Характеристика технологічного процесу виробництва молока

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Характеристика технологічного процесу виробництва молока

1.1 Нормативна документація

1.2 Відтворення тварин

1.3 Розведення тварин

1.4 Годівля тварин та забезпеченість кормами

1.5 Утримання тварин

1.6 Використання тварин

Розділ 2. Первинна обробка молока у господарстві

Розділ 3. Економічна ефективність виробництва молока

Розділ 4. Охорона праці

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Скотарство є провідною галуззю тваринництва. Частка його товарної продукції в загальній вартості продукції тваринництва становить понад 63 %. Від великої рогатої худоби одержують цінні й незамінні продукти харчування - молоко та яловичину.

Молоко містить усі необхідні поживні речовини і в найсприятливішому співвідношенні. З нього виготовляють різні продукти харчування - вершкове масло, сири, кисле молоко, ряжанку, кефір тощо. Яловичина і телятина відзначаються високими смаковими якостями і користуються підвищеним попитом у населення. В раціоні людини на ці продукти повинно припадати 50% загальної потреби в тваринному білку. За рахунок молочного скотарства у нашій країні виробляють 99% молока і 64% м'яса.

Від скотарства одержують цінну шкіряну сировину, а також побічні продукти забою (кров, кишки, кістки, роги, волос та ін.).

Велику рогату худобу використовують і як тяглову силу. Крім того, вона дає цінне органічне добриво, яке має важливе значення для підвищення родючості ґрунтів. Від однієї корови за рік можна одержати 10 - 12 т гною.

Велика рогата худоба відрізняється витривалістю і пристосованістю до різних кліматичних умов, що дає можливість розводити її майже на всіх континентах світу. Вона добре переносить як високу, так і низьку температуру.

За рівнем продуктивності велика рогата худоба значно переважає інших сільськогосподарських тварин. У передових господарствах середньорічні надої від корови становлять 5000 - 7000 кг молока, а рекордистки здатні давати його 25000 - 27 000 кг і більше за лактацію. В умовах інтенсивного вирощування і відгодівлі середньодобові прирости молодняку становлять 1200 -1500 г і більше.

На виробництво 1 кг молока високопродуктивні корови витрачають 0,7 - 0,9 к. од. Влітку велика рогата худоба значною мірою може забезпечувати потребу організму в поживних речовинах за рахунок зеленого корму, а взимку основою її раціонів є грубі та соковиті корми. Пасовищний корм - найдешевший і сприятливо впливає на здоров'я та продуктивність тварин. За літній період господарства одержують 50% і більше загальної кількості молока.

У великої рогатої худоби порівняно тривалий період життя (35 - 40 років), тому її використовують довше, ніж інші види сільськогосподарських тварин

Метою даної роботи було оцінити особливості технології виробництва молока в умова СТОВ „Маяк” с.Пиків Калинівського району.

Об'єктом дослідження є молочно-товарна ферма та технологія виробництва молока.

Предмет дослідження стадо великої рогатої худоби української чорно-рябої породи та складові технології виробництва молока у господарстві.

худоба тварина молоко економічний

Розділ 1. Характеристика технологічного процесу виробництва молока

1.1 Нормативна документація

Закон України”Про охорону навколишнього середовища” № 1264 - ХІІ від 25-го червня 1991року.

Закон України”Про захист прав споживачів” № 1023 - ХІІ від 12-го травня 1991року із змінами та доповненнями.

Закон України”Про охорону праці” № 2694 - ХІІ від 14-го жовтня 1992року.

Закон України”Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” № 4004 - ХІІ від 24-го лютого 1994року.

Для виробництва молока у господарстві дотримуються таких нормативних і законодавчих актів:

Шум. Методи оцінювання виробничого шумового навантаження. Загальні вимоги. ДСТУ 2867-94

Щити дерев'яні для підлоги. Технічні умови. ДСТУ 3841-99

Системи вентиляції та кондиціонування повітря (EN 13182:2002,IDT) ДСТУ EN 13182:2009

Висівки кормові пшеничні і житні. Технічні умови. ДСТУ 3016-95

Шрот соняшниковий. Технічні умови. ДСТУ 4638:2006

Сіно. Технічні умови. ДСТУ 4674:2006

Силос із зелених рослин. Технічні умови. ДСТУ 4782:2007

Сінаж. Технічні умови. ДСТУ 4684:2006

Корми трав'яні штучно висушені. Технічні умови. ДСТУ 4685:2006

Продукти переробки барди зернової після спиртової. Технічні умови. ДСТУ 4478:2005

Буряки кормові. Посівні якості елітного та базисного насіння. Технічні умови. ДСТУ 4972:2008

Молоко коров'яче для вигодовування сільськогосподарських тварин. Технічні умови. РСТ УССР 1914-81

Сіль кухонна. Загальні технічні умови. ДСТУ 3583-97

Білково-вітамінні добавки. Загальні технічні умови. ДСТУ 7111:2009

Машини сільськогосподарські. Дробарки. Методи випробувань. ДСТУ 3218-95

Машини сільськогосподарські. Кормороздавачі. Методи випробувань. ДСТУ 3219-95

Сільськогосподарські машини. Комбайни зернозбиральні та сіно підбирачі. Вимоги безпеки(EN 632:1995,IDT) ДСТУ EN 632-2001

Сільськогосподарські машини. Косарки ротаційні та бичові. Вимоги безпеки(EN 745:1999,IDT) ДСТУ EN 745:2004

Сільськогосподарські машини. Навантажувачі фронтальні. Вимоги безпеки(EN 12525:2000,IDT) ДСТУ EN 12525:2004

Тертки кормпідготовчі. Технічні умови. РСТ УССР 1890-91

Вода питьевая. Методы определения вкуса, запаха, цветности и мутности. ГОСТ 3351-74

Якість води. Визначення і досліджування забарвленості. ДСТУ ISO 7887:2003

Якість води. Визначення каламутності. ДСТУ ISO 7027:2003

Джерела централізованого питного водопостачання. Гігієнічні та екологічні вимоги щодо якості води і правила вибирання. ДСТУ 4808:2007

