Облік, аналіз та аудит розрахунків з постачальниками. Аналіз грошових коштів
Економічна сутність розрахункових операцій з постачальниками і аналіз грошових потоків на прикладі ПСП "Вікторія". Якість організації бухгалтерського обліку, пропозиції та шляхи удосконалення обліку та аудиту розрахункових операцій з постачальниками.
| Рубрика | Бухгалтерский учет и аудит |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 04.12.2013 |
| Размер файла | 599,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
- підтвердження повноти і своєчасності оприбуткування отриманих товарів і обліку виконаних робіт;
- встановлення правильності оформлення та відображення в обліку виданих авансів, пред'явлення претензій;
- встановлення правильності відображення за відповідними статтями кредиторської заборгованості в балансі підприємства;
- встановлення причин та строків виникнення заборгованості по розрахунках, визначення реальності та шляхів її погашення [43].
Для досягнення поставлених завдань необхідно отримати аудиторські докази, використовуючи різні прийоми і джерела отриманої інформації. Джерелами інформації для перевірки вказаних розрахунків є:
- законодавчі і нормативні акти, що регулюють питання організації обліку і оподаткування розрахункових операцій;
- наказ про облікову політику підприємства;
- договірна документація на постачання товарно-матеріальних засобів, виконання робіт і послуг;
- журнал реєстрації рахунків-фактур постачальників;
- рахунки-фактури постачальників;
- журнал реєстрації довіреностей на отримання товарно-матеріальних засобів;
- акти звіряння розрахунків;
- акти інвентаризації розрахунків;
- копії платіжних доручень;
- книга придбання товарно-матеріальних засобів;
- бухгалтерська звітність, облікові регістри, обігові відомості, журнали-ордери, Головна книга [56].
Для ефективності проведення аудиту розрахунків з постачальниками і підрядниками аудитору необхідно визначити, які методи та прийоми будуть використовуватись ним для отримання аудиторських доказів, та скласти програму розрахунків з постачальниками. Під час аудиту вказаних операцій аудитором можуть застосовуватись прийоми:
- правова оцінка укладання договорів на постачання продукції; застосування письмового підтвердження від третіх осіб;
- перевірка документів, отриманих суб'єктами підприємницької діяльності від третіх осіб;
- застосування прийому інспекції та аналітичних процедур.
Можна відзначити, що аудиторська перевірка кредиторської заборгованості буде включати декілька окремих послідовних етапів: підготовчий, проміжний, етап фізичної перевірки, основний (етап аудиту окремих статей звітності), завершальний етап.
На підготовчому етапі необхідно зібрати всю інформацію щодо загального стану підприємства, в тому числі і дані, які характеризують стан та структуру кредиторської заборгованості.
На проміжному етапі аудиту - повинна бути проаналізована правильність складання фінансової звітності за період, що перевіряється, та відображення в ній даних щодо кредиторської заборгованості. При виявленні суттєвих недоліків необхідно у письмовому вигляді проінформувати про це керівництво підприємства з можливими рекомендаціями щодо виправленню помилок.
На етапі фізичної перевірки головним завданням є виявлення реального існування залишків кредиторської заборгованості і з'ясування, кому вони належать. Для цього можна окремим кредиторам надіслати листи - запити з проханням підтвердити суму заборгованості.
На основному етапі здійснюється певні аудиторські процедури щодо перевірки кредиторської заборгованості за встановленими критеріями оцінки фінансової звітності, а саме: повнота відображення, оцінка, реальність існування, належність, правильність [43].
Для цього використовуються пряме підтвердження, вивчення контрактів, договорів. У процесі аудиту дається оцінка умов заборгованості - з погляду їх реальності і повноти. Звертається увага на строки, обмеження використання ресурсів, можливість залучення додаткових джерел фінансування. При проведенні розрахунків з постачальниками аудитору перш за все необхідно оцінити систему внутрішнього контролю на підприємствах. При цьому можуть також застосовуватись прийоми опитування (письмові чи усні) працівників підприємства. Для цього можна вивчити такі питання:
- чи існують у наявності договори на поставку продукції;
- чи проводяться звіряння з постачальниками (щоквартально, на кінець року);
- на скільки відсотків охоплюють такі звіряння всі операції по розрахунках з постачальниками;
- кому надано право на отримання довіреностей, чи зафіксовано прізвище особи в наказі про облікову політику підприємства;
- чи реєструються рахунки-фактури постачальників в окремому журналі;
- чи мають місце факти неповернення невикористаних довіреностей на отримання товарно-матеріальних запасів;
- чи своєчасно пред'являються претензії постачальникам;
- чи існують постійно діючі комісії з встановлення розбіжностей між фактично отриманими товарно-матеріальними запасами і даними, що вказані в супроводжувальних і первинних документах;
- чи завжди задовольняються пред'явлені постачальниками претензії;
- чи застосовуються штрафні санкції до постачальників за невиконання ними договірних зобов'язань;
- чи документально оформляється повернення матеріальних цінностей, що не відповідають якості, яка вказана в супроводжувальній документації;
- чи здійснюється завезення матеріальних цінностей постачальниками на підприємство без наявності договорів;
- чи розроблена для працівників бухгалтерії типова схема кореспонденції рахунків по розрахунках з постачальниками;
- чи своєчасно надходять у бухгалтерію документи постачальників на оприбуткування товарно-матеріальних запасів від матеріально відповідальної особи;
- чи здійснює бухгалтер перерахунок сум, що вказані в рахунках;
- чи звіряє бухгалтер ціни, що вказані в документах, рахунках-фактурах, накладних, товарно-транспортних накладних, актах прийому-передачі [56].
Переважаючу форму розрахунків з постачальниками та підрядниками аудитор визначає при здійсненні аналізу переліку продукції постачальників та суми кредиторської заборгованості перед ними на кінець року. Аудитор проводить вибіркову перевірку найбільш значних сум, вивчає наявні господарські договори та первинні документи.
Перевірка форм розрахунків з постачальниками і підрядниками полягає у встановленні додержання законодавства щодо них та встановлених обмежень на застосування окремих із них.
Для одержання аудиторських свідчень, аудитор досліджує зміст господарських операцій, встановлює її законність, діяльність і достовірність.
Аудит здійснюється окремо за кожним постачальником за кожним документом (рахунком) на сплату.
