Управління ліквідністю банку

Поточну кризу на світових фінансових ринках група ВТБ розцінює як унікальну можливість укріпити свої позиції в ключових регіонах і клієнтських сегментах.

Одним з пріоритетних регіонів розвитку для групи ВТБ є Україна. В Україні група ВТБ ставить цілі по агресивному зростанню, що перевищує темпи зростання банківської системи країни. Для того, щоб вирішити ці завдання, група ВТБ передбачає:

- зміцнення лідируючих позицій в обслуговуванні великих корпоративних клієнтів, а також клієнтів з числа фінансових установ на базі ВАТ ВТБ Банк;

- диверсифікацію бізнесу, розвиток середнього і малого бізнесу випереджаючими темпами;

- активний розвиток інвестиційно-банківського бізнесу з метою зайняти в середньостроковій перспективі лідируючі позиції на українському ринку в даному сегменті;

- залучення команди висококваліфікованих фахівців з досвідом роботи у ведучих міжнародних інвестиційних банках;

- розвитку широкого спектру послуг;

- використання широкої бази корпоративних клієнтів;

- налагодження партнерських стосунків з найбільшими міжнародними гравцями.

Другим пріоритетним регіоном після України для групи ВТБ є країни СНД, де група ВТБ активно розширює свою присутність, набуваючи і відкриваючи нові банки. У країнах СНД група ВТБ розвиватиме універсальні банки. У їх функції входитиме обслуговування російських, локальних і міжнародних корпоративних клієнтів, а також активний розвиток роздрібного бізнесу на основі досвіду і технологій.

Третім пріоритетним регіоном для групи ВТБ в середньостроковій перспективі є ринки, що розвиваються, в першу чергу - країни Азії і Африки. На цих ринках ВТБ планує обслуговувати інтереси клієнтів з Росії і СНД, іноземних клієнтів, ведучих бізнес з Росією і СНД, а також брати участь в спільних інвестиційних проектах. Таким чином, вибір країн присутності в першу чергу визначатиметься наявністю в країні поточних і перспективних інтересів російського бізнесу, а також бізнесу компаній з країн СНД.

У Західній Європі група ВТБ планує продовжити обслуговування російського бізнесу і сприяння російським компаніям в їх зарубіжній експансії і роботі на європейських ринках капіталу. Дочірні банки будуть спеціалізовані: корпоративний бізнес буде консолідований на основі VTB Bank (Austria) AG, а VTB Bank Europe Plc. (UK, Singapore) зосередиться на наданні інвестиційно-банківських послуг. У 2007 році було проведено IPO ВАТ Банк ВТБ.

Власниками 22,5% ВТБ Банка стали російські і міжнародні організації, а також більше 120 тисяч роздрібних інвесторів. Тепер до ВАТ Банк ВТБ як публічній компанії пред'являються вищі вимоги по темпах зростання, ефективності діяльності, інформаційній прозорості, рівні корпоративного управління. Для того, щоб відповідати чеканням ринку і інвесторів, банк ВТБ підвищить стандарти корпоративного управління до рівня кращої російської і міжнародної практики.

Група ВТБ планує збільшити ефективність по всіх напрямах бізнесу за рахунок поліпшення контролю і координації діяльності банків і компаній, вхідних в групу ВТБ. Для цього всі банки і компанії групи ВТБ перейдуть на єдині стандарти, методи і підходи (такі як єдина політика управління ризиками, активами і пасивами, системою внутрішнього контролю, персоналом, брендом та інші). Таким чином, основними завданнями, що стоять перед групою ВТБ, є:

- зростання бізнесу групи ВТБ, що перевищує темпи зростання російського ринку;

- збільшення долі на українському ринку як в корпоративному, так і в роздрібному бізнесі;

- активний розвиток інвестиційно-банківського бізнесу, завоювання лідируючих позицій на ринку інвестиційно-банківських послуг;

- збільшення диверсифікації бізнесу за рахунок проактивного розвитку середнього і малого бізнесу, збільшення долі роздрібного бізнесу в портфелі Банку;

- забезпечення ефективності бізнесу за рахунок підтримки поточного рівня чистої процентної маржі, істотного збільшення комісійних доходів;

- зниження залежності від ринків капіталу при формуванні ресурсної бази групи ВТБ, збільшення долі клієнтського залучення в ресурсах;

- подальший активний розвиток зарубіжного бізнесу групи ВТБ, включаючи вихід на нові ринки в країнах СНД, а також збільшення об'ємів роздрібного бізнесу в країнах СНД;

- завершення інтеграції банків групи ВТБ в Росії і Європі;

- вдосконалення систем корпоративного управління.

Як універсальна банківська установа банк ВТБ пропонує своїм клієнтам повний спектр послуг. Серед них - розрахунково-касове обслуговування, розміщення вкладів, кредитування в національній та іноземній валютах, випуск і обслуговування пластикових карток міжнародних платіжних систем. Крім того, банк надає широкий спектр консультаційних послуг з питань зовнішньоекономічної діяльності. При цьому ВТБ веде врівноважену цінову політику, пропонуючи на ринку максимально конкурентоздатні відсоткові ставки і тарифи. Профільні напрямки роботи ВТБ в Україні - комплексне обслуговування корпоративних клієнтів різних галузей, фінансування та кредитування малих підприємств. В стратегічні плани банку також входить активний розвиток роздрібного бізнесу з розширенням відповідної продуктової лінії.

2.2 Аналіз фінансово-економічного стану ВАТ «ВТБ Банк»

В умовах розвитку та регулярних змінах на фінансовому ринку України важливим постає питання дослідження банківської діяльності. Проведення банком такого аналізу дозволить ефективно управляти активними й пасивними операціями, що забезпечить стабільність фінансового стану банку. Це особливо важливо в сучасних умовах, коли загострилося суперництво банків і небанківських фінансово-кредитних установ. Головна роль таких досліджень полягає у їх спрямуванні на розроблення цілісного підходу до оптимізації управління банком [10].

Проаналізувавши фінансову звітність, можно зробити висновок щодо стабільності та надійності банку, доцільності та подальшій перспективі діяльності.

2.2.1 Аналіз активів ПАТ «ВТБ»

Головною метою дослідження активних операцій є визначення по вертикалі найбільш оптимального шляху аналізу динамічних змін активів. А оцінка аналізу по горизонталі, відображає динаміку змін структури активів за різні періоди. Саме правильна оцінка якості активів є важливим показником для визначення стану надійності банку та його діяльності.

