Дорожно-будівельні машини

Після закінчення роботи опустити ківш скрепера на грунт чи дерев'яну підкладку.

Контроль за роботою самохідного скрепера

Під час роботи на скрепері стежити за показами контрольних приладів. При нормальній роботі агрегатів і систем показання повинні бути наступними:

Температура охолоджуючої рідини в системі охолодження двигуна, С:

під час роботи.........................................................................................75-98

мінімально допустима при рушанні з місця............................................50

Тиск масла в системі змазки на прогрітому двигуні, кгс/см2:

при максимальних обертах (2100 об/хв.).................................................4-7

при мінімальних обертах холостого ходу...............................не менше 1,0

Після довгої експлуатації допускається робота двигуна при тиску в системі змазки,кгс/см2:

на максимальних обертах........................................................не менше 3,5

на мінімальних обертах холостого ходу.................................не менше 0,5

Тиск повітря, кгс/см2:

в пневмосистемі тягача.......................................................................5,5-7,5

в гальмівних камерах задньої осі скрепера...................................відсутня

Не допускати роботу двигуна під навантаженням при температурі охолоджуючої рідини нижче 70С, так як при цьому погіршується охолодження палива, на стінках гільз конденсуються продукти неповного згорання, різко підвищується знос гільз і поршневих кілець, знижується економічність двигуна.

Стежити за рівнем палива у баці, щоб не допустити підсос повітря в паливну систему при виробітку палива.

Техніка безпеки при експлуатації самохідного скрепера

Водій та інші працівники, пов'язані з експлуатацією скрепера, повинні виконувати правила техніки безпеки та вимог, викладених в інструкції.

1. До роботи на скрепері допускаються водії-скреперисти, що вивчили пристрій, роботу і правила експлуатації скрепера, що мають права водія автомобіля і посвідчення скрепериста.

2. До роботи на скрепері приступати, впевнившись у його справності, звернувши особливу увагу на справність рульового керування, гальм, механізмів вимкнення зчеплення і перемикання передач, механізмів привода робочих органів скрепера

ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ працювати на несправному самохідному скрепері.

3. Не допускається проїзд на підніжках, крилах, рамі тягача, в ковші і на рамі скрепера.

4. У випадку зупинки двигуна в процесі руху забороняється відключати трансмісію, так як скрепер втратить керування. Необхідно, не вмикаючи зчеплення, загальмувати скрепер і полагодити несправність.

5. ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ рух скрепера з відключеною від двигуна трансмісією (накатом) з малими обертами двигуна, так як знижується ефективність рульового керування.

6. Не рекомендується залишати скрепер на тривалий час з працюючим двигуном без нагляду.

7. При виконанні технічного обслуговування чи ремонту необхідно надійно загальмувати скрепер і обов'язково вимкнути двигун.

8. Виконувати роботи на скрепері з вивішеними колесами дозволяється тільки після встановлення його на надійні опори.

ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ виконувати роботу під скрепером, піднятим домкратом чи іншими вантажопідйомними засобами.

9. При технічному обслуговувані чи ремонті скрепера ківш повинен бути опущеним на землю. У випадку необхідності виробництва робіт під ківш останній повинен бути встановлений на надійних опорах.

ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ знаходитися під ковшем, утриманим у піднятому положенні тільки з допомогою підйомних засобів чи циліндрів гідросистеми.

10. ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ знаходитися у ковші при піднятій заслінці, що утримуються тільки циліндрами гідросистеми.

11. При накачуванні шин необхідно стежити за правильним положенням замкового кільця у пазі.

12. Під час технічного обслуговування чи ремонту приладів електрообладнання вимкнути вмикач акумуляторних батарей (“Масу”).

13. Виконувати правила поводження з електролітом, низько замерзаючими рідинами і бензином.

14. Виконувати правила користування пусковим підігрівачем.

15. Після закінчення зміни водій зобов'язаний попередити змінника про всі помічені несправності скрепера.

16. При роботі самохідного скрепера у нічний час місця забору та вивантаження грунту повинні бути освітленні.

17. Проїжджати тимчасові мости та інші дорожні споруди тільки після перевірки їх вантажопідйомності і стану, прийнявши до уваги , що загальна вага самохідного скрепера у спорядженому стані з вантажем складає 35000 кг, а без вантажу 20000 кг.

4. Екскаватори їх призначення, область застосування, класифікація, будова і робота

Екскаваторами називають землерийні машини, що призначені для копання та переміщення грунту. Усі екскаватори в залежності від використання робочого часу для копання грунту діляться на дві великі групи: неперервної дії - багатоківшеві і періодичної (циклічної) дії - одноківшеві.

