Туристичні ресурси України, як основа розвитку туризму

Законодавче регулювання і динаміка розвитку туризму в Україні. Географічного положення, історико-культурні ресурси, архітектурні і сакральні пам’ятки Волині. Аналіз сучасного стану та перспективи розвитку туристично-рекреаційного комплексу регіону.

Рубрика Спорт и туризм
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 13.10.2014
Размер файла 55,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Дмитрівську церкву в с. Згорани( див. Додаток В) зведено в 1674р. Як вона, дерев'яна, дожила до наших часів невідомо. Але виглядає не як стара, бо зруби були обшиті дошками при реставрації. Дзвіницю пофарбовано в яскравосиній колір, що додає їй загадковості та давності. Можливо тому, що і церква і шатрова дзвіниця були реставровані одночасно в ХІХ ст. В храмі збереглися: живопис XVII-XVIIIст., різьба - ХVIII-XIXст[3, с. 100].

Петропавлівську церкву в с. Світязі було зведено в 1846р. Фундатором церкви був граф Браніцький. В основі будівлі - ротонда, до якої прилягає апсида та бабинець, утворюючи просторовий хрест. Північний та південний фасад прикрашені чотириколонними портиками тосканського ордера. Зовнішній вигляд храму - класичний, але інтер'єр прикрашає іконостас в бароковому стилі. Царські врата прикрашені рослинним орнаментом, з гронами винограду. Також в царських вратах розміщено чотири медальйона - в двох верхніх Благовіщення, в двох нижніх по два Євангеліста. Біля церкви знаходиться мурована дзвіниця, яку було зведено, як і церкву, у 1846р.

Миколаївська церква в с. Смолигові дивує очі відвідувачів своєю несиметричністю, датується пам'ятка архітектури 1743р., ця дата вирізана над входом до церкви. Дерев'яний храм має деяку архаїчність та несиметричність. Особливістю церкви є бабинець - він не має вікон, що притаманно більшості стародавнім церквам. Дах шатрової форми, низький, він був зроблений на прикінці ХІХ на початку ХХ століття. Фундамент в церкви камяний. Дзвіниця має два яруси, перший - рублений, відноситься до XVIII ст., другий вже має каркасну конструкцію і відноситься до минулого століття. Дзвіниця дерев'яна, в плані квадратна.

Успенська церква, що знаходиться у с. Шепель зведена в 1780р. В XIX ст. до бабинця було прибудовано притвір, а до нього поперечний прямокутний об'єм, над яким зроблено було високу шатрову дзвіницю. Після прибудов до південого боку, та до бабинця, характерна тричастинна для Волинської області церква повіністю втратила свій першоначальний вигляд, набула типового "офіціального" напрямку - типова композиція включала в себе розташування дзвіниці, банькі набули вигляду цибульки . Всередені церкви зберігся живопис XVII ст., різблені роботи XVIII ст [11, с. 54]..

Любомль представляє нашій увазі Георгіївську церкву XVI ст. Яка споруджена у підніжжі валів з волі волинського кн. Володимира Васильковича. У церкві збереглися розписи XIX ст.

Також цей населений пункт славиться Троїцьким костелом, побудованим у 1412р. Первісно збудований у Готичному стилі. Реставрований в 1971-1975рр.

Покровська церква у с. Піддубцях побудована у 1745р. Кам'яна, дев'ятиголова. Споруджена в стилі пізнього барокко з деталями, характерними в перехідний період до стилю класицизму [18, с.102-104]..

Костел св. Анни та Станіслава в селі Лукові заснований каштеляном сандомирським Станіславом Мацйовським висвячений в 1595 р. єпископом Холмським Станіславом Гомолинським. Святиня була знищена під час навалів Шведів. Оснащено і реконструйовано волинським воєводою Атаназієм Мячинським і його дружиною. В 1870 костьол був конфіскований і переданий царським урядом православній церкві. Нові власники значно перебудували його. Святиню віднайшли в 1920 р. Після другої світової війни поволі перетворилася на руїни і такою залишається дотепер. Будівля змурована з цегли з одним входом, лице головного фасаду виконано у дусі ренесансу, перед яким знаходиться просторий атріум з прихованими фрагментами ренесансних воріт. Бокове крило входу добудовано в 1875, через що змінився первинна структура костьолу. Святиня в руїнах, без даху та куполу. Ця святиня є яскравим прикладом неохайності та нешанобливого ставлення людей до старовинних пам'яток архітектури .

