Електромагнітний імпульс ядерного вибуху та захист від нього радіоелектронних засобів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний університет «Львівська політехніка»

Кафедра РЕПС

Реферат

на тему: Електромагнітний імпульс ядерного вибуху та захист від нього радіоелектронних засобів.

Виконав: Сплавінський Роман

Перевірив: Професор Нічога В.О.

Львів 2016

ЗМІСТ

1. НЕСМЕРТЕЛЬНА ЗБРОЯ

2. ПОГЛЯДИ КЕРІВНИЦТВА США ТА НАТО НА ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОМАГНІТНОГО ІМПУЛЬСУ У ВІЙСЬКОВИХ ЦІЛЯХ

3. ІСТОРІЯ ПИТАННЯ І СУЧАСНИЙ СТАН ЗНАНЬ В ОБЛАСТІ ЕМІ

4. ВРАЖАЮЧІ ФАКТОРИ ЯДЕРНОГО ВИБУХУ

5. ВИКОРИСТАННЯ ІМІТАТОРА ЕМІ ДЛЯ НАБОРУ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ЗНАНЬ

6. МОЖЛИВІ ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ ЗАДАЧІ ЗАХИСТУ ВІД ЕМІ

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. НЕСМЕРТЕЛЬНА ЗБРОЯ

Військово-політичне керівництво США, не відмовляючись від використання насильства в якості одного з головних інструментів досягнення своїх цілей, здійснює пошук нових способів ведення бойових дій і створює для них кошти, повною мірою враховують реалії сьогодення.

На початку 90-х років в США стала зароджуватися концепція, згідно з якою збройні сили країни повинні мати не тільки ядерні і звичайні озброєння, але й спеціальні засоби, що забезпечують ефективну участь в локальних конфліктах без нанесення противнику зайвих втрат в живій силі і матеріальних цінностях.

До цієї спеціальної зброї американські військові фахівці в першу чергу відносять: засоби створення електромагнітного імпульсу (ЕМІ); генератори інфразвуку; хімічні склади і біологічні рецептури, здатні змінювати структуру базових матеріалів основних елементів бойової техніки; речовини, які виводять з ладу мастило і гумові вироби, викликають загусання пального; лазери.

В даний час основні роботи з розвитку технологій зброї несмертельної дії (ОНСД) проводяться в управлінні перспективних досліджень міністерства оборони, Ліверморської і Лос-Аламоської лабораторіях міністерства енергетики, центрі розробок озброєння міністерства армії і т.д. Найбільш близькі до прийняття на озброєння різні типи лазерів для засліплення особового складу, хімічні засоби для його знерухомлення, генератори ЕМІ, що негативно впливають на роботу електронної техніки.

Зброя електромагнітного імпульсу. Генератори ЕМІ (супер ЕМІ), як показують теоретичні роботи і проведені за кордоном експерименти, можна ефективно використати для виводу з ладу електронної і електротехнічної апаратури, для стирання інформації в банках даних і псування ЕОМ.

За допомогою ОНСД на основі генераторів ЕМІ можливий вивід з ладу ЕОМ, ключових радіо та електротехнічних засобів, систем електронного запалювання та інших автомобільних агрегатів, підрив або інактивація мінних полів. Вплив цієї зброї достатньо вибірково і політично цілком прийнятно, але потребує точна доставка його в райони вражаючої дії.

2. ПОГЛЯДИ КЕРІВНИЦТВА США ТА НАТО НА ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОМАГНИТНОГО ІМПУЛЬСУ В ВІЙСЬКОВИХ ЦІЛЯХ

Незважаючи на визнання військово-політичним керівництвом США і НАТО неможливість перемоги в ядерній війні, різні аспекти вражаючої дії ядерної зброї продовжують широко обговорюватися. Так, в одному з розглянутих іноземними фахівцями сценаріїв початкового періоду ядерної війни особливе місце відводиться потенційній можливості виведення з ладу радіоелектронної техніки в результаті впливу на неї ЕМІ. Вважається, що підрив на висоті близько 400 км. тільки одного боєприпасу потужністю більше 10 Мт призведе до такого порушення функціонування радіоелектронних засобів у великому районі, при якому час їх відновлення перевищить допустимі строки для прийняття відповідних заходів.

