Ефективність використання міжпородних поєднань для підвищення продуктивних якостей свиней

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця Національної академії аграрних наук України

Ефективність використання міжпородних поєднань для підвищення продуктивних якостей свиней

Ващенко О.В.

Анотація

Встановлено ефективність схрещування сучасних генотипів свиней зарубіжної та вітчизняної селекції, для підвищення м'ясної продуктивності молодняку. Проведено аналіз енергії росту, відгодівельних, забійних і м'ясних якостей чистопородних та помісних тварин. Серед проаналізованих 5-ти батьківських пар позитивний рівень поєднаності отримано при трипородному промисловому схрещуванні. Доведено доцільність використання порід п'єтрен та червоної білопоясої на заключному етапі гібридизації, що дасть змогу збільшити вихід м'яса в тушах на 4,0-2,1% у порівнянні з показниками двопородних помісей. Рекомендовано, для отримання найвищих показників забійних та м'ясних якостей у потомства, в складному промисловому схрещуванні використовувати кнурів породи п'єтрен. М'ясо свиней даної групи було найбільш пісним а за відгодівельними якостями вони переважали вихідні батьківські генотипи.

Ключові слова: свині, забійні якості, п'єтрен, ландрас, морфологічний склад, дегустаційна оцінка.

генотип свиня схрещування продуктивність

Постановка проблеми. Підвищення конкурентоспроможності виробництва свинини потребує переходу на більш інтенсивний рівень ведення свинарства. Водночас, зростаючий попит на м'ясну свинину обумовлює необхідність використання спеціалізованих м'ясних порід свиней, які забезпечують збільшення м'ясності туш як при чистопородному розведенні так і при схрещуванні [4].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В Україні проведено значну кількість досліджень з вивчення різних породних поєднань свиней, як при простому, так і при багатопородно- му схрещуванні. Найчастіше зарубіжні генотипи використовувались у поєднанні із вітчизняними породами, про що свідчать роботи Лісного В.А. [6], Акнєвського Ю.П. [1], Онищенко А.О. [7], Це- ренюка О.М. [4] та ін. Значне підвищення відго- дівельних і м'ясних ознак у помісного молодняка забезпечує використання свиней порід ландрас, дюрок і п'єтрен, особливо у схрещуванні з генотипами аналогічного напрямку продуктивності.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Використання імпортних порід в дво- та багатопородних схрещуваннях до цього часу висвітлено не повною мірою [4]. Недостатньо вивченими залишаються біологічні відмінності по- місних тварин: за енергією росту, м'ясною продуктивністю та фізико-хімічними властивостями м'яса, а також залучення інтер'єрних показників для прогнозування основних ознак продуктивності. Більш детального вивчення потребує питання використання у даному процесі зарубіжних порід. Особливо це стосується порід п'єтрен та дюрок [7]. Саме тому, в умовах інтенсивного ведення галузі свинарства, актуальним лишається пошук оптимальних поєднань порід зарубіжного та вітчизняного походження в процесі збільшення виробництва високоякісної свинини.

Мета статті. Головною метою дослідження було покращення м'ясних якостей товарних помісей шляхом аналізу різних варіантів міжпородних поєднань з максимальним використанням найпоширеніших порід свиней: українська велика біла, ландрас, дюрок, п'єтрен та червона білопояса.

Матеріали і методи. За методом «груп- аналогів» нами було сформовано 6 дослідних груп тварин різних генотипів: І -- чистопородні тварини української великої білої породи (УВБ), ІІ -- двопородні помісі (УВБ) та ландрас англійської селекції (Л), ІІІ -- трипородні помісі (1/4УВБ1/4Л) та 1/2 п'єтрен англійської селекції (П), ІУ -- помісі (1/4УВБ1/4Л) та 1/2 червоної білопоясої (ЧБП), У -- помісі (1/4УВБ1/4Л) та 1/2 дюрок української селекції «Степний» (ДУСС). Оцінку забійних та м'ясних якостей проводили за загальноприйнятими методиками Поливоди А.М. та ін. Морфологічний склад туш вивчали шляхом обвалування туші при контрольному забої. Індекс відгодівельних якостей розраховували за формулою Березовського М. Д. [2]:

І = А² / ((В * С) * С)

А -- валовий приріст за період відгодівлі, кг; В -- кількість діб відгодівлі; С -- витрати корму на 1 кг приросту, к. од.