Багатоківшеві екскаватори дві операції - копання грунту і його переміщення-виконують одночасно;одноківшеві ці операції виконують послідовно, перериваючи копання на час переміщення грунту. Таким чином, робочий час машини, під час якого вибирають грунт і продуктивність багатоківшевих екскаваторів вища, ніж у одноківшевих. Не дивлячись на це, одноківшеві екскаватори знайшли широке застосування в результаті їх універсальності, тобто можливості використовувати їх як на земляних так і на завантажувально-розвантажу-вальних роботах в самих тяжких, в тому числі скальних грунтах. Використання багатоківше-вих екскаваторів обмежене: в основному їх використовують для риття траншей і добування не рудних матеріалів в кар'єрах з однорідними ґрунтами без кам'яних включень.

Одноківшевий екскаватор складається із трьох основних частин:

1. неповоротної частини (ходове обладнання, опорно-поворотний пристрій, рама);

2. поворотної платформи на якій встановлена силова установка (двигун, трансмісія, робоче місце екскаваторника і система керування екскаватором);

3. робочого обладнання (устаткування екскаватора).

Робочий цикл одноківшевого екскаватора включає наступні послідовно виконувані операції:

1. копання (різання грунту з набором його в ківш);

2. поворотом ковша із забою та вивантаження грунту;

3. вивантаження грунту із ковша;

4. поворот ковша у забій з одночасною установкою його у вихідне положення.

Класифікація одноківшевих екскаваторів:

I. По виду (типу) робочого устаткування:

- Пряма лопата;

- Зворотня лопата;

- Драглайн;

- Грейфер;

- Вантажний кран.

II. По типу системи керування робочим обладнанням (стріла, рукоять, ківш) розрізняють екскаватори з:

- Тросно-блокованою системою керування;

- Гідравлічною системою керування.

III. По виду силової установки бувають:

- З ДВЗ;

- З електродвигуном;

- З дизель-електричним приводом.

IV. По числу двигунів одноківшеві екскаватори бувають:

- Одномоторні (будівельні екскаватори);

- Багатомоторні (електричний або дизель-електричний провід).

V. По типу ходового обладнання розрізняють екскаватори на:

- Гусеничному ході нормальної ширини;

- Гусеничному розширеному ході;

- Пневмоколісному ходу;

- Спеціальному ході автомобільного типу;

- Шасі серійного автомобіля;

- Шасі серійного трактора;

- Крокуючий хід.

VI. По призначенню екскаватори поділяються на:

- Універсальні будівельні. Призначені для виконання земельних, навантажувально-розвантажувальних і монтажних робіт в будівництві.

Як правило, мають місткість ковша 0,25-4,0 (м3) і не менше трьох видів змінного робочого устаткування.

- Кар'єрні. Призначені для роботи кар'єрах і розробки рудних, і нерудних матеріалів. Місткість ковша від 2,0 до 20,0 (м3) і два види змінного робочого обладнання.

- „Вскришні”. Застосовуються на вугільних розрізах, відкритих гірських роботах і в гідротехнічному будівництві, де необхідно проводити розробку і пере-міщення великих об'ємів. Місткість ковша від 4,0 до 200,0 (м3), ходове обладнання на чотирьох гусеничних візках або на крокуючому ході.

- Для виконання спеціальних робіт (баштові екскаватори, шахтні, тунельні, плавучі для днопоглиблення).

Конструктивна схема екскаватора „пряма лопата” з канатно-блочною системою керування:

Екскаватор „пряма лопата” призначений для розробки ґрунтів в забоях, які знаходяться вище рівня стоянки екскаватора з наступним вивантаженням їх у відвал або транспортуючі засоби. Екскаваторами „пряма лопата” можна виконувати роботи по розробці рудних і нерудних матеріалів, навантаження грунту на будівельних майданчиках в транспортні засоби, проводи-ти відсипку греблі та інші види робіт.

Будова:

1. Ківш;

2. Днище ковша;

3. Рукоять;

4. Стріла;

5. Підйомний канат;

6. Стріло-підйомний канат;

7. Підйомна лебідка (головна);

8. Стріло-підйомна лебідка;

9. Двонога стійка.

На поворотній платформі екскаватора встановлюються такі агрегати:

1. Силова установка;

2. Компресорна установка;

3. Механічна трансмісія привода лебідок одноківшевого екскаватора;

4. Механізм повороту поворотної платформи;

5. Реверс;

6. Трансмісія механізму привода ходу екскаватора;

7. Кабіна машиніста з органами керування.

Призначення і порядок роботи екскаватора „пряма лопата” з канатно-блочною системою керування:

„Пряма лопата” служить для розробки грунту та інших матеріалів вище рівня його стоянки. Цим обладнанням ведуть розробки котлованів, виїмок для зрошувальних систем, а також в дорожньому будівництві, проводять видобуток будівельних матеріалів у кар'єрах. Розроблений матеріал або грунт може транспортуватися у відвал, або транспортні засоби.

