Організація технологічного процесу ТО і ремонту автомобілів

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Зміст

Щоденник звіт

Вступ

1. Характеристика СТОА

1.1 Перелік виробничих цехів (дільниць, ліній), робіт, виконуваних в цих цехах

2. Детальний опис цеху, робочого місця (у відповідності до індивідуального завдання)

2.1 Призначення цеху, виконувані роботи

2.2 План цеху, розташування обладнання

2.3 Технологічний процес цеху (схема)

2.4 Опис робочого місця. Операції виконувані на робочому місці, обладнання, інструмент

2.5 Послідовність виконання робіт на робочому місці, (дати детальний опис робіт виконуваних на робочому місці: регулювальних, діагностичних, кріпильних, мастильних, контрольних, розбирально-складальних, тощо)

2.6 Наукова організація праці і робочого місця. Застосування передових методів праці

2.7 Контроль якості виконуваних робіт

2.8 Техніко-економічні показники роботи цеху

2.9 Стан техніки безпеки і виробничої санітарії в цеху і на робочому місці

3. Охорона навколишнього середовища на АТП (СТОА), цеху і на робочому місці

Висновок

Щоденник звіт

№ з/п	Дата (число, місяць)	Зміст виконуваної роботи, спостереження, висновки, пропозиції	Підпис керівника практики від підприємства
1	1.09	Інструктаж з ТБ і озн. з підприємством
2	2.09	Ознайомлення з місцем роботи слюсаря
3	3.09	Зняття рульового механізму
4	4.09	Миття і розбирання рульової рейки
5	7.09	Дефектація деталей
6	8.09	Заміна кулькових опор
7	9.09	Заміна корінних вкладишів
8	10.09	Заміна передніх пружин
9	11.09	Прокачування амортизаторів
10	14.09	Заміна хрестовин
11	15.09	Заміна передніх підшипників
12	16.09	Заміна масла в двигуні
13	17.09	Перевірка стану АКБ
14	18.09	Натягування привідного паса
15	22.09	Заміна сайлентблоків
16	23.09	Заміна гальмових колодок
17	24.09	Заміна масла в КП
18	28.09	Заміна задніх пружин
19	29.09	Заміна передніх шин
20	30.09	Ремонт заднього редуктора
21	1.10	Регулювання зазору переднього редуктора
22	2.10	Заміна сальника пів-осі
23	5.10	Заміна передніх гальмівних колодок
24	6.10	Заміна розподільного валу
25	7.10	Заміна сальників клапанів
26	8.10	Заміна свічок запалювання
27	9.10	Виставлення запалення
28	12.10	Зняття КП з автомобіля Fiat Scudo
29	13.10	Заміна диска зчеплення
30	15.10	Заміна карданного валу
31	16.10	Ремонт КП
32	19.10	Встановлення КП
33	20.10	Заміна масла в редукторі
34	21.10	Заміна троса стоянкового гальма
35	22.10	Заміна паливного і масляного фільтра
36	23.10	Заміна троса переключення передач
37	26.10	Заміна порохівників кулачків передніх коліс
38	27.10	Заміна заднього розподільника гальм. механізму
39	28.10	Прокачування гальмівного механізму
40	29.10	Заміна паливного і масляного фільтрів
41	30.10	Заміна троса спідометра
42		Оформлення звіту
43	1.11	Захист практики

Вступ

У зв'язку зі збільшенням чисельності автомобілів у нашій країні, збільшується потреба у кваліфікованих фахівцях і СТО з ремонту високоякісних сучасних автомобілів. На сьогоднішній день існує чимало СТО конкуруючих між собою за кожного автовласника.

Найважливішим напрямом вдосконалення технічного обслуговування і текучого ремонту є: застосування прогресивних технологічних процесів, вдосконалення організації та управління виробничою діяльністю, застосування нових, більш досконалих в технологічній частині проектів з урахуванням фактичної потреби за видами робіт, а також можливості їх подальшого розвитку.

Завдання технологічної виробничої практики і розробки звіту є вдосконалення професійних навичок та вміння швидко орієнтуватись в різноманітних напрямках господарсько-фінансової діяльності підприємств автомобільного транспорту.

В даному звіті зібраний і систематизований матеріал відповідно до змісту програми практики. Звіт про практику складено у вигляді опису роботи студента на робочих місцях з вказівкою технології виконання робіт, застосовуваного обладнання і інструменту.

Звіт включає технологічні карти, ескізи і схеми у відповідності із змістом виконаних робіт.

1. Характеристика СТОА

СТОА «ПП Щурко» розташована в м. Новий Розділ, вул. Ходорівська на місці колишньої Автобази. Основним призначенням підприємства є якісний ремонт та підтримання автомобілів в технічно справному стані. СТОА «ПП Щурко» надає клієнтам практично всі види послуг по ремонту ходової частини автомобілів та часткові роботи по обслуговуванню агрегатів. На сервісі працює 2 висококваліфікованих автомеханіка що займаються ремонтом та обслуговуванням в основному легкових автомобілів. Вони оснащені прогресивним технологічним обладнанням призначеним для ремонту ходової частини. Також здійснюють ремонт деяких агрегатів автомобіля, заміну мастил, регулювання, заміну зношених частин.

