Хвороби зернобобових культур

Рис. 2.15. Бактеріальне в'янення сої.

З нижнього боку листків у вологу погоду утворюються крапельки бактеріального ексудату,який при підсиханні приймає форму блискучих лусочок (рис.2.15). На стеблі,черешках листя бактеріальний опік утворює темно-коричневі смуги,а на бобах - розпливчасті,маслянисті,світло-коричневі мокнучі плями. Насіння в таких бобах дрібне, тьмяне, деформоване, з зморшкуватою оболонкою. Хвороба викликає недорозвинення і карликовість рослин.

Збудник захворювання -- бактерії Pseudomonas solanacearum Smith. Бактерії можуть бути причиною загибелі сходів і дорослих рослин. Уражені насіння часто втрачають схожість, а якщо і дають сходи, то рослини швидко в'януть. Бактерії зберігаються в насінні і рештках уражених рослин у полі. [7]

2.4 Вірусні хвороби сої

Зморшкувата мозаїка сої.

Хвороба поширена скрізь, де вирощують сою.

Рис.2.16. Зморшкувата мозаїка сої.

Найбільш типові зовнішні ознаки хвороби проявляються на рослинах у вигляді освітлення жилок листя і появи уздовж них пляшкових здуття, які є слабо інфікованими ділянками тканини («зелені острівці») і чергуються зі світлими ділянками листової пластинки,які затоплені вірусними частинками. Внаслідок затримки росту тканин світлих ділянок виникають деформації заражених листів - здуття на листках,їх зморшкуватість внаслідок більш глибокого розташування жилок,а в деяких випадках - руйнування листової паренхіми,яка зберігається тільки в безпосередній близькості від жилок (рис.2.16). Часто краї листя скручуються вниз, стають ложкоподібні,уражена пластинка потовщується,зморщується,стає крихкою,шкірястою.

При високій температурі повітря (30°С і вище) характерні симптоми хвороби маскуються.

Інфіковані вірусом рослини відстають у розвитку, на них менше зав'язується бобів,ніж на здорових. Уражені боби деформовані,часто зігнуті у вигляді серпа, вони блискучі,неопушені,мають строкату пігментацію.

Збудником хвороби є вірус Bean wrinrle mosai virus ( BWMV ), син Веаn mosaik virus ( ВМv ), у якого вірусні частки ниткоподібні. Вірус вражає тільки сою. Протягом вегетації рослин вірус передається інокуляцією соком багатьма видами попелиць і насінням.

Зморшкувата мозаїка сої є однією з найбільш шкідливих хвороб. Вірус викликає різке зниження продуктивності рослин. Недобір урожаю може досягати 40 % і більше, в ураженому насінні вміст білка знижується до 20 %, олії - до 2,5%.

Основним джерелом інфекції є заражені насіння,в якому інфекція зберігається протягом двох років. Чим більше пігментованого насіння в посівному - матеріалі сої,тим інтенсивніше уражені сходів зморшкуватою мозаїкою. При посіві заражені насіння отримуємо уражені сходи сої у вигляді затримки росту і розвитку проростків,недорозвиненості сім'ядолей,сильного здуття листових пластинок між жилками трійчастих листя. [13]

Жовта мозаїка сої.

Хвороба поширена в усіх ґрунтово-кліматичних зонах. Поширення хвороби на заселених смокчуть шкідниками плантаціях сої коливається по роках в межах 8-35 %.

Рис. 2.17. Жовта мозаїка сої.

Характерні симптоми хвороби проявляються на листках у другій половині вегетації рослин у вигляді суцільних яскраво-жовтих плям, а також жовто-зеленої крапчастості або жовтуватих смуг, які межують з жилками або розкидані по всій поверхні листової пластинки (рис.2.17). Деформації пластинок уражених листків при цьому не спостерігається. Пізніше листя жовтіє,стають ламкими,крихкими,засихають і відмирають. Збудником хвороби є вірус жовтої мозаїки квасолі - Bean yellow mosaic virus (BYMV). Вірус вражає всі бобові. У період вегетації рослин вірус передається різними видами попелиць (більше 20 видів).

Джерелом інфекції вірусу є заражене насіння зернових бобових культур. Місцем резервації вірусу є багаторічні бобові трави, цибулини гладіолусів, різні види осоту, в соку яких вірус може зберігатися до відновлення вегетації сої.

Шкода жовтої мозаїки проявляється у зниженні продуктивності рослин. Недобір урожаю насіння може досягати 30-40 %,істотно знижується якість отриманого врожаю. Вміст білка в насінні з хворих рослин знижується до 15 % і більше. [5]

горох соя хвороба інфекція

Висновок

Результати проведеного дослідження дозволяють зробити такі висновки:

по-перше, зернобобові культури не тільки збільшують ресурси продовольчого і високобілкового фуражного зерна, а й підвищують родючість ґрунту та врожаї наступних культур сівозміни. По-друге, зернобобові культури й багаторічні трави уражуються багатьма грибними, бактеріальними та вірусними хворобами. Багато з них мають подібні ознаки. Тому, щоб уникнути повторення загальних особливостей аналогічних захворювань, їх краще розглядати по типах ураження або збудниках, відмічаючи при цьому специфіку хвороб на тій чи іншій культурі.

Серед найбільш шкідливих грибних хвороб гороху можна виділити: аскохітоз, сіру гниль, переноспороз. Аскохітоз призводить до випадання сходів, стримує розвиток рослин і достигання насіння. У середньому зменшення урожаю зерна гороху від аскохітозів становить 3-3,5 ц/га.

