Електрообладнання трактора Т-150К. Загальна будова та принцип дії сільськогосподарської машини дискової борони БДВ-6,5

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

1. Вступ

2. Економічні аспекти, нормування та оплата праці.

3. Техніка безпеки при виконанні ремонтних робіт та ТО

4. Електрообладнання трактора Т-150К.

4.1. Загальна будова та принцип дії

4.2. Методи діагностування

4.3. Основні несправності та методи їх усунення

5. Сільськогосподарські машини та устаткування

5.1. Загальна будова та принцип дії дискової борони БДВ-6,5

5.2. Вдосконалення технологічного процесу виконання ремонтних робіт та ТО

5.3. Опис інструменту та технологічного обладнання, що використовують при виконанні ремонту та ТО

6. Висновок

7. Використана література



1. Вступ

Трактори і автомобілі е основою енергетичної бази сільськогосподарського виробництва.

Сільськогосподарський трактор -- це самохідна машина, призначена для виконання у сільськогосподарському виробництві будівельних і меліоративних робіт. Трактор, з'єднаний з машинами або знаряддями, становить машинно-тракторний агрегат.

Важливий фактор -- зниження металоємкості тракторів, внаслідок цього зменшується ущільнення грунту, що сприяє підвищенню врожайності.

Енергетичні показники включать тяговий клас трактора, з яким агрегатують машину, силову дію машини на трактор, її тяговий опір, потужність двигуна самохідних машин, питомі затрати енергії на одиницю виконаної роботи, встановлену потужність електродвигунів стаціонарних машин та ін.

Економічні показники характеризують затрати праці на обслуговування машини та її продуктивність, тобто кількість роботи заданої якості, виконаної машиною за встановлений проміжок часу.

Технічні показники -- це ширина захвату, маса, габаритні розміри машини, колія, питомий тиск коліс на ґрунт, надійність та ін.

Маневрові показники -- це робоча і транспортна швидкості, радіус повороту, час переводу машини із робочого стану в стан, необхідний для транспортування та ін.

Ергономічні показники визначать умови праці тракториста-машиніста і комфортність його робочого місця.

Соціально-економічне значення машин полягає в безперервному підвищенні продуктивності, якості продукції і покращенні умов праці. Використання машин уможливило впровадження найновіших технологій, збільшення врожайності і валового збору продукції рослинництва.

Механізатори та фахівці повинні мати необхідні знання про сільськогосподарські машини, щоб вибирати економічно ефективні зразки техніки, складати з них комплекси для реалізації запланованих технологій і організовувати їх ефективне використання.

Комплексна механізація сільськогосподарського виробництва -- це система організації і ведення виробничих процесів, за якої всі операції при вирощуванні сільськогосподарських культур, збиранні врожаю, післязбиральному обробітку і закладанні його на зберігання виконуються машинами в певній послідовності

Прохідність трактора -- здатність долати перешкоди при рухові без вантажа, перевезенні вантажів, буксирування сільськогосподарських машин і причепів. Прохідність самохідної машини залежить від тиску рушія на грунт і зчеплення з ним ведучих коліс або гусениць. Тиск (тобто зусилля на кожний квадратний сантиметр грунту) гусеничних тракторів менший, ніж у колісних машин, тому що вага трактора розподіляється на більшу поверхню гусениць. Завдяки грунтозачепам і меншому тиску гусеничні трактори мають підвищену прохідність навіть на слабких вологих грунтах.

Підвищити прохідність і тягово-зчіпні властивості колісних машин можна підбором розмірів шин та їх грунтозачепів, регулюванням тиску повітря в шинах залежно від дорожніх умов і навантаження на колеса, збільшенням зчіпної ваги машини, встановленням здвоєних ведучих коліс або шин з широким профілем, а також напівгусеничного ходу.

Прохідність машини визначається також дорожнім або агротехнічним просвітом між грунтом і машиною.



2. Економічні аспекти, нормування та оплата праці

Додаткова оплата е заохоченням трактористів-машиністів до виконання сільськогосподарських робіт з відмінною якістю в строк і достроково, до підвищення продуктивності праці і досягнення високих врожаїв, її виплачують за: виконання і перевиконання плану виробництва (реалізації) продукції або досягнення його рівня за останні роки; виробництво і продаж державі продукції високої якості; доплати за виробництво (незалежно від планових показників) цукрових буряків, соняшнику, льону, конопель та за інші види продукції; натуральна оплата на збиранні врожаю сільськогосподарських культур, заготівлі кормів; виплати премій з фонду матеріального заохочення.

З метою заохочення трактористів-машиністів до збільшення строків роботи тракторів та комбайнів вводиться додаткова оплата за кожну виконану на тракторі або комбайні нормо-зміну залежно від машини і строку її експлуатації . Цю доплату за рішенням керівництва і погодженням з комітетом профспілки можна виплачувати щомісяця або ж в кінці року.

За економію палива та мастильних матеріалів порівняно з установленими нормами і при умові виконання всіх вимог агротехніки до якості тракторних робіт трактористу-машиністу виплачують премію в розмірі 70 % вартості зекономлених матеріалів, а при перевитраті з вини тракториста-машиніста з нього утримують 50 % вартості використаних понад норму матеріалів.

Собівартість продукції -- категорія поточних витрат, що відображає в узагальненій грошовій формі ту частину витрат виробництва, яка пов'язана з затратами матеріальних, трудових та фінансових ресурсів підприємства на виробництво і реалізацію продукції, тобто за їх рахунок не можна вести будівництво, реконструкцію підприємства, придбання обладнання і т.д.

Основні витрати -- всі витрати, які безпосередньо пов'язані з технологічним процесом виготовлення продукції (виконання робіт). Ці витрати є неминучими при будь-яких умовах та характері виробництва.

Накладні витрати -- витрати, не пов'язані безпосередньо з технологічними процесами; утворюються під впливом певних умов роботи, що пов'язані з організацією, управлінням та обслуговуванням виробництва.

Прямі витрати -- економічно однорідні витрати, які відносяться на собівартість продукції .

Прогресивні витрати -- витрати, які зростають швидше, ніж зростає обсяг виробництва (наприклад, заробітна плата робітників при прогресивних системах оплати).

Дегресивні витрати -- витрати, які зростають зі зростанням обсягу виробництва, але темпи їх росту повільніші (наприклад , витрати на поточний ремонт основних фондів).

З метою обліку та планування всі витрати класифікують також за економічними елементами та калькуляційними статтями.

Економічні елементи -- витрати виробництва, які є однорідними за економічною ознакою і визначаються на основі функціональної ролі витрат в процесі праці.

Класифікація витрат за економічними елементами єдина і обов'язкова для всіх галузей і підприємств і включає: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальне страхування, відрахування на обов'язкове медичне страхування, амортизацію основних фондів, інші витрати.



3. Техніка безпеки при виконанні ремонтних робіт та ТО

Заходи пожежної безпеки.

