Майстерня з технічного обслуговування і ремонту техніки сільради району з розробкою акумуляторної дільниці і технологічного процесу відновлення педалі щеплення Т-25

20

Стіл монажний пересувний (ОРГ)

1468-01-080

1

1200*800

-

1,92

33

Кран підвісний електричний, 3т.,10,8м

-

1

10800

6,20

-

4* Поточного ремонту двигунів 1,60 8,24

21

Стенд для двигунів універсальний

ОПТ-(*(

1

1500*1500

-

2,25

22

Станок для шліфування фасок клапан.

ПТ-823

1

935*600

0,60

0,56

23

Станок для притирання клапанів

ОПР-1841А

1

1840*1450

1,00

2,67

24

Ванна мийна пересувна

ПМ-0402

1

1205*1100

-

1,33

25

Візок транспортний ручний

-

1

1680*850

-

1,43

5* Випробування і регулювання двигунів 59,50 9,52

27

Таль електрична пересувна, 3т.

ТЕЗ-511

1

815*440

4,50

-

28

Стенд обкатки і випробування ДВЗ

КІ-2139А

1

3500*2400

55,00

8,40

29

Стіл монтажний металевий

2280

1

1400*800

-

1,12

6* Ремонту паливної апаратури 6,50 3,69

13

Ванна мийна для деталей

989

1

1250*980

-

1,23

30

Стенд випробування паливн. апаратури

КІ-921М

1

1200*600

6,50

0,72

31

Стенд перевірки карбюраторів і насосів

577 Б

1

650*380

-

-

32

Верстат для рем. паливної апаратури

СО-1604

1

1850*750

-

1,39

34

Стелаж для деталей паливної апаратури

1468-05

1

930*375

-

0,35

7* Службово-побутове приміщення

8* Службово-побутове приміщення

9 Заправки і обкатки машин 4,14 6,38

2

Установка для заправки і змащення

ОЗ-4967

3

2500*850

3,30

6,38

37

Колонка паливороздаточна

ОЗ-1769

2

1100*420

0,84

-

10* Ремонту електрообладнання 7,30 9,26

13

Ванна мийна для деталей

989

1

1250*980

-

1,23

17

Верстат на одне робоче місце (ОРГ)

1468-01-0

2

1200*800

-

1,92

29

Стіл монтажний металевий

2280

1

1400*800

-

0,50

38

Яшик для ганчірок

ПІ-025

1

1000*500

-

0,50

39

Станок заточний

ТА-255

1

470*330

0,40

-

41

Контейнер для утильних деталей

ПІ-021

1

800*800

-

0,64

43

Станок свердлильний

НС-12А

1

730*360

2,20

-

44

Трансформатор паяння мідних проводів

ОКС-8815

1

730*320

1,00

0,23

45

Стелаж для деталей секційний

2247

1

1400*450

-

0,63

46

Установка компресорна пересувна

1136

1

1160*360

1,50

0,42

47

Стенд випробування електрообладнання

КІ-967М

1

1545*885

2,20

1,37

48

Візок транспортний ручний

ПТ-008

1

1710*700

-

1,20

11* Ремонту акумуляторів 6,10 3,16

34

Стелаж для акумуляторних батарей ОРГ

1468-05

1

930*375

-

0,35

54

Ванна для електроліту

2252

1

650*300

-

-

55

Шафа для зберігання електроліту

ПИ-022А

1

1100*800

-

0,88

56

Пристрій для розливу кислоти

2290

1

540*400

-

0,22

57

Шафа для зберігання кислоти і води

ПИ-121

1

500*400

-

0,20

59

Стенд для ТО акумуляторів

2314

1

1010*340

0,60

0,34

60

Підставка для обладнання

9616.000

1

498*464

-

0,23

61

Випрямляч селеновий

ВСА-5

1

560*350

1,50

0,20

62

Електродисцилятор

Д-1-734

1

400*400

4,00

0,16

63

Візок транспортний ручний

ПТ-009

1

1150*500

-

0,58

12* Мідницько-жестяницьке 1,00 3,69

17

Верстат на одне робоче місце (ОРГ)

