Завдання та організаційні основи побудови цивільного захисту. Захист населення та територій від впливу надзвичайних ситуацій

аварійно-рятувальні формування і підрозділи (це ОРС МНС області

спеціалізовані аварійно-рятувальні служби (див. додаток);

сили і засоби місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

сили і засоби територіальних підсистем єдиної системи цивільного захисту;

сили і засоби підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності і підпорядкування, які залучаються у відповідному порядку до здійснення заходів цивільного захисту;

добровільні рятувальні формування.

З метою оперативності реагування на загрозу і виникнення НС, недопущення можливої загибелі людей, зменшення матеріальних втрат і організацію задоволення першочергових потреб населення, яке постраждало, в області складено "План дій органів управління і сил цивільної оборони Волинської області з попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій"

План визначає порядок дій і відповідальність керівництва відповідних органів управління, об'єктів, підприємств, установ і організацій, військових формувань, а також основні заходи щодо організації і проведення робіт з попередження та ліквідації НС техногенного і природного походження, узгодження строків їх виконання, фінансові, матеріальні та інші ресурси, які необхідні для цих заходів і робіт, та виконавців, які відповідальні.

Координація діяльності місцевих органів державної виконавчої влади, територіальних органів міністерств та відомств, виконавчих комітетів Рад, підприємств, установ та організацій, військових формувань, що залучаються до виконання завдань, пов'язаних з безпекою населення та забезпеченням його життєдіяльності під час НС, покладається,в межах своєї компетенції, на комісію ТЕБ та НС області.

Головне управління МНС у Волинській області, Управління з питань НС ОДА і здійснюють керівництво силами цивільного захисту під час ліквідації НС регіонального рівня, організовують і підтримують постійну взаємодію з органами управління та підрозділами міністерств і відомств, які залучаються до спільних дій.

Підставами для введення Плану в дію являється виникнення на території області НС техногенного, природного та екологічного характеру загальнодержавного та регіонального рівня.

До виконання завдань інженерного забезпечення при ліквідації наслідків НС природного та техногенного походження залучаються всі наявні сили та засоби підприємств, установ і організацій області незалежно від їх форм власності і господарювання.

У першу чергу при виникненні НС задіються:

1. Головне управління МНС у Волинській області, Управління з питань НС ОДА.

2. Чергові сили та засоби, оперативні групи ДАЕК "Волиньобленерго", Львівської залізниці, Волинської дирекції УДПЕЗ "Укртелеком", обласного об'єднання "Облавтодор", обласного управління "Облводгосп", ВАТ ДХК "Волиньвугілля", об'єктів водопровідно-каналізаційного господарства та теплопостачання, хімічно-вибухо-пожежонебезпечних з наступним нарощуванням сил та засобів, залученням необхідної кількості особового складу і механізмів для виконання рятувальних і невідкладних аварійно-відновлювальних робіт.

Військові підрозділи Західного ОК МО України;

- згідно розрахунків з наступним нарощуванням зусиль згідно обстановки, рішень обласної комісії з ТЕБ та НС області та взаємно узгоджених з управлінням НС області рішень щодо цього.

У подальшому, з уточненням обстановки, згідно планів дій на випадок НС та рішень комісій з ТЕБ та НС відповідного рівня, до ліквідації наслідків НС природного та техногенного походження задіються основні сили та засоби міст і районів області, у тому числі: інженерна, дорожня, автомобільна та інша техніка. На підставі доручень та наказів НЦО області - голови облдержадміністрації, рішень комісії з ТЕБ та НС області, розпоряджень Управління НС області при необхідності залучаються інші підприємства і установи області.

Обласні служби, інженерно-будівельна, автодорожня, житлово-комунального господарства, газопостачання, водного господарства, енергетики. Організація інженерного забезпечення рятувальних та невідкладних АВР (як власними силами, так і силами і засобами, що надаються), життєзабезпечення постраждалого населення в зонах відповідальності міст та районів області покладається безпосередньо на начальників ЦО - голів райдержадміністрацій, міськвиконкомів.

Чергові аварійні сили підприємств, установ, організацій, їх оперативні групи виконують завдання на підпорядкованих об'єктах згідно планів дій на випадок аварій та на підставі розпоряджень (наказів) начальників ЦО цих об'єктів, з наступним, при необхідності, нарощуванні зусиль за рахунок власних резервів.