Машини комплектують вогнегасниками, лопатами, віниками та іншими засобами гасіння пожежі, а при збиранні зернових і трав встановлюють іскрогасники. Забороняється експлуатувати машини, на яких виявлено підтікання палива і масла.

При виникненні пожежі на тракторі або комбайні необхідно зразу ж перекрити подачу палива. При виникненні пожежі на полі необхідно цей участок оборати, запобігти поширенню вогню.

Місця зберігання палива та мастил оборюють смугою 3--5 м шириною. Майданчики зберігання машин та запасних частин обладнують спеціальними щитами, на яких розміщують вогнегасники, лопати, гаки, відра. Тут же повинні бути запаси води для гасіння пожежі, насоси та ящики з піском. Обережно, виконуючи всі вимоги техніки безпеки, поводитись з паливом та пестицидами. При потраплянні їх на одяг та шкіру негайно видалити, а шкіру промити водою з милом.

Безпека праці під час виконання робіт.

При постановці трактора на оглядову яму вести трактор з малою швидкістю і слідкувати за правильним положенням коліс.

Поставлений на оглядову яму або підйомний пристрій трактор загальмувати стоянковим гальмом, ввімкнути нижчу передачу і встановити під колеса не менше двох упорів.

Інструмент, який застосовується, повинен бути тільки справним.

Піднятий трактор встановити на спеціальну підставку.

Не дозволяється підкладати під вивільнений трактор диски коліс, цеглу та інші сторонні предмети.

Перед демонтажем шини , повітря із камери випустити.

Щоб запобігти механічним пошкодженням, електропроводку поблизу нагрітих частин двигуна, а також у місцях можливого потрапляння на неї масла та палива слід надійно захистити.

Акумуляторні батареї встановлюють на місцях, передбачених конструкцією, і надійно закріплюють. Не допускається протікання електроліту.

Ходова частина та інші вузли й агрегати. Забороняється працювати на колісних тракторах без захисних крил на ведучих ходових колесах.

На покришках не повинно бути проникаючих наскрізних тріщин та розривів, а також повного спрацювання малюнка протектора. Тиск повітря в шинах встановлюють відповідно до інструкцій.

Необхідно перевіряти справність сигнального пристрою на тракторах та самохідних машинах. Агрегати з причіпними машинами, на яких є обслуговуючий персонал, забезпечують двосторонньою сигналізацією.

Пальці гусениць слід зашплінтувати заводськими або зробленими по зразку шплінтами.

Питний бачок або термос кожного дня заповнюють свіжою водою.

Обережно, виконуючи всі вимоги техніки безпеки, поводитись з паливом та пестицидами. При потраплянні їх на одяг та шкіру негайно видалити, а шкіру промити водою з милом.

Санітарія та гігієна праці механізатора.

Продуктивність праці, самопочуття та здоров'я механізатора значною мірою залежать від погодних умов (температура, вологість, швидкість руху повітря), наявності шкідливих і отруйних речовин, шуму і вібрації, виконання правил особистої гігієни. Тому необхідно завжди підтримувати у справному стані кабіну, вентиляцію, правильно регулювати положення сидіння, користуватись кондиціонером. В герметизованих кабінах, обладнаних вентиляцією, температура повітря не повинна перевищувати 28--33 °С (вологість не більше 60 %). При наявності кондиціонера максимальна температура повітря 28 °С (вологість 40--60 %). Коли температура навколишнього середовища нижче 10 °С, температура в кабіні допустима не менше 14 °С.

Робоче місце тракториста треба підтримувати у належному стані. Безпорядок, бруд у кабіні утруднюють керування машиною, викликають швидке стомлення тракториста і можуть бути причиною нещасного випадку. Механізатор повинен завжди мати охайний вигляд, працювати в застебнутому, ретельно заправленому одязі і головному уборі. Потрібно, щоб спецодяг відповідав сезону і умовам праці, був завжди чистим. Працюючи при великій запиленості повітря, треба частіше мити руки, обличчя і шию, а після роботи мити все тіло. Працюючи під машиною, необхідно користуватись спеціальними підстилками, листами фанери, дошками, матами, підстилками із сіна або соломи.

Вживати тільки доброякісну питну воду, яку зберігають в закритих бачках і щоденно міняють. Неухильно виконувати розпорядок дня, тричі приймати їжу, займатись фізкультурою та спортом.



4. Електрообладнання трактора Т-150К

Трактор Т-150 входить до числа швидкісних універсальних тракторів. Ці моделі випускаються на Харківському тракторному заводі. Трактор має дві модифікації - це Т-150 і Т-150К. Т-150 гусеничний транспорт, а Т-150К - колісний. Т-150К є армійської модифікацією Т-154, яку використовували для буксирування артилерії і для виконання інженерних робіт у будівництві. Відмінністю трактора є відсутність задньої маятникової навіски. А також трактор відрізняється підігрівом двигуна, швидкість помітно збільшилася, а також була подовжена задня рама, і на ній розмістився вантажний кузов.

Особливості трактора Т-150:

Для трактора був випущений дизельний двигун марки СМД-60. Двигун V-подібний з шістьма циліндрами. Охолодження рідинне. Потужність двигуна дорівнює 150 к.с. трактор технологічний дисковий борона

Двигун Т-150К обладнаний системою очищення повітря. Вона включає в себе: циклонний двоступінчастий фільтр грубого і тонкого очищення.

Крутний момент від ККД передається до роздавальної коробки, а від неї йде на провідні мости.

Деталі ККД трактора між собою уніфіковані, тобто на них застосовуються однакові передачі та редуктори.

Трактор Т-150К призначений для виконання сільськогосподарських робіт з начіпним і причіпним знаряддями, а також для транспортних робіт із причепами і напівпричепами вантажопідйомністю до 21 т на магістральних і ґрунтових дорогах. Може використовуватися на землерійно-дорожніх роботах. Чотири ведучі колеса з пневматичними шинами низького тиску і могутній економічний двигун забезпечують високі тягові якості трактора. Широкий діапазон швидкостей дає можливість використовувати трактор з високою ефективністю на різних роботах. Коробки передач з гидрокерованими фрикціонами, що здійснюють переключення передач на ходу в межах діапазону, забезпечує 12 швидкостей руху вперед (три діапазони по чотири швидкості) і чотири швидкості заднього ходу. Роздавальна коробка має постійний привод заднього моста. Привод переднього ведучого моста при необхідності може відключатися. Гідрооб'ємне рульове керування забезпечує легке керування трактором і не вимагає регулювання при експлуатації. Пневматичний привод зупиночного гальма значно зменшує зусилля на важелі керування, не вимагає регулювання зазору до повного зносу фрикційних накладок. Пневмогідравлічний привод включення фрикційної муфти редуктора ВВП полегшує зупинку і розгін робочих органів агрегатованих машин. За замовленням споживача може поставлятися: - комплект коліс для здвоювання, що підвищує ефективність використання трактора на ранньовесняних роботах, слабонесучих і зволожених ґрунтах; - маятниковий причіпний пристрій. Використання здвоєних коліс дозволяє збільшити продуктивність тракторного агрегату з одночасним зниженням погектарної витрати палива. Рама - шарнірно-з'єднана, із двох напіврам, з'єднаних вертикальним і горизонтальним шарнірами. Підвіска - передній міст підвішений на двох ресорах з амортизаторами, задній - прикріплений жорстко до рами. Начіпний пристрій - шарнірно-підоймовий механізм із переналагодженням для навішення знарядь по двох- і трьох точковій схемах. Герметизована двомісна кабіна з каркасом безпеки і підвищеною площею скла забезпечує гарну оглядовість. Установка підресореного сидіння і кермового стовпчика, регульованої по куту нахилу і висоті, створюють умови підвищеної комфортабельності. Для полегшення пуску двигуна в зимовий час трактор обладнається передпусковим підігрівником. Трактор обладнаний гідравлічною системою з механізмом для навішення знарядь, гидрокерованим гаком для роботи з причепами і напівпричепами і незалежним валом добору потужності.