Церква св. Параскеви у цьому ж населеному пункті зведена в 1723р - це тридольна будівля, що складається з просторої прямокутної нави, перекритої циліндричним склепінням з розпалубками. У західній частини нави два восьмигранні стовпи підтримують хори. На центр західного фасаду зображено св. Параскеву. В інтер'єрі церкви збереглася ікона XVIII ст. - яскравий зразок народного живопису - зображено св. Георгія в лицарському вбранні на малесенькому конику вражаючим нестрашного змія. Біля церкви розташована дзвіниця. Вона квадратна, триярусна дерев'яна. В нижньому ярусі розташовано прохід на подвір'я. Ця дзвіниця має вигляд, форму притаманну традиційному народному зодчеству Волинської області[11, с. 30-41].

Висновки до другого розділу

Волинська область знаходиться в північно-західній частині України. На півночі її проходить державний кордон з Республікою Білорусь протяжністю 195 кілометрів, на заході - з Республікою Польща - 135 км. На півдні Волинь межує з Львівською, на сході - з Рівненською областями України. Утворена область в нинішньому територіальному поділі в грудні 1939 року.

Площа Волинської області - 20,2 тисячі квадратних кілометрів, що становить 3,3 відсотка території України.

В області є 4 міста обласного (Луцьк, Ковель, Нововолинськ, Володимир-Волинський) і 7 районного підпорядкування, 16 адміністративно-територіальних районів, 22 селища міського типу, 1049 сільських населених пунктів.

Клімат - помірн -континентальний. В середньому за рік випадає 560 -620 мм опадів. Середня температура липня - + І9°С, січня - -5°С.

За природними умовами область ділиться на три зони: північно-поліську, південнополіську й лісостепову. Найбільшою є північнополіська зона, яка займає три четвертих території області. Характерною особливістю цієї зони є рівнинна низина, яка здебільшого покрита лісом і болотами. Південнополіська і лісостепова зони розташовані на Волинсько-Подільській височині, що характерна хвилястим рельєфом і пагорбами різної висоти.

Волинська область - древня земля, невід'ємна частина України. Ряд істориків вважають, що її назва походить від міста "Велиня", про яке згадують давні літописи. Знаходилося місто Велинь більш як за 20 кілометрів на захід від нинішнього Володимира-Волинського, поблизу гирла річки Гучви, яка впадає в Західний Буг. Від назви міста походить і назва краю та племені, що його населяло. Згадує народ "валінана" арабський мандрівник Аль-Масуді, що жив в Х столітті. Волинянами-дулібами називали племена, які проживали у верхівцях Західного Бугу, Прип'яті.

Особливе геостратегічне і геополітичне положення на стику державних кордонів трьох слов'янських держав, положення в зоні стику православ'я і католицизму, своєрідна політична ситуація і співвідношення політичних сил у регіоні, значний природно-ресурсний та економічний потенціал роблять Волинську область політично специфічним субрегіоном України. Область входить у Західний геополітичний регіон України з особливими і давніми політичними традиціями, які сформувались під впливом класово-соціальних, історично-географічних, демографічних та інших чинників. Сучасне ПГП сприяє налагодженню тісного співробітництва і соціально-економічних, торгових та культурних контактів області з оточуючими територіями сусідніх держав.

Особливість транспортно-географічного положення Волинської області - це висока питома вага транспортних витрат на постачання сировини і матеріалів та в збуті готової продукції. Це суттєво впливає на формування ефективних територіальних структур та оптимальної спеціалізації господарства. До важливих ближніх економічних зв'язків області з регіонами України доповнюються далекі транспортні зв'язки по отриманню нафтопродуктів, природного газу, лісоматеріалів, чорних і кольорових металів, бавовни, багатьох видів машин та устаткування, хімічної продукції, які постачаються з Росії, Казахстану, Білорусі, країн Балтії і Середньої Азії та інших держав. Це здійснює певний вплив на характер спеціалізації господарства і структуру товарообміну, розвиток експортно-імпортних зв'язків, оскільки частина виробленої продукції вивозиться в зарубіжні країни.

