Размещено на http://www.allbest.ru/

350

Розділ ІІІ. Аналіз і оцінка фінансових результатів та фінансового стану банку

Міністерство освіти і науки України

Дніпропетровська державна фінансова академія

Пояснювальна записка до дипломної роботи

Аналіз стану доходності банку та шляхи її підвищення

Дніпропетровськ - 2015 року

Анотація

Дипломна робота складається із вступу, 4 розділів, висновків і пропозицій. Робота викладена на 128 сторінках, містить 8 таблиць, 1 рисунок, 93 сторінок додатків. Список використаних джерел містить 105 найменувань.

Метою дипломного дослідження був аналіз рівня "чистої операційної доходності" в ПАТ КБ "Приватбанк" у 2007-2014 рр. та розробка прпопозицій щодо шляхів підвищення "чистої операційної доходності" в умовах кризових валютно-фінансових трендів розвитку банківської системи України у 2014-2015 рр.

Основні проведені дослідження:

1. Виконаний статистичний аналіз динаміки та структури "чистого операційного доходу" ПАТ КБ "Приватбанк" у 2007-2014 рр.;

2. Проведений факторний та порівняльно-аналітичний аналізи рівня "чистого операційного доходу" та його складових в ПАТ КБ "Приватбанк" у 2007 -2014 рр.;

3. Побудована економетричну модель рівня чистої "маржинальної" доходності ПАТ КБ "Приватбанк" від факторів структури та обсягів ризиків портфелю доходних активів банку;

4. Розрахована тактика підвищення рівня чистої процентної маржі за рахунок впровадження короткострокових операцій на вторинному біржовому ринку державних ОВДП 2015-2016 рр.

Наукова новизна отриманих результатів дипломного дослідження полягає в доведенні можливості підвищення операційної доходності ПАТ КБ "Приватбанк" на тренді масового відтоку у 2014-2015 рр. депозитів із банківсь-кої системи України за рахунок використання ажіотажного попиту на грошові ресурси для високодохідних короткострокових операцій на вторинному біржо-вому ринку державних облігацій ОВДП.

Практична важливість отриманих результатів дипломного дослідження полягає в тому, що запропоновані та обгрунтовані шляхи запровадження операцій з державними цінними паперами, в яких на сучасному вторинному ринку цінних паперів України з ресурсами, залученими під середню ставку витратності - 26-28% річних, процентна маржа операцій зросте з рівня процентної маржі кредитних операцій у 1 кварталі 2015 року 4-5% до рівня процентної маржі в операціями з державними ОВДП на біржовому вторинному ринку до рівня 15-30%, що, відповідно, приведе до зростання чистих процентних доходів банку.

Annotation

Thesis consists an introduction, four chapters, conclusions and suggestions. The work described in 128 pages, contains 8 tables, 1 figure, 93 pages of applications. References contains 105 names.

The aim of the study was to analyze the degree of "pure operating return" PJSC CB "PrivatBank" in 2007-2014 yy. and development the ways to improve "net operating profitability" with the crisis monetary and financial trends in the banking system of Ukraine in 2014-2015 years.

Major studies:

1. A statistical analysis the dynamics and structure of the "net operating income" in PJSC CB "PrivatBank" in 2007-2014 yy.;

2. A factor analytic and comparative analyzes of "net operating income" and its components in PJSC CB "PrivatBank" in 2007-2014 yy.;

3. Constructed an econometric model of net "margin" return PJSC CB "PrivatBank" factors of the structure and volume risk portfolio earning assets;

4. The calculated tactic increase of net interest margin through the introduction of short-term transactions on the secondary market for government bonds exchange 2015-2016 yy.

The scientific novelty of the results the graduate study is proof the possibility of increasing operating profitability PJSC CB "PrivatBank" on trend exodus deposits from bank's in 2014-2015 by Ukraine-governmental system through the use of excessive demand for financial resources for profitable short-term transactions on the secondary exchanges government bond market bonds.

The practical importance of the results the graduate study is proposed and justified introduction paths transactions with government securities, which at the present secondary securities market of Ukraine with the resources involved in average rate - 26-28% per annum, the interest margin grow operations of the interest margin lending transactions in Q1 2015 to 4?5% of the interest margin in transactions with government bonds on the secondary market of the stock to a level of 15-30%, which, respectively, will lead to an increase in net interest income of the bank.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні і методологічні основи управління чистою доходністю банківських операцій

1.1 Поняття чистої ("маржинальної") доходності як економічної категорії та важливого чинника ефективної діяльності банку

1.2 Основні фактори брутто-доходності активних банківських операцій та нетто-доходності активно-пасивних банківських операцій на сучасному етапі розвитку банківської системи України

1.3 Практичні методи аналізу брутто- доходності активних операцій банку та нетто-доходності активно-пасивних банківських операцій

Висновки до розділу 1

Розділ 2. Аналіз чистої доходності діяльності ПАТ КБ "Приватбанк"

2.1 Аналіз загальних трендів брутто та нетто-доходності банківської системи України у 2007-2014 рр.

2.2 Фінансово-економічна характеристика діяльності ПАТ КБ "Приватбанк"

2.3 Аналіз обсягів, динаміки та структури брутто- та нетто-доходності банку

2.4 Факторний аналіз брутто- та нетто-доходності банку

2.5 Економетричне моделювання рівня брутто- та нетто-доходності ПАТ КБ "Приватбанк" від факторів структури та обсягів ризиків портфелів активів та пасивів банку

Висновки до розділу 2

Розділ 3. Шляхи зростання чистої доходності діяльності ПАТ КБ "Приватбанк"

3.1 Досягнення і недоліки ПАТ КБ "Приватбанк" в управлінні чистою операційною доходністю банку

3.2 Пропозиції щодо зростання чистої доходності процентного сегменту операційної доходності банку

3.3 Аналіз впливу запропонованих заходів на фінансово-економічні показники банку

Висновки до розділу 3

Розділ 4. Охорона праці та безпека життєдіяльності в ПАТ КБ "Приватбанк"

4.1 Організація охорони праці в банку

4.2 Аналіз шкідливих факторів та пропозиції щодо покращення охорони праці в аналітичному управлінні регіональної дирекції банку

4.3 Безпека в надзвичайних ситуаціях в банку

Висновки до розділу 4

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Актуальність теми дипломного дослідження полягає в тому, що в умо-вах швидкоплинного зовнішнього середовища, що безперечно негативно впли-ває на прогнозованість діяльності фінансового сектору економіки, особливої ваги набуває проблема формування доходів та підвищення ліквідності комер-ційного банку. В умовах низької капіталізації банківської системи України та наявності ризикової динаміки стійкого збільшення їх витрат саме ефективне управління доходами може стати дієвим шляхом поліпшення фінансового стану комерційного банку.