Динаміки активних операцій банку зображено у табл. 2.1

Размещено на http://allbest.ru/

Таблиця 2.1 - Динаміка структури активів ПАТ «ВТБ Банк»

Активи	Значення показника по роках ,тис. грн.	Питома вага, %	Відхилення 2009 до 2008 року	Відхилення 2010до 2009 року
	2008	2009	2010	2008	2009	2010	У сумі, тис. грн.	В структурі, %	У сумі, тис. грн.	В структурі, %
Грошові кошти та їх еквіваленти	2188510	3005986	2 075 939	7,73	10,77	6,43	817476	3,04	-930 047	-4,34
Кошти в інших банках	653290	238968	256 633	2,31	0,86	0,80	-414322	-1,45	17 665	0,06
Кредити та заборгованість клієнтів	24346522	22778889	24 954 137	86,02	81,61	77,35	-1567633	-4,42	2 175 248	4,26
Цінні папери в портфелі банку на продаж	113462	335880	2 708 681	0,40	1,20	8,40	222418	0,80	2 372 801	7,2
Дебіторська заборгованість	4560	3423	5 453	0,02	0,01	0,02	-1137	0,00	2 030	0,01
Відстрочений податковий актив	34093	478784	558 489	0,12	1,72	1,73	444691	1,59	79 705	0,01
Основні засоби та нематеріальні активи	885664	883334	957 985	3,13	3,16	2,97	-2330	0,04	74 651	-0,19
Інші фінансові активи	41859	110376	501 978	0,15	0,40	1,56	68517	0,25	391 602	1,16
Інші активи	29782	75063	241 193	0,11	0,27	0,75	45281	0,16	166 130	0,48
Довгострокові активи, призначені для продажу	5066	2675	2 624	0,02	0,01	0,01	-2391	-0,01	-51	0
Усього активів	28302808	27913378	32 263 112	100	100	100	-389430	0	4 349 734	0

Размещено на http://allbest.ru/

Размещено на http://allbest.ru/

Рисунок 2.1 - Графічне зображення динаміки структури активів ПАТ «ВТБ Банк» за 2009 рік, тис.грн

Рисунок 2.2 - Графічне зображення динаміки структури активів ПАТ «ВТБ Банк» за 2010 рік, тис.грн

За даними табл. 2.1 можна зробити висновок, що активи банку зменшилися у 2009 році в порівнянні з 2008 на 389430 грн, а 2010 році порівняно 2009 збільшилася на 4 349 734 грн, дане коливання свідчить про невпевненість банку, а у 2009 році вплив чинників таких як зменшення довгострокових активів призначених для продажу, зменшення коштів в інших банках та зниження дебіторської заборгованості призвели до зменшення активів, але ситуація покращилась у 2010 році за рахунок збільшення в основному цінних паперів в портфелі банку на продаж.

В 2009 році сума високоліквідних активів в порівнянні з 2008 роком збільшилася у 0,98 рази, а питома вага в структурі становила 10,77 % у загальних активах, що на 3,04 % більше, ніж в 2008 році. Але у 2010 році ситуація змінилась на погіршення, так питома вага в структурі стала дорівнювати 6,43%, це на 4,34% менше ніж у 2009 році.

Обсяг виданих кредитів та заборгованостей клієнтів протягом досліджуваного періоду мав нестійку тенденцію. В 2009 році кредитний портфель, порівняно з 2008 роком, знизився у 0,93 рази або на 4,42%. А у 2010 році збільшився в 1,095 рази або на 4,26%.

Отже, у структурі активних операцій банку спостерігається сприятлива тенденція, бо в 2009 році кредиторська заборгованість зменшилася порівняно з 2008 роком на 6,44 %, а це означає, що кредитори почали повертати борги. Загальна сума активів в 2009 зменшились на 1,37 % порівняно з 2008 роком, а в 2010 році збільшилась на 15,58%, дане збільшення характеризується сприятливим явищем в діяльності ПАТ «ВТБ Банк», тому що активи є операціями з розміщення коштів для отримання прибутку.

2.2.2 Структура капіталу ПАТ «ВТБ Банк»

Оцінка вартості власного капіталу дає змогу одержати додаткову інформацію для прийняття відповідних управлінських рішень поточного і перспективного характеру, визначити ефективність діяльності банку.

Структуру капіталу ПАТ «ВТБ Банк» представлена в табл. 2.2.

З табл. 2.2, можна зробити висновки, що капітал банку сформовано в основному за рахунок статутного капіталу, резервів та інших фондів банку. Розмір статутного капіталу у 2008 році порівняно з 2007 зріс у 3,35 рази. В структурі активів резерви та інші фонди в 2008 році збільшились у 2,14 рази порівняно з 2007, але в 2009 році вони збільшились лише у 1,3 рази.

Загальний обсяг власного капіталу в 2008 році зріс у 3 рази порівняно з 2007 роком, а в 2009 році знизився на 6,19 %, це відбулося за рахунок збитку минулих років, який в 2009 році становив 941448 тис. грн..

ліквідність банк дохід капітал

Таблиця 2.2 - Структура капіталу ПАТ «ВТБ Банк»

Пасиви	Значення показника по роках, тис. грн	Питома вага, %	Відхилення 2009 до 2008	Відхилення 2010 до 2009
	2008	2009	2010	2008	2009	2010	У сумі, тис. грн.	В структурі, %	У сумі, тис. грн.	В структурі, %
Статутний капітал	2157472	2927472	5 415 784	87,74	126,91	156,44	5084944	39,17	2 488 312	29,53
Нерозподілений прибуток	57491	-941448	-2 306 368	2,34	-40,81	-66,62	-883957	-43,15	-1 364 920	-25,81
Резерви та інші фонди банку	244097	320732	352 524	9,93	13,90	10,18	564829	3,98	31 792	-3,72
Усього власного капіталу	2459060	2306756	3 461 940	100	100	100	4765816	0	1 155 184	0

Рисунок 1.4 - Графічне зображення структури власного капіталу ПАТ «ВТБ» з 2008-2010 рр, тис.грн

Отже можна зробити висновок, що підвищення статутного капіталу, резервів та інших фондів розцінюється є позитивним явищем, оскільки це сприяє підвищенню фінансової стійкості банку. Власний капітал збільшується у 2010 році, за рахунок залучення додаткових коштів від учасників при додатковому прийомі, а також у разі додаткової емісії акцій або збільшення їх номіналу чи направлення на його збільшення нерозподіленого чистого прибутку, додаткового й резервного капіталу, тощо.

Важливим показником, який характеризує власний капітал банку є мультиплікатор капіталу. Він відображає фінансовий важіль або політику в галузі фінансування: вибір джерел формування банківських ресурсів (боргові зобов'язання чи акціонерний капітал). Мультиплікатор (М) капіталу обчислюється як відношення суми загальних активів (А) до власного капіталу банку (ВКБ):

, (2.1)



Результати розрахунків мультиплікатора капіталу наведені в таблиці 2.3

Таблиця 2.3 - Мультиплікатор капіталу ПАТ «ВТБ Банк»

Показник	Значення показника
	2008	2009	2010
Активи, тис. грн.	28302808	27913378	32 263 112
Власний капітал, тис. грн.	2459060	2306756	3 461 940
Мультиплікатор капіталу	11,51	12,10	9,32

Отже, мультиплікатор капіталу є прямим показником фінансового важеля банку. Він показує, яку кількість гривні активів повинна забезпечувати кожна гривня власного капіталу (тобто коштів власників банку) і відповідно яка частка банківських ресурсів може бути сформована у формі боргових зобов'язань. Оскільки власний капітал повинен покривати збитки за активами банку, то чим вищий рівень мультиплікатора, тим вищий ступінь ризику банкрутства банку. Водночас чим вищий мультиплікатор, тим вищий потенціал банку для більш високих виплат своїм власникам (акціонерам) [15].

