Методика навчання техніко-тактичним діям боксера 16-18 років

Після навантаження частота пульсу наприкінці першого етапу зменшилася в порівнянні з вихідною на 3.6%, початку другого - на 5.5% і в кінці третього - на 4.5%, частота дихання знизилася відповідно на 10% і 30%.

Повернення пульсу до норми відбувалося швидше вихідних показників на 0.5 хв. та 0.6 хв. Систолічний тиск практично не змінився. Діастолічний тиск наприкінці дослідження знизився на 18.6% на відміну від вихідних величин. Пульсовий тиск зріс відповідно на 17.5% і 21%, що вказує на збільшення серцевого викиду під впливом тренувального навантаження. Усі позитивні зміни були статистично достовірні.

Середні дані деяких антропометричних і функціональних досліджень у боксерів експериментальної і контрольної груп приведені в таблицях 4.2, 4.3, 4.4, 4.5.

Таблиця 4.2

Зміни показників зросту і ваги у боксерів експериментальної і контрольної груп

Етапи експерименту	Групи
	Експериментальна	Контрольна
	X	±tr	X	±Т

Показники ваги

Початок дослідження	71	2.1	74	3.1
Через 2 місяці	69	2.0	74	1.3
Через 4 місяці	68	1.8	73	2.8
Кінець дослідження	68	1.6	73	3.2

Показники зросту

Початок дослідження	169	1.4	170	1.01
Через 2 місяці	171	1.5	171	1.3
Через 4 місяці	171	1.5	171.5	1.2
Кінець дослідження	171	1.4	172	1.7

На рис.1 ми бачимо як змінювалась вага на протязі всіх періодів вимірювання. Після 2-ох місяців тренувань у контрольній групі відбулось зменшення ваги на 2.8%, в кінці дослідження - 4.2%. В експериментальній групі після двох місяців занять по запропонованій нами методиці вага не змінилася, в

Рис1. Динаміка показників ваги у боксерів експериментальної і контрольної груп.

кінці дослідження - 1.4%.

На рис.2 показана зміна показників зросту у всіх боксерів, які брали участь у дослідженні. Зріст у кінці дослідження в експериментальній і контрольній групі збільшився на 1.2%



Рис 2. Динаміка показників зросту у боксерів експериментальної і контрольної груп.

Приведені в таблиці 4.2 дані показують, що під впливом тренувальних навантажень у заняттях по запропонованій нами методиці зріст у боксерів експериментальної групи мав тенденцію до незначного збільшення, вага знижувалася і стабілізувалася. Це дуже істотно, тому що наявність вагових категорій у боксі змушує спортсменів постійно стежити за підтримкою "бойової" ваги у визначених межах, що створює деяку психологічну напруженість. А перевага в зрості над суперником створює деякі передумови для більш успішного ведення бою (особливо на далекій і середній дистанції). Такі ж тенденції спостерігалися й у контрольній групі спортсменів, але були досягнуті за більш тривалий час.

Таблиця 4.3

Зміни показників екскурсії грудної клітки та спірометрії (ЖЄЛ) у боксерів експериментальної і контрольної груп.

Етапи експерименту	Групи
	Експериментальна	Контрольна
	X	±Т	X	±<Т

Екскурсія грудної клітки

Початок дослідження	5	0.7	6	0.2
Через 2 місяці	7.4	0.7	7.5	0.3
Через 4 місяці	7.8	0.7	7.6	0.2
Кінець дослідження	7.9	0.7	7.7	0.2

Спірометрія

Початок дослідження	4300	244	4130	236
Через 2 місяці	4450	245	4240	214
Через 4 місяці	4960	190	4360	169
Кінець дослідження	5000	232	4580	198

Протягом проведення експерименту відбулося збільшення життєвої ємності легень боксерів експериментальної групи (див. таблицю 4.3). Життєва ємність збільшувалася від етапу до етапу і склала 6000 мл, що на 53.5% вище вихідного рівня. Це створює передумови для покращення фізичних якостей (загальної і спеціальної витривалості, сили удару). Встановлено, що велика життєва ємність забезпечує гарний видих, а режим подиху з акцентом на видиху при нанесенні сильних ударів у процесі двобою є найефективнішим (А. Іванов, 1994). Збільшення життєвої ємності легень сприяє більш повному і швидкому відновленню подиху в перервах між раундами, так використання всього обсягу легень при глибокому вдиху і видиху нормалізує дихальний цикл (С. Фомичев, 1990).

Життєва ємність легень у боксерів контрольної групи мала значно менше збільшення (16.9%). Екскурсія грудної клітки (див. таблицю 4.3) у боксерів експериментальної групи наприкінці першого етапу зросла на 48%, в кінці другого на 56% і наприкінці третього на 58% . В контрольній групі відповідно на 25%, 26% і 28.3%, що майже вдвічі менше, ніж у спортсменів експериментальної групи, що займалися за нашою методикою.