Аудитор перевіряє правильність і своєчасність виконання договірних зобов'язань постачальниками і підрядниками за виконані роботи чи надані послуги. Аудит починають з аналізу результатів інвентаризації кредиторської заборгованості за відповідними звітними періодами на найближчу дату до початку аудиту. Дані інвентаризації слід звірити із сумами, відображеними у Головній книзі та балансі за рахунком 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками". Звірянню підлягають залишки кредиторської заборгованості на початок звітного періоду, відображені в регістрах бухгалтерського обліку, із залишками в попередньому звітному періоді, й уточнюється реальність кредиторської заборгованості.
Аналіз матеріалів інвентаризації розрахунків дає аудитору змогу зосередити увагу на сумнівних розрахунках, перевірити обґрунтованість створення резерву за сумнівними боргами і законність їх списання з балансу. Для перевірки достовірності первинних документів, за якими здійснені розрахункові операції, доцільно провести зустрічні звірки різних документів на даному підприємстві й зробити письмовий запит у відповідні підприємства про стан розрахунків. Доцільно відбирати рахунки, за якими проводилися сторнувальні записи, записи щодо перерахування сум з одного рахунка на інший, а також ті, де складались бухгалтерські проводки на підставі довідок.
Кожна сума кредиторської заборгованості на окремих рахунках розглядається з погляду виникнення боргу, причини і давності створення заборгованості, реальності її одержання. Заборгованість, не сплачена в установлений строк, - це заборгованість зі строком сплати, що минув, яка має бути погашена. Тому необхідно з'ясувати причини її непогашення у визначені терміни [44].
Позовна давність вираховується з моменту виникнення права на пред'явлення (подання) позову. З цього приводу слід перевірити, чи подавалися листи - нагадування про необхідність погашення боргу, чи виставлялися претензії, чи передані матеріали юридичній службі підприємства для подання позову.
Звертається увага на правильність застосування постачальниками цін, тарифів за послуги. Подібні факти виявляють зіставленням цін, вказаних у рахунках постачальників, з цінами, вказаними в договорах.
На завершальному етапі необхідно оцінити достатність опрацьованої інформації для того, щоб зробити загальний висновок щодо кредиторської заборгованості.
Таким чином, проведення аудиту дозволяє постійно контролювати та відстежувати ситуацію з кредиторською заборгованістю, вчасно і правильно приймати управлінські рішення, уникати складних і суперечливих ситуацій з кредиторами, у тому числі і відносно стану розрахунків з постачальниками і підрядниками.
Важливою складовою аудиторської перевірки фінансово-господарського стану підприємства є аудит грошових коштів, який проводиться за такими напрямками: аудит касових операцій; аудит операцій на поточному рахунку, аудит операцій на валютному та інших рахунках у банках. Досліджуючи ці напрямки, можна зробити висновок про доцільність та ефективність використання грошових коштів клієнтом. У процесі аудиту операцій з грошовими коштами необхідно розв'язати такі основні завдання:
ознайомитися з умовами зберігання готівки та інших грошових документів у касі;
вивчити фактичний порядок документального оформлення операцій з надходження і вибуття грошових коштів, ведення касової книги та книги реєстрації грошових документів, обліку касових операцій;
установити законність і достовірність операцій з надходження і списання коштів з банківських рахунків та правильність їх відображення.
Освоєння методики аудиту касових операцій є важливим, виходячи з таких причин: грошові кошти є найбільш ліквідними і такими, що швидко реалізуються активами клієнта, вони мають масовий і поширений характер, рух готівки відбувається через касові операції, тому під час аудиту вони досліджуються суцільним методом. Особлива увага приділяється питанню забезпечення збереження грошей і дотримання касової дисципліни.
У процесі аудиторської перевірки необхідно керуватись такими нормативними документами:
Положенням "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженим Постановою Правління НБУ № 72 від 19.02.2001 р.
Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р.
Наказом Мінфіну України №291 "Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та інструкції про його застосування" від 30 листопада 1999 р.
Інструкцією № 3 "Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті", затвердженій постановою правління НБУ № 121 від 27 травня 1996 р. зі змінами і доповненнями) та ін.
Основними джерелами інформації перевірки касових операцій є первинні документи:
прибуткові й видаткові касові ордери;
квитанції на внесок готівки до банку або на оплату послуг інших організацій;
розрахунково-платіжні (платіжні) відомості на виплату, заробітної плати відпускних, матеріальної допомоги, стипендій та інших виплат; трудові угоди на виконання й оплату певних робіт; акти інвентаризації готівки в касі; договір про матеріальну відповідальність; касова книга; звіти касира; журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів; облікові регістри (відомості, журнали, машинограми) за рахунками "Каса", "Рахунки в банках", "Інші грошові кошти";
Головна книга.
До джерел також слід віднести такі звітні документи:
баланс підприємства (форма № 1);
звіт про рух грошових коштів (форма № 3);
книга обліку касових видатків та ін.
Починаючи дослідження операцій з грошовими коштами, аудитору доцільно отримати якомога повнішу інформацію про внутрішній контроль на даній ділянці обліку. З'ясувати, як на підприємстві дотримуються касової дисципліни, наскільки жорстко контролюються операції з готівкою, у тому числі з валютою, наскільки чітко забезпечується санкціонування різних платежів з поточного та інших рахунків підприємства (можна шляхом фактичної перевірки).
Важливим способом отримання даних є тестування за раніше підготовленими питаннями, зокрема, це можуть бути такі питання:
чи укладена угода про матеріальну відповідальність касира;
чи створені умови, що забезпечують збереження грошових коштів;
чи повністю заповнюються реквізити в касових документах;
чи проводяться раптові перевірки каси;
як дотримуються встановленого ліміту каси;
чи перевіряється відповідність проведених банківських операцій угодам та ін.
За результатами тестування встановлюється фактичне ставлення адміністрації до організації обліку і забезпечення збереження і цільового використання грошових коштів на підприємстві. Відповідно, аудитор визначає для себе об'єкти підвищеної уваги під час планування контрольних процедур, послідовність етапів проведення аудиту, конкретні джерела отримання даних, уточнює аудиторський ризик.
Аудитор перевіряє облік грошових коштів за узгодженою програмою.
Розділ 3. Шляхи удосконалення організації обліково-аналітичної та контрольної роботи розрахункових операцій з постачальниками і аналіз грошових потоків
3.1 Пропозиції з організації обліку розрахункових операцій з постачальниками і аналіз грошових потоків
Управління кредиторською заборгованістю - оптимізація суми заборгованості підприємства перед іншими юридичними та фізичними особами. Управління кредиторською заборгованістю підприємства може бути проведено за допомогою двох основних варіантів: оптимізації кредиторської заборгованості та мінімізації кредиторської заборгованості.