Питанням управління доходами, витратами, а також рентабельністю бан-ку присвячено багато наукових праць. Зокрема проблеми аналізу доходів розг-лянуто у роботах Л.О. Савіної, Т.Д. Косової, В. М. Кочеткова, Л.О. Примост-ки. Велику увагу приділено застосуванню факторних моделей при аналізі до-хідності банку у працях А.М. Герасимовича та І.М. Парасій-Вергуненко.

Серед зарубіжних економістів цю тематику досліджували Пітер С.Роуз, Джозеф Ф. Сінкі, М.А. Поморина, А.Н. Шаталов, В.В. Бабанов та ін. Вагомий внесок у дослідження банківської рентабельності зробили вітчизняні науковці: О.В. Васюренко, О.М. Колодізєв, О.В. Молчанов, О. Пернарівський, І.В. Са-ло, Н.П. Радковська, О.О. Рибалка, В.П. Савчук та ін.

На сучасному етапі виникла різне трактування "доходності банку" з точку зору теоретичних науковців (А.М. Герасимович, І.М. Парасій-Вергуненко), які аналізують доходність банку тільки як результат активних операцій, і окремо аналізують "витратність банку", як результат пасивних операпцій, та з точку зору Національного банку, які, пропонуючи західну методологію комплексного управління активами та пасивами банку, оперують поняттями "чиста операційна доходність банку" (чистий процентний дохід, чистий комісійний дохід, чистий торгівельний дохід та суму інших доходів) і визначають їх як сальдо результатів активних (операційний дохід) та пасивних (операційні витрати) операцій банку. Окрім цього, за методологією Національного банку України - сумарну "чисту доходність банку" визначають як різницю між "чистою операційною доходністю банку" та створеними за рахунок операційних витрат резервами ризику активних та пасивних операцій, а в якости "витрат банку" НБУ (при переході до показників прибутковості та рентабельності роботи банку) оперує комплексними витратами на утримання персоналу та банківської інфраструктури (поза операційною діяльністю).

У вітчизняній банківській економічній літературі до останнього часу цей новий комплексний підхід Національного банку України (впроваджується з 2010 року після світової фінансової кризи 2008 року) до питань зведеного аналізу формування доходів, відповідних операційних витрат і витрат створення резервів ризику активних операцій комерційного банку практично не досліджений, що зумовлює важливість і актуальність виконання практичних досліджень ефективності такого підходу для пошуку резервів підвищення ефективності діяльності банку.

Об'єктом дипломного дослідження була діяльність найбільшого в України ПАТ КБ "Приватбанк" за період 2007-2014 рр. (до та після світової фінансовї кризи 2008 р.).

Предметом дипломного дослідження були економічні процеси формування "чистого процентного доходу", "чистого комісійного доходу", "чистого торгівельного доходу" та "чистого операційного доходу" в ПАТ КБ Приватбанк у 2007-2014 рр. та їх порівняння з загальними трендами в банківській системі України.

Метою дипломного дослідження був аналіз рівня "чистої операційної доходності" в ПАТ КБ "Приватбанк" у 2007-2014 рр. та розробка прпопозицій щодо шляхів підвищення "чистої операційної доходності" в умовах кризових валютно-фінансових трендів розвитку банківської системи України у 2014-2015 рр.

Виходячи з мети та актуальності теми завданнями дипломного дослідження були:

1) Узагальнити теоретичні підходи до економічної суті "маржинального" характеру доходності банку, як економічного посередника в функціонуванні фінансового ринку держави;

2) Визначити джерела інформації та методологію розрахунку "чистого операційного доходу банку" з використанням акумулюючих статей обліку доходів та витрат при здійсненні банківських операцій;

3) Узагальнити світовий досвід "маржинального" аналізу та "маржинального" підходу до управління доходністю банку;

4) Виконати статистичний аналіз динаміки та структури "чистого операційного доходу" ПАТ КБ "Приватбанк" у 2007-2014 рр.;

5) Провести факторний та порівняльно-аналітичний аналізи рівня "чистого операційного доходу" та його складових в ПАТ КБ "Приватбанк" у 2007-2014 рр.;

6) Побудувати економетричну модель рівня чистої "маржинальної" доходності ПАТ КБ "Приватбанк" від факторів структури та обсягів ризиків портфелю доходних активів банку;

7) Оцінити досягнення та недоліки ПАТ КБ "Приватбанк" в управлінні "маржинальною" доходністю діяльності банку, розробити пропозиції щодо шляхів зростання доходності та провести аналіз ефективності запропонованих заходів на зростання доходності діяльності ПАТ КБ "Приватбанк";

8) Виконати оцінку стану охорони праці та безпеки життєдіяльності в ПАТ КБ "Приватбанк".

Інформаційними джерелами дипломного дослідження були закони України щодо банківської діяльності, постанови Правління Національного банку України, монографії та учбові посібники науковців в сфері аналізу банківської діяльності, статті в періодичній пресі щодо аналізу банківської діяльності, банківська статистична звітність з офіційних Інтернет-сайтів Національного банку України, ПАТ КБ "Приватбанк" та Асоціації українських банків.

Наукова новизна отриманих результатів дипломного дослідження полягає в доведенні можливості підвищення операційної доходності ПАТ КБ "Приватбанк" на тренді масового відтоку у 2014-2015 рр. депозитів із банківсь-кої системи України за рахунок використання ажіотажного попиту на грошові ресурси для високодохідних короткострокових операцій на вторинному біржо-вому ринку державних облігацій ОВДП.