туризм рекреаційний архітектурний

Розділ 3. Туризм на Волині

3.1 Розвиток «зеленого» туризму на Волині

Зелений туризм - це відпочинок туристів (зауважмо - з усіх куточків земної кулі!) серед незайманої природи, в місцях, багатих історичним минулим. Агрооселі, в яких зупиняються туристи, суттєво відрізняються від готелів тим, що між господарями і відпочиваючими відбувається живе спілкування, налагоджуються дружні стосунки, панує сімейна атмосфера.

Зародження зеленого туризму в Ківерцівському районі відбулося завдяки обласному громадському об'єднанню "Волинські перспективи", яке з 1 січня 2004 року розпочало роботу із втілення проекту "Зменшення жіночого безробіття в Ківерцівському районі Волинської області" (цей проект діє у рамках проекту "Європейська комісія" і був розрахований лише на один рік, продовжений до 2010 року).

Сьогодні в Жидичині і Кульчині діє 8 агроосель (у районі - 20), господарі яких готові приймати відвідувачів. В кожній з них нині може перебувати одночасно 2-3 особи (згодом їх кількість зросте до 10). Вартість послуг (проживання і харчування) - від 10 до 15 грн. за добу. Крім того, господарі агроосель можуть надавати й інші послуги за додаткову оплату: екскурсії, виступи фольклорних колективів. Журналісти мали змогу побачити один із фольклорних колективів - колектив села Холоневичі, представив "Холоневицькі брикси". Брикси - від слова "брикати": Жінки примушують чоловіків до жіночої роботи й виконувати різноманітні свої забаганки. Так би мовити - збиткуються від душі. Розповідають, що іще за часів Петра І існувала традиція, коли раз у рік чоловіки і жінки мінялися ролями. Холоневичі - єдине село на Волині, де збережено цю традицію. Звичайно, лише у фольклорній постановці, хоча самі жінки стверджують, що їх чоловікам доводиться потакати їхнім забаганкам щодня.

Нещодавно господині агроосель побували в повіті Бяла Подвязка Люблінського воєводства Республіки Польща. Ця поїздка стала для них уроком, як потрібно залучати і приймати гостей. Тепер господині чекають поляків до себе у гості.

Як зазначила начальник відділу з питань туризму облдержадміністрації Тамара Лохотроцька, очолюваний нею відділ працює над нормативно-правовою базою, що регулюватиме зелений туризм на Волині. 18 лютого 2006 року було підписано новий Закон "Про внесення змін до "Закону про туризм", у якому сільський зелений туризм внесено до переліку туристичних послуг.

Господині агроосель Ківерцівського району їздять на Всеукраїнські виставки-ярмарки сільського туризму "Українське село запрошує".

Ківерцівський район - не єдиний, у якому відбуватиметься розвиток зеленого туризму. В майбутньому передбачено тренінги в Рожищенському, Горохівському та інших районах області [4; 10; 12].

Отже, «зелений» туризм э однією з провідних ланок туризму Волині і він має найбільші перспективи і найбільші проблеми розвитку.

3.2 Аналіз сучасного стану та перспектив розвитку туризму Волинського регіону

На початку 90-х років В.П.Руденком проведена економічна оцінка ПРП Волинської області. Вона здійснювалась через грошову оцінку вільного часу, який витрачається реакреантами для відпочинку на природі з врахуванням туристичної цінності території, окремих туристичних ресурсів. Економічна оцінка вільного часу зводилась до розрахунку вартості звільнення однієї години робочого часу в сфері матеріального виробництва через відношення величини валового суспільного продукту до загальної кількості населення країни, яке використало туристичні ресурси.

Природний потенціал кліматолікувальних місцевостей визначається за площами курортних лісів області, які мають високофітоцидні властивості.

