Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни «Садово-паркове будівництво»

На тему:

Облаштування та озеленення саду в м. Миколаєві



Зміст

Вступ

Розділ 1. Літературний огляд

Розділ 2. Об'єкт, умови та методи проведення садово-паркового будівництва

2.1 Місцезнаходження об'єкта проектування

2.2 Рельєф, ґрунтові, геологічні, кліматичні й мікрокліматичні умови та природна рослинність району досліджень

Розділ 3 Обґрунтування запропонованих проектних рішень

3.1 Функціональне зонування садово-паркового об'єкта

3.2 Підбір та обґрунтування асортименту рослин

3.3 Агротехніка підготовки ґрунту під насадження

3.4 Обґрунтування зміни геопластики рельєфу та будівництва підпірних стінок, східців, пандусів

3.5 Розрахунок картограми земляних робіт

3.6 Розрахунок зливової каналізації

3.7 Розрахунок дренажної системи

3.8 Схема влаштування системи автоматичного зрошення

3.9 Схеми влаштування системи освітлення

3.10 Конструкції різних типів дорожніх покрить

3.11 Малі архітектурні форми

3.12Розрахунок конструкції гідротехнічних споруд і забезпечення їх обладнанням

3.13 Технологія створення зелених насаджень та особливості догляду за насадженнями в перші роки створення об'єкта

Розділ 4.Організація садово-паркових робіт та розрахунок економічної ефективності

4.1 Послідовність та календарні строки виконання робіт

4.2 Кошторис витрат на виконання робіт

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Садово-паркове будівництво - важлива складова в комплексі містобудування та міського господарства і містить різні за ступенем складності питання проектування, будівництва та експлуатації садово-паркових об'єктів, догляду за зеленими насадженнями і їх формування.

Всі конструктивні елементи та влаштування садово-паркового об'єкту поділяють на об'ємні - рослинні угрупування, споруди, малі архітектурні форми та площинні - газони, майданчики, доріжки, водойми.

Конструктивними елементами об'єкту є:

рослинність - головний компонент, який включає різні типи садово-паркових насаджень (солітери, групи, алеї, куртини, масиви, гаї дерев, кущів та трав'янистих рослин, а також газони та квітники);

садово-паркові дороги - стежки, майданчики різного призначення;

малі архітектурні форми - (МАФ) та садово-паркове обладнання: бесідки, альтанки, перголи, триляжі, навіси, урни, лави, освітлювальні прилади, засоби наочної агітації;

інженерні споруди - водопроводи, системи зрошення, дренажні системи, зливова каналізація, відкриті лотки та канави для відведення дощових і талих вод;

водойми природні та штучні - ставки, озера, канали, струмки, декоративні басейни та фонтани.

Будівництво садово-паркового об'єкту здійснюється на основі затвердженого проекту та робочої документації, яка розроблена на основі нормативних документів.

Утримання та експлуатація садово-паркового об'єкту складний виробничий процес, який передбачає комплекс робіт з догляду за насадженнями та елементами благоустрою, усунення незначних ушкоджень та деформацій, роботи з догляду за рослинами та поточний ремонт доріг, майданчиків, малих архітектурних форм.

Садово-паркове будівництво досить специфічне і відрізняється від інших видів будівництва завдяки роботі з живими рослинами, роботи виконуються в певні сезони і регламентуються життєдіяльністю рослин.

Створення садово-паркового об'єкту має яскраво виражені цикли і здійснюється в певній послідовності.

Організаційний етап - передбачає ознайомлення з проектно-кошторисною документацією і її вивчення, розробку робочої документації, укладання договорів.

Етап інженерної та агротехнічної підготовки - має на меті влаштування згідно з проектом систем зрошення, каналізації, освітлення, дренажу тощо.

Етап будівництва малих архітектурних форм - передбачає зведення альтанок, бесідок, місточків, кіосків, пам'ятників, встановлення паркових скульптур, будівництво спортивних та дитячих майданчиків, алей, доріг і стежок, а також водних споруд.

Етап створення зелених насаджень (озеленення) - включає посадку дерев кущів, багаторічних травянистих рослин, створення групових та солітер них насаджень, квітників, живоплотів, бордюрів, міксбордерів, рокаріїв, газонів тощо.

озеленення благоустрій сад рослина



Розділ 1. Літературний огляд

Сад - це спеціально відведена значна площа землі, на якій вирощують дерева, кущі, тощо; або ділянка засаджена плодовими деревами, кущами, квітами, тощо.

Міський сад - площа засаджена деревами, декоративними кущами, тощо, з алеями між ними, що є місцем відпочинку і розваг міського населення.

Великого розквіту набули сади в минулі історичні епохи, вони виконували важливе значення. Кожний сад, мав дивувати відвідувача якимись рідкісними, екзотичними рослинами, птахами, тваринами - особливо починаючи з XVI ст. Тому при садах аж до XIX ст. робилися великі оранжереї, парники, вольєри, звіринці. І ці оранжереї, парники, вольєри та звіринці аж ніяк не були «підсобними» приміщеннями - приміщеннями другорядного значення. Хоча частина рослин і переносилася з них на літо в сад, а звірі могли влітку вільно гуляти по галявинах - всі ці приміщення були головною гордістю їх господарів. У них приводили гостей, їх показували. Вони піднімали престиж власників, свідчили про їх знаннях та інтерес, про їх смак, а тому на них витрачалися величезні кошти і при них тримали величезну масу садівників і садових робітників. І часто споруджували не на задвірках, а на парадних місцях. Естетичного вигляду піддавалися не тільки рослинні «рідкості», екзотичні квіти і дерева, але й господарські споруди - ферми, молочно, оранжереї, лабораторії, обсерваторії, кухні, купальні, гімнастичні майданчики, галявини для ігор.

Сади стародавньої русі і західного середньовіччя

Історики «зеленої архітектури» часто протиставляють сади утилітарного значення садам як творам мистецтва. Особливо прикро, коли сади цілих епох вважаються садами утилітарними і отже, не цікавлять мистецтвознавців. Так, наприклад, всі давньоруські сади оголошуються «утилітарними» садами, садами тільки господарськими. Хотя сади «кухонні», овочеві городи, існували завжди і їх, не слід у відокремленому вигляді включати в розгляд історії садів, проте також завжди існувало і уявлення про те, що справжній сад повинен задовольняти всім людським почуттям: не лише зору, але і смаку (звідки необхідність і плодово-ягідних рослин в саду), слуху (звідси турбота про птахів, шумливих водоспадах, еолових арфах, садових концертах), нюху (тому постійно то більше, то менше наполеглива вимога садити запашні квіти, запашні трави, квітучі дерева і чагарники), відчуттям (прагнення до задоволення останнього виражалося в садах найбільш складно: потрібно було враховувати зміни погоди, сезонні зміни, необхідності прогулянок - так, щоб все це доставляло людині в саду найбільшу насолоду).