За розрахунками американських експертів, оптимальною точкою підриву ядерних боєприпасів для ураження ЕМІ радіоелектронних засобів майже на всій території США була б точка в космосі з епіцентром у районі географічного центру країни, що знаходиться в штаті Небраска.

Теоретичні дослідження і результати фізичних експериментів показують, що ЕМІ ядерного вибуху може привести не тільки до виходу з ладу напівпровідникових електронних пристроїв, але і до руйнування металевих провідників кабелів наземних споруд. Крім того можлива поразка апаратури ШСЗ, що знаходяться на низьких орбітах.

Для генерації ЕМІ ядерний боєприпас можна підривати в космічному просторі, що не призводить до виникнення ударної хвилі і випадання радіоактивних опадів. Тому в закордонній пресі висвітлені наступні думки про "неядерний характер" такого бойового застосування ядерної зброї і про те, що удар з використанням ЕМІ не обов'язково призведе до загального ядерної війни. Небезпека цих заяв очевидна, тому що одночасно деякі закордонні фахівці не виключають можливість масового ураження за допомогою ЕМІ і живої сили. У всякому випадку цілком очевидно, що наведені під впливом ЕМІ в металевих елементах техніки струми і напруги будуть смертельно небезпечні для особового складу.

3. ІСТОРІЯ ПИТАННЯ І СУЧАСНИЙ СТАН ЗНАНЬ У ГАЛУЗІ ЕМІ

Для того, щоб зрозуміти всю складність проблем загрози ЕМІ і заходів щодо захисту від неї, необхідно коротко розглянути історію вивчення цього фізичного явища і сучасний стан знань у цій області.

Те, що ядерний вибух буде обов'язково супроводжуватися електромагнітним випромінюванням, було ясно фізикам-теоретикам ще до першого випробування ядерного пристрою в 1945 році. Під час проведених в кінці 50-х - початку 60-х років ядерних вибухів в атмосфері і космічному просторі наявність ЕМІ було зафіксовано експериментально. Однак кількісні характеристики імпульсу вимірювалися в недостатній мірі, по-перше, тому що була відсутня контрольно-вимірювальна апаратура, здатна реєструвати надзвичайно потужне електромагнітне випромінювання, що існує надзвичайно короткий час (мільйонні частки секунду), по-друге, тому що в ті роки в радіоелектронної апаратури використовувалися виключно електровакуумні прилади, які мало схильні до впливу ЕМІ, що знижувало інтерес до його вивчення.

Створення напівпровідникових приладів, а потім і інтегральних схем, особливо пристроїв цифрової техніки на їх основі, і широке впровадження засобів в радіоелектронну військову апаратуру примусили військових фахівців оцінити загрозу ЕМІ. З 1970 року питання захисту зброї і військової техніки від ЕМІ сталі розглядатися міністерством оборони США як такі що мають вищу пріоритетність.

Основною причиною виникнення EMI тривалістю менше 1 с вважають взаємодію гамма-променів і нейтронів ядерного вибуху з атомами газів повітря, внаслідок чого з них вибиваються електрони (ефект Комнтона) і хаотично розлітаються в середовищі позитивно заряджених атомів газів. Важливе значення має також виникнення асиметрії в розподілі просторових електричних зарядів, пов'язаних з особливостями поширення гамма-променів і утворення електронів.

Гамма-промені, які випускаються із зони вибуху в напрямі поверхні землі, поглинаються в більш щільних шарах атмосфери, вибиваючи з атомів повітря швидкі електрони, які летять у напрямку гамма-променів зі швидкістю світла, а позитивні іони (залишки атомів) залишаються на місці. У результаті поділу і переміщення позитивних і негативних зарядів у цій області й у зоні вибуху, а також при взаємодії зарядів з геомагнітним полем Землі утворюються елементарні й результуючі електричні та магнітні поля EMI, які досягають поверхні землі в зоні радіусом кількох сотень кілометрів. Виникають сильні поперечні струми і утворюється подібність великої "плоскої антени", яка випромінює потужний EMI з часом наростання порядку 10 нc і тривалістю більше 230 нc; зі смугою частот від 10 кГц до 100 Мгц. Залежно від висоти ядерного вибуху за інших однакових умов змінюються характер, інтенсивність EMI і дальність його поширення.