При оцінці використовувались площі лісових масивів санаторіїв і профілакторіїв, де передбачається кліматолікування. Потенціал цих територій використовується на 60-85% при теперішній місткості закладів курортно-санаторного лікування, які на них розміщені [30, с.87].

Природний потенціал організованого і неорганізованого туризму з вільним режимом пересування визначено для лісових територій області за винятком заповідних, забруднених радіонуклідами, віднесених до рекреаційних зон організованого відпочинку.

При визначенні природно-туристичного потенціалу організованого і неорганізованого туризму з вільним пересуванням не враховувалися території, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС: Камінь-Каширський, Любешівський, Маневицький райони [24, с.50].

Значним потенціалом володіють поліські райони області та Ківерцівський район.

Річкові та озерні пляжі області використовуються дуже інтенсивно. Найбільше навантаження припадає на озерні пляжі Ківерцівського, Любомльського, Ковельського, Ратнівського, Старовижівського, Турійського, Шацького районів.

Природний потенціал мисливських угідь визначено з врахуванням їх фактичної місткості, тобто кількості мисливців, які можуть займатися полюванням протягом року на території певних мисливських угідь. Мисливський потенціал області використовується найбільш інтенсивно - на 85%.

Отже, найбільшим туристичнич потенціалом володіють Шацький, Ратнівський, Ківерцівський райони, середнім - Ковельський, Луцький, Любомльський, Старовижівський та Турійський райони.

Найбільш перспективними для розвитку санаторно-курортного лікування є Ківецівський, Ковельський та Шацький райони; для туристично-екскурсійного профілю - Володимир-Волинський, Горохівський, Луцький та Шацький райони; для оздоровлення та відпочинку - всі райони поліської частини області за винятком Камінь-Каширського, Любешівського та Маневицького районів.

Сучасне реформування економіки України пов'язане з проведенням глибоких перетворень у всіх сферах національного господарства. Важливе місце у процесі переходу до ринку відводиться рекреаційній сфері, яка залучає великі матеріальні й трудові ресурси. Вона об'єднує комплекс субгалузей, що задовольняють попит на різноманітні види лікування, активний відпочинок та розваги [8, с.129].

Розвиток туристично-рекреаційного комплексу особливо важливий для Волинської області, оскільки область багата рекреаційними ресурсами, що створює сприятливі передумови для організації ефективної туристично-рекреаційної діяльності протягом усього року.

У той же час необхідно зазначити, що туристичний потенціал області використовується недостатньо, ряд туристичних зон знаходиться в занедбаному стані. Відсутність очисних споруд, збору і вивозу сміття, невирішення питань водопостачання і каналізування неминуче призводить до забруднення навколишнього природного середовища.

Важливими напрямами подальшого використання туристичних ресурсів є: проведення інвентаризації всіх видів ресурсів, складання кадастру земель оздоровчого призначення, вивчення соціальних потреб населення, зміцнення матеріально-технічної бази туризму, створення вільних туристських економічних зон із широким залученням коштів і технологій зарубіжних країн як експериментальних лабораторій для поетапного входження рекреаційного потенціалу області до світового ринку туристських послуг, розширення мережі заповідних об'єктів, які забезпечують раціональне й екологічно безпечне використання рекреаційних ресурсів [46, с.140].

З переходом Волинської області до ринкових відносин індустрія відпочинку на базі використання туристичних ресурсів стає важливою статтею надходжень до обласного бюджету.

В умовах важкого фінансового становища, яке переживає туристична сфера в період економічної кризи, необхідна гнучка державна політика фінансового регулювання її розвитку. Зокрема, всі податки і платежі, які стя-гуються з суб'єктів рекреаційного господарювання, повинні залишатись на місцях і концентруватися для розвитку туристичної галузі. Окремі субгалузі туризму, передусім санаторно-курортне лікування, вимагають податкових пільг.