На сьогодні одним з найбільш складних і суперечливих питань є облік і аудит кредиторської заборгованості, що пов'язано з існуванням проблеми неплатежів. Це також підтверджуються наявністю значних обсягів кредиторської заборгованості на ПСП "Вікторія"
Кредиторська заборгованість дає змогу підприємству певний час користуватись чужими засобами, але в свою чергу це не повинно стати приводом претензій та розриву взаємовідносин з боку інших контрагентів.
Все це вимагає перегляду системи бухгалтерського обліку, одним із центральних елементів якої є облік взаєморозрахунків суб'єктів господарювання. Суб'єкти господарювання на перший план висувають вирішення власних проблем, замість виконання фінансових зобов'язань по платежах перед партнерами. Вирішення вищенаведеної складної проблеми багато в чому залежить від вдосконалення бухгалтерського обліку і аудиту.
Вважаємо, що додатково на ПСП "Вікторія" бухгалтер з обліку кредиторської заборгованості також повинен слідкувати за станом:
- довгострокової дебіторської заборгованості;
- дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги;
- дебіторської заборгованості за розрахунками;
- витратами майбутніх послуг;
- забезпеченнями наступних виплат і платежів;
- довгостроковими зобов'язаннями;
- поточними зобов'язаннями;
- доходами майбутніх періодів.
Необхідно також своєчасно здійснювати контроль за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованості. Значне перевищення дебіторської заборгованості створює загрозу фінансовій стабільності підприємства і робить необхідним залучення додаткових джерел фінансування; контролювати стан розрахунків за простроченими заборгованостями. В умовах інфляції будь-яка відстрочка платежу призводить до того, що підприємство реально одержує лише частину вартості виконаних робіт. Тому необхідно розширити систему авансових платежів.
Також він повинен планувати погашення по зобов'язаннях по статтях бюджету, установлених регламентом. У рамках своєї компетенції і доцільності фахівець може визначати можливі варіанти планування заборгованості, використовуючи як прогнози "Розрахунки з постачальниками", визначаючи відстрочки платежів по конкретних контрактах і "Кредиторська заборгованість минулих періодів", установлюючи графік погашення заборгованості по клієнтах, так і на основі бізнес-прогноз "Графік фінансування", що є спрощеною формою формування кредиторської заборгованості.
Прогноз призначений для планування величини кредиторської заборгованості і кількості днів її рівномірного погашення, суми авансів і відстрочки поточних платежів по статтях і елементам бюджету.
Основою для складання видаткової частини бюджету руху коштів повинні бути операційні бюджети всіх напрямків діяльності компанії і графік погашення заборгованості, що визначають наступні групи платежів, встановлені в прогнозі "Графік фінансування":
- планові платежі по усіх видах податків і зборів перед бюджетом і позабюджетними фондами;
- обслуговування кредитів, що містять план виплат по основному боргу і відсоткам;
- витрати по оплаті праці;
- зобов'язання перед постачальниками за матеріали, що поставляються, забезпечення енергоресурсами;
- зобов'язання перед замовниками за виконані роботи;
- фінансування управлінських і комерційних витрат;
- графік інвестиційних виплат за придбання і модернізацію основних засобів;
- інші витрати.
Фінансове планування бюджету, організація керування фінансовими потоками є підставою для складання платіжного календаря підприємства, що є інструментом оперативного планування і складається на невеликий проміжок часу з детально можливою точністю.
Модель управління кредиторською заборгованістю включає наступні складові елементи:
1) статичний та динамічний аналіз формування та погашення кредиторської заборгованості суб'єкта господарювання та її впливу на величину його грошових потоків; ґ
2) обґрунтування доцільності отримання відстрочки оплати рахунків постачальників, а також оптимального терміну такої відстрочки;
3) попередження формування простроченої кредиторської заборгованості та забезпечення, за необхідності, пролонгації кредиторської заборгованості тощо - рисунок 3.1.
Отже, в управлінні кредиторською заборгованістю необхідно використовувати особливо продуманий аналітичний механізм у формуванні підходів до такого явища.
Рисунок 3.1 - Основні елементи управління кредиторською заборгованістю на ПСП "Вікторія"
Первинним документом щодо розрахунків з постачальниками і підрядниками є договір. В сучасних умовах він є важним об'єктом контролю та регулювання обліку діяльності підприємств.
Вважаємо, що при укладанні договору на ПСП "Вікторія" особливу увагу необхідно приділяти його суттєвим умовам. Головними ознаками суттєвості договору як об'єкта бухгалтерського спостереження є його предмет, ціна, форма розрахунку та санкції при неправомірній поведінці або порушенні умов договору.
Суттєві умови господарського договору відображують інтереси його сторін і можуть бути спільними та особистими. Так, ціна договору виражає спільний інтерес суб'єктів договірних відносин.
Предмет договору втілює в собі особистий інтерес покупця (замовника). Особистим інтересом постачальника (підрядника) є своєчасний розрахунок за продану продукцію, проведені роботи (надані послуги). Це дало підставу для визначення головних ознак суттєвості господарського договору.
Таким чином, суттєві умови - це перелік окремих ознак господарського договору, що виражають інтереси його укладачів та сукупність яких здатна забезпечити перебіг від можливості у дійсність.
Визнання господарського договору об'єктом бухгалтерського обліку потребує розробки способів його відображення у обліковій системі.
Враховуючи викладене, на нашу думку, слід вести на ПСП "Вікторія" облік господарських договорів товарного змісту на рахунках позабалансового обліку 031 "Договірні зобов'язання" та 032 "Договірні права". Ці запаси відображати на рахунках з моменту набуття договором юридичної сили.
Головною особливістю, яка визначає прийоми та методи відображення господарських договорів на позабалансових рахунках, є врахування такої умови договору, як спосіб оплати: повна передоплата, часткова передоплата, оплата після одержання продукції (табл.3.1).
Таблиця 3.1
Порядок відображення договірних відносин з обліку розрахунків з постачальниками (підрядниками) на позабалансових рахунках ПСП "Вікторія"
|
Зміст операції |
Рахунок "Договірні зобов'язання" 031 |
Рахунок "Договірні права" 032 |
|||
|
дебет |
кредит |
дебет |
кредит |
||
|
1. Спосіб оплати: оплата після одержання продукції |
|||||
|
Укладено договір |
- |
15000 |
15000 |
- |
|
|
Одержано товар |
- |
- |
- |
15000 |
|
|
Здійснено оплату |
15000 |
- |
- |
- |
|
|
2. Спосіб оплати: часткова передоплата |
|||||
|
Укладено договір |
- |
15000 |
15000 |
- |
|
|
Перераховано аванс |
5000 |
- |
- |
- |
|
|
Одержано товар |
- |
- |
- |
15000 |
|
|
Здійснено остаточний розрахунок |
10000 |
- |
- |
- |
|
|
3. Спосіб оплати: повна передоплата |
|||||
|
Укладено договір |
- |
15000 |
15000 |
- |
|
|
Здійснено передоплату |
15000 |
- |
- |
- |
|
|
Одержано товар |
- |
- |
- |
15000 |
Подальші позабалансові операції необхідно реєструвати одночасно зі змінами майнового та фінансового стану підприємства, що виникають внаслідок виконання сторонами договірних зобов'язань, і є підставою для бухгалтерських записів на рахунках 631 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками", 371 "Розрахунки за авансами виданими".
