Ринок страхування життя в України: аналіз та стратегія розвитку

Для українського ринку страхування життя найбільш прийнятною організаційно-правовою формою є акціонерна - 87% загальної кількості компаній. Товариств взаємного страхування в Україні не має.

Збільшення кількості товариств із додатковою відповідальністю за останні роки з 7% в 2004 р. до 13% в 2007 р. пов'язано з більш ліберальним законодавством у відношенні цієї організаційно-правової форми, у т. ч. відсутністю вимоги реєстрації в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку (табл. 2.1)

Таблиця 2.1

Розподіл компаній страхування життя в залежності від організаційно-правової форми за 2001-2007 рр. [21]

Показники	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007
Акціонерні товариства (закриті і відкриті)	17	19	22	28	40	43	48
Товариства з додатковою відповідальністю	0	0	0	2	5	7	7
Разом	17	19	22	30	45	50	55

Ринок страхування життя в основному зосереджений у столиці і промислових центрах. Зокрема, на кінець 2007 року у Києві працювали 41 страхові компанії, Харкові - 4, Дніпропетровську, Запоріжжі й Одесі - по 2. У західному регіоні невелика кількість страховиків пов'язана з відсутністю в ньому великих промислових підприємств, також дуже низькою платоспроможністю населення (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Страхові компанії по страхуванню життя в територіальному розрізі за період з 2000 по 2006 рік [22]

Регіони	2004	2005	2006	2007
	од.	%	од.	%	од.	%	од.	%
Центральний	19	63,3	32	71,1	36	72	41	74,55
Східний	7	23,3	7	15,6	7	14	7	12,75
Південний	3	10	4	8,9	4	8	4	7,27
Західний	1	3,3	2	4,4	3	6	3	5,45
Разом	30	100	45	100	50	100	55	100

Таким чином 40% страховиків, що активно працюють у сфері страхування життя, знаходяться в Києві, при цьому їхня питома вага в надходженні страхових платежів складає близько 90%. Однак необхідно, щоб органи державного управління розробили систему юридичного та економічного регулювання щоб регіони також мали широкий вибір страхових програм зі страхування життя.

Починаючи з 2001 року абсолютна величина страхових платежів зі страхування життя почала стрімко зростати (табл. 2.3). Однак його частка у ВВП як і раніше складає менше чим 1%.

Таблиця 2.3

Динаміка розвитку страхування життя в Україні за період з 2001 по 2007 рр.

Показники по роках	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007
Страхові премії, млн. грн.	10,1	15,7	23,9	72,9	186,9	321,3	450,6
Страхові виплати, млн. грн.	9,2	4,8	2,7	2,6	11,8	23,5	27,8
Рівень виплат (співвідношення виплат до платежів), %	91,1	30,6	11,3	3,6	6,3	3,0	3,6
Сформовані страхові резерви, млн. грн.	20,4	15,9	24,9	50,8	161,9	418,9	563,8

Надходження валових страхових платежів по страхуванню життя за 2006 рік склали близько 150,6 млн. грн. Експерти Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України вважають, що більш ніж шестикратний ріст платежів у порівнянні з 2004 роком (72,9 млн. грн.) пов'язаний з підвищенням купівельної спроможності населення, розвитком іпотеки, формуванням середнього класу і деяких переваг програм страхування у порівнянні з іншими видами забезпечення [21].

Страхові виплати за 2006 рік становили 23,5 млн. грн., що на 11,7 млн. грн. більше ніж у попередньому році (табл. 2.3). В 2007 році страхові виплати вже 27,8 млн. грн.

У 2006 році приріст збору премій зі страхування життя склав 72 %. У 2007 році обсяг чистих страхових премій зі страхування життя 450,5 млн. грн.

У 2007 році загальний обсяг сформованих страхових резервів зі страхування життя склав 563,8 млн. грн. (рис. 2.1). Роль цих коштів у насичені економіки України довгостроковими інвестиційними ресурсами постійно зростає.

Рис. 2.1. Сформовані резерви зі страхування життя станом на кінець періоду, млн. грн.

З 2001 року показник співвідношення страхових виплат к страховим платежам почав стрімко падати до 3,6 % в 2004 році. В 2005 році цей показник збільшився на 2,7 %, але в 2007 році року він становив 3,6 %.

У цілому, намітився незначний ріст, страхування життя в Україні. Це пов`язано з підйомом економічного добробуту населення, а також з інтенсивною роботою компаній по страхуванню життя, створених з 2001 по 2007 роки, що використовують сучасні форми і методи продажів страхових послуг. Незважаючи на це, є проблеми, які на наш погляд заважають розвитку страхування життя в Україні [23]:

- нестабільність політичної ситуації;

- відсутність надійних інвестиційних інструментів, а також відсутність гарантій збереження вкладених коштів;

- зміни в соціальній сфері, що у силу своєї невизначеності на даний час стримують розвиток страхування життя;

- інфляція, нестійкість національної валюти;

- відсутність вільних коштів у підприємств і населення;

- низька страхова культура населення, страхових посередників і деяких страховиків.

Показником, що характеризує ефективність страхування є показник - рівень виплат. Найвищий рівень виплат був у 1997 році і складав 125% потім він поступово почав падати до 92 % в 2001 році (рис. 2.2).



Рис. 2.2. Рівень страхових виплат по страхуванню життя за 1995 - І півріччя 2007 рр.

Таким чином, можна зробити висновок, що незважаючи на позитивні зрушення які здійснилися в останні роки, галузь страхування життя в Україні треба серйозно реформувати, враховуючи її теперішній стан, а також соціальне значення та притаманний цій галузі потужний інвестиційний потенціал.

Перспективи ринку страхування життя залежатимуть не тільки від кількісного чи якісного складу ринку, а й від подальшого розвитку законодавчої бази, що регулює страховий бізнес, а також від створення сприятливої системи оподаткування компаній та інституту страхових посередників.

2.2 Організація роботи ЗАТ «УАСК Аска-життя»

ЗАТ «УАСК Аска-життя» було створено в березні 1996 року. «Аска-життя» входить до складу страхової групи «Аска», що є лідером страхового ринку України. «Аска-життя» займає активну позицію на українському страховому ринку, бере участь у розробці методичних документів, законів, нормативних актів, які дозволять страхуванню життя зайняти належне місце в економіці України.