Місцеві збори і податки доцільно використовувати як засіб нагромадження коштів для утримання об'єктів благоустрою та інфраструктури загального користування в рекреаційних центрах. Серед місцевих зборів і податків, які передбачається використати, розглядається рекреаційна рента, плата за автостоянки, природоохоронні платежі. Така фінансова політика сприятиме розвитку рекреаційної сфери окремих районів, визначатиме їх спеціалізацію, що дасть змогу раціонально використовувати рекреаційні ресурси [46, с.141].

Одним з найважливіших напрямів освоєння туристичних територій є розвиток туристичного підприємництва та залучення в цей процес іноземних інвесторів. Спільна підприємницька діяльність у туристичній сфері може здійснюватись у формі отримання валютного кредиту для спорудження й експлуатації об'єктів, створення спільних міжнародних підприємств, а також створення вільних економічних зон.

Підсумовуючи сказане, необхідно зазначити, що в сучасній територіальній туристичній системі Волинської області існує ряд важливих проблем: населення регіону недостатньо підготовлене до туристичного підприємництва, відсутні стабільні механізми регулювання господарських відносин, економічні важелі та стимули розвитку туристичної сфери лише формуються, інженерна і соціальна інфраструктура загального призначення (дороги, транспортне сполучення, зв'язок, водозабезпечення, каналізація, громадське харчування) мають низький рівень розвитку, не сформована сучасна система інформаційного забезпечення туристичного у сфері туристського бізнесу тощо.

Для подолання цих проблем необхідно вирішити такі першочергові завдання у розвитку туризму: проведення наукових досліджень щодо виявлення й оцінки рекреаційних ресурсів і перспективного туристичного фонду, реконструкція та модернізація існуючої інфраструктури туризму, залучення як внутрішніх, так і іноземних інвесторів до розбудови туристично-рекреаційного комплексу Волинської області, утворення інфраструктури туризму в зонах міжнародних і внутрішніх транспортних коридорів на території області, створення туристично-рекреаційної системи сервісу на рівні європейських стандартів у Шацькому національному природному парку, створення порайонного кадастру туристичних ресурсів з оцінкою їх значення і розробкою генерального плану використання природних ресурсів району, формування сучасної системи інформаційно-рекламного забезпечення туристично-рекреаційного бізнесу Волинської області, створення центру розвитку туризму з метою підготовки кадрів наукових, економічних, соціальних і маркетингових досліджень в інтересах регіону та держави.

Висновки до третього розділу

Розвиток туристично-рекреаційного комплексу особливо важливий для Волині, оскільки область багата туристичними ресурсами, що створює сприятливі передумови для організації ефективної туристично-рекреаційної діяльності протягом усього року.

Найбільшим туристичним потенціалом володіють Шацький, Ратнівський, Ківерцівський райони, середнім - Ковельський, Луцький, Любомльський, Старовижівський та Турійський райони.

Найбільш перспективними для розвитку санаторно-курортного лікування є Ківецівський, Ковельський та Шацький райони; для туристично-екскурсійного профілю - Володимир-Волинський, Горохівський, Луцький та Шацький райони; для оздоровлення та відпочинку - всі райони поліської частини області за винятком Камінь-Каширського, Любешівського та Маневицького районів.

Сучасне реформування економіки України пов'язане з проведенням глибоких перетворень у всіх сферах національного господарства. Важливе місце у процесі переходу до ринку відводиться туристичній сфері, яка залучає великі матеріальні й трудові ресурси. Вона об'єднує комплекс субгалузей, що задовольняють попит на різноманітні види лікування, активний відпочинок та розваги.

У той же час необхідно зазначити, що туристичний потенціал області використовується недостатньо, ряд туристичних зон знаходиться в занедбаному стані. Відсутність очисних споруд, збору і вивозу сміття, невирішення питань водопостачання і каналізування неминуче призводить до забруднення навколишнього природного середовища.

Важливими напрямами подальшого використання туристичних ресурсів є: проведення інвентаризації всіх видів ресурсів, складання кадастру земель оздоровчого призначення, вивчення соціальних потреб населення, зміцнення матеріально-технічної бази туризму, створення вільних туристських економічних зон із широким залученням коштів і технологій зарубіжних країн як експериментальних лабораторій для поетапного входження туристичного потенціалу області до світового ринку туристських послуг, розширення мережі заповідних об'єктів, які забезпечують раціональне й екологічно безпечне використання рекреаційних ресурсів.

