Технічне обслуговування і діагностування сільськогосподарських машин

Технічне обслуговування трактора в агропромисловому комплексі. Розрахунок трудомісткості робіт по ремонту сільськогосподарських машин. Побудова графіка завантаження майстерні. Організація робіт на дільниці і діагностування спеціалізованими ланками.

Рубрика Транспорт
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 09.05.2015
Размер файла 244,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

робочі місця для ТО і діагностування машин повинні бути оснащені підйомно-транспортним обладнанням і розміщені так, щоб виключити можливість випадкового наїзду на працюючих;

оглядові ями - обладнані спеціальними напрямними для коліс тракторів чи автомобілів, східцями для спуску в яму, а також стаціонарним низьковольтним освітленням (напругою 12 В), підлога та стіни оглядових ям облицьовані плиткою;

всі зовнішні входи і виходи, а також в'їзди у виробничі приміщення повинні мати тамбури для запобігання протягам і теплові завіси, двері тамбурів обладнані пристроями для само закриття;

між поставленими на обслуговування машинами та стінами приміщення, а також між машинами та стаціонарним обладнанням повинна бути відстань не менше 1,2 м; освітлення виробничих, побутових та допоміжних приміщень центральних виробничих баз та пунктів ТО машинно-тракторного парку повинно відповідати вимогам СНиП 11-4-79.

Враховуючи високу біологічну та гігієнічну цінність природного світла і його позитивний вплив на психологію людей та продуктивність праці, його треба максимально використовувати для освітлення робочих місць. Необхідно постійно стежити за чистотою вікон. Встановлено, що прозорість скла за шість місяців знижується: на посту ТО на 18-25%, в ковальсько-зварювальному відділенні на 30-35%, в слюсарно-механічному відділенні на 25-30%.

На практиці освітленість вимірюють одночасно двома люксометрами - у відділеному від вікон місці приміщення та назовні його.

Приміщення для ТО машин, крім природного, обладнують також штучним освітленням, яке може бути загальним, комбінованим та місцевим. У виробничих приміщеннях застосовують, як правило, комбіноване штучне освітлення.

При проведенні монтажу та реконструкції освітлення виробничих об'єктів необхідно:

застосовувати лампи тільки з відбивачами світла (для місцевого чи загального освітлення);

щоб напруга в мережі місцевого освітлення не перевищувала 12 В;

для користування переносними електроінструментами передбачити мережу напругою до 36 В;

світильники місцевого призначення закріплювати на спеціальних кронштейнах, які дозволили б змінювати напрямок світла;

у виробничих приміщеннях передбачити аварійне освітлення, мережа якого не залежить від основного освітлення. Воно повинно вмикатися автоматично при вимкненні основного освітлення;

в приміщеннях, де можливе нагромадження вибухонебезпечних парів чи газів, передбачити освітлення крізь захисні стекла в дахах або стінах.

Електромережу в таких приміщеннях виконують у вибухонебезпечному варіанті; виробничі, допоміжні та побутові приміщення обладнувати вентиляцією та опаленням, що забезпечуватимуть температуру та інші параметри повітря відповідно до вимог.

Наявність шкідливих речовин в повітрі приміщень для ТО не повинна перевищувати гранично допустимих концентрацій. Для підтримання необхідних параметрів повітря приміщення обладнують загально обмінною, витяжною, проточною або комбінованою системою вентиляції.

Кожний стенд для обкатки та випробування двигунів повинен мати індивідуальні канали для відведення відпрацьованих газів і витяжний пристрій над двигуном.

Робочі місця по перевірці форсунок на розпил палива обладнують спеціальними камерами, які не допускають забруднення повітря парами палива.

Приміщення для фарбування машин обов'язково обладнують окремою припливно-витяжною вентиляційною системою у вибухонебезпечному виконанні, що забезпечувала б восьмикратний обмін повітря. При цьому зовнішнє повітря повинно надходити до робочих місць зверху з попереднім фільтруванням. Забруднене повітря виводять з під машини через решітчасту підлогу. Робоче місце для приготування фарб обладнують місцевою витяжною вентиляцією.