Таблиця 4.4

Динаміка показників сили правої і лівої кисті у боксерів експериментальної і контрольної груп

		Групи
Етапи експерименту	Експериментальна	Контрольна
	X	±Т	X	±а
Права кисть
Початок дослідженььь ья	63	2.6	57	3.2
Через 2 місяці	72	2.0	59	3.5
Через 4 місяці	76	2.2	63	3.4
Кінець дослідження	78	1.7	65	3.9
	Ліва кисть
Початок дослідження	56	2.9	47	3.5
Через 2 місяці	62	2.3	49	2.1
Через 4 місяці	65	2.3	56	2.6
Кінець досліджень	69	3.1	58	2.4

Динаміка сили м'язів правої і лівої кісті представлена в таблиці 4.4. За даними таблиці в експериментальній групі боксерів сила правої кісті збільшувалася від етапу до етапу і склала 14.3%, 20.6% і 23.8% від вихідного показника, лівої - 10.7%, 16.1% і 23.2%. У боксерів контрольної групи динаміка зміни сили м'язів правої і лівої кісті виглядає так: 3.5%, 10.5%, 14% і 4.3%, 19%, 23.4% але, це нижче результатів боксерів експериментальної групи.

Таблиця 4.5

Динаміка затримки дихання на вдиху (проба Штанге) і на видиху ( проба Генча) у боксерів експериментальної і контрольної груп

Етапи експерименту	Групи
	Експериментальна	Контрольна
	X	±<Т	X	±<т

Після максимального вдиху(с)

Початок досліджень	62	1.8	61	2.7
Через 2 місяці	87	2.6	85	2.8
Через 4 місяці	111	17.3	103	19.4
Кінець дослідження	120	14.9	114	26.3

Після максимального видиху

Початок дослідження	37	2.8	28	2.9
Через 2 місяці	45	2.4	39	2.8
Через 4 місяці	68	17.8	51	24.5
Кінець дослідження	75	17.8	56	26.3

Час затримки дихання після вдиху в боксерів експериментальної групи зріс на 40.3%, 79% і 93.5%, на видиху - на 21.6%, 83.8%, 102.7% (див. таблицю 4.5), що підтверджує сприятливий вплив занять по запропонованій нами методиці на нейрогуморальну регуляцію подиху, стан серцево-судинної системи, анаеробні можливості організму, розвиток вольових якостей боксерів (вольове зусилля). У спортсменів контрольної групи ті ж показники зросли на 39.38%, 68.9%, 86.9% і 39.2%, 82.1%, 100% відповідно, у порівнянні з показниками спортсменів експериментальної групи.

Електрокардіаграма знімалася в боксерів у стаціонарних умовах на базі Кіровоградського обласного фізкультурного диспансеру в 12 відведеннях (3-х стандартних, 3-х посилених від кінцівок і 6-ти однополюсних грудних).

З висновку лікаря-кардіолога КОФД (див. Додаток Д) можна зробити висновок про сприятливий вплив занять боксом на функціональний стан серця людей що займаються. Порушень ритму серця по кардіограмах не виявлено. Аналіз проведених досліджень дає підставу стверджувати про нормалізацію і тренувальний вплив застосовуваних навантажень на стан серцево-судинної системи боксерів.

Результати електрокардіографічних досліджень підтвердили правильність дозування навантаження і застосовуваних засобів тренування в експериментальній групі досліджуваних боксерів. При аналізі результатів комплексу контрольних вправ порівнювалися середні показники боксерів експериментальної і контрольної груп на всіх етапах експерименту. У таблиці 4.7 для більшої наочності приведені вихідні кінцеві результати спортсменів у процесі проведення дослідження.

Таблиця 4.6

Комплекс контрольних вправ

Зміст контрольних Нормативів	Експериментальна група	Контрольна група
вправ	Початковий етап Експерименту	Кінцевий етап Експерименту	Початковий етап експерименту	Кінцевий етап Експерименту
	X	<т	X	а	X	<т	X	<Т
1. Біг 100 м (сек.)	12.9	0.9	12.5	0.7	13.1	0.8	12.9	0.9
2. Біг 30 м (сек.)	4.5	0.5	4.4	0.8	4.6	0.6	4.5	0.5
З.Біг 1500 м	4.38	28	4.02	0.27	4.37	0.29	4.3	0.19
4 Стрибок в довжину 3 місця (м., см)	2.05	0.4	2.36	0.37	2.11	0.43	2.06	0.37
5. Віджимання в упорі лежачи 9 кількість разів)	40	11	50	9	37	8	34	8
6Підтягування на перекладині (кількість разів)	11	7	17	4	12	6	13	7
7.Штовхання Ядра м, см)	7.2	0.8	8.35	0.51	7.43	0.36	7.68	0.52
8. Максимальний ударний темп кількість ударів за 2 хв.)	878	7	893	54	861	46	864	64
9. Штанга- жим лежачи (кг)	65	12	71	11	67	13	66	11
10. Коефіцієнт ефективност бойових дій(точні удари і захист)	0.95	14	1.05	0.12	0.89	0.18	0.93	0.21

З таблиці видно, що в боксерів експериментальної групи просліджується збільшення всіх показників, що характеризує як більший рівень тренованості, так і розвиток окремих психофізичних якостей і техніко-тактичних компонентів. За результатами бігу на короткі дистанції можна констатувати достовірне збільшення загальної швидкості і швидкісної витривалості. Про підвищення загальної витривалості можна судити по поліпшенню показників у бігу на 1500 м, про вибухову силу ніг - по поліпшенню результату в стрибках у довжину. Такі вправи як віджимання в упорі лежачи, підтягування на перекладині, жим штанги характеризують силу м'язів рук і верхнього плечового пояса. Поліпшення цих показників свідчить про приріст сили, як одного з найважливіших фізичних якостей кікбоксерів. Результат у штовханні ядра також покращився.