Також дуже великого попиту набули сади при монастирях. Вони примикали до південної сторони церкви. Монастирський двір, зазвичай квадратний, ділився вузькими доріжками хрестоподібно на чотири квадратні частини. У центрі на перетині доріжок споруджувався колодязь, фонтан, невелика водойма для водяних рослин і поливання саду, умивання або пиття води. Часто влаштовувався і невеликий ставок, де розводилася риба для пісних днів. Цей невеликий сад у дворі монастиря мав зазвичай невеликі дерева - фруктові або декоративні та квіти. Однак фруктові сади, аптекарські городи і городи для кухні влаштовувалися звичайно за межами монастирських стін. Фруктовий сад часто укладав у собі і монастирське кладовище. Аптекарський же город розташовувався поблизу монастирської лікарні або богодільні. У аптекарському городі вирощувалися і рослини, які могли дати барвники для ілюмінації рукописів.

Сади західного пізнього середньовіччя

У пізнє Середньовіччя з'явилися «сади кохання»: призначені для побачень та усамітнення закоханих, а також просто для відпочинку від галасливого ??придворного життя. Тут займалися музикою, розповідали різні історії, читали книги, танцювали,грали в різні ігри. Такі замкові сади мали посередині невеликі басейни для купань. Вони урізноманітнювалися павільйонами, пагорбами, з яких можна було дивитися на навколишнє. життя за межами садових стін. Стали влаштовуватися і лабіринти, які раніше були тільки для внутрішніх приміщень. У зв'язку з цим з'явилася можливість оточувати доріжки лабіринтів стінками або чагарниковими насадженнями. Сади ретельно доглядалися, грядки і клумби висаджували в кам'яні захисні стінки, сади оточувалися або дерев'яними огорожами, на яких іноді писалися фарбами зображення геральдичних знаків, або кам'яними стінами, в яких влаштовувалися і двері і розкішні ворота. З'явилася і стрижка кущів і дерев.

Сади ренесансу

В епоху Ренесансу сади створювались в регулярному стилю. Геометричні форми саду створювали нерухомі видові точки, звідки відвідувач саду міг милуватися відкриваючою перспективою. Ці можливості створювалися терасами, де з верхніх площадок відкривався вид на балюстради, що дозволяли підійти до самого краю тераси, і милуватися огорожами, запланованими чіткими геометричними контурами саду; воротами, відносно вузькими алеями, Ренесансні сади ділилися на прямокутні «зелені кабінети», де можна було усамітнитися, читати, міркувати, розмовляти з друзями. «Зелені апартаменти» були ізольовані і були присвячені кожен своїй темі. В деяких був влаштований лабіринт з тим чи іншим алегоричним значенням, в іншому - плодовий сад, в третьому були зібрані запашні рослини. «Зелені апартаменти» з'єднувалися між собою коридорами, сходами, переходами.

Сади барокко

Відмінність садів Барокко від садів Ренесансу полягало в сміливому використанні різних рівнів: в терасуванні саду, особливо його ставків, у пристрої каскадів, водоспадів. Характерні риси садового мистецтва Барокко: велика кількість кам'яних творів на терасах - опорних стін, фонтанів, павільйонів, алегоричних фігур, німф, сатирів, богів і богинь, балюстрад, сходів, туфів ніш, складно звивистих алей, величезних урн та іншої садової орнаментики . Все це відігравало велику роль, ніж грядки, партери, квіти і окремі дерева. Барочні сади повинні були бути виставочними, показуючи багатство, смак і ерудицію їх власників. Сади повинні були дивувати, вражати, цікавити.Сади Бароко стрімко збільшувалися в розмірах, вони обсаджувалися щільними рядами великих дерев, кущів, що складали великі маси зелених стін. Характерною деталлю садів Барокко був пристрій так званих театрів. Садовий театр складався з напівкруглої декоративної стіни, звичайно з туфів нішами, в яких розміщувалися статуї.

Сади класицизму

Класицизм надавав основне значення партерам, прямокутним майданчикам, іноді злегка поглибленим відкритим посадкам, широким алеям і далеким перспективам. Для Класицизму характерна відсутність балюстрад. Простір був відкритим, незаслоненним. В Класицизмі перевагу надавали великим водним «партерам» які служили гігантськими дзеркалами, що збільшують простір. Це використання водних поверхонь як гігантських дзеркал збереглося і в пейзажних парках. Воно особливо позначилося в будувані численних мостів і містків, які з'єднувалися в один зоровий образ.

Сади романтизму

В романтичних садах використовувалися досягнення попередніх стилів. Поблизу будинку допускалася стрижка кущів і дерев, прокладалися прямі алеї, використовувалися посадки екзотичних рослин і т.д. Для романтичних садів характерна несподіванка: несподівано відкривається з прогулянкової дороги вид, несподіваний поворот, кінець доріжки, несподіваний пам'ятник, невидний здалека і помічається тільки зблизька, несподівана лава для відпочинку - лава прихована або, навпаки, поставлена ??на відкритому місці з далеким видом. статуї, поставлені в густій ??тіні кущів, вважалися красиво розміщеними, а піраміда в лісі великих дерев притягувала до себе своєю таємничістю. Цінувалися і несподівані звуки.



Розділ 2. Об'єкт, умови та методи проведення садово-паркового будівництва

2.1 Місцезнаходження об'єкта проектування

Місто Миколаїв розташоване на лівому березі р. Дністер, за 38 км на південь від обласного центру міста Львова, є адміністративним центром. Територія міста витягнулась з заходу на схід . знаходиться в природній улоговині.

Через місто з півночі на південь пролягає автострада міжнародного значення Львів-Стрий-Ужгород-Чоп та Львів-Стрий-Чернівці. Таким чином, економіко-географічне положення м. Миколаєва досить вигідне, що позитивно позначається на його господарському розвитку.

Об'єкт дослідження знаходиться в центральній частині міста Миколаєва і займає площу 2,4 га.

Рис.1. Схема центральної частини міста Миколаєва



2.2 Рельєф, ґрунтові, геологічні, кліматичні й мікрокліматичні умови та природна рослинність району досліджень

Клімат. Клімат Миколаївського району відповідно до його географічного положення є помірно-вологий, перехідний від морського помірного до помірно континентального. Протягом року переважає помірне морське повітря з Атлантики, яке приносить взимку відлиги, хмарність і снігопади, а влітку - прохолоду й рясні дощі. Іноді проникають арктичні повітряні маси. Взимку вони викликають ясну морозну погоду, а влітку й восени - прохолодну з опадами.

Сумарна сонячна радіація за рік становить 93 ккал/см2 , ефективне випромінювання-23 ккал/см2, а радіаційний баланс-4о ккал/см2.