Стіни в приміщеннях для фарбування машин та їх агрегатів фарбують масляною фарбою на висоту не менше 2 м, а стелю та верхню частину стін - клейовою фарбою. Температуру повітря в приміщенні підтримують в межах 16-20 єС, вологість повітря - 60-70%.

Пост фарбування машин та склад лакофарбових матеріалів оснащують засобами гасіння пожежі: пінними вогнегасниками, ящиками з піском, кошмами, лопатами та іншим інвентарем.

При механізованому фарбуванні машин в приміщенні утворюються вибухонебезпечні суміші парів. Це слід враховувати при виборі та використанні лакофарбових матеріалів.

Ефективність робіт по ТО машин в значній мірі залежить від створення нормальних побутово-гігієнічних умов для працівників. На території ремонтно-обслуговуючих баз господарств відповідно до санітарних норм треба обладнувати санітарно-побутові приміщення: душові, гардеробні, умивальні кімнати, туалети і т.п.

Душові приміщення споруджують з розрахунку 1 душова сітка на 3 чоловіки зайнятих ТО чи ремонтом машин і 1 душова сітка на 7 механізаторів, що працюють на машинно-тракторних агрегатах.

Для забезпечення працюючих питною водою на виробничих дільницях треба встановити сатураторні установки з газованою водою. Найбільш корисною є підсолена газована питна вода з вмістом кухонної солі від 0,2 до 0,5 % - особливо в жарку пору року. Допускається використання для питної води бачків з фонтануючими насадками. Такі бачки підлягають щоденній промивці та дезінфекції.

4.6 Розрахунок освітлення, вентиляції і опалення

Вентиляційне обладнання відділення центральної ремонтної майстерні призначене для видалення газів, парів, пилу, а також різних шкідливих речовин, які з'являються в процесі виробництва.

Вентиляція відділення може бути природною і механічною. Вентиляція буде здійснюватися через наскрізне природне провітрювання.

Природна вентиляція застосовується в приміщеннях для яких за існуючими нормативами кратність обміну повітря (число яке показує скільки разів повинен відбуватися обмін повітря на дільниці за годину) К?3. Це ті приміщення, в яких немає виділення шкідливих газів і на одного робітника припадає понад 50 мІ повітря. Для таких приміщень достатньо мати наскрізне природне провітрювання. Площа перерізу фрамуг або квартирок Fк приймаємо в розрізі 2- 4% від площі підлоги FД і визначаємо за формулою:

FK = 0.02…0.04; (51)

FK = 0.02 • 150 = 3;

Приймаємо 2.

Розрахунок природного освітлення полягає у визначенні світлової площі вікон та їх кількості. Його проводимо за формулою:

(54)

FД - площа підлоги, м2;

а - коефіцієнт природного освітлення, (а = 0,25…0,30).

За нормами будівельного проектування треба взяти стандартні норми вікон. Для дільниці ТО та діагностики приймаємо вікна шириною 2 і висотою 5 м.

Визначаємо площу вікна за формулою:

(55)

де а - ширина вікна, м;

b - висота вікна, м.

Знаходимо кількість вікон (n) за формулою:

де F0 - площа освітлення, м2.

Приймаємо 5 вікон.

Розрахунок штучного освітлення полягає у визначенні кількості і потужності електроламп.

Визначаємо потужність штучного освітлення, за формулою:

(57)

де WД - потужність штучного освітлення у ватах на 1 м2 площі підлоги, Вт.

Приймаємо потужність однієї лампи (N1) -200 Вт.

Визначаємо кількість ламп (m) за формулою:

(58)

Приймаємо 8 ламп по 200 Вт.

Розрахунок опалення полягає у визначенні потреби майстерні в паливі.

Через те, що немає всіх вихідних даних для розрахунку опалення всієї майстерні, його умовно треба зробити для заданого відділення, дільниці.