Інженерні сили та засоби підприємств, установ та організацій, спеціалізованих воєнізованих формувань, військових підрозділів задіються поешелонно з виділенням 1,2 ешелону і резерву.

Сили і засоби, призначені для інженерного забезпечення виконання рятувальних, аварійних робіт, інших завдань виходять у призначені зони, райони і місця як самостійно (для виконання завдань на підпорядкованих об'єктах, а підставі розпоряджень Управління НС області, наказів начальника ЦО області, рішень комісії з питань ТЕБ та НС області (для виконання робіт у визначених їм зонах, районах, містах по плану начальника ЦО області).

Інженерні рятувальні та невідкладні АВР проводяться цілодобово, у 2-3 зміни.

Сили ЦЗ області.

У відповідності з “Положенням про обласну територіальну підсистему єдиної державної системи запобігання і реагування на НС техногенного та природного характеру” затвердженим розпорядженням голови ОДА від 06.04.99р. №229 і зареєстрованого Волинським обласним управлінням юстиції 13.04.99р. №18/328.

За рішенням голів обласних та районних державних адміністрацій, виконавчих органів рад. За наказами керівників державних підприємств, установ та організацій на базі існуючих спеціалізованих служб і підрозділів (будівельних, медичних, хімічних, ремонтних та ін.) утворюються позаштатні спеціалізовані формування, призначені для проведення конкретних видів невідкладних робіт у процесі реагування на НС. Ці формування проходять спеціальне навчання, періодично залучаються до участі в практичному відпрацюванні дій з ліквідації НС разом з силами постійної готовності.

Громадські об'єднання можуть брати участь у виконанні робіт, пов'язаних із запобіганням і реагуванням на НС, під керівництвом управлінь з питань НС та цивільного захисту населення, за наявності в учасників зазначених робіт - представників цих об'єднань відповідного рівня підготовки, підтвердженого в атестаційному порядку.

Сили і засоби недержавних підприємств, установ та організацій можуть брати участь у виконанні робіт, пов'язаних із запобіганням і реагуванням на НС за окремими угодами з місцевими органами виконавчої влади.

Ст. 34 Закону України „Про правові засади цивільного захисту” до сил ЦЗ віднесені „спеціальні служби центральних та інших органів виконавчої влади, на які покладаються завдання цивільного захисту”.

Ст. 12 Закону України „Про Цивільну оборону України” визначено, що „для забезпечення заходів з цивільної оборони, захисту населення і територій від наслідків НС та проведення спеціальних робіт у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, місцевих державних адміністраціях, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності і підпорядкування створюються спеціалізовані служби цивільної оборони: енергетики, захисту сільськогосподарських тварин і рослин, інженерні, комунально-технічні, матеріального забезпечення, медичні, оповіщення і зв'язку, протипожежні, торгівлі і харчування, технічні, транспортного забезпечення та інші”.

Далі в цьому Законі зазначено, що „організаційні засади створення служб цивільної оборони, їх завдання, функції і повноваження визначаються у Положенні про Цивільну оборону України”.

Проте в зазначеному Положенні немає жодного слова про служби цивільної оборони. Суттєва різниця полягає і в термінах „спеціальні” та „спеціалізовані” служби.

Термін „спеціалізовані” служби є легітимним тому, що за його визначенням в ст. 1 Закону „Про аварійно-рятувальні служби” - це такі служби, які здатні виконувати специфічні завдання. У самих назвах цих служб визначена їх спеціалізація.

Створюються такі служби на базі управлінь, відділів органів виконавчої влади і самоврядування, а також на базі ВАТ, ДП, різних компаній, об'єднань. Діють такі служби на підставі положень про них. Сили та засоби таких служб визначають їх начальники. Перелік спеціалізованих служб ЦО Волинської області.

Положення про спеціалізовані служби розробляються в органах, які їх створюють.

Не потрібно плутати самі терміни «спеціалізовані служби» і «спеціалізовані аварійно-рятувальні служби». Останні створюються як професійні у відповідності з Законом України «Про аварійно-рятувальні служби”. Сили аварійно-рятувальної служби уже розглянуті в другому питанні цієї методичної розробки.