1.1 Перелік виробничих цехів (дільниць, ліній), робіт, виконуваних в цих цехах

Дане СТОА відноситься до малих і складається з одного цеху. В даному цеху виконуються всі види робіт пов'язані з обслуговуванням та ремонтом ходової частини легкових автомобілів, також мастильні роботи, обслуговування двигунів, регулювальні роботи та технічне обслуговування трансмісії автомобілів. Працює одна виробнича лінія.

Перелік основних робіт що виконуються на СТОА:

- обслуговування і ремонт ходової частини;

- мастильні роботи;

- технічне обслуговування та ремонт систем охолодження двигунів;

- технічне обслуговування та ремонт трансмісії автомобілів;

- кріпильно - регулювальні роботи.

2. Детальний опис цеху, робочого місця (у відповідності до індивідуального завдання)

Зона ТО і ПР має площу 100м? і обладнана одним робочим постом на котрому працює 2 механіка. В межах цієї площі розміщено обладнання, котре забезпечує виконання технологічних операцій на достатньому рівні для виконання ТО і ремонту легкових автомобілів.

Зона оснащена:

- стійковим підйомником;

- 3-ма верстаками для слюсарних робіт, які обладнані шухлядами та тисками;

- наборами слюсарних інструментів і зйомників;

- ванною для поверхневої мийки агрегатів;

- компресором;

- пресом гідравлічним;

- токарним верстатом;

- 2 шафами для зберігання інструментів та запчастин.

технічне обслуговування ремонт автотранспортний

2.1 Призначення цеху, виконувані роботи

На даному підприємстві в зоні ТО і ПР виконуються наступні роботи:

Регулювальні, кріпильні, монтажні, слюсарні, частково електротехнічні та інші види робіт по усуненню несправностей вузлів і агрегатів автомобілів.

В основному цех призначений для ремонту ходової частини автомобіля і виконання таких робіт як діагностування та ремонт рам і підвісок, предніх мостів. Також виконуються часткові поверхневі роботи по обслуговуванню двигунів такі як діагностування та ремонт системи охолодження, заміна мастила, заміна привідних ременів і тому подібне.

Несправності елементів ходової частини (рами, підвіски осей і коліс) в основному виникають при експлуатації автомобілів з навантаженням, що перевищує максимальну вантажопідйомність, а також при експлуатації у важких умовах непрофіллірованних доріг.

До основних несправностей передньої осі відносять прогин балки передньої осі, знос шкворней і шкворневих втулок, розробка посадочних місць обойм підшипників коліс, порушення кутів їх установки, в результаті чого погіршується керованість автомобілем і підвищується знос шин. Поломка ресор або просадка пружин підвіски, а також відмова в роботі амортизаторів викликають в кінцевому підсумку підвищений знос шин.

Несправність агрегатів і вузлів ходової частини виявляють частково оглядом при ЄВ. В обсяг робіт ТО-1 входять перевірка стану і кріплення передніх і задніх підвісок і амортизаторів, вимірювання люфта в підшипниках маточин коліс і шкворней поворотних цапф, а також оцінка стану рами і балки передньої осі. За графіком відповідно до карти змащування змащують шарнірні опори або підшипники шкворней поворотних цапф. Перевіряють стан шин і тиск повітря в них, яке при необхідності доводять до норми.

При ТО-2 на додаток до перерахованих робіт перевіряють і при необхідності регулюють правильність установки переднього і заднього мостів, кути установки передніх коліс, закріплюють хомути, драбини і пальці передніх і задніх ресор, подушки ресор і амортизатори, встановлюють мінімальні зазори в підшипниках коліс.

Огляд рами дозволяє встановити зміни її геометричної форми і розмірів, наявність тріщин, погнутість лонжеронів і поперечин, стан кріплень до рами кронштейнів ресор, підресорників і амортизаторів.

Перевірка геометричної форми рами може бути виконана виміром ширини рами спереду і ззаду по зовнішніх площинах лонжеронів.

Стан підвісок перевіряють при технічних обслуговуваннях зовнішнім оглядом, а кріплення їх - додатком зусилля. При огляді ресор виявляють поламані або тріснуті листи. Ресора не повинна мати видимого поздовжнього зміщення, що може статися через зрізу центрального болта. Перевіряючи правильність встановлення ресор, необхідно звертати особливу увагу на ступінь затягування гайок драбин і відсутність зносу втулок шарнірних кріплень ресор. Якщо ресори мають кріплення кінців у гумових подушках, звертають увагу на їх цілість, а також на правильне положення в опорі. Гайки кріплення драбин і хомутів ресор затягують рівномірно спочатку передні (по ходу автомобіля), а потім задні.

