Удосконалення конструкції комбінованого ґрунтообробного агрегата

3.2 Розрахунок параметрів лап

У цьому розділі слід розрахувати кут 2г при вершині стрілчастої лапи, раціональну величину перекриття Дb, ширину захвату b, вибрати інші параметри з рекомендованих значень.

Рисунок 3.2 - Стрілчата лапа

Вихідними даними є типи ґрунтів, необхідне зміщення S бур'яну, що гарантує його перерізання або розрив.

Комбіновані ґрунтообробні агрегати для передпосівної обробки ґрунту комплектуються розпушувальними лапами. Розпушувальні лапи призначені для знищення бур'янів, вони працюють на глибині 6-12 см, а іноді до 25 см. Основним розпушувальним робочим органом є стрілчаста лапа, яка може бути з хвостовиком або без нього. Розміри і форма розпушувальної лапи характеризуються кутами 2г і в; шириною захвату b, а також шириною на початку b1 в кінці b2 крила лапи і обрисом грудей лапи.

Кут г слід вибирати таким, щоб підрізання бур'янів вироблялося ковзаючим різанням, а коріння вирваних бур'янів безупинно ковзали вздовж леза. При невиконанні цієї умови відбувається обволікання леза. Щоб повис на лезі бур'ян О (рисунку 3.3 а) ковзав уздовж леза, має дотримуватися умова:

(3.1)

де ц - кут тертя бур'яну по лезу.

Якщо ця умова не дотримана, то лобовий опір грунту Р, випробовуваний бур'яном, буде проходити всередині кута тертя NOA і сила Р не зможе викликати ковзання бур'яну вздовж леза.



Рисунок 3.3 - Схема до обгрунтування кута г: а - різання з ковзанням; б - різання без ковзання

Зазвичай ц ? 47,70 згідно співвідношенню (3.1), кут лапи 2г ? 90 °. Однак налипання грунту на лапу перешкоджає ковзанню бур'янів, тому для обробки вологих клейких грунтів кут г повинен бути значно менше, ніж передбачено залежністю (3.1).

З іншого боку, зменшення кута г знижує відсоток підрізання бур'янів, тому що зменшується величина S вигину і зсуву бур'яну. Тому для повного підрізання бур'янів не слід зменшувати кут 2г, а обмежитися його вибором в рекомендованих межах: для лап, що працюють на клейких ґрунтах (глина, чорнозем) 2г ? 55-60°, а на піщаних 75-80°. Визначимо по цих міркувань кут г. Приймаються 2г = 55-75°.

Слід розрахувати необхідну величину S вигину і зсуву бур'яну, яке забезпечить задане перекриття лап.

При наїзді на бур'ян О (рисунок 3.4) лезо лапи натискає на його корінь і викликає вигин і зміщення його по лінії ОО1 відхиленою від нормалі до леза на кут ц.

Якщо до моменту, сходу з крила лапи бур'ян виявиться неперерізаним, то він зміститься на відстань

 (3.2)

де Дb - перекриття між лапами.

Імовірність виживання лише пошкодженого бур'яну зростає зі зменшенням зміщення S.

З виразу (3.2) видно, що S зменшується із зменшенням перекриття і кута г. Визначивши рекомендоване перекриття, обчислимо за виразом (2.2) величину зміщення бур'яну для проектованого комбінованого ґрунтообробного агрегату. Приймаємо перекриття між лапами Дb = 30 мм. для кута г1 = 550. А для кута г2 = 750 Дb = 50 мм. Тоді зсув S1 буде рівним:

S1=30/ cos (27,5+47,7)=99,765 (мм)

S2=50/ cos (37,5+47.7)=131 (мм)

Рисунок 3.4 - Визначення величини переміщення S бур'яну під дією лапи

Ширина захоплення лап вибирається з урахуванням того, що цей параметр теж впливає на скупчення неперерізаних бур'янів на кінцях їхніх крил. Обволікання лез широкозахватних лап і відсутність обволікання в тих же умовах роботи лап малої ширини захоплення, що мають однакове значення кутів 2г і в, відзначено багатьма вченими. Цей феномен має не статичний, а динамічний характер, тобто лезо буває оповите не нерухомо повислими бур'янами, а повільно вздовж нього ковзаючими.

При переміщенні лапи в пухкому грунті з положення I в положення ІІ (рисунок 3.4) усі бур'яни, находящіея на площі АВСD, будуть зірвані зі свого місця і, переміщаючись разом з лапою і одночасно ковзаючи вздовж її леза, накопичиться на ділянці леза СD.

Кількість бур'янів на цій ділянці леза:

(3.3)

де і - число бур'янів на одиниці площі поля;

L - середня лінія трапеції;

Дh - висота трапеції ABCD.

Накопичення бур'янів на лезі зазвичай виявляється саме на кінці крила. Це пояснюється тим, що лапи більшої ширини захоплення бувають встановлені на комбінованому агрегаті в другому ряду.

Кінці крил цих лап рухаються в ґрунті, розпушену лапами першого ряду, тому лобовий опір бур'яну на кінці крила може виявитися недостатнім для того, щоб тангенціальна складова цього зусилля була здатна подолати крім сил тертя також опір зрушення шару ґрунту, налиплого на поверхні лапи: бур'ян, ковзаючи вздовж леза, повинен очистити за лапи цей шар ґрунтів.

З рисунку 3.5 видно, що ділянка CD леза лапи є найбільш навантаженою за кількістю проходячих через нього бур'янів у разі неперерезанія їх іншими ділянками леза. Виберемо довжину ділянки CD = Дl відповідно до перекриття лап

 (3.4)

тоді для забезпечення безпосереднього контакту бур'янів з лезом їх кількість на цій ділянці леза повинно бути не більше:

(3.5)

де d - середній діаметр стебла бур'яну.

Для даного розрахунку можна прийняти d = 4 мм.

Площа трапеції, з якої бур'яни збираються на ділянку Дl леза, визначається висотою Дh і довжиною сторін AD і BC:

(3.6)

(3.7)

(3.8)



Рисунок 3.5 - Схема процесу динамічного обволікання бур'янами леза лапи

Враховуючи рівність (3.3), можна перевірити ширину захвату лапи, при якій умова пере різання бір'янів будуть виконані навіть на кінцях крил лап:

(3.9)

Визначимо Дh:

?h1=30·cos 47.7/sin27,5=45,941 мм,

?h2=30·cos 47.7/sin37,5=58,077 мм.

Приймаємо b1 = 270 мм, тоді:

А1D1=270/2cos(27,5+47,7)=448,944 мм

B1C1=448,944+30·0,707/0,4617-30·0,707·3,1716/0,46=348,644 мм

L1= А1D1+ B1C1/2

L1=448,944+348,644/2=398,794 мм

Підставивши вираз (3) в вираз (9) отримаємо

 (3.10)

тоді b1 буде рівне:

b1=30+[ (2·1·398,794·45,941)·cos(47.7+27,5)·sin 27,5/ ·30·cos47.7]=268,37 мм

умова виконується, значить вірно.