Ст. 34 Закону України «Про правові засади цивільного захисту» до сил ЦЗ віднесені формування особливого періоду. Про такі формування у названому Законі немає ніяких пояснень. Відсутнє і положення про формування особливого періоду. Термін «особливий період» уже наведений в цій методичній розробці.

За логікою, формування особливого періоду - це ті ж невоєнізовані формування цивільної оборони.

Ст. 11 Закону України «Про Цивільну оборону України» визначає, що невоєнізовані формування цивільної оборони створюються в областях, районах, містах, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності і підпорядкування у порядку визначеному КМУ.

Такий порядок визначений п.8 Положення про Цивільну оборону України, де зазначено, що невоєнізовані формування цивільної оборони - це складова частина сил цивільної оборони, які утворюються на воєнний час в областях, міста, районах, а також на підприємствах, що продовжують свою виробничу діяльність під час війни.

До невоєнізованих формувань належать загони, команди, групи, ланки, які призначені для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у разі НС.

Комплектування невоєнізованих формувань здійснюється у встановленому законодавством порядку.

На даний час, на жаль, такого порядку не створено.

Порядок використання особового складу невоєнізованих формувань, його матеріального, технічного, фінансового забезпечення, а також матеріального стимулювання в мирний час визначають державні адміністрації.

Відповідно до Закону «Про Цивільну оборону України» до невоєнізованих формувань ЦО зараховуються працездатні громадяни України, за винятком жінок, які мають дітей віком до 8 років, жінок з середньою та вищою медичною освітою, які мають дітей віком до 3 років, та осіб, які мають мобілізаційні розпорядження.

5. Права та обов'язки робітників, службовців та населення за умов цивільної оборони

Виходячи із вимог нормативно-правової бази у сфері цивільної оборони України, захисту населення і територій від можливих надзвичайних ситуацій техногенного, природного, екологічного, соціально-політичного та воєнного характеру кожний громадянин України має право на захист свого здоров'я і життя.

Громадяни України мають право на:

достовірну інформацію у сфері цивільної оборони, захисту населення і територій від НС;

оповіщення про загрозу виникнення та виникнення надзвичайних ситуацій та порядок дій за ними;

колективні та індивідуальні засоби захисту від наслідків надзвичайних ситуацій;

підготовку до дій в умовах надзвичайних ситуацій;

часткову або повну компенсацію як потерпілим матеріально-технічних або інших збитків внаслідок надзвичайної ситуації;

фінансову допомогу як потерпілим внаслідок надзвичайних ситуацій;

відселення або евакуацію із зон надзвичайних ситуацій, небезпечних для життя і здоров'я громадян;

приймання участі у ліквідації надзвичайних ситуацій у складі невоєнізованих формувань ЦО;

забезпечення мінімальних умов життєзабезпечення при проживанні у осередках ураження та зонах зараження;

медичне та соціальне забезпечення в умовах надзвичайних ситуацій.

При участі громадян під час проведення робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій у складі невоєнізованих формувань громадяни мають право на:

вичерпну та достовірну інформацію, в тому числі про об'єкти, на яких проводяться аварійно-рятувальні роботи, необхідну для виконання ними своїх обов'язків;

безперешкодний допуск на територію та об'єкти, що постраждали;

екіпіровку та оснащення згідно з технологією проведення зазначених робіт;

харчування за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, на яких проводяться робити, або відповідного органу місцевого самоврядування;

використання в порядку, передбаченому цим Законом, для рятування людей та у випадках крайньої необхідності засобів зв'язку, транспорту. інших матеріальних засобів підприємств, установ та організацій, що знаходяться в зоні проведення аварійно-рятувальних робіт;

Громадяни у разі зарахування їх до штату професійної аварійно-рятувальної служби або залучення в індивідуальному порядку чи в складі об'єктової аварійно-рятувальної служби до проведення аварійно-рятувальних робіт підлягають особистому страхування на випадок захворювання, часткової або повної втрати працездатності, загибелі (смерті), спричинених виконанням обов'язків рятувальників, зазначених у контрактах, укладених під час їх прийому на роботу, або договорах щодо проведення аварійно-рятувальних робіт, до яких вони залучаються.

