Важливий фактор прискореного розвитку м'ясного скотарства – інтенсивне вирощування телиць

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВАЖЛИВИЙ ФАКТОР ПРИСКОРЕНОГО РОЗВИТКУ М'ЯСНОГО СКОТАРСТВА - ІНТЕНСИВНЕ ВИРОЩУВАННЯ ТЕЛИЦЬ

І.І. Гончарова, кандидат сільськогосподарських наук

Харківська державна зооветеринарна академія, Україна

Вступ

У м'ясному скотарстві у порівнянні з молочним проблема відтворення стоїть більш гостро. Тут єдиною продукцією корови м'ясної породи є теля, що вирощується до відлучення (6-8 місячного віку). Для відтворення стада найважливіше значення має проблема вирощування ремонтних телиць і вік їх покриття. Практично у всіх господарствах телиць злучають у віці 2-х років і старше, а тому витрати на їх вирощування і утримання починають відшкодовуватися тільки в 3-річному віці (приплід), що знижує чисельність і зростання поголів'я і уповільнює темпи селекції.

На сьогодні в Україні створено і апробовано наприкінці XIX століття три нові м'ясні породи: українська, волинська, поліська. Проте до теперішнього часу не розроблено інтенсивної технології вирощування ремонтних телиць м'ясних порід і не встановлено оптимальний вік їх запліднення. Тому виникає необхідність проведення досліджень відтворних якостей, які мають велике значення для прискорення зростання чисельності м'ясної худоби, зокрема знам'янського внутрішньо-породного типу поліської м'ясної породи [1, 2, 3, 4, 5].

Мета дослідження. Мета нашого дослідження - установити оптимальний вік і живу масу телиць знам'янського внутрішньо-породного типу поліської м'ясної породи при різній інтенсивності вирощування. Тому визначення і розроблення різних варіантів вирощування і ранньої злучки телиць, визначення їх ефективності в конкретних екологічних умовах має велике практичне значення для подальшого розвитку породи і її відтворення в м'ясному скотарстві.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання: оцінити відтворну здатність телиць, вирощених при різній інтенсивності вирощування; визначити оптимальну живу масу при плідній злучці і вік запліднення телиць.

Методика досліджень

Дослідження проведено на телицях знам'янського внутрішньо-породного типу поліської м'ясної породи в агрофірмі «Колос» Знам`янського району Кіровоградської області. Після відлучення було сформовано чотири групи телиць по 12 голів у кожній. Дослідні телиці від відлучення і до злучного віку знаходилися при різній інтенсивності вирощування. Так, телиці I контрольної групи, згідно з нормами ВІЖ, мали рівень годівлі (РГ) - 1,57, II дослідної - низький - 1,46, ІІІ - високий - 1,75, IV - помірно-інтенсивний - 1,64. Раціон телиць у всіх групах, як за набором кормів, так і за їх якістю був ідентичним і збалансованим за всіма живильними речовинами, згідно з нормами годівлі молодняка, і був розрахований на отримання середньодобового приросту живої маси від відлучення і до злучки від телиць І групи - 400, ІІ - 300, ІІІ - 700 і ІV - 600 г.

Відтворну здатність оцінювали за показниками плідного запліднення і заплідненими вважали тих телиць, які протягом двох останніх місяців не приходили в охоту після злучки.

Результати досліджень. Дослідження показали, що витрати кормів з урахуванням спожитого молока матері від народження і до парувального віку (табл. 1) були різними між групами і складали по I групі - 3232,0 корм.од, по II-й дослідній групі - 3771,0, по III-й - 2677,0, IV-й - 2752 відповідно.

Таблиця 1. Витрати кормів під час вирощування телиць від народження і до парувального віку на одну голову, кг

Телиці III дослідної групи до парувального віку спожили менше кормових одиниць на 555 (17 %); IV дослідної групи - відповідно - на 480 (15 %), чим їх однолітки I контрольної групи. Тварини II-ї дослідної групи, навпаки, спожили більше кормових одиниць на 539,0 (16,7 %), ніж аналоги контрольної групи, за рахунок подовжених термінів вирощування. Така ж тенденція спостерігається і по іншим показникам, таким як перетравний протеїн, суха речовина. Встановлено вірогідну різницю між групами у споживанні обмінної енергії.