Виходячи з цього можна зробити висновок про збільшення вибухової сили рук, ніг і тулуба боксерів експериментальної групи. Максимальний ударний темп, що характеризує кількість нанесених ударів за 2 хвилини, зріс у середньому на 1.7%, що свідчить про подальший розвиток швидкості ударів, спеціальної витривалості, нарощування темпу бойових дій. Покращився і коефіцієнт ефективності бойових дій (сума коефіцієнтів захисту й атаки).

Ми побачили, що боксери стали краще захищатися й ефективніше атакувати, а це основні критерії техніко-тактичної і психофізичної підготовленості.

Аналіз результатів, показаних боксерами контрольної групи, дозволяє відзначити нерівномірність динаміки їхніх змін у ході дослідження. Окремі з них покращилися статистично невірогідно (0.2 сек.у бігу на 100 м проти 0.4 сек. в експериментальній групі, 1 раз проти 6 у підтягуванні на перекладині, 25 см і 1 м 15 см у штовханні ядра і т.д.). Ударний темп зріс усього на 0.34% удари, коефіцієнт бойових дій з 0.89 до 0.93. Більш того, по деяким результатам помітний спад: у віджиманнях в упорі лежачи, жимі штанги і стрибку в довжину з місця показані результати виявилися нижче вихідних, що свідчить про недостатню увагу боксерів контрольної групи до підтримки високих показників загальної фізичної підготовки (сили м'язів рук, ніг і верхнього плечового пояса), слабкому підвищенні рівня спортивного майстерності.

Суб'єктивні показники працездатності, фізичного стану, настрою, активності, бажання тренуватися та ін. були отримані за рахунок застосування соціологічних методів дослідження (опитування, анкетування, бесіда). Результати опитувань і анкет досліджуваних вказують на відсутність суб'єктивних ознак стомлення: втома, як правило, проходила в перших годинах після тренувань і змагальних боїв, не було скарг на перетренованість, больові відчуття, психологічне перенавантаження.

Психофізичний стан (настрій, активність, фізичний стан), сон і апетит у всіх були гарними. Працездатність поза тренуваннями не знижувалася, а навіть трохи підвищилася. Боксери виражали бажання тренуватися. У той же час боксери контрольної групи виявляли цікавість до збільшення навантажень і їхньої різноманітності, що свідчить про недостатній обсяг і інтенсивність тренувальних навантажень і їхню однотипність в процесі занять.

Найважливішим і найвиразнішим показником є виступи спортсменів у змаганнях, що дають можливість боксеру виявити себе, показати всі кращі якості, над розвитком яких він завзято працював у процесі трудомісткого тренувального процесу. За результатами змагань, у залежності від їхнього рангу і зайнятого місця, спортсменам присуджуються спортивні розряди (III, II, І)

В експериментальній групі за результатами виступів у змаганнях різного рівня з 26 чоловік досліджуваних, за період експерименту, 13 боксерів підвищили свою спортивну кваліфікацію (див. таблицю 4.7), що склало 83.9%. З 13 боксерів контрольної групи лише 7 підвищили свій розряд на більш високий, що склало 46.5%.

Аналіз динаміки функціональних і антропометричних показників, медичних досліджень, педагогічних спостережень, субєктивних оцінок, результатів виступів у змаганнях боксерів експериментальної і контрольної груп дозволяють констатувати достовірні поліпшення технічних умінь та навичок якостей, що свідчить про ефективність запропонованої нами методики.

Таблиця 4.7

Динаміка підвищення кваліфікації боксерів експериментальної іконтрольної груп.

Кваліфікація Спортсмена	Експериментальна група, кількість людей	Контрольна група, кількість людей
	Початок експерименту	Кінець експерименту	Початок експерименту	Кінець Експерименту
Новачки	-	-	-	-
3 розряд	7	2	8	5
2 розряд	5	7	4	6
1 розряд	1	4	1	2

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Вивчення режимів тренувальних занять у секціях боксу говорить про те, що без застосування науково-обгрунтованих методичних рекомендацій вони недостатньо ефективні і вимагають оптимізації за рахунок поліпшення методичної якості і збільшення кількості тренувань у річному циклі підготовки на всіх етапах: підготовчому, змагальному, перехідному).

Співставлення достовірних результатів експериментальної і контрольної груп боксерів: функціональних і антропометричних показників, медичних досліджень, педагогічних спостережень, суб'єктивних оцінок, контрольних нормативів і виступів у змаганнях дозволило дати аналіз динаміці розвитку засвоєння та придбання технічних умінь та навичок спортсменів.

Введення в тренувальні заняття з експериментальною групою боксерів прогресивних методів навчання (цілісний, розчленований) і тренування (рівномірний, перемінний, повторний, інтервальний, ігровий, змагальний, коловий), методичних прийомів навчання техніці боксу (групове і самостійне навчання прийому, з партнером і без, умовні бої з обмеженим і широким діапазоном техніко-тактичних задач, індивідуальне освоєння прийомів до роботи з тренером, (вільні бої) і різноманітних засобів навчання і тренування (спеціальних бойових) , спеціально-підготовчих і загально-підготовчих (загально-розвиваючих вправ) дозволило вірогідно поліпшити загальний рівень розвитку технічних умінь та навичок.

