Залізничний транспорт України

Важливість залізничного транспорту в системі транспортних комунікацій України. Вантажний та пасажирський залізничний транспорт. Розвиток транспортної інфраструктури. Управління процесом перевезень і господарською діяльністю залізничного транспорту.

Рубрика Транспорт
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 29.09.2015
Размер файла 70,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ

Державний вищий навчальний заклад

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Кафедра маркетингу

дисципліна «Логістика»

Індивідуальна робота на тему:

«Залізничний транспорт України»

Виконали:

студенти 4 курсу, 1 групи, спеціальності 6503, заочної форми навчання

Устінов Ярослав

Осьмачко Марія

Перевірив: доцент, кандидат технічних наук

Ткач Вячеслав Михайлович

Київ 2014

Вступ

1. Загальна характеристика

2. Структура, особливості організації

3. Показники економічної та бізнесової діяльності

4. Проблеми та перспективи

Висновки

Вступ

Обрана тема зацікавила перш за все тим, що найрозвинутішим видом транспорту в Україні є залізничний транспорт, а отже цікаво буде розібратися з його структурою, системою організації, функціонування, з'ясувати проблеми, що заважать подальшому розвитку та економічній значущості, бо максимізація ефективності системи, яка сьогодні виконує 50% усіх пасажирських та 82% вантажних перевезень надасть країні можливість вийти на якісно новий рівень перевезень, якого нині бракує. Перевагами цього виду транспорту є велика розгалуженість та низькі тарифи. Пропускна спроможність залізничної мережі значно перевищує поточні обсяги руху.

Важливість залізничного транспорту в системі транспортних комунікацій України посилюється і тим, що через територію держави пролягають основні транспортні транс'європейські коридори: Схід - Захід, Балтика - Чорне море.

Залізничний транспорт - одна з найбільш важливих галузей народного господарства України. Він забезпечує виробничі і невиробничі потреби матеріального виробництва, невиробничої сфери, а також населення в усіх видах перевезень. За функціональними особливостями залізничний транспорт поділяється на вантажний та пасажирський. Залізничний транспорт, як транспорт взагалі, є необхідною умовою спеціалізації і комплексного розвитку народногосподарських комплексів регіонів, формування ТВК як локального, так і районоутворюючого значення.

Отже нами буде розглянуто як загальні характеристики, так і проблеми, перспективи та результати діяльності залізниці Україні станом на 2014 рік. Деякі дані взято за 2013р.

1. Загальна характеристика

Залізничний транспорт на сьогодні є найрозвинутішим в Україні, бо має надзвичайно сприятливі передумови для формування і розміщення транспортної мережі. За довжиною мережі залізниць Україна посідає третє місце в Європі (21,7 тисяч кілометрів залізниць).

Залізничний транспорт України відіграє провідну роль у здійсненні внутрішньодержавних і значну -- у зовнішньодержавних економічних зв'язках України. На нього припадає основна частина вантажообороту і перевезень пасажирів. Цей вид транспорту поєднує у собі важливі техніко-економічні показники: регулярність руху і високу швидкість перевезень, велику пропускну і провізну спроможність.

Україна належить до провідних країн за розвитком транспортної інфраструктури та обсягами комерційних перевезень пасажирів і вантажів залізницею.

Порівняно з іншими європейськими країнами вона має більш розвинуту мережу.[1.c36]

Перевагами цього виду транспорту є велика розгалуженість та низькі тарифи. Пропускна спроможність залізничної мережі значно перевищує поточні обсяги руху. Важливість залізничного транспорту в системі транспортних комунікацій України посилюється і тим, що через територію держави пролягають основні транспортні транс'європейські коридори: Схід -- Захід, Балтика -- Чорне море. Залізницею здійснюється 46% від загальних перевезень,але закордонних перевезень - лише 14%.Зокрема, транс'європейська залізнична магістраль Е-30, що бере початок в Берліні, перетинає Україну за маршрутом Мостиська -- Львів -- Київ і йде далі до Москви. Вона ж на території Польщі перетинається з швидкісними магістралями Е-59 та Е-65 і створює можливість швидкісного залізничного сполучення практично між усіма державами Європи.

Залізничний транспорт -- одна з найбільш важливих галузей народного господарства України. Він забезпечує виробничі і невиробничі потреби матеріального виробництва, невиробничої сфери, а також населення в усіх видах перевезень.

За функціональними особливостями залізничний транспорт поділяється на вантажний та пасажирський. Це зв'язано з тим, що транспорт виступає необхідною передумовою функціонування як матеріального виробництва, так і сфери обслуговування, в тому числі пасажирських перевезень.

Залізничний транспорт, як транспорт взагалі, є необхідною умовою спеціалізації і комплексного розвитку народногосподарських комплексів регіонів, формування ТВК як локального, так і районоутворюючого значення. Він сприяє суспільному територіальному поділу праці, формуванню зв'язків між населеними пунктами та всередині їх. Без транспорту неможлива інтеграція України у загальносвітову економічну систему. Це потребує модернізації старих та будівництва нових транспортних магістралей міждержавного значення.

Роботу транспортної системи забезпечує транспортна інфраструктура, що включає в себе шляхи сполучення, рухомий склад, вантажно-розвантажувальне господарство транспортних та інших підприємств і організацій, які здійснюють навантаження, розвантаження і перевалку вантажів (що перевозяться всіма видами транспорту), а також засоби управління і зв'язку, різноманітне технічне обладнання.

2. Структура, особливості організації

залізничний транспорт інфраструктура перевезення

Управління процесом перевезень і виробничо-господарською діяльністю залізничного транспорту здійснює Державна адміністрація залізничного транспорту України (Укрзалізниця), до сфери управління якої належить шість залізниць: Південно-Західна (з управлінням у Києві), Львівська, Південна (управління у Харкові), Донецька, Придніпровська (управління у Дніпропетровську) й Одеська.

Галузева і функціональна структура

На сьогодні реалії Укрзалізниці такі: прагнення збільшити темпи економічного розвитку галузі з абстрактної категорії в конкретну реальну перспективу.

Головний принцип подальшого функціонування залізничного транспорту України - це збереження нинішнього потенціалу національної залізничної системи, її ролі як однієї з базових галузей економіки України, зміцнення її позицій на ринку транспортних послуг.

Залізниці України взаємодіють із залізницями 7 сусідніх країн через 56 пунктів перетину кордону та з 13 основними морськими портами Чорного та Азовського морів та р. Дунай.

Питання розвитку транзиту займають виняткове місце в європейській транспортній політиці. Тому розвиток міжнародних транспортних коридорів в Україні віднесено до найголовніших напрямків інтеграції Українських залізниць у міжнародну транспортну систему.

