Ринок страхування життя в України: аналіз та стратегія розвитку

Мабуть, жодна з галузей української економіки не може похвалитися такими високими темпами зростання, як страхування життя. Офіційні показники свідчать про те, що ринок приростає практично на 100% (а іноді й більше) щорічно [33].

Одна з особливостей вітчизняного ринку страхування - його «густонаселеність». За даними Держкомісії з регулювання ринків фінансових послуг. До 1 липня 2006 року в Україні було зареєстровано 405 компаній. Причому 342 з них працює у ризиковому сегменті. Однак більша частка бізнесу сконцентровано в руках досить обмеженої кількості страховиків. Приблизно третина від усього обсягу зібраних премій у сегменті non-life припадає на три страхові компанії. В сегменті страхування життя цей показник ще вище - в руках трійки лідерів «АЛІКО АІГ Життя» ЗАТ, «Граве Україна», «ТАС» зосереджено 56% ринку страхування життя [34].

Водночас, не зважаючи на красномовні показники офіційної статистики, об'єктивна картина у вітчизняній страховій галузі далека від ідеальної. Бурхливе зростання ринку спеціалісти пов'язують зовсім не з активним збільшенням попиту на страхування і популяризацією його в країні. Не секрет, що в Україні страхування значно частіше виконує роль інструмента податкової оптимізації, аніж традиційну для нього захисну функцію. Звідси і надзвичайне зростання його обсягів.

Ринок страхування життя в Україні поки що знаходиться лише на початковій стадії формування і становить менше 1% від загального обсягу, тоді як у більш розвинених країнах цей показник становить 50-60% і більше. У процентному відношенні страхування життя дає вражаючий приріст, збільшуючись щорічно на 200-300%, абсолютні його показники залишаються поки дуже малими, але мають тенденцію підвищення. За шість місяців 2004 року компанії зі страхування життя спромоглися зібрати всього 73,3 млн. грн., але за той же період 2006 року компанії зі страхування життя спромоглися зібрати вже 461,2 млн. грн. [35].

Однак цей сектор страхової галузі, на думку експертів, сьогодні має найбільший потенціал і може справді зацікавити інвесторів навіть сьогодні. На сьогоднішній день в Україні вже працюють дочірні структури американської «AIG - ALIKO Україна», австрійського концерну «Grawe» і ще декілька компаній з іноземним капіталом. А найближчим часом на ринку можуть з'явитись й інші потужні іноземні компанії.

Український ринок страхування життя дедалі більше схожий на закордонні. Тенденція 2007 року - переорієнтація страховиків життя на роботу з фізичними особами. Раніше страховики віддавали перевагу співпраці з великими компаніями, керівники яких дозволяли страхувати всіх працівників в обов'язковому порядку.

Головна причина зміни пріоритетів від оптового до роздрібного страхування життя громадян - прихід в Україну іноземних компаній, які спеціалізуються на страхуванні життя, що звикли працювати в сегменті роздрібного страхування і мають досвід просування зі страхування життя.

На початку 2006 року Держфінпослуг видала ліцензію на страхування життя компанії «Хоум Кредит Страхування», акціонером якої є чеська фінансова група РРF. Російський фонд прямих інвестицій Sputnik Бориса Йордана відкрила СК «Renaissance life». Італійська Generali Group вийшла на українській ринок через австрійську дочірню компанію Generali Holding Vienna, що купила контрольний пакет акцій страхової компанії «Гарант-ЛАЙФ». Змінила власника СК «Оранта-Життя»: більш ніж 50% акцій українського страховика придбала інвесткомпанія «Юні-Фінанс», яка має відношення до казахського банку «ТурпнАлем» [35].

Крім того, на вітчизняному ринку страхування життя вже кілька років працюють представники міжнародних фінансових холдингів: ALICO AIG Life (дочірня структура міжнародної страхової групи American Life Insurance Company), Граве Україна (австрійський концерн Grawe), «ПЗУ Україна страхування життя» (польська PZU SA).

Іноземців приваблює потенціал ринку роздрібного страхування життя. «В Україні застраховано лише 3% населення», - зазначає Борис Йордан. Полісами накопичувального страхування життя на кінець І півріччя 2007 року, за даними контрактів, і взагалі обзавелися 0,3% українців [36].