4. Широке коло методів, що використовувалися в процесі дослідження, соціологічних (опитування, анкетування, бесіда),психолого-педагогічних(педагогічне спостереження), фізіологічних(проби Штанге і Генча), експериментальні проби в спокої і під навантаженням), медичних(електрокардіографія, електропровідність шкіри, антропометрія)та ін. дозволило об'єктивно апробувати методику розвитку технічних умінь та навичок боксерів, виявити її вплив на зміни в стані організму спортсменів, що займаються.

5. Порівняння двох тренувальних методик боксерів контрольної й експериментальної груп, що відрізняються стислістю занять, обсягом і інтенсивністю навантаження, різноманітністю застосовуваних засобів наочно
показало ефективність запропонованої нами методики розвитку технічних умінь та навичок боксерів у підготовці до змагань різних рівнів.

6. Запропонована методика розвитку технічних умінь та навичок боксерів дозволяє рекомендувати її для широкого кола фахівців, тренерів, інструкторів, а також тих, хто самостійно займається і вивчає бокс,та готується до відповідальних змагань.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аганянц Е. К. Функциональная структура целестного пооведения//Физиология мышечной деятельности(Под ред. Я.М. Коца.)-М.:ФиС,1982.-Гл.. 4.-82-84.

2. Амасов Н. М. Физическая активность и сердце/ Н. М. Амасов, Я. А. Бендет.-Киев: «Здоровя»,1975.-255с.

3. Анохин П. К. Очерки по физиологии функциональных систем/ Анохин П. К. - М.: Медицина,1975.-166 с.

4. Бортонец К. Биомеханический анализ ударных действий в некоторых видах спорта Дисс. Канд.. пед. Наук. / Бортонец К.-М.: 1974.-92 с.

5. Бернштейн Н.А. О ловкости и её развитии/Бернштейн Н.А. -М.: ФиС,1991.-288 с.

6. Боген М.М.Обучение двигательным действиям/ Боген М.М.-М.: ФиС,1985.-192 с.

7. Градополова Б К. Бокс: учебное пособие для тренеров/ Под ред. К.В. Градополова. -М.: ФиС, 1963.-287 с.

8. Тараторин Н.Н. Бокс .Энциклопедия//Составитель Н.Н. Тараторин-М.: «Терра Спорт»,1998.-232 с.

9. Бутенко Б.И. Специализированая подготовка боксёра/ Бутенко Б.И. -М.: ФиС.-1967.- 83 с.

10. Верхошанский Ю.В. Основы специальной силовой подготовки в спорте//Изд. 2-ое /.-М.: ФиС 1997.-215 с.

11. Верхошанский Ю.В. Программирование и организация тренеровочного процесса/ Верхошанский Ю.В. -М.: ФиС,1985.-191 с.

12. Верхошанский Ю.В.Основы специальной физической подготовки спортсменов/ Верхошанский Ю.В -М.: Фис,1988.-331 с.

13. Воробьёв А.Н. Тренеровка,работоспособность,реабилитация/ Воробьёв А.Н. -М.: ФиС,1989.-272 с.

14. Горстков Е.Н. Анализ тренеровочной и соревновательной деятельности боксёров тяжёлых весовых категорій // Бокс.Ежигодник.-М.: ФиС,1983.-43-46с.

15. Горбунов Г.Д. психопедагогика физического воспитания и спорта/ Горбунов Г.Д. -Автореф. Дисс…док. пед.наук-Санкт-Петербург. 1995.-184 с.

16. Гужаловский А,А. Физическое состояние спортсмена и его оценка // Теория и практика Ф.К. -1973. - №3. -с. 70-72.

17. Диагностика предстартового состояния спортсманов/ Сборник научных трудов. Л.: 1991. -124 с.

18. Денисов Б.С. Техника - основа мастерства в боксе/ Денисов Б.С. - М.: ФиС, 1957. - 271 с.

19. Джероян Г.О. Совершенствование техники и тактики боксера/ Джероян Г.О.-М.: ФиС, 1955. - 195 с.

20. Джероян Г.О. Тактическая подготовка боксеров/ Джероян Г.О. - М.: ФиС, 1970.-312 с.

21. Джероян Г.О., Худадов Н.А. Предсоревновательная подготовка боксеров. М.: ФиС, 1971.-124 с.

22. Джероян Г.О., Худадов Н.А. Общая физическая подготовка боксера высшей квалификации // В сб. «Друзья встречаются на ринге». - М.: ФиС, 1972. - с. 101. 23. Джероян Г.О. Тактика бокса // В кн.: Бокс. Учебник для институтов физ. культ. - М.: ФиС, 1979. -гл. III. - с. 54.

24. Дмитриев А.В., Фролов О.П., Худадов Н.А. Анализ манер боя в современном боксе // Бокс. Ежегодник. - М.:ФиС, 1975.-с. 11.

25. Донской Д.Д. Законы движений в спорте/ Донской Д.Д - М.: ФиС, 1968. - 176 с.

26.Жаров К.П. Волевая подготовка спортсменов/ Жаров К.П.-М.: Физкультура и спорт. 1976. -151 с.

