Художнє рішення благоустрою території скверу біля ДЮСШ №1 м. Мелітополь

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Благоустрій території - одна з актуальних проблем сучасного будівництва і дизайну. З його допомогою вирішується завдання створення сприятливого життєвого середовища із забезпеченням комфортних умов для всіх видів діяльності населення. Благоустрій території включає ряд заходів щодо поліпшення санітарно - гігієнічних умов житлової забудови, транспортного та інженерного обслуговування населення, штучного освітлення міських територій та оснащення їх необхідним обладнанням, оздоровлення міського середовища за допомогою озеленення, а також засобами санітарної очистки.

Завдання благоустрою міста зводяться до створення здорових, доцільних і сприятливих умов життя міського населення. У вирішенні цих завдань все більшого значення набувають зовнішній благоустрій, функціонально - просторова структура і предметне обладнання відкритих територій, ландшафтний дизайн. Все більш гострими стають проблеми створення екологічно чистого міста, проблеми охорони пам'яток культурної історичної спадщини народу.

Благоустрій території муніципальних установ зокрема нерозривно пов'язане з дизайном і є однією з найважливіших його складових частин.

Мелітополь - це місто яке розвивається, і у подальшому майбутньому буде сучасним містом з великою розвиненою інфраструктурою. Імідж міста складають не тільки офіси, житлові квартали і спортивні споруди, а й території прилеглі до будівель, зокрема муніципальних установ. Грамотно організоване середовище: зелені насадження, альтанки та інші об'єкти малих архітектурних форм, а також якісне освітлення скверів і парків формують сприятливе враження про місто в цілому.

На жаль, кількість скверів, парків, де населення мало б відпочити і здійснювати прогулянки мізерно мало. Отже, благоустрій території муніципальних споруд значно б поліпшило життя для городян в цілому, а також гостей міста. Благоустрій територій муніципальних закладів конкретно в нашому місті має велике значення, саме тому тема дослідження «Дизайн-проект скверу біля ДЮСШ №1 м. Мелітополь» є актуальною.

Об'єктом дослідження роботи є сквер як екосистема міського ландшафту.

Предметом дослідження є розробка концепції та архітектурно-художнє рішення благоустрою території скверу біля ДЮСШ №1 м. Мелітополь.

Метою роботи є облаштування території біля муніципального закладу, яка допоможе місцевим мешканцям відчути атмосферу невимушеності, гарного настрою та чудовим місцем для відпочинку, враховуючи при цьому всьому усі ергономічні, естетичні, кольорові, функціональні і технологічні вимоги.

Завдання дослідження:

- визначити видовий склад території;

- виявити ставлення городян та гостей міста до значущості скверу;

- взяти посильну участь у благоустрої скверу.

Гіпотеза: в результаті дослідження буде розроблено дизайн-проект скверу біля ДЮСШ №1 м. Мелітополь, який відповідатиме ергономічним, естетичним, кольоровим, функціональним і технологічним вимогам. Сквер буде місцем для відпочинку громадян, зелені насадження нададуть оздоровчий ефект організму людини.

Методи дослідження: спостереження, порівняння, вимірювання, аналіз, моделювання, опис, соціологічне опитування, виконання фотосесій, збір та наліз зібраної інформації.

Практичне значення одержаних результатів:

- підвищення рівня зацікавленості в захисті і збереженні природного середовища;

- благоустрій та озеленення території;

- створення сприятливих умов для відпочинку;

РОЗДІЛ 1.

ПРЕДПРОЕКТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Слово «сквер» ще в римську епоху застосовувалося для позначення міської площі правильної квадратної форми. В даний час сквером називають невелику озеленену територію (0,25 - 2 га) на вулицях і площах, яка призначена для транзитного руху пішоходів і їх відпочинку, для художньо - декоративного оформлення громадських та адміністративних будівель. У більшості випадків площа скверу не перевищує 2 га, але зустрічаються сквери і досить значних розмірів [1].

Призначення скверів може бути різним:

1. Сквери, створювані на площах загальноміського чи районного значення, призначенні головним чином для транзитного руху пішоходів і їх короткочасного відпочинку.

2. Сквери, розташовані на площах другорядного значення і в житлових мікрорайонах, використовуються для більш тривалого відпочинку і служить місцем прогулянок та ігор дітей.

3. Цільове призначення скверів перед окремими будинками визначається функцією цих будівель. Наприклад, сквери біля кінотеатрів використовуються влітку як своєрідне фойє, де відвідувачі очікують початку сеансів.

4. Іноді сквери здійснюються тільки в архітектурно - декоративних цілях. Вони займають незначні за розмірами ділянки. Тут часто встановлюють пам'ятники і скульптури, влаштовують фонтани. Такі сквери не можуть служити для тривалого відпочинку дорослих та ігор дітей, а тому служать лише декоративним цілям.

Ландшафтний дизайн скверу, як правило, розробляють таким чином, щоб його ділянка виглядала як природне продовження загальної композиції і не вибивалася з контексту.

У практиці зустрічають сквери різної конфігурації. Одним з факторів, що визначають форму скверу, є форма ділянки, де він розташований. Однак, на ділянці однієї і тієї ж конфігурації може бути кілька різних за планом скверів. Так на квадратній площі може бути запроектований сквер круглої або квадратної форми. Тут грає роль характер навколишньої забудови. Якщо на даній площі домінує одна будівля, то більше підійде квадратна форма. Якщо площа забудована по всьому периметру приблизно рівнозначними будівлями, то краще - кругла форма.

Певне значення на вибір форми скверу надають транспортні потоки. При сильній інтенсивності транспортного руху навколо скверу, йому доцільно надати обтічну форму, пом'якшуючи заокругленнями гострі кути або прямі кути.

Сквери поділяються на п'ять типів за своїм призначенням. Ландшафтне оформлення цих територій безпосередньо залежить від типу, до якого вони відносяться:

1. Території, розташовані на ділянках житлових вулиць або в районі житлових забудов між будинками і призначені для спокійного відпочинку і прогулянок.

2. Сквер - фойє - відкриті ділянки перед адміністративними будівлями, театрами, музеями.

3. Виставкові сквери - розбиваються поблизу громадських будівель. Основними декоративними елементами в скверах цього типу є квіти або скульптури.

4. Сквери - розв'язки. Території в місцях перетину великих транспортних ліній.