Страховими подіями для рятувальників є загибель (смерть) під час виконання ними обов'язків, зазначених у контрактах або договорах щодо проведення аварійно-рятувальних робіт, до яких вони залучалися, смерть, що настала внаслідок поранення, контузії, травми чи каліцтва або захворювання в період і у зв'язку з виконанням ними зазначених у контрактах або договорах обов'язків, а також втрата працездатності, що виникла внаслідок виконання цих обов'язків чи проведення таких робіт. Зв'язок страхової події з виконанням рятувальниками обов'язків, зазначених у контрактах або договорах, встановлюється під час розслідування зазначених випадків згідно із законодавством.

Страхування громадян, які були залучені до проведення аварійно-рятувальних робіт в індивідуальному порядку чи в складі об'єктових аварійно-рятувальних служб, здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що залучили рятувальників до проведення цих робіт, за рахунок коштів, які виділяються на їх проведення.

Порядок та умови обов'язкового особистого страхування рятувальників встановлюється КМ України.

Оплата праці рятувальників, які були залучені у індивідуальному порядку чи в складі об'єктових аварійно-рятувальних служб, за час їх участі у проведенні аварійно-рятувальних робіт, а також за час необхідної професійної підготовки здійснюється згідно з укладеними договорами органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, що залучили рятувальників до проведення зазначених робіт, за рахунок коштів, які виділяються на проведення аварійно-рятувальних робіт і робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків з розрахунку середньомісячного заробітку за місцем основної роботи, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Громадяни України при виконанні обов'язків у сфері цивільної оборони, захисту населення і територій від НС зобов'язані:

бути ініціативними, самовідданими та наполегливими під час виникнення та ліквідації наслідків НС;

твердо знати індивідуальні і колективні засоби захисту і уміло використовувати їх в умовах надзвичайних ситуацій;

знати сигнали цивільної оборони і уміти діяти за ними;

знати порядок проведення відселення і евакуації, свої обов'язки і дії при проведенні евакозаходів;

уміло проводити рятувальні і невідкладні аварійно-відновлювальні роботи в осередках ураження (зараження) і районах стихійних лих, оказувати само- і взаємодопомогу при пораненнях і ураженнях, не допускати невиправданих ризиків;

уміти виготовляти найпростіші засоби захисту органів дихання, проводити герметизацію свого житла та виконувати роботи з пристосування під укриття заглиблених і наземних споруд;

удосконалювати свої знання і підготовку з цивільної оборони, професійні здібності, постійно підтримувати свій психологічний стан на належному рівні;

утримувати в належному стані довірені їм засоби індивідуального та колективного захисту та засоби для ліквідації надзвичайних ситуацій;

виконувати вимоги відповідних органів управління у сфері цивільної оборони, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Структура ЦО(ЦЗ) об'єкту

Начальник ЦО(ЦЗ) - керівник підприємства, установи, організації, сільській голова (в сільській раді).

Відповідальний з питань надзвичайних ситуацій - призначається начальником ЦЗ.

Створюється комісія з питань надзвичайних ситуацій (голова і декілька членів).

Для забезпечення заходів з ЦО, захисту працюючих і територій від наслідків НС та проведення спеціальних робіт створити служби ЦО (призначити відповідальних) з оповіщення, медицини, транспортне забезпечення і ін..

Для поточної роботи (збір інформації, ведення обліку, підготовки пропозиції начальнику ЦО) під час проведення навчань з ЦО і під час ліквідації НС створити робочу групу.

Для оцінки обстановки на місці НС, організації робіт щодо її ліквідації створюється оперативна група.

Для виконання рятувальних та інших невідкладних робіт, а також для ліквідації наслідків НС, створюються невоєнізовані формування (аварійно-рятувальні формування).

Висновки

Ми разом маємо зробити все необхідне, щоб територіальна система цивільного захисту з органів відстоювання регіональних, а іноді і містечкових інтересів, стала воістину провідником і реалізатором державної політики у сфері природно-техногенної безпеки.

Слід мати на увазі, що техногенний стан ближчим часом не покращиться, тому готовність до дій набуває стратегічного характеру.

Є нагальна необхідність докорінно змінити ставлення до системи прогнозування. Всі мають чітко усвідомити, що прогноз - це основа прийняття рішення. Чим вище вірогідність передбачень, тим вірніше рішення, тим конкретніша і цілеспрямована робота.

Справа розумних - передбачати біду доки вона не прийшла, справа хоробрих - впоратися з бідою, як вона вже настала. Тож, давайте будемо і розумними, і хоробрими.