Тепер визначимо для кута г = 37,50

Приймаємо b2 = 330 мм, тогда

А2D2=330/2cos(37,5+47.7)=1264,1мм

B2C2=1264,1+(50·0,707/0,608)-(50·0,707·7,59/0,608)=880,95 мм

L2= А2D2+ B2C2/2

L2=1264,1+880,95/2=1072,525 мм

в2?50+[ (2·1·1072,525·58,07)·0,1305·0,608/1·50·0,707]=279.58 мм умова виконується, значить розрахунки виконано вірно.

Отримані результати слід порівняти з рекомендаціями практичного характеру: для клейких глинистих ґрунтів b ? 35 см, для супіщаних b ? 45 см

При виборі ширини захоплення лапи у відповідності з виразом (9) слід передбачити два значення цього параметра; лапи заднього ряду йдуть по частково обробленому ґрунті, тому вони відчувають менше навантаження і можуть бути ширше, ніж лапи переднього ряду. За аналогією зі стандартними значеннями можна прийняти відношення:

(3.11)

b1=270/0,82=329,27мм, для клейких глинистих ґрунтів b1?350 мм умову задовольняє.

b2=330/0,82=402,44мм, для супіщаних b2?450 мм умову задовольняє, отже вірно.

Ступінь виробленого лапою розпушування ґрунту визначається величиною кута в і шириною крила: чим менше кут в і вже крило лапи, тим менше розпушування ґрунту. За величиною кута в лапи діляться на плоскорізні

в = 12-18° і універсальні в = 25-30°.

Ширину крила лапи зазвичай роблять меншую до кінця.

Мінімальна ширина крила b2 = 30-50 мм, а максимальна b1 = 1,5.

Приймають мінімальну ширину крила b2 = 50мм, тоді b1 = 1,5 * 50 = 75мм

Товщина матеріалу д вибирається залежно від ширини захоплення: для універсальних д ? 0,03 b тоді:

д ? 0,03 * 330 = 6,6 мм.

Заточування леза приймаємо комбінованим.

Рисунок 3.6 - Комбінований спосіб заточування леза лапи

Для забезпечення стійкості ходу лап по глибині лезо повинно мати позитивний задній кут різання е ? 10° в перетині крила вертикальною площиною, перпендикулярної лезу.

За властивостями матеріалу, що застосовується для виготовлення лап, кут загострення і не повинен бути менше 12-15 °. передній кут різання в0 = Я + е = (12 ? 15°) +10° = 22 ? 25°.

Тому заточку леза приймаємо комбінованим.

Кут б, утворений лінією А'В 'з опорною площиною, може бути знайдений по формулі:



але

і ,

тому:

(3.12)

Відрізок l, визначающий положення точки буде:

(3.13)

tg б = tg 15· sin27,5=0,27·0,47=0,13 кут б=7,4°.

tg б = tg 25·sin37,5=0,284 кут б=15°.

l1=75·0.258/0,128=151 мм.

l2=57·0,422/0,258=122,64 мм.

Рисунок 3.7 - Проекція стрілчатої лапи

3.3 Обґрунтування схеми розташування лап на рамі

Розстановка лап на рамі комбінованого ґрунтообробного агрегату визначається трьома параметрами: величиною перекриття, кількістю рядів лап і відстанню L між рядами.

Рисунок 3.8 - Обґрунтування розміщення лап комбінованого ґрунтообробного агрегату

Для визначення зон деформацій ґрунту скористаємося методом проф. В.С.Жегалова нехай, наприклад, лапа переміщається в ґрунті, занурена на глибину аmax. Перед лапою область деформації буде обмежена прямою mn, розташованою під кутом ц до проведеної через носок n лапи нормалі nN. З бічних сторін область деформації обмежується площинами, складаючими з напрямком mn кут щ/2. По цим даними на поверхні ґрунту ширина В смуги деформації визначиться величиною:

(3.14)

де

(3.15)

Звідси

(3.16)

У цих розрахунках слід прийняти аmax = 120 мм; ц = 47,7°; w = 50, тоді:

Впер1=270+(2·120·tg25/cos 55,1)=466мм

Впер2=330+(2·120·tg25/cos 55,1)=526мм

Взад1=329,27+(2·120·tg25/cos 62,7)=573мм

Взад2=402,44+(2·120·tg25/cos 62,7)=646мм

Враховуючи, що перекриття Дb визначено раніше, тут слід обчислити відстань між сусідніми борознами

(3.17)

с=0,5(270+330)-30=270мм

с=0,5(330+400)-50=315 мм

та перекриття зон деформації

(3.18)

?В=0,5(466+573)-270=250мм

?В=0,5(526+646)-315=271мм

Що стосується відстані l, між рядами, то воно визначається з умови вільного виходу випереджаючої тріщини в оброблюваному шарі на поверхню ґрунту без перешкод з боку попереду стоячих лап, В цьому випадку значно зменшується ймовірність забивання робочих органів ґрунтом і бур'янами. Ця умова виконується при:

(3.19)

(3.20)

Підставивши формулу (2.20) в формулу (2.19) отримаємо

(19)

l0= l1*cos б=151*0,992=150мм

l=120* tg(15+47,7)=233мм, тогда

L?233+150=383 мм входить в межі L=350…550, отже вірно.

3.4 Розрахунок загального тягового опору комбінованого агрегата

Цей розрахунок починається з визначення сил, що діють на лапи переднього і задніх рядів у відповідності з їх шириною захоплення глибиною обробки і типом ґрунту.

Загальному вигляді тягове опір однієї лапи обчислюється за питомим опором q, і ширині захоплення b:

(3.21)

Де q - питомий опір ґрунту, Н / мм;

b - ширина захоплення лапи, мм.

Питомий тяговий опір стрілчастих лап з шириною захоплення 250-330мм вітчизняних культиваторів при швидкості руху 6 км / год наведено в табл. 1.

Таблиця 3.1- Питомий опір стрілчастих культиваторних лап

Глибина обробітку, см	6	8	10	12
Питомий опір, Н/мм	0,8-1,0	0,9-1,3	2,1-2,7	3,0-3,8

При збільшенні швидкості руху культиватора на 1 км/год (понад 6 км/год) опір лап збільшується на 10%

Рисунок 3.9 - Схема дії сили Rxz опору ґрунту на лапу.

Приймаються q = 2,4 Н / мм, так як передпосівна обробка 12 см. Вибираємо ширину захвату максимальну b = 330 мм.