Робоче обладнання складається з ковша 1, рукояті (держака) 3, стріли 4, підйомного 5 стріло-вого 6 поліспастів. Ківш жорстко кріпиться до держака і підвішений на підйомному канаті, який огинає головні блоки на стрілі. Підйомний канат закріплений одним кінцем на барабані головної лебідки (підйомної), а іншим кінцем у місці ковша до держака. Днище ковша 2 для вивантаження грунту відкривається звільненням засувки після завантаження і закривається автоматично при опусканні ковша на грунт. Держак закріплюється на стрілі в сідловому підшипнику, держак може повертатися навколо напірного підшипника чи осі вниз (під дією маси ковша з держаком) і вверх (за рахунок підйомного каната) при цьому держак робить зворотно-поступальний рух уздовж своєї осі під дією увімкнутого напірного механізму. У випадку шарнірного кріплення держака до стріли він може обертатися навколо своєї осі кріплення Подача ковша на необхідну глибину копання у цьому випадку змінюється за рахунок нахилу стріли до горизонту. Стріла п'ятою шарнірно з'єднується з поворотною платформою, а головною частиною підвішена на стріло підйомному канаті до двоногої стійки 9. На екскаваторах з кріпленням держака до стріли в сідловому підшипнику не змінює під час роботи кута нахилу до горизонту (нормальний робочий нахил стріли складає 35-65 градусів). А в екскаваторів із шарнірним з'єднанням стріли з держаком кут нахилу стріли до горизонту під час робочого циклу весь час змінюється. Поворотна платформа екскаватора через опорно-поворотний пристрій опирається через раму на ходове обладнання і обертається разом з робочим обладнанням навколо вертикальної осі за допомогою поворотного механізму.

Порядок роботи „прямої лопати”:

Звільняючи канат 5 опускають ківш під дією його власної ваги, потім під дією цього підйомного каната і увімкненого напірного механізму, піднімають ківш в забої який розробляється. Ківш при цьому створює різання грунту і заповнюється ним. А товщина стружки регулюється напірним механізмом. Після заповнення ковша ґрунтом його піднімають та опускають на необхідну висоту розвантаження і одночасно повертають поворотну платформу з робочим обладнанням до місця розвантаження. Над місцем розвантаження допоміжним канатом, що йде з кабіни машиніста звільняють засувку днища ковша і грунт під дією власної ваги розвантажується із ковша. Розвантажений ківш зворотнім поворотом поворотної платформи повертається назад у забій до місця забору грунту. Ківш різко опускається на грунт при цьому днище ковша притискується до корпусу і засувка закриває його автоматично. Після розробки забою в межах дії екскаватора на легких грунтах і на 1/2-2/3 ходу держака у важких грунтах екскаватор змінює місце стоянки (тобто пересувається ближче до стінки забою).

Призначення і порядок роботи екскаватора „зворотня лопата” з канатно-блочною системою керування:

Служить для розробки грунту нижче рівня стоянки, а саме для траншей, котлованів під фундаменти і очищення каналів від замулення. Розробка грунту ведеться „на себе” періодично відсуваючись уздовж осі виїмки.

Ківш 1 жорстко або шарнірно кріпиться на кінці держака 2, який в свою чергу шарнірно приєднаний до голови стріли 4.Стріла п'ятою шарнірно приєднана до поворотної платформи. Стріла разом з держаком і (або) ковшем підвішується за допомогою підйомного каната 5 до двоногої стійки 10. До кінця держака (місця кріплення до ковша) закріплюється тяговий канат 3.

Порядок роботи „зворотної лопати”:

Натягаючи канат 3 і одночасно звільняючи канат 5 відводять ківш у вихідне положення. Далі не змінюючи натягу канатів 3 і 5 послабляють канат підйому ковша. Під дією власної ваги робочого обладнання ківш буде заглиблюватися в грунт. Після цього припиняють натягування каната 5, а тяговим канатом підтягують ківш до екскаватора. Одночасно підйомним канатом 6 регулюють товщину стружки, що зрізується. В результаті цього ківш виходить на поверхню біля гусениць екскаватора і наближається до стріли (біля п'яти стріли). Потім зберігаючи таке взаємне положення стріли, рукояті і ковша натягають канат 6 і піднімають робоче обладнання на необхідну висоту. Одночасно з цим роблять поворот поворотної платформи до місця розвантаження грунту. Утримуючи все робоче обладнання канатом 5 на тій же висоті звільняють тяговий канат 3 і натягують канат 5, при цьому ківш відходить від екскаватора перекидається і відбувається розвантаження ковша через передню частину. Зворотним поворотом поворотної платформи робоче обладнання повертається у забій і утримуючи його в тому положенні, що і при розвантаженні відпускають канат 6 ,ківш при цьому займе вихідне положення і цикл роботи екскаватора закінчений.

