Захист від зброї масового ураження, наслідків зруйнувань радіаційно, хімічно небезпечних об`єктів

Уражаючі фактори ядерного вибуху, їх характеристика. Заходи захисту особового складу та військової техніки від їх впливу. Аварії на хімічно небезпечних об`єктах, на ядерних енергетичних установках. Засоби індивідуального захисту шкіри та органів дихання.

Рубрика Военное дело и гражданская оборона
Вид методичка
Язык украинский
Дата добавления 15.08.2009
Размер файла 108,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

ЗКЗК - загальновійськовий комплексний захисний костюм

Призначений для захисту шкіряних покровів особового складу ЗС України від:

ОР (отруйних речовин);

СВЯВ (світлового випромінювання ядерного вибуху);

РП (радіоактивного пилу);

БА (бактеріологічних аерозолей).

Захист шкіряних покровів від ОР костюмом ЗКЗК забезпечується знешкодженням парів ОР промащенням захисної білизни, багатошаровістю та герметичністю конструкції костюму. Захист шкіряних покровів від прямого впливу СВЯВ забезпечується їх покриттям вогнезахисною пропиткою тканини куртки, брюк і головного убору, багатошарового костюму зазорами між шарами матеріалів.

Захист від РП та БА забезпечується будовою тканини, багатошаровістю та герметичністю конструкції захисних костюмів.

ЗКЗК складає: пілотка з козирком, куртка, брюки, підшоломник, захисна сорочка, захисні кальсони. Костюм ЗКЗК в залежності від умов боєвої обстановки може бути у положенні “похідне”, “наготові” та “бойове” (“атом”, або “гази”).

ЗКЗК одягається у слідуючому порядку: одягнути та застебнути натільну білизну (кальсони та сорочку); одягнути захисні кальсони, застебнути застібку та зав`язати тесьму ; одягнути не застібаючи брюки; навернути портки та одягнути чоботи; одягнути захисну сорочку, заправити її в брюки; застебнути захисну сорочку та брюки; одягнути та застебнути брючний ремінь: одягнути куртку; одягнути польові спорядження чи поясний ремінь.

Засоби індивідуального захисту шкіри ізолюючого типу

ЗЗК - загальновійськовий захисний костюм

ЗЗК спільна з фільтруючими ЗІЗШ призначені для захисту шкіряних покровів особового складу від ОР, РП, БА, а також для зниження зараження обмундирування, спорядження, взуття та індивідуальної зброї. ЗЗК є засобом захисту періодичного носіння.

В комплект ЗЗК входить: захисний плащ ОП-1м (плащ, чохол для плаща, утримувачи плаща (2 шт.), шпеньки (19 шт.), закріпки (4 шт.), захисні панчохи (панчохи - 1 пара, шпеньки - 6 шт.), тясьма (2 шт.), а також в ЗЗК використовуються захисні перчатки 2-х видів: літні БЛ-1м та зимові БЗ-1м). Літні - п`ятипалі, зимові - двохпалі.

ЗЗК використовують в положеннях: “похідне”, “наготові” та “бойове”.

Підбирання плащів проводять за ростом військовослужбовця:

І ріст - до 166 см, ІІ ріст - від 166 до 172 см, ІІІ ріст - від 172 до 178 см, ІV рост - 178см та вище.

Підбір панчох проводять за розміром взуття: І ріст - взуття до 40 розміру, ІІ ріст - від 40 до 42 розміру, ІІІ ріст - 43 та більше.

Л-1 - костюм захисний легкий

Призначений для захисту шкіряного покрову особового складу та запобігання потраплення на обмундирування та взуття забруднення ОР, РП, БА. Л-1 є засобом захисту періодичного носіння.

Л-1 складається: куртка з капюшоном та головним хлястиком; сумка; брюки (що включають боти, хлястики, промежний хлястик, бретелей, виконаних монолітно), перчатки.

Костюм Л-1 використовують разом з ЗКЗС.

Костюм Л-1 використовують у трьох положеннях: “похідне”, “наготові” та “бойове”.

Підбір костюмів Л-1 проводять за ростом військовослужбовця: І ріст - до 166 см, ІІ ріст - від 166 до 172 см, ІІІ ріст - 172 см та вище.

КЗС - костюм захисний сітчатий

Призначений для захисту тіла та обмундирування особового складу від світлового випромінювання.

Склад: куртка та брюки, промащені вогнезахисним складом.

Витримує світловий імпульс 11 кал/см2.

Спеціальна обробка

Вона включає свнітарну обробку особового склада, дезактивацію, дегазацію та дезінфекцію озброєння, техніки, обмундирування, взуття, спорядження та засобів індивідуального захисту.

Спеціальна обробка ділеться на:

часткову - що включає часткову санітарну обробку особового складу, часткову дезактивацію, дегазацію та дезінфекцію озброєння та техніки. Організує її командир підрозділу без зупинки виконання бойових задач. Здійснюється особовим складом з використанням табельних та підручних засобів;

повну - що включає повну санітарну обробку особового складу та повну дезактивацію, дегазацію, дезінфекцію ОВТ, обмундирування, взуття, спорядження та засобів індивідуального захисту. Вона проводиться після виконання бойової задачі з розпорядження старших начальників як у районах розташування, так і на пунктах спеціальної обробки, що розгортаються підрозділами хімічних військ.

Санітарна обробка заключається в видаленні з особового складу радіоактивних речовин, знешкодженні та виведенні отруйних речовин та біологічних засобів.

Дезактивація: виведення радіоактивних речовин із зараженої поверхні до допустимих величин зараження, нешкідливих для людини.

Дегазація: знешкодження заражених об`єктів шляхом зруйнування (нейтралізації) або виведення отруйних речовин. Дегазація може здійснюватися хімічним, фізико-хімічним або механічним шляхом.

Дезінфекція: знищення хвороботворних мікробів та зруйнування токсинів на об`єктах, що підлягли зараженню. Здійснюється хімічним, фізичним або біологічним методом.

Дезактивуючі розчини

1. Вода.

2. Розчинники - 0,075 та 0,15% водні розчини на основі порошку СФ-2У.

Дегазуючі розчини

Дегазуючий розчин № 1 - для дегазації ОР: іприт, VХ (2% розчин ДТ-2 в дихлоретані).

Дегазуючий розчин № 2 - для дегазації ОР: зарін, зоман.

2-ащ (2% їдкого натру, 5% моноетаноламіна в 20% аміачної води).

2-бщ (10% їдкого натру та 25% моноетаноламіна у воді).

1-1,5% водна суспензія ДТС-ГК для дегазації ОР: VХ, іпріт, зарін, зоман при температурі +5 та вище.

РД, РДА, РД-2 для дегазації ОР: VХ, іпріт, зарін (хлорбензол, керосін, етилцеллозоль).

Допустимі норми забрудненості РР обробляємих поверхонь

відкриті участки тіла - 50 мрад/год.;

обмундирування - 50 мрад/год.;

протигаз - 50 мрад/год;

ЗЗК - 50 мрад/год.;

військова техніка не броньована - 200 мрад/год.;

військова техніка броньована - 400 мрад/год.