Однак опір лап переднього ряду перевищує опір лап заднього ряду (з тією ж шириною захвату) приблизно в два рази. Це необхідно враховувати при визначенні тягового опору окремої лапи.

(3.22)

(3.23)

Тягове опір лап визначається за аналогією з виразом (2.21):

(3.24)

(3.25)

Крім тягового опору, на лапу діє ще вертикальна сила опору ґрунту Rz.

Коефіцієнт m = tgШ характеризує відношення величини вертикальної складової опору лапи Rz до горизонтальної Rх, в залежності від гостроти леза, твердості ґрунту і глибини обробки може змінюватися в широких межах і мати як позитивний, так і негативне значення. Негативне значення кута Ш з'являється при твердих сухих грунтах і затупленому лезі.

При глибині ходу 10-12 см, що відповідає середній вологості ґрунту і гострого леза Ш = 22-28°. Приймаються Ш = 25°.

qпер=1,33·3,8=5,05 Н/мм

qзад=0,67·3,8=2,546 Н/мм

Обчислюємо для переднього ряду культиватора Rхz пер:

Rхz пер= qпер ·впер ·cos 25=5,05·330·0,906=1511 Н

Обчислюємо для другого і третього рядів культиватора Rхz зад:

Rхz зад= qзад ·впер ·cos 25=2,546·400·0,906=929 Н

Положення точки перетину напрямку сили Rхz характеризується розміром h, який залежить від глибини обробки:

(3.26)

H = 0,5·120=60 мм

Загальне тягове опір культиватора розраховується за формулою:

(3.27)

де n - кількість лап в ряду.

Так як на першому ряду кількість лап n = 4 шт,

На другому ряду - n = 4 шт,

На третьому - n = 2 шт, то загальне тягове опір буде:

Р= 1511·4+929·4+ 929·2= 11618Н

Приймаються тяговий клас трактора 30 кН.

3.5 Розрахунок гідроциліндра

Рисунок 3.10- Схема гідроциліндра

(3.28)

де, - механічний ККД, =094

- корисна площа поршня, м2

, м2 (3.29)

- корисна площа штока, м2

, м2 (3.30)

Рн - тиск в гідросистемі, Мпа

Рз - тиск зливу, Мпа

Рз = 1Мпа.

Отримуємо:

(3.31)

Звідси:

(3.32)

Вибираєм гідроциліндр із ряду стандартних. Гідроциліндр який забезпечить зусилля 70000Н буде Ц 63.32.400.01 [15].

Гідроциліндри для піднімання і опускання притискних коліс Ц63.32.200.01.

3.6 Розрахунок основних параметрів комбінованого ґрунтообробного агрегату

Розраховуємо зварні шви рами комбінованого ґрунтообробного агрегату.

Рисунок 3.8- Схема зварних швів

Визначаємо потрібні розміри флангових швів, що зєднують штаби. Розтягальна сила Р=140 кН, а допустиме напруження на зріз для металу шва [фе]=110 Мпа; д=1 см; д1=0,8 см; b=10см; b1=12.5 см

см (3.8)

Знайдемо потрібні довжини l1 та l2 флангових швів, які зєднують рівнобокий кутник № 5 з косинкою, при дії навантаження Р=60 кН.

Умова міцності на зріз двох шків має вигляд

(3.9)

Де д - товщина полиці кутника.

Загальна довжина швів при д=5 мм

м=19 см (3.10)

Щоб забезпечити однакові умови роботи обох швів, треба співвідношення для швів вибрати зворотним співвідношенню відстаней h1 та h2 що визначають положення центра ваги кутника, через який проходить сила Р, тобто l1/l2=h2/h1 При h1=3,6 см та h2=1,4 см

l1/l2=1,4/3,6=0,4 l2=19/1,4=13,5 см l1=19-13,5=5,5см

Розрахунок рами машини

Взаємний кут нахилу а є додатковою невідомою величиною в універсальних рівняннях для щ (х) та и (х). Як і початкові параметри щ0 та и його визначають з умов на опорах.

Залежно від розрахункової схеми балки можливі два основних варіанти додаткових умов на опорах:

1.Умова нульового прогину на правій опорі. Звідси визначають тільки кут а.

2. Умова нульового прогину на опорах В та С. Кут а тут визначають разом з в розв'язанням системи двох алгебраїчних рівнянь.

Для балки побудуємо епюри Q, М, и та щ; доберемо двотавровий переріз з умов міцності та жорсткості, якщо М = 160 кН·м; а = 2 м; [у] = 160 МПа; [f] = 10 мм.

Обчисливши реакції на опорах МА, RA та RB, будуємо епюри Q і M. Для побудови епюр и та щ треба перш за все визначити їхні значення на межах усіх ділянок. Запишемо універсальне рівняння пружної лінії для крайньої правої ділянки балки D Е, враховуючи, що геометричні початкові параметри и0 та щ0 дорівнюють нулю:

(3.11)

Значення взаємного кута повороту перерізу в шарнірі С -- (ас) знайдемо з умови нульового прогину в перерізі над правою опорою В:

Обчисливши реакції на опорах МА, RA та RB, будуємо епюри Q і M. Для побудови епюр и та щ треба перш за все визначити їхні значення на межах усіх ділянок.

Запишемо універсальне рівняння пружної лінії для крайньої правої ділянки балки D Е, враховуючи, що геометричні початкові параметри и0 та щ0 дорівнюють нулю:

(3.12)

Значення взаємного кута повороту перерізу в шарнірі С -- (ас) -- знайдемо з умови нульового прогину в перерізі над правою опорою В:

щB=щ(2a)=0

Рівняння для прогину в перерізі В дістанемо з виразу , викресливши останній доданок та поклавши х = 2а:

(3.13)

Звідки

(3.14)

Підставивши вираз в рівняння, матимемо остаточне рівняння пружної лінії для ділянки балки D Е:

(3.15)

З рівняння можна дістати рівняння для решти ділянок балки.

Рівняння кутів повороту для всіх ділянок знайдемо диференціюванням рівнянь пружної лінії на відповідних ділянках.

Перейдемо до вибору перерізу балки. Найбільший згинальний момент Мmax = М = 160 кН•м. З умови міцності

(3.16)



Рисунок 3.3 - Епюри крутних моментів.

За сортаментом вибираємо двотавр № 45, для якого W = 1231 см3; J = 27 696 см4. Перевіримо, чи виконується умова жорсткості. Знаходимо стрілу прогину

(3.17)

Умова жорсткості не виконується:

Отже, розміри перерізу балки треба збільшити, виходячи з умови жорсткості

см=0,01 м (3.18)

З рівняння (10.128) знаходимо, що

м4=33400 см4

За сортаментом вибираємо двотавр № 50 (J = 39 727 см4).