27.Зациорский В.М. Физические качества спортсмена/ Зациорский В.М. - М.: ФиС, 1966.-200 с.

28. Зимкин Н.В. Качественные стороны двигательной деятельности // Глава в кн.: «Физиология мышечной деятельности, труда и спорта». - Л.: «Наука», 1969.

29. Иванов В.В. Комплексный контроль в подготовке спортсменов/ Иванов В.В. - М.: ФиС, 1987. - 256 с.

30. Иванов И.И. Уроки бокса (методическое пособие)/ Иванов И.И. - М.: Воениздат, 1973. - 141с.

31. Ильинич В.И. Общая физическая, специальная и спортивная подготовка в системе физического воспитания// Физическая культура студента. - М.: «Гардарики», 1999. - Гл. 5. - с. 205-261.

32.Калинин В.К. Волевая регуляция,как проблема формы деятельности// Эмоционально-волевая регуляция поведения и деятельности:Сб. науч. тр./СГПИ. -Симферополь,1983. -с. 166-178.

33. Карпман В.Л. Исследование физической работоспособности у спортсменов/ Карпман В.Л., Гудков И.А., Белоцерковский З.Б.- М.: ФиС, 1974. - 94 с.

34. Карпман В.Л. Сердце и работоспособность спортсмена/ Карпман В.Л., Хрущев СВ., Борисова К.А. - М.: ФиС, 1978,- 120 с.

35. Качурин А.И. Варианты технико-тактического применения ударов в боксе (методическая разработка для тренеров и спортсменов)/ Качурин А.И. - М.: МИИТ, 1998. - 41 с.

36.Кличко В.В. Методика определения способностей боксёров в системе многоэтапного спортивного отбора/ Кличко В.В. -К.: 1999. -187 с.

37. Кличко В.В. Педагогический контроль в ситеме управления базовой подготовки квалифицированных боксёров/ Кличко В.В.- К.: 2000. -169 с.

38. Клевенко В.М. Быстрота в боксе/. Клевенко В.М. - М.: ФиС, 1968. - 95 с.

39.Куликов Л.М. Управление спортивной тренеровки:системность,адаптация,здоровье/.Куликов Л.М. - М.: ФОН, 1995 -395 с.

40. Кузнецов В.В. Специальная силовая подготовка спортсмена/ Кузнецов В.В. - М.:«СоветскаяРоссия»,1975.-208с. 41. Лавров В.А., Начальное обучение боксеров-юношей/ Лавров А.В. - Волгоград: ВГИФК, 1976. - 112 с.

42.Липинский Э.Ч. Управление тренированностью боксёров в связи с особенностями адаптации физическим и механическим нагрузкам/.Липинский Э.Ч.- М.: 1998. -197 с.

43. Матвеев Л.П. Основы общей теории спорта и системы подготовки спортсменов/МатвеевЛ.П.-Киев:Олимпийскаялитература,1999.-318с. 44. Михайлов В.В. Дыхание спортсмена/ Михайлов В.В. - М.: ФиС,1983.-215 с.

45. Мокеев Г., Никифоров Ю., Черняк А. Повышение эффективности предсоревновательной подготовки боксеров// Бокс. Ежегодник. - М.: ФиС, 1977. - с. 18.

46. Никоноров Б.Н. Методические рекомендации по обучению боксёров новичков/ Федерация бокса/ Никоноров Б.Н. -М. -1999. -64 с.

47. Нейгл Ф.Д. Физиологическая оценка максимальной физической работоспособности // Наука и спорт.-М.: Прогресс, 1982. - с. 90-118.

48. Никифоров Ю.Б. Построение и планирование тренировки в боксе/ - Ю.Б. Никифоров, И.Б.Викторов- М.:ФиС, 1978.

49. Никифоров Ю.Б. Эффективность тренировки боксеров/ Никифоров Ю.Б. - М.: ФиС, 1987.

50.Нормативные показатели физической и функционально подготовленности юных спортсменов: Методические рекомендации/ [ Коллектив авторов под руков. М.Я. Набатниковой.] - М.: ВНИИФК, 1985.-72 с.

51. Огуренков В.И. Левша в боксе/ Огуренков В.И.- М.: ФиС, 1959. - 136 с.

52. Огуренков В.И. Методика обучения технико-тактическим действиям боксеров-левшей с учетом факторов двигательной ассиметрии: Дисс .... канд. пед. наук./Огуренков В.И. - М.: 1972.

53. Огуренков Е.И. Современный бокс/. Огуренков Е.И. - М.: ФиС, 1966. - 248 с,

54. Огуренков Е.И. Ближний бой в боксе/ Огуренков Е.И. -'М.: ФиС, 1969. - 188с.

55.Озолин Н.Г. Современная система спортивной тренировки/ Озолин Н.Г. - М.: ФиС, 1970.-128 с.

56. Платонов В.Н. Подготовка квалифицированных спортсменов/ Платонов В.Н. -М.:ФиС,1986-221с.

57. Романенко М.И. Молодому боксеру/ Романенко М.И. - М.: ФиС, 1968. - 128с.

58. Романенко М.И. Бокс/ Романенко М.И.- Киев: Вища школа, 1985. - 319 с. - (Изд. 2-ое.)