Мета та заходи захисту від ЗМУ

Мета захисту військ від ЗМУ - максимальне послаблення впливу на них Я, Х, Б зброї ворога, збереження їх боєздатності та забезпечення виконання поставлених їм задач.

Захист військ організується своєчасно та проводиться безперервно з урахунком постійної готовності до бойових дій в умовах застосування ворогом зброї масового ураження.

Мета ЗЗМУ досягається рішенням задач по створенню умов, забезпечуючих зниження втрат о/с, озброєння, техніки та матеріальних засобів. Ці умови створюються за рахунок своєчасного та якісного здійснення слідуючих основних заходів:

роззосереджуванням (зміною районів розташування) військ та матеріальних засобів;

інженерним обладнанням районів розміщення військ;

використанням захисних і маскуючих якостей місцевості;

попередженням військ при безпосередній загрозі і початку застосування ЗМУ, та оповіщенням про радіоактивне, хімічне та біологічне зараження;

виявленням наслідків застосування ворогом ЗМУ;

забезпеченням безпеки і захисту військ при діях в районах зруйнування, затопленнь, пожеж та районах зараження;

санітарно-гігієнічними, спеціальними, профілактичними та протиепідемічними заходами;

ліквідацією наслідків застосування ворогом ЗМУ.

Роззосередження військ

Роззосередження військ та періодична зміна районів їх розміщення здійснюється з цілью максимально зменшити втрати військ, а також обважчити противнику знаходження та вибір об`єктів для поразки ядерною, хімічною та біологічною зброєю.

Порядок та ступінь роззосередження установлюються командиром в залежності від задачі, яку необхідно виконати, захисних та маскуючих властивостей місцевості, можливостей та її інженерному обладнанню, з урахуванням захисних властивостей озброєння та військової техніки.

При роззосередженні необхідно дотримуватись слідуючих вимог:

роззосередження не повинно погано впливати на можливості підрозділів виконувати поставлену задачу, поважчувати управління підрозділами, взаємодію та формування бойового порядку.

Критерій та межа роззосередження військ установлюються в залежності від комбінованної дії на особовий склад уражаючих факторів ядерної зброї. Найважливішими критеріями тут являються:

тип ядерних боєприпасів, застосування яких з боку ворога найбільш ймовірно (в наступі, обороні об`єктів, розміщених поблизу лінії бойових дій ЯЗ - потужністю 1-2 тис.т, по другим ешелонам частин і об`єктам військового тилу ядерні боєприпаси потужністю 10-50 тис.т, по найбільш глибоким об`єктам боєприпасами й великою потужністю).

Формула для визначення небезпечної відстані від ЯВ до об`єкту:

, де

- ймовірна небезпечна відстань, км;

- небезпечна відстань від вибуху боєприпасу заданої потужності, який противник може застосувати по об`єкту;

E- ймовірність відхилення ядерного засобу противника від можливоі точки прицілювання.

Зменшення площі комплексного ураження особового складу на різній місцевості

Тип місцевості

Коефіцієнт зменшення Ку

місцевість без лісу

лісова місцевість

Рівнина

1

0,8-0,7

Холмиста

0,9

0,7

Гірська

0,8-0,2

0,6-0,3

Лісні масиви, зворотні схили висот, яри, кар`єри захищають від хімічної зброї, але разом з тим у них створюються зони застою парів ядовитих речовин. Стійкість ядовитих речовин у лісі більша ніж на відкритій місцевості в 10 разів. Ліси, кущі, балки, зворотні схили висот мають добрі маскувальні властивості.

Захисні властивості фортифікаційних споруд

Споруди

Коефіцієнт послаблення

УВ

СИ

ЛР

Одиночний окоп для стрільби стоя

1,5

2

2,5

10

Щіль для відділення

1,5

2

5

20

Щіль перекрита

2,5

-

30-40

40

Бліндаж

5-6

-

400

400

Сховище танкового типу

7-8

-

2000

1000

Кратність послаблення іонізуючих випромінювань військовой техніки, не маючих протирадіаційних екранів

Вид проникаючої радіації

Вид радіаційного

випромінювання

В/т

нейтронне

гама-

сумарне

зараженої

випромінювання

випромінювання

випромінювання

місцевості

Танк

3,3

10

4

10

БТР

1,5

15

1,5

4

Автомобіль

1

1

1

1,5-2

Попередження військ про безпосередню загрозу застосування противником ЗМУ

Попередження військ про безпосередню загрозу застосування противником ЗМУ здійснюють штаби на основі розвідувальних даних про підвезення противником ядерних, хімічних боєприпасів на аеродроми, в позиційні райони ракетних військ, про викладку їх на вогневих позиціях, про зосередження авіаціі, пускових установок ракет артилерії в певних районах, про удосконалення заходів захисту своїх військ, про діяльність його штабів по організації застосування ЗМУ, про виявлення масового взльоту авіації і пуску ракет противника і інших даних.

Для попередження встановлюються певні сигнали, віддаються окремі розпорядження. Після отримання сигналу про загрозу ядерного нападу командири зобов`язані прийняти заходи до строгого дотримання установлених районів розташування підрозділів, максимальному використанню захисних властивостей місцевості, озброєння і військової техніки.

Повідомлення про РХБ зараження

Повідомлення про РХБ зараження організується для негайного прийняття заходів захисту і здійснюється, коли характер небезпеки відомий і порядок дій військ по сигналам завчасно визначений. Сигнал передається тільки тим військам, які можуть опинитися в зоні впливу хмари забрудненого повітря на всю глибину його поширення. Повідомлення здійснюється централізовано і автономно.

Сигнали повідомлення:

- радіаційна небезпека;

- хімічна тривога.

Забезпечення безпеки та захисту о/с при дії у районах зруйнувань, пожеж, зараження

Забезпечення безпеки та захисту о/с при дії у районах зруйнувань, пожеж і в зонах зараження досягається вибором найбільш цілісообрвзних дій о/с у районах зруйнувань, пожеж, потопів в зонах зараження, вмілим використанням засобів УЗ і об`єктів колективного захисту, захисних властивостей техніки і споруд, протирадіаційних препаратів, антибіотиків, проведення спеціальної обробки.

На зараженої місцевості знаходять:

- коефіцієнт радіаційного захисту;

- кількість змін;

- коефіцієнт послаблення радіації в місцях роботи та відпочинку;

- час, витрачений на перехід від місць відпоцінку к місцям роботи і обратно, чи час, витрачений на виконання робіт поза схованок в течії одного циклу роботи;

- довготривалість одного циклу роботи.

Забезпечення безпеки і захисту о/с під час дій в зонах руйнувань, завалів, пожеж, затоплень, заражень

Забезпечення безпеки і захисту о/с під час дій в зонах руйнувань, завалів, пожеж, затоплень, заражень досягається виконанням слідуючих міроприємств:

безперервним веденням РХБ розвідки;

своєчасним і вмілим використанням засобів індивідуального, колективного захисту;

захисних властивостей озброєння, військової техніки, місцевості, протирадіаційних препаратів, антидотів, засобів екстреної медичної допомоги, інженерних споруд;

вибором найбільш вигідних засобів подолання зон зараження, пожеж, завалів і затоплень;

суровим встановленням правил поведінки о/с на зараженій місцевості.