Розраховуємо болтове з'єднання рами.

Розрахунковий діаметр болта визначаємо за формулою:

(3.19)

де Qразр - розрахункова сила для болта,

[] - допустима напруга на розрив, МПа;

Допустиму напругу на розрив визначаємо за формулою:

(3.20)

де [S] = 3 - коефіцієнт запасу міцності;

=240 МПа - границя міцності для сталі ст.3.

Підставляємо значення у формулу і проводимо розрахунок:

МПа

Розрахункову силу болта визначаємо за формулою:

Qрасч=1.3•Q (3.21)

де Q - сила затягування болта.

Q= (3.22)

де к=1,3 - коефіцієнт запасу щеплення;

F=250 Н - сила, яка діє на з'єднання;

і=2 - число площин тертя;

f=8 - коефіцієнт щеплення

Підставляємо значення у формулу 3.22 і проводимо розрахунок:

Q=Н,

Підставляємо значення у формулу 3.21 і проводимо розрахунок:

Qрасч=1.3•20=26 Н,

Підставляємо значення у формулу 3.19 і проводимо розрахунок:

мм.

Приймаємо болт М 20

Перевірочний розрахунок роликового підшипника маточини диска.

Перевірку придатності проводимо за існуючою методикою [18].

Зробимо розрахунок радіального-роликопідшипника при діаметрі вала 50 мм; і корпуса підшипника 90мм.

Перевіримо за даними розмірам підшипник №7210А.

Зовнішній діаметр D=90 мм

Внутрішній діаметр d=50 мм.

Кутова швидкість вала = 120 м/с.

Реакція в підшипниках. Беремо з тягового розрахунку Po1 і Po2.

R1=639Н R1=134Н

Характеристика підшипників [18]

C1=94000 Н; x=.05; c =0,392.

Кб=1,3, Кт=1, V=1, c=0.392.

Визначаємо осьові складові радіальної навантаження.

(3.23)

Визначаємо осьові навантаження підшипників тому що < те визначаємо відповідні для визначення RE

(3.24)

Визначаємо горизонтальне навантаження за більшим значенням еквівалентного навантаження.

(3.25)

Підшипник придатний

Визначаємо довговічність підшипника:

(3.26)

Довговічність підшипника перевищую термін експлуатації у два рази, що відповідає технічним вимогам.

комбінований ґрунтообробний лапа рама

4. Техніко-економічна ефективність використання робочого органа

4.1 Розрахунок капітальних витрат на розробку нового технологічного процесу

Основна заробітна плата

Розраховуємо за формулою:

(4.1)

Де М - місячний посадовий оклад конкретного розробника, [грн];

Тр - число робочих днів в місяці;

Тр = 21 день;

t - число робочих днів розробника.

Зроблені розрахунки зводимо в таблицю 4.1.

Таблиця 4.1 - Основна заробітна плата розробників.

№	Найменування посади	Місячний посадовий оклад, грн.	Оплата за робочий день, грн.	Число днів роботи	Витрата на з/п, грн.
1.	Керівник проекту	2000,00	90,91	21	1909,11
2.	Інженер (3-ї категорії)	1600,00	72,3	21	1518,3
3.	Конструктор (1-ї категорії)	1800,00	81,82	21	1718,22
4.	Робітник	1500,00	65,3	21	1371,3
5.	Всього	6516,93

Додаткова заробітна плата розробників

Розраховується як 37.5% від основної заробітної плати.

Дзпр=З0·0,375=6561,93·0,375=2460,72 (грн). (4.2)

Нарахування на заробітну плату розробників

Розраховується як 37,5% від суми основної і додаткової заробітної плати.

Нзпр = (З0+Дзпр) · 0,375 = (6561,93+656,193) · 0,375 = 2688,234 (грн).(4.3)

Витрати на придбання нового обладнання, його монтаж та наладку

Розраховуємо за формулою

(4.4)

де Ці - ціна придбаного обладнання даного виду, грн;

Nі - кількість однотипного обладнання;

Кі - коефіцієнт, що враховує доставку, монтаж, налагодження обладнання Кі = 1,3;

n - кількість видів обладнання;

Розрахунки зводимо до таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 - Витрати на обладнання

№	Найменування обладнання	Собівартість, грн..	Кількість	Ціна, грн.
1.	Установка для напилення з ЧПУ	15000	1	19500
Всього	15000	1	19500

Витрати на оренду або придбання приміщень для налагодження технологічного процесу

Оренда або вартість придбання приміщення може бути розрахована за формулою:

 (4.5)

де U - вартість придбання 1 м2 виробничої площі грн./м2,

U = 380 грн/м2.

Sb - виробнича площа, яка необхідна для налагодження технологічного процесу, м2.

Виробнича площа Sb розраховується як сума площ, яку займають верстати з урахуванням проходів, проїздів та ін.

Тому: Sb = 7 x 7 = 49 м2

Тоді: Ор = 380 х 49 = 18620 грн.

Витрати на придбання необхідного інструменту, виробничого та господарського оснащення

Розраховуємо за формулою:

(4.6)

де Ні - кількість інструменту, інвентарю і-го найменування, шт.;

Ці - закупна ціна інструменту, оснащення і-го найменування, грн;

Кі - коефіцієнт транспортних витрат;

Кі = 1,1;

n - кількість видів інструменту;

Дані розрахунки зводимо до таблиці 4.3.

Таблиця 4.3 - Витрати на придбання необхідного інструменту

№	Найменування інструменту оснащення	Кількість	Ціна за шт., грн	Кі	Сума, грн
1.	Штангенциркуль	2	100	1,1	220
2.	Мікрометр	2	150	1,1	330
3.	Шліфувальний круг	4	180	1,1	396
Всього		946,0

Капітальні витрати

Сума всіх попередніх статей дає капітальні витрати на розробку або модернізацію технологічного процесу.

Розраховуємо за формулою:

К(?К) = З0 + Нзпр + О + Ор + І + НВ = 6516,93 + 2688,234 + 19500 +

+ 18620 + 946 =48316,164 (грн) (4.8)

4.2 Розрахунок технологічної собівартості одиниці продукції

Технологічна собівартість розраховується тільки в тому випадку, коли продукція має виробниче призначення, тобто не підлягає продажу, а спрямовується на подальшу технологічну обробку.

Технологічна собівартість являє собою при цьому суму прямих статей витрат, а саме:

- Сировини та основні матеріали за винятком відходів;

- Покупні комплектуючі вироби та напівфабрикати;

- Витрати на електроенергію;

- Основна заробітна плата основних робітників;

- Додаткова заробітна плата основних робітників;

- Нарахування на заробітну плату основних робітників;

(4.9)

де Ні - витрати матеріалу і-го найменування, кг;

Ці - вартість матеріалу і-го найменування, грн./кг;

Кі - коефіцієнт транспортних витрат;

К = 1,112;

Ві - маса відходів і-го найменування, кг;

ЦВ - ціна відходів і-го найменування, грн./кг.