5. Декоративні сквери. Мініатюрні території перед громадськими будівлями [8]/

Ландшафтний дизайн скверу безпосередньо залежить від його типу, проте існують загальні правила, яких дотримуються при розробці плану благоустрою та озеленення. Основна вимога в цьому випадку - гармонійне поєднання з архітектурою ближніх будівель, так як сквер повинен являти собою частину міського архітектурно - художнього ансамблю [2].

У ландшафтному мистецтві сформувалося два основних напрямки - регулярне та пейзажне. Для регулярного стильового напрямку характерні геометричність (строгі геометричні форми майданчиків, водойм, квітників, прямолінійність доріжок), симетрія, підкреслено домінування центру композиції, рядові посадки дерев і чагарників, їх стрижка.

Пейзажне стильовий напрям, на відміну від регулярного, відображає і підкреслює красу природної природи. Воно характеризується вільною сіткою плану, звивистими доріжками, вільними контурами галявин, полян, водойм, вільно зростаючими деревами з мальовничими формами крон.

Планування традиційного архітектурно - декоративного скверу має бути підпорядкована якомусь скульптурному або архітектурному об'єкту, мабуть з будь - якої точки його території. Такі ділянки, як правило, оформляються в регулярному стилі. Всі елементи і композиції ландшафтного дизайну підпорядковуються головної осі пам'ятника, фонтану або великій будівлі. Всі зелені насадження (дерева, чагарники, квіти і т.д.) розміщують таким чином, щоб вони декорували з основною спорудою і залучали до неї увагу.

Продумуючи проект і розробляючи ландшафтний дизайн скверу, необхідно враховувати забарвлення листя зелених насаджень, а також характер навколишньої забудови. Це дозволить створити ефектні контрастні кольорові співвідношення або навпаки, пом'якшити їх, тим самим підсиливши художній вплив всієї композиції [3].

Планування скверу підпорядковується навколишньому скверу архітектурного ансамблю. Найбільш важливим для планування скверу є встановлення правильного співвідношення між розмірами площі та скверу. На площах, слугуючи громадським центром населеного пункту, сквер може розміщуватися в центрі площі або займати тільки її частину.

На площах, що перетинаються транспортом, сквер розташовують у вигляді двох окремих ділянок. Якщо сквер перетинається взаємно перпендикулярними транспортними потоками, то сквер може складатися з чотирьох роздільних ділянок і слугувати чисто декоративним елементом.

Сквер, що розміщується на площі, оточеній громадськими та житловими будівлями, сам стає елементом її композиції. У цьому випадку його планування повинно бути в повній композиційній єдності з архітектурними рішенням площі. При оточенні скверу будівлями класичної архітектури планування території і композиція рослинності повинна сприяти найбільш повному виявленню естетичних переваг будівель, що оточують площу [4].

Як правило, для кращого огляду будь - якого предмета необхідна відома відстань, і чим більше предмет, тим більше глядач повинен бути віддалений від огляду предмета. Найкраще предмети бачаться з відстані, рівного подвійній їх висоті. Тому для кращого огляду естетичних переваг архітектурних споруд перед ними має бути запроектовано відповідний простір, вільний від високої рослинності або споруд. Сквер, що розташований перед великим суспільним будинком або перед водною поверхнею, представляє відкриту галявину або партер, обрамлений з боків деревами або чагарниками, не закривають головну перспективу на будівлю або водну поверхню.

Сквер, який повинен бути оточений забудовою, що не має архітектурно - історичної цінності, проектується як замкнута композиція, ізольована від проїздів щільними масивами зелених насаджень.

План більшості скверів будується за однієї центральної осі або двох осях. У цих випадках композиційна вісь підкреслюється партером з парними алеями або однією центральною алеєю. Центр композиції скверу може бути підкреслений фонтаном, монументом або квітником. Це особливо необхідно при круглих, восьмикутних або квадратних формах скверу. Площа і сквер повинні завжди складатися в єдине ціле.

Ширина головних доріг, призначених для масового руху пішоходів, становить 3 - 8 м. Другорядні, призначенні для індивідуальних прогулянок мають ширину 2 - 3 м. Місця відпочинку повинні розташовуватися так, щоб перед ними відкривалися перспективи на червоні будівлі. Місця відпочинку слід влаштовувати, декілька відступаючи від дороги, в кишенях або нішах, утворених посадками.

Майданчики є центральним елементом планування скверу. Кожний майданчик являє собою закінчену композицію. У невеликих скверах влаштовують один майданчик, в крупніших їх може бути декілька. Майданчики для дітей дошкільного віку слід влаштовувати в скверах, розміщених в житловій зоні міста, якщо на прилеглих вулицях немає інтенсивного транспортного руху.

Площа алей, доріжок і різних майданчиків досягає 25 - 30% загальної площі скверу. Зв'язок рослинності з архітектурними спорудами може бути виражений в обрамлені фоновими насадженнями, слугуючи рамою або фоном для будівлі. Мета в обрамлені посадок полягає в тому, щоб привернути увагу глядача безпосередньо до будівлі.

Перш ніж вибрати місце для обрамлених насаджень, необхідно вивчити перспективи будівлі, що відкриваються з різних видів скверу, і вирішити з якого з цих пунктів будівля виглядає найбільш красиво. Розміри дерев і величина групи дерев для обрамлення залежать не тільки від об'єму будівлі, але і відстані, з якого введеться його огляд.

Форма крони деревних порід, що застосовуються для створення зеленої рами того чи іншого будинку, повинна узгоджуватися з основними лініями будівлі за принципом гармонії і контрасту. Наприклад, округлені каштани, дуби, ільми, клени прекрасно контрастують з архітектурою вертикальної побудови; пірамідальні тополі, дуби, кипариси - з горизонтальними лініями деяких сучасних будівель.

Залежно від умов можуть бути застосовані або групи, або окремі екземпляри якого - не будь виду рослин. Як правило, посадки на кутах і біля входу в сквер повинні бути вище інших насаджень. Найкращі результати від обрамлення виходять у випадках, коли дерева, розташовані по кутах скверу, досягають повного розвитку раніше за інших. Окремі групи насаджень на сквері зв'язуються між собою смугою низьких чагарників або сланких рослин.