Подолання зон (районів) зараження

Способи подолання підрозділами зон зараження залежать від виду і степені зараження місцевості і характера виконуємої задачі.

Основними засобами подолання зон радіоактивного зараження є рух крізь зону з ходу не очікуючи спаду рівня радіації і рух через зону після спаду високих рівней радіації.

Подолання зони радіоактивного ураження можно і змішуючи вказані засоби. Зони радіоактивного зараження долають по маршрутам, забезпечуючих найменше облучення о/с. Подолання зони ураження після спада рівня радіації проводять в умовах, коли очікування не веде до зрива виконання поставленої задачі, передові загони і окремі підрозділи можуть перекидуватися через зону на вертольотах і літаках.

Ліквідація наслідків застосування противником ЗМУ

Ліквідація наслідків застосування противником ЗМУ в підрозділах і на об`єктах тила проводиться в цілях відновлення боєздатності і включає: розвідку вогнищ ураження; аварійно-рятувальні і лікувально-експлуатаційні міроприємства; локалізацію і гасіння пожеж; відновлення фортифікаційних споруд і шляхів для маневра військ; проведення ізоляційно-обмежувальних міроприємств в вогнищах біологічного зараження, дезактивацію, дегазацію, дезінфекцію матеріальних засобів, місцевості, доріг і споруд.

Заходи по ліквідації наслідків застосування ЗМУ слідує здійснювати як правило не перестаючи виконувати бойових завдань силами і засобами підрозділів за допомогою спеціальних військ і служб.

Мета та задачі забезпечення РХБ захисту

Мета забезпечення РХБ захисту військ:

створення необхідних умов для виконання підрозділами та частинами поставлених задач в умовах зруйнування радиаційно-хімічних об`єктів, застосування противником ЗМУ;

аерозольна протидія технічним засобам розвідки противника та маскування військ та об`єктів аерозолями;

ураження противника запалювальної зброї.

Задачі:

Виявлення, оцінка масштабів та наслідків зруйнуваннь радіаційно-хімічно небезпечних об`єктів та застосування противником ЗМУ.

Ліквідація наслідків зруйнувань радіаційно-хімічно небезпечних об`єктів та застосування противником ЗМУ.

Аерозольна протидія механічним системам розвідки та ураження противника.

Ураження противника запалювальною зброєю.

Заходи РХБ захисту, які забезпечують виконання даних задач.

Задача виконується:

веденням РХБ розвідки;

проведенням радиаційного, хімічного контролю;

збір та обробка інформації про параметри ЯР,РХЗ.

Задача виконується:

проведенням спеціальної обробки військ, знеособленого озброєння, військової техніки, матеріальних засобів;

дегазацією, дезінфекцією участків місцевості, доріг, споруд, пилоподавління на них;

забезпечення безпеки військ по РР, БЗ та інших пожежних речовин.

Задача виконується за рахунок:

осліплення противника аерозолями;

маскування військ та об`єктів аєрозолями;

маскування об`єктів радіопоглинаючіми пінами та покриттями.

Задача досягається:

безпосереднім застосуванням запалювальної зброї по живій силі, техниці,фортифікаційним спорудам;

створення пожеж у ройонах розташування противника.

Планування задач забезпечення РХБ захисту частин здійснює начальник служби РХБ захисту, командир та штаб підрозділу, командир роти, взводу. У частині начальник складає план забезпеченя РХБ захисту у підрозділах. План та вказівки відроблюються на карті. До плану створюється пояснююча записка. На карті вказується бойовий порядок, задача забезпечення сил та засобів для їх виконання.

У поставленій записці розписуються задачи та заходи забезпечення РХБ захисту, сили та засоби, строки та порядок їх виконання.

Організація та порядок виконання заходів забезпечення РХБ захисту підрозділів, частин.

Радіаційна, хімічна, неспецифічна біологична розвідка (РХБР)

РХБР організується та проводиться з метою своєчасного забезпеченя командирів штабів даними про РХБ обстановку.

РХБР ведеться безперервно силами штатних та позаштатних хімічних розвідувальних дозорів (ХРД), хімічних спостережуваючих постів (ХСП), хімічними спостережувачами.

Штатні ХРД, ХСП складають відділення радіаційної, хімічної розвідки військ, підрозділів РХБ захисту. Позащтатні ХРД, ХСП складають з спеціально підготовленого особового складу, оснашених приладами РХБР, екіпажів гелікоптерів, машин, установлених приладами РХБР.

У підрозділах типу “взвод” радіаційне, хімічне спостереження кладеться на спеціально підготовлених спостерігачів.

Розрізняють два способи ведення РХР:

1. Ведення радіаційного, хімічного спостереження.

2. Ведення безпосередньо РХР.

1. Спосіб виконується ХСП.

2. Спосіб виконується ХРД.

Штатний та позаштатний ХСП повинні мати хорошій обзір та маскування. Спостереження ведеться з машини, у окопі, у траншеї у ході сполучення.

Основними задачами ХСП є:

ведення РХБ спостерігання, метеорологічного спостерігання;

оповіщення військ про РХБ зараження;

позначення кордонів участків зараження;

контроль зв зміненням рівней радіації на місцевості та зараження повітря ОР;

взяття проб повітря, води, грунту, рослинності та отправка їх у лабораторії.

Для ведення спостереження, як правило, отривають окоп для стрільби стоя.

На бруствері окопу розгортають метеоокомплект МК-3, який дозволяє визначати напрямок та швидкість повітря, температуру повітря та грунту. Для визначення міцності доз УВ мається прилад УМД-1 р(с), ДП-5, зараженість повітря ОР визначається за допомогою приладів ПГО-М, ВПХР. Біологічне зараження визначається за зовнішними признаками. Пост має документацію (журнал РХС), секундомер, планшет, компас, димові гранати, схему ориєнтирів, журнал метеорологічного спостерігання, комплект знаків обгороджування, комплект відбору проб.

У складі посту 2 спостерігача. Задачу пост получає від командиру підрозділу. Черговий спостерігач получає задачу від старшого посту. При спалахі ЯВ черговий спостерігач подає сигнал “повітря”, визначає азимут напрямку на ЯВ, час, вмикає секундомер та подає на дно окопу, після проходження повітряної ударної хвилі вимикає секундомер та визначає по часу прихода повітряної ударної хвилі відстань до ЯВ, V = 330 м/с і вмикає прилад ДП-5 (ИМД-1) та визначає міцність дози. Результати спостереженка доповідає старшому посту.

ЯВ - q, Ам= 350, міцність дози ІВ, напрямок руху радіоактивного облака.

При виявленні розкрившихся у повітрі ракет, польоті авіації, артилерійському обстрілі, та при виявленні характеричних прикмет застосування ОР подає команду (сигнал) “хімічна тривога”, вмикає прилад хімічної розвідки, визначає тип, групу ОР. Результати доповідає старшому посту.