Середньорічна температура +7,9 С. Абсолютний мінімум - 32,2 С, а абсолютний максимум - +37 С. Середньомісячні температури коливаються від -3,8 С в січні до +18,4 С у липні. Опадів випадає 650-700 мм на рік, з них у зимовий період - 150 мм (11%). Найбільше число опадів випадає у липні, серпні й вересні - по 83,1 мм (44 %).Літом опади випадають у вигляді зливових дощів, які сильно впливають на режим рік. Річні й місячні суми опадів часто коливаються. Сніговий покрив на території району дуже нестійкий. Більш-менш стабільний він у другій половині листопада та сходить в середині березня. Проте в цьому проміжку часу внаслідок частих відлиг висота снігового покриву часто зменшується. Бувають дні , що сніговий покрив зовсім зникає, а потім знову поновлюється. Висота снігового покриву в середньому 10 -12 см, інколи 25-40см.

Насичені вологою повітряні маси переносяться західними й південно-західними вітрами, які переважають протягом року. Рідше вітри дмуть із півдня, півночі й сходу. На напрям вітрів у значній мірі впливають Карпатські гори.

Середня швидкість вітрів 6,8-10,8 м/с. Абсолютна вологість повітря досягає свого максимуму наприкінці липня.

У районі добре виражені пори року із певними ознаками вітрового режиму, ходу температури, кількості опадів, хмарності, умовами для сільськогосподарських робіт.

Довго тривалість періоду з температурою вище +5 С складає 205-210 днів , а з температурою вище +10 С - 135-160 днів. Без морозний період триває 150-160 днів. Середні дати перших осінніх приморозків найбільш припадають на першу декаду жовтня, а найбільш ранні - на другу декаду вересня.

Глибина промерзання грунту: максимальна - 61-70 см, мінімальна - 25 см, середня - 38 см.

Достатня кількість годин сонячного тепла, відсутність різкого перепаду температур повітря, а також невелика річна амплітуда температур, відсутність сильних вітрів протягом року сприяють вирощуванню сільськогосподарських культур та використання території району як зони відпочинку.

Рельєф. У геоморфологічному відношенні територія Миколаївського району ділиться рікою Дністер на лівобережну частину - горбисте Опісля та правобережну - рівнинне Передкарпаття.

Опісля являє собою частину Львівського плато з абсолютними висотами в межах району 340-405 метрів, яке характеризується розчленованим рельєфом, наявністю горбистих гряд, розмежованих широкими долинами річок.

На площинах розвитку пісковиків схили ступінчасті, а там , де виходять на поверхню піски - пологі.

У західній частині горби круто обриваються в заплаву р.Зубри. Передкарпаття являє собою рівнину, частина якої заболочена й часто заливається весняно-літніми водами внаслідок повеней і паводків. Рівнинне Передкарпаття на південному заході обмежене різким уступом - смугою передгір'я Карпат. Абсолютні висоти поверхні рельєфу тут коливаються від 240 до 300 метрів.

Північна частина в значній мірі розчленована ерозією річкових долин. Форми рельєфу мають характер плоско вершинних горбів, витягнутих у широтному напрямі. В деяких місцях низовини плавним переходом з'єднуються з платформенними височинами.

Рельєф району не становить труднощів для розвитку сільського господарства, прокладання транспортних шляхів. Територія району рівнинна. Це сприяє будівництву промислових підприємств, сільськогосподарських приміщень, житлових будинків тощо.

Територія міста Миколаєва витягнута з заходу на схід і розташована у природній улоговині, яка утворена текучими водами.

Геологічна будова. На території Миколаївського району з північного заходу на південний схід простягається дві геологічні структури: південно-західна окраїна Східно-Європейської платформи та Перед карпатський прогин.

У геологічній будові району характерні верхньокрейдяні, верхньо - і середньоміоценові та четвертинні відклади. Відклади верхньокрейдяного віку представлені ясно-сірими мергелями, які перекриті зеленуватими глауконітовими пісковиками та кремовими мергелями, а верхньо - і середньо міоценові - глинами, пісковиками та вапняками.

Потужність товщі глауконітових пісків 25-30 метрів. Верхня частина міоцену - тридцятиметровий шар вапняку, який покритий сірими глинами з прошарком пісковиків. Потужність глин від 8 до 10 метрів.

Четвертинні відклади представлені комплексом елювіальних, озерно-елювіальних і делювіальних відкладів. Елювій , який складається із щебеню і пісковиків, лежить шаром від 1,2 до 2 м на Корінних породах міоцену.

Озерно-алювіальні відклади розповсюджені в долинах річок і представлені сіро-голубими глинами, пісками й галечниками. Сучасний алювій складає заплавні тераси річок та представлений пісками, супісками та суглинками потужністю від 2 до 6 метрів.

Гідрологічна характеристика. Внутрішні води району представлені річкою Дністер та її притоками: Щирок, Зубра, Верещиця, Летнянка. Нежухівка, Бредниця, Колодниця, Іловець. Річки, які протікають через територію району, належать до басейну Чорного моря. Долини рік переважно заболочені, їх осушують меліоративними системами.

Усі річки живляться за рахунок атмосферних опадів і підземних вод, що виходять на поверхню у вигляді джерел.

Замерзають річки вкінці грудня, льодохід починається на початку березня. Бувають весняні, літньо-осінні паводки, які повторюються декілька разів у рік після випадання великої кількості опадів. Під льодом ріки бувають 2-3 місяці. Товщина льоду - 12-55 см. Річкові долини мають широкі заплави та озеро видні розширення.

Ставки мають різну площу - від 1,0 до 5,4 га.Підземні води в районі та їх запаси тісно пов'язані з геологічною будовою, літологічним складом порід, фізико-географічними особливостям.

Підземні води приурочені до відкладів четвертинного, третинного мезозойського й палеозойського періодів. Водоносні горизонти палеозою та мезозою залягають на великій глибині, мають переважно підвищену мінералізацію. Води четвертинних відкладів поширені в обмеженій кількості. Водоносним шаром є алювій терас річкових долин. Високе залягання ґрунтових вод часто сприяє заболоченню. Глибина залягання ґрунтових вод коливається в межах 0,5-2м.

Живлення верхньотортонського водоносного горизонту відбувається за рахунок інфільтрації атмосферних опадів, а також за рахунок водоносного горизонту нижньотортонських відкладів.

Водоносний горизонт нижньотортонських відкладів приурочений до вапняків, пісковиків і пісків. Це води переважно гідрокарбонатного-кальцієвого типу.

Грунти та земельні ресурси. Ґрунтовий покрив є різноманітним, що зумовлено умовами рельєфу, зволоженням і мозаїчністю материнських порід. Ґрунтоутворюючими породами є мергелі, вапняки, суглинки, пісковики, піски. На території району поширені такі основні типи грунтів: дерново-підзолисті, дерново-глеєві, сірі опідзолені й опідзолені чорноземи, торфоболотні, лучні, лучно-болотні та торфовища.