Засобами зелені необхідно підкреслити також і художні якості скульптури, фонтанів та інших архітектурних об'єктів, які майже завжди входять в композицію міського скверу. Всі ці предмети сприймаються найбільш рельєфно, коли поставлені на килим зеленого газону. Кращим фоном для них можуть служити зелені стіни, спеціальні ніші в них, рослини з фігурною стрижкою певної форми. Колір листя певних насаджень повинен бути підібраний з урахуванням кольору певної скульптури чи іншої споруди. Світлий мармур найкраще сприймається на тлі темної зелені і особливо добре на тлі зелені темнохвойних порід. Для темних скульптур і споруд фоном можуть служити рослини зі світло - зеленим, сріблястим або золотим листям.

Дерева для цього ландшафту підбирають з красивим і щільним листям, а також чіткими обрисами крони (липа різних видів і форми, каштан кінський, клен круглокронний, карагача, біла акація, верба плакуча, горобина, в'яз, дуб пірамідальний, тополя і кипарис).

Архітектурно - планувальне рішення території об'єкта озеленення - це порядок розміщення функціональних елементів, споруд, доріжок, майданчиків; композиційна схема, що відображає взаємозв'язок штучних і природних компонентів ансамблю (насаджень, водойм, будівель і т.д.).

Після вибору стилю проектування намічають розміщення основних функціональних зон об'єкта озеленення. Залежно від місця розташування та функціонального призначення на території об'єкта озеленення можна виділити такі зони: прогулянок, відпочинку, дитячі майданчики і т.д. Продуманість зонування зумовлює логічність композиції, художні переваги об'єкта озеленення, особливості планування доріг і майданчиків.

Для зв'язку входів у сквер з функціональними зонами і майданчиками проектують стіжкову мережу. У загальному балансі території вони становлять від 20 до 32% загальної площі об'єкта. Густа мережа доріг не сприяє орієнтації в сквері, нав'язує подрібненість ландшафтної композиції, погіршує стан насаджень.

Дороги мають утилітарне і декоративне призначення, є напрямними і композиційними осями скверу, що дозволяють сприймати окремі пейзажні картини в задуманій послідовності. За своїм призначенням вони поділяються на головні, другорядні, додаткові, стіжкові та господарські [5].

За санітарно - технічними вимогами покриття доріг повинно бути без пильним, рівним, зручним для ходьби, неяскравим за кольором, поєднуватися з оточеними предметами.

При проектуванні необхідно враховувати, що відвідувач скверу 30% часу дивиться на лежачий перед ним шлях. Тому слід пам'ятати, що обриси доріг, їх головні повороти, без зайвих викривлень, що не обґрунтовані функціональним призначенням, в поєднанні з рослинами є елементом, що прикрашає парковий пейзаж.

Проектування насаджень - найважливіше завдання проекту благоустрою та озеленення скверу. Розміщення дерев та чагарників, відкритих газонних ділянок та, має бути взаємопов'язане з розташуванням майданчиків, їх розмірами і конфігурацією.

Загальним принципом просторового і композиційного рішення розміщення насаджень, є поєднання відкритих ділянок з компактними групами дерев та чагарників, з розміщеними доріжками і майданчиками.

Це дозволяє не лише розкрити декоративні якості, але і поліпшити мікроклімат території, створити хороші умови аерації та інсоляції. Аерація - це природне провітрювання, насичення повітрям, киснем (організований природний повітрообмін).

Інсоляція - це опромінення поверхонь сонячним світлом (сонячною радіацією) або потік прямої сонячної радіації на горизонтальну поверхню. Інсоляцією називають опромінення поверхні, простору паралельним пучком променів, що надходять з напряму, в якому видно в даний момент часу центр сонячного диска.

При підборі асортименту рослин враховують їх декоративні якості, екологічні властивості, фізіономічний вигляд.

При проектування насаджень у сквері необхідно враховувати його місце розташування і функціональне призначення. Так, якщо проектований сквер знаходиться в житловому мікрорайоні і призначений для тривалого відпочинку відвідувачів, то його периметру необхідно влаштовувати щільну зелену стіну з дерев і чагарників. Якщо сквер розташований перед адміністративною будівлею, то зі всіх сторін влаштовують зелену стіну з дерев і чагарників, а перед будівлею - тільки з низькорослого чагарнику, щоб не закривати вид на фасад [6].

Для озеленення скверів використовуються дерева різної величини, забарвленим листям, формою крон, декоративні чагарники і партерна зелень. Великі дерева висаджують ближче до периферії по кутах кварталів з урахуванням утворення перспектив. Кути внутрішніх ділянок, прилеглих до центрального майданчику або проходу, оформляють за допомогою груп квітучих чагарників - спирей, троянд, бузку та інших, а також за допомогою малих архітектурних форм - декоративними лавками, вазонами, ліхтарями.

По периметру регулярних скверів найчастіше висаджують дерева пірамідальної форми (якщо сквер знаходиться в безпосередній близькості з високою забудовою) або живопліт (заввишки до метра).

За брівкам проходів і тротуарів висаджують сформовану низькорослу зелень, яйцевидної або кулястої форми. Кути оформляють деревами середньої висоти з широко пірамідальною або розлогими кронами. Головна алея, що відкриває перспективу на центральну архітектурну споруду, обсаджується квітучими багатолітниками або гарними низькорослими чагарниками. Лави на алеях розташовуються у спеціально вистрижених в чагарниках нішах.

По боках, прилеглих до житлових будинків, висаджують невеликі дерева, таким чином, щоб вони не затінювали вікна першого поверху. Залежно від загальної архітектурної композиції роблять як рядові посадки, так і розміщують у вільному порядку групи чагарників і дерев. Весь вільний від архітектурних форм і зелених насаджень простір засівають газонною травою [7].

сквер дизайн ландшафт

РОЗДІЛ 2.

АНАЛІЗ АНАЛОГІВ

2.1 Сквер біля адміністративної будівлі «Оріента»

За плануванням сквер (див. рис. А.1) можна віднести до регулярного стилю, тому, що він спирається на поняття симетрії, базується на стійких перевірених часом канонах класичного мистецтва. Головне у плануванні скверу такого типу в «класичному» стилі ландшафтного дизайну - чіткі, геометричні форми, сувора симетрія і геометрія, ідеально підстрижений газон, все має правильну форму [24].