59.Романов В.М. Бой на дальней, средней и ближней дистанциях/ Романов В.М. - М.: ФиС, 1979. - 189 с.

60. В.Л. Карпман. Спортивная медицина / В.Л. Карпман. - М.: ФиС, 1987. - 304с.

61.Степанов А.И. О тактике бокса/ Степанов А.И. - Рига: 1963. - 158 с.

62.Сурков Е.Н. Антиципация в спорте/ Сурков Е.Н. - М.: ФиС, 1982. - 144 с. 63.Тактика бокса/Коллектив авторов ЦНИИФК/. - М.: ФиС, 1952. - 180 с.

64. Топышев О.П., Джероян Г.О. Некоторые вопросы техники ударов в боксе // Бокс. Ежегодник. -М.: ФиС, 1978. - с. 9-12.

65. Фарфель В.С. Управление движениями в спорте/ Фарфель В.С - М.: ФиС, 1975. - 208 с.

66.Фролов О.П. Методика вычисления коофицента боевых действий боксёра / Фролов О.П- М.: ФиС,1981.-166 с.

67. Худадов Н.А. Психологическая подготовка боксера/. Худадов Н.А. - М.: ФиС, 1968. - 160с.

68. Хусяйнов З.М. Формирование ударных движений с учетом скоростно-силовых особенностей боксеров-юношей ( Дисс. на соиск... канд. пед. Наук)/ Хусяйнов З.М. - М., 1983. - 196с.

69. Хусяйнов З.М. Тренировка нокаутирующего удара боксеров высокой квалификации/ Хусяйнов З.М. - М.: МЭИ, 1995.-72 с.

70. Черный В.Г. Спорт без травм/ Черный В.Г - М.: ФиС, 1988. - 95 с.

71. Чудинов В.А. Физическое воспитание начинающего боксера/ Чудинов В.А. - М.: ФиС. - 1976.

72. Шмидт Тевс.Физиология человека/ Шмидт Тевс -1988.- 56 с.

73. Юшкевич Т.П. Тренажеры в спорте / Юшкевич Т.П., Васюк В.Е., Буланов В.А - М.: ФиС, 1989. - 320 с.

74. Яковлев Н.Н. Физиологические и биохимические основы теории и методики спортивной тренировки/ Яковлев Н.Н., Коробков А.В., Янанис СВ - М.: ФиС, 1957. - 310с.

75. Яковлев Н.Н. Биохимия спорта/ Яковлев Н.Н. - М.: ФиС, 1974. - 288 с.

76. Жечев Е.П. Техника и тактика на бокса // «Медицина и физкултура». - София, 1963.- 123 с.

ДОДАТКИ

Розподіл засобів ЗФП і СФП в процесі підготовки боксерів

Додаток А

Періоди в річному циклі підготовки	Новачки ЗФП	СФП	розрядники ЗФП	СФП	майстри спорту ЗФП	СФП
1 .Підготовчий період І.І.Підперіод загально розвиваючого тренування 1.2.Підперіод тренування на спеціальну підготовку і удосконалення елементів техніки	60% 53%	40% 47%	57% 50%	43% 50%	55% 47%	45% 53%
2. Основний період (змагальний) 2.1.Підперіод стабілізації спортивної форми 2.2.Підперіод стартової готовності готовності	53% 43%	47% 47%	46% 40%	54% 50%	40% 35%	60% 65%
3.Перехідний період З.1.Підперіод технічної підготовки і зниження спортивної форми 3.2.Підперіод відпочинку	52% 58%	48% 52%	55% 60%	55% 50%	52% 55%	48% 45%

Додаток Б

ПРОТОКОЛ

опитування і спостережень боксерів, що займаються за запропонованою методикою

№		Експериментальна група	Контрольна група
		новачки	Розрядники
1.	Займаються охоче
	Неохоче
2.	Справляються 3 навантаженням
	Не справляються
3.	Працездатність висока
	Середня
	Низька
4.	Час проведення занять влаштовує
	Не влаштовує
5.	Друге (ранкове) тренування на протязі дня потрібне
	Не потрібне

Карта-анкета визначення і регуляції психофізичного стану боксерів на основі самооцінки

Настрій сумний бадьорий нещасний спокійний веселий зібраний роздратований добрий подавлений байдужний натхнений похмурий веселий невпевнений у собі упевнений у собі Фізичний стан повний сил виснажений здоровий утомлений зі свіжими силами перетренований тренований відчуття тяжкості відчуття легкості скований розслаблений бажання спокою бажання рухатися мінливий стан стабільний стан	3	2	1	0	1	2	3	Активність пасивний активний сонний бадьорий незібраний зібраний інертний енергійний байдужий цілеспрямований неуважний уважний стомлений не стомлений

Методика заповнення й обробки карти-анкети даних психофізичного стану боксерів

На карті-анкеті (див. зразок), пропонованої спортсмену, між кожною парою слів містяться стовпці цифр: 3-2-1-0-1-2-3, що відбивають ступінь виразності ознаки. Наприклад, при оцінці стану "активний-пасивний" цифра З позначає "дуже активний" чи "дуже пасивний", 2 - просто "активний" і "пасивний", 1 "скоріше активний, чим пасивний" чи навпаки, 0 невизначений стан.

