Порядок проведення інвентаризації на підприємстві

Поняття, суть, значення та види інвентаризації, теоретичні аспекти проведення та порядок відображення в обліку її результатів. Перевірка наявності основних засобів, запасів та зобов'язань. Шляхи вдосконалення організації і методики проведення перепису.

Рубрика Бухгалтерский учет и аудит
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 12.10.2010
Размер файла 215,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Зміст

  • Вступ
  • 1. Теоретичні аспекти порядку організації та проведення інвентаризації
    • 1.1 Поняття інвентаризації: суть, значення та види
    • 1.2 Теоретичні аспекти проведення інвентаризації
    • 1.3 Порядок відображення в обліку результатів інвентаризації
  • 2. Організація та порядок проведення інвентаризації на ВАТ "Чернівецький цегельний завод №1"
    • 2.1 Економічна характеристика ВАТ "Чернівецький цегельний завод №1" та його облікова політика
    • 2.2 Проведення інвентаризації основних засобів
    • 2.3 Інвентаризація запасів
    • 2.4 Порядок проведення інвентаризації зобов'язань
  • 3. Проблеми та напрями вдосконалення порядку проведення інвентаризації
    • 3.1 Недоліки в організації та методиці проведення інвентаризації
    • 3.2 Шляхи вдосконалення організації і методики проведення інвентаризації
  • Висновки і пропозиції
  • Список використаних джерел

Вступ

В процесі становлення ринкових відносин належну увагу на кожному підприємстві слід приділити обліку його майна. Усі господарські операції, що відбуваються оформляють документально. Проте у діяльності господарюючих суб'єктів відбуваються й невидимі процеси, що призводять до втрат товарно-матеріальних цінностей, які документально відобразити неможливо. Тоді облікові дані не відповідають дійсності.

Основними причинами виникнення розбіжностей може бути:

- природні втрати (природний убуток): усушка, утруска, розпорошення, розливання, випаровування;

- втрати через суб'єктивні причини: пересортиця, нестача, крадіжка.

Перевірка відповідності даних бухгалтерського обліку з фактичними залишками здійснюється за допомогою інвентаризації.

Інвентаризація - складання опису майна підприємства на підставі періодичної перевірки наявності грошових цінностей, що перебувають на балансі підприємства на певну дату, стану їх зберігання.

Методика інвентаризації - це сукупність способів і прийомів, що дають змогу забезпечити її організацію і раціональне проведення, при дотриманні всіх норм і вимог законодавства.

Без інвентаризації не обійтись у разі зміни керівника колективу з колективною матеріальною відповідальністю, а також при ліквідації підприємства, при передачі підприємств та їх структурних підрозділів до складу інших органів управління . Характерною ознакою інвентаризацій є те, що їх об'єктом стає майно підприємства, а також майно, що не належить підприємству на правах власності та перебуває у його користуванні (майно в оренді, давальницька сировина, товари на комісії тощо).

Інвентаризації притаманий комплекс наступних господарсько-правових ознак: здійснення на підставі розпорядчого документу колегіальним органом; виявлення кількісних і якісних характеристик об'єкту; реєстрація та оцінка фактів; нормативно-правове регулювання; бухгалтерська обробка документів; узагальнення та реалізація результатів; прийняття рішення.

При інвентаризації виявляються неточності у прийманні і відпуску цінностей, помилки при обліку у первинній документації, крадіжки, обважування і пересортиці сировини, матеріалів, готової продукції та інших цінностей. У процесі інвентаризації також перевіряються умови зберігання цінностей на об'єктах зберігання й організація складського обліку на складах, у кладових тощо.

Актуальність досліджуваної теми визначається сьогодні тим, що завдяки проведенню інвентаризації отримується інформація для достовірного визначення реальних витрат на виробництво продукції, виконання робіт та надання послуг. Лише результати проведеної інвентаризації дозволяють виявити помилки при здійсненні подвійного відображення господарських операцій, окремих фактів господарського життя на бухгалтерських рахунках. Інвентаризація забезпечує дотримання таких вимог до балансу та звітності, як правдивість і реальність.

Найбільш вагомий внесок в розвиток теорії інвентаризації за останні 50 років зробили: М.Т.Білуха, Ф.Ф. Бутинець, І.Є. Глушков, В.П. Завгородній, Н.В. Кружельний, М.Ф.Леонтьєв, Н.Я.Остап'юк, В.В.Сопко, Н.М.Ткаченко,Н.В. Чебанова, та ще багато інших.

Метою написання даної дипломної роботи є визначення основних проблем щодо забезпечення достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності на підприємстві шляхом проведення інвентаризації майна та фінансових зобов'язань, що здійснюється порівнянням, перевіркою фактичної наявності майна з даними бухгалтерського обліку.

Реалізація мети дипломної роботи обумовила необхідність вирішення таких завдань:

1) дослідити теоретико-методологічні основи інвентаризації як засобу контролю активів і зобов'язань;

2) перевірка повноти відображення в обліку активів та зобов'язань;

3) описати методику проведення проведення інвентаризації активів та зобо'язань та відображення їх результатів;

4)описати порядок та особливості проведення інвентаризації на досліджуваному підприємстві;

5) розглянути основні проблеми та шляхи вдосконалення організації та проведення інвентаризації.

Предметом та об'єктом дослідження є теоретичні та методологічні аспекти проведення інвентаризації активів і зобов'язань Відкритого акціонерного товариства "Чернівецький цегельний завод № 1".

Для вирішення зазначених завдань в процесі дослідження застосовано загальнонаукові методи та принципи пізнання, а також прийоми документального контролю.

Теоретичною та практичною основою дипломної роботи стали праці вітчизняних і зарубіжних вчених економістів, законодавчі акти, нормативно-правові документи, інструктивний матеріал, статистична звітність підприємства.

Дипломна робота за структурою складається із вступу, трьох розділів, висновків і пропозицій та списку використаних джерел:

У першому розділі розглядаються теоретичні аспекти організації та проведення інвентаризації. В цьому розділі розкрито суть поняття інвентаризації, її види та теоретичні основи проведення інвентаризації.

У другому розділі розглядається організація та порядок проведення інвентаризації на ВАТ "Чернівецький цегельний завод № 1". Цей розділ містить коротку характеристику діяльності підприємства, та його облікової політики, аналіз документів, які оформляють на підприємстві, результати інвентаризації та їх відображення в обліку.

У третьому розділі зазначають недоліки в організації та наводяться пропозиції (шляхи) щодо вдосконалення організації порядку проведення інвентаризації та обліку результатів.

1. Теоретичні аспекти порядку організації та проведення інвентаризації

1.1 Поняття інвентаризації: суть, значення та види

Однією з основних вимог, що ставиться до бухгалтерського обліку є достовірність його показників. Проте в процесі зберігання і відпуску товарно-матеріальних цінностей між фактичною наявністю і даними бухгалтерського обліку можуть виникнути розходження, які не піддаються повсякденному обліку, зокрема в результаті пересортиці, несправності, ваговимірних приладів, помилок у записі, втрати документів, зловживань матеріально відповідальних осіб та інше. У зв'язку з цим виникає необхідність у такому способі, який би забезпечив можливість взяти на облік можливі розходження між даними обліку і фактичною наявністю господарських засобів. Це досягається за допомогою інвентаризації.

Поняття інвентаризації було відоме ще в Давньому Єгипті, Китаї, Давній Греції, Давньому Римі. Питання інвентаризації в своїх працях приділили увагу такі вчені, як Лука Пачолі, Домініко Мончині, Ян Імпім, Вольфганг Швайкер та інші [8].

Інвентаризація того часу носила дискретний характер і проводилась працівниками обліку, які визначали залишки запасів в натурі, і не мали уявлення про обліковий залишок. На сучасному розвитку ринкових відносин необхідність проведення інвентаризації для господарюючих суб'єктів не зникає, а навпаки, суттєво зростає. Інвентаризація сьогодні - це не лише теоритичне підгрунття бухгалтерського обліку і господарського контролю, алей організаційна форма, яка використовується для виявлення та оцінки фактичного стану майнової бази, підвищення ефективності використання ресурсів, контролю за роботою матеріально відповідальних осіб, а також виявлення між його фактичною наявністю і даними обліку, виявлення винних в цьому осіб.

Інвентаризація забезпечує дотримання таких вимог до балансу та звітності як правильність і реальність. Проведення інвентаризації дає можливість отримати інформацію, без якої такі елементи методу бухгалтерського обліку,як баланс та звітність втрачають функцію способу пізнання дійсності. Лише результати проведення інвентаризації дозволяють виявити помилки при здійснені подвійного відображення господарських операцій, окремих фактів життя на бухгалтерських рахунках.

Послідовність застосування елементів методу бухгалтерського обліку зображено (рис.1.1.)

Рис.1.1. Логічна послідовність застосування елементів бухгалтерського обліку [11]

На кожному історичному етапі інвентаризація набуває нового значення, переглядається та уточнюється.

Аналізуючи наведені дефініції відмітимо, що майже в кожній з них зазначено: інвентаризація - це перевірка. Термін перевірка в економічній науці і господарській практиці часто змінюється синонімом контроль. В зв'язку з таким трактуванням термін контроль став широко використовуватись в господарському житті та в спеціальній літературі. Тлумачення терміну контроль як перевірка, нагляд, стеження не повністю відображає сутність даного поняття, оскільки характеризує лише частину логічного навантаження, яке на нього покладається.

Вітчизняні та зарубіжні вчені економісти, поняття інвентаризація трактують по різному, розглянемо детальніше (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 Визначення дефініції інвентаризації

Автор

Визначення поняття інвентаризація

Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні"№ 996- XIV від 16 липня 1999р.(ст.10 п.1) [1]

Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності, підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряється і документально підтверджується їх наявність, стан і оцінка

Бутинець Ф.Ф.[10]

Інвентаризація - перевірка та оцінка фактичної наявності об'єктів контролю, яка здійснюється шляхом спостереження, вимірювання, реєстрації з подальшим порівнянням отриманих даних з обліковими показниками

Васюта - Беркут О.І. [14]

Інвентаризація - елемент методу бухгалтерського обліку,за допомогою якого забезпечується наявність облікових даних про засоби підприємства

Деречин В.В., Кізім М.М.[20]

Інвентаризація - це перевірка в натурі наявності та стану товарно- матеріальних цінностей підприємства, розрахунків і зобов'язань і звірка фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку

Загорай В.Б., Базась М.Ф., Матюха М.М.[22]

Інвентаризація - це допоміжний спосіб первинного спостереження, сутність якого полягає у виявленні і документальному підтвердженні наявності, стану оцінки активів і зобов'язань для забезпечення достовірності показників бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства

Загородній А.Г.[23]

Інвентаризація - це складання опису майна (інвентаря ) підприємства, установи на підставі періодичної перевірки наявності цінностей, що перебувають на балансі підприємства, стану їх збереження правильності ведення обліку й оцінювання

Лень В.С., Гливенко В.В.[27]

Інвентаризація ( від латинського inventarium- розпис, опис) - цінностей та коштів на підприємствах і контроль за достовірністю розрахунків щодо них

Фаріон І.Д., Перевозова І.В.[40]

Інвентаризація - перевірка фактичної наявності та стану об'єкта контролю, яку здійснюють шляхом спостереження, вимірювання, реєстрації та порівняння отриманих даних з даними бухгалтерського обліку

Швець В.Г.[45]

Інвентаризація є способом спостереження наступної реєстрації господарських операцій, що не охоплюється в момент їх здійснення, це спосіб підтвердження правильності й достовірності бухгалтерського обліку та звітності

На нашу думку інвентаризація є важливим засобом контролю перевірки в натурі наявності майна підприємства шляхом описування, перерахунку, зважування, вимірювання й оцінювання їх залишків і порівняння одержаних результатів з даними бухгалтерського обліку. Це дає змогу встановити розходження між даними обліку і фактичною наявністю активів і зобов'язань, тобто лишки або нестачі, які оформляють відповідними документами і відображають в обліку. Вважаємо, що поняття інвентаризації слід розглядати через призму змісту, який не можна ототожнювати з категорією сутності, хоч ці категорії і є однопорядковими. Якщо сутність - це основа, суть процесу, тоді зміст це сукупність важливих складових елементів даного процесу. Отже, сутність - основа, яка визначає зміст основні елементи, що знаходяться в причинно- наслідковому зв'язку. Лише наявність комплексу елементів складає зміст інвентаризації і в повному обсязі розкриває її сутність ( рис.1.2).

Рис.1.2. Сутність та зміст інвентаризації

Об'єктами інвентаризації на підприємстві є об'єкти бухгалтерського обліку, що мають матеріально-речову форму, кількісний вимір та вартісну оцінку, а також фінансові зобов'язання (табл.1.2).

Таблиця 1.2 Об'єкти інвентаризації

Об'єкти інвентаризації:

Активи

Зобов'язання

Необоротні активи

Оборотні Активи

Поточні зобов'язання

Довгострокові зобов'язання

1. Довгострокові фінансові інвестиції

2. Довгострокова дебіторська заборгованість

3. Нематеріальні активи

4. Незавершене будівництво

5. Основні засоби

1. Виробничі запаси

2. Тварини на вирощуванні та відгодівлі

3. Незавершене виробництво

4. Готова продукція

5. Товари

6. Векселі одержані

7. Дебіторська заборгованість

8. Поточні фінансові інвестиції

9. Тимчасово вільні кошти

1. Векселі видані

2. Інші поточні зобов'язання;

3. Кредити банків

4. Заборгованість перед постачальникам і підрядниками, перед бюджетом, позабюджетним фондами, працівниками

1. Кредити банків

2. Облігаційні позики

3. Інші довгострокові зобов'язання

Здійснення інвентаризаційного процесу передбачає наявність не тільки об'єкту інвентаризації, але й її суб'єктів. Визначення основних суб'єктів інвентаризаційного процесу, як зовнішніх, так і внутрішніх є одним із завдань цього дослідження. Зовнішні суб'єкти інвентаризації є носії прав і обов'язків державні інститути, структури та підрозділи, що згідно з чинним законодавством мають право контролювати фінансово господарську діяльність (Державна податкова адміністрація, Контрольно-ревізійне управління, Фонд державного майна України, Прокуратура). Внутрішніми суб'єктами інвентаризації є керівник та власники підприємства. В системі елементів методу бухгалтерського обліку інвентаризація як елемент має певну самостійність і незалежність. В ієрархічній системі цей елемент як засіб контролю може зайняти будь-яке місце після документації. Основними завданнями інвентаризації є:

1) забезпечення контролю за наявністю і станом майна, його рухом, використанням матеріальних, фінансових, нематеріальних, природних та енергоресурсів відповідно до затверджених норм, плану тощо;

2) виявлення майна, що втратило свої споживчі властивості, зіпсованого, невикористаного і непотрібного у господарстві, а також того, що знаходиться поза обліком;

3) встановлення нормального фізичного стану і правильності оцінки необоротних активів та інших засобів праці, які обліковуються на балансі; виявлення стану розрахунків, встановлення фактичної наявності або підтвердження розмірів дебіторської заборгованості;

4) виявлення понаднормово використаних та невикористаних матеріальних цінностей;

5) перевірку дотримання правил і умов збереження майна;

6) виявлення та усунення фактів безгосподарності, безвідповідальності, виявлення резервів матеріальних ресурсів, застосування заходів щодо їх використання;

7) визначення розмірів природного убутку та інших витрат;

8) контроль за станом обліку і звітності матеріально відповідальних осіб;

9) перевірку дотримання діючих положень про матеріальну відповідальність [15].

Важливе значення для отримання всебічної характеристики сутності інвентаризаційної роботи має науково-обгрунтована класифікація. З науково обґрунтованої класифікації починається наукове знання, оскільки тільки за її допомогою досягається перетворення розрізнених фактів в упорядковану систему, що дозволяє скласти уявлення про проблему, що досліджується [33].

Обґрунтована класифікація є базою розробки узагальнюючих висновків, вихідним пунктом застосування результатів наукових досліджень з метою розв'язання задач, поставлених перед інвентаризацією. Чітка і обґрунтована класифікація видів інвентаризації дозволяє глибше зрозуміти роль інвентаризації, функції та повніше використовувати результати інвентаризації в здійсненні господарського контролю. Існують різні види інвентаризації, які залежать від різних кваліфікаційних груп.

За частотою проведення інвентаризації поділяються на:

- періодичні інвентаризації проводяться, як правило за ініціативою власника. Вони можуть бути щоквартальні та щомісячні, а також при сезонності виробничого процесу сезонні. Мета таких інвентаризацій - контроль за збереженням майна виявлення втрат, природного убутку, недостач, можливих помилок та зловживань, контроль над роботою матеріально відповідальних осіб;

- разові інвентаризації, як правило є річними і проводяться зазвичай перед складанням фінансової звітності в листопаді - грудні поточного року. Вони є суцільними та повними.

За характером проведення й рядом питань, що вирішуються інвентаризації бувають:

- планові інвентаризації проводяться в чітко встановлені у відповідності з розробленим планом, затвердженим керівником підприємства;

- необхідні інвентаризації здійснюються у випадках, час настання яких неможливо передбачити. Такі інвентаризації обов'язкові, оскільки необхідність їх проведення викликана об'єктивними причинами та регламентується нормативно правовими актами;

- контрольна інвентаризація повинна проводитися після закінчення попередньої, з метою перевірки сумлінності дій членів інвентаризаційної комісії та перевірки попередніх результатів проведення інвентаризації.

За охопленням матеріально відповідальних осіб інвентаризації бувають:

- індивідуальні інвентаризації - це перевірка певного виду майна у однієї матеріально відповідальної особи або бригади;

- наскрізна інвентаризація - охоплює перевіркою конкретні види майна у всіх матеріально відповідальних осіб даного підприємства. Різновидом наскрізних інвентаризацій є їх одночасне проведення у місцях зберігання майна (склад) і в процесі реалізації (в торгівельному залі).

За способом проведення інвентаризації поділяють:

- суцільні інвентаризації - передбачають перевірку всіх без винятку цінностей, що знаходяться в під звіті тієї чи іншої матерівльно відповідальної особи;

- несуцільна інвентаризація - охоплює перевіркою лише деякі цінності у певної матеріально відповідальної особи. Таку інвентаризацію порівняно легко організувати у будь - який час без припинення роботи підприємства. На практиці проведення несуцільних інвентаризацій є найбільш доцільним в міжінвениаризаційний період за об'єктами, де облік ведеться в натурально - вартісному виразі.

За суб'єктом, що призначив інвентаризацію поділяють:

- ординарні інвентаризації, що проводяться за ініціативою власника для прийняття управлінських рішень виробничого характеру, а також для перевірки адекватності даних бухгалтерського обліку;

- неординарні інвентаризації, що проводяться за ініціативою зовнішніх органів контролю і можуть здійснюватись при проведенні аудуторської перевірки, в процесі ревізії, а також за ініціативою інших зовнішніх суб'єктів.

За способом обстеження елементів об'єктів виділяють:

- вибіркові;

- основного масиву - це перевірка в процесі інвентаризації переважної частини елементів об'єкту інвентаризації (більше 51%);

- монографічним способом слід інвентаризувати найбільш дефіцитні види виробничих ресурсів, що користуються підвищеним попитом, а також тих, що тривалий час зберігаються на складах без руху.

Під методикою розуміється конкретизація методу, доведення його до положення, алгоритму, чіткого опису способів проведення. Важливе місце в даному випадку займають принципи інвентаризації, які визначають її організацію та техніку здійснення, прийоми встановлення кількісної та якісної характеристики майна, його оцінку, місце інвентаризації в управлінському та обліковому процесах, а також в забезпеченні зберігання власності. Дотримання принципів інвентаризації знаходиться в тісному взаємозв'язку з методикою її проведення. В практичній діяльності недооцінюють вагомість правильного проведення інвентаризації та дотримання її принципів. Принципи інвентаризації визначають порядок її організації і техніку здійснення, прийоми встановлення кількісної і якісної характеристики майна і його оцінку, місце інвентаризації в управлінському та обліковому процесах, а також в забезпеченні зберігання власності [26].

При проведенні інвентаризації дотримуються наступних принципів:

1) раптовість - передбачає неочікуваність для матеріально відповідальних осіб перевірки їх дій з обліку і зберігання цінностей, що знаходяться в їх підзвіті;

2) зіставленість - полягає в тому, що одиниці виміру, які застосовуються в обліку, повинні збігатись з одиницями виміру, що вказані в інвентаризаційних документах як за способом обчислення, так і за системою розрахунків;

3) плановість - реалізується на підприємстві через систему внутрішньогосподарського планування кількості, видів і строків проведення інвентаризацій;

4) своєчасність - полягає у своєчасному проведенні, яке не дозволяє приховати недостачу та надає змогу попередити порушення за умови, що вони носять частковий і незначний характер, попереджає виникнення матеріального збитку;

5) точність - передбачає достовірне відображення фактичної наявності майна, його кількісних та якісних характеристик;

6) об'єктивність - полягає у виявленні причин та умов, які спричиняють господарські порушення, недостачі або лишки;

7) безперервність - полягає у тому, що інвентаризація повинна проводитись активно і безперервно, до повного встановлення фактичної наявності об'єкту перевірки, отримання результатів інвентаризації та прийняття відповідних рішень;

8) повнота охоплення об'єктів - передбачає суцільну перевірку об'єкту інвентаризації. Дотримання є обов'язковим при проведенні повних і часткових інвентаризацій, коли виявляється стан та наявність майна, яке належить підприємству;

9) ефективність - передбачає, що кожна інвентаризація повинна закінчуватися прийняттям рішень і рекомендацій, загальним виявленням недоліків та впровадженням передового досвіду;

10) оперативність - полягає в необхідності проведення інвентаризації і оперативному веденні її результатів;

11) економічність - полягає в необхідності організації інвентаризації так, щоб витрати на її проведення були мінімальні та її проведення не створювало б перешкод для процесів виробництва та реалізації;

12) гласність - дотримання даного принципу ставить діяльність інвентаризаційної комісії під безпосередній контроль колективу підприємства;

13) юридичного значення результатів інвентаризації передбачає суворе дотримання положень, що дозволяють відображати результати інвентаризації в бухгалтерському обліку;

14) виховного впливу - своєчасно і правильно проведені інвентаризації сприяють вихованню і підвищенню у матеріально відповідальних осіб почуття відповідальності за збереження довіреного їм майна;

15) оцінка результатів - передбачає прийняття необхідного рішення по виявлених під час інвентаризації відхиленнях;

16) обов'язковість - полягає в тому, що проведення інвентаризації регламентується діючими нормативними актами та інструкціями;

17) документальне відображення результатів контролю - результати інвентаризації обов'язково повинні мати доказову силу для юридичного підтвердження її підсумків;

18) доцільність - полягає в тому, що інформація, яка отримується після проведення інвентаризації повинна мати конкретний економічний зміст, бути потрібною й корисною для прийняття управлінських рішень.

Мінімально необхідна періодичність проведення інвентаризації об'єктів визначена положеннями про інвентаризацію та відомчими інструкціями: основні засоби, незавершене виробництво, напівфабрикати власного виробництва, готова продукція, промислові товари, малоцінні швидкозношувальні предмети, сировина та матеріали періодичність 1 раз на рік; продовольчі товари, дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, розрахунки з дебіторами та кредиторами періодичність 2 рази на рік; розрахунки за платежами до бюджету періодичність 1 раз на квартал; грошові кошти, грошові документи, бланки суворої звітності 1 раз на місяць [14]. Таким чином, викладений основний матеріал, щодо поняття, значення та видів інвентаризації, думки з цього приводу різних науковців. Варто зробити висновок, що окрема термінологія в нашій країні не є уніфікованою. Визначення вчених досить сильно відрізняється в тому числі від чиного законодавства. Отже, здійснюючи аналіз наукового аспекту даної проблеми приходимо до висновку, що єдність в розумінні сутності інвентаризації не досягнуто, а ситуація з її тлумаченням залишається дискусійною. На наш погляд, це пов'язано зі складністю процедур, які об'єднані одним поняттям інвентаризація. Періодичне проведення інвентаризації є не лише засобом уточнення показників обліку а й засобом боротьби із зловживаннями матеріально відповідальних осіб, а також засобом упорядкування складського приміщення, правильності перевірки і зберігання матеріальних цінностей, справності ваговимірних приладів та дотримання принципів організації інвентаризації для встановлення кількісної і якісної оцінки майна. А також обрати вірну кваліфікаційну групу проведення інвентаризації з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку шляхом зіставлення з фактичною наявністю активів та зобов'язань підприємства.

1.2 Теоретичні аспекти проведення інвентаризації

Порядок і строки проведення інвентаризації на підприємствах і в організаціях всіх форм власності регламентуються Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 р. № 69 [6]. При проведенні інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та розрахунків підприємства (організації, установи) дотримуються наступної схеми проведення інвентаризації ( рис.1.3).

Рис.1.3.Орієнтована схема проведення інвентаризації

Кількість інвентаризацій на рік, строки їх проведення, перелік майна і розрахунків, що підлягають інвентаризації під час кожної з них, визначається керівником підприємства, окрім випадків коли проведення інвентаризації є обов'язковою, а саме:

- передача майна державних підприємств в оренду, приватизація й корпоратизація;

- проведення господарських операцій, що пов'язані з реструктуризацією підприємства;

- ліквідація підприємства;

- пожежа, стихійне лихо чи аварії техногенного характеру або інші надзвичайні ситуації, викликані експериментальними умовами;

- зміна керівника колективу при колективній матеріальній відповідальності, вибуття із колективу (бригади), більше половини її членів, письмове звернення (вимога) хоча б одного із членів колективу про її проведення;

- випадків відмови постачальником в задоволенні претензій на недовантаження товарно-матеріальних цінностей або отримані від покупців претензії щодо недовантаження;

- встановлення фактів зловживань, крадіжок або псування цінностей;

- розпорядження судово-слідчих органів;

- продаж об'єктів необоротних активів;

- консервація необоротних активів і тимчасове виведення з експлуатації виробничих потужностей;

- переоцінка майна;

- зміна матеріально-відповідальної особи при індивідуальній матеріальній відповідальності;

- складання річної фінансової звітності;

- зміна керівника підприємства.

Інвентаризація проводиться як правило на перше число місяця. Це полегшує наступне порівняння її результатів з показниками обліку. Якщо інвентаризація окремих цінностей не може бути закінчена за один день, її можна починати до і закінчувати після першого числа, а дані інвентаризації коригувати станом на перше число.

Для проведення інвентаризаційної роботи на підприємствах, розпорядчим документом їх керівника створюються постійно діючі інвентаризаційні комісії у складі керівника структурних підрозділів, головного бухгалтера, які очолюються керівником підприємства або його заступником.

На підприємствах де через великі обсяги робіт проведення інвентаризації не може бути забезпечено однією комісією, для безпосереднього проведення інвентаризації у місцях збереження та виробництва розпорядчим документом керівника підприємства створюються робочі інвентаризаційні комісії у складі інженера, технолога, механіка, виконавця робіт, товарознавця, економіста, бухгалтера та інших досвідчених працівників, які добре знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік.

Робочі інвентаризаційні комісії очолюються представником керівника підприємства, що призначив інвентаризацію. Забороняється призначати головою робочої інвентаризаційної комісії у тих самих матеріально - відповідальних осіб , одного й того ж працівника два роки підряд.

Постійно діючі інвентаризаційні комісії:

1) проводять профілактичну роботу щодо забезпечення, збереження цінностей, заслуховують на своїх засіданнях керівників структурних підрозділів з цього питання;

2) організовують проведення інвентаризацій і здійснюють інструктаж членів робочих інвентаризаційних комісій;

3) здійснюють контрольні перевірки правильності проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей у місцях збереження та переробки у між інвентаризаційний період. Основними завданнями перевірок і вибіркових інвентаризацій у між інвентаризаційний період є здійснення контролю за збереженням цінностей дотримання матеріально відповідальними особами правил їх зберігання і ведення первинного обліку;

4) перевіряють правильність визначення інвентаризаційних різниць, обґрунтованість пропозицій щодо заліків пересортиці цінностей в усіх місцях їх збереження;

5) при встановленні серйозних порушень правил проведення інвентаризації та інших випадках проводять за дорученням керівника підприємства повторні суцільні інвентаризації;

6) розглядають письмові пояснення осіб, які допустили нестачу чи псування цінностей та інші порушення, свої пропозиції щодо регулювання виявлених нестач і втрат від псування цінностей, заліку внаслідок пересортиці відображають у протоколі. В протоколі мають бути наведені відомості про причини і винуватців нестач, втрат і лишків, вжиті заходи до винних осіб.

Робочі інвентаризаційні комісії:

1) здійснюють інвентаризацію майна, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів і незавершеного виробництва у місцях зберігання та виробництва;

2) разом з бухгалтерією підприємства беруть участь у визначенні результатів інвентаризації і розробляють пропозиції щодо заліку нестач і надлишків за пересортицею, а також списанню нестач у межах норм природного убутку;

3) вносять пропозиції з питань упорядкування прийому, зберігання і відпуску товарно-матеріальних цінностей, поліпшення обліку та контролю за їх збереженням, а також реалізації непотрібних підприємству матеріальних цінностей і майна;

4) несуть відповідальність за своєчасність і додержання порядку проведення інвентаризації відповідно до наказу керівника підприємства, за повноту і точність внесення до інвентаризаційних описів даних про фактичні залишки майна, матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, цінних паперів та заборгованості в розрахунках;

5) оформляють протокол із зазначенням у ньому стану складського господарства, результатів інвентаризації і висновків щодо них, пропозицій про залік нестач та лишків за пересортицею, списанню нестач в межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням вжитих заходів щодо запобігання таких втрат і нестач.

Проведення інвентаризації активів і зобов'язань складається з наступних стадій: організаційна, підготовча, порівняльно- аналітична та результативна (підсумкова ) стадії [7].

Процес здійснення будь-якої інвентаризації розпочинається з підготовки та видачі наказу на її проведення, що є внутрішнім документом і регламентує порядок проведення та об'єкти інвентаризації, оформлення необхідної документації.

До складу інвентаризаційної комісії доцільно включати фахівців добре обізнаних в складській справі, інженерно-технічних працівників, здатних дати оцінку технічного стану засобів; економістів, бухгалтерів; спеціалістів з маркетингу. Комісію очолює керівник підприємства або його заступник.

Наказ вручається голові інвентаризаційної комісії перед початком інвентаризації або від'їздом до місця її проведення. Разом з ним видається пломбіратор або інші технічні засоби.

Перед проведенням інвентаризації керівник збирає інвентаризаційну комісію і проводить інструктаж з наступних питань:

- ознайомлення з виданим наказом, метою, завданнями, способами інвентаризації;

- висвітлення загальних правил і специфічних особливостей в методиці інвентаризації певних об'єктів;

- уточнення об'єктів, які підлягають інвентаризації;

- забезпечення бланками описів, канцтоварами, вимірювальними приладами склад комісії;

- ознайомлення з правилами оформлення інвентаризаційних описів;

- пояснення порядку прийняття заходів у випадку необхідності проведення повторної інвентаризації;

- висвітлення обов'язків, прав і відповідальності кожного члена інвентаризаційної комісії.

До початку проведення інвентаризації матеріально відповідальні особи в присутності комісії складають звіт про останні проведені операції відображають їх у регістрах обліку і разом з описом документів під розписку здають до бухгалтерії. Це дозволяє розмежовувати документи, що відносяться до моменту проведення інвентаризації та після її проведення, що має важливе значення для правильного визначення облікових даних та виведення результатів інвентаризації. Складений матеріально відповідальною особою звіт та додані первинні документи детально перевіряють члени комісії.

Інвентаризація повинна проводитись в присутності всіх членів комісії та матеріально відповідальних осіб. При колективній матеріальній відповідальності - з обов'язковою участю бригадира

В приміщенні де проводиться інвентаризація сторонні особи не допускаються. Інвентаризаційна комісія зобов'язана:

- опломбувати всі місця зберігання активів, де є окремі чи додаткові входи та виходи;

- припинити операції щодо руху майна на складі;

- отримати та перевірити звіти матеріально відповідальних осіб з доданими до них виправдовуючи ми документами. Для цього матеріально відповідальній особі пропонується рознести в книгу складського обліку всі прибуткові та видаткові документи, з виведенням залишків на момент інвентаризації;

- взяти у матеріально відповідальних осіб розписку;

- організувати необхідну підготовку майна до інвентаризації;

- перевірити правильність ваговимірювальних приладів.

Інвентаризація повинна проводитись так, щоб все майно було відображене в інвентаризаційних описах так, щоб виключалася можливість пред'явлення одних і тих же активів повторно.

Інвентаризація матеріальних цінностей проводиться за місцем зберігання та окремо за матеріально відповідальними особами. Матеріальні запаси при інвентаризації записуються за окремим найменуванням із зазначенням номенклатурного номера, виду, групи, сорту і кількості [19].

На виявлені при інвентаризації непридатні або зіпсовані матеріальні цінності додатково складають акти, в яких вказуються причини, ступінь і характер псування матеріальних цінностей, а також винні особи, які допустили їх псування.

Тара вписується до опису за видами, цільовим призначенням і якісним складом. Наявність матеріальних цінностей, що знаходяться в дорозі, підтверджуються розрахунковими документами постачальника, а товарів відвантажених копіями пред'явлених покупцями документів на відвантаження цінностей.

Матеріальні цінності, які належать іншим підприємствам і знаходяться на відповідальному зберіганні, інвентаризують одночасно з власними цінностями. На них складають окремий інвентаризаційний опис, в якому роблять посилання на відповідні документи, що підтверджують прийняття таких цінностей на відповідальне зберігання.

При інвентаризації зобов'язань перевірці підлягають всі первинні документи, що містять інформацію про виникнення та погашення (списання) зобов'язань. Зокрема в ході проведення інвентаризації зобов'язань слід встановити терміни їх виникнення та частину заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Загальний строк позовної давності для правовідносин, що регулюються законодавством України, визначено Цивільним кодексом України і становить три роки. Але для окремих видів вимог законом може встановлюватись спеціальна позовна давність, менша або триваліша порівняно із загальною (від 1 до 10 років).

В ході інвентаризації зобов'язань дебіторам та кредиторам підприємства надсилають (передають) виписки, що вказують на реальне існування заборгованості. Підприємства дебітори або кредитори протягом 10-ти днів здня одержання цих виписок повинні підтвердити таку заборгованість або заявити свої заперечення з цього приводу.

При бартерних розрахунках звіряють своєчасність відвантаження товару, що передається, та отримання зустрічного за первинними документами та зіставити з порядком, зазначеним у бартерному договорі. За імпортними (експортними) операціями обов'язково слід вивчити дотримання встановлених законами строків поставок та перерахування коштів.

При зберіганні однорідного майна в декількох місцях (склади , комори) в період інвентаризації в одному з них доступ до інших повинен бути заборонений. Перед тим, як опломбувати окремі місця зберігання майна, матеріально відповідальна особа повинна зачинити їх на ключ при цьому ключі залишаються у матеріально відповідальної особи.

Припинення операцій з надходження та відпуску майна не повинно негативно впливати на роботу підприємства. Через це важливо правильно здійснити розрахунок потреб необхідних запасів для виробничих потреб на час інвентаризації та попередньо видати його зі складу. У тих випадках, коли зробити це не можливо, як виняток допускається здійснення господарських операцій з руху майна в процесі інвентаризації. Відпуск майна здійснюється при обов'язковій участі інвентаризаційної комісії.

Перевірка вагового господарства є обов'язковою процедурою підготовчої стадії. Наявні ваговимірювальні прилади повинні бути перевірені за терміном клеймування і точністю виміру, а результати такої перевірки оформлені актом.

Під час перерви в роботі комісії ключ від місця зберігання знаходиться в матеріально відповідальної особи, а печатка - у голови комісії [6].

Початок інвентаризації вважається час пред'явлення матеріально відповідальною особою комісії всіх виправдовуючи документів складання звіту опечатування і отримування розписки про повноту пред'явлення документів.

Інвентаризаційні описи складаються тільки на дату початку інвентаризації з подальшим коригуванням на цю ж дату фактичної наявності того майна по якому відбувся рух в період інвентаризації.

Бланки інвентаризаційних описів видає бухгалтерія заповнення будь-яких реквізитів в описах до початку інвентаризації забороняється. Грубим порушенням порядку проведення інвентаризації є видача на руки комісії описів в яких відображена наявність активів за даними бухгалтерського обліку.

Інвентаризаційні описи складаються окремо:

1) по кожній матеріально відповідальній особі;

2) кожному місцю зберігання майна;

3) окремо на майно, що надійшло в ході інвентаризації;

4) окремо на майно, що знаходиться на відповідальному зберіганні;

5) окремо на майно, зіпсоване і не придатне для використання в процесі виробництва.

Описи повинні складатися акуратно, без помарок і підчисток, текст і цифри слід писати чітко і розбірливо.

В процесі заповнення інвентаризаційних описів здійснюють взаємну звірку кожної сторінки опису і у випадку виявлення розбіжностей по окремих позиціях негайно здійснюють перерахунок порівняння тих запасів, по яких виявилися розбіжності з фактом.

Допущені помилки при заповненні описів і неточності виправляють у всіх екземплярах. Якщо помилки були виявлені працівниками бухгалтерії, то про їх виправлення повідомляють осіб, що допустили помилки. Працівники бухгалтерії також підписуються при виправленні.

В інвентаризаційних описах не дозволяється залишати незаповнені рядки. В останніх листках вони прокреслюються. Ціни повинні відповідати одиниці виміру майна.

При оформленні інвентаризаційного опису кожна його сторінка нумерується. В кінці сторінки цифрами і прописом виводиться підсумок натуральних одиниць, записаних на сторінці. Після закінчення записів вказується кількість заповнених рядків кожна сторінка та опис в цілому підписуються всіма учасниками інвентаризації. Кількість примірників інвентаризаційних описів повинна бути достатньою, щоб не виникало необхідності їх додаткового складання. Оформлені згідно вимог інвентаризаційні описи підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальною особою, яка також дає розписку про те, що інвентаризація проведена правильно і претензій до інвентаризаційної комісії вона не має. Інвентаризаційна комісія, що підписує описи, несе відповідальність за дотримання порядку, способів і строків проведення інвентаризації, за правильність підрахунку та занесення записів до опису. Інвентаризаційні описи та інші документи передають в бухгалтерію тільки через членів інвентаризаційної комісії за переліком під розписку, де зазначається кількість зданих документів. За наслідками проведеної інвентаризації інвентаризаційною комісією складається протокол із зазначенням в ньому стану складського господарства результатів інвентаризації і висновків щодо них пропозицій щодо заліку недостатків та лишків при пересортуванні списання недостач в межах норм природного убутку а також понаднормових недостач і втрат від псування запасів. Ревізор повинен ознайомитись зі змістом протоколу. Протокол інвентаризаційної комісії повинен бути розглянутий і затверджений керівником підприємства в 5 - ти денний строк. За результатами проведеної інвентаризації видається наказ керівника підприємства, відповідно до якого приймається рішення щодо виявлених розбіжностей. Облікові дані узгоджуються згідно з фактичними. Якщо матеріально відповідальна особа не погоджується з недостачею, надані нею пояснення обов'язково вивчаються. В такому випадку необхідно провести повторну інвентаризацію. Крім цього, перевіряється своєчасність та ефективність відшкодування матеріально відповідальними особами сум по недостачах запасів, виявлених за минулі періоди. Отже, інвентаризація важлива тим, що дає можливість одержати інформацію про загальний стан активів і відповідно, робити висновки з приводу майнового та фінансового стану підприємства, тобто про його величину та можливість, про те, наскільки наявні ресурси дозволяють йому розгорнути господарську діяльність, в якій мірі воно потребує фінансової допомоги. А також інвентаризація є важливим заходом в проведенні якого повинен бути зацікавлений насамперед власник, керівник, головний бухгалтер підприємства.

1.3 Порядок відображення в обліку результатів інвентаризації

Проте в практичній діяльності на підприємствах можуть бути в процесі дослідження виявлені порушення та недоліки а саме нестачі та лишки матеріальних цінностей та коштів, а також позитивні і негативні сумарні різниці повинні знайти відповідне відображення в бухгалтерському обліку.

Інвентаризаційні різниці можна визначити лише шляхом порівняння фактичних і облікових даних. Порядок регулювання інвентаризаційних різниць залежить від характеру та причин виявлених лишків або нестач матеріальних цінностей та коштів, втрат та псування цінностей. Виявлені лишки майна в бухгалтерському обліку за результатами інвентаризації відображаються по дебету відповідних рахунків, що призначені для обліку такого виду майна і кредиту рахунку "Прибутки і збитки". Нестачі різних видів майна, що виявлені при проведенні інвентаризації, до встановлення причин і винних в їх виникненні попередньо відносять в дебет рахунку "Нестачі і втрати від псування цінностей", який призначений для узагальнення інформації про наявність сум нестач, розкрадань і втрат від псування цінностей, виявлених в процесі їх заготівлі, зберігання і реалізації, незалежно від того, підлягають вони віднесенню на рахунки витрат виробництва (обігу) або винних осіб. Після проведення інвентаризації складають інвентарний опис, порівняльну відомість (за наявності відхилень від даних обліку), розрахунок природних втрат (за потреби), розрахунок по зарахуванню пересортуванню , пояснення матеріально-відповідальної особи за фактами нестач, лишків, псування, пересортування тощо, розрахунок матеріальної шкоди. Послідовність визначення, регулювання та відображення результатів інвентаризаційного процесу схематично можна відобразити таким чином (рис. 1.4.).

Результати інвентаризації підлягають обліку. Синтетичний облік ведеться в журналах-ордерах 3 ( за кредитом рахунка 375), 5-5А (за кредитом рахунків 947, 976, 991, 993, 992,84), 6 (за кредитом рахунків 716, 719, 746). Аналітичний облік результатів інвентаризації ведуть в розрізі витрат та доходів за видами діяльності, за об'єктами нестач та надлишків в регістрах довільної форми.

В бухгалтерському обліку для відображення результатів інвентаризації використовуються такі субрахунки, як 375, 716, 719, 84, 947, 991, 992, 993, 072, 976, 746.

На субрахунку 375 "Розрахунки за відшкодування завданих збитків" ведеться облік розрахунків за відшкодуванням підприємству завданих збитків в результаті недостач і втрат від псування запасів, недостач та розкрадання грошових коштів, якщо винуватця встановлено. Якщо встановлено , що нестачі та втрати виникли внаслідок зловживань, відповідні матеріали протягом 5-ти днів після встановлення нестач і втрат підлягають передачі органам попереднього слідства, а на суму виявлених нестач і втрат подається цивільний позов.

Оцінювання нестачі матеріальних цінностей роблять згідно з порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення матеріальних цінностей, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року. № 116. Відповідно до названого Порядку розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення матеріальних цінностей визначається за їх балансовою вартістю (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче від 50% балансової вартості на момент встановлення такого факту, з урахуванням індексів інфляції, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за формулою:

Рзб = ((Бв - А) х Іі + ПДВ + Азб ) х 2), (1.1)

де Рзб - розмір матеріального збитку;

Бв - балансова вартість об"єкта основних засобів;

А - амортизаційні відрахування;

Іі - індекс інфляції;

ПДВ - податок на додану вартість;

Азб - акцизний збір.

Вартість вузлів, деталей, напівфабрикатів та іншої продукції, що виготовляється підприємствами для внутрішньовиробничих потреб, а також вартість продукції, виробництво якої не закінчено, визначається виходячи із собівартості її виробництва з нарахуванням середньої по підприємству норми прибутку на цю продукцію із застосуванням коефіцієнта 2.

Вартість спирту етилового питного, спирту етилового ректифікованого, спирту етилового сирцю, спирту, що використовується для виготовлення вин, шампанського, коньяків оброблених, спирту коньячного, соків спиртових, зброджено-спиртових та спиртових настоїв визначається виходячи з оптової ціни підприємства-виробника з урахуванням акцизного збору та податку на додану вартість. До визначеної таким чином ціни застосовується коефіцієнт 3.

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) бланків цінних паперів та документів суворого обліку обчислюється із застосуванням коефіцієнта 5 - до номінальної вартості, зазначеної на бланках цінних паперів та документів суворого обліку, або до вартості документів суворого обліку, встановленої законодавством; 50 - до вартості придбання (виготовлення) бланків цінних паперів та документів суворого обліку, на яких не зазначена номінальна вартість яких не встановлена законодавством.

У разі розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, що підлягають списанню на видатки у міру відпуску їх у виробництво або експлуатацію та обліковуються лише в кількісному виразі. Розмір збитків визначається виходячи з ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності, зменшених пропорційно фактичному зносу, але не нижче ніж 50 % ринкових цін.

Із стягнутих сум здійснюється відшкодування збитків завданих підприємству, а залишок коштів перераховується до Державного бюджету України.

На субрахунку 716 "Відшкодування раніше списаних активів" узагальнюється інформація про суми відшкодування підприємству вартості раніше списаних активів.

На субрахунку 719 "Інші доходи від операційної діяльності" узагальнюється інформація про інші доходи віл операційної діяльності, зокрема про доходи від операцій з тарою, від інвентаризації тощо.

На рахунку 84 "Інші операційні витрати" ведеться облік інших операційних витрат, що не відображаються на інших рахунках класу 8, серед яких витрати від знецінення запасів, їх псування, списання активів.

На субрахунку 947 "Недостачі і втрати від псування цінностей" ведеться облік недостач грошових коштів та інших активів, що виявлені в процесі заготовлення, переробки, збереження та реалізації, якщо на час встановлення недостачі винуватця не встановлено.

На субрахунку 991 "Втрати від стихійного лиха" ведеться облік втрат від стихійного лиха.

На субрахунку 992 "Втрати від техногенних катастроф і аварій" ведеться облік втрат, понесених підприємством в результаті техногенних катастроф і аварій, що сталися на самому підприємстві чи іншому підприємстві.

На субрахунку 993 "Інші надзвичайні витрати" ведеться облік втрат від інших надзвичайних подій.

На субрахунку 072 "Невідшкодовані втрати і нестачі від псування цінностей" відображається зменшення суми невідшкодованих недостач і втрат від псування запасів після встановлення конкретних винуватців з одночасними записами по дебету субрахунку 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків" і кредиту субрахунку 716 "Відшкодування раніше списаних активів". На субрахунку 746 "Інші доходи від звичайної діяльності" узагальнюється інформація про інші доходи від звичайної діяльності, які не відображені на інших субрахунках 74 "Інші доходи", зокрема від списання кредиторської заборгованості, що не виникла в ході операційного циклу, по закінченню строку позовної давності, від вартості негативного гудвілу, яка визнається доходом, сума до оцінки об'єктів необоротних активів у випадках, передбачених положеннями бухгалтерського обліку. На субрахунку 976 "Списання необоротних активів" відображається залишкова вартість списання необоротних активів та витрати, пов'язані з їх ліквідацією (розбирання, демонтаж) [10]. Порядок відображення результатів інвентаризації на наведених субрахунках за різного роду випадків розглянемо детальніше (табл. 1.3).


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.