При безпосередноьї загрози та обнаруженні радіоактивного зараження рівень радіації 0,5 Р/г та вищє спостерігач доповідає старшому посту та по його команді подає сигнал “радіаційна небезпека”.

ХДР визначає кордони участків зараження, шляхи їх обходу ИИ подолання та встановлює знаки огородження. Позаштатний ХРД призначається у складі старшого, 1-2 розвідників та водія. Дозор забезпечується автомобілєм, радіостанцією, приладами РХР, знаками огородження пристосованими для отбору грунту та води, схемами маршрутів розвідки, бланками повідомлень, переговорною таблицею (таблицею сигналів).

Приведення у готовність дозору здійснюється за вказівкою командиру підрозділу. ХРД ведуть розвідку на машині та пішки, самостійно або у складі колони. Знаки огородження виставляються на обочині дороги на відстані 50 м від границі зараженого участку (при хімічному зараженні), а при радіоактивному зараженні й внутрішнього.

При розвідці маршрутів у складі колони підрозділу чи у складі рекогносцеровочної групи ХРД діє в заданому місці чи попереду на відстані 4,5 км, підтримує зв`язок з командиром рекогносцеровочної групи чи командиром підрозділу. При розвідці запасної позиції, району розмежування, нового району ХРД об`їзджає увесь район.

По залишенні розвідки подається подробна схема маршруту чи району розвідки. Швидкість ведення наземної розвідки радіаційного ЯВ - 30-40 км/г, а АЕС - 10-15 км/г, хімічної ЦСОР - 8-12 км/г, СОР - 10-15 км/ч.

Воздушна радіаційна розвідка ведеться на вертольотах ИИ-8 зі швидкістю 100-200 км/г на висоті 50-100 м, довжиною 400-500 км.

Радіаційний та хімічний контроль Контроль опромінювання

Організація контролю опромінювання о/с у підрозділі предбачає: розподіл військових вимірювань дози, визначення порядку видачі військових та індивідуальних вимірювань дози о/с; визначення порядку перезарядки, сняття показів вимірювань дози та обліку доз опромінювання, визначення порядку збору даних та подання повідомлень про боєздатність о/с у радіаційному відношенні; підготовку необхідної документації.

Порядок та строки видання вимірювачей дози визначає командир підрозділу. Порядок та періодичність сняття показів військових вимірювачей дози та їх перезарядка установлюються, виходячи з діапазону вимірювання чи доз опромінювання. Облік доз опромінювання о/с водиться у роті (батареї) - на весь о/с у журналі обліку радіоактивного опромінювання о/с. У батальоні на весь о/с управління, на усіх офіцерів та прапорщиків за підрозділ.

Повідомлення про боєздатність у радіаційному відношенні:

____________ за станом на ________________

підрозділ (година, дата)

Повністю

Огранічено боєздатний

Підрозділ

боєздатний

І ступені

ІІ ступені

ІІІ ступені

Дози опромінювання офіцерів

Військове

Прізвище та

№ вимірювання

Сумарна доза,

Посада

звання

ініціали

дози

рад

командир ________________________________

підрозділ, в/освіта, підпис

В становлені строки кожнодобово подають:

командири взводів зведення про величини доз опромінювань на кожне відділення;

командири рот - повідомлення про боєздатність у радіаційному відношенні кожного відділення, дози опромінювання офіцерів та прапорщиків;

начальник штабу батальону - повідомлення про боєздетність у радіаційному відношенні кожного взводу та дозу опромінювання офіцерів.

Вихідні дані для ориєнтированної оцінки ступеня боєздатності наземних підрозділів у радіаційному відношенні по величинам доз опромінювання

Ступені боєздатності

Дози опромінювання (рад), получені у ході

4 діб

1 місяцу

Повністю боєздатні

Огранічено боєздатні

І ступень

до 50

до 150

до 100

до 250

ІІ ступень

до 250

до 400

ІІІ ступень

250

400

Контроль радіоактивного зараження

Контролю радиоактивного зараження у підрозділі могут подвергатися о/с, техніка, різне майно, засоби захисту, обмундировання для визначення доцільності їх дезактивації чи повноту її проведення, продукти харчування та вода - для визначення можливості їх використання. При проведенні контролю у зоні зараження спочатку вимірюється гама-фон місцевості, а потім зараженість об`єкту:

К - коефіцієнт екранізації об`єкту.

Люди - 1,2.

Особисту зброю, обмундирування, ЗЗШ, тара - 1,0, автомобілі - 1,5.

Ракетна техніка, літаки - 2.

Хімічний контроль техніки та матеріальних засобів проводяться при застосуванні хімічної зброї, після виводу частини з зони хімічного зараження. Техніка підвергається хімічному контролю також після дегазації та возміщення її повноти.

Спеціальна обробка підрозділу

Організацію та здійснення спеціальної обробки залежат від умов обстановці, у якої знаходяться та діють підрозділи, від виду та ступеню зараження, наявності часу та засобів обробки. При недостатності часу та засобів проводится частинна спеціальна обробка.

Повна спеціальна обробка може проводитись безпосередньо у районі розташування на маршруті виходу з зони зараження чи у районі спеціальної обробки, як своїми силами, так з притягненням підрозділів РХБ захисту. Дозвіл на проведення повної спеціальної обробки дає командир з`єднання. При визначенні необхідності проведення спеціальної обробки слідує виконувати результати радіаційного та хімічного контролю.

Дезактивацію зараженої техніки та зараженої місцевості не проводять. Доцільно проводити її при згортанні техніки. При зараженні техніки ОР, БЗ необхідно облікувати, що її повна спеціальна обробка не создає умов для дій о/с на зараженої місцевості без засобів захисту.

При здійснюванні маршу повна спеціальна обробка проводиться після виходу з зони зараження в РСО силами підрозділів РХБ захисту. Повна спеціальна обровка автомобілей проводиться протиранням звичайної поверхні за допомогою бранспойтів з щітками дегазаційних комплектів і машин. Обладнання кабин та внутрішні поверхні кузова протираються ветошью змоченою ДДД розчином. Тенту обробляється окремо.

Витрата розчинів визначається за формулою: W = S b, а необхідний час за формулою: = W/v m, де

S- площа обробляємої поверхні, кв.м;

b - норма витрати, розчину при обробці техніки, л/кв.м;

v - витрата розчину через брандспойт, л/хв;

m - кількість брандспойтов.

Норми витрати

1. Дезактивація - 0,15% водний розчин порошку СФ-2У - 3 м/сек;

- 0,75% водний розчин СФ -2У ДК-4 - 3 /кв.м;

- 1% водний розчин Н - 50 ДК-4 - 1,5 л/кв.м.

2. Дегазація - РД-2 - 0,4-0,5 л/кв.м - АРС, ИДК, ДКВ - 1,5

РД ТДП - 0,2 л/кв.м;

1% водний розчин СН-5 - 1,5 л/кв.м ДК-4, ДК-5;

0,5% водний розчин СФ-2У - ДРСДВДК - 3 л/кв.м;

- окремих участків місцевості доріг, споруд.