Розрахунки зводимо у таблицю 4.4.

Таблиця 4.4 - Витрати на матеріали

№	Найменування матеріалу	Ціна за кг, грн.	Витрачено, кг	Величина відходів,кг	Ціна відходів, грн./кг
1	Порошок	15,6	0,128	30%	0,59

М = 0,128 · 15,6 · 1,112 - 0,128 · 0,3 · 0,59 = 2,22 - 0,023 = 2,197 (грн),

М = 2,197 · 2 = 4,394 (грн) - за один вал.

Витрати на силову електроенергію

Розрахунок ведеться за формулою:

Ве = В · П · Ф · Кn [грн] (4.10)

де В - вартість 1 кВт години електроенергії В = 0,9 грн/кВт;

П - потужність обладнання, кВт;

Ф - фактична кількість годин роботи обладнання при виконанні технологічних операцій, для відновлення однієї деталі, год.;

Кn - коефіцієнт використання потужності Кn<1.

Фактична кількість годин роботи обладнання складає:

(4.11)

Тоді:

Ве = 0,4 · 1 · 0,11 · 0,8 = 0,04 (грн).

Витрати на основну заробітну плату робітників

Розраховується на основі норм часу, які необхідні для виконання технологічних операцій по відновленню одного виробу:

(4.12)

де ti - норма часу на виконання технологічної операції, год;

n - число робіт по операціях;

Кс - коефіцієнт співвідношень, який встановлений в даний час; (Кс = 1).

Сі - погодинна тарифна ставка робітника відповідного розряду, який виконує відповідну технологічну операцію, грн./год.

Сі - визначається за формулою:

(4.13)

де Мn - мінімальна місячна зарплата, Мn =1096 грн;

Кі - тарифний коефіцієнт робітника відповідного розряду та професії (КІІІ = 1,25, КІV = 1,39);

Тр - число робочих днів у місяці, Тр = 21-22 дні;

Тзм - тривалість зміни;

Тзм = 8 годин.

Дані розрахунків зводимо до таблиці 4.5.

Таблиця 4.5 - Витрати на основну заробітну плату робітників

№	Найменування технологічної операції	Трудомісткість, год	Розряд робітника	Погодинна тарифна ставка, грн./год	Величина оплати
1.	Шліфування	0,35	3	8.15	5.705
2.	Напилення	0,6	4	9.06	10.87
3.	Шліфування	0,38	3	8.15	6.194
4.	контроль	0,1	3	8.15	1.63
Всього	24.399

Сшліф = 1096 · 1,25/21 ·8 = 8.15 (грн./год),

Снапил = 1096· 1,39/21 ·8 = 9.06 (грн./год),

Сшліф = 1096· 1,25/21 ·8 = 8.15 (грн./год),

Сконтр = 1096 · 1,25/21 ·8 = 8.15 (грн./год).

Заробітна плата:

Зшліф = 2 · 0,35·8.15· 5000= 28550 (грн),

Знапил = 2 · 0,6 ·9.06·5000 = 54500 (грн),

Зшліф = 2 · 0,38 · 8.15·5000 = 31000(грн),

Зшліф = 2 · 0,1 · 8.15· 5000 = 8150 (грн).

Додаткова заробітна плата робітників

Розраховується як 37.5% від основної заробітної плати робітників:

Ннарах=122200·0.375=45825(грн) (4.14)

Розрахунок непрямих статей витрат

До не прямих витрат відносять:

- Витрати на утримання і експлуатацію обладнання;

- Цехові витрати;

- Загально-виробничі витрати.

- Поза виробничі витрати.

Витрати непрямих статей визначаємо шляхом множення відповідного нормативу непрямих витрат на величину основної заробітної плати основних робітників.

Тоді: - Витрати на утримання і експлуатацію обладнання:

(грн.) (4.16)

- Цехові витрати

(грн..) (4.17)

- Загально-виробничі витрати

(грн.) (4.18)

- Поза виробничі витрати

(4.19)

Повна собівартість деталі

Сума всіх статей витрат утворює повну собівартість відновлення деталі розраховується за формулою:

S = M + H + Be · 3p + H0 + Hц + Нз + Нп.в. + Ннар = 4,394 + 0 + 0,1 · 24,44 + 28,106 + 15,886 + 20,774 + 0,2444 + 9,16 = 81,01 (грн). (4.20)

4.3 Розрахунок ціни реалізації нової продукції

Розрахунок ціни реалізації, коли розробка здійснюється за завданням замовника:

(4.21)

де S - повна собівартість відновлення;

P - норматив рентабельності узгоджений із замовником або встановлений державою, %;

Приймаємо норматив рентабельності Р=25%.

W - ставка податку на додану вартість, % (W=20%).

Тоді

(4.22)

4.4 Розрахунку прибутку, який отримує виробник протягом 1-3 років від впровадження нового технологічного процесу

Для розрахунку величини чистого прибутку, який може отримати ремонтник за рік можна скористатись формулою:

(4.22)

де Цр - ціна реалізації виробу, грн;

S - повна собівартість виробу, грн;

f - зустрічна ставка податку на додану вартість, %;

f = 20,0%

n - ставка податку на прибуток,%;

n = 30%

N - число виробів, які відновити за рік, шт.

(4.23)

Розрахунок терміну окупності капітальних вкладень

Терміну окупності капіталовкладень розраховуємо за формулою:

 (4.24)

де К - капіталовкладення, необхідні для реалізації нового процесу, грн.;

ПР - очікуваний прибуток, грн.

Отже:

(4.25)

Так як термін окупності 1,90 роки менший за нормативних 4 роки, то дану технологію вигідно застосовувати для відновлення вала.

Висновки по розділу

Розроблений новий технологічний процес відновлення вала розрахований в економічній частині.

Спочатку обрахували капітальні витрати на розробку, обчислили технологічну собівартість одиницю продукції, потім розрахували ціну реалізації продукції, а після відрахування податків отримали величину прибутку від впровадження нового технологічного процесу і визначили термін окупності капітальних вкладень, Т0 1,90 року.

При Т0 < 3…5 років, розробка нового технологічного процесу вважається економічно ефективною.

5. Охорона праці під час роботи ґрунтообробних агрегатів

5.1 Аналіз стану охорони праці в господарстві

У господарстві охорона праці займає провідне місце в складній системі всього господарства. Людям, що працюють в даному господарстві, придають належну увагу. Їм надають засоби індивідуального захисту, а при потребі спеціальне харчування. В господарстві розміщена амбулаторія в якій при необхідності надають першу медичну допомогу, там же вони проходять медогляд. Також функціонують санітарно-гігієнічні приміщення в гаражі, майстернях, на МТФ. До виробничих ділянок скрізь підведено воду.