Якість води. Визначення нітритів(ISO 6777:1984,IDT) ДСТУ ISO 6777-2003

Годівниці для тварин. Технічні умови. РСТ УССР 1648-80

Бирки для мічення худоби. Технічні умови. ДСТУ 1706-92

Молоко коров'яче незбиране. Вимоги при закупівлі. ДСТУ 3662-97

Танки для охолодження молока(ISO 5708:1983,IDT ) ДСТУ ISO 5708:2005

Обладнання для робіт на тваринницьких фермах. Конвеєри скребкові безперервної дії для збирання гною у стійлах(ISO 5710:1980,IDT ) ДСТУ ISO 5710:2006

Установки доїльні. Механічні випробування(ISO 6690:1996,IDT ) ДСТУ ISO 6690:2004

1.2 Відтворення тварин

В СТОВ „Маяк” розводять чорно-рябу молочну породу великої рогатої худоби. Ця порода, затверджена в 1995 році, створена шляхом відтворного схрещування чорно-рябої худоби з голштинською породою. В залежності від материнської основи сформовано три внутрішньопородні типи: центрально-східний, західний та поліський.

Найбільш чисельним є центрально-східний тип. В результаті поглинального схрещування сименталів з бугаями голландського походження в 1955-1975 рр. в зоні Лісостепу був сформований масив чорно-рябої худоби з міцним кістяком, добре розвиненими м'ясними формами з порівняно великою живою масою, але нерівномірно розвинутим вим'ям, в основному округлої та чашоподібної форми[1].Молочна продуктивність корів у племінних господарствах складала 4000-4500 кг молока жирністю 3,7-3,9%. Ці тварини і послужили основою для створення центрально-східного типу української чорно-рябої молочної породи. Тварини цього типу мають міцну, щільну конституцію, гармонійну будову тіла, продовгувату голову, довгу шию з тонкою складчастою шкірою, гостру холку, широкі та косо поставлені ребра, глибокі, середньої ширини, груди, рівну спину, широкий та прямий поперек, широкий довгий омускулений зад з невеликим нахилом від маклоків до сідничих горбів, міцні кінцівки, добре виражену середню частину тулуба, пропорційно розвинене і щільно прикріплене вим'я ванно-чашоподібної форми [2, 3]. Жива маса дорослих корів -- 600-650 кг, бугаїв -- 850-1100 кг. Телиці досягають живої маси в 12 міс. 290-300 кг, а у 18 міс. 400-420 кг, бугайці відповідно 380-400 кг та 500-520 кг. Молочна продуктивність корів становить 6000-8000 кг молока жирністю 3,6-3,8%. Тварини характеризуються доброю відтворною здатністю. Вік корів при першому отеленні становить 803-870 днів, а сервіс-період -- 85-100 днів.

Молочно-товарна ферма в господарстві молочно напрямку із закінченим циклом виробництва. В стаді є всі статево-вікові групи. Аналіз структури стада наведений в таблиці 1.

Таблиця 1. Структура стада великої рогатої худоби на кінець 2011року

Групи тварин	Кількість тварин, гол	Структура, %	Рекомендована структура стада, %	Відхилення від рекомендованої структури
Корови	200	22,4	35-37	-12,6
Нетелі	87	9,8	6	3,8
Телиці старше 1 року	72	8,1	12-14	-3,9
Телята до 1 року	282	31,6	18	13,6
Бички на відгодівлі	250	28,1	18-19	10,1
Всього	891	100	100	-

З аналізу таблиці видно, що господарство забезпечене ремонтними тваринами, що дозволяє вибраковувати низькопродуктивних тварин з основного стада і замінити їх більш продуктивними.

Середній вік корів в стаді складає 6 років. В господарстві не сформоване племядро, що свідчить про низький рівень відбору. Осіменяють всіх телиць, а потім після отелу проводять їх відбір за продуктивністю.

Розподіл корів за класністю і породністю у господарстві представлено у таблиці 2.

Таблиця 2. Розподіл стада великої рогатої худоби за класністю та породністю в СТОВ „Маяк”

Групи тварин	Всього, голів	В тому числі
		Розподіл по породності, гол.	Розподіл по класності, голів
		ч/п і IV покоління	ІІІ покоління	Еліта - рекорд	еліта	І клас
Корови	200	200	-	8	92	100
Нетелі	87	87	-	6	24	57
Телиці	72	72	-	4	23	39

При розподілу корів по класності, видно, що 50% корів мають найвищі бонітувальні класи еліта-рекорд і еліта, 50% корів оцінені 1 класом. Отже в господарстві 50% корів можна віднести до селекційного ядра.

1.3 Розведення тварин

Спеціалісти господарства знають, що для успішного вирощування телят важливе значення має щорічне отримання від корів здорових і добре розвинених телят. Тому в господарстві передбачають ефективне використання біологічних закономірностей росту тварин в ембріональний та постембріональний періоди життя. Але на практиці, закономірностям ембріонального розвитку приділяють значно менше уваги ніж постембріональним.

Основною причиною недоодержання телят в господарстві є аборти. Вони викликаються в наслідок захворювань корів або порушень правил догляду, утримання та годівлі. Для попередження абортів в господарстві проводять комплекс таких заходів: дотримання вимог гігієни ведення штучного і природного осіменіння, створення оптимальних умов годівлі та догляду.

Як відомо, передумови для нарощення максимальної живої маси в основні періоди вирощування закладаються на етапі молозивного та молочного періодів вирощування молодняку. Враховуючи це в господарстві приділяють значну увагу оптимізації годівлі та утримання саме в ці періоди.

В даному господарстві застосовується традиційна технологія вирощування новонароджених телят до 20-денного віку в клітках Еверса, які розташовані безпосередньо в корівнику, неподалік від новотільних корів. Після того як теля отримало першу порцію молозива його поміщають в клітку, яку перед цим білять гашеним вапном і застеляють її дно товстим шаром сухої, чистої соломи. Розміри клітки такі, м: довжина - 1-1,2, ширина - 0,8-1,2, висота - до 1 м. Клітка повинна мати ніжки - 20-25 см. В дні клітки передбачені щілини для стікання сечі. Розміщаються клітки безпосередньо в приміщенні, що дозволяє вберегти телят від холоду та протягів. А також, створює зручні умови праці для телятниць під час випоювання телятам молока від корів-матерів.