Робоче обладнання „Драглайн”:

Застосовується для розробки виїмок, зведення насипів у гідромеліоративному, дорожньому будівництві, розробки будівельних матеріалів, поглибленні і очищенні річок та водоймищ (з розробкою грунту нижче рівня стоянки).

Порядок роботи:

Спочатку ківш 1 підтягують підйомним канатом 3 і тяговим 5 до стріли, потім тяговий канат послабляють (відпускають гальмо тягової лебідки 8). Потім тяговий канат розмотуючись з тягового барабана дозволяє ковшу відійти від стріли, ківш перевертається ріжучою частиною вниз. При досягненні положення з якого ківш необхідно забрати у забій відпускають підйом- ний канат 3. Ківш під дією власної ваги падає у забій і врізається у грунт, і після включення тягової лебідки ківш рухається в забої, зрізує стружку і наповнюється ґрунтом. Наповнений ківш піднімають до стріли підйомним канатом 3 пригальмовуючи при цьому тяговий канат 5. Як тільки ківш відірветься від грунту і підніметься вище перешкод на шляху повороту, починають поворот робочого обладнання до місця розвантаження. Піднятий ківш з ґрунтом утримують від перекидання розвантажувальним канатом 4. Вивантаження грунту проводиться за рахунок ослаблення тягового каната 5 і розвантажувального 4. Ківш при цьому повертається ріжучою частиною вниз і грунт висипається під дією власної ваги через передню частину ковша. Перевертання ковша відбувається за рахунок зміщення центра ваги (кріплення підйомних ланцюгів зміщене на 2/3 від передньої частини ковша). Після вивантаження грунту ківш тяговим канатом 5 і підйомним 3 підтягується до стріли, а робоче обладнання поворотом поворотної платформи повертається у забій. Розвантаження і копання можна вести на відстані більшій ніж виліт стріли (за рахунок розгойдування ковша, тобто відцентрової сили). Величина закидання при копанні нижче рівня стоянки може бути доведена до 1/3 величини стріли (її довжини).

Робоче обладнання „Грейфер”:

Застосовується при розробці легких ґрунтів котлованів, навантаженні і розвантаженні сипучих і дрібно кускових матеріалів, копанні колодязів. Копання відбувається нижче і вище рівня стоянки екскаватора. Можливе навантаження у транспорт та відвал. Ківш 1 складається з двох щелеп з'єднаних шарнірно на нижній головці 12 до щелеп прикріплені жорсткі тяги 13, які шарнірно з'єднуються у верхній головці 14. Ківш підвішується на підйомному канаті 3, що йде до головної лебідки 8. На тяговому барабані 9 знаходиться замикаючий канат 5, який закріплюється на верхній голівці ковша грейфера.

Робота грейфера:

Спочатку ківш висить на підйомному канаті 3 і замикаючому 5. Для роботи послабляють канат 5 і нижня частина ковша (нижня голівка) під дією власної ваги опускається, ківш від- кривається. Потім послаблюють обидва канати 3 і 5. При цьому ківш заглиблюється в грунт, далі натягують замикаючий канат 5 і закривають ківш. Потім заповнений ґрунтом ківш піднімають за допомогою канатів 3 і 5. Одночасно здійснюють поворот поворотної платформи до місця розвантаження і послаблюючи канат 5, утримуючи ківш біля голови стріли підйомним канатом 3, ківш відкривають та розвантажують. Після розвантаження зворотним поворотом поворотної платформи робоче устаткування знову повертається до місця розробки.

Гідравлічні одноківшеві екскаватори:

Гідравлічні екскаватори відзначаються особливістю конструкції, мають значно меншу масу, примусове наповнення ковша ґрунтом, більш високу швидкодію (значно меншу тривалість робочого циклу). Вони можуть бути обладнанні у більшості випадків робочим обладнанням пряма і зворотня лопати. В деяких випадках вони можуть мати змінне робоче обладнання (наприклад гідро молот, бетонолом). В останній час знайшли місце конструкції одноківшевих гідравлічних екскаваторів з гідрообємною трансмісією. При такій конструкції гідравлічний екскаватор є повністю гідрофікованим (всі механізми екскаватора приводяться в дію від окремих гідромоторів), а керування робочим обладнанням здійснюється силовими гідроциліндрами.