Аналізуючи таблицю 2.3 бачимо, що мультиплікатор капіталу у 2010 році знаходиться на рівні близько 9,32 , що свідчить про ефективність структури власного та залученого капіталу. Це означає те, що банк прийняв ефективну політику щодо залучення і використання власних ресурсів.

2.2.3 Аналіз структури доходів ПАТ «ВТБ Банк»

Для банка є важливим вирішення не тільки питань стабільності, а й здобуття головної мети - прибутку.

Доходи комерційного банку -- це зростання економічних вигід протягом періоду, що аналізується, в результаті реалізації банківського продукту та іншої діяльності банку у вигляді збільшення активів або зменшення зобов'язань. Структурний аналіз доходів банку проводиться задля визначення питомої ваги кожного виду доходу і тенденцій його зміни [15].

Таблиця 2.4 - Загальна оцінка структури доходів ПАТ «ВТБ Банк»

Показник	Значення показника по роках, тис. грн.	Питома вага, %	Відхилення 2009 року до 2008 року	Відхилення 2010 року до 2009 року
	2008	2009	2010	2008	2009	2010	У сумі, тис. грн.	В структурі, %	У сумі, тис. грн.	В структурі, %
Процентний дохід	817450	1686668	1 703 042	68,74	83,18	88,95	869218	14,44	16 374	5,77
Комісійний дохід	233992	265475	256 916	19,68	13,09	13,42	31483	-6,59	-8 559	0,33
Інший дохід	4553	11092	8 712	0,38	0,55	0,46	6539	0,16	-2 380	-0,09
Результат від переоцінки фінансових активів	-4583	5065	7	-0,39	0,25	0,0004	9648	0,64	-5 058	-0,2496
Результат від переоцінки іноземної валюти	129227	56233	-53467	10,87	2,77	-2,79	-72994	-8,09	-109 700	-5,56
Результат від продажу цінних паперів	8480	3205	- 633	0,71	0,16	-0,03	-5275	-0,56	-3 838	-0,19
Разом доходів	1189119	2027738	1968044	100	100	100	838619	0	-59 694	0

Рисунок 1.5 - Графічне зображення структури доходів ПАТ «ВТБ» з 2008-2009 рр., тис.грн

Проаналізувавши табл. 2.4, проведено аналіз структури доходів ПАТ «ВТБ Банк», де дані свідчать про те, що загальні доходи банку збільшилися в 2009 році порівняно з 2008 роком на 70,5%, за рахунок збільшення процентних доходів в 2 рази. А в 2010 році порівняно з 2009 роком відбулося зменшення на 2,9% в результаті зниження комісійного та іншого доходу, зменшення результату від переоцінки фінансових активів, від переоцінки іноземної валюти, від продажу цінних паперів.

Отже, оцінивши стан доходів банку протягом 2008-2010 рр. можна зробити висновок, що доходи банку мають, що не може запевнити у цілковитій стабільності.

Одним із головних етапів аналізу доходів є оцінка рівня дохідності банку. Для оцінки дохідності банку застосовують такі показники:

- коефіцієнт дохідності активів, що визначається відношенням сукупного доходу до загальних активів;

- коефіцієнт ефективності та ризикованості вкладів розраховується співвідношенням процентних доходів до активів банку [15].



Таблиця 2.5 - Оцінка рівня доходності ПАТ «ВТБ Банк»

Показники	Оптимальне значення	2008	2009	2010	Відхилення 2009 року до 2008 року	Відхилення 2009 року до 2010 року
Коефіцієнт дохідності активів, %	14--22 %	0,042	0,073	0,061	0,031	-0,012
Коефіцієнт ефективності та ризикованості вкладів, %	10--18 %	0,028	0,06	0,053	0,032	-0,0076

Коефіцієнт доходності активів показує, що в 2008 році на 1 грн. банківських активів припадає 0,04 грн. а в 2009 році - 0,07 грн., а у 2010 році - 0,06 грн. Значення показників в 2009 році порівняно з 2008 роком збільшилися на 72,9 %, а в 2010 році відбулося зменшення на 12,6% порівняно з 2009 роком.

2.2.4 Структура витрат ПАТ «ВТБ Банк»

Витрати -- це зменшення економічної вигоди в аналізованому періоді внаслідок проведення комерційним банком фінансових та господарських операцій, які зменшують активи або збільшують заборгованість.

Здійснюючи аналіз витрат, необхідно:

- вивчити динаміку і структуру витрат за напрямами та постатейно; оцінити виконання фінансового плану за витратами;

- визначити вплив відповідних факторів на величину витрат з метою виявлення резервів їх оптимізації;

- виявити відповідність динаміки вартості ресурсної бази ціновій політиці банку;

- вивчити вплив стану грошового ринку на структуру ресурсної бази банку та величину його витрат [15].

Таблиця 2.6 - Структура витрат ПАТ «ВТБ Банк»

Показник	Показники по роках, тис. грн.	Питома вага, %	Відхилення 2009 року до 2008 року	Відхилення 2010 року до 2009 року
	2008	2009	2010	2008	2009	2010	У сумі, тис. грн.	В структурі, %	У сумі, тис. грн.	В структурі, %
Проценті витрати	1319529	2144308	2100799	50,87	37,05	38,70	824779	-13,82	-43509	1,65
Комісійні витрати	14710	25245	34630	0,57	0,44	0,64	10535	-0,13	9385	0,2
Резерви під заборгованість за кредитами	554293	2616482	2352567	21,37	45,21	43,34	2062189	23,84	-263915	-1,87
Адміністративні та інші операційні витрати	680792	702167	936876	26,25	12,13	17,26	21375	-14,11	234709	5,13
Витрати на податок на прибуток	24432	299211	3167	0,94	5,17	0,06	274779	4,23	-296044	-5,11
Усього витрат	2593756	5787413	5428039	100	100	100	3193657	0	-359374	0

Размещено на http://allbest.ru/

25

Рисунок 1.6 - Графічне зображення структури витрат ПАТ «ВТБ» 2010 рр, тис.грн

Отриманні дані з табл. 2.6 свідчать, що в 2009 році порівняно з 2008 роком сума витрат зросла за рахунок процентних та непроцентних витрат відповідно на 62,5% та на 71,62%, а у 2010 році порівняно з 2009 роком відбулося несуттєве зменшення процентних витрат на 2,03%. Незважаючи на коливання непроцентних витрат, частка комісійних витрат збільшилась в 2010 році порівняно з 2009 роком на 37,18%. Частка загально адміністративних витрат та витрат на персонал збільшилась в 2009 році порівняно з 2008 роком на 3,14 %, а у 2010 на 33,43%.