З 20-денного віку телят з корівника переводять у приміщення-профілакторій, де утримують в групових клітках по 5-6 голів. Під час перебування новонароджених телят у клітках Еверса, їм випоюють молоко, яке отримується від молозивних корів і не підлягає здачі на переробні підприємства. Кількість випоюваного молока, за одну даванку, залежить від живої маси та апетиту теляти.

1.4 Годівля тварин та забезпеченість кормами

В господарстві СТОВ „Маяк” годівля дійних корів здійснюється за раціонами, які розроблені на основі існуючих кормових норм. При виборі норм враховується жива маса і продуктивність корів.

До організації повноцінної годівлі на сучасному етапі підвищуються вимоги до збалансованості раціонів. Число показників в оцінці поживності кормів збільшилося з 5 до 24 [12].

Годівля корів кормами з недостатнім вмістом поживних речовин, особливо перетравного протеїну збільшує витрати кормових одиниць на утворення продукції. Як відомо на одержання 1 кг молока достатньо витрачати 0,9-0,95 корм. од. [16].

Багаторічний виробничий досвід показує, що високий рівень годівлі корів забезпечується при наявності в раціоні достатньої кількості соковитих кормів, особливо силосу, який є одним з основних кормів в зимових раціонах в господарстві для корів.

В годівлі корів важливе значення мають легкоперетравні вуглеводи, в першу чергу цукор і крохмаль. Кількість цукру в раціоні повинна дорівнювати кількості перетравного протеїну. Висока ефективність годівлі корів досягається при використанні раціонів з оптимальним вмістом цукру, а кількість крохмалю повинна переважати кількість перетравного протеїну (1,2:1) [16].

Організація раціональної годівлі молочного поголів'я повинна грунтуватись на знаннях потреби в енергії, поживних біологічно - активних речовинах, необхідних для синтезу молока, збереження в нормі відтворювальних функцій і здоров'я. Потреба в поживних речовинах змінюється в залежності від рівня продуктивності, фізіологічного стану, віку тварин та інших факторів [7].

У зв'язку з тим, що в СТОВ „Маяк” немає потоково-цехової системи виробництва молока, немає розділення молочного поголів'я за фізіологічним станом і рівнем продуктивності, тому раціони складаються в цілому для всього поголів'я молочного стада, тільки поділяють на зимовий і літній періоди.

Нормування годівлі в господарстві здійснюється із врахуванням фізіологічного стану і продуктивності тварин. Оскільки взимку продуктивність корів нижча раціон розробляється на надій 10-12 кг, влітку на 14 кг.

Таблиця 3. Раціон дійних корів на зимовий період (жива маса 530 кг, добовий надій 12 кг, жирність молока 3,7%)

Показники	Корми	Всього в раціоні	Норма	+ до норми
	сіно бобово-злакове	солома пшенична	силос кукурудзяний	сінаж конюшино-люцерновий	жом кислий	суміш концкормів	меляса
Кількість корму, кг	3	1	10	10	8	2	0,8	-	-	-
Кормові одиниці	1,44	0,2	2,0	3,5	0,88	2,0	0,61	10,63	10,6	0,03
Обмінна енергія, МДж	20,7	5,86	24,1	44,1	8,32	23,6	5,92	132,6	126	6,6
Суха речовина, кг	2,52	0,86	2,5	5,4	0,8	1,7	0,64	14,42	14,1	0,32
Перетравний протеїн,г	198	5	140	380	48	222	48	1041	1060	-19
Сира клітковина, г	735	367	750	1270	200	91,6	-	3414	3810	-396
Цукор, г	060	15	60	130	20	52	400	737	955	-218
Сирий жир, г	54	4	100	100	24	42	-	324	340	-16
Сіль кухонна, г								70	70	-
Кальцій, г	17,6	2,3	14,0	46,0	12,0	1,6	2,56	96,06	73	23,06
Фосфор, г	8,1	0,7	4,0	10,0	1,12	5,4	0,16	29,48	51	-21,52
Калій, г	39,9	7,8	29	71	6,4	11	26,4	191,3	82	109,3
Сірка, г	5,4	0,99	4	19	3,2	4,8	1,09	38,48	27	11,48
Залізо, мг	636	360	610	416	192	144	95	2453	850	1603
Магній, г	6,9	1,2	5,0	9,0	4,0	0,8	0,08	26,98	22	4,98
Мідь, мг	18	1,82	10	23	16	2,0	3,73	74,54	95	-20,46
Цинк, мг	98,1	29,1	58	144	32	5,6	16,64	383,44	635	-251,5
Кобальт, мг	0,6	0,31	0,2	1,0	0,48	1,0	0,52	4,11	7,4	-3,29
Марганець, мг	159	43,5	40	122	96	4,2	19,68	484,38	635	-150,6
Йод, мг	0,9	0,47	0,6	0,4	1,6	0,2	0,64	4,81	8,5	-3,69
Каротин, мг	75	-	200	210	-	-	-	485	475	10
Вітамін Д, тис. МО	1,8	-	0,5	1,6	-	-	-	3,9	10,6	-6,7
Вітамін Е, мг	150	-	460	420	-	100	2,4	1132	475	707

У господарстві застосовують зимою силосно - концентратно-жомовий тип годівлі.

В структурі раціону обємисті корми займають 59%, в тому числі сінаж з бобових культур - 32,9%, силос - 20%, концентровані корми (дерть зернових і меляса) займають 24,5 %, грубі (сіно, солома) - 15,4 %.

В раціоні оптимальна кількість клітковини в сухій речовині - 23,6 %, що забезпечує нормальне травлення і перебіг бродильних процесів в рубці. Рівень перетравного протеїну раціону наближається до норми і становить 98 г з розрахунку на 1 кормову одиницю. Забезпеченість сухою речовиною і обмінною енергією становить 102 та 105% норми. Недоліком раціону є широке співвідношення кальцію до фосфору та невисоке цукро-протеїнове відношення (0,7: 1)

Влітку коровам згодовують 73 % зелених кормів, 3% грубих і 24% концентрованих кормів.