Найвищі показники ДОЕ на підтримку встановлено в III і IV групах 43,0 МДж і 42,9 МДж (табл. 2).

Величина чистої енергії підтримки у III і IV групах склала - 12,4 і 10,0 МДж. На підставі цих показників обчислено кількість енергії корму, необхідної на підтримуючий обмін. За період від 8 місяців і до парування висока кількість енергії корму, необхідної на підтримуючий обмін, була у тварин III і IV групи, - 1,75 і 1,64, що більше на 11,4 і 4,6 %, а в II групі, навпаки менше на 7,0 %, ніж у I-й групі.

Таблиця 2. Ефективність витрат енергії у телиць за період від 8 місяців до парувального віку

Примітка: * - парувальний вік у телиць - I групи - 20 міс.; II - 23 міс.; III - 15 міс.; IV- 16 міс.

Телиці з різною інтенсивністю вирощування мали неоднакову живу масу, середньодобові прирости та відтворні здібності (табл. 3, 4).

Таблиця 3. Динаміка живої маси телиць, кг (М±m)

Із даних таблиці 3 видно, що жива маса телиць при народженні не відрізнялася, але різна інтенсивність вирощування телиць у післямолочний період зумовила одержання високої живої маси у тварин ІІІ і ІV групи. Так, телиці ІІІ групи з 8 - до 15-місячного віку збільшили живу масу на 145,0±3,6 кг, ІV - на 126,9±4,5 кг. У віці 15 місяців перевага телиць ІІІ-ї групи - порівняно з контрольною (І) становила 50 кг (14,9 %, Р > 0,99), з ІV - відповідно на 30 кг (8,96 %, Р > 0,99). Середньодобовий приріст телиць від відлучення і до злучного віку дорівнював по І контрольній групі 401,6г, по ІІ дослідній - 312,3 г, по ІІІ - 684,0г, по ІV - 536,2 г.

Отримані дані (табл. 4) свідчать, що телиці ІІІ і ІV груп на 3-4 місяців були молодшими, а контрольна, напроти, старше при плідній злучці. Установлено, що найбільшу живу масу при плідній злучці мали телиці третьої групи, які досягли 386,0 кг у 15 місяців і були злучені, четвертої групи - 385,3 кг у 16 міс. Телиці (контрольної) групи, досягли такої живої маси і були злучені у віці 20 міс. Злучка телиць другої групи була здійснена у віці 23 місяці при їх живій масі 382,0 кг. Заплідненість від злучки була вищою у тварин ІІІ і ІV груп у порівнянні з контрольною на 6 % і 2,9 %. 16міс.

Таблиця 4. Показники відтворної здатності телиць (М±m)

Примітка: * - телиці І групи були злучені у 20 міс; ІІ - у 23 міс; ІІІ - у15 міс; ІV - у

телиця м'ясний вирощення злучка

Висновки

1. Ремонтних телиць м'ясних порід необхідно вирощувати інтенсивно на рівні 600-700 г середньодобового приросту і одержанням живої маси 385 кг у 15-16-міс. віці.

2. Економічний ефект інтенсивного вирощування обумовлюється скороченням періоду від народження і до отелення на 7-8 міс., зниженням витрат праці на вирощування, підвищенням відтворної здатності і, що особливо важливо - прискоренням породоутворювального процесу за рахунок виявлення потенціалу продуктивності і відбору тварин з оптимальними параметрами в більш ранньому віці.

Література

1. Білозерський О. Розведення та селекція м`ясної худоби в Україні / О. Білозерський, Ю. Вдовиченко // Тваринництво України. -- 2004. -- №. 4. -- С. 2--4.

2. Гончарова І.І. Оцінка господарсько--корисних ознак ремонтних телиць різної інтенсивності вирощування / І.І. Гончарова // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини : зб.наук.пр. ХДЗВА. -- Х. : РВВ ХДЗВА, 2010. -- Вип.21 -- Ч. 1. -- С. 92--97.

3. Лебедев С. Связь уровня кормления с развитием воспроизводительной системы тёлок / С. Лебедев, А. Мирошников // Молочное и мясное скотоводство. -- 2005. -- № 4. -- С. 29--31.

4. http://212.26.146.91/doc/

5. http://www.agronauka.com.ua/2010-08-16-17-19-46/

Размещено на Allbest.ru