Після приходу в Україну закордонних компаній ринок страхування життя у сегменті страхування фізичних осіб розвиватиметься у двох напрямах. По-перше, страховики дедалі активніше просуватимуть послуги накопичувального страхування. По-друге, неминучим є зростання продажу послуг ризикового страхування життя, наприклад, страхування життя банківських позичальників [37].

Українцям доведеться дедалі частіше стикатися зі страховими агентами. Уже зараз основана технологія просування страхових послуг серед населення в Україні - мережевий продаж (MLM). Методику, яку активно використовують косметичні та парфумерні компанії, західні страховики взяли на озброєння ще в 30-х роках минулого століття. І за словами учасників ринку, саме мережевий маркетинг забезпечує основні обсяги роздрібного продажу полісів страхування життя.

Як пояснює незалежний фінансовий аналітик Олексій Метьолкін: «В Україні лайфове страхування не таке популярне, щоб громадяни самі виявляли ініціативу» [38]. На думку фахівця, лідерами за кількістю застрахованих громадян 2007 року були іноземні компанії, що працюють у сегменті накопичувального страхування життя і використовують систему мережевого продажу.

За рахунок активного зростання ринку споживчого кредитування імпульс до розвитку отримає банківське страхування життя позичальників.

Експансія в Україну закордонних фінансових груп триватиме, впевнені учасники ринку страхування життя. «Закордонні компанії шукатимуть готове поле для діяльності. Тобто укладатимуть договори про співпрацю з банками, брокерами. Можливий навіть варіант приходу на наш ринок закордонних страхових компаній зі своїми брокерами. Можливе перекуповування страхових агентів-посередників, іноземці пропонуватимуть агентам високі комісійні», - прогнозує Борис Бобан.

За результатами діяльності компаній на ринку страхування життя на 9 місяців 2006 року у топ-5 розмістилися страхові компанії ALICO AIG життя, ТАС, Ренесанс життя, Блакитний поліс, Дженералі Гарант страхування життя (табл. 3.2).

Таблиця 3.2

Топ-10 страхових компаній зі страхування життя в Україні

Активніше від інших страхові премії 2007 року збирала ALICO AIG життя. Сума страхових платежів, акумульованих компанією за 9 місяців 2007 року, порівняно з аналогічним періодом минулого року, зросла на 71,7% - 74,3 млн. грн. За цим показником компанія вийшла в лідери ринку, випередивши СК «ТАС», яка за три квартали зібрала на 47% більше ніж торік. Схожі темпи зростання продемонструвала СК «Ренесанс життя» (+ 45,3%). Інтенсивність збору страхових платежів знизила лише Уніка життя.

Інтерес до ринку страхування життя є досить закономірним. По-перше, за останній рік значно збільшилося законодавче забезпечення цієї сфери. Парламентом прийнято декілька законів, які мають на меті стимулювання страхування життя в Україні шляхом надання податкових пільг як для страхувальників, так і для страхових компаній. По-друге, враховуючи, що населення країни становить 46,5 млн. осіб, з яких лише 0,4% застраховані, то зрозуміло, що поле діяльності для страховиків величезне. Однак стримуючим фактором для розвитку страхування життя все ж таки залишається низький рівень доходів населення і той факт, що в Україні тільки зароджується середній клас. А саме середній клас, як відомо, є основним клієнтом компаній, що страхують життя.

Отже, сьогодні можна стверджувати, що Україна стоїть на порозі докорінних реформ у галузі страхування життя:

- з прийняттям Закону України «Про страхування» було створено основу для подальшого реформування та зроблено перший крок до відродження страхування життя як важливої соціально-орієнтованої галузі в економіці України;

- про галузь страхування життя в Україні почали серйозно говорити з найвищих владних трибун, повсякчас наголошуючи на її соціальному значенні та великому інвестиційному потенціалі (це особливо актуально на фоні пенсійної реформи, що розпочалась, проблем із зовнішнім кредитуванням та інвестиціями в економіку країни);

- компанії, які займаються страхуванням життя, розробили чітку концепцію реформування галузі, яку вже підтримав уряд за більшістю позицій і яка розглядається у Верховній Раді. Тепер тільки від законодавців залежить, як швидко буде здійснено реформу страхування життя. Реформування цієї галузі, відповідно до концепції, матиме цілу низку як соціальних, так і економічних наслідків.