Практична важливість отриманих результатів дипломного дослідження полягає в тому, що запропоновані та обгрунтовані шляхи запровадження операцій з державними цінними паперами, в яких на сучасному вторинному ринку цінних паперів України з ресурсами, залученими під середню ставку витратності - 26-28% річних, процентна маржа операцій зросте з рівня процентної маржі кредитних операцій у 1 кварталі 2015 року 4-5% до рівня процентної маржі в операціями з державними ОВДП на біржовому вторинному ринку до рівня 15-30%, що, відповідно, приведе до зростання чистих процентних доходів банку.

Структура дипломного проекту складається з вступу, 3-х розділів, 4-го розділу охорони праці та безпеки життєдіяльності, висновків, списку використаних джерел та додатків. Дипломний проект представлений на 128 стор., 6 табл., 1 рис., список літератури з 105 джерел, 13 додатків з таблицями та рисунками на 93 стор.

Дипломне дослідження виконане в 2014-2015 році.

Розділ 1. Теоретичні і методологічні основи управління чистою доходністю банківських операцій

1.1 Поняття чистої ("маржинальної") доходності як економічної категорії та важливого чинника ефективної діяльності банку

Економічна сутність діяльності банків, як посередників на фінансовому ринку, полягає в платному залученні тимчасово вільних грошових коштів у клієнтів (інших банків, юридичних та фізичних осіб) та їх платному розміщенні в кредитні операції, операції з цінними паперами, операції з інвестиційною нерухомістю, операції з валютними цінностями та банківськими металами на принципах строковості та обов'язковості повернення [73]. Відповідно, економічна доходність банку передбачає наявність позитивного сальдо між грошовими потоками від повернення активів з відповідною платою за їх використання (від клієнтів - дебіторів банку) та грошовими потоками поверненням залучених ресурсів (пасивів) з відповідною платою за їх використання (від банка клієнтам - кредиторам банку), якого достатньо для покриття витрат на функціонування та розширений розвиток інфраструктури банку, сплати всіх податків та виплати економічно привабливого рівня дивідендів засновникам та акціонерам банку [74].

Нормативними документами, які регулюють питання формування, еконо-мічної класифікації, обліку та аналізу доходів і витрат банків України при здійсненні банківських балансових та позабалансових операцій є наступні:

- План рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України [45];

- Правила бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України [48];

- Інструкція про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України [56];

- Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями [57].

Основою методології нарахування та обліку доходів та витрат в банках є метод нарахування по Міжнародним стандартам бухгалтерського обліку, при якому існує розрив між часом нарахування (та відповідного обліку нарахованих доходів та витрат) та часом фактичного отримання (витрати) грошових коштів із каси та кореспондентського рахунку банку [91].

Відповідно з цим методом, в балансі банку з'являються в активах статті "Нараховані, але не отримані доходи" (і відповідні статті прострочених, сум-нівних до отримання неотриманих доходів, а також резервів ризику на неотри-мання нарахованих доходів), а в пасивах статті "Нараховані до сплати, але несплачені витрати банку на залучення зобов'язань", які враховуються міжна-родним аудитом при корегування сум бухгалтерського сальдо нарахованих доходів та витрат банків, що використовується для розрахунку податку на прибуток банку [78]. Таким чином, в подвійній методології визначення доходів та витрат банків в Україні на сьогодні існує розрив між сумами "нарахованих доходів і витрат" та сумами "фактично отриманих доходів та фактично отрима-них витрат", тобто розрив у податковому та бухгалтерському обліку, при якому за наявностю великого рівня сальдо нарахованих доходів та витрат фактично в касі та на кореспондентських рахунках банків цих коштів немає, а час їх ймо-вірного надходження не повністю визначений.

Згідно "Правилам бухгалтерського обліку доходів і витрат банків Украї-ни" [48]:

1. Доходи - це збільшення економічних вигод у вигляді збільшення акти-вів або зменшення зобов'язань, що призводить до збільшення власного капіталу (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків акціонерів);

2. Витрати - це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття акти-вів чи збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіта-лу (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення чи розподілу власниками).

3. Доходи і витрати банка визнаються за таких умов:

а) визнання реальної заборгованості за активами та зобов'язаннями банку;

б) фінансовий результат операції, пов'язаної з наданням (отриманням) послуг, може бути точно визначений.

Доходи і витрати, що виникають у результаті операцій, визначаються договором між її учасниками або іншими документами, оформленими згідно з вимогами чинного законодавства України.

Доходи і витрати визнаються за кожним видом діяльності (операційної, інвестиційної, фінансової) банку.

Критерії визнання доходу і витрат застосовуються окремо до кожної операції банку. Кожний вид доходу і витрат відображається в бухгалтерському обліку окремо.

При використанны активів банку іншими сторонами доходи визнаються у вигляді процентів, роялті та дивідендів.

4. За операціями з торгівлі фінансовими інструментами прибутки та збитки визнаються за наявності таких умов:

- покупцеві передані ризики і вигоди, пов'язані з правом власності на активи;

- банк не здійснює подальше управління та контроль за реалізованими активами;

- сума доходу може бути достовірно визначена;

- є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення еконо-мічних вигід банку;

- витрати, пов'язані із цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

5. Якщо дохід від надання послуг не може бути достовірно оцінений, то він визнається та відображається в бухгалтерському обліку в розмірі здійсне-них витрат, що підлягають відшкодуванню.

6. Банк не коригує визнаний і відображений за рахунками класу 6 [45] дохід на величину пов'язаної з ним дебіторської заборгованості за неспла-ченими нарахованими доходами, за якими немає імовірності щодо їх отри-мання. Сума такої дебіторської заборгованості визнається витратами банку шляхом формування резервів відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України [57].

Банк оцінює нараховані та неотримані процентні доходи на зменшення корисності в складі відповідного фінансового інструменту, а також формує резерв за дебіторською заборгованістю за іншими нарахованими та не отрима-ними доходами в порядку, визначеному Правилами [48].

7. Банк визнає процентний дохід за фінансовим активом, вартість яко-го зменшилася внаслідок зменшення його корисності, із використанням ефек-тивної ставки відсотка, що застосовувалася під час дисконтування майбутніх грошових потоків для оцінки збитку від зменшення корисності цього фінансо-вого активу.