Технічне обслуговування амортизаторів полягає у перевірці їх кріплень, своєчасної заміни зношених гумових втулок. Особлива увага приділяється контролю герметичності. Якщо амортизатор має на поверхні патьоки рідини і втратив амортизуючі властивості, його ремонтують, піддають випробуванню після ремонту і встановлюють на автомобіль.

Несправності автомобільних коліс є наслідком неправильної експлуатації. До них відносять розробку отворів під шпильки або гайки кріплення, тріщини у дисках коліс, пошкодження і погнутість закраїн і ободів, бортових і замкових кілець, биття колеса в результаті невмілого монтажу шини на обід, дисбаланс колеса, корозію і порушення лакофарбового покриття обода колеса. Зазначені несправності виявляють при зовнішньому огляді, а биття перевіряють обертанням вивішеного колеса.

2.2 План цеху, розташування обладнання

1 - Верстак 2 - Полиці 3 - Компресор 4 - Шліфувальний круг 5 - Прес гідравлічний

2.3 Технологічний процес цеху (схема)

2.4 Опис робочого місця. Операції виконувані на робочому місці, обладнання, інструмент

Робоче місце закріплене за двома механіками являє собою виробничий цех площею 100? м. Дане приміщення оснащене необхідним технологічним, допоміжним, підйомно-транспортним обладнанням.

На робочому місці виконуються такі операції:

На першому етапі ремонту ходової майстри перевірять стан гальмівних колодок, дисків, гальмівних шлангів.

Продовжуючи ремонт ходової, механік перевірить наявність люфтів в рульових наконечниках, кульових опорах і ШРУС.

Ремонт ходової частини також включає перевірку стану і заміну сайлентблоків і втулок стабілізаторів поперечної стійкості.

Щоб уникнути серйозного ремонту ходової потрібно переконатися у відсутності підтікання амортизаторів, тріщин і сколів опорних чашок і пружин.

На наступному етапі ремонту ходової необхідно зняти маточини, промити і перевірити стан підшипників, при необхідності замінити мастило і відрегулювати підшипники маточин.

У процесі ремонту ходової автомайстер також проведе діагностику і необхідне обслуговування КПП, відрегулює або замінить зчеплення.

Не менш важливо під час ремонту ходової провести діагностику та налагодження автоматичної трансмісії і гідротрансформатора.

Робоче місце оснащене прогресивним обладнанням, необхідним технологічним та організаційним оснащенням (автомобільний гідравлічний підйомник), інструментом (електричний пістолет гайковерт та ін.), контрольно вимірювальними приладами (електричний штанген циркуль та ін.).

2.5 Послідовність виконання робіт на робочому місці, (дати детальний опис робіт виконуваних на робочому місці: регулювальних, діагностичних, кріпильних, мастильних, контрольних, розбирально-складальних, тощо)

Візуальна діагностика ходової частини автомобіля дозволяє виявити та конкретизувати пошкодження деталей підвіски:

шарнірів та пильників рульових наконечників

кульових опор

пильників привідних валів

ступичних підшипників

сайлент-блоків

амортизаторів

опор амортизаторів

інших елементів підвіски

Після того як була здійснена діагностика та виявлені несправності механік виконує кріпильно-регулювальні роботи, виконує ремонт, заміну несправних вузлів, також виконуються мастильні роботи.

Зазвичай ремонт ходової частини включає кілька етапів.

На першому етапі ремонту ходової майстри перевірять стан гальмівних колодок, дисків, гальмівних шлангів.

Продовжуючи ремонт ходової, фахівець перевірить наявність люфтів в рульових наконечниках, кульових опорах і ШРУС.

Ремонт ходової частини також включає перевірку стану і заміну сайлентблоків і втулок стабілізаторів поперечної стійкості.

Щоб уникнути серйозного ремонту ходової потрібно переконатися у відсутності підтікання амортизаторів, тріщин і сколів опорних чашок і пружин.

На наступному етапі ремонту ходової необхідно зняти маточини, промити і перевірити стан підшипників, при необхідності замінити мастило і відрегулювати підшипники маточин.

У процесі ремонту ходової автомайстер також проведе діагностику і необхідне обслуговування КПП, відрегулює або замінить зчеплення.

Не менш важливо під час ремонту ходової провести діагностику та налагодження автоматичної трансмісії і гідротрансформатора.

Заміна сайлентблоков

Сайлентблок гасить коливання і брязкіт у з'єднаннях деталей. На нього перепадає величезна частина навантажень, одержуваних підвіскою. Ознакою несправності сайлентблоков є характерний знос шин з боків і Мотаньє машини на дорозі з боку в бік.

Заміна кульових опор

Кульові опори призначені не тільки для повороту коліс, але і для підтримки стійкості автомобіля на нерівних ділянках дороги. Головним показником несправності кульової є, як правило, стукіт в передній підвісці при переїзді через штучні дорожні нерівності ("лежачі поліцейські"), при проїзді по нерівних дорогах з великою кількістю ям, вибоїн, при переїзді через трамвайні колії, ж / д переїзд. Сильний знос кульових опор може призвести до втрати керування автомобілем: зношені кульові опори може вирвати.