З переходом Волинської області до ринкових відносин індустрія відпочинку на базі використання туристичних ресурсів стає важливою статтею надходжень до обласного бюджету. Як свідчить статистика, податки, які були сплачені лише одним закритим акціонерним товариством "Волиньтурист" у 1999 році склали понад 457 тисяч гривень. Якщо ж узяти валютні надходження від іноземних туристів, то вони сягнули майже 8,5 тисяч доларів США. Таким чином, переконуємось, що рекреаційна сфера залучає великі матеріальні й трудові ресурси. На ринок туристичних послуг орієнтується все більше галузей матеріального виробництва.

Висновки

Волинська область розміщена у крайній північно-західній частині країни і має надзвичайно вигідне економіко-географічне і транспортне положення на шляхах до сусідніх країн - Білорусі та Польщі.

Волинська область - історико-географічна область на Північному Заході країни, у басейні правих приток Прип'яті та верхів'ях Бугу. У 1939 р. Волинь була приєднана до УРСР після окупації Західної України радянськими військами.

Область розташована на крайньому північному заході України (дод. 1). Утворена 4 грудня 1939 р. Площа - 20,14 тис. кв. км (3,3 % території України). За площею Волинь займає 20 місце серед областей України) і перевищує територію більше ніж 40 держав світу, в тому числі таких, як Ізраїль, Ліван, Сінгапур, Ямайка, Кіпр, Люксембург та ін. Загальна протяжність меж області - 930 км. На півночі вона межує з Брестською областю Республіки Білорусь (протяжність кордону - 205 км). На сході і південному сході область межує з Рівненською (410 км), а на півдні - з Львівською (125 км) областями. На заході по річці Західний Буг проходить державний кордон України з Республікою Польща (протяжність -190 км) [7, с.13].

Під час написання бакалаврської роботи була надана загальна характеристика Волинської області, а саме фізико-географічну характеристика та природно-рекреаційний потенціал, були оцінені соціально-економічні умови та стан розвитку туризму, була досліджена історія краю. Крім того охарактеризовано розвиток туризму на сучасному етапі як в Україні загалом, так і в даній області зокрема. Нами досліджено історико-культурний потенціал території та виявлено можливості їх використання у туристсько-екскурсійній діяльності.

Один із важливих чинників розвитку і територіальної організації продуктивних сил Волинської області - це порівняно вигідне суспільно-географічне положення (СГП). Суспільно-географічне положення Волині визначається територіальними, компонентними і композиційними відношеннями, соціально-економічними відносинами і зв'язками області з іншими регіонами та областями України, сусідніми та віддаленими територіями. Перевага СГП області в тому, що вона є складовою частиною України, яка посідає чільне місце в суспільному житті європейського континенту. Розташування Волині в межах Північно-Західного економічного макрорегіону держави на межі різнотипних історико-географічних і етнографічних регіонів, сусідство із густозаселеними і досить розвинутими в промисловому і господарському відношенні територіями, які мало відрізняються поєднанням природних ресурсів і структурою господарства, сприяє тісній взаємодії з ними. Область порівняно близько розташована до основних наукових, культурних та освітніх центрів України, що здійснює позитивний вплив на розвиток її соціальної інфраструктури. При аналізі суспільно-географічного положення розрізняють декілька його видів: соціально-, політико- і економіко-географічне, демографічне та інші види положення. Найважливішим видом серед них є економіко-географічне положення (ЕГП) [2].

Політико-географічне положення (ПГП) Волинської області - це її геопросторові відношення до політичних данностей в системі державних територій (країни, політичні і державні структури, державні кордони і т.п.), що перебувають поза нею і мають чи можуть мати на неї суттєвий вплив [7, 15].

Позитивною стороною ПГП області є сусідство з Польщею і Білоруссю, з якими Україна підтримує добросусідські відносини і область має протяжні зони контакту.