Характеристика

Потужність двигуна, кВт -121.40

Потужність двигуна, к.с.-165

Тягове зусилля, т.с. -4

Швидкість руху, км/год-3.37-30.1

Швидкість руху на задній передачі, км/год -5.1-9.1

Колія, мм -1860

Дорожній просвіт, мм -400

Найменший радіус повороту, м - 6.50

Питомі витрати палива, г/кВт.год -244

Питомі витрати палива, г/к.с. год -182

Висота підйому осі підвіски від поверхні грунту, мм -1050

Число обертів ВВП, об/хв -540

Маса експлуатаційна, кг -9060

4.1 Загальна будова та принцип дії електрообладнання трактора Т-150К

Електрообладнання трактора -- це джерела струму (основне і резервне) з пристроєм для автоматичного регулювання напруги і контролю їх роботи, споживачі електричної енергії, комутаційна (розподільна) апаратура, електропроводка та запобіжники від коротких замикань.

Номінальна напруга джерел і споживачів 12 В. Схема електрообладнання однопровідна. Другим струмопроводом є корпус трактора, на який під'єднують мінусовий полюс джерел струму і один вивід споживача.

Основне джерело струму -- генераторна установка потужністю 1000 Вт (п'ятифазний генератор Г309 і реле-регулятор РР-385Б) або 400 Вт (трифазний генератор Г304-БІ і реле-регулятор РР-362Б), а резервне -- акумуляторна батарея 6ТСТ-50ЭМС. Генератор і батарея ввімкнені між собою паралельно.

Акумуляторна батарея 7 (рис. 1) призначена для пуску пускового двигуна електричним стартером 6 і живлення споживачів при непрацюючому двигуні.

.

Генератор і живить всі споживачі і підзаряджує акумуляторну батарею під час роботи двигуна. Роботу генераторної установки і батареї контролюють за показаннями амперметра 14 і за розжарюванням контрольної лампи 2. При включенні «маси» вмикачем ВКМ лампа загоряється з повним розжарюванням, а після пуску двигуна і нормальній роботі генераторної установки вона пригасає. Якщо через деякий час після пуску двигуна стрілка наближається до нульової поділки амперметра, показуючи невеликий зарядний струм (відхилення стрілки вправо), це свідчить про хороший стан батареї і нормальну роботу генераторної установки. Відхилення стрілки вліво (при цьому лампа горить з повним розжарюванням) свідчить про розряджання батареї із-за ослаблення приводного паса генератора або несправностей генераторної установки, а постійний великий зарядний струм (понад 10 А) --про несправність генераторної установки або поганий стан батареї. Акумуляторну батарею плюсовою клемою під'єднують до генератора і споживачів через плавку вставку 12 на 60А (плавні вставки 12 та 13 об'єднані в блок запобіжників ПР-109), а мінусова -- до маси трактора вмикачем ВК 318-Б. Підключення плюсової клеми батареї на «масу» недопустиме, бо при цьому виводиться з ладу генератор.

Всі споживачі, крім стартера Ц під'єднані до джерел струму через запобіжники з плавкими вставками і їх можна включити тільки при ввімкненій «масі» вмикачем ВКМ. Виняток становить лише переносна лампа 9, яку через розетку 8 можна включити при будь-якому положенні вмикача «маси».

Стартер 6 (СТ-352Д потужністю 0,6. к. с. або СТ-362Д потужністю 0,75 к. с.) призначений для пуску пускового двигуна. Він являє собою електродвигун постійного струму послідовного (СТ-352Д) або змішаного (СТ-362Д, обмотка його четвертого електромагніта ввімкнена паралельно) збудження, з тяговим реле 1 і важільним приводом роликової муфти вільного ходу. Стартер СТ-352Д обладнано звичайним колекторно-щітковим вузлом, а СТ-362Д -- торцевого типу, щітки якого розміщені в спеціальних гніздах, зроблених у кришці, і притиснені до торцевого колектора спіральними пружинами. Головні контакти стартера замикає його тягове реле 5, втягувальну ВТ і удержувальну УД обмотки якого при включенні стартера під'єднують до акумуляторної батареї вмикачем ВК-316Б (повертають ключ вмикача). У вмикача 4 є чотири вивідні клеми (+, С, ЗК і СТ), з яких використовують лише дві -- ЗК і + (на тракторах, де провід від тягового реле стартера під'єднано до клеми СТ вмикача, його потрібно закріпити до клеми ЗК).

Ділянки кола і джерела струму захищені від коротких замикань блоком запобіжників з плавкими вставками № 1, № 2 і № 3.

Плавка вставка №1 на 20 А (луджений дріт діаметром. 0,36 мм) захищає кола електродвигунів вентилятора 17 кабіни і обдувного вентилятора 16, електроламп 36 (нитки сигналу «стоп») задніх ліхтарів трактора, ламп стоп-сигналу причепа та фар причіпних машин, що підключають через розетку 40 штепсельного рознімання. Вмикач стоп-сигналу встановлено на нижній секції комбінованого гальмового крана. Потрібний вентилятор вмикають перемикачем ПВ (П57).

Плавка вставка №2 на 10 А (луджений дріт діаметром 0,26 мм) захищає кола задніх фар 18 (включають вмикачем ВФ), плафона 19 кабіни (включають вмикачем ВП), сигналізацію повороту, яка здійснюється за допомогою електромагнітного переривника 21 покажчиків повороту (реле РС-410В), перемикача ПП, ламп 20 правого і ламп 23 лівого покажчиків повороту, розміщених у передніх і задніх ліхтарях, та контрольної лампи 22, встановленої на щитку приладів. При включенні правого або лівого повороту одночасно з лампами покажчиків переривистий світловий сигнал подає контрольна лампа 22. Плавка вставка Щ 3 на 20 А захищає кола звукового сигналу 10 (С311 або С44), який вмикають кнопкою 11, покажчика температури охолодної рідини, який складається з датчика 25 (ТМ100) і покажчика 31 (УК 133), сигналізатора аварійного тиску масла, що має датчик 26 (ММ 106Б) та контрольну лампу ЗО (А12-1), сигналізатора аварійної температури охолодної рідини, що складається з датчика 27 (ТМ 103) і контрольної лампи 28 (А 12-1), приладів освітлення, які вмикають центральним перемикачем 33.