Заміна рульових наконечників

Основною ознакою, що визначає, що необхідна заміна наконечників рульових тяг є наявність стороннього стукоту при обертанні рульового валу, вільний хід рульового колеса. Коли наконечники у дуже поганому стані, може спостерігатися виляння машини по дорозі, порушення точності управління.

Ремонт, заміна рульових рейок і рульових механізмів

При ремонті рульових рейок зазвичай їх повністю розбирають і оцінюють кожен складовий елемент окремо (вал, сальники, підшипник і пильовик шестерні, ущільнювальні кільця). Потім несправні запчастини міняють на нові. Після успішного ремонту та перевірки працездатності рейки кермовий механізм знову встановлюється на автомобіль і проводиться заміна рідини гідропідсилювача.

Заміна підшипників маточин

Сильний знос підшипників передніх коліс призводить до утворення люфтів, що сильно порушує стабілізацію керованих коліс і ускладнює водіння. Ознаками виникнення великих зазорів в підшипниках є характерний тріск, виляння на рівній дорозі і підстрибування коліс.

Заміна гранати (Шруса)

Головною ознакою несправності гранати є хрускіт або клацання при різких поворотах чи швидкому розгоні. Внутрішній шрус варто міняти, якщо хрускіт почують при прямому напрямку руху.

У процесі ремонту ходової системи можуть змінюватися кути розстановки коліс, тому настійно рекомендується провести регулювання розвал сходження.

2.6 Наукова організація праці і робочого місця. Застосування передових методів праці

Наукова організація управління ґрунтується на твердому переконанні в тому, що справжні інтереси тих і інших цілком збігаються. Добробут підприємця неможливий протягом багатьох років, якщо він не супроводжується добробутом зайнятих на його підприємстві робітників.

Економічна теорія і практика підприємницької діяльності засвідчують, що цілком можливо дати робітникові те, чого він хоче -- високу заробітну плату -- і водночас підприємцю досягти того, чого він хоче -- низької вартості робочої сили у виробництві продукції. Підприємцям, котрі прагнуть отримати від своїх працівників максимально можливу кількість праці за мінімально можливу плату, слід дійти висновку, що ліберальна політика стосовно робітників буде для них вигіднішою з погляду майбутнього.

Інтереси власника і найманого працівника збігаються щодо збільшення частки привласнюваного ними продукту у відповідній формі, і менеджери повинні це забезпечити. Виникає прагматичне запитання: "За якої умови можна цього досягти?"

Збільшувати прибуток підприємця та заробітну плату робітників можливо лише за умови підвищення продуктивності праці. Тому найважливішим завданням як керівництва підприємства, так і самих працівників має бути досягнення максимальної продуктивності праці кожного зокрема та всіх загалом.

Найголовнішим елементом становлення наукової організації управління була ідея завдання або норми. Праця кожного працівника повністю враховується в плані керівника принаймні на один день наперед, і кожен окремий працівник отримує в більшості випадків завдання, яке йому належить виконати. Це завдання або норма детально визначає не лише те, що має бути зроблене, а й час, відведений для виконання цієї роботи. І щоразу, коли працівник з успіхом виконує встановлену йому норму в межах визначеного йому терміну, він отримує надбавку до своєї звичайної плати.

Розгляд теоретичних засад наукової організації управління дає змогу сформулювати узагальнюючі висновки. Головною метою наукової організації праці менеджера є підвищення продуктивності праці. Для досягнення головної мети менеджери повинні забезпечити виконання таких завдань:

постійне скорочення витрат робочого часу на одиницю продукції при збереженні її якості;

встановлення раціональних форм поділу та кооперації праці;

розробка системи оплати праці, котра стимулювала б удосконалення методів роботи, підвищення її якості та економію часу;

забезпечення відповідності між роботою та кваліфікацією, схильностями, психологічними й іншими особливостями працівника;

покращення санітарно-гігієнічних умов праці, скорочення питомої ваги важкої та шкідливої праці;

забезпечення фізіологічно достатнього відпочинку;

постійне поширення передових методів праці;

підвищення кваліфікації та культурного рівня працівників тощо.

Головними напрямами наукової організації праці менеджера є:

організація робіт із складання і реалізації планів наукової організації праці;

формування раціональної структури кадрів і аналіз використання їх;

поділ і кооперація праці, покращення її умов;

організація трудового процесу на робочому місці та його обслуговування;

поєднання професій;

нормування витрат робочого часу;

організація навчання і підвищення кваліфікації кадрів;

розробка і реалізація системи стимулювання праці.

До найбільш поширених методів нормування праці належать: фотографія робочого часу (фотографія процесу здійснюється на одній або кількох аналогічних операціях); хронометраж (на відміну від фотографії робочого часу при хронометражі вивчається елемент процесу, який циклічно повторюється). Використовується при вивченні передових методів та прийомів праці, для перевірки норм діючих або розробки нових у серійному чи масовому виробництві; метод моментних спостережень робочих місць; математико-статистичні методи для встановлення кореляційних зв'язків та рівня регресії для розрахунку норм.