Запропоновані напрямки дозволять підвищать ефективність обліку кредиторської заборгованості.
Важливим аспектом організації обліку розрахункових операцій на ПСП "Вікторія" є звірка сум заборгованостей.
Ст.10 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" встановлено, що для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно з законодавством [34].
Звірка розрахунків з постачальниками, іншими контрагентами є не чим іншим, як їх (розрахунків) інвентаризацією. Тому можна стверджувати, що вона є обов'язковою, як мінімум, один раз на рік, в ході річної інвентаризації. В решті випадків, коли інвентаризація є обов'язковою, звірка розрахунків проводиться в разі потреби.
Проведене під час написання дипломної роботи дослідження практики проведення інвентаризації кредиторської заборгованостей на ПСП "Вікторія" виявило недосконалість документального забезпечення цієї ділянки інвентаризаційної роботи. Чинними законодавчо-нормативними актами затверджено дві форми документів для оформлення інвентаризації розрахунків - Акт звіряння розрахунків і Акт інвентаризації розрахунків. Однак ці документи затверджені в різний час, не мають повного узгодження між собою, а інформація, наведена в них подається несистематизовано. Крім цього, вони містять також ряд інших недоліків, зокрема:
Акт звіряння розрахунків не містить повної інформації про підприємства, які виступають дебіторами і кредиторами, дату, на яку проводиться зіставлення розрахунків. При цьому, на нашу думку, варто використовувати більш лаконічну назву даного документу - Акт зіставлення розрахунків;
існуюча форма Акту звіряння розрахунків передбачає лише можливість підтвердження дебіторської заборгованості. Таким чином, виникає ситуація, коли зіставлення і підтвердження кредиторської заборгованості залежить лише від підприємств-кредиторів;
Акт інвентаризації розрахунків не дає змогу відразу отримати інформацію про дебіторів і кредиторів, з якими є неузгоджені суми. Для цього необхідно знову повертатися до актів звіряння та здійснювати їх аналіз;
Довідка до Акту інвентаризації розрахунків зводить по суті до зведеного документу по дебіторській та кредиторській заборгованості, своєрідного реєстру дебіторів і кредиторів підприємства;
неможливо встановити з Акту інвентаризації розрахунків та Довідки до нього з якими саме дебіторами і кредиторами існує заборгованість, за якою минув строк позовної давності. При цьому така інформація є надзвичайно важливою, виходячи із суттєвості наслідків для підприємства у випадку прострочення термінів позовної давності по дебіторській чи кредиторській заборгованості.
З метою виправлення цих недоліків та підвищення якості документального забезпечення інвентаризації дебіторської і кредиторської заборгованостей вдосконалено форми Акту зіставлення розрахунків та Акту інвентаризації розрахунків (Додаток А, Б)
Вдосконалена форма Акту зіставлення розрахунків забезпечує можливість його початкового складання з метою підтвердження існуючих сум заборгованостей як підприємством-кредитором, так і підприємством-дебітором.
Структура цього документа доповнена реквізитами, що дають змогу чітко зафіксувати всі необхідні дані про підприємства між якими проводиться звіряння та дату, на яку здійснюється звіряння розрахунків.
В таблицю Акту інвентаризації розрахунків (форма № інв-17), що відображає дані інвентаризації дебіторської (кредиторської) заборгованості доцільно внести наступні зміни:
графу 2 "Найменування балансових статей" замінити на графу "Назва дебітора (кредитора), рахунку обліку";
узагальнення інформації про суми заборгованості непідтвердженої дебіторами (кредиторами) та заборгованості зі строком позовної давності, що минув в розрізі рахунків бухгалтерського обліку здійснювати в другій частині таблиць після рядка "Всього за рахунками бухгалтерського обліку";
доповнити таблиці колонкою, в якій відображається сума заборгованості зі строком несплати більше двох років;
в таблиці і Довідці до Акту передбачити графу "Код запису".
При встановленні за допомогою Акту інвентаризації розрахунків переліку дебіторів чи кредиторів, з якими існують суми непідтвердженої заборгованості або ж суми заборгованості, за якою минув строк позовної давності необхідно додатково по таких контрагентах скласти Довідку до Акту інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами і кредиторами, за яким існують суми непідтвердженої заборгованості та заборгованості, за якою минув строк позовної давності. При цьому графу "Код запису" цієї Довідки варто заповнювати у відповідності до аналогічної графи Акту. Це забезпечить зв'язок між даними Акту та Довідки до нього та зробить можливим зручний і швидкий пошук інформації за тим чи іншим дебітором (кредитором) в обох документах.
Також вважаємо за необхідне змінити порядок заповнення Довідки до Акту інвентаризації розрахунків з наступної причини. Існуюча методика проведення інвентаризації розрахунків передбачає складання Акту зіставлення розрахунків і Довідки працівниками бухгалтерської служби підприємства. Таким чином, виникає ситуація, коли інвентаризаційна комісія безпосередньо не перевіряє документи, які свідчать про існування заборгованостей, а лише виконує технічну роботу з опрацювання Актів зіставлення.
На нашу думку, з метою посилення контролю і забезпечення об'єктивності результатів інвентаризації доцільно складання Довідки до Акту інвентаризації розрахунків внести до обов'язків інвентаризаційної комісії. Це сприятиме підвищенню ефективності інвентаризаційної роботи на ПСП "Вікторія"
Отже, запропоновані напрямки удосконалення дозволять усунути недоліки в документальному оформленні розрахунків, забезпечити узгодження між сторонами, нормативними документами, належну систематизацію наведеної в них інформації тощо.