За останні роки спостерігається збільшення чисельності туристів, яких приваблює відпочинок у Волинській області. Так, протягом 2008 року в області побувало 40815 туристів, що на 4048 осіб (11%) більше, ніж у 2007 році. З них: 38927 - громадяни України, 1888 - іноземці. Українські туристи перебувають на теренах області в середньому 3 доби. Іноземні - півтори.

Для того, щоб і надалі розвиватись у туристичній галузі необхідно в даній області створювати сучасний конкурентоспроможний туристичний продукт, організувати ефективну систему його просування на внутрішньому та міжнародному ринках, працювати над розбудовою інфраструктури туризму, забезпечити підготовку кваліфікованих кадрів і надходження інвестицій.

Ми можемо стверджувати що сьогодні немає ідеологічного тиску і обмежень у тематиці екскурсій. Перед екскурсійною справою відкриваються нові горизонти. Потрібно розширити тематичний спектр екскур-сій, розробити нові маршрути, що зможуть ефективно попрацювати на ідеологію державотворення, зростання національної свідомості громадян, економічну розбудову України. Однак, в області немає достатнього професійного потенціалу для розгортання масової екскурсійної роботи серед населення і туристів. Контроль за роботою екскурсоводів не проводиться. Асортимент тематичних екскурсій вкрай незначний, якщо порівнювати з кількістю наявних на території Волинської області і територіях сусідніх областей історичних, архітектурних пам'яток. До того ж технологічна документація більшості екскурсій не відповідає діючим державним стандартам та змінам, що сталися в суспільстві.

Також нами було розроблено екскурсію по найвизначніших історико-культурних пам'ятках області, що допоможе туристам, при обранні цього туру, більш детально ознайомитись із культурною спадщиною області та більш детально зануритись у історію краю.

Отже, туристична галузь Волинської області має неабиякі перспективи для розвитку.

Перелік літератури і джерел

1. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: Методологія та методика аналізу, термінологія, районування. - К.: Видавничий центр КНУ ім. Т.Г. Шевченка, 2001. - 395 с.

2. Бояр А.О. Територіальна організація еколого-економічного комплексу Волинської області: Автореф. дис... канд. географ. наук: 11.00.02 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2002. - 20 с.

3. Головашенко О. Туризм як форма соціальної активності людини: соціально-філософський аналіз: Автореф. дис. канд. філос. наук. / Запорізький держ. ун-т. - Запоріжжя, 2002. - 18 с.

4. Дехтяр В.Д. Основи оздоровчо-спортивного туризму. - К.: Науковий світ, 2002. - 201 с.

5. Джанджугазова Е.. Маркетинг в индустрии гостеприимства: Учеб. пособие для студ. вузов. - М.: Академия, 2003. - 224 с.

6. Євдокименко В.К. Регіональна політика розвитку туризму (Методологія формування, механізм реалізації). - Чернівці: «Прут», 1995. - 120 с.

7. Ільїн Л.В., Мольчак Я.О. Озера Волині: Лімно-географічна характеристика / Волинський держ. ун-т ім. Лесі Українки Державне управління екологічної безпеки у Волинській області. - Луцьк: Надстир я, 2000. - 138 с.

8. Інвестиційний портрет Волинської області: Статті / Волинська обласна держ. адміністрація. Головне управління з питань економіки і власності. - Луцьк: Надстир я, 2000. - 52 с.

9. Кравців В.С., Герасимчук З.В., Мігас Р.В. Екологічна політика у Волинській області: стан, проблеми, перспективи: Аналітичні та програмні матеріали. - Луцьк: Надстир я, 2001. - 68 с.

10. Культурология и экскурсоведение: Конспекты лекций / Российская международная академия туризма / Казбек В. (сост.). - М.: Советский спорт, 1998. - 112 с.

11. Масове харчування, готельне господарство і туризм в умовах ринкових відносин: Збірник наукових праць / Київський держ. торговельно-економічний ун-т / М. Пересічний (відпов.ред.). - К., 1997. - 139 с.