Кнопка центрального перемикача має такі три фіксованих положення:

положення 0 (крайнє переднє) -- вимкнені прилади освітлення;

положення І (середнє) -- ввімкнені лампи 36 задніх ліхтарів, лампи 32 (А12-1) освітлення щитка приладів і лампи 39 передніх ліхтарів (габарити) або нитки 37 ближнього світла ламп передніх фар. Для переключення з передніх ліхтарів на ближнє світло або навпаки натискують носком ноги на плунжер ножного перемикача 34 (П53-Б);

положення II (крайнє заднє) -- ввімкнені лампи 36 задніх ліхтарів, лампи 32 освітлення приладів, а також залежно від положення рухомого контакту ножного перемикача 34 далеке або близьке світло передніх фар (близьке -- нитки 37 ламп фар, далеке -- нитки 38).

Розжарювання ламп освітлення щитка приладів регулюють поворотом кнопки центрального перемикача 33 (у перемикачі вмонтовано реостат). При обертанні кнопки за стрілкою годинника розжарювання ламп збільшується, а в зворотному напрямку -- зменшується, при повороті до упору лампи гаснуть.

Контрольні лампи сигналізаторів перевіряють вмикачем 29 (ВК-314). При включеній «на масу» батареї і натисненні на кнопку вмикача 29 лампи 28 і ЗО, якщо вони справні, загоряються з повним розжарюванням.

Для підключення приладів освітлення і сигналізації причіпних машин (знарядь) та причепів до електромережі трактора його обладнано семиклемною штепсельною розеткою 40, яку встановлено на задньому правому лонжероні рами. Схему під'єднання приладів освітлення і сигналізації причепа та причіпних машин зображено на рисунку 2.

За допомогою штепсельного рознімання допускається підключати три фари з лампами А12-32, два ліхтарі покажчика поворотів з лампами на 21 свічку, два габаритних ліхтарі на 3 свічки, два ліхтарі сигналу «стоп» з лампами на 21 свічку, а також кнопку 4 для подачі звукового сигналу і пристрій 10 аварійної сигналізації. Фари причіпних машин (знарядь) і пристрої аварійної сигналізації потрібно під'єднувати через вимикачі.

Споживачами електроенергії є також електроприлади передпускового підігрівника ПЖБ-300 і повітроохолодника. Електрична система підігрівника захищається металевим запобіжником. Її під'єднують до електромережі трактора через клему Д (рис. 1), а електричну систему повітроохолодника під'єднують до клем А і Б. Остання захищається плавкою вставкою 13 блока запобіжників ГІР-109.

Щоб виключити можливість пуску і роботи повітроохолодника при непрацюючому двигуні трактора (не допустити розряджання акумуляторної батареї на електродвигуни повітроохолодника), застосовано автоматичне блокування акумуляторної батареї (рис. 3). Складовими частинами блокування є контактор 8 (К.Т125) з нормально розімкнутими контактами КК та обмотками ПО і УО, реле 3 включення контактора (РС525) з нормально зімкнутими контактами КІ та обмоткою НО і датчик 1, який вмикає обмотку НО реле З на «масу» або вимикає її.

При працюючому двигуні контакти датчика 1 розімкнуті і обмотка НО реле включення контактора відключена. Якщо вмикачем 2 замкнути коло, через замкнуті контакти К1 до обмоток ПО та УО контактора подається напруга, контакти КК змикаються і вмикається електродвигун І вентилятора. При цьому перемикачем 7 можна вмикати електродвигун 5 водяного насоса.

Коли двигун не працює, контакти датчика зімкнуті. У випадку замикання кола вмикачем 2 по обмотці реле З протікає струм і контакти К1 розмикаються, напруга до обмоток ПО та УО не подається, контакти КК контактора залишаються розімкнутими і вентилятор повітроохолодника не вмикається.

У випадку зупинки двигуна без розмикання кола вмикачем і електродвигун вентилятора, а також електродвигун насоса, якщо він був ввімкненим, автоматично вимикаються.

Електрообладнання трактора Т-150 (рис. 4) відрізняється від електрообладнання трактора Т-150 К номенклатурою споживачів. На тракторі Т-150 встановлено електричний склоочисник 10 і відсутні такі споживачі та прилади:

передні і задні ліхтарі (лампи стоп-сигналу, покажчика поворотів та габаритів);

контрольна лампа, перемикач і переривник покажчика поворотів;

контрольна лампа далекого світла і вмикач стоп-сигналу.



Плавкі вставки блока 14 запобіжників захищають такі кола: № 1 на 20 А -- звукового сигналу, фар причіпних машин і склоочисника; № 2 на 10 А -- вентиля торів, плафона та задніх фар; № 3 на 20 А -- передніх фар, покажчика температури охолодної рідини, сигналізаторів перегрівання й аварійного зниження тиску масла та ламп освітлення приладів.

На тракторах Т-150 і Т-150К встановлені акумуляторні батареї 6ТСТ-50ЭМС (б -- шість послідовно з'єднаних акумуляторів номінальною напругою 2 В; ТСТ -- стартерна для важких умов роботи; 50 -- номінальна ємність при 20-годинному режимі розряджання і температурі електроліту 30° С в Л-год; Э -- бак виготовлено з ебоніту; МС -- сепаратори комбіновані з міпласт? і скловолокна).

Генераторна установка -- комплект генератора Г309 з реле-регулятором РР385-Б або РР362-Б.

Установка розрахована на роботу в схемі електрообладнання як з акумуляторною батареєю, так і без неї. У тракторів попередніх випусків генераторна установка складається з уніфікованого генератора Г304-Б1 потужністю 400 Вт і контактно-транзисторного реле-регулятора РР362-Б.

Генератор Г309 являє собою закриту, безконтактну, індукторну, однойменнополюсну, п'ятифазну електромашину змінного струму з однобічним електромагнітним збудженням і вбудованим випрямним пристроєм, складеним за п'ятифазною мостовою схемою на десяти напівпровідникових кремнієвих вентилях (діодах). Номінальна потужність генератора 1000 Вт. Він складається з таких вузлів і деталей:

статора З (рис. 5) з котушками п'ятифазної обмотки ОС;

двох кришок -- передньої І і задньої 2 -- з розміщеними в них закритими шарикопідшипниками 180504С9, в яких обертається ротор з шестипроменевою зірочкою індуктора;

корпуса 1 випрямного пристрою з розміщеними в ньому десятьма діодами типу ВА-20* і закритого кришкою 8;

стальної втулки з обмоткою (котушкою) збудження ОВ. Втулка закріплена гвинтами до передньої (стальної) кришки і, яка, як і втулка та статор 3, є магніто-проводами генератора.