Екскаватор „пряма лопата”:

Будова:

1. ківш;

2. днище ковша;

3. держак або рукоять;

10.гідроциліндр відкриття-закриття днища ковша;

11.гідроциліндр керування держаком;

12.гідроциліндри підйому-опускання робочого обладнання;

14. стріла.

Робота екскаватора „пряма лопата”:

За допомогою силових циліндрів 12 стріла встановлюється під кутом 45-60 гр. до горизонту. А за допомогою силового гідроциліндра 11 рукоять 3 з ковшем встановлюється в нижнє положення підошви забою. За допомогою силових гідроциліндрів 11 рукоять поступово переміщується від нижньої до верхньої частини забою зрізуючи ковшем грунт. Після наповнення ковша 1 ґрунтом (на виході його із забою) здійснюють поворот поворотної платформи із робочим обладнанням до місця розвантаження. За допомогою силового гідроциліндра відкривають днище ковша 2 і грунт під дією власної ваги розвантажується.

Екскаватор „зворотня лопата”:

Будова:

1. ківш;

2. рукоять;

4. стріла;

11.силовігідроциліндри підйому стріли;

12.силові гідроциліндри керування рукояттю (держаком);

13.силовий гідроциліндр керування ковшем.

Робота екскаватора „зворотня лопата”:

За допомогою силових гідроциліндрів 11 робоче обладнання опускається в забій. Копання грунту здійснюється за рахунок сумісної дії силових гідроциліндрів 12,13 (за рахунок виходу їх штоків). Копання грунту може здійснюватися також за рахунок їх роздільної дії. Після наповнення ковша ґрунтом ( під час виходу його із забою) робоче обладнання піднімають за рахунок силових гідроциліндрів 11 на висоту розвантаження і поворотом поворотної платформи його переміщають до місця розвантаження. Розвантаження грунту здійснюється через передню частину ківша при втягуванні штока силового гідроциліндра 12 та штока силового гідроциліндра 13. Грунт під дією власної ваги розвантажується і робоче обладнання знову повертається до місця розробки.

Багатоківшеві екскаватори

Вони являють собою самохідну землерийну машину, яка призначена для розробки траншеї прямокутного чи трапецевидного профілю. Траншеї використовуються для наступних комунікацій в будівництві: водопроводу; каналізації; газопроводу; лінії зв'язку. Багатоківшеві екскаватори є машинами неперервної дії, тобто розробка грунту та транспорту вання його здійснюється безперервно. В залежності від конструкції робочого обладнання екскаватори поділяються на ланцюгові та роторні.

Класифікація багатоківшевих екскаваторів:

I. По призначенню:

- Траншейні багатоківшеві екскаватори (ланцюгові, роторні);

- Кар'єрні;

- Розкривні екскаватори.

II. По напрямку руху робочого органу:

- Екскаватори повздовжнього копання;

- Екскаватори поперечного копання;

- Екскаватори з радіальним копанням;

- Екскаватори з кутовим розміщенням робочого органу (30-45град.)

III. По типу ходового обладнання:

- Гусеничний;

- Пневмоколісний;

- Рейковий;

- Крокуючо-рейковий.

IV. По типу силового обладнання та приводу механізмів:

- З одномоторним приводом від ДВЗ і механічною трансмісією;

- З електричним багатомоторним приводом від зовнішньої сітки;

- З багатомоторним електродвигуном від автономної дизель-електричної установки;

- З одномоторним приводом від ДВЗ та змішаною (комбінованою) трансмісією.

Конструктивна схема ланцюгового траншейного екскаватора:

1.базова машина (гусеничний трактор);

2.силові гідроциліндри підйому-опускання робочого обладнання;

3.тяги ківшевої рами;

4.турасний (приводний) вал;

5. редуктор привода;

6. ведучі зірочки;

7. ланцюги;

8.скребки (можуть бути ковші);

9.ківшева рама;

10.направляючі зірочки;

11.стрічковий конвеєр.

Робота ланцюгового траншейного екскаватора:

Екскаватори працюють на розробці траншей прямокутного і трапецевидного перерізу в грунтах до 4 категорії включно. Перед початком роботи місцевість де будуть працювати екскаватори очищають від чагарників, мілколісся, великих кам'яних включень, пеньків і вирівнюють трасу прокладки траншеї бульдозером. Після цього проводять розбивку траси траншеї.

Послідовність роботи:

1.Запускають двигун;

2.Включають механізми за допомогою яких транспортується грунт;

3.Включають привод робочого органу і встановлюють робочий орган в робоче положення;

4.При нормальній роботі вказаних вище механізмів включають ходовий механізм екскаватора.