При наземному і низькому повітряному вибуху вражаюча дія НМІ спостерігається на відстані кількох кілометрів від центру вибуху. Під час ядерного вибуху на висотах від 3 до 25 км утворюється симетричне джерело генерації, але радіус поширення EMI залишається обмеженим внаслідок сильного поглинання гамма-випромінювання в щільних шарах атмосфери.

Найбільшу вражаючу дію має EMI, що виникає при екзоатмосферному вибуху (більше 40 км). Зі збільшенням висоти вибуху збільшується і район джерела генерації EMI, досягаючи в діаметрі тисячі кілометрів і товщини 20--40 км. Так, під час вибуху на висоті 80 км. EMI буде поширюватися на площі радіусом 960 км, а під час вибуху на висоті 160 км -- на площі радіусом 1400 км. Екзоатмосферний EMI характеризується дуже малим часом наростання (декілька сот наносекунд), високою інтенсивністю електричного поля (більше 50 кВ/хв) і магнітного поля (близько 130 А/хв). Розряд блискавки порівняно з EMI має значно більшу тривалість зростання і спаду (5--300 мке), створює дуже потужні поля (близько 100 кВ/хв), несе значно більшу енергію, але спектр частот становить близько 10 Мгц, тоді як для EMI він більше -- 100 Мгц. Пікове значення EMI може досягти 50 000 В/хв, що дорівнює всій енергії яка випромінюється в радіочастотній частині спектра.

Частотні характеристики EMI і форми хвиль показані на рис. 1. Вражаюча дія EMI обумовлена виникненням напруги і струмів у провідниках різної довжини, розміщених у повітрі, землі.

EMI захвачують спектр частот від десятків до кількох сотень мегагерц, тобто діапазон, в якому працюють установки електропостачання, зв'язку і радіолокації.

Напруженість електромагнітного поля, створюваного EMI, досягає 50 000 В/м, тоді як у радіолокації вона не перевищує 200 В/м, а у зв'язку -- 10 В/м.

У серпні 1958 р. у момент заатмосферного термоядерного вибуху, проведеного США над островом Джонсон, на Гавайях, які знаходяться за 1000 км від епіцентру вибуху, погасло освітлення на вулицях. Це сталося в результаті дії EMI на повітряні лінії електропередач, які відіграли роль протяжних антен.

Величина EMI залежно від ступеня асиметрії вибуху може бути різною -- від десятків до сотень кіловольт на метр антени, тоді як чутливість звичайних УДК-приймачів становить кілька десятків або сотень мікровольт. Так, у разі наземного вибуху потужністю 1 Мт напруженість поля на відстані З км становить близько 50 кВ/м, а на відстані 16 км -- 1 кВ/м. А у разі заатмосферного вибуху такої ж потужності напруженість поля становитиме тисячі кіловольт на метр площі в кілька тисяч квадратних кілометрів земної поверхні.

Амплітуда напруги, що наводяться ЕМІ в провідниках, пропорційна довжині провідника, що перебуває в його полі, і залежить від його орієнтації щодо вектора напруженості електричного поля.

Так, напруженість поля ЕМІ в високовольтних лініях електропередачі може досягати 50 кВ/м, що призведе до появи в них струмів силою до 12 тис.ампер.

ЕМІ генеруються і при інших видах ядерних вибухів - повітряному і наземному. Теоретично встановлено, що в цих випадках його інтенсивність залежить від ступеня асиметричності просторових параметрів вибуху. Тому повітряний вибух з точки зору генерації ЕМІ найменш ефективний. ЕМІ наземного вибуху буде мати високу інтенсивність, проте вона швидко зменшується в міру віддалення від епіцентру.

Рисунок - 1. Характеристика EMI: а -- порівняння частотних характеристик: 1 -- частота; 2 -- EMI; 3 -- засоби зв'язку; 4 -- розряд атмосферної блискавки; 5 -- радіолокатори; б -- порівняння форм хвилі: 6 -- час; 7 -- EMI; 8 -- розряд атмосферної блискавки

Час наростання EMI до максимального становить кілька мільярдних частинок секунди, що значно менше часу спрацьовування відомих електронних систем захисту. Це значить, що в момент приходу EMI чутливе електронне обладнання одержить дуже велике перевантаження, протистояти якому воно не зможе. Параметри EMI залежать від потужності й висоти вибуху, а також відстані від епіцентру вибуху. При вибухах над атмосферою на висоті понад 100 км мегатонного діапазону створюються EMI, які охоплюють своєю дією велику територію, багато тисяч квадратних кілометрів.