Навчальна література і посібники

1. Закон України “Про цивільну оборону України” №2974-XII, 1993 р.

2. Закон України “Про правові засади цивільного захисту” від 24.06.2004 р. №1859-IY.

3. Закон України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” УПУ №1809-III, 2000 р.

4. Постанова КМУ “Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру” №1198, 1998 р.

5. Наказ МНС України, №387, 1998 р. “Типове Положення про територіальну підсистему єдиної державної системи запобігання і реагування на НС техногенного та природного характеру”.

6. Періодичні видання МНС України, 1998-2007 рр.

Додаток

Перелік спеціалізованих служб цивільної оборони Волинської області

1. Енергетики (на базі ВАТ “Волиньобленерго”).

2. Захисту сільськогосподарських тварин(на базі управління ветеринарної медицини в Волинській області).

3. Захисту сільськогосподарських рослин(головне управління агропромислового розвитку).

4. Інженерно-будівельна (управління капітального будівництва ОДА).

5. Комунально-технічна та укриття населення (управління містобудування, архітектури та ЖКГ ОДА).

6. Медична (управління охорони здоров'я ОДА).

7. Оповіщення і зв'язку (Волинська філія ВАТ "Укртелеком").

8. Протипожежна (управління МНС у Волинській області).

9. Торгівлі і харчування (головне управління економіки ОДА).

10. Технічного та матеріального забезпечення (ВАТ “Волиньагрореммаш”, ВАТ “Волиньголовпостач”).

11. Транспортного забезпечення (Волинське обласне автотранспортне управління).

12. Дорожнього забезпечення (Служба автомобільних доріг у Волинській області, ДП “Волинській облавтодор”).

13. Охорони громадського порядку(Управління МВС України в Волинській області).

14. Забезпечення ПММ (ВАТ “Волиньагропоставка”).

15. Інформаційна (Управління з питань внутрішньої політики, зв'язків з громадськістю та засобами масової інформації ОДА).

16. Спостереження і лабораторного контролю (Обласна санітарно-епідеміологічна станція, Волинський центр гідрометеорології).

Сили цивільного захисту області

1. Сили і засоби оперативно-рятувальної служби головного управління МНС України у Волинській області.

2. Установи ветеринарної медицини.

3. Сили та засоби, які залучаються до ліквідації можливих аварій на водопровідно-каналізаційних мережах (на базі управлінь ЖКГ, водоканалів).

4. Сили та засоби, які залучаються на ліквідацію аварій на системах газопостачання (Волинське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів, ВАТ “Волинь газ).

5. Сили та засоби, які залучаються на ліквідацію аварій в енергетичних системах (сили ВАТ Волиньобленерго).

6. Обласна служба медицини катастроф (на базі медичних установ МОЗ, МО, МВС, Мін трансу).

7. Сили та засоби, які залучаються до ліквідації аварій на мережах теплопостачання (на базі теплопостачальних організацій міст і районів області).

8. Сили та засоби, які залучаються до ліквідації аварій на лініях зв'язку (сили Волинської філії ВАТ Укртелеком).

9. Сили і засоби лісогосподарських підприємств і господарств, що залучаються для гасіння пожеж у природних екосистемах (підрозділи ДЛГ Волинь ліс, Волиньагроліс).

10. Сили і засоби підприємств, які залучаються для ліквідації НС на автомобільних дорогах (підрозділи управління магістральних доріг, автодору, шляхові ремонтно-будівельні дільниці).

11. Сили та засоби, які залучаються для ліквідації аварій на залізничному транспорті (МНС, аварійно-відновлювальний поїзд залізниці, пожежний поїзд залізниці, МО, МВС).

12. Аварійно-рятувальний взвод МНС України.

13. Волинська пошуково-рятувальна служба.

14. Наявна інженерна техніка підприємств і установ області.

15. Невоєнізовані формування ЦЗ, аварійно-рятувальні формування об'єктів.

16. Мережа спостереження і лабораторного контролю області (18 СЕС, 15 вет. лабораторій, 6 метеостанцій, 1 гідрометеообсерваторія, 40 об'єктових лабораторій, 1 станція хімічного захисту, відділ контролю упр. екології).

Размещено на Allbest.ru