Підвергаються входи на командні пункти, убежища, кабини, окопи, площадки розташування техніки.

Дезактивація досягає результатів, якщо проводяться роботи на большої площі.

Так, для зменшення міцністі дози ЯВ в 3-5 разів необхідна дезактивація участка 100х100. В зв`язку з цим доцільно проводити роботи по недопущенню зараження. Це досягається поливкою місцевості водою.

Для виконання робіт по дегазації та дезінфекції участків місцевості та доріг притягуються авторозливочні станції. Слідує облічувати, що при використанні розчинів повнота дегазації та дезінфекції участків місцевості досягається не відразу, а це залежить від часу рока, метеоумов, групи ОР. У літку площадки заражені ОР (зарин, V-х) - безопасні через 30-60 хвилин, нешвидкообразуючими формами микробів через 2 години, швидкообразуючими формами микробів - через 4 години.

Забезпечення безпеки військ по ОР, РР, БЗ та других токсичних речовин

Дані заходи досягаються за рахунок забезпечення об`єктів колективного захисту по повітряному середовищу, забезпечення особистого складу заходами захисту органів дихання, очей, шкіри. Забезпечення придатності до життя об`єктів колективного захисту по повітряному середовищу, передбачає установку у спорудах, машинах, сховищах фільтровентиляційних пристроїв, агрегатів, визначення режимів роботи об`єктів колективного захисту, контроль за їх герметичністю, забезпечення приладами хімічної розвідки, контроль за ступеню забрудненості ОР, РР, БЗ.

Основні ТТХ табельних аерозольних засобів

Характеристика РДГ ДМ-11 УДШ БЧД

Вага, кг 0,5 2,2 13,5 47,5

Раб.діапазон:

ДМВМКМ 0,45 1,9 12,3 33,5

ДНП М 25 75 150 200

Час разгорання, с 15 30 10-30 10-30

Тривалість інтенсивного

димотворення, хвилин 1,5 5-70 8-70 5-7

Обов`язки командира підрозділу по організації і виконанню заходів захисту від ЗМУ

Командир підрозділу зобов`язаний:

Знати вимоги наказів, директив, уставів, настанов, програми бойової підготовки.

Знати табельні засоби радіаційної, хімічної розвідки, дозиметричного контролю, індивідуального, колективного захисту, спеціальної обробки і вміти працювати з ними.

Знати матеріал по темах предмета “ЗМУ і захисту від нього” і проводить заняття на високому методичному рівні. Планувати проведення занять в підрозділі з предмету “ЗМУ і захист від нього”.

Проводити з керівниками інструкторсько-методичні заняття.

Згідно з графіком відпрацювання нормативів по захисту від ЗМУ (графік розроблюється штабом частини на весь строк навчання) планувати в розкладі занять (в години, передбачені розкладом денним) відпрацювання відповідних нормативів (вимоги і послідовність виконання нормативів по ЗМУ наведені в приложенні 1).

Систематично, але не рідше одного разу на тиждень (для командирів взводів, керівників розрахунків) проводити інструкторсько-методичні заняття з сержантським складом по відпрацюванню нормативів захисту від ЗМУ.

Планувати і особисто проводити контрольні заняття (один раз на місяць) з особовим складом підрозділу з метою з`ясування глибини знань їм відповідних тем учбової програми та вміння виконувати нормативи по захисту від ЗМУ.

Керувати розробкою наочних посібників, тренажерів, макетів, нормативних карток і різних пристосуваннь з метою підвищення ефективності проведення занять з предмету “ЗМУ та захист від нього”. Згідно табелю до штату забезпечити укомплектування підрозділу озброєнням військ РХБ захисту і засобами захисту.

Організувати прибувшому поповненню підгонку і закріплення засобів індивідуального захисту. Підгонка засобів індивідуального захисту виконується в суворій відповідності до вимог. Настанови з використання індивідуальних засобів захисту (М.: МО СРСР, 1972. С.17-20, 44, 104, 106).

Перевіряти стан і наявність озброєння військ РХБ захисту і засобів захисту в терміни, встановлені уставом внутрішньої служби: командир відділення - щоденно; командир взводу - один раз на два тижні; командир роти - один раз на місяць; командир дивізіона - один раз на три місяці. Про результати перевірки командир робить запис у книзі обліку матеріальних засобів підрозділу. Під час огляду приладів радіаційної, хімічної розвідки, засобів дозиметричного контролю, фільтровентиляційних устаткувань, комплектів спеціальної обробки звертати увагу на своєчасне і правильне ведення формулярів, паспортів відповідних засобів.

В підрозділах, забезпечених протигазами різних модифікацій, комадири підрозділів зобов`язані перевіряти порядок їх зберігання, а також своєчасне і правильне ведення карток обміну відпрацювання шихти.

Під час, передбачений розкладом денним, організовувати технічне обслуговування озброєння військ РХБ захисту. У випадку виявлення несправностей озброєння військ РХБ захисту, які не можуть бути усунені поточним ремонтом в підрозділі, відправити їх для ремонту у ремонтні органи хімічної служби.

У дні річного регламента або в терміни, передбачені графіком градуіровки дозиметричних приладів, організовувати здавання їх до ремонтної хімічної майстерні.

Своєчасно подавати заяву до хімічної служби (хімічному інструктору) частини про постачання озброєння військ РХБ захисту якого не вистачає.

Два рази на рік, у дні, установлені штабом частини, робити технічну перевірку протигазів поточного забезпечення в наметі з ОР (хлорпікріном).

Брати участь у закладенні майна “НЗ” для підрозділу на бойових постах і у сховищі частини.

Щорічно давати прізвища військовослужбовців до наказу командира частини про призначення нештатними хіміками-розвідниками, нештаними хіміками-дозиметристами службовими особами пункту спеціальної обробки, аварійно-рятівної групи і забезпечити даний особовий склад озброєнням військ РХБ захисту, засобами індивідуального захисту, документацією, матеріальними засобами.

Навчати особовий склад нештатних формувань виконанню своїх задач, роботі з озброєнням військ РХБ захисту, а увесь особовий склад - вмінно користуватися індивідуальними і колективними засобами захисту, організації і здійсненню димового маскування.

Тренувати особовий склад діям по сигналам оповіщення про безпосередню загрозу примінення ядерної зброї, нальоту авіації, про радіоактивні, хімічні, біологічні зараження.

Довести перебування особового складу в протигазах до 8 годин, а у сховищах - до 2 діб.

Обладнати перед входом до сховища площадку спеціальної обробки (піраміди для обробки зброї, столи для обробки засобів індивідуального захисту, місце помивки засобів захисту, місце знімання засобів захисту шкіри), вішалки для розвішування засобів захисту шкіри (у передтамбурі).

Навчати водіїв підрозділу роботі з табельними засобами спеціальної обробки.

Проводити контрольні заняття з особовим складом, призначеним у нештатні формування.

Контролювати здійснення старшиною підрозділу щомісячного звірення озброєння військ РХБ захисту і засобів захисту з обліковими даними начальника хімічної служби (хімічного інструктора) частини.