Сквер можна вважати зразком садово-паркового мистецтва. Цей сквер з пам'ятником та фонтанами має ніби то офіційний вигляд перед будівлями. Геометрична чіткість, притаманна плануванню усього скверу та всій території навколо нього, тут проявляється особливо наочно. Завдяки цьому сквер з пам'ятником, є центром симетрії, прекрасно видно навіть здалеку.

Для обраного аналогу характерна чіткість та правильність форм, в центрі саду фокусна точка (пам'ятник), через цю точку проходить поділ саду на дві рівні та однакові частини. Садові доріжки чіткої форми, мають чіткі межі. Сквер має ще нібито таких чотири маленьких подвір'я, де головним акцентом у кожному з них, є невеликий фонтан.

Стосовно функціонального рішення то все досить зручно, велика територія дозволяє дітям та дорослим відпочивати на свій смак. Тут можна просто пройтись або відпочити на лавці, які розташовані по колу біля пам'ятника, та на головній алеї. На жаль аналог не дозволяє нам побачити чи є вони у внутрішньому подвір'ї, але сподіваємося, що там також є лавки для відпочинку.

Сквер має таке планування території, що дозволяє зайти з будь - якої сторони, а не проходити через всю головну алею до виходу, це є досить таки функціональним рішенням. Також гострі кути планування, трохи пом'якшенні завдяки центральному колу з газоном та фонтанами.

Для мощення доріжок обраний на сьогоднішній день найпопулярніший матеріал - плитка тротуарна. Адже тротуарна плитка володіє прекрасними зовнішнім виглядом, її дешевше класти та процес менш трудомісткий. Але вона має як позитивні, так і негативні сторони [11].

Перевагами плитки є:

- при правильному укладанні, ділянка виглядає рівною, гладкою, по ній зручно ходити;

- якісні барвники не вигорають на сонці;

- плитка стійка до впливу різних хімічних речовин;

- не сильно нагрівається на сонці, завдяки чому висадженні рослини вздовж таких доріжок, менше страждають від спеки;

- різні роботи пов'язані з розкриттям ґрунту, наприклад заміна комунальних труб, не становлять великих проблем і є менш фінансово затратні;

- можна легко і акуратно зняти і покласти її поруч з місцем проведення робіт, після виконання яких, так само її можна легко заново покласти;

- економія коштів очевидна;

- зовнішній вигляд плитки гармонійніше вписується у навколишнє середовище.

Недоліками цього матеріалу є незначні фактори такі як:

- перед покупкою потрібно оцінити її якість;

- укладати її повинні тільки майстри - фахівці, бо від правильності укладання залежить час її експлуатації і термін служби;

- в зимовий час не рекомендується чистити тротуарну плитку від снігу різними лопатами і відбивати від неї лід, - це може привести до пошкодження верхнього шару плитки і подальшого руйнування;

- не варто посипати плитку хімічними реагентами які сприяють розтаванню снігового покрову;

- головний недолік цього матеріалу - висока ціна.

Фонтани скоріш за все виконані з такого матеріалу як натуральний камінь. Цьому вибору сприяло те, що матеріал має високі естетичні властивості, міцність, довговічність, стійкість до навколишнього середовища, морозостійкість. Цей матеріал є досить екологічним і гігієнічним, не робить негативного впливу на організм людини, і більше того має бактерицидну дію.

Ще одна з його переваг - це інертність, тобто не вступає в реакцію з речовинами, що містяться в інших оздоблюваних матеріалах. Також багаті декоративні можливості натурального каменю, множинність візуальних ефектів, що пояснюється багатством кольору і текстури, привертає до себе велику увагу майстрів та звичайних людей.

Аналог дає деяке уявлення про різноманітність рослинності скверу. Більш темним тоном виділяються ялини з щільними пірамідними тінями. Зображення листяних дерев та чагарників має більш світлі відтінки і плямистий малюнок. За прозорими тінями дерев, висаджених по периметру скверу, можна отримати певну інформацію про ці дерева (високі, прямо стовбурні) і характер їх посадки (рівномірність, частота).

Схема озеленення підтверджує, що обрамляючи сквер дерева висаджувалися рядами, на певній відстані один від одного. Причому рядів таких три або чотири, і кожен представлений деревами особливого виду, зовні сильно відрізняються між собою (по стрункості, висоті і т.д.).

Мініатюрні подвір'я, які являють собою маленькі кути спроектовано дуже добре, з великим смаком і вишуканістю. Дерева розташовані по периметру, дуже важко розгледіти на плані зверху, що це за дерева але скоріш за все вони схожі на липу, яблуню, горобину, грушу та каштан. Квітників сквер немає, але слід звернути увагу на ажурний малюнок газонів, кожен з яких створює окремий куточок. У цих подвір'ях в озелененні присутні високі густі чагарники, такі як бузок, які затінюють неширокі алеї.

Стосовно газону, то біля пам'ятника він має округлу форму, а по периметру - прямокутну. Газон - це трав'яний покрив, створюваний посівом насіння спеціально підібраних трав, що є фоном для посадок і паркових споруд, і самостійним елементом ландшафтної композиції. На даному аналозі газон партерний, він слугує фоном для пам'ятника.

Головні функції які виконує газон - це санітарно - гігієнічна, шумова, кліматична (зелені насадження покращують мікроклімат міської території), рекреаційна (створює добрі умови для відпочинку на відкритому повітрі), естетична (дозволяє газону зробити гармонійний вид міста) [13].

2.2 Сквер біля адміністративної будівлі «Лаурус»

Сквер у «романтичному стилі» (див. рис. А.2) - це вільний стиль у ландшафті, де немає суворих рамок. Головне створення романтичної атмосфери, спокою, гармонії. Суворих канонів немає є лише орієнтири, це або «спогади про старі добрі часи» або мрії, уявлення про прекрасне. Цей стиль є поєднанням пейзажних, регулярних і геометричних форм, тут є і симетрія і асиметрія [21].

Романтичний сквер повинен виділятися великою кількістю буйної рослинності, а також наявністю затишних куточків із затишними лавками. При цьому вузькі доріжки повинні петляти між зрослих чагарників та дерев.

Для даного аналогу характерне добре планування території, ми бачимо центральну алею вона має круглу форму, а також вихід з неї. По цьому колу розташовані лавки, для сидіння біля яких чудово розміщують смітники. Лави мають дуже вишукану та чудову форму. Вони виконані з червоного дерева та ковкого чавуну. Ніжки та ручки цих лав, мають гарні візерунки чим доповнюють та прикрашають цей стиль у якому виконаний сквер.