Згідно з рейтингами Міністерства фінансів України «Аска-життя» традиційно належить до п'ятірки кращих компаній України, які здійснюють страхування життя [24].

У 2000 році голову правління «Аска-життя» було визнано переможцем у номінації «Страховик року - 2000».

2000-2001 рр. - стають етапними роками в розвитку компанії: значно зростає фінансова потужність, триває розроблення нових страхових продуктів.

У 2002 - 2003 рр. - «Аска-життя» - переможець Третього Всеукраїнського конкурсу «Страховий Інтернет України - 2003» у номінаціях «Відкриття року» та «Дизайн». ”

У 2007 році загальний обсяг страхових премій УАСК «Аска-життя» склав 26 382,9 тис. грн. На 31.12.2007 страхові резерви компанії складали 71 974,8 тис. грн.

Частка страхових платежів, спрямована у страхові резерви, становить 74%. Це свідчить про виважену й фінансово обґрунтовану політику компанії щодо акумулювання ресурсів у математичних резервах.

Компанія проводить щоденну роботу щодо вивчення ринків інвестицій для забезпечення високої прибутковості страхових резервів. Відповідно до Закону України «Про страхування» 85 % (4 351,2 тис. грн.) одержаний інвестиційний дохід був спрямований на збільшення страхових резервів, що забезпечило клієнтам компаній додатковий інвестиційний прибуток [24].

Статутний фонд компанії становить 18 млн. грн. що повністю відповідає вимогам Закону України «Про страхування» та розпорядженню Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг № 56 від 16.06.2003 р.

Структуру активів «Аска-життя» представлено на рис. 2.3.

Рис. 2.3. Структура активів ЗАТ «УАСК Аска-життя» наприкінці 2007 року, % [24]:

1 - Грошові кошти.

2 - Необоротні активи.

3 - Довгострокові інвестиції.

4 - Незавершене будівництво.

5 - Інші активи.

Таким чином, 58% всіх активів «Аска-життя» складають грошові кошти. Це пов'язано із необхідністю будь-якої компанії, особливо тієї, що займається страхуванням життя, мати необхідний запас абсолютно ліквідних ресурсів для термінового страхового відшкодування. Причому запас грошових коштів має бути як на розрахунковому рахунку, так і в касі підприємства.

Друге місце - 32% - посідають довгострокові інвестиції. Відомо, що в розвинутих країнах страхові компанії є активними інвесторами в економіці відповідних держав. Це пов'язано, в основному, з наступним. З одного боку, на відміну від звичайного підприємства, де спочатку авансуються певні фінансові ресурси у виробництво, а потім за успішної реалізації формуються доходи, в страховій компанії все навпаки.

Особливість функціонування страховиків полягає в тому, що спочатку формуються певні грошові ресурси завдяки страховим внескам клієнтів, і лише потім, причому за певної ймовірності настання страхового випадку, компанія здійснює виплати страхового відшкодування [11]. Якщо ж страхового випадку так і не сталося, страховий внесок клієнта повністю залишається в розпорядженні страхової компанії. Все це формує достатні фінансові ресурси для інвестування в економіку з боку страхової компанії.

Окрім того, якщо йдеться про пенсійне страхування, або, наприклад, про страхування до шлюбу, відповідне страхове відшкодування здійснюється компанією лише через декілька років, протягом яких внески страхувальників можуть бути також активно використаними та інвестованими в економіку країни.

Відомо також, що на відміну від підприємства, для страхових компаній немає вимог щодо структури отриманих доходів. Мається на увазі те, що для підприємств основною діяльністю вважається, та, що формує переважну частину його доходів та є основною метою його створення. Страхових компаній це не стосується, тому вони можуть та навіть мають активно інвестувати в економіку.

На жаль, часто при певних масових стихійних лихах, коли населення втрачає не тільки майно, а і здоров'я, життя, багато страхових компаній не в змозі одночасно виплатити страхові відшкодування всіх страхувальникам, у зв'язку з чим стають банкрутами. Для уникнення такої ймовірності, саме інвестування дозволяє компаніям сформувати необхідні резерви та покрити збитки від основної страхової діяльності.

Розвитку страхування життя та відповідно активному інвестуванню в економіку України має сприяти і те, що за вітчизняним законодавством внески зі страхування життя не оподатковуються. Це не стосується випадків дострокового припинення договору страхування життя (окрім випадку смерті), коли зі страхових внесків компанія буде змушена сплатити 6% до бюджету.

Нагадаємо також, що в Україні система оподаткування страхової компанії є дещо диверсифікованою. Так, з доходів від страхової діяльності компанія повинна сплатити 3%. Щодо неосновної (фінансової, інвестиційної) діяльності, то при розрахунку компанія визначає не дохід, прибуток, з якого сплачується 25%.

Необоротні активи, які в «Аска-життя» складають 6% від активів, також відіграють важливу роль у функціонуванні страхової компанії. З одного боку, враховуючи те, що галузь страхування побудована на довірі клієнтів, необоротні активи страхової компанії повинні бути певним чином представницькі. Страхова компанія повинна розташовуватися у зручному місці, а в офісі має бути все необхідне для прийому клієнтів, в тому числі зручні меблі. Необхідним для страхової компанії є засоби сучасного зв'язку, сучасна комп'ютерна техніка і т.д.

З іншого боку, з-за специфіки діяльності, страхова компанія має бути мобільною, тобто володіти автотранспортом для оперативного виїзду на місце страхової події, оцінки певного об'єкту для визначення страхової суми, пошуку нових ринків для збуту страхових послуг тощо.

Тенденції розвитку законодавчої бази, яка регулює ринок страхування життя (ухвалення нової редакції ЗУ «Про оподаткування доходів фізичних осіб» і ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»), підтверджують перспективи подальшого розвитку цього бізнесу та збільшення попиту на послуги як з боку організацій, так і з боку приватних осіб.

Структура розміщення страхових резервів ЗАТ «УАСК «Аска-життя» наприкінці 2007 року, тис. грн.: акції та облігації - 17 787,6; кредити страхувальникам - 96,0; грошові кошти - 1 958,2; депозити - 47 544,8; нерухомість - 4 588,2. Таким чином, переважна більшість - 66% резервів - зберігається у вигляді депозитів, та 25% - це цінні папери. Треба зазначити, що така структура характерна для багатьох банківських та небанківських фінансових установ України, що пов'язано із недосконалістю та становленням вітчизняного фондового ринку.