Дерново-підзолисті, піщані, глинисто-піщані складають основний фонд орних земель. Ці грунти поширені на понижених рівнинних ділянках з неглибоким заляганням ґрунтових вод. Вони характеризуються низькою природною родючістю, мають мало гумусу, кислі, орний шар невеликий. Грунти цього типу використовуються під посіви сільськогосподарських культур та під сінокоси.

Дерново-глеєві грунти займають територію терас Дністра і Зубри. Вони сформувались на алювіальних-делювіальних суглинисто-піщаних відкладах. Глибина оглеєння коливається від 30 до 100 см.

Сірі опідзолені грунти в основному використовуються під кормові угіддя. Поширені вони в заплаві річки Нежухівки. Кормові угіддя на даних грунтах у дощові періоди настільки перезволожуються, що вимокає вся рослинність.

Світло-сірі, сірі та темно-сірі опідзолені грунти, які займають значну площу району, поширені на підвищених елементах рельєфу. Вони легко піддаються змиву. Ці грунти потребують мінеральних та органічних добрив, а також вапнування.

Чорноземи опідзолені поширені на півдні району, мають стійку структуру.

Лучні, лучно-болотні, торфово-болотні та торфовища поширені на понижених елементах рельєфу в умовах підвищення рівня грунтових вод.

Низинні торфовища розвинулись в умовах надмірного зволоження під пологом болотної рослинності. По мірі розвитку торфовищ їх верхній шар поступово мінералізується, торфовища у верхньому шарі добре гумусовані.

Рослинний світ. Територія району знаходиться на межі природних зон мішаних і широколистяних лісів, а те, що ліси трапляються не на всій площі, є наслідком діяльності людини (вирубування, випалювання).Ліси займають площу понад 16925 га, в тому числі 3350 га експлуатаційних. Ліси представлені широколистяними, хвойними й мішаними угрупуваннями. Основними лісоутворюючими породами є дуб, бук. Крім цих порід росте ялина, сосна, вільха , осика, клен, липа, явір, ясен, береза, верба, в'яз, які не мають експлуатаційного значення. Велику шкоду лісам завдають надмірні вирубки, які перевищують розрахункову лісосіку. Внаслідок чого тільки невелика частина лісів є пристигаючи ми, інші - молодняки та середнього віку, а понад 500 га потребує відновлення.

Територія, яка знаходиться під лісами, складає 6,7 % від загальної площі району.

У підліску ростуть кущі ліщини, шипшини, ожини, барбарису, бузини чорної, вовчі ягоди, глоду звичайного, малини, терну.

На луках ростуть злаки (костриця, стоколос, тимофіївка, тонконіг), вологолюбне різнотрав'я (осока волосиста, копитняк, подорожник, барвінок, вороняче око), а також кульбаба конюшина, дзвоники, звіробій, конвалія, чебрець, суниці лісові та інші.

Болотна рослинність представлена сфагновим мохом, мохом зозулин льон, злаковими, осокою, очеретом, хвощем, росичкою.

Росте багато декоративних і екзотичних порід, які акліматизувались.



Розділ 3. Обґрунтування запропонованих проектних рішень

3.1 Функціональне зонування садово-паркового об'єкта

Об'єктом дослідження є сад, що розташований в центральній частині міста Миколаєва. Він призначений для короткотривалого відпочинку відвідувачів.

Навколо саду розташовані житлові будинки, РВ УМВС України, мережа магазинів, райдрукарня, гімназія.

Даний сад залежно від особливостей просторової організації насаджень можна віднести до напіввідкритих, оскільки на території поєднуються відкриті ділянки партерного типу з високими деревними насадженнями, що розділяють сад на ряд взаємозв'язаних просторів. Рельєф території рівнинний.

Сад є місцем відпочинку жителів і гостей.

У даному саду виділяють такі основні функціональні зони:

1. прогулянкова зона,

2. зони для тихого відпочинку,

3. рекреаційна зона із декоративним басейном,

4. зона з дитячим майданчиком,

5. господарсько-адміністративна зона,

6. територія з теплицею і розсадником.

Прогулянкова зона - це одна з головних територій, яка займає близько 1/3 всієї території саду. Вона запроектована у пейзажному стилі, для того, щоб відвідувачі могли насолоджуватись природніми пейзажами і відпочивати на свіжому повітрі. Дана територія розміщена біля хвойного масиву, тому це дуже вигідне розташування саме для неї, адже хвойні рослини очищають повітря і є фітонцидними, що корисно для здоров'я.

Зони для тихого відпочинку - це території назва яких говорить сама за себе. Ця зона буде обладнаною лавами, урнами та іншим спец обладнанням для місць відпочинку для відвідувачів.

Рекреаційна зона із декоративним басейном - це територія із природнім ландшафтом, але на ній створено штучну водойму площею 90 м?. Це зона для відпочинку населення, де люди можуть відпочивати як фізично так і духовно. Басейн оточений мішаним насадженням, що робить цю місцевість гарною, гармонійною і вдало створеною для відпочинку.

Зона з дитячим майданчиком - вона є важливою частиною парку, адже частіше всього відвідувачі приходять з дітьми, займає площу 120 м?. Для відпочинку і розваг дітей майданчик обладнаний спец обладнанням, а саме гірками, каруселями, пісочницями, лавами для відпочинку. Дана зона розташована біля центрального входу і межує із рекреаційною зоною з басейном. Так, як розміщена в даному місці водойма може представляти небезпеку для дітей, тому обидві зони огороджені парканами.

Господарсько-адміністративна зона - це територія де розташований адміністративний будинок. Він межує із центральним входом і культмасовим сектором. Ця зона повинна бути захованою від ока відвідувача, тому вона обсаджена мішаними насадженнями. До неї підходить ще один службовий вхід.

Територія з теплицею і розсадником - на цій території розмножують дерева і чагарники, а також утеплюють на зиму бульбоцибулинні квіти, щоб при необхідності замінювати старі і всохлі дерева на нові. Це дає можливість зменшити витрати на утримування саду.

3.2 Підбір та обґрунтування асортименту рослин

Зелені насадження відіграють важливу роль у формуванні середовища міста, надають індивідуальні, своєрідні риси, підкреслюють, виявляють найбільш цінні будівлі, споруди, пам'ятники, сприяють покращенню мікроклімату та санітарно-гігієнічних умов: сповільнюють швидкість вітру, затримують пил і аерозолі, поглинають газові домішки з повітря, зменшують силу звукових хвиль. Виконуючи екологічні функції, зелені насадження урбанізованих територій як складові ландшафтної архітектури покликані створювати природне пейзажне середовище.

Сади повинні бути найбільш красивими місцями відпочинку в міських умовах, які повинні виконувати як естетичні функції так і санітарно-гігієнічні, покращуючи екологічний стан урбанізованих територій. Рослинний матеріал становить основу садово-паркових композицій, є надзвичайно активним емоційно-психологічним фактором, який повинен враховувати архітектор чи озеленювач.