8. Доходи визнаються в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, які отримані або підлягають отриманню. У разі відстрочення платежу, унаслідок чого виникає різниця між справедливою вартістю та номі-нальною сумою грошових коштів або їх еквівалентів, які підлягають отриман-ню за надані послуги та інші активи, така різниця визнається доходом у виг-ляді процентів.

Класифікація доходів і витрат банку [48]:

1. Доходи і витрати, які визнані банком, від здійснення банківських операцій згідно із Законом України "Про банки і банківську діяльність" [53] та від інших операцій, що здійснюються відповідно до законодавства Укра-їни, з метою відображення їх у фінансовій звітності розглядаються як доходи і витрати, отримані в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності банку.

2. У результаті операційної діяльності в банку виникають такі доходи:

- чисті процентні доходи, як сальдо процентних доходів та витрат, які понесені при отриманні процентних доходів;

- чисті комісійні доходи, як сальдо комісійних доходів та витрат, які понесені при отриманні комісійних доходів;

- сальдо прибутків та збитків від торговельних операцій;

- дохід у вигляді дивідендів;

- витрати на формування спеціальних резервів банку;

- доходи від повернення раніше списаних активів;

- чисті інші операційні доходи, як сальдо інших операційні доходів та відповідних витрат, понесених при отриманні цих доходів.

3. Процентні доходи і витрати - це операційні доходи і витрати, отримані (сплачені) банком за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані банку (залучені банком), суми яких обчислюються пропор-ційно часу із застосуванням ефективної ставки відсотка. До них належать:

- доходи (витрати) за операціями з коштами, розміщеними в інших банках (залученими від інших банків);

- доходи (витрати) за кредитами та депозитами, наданими (отриманими) юридичним та фізичним особам, та за іншими фінансовими інструментами, у тому числі за цінними паперами;

- доходи у вигляді амортизації дисконту (премії).

4. Комісійні доходи і витрати - це операційні доходи і витрати за наданими (отриманими) послугами, сума яких обчислюється пропорційно сумі активу або зобов'язання чи є фіксованою.

Комісії за наданими (отриманими) послугами залежно від мети їх оцін-ки та основи обліку пов'язаного з ними фінансового інструменту поділя-ються на:

а) комісії, що є невід'ємною частиною доходу (витрат) фінансового інструменту. Ці комісії визнаються в складі первісної вартості фінансового інструменту і впливають на визначення сум дисконту та премії за цим фінансовим інструментом. До них належать такі комісії:

- комісії за ініціювання кредиту, що отримані (сплачені) банком і пов'яза-ні зі створенням або придбанням фінансового інструменту, що не облікову-ється в торговому портфелі з визнанням переоцінки через прибутки/збитки;

- комісії, що отримані (сплачені) банком за зобов'язання з кредитуван-ня (резервування кредитної лінії) під час ініціювання або придбання кредиту;

- комісії, що отримані (сплачені) банком від випуску боргових зобов'я-зань, що обліковуються за амортизованою собівартістю.

Комісії за ініціювання кредиту, що отримані (сплачені) банком і пов'язані зі створенням або придбанням фінансового інструменту, що не обліковується в торговому портфелі з визнанням переоцінки через прибутки/збитки, включа-ють:

- комісії за оцінку фінансового стану позичальника;

- комісії за оцінку гарантій, застав;

- комісії за обговорення умов інструменту;

- комісії за підготовку, оброблення документів та завершення операції тощо.

Комісії, що отримані (сплачені) банком за зобов'язання з кредитування (резервування кредитної лінії) під час ініціювання або придбання кредиту, визнаються невід'ємною частиною доходу (витрат) фінансового інструменту, якщо є ймовірність того, що кредитний договір буде укладено. Якщо строк наданого зобов'язання з кредитування закінчується без надання кредиту, то на кінець строку зобов'язання комісії визнаються комісійними доходами (витратами).

Якщо фінансовий інструмент обліковується за справедливою вартістю із визнанням змін справедливої вартості через прибутки/збитки, то комісії, отримані (сплачені) банком, визнаються комісійними доходами (витратами) під час первісного визнання такого фінансового інструменту;

б) комісії, що отримуються (сплачуються) під час надання послуг, виз-наються доходами (витратами). До них належать:

- комісії за розрахунково-касове обслуговування клієнтів;

- комісії за обслуговування кредитної заборгованості;

- комісії за резервування кредитної лінії, які розраховуються на пропор-ційній часу основі протягом строку дії зобов'язання;

- комісії за управління інвестицією тощо;

в) комісії, що отримуються (сплачуються) після виконання певних дій, визнаються як дохід (витрати) після завершення певної операції. До них належать комісії за розподіл акцій (часток) клієнтів, розміщення цінних паперів за операціями з андеррайтингу, за операціями на валютному ринку та ринку банківських металів для клієнтів, синдикування кредиту, за довірче обслуговування клієнтів тощо.

5. Прибутки (збитки) від торговельних операцій - це результат (прибуток чи збиток) від операцій з купівлі-продажу різних фінансових інструментів. У тому числі за операціями з цінними паперами, за операціями з іноземною валютою та банківськими металами банк визнає прибутки та збитки:

- від реалізації фінансових інвестицій;

- від змін в оцінці (переоцінці) інвестицій до справедливої вартості;

- від результату переоцінки активів і зобов'язань в іноземній валюті та банківських металах у разі зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют (банківських металів).

6. Дохід у вигляді дивідендів - це дохід, який виникає в результаті використання банком цінних паперів з нефіксованим прибутком. 7. Витрати на формування спеціальних резервів банку - це витрати на покриття можливих збитків від зменшення корисності активів банку та списання безнадійних активів.

8. Доходи від повернення раніше списаних активів - це кошти, що на-дійшли для погашення заборгованості, яка була визнана банком безнадійною щодо отримання.

9. Інші операційні доходи і витрати - це доходи і витрати від операцій, що не пов'язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю, а також ті, що не включені у вищезазначені групи операційних доходів і витрат, зокрема:

- доходи (витрати) від оперативного лізингу (оренди);

- витрати за послуги аудиту;

- витрати на інкасацію;

- неустойки (штрафи, пені), що отримані (сплачені) за банківськими операціями;

- інше.