Резерви із страхування життя формуються страховиком відповідно до Правил розміщення страхових резервів зі страхування життя, затверджених Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг № 2875 від 26 листопада 2004 року.

Динаміку доходів і витрат страхової діяльності «Аска-життя» представлено в табл. 2.4.

Таблиця 2.4

Динаміка доходів і витрат страхової діяльності, тис. грн.

Роки	Обсяг зібраних платежів	Страхові виплати та викупні суми
2003	1 246,2	28,9
2004	5 205,5	265,8
2005	20 449,7	1 168,2
2006	28 695,4	550,6
2007	26 382,9	5 344,1

Так, наприклад, за 5 років обсяг зібраних платежів компанії зріс в 21 раз з 1246,2 тис. грн. в 2003 році до 26382,9 тис. грн. в 2007 році, що свідчить про досить потужну динаміку розвитку даного страховика.

ЗАТ «УАСК «Аска-життя» здійснює добровільне страхування здоров'я на випадок хвороби, що сталася під час дії договору страхування.

Основні показники діяльності ЗАТ «УАСК Аска-життя» наведено в додатках А-Г.

Договір страхування укладається на випадок смерті, встановлення інвалідності або тимчасової непрацездатності застрахованої особи внаслідок хвороби, яка виникла під час дії договору страхування та входить до одного із наступних класів хвороб: інфекційні та паразитарні хвороби; новоутворення; хвороби ендокринної системи; хвороби крові та кровотворних органів; психічні розлади; хвороби нервової системи; хвороби системи кровообігу; хвороби органів дихання; хвороби органів травлення; хвороби сечостатевої системи; хвороби шкіри та підшкірної клітчатки; хвороби кістково-мязової системи.

Страхова сума визначається за згодою сторін. Страховий тариф залежить від статі, віку Застрахованої особи та строку дії договору страхування та складає при терміні страхування 1 рік від 0,1% до 12% від страхової суми.

Страхова виплата здійснюється застрахованій особі або вигодонабувачу, призначеному Страхувальником у договорі страхування. У разі смерті Застрахованої особи розмір страхової виплати складає 100% страхової суми, уразі встановлення їй інвалідності або при тимчасовій непрацездатності, розмір страхової виплати визначається у договорі страхування.

Виплата страхової суми відбувається у випадку дожиття Застрахованої особи до закінчення терміну дії договору або у випадку ї смерті. Страхова виплата подвоюється, якщо причиною смерті став нещасний випадок. Якщо ж смерть настала внаслідок ДТП - страхова сума збільшується в три рази. При цьому страхова сума по ризику смерті виплачується в повному обсязі, незалежно від того, коли настала смерть Застрахованого - на початку дії договору, у середині або наприкінці. У випадку настання смерті у перші шість місяців дії Договору з причини іншої ніж внаслідок нещасного випадку, страхова сума не виплачується, а повертаються сплачені страхові внески в повному обсязі.

Сума, зазначена в полісі, є мінімальною гарантованою до виплати і розраховуються виходячи з чотирьох складних річних відсотків. Фактична страхова виплата враховує також бонуси від участі в інвестиційному доході від розміщення страхових резервів в пропорції: 85% - клієнтові, 15% - компанії відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування».

Додатково Ви можете убезпечити себе від втрати працездатності в результаті нещасного випадку, визначивши для цього окрему страхову суму і сплачуючи додатковий внесок - 0,32% від обраної суми. Страхова виплата по додатковому покриттю здійснюється пропорційно відсотку втрати працездатності, починаючи з 25%.

Будь-яка страхова виплата здійснюється вигодонабувачам протягом 15 днів з моменту подачі всіх необхідних документів у компанію. За Вашим бажанням на момент одержання страхової виплати, вона може бути здійснена відразу в повному обсязі або у вигляді щомісячних виплат протягом визначеного терміну або довічно.

Ціна страхового полісу залежить від віку застрахованого, стану його здоров`я, професії, статі визначеної ним страхової суми, строку страхування, а також обраної періодичності сплати страхових внесків (щорічно або раз у пів року).

Далі розглянемо особливості програм зі страхування життя, які пропонує на ринку страхування життя ЗАТ «УАСК «Аска-життя».

1. Програма «Надбання». Страхувальник - фізична особа віком від 18 років до 70 років. Застрахована особа - фізична особа віком від 18 років до 60 років. Страхові випадки: дожиття; смерть, смерть внаслідок нещасного випадку, смерть внаслідок нещасного випадку на транспорті; інвалідність першої групи внаслідок нещасного випадку.

Програма «Надбання» передбачає: виплату страхової суми по дожиттю одноразово або у вигляді послідовних виплат (ануїтету); інвестиційний дохід від розміщення коштів страхових резервів; виплату у разі природної смерті застрахованої особи: 1-й рік - 15% від страхової суми, 2-й рік - 25% від страхової суми, 3-й рік - 35% від страхової суми; виплату страхової суми у разі смерті застрахованої особи внаслідок нещасного випадку; збільшення виплати на 50% від страхової суми, якщо смерть застрахованої особи сталась внаслідок нещасного випадку на транспорті; виплату страхової суми у разі встановлення застрахованій особі І групи інвалідності внаслідок нещасного випадку.

Термін дії договору страхування: 10 років, 15 років, 20 років. Валюта страхування: гривня, долар США, євро. Періодичність сплати страхових внесків: щорічно, раз на пів року, щоквартально або щомісячно.

Приклад програми «Надбання»: жінка, вік 30 років, щорічний внесок - $1000, термін дії договору - 20 років, страхова сума (СС) - $23916,26, інвестиційний дохід гарантований (ІДГ)* - 4%, інвестиційний дохід прогнозований (ІДП)** - 8% (табл. 2.5).

2. Програма «Молодість». Особливості програми: страхувальник - фізична особа (жінки віком від 18 років до 55 років, чоловіки віком від 18 років до 60 років); застрахована особа - дитина віком від 3 років до 17 років.

Програма «Молодість» передбачає: виплату страхової суми по дожиттю дитини одноразово або у вигляді послідовних витрат (ануїтету); виплату страхової суми у разі смерті застрахованої особи; інвестиційний дохід від розміщення коштів страхових резервів; додаткове страхування (за вибором страхувальника).