Для оцінки відгодівельних і м'ясних якостей свиней використовували індекс м'ясо- відгодівельних якостей та поєднаність батьківських пар за методикою Шейко І. П., Лобана М. О. та ін. [8]:

ИМОКо = 1,24 * (192 - Х1) + 0,1 * (Х2 - 733) + 78 * (3,52 - Хз) + 2,1 * (Х4 - 97,4) + 3,2 * (26,7 - Х₅) + 10 * (Х₆ - 11,1)

де: Х1 - середній вік досягнення живої маси 100 кг, діб; Х2 - середньодобовий приріст, г; Х3 - витрати кормів на 1 кг приросту, к. од.; Х₄ - довжина туші, см; Х5 - товщина шпику, мм; Х6 - маса задньої третини півтуші, кг.

© Ващенко О.В., 2017За отриманими значеннями (ИМОК₀) розраховували середнє значення індексу м'ясо- відгодівельних властивостей (ИМОК_п), а рівень поєднаності кожної батьківської пари (УС) в балах за формулою:

УС = ИМОКо - ИМОКп Для батьківських пар з позитивним значенням (УС) визначали ефект поєднаності ^С) за формулою:

ЭС = ИМОКо / ИМОКп Найкращу поєднаність батьківської пари свиней оцінювали при найвищому значенні ^С).

Забійні і м'ясні якості, розвиток внутрішніх органів проводили після контрольного забою тварин, які досягли живої маси 100 кг. Дослідження якості м'яса та обвалювання туші проводились на охолодженій правій півтуші після 24-годинної витримки в холодильних камерах. Забійні якості вивчали за наступними показниками: забійний вихід, %; товщина шпику над 6--7 грудними хребцями, мм; довжина туші, см; маса задньої третини півтуші, кг; площа «м'язового вічка», см². Морфологічний склад туш свиней визначали шляхом зважування м'яса, сала та кісток. Для проведення фізико-хімічних досліджень м'язової тканини відбирали проби з найдовшого м'яза спини між 9-12 грудними хребцями. Хімічний аналіз м'язової тканини проводили згідно «Методики оцінки якості свинини за фізико-хімічними показниками» (ГОСТ 25011-81, ГОСТ 9793-74, ДСТУ ISO 2917-2001, ГОСТ 23042-86, ГОСТ 9794-74). Вірогідність отриманих величин встановлено за допомогою критеріїв Стьюдента за трьома рівнями достовірності «Р» (0,95; 0,99; 0,999). Біометричну обробку даних проводили методом варіаційної статистики за Плохінським Н.А. [9].

Виклад основного матеріалу. За відгодівель- ними якостями встановлено перевагу свиней групи ?(УВБхЛ) х ^(П) та ?(УВБхЛ) х ^(ЧБП) відносно тварин контрольної групи чистопородних тварин та двопородних помісей і поєднання ?(УВБхЛ) х б'(ДУСС) (табл. 1).

Таблиця 1. Відгодівельні показники молодняку, (M±m)

Термін відгодівлі помісних тварин в порівнянні з чистопородними аналогами контрольної групи скорочувався на 7,0-17,6 днів. Отримано вірогідно менші витрати кормів в порівнянні з чистопородним поголів'ям: при відгодівлі до 100 кг на 7,54-12,06 МДж; до 120 кг -- на 5,б8-10,9 МДж. Найвищий індекс відгодівельних якостей було отримано від поєднання помісних двопородних маток (УВБхЛ) з чистопородними кнурами породи (П). Вони перевищували показники індексу групи чистопородних свиней (УВБ), не залежно від терміну відгодівлі, майже вдвічі. Використання на заключному етапі трипородного схрещування плідників (ЧБП) та (ДУСС) дало змогу збільшити значення індексу відгодівельних якостей помісей на 6,3-7,3 бали при відгодівлі до 100 кг та на 7,4-8,5 балів при відгодівлі до вагових кондицій в 120 кг. Таким чином, використання кнурів спеціалізованих м'ясних порід, як вітчизняної так і зарубіжної селекції у поєднанні із двопородними матками (УВБхЛ), дає змогу істотно скоротити терміни відгодівлі тварин до бажаних вагових кондицій та зменшити витрати кормів на 1 кг приросту.