При допомозі довідників, таблиць, простих засобів ЕОТ уміти давати оцінку можливої і фактиіної обстановки в районі дій підрозділу після примінення ворогом ЗМУ.

Представити особовий склад комісії частини для того, щоб здати заліки на допуск до самостійної роботи з ізольованими протигазами, фільтровентиляційними приладами, регенеративними приладами, димовими засобами.

Всі тактико-спеціальні заняття проводяться на тактичному фоні з відробленням питань захисту від ЗМУ і хімічного забезпечення.

Обов`язки командира підрозділу по організації і виконанню заходів захисту від ЗМУ при безпосередній підготовці до бойових дій

Під час безпосередньої підготовки до бойових дій командир підрозділу зобов`язаний:

Поставити задачу нештатним хімікам-спостерігачам на організацію і ведення радіаційного, хімічного спостереження у районі розташування підрозділу.

Поставити задачу нештатним хімікам дозиметристам на підготовку документації на видачу особовому складу дозиметрів.

Організувати отримання майна “НЗ” в підрозділи, уточнити розрахунок на його видачу, порядок видачі до рук, організацію технічної перевірки протигазів.

Перевірити наявність і технічний стан засобів індивідуального захисту.

Перевірити наявність і укомплектованість техніки табельною зброєю військ РХБ захисту.

Організувати укомплектованість приладів радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю джерелами живлення і індикатоорними трубками, комплектів спеціальної обробки - дезактивуючими та дегазуючими розчинами.

Прийняти доповіді від осіб, котрі відповідають за експлуатацію дозиметричних приладів, приладів хімічної розвідки, про їх справність і готовність приладів до роботи.

Організувати підготовку сховища до тривалого перебування в ньому особового складу підрозділу (назначити чергового і днювального по сховищу, затвердити графік зміни чергової служби сховища).

Організувати силами наряду по сховищу розгортання площадки спеціальної обробки перед входом до сховища.

Уточнити сигнали оповіщення про радіаційне і хімічне зараження, довести їх до особового складу і періодично проводити тренування особового складу в діях по них.

При зміні займаного району поставити задачу нештатним хімікам-розвідникам на ведення радіаційної і хімічної розвідки маршруту просування підрозділу у новий район дислокації і на розвідку самого району.

Перевірити стан озброєння військ РХБ захисту, екіпіровку особового складу, убиваючого до складу нештатних формувань.

Уточнити задачи нештатним хімікам-спостерігачам підрозділу, порядок їх дій при виявленні радіоактивного і хімічного зараження місцевості.

Організувати видачу особовому складу підрозділу озброєння військ РХБ захисту “НЗ” (протигазів, засобів надання першої медичної допомоги, індивідуальних дегазаційних і протихімічних пакетів).

Уточнити час і місце проведення технічної перевірки протигазів “НЗ” в наметі з ОР (хлорпікріном, Сі-Х) і організувати її проведення в підрозділі.

Поставити задачу старшині підрозділу здати протигази поточного споживання .

Організувати видачу індивідуальних дозиметрів особовому складу в руки з розрахунку офіцерам, прапорщикам - індивідуально кожному, солдатам, сержантам - один на відділення (розрахунок). Встановити час перезарядки дозиметрів, контролювати роботу нештатних дозиметристів, особисто вести облік доз радиоактивного опромінення підлеглого особового складу і щодено давати звіти про дози опромінення старшому (начальнику) командиру по формі, приведеній у параграфі 3.2.

При виконанні обов`язків начальника об`єкта провести розміщення і підключення димових засобів, організувати несення бойового чергування черговими операторами на цих засобах.

Виконуючи обов`язки командира аварійно-рітувальної групи (АРГ) перевірити укомплектованість особового складу, його озброєння, провести хлагодженість дій підрозділу і його підготовку до ведення робіт з ліквідації наслідків застосування ворогом ЗМУ.

Організувати інженерне обладнання нового району дислокації підрозділу і контролювати спорудження сховищ.

Розміщувати вільний від виконання бойової задачи особовий склад у сховище. Проводити інструктаж осіб добового наряду у сховищі, слідкувати за дотриманням особовим складом правил маскування, правил поведінки у сховищі і за заходами безпеки.

Тренувати особовий склад, щоб уміли ходити у сховище і виходити з нього в умовах радіоактивного, хімічного і біологічного зараження.

Слідкувати за дотриманням і виконанням особовим складом санітарно-гігієнічних заходів.

Обов`язки командира підрозділу по організації і виконанню заходів захисту від ЗМУ під час ведення бойових дій звичайною зброєю

Під час ведення бойових дій звичайною зброєю командир підрозділу зобов`язаний:

При отриманні сигналу оповіщення про наліт авіації, про загрозу радіоактивного, хімічного, біологічного зараження місцевості організувати захист особового складу у сховищі.

При виконанні обов`язків начальника об`єкта (при отриманні сигналу про наліт авіації) своєчасно організувати постановку димових завіс.

Приймати доповіді від хіміків-спостерігачів про результати спостереження і своєчасно доповідати про них старшому начальнику.

Періодично уточнювати у старшого начальника дані радіаційної і хімічної обстановки в районі дислокації підрозділу при можливих зруйнуваннях АЕС, ядерних боєприпасів і підприємств хімічної промисловості під час ведення бойових дій звичайною зброєю.

Уточнювати обстановку у чергових спостерігачів, узагальнювати відомості підлеглих командирів про результати дій ворога.

Оцінювати обстановку, приймати рішення по організації і проведенню розвідки району зараження.

Після отримання даних розвідки доповідати про рішення по усуненню наслідків (вживання засобів захисту) старшому начальнику. При потребі запитати у нього додаткові сили і засоби для усунення наслідків застосування ворогом ЗМУ і для відновлення боєздатності підрозділа.

Постійно вести облік доз радіоактивного опромінення особового складу.

З наказу старшого начальника виводити підрозділ у незаражений район, для цього організувти проведення радіаційної, хімічної розвідки маршруту просування і району передислокації.

Погоджувати з старшим командиром порядок проведення спціальної обробки підрозділу, зміни обмундирування.

Періодично робити дозиметричний і хімічний контроль забруднення техніки і особового складу підрозділу.

При забрудненні вище допустимих норм організувати проведення спеціальної обробки підрозділу своїми силами або силами підрозділу РХБ захисту.

Уточнювати втрати озброєння військ РХБ захисту і своєчасно подавати заяви на їх поповнення.

Організувати проведення технічного обслуговування озброєння військ РХБ захисту, закріпленого за підрозділами, і його поточний ремонт.

Обов`язки командира підрозділу по організації та виконанню заходів захисту від ЗМУ при застосуванні ворогом ядерної зброї

При застосуванні ворогом ядерної зброї командир підрозділу зобов`язаний:

Під час отримання сигналу про безпосередню загрозу застосування ворогом ядерної зброї сховати особовий склад у сховище.

Після ядерної дії уточнити радіаційну обстановку і організувати радіопошук.

Оцінити можливу обстановку у районі дії підрозділу.

Прийняти рішення на порядок дій підрозділу.

