Види деревних порід, аналіз їх фітосанітарного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Насадження загального користування всередині міста повинні бути розміщені рівномірно по окремих районах, пропорційно щільності населення в кожному з них, на відстані від житла, що дозволяє всьому населенню користуватися ними при мінімальній витраті часу на пересування до цих насаджень.

Ці положення не відносяться до зон масового відпочинку, заповідникам, національним паркам, ботанічним садам і паркам етнографічним. Всі ці об'єкти входять до числа насаджень загального користування, але їх розміщення визначається природними умовами, існуючими спорудами, транспортними зв'язками з містом і ін. Для рівномірної забезпеченості міста насадженнями недостатньо створити приблизно рівні за площею зелені масиви з певними інтервалами, так як різні райони міста мають далеко не однакову щільність населення, а площа насаджень повинна бути прямо пропорційна кількості населення в даному районі. Крім того, в деяких районах міста зазвичай зосереджені великі установи, промислові підприємства, вокзали, великі магазини і т. д. У зв'язку з цим у таких районах накопичується велика кількість людей, що значно перевищує число постійних жителів.

У великих містах, обласних і республіканських центрах, а також у курортних містах при розрахунку потреби в насадженнях загального користування враховують приїжджих.

Оптимальні відстані від житла до різних категорій міських насаджень залежать від призначення тієї чи іншої категорії насаджень. Наприклад, парк культури і відпочинку жителі міста відвідують періодично, а сквером, садом, бульваром користуються щодня. Тому, встановлюючи оптимальну доступність для різних категорій насаджень, враховують час, що витрачається на дорогу при пересуванні пішки і на транспорті.

Часто рослинність на певній ділянці одночасно використовується в різних цілях. Проте залежно від місцевих умов одне з цільових призначень насаджень майже завжди основне, а решта - додаткові.

Зелені насадження значно зменшують наявність пилу й диму в повітрі міста, відіграють роль своєрідного фільтру. Вони впливають на формування мікроклімату в місті, бо діють на тепловий режим, вологість і ступінь рухомості повітря.

Безліч видів декоративних рослин створюють широкі можливості для архітектурних композицій і планування міста у цілому.

Збагачення асортименту дерев і чагарників для зеленого будівництва - є одними з головних заходів щодо поліпшення навколишнього середовища.

Зважаючи на значущість та особливість галузі, дуже важливим є планування комплексного озеленення міст. Перспективний план озеленення міста чи селища, а також поточне планування, зв'язане з проектуванням об'єктів озеленення - садів, скверів, парків, бульварів та інших насаджень, розробляють на основі спеціальних нормативних показників, затверджених господарськими нормами проектування населених міст. Слід зазначити, що зелені насадження в містах і селищах, у приміських і зелених зонах треба сприймати у вигляді єдиної системи з урахуванням величини і значення міста, його планувальної структури, архітектурно-площинної композиції забудови і природно-кліматичної зони.

Мета: Визначити характерні види деревних порід вул. Кірова та Тітова та зробити аналіз їх фітосанітарного стану.

Завдання:

Провести інвентаризацію зелених насаджень вулиць Кірова та Тітова міста Дніпропетровськ.

Оцінити фітосанітарний стан.

Проаналізувати отримані дані та зробити відповідні висновки.



1. РОЛЬ ОЗЕЛЕНЕННЯ У ЗАГАЛЬНІЙ СИСТЕМІ ЗОВНІШНЬОГО БЛАГОУСТРОЮ МІСТ

Зелені насадження значно зменшують наявність пилу й диму в повітрі міста, відіграють роль своєрідного фільтру, чим і займалась у своїх працях Карагодина И.Л. [17]. Вони впливають на формування мікроклімату в місті, бо діють на тепловий режим, вологість і ступінь рухомості повітря. Безліч видів декоративних рослин створюють широкі можливості для архітектурних композицій і планування міста у цілому.