2.7 Контроль якості виконуваних робіт

Проблема підвищення якості продукції актуальна для будь-якого підприємства, особливо на сучасному етапі, коли в підвищенні ефективності виробництва все більшого значення відіграє фактор «якість продукції», що забезпечує її конкурентоспроможність.

Щоб успішно вирішувати проблему, необхідно її добре знати. У зв'язку з цим можна поставити ряд питань: як давно зародилася проблема якості продукції і які причини її зародження; чому актуальність даної проблеми на сучасному етапі зростає; як вирішується ця проблема на вітчизняних і закордонних підприємствах та ін.

До принципів, що сприяє подальшому вдосконаленню якості, відносяться:

організація процесу поліпшення якості - відповідальність за забезпечення якості продукції повністю лягає на виробничі підрозділи, а завдання управлінського персоналу - забезпечення більшої ефективності процесу вдосконалення якості;

послідовне і цілеспрямоване вирішення проблем якості на основі передових досягнень теорії і практики в цій галузі;

послідовна і наполеглива робота з налагодження системи вивчення рекламацій споживачів;

прагнення до загального участі - від національного законодавства до поглибленої оцінки помилок, що допускаються виробниками продукції;

розуміння того, що навіть відмінно працююча система управління якістю з часом буде втрачати ефективність;

систематичне навчання майстрів, бригадирів та інших працівників передовим методам організації робіт з підвищення якості;

мобілізація фізичного та інтелектуального потенціалу працівників на конкретних ділянках виробництва;

систематична пропаганда підвищення якості продукції;

щоденна перевірка технічного обладнання, оснащення, інструменту;

Організація та проведення технічного контролю якості - одні з складових елементів системи управління якістю на стадіях виробництва і реалізації продукції.

Технічний контроль - це перевірка відповідності продукції або процесу, від якого залежить якість продукції, встановленим стандартам або технічним вимогам.

Основним завданням технічного контролю на підприємстві є своєчасне отримання повної та достовірної інформації про якість продукції, стан устаткування і технологічного процесу з метою попередження несправностей та відхилень, які можуть призвести до порушень вимог стандартів і технічних умов.

Технічний контроль покликаний забезпечувати необхідну налаштованість процесу виробництва і підтримувати його стабільність, тобто стійку повторюваність кожної операції в передбачених технологічних режимах, нормах і умовах.

2.8 Техніко-економічні показники роботи цеху

Прибуток підприємства, його рентабельність і успіх у конкурентній боротьбі на ринку значною мірою залежить від того як воно спромоглося розпорядитися своїм капіталом за весь попередній період, який аналізується. Йдеться про створення спеціальних умов, накопичення і впровадження високоефективних знарядь праці, прогресивної технології, про рівень автоматизації і механізації виробництва, організації і управління ними. Тому пошук резервів подальшого зростання ефективності роботи підприємства має базуватися на оцінці показників, що характеризують ці сторони діяльності підприємства.

Проаналізувавши основні техніко-економічні показники, можна сказати, що підприємство є прибуткове, внаслідок збільшення обсягу виробництва, збільшення собівартості, продуктивності праці і інших факторів, що впливають на прибуток підприємства.

Табл. 1. Техніко-економічні показники

№ п/п	Показники	Минулий рік	Звітній рік	Відхилення
			План	Факт	абсолютне	%
1	Обсяг продукції тис. грн.	35597	45597	66644	+21047	+46,2
2	ФОП, тис. грн.	5450,0	6400,0	6405,9	5,9	+0,1
3	Середньорічна вартість ОВФ, тис. грн.	12766	12800	28216	+15416	+120,4
4	Собівартість реалізованої продукції тис. грн.	288702	29005	46304	+17299	+59,6
6	Прибуток, тис. грн.	219	2200	3412	+1212	+55,09
7	З/пл. Одного працівника, тис. грн.	10,4807	11,8518	11,1796	-0,6722	-5,6
8	Продуктивність парці, тис. грн.	68,46	84,44	116,31	+31,87	+37,7
9	Рентабельність,%	0,75	7,58	7,37	-0,21	-2,8

2.9 Стан техніки безпеки і виробничої санітарії в цеху і на робочому місці

До самостійної роботи слюсарем по ремонту автомобілів (далі - слюсарем) допускаються особи не молодше 18 років, які мають професійну підготовку і пройшли:

попередній медичний огляд (при ухиленні від проходження медичних оглядів працівник не допускається до виконання трудових обов`язків);

вступний інструктаж;

навчання безпечним методам і прийомам праці і перевірку знань з безпеки праці;

первинний інструктаж на робочому місці.

До роботи з електрифікованими інструментом і обладнанням допускаються слюсарі, які пройшли відповідне навчання і інструктаж, а також мають першу кваліфікаційну групу з електробезпеки.