Перевагами ковкого чавуну є те, що він характеризується високими ливарними властивостями, зносостійкий, корозійностійкий, відносно жаростійкий. З нього дуже легко виробляти предмети будь - якої потрібної форми [25].

Лави, самі сидіння з яких вони виконані червоне дерево, більш за все це схоже на сибірський дерен. Це дерево світло червоного тону, дуже міцне, та легко піддається обробці. Така деревина високо цінується за своїми хорошими механічними характеристиками, володіє високою щільністю і міцністю, добре полірується.

У центрі скверу розташовано коло на якому висаджений газон та маленькі квіти. Він поділяється на два рівні, зверху розташований вазон з квіточками. У сквері дуже багато рослинності є дерева та чагарники.

Романтичний стиль має своєрідні кольорові відтінки. Це колір слонової кістки, білий, попелястий і сірий, різні відтінки блакитного і жовтого. Сквер має досить спокійну колірну гаму, непомітну, вона навіть кілька тьмяна, зістарена нібито покрита патиною. Все здається рівним та монотонним, невеликим акцентом є маленькі квіточки червоного кольору у центральному колі. Для правильного оформлення цього скверу використанні такі дерева, як берези, клен, вільха. Стосовно чагарників - це шипшина та спірея.

Освітлення на даному аналогу дуже погано видно, але воно присутнє на відміну від попереднього аналогу. Тип опори металевий, освітлення розсіяне. Для освітлення скверів використовують розсіяне освітлення. При конструкції таких ліхтарів велика увага приділяється плафону, що розсіює промені. Зазвичай робляться у формі кулі, або у формі циліндру [32].

Для більшого розсіювання променів світла на плафони циліндричної форми встановлюються прозорі кільця, які мають рельєфну форму. Потужність використовуваних в таких ліхтарях ламп становить 40 - 125 Ватт, залежно від дистанції, на якій встановлені ліхтарі один від одного. Яку форму має плафон не видно.

Доріжки та центральна алея скверу покритті тротуарною плиткою білого та червоного кольору. Тротуарна плитка володіє прекрасним зовнішнім виглядом, її дешевше класти ніж асфальт. Її перевагами є екологічна безпека, хімічна стійкість, висока механічна стійкість, низька зношуваність, підвищена морозостійкість та велика колірна гама. Незважаючи на переваги є також і недоліки - це ударні навантаження та замерзаюча вода (лід).

Взагалі територія скверу є досить функціональною та ергономічною. Зручними є доріжки: по ним можна з легкістю пересуватися не заважаючи один одному. Лави дозволяють сидіти одночасно декільком чоловікам та не створювати відчуття дискомфорту. Біля кожної лави розміщенні урни, це функціонально з однієї сторони та ергономічно з іншої, бо людині не потрібно буде бігати по всьому скверу, щоб викинути сміття. Що стосується антропометричних вимог, то вони відповідають структурі, розміру обладнання, формі та розміру масі людського тіла.

2.3 Сквер біля адміністративної будівлі «Сучасник»

Цей сквер (див. рис. А.3) є великим чудом, бо він яскравий, має дуже гарне планування території, його відрізняє простота і природність, вільність посадок, скромні рослини, яскраві фарби, великі квіти та нехитрі прикраси. Дерева, квіти та чагарники дуже вишукано поєднуються між собою, все виглядає так, нібито природа дуже постаралася, щоб зробити таку красу. При погляді на цей сквер виникає таке відчуття, що гармонія - це його девіз.

За плануванням цей стиль можна віднести до регулярного, або як його ще називають французького. Сквер має чітку, яскраво виражену основну вісь композиції - стрижень усього розпланованого простору, розташування елементів і конструкцій підпорядковане строгій геометрії і симетрії. Регулярний стиль знаходиться в руслі класицизму. Лейтмотив цього стилю - порядок. Чіткість плану та строгість ліній - це головне, що відрізняє сквер регулярного стилю [23].

На даному аналогу панорама скверу розташована в одній площі. Всі доріжки рівні, чіткої форми. Вони забетоновані, що є дуже правильним рішенням, оскільки бетон являється чудовим матеріалом. Пристрій бетону передбачає проведення наступних робіт: вибір ґрунту, настил підстави, армування, пристрій опалубки, заливка бетонної суміші (товщина бетонну в готовому вигляді не повинна бути менше 10 см), фінішна обробка готової поверхні [27].

Випробувати покриття «на міцність» одразу не вийде, оскільки остаточну твердість він набуває лише після закінчення 28 днів. Витримувати пішохідні навантаження покриття цілком здатне вже через 2 - 3 дні. Термін служби бетону становить 5 - 7 років, замало. Його превагами є більш висока міцність, ніж у асфальту (покладений в один шар) або тротуарної плитки. Разом з перевагами дане покриття має ряд недоліків: дуже погано переносить температурні перепади (це «спрацьовує» при порушення технологічного укладання).

При укладанні бетонного покриття потрібно передбачати влаштування температурних швів, а також стежити за монолітністю покриття. За наявності щілин та тріщин, в них неодмінно потрапляє вода, яка при зниженні температури замерзає і розширюється, що призводить до порушення цілісності покриття, а з часом - до його повного руйнування.

Лави прості за своєю конструкцією та формою. Сидіння виконано з дерева, а основа опору - бетон. Її довжина на погляд становить 1900 мм, висота 450 мм, ширина 450 мм, глибина посадкового місця 400 мм - всі розміри наведені приблизно [28].

Стосовно функціональної сторони аналогу, то територія є зручною для прогулянок. Широкі алеї дозволяють вільно рухатися, місця для відпочинку відведені ніби у маленьку кишеньку, вони розміщенні не на алеї, а трохи відсторонь. Це забезпечує людям, які йдуть, не натикатися на відпочиваючих та не докучати їх своїм ходінням. Функціональними є доріжки та посадки з квітами, центральний квітник поділяє територію скверу на дві частини. Завдяки квітнику є дві доріжки та гарний вид скверу.

Антропометричні вимоги виконані таким чином, що людина відповідає структурі, розміру обладнання, елементів структури, формі та масі, розміру людського тіла, відповідність характеру форм виробу антропометричної пластиці людського тіла.