Таблиця 4. Раціон дійних корів на літній період (жива маса 500 кг добовий надій 14 кг, вміст жиру 3,7%)

Показники	Корми	Всього	Норма	± до норми
	трава лучного пасовища	трава конюшини і тимофіівки	солома пшенична	дерть ячміннна	висівки пшеничні
Кількість кормів, кг	10,0	35,0	2,0	2,0	0,5
Cуха речовина, кг	3,35	7,0	1,72	1,7	0,42	14,19	15,9	-1,71
Обмінна енергія,МДж	30,9	63,0	11,72	21,0	4,5	131,12	135	-3,88
Кормові одиниці	2,40	5,60	0,40	2,31	0,39	11,1	11,1	-
Сирий протеїн,г	400	1050	34	226	76,7	1786,7	1710	76,7
Перетравний протеїн г	280	630	10	170	50	1140	1110	+30
Сира клітковина, г	1020	2065	734	98	56,1	3973,1	4290	-316,9
Сирий жир, г	100	245	8,0	44,0	10,15	407,15	355	52,15
Крохмаль, г	66,0	84,0	8,0	970,0	85,0	1213,0	1500	-287,0
Цукор, г	240,0	945,0	30,0	64,0	22,5	1301,5	1000	301,5
Кальцій, г	28,0	63,0	4,6	4,0	1,2	100,8	78	22,8
Фосфор, г	9,0	21,0	1,4	7,8	2,45	49,5	54	-4,5
Магній, г	7,0	10,5	2,4	2,0	2,15	24,05	25	-0,95
Калій, г	58,0	108,5	15,6	10,0	4,8	196,9	90	106,90
Сірка,г	8,00	10,50	1,98	2,6	2,15	25,23	30	-4,77
Залізо, мг	470	1470	720	10	84,5	2844,5	890	1954,5
Мідь, мг	18,0	49,0	3,62	8,4	0,95	79,97	100	-20,03
Цинк, мг	68,0	238,0	58,2	70,2	8,5	442,90	665	-222,10
Кобальт, мг	0,3	6,65	0,62	0,52	0,06	8,15	7,8	0,35
Марганець, мг	360,	1151,5	87,0	70,2	40,50	1709,20	665	1044,20
Йод, мг	2,40	3,50	0,94	0,44	0,88	8,16	8,9	-0,74
Каротин, мг	550,0	1295,0	-	1,00	0,06	1846,0	500	1346,0
Вітамін Е, мг	550	1330	-	100	0,79	1980,7	445	1535,7
Вітамін Д, тис. МО	0,03	0,14	-	-	-	0,17	11,1	-10,93

Аналізуючи літній раціон слід відмітити, що він також збалансований за основними поживними речовинами, містить 102 г перетравного протеїну з розрахунку на 1 кормову одиницю, вміст сирої клітковини в сухій речовині - 27%, цукро-протеїнове відношення 1,2: 1, відношення кальцію до фосфору - 2: 1, що відповідає нормі.

Особливої підготовки до згодовування потребує солома, яка ще використовується в годівлі великої рогатої худоби в нашому господарстві. Найбільш широко в практиці годівлі використовується подрібнення і здобрення соломи різними кормами та добавками (мелясою, бардою, кухонною сіллю та ін.), яке сприяє покращенню її споживання.

Ще краще використовувати солому для приготування вологих кормо сумішей. З цією метою можна використати подрібнювач ПГК-30 Б, який завантажується на стаціонарі кормороздавачем КТУ-10 А з електроприводом. Продуктивність подрібнювача 3 т/год, довжина різки 3-5 см. В кузов КТУ-10 солома подається навантажувачем ПЕ-0,8.

Для одночасного доподрібнення грубих кормів і змішування їх з іншими кормами (силосом, мелясою, кухонною сіллю, концентрованими кормами) можна використати подрібнювач-змішувач ПЗК-3, продуктивність якого при подрібненні соломи 3 т/год.. Ступінь розведення меляси водою перед введенням в кормосуміш - 1:3-4. При здобрюванні соломи і силосу мелясою забезпечується одночасно часткове розкислення силосу, рН якого в більшості випадків 3,6-3,8. Внесення в силосну масу вуглеводів знижує кислотність і підвищує поїдання корму.

Зернові корми в господарстві згодовують переважно в подрібненому вигляді. Ступінь подрібнення для корів - 1,5-2 мм, для телят - 0,9-1,2 мм. При подрібненні руйнується тверда оболонка, яка вкриває зерно ячменю, вівса, гороху, кукурудзи та інших зернових кормів, після чого поживні речовини стають доступнішими для травних соків, поліпшується їхня перетравність та використання. Проте слід пам'ятати, що зернові корми, які містять багато жиру (кукурудза, овес) у подрібненому стані швидко гіркнуть, тому запасатись такою дертю більше як на 10 днів не слід.

В годівлі великої рогатої худоби використовують висівки - залишок при переробці пшениці на зерно. Пшеничні висівки позитивно впливають на процеси травлення та якість молочної продукції. Новотільним коровам висівки згодовують у вигляді пійла (в такому стані вони діють послаблююче), в сухому вигляді краще згодовувати коровам і телятам в перехідний весняний період, оскільки в такому стані висівки попереджують проноси.

1.5 Утримання тварин

У скотарстві виділяють три системи утримання худоби -- стійлово-пасовищну, стійлово-вигульну та потоково-цехову. Застосування вказаних систем залежить від природних та економічних умов господарства.

Стійлово-пасовищну систему широко використовують на молочних фермах і комплексах. У період вегетації рослин худобу випасають на багаторічних культурних чи природних пасовищах. Вона одержує повноцінний корм, активний моціон (прогулянку), піддається впливу метеорологічних факторів і сонячної радіації [23, 25].

Стійлово-вигульну систему утримання застосовують при високій концентрації тварин на комплексах по виробництву молока та яловичини. Пасовищне утримання худоби вважається недоцільним, а економічно вигідніше стійлове з прогулянкою в загонах.