Виконання робіт, не пов`язаних з обов`язками слюсаря, допускається після проведення цільового інструктажу.

Небезпечними і шкідливими виробничими факторами для слюсаря при виконанні робіт з профілактичного обслуговування і ремонту автомобілів є:

- падіння вивішених частин транспортних засобів при обслуговуванні і ремонті підвіски, коліс, мостів тощо;

- падіння кузова автомобіля-самоскида при обслуговуванні та ремонті гідропідйомника;

- падіння перекидної кабіни вантажного автомобіля;

- падіння деталей, вузлів, агрегатів, інструмента;

- падіння працюючих на поверхні, з висоти (буфера, драбини, естакади, площадок), в оглядову яму;

- рухомі частини вузлів і агрегатів;

- наїзди автомобілів: внаслідок самовільного руху, при запуску двигуна, в`їзді (виїзді) в зону ремонту, русі на оглядовій ямі та конвеєрі;

- термічні фактори (пожежі при зливанні паливно-мастильних матеріалів з автомобілів, митті ними деталей, вузлів, агрегатів, зберіганні та залишенні їх на робочих місцях);

- осколки металу, що відлітають при випресовуванні та запресовуванні шворнів, пальців, підшипників, валів, висей, під час рубки металу;

- наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин (акролеїну, вуглецю оксиду, вихлопні гази двигуна тощо);

- знижена температура повітря в холодний період року;

- недостатнє освітлення;

- ураження електричним струмом;

- незручна робоча поза;

- гострі кромки деталей, вузлів, агрегатів, інструмента і пристосування.

Працівник повинен бути забезпечений засобами індивідуального захисту. Згідно з ДНАОП 0.00-3.06-98 «Типові норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття і інших засобів індивідуального захисту працівникам автомобільного транспорту» слюсареві по ремонту автомобілів видаються:

- костюм віскозно-лавсановий (термін носіння - 12 місяців);

- черевики шкіряні (термін носіння - 12 місяців);

- берет (термін носіння - 12 місяців);

- рукавиці комбіновані (термін носіння - 2 місяці);

- окуляри захисні (до зносу).

При виконанні робіт по технічному обслуговуванню і ремонту на оглядових ямах, підйомниках, естакадах додатково видається:

- каска будівельна (чергова).

При виконанні робіт з розбирання двигунів, транспортування, перенесення і промивки деталей двигунів та при роботі з етилованим бензином видаються:

- костюм віскозно-лавсановий (термін носіння - 12 місяців);

- фартух прогумований (термін носіння - 6 місяців);

- чоботи гумові (термін носіння - 12 місяців);

- рукавиці гумові (термін носіння - 6 місяців);

- рукавиці комбіновані (термін носіння - 2 місяці);

- окуляри захисні (до зносу).

При виконанні зовнішніх робіт узимку, а також у приміщеннях при температурі в них, нижчій за допустиму, додатково видаються:

- куртка бавовняна на утеплювальній прокладці (термін носіння - 36 місяців);

- брюки бавовняні на утеплювальній прокладці (термін носіння - 36 місяців).

Роботодавець зобов`язаний замінити або відремонтувати спецодяг, спецвзуття і інші засоби індивідуального захисту, що прийшли в непридатність, до закінчення встановленого терміну носіння по причинах, які не залежать від працівника.

Слюсар зобов`язаний:

Дотримуватися норм, правил та інструкцій з охорони праці, пожежної безпеки і правил внутрішнього трудового розпорядку.

Правильно застосовувати колективні і індивідуальні засоби захисту, дбайливо відноситися до виданих в користування спецодягу, спецвзуттю і іншим засобам індивідуального захисту.

Негайно повідомляти своєму безпосередньому керівнику про будь-який нещасний випадок, що відбувся на виробництві, про ознаки професійного захворювання, а також про ситуацію, яка створює загрозу життю і здоров`ю людей.

Виконувати тільки доручену роботу. Виконання робіт підвищеної небезпеки проводиться за нарядом-допуском після проходження цільового інструктажу.

Забороняється вживати спиртні напої, а також приступати до роботи в стані алкогольного або наркотичного сп`яніння. Палити дозволяється тільки в спеціально обладнаних місцях.

При захворюванні або травмуванні як на роботі, так і поза нею необхідно повідомити про це керівника і звернутися в лікувальний заклад.

При нещасному випадку потрібно надати допомогу потерпілому відповідно до інструкції по наданню долікарської допомоги, викликати працівника медичної служби. Зберегти до розслідування обстановку на робочому місці такою, якою вона була в момент випадку, якщо це не загрожує життю і здоров`ю присутніх і не призведе до аварії.

При виявленні несправності обладнання, пристосування, інструмента повідомити про це керівника. Користуватися і застосовувати в роботі несправні обладнання і інструменти забороняється.