148-01-060

1

1200*800

-

0,96

45

Стелаж секційний для деталей

2247

1

1400*450

-

0,63

64

Шафа для ремонту радіаторів витяжна

2374

1

1280*925

0,60

1,10

66

Електровіброноженці

ІЕ-5402

1

270*105

0,40

-

67

Ванна для перевірки герметичності (ОРГ)

1468-07-13

1

1150*800

-

0,92

13*Склад ЗЧ та ІРК 10,91

14

Підставка для зберігання ДВЗ

МП-?)

3

1500*1390

-

6,26

25

Візок транспортний ручний

-

1

1680*850

-

1,43

45

Стелаж секційний для деталей

2247

4

1400*450

-

2,52

71

Стіл конторський

-

1

1000*700

-

0,70

14* Слюсарно-механічне 22,66 11,18

17

Верстат на одне робоче місце (ОРГ)

1468-01-06

1

1200*800

-

0,96

39

Станок заточний

ТА-255

1

470*330

0,40

-

60

Підставка під обладнання

9616.000

1

498*464

-

0,23

73

Станок вертикально-свердлильний

1А135

1

1240*810

4,50

1,00

76

Станок комбінований

1Б95

1

3000*1255

6,63

3,77

77

Тумбочка для інструменту

РО-3108

3

500*400

-

0,60

78

Станок токарно-винторізний

1К625

1

3812*1212

11,13

4,62

15* Ремонту СГМ та МТв 4,50 8,53

17

Верстат на одне робоче місце (ОРГ)

1468-01-060

1

1200*800

-

0,96

45

Стелаж секційний для деталей

2247

3

1400*450

-

1,89

74

Стенд для обкатки мостів і коробок

КО--8105

1

1000*600

3,00

0,60

75

Стенд універсальний для балансування

СО-9201

1

2000*1000

-

2,00

79

Стенд для ремонту обладнання ферм

ОПР-1058

1

150081500

1,50

2,25

80

Пристрій для ремонту сошників

ОР-9969

1

1100*750

-

0,83

16* Зварювальне 34,00 8,53

69

Трансформатор зварювальний

ТС-300

1

760*570

20,00

0,43

70

Стіл для електрозварювання

ОКС-7523

1

1185*745

-

0,88

72

Перетворювач зварювальний

ПСО-315

1

1015*590

14,00

0,60

17* Кузня 7,15 6,17

17

Верстат на одне робоче місце (ОРГ)

1468-01-06

1

1200*800

-

0,96

36

Станок обдирочно-шлифувальний

3Б634

1

1000*665

4,60

0,67

40

Тиски стільцеві

№ 4

1

320*240

-

0,10

42

Машина електрошлифувальна

ІЕ-8201

1

321*225

0,85

-

49

Накувальня дворога

ГО-3323-4

1

550*120

-

0,10

50

Ванна для закалювання деталей

2238

1

1300*690

-

0,90

51

Горн ковальський

2275П

1

1100*1000

-

1,10

52

Шафа для інструмента коваля

2250

1

800*400

-

0,32

53

Ящик для піску

ПІ-025

1

900*450

-

0,41

58

Ящик для вугілля

ПІ-025

1

1000*600

-

0,60

82

Прес гідравлічний, 400кН (ОКС)

1671М

1

1575*640

1,70

1,01

18* Вентиляційна камера

19* Майданчик регулювання с-г машин 18,58 3,86

27

Таль електрична пересувна,3,2 т.