Магнітні й електричні поля EMI характеризуються напруженістю поля. У динаміці імпульс EMI -- це швидко затухаючий коливний процес з кількома квазіпівперіодами. Вражаюча дія EMI в приземній області й на землі пов'язана з акумулюванням його енергії довгими металевими предметами, рамними і каркасними конструкціями, антенами, лініями електропередачі та зв'язку, в них виникають сильні наведені струми, які руйнують підключене електронне та інше чутливе устаткування. У районі дії EMI безпосередній контакт людини зі струмопровідними предметами небезпечний.

EMI уражає радіоелектронну і радіотехнічну апаратуру. В провідниках індукуються високі напруги і струми, які можуть призвести до постійних або тимчасових пошкоджень ізоляції кабелів, відключення реле і переривників, пошкодження елементів зв'язку, магнітних запам'ятовуючих пристроїв у ЕОМ і системах передачі даних тощо. Найбільш уразливими елементами обладнання є напівпровідникові прилади -- транзистори, діоди, кремневі випрямлячі, інтегруючі ланцюги, цифрові процесори, управляючі й контрольні прилади. Чутливі до пошкодження EMI транзистори звукової частоти, перемикаючі транзистори, інтегруючі ланцюги та ін.

Рисунок 2- Зміна напруженості поля електромагнітного імпульсу: а -- початкова фаза; б -- основна фаза; в -- тривалість першого квазі-півперіоду

Особливо чутливими до впливу EMI є 6 основних груп об'єктів і систем:

1) системи передачі електроенергії: повітряні ЛЕП, кабельні лінії, різні види з'єднувальних ліній і повітряна електропроводка;

2) системи виробництва, перетворення і накопичення енергії: електростанції, генератори постійного і змінного струму, трансформатори, перетворювачі струмів і напруг, комутатори і розподільні пристрої, електричні батареї і акумулятори, паливні, сонячні й термоелементи;

3) системи регулювання і управління: електромеханічні й електронні датчики та інші елементи автоматики, комп'ютерні установки, мікропроцесори;

4) системи споживання електроенергії: електродвигуни і електромагнітні, нагрівальні, холодильні, вентиляційні, освітлювальні установки та кондиціонери;

5) системи електротяги: електроприводи, напівпровідникові та інші типи перетворювачів;

6) системи радіозв'язку, передачі, зберігання і накопичення інформації: антени, хвилеводи, коаксильні кабелі, електронні прилади, радіопередавачі, радіоприймачі, установки автономного електропостачання, змішувачі, телефонні апарати, телеграфні установки, заземлені кабелі й проводи, АТС.

4. ВРАЖАЮЧІ ФАКТОРИ ЯДЕРНОГО ВИБУХУ

Вплив на людей, тварин і апаратуру. ЕМІ безпосередньої дії на людину не надає. Приймачі енергії ЕМІ - всі проводять електричний струм тіла: всі повітряні і підземні лінії зв'язку, лінії управління, сигналізації і так далі. Найбільшу небезпеку ЕМІ представляє для апаратури необладнаної спеціальним захистом, навіть якщо вона знаходиться в особливо міцних спорудах, здатних витримувати великі механічні навантаження від дії ударної хвилі ядерного вибуху. Необхідно також враховувати одночасність дії імпульсу миттєвого гамма-випромінювання і ЕМІ: під дією першого - збільшується провідність матеріалів, а під дією другого - наводяться додаткові електричні струми. Крім того, слід враховувати їх одночасність впливу на всі системи, що знаходяться в районі вибуху. Залежно від характеру впливу ЕМІ можуть бути рекомендовані наступні способи захисту:

1) застосування двопровідних симетричних ліній, добре ізольованих між собою і від землі;

2) екранування підземних кабелів мідної, алюмінієвої, свинцевою оболонкою;

3) електромагнітне екранування блоків і вузлів апаратури;

4) використання різного роду захисних вхідних пристроїв і грозозахисних коштів.