Виконуючи трудові обов`язки, слюсар зобов`язаний дотримуватися наступних вимог:

- ходити тільки по встановлених проходах, перехідних містках і майданчиках;

- не сідати і не спиратися ліктем на випадкові предмети і огорожі;

- не підійматися і не спускатися бігом по сходових маршах і перехідних містках;

- не торкатися до електричних проводів, кабелів електротехнічних установок;

- не усувати несправності в освітлювальній і силовій мережі, а також пускових пристроях;

- не знаходитися в зоні дії вантажопідйомних машин.

Звертати увагу на знаки безпеки, сигнали і виконувати їх вимоги. Заборонюючий знак безпеки з пояснюючим написом "Не включати - працюють люди!" має право зняти тільки той працівник, який його встановив. Забороняється включати в роботу обладнання, якщо на пульті управління встановлений заборонюючий знак безпеки з пояснюючим написом "Не включати - працюють люди!".

При пересуванні по території необхідно дотримуватися наступних вимог:

- ходити по пішохідних доріжках, тротуарах;

- переходити залізничні шляхи і автомобільні дороги у встановлених місцях;

- при виході з будівлі пересвідчитися у відсутності транспорту, що рухається.

Для питва потрібно вживати воду з сатураторів, обладнаних фонтанчиків або питних бачків.

Приймати їжу слід в обладнаних приміщеннях (столовій, буфеті, кімнаті прийому їжі).

Виконання робіт підвищеної небезпеки проводиться за нарядом-допуском після проходження цільового інструктажу.

Забороняється:

- працювати, лежачи на підлозі (землі) без лежаків;

- виконувати будь-які роботи на автомобілі (причепі, напівпричепі), який вивішений тільки на одних підйомних механізмах (домкратах, талях тощо), крім стаціонарних;

- підкладати під вивішений автомобіль (причеп, напівпричіп) замість козелків диски коліс, цеглу та інші випадкові предмети;

- установлювати домкрат на випадкові предмети або підкладати їх під плунжер домкрата;

- знімати і ставити ресори на автомобілях (причепах, напівпричепах) усіх конструкцій і типів без попереднього їх розвантаження від маси кузова шляхом вивішування кузова з установленням козелків під нього або раму автомобіля:

- проводити технічне обслуговування і ремонт автомобіля при працюючому двигуні, за винятком окремих видів робіт, технологія проведення яких вимагає запуску двигуна;

- підіймати (вивішувати) автомобіль за буксирні пристрої (гаки) шляхом захоплення їх тросами, ланцюгами або гаком підйомного механізму;

- підіймати (навіть короткочасно) вантажі масою більше, ніж це вказано на табличці даного підйомного механізму;

- знімати, установлювати та транспортувати агрегати при зчалюванні їх тросами або канатами;

- підіймати вантаж при косому натягу троса або ланцюгів;

- працювати на несправному обладнанні, а також з несправними інструментами і пристосуванням;

- залишати інструмент і деталі на краях оглядової ями;

- працювати під піднятим кузовом автомобіля-самоскида, самоскидного причепа без спеціального додаткового упора;

- використовувати випадкові підставки і підкладки замість спеціального додаткового упора;

- працювати з пошкодженими або неправильно установленими упорами;

- запускати двигун та переміщати автомобіль при піднятому кузові;

- проводити ремонтні роботи під піднятим кузовом автомобіля-самоскида, самоскидного причепа без попереднього його звільнення від вантажу;

- транспортувати агрегати на візках, не обладнаних пристосуванням, яке запобігає їх падінню;

- прокручувати карданний вал за допомогою лома або монтажної лопатки;

- здувати пил, ошурки, стружку, дрібні обрізки стислим повітрям.

У зоні технічного обслуговування і ремонту автомобілів забороняється:

- виконувати роботи на робочих місцях, які не відповідають вимогам безпеки;

- протирати автомобіль і мити агрегати, руки тощо легкозаймистими рідинами (бензином, розчинниками і т.п.);

- зберігати легкозаймисті рідини і горючі матеріали, кислоти, фарби, карбід кальцію тощо в кількостях більше змінної потреби;

- проводити роботи з відкритим вогнем без спеціального дозволу і вжиття заходів протипожежної безпеки;

- заправляти автомобіль паливом;

- зберігати чисті обтиральні матеріали разом з використаними;

- захаращувати проходи між стелажами і виходи з приміщень матеріалами, обладнанням, тарою, знятими агрегатами тощо;

- зберігати відпрацьоване масло, порожню тару з-під палива і мастильних матеріалів;

- при установці автомобіля на оглядову яму перекривати їм основний і запасний виходи з неї;

- встановлювати автомобілі з відкритою горловиною баків і при наявності течі із паливної системи.

- підключати електроінструмент до мережі при відсутності або несправності штепсельного роз`єму;

- переносити електричний інструмент, тримаючи його за кабель, а також торкатися рукою частин, що обертаються, до їх зупинки;

- направляти струмінь повітря на себе або на інших при роботі з пневматичним інструментом;

- встановлювати прокладку між зівом ключа і гранями гайок і болтів, а також нарощувати ключ трубою або іншими важелями, якщо це не передбачено конструкцією ключа.