Асортимент деревних рослин розроблений за принципом стійкості видів до міських умов, де здійснюється комплексний вплив негативних факторів на рослини (ущільнення ґрунту, дефіцит вологи, підвищення температури повітря, дія забруднюючих речовин і важких металів). До складу зелених насаджень даного об'єкту відносяться види хвойних деревних рослин (ялина звичайна, ялина колюча, ялина канадська, туя західна, біота східна), серед яких найбільш розповсюджена ялина звичайна. Серед листяних деревних рослин найбільш поширені тополя, дуб звичайний, береза повисла, робінія псевдоакація. Також тут зустрічаються липа широколиста, клен гостролистий, клен ясенелистий, горобина звичайна, гіркокаштан звичайний, верба біла, в'яз гладенький, кизил звичайний, гледичія три колючкова, і багато інших рослин.

Для озеленення міського саду площею в 2,4 га я підібрала деякий асортимент посадкового матеріалу.( Таб.1).

Таблиця 1. Список рослин використаних для озеленення садово-паркового об'єкта

Назва рослин	Приблизний розмір, см	Ціна, грн.
Хвойні дерева та кущі (відкрита коренева система)
1. Мікробіота перехреснопарна Microbiota decussata Kom.	крупномір	30,00
2. Модрина європейська( щеплена) звивиста, плакуча Larix decidua Mill.	140-180	250,00
3. Туя західна 'Пірамідальна' Thuja occidentalis L.	80-100	100,00
4. Туя західна 'Вересоподібна' Thuja occidentalis'Ericoides'	90-120	50,00
5. Туя західна `Kуляста' Thuja occidentalis'Globosa'	40-50	100,00
6. Туя західна `Даніка' Thuja occidentalis'Danica'	20-30	50.00
7. Ялина колюча `Блакитна' Picea pungens `Coerulea'	80-130	300.00
8. Ялина звичайна Picea abies(L.) Karst.	110-120	100.00
9. Ялина звичайна, (щеплена) 'Плакуча' Picea abies `Pendula'	100-150	300,00
10. Ялівець звичайний 'Ірландський' Juniperus communis `Hibernica'	90-110	75,00
11. Ялівець звичайний 'Чашоподібний' Juniperus communis `Cyathyformis'	100 - 120	100,00
12. Ялівець козацький Juniperus sabina L.	30-35	25,00
13. Ялівець козацький, садові форми `Tamariscifolia', "Cupressifolia', 'Arcadia', 'Rockeri Gem'	30-40	25,00
14. Біота східна Thuja orientalis L.	80-120	25,00
15. Туя гігантська `Зебріна' Thuja plicata `Zebrina'	70-90	50,00
16. Туя західна `Верескоподібна'' Thuja occidentalis `Ericoides'	15-20	25,00
17. Туя західна 'Даніка' (карликова куляста) Thuja occidentalis `Danica'	15-20	50,00
18. Тис ягідний Taxus baccata L.	20-30	50,00
19. Ялина колюча `Блакитна' Picea pungens `Coerulea'	60-70	100,00
20. Ялівець козацький `Блакитний Дунай' Juniperus sabina `Blue Danube'	25-35	50,00
21. Ялівець лускатий `Блакитний килим' Juniperus squamata `Blue carpet'	15-20	30,00
22. Ялиця біла Abies alba Mill.	50-80	50,00
Листяні дерева та кущі (відкрита коренева система)
23. Робінія псевдоакація `Умбракуліфера' Robinia pseudoacacia "Umbraculifera"	150-200	150,00
24. Барбарис звичайний Berberis vulgaris L	50-60	10,00
25. Береза бородавчаста Betula pendula Roth.	180-220	10,00
26. Береза бородавчаста Betula pendula Roth.	230-250	20,00
27. Береза бородавчаста 'Плакуча' (щеплена) Betula pendula `Pendula'	180-200	250,00
28. Бобівник анагіролистий (золотий дощ звичайний) Laburnum anagyroides Medic.	80-110	10,00
29. Бузок звичайний Syringa vulgaris L.	100-120	10,00
30. Бузок звичайний сортовий (щеплений) Syringa vulgaris `Alba', `Purprea'	100-130	25,00
31. Бук лісовий форми (щеплені) Fagus sylvatica `Fastigiata','Pendula','Purpurea'	100-150	250,00
32. Вишня шаровидна на штамбі (щеплена) Cerasus vulgaris'Umbraculifera'	100-120	250,00
33. Верба біла 'Пірамідальна' Salix alba `Pyramidalis'	200-250	10,00
34. Верба гібридна Salix matsudana `Tortuosa' хSalix alba L.	90-120	10,00
35. Верба біла `Блискуча' Salix alba `Splendens'	100-120	10,00
36. Верба біла `Плакуча' (щеплена) Salix alba `Pendula'	180	250,00
37. Верба пурпурова 'Курнік' Salix purpurea `Kurnik'	40-50	10,00
38. В'яз шорсткий 'Пірамідальний'(щепленний) Ulmus glabra `Piramidales'	150-180	250,00
39. В'яз шорсткий 'Плакучий' (щепленни) Ulmus glabra `Pendula'	150-180	250,00
40. Глід великоквітковий Crataegus x grandiflora	150-180	20,00
41. Горобина звичайна 'Плакуча' (щеплена) Sorbus aucuparia `Pendula'	200	150,00
42. Горобинник горобинолистий Sorbaria sorbifolia (L.) A.Br.	100-150	10,00
43. Гортензія деревовидна Hydrangea arborescens L.	50-90	10,00
44. Дейція шорстка 'Махрова' Deutzia scabra `Plena'	100-150	10,00
45. Дерен білий `Аргентеомаргіната' Cornus alba"Argenteo-marginata"	70	10,00
46. Дерен білий Cornus alba L.	70	10,00
47. Дуб черешчатий 'Плакучий' (щеплений) Quercus robur `Pendula'	150-180	250,00
48. Жимолость пухнаста Lonicera xylosteum L.	80-100	10,00
49. Калина гордовина Viburnum lantana L.	50-70	5,00
50. Катальпа прекрасна Catalpa speciosa Warder ex Engelm.	150-200	100,00
51. Каштан кінський Aesculus hippocastanum L.	80-120	10,00
52. Кизильник Даммера Cotoneaster dammeri C.K. Schneid.	50-100	10,00
53. Клен гостролистий 'Кулястий'(щеплений) Acer platanoides `Globosum'	150-180	250,00
54. Ліщина деревовидна Corylus colurna L.	250-280	10,00
55. Ліщина звичайна 'Атропурпуреа' (кореневл.) Corylus avelllana `Atropurpurea'	70-100	50,00
56. Ліщина звичайна 'Атропурпуреа' (щеплена ) Corylus avelllana `Atropurpurea'	120-180	250,00
57. Липа крупнолиста Tilia platyphyllos Scop.	120-150	20,00
58. Магонія падуболиста Mahonia aquifolium Nutt.	40-50	40.00
59. Садовий жасмин звичайний Philadelphus coronarius L.	100-140	10,00
60. Садовий жасмин густоквітучий Philadelphus x floribundus Schrad.	50-70	10,00
