукачево, Хуст, Виноградів та Тячів).

3.2 Готельно-ресторанна інфраструктура

У Закарпатській області туристи та відпочивальники з невеликими зусиллями зможуть знайти собі заклад тимчасового розміщення. Тут налічується близько 67 таких закладів. Загальна кількість номерів - 2 212, житлова площа - 63,6 тис. км. Загалом заклади розміщення та харчування розташовуються відносно рівномірно,з більшою кількістю в курортних містах.

Закарпаття також має свою регіональну особливу кухню,яка має вплив на місцеве ресторанне господарство.

В Закарпатті ви знайдете багато ресторанів і кафе, які запропонують вам свої затишні зали і вишукані страви національних кухонь..Оскільки в області через історичні події, проживає багато національностей те і місцева кухня носить інтернаціональний характер є самобутньою унікальною, містить багато неповторних страв на основі об'єднання смаків і переваг русинів, угорців, словаків, румунів, євреїв і інших націй і народностей. Переважаюча більшість її страв дійшли до нас із старовини і не зустрічаються в меню інших народів. Разом з тим кожна національна меншина готує власні відмінні від інших, страви і кулінарні вироби. Тому, відвідавши будь-який ресторан, ви зможете замовити страви різних національних кухонь, зокрема угорською (перкельт, попрікаш, бограч-гуляш, керезет, лечо, рокот-крумплі, торгоня, банош, лоци-печене, чирке-попрікаш, шертеш-шонкаш, сегедінській, боб-льовеш та інші), румунські (токана ку бринза, зама ку фасоле, інгрошала ку хрибе, гивеч), cловацька (страпачки, карбонатки, джадки, стеранка, бухти, поливка часникова); єврейська (кугл, човлент, печінка по-еврейські, гусак смажений). Ну і звичайно русинська (кремзліки, курка по ужгородські, м'ясо по ужгородські, м'ясо по полонинські, суп гуляш з квасолею, вареники з різною начинкою, гамбовці, кнедлі, сирий овечий). А про неперевершений смак кави, яку готують в Ужгороді, вже давно говорять за межами Ужгороду і області. Місто пронизане ароматом кави міцної, ароматної, унікальної, як і це, тисячолітнє місто. Закарпатська кава це також візитна картка Ужгороду і саме вона додає іміджу міста особливий шарм.

Приготування кожної страви - це певний ритуал. Наприклад, богач слід робити на відкритому вогнищі. Під мадярські пісні - покласти у розігрітий казанок смалець не шкодуючи, посипати його червоним перцем солодким, потім додати дрібно нарізану цибулю і пасерувати до золотистого кольору. Бограч пройшов разом із праугорським плем'ям шлях від Уралу й уральських степів через царство хазарів, Кавказ, уздовж північних берегів Чорного моря й далі через пів Європи до Дунаю. Це була їжа, яку варили із припасів, - відвареної, порізаної, висушеної на сонці і потовченої на порошок яловичини чи конини, а також зібраних трав, коренів і грибів.

Теж можна розповісти й про мамалигу. Адже на Закарпатті кукурудза царювала в полях з давніх давен. Але найбільше всім до смаку припала з кукурудзяного борошна каша. Настільки, що стала просто таки інтернаціональною стравою, щоправда під різними назвами і невеликими відмінностями у приготуванні. Їдять її з бринзою, грибами, з цибулею, з томатним соусом, з салом, з молоком, з сметаною, зі смаженим та вареним м'ясом, а то й так просто.

Висновок

Закарпаття - мальовничий куточок України, має унікальне геополітичне й географічне положення. Він унікальний за своїми ресурсами і за своїм геоекономічним положенням у світі. Він має неповторну історичну траєкторію й глибоку самобутню культуру, що дозволяє в плині століть не підкоряти, а об'єднувати навколо себе десятки народів і народностей. Карпати знову стають популярними як у нашій країні, так і за її межами. По території Закарпаття пролягає багато різноманітних туристичних маршрутів гірських, водних, пішохідних, велосипедних, автомобільних. У регіоні не тільки унікальні природні можливості, а й надзвичайна культурно-історична спадщина. Велика перспектива розвитку в області молодіжного, сімейного туризму (спортивний, экотуризм, пригодницький, релігійний, конференц-туризм, тематичний, індивідуальний пізнавальний). Закарпатська область визнана найбільш перспективною рекреаційною зоною (здравницею) Європи, тут можливо круглорічне обслуговування туристів. Туризм у Закарпаття має особливе значення тому що він об'єднує сучасну інфраструктуру з унікальними історичними й культурними аспектами. Закарпаття володіє всім необхідним для розвитку сучасної туристичної індустрії. Оскільки жодна галузь світового господарства не працює так інтенсивно й стабільно, як туризм, у всіх розвинених країнах надається виняткове значення зміцненню її матеріально-технічної бази й розширенню інфраструктури. Підняття якості надаваних рекреаційно-туристичних послуг до світового рівня і їхня диверсифікованість зацікавить іноземних туристів, підвищить їх відвідуваність у регіоні, забезпечуючи в перспективі вихід на світовий ринок рекреаційно-туристичних послуг, розвиваючи в'їзний туризм, як один із пріоритетних напрямків турбізнесу.

Размещено на Allbest.ru