Відповідно до принципу прибутковості доходи банку повинні перевищувати витрати, тому загальна оцінка рівня витрат банку містить аналіз коефіцієнтів, які характеризують стабільність діяльності та її прогнозування. До таких показників належать:

- коефіцієнт дієздатності банку - К_Д, який визначається співвідношенням витрат і доходів банку;

- коефіцієнт режиму економії витрат - К_Е, який є співвідношенням темпів збільшення витрат і темпів зростання доходів [15].

Аналіз коефіцієнтів здійснюється за даними табл. 2.7



Таблиця 2.7 - Загальна оцінка рівня витрат ПАТ «ВТБ Банк»

Показники	2008	2009	2010	Темп зростання, %
				2009 року до 2008 року	2010 року до 2009 року
Витрати банку, тис. грн	2593756	5787413	5428039	123,12	-6,21
Доходи банку, тис. грн	1189119	2027738	1968044	70,52	-2,94
Коефіцієнт дієздатності КД	2,18	2,85	2,76	30,73	-3,16

Рисунок 1.7 - Графічне зображення загальної оцінки рівня витрат з 2008-2009 рр, тис.грн

За допомогою даних табл. 2.7 можна зробити висновок, що в 2009 році порівняно з 2008 роком витрати банку збільшилися на 123,12% , що свідчить про недотримання банком режиму економії, а вже в 2010 році показник витрат зменшився на 6,21%, що покращило ситуацію. Динаміка доходів банку є також мінливою, так у 2009 році даний показник збільшився на 70,52% в порівнянні з 2008, але в порівнянні з 2010 роком зменшився на 2,94%. В 2009 році темпи зростання доходів у 1,71 раз відстають від темпів зростання витрат 2,23 рази. Витрати на 1 грн. доходів збільшились з 2,18 грн. до 2,85 грн., темп зростання К_Д становить 30,84 %. Це свідчить про те, що банк в 2009 році також не дотримується режиму економії. А вже в 2010 році витрати на 1грн. доходів зменшились з 2,85грн. до 2,76грн., де темп зростання Кд зменшився на 3,16%.

2.2.5 Основні показники ефективності діяльності ПАТ «ВТБ Банк»

Оцінка ефективності банківської діяльності є одним із найважливіших завдань економічного аналізу, який ґрунтується на застосуванні методу коефіцієнтів. Результативним показником діяльності банку є величина одержаного прибутку. Рівень окупності прибутком капіталу, активів, а також витрат характеризує їх рентабельність.

Основними показниками, які характеризують прибутковість банку є:

- рентабельність капіталу R_К розраховується як відношення чистого прибутку до розміру капіталу банку. Банк працює ефективно в тому разі, коли значення показника не менше 15 %;

- рентабельність активів R_А визначається відношенням чистого прибутку до активів банку. Банк використовує наявні ресурси в тому випадку коли значення показника не менше 1%. Даний показник відображає внутрішню політику банку, професіоналізм його менеджерів, які підтримують оптимальну структуру активів та пасивів з погляду доходів і витрат. Тенденція зростання даного показника забезпечується високою якістю менеджменту, збільшенням операційних ризиків ( економічно виправданих чи ні);

- рентабельність доходу R_Д визначається відношенням прибутку до доходів банку;

- рентабельність витрат R_В визначається як відношення прибутку до витрат банку;

- економічна рентабельність розраховується як відношення суми прибутку до оподаткування та процентних витрат до загальної суми активів.



Таблиця 2.8 - Основні показники ефективності діяльності ВАТ «ВТБ Банк»

Показники	2008	2009	2010	Відхилення 2009 року до 2008 року	Відхилення 2010 року до 2009року
Рентабельність капіталу (Rк), %	1,50	-40,80	-27,20	-42,30	13,60
Рентабельність активів (RА), %	0,10	-3,30	-2,91	-3,40	0,39
Рентабельність доходу (RД), %	3,10	-46,40	-67,70	-49,50	-21,30
Рентабельність витрат (Rв), %	1,40	-16,30	-25,00	-17,70	-8,70
Економічна рентабельність (ЕР), %	0,22	-4,45	2,30	-4,67	6,75

Дані табл. 2.8 свідчать, що рентабельність капіталу в 2010році порівняно з 2009 роком є також від'ємною, але збільшилась на 13,6% і становить -27,2%. Рентабельність активів у 2010 році збільшилась на 0,39% порівняно з 2009 роком, це свідчить про те,що банк не використовує наявні ресурси, тобто ситуація відображає політику банку та якість менеджмента не на високому рівні. Загальний рівень рентабельності за доходом показує розмір прибутку на 1 грн. доходу, так в 2010 році він становив приблизно 67 коп. Структура доходів, яка склалася, забезпечує тенденцію до зниження прибутку й відображає неефективність наданих послуг і здійснюваних банківських операцій. Рентабельність діяльності банку за витратами свідчить про те, банк за останні роки працює досить нестабільно, зберігаючи протягом періоду рентабельність вищу ніж рентабельність доходів.

Аналіз фінансового стану ВАТ «ВТБ Банк» свідчить про неефективну роботу банку, його недостатню фінансову стійкість, надійність та платоспроможність. Це пояснюється плаваючою тенденцію в період з 2008-2010рр. в основному за рахунок зменшення величини кредитів та високоліквідних активів. Протягом досліджуваного періоду банк неефективно використовував наявні ресурси.



2.2.6 Аналіз показників ліквідності ВАТ ВТБ Банку

Першим етапом аналізу ліквідності є виявлення того, наскільки банк дотримується нормативів ліквідності, встановлених Національним банком України (НБУ). Нормативи ліквідності є складовою економічних нормативів діяльності банків, які перевіряють здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань внаслідок збалансованості строків та сум погашення розміщених активів і зобов'язань банку. Банківська діяльність пов'язана із ризиком ліквідності, оскільки однією із банківських функцій є строковий трансферт. У випадку виникнення банківської паніки будь-який банк може збанкротувати. Такій неплатоспроможності банку допоможе протистояти висока частка ліквідних активів. Високою ліквідністю відзначаються кошти в касі банку, на рахунках в НБУ та інших банках, а також активи, що можуть бути швидко проконвертовані в готівкові чи безготівкові кошти, наприклад, боргові цінні папери із ліквідним вторинним ринком [4].

Встановлення нормативних вимог щодо ліквідності, обов'язкових для кожної банківської установи, є звичайною практикою центральних банків ряду країн. Це дає змогу здійснювати контроль за ліквідністю банків та підтримувати необхідний рівень ліквідності банківської системи в цілому. Здебільшого з цією метою застосовується метод коефіцієнтів, який дає можливість не тільки оцінити рівень ліквідності окремого банку, але й здійснювати порівняльний аналіз ліквідності банку за 2008-2010 роки.