Сіра гниль завдає великий збиток в пізній період онтогенезу гороху. Так,навіть при слабкому (10%) ураженні бобів заражається майже половина насіння. При сильному (90 %) ураженні бобів їх виповненість порівняно зі здоровими менше в три, а маса 1000 насіння - в два рази. При переноспорозі в роки епіфітотій недобір зерна гороху становить 5-7 ц/га.

Серед найбільш шкідливих бактеріальних хвороб слід виділити бактеріальний опік гороху. Шкідливість цієї хвороби виражається в відмирання листових пластинок і стулок бобів у уражених рослин. Це призводить до значного зниження асиміляційної поверхні і продуктивності рослин.

Відомо більше 10 вірусних хвороб гороху, з яких в Україні широко поширені звичайна і деформуюча мозаїки, а також захворювання, що викликається вірусом жовтої мозаїки квасолі.

Шкідливість вірусних хвороб в значній мірі залежить від стану і віку рослин. При ураженні їх в ранній період онтогенезу патологічним змінам піддаються листя верхнього,середнього,а іноді й нижнього ярусів; рослини часто гинуть або значно відстають у рості,у них не утворюється насіння. При більш пізньому захворюванні (цвітіння,формування бобів) симптоми проявляються головним чином на верхніх молодих листочках. Ріст рослин при цьому не порушується і деформація листків спостерігається рідко, проте значно знижується врожай. У разі раннього ураження гороху вірусом деформуючої мозаїки і сильного розвитку хвороби рослини відстають у рості і у поверхні ґрунту утворюється розетка потворного листя. [6]

Серед грибних хвороб сої найбільш шкодочинними є: аскохітоз, іржа, антракноз та сіра гниль. Аскохітоз може бути причиною зниження схожості насіння до 25-40%, випадання сходів і дорослих рослин, зменшення асиміляційної поверхні листя, а також зниження врожаю зерна і погіршення його якості. Недобір урожаю може становити 15-20% і більше.

Шкідливість іржі полягає в порушенні фізіологічних і біохімічних процесів в рослині, особливо знижується фотосинтез, що призводить до зниження врожаю, яке може досягати 15-20%.

Антракноз може більш ніж в 2 рази знижувати масу рослин, кількість і масу бобів і насіння. Погіршуються якісні характеристики зерна сої: зменшується вміст олії і білка на 1,8-2,1%.

Шкідливість сірої гнилі полягає в зниженні врожаю зерна та посівних якостей насіння. Хвороба може бути причиною недобору 30-35% урожаю.

Бактеріальні хвороби завдають меншою шкоди посівам сої,порівняно з грибними та вірусними. Але слід виділити бактеріальне в'янення,що призводить до зниження схожості ураженого насіння, а якщо воно і дає сходи, то рослини швидко в'януть. А також іржаво-буру плямистість, шкідливість якої полягає в передчасному всиханні і опадання листя, загибелі сходів,втрати 3,6-5% врожаю сої.[6]

Зморшкувата мозаїка сої є однією з найбільш шкідливих вірусних хвороб. Вірус викликає різке зниження продуктивності рослин. Недобір урожаю може досягати 40 % і більше, в ураженому насінні вміст білка знижується до 20 %, олії - до 2,5%. Не менш шкідливою є жовта мозаїка. Її шкода проявляється у зниженні продуктивності рослин. Недобір урожаю насіння може досягати 30-40%, істотно знижується якість отриманого врожаю. Вміст білка в насінні з хворих рослин знижується до 15 % і більше. [11]

Отже, проаналізувавши всю інформацію можна сказати, що для зернобобових культур найбільш шкідливими є грибні та вірусні хвороби, які призводять до зниження врожаю,у деяких випадках, до 40% - насіння втрачає схожість,зменшується маса бобів, рослини в'януть. Бактеріальні, в свою чергу, призводять до зниження врожаю на 6-12%, що, порівнюючи з вищесказаними, завдає меншої шкоди.

Список використаної літератури

1. Довідник із захисту рослин, за ред. М.П. Лісового, -- К: Урожай, ISBN 966-05-0075-0

2. Болезни сельскохозяйственных культур: в 3 т./ [В.Ф. Пересыпкин, Н.Н. Кирик, М.П. Лесовой и др.; под ред. В.Ф. Пересыпкина]. - К.: Урожай,1989. - Т.1: Болезни зерновых и зерноббовых культур. - 261 с.

3. Пересыпкин В.Ф. Сельскохозяйственная фитопатология/ В.Ф.Пересыпкин. - М. : Агропромиздат,1989. - 480 с.

4. Общая фитопатология: учеб. для вузов/ К.В. Попков, В.А. Шкаликов, Ю.М. Стройков и др. - [2-е изд.,перераб. и доп.] - М.: Дрофа,2005.- 445 с.

5. Житкевич Н.В., Гнатюк Т.Т., Петриченко В.Ф., Патика В.П. Діагностика бактеріальних патогенів сої // Міжвідомчий тематичний науковий збірник: Корми і Кормовиробництво. - 2009. - в.64. - С.62 - 69.

6. Гвоздяк Р.І., Пасічник Л.А., Яковлева Л.М., Мороз С.М., Литвинчук О.О., Житкевич Н.В., Ходос С.Ф., Буценко Л.М., Данкевич Л.А., Гриник І.В., Патика В.П. Фітопатогенні бактерії. Бактеріальні хвороби рослин: [монографія: в 3-х т.]. - Т.1. - К.: ТОВ «НВП «Інтерсервіс», 2011. - 444с.

Размещено на Allbest.ru