3.2 Пропозиції з аналізу розрахункових операцій з постачальниками і аналіз грошових потоків
Для проведення аналізу грошових потоків підприємства застосовують такий підхід як ретроспективний аналіз - оцінку об'єкта в минулих періодах, його структури та динаміки. Метою проведення ретроспективного аналізу грошових потоків на підприємстві є оцінка інформації про рух коштів у минулих періодах, результати якої дають змогу розробити заходи, спрямовані на підвищення ефективності використання грошових ресурсів, виявлення резервів внутрішніх джерел фінансування діяльності підприємства, поліпшення структури балансу з позиції ліквідності та фінансової стійкості.
Досягнення цієї мети передбачає вирішення таких завдань:
оцінку спроможності підприємства генерувати грошовий потік від операційної діяльності;
оцінку потреби підприємства у споживанні одержаних коштів;
визначення спроможності підприємства відповідати за зобов'язаннями та здійснювати інвестиційну діяльність власними грошовими ресурсами [2].
Для аналізу вхідних грошових потоків використовують таку річну звітність як звіт про рух грошових коштів, за допомогою якого можна встановити рівень фінансування діяльності підприємства за рахунок власних джерел, його залежність від зовнішніх суб'єктів, здійснювану дивідендну політику, реальний фінансовий стан і платоспроможність. Для цього необхідно оцінити динаміку і структуру вхідних грошових потоків, їх достатність для покриття витрат підприємства, ефективність їх розподілу [9,165].
Важливим є також аналіз структурних зрушень в грошових надходженнях, що вказують на наявні в діяльності підприємства тенденції в розвитку, також на негативні наслідки, до яких вони можуть приводити і які необхідно враховувати при розробці стратегії і тактики управління грошовими надходженнями підприємства.
Аналізуючи грошові потоки, їх абсолютні значення, визначають такі показники:
Надходження
Витрати та платежі
Чистий грошовий потік
Структура грошових потоків за видами діяльності
Наявність коштів на рахунках
Однією з найважливіших умов стабільного функціонування підприємства є грошові надходження, які представлені грошовими потоками від усіх видів діяльності, які мають забезпечувати мінімально необхідний розмір грошових коштів в засобах обігу і оборотному капіталі, поєднуючись при цьому з ціллю найбільш ефективного використання коштів, тобто підтримання оптимального розміру коштів, тобто ефективного управління надлишковими і дефіцитними грошовими потоками. Для цього можна використовувати як відносні, так і абсолютні показники, що виражають взаємне співвідношення вхідних і вихідних грошових потоків [8,103].
Важливим є такий показник як чистий грошовий потік. Що розраховується як:
ЧГП=ГПвх - ГПвих, (3.1)
де ГПвх - вхідний грошовий потік
ГПвих - вихідний грошовий потік
Доцільно проводити аналіз ефективності грошових потоків за допомогою таких показників, які характеризують порівняну ефективність користування і управління грошовими потоками на підприємстві:
1) коефіцієнт ефективності грошових потоків
2) коефіцієнт інвестування грошових потоків
3) коефіцієнт рентабельності активів на основі грошових потоків
Він характеризує ефективність вкладання грошових потоків в активи.
4) коефіцієнт ефективності грошових потоків від операційної діяльності
5) коефіцієнт ефективності грошових потоків від фінансової діяльності
Важливим доповненням аналітичної роботи є також аналіз достатності грошових потоків, який здійснюється на базі таких показників:
1) коефіцієнт Бівера
2) коефіцієнт ліквідності грошових потоків
3) коефіцієнт достатності чистого грошового потоку
4) коефіцієнт покриття відсотків за кредитами
Отже, згідно наведеної в цьому підрозділі методики здійснюється аналіз структури та динаміки вхідних грошових потоків з метою виявлення недоліків в роботі підприємства і, на основі отриманих даних, розробки рекомендацій щодо заходів, які необхідно провести для покращення ситуації.
3.3 Пропозиції з аудиту розрахункових операцій з постачальниками і аналіз грошових потоків
Міжнародні стандарти аудиту формують єдині основні вимоги до якості та надійності аудиту і забезпечення відповідного рівня гарантій щодо результатів аудиторської перевірки при їх дотриманні.
Міжнародні аудиторські стандарти є підставою для вирішення спірних питань, які можуть виникнути між аудитором і замовником, та встановлення ступеня відповідальності аудиторів. Вони забезпечують:
- високу якість аудиторських перевірок;
- впровадження в аудиторській практиці нових наукових досліджень;
- допомагають користувачам зрозуміти процес аудиторської перевірки;
- створюють громадський імідж професії;
- допомагають аудитору вести переговори з клієнтом;
- забезпечують зв'язок окремих елементів аудиторського процесу.
Ще у 70-х роках з метою розвитку аудиту і координації роботи бухгалтерів-аудиторів у світовому масштабі була заснована Міжнародна федерація бухгалтерів (МФБ). У її межах створений постійно діючий Комітет міжнародної практики аудиту (КМПА) при раді МФБ. Основними завданнями цього комітету є розробки і випуск міжнародних стандартів аудиту і положень КМПА.
Сучасні міжнародні стандарти аудиту поділені на 10 тематичних груп:
1. Вступні примітки.
2. Відповідальність.
3. Планування.
4. Внутрішній контроль.
5. Аудиторські докази.
6. Використання роботи інших фахівців.
7. Аудиторські висновки і звіти.
8. Спеціалізовані сфери.
9. Супутні послуги.
10. Положення з міжнародної практики аудиту.
Стандарти перших семи груп належать до робочих стандартів, а інші стосуються аудиту спеціальних аудиторських завдань, супутніх послуг і положень міжнародної аудиторської практики.
Видані в різних країнах стандарти аудиту мають певні розбіжності за змістом і формою. КМПА вивчає стандарти аудиту різних країн, узагальнює їх і випускає стандарти в розрахунку на їх прийняття міжнародним співтовариством. Україна прийняла ці стандарти в якості Національних стандартів аудиту, ведеться певна робота, що спрямована на їх впровадження у життя.
МСА застосовуються незалежно від того, чи аудит є незалежним дослідженням фінансової інформації прибуткового або збиткового підприємства. Не має значення специфіка організації і правової власності підприємства, його розміри. У всіх випадках аудит проводиться з метою вивчення і підтвердження фінансової звітності підприємства і системи обліку.
У процесі аудиторської перевірки фінансової звітності або під час виконання інших послуг аудитор повинен виконати вимоги Міжнародних норм етики, що прийняті КМПА МФБ.
У межах кожної країни МСА зазнають змін відповідно до чинної практики аудиту.
Розглянемо код та мету міжнародних стандартів аудиту, що поділені на 10 схематичних груп та перераховані вище.
Класифікація та мета міжнародних стандартів аудиту та положень з міжнародної практики аудиту
Передмова до МСА та супутніх послуг - полегшення розуміння цілей та методів роботи КМПА, а також обсягу і статусу документів, виданих цим Комітетом.