Територією України проходять три залізничні міжнародні панєвропейські транспортні коридори (МТК) -- № 3, 5, 9 і п'ять коридорів ОСЗ -- №№ 3, 5, 7, 8, 10. Через українські порти Ізмаїл і Рені здійснюється взаємодія з панєвропейським коридором № 7, який проходить по р. Дунаї. Розвиваються перевезення по МТК ТРАСЄКА (Європа-- Кавказ--Азія).[2 c1]

Територіальна структура

У розгляді транспортного комплексу України варто приділити увагу розміщенню даного виду транспорту та його регіональним відмінностям.

Що стосується густоти сітки залізничних колій, то в Україні ця цифра коливається від 40 до 80 км / на 100 км.кв., цей показник досить високий для світових масштабів. Однак, якщо говорити про регіональне розміщення, то не всі області України мають достатньо розвинуту залізничну вітку. Для цього достатньо подивитися на картосхему, яка додається в кінці роботи.

Важливим є південно-західний напрямок, інтенсивні вантажо- і пасажиропотоки якого пов'язані з перевезенням імпортно-експортних вантажів з України, а також вантажів з Росії, Білорусі у чорноморські порти і у зворотному напрямку; пасажирів, які їдуть на відпочинок і лікування на курорти Криму, Причорномор'я та Приазов'я. У здійсненні цих зв'язків важливу роль відіграють лінії Харків -- Запоріжжя -- Сімферополь, Харків -- Кременчук -- Одеса, Харків -- Дніпропетровськ -- Херсон.

Важливе значення для внутрішньодержавних економічних зв'язків мають залізниці Київ -- Полтава -- Харків, Київ -- Одеса, а для зовнішньоекономічних зв'язків -- Київ -- Ковель -- Хелм з виходом на Польщу та інші країни зарубіжної Європи. Після створення морської паромної переправи Батумі -- Одеса значно зросло значення залізниці Одеса -- Львів -- Перемишль, яка відтепер відіграє важливу роль у здійсненні не лише внутрішньодержавних і міждержавних зв'язків України, а й дає змогу Україні надавати транспортні послуги країнам Закавказзя для їх економічних зв'язків з країнами зарубіжної Європи.

Укрзалізниця, централізовано управляє процесом перевезень у внутрішньому і міжнародному сполученні та регулює виробничо-господарську діяльність залізниць у сфері організації цього процесу. Де-факто є державним підприємством -- монополістом у сфері залізничних перевезень.

Станом на листопад 2011[2]:[2 ]

· До складу залізниць України входять 1340 залізничних станцій, 129 пасажирських вокзалів, 57 локомотивних і 48 вагонних депо.

· На залізничному транспорті працює понад 390 тис. осіб, що становить близько 2 % усього працездатного населення країни.

За підсумками 2009 року питома вага залізничного транспорту в загальному вантажообороті всіх видів транспорту становила близько 52 %, а в пасажирообороті -- 37 %

3. Показники економічної та бізнесової діяльності

Ось деякі невтішні дані щодо економічних показників залізниці:

Доходи залізниць України від звичайної діяльності в 2013 році скоротилися на 7,8% -- до 51,9 млрд грн. Про це УНІАН повідомили в Державній адміністрації залізничного транспорту України ("Укрзалізниці"). «За минулий рік залізниці України отримали на 3,5 млрд грн менше доходів від звичайної діяльності, ніж було заплановано, і на 4,4 млрд грн менше, ніж у 2012 році», - йдеться в повідомленні. За даними «Укрзалізниці», середньомісячна заробітна плата залізничників на кінець 2013 року збільшилася порівняно з 2012 роком на 5,7% - до 3,973 тис. грн. Прес-служба підкреслює, що загальний фінансовий результат роботи залізниць України за минулий рік позитивний. Як повідомляв УНІАН, «Укрзалізниця» в 2013 році скоротила відрахування до державного бюджету та державних цільових фондів порівняно з 2012 роком на 7,3% - до 12,7 млрд грн, із них перерахування до держбюджету становили 3,8 млрд грн. Згідно з дослідженням Міністерства доходів і зборів, «Укрзалізниця» за підсумками 2012 року ввійшла до п'ятірки найбільших корпоративних платників податків в Україні. Державна адміністрація залізничного транспорту України («Укрзалізниця») в 2013 році скоротила перевезення вантажів порівняно з 2012 роком на 3% - до 443,6 млн тонн і перевезення пасажирів - на 0,4% - до 483,3 млн осіб. Вантажооборот у 2013 році становив 224,4 млрд т/км, що на 5,6% менше показника 2012 року, а пасажирооборот - 49 млрд пас./км, що на 0,4% менше 2012 року. Доходи залізниць України від звичайної діяльності за підсумками 2012 року, за попередніми даними, скоротилися на 0,9 млрд грн -- до 56,2 млрд грн. Довідка УНІАН. Державна адміністрація залізничного транспорту України («Укрзалізниця») - орган управління залізничним транспортом загального користування, здійснює централізоване управління процесом перевезень у внутрішньому й міждержавному сполученнях, регулює виробничо-господарську діяльність залізниць.

Зношеність основних фондів «Укрзалізниці» оцінюється в 57%, в частині рухомого складу -- 66,7%.

Крім того слід зазначити, що Державній адміністрації, яка управляє залізничним транспортом України підпорядкована велика кількість підприємств, серед яких:

· Дарницький вагоноремонтний завод

· Гніванський завод спецзалізобетону

· Коростенський завод залізобетонних шпал

· Кременчуцький завод залізобетонних шпал

· Попаснянський вагоноремонтний завод

· Стрийський державний вагоноремонтний завод

· Український державний центр залізничних рефрижераторних перевезень

· ДП «Укрспецвагон» Український державний центр з експлуатації спеціалізованих вагонів

· ДП Укрзалізничпостач

· ДП Вінницятрансприлад

· Центральна станція зв'язку Укрзалізниці

· Донбасшляхпостач

· Головний інформаційно-обчислювальний центр Укрзалізниці

· Український Державний розрахунковий центр міжнародних перевезень

· Український державний центр транспортного сервісу «Ліски»

· Державне підприємство Український центр механізації колійних робіт

· Український центр по обслуговуванню пасажирів на залізничному транспорті України

· ДП Український транспортно-логістичний центр

· Укртрансфармація

· ДП «Українська залізнична швидкісна компанія» (УЗШК)

Проте фінансуванням залізниці займається не лише держава, а й іноземні інвестори, таку інформацію надає ресурс http://uz.gov.ua щодо кредитних договорів:

· Кредитна угода між Укрзалізницею та ЄБРР на загальну суму $ 120 млн.