НБУ своєю постановою від 28 серпня 2001р. № 368 затвердив Інструкцію про порядок регулювання діяльності банків України, якою для банків установлено такі нормативи ліквідності:

- норматив миттєвої ліквідності;

- норматив поточної ліквідності;

- норматив короткострокової ліквідності [49].

Після аналізу дотримання банком нормативів ліквідності, встановлених НБУ, доцільно проаналізувати динаміку змін показників ліквідності (табл. 2.9).

Таблиця 2.9 - Аналіз дотримання нормативів ліквідності ПАТ «ВТБ Банку»

Норматив		Значення, %
	2008	2009	2010	Норматив
Н4	11,37	13,78	29,99%	>20
Н5	109,52	109,01	122,1	>40
Н6	54,43	68,99	75,32	>20

Показник поточної ліквідності у даному випадку має достатній рівень, тобто банк у повній мірі погашає свої зобов'язання.

Як показують розрахунки, ліквідність установи банку, що аналізується, протягом періоду підвищилась. Усі нормативи ліквідності банком дотримуються і значно перевищують установлені значення.

Стан ліквідності комерційного банку залежить від структури і якості портфеля активів. Під ліквідністю активів розуміють їх здатність швидко та без суттєвої втрати вартості перетворюватися в грошову форму.

За ступенем ліквідності банківські активи поділяють на три групи:

- високоліквідні активи (А1) -- це такі активи, які перебувають у готівковій формі або можуть бути швидко реалізовані на ринку. Це -- готівкові кошти, дорожні чеки, банківські метали, кошти на рахунках в інших банках, державні цінні папери. У міжнародній практиці до складу високоліквідних активів можуть включатися банківські акцепти, векселі та цінні папери першокласних емітентів.

- ліквідні активи (А2) -- це такі, які можуть бути перетворені в грошову форму протягом певного періоду часу (наприклад 30 днів). До цієї групи відносять платежі на користь банку з термінами виконання в зазначений період, такі як кредити, в тому числі і міжбанківські, дебіторська заборгованість, інші цінні папери (крім високоліквідних), які обертаються на ринку.

- низьколіквідні активи (А3) -- це прострочені, пролонговані та безнадійні кредити, ненадійна дебіторська заборгованість, цінні папери, які не обертаються на ринку, господарські матеріли, будинки, споруди та інші основні фонди.

Групи активів за ступенем ліквідності представлені в табл. 2.10

Таблиця 2.10 - Аналіз груп активів за ступенем ліквідності, %

Вид активу	2008	2009	2010
A1	10,04	11,63	5,89
A2	86,68	83,47	94,16
A3	3,28	4,90	4,26

Визначення ступеня ліквідності та віднесення кожної із статей активу до певної групи дає змогу банку оцінити наявні ліквідні кошти та виявити резерви ліквідних активів. Отже, за даними табл. 2.10 можна зробити висновок, що ліквідні активи займають найбільшу частку, а це означає, що банк відразу не може перетворити свої активи у готівкові кошти і розрахуватися по всіх зобов'язаннях. З метою уникнення критичних ситуацій та максимально чіткого прогнозування тенденцій у зміні банківської ліквідності застосовують аналіз структури активів банку за ступенем їх ліквідності. Важливим чинником, що впливає на банківську ліквідність, є структура та стабільність ресурсної бази банку.

Аналіз структурних зрушень розпочинають з оцінки стабільності ресурсної бази банків та виявлення загальних тенденцій, що мають місце в банківській системі. Узагальнюючою характеристикою стабільності ресурсної бази є співвідношення власного капіталу та зобов'язань банків, яке аналізується в динаміці (табл. 2.11).



Таблиця 2.11 - Аналіз динаміки та структури пасивів ПАТ ВТБ Банку за 2008 - 2010 рр

Показник	Значення, тис. грн.	Значення, %
	2008	2009	2010	2008	2009	2010
Зобов'язання	25838523	25606622	28 801 172	91,31	91,74	89,27
Власний капітал	2459060	2306756	3 461 940	8,69	8,26	10,73

Рисунок 1.8 - Графічне зображення структури пасивів з 2008-2010 рр., тис.грн

Розрахунки свідчать про систематичне зменшення частки зобов'язань у структурі пасивів банку з 2008-2009рр., але у 2010 році дана частка зобов'язань збільшилась, де одночасно відбулося і збільшення частки власного капіталу. З позиції ліквідності подібні структурні зрушення свідчать про те, що проблеми аналізу та ефективного управління ліквідністю з часом стають для банків все актуальнішими.



РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЛІКВІДНІСТЮ БАНКУ

3.1 Пропозиції щодо управління ліквідністю банку

В результаті проведеного аналізу можна виокремити та вирішити ряд помилок, що погіршують стан ПАТ «ВТБ», а саме: припущення помилок у внутрішній політиці банку, в аналітичній та практичній роботі, недоцінка ринку, вплив політичних змін та інших чиників, тощо.

За для нормального функціонування першочерговою задачею банку є покращення організаційної структури, а саме розвитку менеджменту та вдосконалення внутрішнього контролю (аудиту). По-друге, банку необхідно оцінювати ліквідність балансу за допомогою коефіцієнтів ліквідності. Виникають ситуації, коли ліквідність банку прямує як і у бік зниження, так і у бік збільшення від встановленого нормативного значення. У першій ситуації банку необхідно прийняти швидкі управлінськи рішення, які спрямують показник ліквідності до більш допустимого значення, наприклад, за рахунок скорочення міжбанківських кредитів, кредиторської заборгованості та інших позик, а також збільшення власного капіталу.

З іншого боку, для комерційного банку, перевищення нормативного коефіціента не завжди є позитивним, так як це відображається на отримані меншого прибутку, що є головною цілю для кожного банку. Для даної ситуації треба збалансувати аналіз ліквідності балансу та прибутковості банку.

У той же час особливості його роботи як установи, що засновує свою діяльність на використанні коштів клієнтів, диктує необхідність застосування показників ліквідності. Максимальна ліквідність досягається при максимізації залишків у касах і на кореспондентських рахунках стосовно інших активів. Але саме в цьому випадку прибуток банку мінімальний. Максимізація прибутку потребує не збереження коштів, а їх використання для видачі позичок і здійснення інвестицій. Оскільки для цього необхідно звести касову готівку і залишки на кореспондентських рахунках до мінімуму, то максимізація прибутку ставить під загрозу безперебійність виконання банком своїх зобов'язань перед клієнтами [4].

Отже, сутність управління ліквідністю полягає у взаємодії протилежних вимог: ліквідності та прибутковості. Кожному комерційному банку слід тримати межу у дотримані нормативів та отримані максимального прибутку, який би його задовольнив.

Наступним завданням постає визначення наявності ліквідних коштів банку на короткостроковий період. Визначення даних потреб можливо завдяки двом методам: прогнозу обсягу позичок і внесків та аналіз потреб у кредитах і очікуваних внесків кожного з головних клієнтів. Для вирішення даного завдання необхідно: заздалегідь вивчити фінансові особливості місцевого ринку, специфічні ознаки клієнтів, нові виходи на ринки, можливості відкриття нових рахунків, розширення видів фінансових послуг, тощо.