кг.

4.7 Протипожежні заходи

Основні заходи протипожежної безпеки зводяться до: встановлення і дотримання протипожежного режиму; забезпечення дільниці первинними засобами пожежогасіння; проведення контролю за станом електрообладнання та заземлення.

У майстерні повинні бути встановлені спеціальні сигналізатори пожежі та різноманітні заходи її попередження.

Майстерня повинна бути забезпечена протипожежними обладнанням та інвентарем, в число яких входять вогнегасники, ящики з піском, відра тощо.

Інвентар розміщується на різних дільницях майстерні в пожежно-небезпечних місцях. Для розміщення протипожежного інвентарю використовують дерев'яні щити, пофарбовані в червоний колір.

Усе електрообладнання повинне бути заземленим та обладнане засобами протипожежної безпеки. Необхідно своєчасно та у встановлені періоди проводити перевірку та обслуговування електропроводки, електрообладнання та засобів заземлення.

4.8 Опис пристрою

Пристрій складається з: силового гвинта, на я кий нагвинчується корпус, до корпуса за допомогою двох пальців кріпляться чотири тяги, пальці шплінтуються, до тяг кріпиться обойма, також з допомогою двох пальців. В обоймі розміщений захват який фіксується за допомогою болта. В силовий гвинт також вкручуються дві ручки, на кінці силового гвинта розміщений упор який складається в таком порядку: надівається шайба потім підшипник, потім стакан, підшипник і закручується гайкою. Пристрій призначений для знімання деталей різної форми і розмірів.

Принцип роботи. Встановлюється упор, надіваються захвати на деталь. Під час обертання силового гвинта корпус переміщується тягнучи за собою тягу, обойму, захват.

Пристрій можна регулювати по довжині і ширині.

5. Економічна частина

5.1 Розрахунок собівартості ТО-2 трактора ДТ-75МВ

Собівартість - це грошовий вираз затрат матеріальних засобів на одиницю ремонту, в даному випадку на одне технічне обслуговування трактора.

Собівартість складається з затрат по заробітній платі, витрат на миючі засоби і паливно-мастильні матеріали, затрат на придбання матеріалів і запасних частин для проведення ТО витрат на амортизацію основних засобів ТО, загально виробничих і загальногосподарських витрат, відрахувань у фонд соціального страхування, відрахувань в пенсійний фонд зайнятості.

Технічне обслуговування проводять майстри - наладчики і оператори машин.

Основна заробітна плата майстра - наладчика і тракториста складається з оплати праці на основний час роботи, тобто виконання ТО.

Основний час оплачується по відрядно преміальній системі, використовуючи відрядні тарифні ставки тракториста і машиніста I, II, III, IV, V, VI, розрядів.

Затрати праці на основну заробітною плату визначаємо за формулою:

(59)

де Кr1, Кr2, …, Кrn - час затрачений на виконання 1-ї, 2-ї,..., n-ї операції ТО трактора;

Тс1, Тс2,..., Тсn - тарифна ставка взята відповідно розряду роботи кожної операції з операційно-технологічної карти, грн.

Додаткова заробітна плата встановлюється в процентному співвідношенні до основної і складається з:

- доплати за класність % І розряду 20 %, ІІ розряду - 10 %;

- доплати і премії за вироблену с/г продукцію - 10 %;

- премії за своєчасне і якісне ТО машин - 15 %;

- надбавка за стаж - 12 % від суми доплат всіх видів.

Доплату за класність визначаємо за формулою:

(60)

Доплати і премії за вироблену с/г продукцію розраховуємо за формулою:

(61)

Затрати на додаткову оплати праці становлять:

(62)

Затрати по заробітній праці на ТО-3 трактора ДТ -75МВ знаходимо по формулі:

(63)

Вартість миючих засобів і ПММ визначається із виразу:

(64)

де Пп - потреба в миючих засобах і ПММ на одне ТО-2 трактора ДТ-75МВ;

Цп - вартість однієї літри миючого засобу та ПММ.