Потоково-цехова система утримання корів поки що найбільш прогресивна [17,20,21]. Суть її полягає в тому, що вона дає змогу пристосовувати утримання тварин до особливостей фізіології та продуктивності, раціонально організувати відтворення стада, усунути знеосібку в догляді, правильно використати корми.

В господарстві СТОВ „Маяк” с.Пиків практикується прив'язне утримання корів із застосуванням стійлово-вигульної системи утримання.

Взимку, як правило, тварини знаходяться на фермі.

Для утримання корів в господарстві використовують корівник з проектною місткістю 200 голів. Цей корівник дворядний, стіни корівника - цегляні, стельове перекриття - дерев'яне. Вентиляція в корівнику штучна, освітлення - природне (1:10). Видалення гною з корівника здійснюється скребковим транспортером марки ТСН-3Б, гній транспортується ним на тракторний причіп і вивозиться до гноєсховища. З південного боку корівника влаштований кормо-вигульний майданчик.

Кормовий прохід в корівнику розміщений центрально, під вікнами знаходяться гноєві проходи. Стійла для корів в корівнику мають вигляд дерев'яних настилів з нахилом підлоги 3-5 % у частині що спадає до лотка. Лоток завширшки 70 см обладнаний скребковим транспортером.

Стійла для корів мають довжину 240 см, годівниці в корівнику побудовані з цегли, а в годівницях встановлені автонапувалки марки АП-1 [13].

В корівнику обладнаний доїльний блок, де здійснюється очищення, охолодження та короткочасне зберігання молока. Також, в доїльному блоці розміщена мийна, місце для приготування і зберігання мийних і дезинфікуючих засобів, вакуум-насосна, лабораторія. Доїльний блок забезпечується холодною та гарячою водою. Доїння корів в господарстві проводиться в стійлах, у молокопровід при цьому використовується доїльна установка УДМ-200

Доїння в господарстві проводиться двічі на добу (рано і ввечері), перед доїнням коровам роздають концентровані корми.

Водопостачання на фермах і пасовищах, повне забезпечення тваринницьких ферм доброякісною водою -- одна з головних передумов успішного здійснення технології виробництва тваринницької продукції. Правильна організація водопостачання передбачає ряд заходів щодо одержання води, поліпшення якостей та доставки до господарств. При цьому ставиться мета одержувати не тільки доброякісну і в достатній кількості воду, а й економічно дешеву. При забезпеченні ферм (комплексів) водою першочергово вирішується питання про повне задоволення всіх їхніх потреб. Дебіт води для ферми складають виходячи з відповідних нормативів. Витрати для напування залежать від виду, фізіологічного стану та віку тварин.

На фермі діє автономне водозабезпечення із артезіанських скважин, а саме - підземний внутрігосподарський водопровід з башні Рожновського. В літній період в таборах встановлено чани, заповнені водою з вільним доступом тварин.

У господарстві введено єдиний санітарний день - четвер, в який проводиться чистка молодняка, регулярно проводиться дератизація.

1.6 Використання тварин

Впровадження нових технологічних і організаційних рішень з одночасним використанням високоефективних механізмів та обладнання, забезпечує значне підвищення рівня продуктивності молочного скотарства, значно підвищує продуктивність праці.

У цех сухостійних корів тварин переводять за 60 днів до розтелення, утримують у секціях за строками тільності -- за 60, 16 і 30 днів до отелення. Нетелів розміщують окремо. Розмір технологічних груп -- не більше 30 тварин. Утримання тварин -- безприв'язне на глибокій підстилці або в боксах із виходом на вигульно-кормові майданчики. Правильна організація утримання корів у сухостійний період при середньому надої по стаду 3000 кг дає можливість збільшити вихід приплоду на 10-12%, надої на корову -- на 350-400 кг.

У другому цеху, розтелу корів, передбачається 7-8% скотомісць від загального поголів'я ферми, обладнаних в окремому приміщенні. Це приміщення розділяють на секції: передпологову, де утримують корів 10 днів; пологову, в якій приймають роди й утримують 2 дні, та післяпологову, де утримують тварин 10-13 днів.

Цех розтелу має також профілакторій для телят на 30 голів, дe їх утримують до 20-денного віку.

В. Обливанцов [22] стверджує - на даний час найрозповсюдженішим методом вирощування телят є «холодний метод». При цьому методі теляток після народження поміщають в індивідуальні будиночки розташовані на свіжому повітрі. Такі телята мають міцніше здоров'я і краще розвинені.

Молоко телятам згодовують трьома способами: підсисним, випоюванням із соскової напувалки та з відра. Від кількості випоєного молока в молочний період залежить майбутня продуктивність корови.

Цех роздою та осіменіння корів комплектують тваринами з пологового відділення. Тут проводиться своєчасне осіменіння, лікування, можливе вибраковування. В завдання цеху входить насамперед забезпечення роздою корів шляхом авансування годівлі та виявлення потенціальної молочної продуктивності. Тварини тут знаходяться до 100 днів, утримання може бути прив'язним і з обов'язковим моціоном. [24]

Роздій корів - це система заходів, спрямованих на більш повне використання потенційних продуктивних здатностей корів. Ця система включає комплекс заходів, що передбачають планування удоїв, підготовку тільних сухостійних корів до отелення, нормовану годівлю дійних корів, організацію й техніку доїння, своєчасне запліднення, організацію виробничих процесів на фермі. На роздій позитивно реагують не тільки молоді, але й повновікові корови [4].

Необхідною умовою роздою корів є забезпечення високого рівня їхньої годівлі в перші 2 -- 3 місяці лактації з метою одержання від них найвищого добового удою[18]. Для цього, починаючи з 10--12-го дня після отелення, коли вим'я корів прийде в нормальний стан, їх годують із авансуванням на роздій, тобто норму на фактичний удій підвищують на 1,2 -1,4 кормові одиниці залежно від продуктивності корів. Контроль за удоями корів і уточнення їхніх раціонів проводять через кожні 10-15 днів. Таку авансовану годівлю на роздій продовжують доти, поки корови реагують на нього збільшенням удоїв. Потім тварин годують за прийнятих нормах, що сприяє збереженню високих удоїв протягом наступних місяців лактації.