ТЕЗ-511

1

815*440

4,50

-

81

Стенд-візок для обкатування СГМ

ОР-9972

1

3000*1000

7,00

3,00

68

Візок для газових балонів ручний

ПТ-010

1

840*800

-

0,67

35

Вентилятор надувний

ВД-3

1

500*376

7,08

0,19

Всього по ремонтній майстерні 204,95 114,16

Всього по корпусу майстерні 204,95 99,39

2.10 Визначення площі виробничих і інших приміщень

Розміри і вартість ЦРМ в значній мірі залежать від площі виробничих та інших приміщень і впливають на собівартість ремонтної продукції. Тому правильний розрахунок і раціональне використання площ - один із шляхів зниження собівартості ремонтної продукції.

Вся площа ЦРМ поділяється на виробничу і допоміжну.

До виробничої відноситься площа, зайнята технологічним устаткуванням (верстатами, верстатами, стелажами, стендами, мийними машинами й ін. ), об'єктами ремонту (машинами, складальними одиницями, деталями й ін.), що знаходяться на робочих місцях і біля них, а також проходами і проїздами між устаткуванням і робочими місцями.

До допоміжної відноситься площа, зайнята у виробничому корпусі дільницями допоміжного виробництва, складськими, адміністративно-побутовими й іншими помешканнями,

При проектуванні ЦРМ виробничу площу розраховують, а допоміжну приймають у визначених процентних співвідношеннях до виробничої.

В залежності від річної виробничої програми застосовують декілька способів розрахунку виробничих площ дільниць:

- по питомій площі на устаткування,

- по питомій площі на явочного робітника,

- по питомій площі на робоче місце,

- по питомій площі на об'єкт ремонту,

- по площі підлоги зайнятої під устаткуванням і коефіцієнту, який враховує проходи і проїзди.

При розрахунку виробничих площ дільниць зовнішнього очищення і мийки, розбірно-мийного, складального, малярного, технічної діагностики машин і ін. користуються формулою:

Fуч = (Fоб +Fм) · К:

де Fоб, Fм - площі, що займаються устаткуванням ( табл. 2.15) і машинами [2, с. 96], м2;

К -коефіцієнт, який враховує робочі зони, проїзди і проходи [2, с. 96].

Площі дільниць, на яких розташовується тільки устаткування визначають за аналогічною формулою:

Fуч = Fоб · К=3,16*3,25=10,27 м2

Розрахунок площ допоміжних приміщень проводять відносним методом, тобто площі складських помешкань приймаються 25% від виробничих площ і розподіляють так: склад запасних частин - 20%; склад деталей, які очікують ремонту 7%; комплектувальний склад - 10%; інструментальний склад - 4 %, інші склади - 59% виносять за межі виробничого корпусу.

Розрахункові площі виробничих і допоміжних приміщень, приводимо у відповідність до вимог будівельних норм і правил (СНиП), і зводимо до табл. 2.16).

2.11 Компонування корпусу ЦРМ і планування дільниць

Під компонуванням розуміють розташування у виробничому корпусі дільниць (цехів, відділень), складських і допоміжних приміщень, яке забезпечує найкращий технологічний взаємозв'язок між ними, найкоротші вантажопотоки з мінімальною кількістю їхніх перетинань, а також дотримання норм будівельного проектування, охорони праці і протипожежної безпеки.

Технологічне компонування виробничого корпуса робиться в такий спосіб:

1. На заданій ділянці паперу намічаємо схему технологічного потоку (прямоточний, Г-подібний, П-подібний, тупиковий, комбінований).

2. На підставі проведених розрахунків площ виробничих дільниць (цехів, відділень) і інших приміщень (конторських, побутових, складських і т.д.) визначаємо загальну площу з урахуванням проходів і проїздів.

3. По загальній площі визначаємо габаритні розміри виробничого корпуса, погоджуючи їх із сіткою колон.

4. В залежності від обраної схеми технологічного потоку усі виробничі, складські, адміністративні, побутові й ін. приміщення розбиваємо на 5 груп: розбірні, складальні, кузовні, агрегаторемонтні, відновлення і виготовлення .

5. Зазначені 5 груп дільниць (відділень) наносимо на план виробничого корпусу з урахуванням обраної схеми технологічного потоку.