На кришці 8 розміщена клемна колодка з клемами «+» (В) для під'єднання генератора до електромережі і «Ш» для підключення до відповідної клеми реле-регулятора.

Генератор охолоджується (обдувається) власним осьовим вентилятором 5, закріпленим разом з шківом 6 на приводному кінці вала. Для додаткового охолодження випрямляча на виступаючому із задньої кришки кінці вала ротора закріплено невелику крильчатку вентилятора. Для кращого відведення тепла задню кришку і корпус випрямного пристрою виготовлено з алюмінієвого сплаву із ребрами. Привод генератора здійснюється через клинопасову передачу від шківа вентилятора двигуна.



Статор 1 (рис. 6) набрано із листків електротехнічної сталі. На десяти рівномірно розміщених по окружності зубцях статора кріплять котушки п'ятифазної обмотки. У фазі дві послідовно з'єднані котушки, зміщені між собою по статору на 180° (через чотири зубці). Фази з'єднані п'ятикутником.

Ротор являє собою шестипроменеву зірочку (індуктор)1 2, набрану теж із стальних пластин і насаджену на вал.

Випрямний пристрій складається з п'яти діодів (вентилів) прямої полярності і п'яти зворотної. У корпус 4 пристрою запресовано п'ять діодів зворотної полярності, а в тепловідвід 6 -- діоди прямої полярності. Корпус і тепловідвід алюмінієві. Тепловідвід ізольовано від корпуса електроізоляційною прокладкою 8 і закріплено до нього п'ятьма ізольованими від тепловідводу і корпуса гвинтами, які одночасно використовують як клем не з'єднання двох діодів різної полярності і однієї фази (рис. 6).

Тепловідвід 6 являється плюсом генератора і з'єднаний проводом з його клемою В («+»). Мінусовою клемою генератора є один з гвинтів кріплення корпуса випрямного пристрою до задньої кришки. Один кінець обмотки збудження 3 під'єднано на корпус генератора, а другий S виведено на клему Ш колодки 9.

Принцип роботи генератора. При ввімкненні акумуляторної батареї на «масу» (рис. 1) в колі обмотки збудження проходить струм. Магнітний потік, який наводиться при цьому котушкою обмотки збудження, замикається через-стальну втулку 10 (рис. 6), повітряний зазор між втулкою і валом ротора 12, зірочку ротора 2, повітряний зазор між ротором та статором, зубці статора та кришку 11 генератора. У двох зубцях статора з котушками однієї фази (зубці цих котушок зміщені на 180°) величина магнітного потоку однакова і залежить від взаємного розміщення променів зірочки ротора (рис. 6) відносно зубців статора та величини магнітного потоку, створюваного обмоткою збудження.

При обертанні ротора в зубцях статора з котушками однієї фази величина магнітного потоку періодично змінюється від максимальної величини (промені зірочки знаходяться проти зубців статора) до мінімальної (проти тих же зубців статора розміщуються впадини зірочки ротора). Змінний за величиною магнітний потік, який замикається через зубці статора і пересікає провідники (котушки) п'ятифазної обмотки статора, наводить у них змінну електрорушійну силу (е. р. с.), яка випрямляється випрямним пристроєм, складеним за п'ятифазною двонапівперіодною схемою. Частота змінного струму залежить від частоти обертання ротора.

Контактно-транзисторний реле-регулятор РР385-Б (рис. 7)-- регулювальний пристрій генераторної установки. Фактично він є тільки регулятором напруги, оскільки роль реле зворотного струму частково виконує випрямний пристрій генератора (зворотний струм кремнієвих вентилів не перевищує 3 мА), а самообмеження максимального струму генератора досягається добором числа витків обмотки статора, тобто за рахунок індуктивного опору статорної обмотки.

Реле-регулятор складається з трьох пристроїв -- пристрою для регулювання напруги (електромагнітний вібраційний одноступінчастий регулятор PH, транзистор Т, резистори ЦІ /д, Ry, RTK та напівпровідникові діоди ДІ і Дг), пристрою для захисту транзистора (електромагнітне реле РЗ і діод Др) і перемикача посезонного регулювання (ППР).

Пристрій для регулювання напруги автоматично підтримує постійну напругу генератора при змінній частоті обертання ротора і цим забезпечує нормальний режим роботи споживачів електроенергії та підзаряджання акумуляторної батареї.

Транзистор Ш виконавчий елемент пристрою для регулювання напруги. Це напівпровідниковий підсилювач з трьома електродами (емітер ES Э, база -- Б і колектор -- К), роз'єднаними між собою перехідними (запираючими) шарами (транзистор типу р--її--р). Перехід між емітером і базою називають емітерним переходом, а перехід між колектором та базою -- колекторним. Емітер транзистора (р -- напівпровідник з дірчастою провідністю) через діод Д1 (рис. 7) з'єднано з плюсом джерела струму, колектор (рШ напівпровідник теж з дірчастою провідністю)-- через обмотку РЗо й обмотку збудження генератора 9 з мінусом, а базу (п -- напівпровідник з електронною провідністю) можна перемикати за допомогою електромагнітних реле PH та РЗ на мінус чи плюс джерела струму і цим переводити транзистор у відкритий або закритий стан. У відкритому стані транзистора опір між емітером і колектором малий, а в закритому -- великий. Транзистор перебуває у відкритому стані, коли потенціал бази нижчий потенціалу емітера (до емітерного переходу транзистора прикладена напруга в прямому напрямку), тобто зовнішню напругу ввімкнено плюсом до емітера, а мінусом до бази. Якщо ж потенціали емітера і бази рівні або потенціал бази дещо вищий потенціалу емітера (до емітерного переходу прикладена напруга в зворотному напрямку), транзистор перебуває в закритому стані і струм в колі колектора близький до нуля. Керує транзистором електромагнітне реле PH, чутливим елементом якого є обмотка РНо з протидіючою пружиною 1 якірця 2, а керівним-- нормально розімкнені срібні контакти К1, ввімкнені між плюсовою клемою В і базою транзистора. При зімкненні контактів К1 (рис. 7) база транзистора перемикається до плюсової клеми В, потенціал бази стає вищим потенціалу емітера і транзистор переходить у закритий стан. Термокомпенсація електромагнітного реле PH здійснюється послідовним ввімкненням у коло його обмотки РН0 термокомпенсаційного резистора RTк та підвіскою якірця 2 на термобіметалевій пластинці (на рис. 7 не зображено). Прискорювальний резистор Ry і додатковий резистор Ra ввімкнені між емітером та колектором (паралельно транзистору), а резистор Re -- між базою транзистора і «масою». Для спрощення схеми декілька паралельно ввімкнених резисторів замінені загальними резисторами .