Освітлення скверу здійснюється за допомогою ліхтарного стовпа. Він має металеву основу, сірого кольору. Вони виглядають ненав'язливо, та виконують свою основну функцію. Розташовані на певній відстані один від одного, з обох сторін. Завдяки такому розташуванню добре освітлюється вся алея та частково весь сквер.

Для озеленення скверу було обрано багато різноманітних рослин. Найбільшу перевагу віддано листяним деревам. Листяні дерева почали використовувати давно, бо причин є декілька: утворюють густу крону і створюють тінь, у різні пори року грають різнобарвними фарбами та влітку дають приємну прохолоду [9].

Для території всього скверу були використанні такі дерева як: вільха, дуб, клен, липа, ясен, в'яз. Ці дерева не потребують великої уваги або особливо уходу до себе. Серед чагарників було використано небагато видів рослин такі як барбарис, бересклет та аронія.

Центральна алея велика за своїми розмірами і головний квітник просто таки, бавить своїми фарбами та різноманітністю квітів. Найбільшу перевагу віддано тюльпанам, гладіолусам, горицвіту та глауциуму. Особливостями цих рослин є те, що вони пристосовуються до будь - яких умов. Вони висаджені таким чином, щоб цвісти на весні та влітку, піднімати настрій прохожим та створювати чудовий аромат. Їх кольори просто неймовірні червоний, жовтий, помаранчевий та рожевий на зеленому фоні вони як маленькі ліхтарики.

Для покриття всієї території скверу, де місце залишилося вільним від квітів та доріжок, було покрито звичайним газоном. Його перевагами над іншими видами газону є те, що не потребує певного догляду, трава може бути трохи різна за розміром та мати певну кількість інших видів рослин.

Звичайний газон - галявина для відпочинку та активних розваг. Серед його переваг - висока стійкість до механічних навантажень і витоптування, простота у відході. Особливостями догляду за газоном є комплекс засобів серед яких: стрижка газону, полив, прополка бур'янів, підживлення газону необхідне для нормального росту газонного покриття, аерація газону необхідна для забезпечення доступу в ґрунт вологи. Чистка газону включає в себе прибирання сухої трави у весняний час року, а також збір опалого листя восени. Навесні чистка поєднується з прочісуванням дернини, що необхідно для руйнування моху на газонному покритті. У разі виявлення захворювання газонної трави необхідно проводити обробку фунгіцидами. Правильний та регулярний догляд за газонним покриттям підвищує його довговічність і підтримує привабливий зовнішній вигляд [19].

2.4 Сквер біля адміністративної будівлі «Янгель»

Сквер (див. рис. А.4) дуже функціональний, має гарне планування та відповідає усім вимогам стосовно ергономіки. Його функціональність визначається у вигляді альтанки яка присутня на території скверу. Вона розрахована на багато людей і може вмістити цілу компанію, при потребі.

Альтанка - є бажаною будовою, а інколи і необхідною, вони прикрашають громадські ділянки та створюють затишне місце на час непогоди. Такі будови дають можливість спілкуватися з природою та навколишнім світом. Закономірності зорового сприйняття невеликих за площею ділянок, вимагають уважного, чіткого і вдумливого ставлення до їх благоустрою та озеленення. Естетичний вплив альтанки, нерозривно пов'язаний з вирішенням площі землі та всього навколишнього простору [34].

Вибираючи ділянку для альтанки слід враховувати, що вона є не тільки прикрасою скверу, а й передусім куточком для приємного відпочинку. Пристрій довготривалої альтанки передбачає наявність підстави на якому вона розміщується, твердого зв'язку з ґрунтом, що забезпечує стійкість споруди і опір вітровим навантаженням. Для зв'язку з ґрунтом ймовірно були застосовані легкі фундаменти, до яких прикріплена конструкція альтанки, а в якості підстави використано тверде покриття доріжок.

Альтанка на даному аналогу виконана з дерева світлого кольору. Її конструкція відкрита, тобто від дощу вона буде погано захищати, а від спеки можливо на деякий час посидіти у тіньовому місці. По середині альтанка розташований стіл, та по периметру є лави для сидіння. Конструкція дуже легка та ажурна, повітряна. Для того щоб зберегти дерево, яким покрито альтанку треба його обробити антисептиком, дуже гарною повинна бути гідроізоляція. Також всі елементи конструкції для довгого строку служби повинні бути покритті великим шаром захисного лаку та емалі.

Всі доріжки покритті тротуарною плиткою. Адже вона має гарний зовнішній вид, рівню поверхню, велику кількість різнобарвних відтінків та дуже легка в укладанні.

Для озеленення скверу використовувалися багато різноманітних рослин, дерев. Найбільшу перевагу віддано деревам. На аналогу можна розгледіти, що вони не є молодими деревами. Дерева вже великі, мають густі крони та серйозні за масштабами стволи. Які саме використані дерева не можна сказати, бо їх погано видно.

По головній алеї, якщо дивитися далеко, можна побачити ігровий дитячий майданчик. З цього виникають ідею та думки, що сквер передбачений не лише для дорослих, які можуть прогулюватися, а й і для дітей. Вони залюбки зможуть проводити тут свій час, відпочивати весело на прогулянці та не заважати дорослим. Їх гойдалки та спортивні принади мають яскраві кольори, серед яких жовтий, червоний, зелений. Це розбавляє осінні барви, додає трохи нотки свіжості та теплу атмосферу літа.

Сквер також має освітлення. Воно досить функціональне, ергономічне, розташоване по всій території, де це необхідно. За допомогою цих ліхтарів, як видно на аналогу, увечері сквер дуже освітлений, це дозволяє прогулюватися не хвилюючись впасти або спіткнутися.

Ліхтарі виконані з металу, а сам плафон має форму шару та скляний. Вони досить сучасні та з легкістю вписуються до цього скверу. Функціональні і декоративні одночасно, покликані виконувати практичну, й естетичну функція та роль у благоустрої скверу. З ними в темний час стає світло, казково та красиво. Вдень же їх декоровані елементи не тільки не псують зовнішній вигляд скверів, а й навпаки, ушляхетнюють його простір своєю вигадливою геометрією форм, таких простих та зрозумілих. Їхніми перевагами є те, що вони виготовлені з металу за допомогою штампування, пристрої надійні та довговічні у використанні, елементи та деталі відповідають та підвищують естетичні якості цих металевих виробів [33].