Також важливою умовою є формування ліквідного резерву банку, який необхіден для погашення непередбачених забов'язань у зв'язку з різноманітними обставинами.

По-четверте, для утримання оптимального рівня ліквідності необхідно на високому рівні здійснювати політику банку в області пасивних і активних операцій, враховуючи особливості їх проведення.Саме грамотна активно - пасивна політика забезпечить нормальний рівень ліквідності банку.

При цьому в управлінні активами банку варто звернути увагу на наступні моменти:

- управління готівкою повинно бути більш ефективним, тобто необхідно планувати притоки і відтоки готівки і розробити графіки платежів;

- терміни, на які банк розміщає кошти, повинні відповідати термінам притягнутих ресурсів. Не припустимо перевищення коштів на рахунках активу над коштами на рахунках пасиву [15].

Акцентувати увагу на підвищенні рентабельності роботи в цілому і на прибутковості окремих операцій зокрема. Так в управлінні кредитним портфелем необхідно:

- контролювати розміщення кредитних вкладень по ступені їхнього ризику, форм забезпечення повернення позичок, рівню прибутковості. Кредитні вкладення банку можна класифікувати з врахуванням ряду критеріїв (рівень кредитоспроможності клієнта, форма забезпечення повернення кредиту, можливість страхування позичок, оцінка надійності кредиту економістом банку та ін.) Частка кожної групи кредитів у загальній сумі кредитних вкладень комерційного банку і її зміна є основою для прогнозування рівня коефіцієнта ліквідності, показує можливості продовження старої кредитної політики банку або необхідність її зміни. Групування позичок по окремих позичальниках, здійснюване за допомогою ЕОМ, дозволяє щодня контролювати рівень коефіцієнтів ліквідності й аналізувати можливості подальшої видачі великих кредитів самостійно банком або шляхом участі в банківських консорціумах;

- аналізування розміщення кредитів за термінами їх погашення, здійснюване шляхом груповання залишків заборгованості по позичкових рахунках з урахуванням термінових зобов'язань або оборотності кредитів на шість груп (до 1 міс. ; від 1 до 3 міс. ; від 3 до 6 міс. ; від б до 12 міс. ; від 1 до 3 років: понад 3 років), що є основою для прогнозування рівня поточної ліквідності балансу банку, розкриття «вузьких» місць у його кредитній політика;

- аналізувати розміщення кредитів за термінами на основі бази даних. Зокрема, розроблений метод аналізу майбутнього погашення і майбутньої видачі кредитів у найближчі 30 днів по окремих клієнтах і видах позичок (на основі кредитних договорів і оборотності кредитів), що дозволяє контролювати вивільнення ресурсів або виникнення потреби в них. Такий аналіз можна робити щодня, а також з врахуванням даних кредитних договорів, що знаходяться на стадії проробки. Результати аналізу можуть використовуватися комерційними банками для оперативного вирішення питань при купівлі або продажі ресурсів. Такий аналіз розкриває глибинні, приховані процеси, виявляє ті тенденції, що при інших незмінних обставинах можуть викликати падіння рівня ліквідності і платоспроможності комерційного банку, дає можливість попередити ці наслідки шляхом внесення корективів у політику банку;

- краще вивчати кредитоспроможність позичальників;

- обмежити розмір кредиту, наданого одному позичальнику частиною власних коштів;

- видавати кредити можливо більшому числу клієнтів при зберіганні загального обсягу кредитування;

- підвищити повернення кредитів, у тому числі за рахунок більш надійного забезпечення;

- вжити заходів по стягненню простроченої позичкової заборгованості і нарахованих відсотків за користування кредитами;

- застосовувати методи аналізу групи розрахункових рахунків клієнтів і інтенсивності платіжного обороту по кореспондентському рахунку банку. Результати такого аналізу є основою для аргументованого перегрупування активів балансу банку;

- змінити структуру активів, тобто збільшити частку ліквідних активів за рахунок достатнього погашення кредитів, розчищення балансу шляхом виділення на самостійний баланс окремих видів діяльності, збільшення власних коштів, одержання позик в інших банків [15].

Ефективність системи управління ліквідністю повинна забезпечуватися при мінімальних затратах, що виконується за рахунок застосування певних інструментів ліквідності ( методи оцінки ліквідних коштів, джерел поповнення, тощо). Це означає, що суттєвим постає питання управління ризиком ліквідності. Управління ризиком ліквідності передбачає розподіл у часі обсягів залучення коштів, уникаючи несподіваних значних потреб у ресурсах, а також підтримку портфеля ліквідних короткострокових активів, які забезпечують ліквідність, не спричиняючи втрат капіталу.

Також слід приділяти увагу ефективному управлінню ризикам незбалансованості балансу і неплатоспроможності банку, де якість виконання призведе до мінімальних збитків, що дасть змогу створити міцний фундамент у майбутньому для банку. Для аналізу даних ризиків необхідно створити систему контролю за дотриманням певних показників ліквідності та факторів впливу на них. Доцільним стане створення інформаційної бази даних, яка дасть змогу швидко знаходити необхідну інформацію для проведення аналізу роботи банку. До складу такої бази необхідно включити укладені кредитні, депозитні договори, позичкомі договори з іншими банками, оборотні відомості та інші балансові документи.

В управлінні пасивами банку можна порекомендувати:

- застосовувати метод аналізу розміщення пасивів по їх термінах, що дозволяє управляти зобов'язаннями банку, прогнозувати і змінювати їхню структуру в залежності від рівня коефіцієнтів ліквідності, проводити зважену політику в області акумуляції ресурсів, впливати на платоспроможність;

- розробити політику управління капіталом, ФСН і резервами;

- стежити за співвідношенням власного капіталу до притягнутого.

Проаналізувати депозитну базу банку:

- звернути увагу на структуру депозитів: термінові й ощадні депозити більш ліквідні, чим депозити до запитання;

- визначити стратегію підтримки стійкості депозитів. Частиною такої стратегії виступає маркетинг - підвищення якість обслуговування клієнтів, із тим щоб вони залишалися вірними банку і під час кризових ситуацій. Підвищення термінів ощадних депозитів, їхньої середньої суми також пом'якшує коливання депозитів під час криз;

- враховувати не тільки стабільність, але і джерело депозитів, тобто депозити фізичних осіб більш надійні, чим депозити юридичних осіб, у силу розходжень у розмірах внесків;

- привести у відповідність врахування кредитних ресурсів;

- оцінювати надійність депозитів і позик, отриманих від інших кредитних установ;

- скоротити зобов'язання до запитання за допомогою перегрупування пасивів за їх термінами [4].