Термін дії договору страхування: 10 років, 15 років. Валюта страхування: гривня, долар США, євро.

Періодичність сплати страхових внесків: щорічно, раз на пів року, щоквартально або щомісячно.

Додаткове страхування: надійний фінансовий захист застрахованої особи на випадок смерті страхувальника та на випадок встановлення страхувальнику І групи інвалідності.

Таблиця 2.5

Страхове покриття за програмою «Надбання»

Страхова подія	Страхове покриття
Дожиття	Гарантоване: 23916,26 (СС) Очікуване: $ 35036,76 = СС+ІДП**
Природна смерть	1 рік - 15% від СС = $3587,44 2 рік - 25% від СС = $5979,07 3 рік - 35% від СС = $8370,69 з 4-го року - 100% від СС = $239,26+ІДП**
Смерть внаслідок ДТП	$35874,39 = СС + 0%
Смерть внаслідок Нещасного випадку	$23916.26
Інвалідність І групи в результаті нещасного випадку	$23916.26

* Інвестиційний дохід гарантований (4%), врахований в розмірі страхової суми

** Інвестиційний дохід прогнозований може бути більший або менший в залежності від загальної економічної ситуації.

Приклад програми «Молодість»: страхувальник - батько віком 30 років, застрахована особа - дочка 3 роки, щорічний внесок - $500, термін дії договору - 15 років, страхова сума за основним страхуванням (СС) - $8784,98, інвестиційний дохід гарантований (ІДГ)* - 4%, інвестиційний дохід прогнозований (ІДП)** - 8%, страхова сума за додатковим страхуванням (ССД)*** - $10000, щорічний внесок за додатковим страхуванням - $132,29.

Страхове покриття за програмою «Молодь» представлено в табл. 2.6.

3. Програма «Заповіт». Страхувальник - фізична особа віком від 18 років до 70 років, застрахована особа - фізична особа віком від 18 років до 70 років.

Програма «Заповіт» передбачає: виплату страхової суму разі смерті застрахованої особи. Виплата за вибором страхувальника здійснюється вигодонабувачу (спадкоємцю застрахованої особи) або шляхом оплати вартості ритуальних послуг; термін дії договору страхування - довічно (з моменту укладання до смерті застрахованої особи).

Таблиця 2.6

Страхове покриття за програмою «Молодь»

Страхова подія	Страхове покриття
Дожиття застрахованої Особи	Гарантоване: $ 8784,98 Очікуване: $ 12339,41 = $ 8784,98+ІДП**
Інвалідність І групи Страхувальника, Смерть Страхувальника (наприклад, на7 році Страхування)	Припинення сплати страхових внесків $4000 - майбутні страхові платежі за 8 років (МП) $6000=ССД-МП - виплачується Вигодонабувачу $8784,98+ІДП** - виплачується дитині при дожитті
Смерть Застрахованої особи	$8784,98+ІДП**

* Інвестиційний дохід гарантований (4%), врахований в розмірі страхової суми

** Інвестиційний дохід прогнозований може бути більший або менший в залежності від загальної економічної ситуації.

*** Розмір страхової суми за додатковим страхуванням обирається рівним або більшим за суму страхових внесків, яку Страхувальник повинен сплатити за страхуванням життя дитини протягом всього терміну дії договору.

Валюта страхування: гривня, долар США, євро.

Періодичність сплати страхових внесків: одноразово або щорічно протягом перших трьох років дії договору страхування.

Приклад програми «Заповіт»: застрахована особа - жінка віком 55 років, страхувальник - та сама особа; термін дії договору - довічно; валюта страхування - долар США; страхові випадки - смерть; вигодонабувач - син віком 30 років.

Одноразово застрахована особа вносить на власний персоніфікований рахунок до Страхової «Аска-життя» платіж $5618,74 або протягом 3 років щорічний платіж $1964,61.

Під час дії договору страхування застрахована особа буде знаходитись під страховим захистом (розмір страхової суми - $10000).

У разі настання смерті застрахованої особи - син застрахованої особи отримає $10000 плюс інвестиційний дохід за результатами фінансової діяльності компанії. Чим більше термін дії договору страхування, тим більше страхова сума. Наприклад, при терміну дії договору страхування 10 років страхова сума з урахуванням інвестиційного доходу прогнозовано складе $14141,46. інвестиційний дохід прогнозований може бути більший або менший в залежності від загальної економічної ситуації.

4. Програма «Корпоративний захист» гарантує працівнику: виплату заощаджень. Після закінчення строку дії договору страхування Страхова компанія «Аска-життя» здійснює виплату. Страхова сума по дожиттю сплачується одноразово або у вигляді (ануїтету). Виплату інвестиційного доходу. Дохід від розміщення коштів страхових резервів іде на збільшення розміру страхових виплат. Індивідуальний страховій резерв формується по кожному працівнику окремо.

Гарантії збереження: кошти резервів із страхування життя не можуть використовуватися страховою компанією для погашення будь-яких зобов'язань, крім тих, що відповідають договору страхування життя.

Конфіденційність: відповідно до законодавства України, відомості щодо вигодонабувачів і застрахованих осіб, страхових сум і страхових платежів та інша подібна інформація розголошенню не підлягають.

За законодавством України (ст. 183 Цивільного кодексу України) договір страхування життя є неподільним і при розподілі майна залишається у застрахованої особи (працівника) [13].

Під час дії договору страхування для працівника і його родини діє захист на випадок настання непередбаченої події (смерті).

Особливості програми: страхувальник - юридична особа, застрахована особа - фізична особа віком від 18 років до 60 років, страхові випадки: дожиття, смерть.

Програма корпоративний захист передбачає: виплату страхової суми одноразово або у вигляді послідовних виплат (ануїтету) після закінчення строку дії договору страхування; інвестиційний дохід від розміщення коштів страхових резервів; виплату страхової суми у разі смерті застрахованої особи.

Термін дії договору страхування: 10 років, 15 років; валюта страхування: гривня, долар США, євро; періодичність сплати страхових внесків: щорічно, раз на півроку, щоквартально або щомісячно.

Приклад програми «Корпоративний захист»: страхувальник - підприємство, застрахована особа - працівник підприємства - чоловік 30 років.