Важливим результатом реформи буде швидкий розвиток страхування життя та зростання страхових платежів (насамперед, за рахунок розвитку корпоративного страхування), поширена серед населення договорів про страхування життя з відповідним рівнем соціального захисту. Досвід країн колишнього соцтабору показує, що такі реформи сприяють швидким темпам формування ринку.

Наприклад у Польщі в результаті проведення реформ у рамках пенсійної реформи, учасниками якої були переважно страхові компанії, ринок корпоративного накопичувального страхування та додаткового недержавного пенсійного забезпечення протягом 2006 року досягнув високого рівня. Кожна провідна компанія - оператор ринку, в цей період уклала більше ніж 1,5 млн. договорів, кількість агентів у деяких компаніях сягала 40 тисяч осіб, причому агентська діяльність у Польщі підлягає ліцензуванню [38, стор. 20].

Страхування життя взагалі і особливо, корпоративне страхування є одним з основних інструментів системи соціального захисту та соціального забезпечення населення.

Слід зазначити, що у більшості країн світу держава ще сторіччя тому відмовилася від ідеї тотального соціального забезпечення населення за рахунок суттєвого перерозподілу національного продукту через державний бюджет [39]. Соціальна роль держави в цих країнах обмежувалася гарантуванням мінімального життєвого рівня певним верствам населення, які з об'єктивних причин не могли забезпечити свого існування. Держава гарантувала мінімальний соціальний стандарт, а решту соціального забезпечення вона переклала на населення та недержавну соціальну інфраструктуру, складовими частинами якої були страхові компанії, пенсійні фонди тощо. Лозунг «ніхто не подбає про тебе краще, ніж ти сам!» був одним із атрибутів ринкової економіки і визначав соціальну політику держави.

Сьогодні в Україні схожа ситуація. Держава поступово відмовляється від обтяжливих соціальних гарантій та неефективної системи соціального забезпечення, що залишилася з радянських часів. Розвиток страхування життя загалом та корпоративного страхування має «закрити» деякі прогалини в соціальні й політиці держави, насамперед, у системі соціального захисту населення та його пенсійного забезпечення. Таким чином, в Україні буде зроблено перші кроки в напрямку перенесення частини соціального навантаження держави на страхові компанії.

Підприємства виділятимуть кошти на створення соціальних гарантій для своїх працівників та додаткового пенсійного забезпечення через недержавну соціальну інфраструктуру на базі страхових компаній. Це допоможе забезпечити добробут населення.

Розвиток корпоративного страхування має сприяти відновленню довіри населення до національної грошової одиниці та довгострокових накопичувальних інструментів. Завдяки корпоративним програмам зростатиме фінансова культура та грамотність населення. Люди поступово призвичаюватимуться до нових економічних відносин, усвідомлюючи їх корисність.

За коротку історію ринкових економічних відносин в Україні прикладів таких змін можна привести безліч: це і безготівкові розрахунки, які швидко стали практикувати вітчизняні підприємства, і електроні платежі: картки, які використовує переважна більшість населення. Одна з причин недовіри - нерозуміння принципів роботи економічної системи та відсутність позитивних принципів її функціонування.

Ще одним соціальним наслідком реформування галузі страхування життя має стати впровадження системи недержавного пенсійного забезпечення [40].

Реформування пенсійної системи в Україні також має величезне соціальне значення. Воно пройшло етапи докладного обговорення, було проведено економічні експерименти в окремих регіонах чи на базі певних суб'єктів господарювання. Розв'язання цього питання потребує значних політичних та фінансових ресурсів.

Першим кроком на цьому шляху могло б стати недержавне пенсійне забезпечення через програми пенсійного страхування, які вже сьогодні пропонують страхові компанії, проте не знаходять широкого впровадження у зв'язку з недосконалою системою оподаткування, зміну якої також передбачено загальною концепцією реформування галузі. В усьому світі компанії зі страхування життя мають важливе значення у системі недержавного пенсійного забезпечення.

У рейтингу життєвих цінностей здоров'я по праву, займає головне місце, бо воно багато в чому визначає благополуччя самої людини і її близьких. Страхування життя - один із самих популярних видів страхових послуг у світі, тому що це найефективніший спосіб захисту особистих інтересів [41].

Необхідність особистого страхування зумовлена ризиковим характером процесу відтворення робочої сили в умовах зростаючої насиченості виробництва складними техніко-технологічними системами, в умовах погіршення довкілля. Все актуальнішою в розвинутих країнах та й в Україні, стає проблема матеріального забезпечення людей похилого віку, питома вага котрих у загальній чисельності населення неухильно зростає.