Робоче обладнання (ківшеву раму зі скребками) заглиблюють в грунт в наступній послідовності:

- Опускають її під час руху скребків і стрічкового конвеєра на робочій швидкості екскаватора;

- Якщо екскаватор рухається на мінімальній робочій швидкості то робочий орган поступово заглиблюють;

- Можливе заглиблення робочого органу в підготовлену раніше траншею (тоді коли траншея не завершена).

Після заглиблення робочого обладнання в грунт екскаватор пускають на робочий хід. В цьому випадку машиніст повинен витримувати задану глибину траншеї і напрямок траси. Машиніст під час роботи повинен правильно вибирати швидкість робочого ходу екскаватора постійно стежити за навантаженням скребків , а також за навантаженням двигуна. Якщо скребки переповняються то необхідно зменшити робочу швидкість екскаватора. Режим роботи екскаватора змінюється збільшенням або зменшенням робочої швидкості. Швидкість робочого ходу прямо пропорційна площі поперечного перерізу траншеї. Із збільшенням глибини траншеї швидкість робочого ходу повинна зменшуватися і навпаки.

На новій ділянці екскаватор встановлюється таким же чином. З робочого положення в транспортне екскаватор переводять одним із наступних способів:

- Поступово піднімають робочий орган із траншеї на робочій швидкості екскаватора;

- Вглиблюють робочий орган із траншеї по крутому схилу;

- Піднімають робочий орган і переміщують екскаватор від траншеї.

Конструктивна схема роторного траншейного екскаватора:

1. Стойки механізму підйому-опускання робочого обладнання;

2. Гідроциліндри підйому-опускання робочого обладнання;

3. Ланцюгова передача механізму підйому-опускання робочого обладнання;

4,5. Ланцюгові передачі привода ротора;

6. Ротор;

7. Стрічковий конвеєр;

8. Цівочне зачеплення;

9. Рама ротора;

10. Ручна лебідка підйому-опускання зачисного пристрою;

11. Опорне пневмоколесо;

12. Зачисний пристрій для зачистки траншеї;

13. Розвантажувальний пристрій;

14. Ківш;

14а. Опорні катки;

15. Повзун;

16. Базова машина;

17. Баласт.

Ківші роторного екскаватора виконують з ланцюговими днищами з метою покращення умов вивантаження грунту на стрічковий конвеєр.

Система індексації

Системою індексації називається принцип, який закладений в структуру індексу (марки), що позначає той чи інший екскаватор та віповідаючу йому характеристику.

Раніше в індекси, що використовувалися для позначення вітчизняних екскаваторів закладався тільки об'єм його основного ковша. Наприклад Э- 65 2Б екскаватор з ковшем ємкістю 65 декалітрів (0,65м3), модель 2, друга модернізація (Б). Деякі екскаватори зберегли стару індексацію (наприклад, Э-652Б, Э-304Б, Э-10011Д, Э-5015).

Нова система індексації одноківшевих універсальних екскаваторів (ЭО) передбачає структуру індексів машин наступну. Чотири основні цифри індексу означають по порядку їх розташування: перша-розмірну групу; друга-тип ходового пристрою; третя-виконання робочого обладнання; четверта-порядковий номер даної моделі. Букви (А,Б,В,...) означають наступну модернізацію даної машини, а також її спеціальне кліматичне виконання (ХЛ-північне, Т-тропічне, ТВ-для вологих тропіків).

Розмірна група

Розмірна група	Експлуатаційна маса, т.	Потужність основного двигуна к.с. (приблизна).	Ємкість ковшів (геометрична м3)
1	3,0-3,5*/5,5-6,0	30	0,15-0,40
2	5,5-6,5*/8,5-9,5	47	0,25-0,65
3	12-17	50-80	0,40-1,0
4	19-30	80-130	0,65-1,60
5	36-40	130-200	1,0-2,5
6	56-60	220-350	1,6-4,0
7	88-95	380-550	2,5-6,3
8/9		Резерв

Тип ходового пристрою

Індекс	Умовне позначення	Індекс	Умовне позначення
1	Гусеничний	5	Автомобільний
2	Гусеничний уширений	6	Тракторний
3	Пневмоколісний	7	Причіпний
4	Сахідне шасі	8/9	Резерв

Виконання робочого обладнання

Індекс	Найменування
1	З канатною підвіскою
2	З жорсткою підвіскою
3	Телескопічна
4/5	Резерв

Наприклад індексом ЭО-33222А позначають екскаватор одноківшевий універсальний третьої розмірної групи на пневмоколісному ходовому пристрої з жорсткою підвіскою робочого обладнання, другої моделі, що пройшов першу модернізацію.

Основні характеристики екскаваторів 2, 3 і 4 розмірних груп приведемо нижче в таблиці.