Підприємство обрало: страхову суму при дожитті - 30 000 грн., страхову суму на випадок смерті - 18 000 грн., термін дії договору страхування - 10 років, підприємство вносить на персоніфікований рахунок працівника щомісячний страховий внесок - 241,15 грн. У разі смерті працівника протягом терміну дії договору страхування (10 років) спадкоємці отримують 18 000 грн.

При дожитті працівник отримує страхову суму 30 000 грн., збільшену на інвестиційний дохід або за вибором щомісячні виплати: 302,72 грн. протягом 10 років, 180,67 грн. протягом 20 років, 141,99 грн. протягом 30 років. У разі смерті працівника до закінчення строку виплат, спадкоємці отримують невиплачені кошти.

РОЗДІЛ 3. Перспективи розвитку ринку страхування в Україні

3.1 Недоліки та проблеми функціонування суб'єктів ринку страхування життя

Страховий ринок України останні роки демонстрував швидкі темпи зростання відносних кількісних параметрів. Проте його якісні, а також абсолютні показники так і не досягнули рівня розвинутих західних держав. Страхові компанії не стали потужними інституційними інвесторами, здатними акумулювати заощадження населення та трансформувати їх в інвестиційні ресурси. Ситуація ускладнилась світовою фінансовою кризою, що внесла свої корективи в розвиток страхового ринку та зумовила нові загрози.

Незважаючи на високі темпи зростання кількісних показників, інституційні та функціональні характеристики вітчизняного ринку страхування життя в цілому не відповідають реальним потребам держави та європейським стандартам. Зокрема, частка премій українських страховиків складає біля 0,2 % загальних премій в Європі [25].

У середньому на душу населення в Україні припадає лише 52 євро страхових премій, що значно менше, ніж в інших європейських країнах (наприклад, у Німеччині - 1250 євро та у Польщі - 120 євро). У 2007 р. показник співвідношення валових страхових премій і валового внутрішнього продукту в Україні становив усього 2,5 % (чистих премій - 1,7 %), тоді як у провідних країнах цей показник дорівнює 8-16 %. Обсяги страхових премій за договорами страхування життя складали лише 4,3 % їх загального обсягу, у той час як в країнах Європейського Союзу цей вид страхування є домінуючим [26].

Відставання якісних параметрів вітчизняного страхового ринку та гальмування інвестиційної активності страхових компаній зумовлені низкою хронічних, накопичених проблем:

- недосконалістю нормативно-правового регулювання у сфері страхування, недостатньою відповідністю чинного законодавства вимогам європейських стандартів [27];

- недостатністю ліквідних фінансових інструментів для проведення ефективної політики інвестування коштів що є гострою проблемою забезпечення довгострокових зобов`язань за договорами страхування життя;

- низьким рівнем капіталізації вітчизняних страховиків [28];

- зволіканням з впровадженням обов'язкового медичного страхування за участю страховиків, відсутність законодавчих засад для впровадження інвестиційного і пенсійного страхування;

- непрозорим державним регулюванням;

- непрозорістю фінансової звітності страхового сектору;

- відсутністю якісної статистичної інформації в страховому секторі;

- низьким рівнем послуг, що надаються окремими страховиками та наявністю випадків шахраювання;

- використання страхування в якості механізму оптимізації оподаткування та ухилянням від податків [29];

- недосконалим нормативно-правовим врегулюванням діяльності страхових посередників, актуаріїв та аварійних комісарів.

До вищезазначених проблем додались негативні явища, обумовлені світовою фінансовою кризою. На відміну від банківського сектору та фондового ринку, які одні з найперших постраждали від світової фінансової кризи, страховий сектор напряму не був сильно вражений наслідками кризи (про що свідчить позитивна динаміка у 2008 р.). Проте загальний вплив фінансової кризи в середньо- та довгостроковому періоді матиме вкрай негативний вплив на вітчизняний страховий ринок.

Найбільш актуальними проблемами, обумовленими наслідками світової фінансової кризи, що потребують негайного вирішення, на нашу думку, є:

- падіння попиту на послуги страхових компаній з боку підприємств та населення, що обумовлено погіршенням фінансового стану;

- неповернення депозитних коштів, не тільки дострокове, а й після закінчення дії депозитних договорів, перш за все тими банками, де введено тимчасову адміністрацію або готується введення такої адміністрації (на сьогодні строк затримки повернення окремими комерційними банками перевищує 1 місяць, а сума неповернення становить близько 100 млн. грн.);

- нав'язування банками дискримінаційних умов співпраці з страховими компаніями, зокрема, встановлення непрозорих та дискримінаційних умов акредитації, нав'язування завищених розмірів комісійної винагороди та розміщення депозитних вкладів, як умови співпраці;

- встановлення податковими органами дискримінаційних вимог для страховиків щодо оподаткування курсових різниць, а також оподаткування інвестиційного доходу;

- відсутність в регулятора страхового ринку дієвого механізму щодо недопущення демпінгу на ринку та штучного зниження платоспроможності страховиків.

страхування життя доход витрата

3.2 Оцінка можливості застосування зарубіжного досвіду становлення страхування життя в Україні

Страхування життя є однією з підгалузей страхування та має велике соціально-політичне значення. Майже в усіх промислово-розвинутих країнах воно є випробуваним та популярним інструментом для індивідуального забезпечення в старості та для сім'ї померлого. Таким чином, добровільне страхування життя, наприклад у Німеччині, безперечно є найважливішим механізмом добровільного забезпечення в старості. Також у більшості країн Центральної та Східної Європи, які реформуються, страхування життя набуває все більшого значення [30].

Більш ніж 400 років тому в Лондоні було вперше застраховане людське життя. Зараз у Європі послуга страхування життя має величезний успіх.

Страхування життя в усьому світі розглядається як один з наймогутніших резервів внутрішніх інвестицій. Так у Франції в 1999 році із загальних інвестицій страховиків у розмірі 701 млрд. євро 610 млрд., або 87%, ішло на страхування життя. У середньому в Європі ця цифра коливається в межах 80-85%. У світі протягом останніх років спостерігається тенденція збільшення частки страхування життя у структурі всіх страхових платежів. З 1990 року вона збільшилась на 10%. У структурі ВВП частка страхування в середньому складає 6-10%, у Швейцарії - 12%, а в Південній Африці - 16%. У таких країнах, як США, Великобританія, Канада розмір страхових платежів на одиницю населення перевищує 3000 дол., а в Швейцарії та Японії - 4000 дол. Це лише кілька прикладів, що характеризують потенціал галузі у розвинутих країнах світу. Серед колишніх країн соціалістичного табору найбільших успіхів досягла Словенія, де платежі зі страхування складають майже 500 дол. на одиницю населення, або 5% ВВП. У Польщі цей показник становить 124 дол. та понад 3% ВВП і в Росії - 42 дол. на одиницю населення або 2,5% ВВП [31, стор. 60].