Глосарій термінів - ознайомлення з основними термінами, які вживаються в аудиті.
Вступна частина (код документу 100-199)
Завдання з надання впевненості (100) - надання рекомендацій аудиторам з виконання завдань, призначених для надання високого рівня впевненості.
Концептуальна основа МСА (120) - опис концептуальної основи, на якій видаються МСА, стосовно послуг, що їх можуть виконувати аудитори.
Відповідальність (200-299)
Мета та загальні принципи аудиторської перевірки фінансових звітів (200) - розкриття мети й головних принципів, які є основою аудиторської перевірки фінансової звітності.
Умови домовленості про аудиторську перевірку (210) - встановлення положень з надання рекомендацій щодо погодження умов завдання із замовником.
Контроль якості аудиторської роботи (220) - встановлення положень і надання рекомендацій щодо контролю якості аудиту.
Документація (230) - надання рекомендацій щодо документації у контексті аудиту фінансових звітів.
Відповідальність аудитора за розгляд шахрайства та помилок під час аудиторської перевірки фінансових звітів (240) - надання рекомендацій щодо відповідальності аудитора за розгляд шахрайства та помилок під час аудиту.
Шахрайство та помилки (240 А) - встановлення положень та надання рекомендацій щодо відповідальності аудитора стосовно розгляду шахрайства та помилок під час аудиту.
Врахування законів та нормативних актів при аудиторській перевірці фінансової звітності (250) - встановлення положень та надання рекомендацій щодо відповідальності аудитора за врахування законів і нормативних актів у процесі аудиту.
Повідомлення інформації з питань аудиторської перевірки найвищому управлінському персоналові (260) - надання рекомендацій щодо обміну інформацією з питань аудиту між аудитором і управлінським персоналом суб'єкта перевірки.
Планування (300-399)
Планування (300) - встановлення положень і надання рекомендацій щодо планування аудиторської перевірки фінансових звітів.
Знання бізнесу (310) - надання рекомендацій щодо розуміння бізнесу, як це важливо для аудитора під час проведення аудиту.
Суттєвість в аудиті (320) - встановлення положень та надання рекомендацій щодо розуміння поняття суттєвості та її взаємозв'язків з аудиторським ризиком.
Внутрішній контроль (400-499)
Оцінка ризиків та внутрішній контроль (400) - встановлення положень та надання рекомендацій для досягнення розуміння системи бухгалтерського обліку, внутрішнього контролю і аудиторського ризику.
Аудит у середовищі комп'ютерних інформаційних систем (401) - надання рекомендацій щодо процедур, яких слід дотримуватися при проведенні аудиту в середовищі комп'ютерних інформаційних систем.
Аудиторські міркування стосовно суб'єктів господарювання, які звертаються до організацій, що надають послуги (402) - встановлення положень і надання рекомендацій аудиторові, клієнт якого звертається до організації, що надає послуги.
Аудиторські докази (500-599)
Аудиторські докази (500) - надання рекомендацій щодо кількості та якості аудиторських доказів, які потрібно отримати при аудиті фінансових звітів.
Аудиторські докази: додаткові міркування щодо окремих статей (501) - надання рекомендацій для доповнення МСА № 500 "Аудиторські докази" стосовно конкретних сум фінансового звіту та розкриття іншої інформації.
Зовнішні підтвердження (505) - надання рекомендацій щодо застосування аудитором зовнішніх підтверджень як засобу отримання аудиторських доказів.
Перше завдання: залишки на початок періоду (510) - надання рекомендацій щодо залишків на початок періоду, якщо аудит здійснюється вперше або попередня перевірка здійснювалась іншим аудитором.
Аналітичні процедури (520) - надання рекомендацій щодо застосування аналітичних процедур під час аудиту.
Аудиторська вибірка та інші процедури вибіркової перевірки (530) - надання рекомендацій щодо застосування процедур аудиторської вибірки, а також інших способів відбору статей для перевірки з метою збору аудиторських доказів.
Аудиторська перевірка облікових оцінок (540) - надання рекомендацій щодо аудиторської перевірки облікових оцінок, що містяться у фінансових звітах.
Зв'язані сторони (550) - надання рекомендацій щодо обов'язків аудитора та аудиторських процедур стосовно пов'язаних сторін і операцій з такими сторонами.
Подальші події (560) - надання рекомендацій щодо обов'язків аудитора стосовно подальших подій (подій, що відбуваються між кінцем звітного періоду і датою аудиторського висновку).
Безперервність (570) - надання рекомендацій щодо обов'язків аудитора при перевірці фінансових звітів стосовно застосування при підготовці звітності припущення про безперервність діяльності підприємства.
Пояснення управлінського персоналу (580) - надання рекомендацій щодо використання пояснень управлінського персоналу як аудиторських доказів.
Використання роботи інших фахівців (600-699)
Використання роботи іншого аудитора (600) - надання рекомендацій щодо використання аудитором роботи іншого аудитора стосовно фінансової інформації, включеної у фінансові звіти суб'єкта господарювання.
Розгляд роботи внутрішнього аудиту (610) - надання рекомендацій зовнішнім аудиторам при розгляді роботи внутрішнього аудиту.
Використання роботи експертів (620) - надання рекомендацій щодо використання роботи експерта як аудиторського доказу.
Аудиторські думка та звітність (700-799)
Аудиторський висновок про фінансову звітність (700) - надання рекомендацій щодо форми і змісту аудиторського висновку, який надається в результаті аудиту фінансової звітності суб'єкта господарювання.
Аудиторський висновок про фінансову звітність (700 А) - Надання рекомендацій щодо форми і змісту аудиторського висновку, який надається в результаті аудиту фінансової звітності суб'єкта господарювання.
Порівнювані дані (710) - надання рекомендацій щодо обов'язків аудитора стосовно порівняльних даних.
Інша інформація в документах, що містять перевірені фінансові звіти (720) - надання рекомендацій щодо розгляду аудитором іншої інформації, стосовно якої аудитор не зобов'язаний надавати аудиторський висновок.
Спеціалізовані сфери (800-899)
Аудиторський висновок при виконанні завдань аудиту спеціального призначення (800) - надання рекомендацій у зв'язку з аудиторськими завданнями спеціального призначення.
Перевірка прогнозованої фінансової інформації (810) - надання рекомендацій стосовно завдань з перевірки та надання висновку щодо фінансових прогнозів.