10. За результатами інвестиційної діяльності банк визнає:

- доходи (витрати) за операціями із збільшення (зменшення) інвести-цій в асоційовані компанії;

- доходи (витрати) за операціями із збільшення (зменшення) інвести-цій у дочірні установи;

- доходи (витрати) від реалізації (придбання) основних засобів та немате-ріальних активів тощо.

11. За результатами операцій, пов'язаних із фінансовою діяльністю, банк визнає:

- доходи (витрати) за операціями з цінними паперами власного боргу;

- доходи (витрати) за субординованим боргом;

- дивіденди, що сплачені протягом звітного періоду;

- доходи, які виникають у результаті випуску інструментів власного капіталу тощо.

Визнані банком доходи і витрати по сальдо залишків на відповідних рахунках класів 6 та 7 "Плану рахунків бухгалтерського обліку банків Украї-ни" [45], відображаємим за звітний період, групуються за їх економічним ха-рактером по відповідним статтям у фінансовій звітності "Звіт про фінансові результати" [56] та додатковим таблицям деталізації (примітка №31 "Процент-ні доходи та витрати", №32 "Комісійні доходи та витрати", №33 "Інші опера-ційні доходи", №38 "Доходи та витрати по операційним сегментам клієнтів банку" - Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звіт-ності банків України [56]) - таблиці Додатків А та Б.

Згідно з "Положенням про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями" [57] до операційних витрат банків віднесені результати формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями.

Резерви, визначені в Положенні [57], поділяються на:

- резерви за активами (за фінансовими активами та за дебіторською забор-гованістю за господарською діяльністю банку);

- резерви за наданими фінансовими зобов'язаннями.

Резерви за активами є спеціальними (оціночними) резервами, які зменшують балансову вартість активів і необхідність формування яких спричинена зменшенням корисності таких активів.

Резерви за наданими фінансовими зобов'язаннями є забезпеченням їх ви-конання в майбутньому, що визнається в балансі банку як зобов'язання та свід-чить про можливі втрати внаслідок вибуття ресурсів, пов'язаного з виконанням банком таких фінансових зобов'язань.

Загальні вимоги до оцінки ризиків [57]:

1. Банк з метою формування резерву за активами/наданими фінансовими зобов'язаннями здійснює оцінку ризиків таких активів/наданих фінансових зобов'язань, починаючи з дати визнання їх в обліку до дати припинення такого визнання.

2. Банк з метою розрахунку резервів класифікує активи/надані фінансові зобов'язання за такими категоріями якості:

І (найвища) - немає ризику або ризик є мінімальним;

ІІ - помірний ризик;

ІІІ - значний ризик;

IV - високий ризик;

V (найнижча) - реалізований ризик.

Заборгованість за активами/наданими фінансовими зобов'язаннями, віднесеними до V категорії, є безнадійною.

Банк самостійно встановлює порядок визначення показника ризику акти-ву в межах діапазонів, визначених для відповідних категорій якості активів/на-даних фінансових зобов'язань, у тому числі з урахуванням кредитної історії боржника, а також іншої інформації, що забезпечує об'єктивну оцінку подій та обставин, які можуть свідчити про наявність ризиків погашення боргу боржни-ком із перевищенням строків, передбачених умовами договору, або невиконан-ням договірних умов.

Банк класифікує не вище V категорії якості актив, за яким більше ніж 50 відсотків боргу прострочено понад 90 днів.

Банк під час розрахунку резервів за активами/наданими фінансовими зобов'язаннями враховує вартість забезпечення відповідно до глави 4 розділу ІІ Положення [57].

Загальні вимоги до формування резерву за кредитами [57]:

1. Банк формує резерви за кредитами, наданими фізичним та юридичним особам (у тому числі банкам), які обліковуються за балансовими рахунками таких груп:

- строкові вклади (депозити), що розміщені в інших банках;

- кредити, що надані іншим банкам;

- кошти на вимогу інших банків (активні залишки);

- кредити, що надані за операціями репо суб'єктам господарювання;

- кредити, що надані за врахованими векселями суб'єктам господарю-вання;

- вимоги, що придбані за операціями факторингу із суб'єктами господа-рювання;

- кредити в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання;

- кредити в інвестиційну діяльність, що надані суб'єктам господарюван-ня;

- іпотечні кредити, що надані суб'єктам господарювання;

- кредити, що надані органам державної влади;

- кредити, що надані органам місцевого самоврядування;

- іпотечні кредити, що надані органам державної влади;

- іпотечні кредити, що надані органам місцевого самоврядування;

- кредити на поточні потреби, що надані фізичним особам;

- фінансовий лізинг (оренда), що наданий фізичним особам;

- кредити, що надані за врахованими векселями фізичним особам;

- іпотечні кредити, що надані фізичним особам;

- кошти на вимогу суб'єктів господарювання (активні залишки);

- кошти на вимогу фізичних осіб (активні залишки);

- кошти небанківських фінансових установ (активні залишки).

2. Банк на звітну дату розраховує розмір резерву за кредитом на індиві-дуальній основі як суму перевищення балансової вартості кредиту (без ураху-вання суми раніше сформованого резерву) над теперішньою вартістю поперед-ньо оцінених майбутніх грошових потоків за цим кредитом.

3. Банк на звітну дату розраховує розмір резерву за кредитами овердрафт та кредитними лініями, за якими невідомі кількість траншів і строк їх погашен-ня, як суму перевищення балансової вартості кредиту (без урахування раніше сформованого резерву) над сумою боргу за кредитом на дату розрахунку резер-ву, зваженого на показник безризиковості активу, і вартості забезпечення, зва-женої на відповідний коефіцієнт ліквідності забезпечення.

4. Банк, класифікуючи заборгованість за врахованим векселем, крім оцін-ки фінансового стану визначеної банком зобов'язаної за векселем особи, урахо-вує строк погашення боргу.

Банк класифікує вексель, заборгованість за яким прострочена:

- до 30 календарних днів включно - не вище ІV категорії якості;

-понад 30 календарних днів - за V категорією якості.

5. Банк під час розрахунку резерву за кредитними операціями враховує прийнятне забезпечення, передбачене цією главою, якщо воно надано на строк не менший, ніж строк користування активом. Банк бере до розрахунку резерву вартість забезпечення із коефіцієнтом ліквідності забезпечення, визначеним згідно з таблицею 9 Положення [57].