Кредит під гарантію Держави.

Зазначений кредит був направлений на фінансування реалізації проекту Впровадження швидкісного руху пасажирських поїздів на залізницях України, а саме придбання колійної техніки та будівництво Бескидського тунелю на залізничній дільниці між станціями Бескид і Скотарське Львівської залізниці.

· Договір стосовно кредиту між Укрзалізницею та Дойче Банком АГ на суму $ 700 млн, який було укладено 18 жовтня 2004 р. Кредит під гарантію Держави.

· Мета кредиту -- фінансування проектування і будівництва залізнично-автомобільного мостового переходу через річку Дніпро в м. Києві, генеральним замовником якого виступає ДТГО «Південно-Західна залізниця».

· Строковий кредитний договір між Барклейз Банк Пі-ЕлСі, Укрзалізницею та шістьма залізницями України у розмірі $ 550 млн.

· Кредитна угода між Донецькою залізницею та ЄБРР на загальну суму $ 62,5 млн.

· Кредитний договір між Південною залізницею і Ексімбанком Кореї на загальну суму $ 260 950 тис. Кредит під гарантію Держави.

4. Проблеми та перспективи

Нажаль, я не бачу можливості говорити про перспективи без попереднього розгляду наявних проблем, пов'язаних частково з недофінансуванням, хабарництвом, та збитковістю пасажирських перевезень, далі докладніше.

Основні проблеми логістичного забезпечення транспортної системи України:

1)низька якість транспортно-логістичного обслуговування вантажного потоку;

2)невисокий рівень транспорно-логістичної інфраструктури;

3)значні затримки при перетині кордонів, пов`язані з роботою митниці та інших контролюючих органів;

4)практичнавідсутність взаємодії різних видів транспорту;

5)значний негативний вплив транспорту та об`єктів логістичної інфраструктури на екологію регіонів.

Розвиток логістичної інфраструктури дає західним країнам змогу не тільки забезпечити власні потреби в транспортно- логістичних послугах, але й надавати їх іншим країнам. [7; 193-195]

Застарілість основних засобів, значна частина колій є не електрифікованою (більше 70%), середня швидкість пересування становить 25 км/год.

Зараз значна частина залізничних колій та залізничних терміналів не відповідає європейським стандартам. Якщо розглядати пасажирські перевезення, то проблемою є відсутність належного рівня сервісу на залізничних вокзалах та в самих поїздах, поганий санітарний стан вагонів, відсутність розваг протягом тривалої дороги (відеозал, дитячі вагони). Все це робить подорож залізницею малоприємною для пасажирів. Щодо вантажоперевезень, то тут проблемою є неефективні схеми навантаження та розвантаження потягів, занепад гілок. Що рідко використовуються. Вирішення цих проблем потребує значних капіталовкладень, але основною проблемою є пошук необхідних коштів.

Для залізниці перевезення пасажирів є збитковою діяльністю, яка має фінансуватись за рахунок вантажоперевезень, але рентабельності вантажоперевезень донедавна заважав високий рівень бартеру у розрахунках, тому залізниця весь час відчувала брак "живих” коштів. За останній рік було зроблено багато для вирішення цієї проблеми. Так обсяг бартерних розрахунків скоротився з 85% до 8,7%, що дозволило погасити заборгованість перед бюджетом та працівниками та розпочати оновлення основних засобів.

Хоча є ділянки залізниці, де швидкість пересування потягів становить 160 км/год. Але середня швидкість пересування становить 20 км/год. Причинами цього є низький ступінь електрифікованості шляхів; великий відсоток двоколійних шляхів, що робить вимушеними довгі стояння на станціях та пропускання більш термінових потягів; часом причиною є незахищеність колій від впливу природних катаклізмів.

Від Радянського Союзу Україні у спадок серед всього іншого залишилась система залізничних колій, ширина яких не відповідає ширині європейських. Це наносить відчутний удар по транзитним перевезенням, оскільки на кордоні вагони потрібно або перевантажувати, або міняти колеса. Це створює додаткові труднощі та затримку в часі.

Фактично зараз відбувається покращення стану залізничного транспорту, оновлення основних засобів, а саме ремонт колій, вокзалів, закупівля нових составів. Але поки що все це йде в досить обмежених масштабах та торкається лише ключових напрямків. Для більш широкого оновлення потрібно знайти вільні кошти. Це можуть бути іноземні або вітчизняні інвестиції або кошти вивільнені з структури самої залізниці. Так, виглядає доцільним проведення ранжування колій та вокзалів за ступенем рентабельності та прийняття рішень про поступову ліквідацію нерентабельних шляхів. Це звільнить кошти, які йшли на підтримку цих частин залізниці у робочому стані. Залізниця підтримує низькі тарифи на перевезення пасажирів частково з соціальних міркувань, тому може бути доцільним надання залізниці певних податкових пільг. Можливим є укладання прибуткових контрактів з комерційними структурами щодо надання послуг.

Подальший розвиток транспортного комплексу пов'язаний із реформуванням інших галузей, оскільки обсяги продукції промисловості, сільського господарства, будівництва та торгівлі переважно і визначають завантаженість транспортної системи.

Ефективне функціонування залізничного транспорту пов'язане з удосконаленням його організаційної структури; оновленням основних фондів і рухомого складу; впровадженням новітніх технологій; наданням нових видів послуг і захопленням нових секторів транспортного ринку; збільшенням прибутковості перевезень вантажів і пасажирів та інтегруванням до європейської транспортної системи. Для цього необхідно впровадження на залізничному транспорті корпоративної реструктуризації (структурної реформи) за умови економічно обґрунтованої моделі реформування.[ 8]

Важливою і вкрай гострою проблемою транспортного комплексу України є незадовільний стан його виробничої бази. Тому у перспективі пріоритетним напрямом технічної політики щодо транспорту має бути оновлення його рухомого складу на основі розвитку вітчизняного транспортного машинобудування. Поряд з цим для створення системи інтермодальних перевезень передбачається налагодження виробництва спеціалізованих технічних засобів -- конвейнерів, змінних кузовів, платформ для перевезення автопоїздів. У перспективі планується здійснити поступовий перехід на нові принципи організації та управління транспортним процесом основі новітніх інформаційних технологій та сучасного маркетингу, запровадження автоматизованих центрів управління доставкою вантажів.

Залізничний транспорт України на сьогодні має досить багато проблем, більшість яких пов'язана з потребою залучення великих коштів у оновлення залізничних шляхів та самих транспортних засобів.

Хоча, залізничний транспорт чи не єдиний транспорт в Україні, який має усі передумови для вирішення своїх проблем у досить короткі строки.