Резистор Rtk стабілізує параметри притягування якірця і електромагнітного реле PH при змінах температури, Ry прискорює частоту коливань якірця, Ry і д визначають величину струму в обмотці збудження генератора при закритому стані транзистора, a Re визначає струм бази при відкритому стані. Резистори RTK і Ry намотані на спеціальному каркасі-барабанчику. Разом з ними намотано шунтуючий резистор опором 1,8 Ом (на рис. 7 не зображено), який поліпшує процес самозбудження генератора при використанні генераторної установки без акумуляторної батареї.

Запираючий діод ДІ пристрою для регулювання напруги сприяє більш активному і повному запиранню транзистора. Діод гасильного контура Дг захищає перехід між емітером і колектором транзистора від перенапруги, коли транзистор переходить у закритий стан, зменшується сила струму в обмотці збудження і в ній індукується е. р. с. самоіндукції .

Електромагнітне реле РЗ автоматично переводить транзистор у закритий стан у випадку короткого замикання в колі обмотки збудження (замикання клеми Ш на «масу» тощо), при якому через транзистор міг би пройти струм недопустимої величини і вивести його з ладу. Реле складається з трьох таких обмоток: основна РЗо -- ввімкнена послідовно в коло обмотки збудження генератора, допоміжна (зустрічна) РЗв -- ввімкнена паралельно обмотці збудження, удержувальна РЗу-- вмикається паралельно до генератора і акумуляторної батареї при зімкненні контактів К2. Нормально розімкнені контакти К2 через роздільний діод Др ввімкнені паралельно з контактами К1 регулятора напруги. Діод Др не дає можливості появлятися струмові в удержувальній обмотці ДЗу і змикатися контактам К2 при зімкненні контактів К1.

Перемикач посезонного регулювання (ППР) становить додаткову обмотку РНд (5 витків константанового дроту опором 2,5 Ом), намотану зверху основної обмотки РНо. Перемикач дає можливість підвищувати взимку (положення «З») і зменшувати влітку (положення «Л») регульовану напругу на 0,8--1,2В.

Робота реле-регулятора. У неробочому стані контакти К1 і К2 розімкнені, транзистор перебуває в закритому стані. При ввімкненні акумуляторної батареї на «масу» до емітерного переходу транзистора прикладається напруга у прямому напрямку і через нього починає протікати струм, величина якого обмежується резистором (струм бази не більше 0,5 А). При цьому опір між емітером і колектором зменшується (транзистор відкривається) і через транзистор обмотка збудження генератора вмикається до акумуляторної батареї. Струм кола бази транзистора протікає по такому контуру: плюс батареї -- амперметр -- клема В регулятора -- діод ДІ -- емітерний перехід транзистора -- резистор Rq -- корпус -- вмикач «маси» (ВКМ)--мінус батареї, а струм кола обмотки збудження генератора по контуру: плюс батареї -- амперметр -- клема В регулятора -- діод ДІ -- емітер -- колектор -- обмотка РЗо -- клеми Ш регулятора і генератора -- обмотка збудження генератора -- корпус -- ВКМ -- мінус батареї.

Одночасно при ввімкненні «маси» до акумуляторної батареї також вмикається обмотка РНо електромагнітного реле PH і по ній протікає струм, який замикається по контуру: плюс батареї -- клема В -- діод Д1 -- резистори Ry і RrK -- обмотка РНо -- корпус -- ВКМ -- мінус батареї. При цьому створюється магнітне зусилля, що діє на якірець 2 реле PH.

При непрацюючому двигуні або коли випрямлена напруга генератора менша напруги батареї обмотки збудження генератора, обмотки РНо і споживачів живляться від акумуляторної батареї. Якщо ж напруга генератора більша від напруги батареї, генератор живить споживачі та зазначені обмотки, а також підзаряджає батарею.

Якщо напруга генератора менша заданої величини 13,2--14,3 В (ППР у положенні «Літо»), контакти К1 реле PH розімкнені і транзистор відкритий. З підвищенням частоти обертання ротора напруга генератора і сила струму в обмотці РНо збільшуються. Коли величина випрямленої напруги генератора досягає заданої величини (13,2--14,3 В), магнітне зусилля на якірець 2 збільшується, він притягується до осердя і контакти К1 змикаються. База транзистора перемикається до плюсової клеми В і транзистор закривається. Оскільки потенціал емітера в цей момент нижчий потенціалу бази на величину спаду напруги на діоді ДІ, через емітерний перехід транзистора протікає незначний зворотний струм. У результаті цього забезпечується швидке і надійне запирання транзистора. При закритому транзисторі обмотки збудження живляться через резистори Ry і Ra струм збудження та магнітний потік в магнітній системі генератора зменшуються, отже, знижується напруга генератора. Це призводить до зменшення сили струму в обмотці РНо і магнітного зусилля на якірець 2 реле PH. Завдяки цьому пружина 1 розмикає контакти К1, транзистор відкривається і напруга генератора знову підвищується до регульованої величини.

У момент замикання контактів К1 і запирання транзистора різко зменшується струм в обмотці збудження генератора і в ній індукується е. р. с. самоіндукції. Струм, викликаний самоіндукцією, замикається по контуру: обмотка збудження -- корпус («маса»)-- діод Дг -- обмотка РЗо -- клема III генератора. Цим захищаеться транзистор від перенапруги і можливого пробою.

Реле захисту РЗ діє при короткому замиканні у колі обмотки збудження. Воно переводить транзистор у закритий стан при збільшенні сили струму в обмотці РЗо до 4,5 А, в якому він перебуває до усунення короткого замикання. Якщо замикання немає, магнітні потоки, створювані обмотками РЗо- і РЗв, спрямовуються назустріч один одному, тому сумарний магнітний потік осердя реле малий і пружина якірця утримує контакти К2 у розімкненому стані. При цьому через обмотку РЗу струм не протікає, бо цьому заважає діод Др.

При короткому замиканні у колі обмотки збудження, випадковому або непередбаченому замиканні на «масу» клем Ш (генератора чи регулятора) різко збільшується сила струму в обмотці РЗо, а струм в обмотці РЗвг зменшується до нуля, оскільки обидва її кінці з'єднані накоротко на «масу». Магнітне зусилля, що діє на якірець РЗ, збільшується і контакти К2 змикаються. База транзистора контактами К2 перемикається до плюсової клеми В і транзистор закривається. Із зімкненням контакти К2, обмотка РЗу вмикається на повну напругу джерел струму, магнітні потоки обмоток РЗо та РЗу складаються в контакти надійно і утримуються в зімкненому стані до усунення короткого замикання.