6. Банк формує резерви за коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках, коштами банків у розрахунках та коштами на вимогу (активними залишками). Банк визначає показник ризику за коштами, розміще-ними в інших банках-резидентах, залежно від оцінки стану обслуговування боргу в межах діапазонів, зазначених у таблиці 10 Положення [57].

Формування резерву за дебіторською заборгованістю [57]:

1. Банк формує резерв за дебіторською заборгованістю, яка обліковується за балансовими рахунками таких груп: дебіторська заборгованість за операціями з банками; дебіторська заборгованість за операціями з клієнтами банку; дебіторська заборгованість за операціями банку з фінансовими інструментами; дебіторська заборгованість за розрахунками з працівниками банку; дебетові суми до з'ясування; дебіторська заборгованість за господарською діяльністю банку.

Загальні вимоги до формування резервів за цінними паперами:

1. Банк формує резерви за цінними паперами, які класифіковані до порт-феля на продаж і портфеля до погашення, а також за інвестиціями банку, що не оформлені цінними паперами, та які обліковуються банком як:

- боргові цінні папери, що рефінансуються Національним банком Украї-ни, у портфелі банку на продаж та у портфелі до погашення;

- акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж;

- боргові цінні папери в портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення;

- інвестиції в асоційовані та дочірні компанії, що утримуються з метою продажу;

2. Банк формує резерви за цінними паперами залежно від їх класифікації до відповідного портфеля, виду цінних паперів (боргові цінні папери, акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком) та їх оцінки (за справедливою вартістю, за собівартістю або за амортизованою собівартістю).

Банк формує резерв за наданими фінансовими зобов'язаннями, які облі-ковуються за позабалансовими рахунками таких груп:

- гарантії, поручительства, акредитиви та акцепти, що надані банкам;

гарантії, що надані клієнтам;

- зобов'язання з кредитування, що надані банкам;

- зобов'язання з кредитування, що надані клієнтам.

1.2 Основні фактори брутто-доходності активних банківських операцій та нетто-доходності активно-пасивних банківських операцій на сучасному етапі розвитку банківської системи України

До доходних активних банківських операцій відносяться операції платно-го розміщення залучених у витратних пасивних банківських операціях ресурсів і вільних власних ресурсів банку та їх супроводження і обслуговування на принципах обов'язковості повернення в обумовлений час з метою отримання доходів.

До активних банківських операцій відносяться [1]:

- операції з мультивалютними готівковими коштами та банківськими металами;

- операції з надання міжбанківських кредитів;

- операції з надання кредитів юридичним та фізичним особам;

- операції вкладення ресурсів в придбання цінних паперів на перепро-даж або утримання до погашення;

- операції довгострокового інвестиційного вкладення частки власних ресурсів в статутні фонди інших суб'єктів господарювання з нефіксованим прибутком від їх діяльності;

- операції придбання за власні ресурси основних та нематеріальних засобів інфраструктури функціонування банку;

- позабалансові (угоди з негарантованим ймовірним рівнем доходу чи збитку) активні операції по наданню суб'єктам господарювання кредитних зобов'язань та платіжних гарантій на умовах комісійного доходу;

- позабалансові (угоди з негарантованим ймовірним рівнем доходу чи збитку) активні операції на валютному ринку та ринку цінних паперів.

Банківські ресурси для проведення активних банківських операцій є ре-зультатом пасивних банківських операцій по [1]:

- запозиченню платних кредитних коштів в НБУ та на ринку довгостро-кових та короткострокових міжбанківських кредитів;

- запозиченню платних довгострокових та короткострокових коштів у іноземних кредитних організацій;

- залученню поточних, короткострокових та довгосрокових депозитів юридичних осіб;

- залученню поточних, короткострокових та довгосрокових депозитів фізичних осіб;

- залученню коштів на ринку цінних паперів за рахунок емісії власних боргових зобов'язань банку;

- залученню довгострокових коштів інвесторів на умовах платного субординованого боргу (прирівненого до регулятивного капіталу банку);

- залученню на довгостроковій основі коштів акціонерів банку на умовах нефіксованого прибутку від володіння акціями банку, як публічного або при-ватного акціонерного товариства;

- капіталізації чистого прибутку від діяльності банку на постійній (роз-поділений в фонди ) або тимчасовій (нерозподілений прибуток) основах.

Додатково, в технології виконання активних та пасивних банківських операцій є операції створення відповідних обов'язкових або нормативних банквських резервів:

- обов'язкові зовнішні поворотні резерви як нормативний відсоток від залучених депозитів юридичних та фізичних осіб, що щоденно відраховуються на кореспондентський рахунок банку в Національному банку України [59-60];

- обов'язкові зовнішні неповоротні резерви як нормативний відсоток від залучених коштів фізичних осіб, що щомісячно перераховуються в Фонд гарантування вкладів фізичних осіб [54];

- нормативні внутрішні поворотні резерви банку на відшкодування ризи-ків кредитних операцій, операцій з цінними паперами, операцій дебіторської заборгованості та операцій з отримання нарахованих відсотків, що створюють-ся за рахунок додаткового нарахування операційних витрат на виконання активних операцій з відповідним прямим зменшенням прибутку банку до оподаткування [57].

Таким чином, брутто-доходом (результатом) активних банківських опера-цій є [48]:

- процентні брутто-доходи від всіх видів кредитних операцій як різниці між сумою наданого кредиту та поверненого кредиту з сплаченими відсотками за користування ним;

- комісійні брутто-доходи від операцій балансового та позабалансового обслуговування кредитних операцій, кредитних зобов'язань, гарантій та супут-ніх платіжних інструментів;

- комісійні брутто-доходи від обслуговування готівкового та безготівко-вого грошового обігу у національній та іноземній валютах;

- брутто-доходи від реалізації цінних паперів, придбаних на перепродаж;

- брутто-доходи, отримані при погашенні ЦП, придбаних до погашення;

- брутто-доходи від позабалансових операцій на валютному та фондовому ринках;

- брутто-витрати на створення резервів відшкодування можливих ризиків виконання активних операцій.