Бурхливий розвиток накопичувального страхування в Україні викликано очевидними перевагами договорів довгострокового страхування життя, наданими як страхувальникам, так і застрахованим особам, перед нагромадженням грошей у банках [42, стор. 11].

Основними факторами, що визначають розвиток ринку страхових послугу цілому і ринку довгострокового страхування життя, зокрема є: рівень доходів населення; довіра до страхової компанії, «страхова культура» населення; податковий режим - надання стимулів населенню для розвитку соціального-орієнтованих видів страхування та обов'язкового страхування.

Сучасний ринок страхування життя формується в умовах поступового підвищення базових макроекономічних показників, зокрема зростання валового внутрішнього продукту, низькі темпи інфляції, стабільність національної валюти, що дає змогу забезпечити динамічний його розвиток.

Однак існують також негативні чинники, які стримують розвиток ринку страхування життя: недосконалість захисту прав споживачів страхових послуг, незначна клієнтська база страховиків, зосередження страхової діяльності переважно на майновому страхуванні юридичних осіб, нерозвиненість довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення та відсутність правового регулювання діяльності страховиків у сфері обов'язкового медичного страхування: велика кількість страхових компаній з низьким рівнем капіталізації, слабкий розвиток національного ризику страхування життя, використання страхового ринку суб'єктами господарювання для витоку коштів за кордон; недостатній рівень кадрового та наукового забезпечення ринку страхування життя.

Позитивними тенденціями розвитку страхування життя в Україні є: збільшення обсягів страхових резервів на один договір; вирівнювання темпів зростання страхових премій та страхових резервів; збільшення рівня страхових виплат як співвідношення зростання повноти виконання своїх зобов'язань перед страхувальником; пожвавлення конкуренції між страховими компаніями.

Однак існує загроза втрати ринку для вітчизняних операторів у зв'язку з відкриттям його для іноземних страхових компаній перед якими вітчизняні компанії залишаються незахищеними. Краще, якщо прихід іноземних компаній здійснюватиметься через участь у капіталі або викуп вітчизняних страховиків.

Рушійною силою реорганізації довгострокового страхування в Україні виступає необхідність модернізації страхування в цілому (скорочення витрат, підвищення прозорості і інвестиційної привабливості страхового бізнесу, якості страхових продуктів, посилення конкурентоздатності).

Українським страховикам не вистачає іміджу надійного фінансового інституту, а також державних гарантій на випадок банкрутства. Тому важливим моментом у розвитку ринку страхування життя може послужити закріплення методики формування резервів страховиків.

Потребують свого вирішення питання вироблення та закріплення механізмів стимулювання споживачів до укладення угод з довгострокового страхування життя. Одним із таких заходів могло б бути законодавче закріплення порядку, коли з доходу громадянина, що підлягає оподаткуванню, виключалася б сума страхового внеску під час укладання угод страхування, на приклад на 5 років.

Удосконалити систему довгострокового страхування життя можна заходами: для підвищення захисту інтересів споживачів страхових послуг; для забезпечення стабільності розвитку страхового ринку на підставі удосконалення системи правового забезпечення та системи регулювання, нагляду і контролю за діяльністю учасників страхового ринку; для посилення державного регулювання та нагляду за перестраховою діяльністю; для підвищення прозорості діяльності учасників страхового ринку; для формування адекватної системи фахової підготовки і сертифікації фахівців із страхування та забезпечення державної підтримки проведення науково-дослідних робіт.

Недопущення стихійного розвитку страхування життя в Україні та створення економічно сприятливих умов для його функціонування згодом дасть змогу покращити рівень пенсійного забезпечення в Україні, перекласти частину функцій держави з пенсійного забезпечення на страхові компанії та інші фінансові інституції, акумулювати і спрямувати тимчасово вільні кошти населення для реальних інвестицій в економіку України.

Щоб страхування життя в Україні отримало додатковий імпульс розвитку, необхідно дозволити страховим компаніям укладати договори страхування у вільно конвертованій валюті, що забезпечило б надійніше зберігання коштів страхувальників і дозволило б виплачувати гарантований інвестиційний дохід. Необхідно також удосконалити методику формування резервів зі страхування життя, запровадити податкові пільги для страхових компаній при інвестуванні коштів страхувальників, що дозволило б пропонувати останнім більш привабливі програми нагромадження капіталу. Страхувачі повинні працювати в таких самих умовах як і державний Пенсійний фонд.