Кабінет по охороні праці знаходиться в спеціально відведеному приміщенні у ЦРМ. Він обладнаний стендами, плакатами, зразками індивідуальних засобів захисту і технічних засобів пожежегасіння. В ньому проводиться ввідний інструктаж по ТБ, курсові навчання. Відповідальність за стан охорони праці в господарстві несе керівник правління. Разом з профспілковим комітетом він розроблює план заходів по охороні праці і забезпечує його виконання. Він систематично перевіряє стан робочих місць і щорічно показує звіт по травматизму в комісію по сільському господарству при держадміністарції району.

В господарстві по штатному порядку є посада інженера по охороні праці. Затверджений на неї спеціаліст із вищою освітою. Стаж роботи на посаді 10 років. Він підлеглий безпосередньо керівникові господарства.

Інженер по охороні праці веде облік травматизму, вивчає причини нещасних випадків, проводить ввідний інструктаж. Також приймає активну участь в розробці плану заходів по охороні праці і контролює його виконання.

Головні спеціалісти господарства контролюють стан охорони праці на всіх об'єктах і приймають міри по ліквідації існуючих недоліків. Керівники підрозділів проводять інструктаж на робочих місцях, слідкують за станом механізмів і машин, контролюють наявність і справність пожежегасіння, не допускають до роботи осіб, що не пройшли інструктаж по охороні праці. В господарстві діє колективний договір, який включає в себе угоду по охороні праці.

Проаналізувавши основні приклади нещасних випадків в господарстві, ми бачимо, що люди в основному отримують травми рук та ніг, особливо це стосується слюсарно-ковальських робіт та розвантажувально-навантажувальних. Приведемо аналіз стану виробничого травматизму в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 - Аналіз стану виробничого травматизму господарстві за 2009 - 2011 роки

Показники	Всього	В т.ч. жінок і підлітків
	22010	22011	22012	22010	22011	22012
Середня списочна чисельність робітників, р	710	698	1105	158	160	159
Число потерпілих з втратою працездатності і з смертельним наслідком, із них, чол: а) з втратою працездатності; б) із смертельним наслідком.	2
Число люд-днів непрацездатності	12
Матеріальні насідки нещасних випадків від потерпілих, грн.	21100
Коефіцієнт важкості травматизму	200
Коефіцієнт середньої важкості одного нещасного випадку	6

Із таблиці 5.1 видно, що виробничий травматизм знизився за рахунок виконання правил охорони праці.

Для покращення умов праці в господарстві щорічно проводиться паспортизація. Результати заносяться в санітарно-технічний паспорт підприємства і використовується при розробці комплексних планів і виділення потрібних коштів на охорону праці. Це ми можемо побачити в таблиці 5.2.

Таблиця 5.2 - Аналіз фінансування підприємств по охороні праці в господарстві за 2010 - 2012 роки

Показники	Роки
	2010	2011	2012
Всього, грн. в колективному договорі: а) засоби індивідуального захисту б) лікувально-профілактичне харчування	49000 21500 14500	50050 23200 16100	51150 26200 19850
Затрати на одного працівника в колективному договорі: а) засоби індивідуального захисту; б) лікувально-профілактичне харчування (молоко, сік)	690 302 200	710 332 230	740 371 281

З таблиці 5.2 видно, що хоча коштів на фінансування заходів по охороні праці кожен рік виділяються все більше, їх все одно не вистачає.

В господарстві є спеціальна пожежно-сторожева охорона - ПСО. В охорону входить п'ять чоловік, також є спеціальна пожежна машина на базі автомобіля ГАЗ - 53, яка обладнана всіма засобами пожежогасіння. Місця заправки машин - водонапірні башти. Відповідальний за проти пожежну безпеку інженер по охороні праці в господарстві. Всі важливі будівлі обладнано пожежною сигналізацією та блискавкозахистом, щитами з первинними засобами пожежогасіння: лопатами, ящиками з піском, вогнегасниками та ін. підчас зберігання врожаю зернових обладнують іскрогасниками, лопатами і вогнегасниками всі сільськогосподарські машини.

5.2 Охорона праці в майстерні

Відповідальним по охороні праці у бригадній майстерні господарства - головний інженер - механік. Навчання по охороні праці проводиться в спеціально обладнаному кабінеті бригадної майстерні. Проводиться постійний контроль і нагляд за станом охорони праці.

На кожному робочому місці є інструкція по ТБ, аптечка першої допомоги, знаки безпеки. Регулярно проводяться навчання робітників по наданню першої допомоги, в тому числі вміння провести зовнішній масаж серця, штучне дихання “з рота в рот” при зупинці серця і дихання. Кожний робітник майстерні забезпечується одягом, взуттям та індивідуальними засобами захисту відповідно від виду робіт: респіраторами, окулярами, діелектричними захисними засобами.

Майстерні постійно виконують вимоги техніки безпеки при експлуатації, ремонті обладнання. Електричні установки обгородженні суцільними або сітчастими захисними огорожами, які відгороджують струмоведучі частини. Від струмоведучих частин до огорож відстань відповідно: сітчастих - 100 мм, для суцільних - 50 мм. Всі електричні установки майстерні заземленні або зануренні.

Для захисту будівлі від прямого удару блискавки застосовують систему блискавкозахисту. Заземлюючий пристрій горизонтальний і комбінований. Верхні кінці стержнів заглиблено на 0,6- 0,7 м у землю.

Система вентиляції в майстерні притоково-витяжна. Система освітлення комбінована. Опалення місцеве - електрокаміни.

Рівень забруднення та умов охорони праці в порівнянні з нормативом робочих місць наведено в таблиці 5.3.

Центральна майстерня має площу 1400 м2. Обладнана системою пожежної сигналізації і зв'язком, на випадок лиха передбачені евакуаційні шляхи.

Таблиця 5.3 - Карта умов охорони праці на робочих місцях коваля, слюсаря, акумуляторщика

Назва фактора, одиниця виміру	Рівень фактора	Тривалість впливу фактора, год.
	Норматив	Дійсно
Мікроклімат в цеху: а) температура повітря, 0С; б) відносна вологість, %; в) швидкість руху повітря, м/с	20-22 70 0,5	18 70 0,5-1	7 7 7
Запиленість повітря, мг/м3	2	0,7	6
Шум, дБ	85	70	6
Освітлення на дільниці	комбіноване
Світловий коефіцієнт, КЕО, %	1,5	1,5
Загазованість повітря, мг/м3	15	1,7
Клас небезпеки (1, 2, 3, 4) а) окис вуглеводу; б) бензин паливний; в) ацетон; г) інший шкідливі речовини, що використовуються	- 300 - -	18 200 - -

5.3 Розрахункова частина

Живлення верстатів для виготовлення деталей здійснюється від трифазної мережі з заземленої нейтраллю. Потужність двигуна привода верстата приймаємо 4 кВт. Розрахункова, схема занулення зображена на рисунку 6.1. Розрахунковий струм знаходимо за формулою:

(5.1)

де Рп - потужність електродвигуна, кВт;

Uл - лінійна напруга мережі, В (Uл = 380 В).