Одержавши анкети, випробувані без зволікання (перше враження звичайне буває самим вірним) до і після тренування заповнюють їх (щоб уникнути автоматичних оцінок рекомендується змінювати місцями як порядок проходження показників, що відбивають фізичний стан, активність, настрій, так і полярність слів у парах).

Цифри при підрахунку перетворяться в семибальну шкалу: позитивна оцінка 3 (наприклад, дуже активний) -1 бал

позитивна оцінка 2 (активний) - 2 бали

позитивна оцінка 1 (скоріше активний, чим пасивний) - 3 бали нейтральна оцінка 0 (невизначений стан)- 4 бали негативна оцінка 1 (скоріше пасивний, чим активний) - 5 балів негативна оцінка 2 (пасивний) - 6 балів негативна оцінка 3 (дуже пасивний) - 7 балів

По кожному компоненту стану обчислюється середнє арифметичне і величина розкиду показників (S), що обчислюється по формулі:



де х - оцінка стану (визначена по вищеописаній семибальній шкалі); п -кількість оцінок, що характеризують стан (у нашому випадку їх завжди 8); ? - знак суми.

Приведемо приклад розрахунку зазначених показників. Допустимо, активність спортсмен оцінив так: 4, 4, 4, 3, 5, 4, 4, 4. Середнє арифметичне дорівнює 4. ?х2= 130. Величина розкиду ? 0.53. Показник розкиду дуже важливий, тому що дозволяє контролювати надійність отриманих даних. Якщо він перевищує 1.06 бал чи наближається до нуля, самооцінці спортсмена довіряти не можна.

Спортсмени заповнюють анкету перед розминкою і відразу після тренування. Враховуються навантаження і зміст тренування.

Додаток В

Методика обчислення коефіцієнта ефективності бойових дій боксера, запропонована О.П. Фроловим.

У двобої виділяють звичайно окремі дії чи сполучення їх, у яких виявляються специфічні рухові якості і навички, що відбивають психофізичну і техніко-тактичну підготовленість боксерів. До таких дій відносяться насамперед удари і захисти.[66]

Визначається кількість нанесених ударів, що дійшли до цілі, за допомогою обчислення коефіцієнтів ефективності атак і захисних дій. Для зручності перший з них назвемо коефіцієнтом атаки, а другий коефіцієнтом захисту. Коефіцієнт атаки є відношення числа ударів, що дійшли до цілі, до числа всіх ударів, нанесених боксером. Коефіцієнт захисту - це відношення числа відбитих ударів до загального числа ударів, нанесених при атаці. Сума цих двох коефіцієнтів і являє собою узагальнений коефіцієнт ефективності бойових дій.

Допустимо, боксер А наніс боксеру Б 100 ударів, з яких лише 20 досягли мети. У свою чергу боксер Б наніс боксеру А 120 ударів, 30 з який дійшли до мети. Обчислимо відповідні коефіцієнти обох боксерів. Коефіцієнт атаки боксера А дорівнює 0.2 (20/100), а коефіцієнт захисту -0.75 (90/120). Коефіцієнт ефективності бойових дій боксера А складе 0.95 (0.2 + 0.75). Відповідно коефіцієнти атаки, захисту і бойових дій боксера Б рівні 0.25, 0.8 і 1.05. Таким чином, на основі отриманих показників можна затверджувати, що боксер Б атакує і захищається ефективніше, ніж його суперник.

Саме число нанесених ударів також подає цінну інформацію: відбиває щільність ведення бою, що визначає майстерність і спортивний результат боксерів і характеризує розвиток його психофізичних якостей, техніко-тактичну підготовленість.

Додаток Г

Висновок по електрокардіографічним дослідженнях групи боксерів у кількості 26 чоловік: 13 чол. експериментальна група, 13 чол. - контрольна група.

Досліджувані показники кардіограми в І, II, III й III відведенні на висоті вдиху підтверджують адекватність навантаження в застосовуваних тренувальних заняттях. Порівнюючи в спокої досліджувані показники в кожному режимі, відзначаються позитивні зрушення, що вказує на сприятливий вплив систематичних тренувальних занять на функціональний стан серця.

Зменшення СП і уповільнення серцевих скорочень підтверджують сприятливий вплив фізичних вправ на функцію міокарда.

Збільшення інтервалів R - R у спокої і наприкінці навантаження в експериментальній групі боксерів (13 чоловік) свідчать про підвищення функціональних можливостей серця.

Незначне збільшення інтервалу R - R, зубців Р, R і Т, незначне зменшення інтервалу QRST, зубців Q, S, стан сегмента S-T від ізоелектричної лінії на висоті навантаження в контрольній групі боксерів, вказує на дуже незначне поліпшення функціонального стану серця в умовах недостатніх фізичних навантажень.

Порушень ритму серця по електрокардіограмах фізичними вправами і спортом в експериментальній і контрольній групах не виявлено.

Лікар

Додаток Д

Структура практичних занять

Однією з необхідних умов ефективності учбово-тренувального процесу є правильна побудова заняття. Незважаючи на різну цілеспрямованість, обумовлену віковими особливостями, різним рівнем технічної і тактичної підготовленості займаючихся, періодом підготовки й інших причин, учбово-тренувальне заняття проводиться відповідно до закономірностей, що передбачають доцільну послідовність виконання педагогічних задач. Практичні заняття в боксі можуть носити учбово-тренувальний і тренувальний характер.