Цех виробництва молока заповнюється за рахунок тварин цеху роздою та осіменіння [5]. Тут зосереджені основні виробничі групи дійних корів, які закріплюються за тими самими операторами до кінця лактації залежно від типу приміщень.

Для доїльних залів на комплексах випускають високопродуктивні автоматизовані доїльні установки УДА-8А («Тандем») та УДА-16А («Ялинка»), їх продуктивність 60-80 корів за 1 год [9].

Доїльний зал - основа управління стадом: триразове доїння корів через кожні 8 годин до 90 дня лактації, а далі -- дворазове -- через кожні 12 годин; автоматичне розпізнавання і накопичення в комп'ютері даних надою, активності та електропровідності по кожній індивідуально корові; система зчитування з шийних ідентифікаційних датчиків проводиться безпосередньо в доїльній установці [6, 8].

Прогресивним способом є машинне доїння корів. Оператори машинного доїння обслуговують значно більше тварин, ніж ручного. Праця операторів полегшується, стає продуктивнішою, а собівартість молока знижується. Крім того, молоко не стикається з навколишнім середовищем, а надходить у закриту систему [10].

Доїльні установки комплектують дво- й тритактними доїльними апаратами. Для доїння корів у стійлах під час прив'язного утримання рекомендують агрегати з молокопроводом АДМ - 8А -1 ( на 100 корів ) і АДМ- 8А -2 (на 200 корів). Застосовують також доїльні установки з доїнням у переносні відра АД-100А з тритактним ЦАС-2Б або двотактним доїльним апаратом ДА-2М [11].

Для доїння на пасовищах і в літніх таборах випускається установка УДС-3Б. У літніх таборах можна використовувати установки з молокопроводом та типу «Тандем» чи «Ялинка».Важливим аспектом у технології виробництва молока є розробка основних положень вирощування молодняка на основі вивчення біологічних особливостей тварин [15, 19]

Розділ 2. Первинна обробка молока у господарстві

Первина обробка молока включає в себе такі етапи: очищення молока від механічних домішок (фільтрування), охолодження, молока, зберігання молока, транспортування і реалізація молока [11].

Очищення молока від механічних домішок (фільтрування). Під час доїння в молоко можуть потрапляти різні механічні домішки (волос, пил, тощо). Тому з метою зменшення забруднення його фільтрують. Фільтрування не забезпечує отримання чистого молока, оскільки частина механічних домішок розчиняється і разом із мікроорганізмами потрапляє в молоко.

Для очищення молока в господарстві використовують устаткування типу ООМ-1000А, за допомогою якого молоко одночасно очищають, охолоджують і сепарують. За одну годину очищають 1000 кг або сепарують 600 кг молока.

Охолодження молока. Неохолоджене молоко швидко втрачає свої бактерицидні властивості і через 2-3 год починає скисати, тому зразу після одержання його охолоджують.

З цією метою фляги занурюють у басейн з проточною водою з розрахунку 3-5 л на охолодження 1кг молока. Ще використовують лід. Так, на 100 кг молока необхідно 10-12 кг, або на 1 т молока - 1,2 м³ льоду.

Значно швидше і до нижчої температури можна охолодити молоко за допомогою охолодників, ванн і танків. Охолодники працюють за принципом теплообміну між молоком та холодоагентом. Вони бувають зрошувальні й пластинчасті. Молоко в таких охолодниках стікає зверху, а вода надходить знизу вверх. Більш сучасними є пластинчасті охолодники, які можна використовувати при всіх способах доїння корів, але частіше їх умонтовують у лінію з центральним молокопроводом.

Для охолодження молока на фермах використовують холодильну установку МХУ - 8С у комплексі з танком-охолодником ТО-2 місткістю 2 т. На великих фермах використовують фреонові або аміачні холодильні машини.

Незалежно від способу доїння для охолодження молока застосовують ванни й танки, у міжстінковий простір яких надходить холодоагент ( фреон) або холодоносій (льодова вода, розсіл).

Зберігання молока. Охолоджене молоко зберігають при низьких температурах. У випадку, коли його не вивозять із господарства протягом 6 год., то охолоджують до 10⁰ С, 12-8⁰С, 24 год - 5⁰ С із урахуванням 1-2⁰ С на нагрівання. При збиранні у фляги молоко зберігають у тих самих басейнах, в яких і охолоджували, але фляги накривають марлею чи іншою тканиною.

Для підтримання більш низької температури використовують лід. Але зберігати молоко у флягах економічно не вигідно, оскільки витрачається багато води і льоду, в нього потрапляють механічні домішки й відбувається абсорбція сторонніх запахів.

Найдоцільніше молоко зберігати в танках і ваннах. Танки мають подвійні стінки, простір між якими заповнено теплоізоляційним матеріалом. У них охолоджене молоко зберігають 36-48 год. Для підтримання низької температури використовують ванни ТОМ -1, ТОМ -2,ТО-2. Це двостінні резервуари, під дном яких розташовані трубчасті випарювачі, з'єднані з холодильною машиною. Зберігання молока у ваннах дає можливість автоматично підтримувати певну температуру.

На великих фермах і комплексах для зберігання молока використовують резервуари-термоси місткістю 2-36 т. Утримання молока в них протягом 12 год підвищує його температуру на 1⁰ С із різницею температури між молоком і навколишнім середовищем 20⁰С.

Молоко транспортують у флягах і автомобільних цистернах. Перевезення у флягах не дає можливості підтримувати певну температуру й уникнути втрат молока (розбризкування, залишки на стінках фляг), які досягають 0,3-0,5% від місткості фляги.

Кращим способом транспортування вважається використання автомобільних молочних цистерн. Воно обов'язкове для господарств, де молоко охолоджують та зберігають у танках. Застосування автомобільних молочних цистерн усуває трудомісткі процеси завантаження, розвантаження, миття, дезинфекції фляг і підвищує продуктивність праці майже в 2 рази.

Молочні цистерни характеризуються достатньою термоізоляцією, яка запобігає нагріванню молока або замерзанню. За 10 год перебування молока в цистерні його температура змінюється не більш як на 2 ⁰С.

У цистерну молоко надходить за допомогою вакууму, що створюється відкачуванням із секції повітря всмоктуючим колектором двигуна автомобіля. Спрацьовує контактна електрична сигналізація і двигун автомашини після заповнення цистерни молоком вимикається.