6. Проводимо внутрішній розподіл цих п'ятьох груп площ на окремі дільниці (відділення), керуючись технологічним взаємозв'язком, санітарними, будівельними і протипожежними нормами.

Схема комбінованого потоку найбільше прийнятна для ЦРМ господарств [2, стор. 99], тому при розробці даного проекту приймаємо її за основу.

При проектуванні ЦРМ доцільні наступні основні положення і рекомендації, котрих необхідно дотримуватися при компонування виробничого корпуса:

1. З метою зниження будівельних витрат усі виробничі дільниці (відділення) доцільно розміщувати в однім будинку.

2. Варто прагнути одержати будинок близької до квадратної форми (або з співвідношенням 3 : 4 ), тому що це скорочує довжину зовнішніх стін.

3. Всі елементи плану повинні відповідати діючим нормам будівельного проектування, правилам охорони праці і протипожежної безпеки.

4. Взаємне розташування дільниць (відділень, цехів) повинно забезпечувати послідовність виконання технологічного процесу, відповідно до прийнятої схеми.

5. Число маршрутів транспортування деталей, вузлів і агрегатів повинно бути мінімальним, а довжина маршрутів - найменшої.

6. Відокремлювати капітальними перегородками слід тільки ті приміщення, які є пожежонебезпечними (зварювальні, металізаційні, ковальські, деревообробні, випробувальні, малярські) або котрі необхідно ізолювати відповідно до правил охорони праці ( радіаторні, акумуляторні, паливні й ін.).

7. Приміщення, які відокремлюються перегородками доцільно розміщувати з зовнішніх стін будинку, тому що це значно полегшує пристрій вентиляції і виконання самих перегородок.

8. При реконструкції підприємств максимально використовувати існуючі будинки і спорудження.

При компонуванні виробничого корпуса дуже важко забезпечити збіг розрахункових площ дільниць (відділень, цехів) з площами, отриманими в результаті графічного розташування цих дільниць, відповідно до прийнятої технологічної схеми. У зв'язку з цим допускається нерівність розрахункових і фактичних площ, отриманих у результаті виконання компонування виробничого корпуса, у межах - 15 + 15 %.

Значення площ виробничих дільниць і допоміжних приміщень, отримані в результаті розрахунків та графічного їх розташування на плані і остаточно прийнятих, наводяться в таблиці 2.16.

Таблиця 2.16 Зведені результати визначення площ ремонтної майстерні

№ позицій та назва дільниць	Площа під облад. Кв.м.	Площа під машинами кв.м.	Коеф Кл	Площа розрахункова, кв.м.	Площа прийнята кв.м.
1	2	3	4	5	6
1* Зовнішньої мийки і розбирання	10,16	16,80	3,0-4,0	94,36	90,00
2* ТО і діагностування машин	11,11	13,30	3,0-3,5	79,33	72,00
3* Ремонтно-монтажна	6,39	31,44	4,0-4,5	157,37	144,00
4* Поточного ремонту двигунів	8,24	-	4,0-4,5	35,02	36,00
5* Випробування і регулювання двигунів	9,52	-	4,0-4,5	40,46	36,00
6* Ремонту паливної апаратури	3,69	-	3,5-4,0	13,84	18,00
7* Службово-побутове приміщення	-	-	-	19,00	18,00
8* Службово-побутове приміщення	-	-	-	19,00	18,00
9* Заправки і обкатки машин	6,38	13,30	4,0-4,5	83,64	90,00
10* Ремонту електрообладнання	9,26	-	3,5-4,5	37,04	36,00
11* Ремонту акумуляторів	3,16	-	3,0-3,5	10,27	18,00
12* Мідницько-жестяницьке	3,69	-	3,5-6,0	11,99	18,00
13* Склад ЗЧ та ІРК	10,91	-	3,0-3,5	35,46	36,00
14* Слюсарно-механічне	11,18	-	3,0-3,5	36,34	36,00
15* Ремонту СГМ та МТв	8,53	-	4,5-5,0	40,52	36,00
16* Зварювальне	8,53	-	5,0-5,5	44,78	36,00
17* Кузня	6,17	-	5,0-5,5	32,39	36,00
18* Внтеляційна камера	-	-	-	36,00	36,00
19* Мйданчик регулювання с-г машин	3,86	55,10	4,0-4,5	250,58	252,00
Всього по корпусу майстерні	99,39	75,64	-	826,81	810,00
Всього по корпусу з урахуванням проходів 864,00
Всього по ремонтній майстерні 114,16 130,74 - 1076,39 1116,00