Для розрахунку "чистої доходності" активних банківських операцій, або нетто-доходності, за європейською методологією [4] та методологією НБУ [48] треба з брутто-доходів активних операцій вирахувати витрати на здійснення пасивних банківських операцій на платне запозичення та платне залучення бан-ківських ресурсів, тобто врахувати операційну собівартість активних банківсь-ких операцій.

На рис. П.1-П.3 Додатку П для пояснення схеми участі резервів відшко-дування ризику активних операцій в формуванні брутто-доходності активної кредитної операції наведені приклади 3-х типових "життєвих циклів" кредитної операції [23]:

1) номінального "життєвого циклу" кредиту, виданого на 13 місяців у розмірі 12 млн.грн. під річну відсоткову ставку 30% з щомісячним рівномірним поверненням 1/12 "тіла кредита" з 2-го місяця строку кредитування та щомісяч-ною сплатою відсотків (рис. П.1 Додатку П).

Як показує аналіз діаграм грошових потоків, наведених на рис. П.1 До-датку П, при видачі кредиту 2 класу ризику [57] банк створює резерв ризики 5% від суми кредита (600 тис. грн) та поступово зменшує його до нуля при поточ-ному зменшенні обсягу неповернутої частини кредиту. Брутто-доходність кре-дитної операції, наведеної на рис. П.1 Додатку П, становить (+ 2,25) млн грн, при цьому створений витратний внутрішній резерв банку у кінці операції лік-відується.

2) нестандартного "життєвого циклу" вищенаведеного кредиту, в якому позичальник з рівня неповернутого залишку кредиту у 4 млн.грн. переоформ-лює його пролонгацію на умовах:

- пролонгації строку кредиту з 13 міс. до 20 міс.;

- підвищення відсоткової ставки на період пролонгації з 30% річних до 50% річних;

- повернення "тіла пролонгованого кредиту" у розмірі 4 млн грн в кінці строку пролонгації;

- щомісячній сплаті нарахованих відсотків (рис. П.2 Додатку П).

Як показує аналіз діаграм грошових потоків, наведених на рис. П.2 До-датку П, при видачі кредиту 2 класу ризику [57] банк створює резерв ризики 5% від суми кредита (600 тис. грн) та поступово зменшує його при поточному зменшенні обсягу неповернутої частини кредиту.

При пролонгації кредиту з 10 міс. банк підвищує річну відсоткову ставку за користування кредитом до 50% та переводить ризик кредиту до 3 класу [57], створюючи резерв у 20% від "тіла кредита" (800 тис.грн)

Брутто-доходність успішної пролонгованої кредитної операції, наведеної на рис. П.2 Додатку П, становить (+ 3,916) млн грн, при цьому створений вит-ратний внутрішній резерв банку у кінці операції ліквідується. Слід відмітити, що для пролонгації кредитної операції на 7 міс. банк повинен мати можливість на цей строк залучити додатково 4 млн грн депозитних коштів, що додатково підвищить собівартість кредитної операції, а показник брутто-доходності у 3,916 млн. грн у пролонгованій операції (20 міс.) при брутто-доходності у 2,250 млн. грн стандартної операції (13 міс.) не може бути порівняним.

3) нестандартного збиткового "життєвого циклу" вищенаведеного кре-диту, в якому позичальник з рівня неповернутого залишку кредиту у 4 млн.грн. переоформлює його пролонгацію на умовах:

- пролонгації строку кредиту з 13 міс. до 20 міс.;

- підвищення відсоткової ставки на період пролонгації з 30% річних до 50% річних;

- повернення "тіла пролонгованого кредиту" у розмірі 4 млн грн в кінці строку пролонгації;

- щомісячній сплаті нарахованих відсотків.

Але з 19 місяця кредиту позичальник банкрутує, перестає сплачувати на-раховуємі банком ще 5 місяців відсотки та не повертає "тіло кредиту" у розмірі 4 млн грн. Банк через 5 місяців припиняє нарахування відсотків та переходить до процедури судового стягнення заборгованості з позичальника - банкрута за рахунок реалізації заставного майна та додаткового арешту майна позичаль-ника (рис. П.3 Додатку П).

Як показує аналіз діаграм грошових потоків, наведених на рис. П.3 До-датку П, при видачі кредиту 2 класу ризику [57] банк створює резерв ризики 5% від суми кредита (600 тис. грн) та поступово зменшує його при поточному зменшенні обсягу неповернутої частини кредиту.

При пролонгації кредиту з 10 міс. банк підвищує річну відсоткову ставку за користування кредитом до 50% та переводить ризик кредиту до 3 класу, створюючи резерв у 20% від "тіла кредита" (800 тис.грн). З 19 місяця банк пе-реводить кредит у 4 клас ризику, створюючи резерв ризику у розмірі 50%, а з 24 місяця перводить кредит у 5 клас ризику [57], створюючи резерв ризику у розмірі 100% "тіла неповерненого кредиту" + сума нарахованих за 5 міс. та несплачених відсотків за користування кредитом (4,833 млн. грн).

Брутто-доходність збиткової пролонгованої та простроченої кредитної операції, наведеної на рис. П.3 Додатку П, становить (- 4,833) млн грн, при цьо-му створений витратний внутрішній резерв банку повністю покриває збиток від кредитної операції до моменту надходження коштів від ліквідації позичаль-ника.

Слід відмітити, що для пролонгації кредитної операції на 12 міс. банк по-винен мати можливість на цей строк залучити додатково 4 млн грн депозитних коштів, що додатково підвищить собівартість кредитної операції, а показник брутто-збиткості у -4,833 млн. грн у пролонгованій операції (24 міс.) при брут-то-доходності у 2,250 млн. грн стандартної операції (13 міс.) не може бути порівняним, оскільки операції мають додатково ще й різну ресурсну собівар-тість.

Таким чином, проведений аналіз типових 3-х "життєвих циклів" кредит-ної операції показує [23]:

1. Розрахунковий витратний резерв відшкодування ризиків кредитної операції є невід'ємним елементом операційного обліку брутто-доходності ак-тивної кредитної операції при будь-якому відхиленні реальних умов "життє-вого циклу" кредитної операції від планового;

2. Брутто-доходність пролонгованих та пролонговано-прострочених кре-дитних операцій не є порівняльним показником з брутто-доходністю стандарт-ної кредитної операції за рахунок різних середньозважених ставок кредиту та різних обсягів платності за додаткове залучення необхідних кредитних ресурси (собівартість кредитної операції).