На молоко, яке відправляють із господарства на молочне підприємство, оформляють товарно-транспортну накладну, де зазначають його кількість, жирність та показники сортності. На молочному заводі молоко зважують, визначають жирність, вміст білка, кислотність, ступінь чистоти, бактеріальне обсіменіння та вміст соматичних клітин.

Розділ 3. Економічна ефективність виробництва молока

Економічну ефективність виробництва молока у господарстві показано в таблиці 5.

Таблиця 5. Виробничо-економічні показники розвитку скотарства

Показники	Роки	Відхилення ± звітний до базового
	2010	2011
Середньорічне поголів'я великої рогатої худоби, гол.	808	868	60
в т.ч. корів	200	200	-
Надій молока на 1 голову, кг	3043	4361	1318
Середньодобовий приріст живої маси великої рогатої худоби, г	526	543	17
Виробництво молока, ц	6086	8722	2636
Реалізовано молока, ц	4840	7475	4740
Виробництво на 100 га сільськогосподарських угідь, ц: молока	346,6	496,7	150,1
Собівартість 1 ц молока, грн.	107,9	142,6	34,7
Ціна реалізації 1 ц молока, грн.	157,8	236,7	78,9
Рівень товарності молока, %	68,2	85,7	17,5

З поданого матеріалу видно, що у 2011 році надій на 1 середньорічну корову становить 4361 кг, що на 1318 кг більше ніж у 2010 році, середньодобовий приріст живої маси великої рогатої худоби становить 543 г, що на 17 г більше ніж у 2010р. Рівень товарності у 2011 році збільшився на 17,5 % і становить 85,7%. Собівартість 1 ц молока збільшилася на 34,7 грн., т тоді які реалізаційна ціна також збільшилася на 78,9 грн, що і стало однією з причин збільшення рентабельності виробництва молока у господарстві у 2011 році до 66 %, тоді як рівень рентабельності у 2009 році становив 42,6%.

Розділ 4. Охорона праці

Основним законодавчим актом, що розглядає питання про охорону праці є Закон України “Про охорону праці”, Кодекс Законів про працю, Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Аналізуючи стан умов праці в СТОВ «Маяк» слід відмітити, що в тваринництві є ділянки, де переважає важка ручна праця.

В тваринництві важкі ділянки праці це робота по догляду за молодняком і роздача кормів для тварин.

На території господарства будинки і споруди побудовані з урахуванням правил з охорони праці. Враховано рельєф місцевості, джерела постачання. Виробничі будівлі та споруди за ходом виробничого процесу. Згуртовані з урахуванням руху транспортних і людських потоків.

Територія господарства озеленена, огороджена парканом, поблизу знаходиться фельдшерсько-акушерський пункт. На території підприємства розміщенні санаторно-побутові приміщення - на молочно-товарній фермі є кімнати особистої гігієни, яка відповідає вимогам; господарство має свою їдальню в кількості 50 місць.

Відповідальність та обов'язки за організацію роботи з техніки безпеки і охорони праці в господарстві в повній мірі полягає на керівника, а проведення усієї практичної роботи з охорони праці на інженера по охороні праці, а в галузях на головних спеціалістів. В кожному підрозділі господарства є журнал з інструктажу охорони праці.

Працівники господарства щорічно проходять медичний огляд, в кожному підрозділі, є також аптечки першої необхідності, які повністю укомплектовані. При проведенні робіт пов'язаних з шкідливими умовами праці працівникам видається спецодяг, засоби індивідуального захисту і засоби особистої гігієни.

Для профілактики травматизму і підвищення рівня праці обслуговуючого персоналу вагоме значення має правильне нормування і освітлення робочих місць.

Щодо паспортизації виробничих підрозділів (атестація робочих місць) вони потребують великих коштів для їх проведення. Але в господарстві вона проводиться.

Стан пожежної безпеки в господарстві можна охарактеризувати задовільно, є спецтехніка, призначена для пожежегасіння, крім неї є ще переобладнанні сільськогосподарські машини. За останні три роки в господарстві не було пожеж, які б могли завдати господарству великі збитки.

Проаналізувавши листки непрацездатності можна сказати, що велика частка людино-днів непрацездатності складають респіраторно вірусні інфекції, що пов'язані з протягами на робочих місцях, інакше кажучи, працюючи людина вступає у взаємодію із середовищем, де є ряд факторів, які впливають на здоров'я і працездатність.

У таблиці 6 приводиться аналіз фінансування заходів по охороні праці за останні три роки.

Таблиця. 6 Аналіз фінансування заходів по охороні праці в господарстві

№	Показники	2009	2010	2011
		Асин.	Витр.	Асин.	Витр.	Асин.	Витр.
1	Всього в колективному договорі на охорону праці, грн.: а) засоби індивідуального захисту б) лікувально-профі-лактична їжа (вітаміни, сік,молоко)	7000 4000 3000	5100 3100 2000	8000 5000 3000	4300 3000 1300	9000 7000 2000	5600 4060 1540
2	Витрати на одного робітника в колективному договорі, грн. а) засобів індивідуального захисту б) лікувально-профілактична їжа (віта-міни, сік, молоко)	313 179 134	228 138 89	435 272 163	234 163 71	464 361 103	289 209 79

Як видно з таблиці фінансування заходів з охорони праці не зовсім відповідає нормам, бажає кращого. Проте на підприємстві воно відбувається і знаходиться на належному рівні. Як видно з таблиці 24 з кожним роком збільшуються витрати на одного працюючого по фінансуванню заходів по охороні праці: 2009 - 22,8 грн.; 2010 - 23,4 грн.; 2011 - 28,9 грн.

Це можна охарактеризувати, як те що ці витрати бажано було б збільшити при наявності коштів, проте в цілому можна сказати що дане підприємство в особі керівника дбає про своїх працюючих по питанню охорони праці.

Рекомендації по покращенню умов праці в господарстві

1. Дообладнати кабінет охорони праці господарства зразками індивідуальних засобів захисту (протигази, респіратори, окуляри, навушники, спецодяг, спецвзуття), вогнегасниками, таблицями, плакатами, макетами (вересень 2009 року - директор господарства).