ВИСНОВКИ

Таким чином, проведене в дипломній роботі дослідження надає змогу зробити наступні висновки:

1. Страхування життя - це вид особистого страхування, об'єктами якого є майнові інтереси застрахованої особи, пов'язані з її життям (смертю) і направлені на отримання нею (або вигодонабувачем) певного доходу при настанні відповідної страхової події. Суб'єктами страхування життя є страховик, страхувальник, застрахована особа та вигодонабувач.

2. Останнім часом галузь страхування життя привертає все більшу увагу уряду, бізнесових кіл та громадськості. Адже закони ринку на етапі його становлення та стабілізації вимагають збалансованого функціонування всіх ринкових інститутів, які довели свою необхідність за багатовікову історію розвитку і становлення ринкових відносин в розвинутих країнах.

3. За результатами минулого року лідерами ринку страхування життя є страхові компанії, власниками яких є іноземні як фізичні, так і юридичні особи, і, відповідно, левова частка всіх зібраних платежів відправлялася на перестрахування за кордон.

4. Галузь страхування життя відіграє дуже важливу роль у вирішенні питань соціального та пенсійного забезпечення. Компанії зі страхування життя повинні становити основу третього рівня пенсійного забезпечення громадян, який планується створити в рамках пенсійної реформи в Україні.

5. Основними проблемами розвитку страхового ринку в Україні є: незахищеність внесків страхувальників за довгостроковими договорами страхування від руйнівного впливу інфляції; низький рівень довіри з боку населення; загроза втрати ринку для вітчизняних операторів у зв'язку з відкриттям його для іноземних страхових компаній, перед якими українські страховики залишаються незахищеними.

6. Завданням професійних учасників страхового ринку і державних органів є відновлення довіри до страхування життя шляхом:

- погашення заборгованості за договорами страхування життя, укладеними з установами Укрдержстраху;

- інформування населення через засоби масової інформації про стан ринку страхування життя, рівень державного нагляду за страховою діяльністю, показники страхових виплат, у тому числі публікувати думки самих страхувальників, що вже отримали їх;

- розвитку довгострокового кредитування житлового будівництва, у тому числі індивідуальних будівельників, а також надання кредитів страхувальникам-громадянам, що уклали договори страхування життя, у межах викупної суми на момент видачі кредиту і під заставу викупної суми. У цьому випадку кредит не може бути виданий раніше ніж через один рік після вступу у силу договору страхування, і на термін, що перевищує період, що залишився до кінця дії договору страхування;

- створення умов для розвитку ринку посередницьких послуг по страхуванню життя, у т.ч. системи мережевих продаж. Із загального потоку інформації люди схильні запам'ятовувати і виділяти особисту, а інформація від ЗМІ відходить на другий план, тому рівень кваліфікації страхових посередників має величезне значення;

- установлення рейтингової оцінки страховиків по страхуванню життя.

7. На підставі дослідження та порівняння стану, ефективності й тенденцій розвитку вітчизняного ринку страхування життя, державної політики, аналізу зарубіжного досвіду в цій сфері можна зробити такі пропозиції щодо стратегічного розвитку ринку страхування життя України. Необхідні розроблення і послідовна реалізація науково обґрунтованої політики стимулювання кількісного розвитку ринку страхування життя України і якісного удосконалення його клієнтської бази, тобто політики здійснюваної в інтересах усіх потенційних вітчизняних страховиків.

8. Основними передумовами розвитку ринку страхування життя є: економічне зростання і підвищення добробуту населення й доходів суб'єктів господарювання; наявність платоспроможного попиту на страхові послуги і відповідно йому попиту продуктового ряду; формування сприятливих страхуванню податкового режиму зокрема й інвестиційного клімату загалом; удосконалення нормативно-правової бази, що регламентує здійснення страхової діяльності; укорінення страхової культури і звички до страхування, усвідомлення економічної доцільності і необхідності страхування з боку фізичних і юридичних осіб; довгострокове планування страхового бізнесу, розроблення стратегії розвитку вітчизняного ринку страхування життя; залучення стратегічних інвесторів на вітчизняний ринок страхування життя; підвищення прозорості страхового бізнесу; формування сприятливого іміджу страхової галузі в очах населення тощо.