Розмірна група	Марка	Ходовий пристрій	Експлуатаційна маса екскаватора, т	Потужність Двигуна (к.с.)кВт	Ємкість ковша, м3
З механічним приводом
3	Э-302Б, ЭО-3311В	Пневмоколісний	11,7	(50) 36,8	0,4
	ЭО-331 1В, Э-303В	Гусеничний	11,8	(50) 36,8	0,4
	Э-304В	Гусеничний уширений	12,5	(50) 36,8	0,4
4	ЭО-625Б, Э-652БС	Гусеничний	21,25	(82) 60,2	0,65-0,80
З гідравлічним приводом
2	ЭО-2621А	На базі трактора	5,7	(60) 44,2	0,25-0,50
3	Э-5015А	Гусеничний	12,25	(75) 55,2	0,5
	ЭО-3322А	Пневмоколісний	14,0	(75) 55,2	0,40-0,80
4	ЭО-4321	Пневмоколісний	19,6	(80) 58,9	0,40-1,0
	ЭО-4121	Гусеничний	21,5	(130) 95,7	0,65-1,5

Технічна характеристика екскаваторів 3 і 4 розмірних груп (привід механічний, керування пневматичне):

Показники	Екскаватори розмірної групи
	3	4
	Пневмоколісні	Гусеничні
	ЭО-302Б, Э-302БС, ЭО-331В	ЭО-3111В	Э-304В	Э-652Б, Э-652БС
Ємкість ковша уніфікованої лопати, м3	0,4	0,4	0,4	-
Змінне робоче обладнання	Драглайн, кран, грейфер	Драглайн. Кран, грейфер	Драглайн	Зворотня лопата, драглайн, кран, грейфер, копер
Дизель	Д-65	Д-65	Д-65	Д-108
Потужність дизеля (к.с.)кВт	(50) 36,8	(50) 36,8	(50) 36,8	(75-82) 55,2-60,2
Швидкість пересування в км/год:
Перша	1,48	1,12	0,83	1,7
Друга	3,54	2,77	1,93	3,01
Третя	6,60	-	3,73	-
Четверта	15,00	-	-	-
Мінімальна тривалість циклу в, с:
Зворотної	15	15	15	-
Прямої	-	-	-	15
Експлуатаційна маса екскаватора, т	11,7	11,6	13,4	21,25
Питомий тиск на грунт, МПа	0,539	0,480	0,020	0,065
Максимальна вантажопідйомність, т в залежності від довжини кранової стріли, м	5/7,5; 3/12; 1/15	2/15		10/10; 7,5/18; 2,5/18

Технічна характеристика екскаваторів 2-4 розмірних груп

Показники	Розмірна група
	2	3	4
	ЭО-2621	Э-5015А	ЭО-3322А	ЭО-4121	ЭО-4321
Ємкість ковша,м3
Прямої та зворотної лопат	0,25	-	-	-	-
Навантажувального	0,50	-	0,4; 0,5; 0,65	-	-
Зворотної лопати	-	0,50	0,35	0,65	0,4; 0,65
Грейфера	-	0,50	0,5; 0,8	0,65	0,65
Навантажувача	-	-	-	1,0; 1,5	-
Прямої лопати	-	-	-	0,65; 1,0	0,8
Найбільша глибина копання зворотної лопати з різними ковшами, м	3,0	4,5	5; 4,2; 3,2	7,3; 5,8	6,7; 5,5; 4,0
Дизель:
Марка	Д-65Н	СМД-14	СМД-14	А-01М	СМД-15М
Потужність (к.с.) кВт	(60) 44,2	(75) 55,2	(75) 55,2	(130) 95,7	(80)59,0
Тип ходового пристрою	На базі колісного трактора	Гусеничний	Пневмоколісний	Гусеничний	Пневмоколісний
Швидкість пересування, км/год	2,1-19,0	До 2,0	1,9-22,0	До 2,8	0,96-15,5
Мінімальна тривалість робочого циклу зворотної лопати з основним ковшем, с	16	16	16	18	16
Максимальна продуктивність зворотної лопати з основним ківшем, м3/год	56	112	112	200	146
Робоча маса з обладнанням зворотня лопата, т	5,7	12,25	14,8	21,5	19,6

5. Охорона праці при експлуатації землерийно-транспортних машин

Продуктивність землерийних машин, безпечність роботи на них в значній мірі обумовлюється умовами праці механізаторів. Встановлено, що значний шум, недостатня освітленість робочих мість, забрудненість повітря, незручне положення, необхідність розвивати великі зусилля на ричагах и педалях, вібрації і тряска и т. д. є причиною швидкої втоми машиніста. Внаслідок цього збільшується тривалість виконання операцій, а продуктивність зменшується на 30-50 % , зростає імовірність нещасних випадків.