Учбово-тренувальні заняття. На учбово-тренувальних заняттях боксери здобувають нові навички й удосконалюють раніше вироблені. Повторні рухи і дії вже є процесом тренування. Поступове й все більш широке засвоєння бойових прийомів закріплюється в умовному і вільному бої.

Боксер, що прагне високих спортивних досягнень, повинен поступово засвоювати, закріплювати й удосконалювати як нові технічні навички, так і тактику їхнього застосування в різних умовах бою. Тому учбово-тренувальні заняття прийнятні для боксерів будь-якого рівня підготовленості '(новачки, розрядники, майстри спорту).

Тренер, плануючи загальний курс навчання боксерів, послідовно вводить у заняття нові вправи пройденого матеріалу, забезпечуючи тим самим поступовість у навчанні.

Тренувальні заняття. Під час тренувальних занять боксер удосконалює фізичні якості і техніко-тактичні навички. Наприклад, на етапі підготовки до змагань боксер головним чином прагне удосконалювати свою майстерність в умовах бойової практики з боксерами різного стилю і манери ведення бою, зберегти за допомогою вправ на снарядах гарну спортивну форму, не вивчаючи нових прийомів.

В основному учбово-тренувальні і тренувальні заняття проводяться з групою спортсменів. Ці форми занять можна застосовувати для боксерів різної кваліфікації як для новачків, так і для майстрів. Група спортсменів повинна бути приблизно однієї кваліфікації, тому що вони виконують одне завдання по вивченню й удосконалюванню технічних і тактичних дій, дане тренером.

Всі учбово-тренувальні і тренувальні заняття підрозділяються на З частині: підготовчу, основну і заключну.

Підготовча частина заняття містить у собі фізіологічну розминку, що передбачає:

а) підготовку центральної нервової системи (ЦНС), активізацію оргнів дихання і кровообігу;

б) підготовку рухового апарата до майбутніх дій, що вимагають значнго напруження м'язів;

в) розтягнення м'язів ніг.

У цій частині заняття не можна приділяти багато уваги розвитку таких якостей як сила і витривалість. Розминка призначена для підготовки організму до занять, а не для його стомлення. Загальнорозвиваючі вправи роблять всебічний (і в той же час вибірковий) вплив на організм спортсмена, дозволяють поліпшити роботу рухового апарата, навчитися більш чітко диференціювати рух.

Для якісної розминки м'язів ніг використовуються спеціальні бігові вправи (з легкої атлетики). Особлива увага приділяється розтягненню м'язів ніг, тому що від того, наскільки воно буде відповідати вимогам, буде залежати якість освоєння тактичного пересування по ринзі.

У підготовчу частину можуть включатися також стройові вправи, за допомогою яких можна швидко і зручно розподілити займаючих і дати різні завдання для виконання.

Основними засобами підготовчої частини заняття є: ходьба, біг, біг з прискореннями і зміною напрямку руху, комплекси вправ на місці й у русі, махи ногами, шпагати і т.д.

В основній частині заняття враховуються головні задачі:

а) оволодіння технічними і тактичними навичками і їхнє удосконалення;

б) психологічна підготовка, вироблення стійкості до перенесення великого психічного напруження;

в) розвиток швидкості реакції, виконання раціональних рухів, коордиції, спритності, швидкісно-силових якостей і швидкісної витривалості.

Навантаження під час цієї частини заняття повинні наростати по обсягу й особливо по інтенсивності. Наприклад, після бою з тінню і вивчення прийомів в парах за завданням тренера (з поступовим збільшенням швидкості їхнього виконання) переходять до закріплення й удосконалювання прийомів в умовному і вільному бої. Вільний бій на ринзі вимагає великого фізичного і нервового напруження. Тому до умовного чи вільного бою переходять після вивчення прийомів бою в парах, перед вправами на снарядах. Вправи на боксерських снарядах і лапах знижують нервову напругу після спарингової роботи, тому їх виконують наприкінці основної частини заняття.

У заключній частині заняття потрібно привести організм, що займається у відносно спокійний стан. На початку заключної частини іноді використовують вправи для розвитку сили і гнучкості. Потім застосовують заспокійливі: легкий біг, ходьбу з дихальними вправами і вправами на розслаблення м'язів. Включають також відволікаючі вправи (рухливі ігри).

Місце вправ у тій чи іншій частині заняття залежить від її цілеспрямованості, кваліфікації групи спортсменів. В міру оволодіння складними технічними прийомами і діями, більш прості вправи переходять у підготовчу частину заняття, де вони стають уже підготовчими вправами. Кваліфіковані боксери в заняттях по бойовій практиці, наближених до змагальних умов, використовують у розминці вправи зі скакалкою, розтяжку ніг і вправи в ударах на боксерських снарядах (в основному лапах); після напруженого бою (у тренувальному занятті) вони можуть обмежитися легкими дихальними вправами, вправами на скакалці (у легкому темпі).

У заключній частині заняття рекомендується застосовувати різні вправи на розвиток почуття рівноваги, що сприяють тренуванню вестибулярного апарата: перекиди, повороти, перевороти, обертання і т.д.

Таку структуру заняття не слід розуміти як догму, шаблон. Її можна і потрібно змінювати в залежності від конкретних умов.

Размещено на Allbest.ru