За результатами контрольного забою свиней встановлено, що використання даних схем промислового схрещування дало змогу підвищити забійний вихід на 4,4-8,4% у помісних груп (табл. 2).

Таблиця 2. Забійні якості та морфологічний склад туш свиней при забої в 100 кг, М±m (п=15)

Поєднання порід (УВБ) та (Л) сприяло збільшенню довжини туші на 2,5 см (Р>0,95) при найменшому середньоквадратичному відхиленні -- 0,14 см. Водночас, схрещування двопородних свинок з кнурами породи (П) призвело, навпаки, до зменшення довжини туші порівняно з вихідними батьківськими формами на 2,6 см (Р>0,95). Той факт, що туші, одержані від свиней поєднання (1/4УВБ*1/4Л*1/2П), виявилися помітно коротшими та мали найбільшу площу «м'язового вічка», є цілком закономірним і пояснюється впливом типу та породної належності кнурів. Показник товщини шпику над 6-7 грудними хребцями вірогідно зменшувався (Р>0,999) на 8,1-16,7 мм. Спостерігається тенденція до збільшення показника маси окосту з достовірною перевагою при використанні порід (Л) (Р>0,95) та (П) (Р>0,999). Як і очікувалося, мінімальний вміст сала у тушах було отримано від трипородних помісей, де на заключному етапі схрещування використовувались кнури порід (П) та (ЧБП) (менше, ніж у контрольної групи на 5,2-11,2% (Р>0,99)).

Використання у двопородному схрещуванні кнурів породи (Л) дало змогу збільшити вологоємкість м'яса на 6,6% та протеїнову поживність на 2,1%, що звичайно мало вплив на технологічні властивості м'ясної сировини. При маркуванні свинини за хімічним складом м'яса, туші чистопородних (УВБ) та помісних тварин (УВБ*Л) було віднесено до третьої категорії (жирна свинина).

Беконну свинину (з вмістом вологи понад 50%, протеїну більше 20% та жиру до 25%) отримано від три породних помісей з використанням на заключному етапі промислового схрещування кнурів порід (П) та (ЧБП). М'ясну свинину (з вміс-том вологи понад 40%, протеїну від 14% та жиру до 35%) отримано від підсвинків отриманих при схрещуванні двопородних маток (УВБ^хЛ) з кнурами (ДУСС) (табл. 3).

Таблиця 3. Якісні показники м'яса свиней, М±т (п=15)

При визначенні кислотності свинини, як основного показника якості м'яса достовірних відмінностей між групами піддослідних тварин відзначено не було. Значення цього показника не виходило за межі норми 5,2-5,9 рН, що вказує на м'ясо хорошої якості і відсутність його схильності до набуття вад і недоліків та завчасного псування. За інтенсивністю забарвлення (коефіцієнт екстинкції) м'язова тканина (УВБ^ХЛ) мала більш інтенсивне забарвлення в порівнянні з чистопородними аналогами на 6,00 од. екстинкції і вище ніж в групі трипородних тварин на 2,1 од. екстинкції.

При оцінці якості м'ясної продукції велике значення має органолептична експертиза, яку здійснювали за зовнішнім виглядом вареного м'яса, ароматом, смаком, консистенцією і соковитістю. Результати дегустаційної оцінки якості м'яса показали, що достовірної різниці між групами не встановлено (табл. 4).

Таблиця 4. Бальна дегустаційна оцінка якості м'яса та бульйону, М±т (п=15)

У зразках, отриманих від чистопородних тварин цей показник був нижче на 0,6-2,0 бали ніж середнє значення для зразків від груп помісних тварин, де середній сумарний бал склав 39,8 бали. Це дає підстави стверджувати, що більш висока вологоутримуюча здатність м'яса помісних підсвинків і більший вміст внутрішньом'язевого жиру забезпечили перевагу смакових якостей м'яса, отриманого від помісних тварин.