3. Проектування дільниці

Акумуляторна дільниця призначена для виконання комплексу робіт, які забезпечують своєчасне і якісне виконання ремонтних робіт як по окремим агрегатам, так і по машинам і обладнанню.

Визначення числа металорізальних верстатів і добір їх за видами і розмірами багато в чому залежать від виду виробництва.

Число металорізальних верстатів визначають декількома методами:

- за трудомісткістю верстатних робіт,

- за техніко-економічними показниками;

- за вимогами технологічного процесу.

При укрупнених розрахунках кількість металорізального устаткування визначають по трудомісткості верстатних робіт або по техніко-економічних показниках. Розрахунок числа верстатів по трудомісткості верстатних робіт ведеться у випадку, коли відома загальна трудомісткість у годинах або по видах робіт (токарні, фрезерні, свердлильні й ін.), тобто:

де Тст - річна трудомісткість верстатних робіт, чол.-год. (табл. 2.13);

Фд.про - дійсний річний фонд часу верстатів, Фд.про = 1980 год. (табл. 2.2);

Кз - коефіцієнт завантаження верстатів, Кз = 0,85 [3, с. 101].

Nст = 1221 / 1960 · 0,85 =1

Розраховане число верстатів розподіляють за видами, користуючись наступним процентним співвідношенням:

токарні - 35-50 %, розточні - 8-10 %, стругальні - 8-10 %, фрезерні - 10-12 %, свердлильні 10-15 %, шліфувальні - 12-20 % [2, с. 92].

Заточувальні верстати приймаються без розрахунку.

4. Розробка технологічного процесу відновлення педалі щеплення

Для всіх технологічних процесів (ТП) ремонтного виробництва розробляють відповідні комплекти технологічної документації, головними з яких є документи технічного проектування ремонту виробів.

Державним стандартом передбачено дві стадії проектування ТП ремонту виробів і їх складових частин:

- розробка ТП дослідного ремонту (РО);

- розробка ТП серійного ремонту (РА).

Для дрібносерійного і серійного ремонту виробництва ТП включає сім основних етапів, послідовності яких наведена в табл. 4.1.

Таблиця 4.1 Основні етапи розробки ТП ремонту

Етапи розробки технологічних процесів	Основні задачі
Аналіз вихідних даних для розробки технологічного процесу Пошук аналогів діючого типового технологічного процесу. Складання технологічного маршруту відновлення деталі Розробка технологічних операцій Нормування технологічного процесу Розрахунок економічної ефективності Оформлення технологічного процесу	Вивчення документації на виріб, технічних вимог на дефектацію і відновлену деталь. Підбір довідкової інформації. Розгляд документації для технологічних процесів, що відносяться до даного виробу. Вибір технологічних способів, які застосовують при відновленні деталей. Визначення за технологічними процесами-аналогами послідовності технічних операцій. Визначення складу засобів технологічного оснащення. Визначення вихідних даних, необхідних для розрахунків і припусків на обробку Визначення вихідних даних для розрахунків норм часу і їх розрахунок. Визначення розряду робіт і обґрунтування професій виконавців для виконання операцій залежно від складності робіт. Вибір оптимального варіанту робочого технологічного процесу

В планах операцій вказують їх найменування, спосіб базування і закріплення деталі, обладнання, пристрій, інструмент і зміст кожного проходу.