9. Серед основних змін, затребуваних вітчизняним ринком страхування життя, мають стати: значне фінансове посилення страхових компаній, зростання їхнього технологічного рівня і підвищення надійності; розвиток інфраструктури ринку страхування життя на основі законодавчого встановлення організаційних принципів і адекватного податкового режиму;забезпечення симбіозу обов'язкових і добровільних видів страхування; трансформація спрямованості державного регулювання й нагляду.

10. Стратегія розвитку регіональних ринків страхування життя в Україні має базуватися на ґрунтовному аналізі тенденцій і перспективних напрямів їхнього розвитку, плануванні й прогнозі на підставі такого аналізу їхнього розвитку з виділенням державних пріоритетів здійснення страхових процесів у регіоні, розробленням концепцій і програм розвитку регіональних ринків страхування життя, виокремлення управлінських блоків діяльності, пов'язаної з розвитком ринку страхування життя в регіонах, розподілі повноважень, прав і обов'язків, мотивації учасників регіонального ринку страхування життя, контролі й оцінці результатів діяльності з розвитку регіонального ринку страхування життя.

11. Реформування системи пенсійного забезпечення повинно передбачати розвиток страхування життя, що дозволить мобілізувати значні грошові заощадження громадян з метою збільшення інвестиційних ресурсів для розвитку економіки та створити належний рівень фінансового забезпечення громадян при виході на пенсію за віком, інвалідністю чи при тимчасовій непрацездатності або безробітті. З цією метою необхідно: розробити прозорі засади діяльності страховиків України, пов'язаної з обслуговуванням системи недержавного пенсійного забезпечення; прийняти законодавчі акти, які б змінили діючу систему оподаткування життя та дозволили підприємствам включати витрати на страхування життя своїх працівників до валових витрат, що забезпечить соціальний захист працюючих; провести економічні дослідження щодо можливості випуску цінних паперів із характеристиками, відповідними зобов'язанням перед страхувальниками за довгостроковими договорами страхування життя; законодавчо врегулювати питання захисту заощаджень громадян за довгостроковим страхуванням життя, здоров'я та пенсійним страхуванням.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Манэс А. Основы страхового дела [сокр. пер. с нем.] / А. Манэс. - М.: Анкил, 1992. - 114 с.

2. Таркуцяк А. О. Страхування : [навч. посіб.] / А. О. Таркуцяк. - К.: Вид-во Європ. ун-ту фінансів, інформ. систем, менеджм. і бізнесу, 2001. - 115 с.

3. Залетов А. Н. Страхование в Украине [под ред. доктора экономических наук О. А. Слюсаренко] / А. Н. Залетов. - К.: Международная агенция «BeeZone», 2002. - 452 с.

4. Базилевич В. Д. Страхова справа [2-ге вид., перероб. і доп.] / В. Д. Базилевич, К. С. Базилевич. - К.: Т-во „Знання”, КОО, 2002. - 203 с.

5. Плешков А. П. Очерки зарубежного страхования / А. П. Плешков, И.В. Орлова. - М.: Анкил, 1997. - 200 с.

6. Страхование здоровья за рубежом: проблемы, опыт, перспективы. - М.: НПО «Союзмединформ», 1992. - 95 с.

7. Страхование от А до Я. Книга для страхователей : [под ред. Л.И. Корчевской, К.Е. Турбиной]. - М.: Инфра-М, 1996. - 624 с.

8. Страховое дело: [учебник под ред. Рейтмана Л.И.] - М.: Рост, 1992. - 530 с.

9. Шахов В. В. Введение в страхование: экономический аспект / В. В. Шахов- М.: Финансы и статистика, 1992. - 192 с.

10. Экономика страхования и перестрахования. - М.: Анкил, 1996. - 224 с.

11. Страхування: [підручник / керівник авт.кол. і наук. ред. С.С. Осадець]. - К.: КНЕУ, 1998. - 528 с.

12. Заруба О. Д. Страхова справа : [підручник] / О. Д. Заруба. - К.: УФІМБ, 1995. - 147 с.

13. Законодавство України про страхування. Бюллетень законодавства і юридичної практики України. - К.: Юрінком, 1997. - 368 с.

14. Словарь страховых терминов : [под ред. Коломина Е. В., Шахова В. В.]. - М.: Финансы и статистика, 1991. - 336 с.

15. Словарь страховых терминов / [под ред. Е. В. Коломина, В. В. Шахова]. - М.: Финансы и статистика, 1991. - 336 с.