По Україні відбувається повсюдне оновлення станційної інфраструктури, частково оновлюються самі залізничні вітки, виділяється чимала частина коштів на придбання і виробництво нових залізничних ваготів та тепловозів.

В цілому формування і розвиток національної транспортної системи України потребує ефективного державного регулювання діяльності транспортних підприємств за такими напрямами: створення ринку транспортних послуг; забезпечення технологічної та екологічної безпеки транспорту; активізація міжнародної діяльності транспортних підприємств. Процес реформування транспортного комплексу України передбачає посилення контролю з боку держави за використанням І вантажної бази вітчизняного морського флоту країни як галузі транспортного комплексу з певним валютним ресурсом. Надзвичайно важливим для активізації діяльності транспортних підприємств України є створення власної інформаційної бази щодо кон'юнктури світового фрахтового ринку.[11 ]

Перспективи розвитку залізничного транспорту

До стратегічних пріоритетів політики розвитку залізничного транспорту на найближчий період є оновлення основних виробничих фондів, насамперед рухомого складу, технічного переоснащення, підвищення технічного рівня та якості будівництва і ремонту залізниць з запровадженням сучасних технологій транспорту, інтегрування транспортної системи України в європейську та світову транспортні системи.[11]

Перспективою розвитку залізниць України є реалізація програм, спрямованих на подальше підвищення ефективності роботи, впровадження нових технологій і забезпечення конкурентоспроможності залізничного транспорту.

- програма організації швидкісного руху на головних магістралях України.

Реалізація першого етапу програми забезпечить впровадження швидкісного руху пасажирських поїздів між Києвом та крупними містами України. У 2002-2003 роках вже введені в експлуатацію швидкісні поїзди сполученням Київ - Харків та Київ - Дніпропетровськ.

- програми розвитку телекомунікацій і розробки на їх основі сучасних технологій.

Реалізація програми дозволяє створити сучасні інформаційні системи і засоби зв'язку, поліпшити обслуговування пасажирів, забезпечити надання інформаційних послуг у реальному масштабі часу, що значно підвищує якість обслуговування пасажирів і замовників вантажних перевезень.

- програми розвитку транспортних коридорів і залучення транзитних вантажів.

Програма передбачає залучення транзитних вантажів, що сьогодні йдуть морем у з'єднанні Азії з Європою, за рахунок гнучкої тарифної політики, упровадження комбінованих перевезень, залучення вантажопотоку напрямку Азія-Європа.

- програми розвитку залізничного рухомого складу

Впроваджується розробка та виробництво нових локомотивів та вагонів, передбачається подальша модернізація локомотивного парку, вантажних та пасажирських вагонів, дизель - і електропоїздів з метою підвищення швидкості, якості і надійності перевезень та послуг залізничного транспорту. Виробництво та модернізація залізничного рухомого складу практично цілком буде здійснюватися на вітчизняних підприємствах.

- програми поліпшення технічного стану колійного господарства

На залізницях активно впроваджуються нові технології ремонту й утримання колії, для приведення у відповідність до світових стандартів колійного господарства залізниць України. [13]

Проте, щоб матеріально-технічна база залізниць України максимально відповідала потребам економіки, необхідно придбати: 543 секції електровозів, 925 секцій тепловозів, 2800 пасажирських і 33 000 вантажних вагонів, 670 вагонів електропоїздів, 260 дизельних поїздів, замінити 6 тис. км рейок, 7,7 млн шт. шпал, 13 тис. комплектів стрілочних переводів.

Висновки

Отже, залізничний транспорт є однією з важливих базових галузей економіки України, яка забезпечує її внутрішні та зовнішні транспортно-економічні зв'язки і потреби населення у перевезеннях. Діяльність залізничного транспорту, як частини єдиної транспортної системи країни, сприяє нормальному функціонуванню всіх галузей суспільного виробництва, соціальному і економічному розвитку та зміцненню обороноздатності держави, міжнародному співробітництву України.

Після 2000 року в країні ведеться перебудова залізничного транспорту. Проводиться робота по організації швидкісного сполучення між столицею і обласними центрами. Ведеться реставрація і оновлення вокзалів, розпочато випуск пасажирських вагонів. Уже модернізовано ділянку Київ - Харків, Дніпропетровськ, ведеться робота по переходу на швидкісний рух між Києвом і Львовом. Впроваджуються високопродуктивні методи навантаження і розвантаження вагонів.

Щодо створення та подальшого розвитку логістичнихоб`єктів: зосередження уваги на взаємодії вузлів вантажопотоку для кращого планування та інтеграції між існуючими вузлами; планування реалізації проектів на національному, регіональному та місцевому рівнях повинно проводитися спільно; управління логістичними об`єктами і їх розвиток повинно здійснюватися в рамках державно-приватного партнерства; стратегія розвитку транспортно-логістичних центрів в країні та програма створення транспортної інфраструктури має бути обговорена державою, бізнес-товариством та громадськими організаціями;

плани створення транспортно-логістичних центрів на регіональних і міських рівнях мають бути синхронізовані з планами розвитку областей.

Проведення ринкових перетворень на залізничному транспорті України прискорить темпи євроінтеграції, сприятиме налагодженню більш поглибленого міжнародного економічного співробітництва та підвищенню конкурентоспроможності українських залізниць на ринку транспортних послуг, дозволить більш ефективно використовувати геополітичний потенціал України, а також сприяти виведенню економіки України на стійкі темпи економічного зростання і створення умов для побудови економіки загального добробуту.

Джерела

1. Укрзалізниця. Поступ часу, 1991-1996: Матеріали до історії залізничного транспорту України. К.: - 1996. с.36, Стаття Савчук І.

2. Електронний ресурс http://uk.wikipedia.org/

3. Олійник В. Головна транспортна система України // Охорона праці. - 2010. - №8. - С. 13-15

4. Електронний ресурс http://uz.gov.ua

5.Транспортний комплекс Украины: Економика, организация, развитие: Сб. науч. трудов. / За ред. Цветова Ю. М. -- К.: ИКТП -- Центр, 1995. --198с.

6. Електронний ресурс http://zakon1.rada.gov.ua

7/ Пасічник А.М., Лебідь І.Г., Кутирєв В.В. Транспортно-логістична інфраструктура України: проблеми та перспективи розвитку. // К.: НТУ -2012. -Вип. 10

8. Бараш Ю.С Автореферат, Реструктиризація залізничного транспорту України; Харків 2008

9. Гуріна М. Транспортна система України // Вісник податкової служби України. - 2009. - №42. 103 c.