2.5 Сквер біля адміністративної будівлі «Бридж»

За планування сквер (див. рис. А.5) відноситься до регулярного. Він має регулярну правильну геометричну структуру, правильне планування території, виразну симетрію. Характерні прямі алеї, які є для даного аналогу осями симетрії, квітники та газони також правильної форми.

Доріжки вкриті тротуарною плиткою та забетоновані, ці матеріали є дуже гарними, зручними у використанні та будуть довго служити. Доріжки прямі, чітких форм, правильні, вони однакового кольору, не мають кольорового акценту.

По середині алеї розташовані лави, вони містяться одна за одною, виконані з металу, мають сірий колір. Їх конструкція дуже легка та проста, сидіння дає можливість дихати тілу, бо в ньому є такі решітки які пропускають повітря.

Стосовно озеленення території - воно просте і не вимушене. Чагарників немає, дерева передусім прості це тополя, туя, клен. Газон має прямокутну форму. Для скверу у такому стилі характерні такі квіти, які використано на даному аналогу - це бегонії, флокси, гіпсофіли. Вони висадженні впорядковано, ретельно підібрана їх сполучність між собою, враховано їх колір та розмір [9].

При оформленні ділянки доріжки виконані у суворій геометричній формі. Маленькі (другорядні) доріжки відходять на другий план, а ось центральна алея та широкі доріжки перетинаються у центрі скверу. На цьому місці знаходиться фонтан, він має квадратну форму та біля нього розташовані квітники і дерева.

Вода - одна з речей, на споглядання якої, людині здатне принести спокій і умиротворення, саме тому люди люблять робити невеликі фонтанчики, вони здатні принести приємну різноманітність. Дизайн фонтану мало впливає на його конструкцію, так як принцип роботи залишається незмінним.

Найбільш важливою деталлю конструкції є насос, завдяки якому вся конструкція працює. Починати створення фонтану необхідно з облаштування ями для нього. Саме в неї буде стікати вода при роботі насоса. Надалі в яму потрібно буде встановити резервуар з пластику. Він повинен вільно помішуватися в яму, а його краї повинні приблизно на 5 см бути нижче, ніж рівень на землі. Фонтан розміщений на доброму місці, його роботі не буде заважати сонце і вітер, за винятком цих умов, вода не буде досить часто випаровуватися [31].

Після того, як резервуар та яма закінченні, необхідно встановити насос. Заглиблений насос необхідно розмістити на дні фонтану. Для цього на ньому необхідно зробити бетону підставку. Важливо, щоб після установки насосу його насадка була розміщена над поверхнею води, а він при цьому не торкався дна. Після установки насосу його потрібно буде з'єднати з форсункою, з якої буде литися вода.

Насос підключається до електромережі. Тому до цього етапу повинно ставитися дуже відповідально. Щоб забезпечити насос, необхідно придбати діалектичний корпус, а також водонепроникні роз'єми і кабель. Розпилювальну трубу треба монтувати вертикально. Так, як фонтан знаходиться на вулиці, то розпилювач краще використовувати бронзовий, він більш морозостійкий на відмінну від інших [30].

Проаналізувавши аналоги можна зробити висновок, що дані аналоги мають як позитивні так і негативні якості. Перш за все увагу потрібно звернути на використання більш різноманітних матеріалів, їх зараз велика кількість. Також не заважає трохи приділити увагу плануванню територій, не на всіх аналогах є правильне оформлення, сквери повинні містити дитячі майданчики, прогулянкову зону та інші. Мінусом є недостане місце для лав або їх мала кількість.

Серед поширених недоліків виділяється відсутність доброго освітлення, матеріали сучасні, дизайн вражає але їх кількість замала для таких територій. Велику увагу приділено озеленення територій та дотриманню всіх правил та стилю. Тут немає ніяких проблем, все виконано бездоганно. Численна кількість різноманітних дерев, чагарників та квітів просто вражає своїми фарбами та формами. Майже на всіх аналогах була досягнута шумоізоляція та захист від пилу, це завдяки правильному насадженню дерев. Ізоляція від несприятливого оточення зроблена завдяки декоративним захисним стінкам насаджень, заглиблення скверів з використанням водних пристроїв, застосуванням геопластики. На деяких аналогах використані партерні рішення, тобто обмеження високої рослинності, на заміну використання регулярних прийомів садово - паркового мистецтва.

Що стосується ергономічних вимог то людина може відчувати себе доволі зручно. Дотриманні всі правила, розміри обладнання, форми, структури, матеріали, характер форм виробу, всі матеріали приємні на дотик та на зовнішній вигляд. Майже на всіх аналогах зручні лави для сидіння, їх розміри відповідають антропометричним вимогам, та дозволяють сидіти по декілька людей одночасно. Альтанка яка присутня на одному з аналогів, має великі розміри, розрахована на велику компанію. В ній добре дотриманні санітарні, гігієнічні та пожарні норми.

Зручними є алеї, пішохідні доріжки, використанні для них матеріали екологічно чисті та не шкодять здоров'ю людини.

Тобто дивлячись на всі аналоги можна прийти до такого рішення, що площа скверів дозволяє відчувати себе вільно. Всі розміри та правила дотримані, не зважаючи на маленькі недоліки. Фактура, вибрані кольори та озеленення територій приємне. Все створює відчуття затишку та комфорту, сприяє натхненню для людей.

РОЗДІЛ 3.

МАРКЕТИНГОВИЙ АНАЛІЗ

Соціологічне опитування - це метод збору первинної соціологічної інформації про досліджуваний об'єкт за допомогою звернення з питанням до певної групи людей, іменованих респондентами. Основу соціологічного опитування становить опосередковане (анкетування) або і не опосередковане (інтерв'ю) соціально - психологічне спілкування соціолога і респондента шляхом реєстрації відповідей на систему питань, що випливають з мети і завдань дослідження [37].

Соціологічне опитування займає найважливіше місце в соціологічних дослідженнях. Його основне призначення полягає в отриманні соціологічної інформації про стан громадської, групової, колективної та індивідуальної думки, а також про факти, події і оцінки, пов'язані з життєдіяльністю респондентів. Опитування - найпоширеніший метод збору первинної інформації, з його допомогою отримують майже 90% всіх соціологічних даних.