12. Минуле і сучасне Волині й Полісся: край на межі тисячоліть: Матеріали Х наукової історико-краєзнавчої конференції, яка відбулася у Старому Чорторийську, Маневичах, Четвертні та Нововолинську в 2000-2002 рр. / Г.В. Бондаренко (відп.ред.). - Луцьк: Надстир я, 2002. - 292 с.

13. Організація та методика оздоровчої фізичної культури і рекреаційного туризму: Навч. посібник / О. Жданова, А. Тучак, В. Поляковський, І. Котова. - Луцьк, 2000. - 236 с.

14. Павліха Н.В., Голян В.А. Оптимізація використання та охорони природних ресурсів: регіональний контекст (за матеріалами Волинської області) / НАН України Інститут регіональних досліджень. - Луцьк: Надстир я, 2002. - 120 с.

15. Преображенский В.С., Веденин Ю.А. География и отдых. - М.: Знание, 1971. - 48 с.

16. Природно-заповідний фонд Волинської області / М. Химин (упоряд.). - Луцьк: Ініціал, 1999. - 48 с.

17. Рекреационные системы / Под ред. Н. Мироненко, М. Бочкарова. - М.: Изд-во МГУ, 1986. - 136 с.

18. Сажнєва Н. Значення рекреаційних передумов у формуванні територіальних рекреаційних систем // Сучасна географія та навколишнє природне середовище: Зб. наук. праць. - Вінниця: Рекламна Агенція «Старт Трек», 1999. - С. 83 - 84.

19. Соскін О. Сучасний геопростір і пріоритети розвитку України // Економічний часопис-ХХІ. - 2000. - № 2.

20. Тімець О. Краєзнавство і туризм. - К.: Знання, 1999. - 120 с.

21. Туризм и туристическое хозяйство. Учебник / Под ред. Чудновского А. - М.: ЭКМОС, 2000. - 400 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Опис географічного положення та загальна характеристика регіону, сучасний стан та перспективи розвитку туризму. Природні, інфраструктурні та історико-культурні туристичні ресурси, підприємства сфери дозвілля. Проблеми і перспективи розвитку туризму.

    контрольная работа [30,5 K], добавлен 04.12.2014

  • Історико-культурні та природні ресурси як основа розвитку туристично-курортної сфери Запорізького краю. Аналіз туристичного та рекреаційного потенціалу міста. Основні туристичні об’єкти острову Хортиці. Огляд розвитку різних видів туризму у Запоріжжі.

    курсовая работа [60,0 K], добавлен 08.04.2015

  • Аналіз розвитку історико-культурного туризму, встановлення туристичного потенціалу Хмельницької області. Культурні пам'ятки, історичні місця, музеї, музейні комплекси, туристичні маршрути. Проблеми і перспективи розвитку історико-культурного туризму.

    курсовая работа [90,5 K], добавлен 07.05.2012

  • Природні умови та ресурси для розвитку туризму в Закарпатті. Основні туристичні потоки. Забезпеченість області місцями проживання для туристів. Основні пам'ятки природи Закарпатської області та її історико-культурні ресурси, туристично-рекреаційна сфера.

    реферат [6,4 M], добавлен 16.11.2013

  • Аналіз туристичного ринку України в сучасних умовах розвитку економіки, основні проблеми та перспективи його розвитку. Чорнобильська зона відчуження як новий туристичний продукт. Рекреаційні ресурси, природні та історико-культурні пам’ятки України.

    курсовая работа [61,0 K], добавлен 21.09.2012

  • Наукові підходи до вивчення туристично-рекреаційних ресурсів. Суспільно-географічна оцінка туристичних ресурсів Полтавської області. Видатні історико-культурні пам’ятки, природно-рекреаційні ресурси. Особливості розвитку рекреаційного комплексу.

    курсовая работа [105,4 K], добавлен 29.12.2010

  • Туризм, його види, класифікація. Методика розробки туру. Природні умови та історико-культурні ресурси. Динаміка розвитку туризму в Бразилії, проблеми та перспективи. Характеристика найбільш популярних туристичних потоків. Розробка туристичного маршруту.

    курсовая работа [1,1 M], добавлен 15.05.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.