У міжнародній практиці менеджери по управлінню ліквідності банків розробили ряд практичних рекомендацій для поліпшення цього виду діяльності. Перша з них складається в тому, що менеджери по управлінню ліквідністю повинні контролювати діяльність усіх відділів банку, відповідальних за використання і залучення коштів, і координувати свою діяльність із роботою цих відділів.

Менеджери по управлінню ліквідністю повинні передбачати, коли найбільше великі вкладники і користувачі кредитів банку планують зняти кошти з рахунку або збільшити внески. Це дозволяє керуючим планувати свої дії у випадку виникнення дефіциту або надлишку ліквідних коштів.

Менеджери в співробітництві з вищим керівництвом і керівниками відділів повинні бути впевнені, що пріоритети і цілі управління ліквідними коштами очевидні. У недавньому минулому при розміщенні коштів ліквідність банку часто мала вищий пріоритет [25].

Отже, для достатнього рівня ліквідності кожен банк повинен самостійно проводити аналіз її стану на конкретний проміжок часу, розробляти прогноз результатів діяльності, використовувати конкретні наукові методи для підтримки ефективної політики в області своєї фінансової діяльності, що забезпечить нормальне функціонування та нормальний стан банку ПАТ «ВТБ».



3.2 Визначення залежності зобов'язань банку ПАТ «ВТБ» від часу з допомогою лінійної залежності

Суттєвий вплив на ліквідність банку має оптимальне співідношення активів і пасивів за строками і сумами. Існує так зване “золоте банківське правило”, яке свідчить, що розмір і строки фінансових вимог банку повинні порівнюватись із сумами і строками банківських зобов'язань. Дотримання “золотого банківського правила” забезпечується шляхом підтримання динамічної рівноваги активів і пасивів з постійним заміщенням коштів, які вибувають зі складу ресурсів, новими [12].

Отже, доречно буде спрогнозувати зобов'язання банку ПАТ «ВТБ» та розглянути ситуацію ліквідності на майбутній період. Для цього слід застосувати розрахунок лінійного прогнозування.

3.2.1 Розрахунок параметрів парної лінійної регресії

Для розрахунку параметрів рівняння парної лінійної регресії Y_x = a₀ + a₁x складається система нормальних рівнянь:

;.(3.1)

Вирішують за допомогою методу визначників. У результаті виходять такі формули для розрахунку параметрів рівняння парної лінійної регресії:

,.(3.2)

,.. (3.3)

= 18329,79;

5749,794;

Побудуємо допоміжну таблицю (табл. 3.1):

Таблиця 3.1 - Допоміжна таблиця для розрахунку параметрів рівняння парної лінійної регресії (Y_x = а₀ + а₁*x)

Роки	У, забов'язання банку, млн.грн	Х	Х2	ух	Yx=a0+a1*х
2005	1 703	-3	9	-5108,94	1080,409286	623	0,36558
2006	2 573,19	-2	4	-5146,38	6830,202857	-4 257	-1,65437
2007	10 916,26	-1	1	-10916,26	12579,99643	-1 664	-0,15241
2008	25 772,50	0	0	0	18329,79	7 443	0,28878
2009	25 531,96	1	1	25531,96	24079,58357	1 452	0,05688
2010	28 801,08	2	4	57602,16	29829,37714	-1 028	-0,03570
2011	33 010,56	3	9	99031,68	35579,17071	-2 569	-0,07781
Усього	128 308,53	0	28	160 994,22	128 309	-0,0000000000909494702	-1,20905

Представимо визначені дані і прогнозне значення графічно на рис. 3.1

Рисунок 3.1 - Графічне зображення прогнозу забов'язань банку



Далі визначимо теоретичне (розрахункове) значення і знайдемо величину середньої похибки апроксимації ():

, (3.4)

Таким чином, індекс детермінації дорівнює 0,9146, тобто дуже близький до 1, отже, побудоване рівняння відображає лінійну залежність. Так як поріг значень трішки перевищує 10-15%, то якість моделі за даним показником є задовільною.

3.3 Моделювання ефективного механізму управління ліквідністю банків в умовах забезпечення їх конкурентоспроможності

На сучасному етапі розвитку банківської системи актуальним питанням постає конкурентоздатність банків.

Банківська конкуренція - це процес суперництва комерційних банків та інших кредитних інститутів, в ході якого вони прагнуть забезпечити собі міцне положення на ринку кредитів і банківських послуг. Сферою банківської конкуренції є банківський ринок про специфічними послугами [23].

Сучасні комерційні банки функціонують в ролі продавців, покупців практично у всіх ринкових секторах, у кожному з них банківська конкуренція набуває специфічні риси :

1) ринок засобів виробництва і виробничих послуг. На нього комерційні банки виходять в ролі продавців банківських послуг для підприємств (розрахункове обслуговування, ведення рахунків, управління фінансами корпорацій), фінансових посередників (кредитування виробничих об'єктів), а також у ролі покупців виробничих ресурсів (придбання офісного обладнання).

2) ринок предметів споживання і споживчих послуг. Тут банки виступають як фінансові посередники (видача позик на споживчі цілі), але іноді і як покупці (організація прийомів у рамках роботи з громадськістю).

3) ринок праці. Він є цільовою областю кадрової політики банків, яким неминуче доводиться час від часу оновлювати або поповнювати свій персонал, виходячи на цей ринок як покупців.

4) ринок інтелектуально-інформаційного продукту. На ньому банки можуть діяти і як продавці банківських послуг (фінансове консультування), і як покупці виробничих ресурсів.

5) ринок нерухомості. Тут банки найчастіше виступають як фінансові посередники, рідше - як окремі покупці (придбання земельних ділянок і приміщень для офісу або продавці (реалізація застави за неповерненим іпотечним кредитом).

6) фінансові ринки. У цій сфері банки є одними з головних дійових осіб. Конкуренція на фінансовому ринку здійснюється за наступними напрямками. На ринку позичкових капіталів, з одного боку, банки купують тимчасові права на грошові ресурси у своїх вкладників; з іншого - виступають як продавці при видачі позик. На ринку цінних паперів, виконуючи доручення клієнтів, а також за власною ініціативою банки здійснюють купівлю-продаж цінних паперів і грають поперемінно роль то продавців, покупців. На ринку валюти і дорогоцінних металів роль банків аналогічна їх ролі на ринку цінних паперів [34].

На конкурентоспроможність впливає багато різних чинників та факторів. До найбільш впливових відносять не тільки об'єм його активів, рівень капіталізації і рентабельності, а і, насамперед, розвитком філіальної мережі і багатьма іншими параметрами.

ПАТ «ВТБ» сьогодні - російський банк, який побудував міжнародну фінансову групу. Група ВТБ володіє унікальною для російських банків міжнародною мережею, яка налічує більше 30 банків і фінансових компаній в 19 країнах світу. ВТБ надає своїм клієнтам комплексне обслуговування в країнах СНД, Європи, Азії і Африки. На російському банківському ринку група ВТБ займає друге місце за всіма основними показниками [44].