До робіт на землерийно-транспортних машин допускаються особи у віці не менше 18 років, що пройшли спеціальне навчання і атестацію , а також мають відповідні документи на право керування конкретним типом машин. Згідно чинного законодавства при прийняті на роботу механізатори повині пройти вводний інструктаж и инструктаж на робочому місці. Лише після того як буде встановлено , що поступаючий твердо засвоїв основні правила техніки безпеки , йому видається дозвіл на виконання робіт.

Вводний інструктаж проводить старший інженер по техніці безпеки або головний інженер в спеціальному приміщені, що обладнано наглядними посібниками. Позавершеню вводного інструктажу і перевірки його усвоєня інженером по техніці безпеки робляться відповідні записи в журналі обліку вводного інструктажу і в контрольному листі механізатора. Після цього поступаючий на роботу направляється в розпорядження адміністрації участка, на якому він буде працювати.

Інструктаж на робочому місці буває :

- первинний ;

- повторнний ;

- позачерговий .

Проводиться він керівником підрозділу, в яке направлений робочий. Первинний інтруктаж проводиться лише після проходження вводного. При цьому водія ЗТМ ознайомлюють з призначеням і конструкцією машини, з правилами її заправки і запуска, з методами безпечної роботи і обслуговування, способами запобігання неполадок , заміни робочих органів і їх з'єднаннями з тягачами, з правилами дорожнього руху по дорогах і в межах площадки, зі способами погрузки і розгрузки машин, з приборами і механізмами, що забезпечують безпеку. Первинний інструктаж за змістом повинен бути подробним і супроводжуватися показом безпечних прийомів роботи.

Повторний інструктаж проходять без виключення механізатори не менше одного раза на три місяці. Його зміст відповідає програмі первинного інструктажа.

Позачерговий інструктаж ведеться при переводі механізатора з одного типу маши на другий при зміні умов експлуатації машин , у випадку знаходження грубих порушень правил техніки безпеки, при заміні одного виду робочого обладнання на інший, перед виконанням нових робіт и т. д. В журналі вкажується причина проведення позачергового інструктажу.

Щоденний інструктаж проводиться при видачі робітнику керівником робіт наряд - завдання. В ньому слід підкреслити всію небезпеку, яка може призвести до нещасного випадку в процесі виконання робіт, що відповідають наряд - завданню.

Всі види інструктажів на робочому місті проводяться по інструкції, складеної зазвичай інженером по техніці безпеки і затвердженим головним інженером. Крім інструктажів по техніці безпеки водії всіх землерийно - транспортних машин повинні пройти курсове навчання по безпечним способам ведення робіт. Останнє проводиться по спеціальній десятигодинній програмі і закінчується здачею екзамена. У випадку нездачі екзамена машеніст відсторонюється від керування машиною.

Порядок розслідування і обліку нещасних випадків на виробництві. Виробничою травмою являється раптове ушкодження зовнішнім впливом цілісності одного або декількох органів тіла людини при виконанні ними технологічного процесу, в результаті чого настає повна або часткова втрата працездатності.

Обов'язки і відповідальність ІТР по охороні праці. Відповідальність за загальний стан по охороні праці на будівництві несуть керівник і головний інженер. Головний інженер і механіки будівельних управлінь і управлінь механізації, у підпорядкуванні яких знаходяться землерийно - транспортні машини, зобов'язані 1) постійно контролювати технічний стан будівельних, дорожніх машин і обладнання, забезпечувати безпечне виконання робіт , з'язаних з виеористанням машин і обладнання, в належні сроки проводити іспит машин и обладнання, 2) вести необхідну документацію по регістрації та іспиті машин, 3) забезпечувати виконання робіт лише технічно справними машинами і обладнанням, 4) допускати до роботи осіб, що прослухали спеціальну підготовку і мають відповідне посвідчення, прослухавших і усвоївших вводний інструктаж і інструктаж на робочому місці, 5) проводить інструктаж по техніці безпеки на робочих місцях, постачать механізаторів інструкціями по техніці безпеки, слідкувати за виконанням підпорядкованими особами правил протипожарної безпеки при заправки машини, її експлуатації, ремонті і зберігані.

Головний механік і механік несуть персональну відповідальність за аварії і нещастні випадки, що трапились при експлуатації і обслуговуванні машин по їх вині або по вині їх підлеглих. На кожну землерийно транспортну - машину у відповідності з БніП- Ш-А. 11-70 і „Правилами техніки безпеки при будівництві, ремонті і утриманні автомобільних доріг” складається інструкція по техніці безпеки, затверджена головним інженером. Інструкція повинна знаходитись у робітника за яким закріплена машина.