В Україні цей механізм не діє. Ринок страхування в цілому тут складає 1,6% ВВП, а страхування життя - 0,5% страхового ринку, або 0,0078% ВВП. Отже, зрозуміло, що галузь страхування життя є потужним джерелом внутрішніх довгострокових інвестицій в економіку до 5-6% ВВП.

Навіть зростання цього показника до 1% ВВП (цього можна досягти за короткий час) - це вже більше 2 млрд. грн. [32]. Слід враховувати що, на відміну від реального сектору економіки, де для відновлення галузі потрібно багато часу та фінансових ресурсів для повного технічного переобладнання підприємств, ресурси фінансового сектору за сприятливих економічних умов можуть швидко збільшитися.

Страхування життя у Німеччині традиційно є найпопулярнішим інструментом забезпечення в старості. Однак, є країни, в яких добровільне страхування життя відіграє ще більшу роль. Прикладами в Європі є Великобританія, а в Азії - Японія. Це дуже тісно пов'язано з рівнем ефективності, а також із спектром послуг державних систем забезпечення в старості.

Кількість договорів страхування життя наприкінці 2002 року в Німеччині сягнула близько 90 млн. Понад 55% сімей мають один або декілька договорів страхування життя. Обсяг страхових виплат страховиків по страхуванню життя у 2003 році склав 64 млрд. євро. Капіталовкладення німецьких компаній по страхуванню життя сягнули 570 млрд. євро, що складає, більше, ніж 10% усіх приватних заощаджень [31]. Тому добровільне страхування життя є важливим стимулом також і для розвитку ринку позитивного капіталу та для інвестицій як у державі, так і на підприємствах.

Контроль за страховими компаніями, які займаються страхуванням життя в Німеччині, в основному здійснюється відповідно до вимог Європейського Союзу. Але є ще додаткові спеціальні положення, необхідні для того, щоб зробити страхування життя особливо надійним для клієнтів.

У Німеччині страхування життя може здійснюватися лише спеціалізованими страховими компаніями, які здійснюють страхування життя. Таким чином у Німеччині був послідовно реалізований «розподіл» галузей страхування. Ідея такого розподілу полягає у тому, що ризики з інших страхових галузей не відносяться до компаній, які займаються страхуванням життя. Державою було встановлено максимально допустиму технічну процентну ставку, яка є основою для обчислення необхідних технічних відрахувань до резервного фонду. Інвестиції капіталу здійснюються за принципом надійності та рентабельності, при чому водночас дотримується і необхідна ліквідність [30].

Крім того, у Німеччині капіталовкладення, які покривають передбачені законом відрахування, зберігаються у спеціальному фонді та заносяться до реєстру. Управління цим фондом цим фондом відбувається незалежно від інших капіталовкладень. Без дозволу довіреної особи, котра призначена для управління цим фондом і затверджується контролюючим органом, капіталовкладення з фонду не можуть бути реалізовані. Аби не допустити збитків клієнтів страхових компаній зі страхування життя в разі їх банкрутства за погодженням Асоціації страховиків ФРН німецькі страховики заснували спеціальне товариство зі страхування життя (покровитель), яке перебирає на себе зобов'язання страховиків-банкрутів відповідно до договорів страхування і цим самим запобігає збиткам клієнтів.

Досвід країн Східної Європи показує якщо в громадян більше 70% доходів іде на придбання продуктів харчування, можна забути про страхування. Якщо на це витрачається близько 40% доходів і 70% сукупно - на продукти й товари споживчого попиту, люди починають замислюватися про страхування.

Наскільки важливим є добровільне страхування життя та пенсійне страхування саме в країнах, в яких системи державного пенсійного забезпечення не є достатнім, настільки складним є їхнє запровадження саме у цих країнах. Тут виникає велика кількість проблем, так що страхування життя там може набувати значення лише поступово.

Так в країнах, у яких відбувається соціально-політичні перетворення, доходи здебільшого є низькими і безпосередні умови життя неминуче є більш пріоритетними. Для пенсійного забезпечення не має вільних ресурсів, хоча вони надзвичайно необхідні. До того ж політичне, суспільне та економічне середовище в перші роки реформ майже завжди характеризується масовою невпевненістю майже у сферах. Така тривога стосується і майбутньої політичної ситуації, і реформ системи соціального забезпечення, і можливості знищення приватних заощаджень через інфляційні процеси, а також безпосередньо власного економічного існування, наприклад через можливість безробіття [29].

Довгострокове планування та планування пенсійного забезпечення за цих обставин навряд чи є можливим і доцільним, принаймні для широких кіл населення.

Крім того існує негативний досвід у сфері фінансових послуг та сфері страхування. Так, у колишньому Радянському Союзі багато громадян втратили більшу частину своїх заощаджень, які вони інвестували з метою страхування життя до колишнього радянського органу страхування Держстраху.

Після розпаду Радянського Союзу такі зобов'язання або не виконувалися, або ж заощадження були знецінені через високий рівень інфляції. До того ж мали місце сенсаційні банкрутства фінансових фірм, які, наприклад в Росії, отримали прибутки завдяки програмам приватизації або збанкрутували під час фінансової кризи кінця 90-х років.

У Польщі у 90-х роках найбільша на той час приватна страхова компанія була неплатоспроможною, оскільки не могла виконати зобов'язань по високим відсоткам, які вона узяла на себе в період інфляції.

Часто недостатній державний контроль за фінансовими і страховими компаніями за багаторічний період перетворень не зміг в достатній мірі забезпечити необхідну серйозність та стабільність страхових компаній.

Причини цього полягають у відсутності або недостатності правових норм, як це було в перші роки реформ у більшості країн Центральної та Східної Європи, а також недостатньої кваліфікації працівників контролюючого органу та неможливості контролюючих органів впроваджувати рішення щодо впливових страхових компаній. Прикладами цього є надто низькі вимоги до статутного капіталу страхових компаній, а також недостатні положення щодо здійснення відрахувань (неодмінно таких, що не оподатковуються) для майбутніх виплат, які мали місце у 90-х роках.