2. Виділити більше коштів на охорону праці в господарстві (до 1.01.2011 року - директор господарства).

3. Усунути недоліки щодо експлуатації електрообладнання та устаткування до 1.12.2011 року - головний енергетик, електрик.

4. Обладнати механічну пральню по пранню спецодягу працівників господарства (червень 2011 року - бригадир будівельної бригади, керівник підприємства).

5. Побудувати лазню для працівників підприємства та удосконалити кімнату особистої гігієни (липень 2011 року - керівництво підприємства, бригадир будівельної бригади.)

Висновки

1. СТОВ „Маяк” - господарство за своїм економічним станом належить до господарств середнього рівня, спеціалізується на вирощуванні зернових та технічних культур, виробництві молока та яловичини, свинини.

2. Підприємство займається розведенням та вирощуванням великої рогатої худоби української чорно-рябої молочної породи. Молочне скотарство є провідною галуззю в господарстві, оскільки молоко в структурі товарної продукції господарства займає 66%.

3. Жива маса у господарстві новонароджених телят складає 29 кг, телиць у віці 18 місяців - 336 кг, нетелів у 24 місячному віці - 408 кг, корів І лактації - 480 кг, повновікових корів - 560 кг. Вихід телят на 100 корів у 2010 році становив 87,7%.

4. Для вирощування теличок, яких залишають для ремонту стада в господарстві затрачається 350 кг незбираного та 440 кг збираного молока. Середньодобовий приріст молодняку у перший період вирощування 600 г, у другий - 550 г, у третій - 500 г, і у четвертий - 540 г.

5. Рівень надоїв в розрізі за лактаціями дещо нижчий стандарту породи, вагомою причиною можна вважати недостатній рівень відбору та незбалансованість раціонів за вмістом вуглеводів і мінеральних речовин.

6. Основне завдання при первинній обробці молока в господарстві - це його очистка від механічних домішок і охолодження. Для цього обладнано молочні, виділено ізольовані приміщення для холодильних машин, збереження дезинфікуючих речовин, а також лабораторії по визначенню якості молока. Охолодження молока у молочних відбувається за допомогою охолодників резервуарного типу - танків охолоджувачів.

Список використаної літератури

1. Админ Е.И. и др. Промышленное производство молока и говядины. - М.:Колос,1983.- 295 с.

2. Арзуманян Е.А. и др. Скотоводство. - М.: Колос, 1984. - 399 с.

3. Башкиров Б.А., Бойко Ю.В. Что должен знать владелец коровы. - 2 изд. исправленное. - СПб. Агропромиздат, 1984. - 128 с.

4. Бегучев А.П., Безенко Т.И. и др. Скотоводство. - М.: Агропромиздат, 1992. - 543 с.

5. Бень В.Г. Шляхи до високих надоїв // Тваринництво України, - 2005. - №5. - С. 2-3.

6. Всяких А.Е. Производство молока на промышленной основе. - М.: Колос, 1984.- 346 с.

7. Гилоян Г.А. и Мурадян А.М. Кориляция удоя коров с показателями екстэрьера // Зоотехнія.- 2006. - №4. - С. 8-9.

8. Гиль М., Галушко І. Зумовленість молочної продуктивності // Тваринництво України. - 2007. - №5. - С. 9-10.

9. Гноєвий І.В. Годівля і відтворення поголів'я сільськогосподарських тварин в Україні. Монографія. інститут тваринництва УААН. Харківська державна зооветеринарна академія Міністерства аграрної політики України - Х. ООО «Контур», 2006.- 400 с.

10. Гринюк С. Эффективная терапия мастита - залог высокой продуктивности стада // Ефективне тваринництво. - 2007.- №4. - С. 29.

11. Грицаєнко В.І., Бузун І.А. та ін. Майстер машинного доїння. - вид. 3-тє. перероб. і доп. - К.: Урожай, 1987.- 128 с.

12. Зборовський Л.В. Интенсивное выращивание ремонтних телок. Россельхозиздат, 1991.- 238 с.

13. Зіпер О.Ф. Утримання великої рогатої худоби - Д.: Стокер, 2001.- 64 с.

14. Ібатуллін І.І. Вирощування ремонтного молодняку сільськогосподарських тварин. - К.: Урожай, 1993.- 248 с.

15. Ібатуллін І.І. та ін. Практикум з годівлі сільськогосподарських тварин. - К.:Урожай, 2000.- 371 с.

16. Калашников А.П. Нормы и рационы кормления сельськохозяйственных животных. М.: Агропромиздат, 1985.- 352 с.

17. Калетнік Г.М., Кулик М.Ф. та ін. Основи перспективних технологій виробництва продукції тваринництва. За ред. Г.М. Калетніка, М.Ф. Кулика, В.Ф. Петриченка, В.Д. Хорішка. - Вінниця: «Енозіс», 2007. - 584 с.

18. Костенко В.І., Сівацький Й.З. та ін.. Скотарство і технологія виробництва молока та яловичини. - К.: Урожай, 1995. - 470 с.

19. Кудашов И.Я. Сенаж из еспарцета приготовленный с внесением закваски ЗСК в рационах лактирующих коров.// Зоотехнія.- 2006. - №5.- С. 17-19.

20. Лановська М.Г. Тваринництво. Поради для фермера. - К.: Вища школа, 2001.- 167 с.

21. Максаков В.Я., Масолов М.І. та ін. Годівля сільськогосподарських тварин. К.: Урожай, 1987.- 168 с.

22. Обливанцов В. «Холодний» метод вирощування телят // Пропозиція.-2006.-№ 12.- С. 97- 99.

23. Остапів Д.С., Довгополий І.М. та Колотуша Г.М. Вирощування племінного молодняку та формування виробничих типів великої рогатої худоби // Сільський господар. - 2006. - №3-4. - С. 9-11.

24. Попов О.Я. Велика рогата худоба. - К.: Вища школа. 1997.- 359 с.

25. Рубан В.П. Скотарство і технологія виробництва молока та яловичини. - Еспада, 2002.- 576 с.

Размещено на Allbest.ru