У разі попадання етилованого бензину на шкіру рук або інші частини тіла необхідно обмити ці місця гасом, а потім теплою водою з милом.

Забороняється працювати на обладнанні зі знятим, незакріпленим або несправним обгороджуванням.

Людина, що працює, проводить на виробництві значну частину свого життя. Тому для її нормальної життєдіяльності в умовах виробництва треба створити санітарні умови, які б дали змогу їй плідно працювати, не перевтомлюючись та зберігаючи своє здоров'я. Для цього треба, щоб енергетичні витрати при праці компенсувалися відпочинком та умовами навколишнього середовища. Ці умови створюються забезпеченням працюючого:

зручним робочим місцем;

чистим повітрям, необхідним для нормальної життєдіяльності:

захистом від дії шкідливих речовин та випромінювань, що можуть потрапити в робочу зону;

нормованою освітленістю;

захистом від шуму та вібрацій;

засобами безпеки при роботі з травмонебезпечним обладнанням;

робочим одягом та різними засобами індивідуального захисту (за необхідності);

побутовими приміщеннями та спеціальними службами, що призначені створювати безпечні та нормальні санітарні умови праці;

медичним обслуговуванням та санітарно-профілактичними заходами, що призначені для збереження здоров'я.

Розміри виробничих приміщень регламентуються Санітарними нормами та нормами безпеки.

3. Охорона навколишнього середовища на АТП (СТОА), цеху і на робочому місці

Раніше вважалося, що станції технічного обслуговування (СТО) автомобілів не входять до числа об'єктів, які створюють великий вплив на навколишнє середовище, але така ситуація була тоді, коли подібних ремонтних підприємств було небагато і всі вони мали однакову технологічну базу.

В наш час СТО транспортних засобів є об'єктами підвищеної екологічної небезпеки. Вони мають як організовані, так і неорганізовані джерела викидів. Відбувається постійне збільшення кількості СТО та асортименту послуг, які вони надають, зокрема із використанням нових типів технологічного обладнання, в результаті чого відбувається постійна зміна їх екологічних характеристик, що потребує удосконалення вже існуючих методик розрахунку валових викидів окремих технологічних дільниць СТО. До складу СТО, на яких виконується весь комплекс ремонтно-технічних робіт, як правило, входить одночасно декілька технологічних дільниць, а саме: зарядки акумуляторних батарей, зварювання і різання металевих деталей кузова транспортного засобу, ремонту шин транспортних засобів, нанесення лакофарбового покриття, автомийка та мийка деталей, вузлів та агрегатів, автозаправочна станція, ковальська, деревообробна, металообробна, обкатки і випробування двигунів після ремонту, випробування і ремонту паливної апаратури та ін. Кожна із дільниць має свої власні джерела викидів, які здатні забруднювати навколишнє середовище, створюючи при цьому відповідне антропогенне навантаження.

До складу спрацьованих нафтопродуктів входять спрацьовані моторні оливи, трансмісійні оливи, консистентні мастила, індустріальні мастила, а також нафтопродукти, які змиваються з агрегатів і вузлів під час мийки.

Дослідження показали, що об'єм спрацьованих олив і мастил залежно від модифікації автомобілів, їх технічного стану, умов роботи рухомого складу мають різний склад і можуть становити від 13 до 33% витрати свіжих.

Раціональна організація збирання, зберігання і повторного використання на АТП спрацьованих нафтопродуктів має велике екологічне і економічне значення. Вона надає можливості не лише запобігати забрудненню довкілля нафтопродуктами, але і забезпечує раціональне споживання вихідної сировини їх виробництва - нафти.

Змішування спрацьованих олив і інших нафтопродуктів з продуктами не нафтового походження не допускається.

Для збирання відпрацьованих нафтопродуктів і їх заміни на автомобілях застосовують спеціальне обладнання: пересувні ємності, возики, деки і т. ін.

Найефективнішими є стаціонарні пости для заміни олив і промивання двигунів із спеціальними пристроями, які надають можливості механізувати процес зливання спрацьованих олив і промивних рідин. З метою забезпечення якісного збирання спрацьованих олив і промивних рідин на АТП мають бути обладнані пункти збору.

Розміщують їх при складах паливно­мастильних матеріалів або на постах заміни мастил і промивки двигунів.

Зібрані за групами нафтопродукти мають бути направлені на підприємства, які спеціалізуються на збиранні нафтопродуктів та їх подальшій переробці.

Висновок

На даній технологічній практиці я ознайомився з технологією діяльності підприємства та аналізував основні економічні, виробничі та адміністративно-інформаційні процеси і зібрав матеріали, необхідні для виконання курсових проектів, закріпив та поглибив теоретичні знання з профільних дисциплін за своєю спеціальністю, набув практичних вмінь і навичок із організації технологічного процесу ТО і ремонту автомобілів.

Размещено на Allbest.ru