Після розрахунку норми часу по кожній операції (Тпз і Тшт) виконують розрахунки економічно-ефективних варіантів ТП і вибирають оптимальний.

Після встановлення оптимального варіанту ТП оформляють технологічну документацію з урахуванням вимог ЕСТД , а саме :

- титульний лист,

- відомість документів,

- карта ескізів,

- маршрутна карта .

Документи ТП наведено в додатках А,В,С,Д.

5. Розробка ремонтного креслення педалі

Ремонтне креслення гільзи є робочим конструкторським документом в ремонтному виробництві аналогічно робочому кресленню в машинобудівельному виробництві. Його розробляємо на базі:

- робочого креслення на виготовлення.;

- технічних вимог на дефектацію;

- статистичних досліджень повторності дефектів;

- технічних способів усунення дефектів;

- технічних вимог на виготовлення деталі.

Ремонтне креслення оформляємо за вимогами ГОСТ 2.604-98 та РТМ 70.0001.053-95. Зображення деталі, технічні вимоги, таблиці розмірів та дефектів (види, розрізи і перерізи - за потребою) розміщуємо компактно на листі формату А1; на них поверхні, які піддають механічній та термічній обробці виконані основною суцільною лінією, а інші - тонкою. Місця дефектів пронумеровані і вказані в таблиці дефектів.

На ремонтному креслені зображено тільки такі види, розрізи і перерізи, та вказано допустимі і граничні розміри і відхилення, похибки взаєморозміщення осей і поверхонь, параметри твердості і шорсткості, які виконуються і контролюються у процесі відновлення деталі.

Обов'язковим є позначення розмірів і параметрів, необхідних для розрахунку нормативів часу на обробку, вибору обладнання та оснащення робочого місця.

До таблиці дефектів заносимо інформацію, яка характеризує всі дефекти і способи їх усунення.

Технічні вимоги до механічної та термічної обробки, базування і закріплення виносимо на вільному полі креслення над основним надписом, а по окремим операціям - на іншому вільному полі креслення. (Лист 2).

6. Техніко-економічна оцінка проекту

Техніко-економічна оцінка проекту передбачає визначення абсолютних і питомих техніко-економічних показників ремонтної майстерні.

Основними з них є:

- вартість основних виробничих фондів,

- сума оборотних коштів,

- обсяг продукції на одного працівника,

- обсяг продукції на одиницю виробничої площі та інші.

Вартість основних виробничих фондів визначається за формулою:

Со = С буд. + Собл. + С п.і.;

де С буд. - вартість будівлі майстерні,

Собл. - вартість обладнання і устаткування,

С п.і. - вартість приладів та інструменту.

Вартість будівництва майстерні визначають за формулою:

С буд. = С пит. F в.п. = 5250 грн. 864 кв.м. =4536 т.грн.

де С пит. - питома вартість будівельно-монтажних робіт на квадратний метр виробничої площі,

F в.п. - виробнича площа майстерні.

Питома вартість квадратного метра майстерні загального призначення залежіть від її потужності і змінюється в межах 5000-5500 грн.

Вартість встановленого обладнання визначають за формулою:

Собл.= Со.пит. F в.п.= 2000 грн. 864 = 1728 т.грн.

де Со.пит. - середня питома вартість обладнання одного квадратного метра виробничої площі майстерні, приймається в залежності від потужності в межах 100 - 200 грн.,

Вартість приладів та інструменту визначають за формулою:

С п.і. = С п.і. пит. F в.п.=500 грн.864 = 432 т.грн.

де С п.і. пит. - середня питома вартість оснащення квадратного метра виробничої площі майстерні приладами та інструментом, приймається в залежності від потужності в межах 30-50 грн.

Значить вартість будівлі і оснащення майстерні буде складати :

Со = 4536 + 1728 + 432 = 6696 т.грн.