При сприятливій радіаційній обстановці організувати розвідку району дислокації підрозділу, виявити об`єм робіт по усуненню нслідків застосування ворогом ядерної зброї.

Організувати усунення наслідків застосування ворогом ядерної зброї.

При високих рівнях зараження місцевості організувати схов особового складу у сховищі з урахуванням графіка зайнятості продовжувати виконання задачі скороченими розрахунками.

Постійно вести облік доз радіоактивного опромінення особового складу.

За наказом старшого начальника вивести підрозділ в незаражений район, для чого організувати проведення радіаційної розвідки маршруту просування і району передислокації.

Погоджувати з старшим командиром порядок проведення спеціальної обробки підрозділу, заміни обмундирування і засобів захисту.

Періодично проводити дозиметричний контроль забруднення техніки і особового складу підрозділу.

Після проведення спеціальної обробки організувати отримання озброєння військ РХБ захисту, а також поповнити втрачені засоби.

Обов`язки командира взводу по захисту від зброї масового ураження

Командир взводу зобов`язаний:

Готувати особовий склад до дій за сигналами попередження про безпосередню загрозу застосування ядерної, хімічної, біологичної зброї та оповіщення про радіаційне, хімічне, біологічне зараження.

Забезпечувати правильне використовування об`єктів колективного захисту, безпеку та захист особового складу у районах зруйнувань, завалів, пожеж та при діях в умовах зараження.

Керувати спеціальною обробкою особового складу та техніки.

Слідкувати за правильним використовуванням, змістом та збереженням засобів захисту.

Обов`язки командира роти (батареї) по захисту від зброї масового ураження

Командир роти зобов`язаний:

Доводити до особового складу установлені сигнали попередження про безпосередню загрозу застосування противником ядерної, хімічної зброї, оповіщення про радіаційне, хімічне, біологічне зараження, відпрацьовувати порядок дій за ними.

Організувати ведення радіаційного, хімічного спостереження, радіаційної, хімічної розвідки.

Організувати радіаційний та хімічний контроль, вести особисто облік радіаційного опромінювання.

Організувати правильне збереження, використання, технічне обслуговування, ремонт засобів захисту.

Організувати правильне використання об`єктів колективного захисту.

Особисто керувати спеціальною обробкою свого підрозділу, дегазацією, дезинфекцією ділянок місцевості та споруд.

Обов`язки командира батальону по захисту від зброї масового ураження

Командир батальону (дивізіону) несе повну відповідальність за захист свого підрозділу від ЗМУ та забезпечення РХБ захисту.

Командир батальону зобов`язаний:

Встановити порядок попередження особового складу про безпосередню загрозу застосування противником ЗМУ, зруйнування радіаційно, хімічно небезпечних об`єктів, та дій за цими сигналами.

Доводити до особового складу сигнали оповіщення про РХБ зараження та визначати порядок дій за цими сигналами.

Керувати інженерними роботами по устаткуванню району оборони.

Визначати порядок використовування об`єктів колективного захисту та інших споруд.

Установлювати контроль за підтримкою в районі необхідного санітарно-гігієнічного стану та правил особистої гігієни.

Організовувати ведення радіаційного, хімічного спостереження в районі радіаційної, хімічної розвідки.

Визначати заходи по забезпеченню безпеки особового складу при діях в районах зруйнувань, завалів та порядок їх досягнення.

Організовувати та здійснювати необхідні заходи по ліквідації наслідків застосування противником ЗМУ.

Здійснювати радіаційний та хімічний контроль.

Організовувати здійснювання аерозольної протидії.

Організація харчування, зберігання продовольства і води в зараженій місцевості

Приготування їжі організовується на зараженій радіоактивними речовинами ділянках місцевості. Якщо за умов обстановки це неможливо, приготування їжі допускається на зараженій місцевості з потужостями доз ИИ до 1 рад/год. При потужностях доз до 5 рад/год розгортання кухонь повинно проводитись тільки в неметах або накритих брезентами сховищах. Для розгортання кухні потрібна площадка розміром 60х50 м або окоп, розміри якого визначаються габаритами кухні. Грунт навколо намету (окопу), особливо з навітряного боку зволожується.

При зараженні місцевості отруйними речовинами і бактеріальними (біологічими) засобами приготування і вживання їжі допускається здійснювати тільки у сховищах і приміщеннях, які обладнані фільтровентиляційними агрегатами.

Засоби захисту продовольства і води від зараження радіоактивними, отруючими речовинами і бактеріальними (біологічними) засобами приймаються заздалегідь. Продукти харчуваня, які видають особовому складу, загортають в папер і пакети, а ємкості з водою закриваються кришками (пробками). Запаси води і продовольства превозять і зберігають у щільно закритій тарі.

При цьому необхідно контролювати степінь зараження води радіоактивними речовинами.

Допустимі норми зараження радіоактивними речовинами приведені в табл.

Таблиця

Вода

Допустима концентрація

Допустима ступень забруднення, мР/ч

об'ємом 1,5 л

об'ємом 9 - 10 л

Питна

9 10 -6

0,4

0,9

Для технічних потреб

9 10 -5

4,0

9,0

Особливостями організації харчування особового складу в умовах радіоактивного зараження є:

використання іодированної солі в приготуванні їжі;

приготування їжі в польових кухнях консервованих і концентрованих продуктів;

розташування продовольчих пунктів на дезактивованих площадках з урахуванням реального зараження місцевості;

зберігання продовольства в автофургонах і спеціальних контейнерах;

видавати готову їжу і харчування особового складу в закритих продезактивірованих спорудах (сховищах), обладнаних системою фільтровентиляції.

Дії підрозділів у зонах зруйнування, затоплення і пожеж

Порядок дій підрозділів в зонах зруйнування, затоплення і пожеж в кожному конкретному випадку буде визначено умовами обстановки.

Вихід із районів зруйнування їх подолання може бути виконано сходу або після того як будуть зроблені проходи у завалах, зонах воронок і пожеж. Долаючи райони зруйнування сходу, підрозділи повинні по можливості обходити найбільш небезпечні осередки (вогнища), таким чином забезпечити захист особового складу і бойової техніки. Подолання районів зруйнування і пророблення проходів у завалах буде доцільним тоді, коли неможливо зробити їх обхід.

Проходи в лісових завалах пророблюють методом повної розчистки на ширину проїзної смуги, при цьому для розчленування дерев використовується вибуховий спосіб або розпилювання дерев мотопилами.

Порядок улаштовування проходів такий:

зробити розвідку завалу і визначити межу проходу;

установлюються заряди для розчленування по межі проходу і в місцях переплетіння і підриваються заряди;

розчищується прохід від дерев, при цьому ИМР робить прохід шириною 3,5 м, а потім позаду уступом шляхопрокладачі розрирюють до 6 м;

очищується проїзна смуга від малих уламків і намічується межа проходу. Взвод при наявності проходу, який дорівнюється 30-50 м/год.

Налагодження загороджувальних смуг для локалізації вогнищ низинних пожеж, які викликають небезпеку при русі по колонним шляхам, може бути забезпечено приданного інженерно-шляхового або інженерно-саперного взводу з темпом 1-4 км/год. Подолання зон затоплення доцільно вести в напрямку, який співпадає з місцями можливого обладнання переправ.