Осередок ядерного ураження. Осередком ядерного ураження називається територія, в межах якої в результаті впливу ядерної зброї відбулися масові поразки людей, тварин, рослин і (або) руйнування і пошкодження будівель і споруд. Він характеризується: кількістю уражених; розмірами площ поразки; зонами зараження з різними рівнями радіації; зонами пожеж, затоплення, руйнування; частковим руйнуванням, пошкодженням або завалом захисних споруд.

Одночасна безпосередня і непряма дія усіх вражаючих факторів ядерного вибуху на людей, що опинилися в осередку, ускладнює ступінь ураження. Розміри вогнища ядерного ураження в основному залежать від потужності, виду вибуху і рельєфу місцевості. Для визначення можливого характеру руйнувань і встановлення обсягу рятувальних і невідкладних аварійно-відновлювальних робіт, обумовлених впливом повітряної ударної хвилі, вогнище ядерного ураження умовно ділять на чотири зони: 1 зона повних руйнувань, 2 зона сильних руйнувань, 3 зона середніх руйнувань, 4 - зона слабких руйнувань.

За межами зон руйнувань осередку ураження будівлі і споруди можуть отримувати незначні пошкодження. Можливо також виникнення окремих осередків пожеж. У цих умовах люди можуть отримувати легкі поранення і опіки. Але ці поразки будуть в обмеженій кількості випадків і населення здатне самостійно надати допомогу постраждалим і усунути пошкодження.

5. ВИКОРИСТАННЯ ІМІТАТОРА ЕМІ ДЛЯ НАБОРУ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДАНИХ

Оскільки збір експериментальних даних при проведенні підземних ядерних випробувань технічно дуже складний і дорогий, то рішення набору даних досягається методами та засобами фізичного моделювання.

Серед капіталістичних країн передові позиції в розробці і практичному використанні імітаторів ЕМІ ядерного вибуху займають США. Такі імітатори є електрогенераторами зі спеціальними випромінювачами, що створюють електромагнітне поле з параметрами близькими до тих, які характерні для реального ЕМІ. У зону дії випромінювача поміщаються випробовуваний об'єкт і прилади, які реєструють інтенсивність поля, його частотний спектр та тривалість дії. Один з таких імітаторів, розгорнутий на авіабазі ВПС США Кіртленд, призначений для моделювання умов дії ЕМІ на літак і його апаратуру. Він може використовуватися для випробувань таких великих літальних апаратів, як бомбардувальник В-52 або цивільний авіалайнер Боїнг-747. В даний час створені і діють велика кількість імітаторів ЕМІ для випробувань авіаційної, космічної, корабельної та наземної техніки. Однак вони не в повній мірі відтворюють реальні умови впливу ЕМІ ядерного вибуху внаслідок обмежень, що накладаються характеристиками випромінювачів, генераторів і джерел електроживлення на частотний спектр випромінювання, його потужність і швидкість наростання імпульсу. Разом з тим, і при цих обмеженнях вдається отримати достатньо повні і надійні дані про появу несправності в напівпровідникових приладах, збою в їх функціонуванні і т.п., а також про ефективність дії різних захисних пристроїв. Крім того, такі випробування дозволили дати кількісну оцінку небезпеки різних шляхів впливу ЕМІ на радіоелектронну техніку.

Теорія електромагнітного поля показує, що такими шляхами для наземної техніки є перш за все різні антенні пристрої та кабельні входи в системи електроживлення, а для авіаційної та космічної техніки - антени, а також струми, що наводяться в обшивці, і випромінювання, що проникають через скління кабін і лючки з неструмопровідних матеріалів. Струми, що наводяться ЕМІ в наземних і заглиблених кабелях електроживлення протяжністю в сотні й тисячі кілометрів, можуть досягати тисяч ампер, а напруги в розімкнутих ланцюгах таких кабелів - мільйон вольт. У антенних входах, довжина яких не перевищує десятків метрів, наведені в ЕМІ струми можуть мати силу в декілька сотень ампер. ЕМІ, що проникає безпосередньо через елементи споруд з діелектричних матеріалів (неекрановані стіни, вікна, двері тощо), може наводити у внутрішній електропроводці струми силою в десятки ампер. Оскільки слабкострумові ланцюги та радіоелектронні прилади нормально діють при напрузі в декілька вольт і струмах силою до декількох десятків міліампер, то для їх абсолютно надійного захисту від ЕМІ потрібно забезпечити зниження величини струмів і напруг в кабелях, в шість раз.