Специфіка цього методу полягає втому, що при його використанні джерелом первинної соціологічної інформації є людина (респондент) - його безпосередній учасник досліджуваних соціальних процесів та явищ і націлений на ті сторони процесу, які мало піддаються або не піддаються взагалі прямому спостереженню. Ось чому опитування незамінний, коли мова йде про дослідження тих змістовних характеристик громадських, колективних і міжособистісних відносин, які приховані ззовні і дають про себе знати лише в певних умовах і ситуаціях.

Опитування є провідним методом при вивченні сфери свідомості людей. Цей метод особливо важливий у дослідженні соціальних процесів і явищ, малодоступних безпосередньому спостереженою, а також у випадках, коли досліджувана сфера слабо забезпечена документальною інформацією. Соціологічне опитування на відміну від інших методів збору інформації дозволяє «вловити» через систему відтінки, їх настрої і структури мислення, а також виявити роль інтуїтивних аспектів у їх поведінці. Тому багато дослідників вважають опитування найбільш простим і доступним методом збору первинної соціологічної інформації. Справді, оперативність, простота, економічність цього методу роблять його вельми популярним і пріоритетним у порівнянні з іншими методами соціологічних досліджень. Однак ця простота, доступність нерідко є удаваними. Проблема полягає не в проведенні опитування як такого, а в отриманні якісних його даних.

Для того щоб зрозуміти який сквер населення нашого міста бажає бачити, було проведення анкетування. На сьогоднішній день, це найпопулярніший засіб для отримання інформації. Анкета являє собою об'єднану єдиним дослідницьким задумом систему запитань, спрямованих на виявлення кількісно - якісних характеристик об'єкта і предмета аналізу. Композиція анкета представляє свого роду сценарій бесіди з респондентом. Вона включає короткий вступ, в якому вказується тема, цілі та задаються легкі питання [36].

Анкетою не можна назвати будь - який перелік питань. Їй називається тільки те, що звернено до безлічі людей, яких опитують стандартним чином. Інтерв'ювання передбачає особисте спілкування з опитуваними, при якому дослідник (або його повноважений представник) сам задає питання і фіксує відповіді. За формою проведення анкетування яке було використано, можна віднести до прямого тобто, «обличчям до обличчя».

Залежно від джерела (носія) первинної соціологічної інформації розрізняють опитування масові та спеціалізовані. У масовому опитуванні, як у нашому випадку, основним джерелом інформації виступають представники різних соціальних груп, діяльність яких безпосередньо не пов'язана з предметом аналізу. Учасників таких масових опитувань прийнято називати респондентами. У спеціалізованих опитуваннях головне джерело інформації - компетентні особи, чиї професійні або теоретичні знання, життєвий досвід дозволяють робити авторитетні ув'язнення. По суті справи учасниками таких опитувань є експерти, здатні дати зважену оцінку які цікавлять дослідника питань.

Для того щоб було зрозуміло, чому присвячений цей розділ крім соціологічного опитування, розглянемо, що таке маркетинг та яка його основна специфіка.

Маркетинг - це вид людської діяльності, спрямований на задоволення потреб за допомогою обміну. Головною метою маркетингу є те, що він повинен досліджувати, аналізувати, оцінювати потреб клієнтів, робити маркетингові комунікації [38].

Маркетинговий аналіз являє собою напрямок діяльності, в рамках якого організація систематично збирає, обробляє і аналізує інформацію із зовнішнього середовища, з метою сприяння прийняття вірних управлінських рішень. Організаційно маркетинговий аналіз зазвичай проводиться у відділах стратегічного планування, розвитку бізнесу або відділах маркетингу.

До маркетингу також відносять маркетингові дослідження. Маркетингові дослідження - будь - яка дослідницька діяльність, спрямована на задоволення інформаційних, аналітичних потреб маркетингу. Маркетингове дослідження включає збір, обробку, зберігання інформації про явища і процеси, що представляють інтерес для маркетингу, аналіз зібраної інформації, отримання теоретично обґрунтованих висновків. Маркетингове дослідження є складним, ієрархічно структурованим процесом, послідовно який розгортається в часі, і включає основні етапи: розробка загальної концепції дослідження; конкретизація і розробка методики дослідження. Таким чином, метою маркетингового дослідження є створення інформаційних та аналітичних баз для прийняття маркетингових рішень.

Маркетингова інформація - це цифри, факти, відомості, чутки, оцінки та інші дані, необхідні для аналізу і прогнозування маркетингової діяльності. При цьому під цифрами розуміється форма відображення кількісної інформації, факти представляють собою найпростіший вид інформації (безпосередньо спостерігається подія), відомості - це різновид фактів, представлених в систематизованій формі, чутки - це непідтверджені (неперевірені) факти, а оцінки - інформація, що базується на висновках і статичних розрахунках. Маркетингову інформацію можна поділити на первину і вторинну. До первинної відноситься спеціально зібране для маркетингових рішень завдання інформація на основі спостережень, опитувань, анкетування. Вторинна інформація - це наявна в розпорядженні дослідників інформація, зібрана раніше. Однак вторинна інформація буває неточною, неповною. При збиранні первинної інформації виникають проблеми, але цей спосіб є найкращим. У разі анкетування фіксуються важливі питання, їх значимість для населення. Тобто з усього сказаного анкетування являється найбільш правильним способом збору інформації та її подальшої обробки.

Для людей були задані такі питання, які їх зацікавили та вони з легкістю змогли на них відповісти. Які саме надавалися питання можна також ознайомитися (додаток Б).

Задавши такі питання стало зрозуміло, потрібен людям сквер біля адміністративної будівлі або ні, це можна дізнатися, якщо заглянути в (див. рис. Б.2.). Дивлячись на цю діаграму можна сказати, що більшість людей відповіли щоб у місті був сквер, і лише деяка половина люду з цим не згодна. Мешканці хочуть його бачити гарним, чудовим місцем, де можна відпочити. За їхніми словами стало зрозуміло, що місту дуже не вистачає таких затишних та озеленених місць.

Також соціологічне опитування показало, що люди вважають біля таких закладів повинні міститись сквери, бо архітектура міста має бути гармонійною з соціальними та біологічними аспектами. Відтак, це мають бути не тільки зручні житла, транспорт, різноманітна сфера послуг, але й сприятливе для життя і здоров'я людини середовище проживання - чисте повітря, що милує око міський ландшафт, зелені куточки, де б кожен міг відпочити в тиші, милуючись красою природи.