Для ТО-2 трактора ДТ-75МВ необхідно:

- масло моторне М10Г2 - 20,66 кг по 14,60 грн.;

- масло гідравлічне М8Г2 - 15 кг по 12,65 грн.;

- масло трансмісійне ТАП-15В - 22,7 кг по 18,30 грн.;

- змазка пластична ЛИТОЛ-24 - 0,92 кг по 28,50 грн.;

- матеріал оптирочний - 1,1 кг по 3грн.

Витрати на амортизацію основних засобів ТО визначаємо за балансовою вартістю обладнання, становлять 10 % вартості основних засобів:

(65)

де Воб - питома вартість обладнання, приладу, інструментів, що припадає на 1 м2 виробничої площі.

(66)

Витрати на амортизацію основних засобів визначаємо із виразу:

(67)

де t2 - трудомісткість одного ТО-2 трактора ДT-75МВ, год.;

Тн - трудомісткість номенклатурних робіт в майстерні, год.

Загальновиробничі витрати визначаємо у відсотках від затрат по основній заробітній платі та амортизації основних засобів. Приймаємо, що вони становлять 12 %.

(68)

Загальногосподарські витрати приймаємо рівними 20 %. Загальногосподарські витрати становлять:

; (69)

Відрахування у фонд єдиного соціального податку становить 37,19 % від фонду оплати праці і визначають за формулою:

(70)

Собівартість ТО машини - це сума витрат всіх затрат, яку визначаємо за формулою:

(71)

5.2 Розрахунок річних витрат

Розрахунок загальних річних затрат (Вр) на технічне обслуговування трактора ДТ-75МВ проводимо за формулою:

(72)

де - річна кількість ТО-2 тракторів ДТ-75МВ.

Висновки

В процесі виконання дипломного проекту я організував і спланував виробничий процес на пункті ТО та діагностики з розробкою технології ТО-2 трактора ДТ-75МВ.

В розрахунковій частині я розрахував кількість ТО ремонтів МТП, трудомісткість робіт по ТО і ремонту. Побудував план та графік завантаження майстерні, розрахував режим роботи майстерні.

В технологічній частині дипломного проекту я описав значення і задачі ТО машин, розробив технологію проведення технічного обслуговування трактора ДТ-75МВ, склав операційно-технологічну карту ТО-2. Також розрахував площу дільниці, підібрав обладнання та розмістив його по приміщенню.

В організаційній частині я описав організацію робіт в майстерні та на дільниці. Описав охорони навколишнього середовища і безпеку життєдіяльності. Пояснив правила протипожежної безпеки. Зробив розрахунок освітлення, вентиляції та опалення.

В економічній частині провів розрахунок собівартості ТО-2 трактора ДТ-75МВ, а також розрахунок загальних річних витрат.

Результатом виконання дипломного проекту я поглибив і закріпив теоретичні знання і навики здобуті за час навчання.

трактор сільськогосподарський машина агропромисловий

Література

1. Агулов П. та ін. Довідник по технічному обслуговуванню сільськогосподарських машин. - К.: Урожай, 1989, 256 с.

2. Водолазов Н.К. Курсовое и дипломное проектирование по механизации сельського хазяйства. - М.: Агропромиздат, 1991, 216 с.

3. Вознюк Л.Ф. та ін. Технічне обслуговування і діагностування сільськогосподарських машин. - К.: Урожай, 1988, 237 с

Гуревич Д.Ф., Цырин А.А. Ремонтные мастерские совхозов и колхозов: Справочная книга. - Л.: Агропромиздат, 1988, 336 с.

Дацишин О.В. та ін. Дипломне та курсове проектування. - К.: Урожай, 1996, 192 с.

Калашников А.Г. та ін. Експлуатація і ремонт машинно-тракторного парку (курсове і дипломне проектування). - К.: Вища школа, 1983, 360 с.

Лауш Т.В. та ін. Ремонт машин. - К.: Вища школа, 1984, 200 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.