Робота командиру підрозділу по забезпеченню захисних об`єктів по повітряному середовищі від радіоактивних, отруючих речовин і бактеріальних засобів

Забезпечення захищених об`єктів з повітряного середовища від радіоактивних, отруючих речовин і бактеріальних засобів здійснюється з метою створення умов життєдіяльності і збереження боєздатності особового складу. Воно досягається очисткою повітря від радіоактивних, отруючих речовин, бактеріальних засобів і шкідливих домішок і регенерацією повітря; контролем складу повітря всередині захищених об`єктів (вміст кисню в режимі фільтровентиляції повинен бути не менше: у сховищах - 19% об`ємн.; в пунктах керування - 20% об`ємн.; вміст вуглекислого газу - не більше: у сховищах - 1% об`ємн.; на пунктах керування - 0,5% об`ємн.).

Експлуатацію регенераційних установок і фільтровентиляційних систем організує командир підрозділу, використовуючи захищену споруду.

Залежно від обстановки зовні споруди і складу повітря всередині споруди можуть встановлюватись режими вентиляції, фільтровентиляції і повної ізоляції.

Режим вентиляції встановлюється при відсутності шкідливих домішок в повітрі зовні споруди (спорудження).

Режим фільтровентиляції застосовується при присутності у зовнішньому повітрі отруйних, радіоактивних речовин і бактеріальних засобів.

Повна ізоляція споруджень здійснюється в умовах, коли фільтровентиляційні установки не забезпечують очистку повітря від шкідливих домішок.

Необхідний режим роботи засобів фільтровентиляції і ргенерації встановлює командир підрозділу, експлуатаційної споруди.

Контроль за змістом кисню і вуглекислого газу, наявністю отруйних, радіоактивних речовин здійснює спеціально підготовлений особовий склад підрозділу з використанням приладів радіаційної (ДП-5А, ДП-5Б, ДП-5В), хімічної (ВПХР) розвідки і гозового аналізу (ПГА-КМ, ПГА-ДУМ).

Підготовка захищених об`єктів до використання в умовах радіоактивного, хімічного і бактеріологічного зараження здійснюється:

в період будови в захищених об`єктах установлюються системи фільтровентиляції, засоби регенерації і забезпечується герметизація споруджень;

по закінченню гарантійних строків робиться заміна фільтрів-поглинателів і регенераційних пластин. Установку фільтрів-поглинателів робить особовий склад, якій експлуатує спорудженя;

в період безпосередньої підготовки до ведення бойових дій проводиться перевірка систем фільтровентиляції, засобів регенерації повітря, прилади газового аналізу, радіаційної і хімічної розвідки. Ця перевірка здійснюється під керівництвом командира підрозділу;

в умовах радіоактивного, хімічного і бактеріологічного зараження командир підрозділу встановлює порядок використання сховищ і об`єктів пересувної техніки, обладнаних засобами колективного захисту, визначає черговість відпочинку особового складу у сховищах, режим роботи фільтровентиляційних установок, порядок і періодичність входу (виходу), а також засоби, запобігання попадання в середину захищених об`єктів радіоактивних, отруйних речовин і бактеріальних засобів.

Для забезпечення нормальної роботи засобів фільтровентиляції, проведення контролю присутності радіоактивних і отруйних речовин, підтримання внутрішнього порядку і організації входу (виходу) у сховищі з числа особового складу підрозділу призначається наряд (черговий по сховищу і 2-3 днювальних).

В умовах хімічного і бактеріологічного зараження захищених об`єктів, обладнаних системами фільтровентиляції, переводяться в режим фільтровентиляції, а на об`єктах необладнаних системами фільтровентиляції, використовуються засоби регенерації. Рішення на запуск регенераційних установок приймає командир на підставі результатів контролю газового складу повітря (при вмісті кисню в повітрі менше 19% об`єма, а вуглекислого газу - більше 1% об`єма).


Подобные документы

  • Захист від отруйних речовин, сильнодіючих отрут, радіоактивних речовин і бактеріологічних засобів. Засоби захисту органів дихання та шкіри. Медичні засоби індивідуального захисту. Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС, розрахункова робота.

    контрольная работа [610,3 K], добавлен 28.09.2009

  • Методи захисту від зброї масового ураження, а також забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту військ, їх основне призначення та зміст вказівок командиру. Оцінка місцевої дії вибуху. Вихідні дані для прогнозування втрат особового складу.

    методичка [38,5 K], добавлен 15.08.2009

  • Аналіз основ організації та проведення РІНР на об`єкті, послідовність проведення та залучення сил та засобів. Характеристика найбільш поширених видів СДОР, витікання яких можливе при аварії на хімічно-небезпечних обкатах. Засоби захисту при аваріях.

    курсовая работа [45,0 K], добавлен 25.10.2010

  • Фінансування заходів цивільної оборони та витрат, пов'язаних із захистом населення від наслідків надзвичайних ситуацій. Захист і дії людей під час пожежі. Аварії на пожеженебезпечних об’єктах. Види зброї масового ураження. Біологічна зброя, її види.

    контрольная работа [749,7 K], добавлен 24.11.2010

  • Отруйні речовини, що виділяються внаслідок аварії на хімічно небезпечному об’єкті. Можлива хімічна обстановка в районі виконання завдань з охорони громадської безпеки ротою внутрішніх військ. Особливості роботи командира роти в умовах хімічного зараження.

    дипломная работа [1,8 M], добавлен 20.10.2011

  • Дії по захисту робочих та населення внаслідок аварії на своєму або іншому хімічно небезпечному об'єкті. Розрахунки площі зараження, часу підходу зараженого повітря до об'єкту, часу вражаючої дії та можливих втрат людей в епіцентрі хімічного враження.

    курсовая работа [28,0 K], добавлен 30.10.2009

  • Характеристика радіаційної та хімічної обстановки. Особливості основних способів захисту населення від сучасних засобів ураження. Аналіз оцінки радіаційної та хімічної обстановки після ядерного вибуху. Знайомство з засобами колективного захисту населення.

    курсовая работа [494,5 K], добавлен 19.04.2012

  • Історичні події, пов'язані з випробуванням ядерної зброї. Елементи ядерних боєприпасів, їх потужність. Види та вражаючі фактори ядерних вибухів. Договір про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь. Отруйні речовини та захист від них.

    презентация [964,0 K], добавлен 20.12.2013

  • Характеристика розвитку технологій зброї несмертельної дії. Аналіз поглядів військово-політичного керівництва США на використання електромагнітного імпульсу у військових цілях. Вражаючі фактори ядерного вибуху. Захист від електромагнітного імпульсу.

    реферат [55,8 K], добавлен 19.05.2016

  • Визначення вражаючих факторів від ядерних вибухів і їх максимальних значень на території судоремонтного заводу. Оцінка інженерного захисту виробничого персоналу. Визначення заходів щодо підвищення стійкості турбодизельного цеху в особливий період.

    курсовая работа [55,9 K], добавлен 08.06.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.