Приймаємо три одножильних проводи з міді поперечним перерізом 1,0мм2, які прокладені в одній трубі і для яких струмове навантаження І=15А.

Визначимо номінальний струм плавких вставок F2. Пусковий струм електродвигуна мод. А02-41-4.

Іп/Ір = 6,5. Іп = 6,56,08 = 39,52 А.

Розрахунковий номінальний струм плавкої вставки згідно наведеної формули = 2,5 А, Іпс = Іпу/, А. Іпс2 = 39,52/2,5 = 15,8 А.

За шкалою номінальних струмів вибираємо плавку вставку з номінальним струмом 16 А.

Так як у нас загальне навантаження мережі менше Р = 18кВа, відстані від ТП до місця підключення l1 = 100м, відстань лінії l2 = 5м. Приймаємо масляний трансформатор потужністю Р = 25кВа, первинною напругою U=6кВ, з'єднання обмотки D/Yн (трикутник/зірка з нульовим проводом, розрахунковим опором ZT/3 = 0,302 Ом).

Визначимо робочий струм лінії:

Приймаємо для лінії 4-ри жильний алюмінієвій кабель, що прокладений у повітрі поперечний переріз фазових жил якого 8=4,0 мм2, для якого допустиме струмове навантаження 7д = 27 А.

За наведеною формулою визначаємо активний опір фазових проводів.

(5.2)

де і - номер ділянки проводу;

п - кількість ділянок, шт.;

l - довжина ділянки, м;

S - площа поперечного перерізу, мм2.

Для міді = 0,018 Оммм2/м; для алюмінію - 0,028 Оммм2/м.

Значення індуктивного опору повітряної лінії Х1 = 0,6 Ом/км, та внутрішньої Х2 = 0,3 Ом/км. Індуктивний опір петлі “фаза-нуль”:

(5.3)



Враховуючи вимоги ПУЕ, що приймаємо поперечний переріз нульових проводів Sн1 = 4 мм2, Sн2 = 1 мм2. Активний опір нульових проводів:

Комплексний опір проводів визначаємо за формулою:

(5.4)

Струм короткого замикання визначаємо за формулою:

(5.5)

Перевіряємо умову вимоги (для плавких вставок):

Умова виконується, тобто гарантує спрацювання захисту.

5.4 Рекомендації по покращенню умов праці

1. Зменшити рівень шуму та вібрації на дільницях підприємства, - серпень 2012р., - інженер по охороні праці.

2. Збільшити рівень пожежної охорони, по можливості зменшити кількість легкозаймистих матеріалів у виробництві, - серпень 2012р., - інженер по охороні праці.

3. Удосконалити систему освітлення, - серпень 2012р., - інженер по охороні праці.

4. Провести заходи щодо покращення забезпечення робітників спецодягом, - серпень 2012р., - інженер по охороні праці.

5. Перевірити стан вентиляції в приміщеннях, - серпень 2012р., - інженер по охороні праці.

6. Обладнати належним чином місця для куріння на всій території підприємства, - серпень 2012р., - керівник підприємства.

7. Покращити забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту, - вересень 2012р., - керівники підрозділів;

8. Звернути особливу увагу на проведення інструктажу по техніці безпеки та наданню першої медичної допомоги, для учнів і студентів, які прибувають на виробничу практику до господарства, інженеру по охороні праці.

9. Покращити планування заходів по охороні праці, - керівник підприємства і інженер по охороні праці .

10. Укомплектувати пожежні щити, недостатніми засобами, - вересень 2012р., - інженер по охороні праці;

11. Провести заходи щодо покращення стану опалення в виробничих приміщеннях, - жовтень 2012р., керівник підприємства.

12. Придбати порошкові та ОХП-10 вогнегасники, жовтень 2012р., - інженер по охороні праці;

13. Провести паспортизацію виробничих підрозділів, листопад 2012р., - інженер по охороні праці.

14. Провести інформаційні заходи, що до дій начальників служб ЦО та робітників в умовах НС - листопад 2012 р., - директор підприємства

Висновок: Проаналізувавши викладену вище інформацію можна зробити висновок про задовільні умови праці на підприємстві. Є певні недоліки, що до проведення робіт з ОП та ЦО, це зв'язано з недостатнім фінансуванням.

5.5 Цивільна оборона (ЦО)

Систему ЦО складають:

- органи державної виконавчої влади всіх рівнів, до компетенції яких віднесено функції, пов'язані з безпекою і захистом населення, попередженням, реагуванням і діями у надзвичайних ситуаціях;

- органи повсякденного управління процесом захисту населення у складі центральних та місцевих органів державної виконавчої влади підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності і господарювання;

- сили і засоби, призначені для виконання завдання ЦО;

- фонди фінансових, медичних та матеріально-технічних ресурсів, передбачені на випадок НС;

- системи зв'язку, оповіщення та інформаційного забезпечення.

Завдання ЦО України:

- запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного, природного, соціально-політичного характерів і запровадження заходів щодо зменшення збитків та втрат у разі аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж та стихійного лиха;

- оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний часи та постійне інформування його про наявну обстановку;

- захист населення від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж, стихійного лиха та застосування засобів ураження;

- організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха та у воєнний час;

- організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха та осередках ураження;

- створення системи аналізу і прогнозування управління, оповіщення і зв'язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтримання їх готовності для сталого функціонування у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часів;

- підготовка і перепідготовка керівного складу цивільної оборони, її органів управління та сил;

- навчання населення вміння застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти в надзвичайних ситуаціях.

Керівництво підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування забезпечує своїх працівників засобами індивідуального та колективного захисту, організовує здійснення евакозаходів, створює сили для ліквідації наслідків НС та забезпечує їх готовність до практичних дій, виконує інші заходи з ЦО і несе пов'язані з цим матеріальні та фінансові витрати в порядку та обсягах, передбачених законодавством.

До сил і засобів цивільної оборони відносять:

- війська ЦО (трансформуються в професійні аварійно-рятувальні загони);

- регіональні пожежно-рятувальні служби ( тел. 01);

- спеціалізовані рятувальні формування (гірничорятувальні, пошуку і рятування туристів, спелеологів, водолазно-рятувальні та ін.);

- невоєнізовані формування на об'єктах господарювання (об'єктові та територіальні).