10. Ейтутіс Г. Реформування залізничного транспорту України - один із можливих шляхів підвищення ефективності його функціонування в сучасних економічних умовах // Економіст. - 2005. - №5. - C. 39-4

11. Мукмінова Т.А., Деякі аспекти реформування залізничного транспорту України//

Залізничний транспорт України// Жовтень 2, 2006

12. Давидяк Т. Залізничий транспорт; реалії та перспективи // Голос України. - 2010. - 11 серпня. - C. 12

13. Богомолова Н.І. Фінансова стратегія розвитку залізничного транспорту: сутність та особливості формування / Н.І. Богомолова // Ефективна економіка. - 2012. - № 1. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/index.php?operation=1&iid=881.

14. Макаренко М.В. Основи управління економічними процесами на залізничному транспорті України : [монографія] / Макаренко М.В. - К. : КУЕТТ, 2006. - 232 с.

15. Сич Є.М. Стратегія розвитку залізничного транспорту України / Є.М. Сич, Н.І. Богомолова // Зб. наук. пр. Київ. універ. економіки і технологій транспорту. Серія “Економіка і управління”. - 2005. - Вип. 7. - С. 98-105.

16. Розміщення продуктивних сил: Навчальний посібник / За ред. В.В. Ковалевського, О.Л. Михайлюк, В.Ф. Семенова. - К.: Либідь, 2009, - С. 369-386.

Додатки

УДК 911.3:656.025.2 (571)

І. С А В Ч У К,

кандидат географічних наук

ВПЛИВ ЕКСПОРТНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ

ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ

НА ЙОГО РОЗВИТОК ЗА РОКИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Розкрито вплив експортної орієнтації на основні тенденції розвитку залізниць України за роки незалежності. Показано роль і значення окремих чинників у розвитку “Укрзалізниці”, яка перетворилася на велику експортоорієнтовану компанію.

Залізничне cполучення є стратегічно важливим для національних економік країн СНД. Вивченню різних проблем його розвитку присвячено багато праць.

Проте у вітчизняних публікаціях питання впливу експортної орієнтації на основні тенденції розвитку залізниць України за роки незалежності, на нашу думку, розкрито неповно. Тому ми вирішили розглянути сучасний стан міжнародної економічної складової діяльності “Укрзалізниці”, спираючись на дослідження відомих українських фахівців з цього питання 1.

Україна належить до провідних країн за розвитком транспортної інфраструктури та обсягами комерційних перевезень пасажирів і вантажів залізницею.

Порівняно з іншими європейськими країнами вона має більш розвинуту мережу.

Так, у Європі вона займає 4+те місце за довжиною залізничних колій загального користування, що експлуатуються, 6+те - за кількістю локомотивів, 2+ге - за кількістю залізничних вагонів 2 і тільки 7+ме - за кількістю перевезених пасажирів 3. У 1991 р. Україна мала інтенсивніше пасажирське залізничне сполучення, в тому числі й далекого прямування, що свідчить про істотне недовикористання потенціалу залізниць країни у ХХІ ст. (табл. 1).

Укрзалізниця (Державна адміністрація залізничного транспорту України) - орган управління залізничним транспортом загального користування, що здійснює централізоване управління процесом перевезень у внутрішньому й міждержавному сполученнях та регулює виробничо-господарську діяльність залізниць.

До сфери Укрзалізниці входять Донецька, Львівська, Одеська, Південна, Південно-Західна та Придніпровська залізниці, а також інші підприємства та організації єдиного виробничо-технологічного комплексу, що забезпечують перевезення вантажів і пасажирів.

Залізничний транспорт України є провідною галуззю в дорожньо-транспортному комплексі країни, який забезпечує 82% вантажних і майже 50% пасажирських перевезень, здійснюваних всіма видами транспорту.

Експлуатаційна мережа залізниць України складає майже 22 тис.км з яких 45% електрифіковано. За обсягами вантажних перевезень залізниці України займають четверте місце на Євразійському континенті, поступаючись лише залізницям Китаю, Росії та Індії. Вантажонапруженість українських залізниць (річний обсяг перевезень на 1 км) в 3-5 разів перевищує відповідний показник розвинених європейських країн.

На залізницях функціонують 1492 залізничних станцій, 55 локомотивних і 48 вагонних депо, 110 дистанцій колії, 69 дистанцій сигналізації і зв'язку, 44 дистанцій енергопостачання.

Територією України проходять 3 залізничних транспортні коридори - № 3,5,9. Через українські порти Ізмаїл і Рені здійснюється взаємодія з пан'європейським коридором №7, який проходить річкою Дунай. Сьогодні довжина національної мережі залізничних транзитних коридорів в Україні складає 3162 км. Це головним чином двоколійні електрифіковані, обладнані автоблокуванням магістралі, що характеризуються високим рівнем використання технічних засобів. Окрім того розвиваються перевезення по МТК ТРАСЕКА (Європа -- Кавказ - Азія).

Укрзалізниця є одним із засновників Ради із залізничного транспорту держав-учасників Співдружності.

Статистичні дані:

· експлуатаційна протяжність головних колій -- 21640,4 км (74% - безстикової колії)

· електрифікованих колій -- 9878 км (45 %)

· ширина колії -- 1520 мм

· кількість залізничних станцій -- 1447

· залізничних вокзалів 125, з них 19 позакласних, 12 - першого класу, 36 - другого класу, 58 - третього класу.

· зупиночні пункти та платформи - 2268

· залізничних переїздів - 5422; зокрема, обладнаних автоматичною переїзною сигналізацією - 4168. Переїздів з черговим - 1497, з яких 1468 обладнано автоматичною переїзною сигналізацією.

· парк вантажних вагонів -- 116 063 од. (на 01.01.2014)

· парк пасажирських вагонів -- 7025 од.

· парк тепловозів -- 2447 од.

· парк електровозів -- 1547 од.

· інвентарний парк приміського сполучення складає 1547 секцій електропоїздів (зокрема, 14 секцій рейкових автобусів), з них 1340 - в експлуатації.

· інвентарний парк дизель-поїздів -- 528 секцій, з них 247 - в експлуатації

· чисельність працівників -- 363 тис. осіб (станом на жовтень 2013)

· перевезено пасажирів за 2013 рік - 483,3 млн чол

· перевезено вантажів за 2013 рік - 443, 222 млн тонн

· кількість фірмових пасажирських потягів -- 63 од.