6. МОЖЛИВІ ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ ЗАДАЧІ ЗАХИСТУ ВІД ЕМІ

Ідеальним захистом від ЕМІ стало б повне укриття приміщення, в якому розміщена радіоелектронна апаратура, металевий екран.

Разом з тим ясно, що практично забезпечити такий захист у ряді випадків неможливо, тому що для роботи апаратури часто потрібно забезпечити її електричний зв'язок із зовнішніми пристроями. Тому використовуються менш надійні засоби захисту, такі, як струмопровідні сітки або плівкові покриття для вікон, стільникові металеві конструкції для повітрозабірників і вентиляційних отворів і контактні пружинні прокладки, які розміщуються по периметру дверей і люків. Більш складною технічною проблемою вважається захист від проникнення ЕМІ в апаратуру через різні кабельні вводи. Радикальним вирішенням цієї проблеми міг би стати перехід від електричних мереж зв'язку до практично не схильним до дії ЕМІ волоконно-оптичних. Однак заміна напівпровідникових приладів у всьому спектрі виконуваних ними функцій електронно-оптичними пристроями можливо тільки у віддаленому майбутньому. Тому в даний час як засобів захисту кабельних входів найбільш широко використовуються фільтри, в тому числі волоконні, а також іскрові розрядники, металоокисні варистори і високошвидкісні зенеровскі діоди.

Всі ці засоби мають як переваги, так і недоліки. Так, ємнісно-індуктивні фільтри досить ефективні для захисту від ЕМІ малої інтенсивності, а волоконні фільтри захищають у відносно вузькому діапазоні надвисоких частот. Іскрові розрядники володіють значною інерційністю і в основному придатні для захисту від перевантажень, що виникають під впливом напруг і струмів, що наводяться в обшивці літака, кожусі апаратури і оплітці кабелю.

Металоокисні варистори, являють собою напівпровідникові прилади, різко підвищують свою провідність при високій напрузі.

Однак, при застосуванні цих приладів як засоби захисту від ЕМІ слід враховувати їх недостатньо високу швидкодію і погіршення характеристик при неодноразовому дії навантажень. Ці недоліки відсутні у високошвидкісних зенеровских діодах, дія яких заснована на різкій лавиноподібній зміні опору від відносно високого значення практично до нуля при перевищенні прикладеної до них напруги певної порогової величини. Крім того на відміну від варисторів характеристики зенерівских діодів після багаторазових впливів високих напруг і перемикань режимів не погіршуються. Найбільш раціональним підходом до проектування засобів захисту від ЕМІ кабельних вводів є створення таких роз'ємів, в конструкції яких передбачені спеціальні заходи, що забезпечують формування елементів фільтрів і встановлення вбудованих зенерівских діодів. Подібне рішення сприяє отриманню дуже малих значень ємності та індуктивності, що необхідно для забезпечення захисту від імпульсів, які мають незначну тривалість і, отже, потужну високочастотну складову. Використання роз'ємів подібної конструкції дозволить вирішити проблему обмеженням масо-габаритних характеристик пристрою захисту.

Складність вирішення завдання захисту від ЕМІ і висока вартість розроблених для цих цілей коштів і методів змушують піти на перших парах по шляху їх вибіркового застосування в особливо важливих системах зброї і військової техніки. Першими цілеспрямованими роботами в цьому напрямку були програми захисту від ЕМІ стратегічної зброї. Такий самий шлях обраний і для захисту мають велику протяжність систем управління та зв'язку. Проте основним методом вирішення даної проблеми зарубіжні фахівці вважають створення так званих розподілених мереж зв'язку (типу "Гвен"), перші елементи яких вже розгорнуто на континентальній частині США.