Єдиним методологічно правильним показником ефективності таких опе-рацій є нетто-доходність з врахуванням собівартості додаткового ресурсного забезпечення затягування в часі планового закінчення кредитної операції.

Щодо факторів, які впливають на брутто-дохідність кредитної операції, то всі вони зосередженні в рівні відсоткової ставки за користування кредитом, при формуванні якого банк враховує внутрішні та зовнішні фактори.

До зовнішніх факторів впливу на рівень відсоткової кредитної ставки банку відносяться [24]:

- ринковий попит економіки на банківські кредити та платоспромож-ність юридичних та фізичних осіб;

- рівень споживчої та виробничої інфляції в економіці (рис. В.2 Додатку В);

- рівень стабільності курсу національної валюти до іноземних валют (рис. В.1 Додатку В);

- облікова ставка та ставка рефінансування банків Національним банком України (рис. В.3 Додатку В);

- середній рівень конкурентної відсоткової ставки кредитів, надаваємих іншими банками банківської системи України (Додаток Г);

- середній рівень відсоткової ставки оперативного залучення ресурсів на ринку міжбанківських кредитів в залежності від строку та валюти (Додаток Г).

До внутрішніх факторів впливу на рівень відсоткової кредитної ставки банку відносяться [24]:

- обсяг, строк та валюта кредитування;

- якість застави кредиту, наявність кредитних гарантій інших банків або суб'єктів господарювання, кредитна історія та поточна платоспроможність позичальника, розрахунковий рівень ризику неповернення кредиту;

- наявність джерел для формування кредитних ресурсів (повернення частки виданих кредитів, додаткове залучення платних ресурсів);

- ставка витратності сформованих кредитних ресурсів для видачі кредиту;

- прогнозний рівень витрат на оформлення та супроводження кредиту

- середній срок повернення сформованих кредитних ресурсів та ризик виникнення строкового "гепу" і відповідного зростання витрат на додаткове залучення ресурсів;

- розрахунковий рівень маржі доходності від кредитної операції та її порівняння з доходністю альтернативних видів вкладення в активні операції банку.

Таким чином, при розрахунку ставки кредитування в кредитній угоді банк на проектному етапі кредитної операції застосовує підхід оцінки не брутто-доходності операції, а нетто-доходності (чистий відсотковий дохід).

Щоденний рівень брутто-доходності кредитного портфелю банку на кінець робочого дня дати розраховується в комплексі "Операційний день банку" за формулою [25]:

(1.1)

де - поточний рівень неповернутих залишків j-го кредиту на момент часу "життєвого циклу кредиту", на який здійснюється нарахування відсоткової ставки доходів;

- поточний рівень відсоткової ставки j-го кредиту на момент часу "життєвого циклу кредиту";

- поточна (змінна) кількість кредитів в кредитному портфелі банку на момент часу .

Щоденний рівень нетто-доходності кредитного портфелю банку на кінець робочого дня дати розраховується в комплексі "Операційний день банку" за формулою [25]:

(1.2)

де - поточний рівень неповернутих залишків p-го депозиту (p=1,…,N1) на момент часу "життєвого циклу депозиту", за який здійснюється нарахування відсоткової ставки витрат;

- поточний рівень відсоткової ставки j-го кредиту (j=1,…,N) на момент часу "життєвого циклу депозиту";

- поточна (змінна) кількість депозитів в депозитному портфелі банку на момент часу .

При цьому щоденно на момент часу витримується рівність змінних у часі сум залишків виданих кредитів та залучених депозитів:

(1.3)

Брутто -доходність кредитного портфелю за звітний період часу розраховується як сумма щоденних брутто-доходностей кредитного портфелю банку мінус сальдо різниці нарахованих сумарних резервів відшкодування кредитного ризику на кінець та початок розрахункового періоду:

операційний дохідність банківський кризовий

(1.4)

Нетто-доходність кредитного портфелю за звітний період часу

розраховується як сумма щоденних нетто-доходностей кредитного портфелю банку мінус сальдо різниці нарахованих сумарних резервів відшкоду-вання кредитного ризику на кінець та початок розрахункового періоду:

(1.5)

В формулах (1.4-1.5) враховується, що частка процентних доходів кредитного портфелю за звітний період часу використовується на зростання /зменшення обсягів відшкодування ймовірних ризиків кредитного портфеля.

Алгоритм розрахунку брутто та нетто-доходностей кредитного портфелю за наданим алгоритмом нарахування (1.1)-(1.5) є найбільш точним, оскільки враховує всі процеси змінної за період кількості кредитів та депози-тів в кредитному та депозитному портфелі банка, при цьому враховується, що за звітний період частина кредитів та депозитів пройшли повні "життєві цик-ли", а частина кредитів та депозитів знаходяться на певному індивідуальному етапі "життєвого циклу".

В той же час теоретичний алгоритм (1.1)-(1.5) доступний для розрахун-ків тільки у внутрішньобанківському комплексі "Операційний день банку" для відділів економічного аналізу банку та казначейства банку які на сучасному рівні здійснюють поточне комплексне управління активами та пасивами банку. Традиційно при цьому в банку бухгалтерське нарахування відсотків за депози-тами та кредитами, а також класифікація ступеню ризиків кредитів в банку здійснюється 1 раз на місяць ( 30-31 числа кожного місяця) за результатами аналізу фактичного надходження / не надходження нарахованих (24-25 числа кожного місяця) кредитних відсотків і (30-31 числа) депозитних відсотків та фактичного повернення / не повернення частки кредитів. Відповідно, розрахун-ковий період для розрахунків за формулами (1.4)-(1.5) повинен бути кратним 1 місяцю.

На рис. Г.1-Г.10 Додатку Г наведені статистичні дані Національного банку України щодо динаміки середніх по банківській системі України щоденних значень ставок депозитів (банківських залучених ресурсів) та ставок наданих кредитів в розрізі клієнтів (банки, юридичні особи, фізичні особи), валют (в національній валюті, в іноземній валюті) та строків(короткострокові, довгострокові) у 2011-2014 рр. [94].