61. Сакура (щеплена на штамбі) Cerasus serrulata (Lindl.) G.Don ex Loudon	100-120	100,00
62. Самшит Buxus sempervirens L.	10-15	10,00
63. Самшит Buxus sempervirens L.	15-20	15,00
64. Сніжноягідник білий Simphoricarpus albus (L.) Blake	70-80	10,00
65. Сумах дубильний Rhus typhina L.	120-180	10,00
66. Півонія деревовидна Paeonia suffruticosa Andr.	15-25	50,00
67. Піраканта яскраво-червона Pyracantha coccinea (L.) M.Roem.	50-70	10.00
68. Таволга Вангутта Spiraea x vanhouttei (Briot) Zab.	50-70	10,00
69. Таволга верболиста Spiraea salicifolia L.	50-70	10,00
70. Таволга японська `Крупнолиста' Spiraea latifolia `Macrophylla'	80-120	10,00
71. Тополя Симона `Пірамідальна' Populus simonii "Fastigiata"	150-200	10,00
72. Форзиція повисла Forsythia suspensa Vahl.	150-170	10,00
73. Глід згладжений Crataegus laevigata (Poir.)	50-70	10,00
74. Церцис канадський Cercis canadensis L.	50-70	10,00
75. Черешня звичайна `Плакуча' (щеплена) Cerasus avium `Pendula'	180-200	150,00
76. Шовковиця біла 'Плакуча' (щеплена) Morus alba `Pendula'	150-180	250,00
77. Яблуня лісова `Плакуча' (щеплена) Malus sylvestris `Pendula'	140-200	150,00
78. Яблуня лісова `Пурпурова' (щеплена) Malus sylvestris `Purpurea'	180-200	150,00
79. Ясен звичайний `Різнолистий' (щеплений) Fraxinus excelsior `Diversifolia'	160-170	150,00
80. Ясен звичайний 'Плакучий' Fraxinus excelsior `Pendula'	160-170	250,00
81. Бузина чорна `Золотистопістрява' Sambucus nigra `Aureovariegata'	10-15	15,00
82. Бузина чорна `Розсіченолиста' Sambucus nigra `Plumosa'	10-15	15,00
83. Вейгела густоквітуюча Weigela floribunda (Sieb. et Zucc) K.Koch	20-30	15,00
84. Гортензія деревовидна Hydrangea arborescens L.	10-15	15,00
85. Дейція шорстка `Махрова' Deutzia scarba `Plena'	10-15	15,00
86. Бруслина Форчуна Euonymus fortunei (Turcz.) Hand.-Maz.	15-20	20,00
87. Жимолость витка Lonicera periclymenum L.	50-100	15,00
88. Калина звичайна Viburnum opulus L.	15-20	15,00
89. Кизильник горизонтальний 'Вільсона' Cotoneaster horizontalis `Wilsoni'	50-70	15,00
90. Кизильник Даммера `Радіканс" Cotoneaster dammeri `Radicans'	30-50	15,00
91. Керія японська Kerria japonica (L.) DC.	15-20	15,00
92. П'ятилисточник кущовий (Курильський чай) Pentaphylloides fruticosa (L.) О. Schwarz.	30-35	10,00
93. Стефанандра надрізанолиста Stephanandra incisa (Thunb.) Zbl.	10-15	15,00
94. Таволга верболиста Spiraea salicifolia L.	60-80	15,00
95. Таволга білоквіткова Spiraea albiflora (Miq.) Zbl.	10-15	15,00
96. Пухироплідник калинолистий 'Золотистий' Physocarpus opulifolius `Golden'	50-60	15,00
97. Тамарикс чотиритичинковий Tamarix tetrandra Pall.	20-25	15,00
98. Текома (Кампсис) Campsis radicans (L.) Seem.	30-35	15,00
99. Форзиція звисаюча Forsythia suspensa Vahl.	50-70	15,00
100. Форзиція європейська Forsythia europaea Geg. et Bald.	50-70	15,00
Плодові та ягідні культури (відкрита коренева система)
101.Абрикос: Поліський ранній, Чорноплідний, Червонощокий	10,00
102.Алича: Обільна, Колоновидна, Пісарді, Пістряволиста	8,00
103.Вишня: Чорнокорка, Малинка, Подбельска, Шалунья, Альфа, Жуковська, Ігрушка, Пам'ять Вавілова, Нордстар	10,00
104.Горобина чорноплідна на штамбі (щеплена)	100,00
105.Горобина чорноплідна (аронія)	10,00
106.Груша на сіянцях : Форель зимова, Улюблена Клапа, Вільямс Ред, Кюре, Бере Боск, Лимонка, Маргарита Мариля, Старкримсон, Бере Арданпон, Бера Київська, Платонівська, Мліївська Зимова	8,00
107.Кизил: звичайний	10,00
108.Кизил: Видубецький, Елегантний, Янтарний	20,00
109.Обліпиха крушинова	10,00
110.Персик: Київський ранній, Червонолистий	10,00
111.Слива: Ренклод Альтана, Угорка донецька, Альвена	8,00
112.Смородина чорна: Мінай Шмирьов, Юнат	3,00
113.Черешня: Дрогана жовта, Гоше, Рум'яне личко, Франціс, Рубінова рання, Дончанка, Донецька красуня, Василіса, Донецький Угольок, Ярославна	10,00
114.Яблуня на сіянцях : Айдаред, Голден Делішес, Спартан, Мантуанське, Кальвіль Сніговий, Мутсу, ,Джонатан, Ренет Симеренка, Антонівка, Білий Налив, Слава Переможцям, Мелба	8,00
115.Яблуня на вегетативній підщепі дворічка: Айдаред, Голден Делішес, Джонатан, Мутсу, Мантуанське, Кальвіль сніговий , Мелба.	8,00
Плетисті кореневласні троянди: дворічні - 10,00 грн. (з поля); дворічні - 5,00 грн. (з теплиці) (відкрита коренева система)
Вартербург (рожева)	Дівочі Грьози (яскраво-рожева)	Фельхен Блау (бузкова)
Вогні маяка (червона)	Корал Дон (коралова)	Фламентанц (червона)
Глен Дейл (біла)	Нью Доун (світло-рожева)	Рубін (малинова)
Троянди паркові кореневласні: дворічні по ціні 5,00 грн., однорічні - 3,00 грн. (відкрита коренева система)
Роза-ругоза 'Махрова' (малинова)	Центифольна (світло-рожева)
Рабуста (червона)
Найменування матеріалів	Кіль кість	Вартість без ПДВ
		Оди-ниці	Всьо-го
Квіткова розсада
Арабіс війчатолистий	10	7,50	75.0
Астильба гола	8	5,70	45.6
Горлянка повзуча `Burgundy Glow'	12	5,40	64,8
Дзвіночки Пожарського	10	5,80	58,0
Крокус `Joan of Arc'	5	2,0	10,0
Крокус `Little Dorrit'	10	2,0	20,0
Крокус прекрасний	10	2,0	20,0
Молодило павутинне	8	6,50	52,0
Молочай міртолистий	5	5,50	27,5
Очиток Еверса	10	6,50	65,0
Очиток товстолистий	10	6,50	65,0
Флокс шиловидний `Apple Blossom'	10	6,90	69,0
Хоста Зібольда `Elegans'	5	11,00	55,0
Хоста вздута`Thomas Hogg'	5	11,00	55,0
Чебрець повзучий	8	6,90	55,2
Чорнобривці прямостоячі Thymus vulgaris	26	3	78
Шавлія червона Salvia divinorum	100	2	200
Шавлія фіолетова Salvia divinorum	100	2	200
Лаванда Lavandula	50	15	750
Хризантеми Chrysanthemum	20	15	300
Троянди садові Rosa	20	25	500
Тюльпани Tulipa	300	5	1500