На противагу цьому у різних країнах, на приклад в Російській Федерації, домінували страхові продукти, які не відповідали західним стандартам довгострокових інвестицій для страхування життя, а слугували короткостроковим стратегіям (схемам) уникнення податків [16].

Врешті-решт, у багатьох країнах, в яких відбуваються суспільно-політичні та економічні перетворення, немає або не було необхідної «культури страхування», тобто розуміння необхідності індивідуальної та за власної відповідальності турботи про небезпеки та життєві ризики.

З іншого боку передумовою такого розуміння, звичайно ж, є стабільний та надійний ринок страхування, який дає клієнту або громадськості підставу для становлення необхідної довіри до нього. Суттєву роль на цьому ринку відіграє також чітке та ефективне регулювання захисту споживача, або знаходження належних та прийнятних для клієнтів рішень конфліктів.

У країнах Центральної Європи, які реформуються і нещодавно вступили до ЄС страхові ринки та їх правові й організаційні рамкові умови в останні роки значно наблизилися до стандартів ЄС. Крім того, економічний розвиток привів до підвищення купівельної спроможності громадян, що ще більше сприяло укладенню договорів страхування для пенсійного забезпечення громадян. Класичні продукти страхування та пенсійного страхування посилено конкурують з іншими страховими продуктами забезпечення в старості, які пропонуються пенсійними фондами. Загалом у цих країнах можна спостерігати дуже позитивні тенденції розвитку страхування життя.

Так наприклад у Польщі, частка платежів від страхування життя у загальному обсязі платежів зросла з 26% у 1992 році до 43% у 2002 році. Одночасно значно збільшилась кількість компаній зі страхування життя - з 7 до 37 [30].

Динаміка зростання інших видів страхування була менш стрімкою. Але також у Польщі в 1995-2002 роки спостерігались труднощі подальшого розвитку приватного страхування життя. Відповідно реформи соціального страхування, яка відбулася на початку 1999 року, було зменшено значення першого рівня, який фінансувався за рахунок отриманих коштів шляхом розподілу грошових зборів.

Страхування життя стало обов'язковим для молодого покоління (ті хто народився після 1969 року), і добровільним для проміжної групи. Через це страхові продукти компаній, які займаються страхуванням життя і які до цього часу визначили рівень пенсійного забезпечення, для якого існують достатні кошти для здійснення виплат, постійно конкурують з новими формами капіталовкладень. При цьому слід зазначити, що багато успішних пенсійних фондів також були засновані страховими компаніями, які займаються страхуванням життя.

Нове додаткове поле для діяльності страховиків, які займаються страхуванням життя, стосувалося третього рівня нової польської пенсійної системи: тут передусім йдеться про програми пенсійного забезпечення на підставах, які добровільно організовуються роботодавцями.

Тут колективне страхування життя є популярним засобом забезпечення пенсійного страхування. Платежі по договорах добровільно фінансуються роботодавцем та не зараховуються до бази обчислення внесків на соціальне страхування.

Водночас ці платежі є виробничими витратами роботодавця. Це стосується платежів в розмірі до 7% винагороди за працю найманого працівника. Найманий працівник може, крім того, здійснювати додаткові внески з власних коштів.

Крім того, польський парламент ухвалив ще один закон «Про індивідуальні рахунки пенсій по старості». Цей закон набув чинності 1 вересня 2004 року і має надалі сприяти розвитку приватного забезпечення у старості. Договори про такі рахунки можуть укладатися громадянами з інвестиційними фондами, компаніями зі страхування життя або з іншими закладами. Особи, які здійснюють свої заощадження на цих рахунках, звільняються від сплати податку на капітал [5].

В інших країнах, таких як Чеська республіка, добровільне страхування життя також розвивається добре; там частка внесків від страхування життя у загальному обсязі платежів за останні роки зросла до 40%.

Коефіцієнти зростання платежів зі страхування життя, які складали 20,9% у 2002 році та 20,5 у 2003 році є набагато вищими ніж для інших видів страхування (8,0-15,3%) [31]. На відміну від Польщі, у Чеській Республіці кількість страхових компаній зі страхування життя є значно меншою (3 страхові компанії), ніж кількість компаній інших видів страхування (23 страхові компанії), 16 компаній працюють в обох сферах.

В Російській Федерації також посилюється тенденція відходу від «схем» в напрямку довгостроково орієнтованих продуктів страхування життя, які є гарантією забезпечення в старості або сім'ї померлого. Ця сфера ринку страхування життя швидко зростає, тоді як схеми масово зникають. Цьому також сприяють інвестиції міжнародних страхових компаній та міжнародних банків розвитку, таких як Європейський Банк Реконструкції та Розвитку.

За умов позитивного загальноекономічного розвитку в Україні та посилення інтересу до приватного забезпечення в старості, здається, прийшов час, коли необхідно прискорити також і розвиток страхування життя шляхом покращення рамкових умов.

Завдяки новим рамковим умовам у сфері страхового права та новій організації контролю на правовому та організаційному рівнях вже були зроблені перші важливі кроки, які сприяли розвитку та посиленню ринку страхування життя.

Однак у цій сфері має бути ще багато зроблено, оскільки страхова справа загалом і страхування життя зокрема тісно пов'язані з усіма важливими секторами економіки та соціальної політики. Тому необхідно ретельно узгоджувати заходи щодо посилення приватного пенсійного забезпечення через страхування життя з усіма важливими аспектами та діючими особами.

За показником «Премії на душу населення» Україна посідає останнє місце у Європі та одне із останніх місць у світі з-поміж країн, чиї статистичні дані по страховому ринку життя загальнодоступні, показник премій зі страхування життя на душу населення нижче українського лише в Алжирі (0,9), Саудівській Аравії (0,7) та Нігерії (0,5). В Україні цей показник свідчить про величезний потенціал подальшого розвитку страхування життя.

Розвиток страхування життя як окремої галузі страхування - це створення нових робочих місць. Наприклад, у Польщі, де за багатьма показниками (як за площею так і за кількістю населення) ситуація схожа на нашу, в галузі страхування працює понад 406 тисяч страхових агентів, для яких страхування є основним джерелом прибутку.