Супутні послуги (900-999)
Завдання з огляду фінансових звітів (910) - надання рекомендацій стосовно професійної відповідальності аудитора при виконанні завдання з огляду фінансових звітів.
Завдання з виконання погоджених процедур стосовно фінансової інформації (920) - надання рекомендацій стосовно професійної відповідальності аудитора під час роботи над завданням з виконання погоджених процедур стосовно фінансової інформації.
Завдання з підготовки фінансової інформації (930) - надання рекомендацій стосовно обов'язків бухгалтера при виконанні завдань з підготовки фінансової інформації, а також щодо форми і змісту висновку, який бухгалтер надає у зв'язку з такою підготовкою.
Положення з міжнародної практики аудиту (1000-1100)
Процедури міжбанківського підтвердження (1000) - надання допомоги з процедур міжбанківського підтвердження для зовнішніх незалежних аудиторів, внутрішніх аудиторів або інспекторів.
Середовище ІТ: автономні персональні комп'ютери (1001) - визначення впливу автономних ПК на систему бухгалтерського обліку і пов'язані з ними процедури внутрішнього контролю, а також на аудиторські процедури.
Середовище ІТ: онлайнові комп'ютерні системи (1002) - визначення впливу онлайнових комп'ютерних систем і пов'язані з ними процедури аудиту.
Середовище ІТ: системи баз даних (1003) - опис системи баз даних на систему бухгалтерського обліку, а також на супутні заходи внутрішнього контролю та аудиторські процедури.
Взаємовідносини інспекторів з банківського нагляду та зовнішніх аудиторів (1004) - розкриття основних положень щодо взаємовідносин інспекторів з банківського нагляду та зовнішніх аудиторів.
Особливості аудиту малих підприємств (1005) - розгляд основних характеристик малих підприємств і визначення ступеня їх впливу на застосування МСА.
Аудит міжнародних комерційних банків (1006) - надання аудиторам додаткової рекомендації шляхом деталізації та роз'яснення застосування МСА у контексті аудиту міжнародних комерційних банків.
Оцінювання ризиків та внутрішній контроль: характеристики та особливості в КІС (1008) - опис впливу комп'ютерних інформаційних систем (КІС) на системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, а також на аудиторські процедури.
Комп'ютеризовані методи аудиту (1009) - надання рекомендацій з використання комп'ютеризованих методів аудиту.
Розгляд питань, пов'язаних з охороною довкілля при аудиторській перевірці фінансової звітності (1010) - надання аудиторам вказівок щодо врахування під час аудиторської перевірки фінансових звітів окремих питань, пов'язаних з охороною довкілля.
Аудит похідних фінансових інструментів (1012) - надання аудиторові рекомендацій щодо планування та виконання процедур аудиту для тверджень у фінансових звітах щодо похідних фінансових інструментів.
Отже, ми розглянули запроваджені в Україні міжнародні стандарти аудиту, які враховують міжнародну практику і набутий досвід проведення аудиту в розвинутих країнах Заходу. Це дає змогу здійснити аудит на високому рівні. Кожен аудитор обов'язково повинен дотримуватися основних вимог міжнародних стандартів аудиту.
Аудиторський процес складається з трьох основних етапів: планування, збору і аналізу інформації, необхідної для оцінки достовірності балансу та фінансової звітності, написання звіту (висновку).
Однією з найважливіших вимог до сучасного аудиту є його обов'язкове планування, яке забезпечує своєчасне і ефективне виконання робіт. Аудитор зобов'язаний чітко прогнозувати, контролювати й обліковувати процеси своєї діяльності для того, щоб забезпечити на кожній стадії роботи найбільш ефективні процедури. Планування аудиторських робіт допомагає звернути необхідну увагу аудитора на найважливіші напрямки аудиту, на виявлення проблем, які слід перевірити найбільш ретельно. Планування допомагає належним чином організувати свою роботу, та здійснювати нагляд за роботою асистентів, які беруть участь в перевірці, а також координувати роботу, яка здійснюється іншими аудиторами і фахівцями інших професій.
Планування аудиту передбачає визначення його стратегії і тактики, складання загального плану аудиторської перевірки, побудову аудиторської програми і аудиторські процедури, оцінювання обсягу аудиторського контролю.
У процесі планування створюються два основних документи: загальний план і програма перевірки. План, як правило, складається з переліку робіт на основних етапах аудиту, а програма містить конкретні завдання і процедури перевірки кожного циклу господарських операцій, рахунки бухгалтерського обліку.
Програма аудиту і її зміст та розмір значно залежать від розміру, виду і специфіки підприємства, яке перевіряється, умов договору на проведення аудиту, а також особливостей методики та техніки, яку використовує аудитор під час перевірки.
На підставі вивчення економіки підприємства, яке перевіряється, керівник бригади аудиторів розробляє програму аудиту, яку затверджує керівник організації, що призначає аудит. У ній зазначають об'єкт контролю, його зміст і послідовність перевірки, періоди для суцільного і вибіркового контролю тощо. Потім вибирають методику аудиту - визначають методичні прийоми і контрольно-аудиторські процедури, застосування їх при перевірці різних об'єктів контролю, використання засобів обчислювальної техніки. Конкретизують ці питання при розробці плану-графіка аудиту, який передбачає встановлення строку перевірки кожного об'єкта (розділу, теми) і виконавців, виходячи із загального строку проведення аудиту. Якщо проводиться аудит великого підприємства, концерну, акціонерного товариства, то затрати часу доцільно розрахувати за допомогою сітьового графіка, яким передбачити паралельне виконання різних контрольно-аудиторських процедур, із тим, щоб завершити увесь контрольно-аудиторський процес у запланований строк.
Формулювання мети аудиту має важливе значення. Вона чітко визначає для чого аудитор з'явився на підприємстві і яку користь може принести ця перевірка. Програма аудиторської перевірки передається керівникові підприємства для ознайомлення і узгодження об'єктів та стадій перевірки.
В програмі аудиту види, зміст та час проведення запланованих аудиторських процедур повинні співпадати з прийнятими до роботи показниками загального плану аудиту. Аудиторська програма допомагає керувати виконавцями аудиту та контролювати їх роботу. В аудиторську програму включається також перелік об'єктів аудиту по його напрямках, а також час, який необхідно витратити на кожен напрямок аудиту або аудиторську процедуру. Преференційні стандарти вимагають, щоб програма була достатньо детальною і могла бути використана як інструкція для асистентів та контролю правильності виконаних робіт.