До об'єктових належать формування, які утворюються наказом керівника об'єкту в залежності (від небезпечності) та певної категорії по цивільній обороні.

Висновок

В даному дипломному проекті було удосконалено комбінований ґрунтообробний агрегат, шляхом заміни робочих органів.

В першому розділі було проведено аналіз існуючих аналогів комбінованих ґрунтообробних агрегатів. З аналогів було зроблено такі висновки, що дані машини та агрегати набувають широкого використання, мають велику продуктивність та надійність.

В конструкторській частині було зроблено опис удосконаленого комбінованого ґрунтообробного агрегата, проведено розрахунок лап, обґрунтовано схему розміщення їх на рамі агрегата, розраховано тяговий опір агрегата, розраховано і вибрано гідроцилінди.

В економічному розділі було розраховано ефективність використання робочого органа та розраховано термін окупності капітальних вкладень.

В розділі охорони праці було розроблено заходи запобіганню травматизму під час роботи із ґрунтообробними агрегатами.

ВІДГУК

на дипломний проект студента 6 курсу заочної форми навчання

Вінницького національного аграрного університету

Куємжі Л.В.

«Удосконалення конструкції комбінованого ґрунтообробного агрегата»

Даний дипломний проект по спеціальності 7.10010203 - Механізація сільського господарства, присвячується модернізації та комплектуванню ґрунтообробного агрегату для підвищення його продуктивності та надійності.

Пошукач працював над виконанням даного дипломного проекту планомірно, і старанно. Пошукач проявив достатні вміння й навики роботи з навчальною та довідковою літературою. Під час роботи над проектом пошукачем опрацьовано достатню кількість першоджерел, дипломник накопичив достатній рівень знань і умінь для успішного виконання проекту.

Дипломний проект відповідає вимогам і стандартам дипломного проектування для вищих навчальних закладів. На достатньому рівні розглянуті питання по конструюванню вивантажувача, проектуванню технологічних процесів обробки деталей та розрахунку режимів різання.

Графічна частина проекту і розрахунково-пояснювальна записка виконані з дотриманням вимог ЄСТД і ЄСКД.

В цілому по дипломному проекту зауважень не маю. Вважаю, що робота відповідає вимогам дипломного проектування, заслуговує позитивної оцінки, а пошукач Куємжі Л.В. - присвоєння кваліфікації спеціаліста.

Керівник проекту к.т.н., професор Л.П.Середа

Список використаної літератури

1. В. Засуха. Забезпечення агрофірм сучасною ґрунтообробною технікою та ефективність її використання. Український науково-дослідний інститут продуктивності агропромислового комплексу [Електронний ресурс]: стаття / В. Засуха Режим доступу до статті.: http://www.galmash.com/technol.php?ln=ukr.

2. Скоцик В.Є. Оранка, мінімальний обробіток чи ноутіл? (точка зору науковців НАУ та спеціалістів АМАКО) / В.Є.Скоцик, С.П. Танчик, С.М. Бовсуновський // АМАКО ІНФОРМ Інформаційно науково-технічне видання. 2008. - Вип. 1/2008. - С. 12-15.

3. В. Пивовар Вітчизняна техніка для основного обробітку ґрунту [Електронний ресурс]: стаття / В. Пивовар // Режим доступу до статті.: http://www.propozitsiya.com/?page=149&itemid=3322&number=110

4. Агрегат комбінований АК-6 «Георгій» / [Рекламний ресурс].

5. Стерневые культиваторы Kuhn Mixter / [Електронний ресурс]: Режим доступу вільний: http://www.amacoint.com/agriculture/new/tillage/minimum-tillage/kuhn-mixter/

6. Дисковые чизели Sunflower 4511 / [Електронний ресурс]: Режим доступу вільний: http://www.amacoint.com/agriculture/new/tillage/minimum-tillage/sunflower-4511/

7. Культиватор комбінований напівпричіпний ККП-6 «Кардинал» / [Електронний ресурс]: Режим доступу вільний: http://www.galmash.com/prodid.php?ln=ukr&cat=1&idg=5&idp=17

8. Культиватор широкозахватний навісний КШН-5,6 «Резидент» / [Електронний ресурс]: Режим доступу вільний: http://www.galmash.com/prodid.php?ln=ukr&cat=1&idg=5&idp=17

9. Культиватор паровий напівпричіпний КПН-8,2 «Вакула» / [Електронний ресурс]: Режим доступу вільний: http://www.galmash.com/prodid.php?ln=ukr&cat=1&idg=5&idp=19

10. Універсальний дисковий агрегат РУБІН / [Електронний ресурс]: Режим доступу вільний: http://lemken.com.ua/production/obrobka/rubin/

11. Універсальний агрегат для передпосівної підготовки ґрунту по оранці СИСТЕМ-КОМПАКТОР РУБІН / [Електронний ресурс]: Режим доступу вільний: http://lemken.com.ua/production/posev/kompaktor/

12. Експлуатація машинно-тракторного парку в аграрному виробництві / В.Ю. Ільченко, П.І. Карасьов, А.С. Лімот та ін., // За ред. В.Ю.3інченка. - К.: Урожай, 1993. - 288 с.

13. Ветохін В.І. Системні та фізико-хімічні основи проектування розпушувачів ґрунту: :Автореф. дис. на здобуття ступеня канд. тех. наук: 05.05.11 “Машини і засоби механізації сільськогосподарського виробництва” В.І. Ветохін. Глеваха, -2010. С. 12-15.

14. Сільськогосподарські машини: основи теорії та розрахунку: Навчальний посібник / За ред. Д.Г. Войтюк, С.С. Яцун, Довжик М.Я. // Суми. Університетська книга - 2008. - 450 С.

15. Ґрунтообробна техніка якість надійність зручність / Торговий дім Корсунь // [Рекламна інформація].

16. Реклейтис Г., Рейвиндран А., Рэгсдел К. Оптимизация в технике: В 2 кн.--М.: Мир, 1986.--Кн. 1.--350 с.; Кн. 2.--310 с.

17. Надежность и эффективность в технике: Справ.: В 10 т/Ред. совет: В. С. Авдуевский и др.-- М.: Машиностроение, Ю88.-- Т. 1.-- 224 с.; Т. 2.-- 280 с.; Т. 3.-- 328 с.

18. Заїка П. М. Теорія сільськогосподарських машин. Т. 1 (ч. 1). Машини та знаряддя для обробітку ґрунту. - Харків: Око, 2001. - 444 с.

19. Охорона праці в сільському господарстві [Електронний ресурс]: Режим доступу вільний: http://ipal.at.ua/publ/okhorona_praci/mozhlivi

Размещено на Allbest.ru