Одним із найважливіших елементів у селекції свиней є оцінка їхньої комбінаційної здатності за поєднанням різних генотипів. Серед проаналізованих 5-ти батьківських пар позитивний рівень поєднаності отримано при трипородному промисловому схрещуванні, а негативний -- у 2-ох пар при чистопородному розведенні та двопородному схрещуванні (табл. 5).

Таблиця 5. Комплексна оцінка відгодівельних і м'ясних якостей свиней (п=90)

Примітки: I - чистопородні тварини УВБ, II - помісі 1/2УВБ1/2Л, III - помісі 1/4УВБ1/4Л 1/2П, IV - помісі 1/4УВБ1/4Л 1/2ЧБП, V - помісі 1/4УВБ1/4Л 1/2ДУСС

Величина індексу м'ясо-відгодівельних якостей (ИМАК0) серед трипородних помісей була вищою на 110,3-115,2 бали. Серед усіх рекомендованих схем промислового схрещування найвищий середній рівень та ефект поєднаності пар отримано від групи 4УВБ1/4Л

Висновки і пропозиції

Використання кнурів спеціалізованих м'ясних порід, як вітчизняної так і зарубіжної селекції у поєднанні із двопородни- ми матками (УВБ^ХЛ), дає змогу істотно скоротити терміни відгодівлі тварин до бажаних вагових кондицій та зменшити витрати кормів на 1 кг приросту. Встановлено можливість підвищення м'ясних якостей свиней завдяки використанню кращих поєднань батьківських пар. Доведено доцільність використання порід п'єтрен та червоної білопоя- сої на заключному етапі гібридизації: вихід м'яса в тушах збільшується на 4,0-2,1% у порівнянні з показниками двопородних помісей.

Отже, для отримання найвищих показників забійних та м'ясних якостей у потомства, кращим варіантом для поєднання слугують кнури породи п'єтрен. М'ясо свиней даної групи було найбільш пісним, а за відгодівельними якостями вони переважали вихідні батьківські генотипи.

Список літератури

1. Акнєвський Ю.П. Продуктивність свиней в залежності від інтенсивності росту ремонтного молодняку та поєднання вихідних генотипів: автореф. дис. ... канд. с.-г. наук: 06.02.01 / Ю.П. Акнєвський; Інститут свинарства ім. О.В. Квасницького УААН. - Полтава, 2007. - 20 с.

2. Березовський М.Д. Ефективність відгодівлі свиней зарубіжної селекції до других вагових кондицій / М.Д. Бе- резовський, І.В. Хатько // Науково-виробничий бюлетень «Селекція». - К., 1997. - № 4. - С. 105-107.

3. Сучасні методики досліджень у свинарстві / Інститут свинарства ім. О.В. Квасницького УААН за редакцією В.П. Рибалко М.Д. Березовського. - Полтава, 2005. - 227 с.

4. Волощук В.М. Відгодівельні, забійні та м'ясні якості підсвинків м'ясних порід / В.М. Волощук, А.П. Василів // Свинарство. - 2013. - Вип. 62. - С. 8-13.

5. Кодак Т. Забійні якості відгодівельного молодняку, одержаного від різних поєднань / Т. Кодак, В. Вовк // Тваринництво України. - 2014. - № 7. - С. 18-20.

6. Лісний В.А. Підвищення ефективності гетерозисної селекції в свинарстві шляхом оцінки комбінаційної здатності порід та типів свиней / В.А. Лісний, І.В. Назаренко // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - 2002. - Вип. 3. - С. 58-66.

7. Онищенко А.О. Порівняльне вивчення відгодівельних та м'ясних якостей свиней різних генотипів / А.О. Онищенко // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - 2006. - № 3(35) - С. 103.

8. Остапчук П. Комбінаційна здатність спеціалізованих порід, типів та ліній свиней при схрещуванні / П. Остапчук // Тваринництво України. - 2006. - № 2 - С. 16-17.

9. Плохинський Н.А. Руководство по биометрии для зоотехников / Н.А. Плохинский. - М.: Колос, 1969. - 352 с.

Размещено на Allbest.ru