4.2 Методи діагностування

Організація технічного діагностування дорожніх машин перед проведенням перевірочно-регулювальних робіт і робіт з усунення несправностей виконують діагностування машин, що дозволяє без попереднього розбирання встановити можливі в них несправності. Діагностування за допомогою відповідних методів і технічних засобів забезпечує можливість виявлення в машинах і їх елементах несправностей, причини виникнення несправностей і тим самим установки потреби і обсягів в обслуговуванні та ремонті, а також перевірки основних експлуатаційних машин і з деякою наближеністю визначення ресурсу безвідмовної їх роботи для подальшої експлуатації . Підприємства, що випускають дорожньо-будівельні машини поряд з інструкціями з експлуатації машин зобов'язані розробляти також вказівки по діагностуванню випускаємих ними машин. У цих вказівках (що є частиною інструкцій з експлуатації) заводи-виробники встановлюють вид та періодичність діагностування, перелік показників для кожної машини, чисельні їх значення та допустимі відхилення, засоби для діагностування, послідовність діагностування, правила і способи їх виконання. Дорожньо-будівельні організації як власники машин згідно ГОСТ 25044-81 зобов'язані забезпечити проведення діагностування та відповідних робіт (згідно з інструкціями заводів-виготовлювачів) перед введенням машин в експлуатацію, під час роботи, перед технічним обслуговуванням і після технічного обслуговування, перед ремонтом і після ремонту. Технічному діагностуванню машин (включаючи бульдозери, скрепери, грейдери) піддаються двигуни та механізми і системи, ходові механізми, механізми приводів і управління, гідравлічні і пневматичні системи, електроустаткування. Впровадження в практику обслуговування і ремонту машин методів і засобів технічного діагностування дозволяє в середньому в 1,25 рази збільшити міжремонтний наробіток, відповідно зменшити трудові витрати і витрату запасних частин і матеріалів на ремонт і обслуговування машин шляхом попередження відмов; приблизно в 1,5 рази знизити простої машин з технічними несправностями; внаслідок більш високого ступеня технічної готовності машин зменшити не менше як на 5% витрату палива і мастильних матеріалів. Технічне діагностування машин підрозділяється на постійне та періодичне. Постійне діагностування проводиться машиністами під час роботи машин при виконанні щозмінних і періодичних технічних обслуговуванні. При цьому виді діагностування застосовуються найпростіші, часто вбудовані в машини та їх елементи прилади і пристосування, що забезпечують контроль роботи машин і виявлення в них несправностей. Періодичне діагностування проводиться, як правило, ланкою слюсарів-ремонтників на чолі з майстром-діагностом за обов'язкової участі машиніста діагностуємої машини при виконанні планових періодичних технічних обслуговувань, включаючи сезонні технічні обслуговування та поточні ремонти, а також у міру необхідності. Періодичне діагностування призначено для визначення експлуатаційних, функціональних, технічних і ресурсних показників діагностованих машин. Періодичне діагностування машин підрозділяється: за обсягом виконуваних робіт - на комплексне і часткове діагностування; за часом проведення - на причинне (виконуване по потребі в залежності від випадкових поломок і т. п.) і регламентне (виконується після напрацювання машиною певного часу або обсягу робіт) ; по зв'язку з операціями планового технічного обслуговування і ремонту - на залежне (проводиться одночасно з операціями технічного обслуговування або ремонту) та незалежне (проводиться незалежно від робіт з технічного обслуговування або ремонту машин); за технологією виконання - на загальне та поглиблене; по сукупності робіт - на просте і комплексне. Загальне діагностування проводиться з метою визначення технічного стану вузлів і складальних одиниць машин. При цьому виді діагностики встановлюють можливість подальшої роботи машин без регулювальних і ремонтних робіт; обсяг регулювальних і ремонтних робіт; необхідність проведення для окремих агрегатів, вузлів і складальних одиниць машин поглибленої діагностики; якість проведеного технічного обслуговування і ремонту. Виконання загальної діагностики поєднується з проведенням чергових обслуговуванні машин - ТО-1, ТО-2, ТО-3, а також поточного ремонту. Поглиблена діагностика проводиться з метою визначення місць несправностей, виявлення їх причин і характеру несправностей. При цьому виді діагностики встановлюють поглиблений діагноз; ресурс роботи машин в справному їх стані; обсяг регулювальних і ремонтних робіт. Виконання поглибленої діагностики поєднується з проведенням чергових обслуговуванні - ТО-2, ТО-3, а також за потреби у разі виявлення в процесі експлуатації машин несправностей. Просте діагностування виконується в відношенні якого-небудь вузла або складальної одиниці машини, а комплексне - у відношенні всієї машини чи її агрегатів. Перед технічним діагностуванням ставляться різні завдання: при виявленні експлуатаційних показників визначаються зміст і обсяг робіт по майбутніх технічному обслуговуванні або ремонту; при виявленні функціональних показників визначаються основні показники машин і дається загальна їм оцінка; при визначенні технічних показників виявляються несправності в машинах і причини їх виникнення; при визначенні ресурсних показників дається оцінка ізносного стану машини і її складальних одиниць з метою встановлення ресурсу безвідмовної їх роботи в подальшому. Комплексне діагностування включає в себе всі види періодичного діагностування, а також діагностування несправностей та ізносного стану машин. Воно проводиться для визначення характеру та обсягу комплексу робіт по технічному обслуговуванню і ремонту. Якщо при діагностуванні виявляється потреба в капітальному ремонті машини в цілому або окремих вузлів і складальних одиниць, то подальша робота по діагностуванню припиняється і несправні вузли і складальні одиниці замінюються новими або відремонтованими. Одночасно з ремонтом або заміною вузлів або складальних одиниць виконують операції чергового технічного обслуговування.

Рис. 8. Пересувна діагностична установка КИ-4270-А: 1 - контейнери; 2 - лещата; 3 - електрощит; 4 - прилад для випробування і регулювання форсунок; 5 - висувний щит; 6 - ящик для слюсарного інструменту та інвентарю; 7 - заточувальний апарат; 8 - верстак; 9 - стелаж; 10 - компресор; II - шасі автомобіля; 12 - слюсарний інструмент; 13 - тент; 14 - стіл; 15 - стілець.

Після виконання комплексного діагностування встановлюють гарантований ресурс безвідмовної роботи машини до максимального використання ресурсу їх працездатності, тобто до настання потреби в капітальному ремонті або списання. Комплексне діагностування проводять на спеціалізованому посту пункту технічного обслуговування або ремонтно-механічної майстерні. При загальному діагностуванні ставиться завдання визначення працездатності машини або виявлення ступеня зношеності в її елементах і дається якісна їм оцінка, тобто визначаються характер і величина ушкоджень. До основних технічних засобів для діагностування дорожньо-будівельних машин відносяться пересувні майстерні (установки) КИ-4270А (рис. 8) і КИ-13905, призначена в подальшому для заміни майстерні КИ-4270А.