Найважливішими залізничними магістралями України є: Київ - Коростень - Новоград Волинський - Шепетіка - Здолбунів - Львів;Ковель - Сарни - Коростень - Київ; Київ -- Фастів -- Козятин -- Здолбунів -- Львів,Козятин -- Жмеринка -- Одеса, Київ -- Конотоп -- Шостка, Київ -- Полтава -- Харків --Дебальцеве, Фастів -- Сміла -- Дніпропетровськ, Кривий Ріг -- Дніпропетровськ -- Донецьк, Харків -- Дніпропетровськ -- Запоріжжя -- Сімферополь -- Севастополь, Львів -- Мукачеве --Чоп та ін. Найбільшими залізничними вузлами з розвиненим станційним господарством є Київ,Львів, Харків, Дніпропетровськ, Фастів, Дебальцеве, Ковель, Жмеринка, Сміла, Лозова,Знам'янка, Козятин, Шепетівка та ін. На цих магістралях крім звичайних пасажирських, курсують іФірмові пасажирські потяги.

Організаційна структура

Управління процесом перевезень і виробничо-господарською діяльністю залізничного транспорту здійснює Державна адміністрація залізничного транспорту України (Укрзалізниця), до сфери управління якої належить шість залізниць: Південно-Західна (з управлінням у Києві), Львівська,Південна (управління у Харкові), Донецька, Придніпровська (управління у Дніпропетровську) й Одеська.

Станом на листопад 2009[2]:

· До складу залізниць України входять 1340 залізничних станцій, 129 пасажирських вокзалів, 57 локомотивних і 48 вагонних депо.

· На залізничному транспорті працює понад 390 тис. осіб, що становить близько 2 % усього працездатного населення країни.

За підсумками 2009 року питома вага залізничного транспорту в загальному вантажообороті всіх видів транспорту становила близько 52 %, а в пасажирообороті -- 37 %[3].

Пасажирські перевезення

Швидкісний рух

На залізничному транспорті України впроваджується рух пасажирських поїздів зі швидкістю до 160 кілометрів на годину, однак при цьому необхідно вирішити проблему розподілу мережі на лінії з переважно вантажним і переважно пасажирським рухом та підвищити частоту руху пасажирських поїздів. Водночас пропускну спроможність залізниць на Кримському напрямку вичерпано.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я

від 27 грудня 2006 р. N 651-р

Київ

Про схвалення Концепції Державної програми реформування залізничного транспорту

1. Схвалити Концепцію Державної програми реформування залізничного транспорту, що додається.

Визначити Мінтрансзв'язку замовником Програми.

2. Мінтрансзв'язку разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити і подати Кабінету Міністрів України проект Державної програми реформування залізничного транспорту.

Прем'єр-міністр України В.ЯНУКОВИЧ

Інд. 21

СХВАЛЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 р. N 651-р

КОНЦЕПЦІЯ

Державної програми реформування залізничного транспорту

1. Загальна частина

Залізничний транспорт є однією з базових галузей економіки. Стабільне та ефективне функціонування залізничного транспорту є необхідною умовою для забезпечення обороноздатності, національної безпеки і цілісності держави, підвищення рівня життя населення.

На даний час залізниці в основному задовольняють потреби суспільного виробництва та населення у перевезеннях. Проте стан виробничо-технічної бази залізниць і технологічний рівень перевезень за багатьма параметрами не відповідає зростаючим потребам суспільства та європейським стандартам якості надання транспортних послуг, що найближчим часом може стати перешкодою для подальшого соціально-економічного розвитку держави.

До проблем, які слід розв'язати для забезпечення подальшого розвитку залізничного транспорту, також належать:

недосконалість нормативно-правових актів, що регулюють діяльність залізничного транспорту, та невідповідність його організаційної структури умовам розвитку ринкової економіки країни;

перехресне субсидування збиткових пасажирських перевезень за рахунок вантажних;

недостатня прозорість фінансової діяльності галузі;

низький рівень конкуренції на ринку залізничних перевезень.

Потребує вирішення питання щодо подолання відставання у розвитку мережі українських залізниць від залізниць країн ЄС та Росії, які сьогодні перебувають на різних етапах реформування, але при цьому істотно випереджають залізниці України.

Проведення ринкових перетворень на залізничному транспорті сприятиме прискоренню темпів європейської інтеграції, налагодженню більш тісного міжнародного економічного співробітництва та підвищенню конкурентоспроможності українських залізниць на ринку транспортних послуг, дасть можливість ефективно використовувати вигідне геополітичне розташування України, а також збалансувати інтереси залізниць та споживачів їх послуг.

2. Аналіз причин виникнення проблем і обґрунтування

необхідності прийняття Державної програми реформування залізничного транспорту

Виникнення проблем у діяльності та розвитку залізничного транспорту зумовлене рядом негативних факторів, зокрема:

прогресуючим старінням основних фондів. Загальний ступінь зносу основних фондів становить 56 відсотків, у тому числі рухомого складу - 68 відсотків. Потребує істотної модернізації інфраструктура залізниць. Протяжність колій, ремонт яких не проведено своєчасно, досягла 30 відсотків загальної протяжності. Внаслідок цього обмежується швидкість руху поїздів, створюється реальна загроза безпеці руху на залізничному транспорті, виникнення техногенних катастроф;

відсутністю державної підтримки інноваційного розвитку галузі та недосконалістю законодавчої бази у частині залучення інвестицій;

низькими тарифами на перевезення пасажирів і відсутністю дієвого механізму компенсації збитків під час надання суспільних послуг, що призводить до перехресного субсидування збиткових пасажирських перевезень за рахунок вантажних. Збитки від таких перевезень тільки у 2005 році перевищили 2 млрд. гривень, що значно обмежує можливість техніко-технологічної модернізації залізничного транспорту.

Актуальність розроблення Державної програми реформування залізничного транспорту (далі - Програма) зумовлена необхідністю вжиття кардинальних заходів для удосконалення системи управління залізничним транспортом та забезпечення державної підтримки його реформування.

3. Мета Програми

Основною метою Програми є реформування залізничного транспорту для задоволення зростаючих потреб національної економіки і населення в перевезеннях, підвищення їх якості та зменшення вартості транспортної складової в ціні продукції.

Реформування залізничного транспорту передбачає:

підвищення ефективності діяльності галузі шляхом забезпечення безпеки функціонування і доступності ринку послуг залізниць для всіх суб'єктів господарювання;

створення умов для рівного доступу до користування послугами об'єктів інфраструктури залізничного транспорту та додатковими послугами;

удосконалення системи управління залізничним транспортом;

створення сприятливих умов для залучення інвестицій, необхідних для оновлення та модернізації виробничо-технічної бази залізниць;

інтеграцію залізничного транспорту України до європейської і світової транспортної системи, створення організаційно-правових, економічних і техніко-технологічних передумов для запровадження принципів європейської транспортної політики;

забезпечення прозорості фінансової діяльності залізничного транспорту.