Рокарій

Армерія приморська Armeria maritime	15	3	45
Барвінок малий «Argentea marginata» Vinca minor «Argentea marginata»	20	3	60
Бурачок скельний Alyssum saxatile	5	1,50	6,50
Гвоздика сиза Dianthus caesius	10	2,5	25
Гайлардія карликова Gaillardia goblob	10	2	20
Деревій Келлерера Achillea kellereri	5	5	25
Звіробій декоративний Hypericum coris для вел альп.	5	3	15
Ірис карликовий Iris pumila	10	10	100
Крокус Crocus speciosus (використовуються всі види та сорти)	15	3	45
Ялівець козацький Juniperus Sabina	8	15	120
Ялівець лускатий Juniperus squamata «Mayeri»	5	25	125
Ялівець горизонтальний Juniperus squamata	5	35	175
Кизильник горизонтальний Cotoneaster horizontalis	8	45	360

Всього 12352

Після обрахунків на озеленення даного саду потрібно 12 352 грн.

Під час ландшафтного оформлення врахувалися такі принципи:

-біологічний принцип - базується на виборі рослин орієнтуються на вимоги до освітленості, вологості ґрунту й повітря, механічному складу, поживності й кислотності ґрунтів.

-фізіономічній- в основу цього принципу покладено гармонійність подібність зовнішнього вигляду, форми, текстури та кольору.

-екологічний - вчення про зв'язок рослин з навколишнім середовищем. Згідно з цим вченням кожна рослинна форма є відбитком тих географічних і кліматичних умов, в яких формується даний вид. Диференціація життєвих форм тісно пов'язана з диференціацією життєвих умов.

-систематичний- рослини, що належать до одного роду, мають багато спільного у формі крони, характері розгалуження, формі стовбура, фактурі і забарвленні кори. Сполучення у спільних посадках дерев різних видів одного і того ж роду підкреслюють загальну форму, властиву цьому роду.

При підборі рослин озеленення рокарія враховували такі принципи:

-щоб рослини були карликові.

-повільно ростучі.

-форми рослин, розмірів та забарвлення листя та їх співвідношення в композиціях

3.3 Агротехніка підготовки ґрунту під насадження

Садіння дерев. Садити дерева і чагарники можна цілорічно. Сучасна агротехніка дає змогу проводити садіння як взимку, так і влітку. Листяні деревні рослини найкраще висаджувати весною, особливо теплолюбні дерева і чагарники. Холодостійкі рослини добре переносять і осінню посадку. Періодом садіння хвойних слід вважати час появи нових приростів, тобто від половини квітня до половини травня. Осіння посадка хвойних, крім модрини, триває від серпня до початку жовтня. Більшість вічнозелених дерев і кущів висаджують у той самий період, що й хвойні. Весняна посадка без кому проводиться після розмерзання грунту і до початку розпускання бруньок (тривалість посадки 6-10 днів). Восени посадку можна починати після опадання листя і припинення росту і закінчувати за 1-2 тижні до початку стійких морозів. Всі інші посадки проводяться тільки з комом землі. Порушення технології посадки дерев і чагарників в багатьох випадках є причиною недовговічності, низької декоративності, захворювань, а також загибелі рослин.

Яму під посадку викопують таких розмірів, щоб в ній можна було вільно розмістити коріння дерева. Середня глибина ями становить 70-120 см. Ями під саджанці рекомендується викопувати за 7-10 днів до посадки. Після викопування яму на 2/3 об'єму засипають рослинним ґрунтом. Перед засипкою в дно ями, дещо відступивши від центру, забивають посадочний кіл завтовшки 5-6 см, а потім горбочком насипають землю. Саджанці опускають в яму, на горбик, розправляючи при цьому корені, встановлюючи як можна ближче до посадочного колу. Через яму (з краю на край) перекидають планку , яка вкаже рівень землі по центру ями, при цьому коренева шийка повинна знаходитися на 5-8 см вище рівня планки, щоб після того, як рослина разом із землею осяде, шийка опинилася на рівні поверхні. Коли рослина встановлена на необхідній висоті, яму починають засипати землею. При цьому слід обережно засипати корені, накладаючи землю до кореневої шийки. Землю слід сильно ущільнювати шляхом пошарового ущільнення. Коли яма заповнена, по її периметру встановлюють валик із ґрунту.

Садіння чагарників. Середня глибина ями для чагарників становить 30-60 см. Чагарники висаджуються в раніше підготовлені котловани, котрі заповнюють ґрунтом на 15-20 см вище поверхні ділянки з врахуванням усадки. Корені при посадці вільно розподіляються по ґрунту у відкритій ямі, а потім засипають землею. Землю пошарово ущільнюють носком ноги. Після посадки по периметру котловану влаштовують ґрунтовий валик для утримування води. Норма поливу - 20-30 л на одну рослину. Поверхню посадкового місця вкривають дрібним торфом або рубленою травою..

Влаштування газонів. Травостій на газонах може створюватись методами посіву газонних трав, посадкою вегетативних органів трав й розкладкою дернини. Посів є найбільш поширеним і відносно дешевим способом створення газонів. Для отримання стійкого, довговічного газону слід ретельно підготовити підгрунтовий шар, провести рихлення грунту основи газону на 15-20 см

Оптимальними строками висіву є весна та рання осінь. Рекомендується висівати спочатку крупне насіння із загортанням до 3 см, потім дрібне - на глибину до 0,5-1,5 см. Також проводять післяпосівне прикатування грунту.

Влаштування квітників. Товщина родючого шару повинна бути не менше 20-40 см. Спочатку планують, очищають ділянку, потім засипають ґрунт, заправлений добривами (гній - 80, азот - 10, фосфор - 9, калій-10 г/м²). Підготовку ґрунту здійснюють за 2-3 тижні до посадки. Перед посадкою ґрунт вирівнюють граблями, розбивають на ділянки з розмірами в залежності від видів рослин.