Сума оборотних коштів ремонтної майстерні визначається складанням суми нормованих і ненормованих коштів. Для майстерень загального призначення ненормовані кошти рекомендується приймати у співвідношенні 0,25 до нормованих, величина яких регламентується нормативними документами і визначається за формулою:

С об. н. = ( N пр. / Дк.) Зі. Дз.і. + С н.в.;

де N пр. - річна програма майстерні в умовних ремонтах,

Дк. - кількість календарних днів на рік,

Зі. - нормовані питомі витрати на один умовний ремонт,

Дз.і. - нормовані календарні дні запасу по статям витрат,

С н.в. - вартість незавершеного виробництва.

Нормовані дні запасу матеріалів і запасних частин можна приймати 60 і 90 днів, а питомі витрати на один умовний ремонт в пропорції:

С об.н.=(75/259)6900*60=119884 грн.

- агрегати і вузли - 1,2% собівартості;

- запасні частини - 10-20% собівартості;

- матеріали - 5-6 % собівартості;

- інвентар - 40-50 грн. на одного робітника.

Вартість незавершеного ремонтного виробництва визначати дуже складно і недоцільно, бо воно не перевищує 0,3% річної собівартості.

Для ЦРМ рекомендується суму оборотних коштів приймати в межах 10-15% повної річної вартості продукції та послуг, в залежності від програми. Для малих майстерень приймають більший відсоток.

Обсяг продукції на одного працівника визначається за формулою:

В роб. = N р. / M сп.;

В роб.=75/12=6,3 у.р/чол

де N р. - річна виробнича програма майстерні в умовних ремонтах,

M сп.- списочна кількість виробничих працівників.

Обсяг продукції на одиницю виробничої площі визначається за аналогічною формулою:

Вf = Nр. / Fпр.

Вf=75/1116=0,07

де Fпр. - прийната виробнича площа ремонтної майстерні.

Серед інших техніко-економічних показників для ремонтної майстерні визначають річну економію витрат господарства на проведення всіх ТО і ремонтів техніки і обладнання та термін окупності додаткових капіталовкладень.

Річну економію визначають як сумарне зменшення собівартості ТО і ремонтів за формулами:

Е р. = (S баз. - S пр. ) N i. (Sу.баз. - Sу. пр. ) N у.р.;

де S баз., S пр.- собівартість i-го ТО та ремонту -ої машини,

N i.- річна програма i-их ТО та ремонтів -их машин,

Sу.баз., Sу. пр. - собівартість умовного ремонту в базовому і проектному варіантах,

N у.р. - річна програма майстерні в умовних ремонтах.

Ер=(7900-6900)*75=75000

Термін окапності капіталовкладень в майстерню визначають за формулою:

О р. = К / П б.;

О р = 45360/67540= 0,9 роки

де К - обсяг капіталовкладень в будівництво чи реконструкцію ЦРМ,

П б.; - повний річний балансовий прибуток майстерні, який можна визначити по різниці у вартості умовного ремонту по базовому і проектному варіантам та річній програмі майстерні в умовних ремонтах:

П б. = (В баз. - В пр.) N у.р..

П б= (2638-2024)*75 = 46050 грн

де В баз., В пр. - повна вартість проведення одного умовного ремонту при базовому і проектному варіантах.

Повна вартість умовного ремонту по базовому варіанту визначається по звітним даним базового господарства за три останні роки. Повна вартість умовного ремонту в проекті визначається за формулою:

В пр. = В з.п. + В з.ч. + В р.м. + В кооп. + В в.н.р.;

де В з.п. - витрати на повну заробітну плату (з нарахуваннями),

В з.ч. - витрати на запасні частини,

В р.м. - витрати на ремонтні матеріали,

В кооп. - витрати на оплату по кооперації з іншими підприємствами,

В н.н. - витрати на накладні нарахування.