Порівняльні показники розвитку ринку страхування життя в Україні та світі наведені в табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Страхування життя: Україна і світ у 2007 році

Країна	Премії на душу населення, USD	Частка життя у загальному обсязі валових страхових премій, %	Відношення премій зі страхування життя до ВВП, %
Україна	1,3	2,99	0,08
США	1753,2	45,25	4,14
Великобританія	3287,1	71,49	8,9
Франція	2474,6	69,34	7,08
Німеччина	1042,1	45,07	3,06
Польща	101,9	41,46	1,31
Росія	6,3	5,2	0,32

Частка страхування життя в загальному обсязі валових страхових премій, тобто в сумі доходів страхових компаній є досить різними в наведених в табл. 3.1 країнах. Найвища ця величина в розвинених країнах (50-70%). Україна при цьому має найнижчий показник.

Такі результати можуть бути пов'язані з багатьма причинами, що вже зазначалися вище. Це і недовіра населення до страхових компаній, гіркий досвід розвалу системи страхування життя в пострадянський період.

Високі показники в розвинених країнах пов'язані із загальною культурою, менталітетом населення, коли особа страхує не тільки своє життя, а життя близьких, відповідальність власника домашніх тварин і т.д. і т.п., а також розвитком медичного та недержавного пенсійного страхування.

На жаль, поки що в Україні превалює майнове страхування, що складає 90% всіх страхових послуг. Але не можна казати, що це погані результати. Рухаючись до євроспільноти, намагаючись досягти європейських стандартів життя, страховий ринок України обов'язково буде реформуватися, а зараз знаходиться ще на самому початку. І страхування життя для нього є перспективним напрямком із багатьма незаповненими нішами та можливостями для розвитку.

Галузь страхування життя це основне джерело внутрішнього довгострокового кредитування держави (через державні цінні папери). В різних країнах Європи частка державних цінних паперів у структурі страхових резервів коливається від 20% до 70% [16]. В Україні цей ресурс не використовують, а здійснюють запозичення на зовнішніх ринках, ставлячи державу в економічну залежність перед кредиторами та погоджуючись при цьому на економічні та політичні.

Зростання дешевих довгострокових фінансових ресурсів сприятиме зниженню собівартості капіталу та кредитних ресурсів, що так необхідно для здійснення економічних перетворень у реальному секторі економіки.

Завдяки впровадженню та розвитку програм корпоративного страхування підвищиться рівень офіційної заробітної плати та частина коштів вийде з тіні. Адже система пільг, особливо за програмами корпоративного пенсійного страхування, передбачає прив'язку до офіційної заробітної плати кожного працівника.

Індивідуальне страхування життя, особливо накопичувальні програми також сприятимуть поступовому поверненню коштів населення, в тому числі і їхньої тіньової частини в економіку країни. Переведення коштів з монетарного агрегату М0 у вищі агрегати, зокрема М2, має зміцнити національну валюту та вплинути на зниження інфляції.

Поява додаткових заощаджень населення значною мірою стимулюватиме зростання платоспроможного попиту, особливо на товари довгострокового використання. Це важливі наукоємні галузі вітчизняної економіки розвиток яких визначає економічний авторитет держави у світі.

Це не всі позитивні зміни, які можуть відбутися у державі разом із запровадженням економічних перетворень спрямованих на запровадження галузі страхування життя, як соціально та економічно важливої одиниці вітчизняної економіки. Проте досягти позитивних результатів можна лише за наявності політичної волі та конструктивного об'єднання зусиль представників владних структур та страхового ринку.

Як показує світовий досвід, страхування життя завжди розглядалося і страхувальником, і страховиком, як вигідне вкладання грошей з позиції їх накопичення та довго строковості користування (інвестування) тобто взаємної вигідності угоди.

У країнах ЄС розподіл страховиків на тих, хто страхує життя, і тих, хто здійснює іншу страхову діяльність, відбувся лише на межі 1982 року. До того часу страхові ринки країн ЄС пройшли довгий еволюційний шлях. Велика Британія, наприклад, до тепер має на внутрішньому страховому ринку композитні компанії, що здійснюють як страхування життя так і загальне страхування. Такий підхід до речі, демонструє й Росія. Україна, на жаль, обрала інший шлях, який складно назвати виваженим.

3.3 Стратегічні напрямки розвитку ринку страхування життя в Україні

Галузь страхування життя в Україні необхідно реформувати, враховуючи її сучасний стан, а також соціальне значення та притаманний їй потужний інвестиційний потенціал. Адже після розпаду СРСР та примусового вилучення ресурсів зі структури колишнього Держстраху на території України, страхування життя тривалий час знаходилось у стані занепаду. За офіційною статистикою, обсяги залучення страхових платежів щороку зменшувались майже вдвічі, незважаючи на швидке зростання цієї галузі.

Ринок страхування життя до 1996 року був поза державним регулюванням, на ньому панували нелегальні іноземні брокери, такі як Si Save Invest та інші, які безконтрольно вивозили значні валютні резерви за межі країни. Зрозуміло, що поодинокі заходи не виправили ситуації. Проте держава продовжувала ігнорувати цю важливу галузь економіки.

Ситуація змінилась на краще з прийняттям у 1996 році Закону України «Про страхування», який запровадив нові правила поведінки на ринку ризикового страхування та констатував наявність страхування життя в Україні.

У 2000 році галузь страхування життя почала зростати. Протягом наступних років на ринку з'явилось кілька компаній-лідерів, які надають якісні послуги зі страхування життя, постійно збільшуючи клієнтську базу та обсяги залучених платежів, і глибоко зацікавлені у розвитку галузі. Разом з ЛСОУ ці компанії провели групову роботу, щоб створити в країні законодавчу базу європейського рівня, насамперед - регламентування страхування життя як окремої галузі. Це знайшло своє відображення у новій редакції Закону України «Про страхування» [13].

Український ринок страхування життя останні декілька років є предметом прискіпливої уваги інвесторів. Оцінки вітчизняного ринку страхування життя часто істотно різняться - його називають нерозвиненим, схематичним тощо. Проте більшість експертів дійшли згоди в одному - потенціал цієї галузі дуже високий, і прогнозують, що вже у найближчій перспективі обсяги інвестицій у ринок страхування життя значно збільшаться.