Рано навесні висівають однорічники з добрим вегетаційним періодом (флокси та ін.) Насіння цинії та інших теплолюбних однорічників висівають у другій декаді травня.

Створення рокарію. Основним елементом рокарію є камінь, а рослини лише доповнюють і обрамляють брили. Гірку влаштовують на сонячному і захищеному від вітрів місці. Вона повинна мати кілька сторін огляду, і при цьому кожна повинна виглядати неповторно. Розмір визначається насамперед розмірами саду. Особливо варто продумати розташування на пласкій ділянці, тут важливо домогтися природного вигляду в контексті саду, забезпечити плавність переходу від альпінарію до навколишнього ландшафту. Створення рокарію починається з розмітки ділянки. На запланованому місці виривають котлован і заповнюють його щебенем, битою цеглою або керамзитом, які слугуватимуть дренажем. Після закладення основи гірки ущільнюється дно котловану і його засипають родючим ґрунтом у рівень із землею. Землю засипають шарами, кожен шар ущільнюють і поливають водою, щоб заповнити порожнечі. Дренаж робиться для того, щоб земля не «втягнула» камені гірки у себе. На такій основі починається розміщення каменів і їхнє закріплення в ґрунті. Відстань між каменями повинна бути достатньою для нормального росту рослин, і для того, щоб підрослі рослини не приховували камені. Кам'яниста ділянка повинна виглядати естетично навіть без рослин, тому що в природі, на високогір'ях рослини лише підкреслюють неповторну велич каміння. Можливих рішень при створенні гірки безліч.Зелену основу складають низькорослі дерева і чагарники, листяні і хвойні, цибулинні. Рослини підбираємо так, щоб гірка виглядала привабливо цілий рік.

Традиційний спосіб -- укладання ярусами. Їхня кількість залежить від розмірів гірки. Звичайно для гірки розміром 5 х 3 м виходить 3-5 ярусів. Розташування каміння повинно бути гармонійним, створювати ефект природного оголення. Іноді сформувати вигляд допомагає «головний» камінь, що створює певний центр композиції

3.4 Обґрунтування зміни геопластики рельєфу та будівництва підпірних стінок, східців, пандусів

Поряд з водними пристроями велику роль у формуванні ландшафтних об'єктів грає рельєф, особливо геопластика. Геопластика - одне з найбільш перспективних напрямків в ландшафтній архітектурі. Являє собою, по суті, різновид вертикального планування, яка більшою мірою вирішує архітектурно-художні завданння.

Сучасна техніка дозволяє створити практично будь-який рельєф. Під цим терміном розуміють пластичну обробку поверхні землі. В якості основних засобів формування геопластіки рельєфу використовують відкоси, підпірні стінки, сходи, пандуси, земляні насипи, вали, пагорби. Геопластика у формуванні ландшафтних об'єктів виконує дві основні функції: захисну і просторово-організуючу. Формування лан-ландшафтної просторів здійснюється найчастіше з суміщенням і взаємопроникненням цих функцій. Їх розмежування досить умовно і використовується як метод виявлення можливостей пластичного моделювання рельєфу в ландшафтному проектуванні. Захисна функція виражається у створенні терас, укосів, насипів, пагорбів, що дозволяють відокремити візуально будь-який простір від оточення, захистити його від шуму магістралей, а також від проникнення пилу, знизити швидкість руху вітру, тобто сприяти створенню сприятливого мікроклімату. Названі елементи геопластіки можуть також захистити житлові двори від шуму дитячих рекреаційних майданчиків. Але особливо велика роль просторово-організуючої функції геопластіки у формуванні різноманітних ландшафтних об'єктів. Пластичні форми землі, володіючи просторово-організуючими властивостями, можуть використовуватися при формуванні різних просторів, позначаючи і обмежуючи територію. Насипу і пагорби мальовничих обрисів, що обмежують водні пристрої, виділяють їх на будь-якій території або утворюють ідентифікаційні простору для різних цілей, створюють запо-міна образ. Макрорельефная форма, пагорби, насипу, укоси, підпірні стінки, кратери, каньйони найкращим чином здійснюють зонування будь-якої території, створюючи затишні замкнуті простору різного функціонального призначення. Елементи геопластіки - пагорби, пересічений рельєф - можуть використовуватися для створення рекреаційних приміщень. Особливо доцільно використання таких прийомів у природному середовищі. Клуби природи, різноманітні кафе можуть бути вмонтовані »в рельєф з оригінальною архітектурою, яка залучає людей відпочивати. Пластичні форми бетонних стін, засипаних землею, дозволяють створити різноманітні у функціональному відношенні приміщення. Пластичні можливості геопластіки дають можливість створити літні амфітеатри для театральних вистав та здійснення художньо-освітньої діяльності. У цих цілях можуть використовуватися схили рельєфу, що оточують великі поляни. Укоси в цьому випадку, навіть без обладнання, покриті тільки лише зеленою травою, є прекрасним амфітеатром для глядачів. Вони можуть бути обладнані сидіннями і знімним тентовим покриттям. Слід зазначити, що існують найрізноманітніші прийоми формування геопластіки, але умовно можна виділити чотири: -Збереження природних форм рельєфу; -Імітація зустрічаються в природі форм рельєфу; -Створення підкреслено геометричних, регулярних або абстрактних форм; -Функціональна (утилітарна) організація рельєфу. Ці приклади найбільш часто зустрічаються у формуванні різних об'єктів ландшафтного дизайну. Велике значення у всіх прийомах приділяється характером створюваної поверхні і особливостям сприйняття всього простору або обсягу, органічному поєднанню з природним середовищем. Геопластика дозволяє включати в свою планувальну структуру печери, гроти - елементи, що створюють несподівані композиційні ефекти. Моделювання рельєфу передбачає ретельне опрацювання деталей - сходів, пандусів, укосів, підпірних стінок та ін. Сходи - найбільш поширений функціональний елемент обробки рельєфу. Вони відіграють важливу роль у композиції простору. Ландшафтний дизайнер не тільки визначає при проектуванні місце розміщення сходів - в суворій відповідності з напрямком та інтенсивністю руху пішоходів, а й ретельно опрацьовує форму ступенів, ритм, число в марші, можливе чергування з підпірними стінками, пандусами і невеликими майданчиками.

3.5 Розрахунок картограми земляних робіт

Об'єм земляних робіт розраховується для визначення їх вартості, вибору методів і засобів виробництва робіт, а також встановлення кількості потрібного для планувальних робіт ґрунту або ж його надлишків. При нестачі або надлишку ґрунту в першу чергу слід враховувати найближчі будівельні об'єкти, з яких можна отримати або де можна використовувати надлишок ґрунту для підсипання території. При нестачі необхідної кількості грунта поблизу того, що будується або що є ґрунти не відповідають будівельним вимогам, передбачають отримувати їх з кар'єрів. Якщо надлишок ґрунту не можна використовувати на перепланування території, його вивозять на сміття.