4. Умови реформування залізничного транспорту

Необхідними умовами для ефективного реформування залізничного транспорту є:

збереження залізниць у державній власності;

забезпечення функціонування і розвитку залізничного транспорту як єдиного виробничо-технологічного комплексу, що характеризується високим рівнем централізованого управління, та надання можливості для концентрації матеріальних і фінансових ресурсів і розпорядження ними;

системний підхід до проведення реформ;

адаптація системи управління залізничним транспортом до ринкових умов господарювання;

підвищення ефективності діяльності та інвестиційної привабливості галузі;

узгодження принципів управління залізничним транспортом та організаційно-правової форми господарювання з нормами європейського законодавства;

стимулювання підприємницької ініціативи, посилення мотивації праці та підвищення рівня соціальної захищеності залізничників.

За результатами порівняльного аналізу передбачених законодавством організаційно-правових форм господарювання (асоціація, корпорація, концерн, державна акціонерна компанія, холдингова компанія тощо) можна зробити висновок, що найбільш прийнятною формою організації діяльності підприємств залізничного транспорту є корпоративна із створенням на базі Укрзалізниці, залізниць, підприємств, установ та організацій галузі державної акціонерної компанії, 100 відсотків акцій якої належатимуть державі.

Корпоративна модель забезпечить органічне поєднання централізованого управління галуззю з ринковим механізмом господарювання, що відповідає принципам, визначеним Законом України "Про управління об'єктами державної власності" ( 185-16 ).

5. Шляхи, способи та етапи реформування залізничного транспорту

Реформування проводитиметься шляхом створення вертикально-інтегрованої системи управління галуззю.

Основними напрямами реформування галузі є:

розмежування господарських функцій і функцій державного управління;

утворення єдиного суб'єкта господарювання на базі Укрзалізниці, залізниць та інших підпорядкованих їй підприємств, установ та організацій;

розмежування в системі залізничного транспорту природно-монопольного і конкурентного секторів, створення умов для демонополізації окремих сфер діяльності галузі та розвитку конкуренції, забезпечення доступності інфраструктури залізниць для користувачів;

формування структури управління за видами комерційної діяльності, поступове роздержавлення конкурентного сектору;

удосконалення системи тарифів на послуги залізничного транспорту;

збереження:

- залізниць як організаційно-технологічної ланки залізничного транспорту;

- об'єктів соціальної сфери, які сприяють забезпеченню безпеки руху, охорони праці та формуванню кадрового потенціалу у складі єдиного суб'єкта господарювання;

- цілісності структури управління інформаційними ресурсами, забезпечення незалежного та об'єктивного подання інформації.

Реформування передбачається провести у три етапи.

На першому етапі (2007-2008 роки) заплановано створення законодавчої бази, необхідної для проведення реформування, розмежування функцій державного управління та управління господарською діяльністю.

З цією метою передбачено:

розроблення законопроекту, який визначатиме особливості реформування залізничного транспорту та обмежуватиме право відчуження його майна;

підготовку пропозицій про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" ( 847-14 ) та інших законодавчих актів;

утворення на базі Укрзалізниці, залізниць та інших підприємств, установ та організацій галузі Державної акціонерної компанії "Українські залізниці" (далі - Компанія) як єдиного виробничо-технологічного комплексу;

передачу функцій державного управління, що на сьогодні виконує Укрзалізниця, Мінтрансзв'язку із створенням у його складі урядового органу державного управління з безпосереднім підпорядкуванням йому виробничих підприємств, медичних, освітніх та соціально-культурних закладів у сфері залізничного транспорту, майно яких не входить до статутного фонду Компанії.

До статутного фонду Компанії заплановано передати:

майно Укрзалізниці, залізниць, підприємств, установ та організацій залізничного транспорту, що належать до сфери її управління;

100 відсотків акцій відкритих акціонерних товариств, повноваження з управління якими здійснює Укрзалізниця;

акції, частки та паї, що належать державі у статутному фонді господарських товариств, утворених за участю підприємств залізничної галузі.

Питання передачі майна до статутного фонду Компанії вирішується після прийняття законів, які визначають особливості реформування залізничного транспорту.

Повний перелік майна, що передається до статутного фонду Компанії, складається за результатами інвентаризації майна залізниць, підприємств, установ та організацій залізничного транспорту.

Відповідно до законодавства 100 відсотків акцій Компанії перебувають у державній власності і не підлягають відчуженню.

Після утворення Компанії залізниці та державні підприємства, безпосередньо задіяні у процесі залізничних перевезень, реорганізуються у її філії. Інші підприємства, установи та організації, майно яких передано до статутного фонду Компанії, перетворюються на її дочірні підприємства.

Реформування фінансово-економічної системи галузі проводиться з урахуванням її організаційної структури.

На другому етапі реформування (2008-2010 роки) вирішуються питання щодо:

виведення із складу залізниць підрозділів, які здійснюють вантажні та пасажирські перевезення, проводять ремонт вагонів, колій, споруд та інших об'єктів;

створення умов для поступового зменшення обсягу перехресного субсидування пасажирських перевезень за рахунок вантажних;

проведення попереднього фінансово-економічного та організаційно-правового аналізу з метою визначення можливості і доцільності подальшого утворення дочірніх підприємств Компанії, в тому числі з перевезення пасажирів та вантажів;

розроблення основних принципів утворення за участю органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання різних форм власності компаній, що здійснюють приміські пасажирські перевезення;

утворення дочірніх підприємств Компанії, що провадитимуть діяльність, не пов'язану із залізничними перевезеннями;

створення організаційно-правової основи для підвищення рівня конкуренції у сфері вантажних залізничних перевезень, механізму правового регулювання діяльності операторських компаній-перевізників і їх взаємодії з об'єктами інфраструктури залізниць.

На третьому етапі реформування (2011-2015 роки) заплановано проведення повного розмежування функцій з управління об'єктами інфраструктури залізниць і перевезеннями, для чого передбачається:

створення умов для запобігання перехресному субсидуванню пасажирських перевезень за рахунок вантажних;

виведення із складу Компанії непрофільних виробництв і підприємств, не пов'язаних із залізничними перевезеннями, їх роздержавлення;

утворення підприємств з перевезення пасажирів у далекому і приміському сполученні та розподіл між ними функцій обслуговування;

створення фінансово-економічної моделі, що забезпечить чіткий і прозорий розподіл фінансових потоків за видами діяльності.

Основою управління фінансовою діяльністю Компанії та її філій на першому і другому етапах повинно стати планово-кошторисне фінансування, яке на третьому етапі буде застосовуватися лише до об'єктів інфраструктури.

Вирішення стратегічних завдань реформування залізничного транспорту потребує запровадження нових моделей управління персоналом, які можуть забезпечити соціально-економічну привабливість відповідних професій, підвищення якості праці, зміну принципів соціальної підтримки і посилення мотивації праці.