Повну заробітну плату на один умовний ремонт можна визначити по годинному тарифу (Т г.) на день проектування для середнього розряду робітника і середніх розмірів нарахувань:

В з.п. = 1,15 Т г. 300 ;

Витрати на запасні частини визначають як сумарну їх вартість та витрати на транспортування і розконсервування, а для навчальних проектів можна приймати в межах 3,5 - 4,0 від витрат на заробітну плату.

На ремонтні матеріали для майстерень господарства витрачають як правило 0,05-0,07 від витрат на запасні частини.

Витрати на кооперацію залежать від її обсягів і визначаються сумою відповідних договорів, рекомендується приймати в межах 1,0-1,5 від витрат на запасні частини.

Витрати на накладні нарахування складаються з нарахувань для загально виробничих, господарчих та невиробничих витрат і можуть прийматися в межах 0,15- 0,20 від повної заробітної плати.

Результати розрахунків основних техніко-економічних показників ремонтної майстерні зводимо до таблиці 2.13.

Таблиця 2.13 Техніко-економічні показники ремонтної майстерні

Nп.	Назва показника і його розмірність	Базовий	Проектний
1	Вартість основних виробничих фондів (грн.)		6696000
2	Сума оборотних коштів (грн.)	119884	125000
3	Обсяг продукції на одного працівника (у.р.)	6,3	5,8
4	Обсяг продукції на одиницю виробничої площі (у.р./кв.м)	0,07	0,14
5	Річна економія витрат господарства (грн.)	75000	90000

Термін окупності господарства становить 0,9 роки. Такий проект доцільно застосовувати.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бабусенко С.М. Надежность и ремонт машин. Методические указания по изучению дисциплины и задания для курсовой работы. - М., 1988.- 75 с.

2. Смелов А.П. и др. Курсовое и дипломное проектирование по ремонту машин. -М.: Колос, 1984.-192 с.

3. Бабусенко С.М. Проектирование ремонтных предприятий. -М.: Колос, 1981.-295 с.

4. Булей И.А. и др. Проектирование ремонтных предприятий сельского хозяйства. -К.: Высшая школа, 1981.-416 с.

5. Верещак И.И. и др. Проектирование авторемонтных предприятий. Справочник инженера - механика. -М.: Автомобильный транспорт, 1978.-328 с.

6. Воловик Е.Л. и др. Справочник по восстановлению деталей. -М.: Колос, 1981.-351 с.

7. Тельнов Н.Ф. и др. Ремонт машин. -М.: Агротехтздат, 1992.-558 с.

8. Комплексная система технического обслуживания и ремонта машин в сельском хозяйстве. -М.: Госнити, 1985.-144 с.

9. Авдеев М.В и др. Технология ремонта машин и оборудования. -М.: Агротехиздат, 1986.-247 с.

10. Крамаренко Г.В. Техническая эксплуатация автомобилей. -М.: Транспорт, 1972.-440 с.

11. Лудченко А.А. и др. Техническое обслуживание и ремонт автомобилей. -Киев: Вища школа, 1977.-312 с.

12. Сельскохозяйственная техника. Каталог. Часть 1.-М.: ЦНИИТЭИ, 1981.- 475 с.

13. Сiдашенко О.I., Науменко О.А., Полiський А.Я. та iн. Практикум з ремонту машин. -К.: Урожай, 1995.-224 с.

14. Болотин Г.М., Токаренко В.М. Оформление материалов самостоятельной работы. Рекомендации для студентов вузов и учащихся техникумов. -К.: Вища школа, 1984.-72 с.

15. Сiдашенко О.I., Науменко О.А. та iн. Ремонт машин. -К.: Урожай, 1994.-400 с.

16. Комков В.М. Методика определения технико-экономической эффективности конструкторской разработки. -Сумы: Сумский СХИ, 1997. - 6 с.

17. Ребенко І.М. Ремонт сільськогосподарської техніки. Методичні вказівки до курсового проекту. Суми. 2001.- 68 с.

Размещено на Allbest.ru