У програмі аудитор оцінює розмір ризику внутрішнього контролю та свій особистий ризик не виявлення суттєвих помилок у звітності, який існує під час проведення аудиторських процедур, визначає терміни проведення аудиторських тестів і незалежних процедур - координує роботу всіх можливих помічників з числа співробітників підприємства, реєструє присутність інших виконавців аудиту, якщо такі беруть участь у роботі.
Записи і висновки аудитора по кожному розділу аудиторської програми фіксуються в робочій документації і є тим фактичним матеріалом, який використовується аудитором у процесі підготовки і обґрунтування аудиторського звіту керівництву клієнта.
Для підвищення якості планування, скорочення витрат часу, як правило, використовують заздалегідь розроблені стандартні програми перевірки, які аудитор повинен уважно відкоригувати з врахуванням особливостей їх застосування в умовах конкретного підприємства, оцінки системи внутрішнього контролю. Зміни у план і програму можуть вноситись навіть під час здійснення процедур підтвердження.
Протягом усієї тривалості аудиту загальний план аудиту і програма переглядаються та уточнюються аудитором, тому що існує ймовірність зміни умов і напрямків аудиту, а також можливість отримання інших результатів після проведення аудиторських процедур, ніж ті, на які раніше очікував аудитор.
Програма аудиту фінансово-господарської діяльності ПСП "Вікторія"
Мета: перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання, щоб виявити їх достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам Законів України, ПСБО або іншим правилам.
|
№ |
Питання аудиту |
Процедури контролю |
Обсяг перевірки |
|
|
1. |
Ознайомлення з установчими документами підприємства |
Аудитор перевіряє та ознайомлюється зі статутом, ліцензією, торговим патентом та іншими засновницькими документами з метою з'ясування, в якій сфері проводить свою господарську діяльність підприємство |
Суцільний |
|
|
2. |
Стан усунення недоліків і порушень, виявлених попередніми перевірками |
Перевірка результатів ліквідації недоліків та помилок виявлених попередніми контрольними заходами |
- |
|
|
3. |
Аудит дотримання законодавства з питань патентування, ліцензування на проведення різних видів діяльності |
Встановлення дійсності та відповідності патентів, ліцензій видам діяльності, які здійснюються на підприємстві |
Суцільний |
|
|
4. |
Стан здійснення внутрішнього контролю на підприємстві |
Вивчення та оцінка системи внутрішнього контролю |
- |
|
|
5. |
Відповідність положень наказу про облікову політику вимогам чинного законодавства |
Оцінка та перевірка відповідності положень наказу про облікову політику вимогам чинного законодавства та відповідність діяльності підприємства зазначеним пунктам наказу |
- |
|
|
6. |
Формування власного капіталу |
Перевірка наявності, оцінки, права, повноти відображення на рахунках бухгалтерського обліку власного капіталу |
Вибірковий |
|
|
7. |
Дотримання законодавства при проведенні готівково-розрахункових операцій в національній валюті |
Перевірка наявності та збереження готівки та документів у касі, дотримання ліміту залишку готівки в касі, дотримання порядку ведення касових операцій, повнота відображення готівково-розрахункових операцій у бухгалтерському обліку |
Суцільний |
|
|
8. |
Достовірність дебіторської і кредиторської заборгованості, причини їх утворення |
Перевірка законності розрахунків з дебіторами та кредиторами, перевірка своєчасності розрахунків з ними, перевірка формування РСБ, правильність відображення операцій в бухгалтерському обліку |
Вибірковий |
|
|
9. |
Законність і достовірність операцій з необоротними активами |
Перевірка законності та документальне оформлення операцій з придбання, вибуття, списання, переоцінки НА, перевірка наявності та стану збереження НА, перевірка нарахування амортизації, правильність відображення операцій в бухгалтерському обліку |
Подобные документы
Економічний зміст розрахункових операцій з постачальниками і підрядниками та нормативне регулювання їх обліку. Дослідження організації та способів вдосконалення первинного, синтетичного і аналітичного обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками.
дипломная работа [175,6 K], добавлен 21.01.2012Загальна характеристика ДП "Коростенський лісгосп АПК", технологія його виробництва. Особливості організації і ведення бухгалтерського обліку, аналізу і аудиту грошових коштів на підприємстві. Специфіка організації обліку грошових коштів на підприємстві.
дипломная работа [478,5 K], добавлен 13.05.2014Форма ведення бухгалтерського обліку на підприємстві. Інвентаризація грошових коштів в касі і оформлення інвентаризації на ТОВ "Юсес-Львів". ООблік грошових коштів на розрахункових рахунках у банках. Відображення в обліку господарських операцій.
курсовая работа [229,9 K], добавлен 25.05.2016Оцінка організації облікового процесу в ДП "Малинський лісгосп АПК". Відображення господарських операцій з обліку розрахунків з постачальниками та підрядчиками. Форми первинних документів для обліку виробничих запасів, його інформаційне забезпечення.
курсовая работа [49,9 K], добавлен 23.11.2011Економічна суть валютних операцій підприємства, нормативно-правова база їх здійснення. Організація обліку грошових валютних коштів і розрахункових операцій по зовнішньоекономічній діяльності. Аналіз проведення розрахункових операцій в іноземній валюті.
курсовая работа [205,8 K], добавлен 11.10.2014Економічна сутність і класифікація грошових коштів підприємства; мета, завдання, принципи їх обліку, аудиту; аналіз нормативно-правової бази. Особливості обліку та аудиту грошових коштів на ТОВ "Горобина", відображення інформації у фінансовій звітності.
дипломная работа [204,7 K], добавлен 13.11.2011Загальна організаційно-економічна характеристика підприємства ТОВ "Агро-Полісся", формування системи обліку, аналізу та аудиту кредиторської заборгованості. Організація синтетичного та аналітичного обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками.
курсовая работа [224,0 K], добавлен 16.04.2013Економічна сутність розрахунків з постачальниками та підрядниками, їх значення в діяльності підприємства. Формування облікової інформації в первинних бухгалтерських документах. Облік операцій з розрахунків з постачальниками та підрядниками на ПП "Марія".
курсовая работа [101,9 K], добавлен 15.04.2013Теоретичні аспекти обліку процесу постачання. Договірно–правові відносини між покупцями та постачальниками і підрядниками. Удосконалення обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками за допомогою типової конфігурації програми "1С: Бухгалтерія 7.7".
курсовая работа [134,8 K], добавлен 29.11.2010Розгляд нормативно-правового регулювання розрахункових відносин на підприємствах та форми безготівкових розрахунків. Документальне оформлення операцій за розрахунками з постачальниками та підрядниками. Синтетичний і аналітичний облік таких розрахунків.
курсовая работа [109,1 K], добавлен 12.05.2013