Основними засобами посилення мотивації праці повинні стати:

зростання заробітної плати залізничників;

створення механізму, що забезпечить виплату винагороди працівникам залежно від реальних результатів їх праці;

стимулювання заінтересованості працівників у підвищенні ефективності виробництва.

Для забезпечення соціального захисту працівників галузі під час і після проведення реформування передбачається:

реалізація соціальної політики на принципах партнерства з галузевими профспілками;

розроблення і впровадження соціальних стандартів;

розв'язання проблем, пов'язаних із створенням належних умов праці та її оплати, в рамках галузевої угоди (колективного договору) Компанії;

удосконалення системи медичного обслуговування та впровадження принципів медичного страхування.

Для забезпечення соціальної стабільності у разі скорочення кількості працівників у результаті реформування залізничного транспорту повинні здійснюватися відповідні заходи згідно із законодавством, галузевою угодою та колективними договорами.

Для удосконалення системи управління персоналом на залізничному транспорті передбачається покращення галузевої системи підготовки і підвищення кваліфікації кадрів та системи атестації керівників і фахівців галузі.

У ході реформування планується здійснити комплекс заходів щодо поліпшення екологічного стану, забезпечення безпеки перевезень, енергозбереження тощо.

6. Фінансове забезпечення

Фінансування Програми здійснюватиметься за рахунок власних коштів залізниць і підприємств залізничного транспорту, а також коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік, та інших джерел.

7. Очікувані результати виконання Програми

Виконання Програми дасть можливість:

провести реформування залізничного транспорту і забезпечити його подальший розвиток, підвищити ефективність функціонування галузі;

прискорити розвиток конкурентного ринку залізничних перевезень, утворення нових підприємств різних форм власності, що здійснюють вантажні та пасажирські перевезення.

Структурне реформування, зокрема реструктуризація активів, підвищить рівень інвестиційної привабливості національних залізниць.

Техніко-технологічна модернізація залізничного транспорту як результат реформування створить умови для:

забезпечення прозорості фінансової діяльності;

формування ринку транспортних послуг та підвищення рівня конкурентоспроможності операторських і транспортно-експедиторських компаній, що здійснюють перевезення за транзитними напрямками та в рамках міжнародних транспортних коридорів;

вирішення питання щодо надання підтримки у закупівлі рухомого складу, будівництві об'єктів залізничного транспорту, що мають соціальне значення, та компенсації збитків, пов'язаних з пільговими перевезеннями;

досягнення рівня європейських і світових стандартів, що сприятиме прискоренню темпів євроінтеграції та максимальній реалізації транзитного потенціалу держави.

Проведення реформування, крім підвищення ефективності діяльності галузі, дасть змогу досягти загальноекономічного результату за рахунок стимулювання розвитку транспортного машинобудування та експортування відповідно до європейських стандартів транспортних послуг.

УДК

656.078

ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНА ІНФРАСТРУ КТУРА УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Пасічник А. М., доктор фізико-математичних наук Лебідь І.Г., кандидат технічних наук Кутирєв В.

Як показує зарубіжний досвід, скорочення на 1% логістичних витрат еквівалентно майже 10%-му збільшенню об`ємів продажу

фірми. Впровадження сучасного логістичного менеджменту в практику бізнесу дозволяє фірмам значно скоротити всі види запасів продукції у виробництві, постачанні та збуті, прискорити оборотність капіталу, знизити собівартість виробництва і витрати в дистриб`юції,забезпечити задоволення попиту споживачів на товари та сервіс [1 -3].


Подобные документы

  • Характеристика світового транспорту. Вантажний та пасажирський транспорт. Довжина автомобільних, залізничних, водних (без морських) та повітряних шляхів. Загальна довжина світових автомобільних доріг. Переваги і недоліки автомобільного транспорту.

    презентация [3,2 M], добавлен 05.12.2012

  • Транспорт як одна з найважливіших галузей суспільного виробництва. Основні показники роботи транспортної системи України. Державне управління в галузі транспорту, планування і оптимізація його роботи. Модель планування вантажних залізничних перевезень.

    реферат [21,9 K], добавлен 11.05.2010

  • Техніко-економічна характеристика видів транспорту, їх переваги та недоліки: залізничний, автомобільний, внутрішній водяний (річковий) транспорт, морський, повітряний, трубопровідний, промисловий. Спеціалізовані та нетрадиційні види транспорту.

    реферат [58,4 K], добавлен 28.12.2007

  • Оцінка економічної безпеки залізничного транспорту, аналіз її фінансової та техніко-технологічної складової, значення та стратегічна мета забезпечення безпеки. Сутність складової економічної безпеки щодо людського фактору та інвестиційних перспектив.

    контрольная работа [674,7 K], добавлен 04.10.2010

  • Еволюція наукових поглядів на конкурентоспроможність, конкурентні переваги підприємства. Джерела формування конкурентних переваг підприємства. Соціальна відповідальність як перспективний фактор конкурентоспроможності підприємства залізничного транспорту.

    реферат [105,1 K], добавлен 01.02.2015

  • Виникнення, етапи розвитку і управління трубопровідним транспортом. Класифікація і характеристика трубопровідного транспорту України як важливої складової енергетичної системи Європи. Стан і перспективи розвитку трубопровідного транспорту України.

    реферат [589,3 K], добавлен 15.12.2010

  • Роль залізничного транспорту у перевезенні масових вантажів. Розрахунок виправки існуючої збитої кривої з використанням стріл кривизни. Виправка збитої кривої, умови проектування, виправлення та реконструкція поздовжнього профілю заданої ділянки.

    курсовая работа [62,9 K], добавлен 31.05.2010

  • Рівень розвитку та територіальне розміщення залізничного, морського, річкового, автомобільного, трубопровідного, повітряного і пасажирського транпорту. Перспективи розвитку транспортної системи України, порівняльна характеристика з іншими країнами.

    курсовая работа [80,0 K], добавлен 09.12.2010

  • Визначення параметрів вхідного потоку поїздів, що прибувають на станцію. Оптимізація взаємодії залізничного і річкового транспорту при перевезенні будівельних вантажів. Побудова графіку статистичного розподілу величини поїздів і функції їх розподілу.

    курсовая работа [2,8 M], добавлен 07.05.2011

  • Дослідження структури транспорту Великобританії: морського, повітряного, автомобільного та залізничного. Вплив транспортної системи на розвиток внутрішнього і зовнішнього туризму в країні. Митний контроль в державі; продукція, заборонена для ввезення.

    практическая работа [13,6 K], добавлен 25.10.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.