Діагностична установка КИ-4270-А за складом устаткування і приладів дозволяє перевіряти і контролювати близько 100 різних параметрів технічного стану агрегатів, вузлів і складальних одиниць машин, базою для яких служать трактори та вантажні автомобілі, виявляти в них найбільш часто зустрічаються несправності і відмови і проводити регулювальні операції. Діагностична установка обслуговується майстром-діагностом і водієм цієї установки. Для цілей діагностування машин застосовується також переносний діагностичний комплект КИ-13901. За допомогою цього комплекту є можливість визначати технічний стан двигуна, рульового управління, ходової частини, електрообладнання. Тривалість діагностування технічного стану дорожніх машин в середньому становить: без регулювальних робіт - близько 4 год, з регулювальними роботами - 8-10 ч.

4.3 Основні несправності та методи їх усунення

Причина несправностей	Методи їх усунення
Генератор
Генератор не дає струму або дає малий зарядний струм
Слабкий натяг приводного ременя	Відрегулювати натяг приводного ременя так, щоб прогин його не перевищувало 10-15 мм при зусиллі 3 кгс
Обрив зарядного ланцюга	Усунути пошкодження
Не працює амперметр	Замінити амперметр
Самовільне спрацювання реле захисту реле-регулятора	Вимкнути вмикач «маси» та усунути коротке замикання
Спрацювало реле захисту реле-регулятора в ланцюгу збудження	Вимкнути вмикач «маси» та усунути коротке замикання
Зниження регульованої напруги	Направити реле-регулятор в майстерню для регулювання
Обрив ланцюга статорних обмоток генератора	Направити генератор в майстерню для регулювання
Замикання обмотки збудження генератора на «масу»	Направити генератор в майстерню для регулювання
Генератор не віддає повної потужності (різко знижує напругу при збільшенні навантаження)
Обмотки статора замикають на «масу»	Відправити генератор на ремонт в майстерню
Обрив в одній з котушок збудження генератора	Відправити в майстерню для заміни катушки збудження
Не працює випрямляч	Відправити генератор в майстерню для заміни непрацюючих діодів випрямляча
Регульована напруга має низький рівень регулювання	Відправити в майстерню реле-регулятор для регулювання
Шум генератора
Зношення підшипників	Відправити генератор в майстерню для заміни підшипників
Зігнутий вал ротора	Замінити генератор
Надмірний натяг або ослаблення ременя	Відрегулювати натяг ременя
Генератор не збуджується (при роботі аккумуляторної батареї)
Ввімкнене велике навантаження при пуску двигуна	Вмикати споживачів струму по черзі після досягнення номінальних оборотів вала генератора
Обрив фази генератора	Направити генератор в майстерню для ремонту
Не працює випрямляч	Направити генератор в майстерню для ремонту
Внутрішній обрив в реле-регуляторі	Направити реле-регулятор в майстерню для ремонту
Самовільне спрацювання реле захисту реле-регулятора	Направити реле-регулятор в майстерню для ремонту
Спрацювало реле захисту внаслідок короткого замикання в ланцюгу збудження	Вимкнути вмикач «маси» і усунути коротке замикання
Систематичне перегоряння електроламп
Підвищена напруга на клемах генератора	Відправити реле-регулятор в майстерню для регулювання
Порушення контакту на клемі «маси» реле-регулятора	Усунути несправність
Замикання клем на генераторі та реле-регуляторі

Подобные документы

• Схеми електрообладнання тракторів ЮМЗ

  Загальна схема електрообладнання трактора ЮМЗ-6КЛ. Тип і конструкція акумуляторної батареї. Принцип дії і будова генератора. Контактно-транзисторні регулятори напруги у генераторних пристроях, процеси їх роботи. Система запалювання в двигунах від магнето.
  
  реферат [4,8 M], добавлен 10.09.2010
  

• Моделирование плавности хода трактора Т-150К

  Плавность хода как один из основных эксплуатационно-технических показателей транспортных средств. Знакомство с особенностями и этапами моделирования плавности хода трактора Т-150К. Рассмотрение способов определения максимальных значений ходов подвески.
  
  курсовая работа [1,9 M], добавлен 16.12.2015
  

• Шнекороторный снегоочиститель на базе трактора Т-150

  Разработка конструкции шнекороторного снегоочистителя с гидроприводом на базе трактора ХТЗ-150К-09. Обзор существующих конструкций машин для уборки снега. Выбор аналога базового трактора, расчет шлицевого соединения. Безопасность и экологичность проекта.
  
  дипломная работа [3,7 M], добавлен 05.05.2012
  

• Автомобільне обладнання: будова та діагностування

  Залежність автомобіля в умовах експлуатації від справності приладів електроустаткування. Показники акумуляторів, будова акумуляторної батареї. "Амперне" навантаження, зберігання акумуляторів. Несправності акумуляторних батарей і їх діагностування.
  
  курсовая работа [1,3 M], добавлен 10.06.2010
  

• Транспортные электромеханизмы: трактор Т-150К и автомобиль ЗАЗ-1102

  Механизмы колесного трактора Т-150К и автомобиля ЗАЗ-1102: схемы электрооборудования, их составные элементы. Устройство двигателя СМД – 82 и МеМЗ-245 (корпусные детали, кривошипно – шатунный механизм, механизм газораспределения, система питания).
  
  контрольная работа [9,4 M], добавлен 20.11.2009
  

• Гальмівна система ВАЗ 2108

  Загальна будова, призначення та принцип дії гальмівної системи ВАЗ-2108, особливості структури та елементи. Основні несправності даної системи, рекомендації з ремонту та експлуатації. Розрахунок і правила техніки безпеки при ремонті гальмівної системи.
  
  курсовая работа [2,9 M], добавлен 26.04.2011
  

• Рульове керування ВАЗ-2107

  Загальна будова та принцип дії рульового керування ВАЗ-2107. Технічна характеристика автомобіля. Причини несправності, ремонт та методи відновлення деталей. Дані з охорони навколишнього середовища, охорони праці, менеджменту та маркетингу на підприємстві.
  
  курсовая работа [971,4 K], добавлен 23.04.2011
  

• Расчеты, связанные с транспортом в лесном хозяйстве

  Параметры, определяющие техническую характеристику двигателя. Понятие баланса мощности трактора, его составляющие на примере колесного трактора Т-150К. Тягово-эксплуатационные расчеты тракторного агрегата, производительность и потребность в топливе.
  
  контрольная работа [47,0 K], добавлен 03.02.2011
  

• Будова двигуна та його робота

  Призначення, загальна будова та принцип роботи двигуна внутрішнього згорання, його класифікація на одно- та двоциліндровий. Методика та етапи проведення технічного обслуговування механізмів двигуна, виявлення та усунення його характерних несправностей.
  
  методичка [28,6 K], добавлен 14.08.2009
  

• Кривошипно-шатунний механізм легкового автомобіля

  Забезпечення гарантованої працездатності автомобіля до чергового планового ремонту Призначення, будова і принцип роботи кривошипно-шатунного механізму. Обладнання, пристосування, та інструмент і матеріали, що застосовуються при виконанні ремонту.
  
  курсовая работа [215,4 K], добавлен 27.12.2015
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам