57

2

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

інвентаризація облік актив витрати

Вступ

Розділ 1. Теоретичні аспекти порядку організації та проведення інвентаризації

1.1 Поняття інвентаризації: суть, значення та види

1.2 Теоретичні аспекти проведення інвентаризації

Розділ 2. Організація та порядок проведення інвентаризації на ДП «Дубенський лісгосп»

2.1 Характеристика ДП «Дубенський лісгосп»

2.2 Проведення інвентаризації грошових засобів ДП «Дубенський лісгосп»

2.3 Інвентаризація основних засобів

2.4 Інвентаризація товарно-матеріальних цінностей

2.5 Інвентаризація зобов`язань

2.6 Інвентаризація витрат майбутніх періодів

Розділ 3. Порядок відображення в обліку результатів інвентаризації

Розділ 4. Особливості відображення результатів інвентаризації активів і зобов'язань підприємства в умовах функціонування АРМ бухгалтера

Висновки

Список використаних джерел

ВСТУП

В процесі становлення ринкових відносин належну увагу на кожному підприємстві слід приділити обліку його майна. Усі господарські операції, що відбуваються оформляють документально. Проте у діяльності господарюючих суб'єктів відбуваються й невидимі процеси, що призводять до втрат товарно-матеріальних цінностей, які документально відобразити неможливо. Тоді облікові дані не відповідають дійсності.

Основними причинами виникнення розбіжностей може бути:

- природні втрати (природний убуток): усушка, утруска, розпорошення, розливання, випаровування;

- втрати через суб'єктивні причини: пересортиця, нестача, крадіжка.

Перевірка відповідності даних бухгалтерського обліку з фактичними залишками здійснюється за допомогою інвентаризації.

Інвентаризація - складання опису майна підприємства на підставі періодичної перевірки наявності грошових цінностей, що перебувають на балансі підприємства на певну дату, стану їх зберігання.

Методика інвентаризації - це сукупність способів і прийомів, що дають змогу забезпечити її організацію і раціональне проведення, при дотриманні всіх норм і вимог законодавства.

Без інвентаризації не обійтись у разі зміни керівника колективу з колективною матеріальною відповідальністю, а також при ліквідації підприємства, при передачі підприємств та їх структурних підрозділів до складу інших органів управління. Характерною ознакою інвентаризацій є те, що їх об'єктом стає майно підприємства, а також майно, що не належить підприємству на правах власності та перебуває у його користуванні (майно в оренді, давальницька сировина, товари на комісії тощо).

Інвентаризації притаманий комплекс наступних господарсько-правових ознак: здійснення на підставі розпорядчого документу колегіальним органом; виявлення кількісних і якісних характеристик об'єкту; реєстрація та оцінка фактів; нормативно-правове регулювання; бухгалтерська обробка документів; узагальнення та реалізація результатів; прийняття рішення.

При інвентаризації виявляються неточності у прийманні і відпуску цінностей, помилки при обліку у первинній документації, крадіжки, обважування і пересортиці сировини, матеріалів, готової продукції та інших цінностей. У процесі інвентаризації також перевіряються умови зберігання цінностей на об'єктах зберігання й організація складського обліку на складах, у кладових тощо.

Актуальність досліджуваної теми визначається сьогодні тим, що завдяки проведенню інвентаризації отримується інформація для достовірного визначення реальних витрат на виробництво продукції, виконання робіт та надання послуг. Лише результати проведеної інвентаризації дозволяють виявити помилки при здійсненні подвійного відображення господарських операцій, окремих фактів господарського життя на бухгалтерських рахунках. Інвентаризація забезпечує дотримання таких вимог до балансу та звітності, як правдивість і реальність.

Найбільш вагомий внесок в розвиток теорії інвентаризації за останні 50 років зробили: М.Т.Білуха, Ф.Ф. Бутинець, І.Є. Глушков, В.П. Завгородній, Н.В. Кружельний, М.Ф. Леонтьєв, Н.Я. Остап'юк, В.В. Сопко, Н.М. Ткаченко, Н.В. Чебанова та ще багато інших.

Метою написання даної дипломної роботи є організація проведення інвентаризації активів і витрат на ДП «Дубенський лісгосп».

Реалізація мети дипломної роботи обумовила необхідність вирішення таких завдань:

1) дослідити теоретико-методологічні основи інвентаризації як засобу контролю активів і зобов'язань;

2) перевірка повноти відображення в обліку активів та зобов'язань;

3) описати методику проведення інвентаризації активів та витрат та відображення їх результатів;

4)описати порядок та особливості проведення інвентаризації на досліджуваному підприємстві;

5) розглянути шляхи вдосконалення організації та проведення інвентаризації.

Предметом та об'єктом дослідження є теоретичні та методологічні аспекти проведення інвентаризації активів і зобов'язань на ДП «Дубенський лісгосп».

Для вирішення зазначених завдань в процесі дослідження застосовано загальнонаукові методи та принципи пізнання, а також прийоми документального контролю.

Теоретичною та практичною основою дипломної роботи стали праці вітчизняних і зарубіжних вчених економістів, законодавчі акти, нормативно-правові документи, інструктивний матеріал, статистична звітність підприємства.

Дипломна робота за структурою складається із вступу, чотирьох розділів, висновків та списку використаних джерел:

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПОРЯДКУ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ

1.1 Поняття інвентаризації: суть, значення та види

Однією з основних вимог, що ставиться до бухгалтерського обліку є достовірність його показників. Проте в процесі зберігання і відпуску товарно-матеріальних цінностей між фактичною наявністю і даними бухгалтерського обліку можуть виникнути розходження, які не піддаються повсякденному обліку, зокрема в результаті пересортиці, несправності, ваговимірних приладів, помилок у записі, втрати документів, зловживань матеріально відповідальних осіб та інше. У зв'язку з цим виникає необхідність у такому способі, який би забезпечив можливість взяти на облік можливі розходження між даними обліку і фактичною наявністю господарських засобів. Це досягається за допомогою інвентаризації.

Інвентаризація сьогодні - це не лише теоретичне підгрунття бухгалтерського обліку і господарського контролю, але й організаційна форма, яка використовується для виявлення та оцінки фактичного стану майнової бази, підвищення ефективності використання ресурсів, контролю за роботою матеріально відповідальних осіб, а також виявлення між його фактичною наявністю і даними обліку, виявлення винних в цьому осіб.

Інвентаризація забезпечує дотримання таких вимог до балансу та звітності як правильність і реальність. Проведення інвентаризації дає можливість отримати інформацію, без якої такі елементи методу бухгалтерського обліку, як баланс та звітність втрачають функцію способу пізнання дійсності. Лише результати проведення інвентаризації дозволяють виявити помилки при здійснені подвійного відображення господарських операцій, окремих фактів життя на бухгалтерських рахунках.

Послідовність застосування елементів методу бухгалтерського обліку зображено на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Логічна послідовність застосування елементів бухгалтерського обліку

Вітчизняні та зарубіжні вчені економісти, поняття інвентаризація трактують по різному (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 Визначення дефініції інвентаризації

Автор	Визначення поняття інвентаризація
Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні"№ 996- XIV від 16 липня 1999р. (ст. 10 п.1)	Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності, підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряється і документально підтверджується їх наявність, стан і оцінка
Бутинець Ф.Ф.	Інвентаризація - перевірка та оцінка фактичної наявності об'єктів контролю, яка здійснюється шляхом спостереження, вимірювання, реєстрації з подальшим порівнянням отриманих даних з обліковими показниками
Васюта - Беркут О.І.	Інвентаризація - елемент методу бухгалтерського обліку,за допомогою якого забезпечується наявність облікових даних про засоби підприємства
Деречин В.В., Кізім М.М.	Інвентаризація - це перевірка в натурі наявності та стану товарно-матеріальних цінностей підприємства, розрахунків і зобов'язань і звірка фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку
Загорай В.Б., Базась М.Ф., Матюха М.М.	Інвентаризація - це допоміжний спосіб первинного спостереження, сутність якого полягає у виявленні і документальному підтвердженні наявності, стану оцінки активів і зобов'язань для забезпечення достовірності показників бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства
Загородній А.Г.	Інвентаризація - це складання опису майна (інвентаря ) підприємства, установи на підставі періодичної перевірки наявності цінностей, що перебувають на балансі підприємства, стану їх збереження правильності ведення обліку й оцінювання
Лень В.С., Гливенко В.В.	Інвентаризація ( від латинського inventarium- розпис, опис) - цінностей та коштів на підприємствах і контроль за достовірністю розрахунків щодо них
Фаріон І.Д., Перевозова І.В.	Інвентаризація - перевірка фактичної наявності та стану об'єкта контролю, яку здійснюють шляхом спостереження, вимірювання, реєстрації та порівняння отриманих даних з даними бухгалтерського обліку
Швець В.Г.	Інвентаризація є способом спостереження наступної реєстрації господарських операцій, що не охоплюється в момент їх здійснення, це спосіб підтвердження правильності й достовірності бухгалтерського обліку та звітності

На нашу думку інвентаризація є важливим засобом контролю перевірки в натурі наявності майна підприємства шляхом описування, перерахунку, зважування, вимірювання й оцінювання їх залишків і порівняння одержаних результатів з даними бухгалтерського обліку. Це дає змогу встановити розходження між даними обліку і фактичною наявністю активів і зобов'язань, тобто лишки або нестачі, які оформляють відповідними документами і відображають в обліку. Поняття інвентаризації слід розглядати через призму змісту. Лише наявність комплексу елементів складає зміст інвентаризації і в повному обсязі розкриває її сутність (рис. 1.2).

Рис. 1.2. Сутність та зміст інвентаризації

Об'єктами інвентаризації на підприємстві є об'єкти бухгалтерського обліку, що мають матеріально-речову форму, кількісний вимір та вартісну оцінку, а також фінансові зобов'язання (табл. 1.2).

Таблиця 1.2 Об'єкти інвентаризації

Активи	Зобов'язання
Необоротні активи	Оборотні Активи	Поточні зобов'язання	Довгострокові зобов'язання
Довгострокові фінансові інвестиції Довгострокова дебіторська заборгованість Нематеріальні активи Незавершене будівництво Основні засоби	Виробничі запаси Тварини на вирощуванні та відгодівлі Незавершене виробництво Готова продукція Товари Векселі одержані Дебіторська заборгованість Поточні фінансові інвестиції Тимчасово вільні кошти	Векселі видані Інші поточні зобов'язання; Кредити банків Заборгованість перед постачальникам і підрядниками, перед бюджетом, позабюджетним фондами, працівниками	Кредити банків Облігаційні позики Інші довгострокові зобов'язання

- періодичні інвентаризації проводяться, як правило за ініціативою власника. Вони можуть бути щоквартальні та щомісячні, а також при сезонності виробничого процесу сезонні. Мета таких інвентаризацій - контроль за збереженням майна виявлення втрат, природного убутку, недостач, можливих помилок та зловживань, контроль над роботою матеріально відповідальних осіб;

- разові інвентаризації, як правило є річними і проводяться зазвичай перед складанням фінансової звітності в листопаді - грудні поточного року. Вони є суцільними та повними.

За характером проведення й рядом питань, що вирішуються інвентаризації бувають:

- планові інвентаризації проводяться в чітко встановлені у відповідності з розробленим планом, затвердженим керівником підприємства;

- необхідні інвентаризації здійснюються у випадках, час настання яких неможливо передбачити. Такі інвентаризації обов'язкові, оскільки необхідність їх проведення викликана об'єктивними причинами та регламентується нормативно правовими актами;

- контрольна інвентаризація повинна проводитися після закінчення попередньої, з метою перевірки сумлінності дій членів інвентаризаційної комісії та перевірки попередніх результатів проведення інвентаризації.

За охопленням матеріально відповідальних осіб інвентаризації бувають:

- індивідуальні інвентаризації - це перевірка певного виду майна у однієї матеріально відповідальної особи або бригади;

- наскрізна інвентаризація - охоплює перевіркою конкретні види майна у всіх матеріально відповідальних осіб даного підприємства. Різновидом наскрізних інвентаризацій є їх одночасне проведення у місцях зберігання майна (склад) і в процесі реалізації (в торгівельному залі).

За способом проведення інвентаризації поділяють:

- суцільні інвентаризації - передбачають перевірку всіх без винятку цінностей, що знаходяться в під звіті тієї чи іншої матеріально відповідальної особи;

- несуцільна інвентаризація - охоплює перевіркою лише деякі цінності у певної матеріально відповідальної особи. Таку інвентаризацію порівняно легко організувати у будь - який час без припинення роботи підприємства. На практиці проведення несуцільних інвентаризацій є найбільш доцільним в міжінвентаризаційний період за об'єктами, де облік ведеться в натурально-вартісному виразі.

За суб'єктом, що призначив інвентаризацію поділяють:

- ординарні інвентаризації, що проводяться за ініціативою власника для прийняття управлінських рішень виробничого характеру, а також для перевірки адекватності даних бухгалтерського обліку;

- неординарні інвентаризації, що проводяться за ініціативою зовнішніх органів контролю і можуть здійснюватись при проведенні аудиторської перевірки, в процесі ревізії, а також за ініціативою інших зовнішніх суб'єктів.

За способом обстеження елементів об'єктів виділяють:

- вибіркові;

- основного масиву - це перевірка в процесі інвентаризації переважної частини елементів об'єкту інвентаризації (більше 51%);

- монографічним способом слід інвентаризувати найбільш дефіцитні види виробничих ресурсів, що користуються підвищеним попитом, а також тих, що тривалий час зберігаються на складах без руху.

1.2 Теоретичні аспекти проведення інвентаризації

Порядок і строки проведення інвентаризації на підприємствах і в організаціях всіх форм власності регламентуються Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 р. № 69. При проведенні інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, ТМЦ, грошових коштів та розрахунків підприємства дотримуються наступної схеми проведення інвентаризації (рис. 1.3).

57

2

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.3. Орієнтована схема проведення інвентаризації

Кількість інвентаризацій на рік, строки їх проведення, перелік майна і розрахунків, що підлягають інвентаризації під час кожної з них, визначається керівником підприємства, окрім випадків коли проведення інвентаризації є обов'язковою, а саме: передача майна державних підприємств в оренду, приватизація й корпоратизація; проведення господарських операцій, що пов'язані з реструктуризацією підприємства; ліквідація підприємства; пожежа, стихійне лихо чи аварії техногенного характеру або інші надзвичайні ситуації, викликані експериментальними умовами; зміна керівника колективу при колективній матеріальній відповідальності, вибуття із колективу (бригади), більше половини її членів, письмове звернення (вимога) хоча б одного із членів колективу про її проведення; випадків відмови постачальником в задоволенні претензій на недовантаження товарно-матеріальних цінностей або отримані від покупців претензії щодо недовантаження; встановлення фактів зловживань, крадіжок або псування цінностей; розпорядження судово-слідчих органів; продаж об'єктів необоротних активів; консервація необоротних активів і тимчасове виведення з експлуатації виробничих потужностей; переоцінка майна; зміна матеріально-відповідальної особи при індивідуальній матеріальній відповідальності; складання річної фінансової звітності; зміна керівника підприємства.

Інвентаризація проводиться як правило на перше число місяця. Це полегшує наступне порівняння її результатів з показниками обліку. Якщо інвентаризація окремих цінностей не може бути закінчена за один день, її можна починати до і закінчувати після першого числа, а дані інвентаризації коригувати станом на перше число.

Для проведення інвентаризаційної роботи на підприємствах, розпорядчим документом їх керівника створюються постійно діючі інвентаризаційні комісії у складі керівника структурних підрозділів, головного бухгалтера, які очолюються керівником підприємства або його заступником.

На підприємствах, де через великі обсяги робіт проведення інвентаризації не може бути забезпечено однією комісією, для безпосереднього проведення інвентаризації у місцях збереження та виробництва розпорядчим документом керівника підприємства створюються робочі інвентаризаційні комісії у складі інженера, технолога, механіка, виконавця робіт, товарознавця, економіста, бухгалтера та інших досвідчених працівників, які добре знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік.

Робочі інвентаризаційні комісії очолюються представником керівника підприємства, що призначив інвентаризацію. Забороняється призначати головою робочої інвентаризаційної комісії у тих самих матеріально-відповідальних осіб, одного й того ж працівника два роки підряд.

Постійно діючі інвентаризаційні комісії:

1) проводять профілактичну роботу щодо забезпечення, збереження цінностей, заслуховують на своїх засіданнях керівників структурних підрозділів з цього питання;

2) організовують проведення інвентаризацій і здійснюють інструктаж членів робочих інвентаризаційних комісій;

3) здійснюють контрольні перевірки правильності проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей у місцях збереження та переробки у між інвентаризаційний період. Основними завданнями перевірок і вибіркових інвентаризацій у між інвентаризаційний період є здійснення контролю за збереженням цінностей дотримання матеріально відповідальними особами правил їх зберігання і ведення первинного обліку;

4) перевіряють правильність визначення інвентаризаційних різниць, обґрунтованість пропозицій щодо заліків пересортиці цінностей в усіх місцях їх збереження;

5) при встановленні серйозних порушень правил проведення інвентаризації та інших випадках проводять за дорученням керівника підприємства повторні суцільні інвентаризації;

6) розглядають письмові пояснення осіб, які допустили нестачу чи псування цінностей та інші порушення, свої пропозиції щодо регулювання виявлених нестач і втрат від псування цінностей, заліку внаслідок пересортиці відображають у протоколі. В протоколі мають бути наведені відомості про причини і винуватців нестач, втрат і лишків, вжиті заходи до винних осіб.

Робочі інвентаризаційні комісії:

1) здійснюють інвентаризацію майна, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів і незавершеного виробництва у місцях зберігання та виробництва;

2) разом з бухгалтерією підприємства беруть участь у визначенні результатів інвентаризації і розробляють пропозиції щодо заліку нестач і надлишків за пересортицею, а також списанню нестач у межах норм природного убутку;

3) вносять пропозиції з питань упорядкування прийому, зберігання і відпуску товарно-матеріальних цінностей, поліпшення обліку та контролю за їх збереженням, а також реалізації непотрібних підприємству матеріальних цінностей і майна;

4) несуть відповідальність за своєчасність і додержання порядку проведення інвентаризації відповідно до наказу керівника підприємства, за повноту і точність внесення до інвентаризаційних описів даних про фактичні залишки майна, матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, цінних паперів та заборгованості в розрахунках;

5) оформляють протокол із зазначенням у ньому стану складського господарства, результатів інвентаризації і висновків щодо них, пропозицій про залік нестач та лишків за пересортицею, списанню нестач в межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням вжитих заходів щодо запобігання таких втрат і нестач.

Проведення інвентаризації активів і зобов'язань складається з наступних стадій: організаційна, підготовча, порівняльно-аналітична та результативна (підсумкова) стадії.

Процес здійснення будь-якої інвентаризації розпочинається з підготовки та видачі наказу на її проведення, що є внутрішнім документом і регламентує порядок проведення та об'єкти інвентаризації, оформлення необхідної документації.

До складу інвентаризаційної комісії доцільно включати фахівців добре обізнаних в складській справі, інженерно-технічних працівників, здатних дати оцінку технічного стану засобів; економістів, бухгалтерів; спеціалістів з маркетингу. Комісію очолює керівник підприємства або його заступник.

Наказ вручається голові інвентаризаційної комісії перед початком інвентаризації або від'їздом до місця її проведення. Разом з ним видається пломбіратор або інші технічні засоби.

Перед проведенням інвентаризації керівник збирає інвентаризаційну комісію і проводить інструктаж з наступних питань:

- ознайомлення з виданим наказом, метою, завданнями, способами інвентаризації;

- висвітлення загальних правил і специфічних особливостей в методиці інвентаризації певних об'єктів;

- уточнення об'єктів, які підлягають інвентаризації;

- забезпечення бланками описів, канцтоварами, вимірювальними приладами склад комісії;

- ознайомлення з правилами оформлення інвентаризаційних описів;

- пояснення порядку прийняття заходів у випадку необхідності проведення повторної інвентаризації;

- висвітлення обов'язків, прав і відповідальності кожного члена інвентаризаційної комісії.

До початку проведення інвентаризації матеріально відповідальні особи в присутності комісії складають звіт про останні проведені операції відображають їх у регістрах обліку і разом з описом документів під розписку здають до бухгалтерії. Це дозволяє розмежовувати документи, що відносяться до моменту проведення інвентаризації та після її проведення, що має важливе значення для правильного визначення облікових даних та виведення результатів інвентаризації. Складений матеріально відповідальною особою звіт та додані первинні документи детально перевіряють члени комісії.

Інвентаризація повинна проводитись в присутності всіх членів комісії та матеріально відповідальних осіб. При колективній матеріальній відповідальності - з обов'язковою участю бригадира.

В приміщенні, де проводиться інвентаризація, сторонні особи не допускаються. Інвентаризаційна комісія зобов'язана:

- опломбувати всі місця зберігання активів, де є окремі чи додаткові входи та виходи;

- припинити операції щодо руху майна на складі;

- отримати та перевірити звіти матеріально відповідальних осіб з доданими до них виправдовуючи ми документами. Для цього матеріально відповідальній особі пропонується рознести в книгу складського обліку всі прибуткові та видаткові документи, з виведенням залишків на момент інвентаризації;

- взяти у матеріально відповідальних осіб розписку;

- організувати необхідну підготовку майна до інвентаризації;

- перевірити правильність ваговимірювальних приладів.

Інвентаризація повинна проводитись так, щоб все майно було відображене в інвентаризаційних описах так, щоб виключалася можливість пред'явлення одних і тих же активів повторно.

Інвентаризація матеріальних цінностей проводиться за місцем зберігання та окремо за матеріально відповідальними особами. Матеріальні запаси при інвентаризації записуються за окремим найменуванням із зазначенням номенклатурного номера, виду, групи, сорту і кількості.

На виявлені при інвентаризації непридатні або зіпсовані матеріальні цінності додатково складають акти, в яких вказуються причини, ступінь і характер псування матеріальних цінностей, а також винні особи, які допустили їх псування.

Тара вписується до опису за видами, цільовим призначенням і якісним складом. Наявність матеріальних цінностей, що знаходяться в дорозі, підтверджуються розрахунковими документами постачальника, а товарів відвантажених копіями пред'явлених покупцями документів на відвантаження цінностей.

Матеріальні цінності, які належать іншим підприємствам і знаходяться на відповідальному зберіганні, інвентаризують одночасно з власними цінностями. На них складають окремий інвентаризаційний опис, в якому роблять посилання на відповідні документи, що підтверджують прийняття таких цінностей на відповідальне зберігання.

При інвентаризації зобов'язань перевірці підлягають всі первинні документи, що містять інформацію про виникнення та погашення (списання) зобов'язань. Зокрема в ході проведення інвентаризації зобов'язань слід встановити терміни їх виникнення та частину заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Загальний строк позовної давності для правовідносин, що регулюються законодавством України, визначено Цивільним кодексом України і становить три роки. Але для окремих видів вимог законом може встановлюватись спеціальна позовна давність, менша або триваліша порівняно із загальною (від 1 до 10 років).

При зберіганні однорідного майна в декількох місцях (склади, комори) в період інвентаризації в одному з них доступ до інших повинен бути заборонений. Перед тим, як опломбувати окремі місця зберігання майна, матеріально відповідальна особа повинна зачинити їх на ключ при цьому ключі залишаються у матеріально відповідальної особи.

Припинення операцій з надходження та відпуску майна не повинно негативно впливати на роботу підприємства. Через це важливо правильно здійснити розрахунок потреб необхідних запасів для виробничих потреб на час інвентаризації та попередньо видати його зі складу. У тих випадках, коли зробити це не можливо, як виняток допускається здійснення господарських операцій з руху майна в процесі інвентаризації. Відпуск майна здійснюється при обов'язковій участі інвентаризаційної комісії.

Перевірка вагового господарства є обов'язковою процедурою підготовчої стадії. Наявні ваговимірювальні прилади повинні бути перевірені за терміном клеймування і точністю виміру, а результати такої перевірки оформлені актом.

Під час перерви в роботі комісії ключ від місця зберігання знаходиться в матеріально відповідальної особи, а печатка - у голови комісії.

Початок інвентаризації вважається час пред'явлення матеріально відповідальною особою комісії всіх виправдовуючи документів складання звіту опечатування і отримування розписки про повноту пред'явлення документів.

Інвентаризаційні описи складаються тільки на дату початку інвентаризації з подальшим коригуванням на цю ж дату фактичної наявності того майна по якому відбувся рух в період інвентаризації.

Бланки інвентаризаційних описів видає бухгалтерія заповнення будь-яких реквізитів в описах до початку інвентаризації забороняється. Грубим порушенням порядку проведення інвентаризації є видача на руки комісії описів в яких відображена наявність активів за даними бухгалтерського обліку.

Інвентаризаційні описи складаються окремо:

1) по кожній матеріально відповідальній особі;

2) кожному місцю зберігання майна;

3) окремо на майно, що надійшло в ході інвентаризації;

4) окремо на майно, що знаходиться на відповідальному зберіганні;

5) окремо на майно, зіпсоване і не придатне для використання в процесі виробництва.

Описи повинні складатися акуратно, без помарок і підчисток, текст і цифри слід писати чітко і розбірливо.

В процесі заповнення інвентаризаційних описів здійснюють взаємну звірку кожної сторінки опису і у випадку виявлення розбіжностей по окремих позиціях негайно здійснюють перерахунок порівняння тих запасів, по яких виявилися розбіжності з фактом.

Допущені помилки при заповненні описів і неточності виправляють у всіх екземплярах. Якщо помилки були виявлені працівниками бухгалтерії, то про їх виправлення повідомляють осіб, що допустили помилки. Працівники бухгалтерії також підписуються при виправленні.

В інвентаризаційних описах не дозволяється залишати незаповнені рядки. В останніх листках вони прокреслюються. Ціни повинні відповідати одиниці виміру майна.

При оформленні інвентаризаційного опису кожна його сторінка нумерується. В кінці сторінки цифрами і прописом виводиться підсумок натуральних одиниць, записаних на сторінці. Після закінчення записів вказується кількість заповнених рядків кожна сторінка та опис в цілому підписуються всіма учасниками інвентаризації. Кількість примірників інвентаризаційних описів повинна бути достатньою, щоб не виникало необхідності їх додаткового складання. Оформлені згідно вимог інвентаризаційні описи підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальною особою, яка також дає розписку про те, що інвентаризація проведена правильно і претензій до інвентаризаційної комісії вона не має.

За наслідками проведеної інвентаризації інвентаризаційною комісією складається протокол із зазначенням в ньому стану складського господарства результатів інвентаризації і висновків щодо них пропозицій щодо заліку недостатків та лишків при пересортуванні списання недостач в межах норм природного убутку а також понаднормових недостач і втрат від псування запасів. Ревізор повинен ознайомитись зі змістом протоколу. Протокол інвентаризаційної комісії повинен бути розглянутий і затверджений керівником підприємства в 5-ти денний строк. За результатами проведеної інвентаризації видається наказ керівника підприємства, відповідно до якого приймається рішення щодо виявлених розбіжностей. Облікові дані узгоджуються згідно з фактичними. Якщо матеріально відповідальна особа не погоджується з недостачею, надані нею пояснення обов'язково вивчаються. В такому випадку необхідно провести повторну інвентаризацію.

Отже, інвентаризація важлива тим, що дає можливість одержати інформацію про загальний стан активів і відповідно, робити висновки з приводу майнового та фінансового стану підприємства, тобто про його величину та можливість, про те, наскільки наявні ресурси дозволяють йому розгорнути господарську діяльність, в якій мірі воно потребує фінансової допомоги. А також інвентаризація є важливим заходом в проведенні якого повинен бути зацікавлений насамперед власник, керівник, головний бухгалтер підприємства.

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ НА ДП «ДУБЕНСЬКИЙ ЛІСГОСП»

2.1 Характеристика ДП «Дубенський лісгосп»

Дубенський лісгосп утворено в 1940 р. після возз'єднання західноукраїнських земель з землями УРСР. При організації лісгоспу в 1940 р. в його склад ввійшли в основному ліси, що належали в період польського правління Кременецькому лісовому ліцею, частково колишні поміщицькі і селянські ліси.

В 1994 р. в зв'язку з створенням Млинівського держлісгоспу зі складу підприємства були виключені Млинівське та Дублянське лісництва. Площа Дубенського лісгоспу склала 27714 га.

В 1999 році зі створенням державного лісомисливського господарства «Дубенське» із складу Дубенського держлісгоспу було вилучене Білгородське лісництво загальна площа склала 24615 га. За рахунок проведених заходів з лісорозведення на землях, непридатних для сільськогосподарського виробництва і подальшого приєднання цих земель в склад державного лісового фонду площа ДП «Дубенський лісгосп» станом на 01.01.2009 року склала 24683 га і складається з чотирьох лісництв (Мирогощанське, Любомирське, Смизьке та Радивилівське) на території Дубенського та Радивилівського адмінрайонів. У вересні 2009 року, після ліквідації державного лісомисливського господарства «Дубенське», в склад підприємства знову вливається Білогородське лісництво і площа лісгоспу на сьогодні складає 27909 га.

Крім лісів, що входять в держлісфонд Держкомлісгоспу в зоні діяльності лісгоспу знаходиться чимало лісів (колишніх колгоспних) в Дубенському районі - 7,5 тис га та в Радивилівському - 5,2 тис. га.

За свою історію лісогосподарське підприємство зазнало ряд реорганізацій. Так з моменту утворення по 1961 рік воно називалося Дубенський лісгосп. Тоді діяльність лісгоспу зводилася до проведення заходів з охорони лісу, лісозахисту, лісовідновлення і лісорозведення. Рубками стиглого лісу займалися ліспромгоспи. З 1961 по 1991 роки підприємство називалося Дубнівський лісгоспзаг. На той час в Україні були ліквідовані ліспромгоспи, а новостворені лісгоспзаги почали виконувати весь комплекс лісогосподарських робіт і крім того проводили рубки головного користування, заготівлю живиці, переробку деревини на товари народного споживання а також виготовляли продукти харчування з грибів, ягід і т.п. В цей час на підприємстві були побудовані ряд цехів з переробки деревини, виготовлення сувенірів, плодоконсервний цех. Покращився фінансовий стан підприємства за рахунок появи додаткових коштів від переробки деревини та виготовлення цілого ряду товарів народного споживання та продукції харчування, що вироблялася з дарів лісу. Це дало змогу залучати в лісогосподарське виробництво нові технології та механізми, що поліпшували ефективність ведення лісового господарства. В період з 1991 по 2005 роки з метою покращення якості ведення лісового господарства Дубенський лісгоспзаг був реорганізований в Дубенський держлісгосп. В своїй діяльності він зосередився тільки на проведенні комплексу лісогосподарських та лісокультурних заходів а також на охороні лісу і лісозахисту. З 2005 року Підприємство має назву - державне підприємство «Дубенське лісове господарство».

З 1999 року по даний час Дубенський лісгосп очолює Юркевич Олег Олександрович.

На даний час у наявних п'яти лісництв працюють три лісничі першого класу: Клек Анатолій Михайлович, Мельничук Олександр Олександрович, Столярук Віктор Петрович. Крім того лісничі Смизького лісництва Клек Анатолій Михайлович та Радивилівського лісництва Столярук Віктор Петрович є Відмінниками лісового господарства. Директор Юркевич Олег Олександрович - кандидат сільськогосподарських наук, нагороджений чисельними грамотами керівництва галузі і органами місцевої влади.

Зараз лісовий фонд ДП "Дубенський лісгосп” по своїй якості є одним з кращих за показниками продуктивності в області. Так структура лісового фонду Дубенського лісгоспу по породному складу складає: Хвойних насаджень - 15195 га (60,3% лісового фонду), Твердолистяних насаджень 7240 га (28,8% лісового фонду), Мягколистяних насаджень 2738 га (10,9% лісового фонду). По продуктивності насаджень (І-ІІІ бонітетів) співвідношення відповідно: хвойних - 97,7%, твердолистяних - 98,3%, мягколистяних - 95,7%. Зокрема основна частка стиглих та перестійних насаджень відносяться до 1-2 та вищих бонітетів, майже половина цих насаджень має повноту 0,7 і вище. Дані показники взяті з матеріалів Державного лісового кадастру.

На даний час державне підприємство "Дубенський лісгосп” є провідним лісогосподарським закладом не тільки в області, але і в Україні. Щороку на базі підприємства проводяться семінари, на яких фахівці підприємства демонструють якість ведення лісового господарства та діляться з колегами передовим досвідом. Практично Дубенське лісове господарство зараз успішно займається охороною і примноженням природних багатств нашого народу. Проводить заходи по покращенню природного стану довкілля.

2.2 Проведення інвентаризації грошових засобів ДП «Дубенський лісгосп»

Згідно Порядку ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженому Правлінням НБУ від 02.02.95 р. №21 (із змінами і доповненнями), в строки встановлені правлінням (керівництвом) підприємства, але не рідше одного разу на квартал, на кожному підприємстві проводиться раптова ревізія каси з покупюрним перерахунком всіх грошей та перевіркою інших цінностей, які знаходяться у касі.

Залишок готівки в касі звіряється з даними обліку по касовій книзі. Для проведення ревізії каси наказом керівництва підприємства призначається комісія, яка складає акт. У випадку виявлення ревізійною комісією нестачі або лишку цінностей в касі в акті вказується сума нестачі або лишку та обставини їх виникнення.

При інвентаризації каси робиться перерахування готівки (як в національній, так і іноземній валюті), цінних паперів, грошових документів, бланків суворої звітності.

Інвентаризацію каси доцільно проводити в такому порядку:

1. підрахунок фактичної наявності готівки в касі, цінних паперів, грошових документів, бланків суворої звітності;

2. перевірка правильності оприбуткування і списання грошових коштів, а також складання первинних документів;

3. складання акту інвентаризації.

Варто відмітити, що згідно Інструкції №69 при перевірці фактичної наявності цінних паперів встановлюють правильність їх оформлення, реальність відображеної в балансі підприємства їх вартості, повнота та своєчасність відображення в бухгалтерському обліку доходів по фінансовим інвестиціям.

Інвентаризацію цінних паперів необхідно проводити по окремим емітентам з вказанням назви, серії, номера, номінальної та балансової вартості, строків їх погашення.

У випадку передачі підприємством цінних паперів на зберігання спеціальним організаціям (депозитарій, банк), їх інвентаризація заключається в звірці залишків, відображених на відповідних рахунках бухгалтерського обліку підприємства, з даними виписок спеціальних організацій.

Інвентаризації бланків суворої звітності слід приділити особливу увагу. Згідно постанови КМУ “Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних паперів та документів суворого обліку” від 19.04.93 р. № 283 для підприємств найбільш актуальним є наступні бланки суворого обліку:

- проїзні документи (білети на проїзд в залізничному, морському, річному та повітряному транспорті; документи на перевезення вантажів, військові проїзні документи);

- знаки поштової оплати (поштові марки, конверти з марками, відкритки з марками);

- документи обслуговуючі грошовий обіг (ощадні книжки, чекові, депозитні); чеки грошові, майнові, розрахункові; бланки фінансування, страхування; акредитиви; марки податкові, митні; довіреність на видачу коштів, пенсій, майна; сертифікати якості, на право ввозу-вивозу; поліси страхування; ліцензії;

- бланки білетів тиражних та миттєвих лотерей.

Крім того, до бланків суворого обліку відносяться: бланки довіреностей; форми документів застосовуваних для оформлення заказів і розрахунків з споживачами за побутові послуги; білети і абонементи на відвідування спектаклів, концертів та ін.

Згідно наказу Мінстату України “Про затвердження типових форм первинного обліку бланків суворої звітності” від 11.03.96 р. №67 для обліку бланків суворої звітності передбачені наступні типові форми:

- прибуткова-видаткова накладна на бланки суворої звітності (форма №С3-1);

- прибуткова-видаткова книга по обліку бланки суворої звітності (форма №С3-2);

- акт на списання використаних бланків суворої звітності (форма №3);

- акт перевірки наявності бланків суворої звітності (форма №С3-4);

- карточка-довідка по виданим і використаним бланкам суворої звітності (форма №С3-5);

Найбільш часто підприємства зіштовхуються з таким бланком суворої звітності, як довіреність, тому його інвентаризації необхідно приділити особливу увагу. Особливістю первинного обліку бланків довіреностей є те, що списання таких бланків здійснюється на підставі актів списання бланків довіреностей (форма №14-2а); реєстрація виданих, повернутих та використаних довіреностей (форма №14-3). Вказані форми встановлені Наказом Мінфіну України від 16.05.96 р. №99.

Результати проведеної інвентаризації бланків суворого обліку відображаються в інвентаризаційному описі за формою № інв-16, яка складається в двох екземплярах, підписується інвентаризаційною комісією і матеріально-відповідальною особою. Один екземпляр опису передається в бухгалтерію підприємства (організації), другий залишається у матеріально-відповідальної особи, приймаючої цінності або бланки документів суворої звітності на відповідальне зберігання.

До початку інвентаризації від кожної матеріально-відповідальної особи або групи осіб, які відповідають за зберігання цінностей, береться розписка, яка включається в заголовну частину інвентаризаційного опису.

При зміні матеріально-відповідальної особи опис складається в 3-х примірниках (матеріально-відповідальній особі, яка здала цінності; матеріально-відповідальній особі, яка прийняла цінності; та бухгалтерії). На останній сторінці форми перед розписом голови комісії є дві вільні строки для запису останніх документів у випадку руху цінностей, бланків документів суворої звітності під час інвентаризації.

2.3 Інвентаризація основних засобів

Перехід на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку потяг за собою зміни в обліку необоротних активів підприємства. Зокрема, значні зміни відбулися в обліку основних засобів в зв'язку з набуттям чинності П(С)БО 7 “Основні засоби”, затвердженого наказом Мінфіну України №92 від 27.04.2000 р. під №288/4509 та набув чинності з 1 липня 2000 р. З введенням в дію даного стандарту збільшилося роботи постійно діючим інвентаризаційним комісіям, оскільки на ці комісії покладаються обов'язки по встановленню вартісних ознак предметів, які входять до складу малоцінних необоротних активів.

Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх в процесі виробництва або поставки товарів, надання послуг, надання в оренду іншим особам або здійснення адміністративних та соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довше одного року).

Бухгалтерський облік основних засобів ведеться на балансовому рахунку 10 ”Основні засоби”. Згідно П(С)БО 7, всі основні фонди підприємства для мети бухгалтерського обліку класифікується за групами.

Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів.

При інвентаризації основних засобів перевіряють правильність: включення до складу основних засобів; нарахування амортизації; проведення переоцінки (індексації). Правильність віднесення цінностей до основних фондів контролюється з урахуванням вимог нового законодавства.

Спочатку комісія перевіряє дані бухгалтерського обліку про наявність: основних фондів, ознайомлюється з записами про рух та технічний стан окремих об'єктів в інвентарних картках або інших документах, які характеризують окремі основні засоби (технічні паспорти, по поверхові плани будівель). Перевіряє наявність документів на земельні ділянки, водоймища та інші об'єкти природних ресурсів, які підтверджують право власності підприємства на них.

Після ретельного вивчення облікової інформації члени комісії оглядають об'єкти в натурі з метою перевірки фактичної наявності у визначених розпорядчими документами керівника підприємства місцях експлуатації та встановлення їх придатності для подальшого їх використання за прямим призначенням. До опису заносять їх повну назву, призначення, інвентарний та заводський номера, рік випуску (будівлі), дату введення в експлуатацію, балансову (первісну) вартість. У випадку виявлення непридатних до експлуатації основних фондів на них складається “Акт ліквідації” типової форми ОЗ-3 (затвердженої наказом Мінстату від 29.12.95. №352) та вносяться пропозиції по подальшому їх використанню в іншій якості. Такі об'єкти заносять в окремий опис. Об'єкти, які за своїми економічними характеристиками не відносяться до основних засобів, переводяться до складу інших активів (ТМЦ, МНМА чи МШП).

При виявленні неврахованих основних засобів встановлюється, коли і за чиїм розпорядженням побудовані невраховані об'єкти, виявлені при інвентаризації, за рахунок яких джерел списані витрати на їх споруду, з відображенням даних в протоколі засідання інвентаризаційної комісії. Якщо встановити первісну вартість за фактичними витратами неможливо, виявлені невраховані об'єкти оцінюють за їх справедливою вартістю на дату їх виявлення. Знос визначають експертним шляхом, в залежності від технічного стану відповідного об'єкту (з оформленням відповідного акту).

Подібні об'єкти - об'єкти, які мають однакове функціональне призначення і однакову справедливу вартість, які надійшли одночасно та в один цех, обліковуються в інвентарній картці групового обліку, до опису припускається вносити одним рядком з вказанням кількості таких об'єктів та їх загальної вартості.

Інвентарні об'єкти, що знаходяться за межами підприємства (на капітальному ремонті, автомобілі в довгострокових поїздках, предмети в прокаті, в переробці та ін.) належать інвентаризації до моменту їх тимчасового вибуття з підприємства, а якщо це неможливо (наприклад, передача до капітального ремонту за довго до початку інвентаризації) -заносять до окремого опису на підставі первинних документів, які підтверджують знаходження таких засобів в ремонті, користуванні (наприклад, договори на капремонт, платіжне доручення на часткову оплату наданих послуг прокату, акти приймання-передачі виконаних робіт і т.ін.)

На основні засоби, що знаходяться в оренді на даному підприємстві, складається окремий опис в двох примірниках з обов'язковою перевіркою відповідних документів, які підтверджують факт отримання в оренду (договір, угода, акт приймання-передачі). Один примірник опису пересилається (передається) орендодавцю. На основні засоби, передані в оренду комісія зобов'язана отримати інвентаризаційний опис від орендаря, і тільки на його підставі приймається рішення про включення таких засобів до списків інвентаризації.

Якщо під час інвентаризації виявлені нестачі або лишки, комісія бере у матеріально-відповідальної особи письмове пояснення причин виникнення таких розходжень та в подальшому використовує їх для встановлення характеру лишків та нестач, для регулювання інвентаризаційних різниць та прийняття рішень про відшкодування нестач. Лишки незалежно від причин їх виникнення, оприбутковуються на баланс підприємства.

Результати обробляються робітниками бухгалтерії підприємства. Така робота складається в регулюванні розходжень фактичної наявності основних фондів з даними бухгалтерського обліку, встановленими при інвентаризації. Позиції, за якими маються розходження, при інвентаризації заносяться до звірювальної відомості.

Особливістю інвентаризації нематеріальних активів є те, що комісії слід враховувати наступне:

1. Перевірка нематеріальних активів здійснюється тільки в грошовому виразі на підставі первинних документів. До числа останніх відносяться акти приймання-передачі, платіжні доручення та документи, ліцензійні угоди, патенти та інші свідоцтва, що підтверджують факт придбання або створення нематеріальних активів;

2. перевіряється відповідність нематеріальних активів вимогам, викладеним в П(С)БО 8” Нематеріальні активи”;

3. визначається можливість отримання в майбутньому економічних вигод від використання нематеріальних активів.

Відповідно П(С)БО 8 нематеріальні активи - немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований (відокремлений) від підприємства і використовується більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях або для надання в оренду іншим особам.

На сьогодні не існує офіційно встановленої форми інвентаризаційного опису нематеріальних активів. Тому сьогодні підприємства можуть самостійно розробити її, використовуючи як базову модель форму №ВНА-1 “Відомість обліку нематеріальних активів, нарахованої амортизації (зносу)” затверджену наказом міністерства фінансів України від 11.02.98 року.

У такому описі комісія обов'язково повинна зазначити: інвентаризаційний номер об'єкта; його назву і стислу характеристику; місце знаходження (експлуатації), тобто назву структурної одиниці підприємства; первинну вартість і суму нарахованого зносу; строк корисного використання.

Слід враховувати, що при інвентаризації таких нематеріальних як програмне забезпечення комісія обов'язково перевіряє їх робочий стан та визначає перелік заходів, проведення яких і надалі дозволить підтримувати ці нематеріальні активи в робочому стані.

2.4 Інвентаризація товарно-матеріальних цінностей

Інвентаризація товарно-матеріальних цінностей, балансові рахунки 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, позабалансовий рахунок 02 найчастіше трапляються в практичній діяльності підприємств. Це один з радикальних методів контролю за збереженням оборотних активів підприємства і водночас є дійовим способом нагляду за роботою матеріально-відповідальних осіб. Інвентаризація ТМЦ використовується також для виявлення фактичних витрат на виробництво продукції та послуг, а ще в тих випадках, коли інші способи отримання даних про витрати матеріальних ресурсів не можуть бути використані. Обов'язковими є проведення інвентаризації в разі зміни матеріально-відповідальних осіб.

Згідно п. 4 П(С)БО 9 запаси - це активи, які утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності, перебувають в процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Запаси визнаються активом, якщо є ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають:

· сировину, основні і допоміжні матеріали, комплектуючі вироби, та інші матеріальні цінності, призначені для виробництва продукції, виконання робіт і послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

· незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнало доходу;