Сучасний стан проблеми ЕМІ можна оцінити таким чином. Досить добре досліджені теоретично і підтверджено експериментально механізми генерації ЕМІ і параметри його вражаючої дії. Розроблено стандарти захищеності апаратури і відомі ефективні засоби захисту. Однак для досягнення достатньої впевненості в надійності захисту систем і засобів від ЕМІ необхідно провести випробування за допомогою імітатора. Що стосується повномасштабних випробувань систем зв'язку та управління, то це завдання навряд чи буде вирішене в доступному для огляду майбутньому.

Потужний ЕМІ можна створити не тільки в результаті ядерного вибуху. Сучасні досягнення в області неядерних генераторів ЕМІ дозволяють зробити їх достатньо компактними для використання з звичайними і високоточними засобами доставки.

В даний час у деяких західних країнах ведуться роботи по генерації імпульсів електромагнітного випромінювання магнітодинамічними пристроями, а також високовольтними розрядами. Тому питання захищеності від впливу ЕМІ будуть залишатися в центрі уваги фахівців при будь-якому результаті переговорів про ядерне роззброєння.

електромагнітний імпульс ядерний захист

ВИСНОВОК

Ядерна зброя - найнебезпечніше з усіх відомих на сьогоднішній день засобів масового ураження. І, незважаючи на це, ЇЇ кількості з кожним роком все збільшуються. Це зобов'язує кожну людину знати способи захисту, щоб запобігти смерті і, може бути, навіть не одну. Для того, щоб захиститися, необхідно мати хоча б найменше уявлення про ядерну зброю і його дії. Саме в цьому і полягає основне завдання цивільної оборони: дати людині знання для того, щоб він міг сам себе захистити (причому це стосується не тільки ядерної зброї, а взагалі всіх небезпечних для життя людей ситуацій).

Існує 3 види ядерних боєприпасів: атомні, термоядерні і комбіновані. Вид ядерного вибуху залежить від положення його центру щодо землі / води: висотні (вище 30 км), повітряні (нижче 30 км, але не торкається поверхні землі / води), наземні / надводні (торкається поверхні землі / води) і підземні / підводні.

До вражаючих факторів належать:

1) ударна хвиля.

Характеристика: швидкісний натиск, різке підвищення тиску.

Наслідки: руйнування механічною дією ударної хвилі і поразки людей і тварин вторинними чинниками.

Захист: використовування притулків, простих укриттів і захисних властивостей місцевості.

2) світлове випромінювання.

Характеристика: дуже висока температура, осліплююча спалах.

Наслідки: пожежі і опіки шкіри людей.

Захист: використовування притулків, простих укриттів і захисних властивостей місцевості.

3) проникаюча радіація.

Характеристика: альфа, бета, гамма випромінювання.

Наслідки: поразка живих клітин організму, променева хвороба.

Захист: використовування притулків, протирадіаційних укриттів найпростіших укриттів і захисних властивостей місцевості.

4) радіоактивне зараження.

Характеристика: велика площа поразки, тривалість збереження вражаючої дії, труднощі виявлення радіоактивних речовин, що не мають кольору, запаху та інших зовнішніх ознак.

Наслідки: променева хвороба, внутрішнє поразку радіоактивними речовинами

Захист: застосування притулків, протирадіаційних укриттів, найпростіших укриттів, захисних властивостей місцевості і засобів індивідуального захисту

5) електромагнітний імпульс.

Характеристика: короткочасне електромагнітне поле.

Наслідки: виникнення коротких замикань, пожеж, дія вторинних факторів на людину (опіки).

Захист: добре ізолювати лінії, які проводять струм.

Осередок ядерного ураження - територія, в межах якої в результаті впливу ядерної зброї відбулися масові поразки людей, тварин, рослин і (або) руйнування і пошкодження будівель і споруд.

Способи захисту від ядерної зброї:

· використання засобів колективного захисту (притулку, протирадіаційні укриття і найпростіші укриття).

· використання захисних властивостей місцевості.

· використання засобів індивідуального захисту (засоби захисту органів дихання (протигази, респіратори, протипилові тканинні маска, ватно-марлеві пов'язки), засоби захисту шкіри).

· використання медичних засобів захисту.

Список використаних джерел

https://uk.wikipedia.org/wiki/Електромагнітний_імпульс

http://pidruchniki.com/17910211/bzhd/elektromagnitniy_impuls

Размещено на Allbest.ru