16. Федорова Т. А. Страхование в условиях рыночной экономики: принципы и практика: [учебное пособие] / Т. А. Федорова. - Санкт-Петербург, 1995. - 112 с.

17. Адамович В. В. Рынок страхования жизни Украины 2001 года - медленный рост и неясные перспективы / В. В. Адамович // Деловая Украина. - 2002. - № 18(930). - С. 69-74.

18. Адамович В. В. Новый приоритет / В. В. Адамович // Комп&ньоН. - 2001. - № 48(252). - С. 56-61.

19. Програма розвитку страхового ринку України на 2001-2004 роки / Кабінет Міністрів України // Страхова справа. - 2001. - № 1(1).

20. Адамович В. В. Все у нас получится / В. В. Адамович. - К.: Влада и политика, 2002. - 152 с.

21. Розподіл компаній страхування життя в залежності від організаційно-правової форми за 2001-2007 рр. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.dfp.gov.ua/

22. Стан страхового ринку України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.uainsur.com.

23. Бовкун А. Зелений коридор відкрили для „лайфового” страхування / А. Бовкун // Галицькі контракти. - 2003. - № 7. - С. 45-49.

24. Офіційний сайт ЗАТ «УАСК АСКА-ЖИТТЯ» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.aska-life.com.ua

25. Класика страхування - проти спокуси // Галицькі контракти. - 2002. - № 16. - С. 86-89.

26. Лук'янчук С. Страховикам страшно / С. Лук'янчук // Галицькі контракти. - 2002. - № 44. - С. 35-39.

27. Щеглова Е. Два года без перемен / Е. Щеглова // ІнвестГазета. - 2002. - № 49. - С. 15-23.

28. Ларіонова Л. Страховий ринок в Україні: яким йому бути? / Л. Ларіонова // Фінанси України. - 1996. - № 8. - С. 99-101.

29. Стаховський Д. Ринок страхування життя: проблеми залишаються / Д. Стаховський // Галицькі контракти. - 2003. - № 5. - С. 96-101.

30. Страхование жизни (на примере Швейцарии). - М.: Анкил, 1994. - 80 с.

31. Очимовская Т. „Жизнь” на Западе лучше? / Т. Очимовская // Деловая столица. - 2002. - № 42. - С. 56-63.

32. Внукова Н. Н. Практика страхового бізнесу / Н. Н. Внукова. - К.: Либра, 1994. - 75 с.

33. Сыркисов С. Э. Личное страхование / С. Э. Сыркисов. - М.: Финансы и статистика, 1996. - 94 с.

34. Діяльність страхової компанії ТАС [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //www.taslife.com.ua/

35. Адамович В.В. Реформування галузі страхування життя в Україні: вимога часу, потреба суспільства, завдання влади / В. В. Адамович // Страхова справа. - 2002. - № 3(7). - С. 23-28.

36. Вчіться вибирати надійного страховика - поради газети „Бізнес” // „Бизнес”. - 2000. - № 43. - С. 58-61.

37. Життя віддайте лайфовим компаніям // Україна BUSINESS. - 2002. - № 42(592). - С. 12-16.

38. Очимовская Т. Предприятия получат льготы по «жизни» / Т. Очимовская // Деловая столица. - 2003. - № 5. - С. 18-23.

39. Ефимов С. Л. Энциклопедический словарь: Экономика и страхование / С. Л. Ефимов. - М.: Церих - ПЭЛ, 1996. - 528 с.

40. Воблый К. Г. Основы экономии страхования / К. Г. Воблый. - М.: Анкил, 1995. - 228 с.

41. Гвозденко А. А. Основы страхования: [учебник] / А.А. Гвозденко. - М.: Финансы и статистика, 1998. - 304 с.

42. Журавлев Ю. М. Страхование и перестрахование (Теория и практика) / Ю. М. Журавлев. - М.: Анкил, 1993. - 115 с.

Додаток А

Показники зі страхування життя за період 1994-2001 р.

Додаток Б

Показники темпу росту деяких страховиків зі страхування життя першої групи за станом на 01.01.2002 року

Додаток В

Показники діяльності деяких страховиків (кількість договорів страхування, застрахованих осіб)

Додаток Г

Показники діяльності деяких страховиків

(страхові резерви, перестрахування, інвестиційний доход, витрати на страхування)

Размещено на Allbest.ru