Також одним з головних конкурентних переваг вважається персонал банку і кадрова політика (причому в області й масових, і штучних спеціальностей): «Як тільки серед топ-менеджерів середньої ланки з'являються люди з «замиленим» поглядом, постійно ходить одними і тими ж шляхами, чекай біди: або у вигляді тихого вмирання, або у формі гострої ситуації різкого зниження надійності і втрати ринку» [47].

Що стосується даного критерію конкуренції, то банк ПАТ «ВТБ» намагається використовувати та вдосконалювати кадровий персонал банку, також банк постійно провидить семінари з навчання персоналу та введення нових інформаційних технологій, де результат таких введень довго не змусив чекати.

Так станом на 2010 рік голова Правління ВТБ Банку. Пушкарьов В.О. увійшов у ТОП-100 «найуспішніших керівників України» (рейтинговий журнал «Гвардія», видання «Галицькі контракти), також в ТОП-10 «найуспішніших українських банкірів», «Кращий кредитор» (рейтинговий журнал «Гвардія», видання «Галицькі Контракти») і в ТОП 20 «Людей, найбільшою мірою впливають на банківську систему України» (видання «Фокус») [44].

Ще одним важливим критерієм для банків є довіра споживачів. Саме розкритість та прозорість результатів діяльності банку забезпечує найбільшу довіру серед клієнтів.

За даними офіційного сайту найбільш відомих рейтингів ПАТ «ВТБ» у 2010 році увійшов:

- топ-10 «найнадійніших банків України» (рейтингове агентство «Експерт-рейтинг»).

- топ-4 «Наднадійних банків країни» (видання «Личный счет»).

- топ-3 «Рейтингу прозорості українських банків» (сайт «Українська правда»).

- топ-4 «найдинамічніших банків», які за час фінансової кризи розвивалися найбільш активно (видання «Дело»).

- «Найбільш професійний банк»(конкурс«Фінансовий Оскар», газета «Бізнес»).

- другий в «Рейтингу надійності найбільших українських банків», у тому числі в ТОП-3 за показниками: «Поточна фінансова стабільність», «Рівень роботи з клієнтами», «Професійний рівень менеджменту» і «Стратегія роботи на ринку» (сайт «Українська правда»).

- топ-3 «Рейтингу динаміки розвитку банків» (видання «ТОП-100», видавництво «Економіка»).

- «Лідер інформаційної активності» (видання «власть денег», дослідницька компанія «NOKS fishes») [44].

Враховуючи всі вище зазначені критерії, необхідним постає врегулювання та модернізація способів конкурентоспроможності, перш за все, певним набором методів пов'язаних з регулюванням ліквідності. Саме ефективний розвиток банку проявляється через взаємозв'язок асортименту та якості наданих послуг і норми ліквідності активів банку пов'язаних з цими послугами.

Для досягнення прогресивного розвитку та процвітання у майбутньому ПАТ «ВТБ» слід розробити модель конкурентної боротьби на ринку банківських послуг, де основою стане системно-структурний аналіз ліквідності. В основу аналізу слід покласти метод сценарієм, де заданою ціллю буде обґрунтування всіляких варіантів параметрів ліквідності.

При цьому основними задачами при заданій цілі будуть: реалізація та вдосконалення технологій платежів банку з активних та пасивних операцій; оцінка поверненості кредитів; оцінка якісних та кількісних параметрів стану фінансового ринку; оцінка позикової спроможності банку; розробка тактики та стратегії, щодо управління ліквідністю в альтернативних ситуаціях.

Також, для сприятливих умов діяльності, банку слід самостійно розробити сценарій потреб банку в ліквідних коштах за певними параметрами та умовами - кризису фінансового ринку, кризису банку або без кризового (нормального) становища.

Крім усього зазначеного, ПАТ «ВТБ» треба також слідкувати за рівнем ризику ліквідності. Дана оцінка показує вартість забезпечення майбутньої ліквідності з урахуванням кредитного та ринкового ризику.

Для оцінки критеріального рівня дефіциту ліквідності для того чи іншого терміну тимчасового, розроблена методика оцінки позикової здатності банку в залученні купівельної ліквідності з грошового ринку для декількох сценаріїв, і на основі ємності цієї оцінки визначення допустимого рівня дефіциту ліквідності на контрольному тимчасове терміні.

Як бачимо, моделювання стійкої конкурентоспроможності по своїй суті несе ключові аспекти роботи тісно взаємопов'язані з питанням дотримання належного рівня ліквідності. Банк є ліквідним, якщо він має вільний шлях до своїх активів. А з іншого боку, високий рівень ліквідності забезпечує клієнтів кредитами та депозитами. Крім того, на рівень ліквідності впливають і інші чинники, такі як : рівень процентних ставок за кредити та депозити, страхування ризиків і надійність банку, а також спроможність банку розраховуватися по своїм поточним забов'язанням.

Отже, для ПАТ «ВТБ» необхідно взаємопов'язати прибутковість та ліквідність, а також строки вкладів по активах та пасивах. Для підтримання нормального рівня ліквідності, банку необхідно мати достатній запас ліквідних активів та обмежувати вкладання в низько ліквідні, а для підтримання своєї конкурентоспроможності орієнтуватися на чітко поставлені цілі та завдання у своїй діяльності, а саме: розширення спектру послуг, розширення своїх внутрішніх та зовнішніх ринків та залучення максимального прибутку при дотриманих нормативах.



ВИСНОВКИ

В даній роботі розглянуто управління ліквідністю банків, що є невід'ємною складовою щоденної і безперервної діяльності, від якої залежить не лише прибутковість, розвиток та фінансова стабільність в цілому, а й здатність банку функціонувати взагалі. Саме ліквідність лежать в основі розвитку банків і покликана забезпечувати довіру до банківських установ.

Було зроблено висновки щодо фінансово-економічного аналізу діяльності ПАТ «ВТБ» Банку за період 2008-2010 рр. Ретельно була проаналізована інформаційна база аналізу діяльності банку, визначено місце і роль банку в системі ринкової інфраструктури. Проаналізовано фінансовий стан банку за трьохрічний період. В цілому основні фінансові показники банку мають достатній рівень. Таким чином, в перспективі банк має можливість за рахунок невикористаних резервів розширювати активні операції, підтримуючи на незмінному рівні власний капітал та утримуючи показники, що характеризують достатність капіталу, на оптимальному рівні. Використовуючи дані фінансової звітності ПАТ «ВТБ Банк» за 2008 - 2010 роки було розраховано показники, що характеризують ліквідність балансу банку, порівняно їх значення та визначено структуру зобов`язань. За проаналізований період ліквідність балансу дещо погіршилась, але в основному відповідає нормативним значенням. Банк намагається підвищити до нормативного значення показники миттєвої ліквідності за рахунок збільшення обсягів високоліквідних активів. Підсумовуючи наведений аналіз доходимо висновку, що ПАТ «ВТБ Банк» має стійку капітальну базу і достатньо капіталу для покриття втрат від прийнятих ризиків.