Зелені насадження є місцями активного й пасивного відпочинку населення. Особливо великою є роль парків культури і відпочинку. Благоустрій й озеленення населених місць - це створення парків, скверів, садів, бульварів, вуличного й внутриквартального озеленення, захисних зелених зон навколо промислових підприємств і населених пунктів. Збагачення асортименту дерев і чагарників для зеленого будівництва - є одними з головних заходів щодо поліпшення навколишнього середовища. Вирішуючи питання охорони й поліпшення навколишнього середовища, велике значення надається зеленим насадженням, як при будівництві нових мікрорайонів, промислових підприємств і зелених зон, так і при реконструкції існуючих міських і промислових територій. Зелені насадження поліпшують екологічний стан й створюють комфортні умови для праці й відпочинку. Вони мають важливе архітектурне значення в сучасному ландшафті міста.

При плануванні території важливо враховувати кількість, розмір, конфігурацію площадок, що визначаються за їхнім функціональним призначенням й загальному композиційному рішенню. Алеї в дорожній мережі повинні забезпечувати зручність пересування, доступність всіх елементів. Зелені насадження не повинні погіршувати видимість дорожньої обстановки всім учасникам руху - пішоходам і водіям. При озелененні території звичайно використовують асортименти деревних порід, пристосованих і вирощуваних в умовах міста. Підбір порід проводять, виходячи з типів посадок (рядові, одиночні, групові, куртинні), декоративних якостей, їхніх біологічних особливостей росту й розвитку; для досягнення швидкого ефекту необхідно використати крупномірний посадковий матеріал, уникати високої щільності посадок, не перевищуючи існуючих норм.

Озеленення дитячих ігрових і фізкультурних площадок потрібно робити з урахуванням інсоляції напрямку пануючих вітрів, захисту від пилу й шуму, розробкою цих питань ы займався Горбачев В.Н.[5] У прибудинкових смугах і палісадниках необхідно створювати умови для індивідуального квітництва. Посадки дерев і чагарників і влаштування газону проводяться із завезенням рослинної землі на 100 %. Необхідно прагнути до того, щоб площа озеленення доходила до 50 % від площі проектувального об'єкта. При створенні композиції зелених насаджень використовують різні види дерев, чагарників і велику кількість однорічних квіткових рослин, у відношенні яких слід зазначити, що квіткове оформлення повинно змінюватися щороку для розмаїтості композиції.

Зважаючи на значущість та особливість галузі, дуже важливим є планування комплексного озеленення міст. Перспективний план озеленення міста чи селища, а також поточне планування, зв'язане з проектуванням об'єктів озеленення - садів, скверів, парків, бульварів та інших насаджень, розробляють на основі спеціальних нормативних показників, затверджених господарськими нормами проектування населених міст. Слід зазначити, що зелені насадження в містах і селищах, у приміських і зелених зонах треба сприймати у вигляді єдиної системи з урахуванням величини і значення міста, його планувальної структури, архітектурно-площинної композиції забудови і природнокліматичної зони. При визначенні площі насаджень за основу приймають чисельність населення міста чи селища. За розподілом Жирнова А.Д. міста з населенням більше 500 тис. жителів відносяться до найкрупніших, з населенням 250-500 тис. жителів - до крупних, з населенням 100-250 тис. жителів до великих, з населенням 50-100 тис. жителів до середніх, з населенням до 50 тис. чоловік - малих міст і селищ міського типу. [10].

Важливим фактором, що визначає специфічні особливості озеленення населеного пункту і впливає на кількісний бік цього питання, є місцезнаходження населеного пункту: біля великих водойм, лісових масивів, на безлісних і пустельних територіях і т.д. Систему насаджень і розміри територій, що озеленюються, у містах і селищах визначають з урахуванням специфіки їхнього місцезнаходження і народногосподарського профілю. Оптимальна кількість зелених насаджень у населеному пункті, співвідношення цих насаджень у загальному балансі територій і їх раціональне розміщення визначаються нормами і прийомами проектування. Норми проектування виражаються в абсолютних і відносних одиницях. Число зелених насаджень на одного міського жителя в метрах квадратних показує забезпеченість міста зеленими насадженнями. Площа зелених насаджень у місті, районі, мікрорайоні, що обчислюється у відсотках до загальної площі забудови міста, району, мікрорайону, показує рівень озеленення території.

Згідно з нормами, наведеними Косицким Я.В., рівень озеленення селитебної території міста має складати 50%, території житлового району - 55-58, території мікрорайону - 65-70 %. [19] Рівень озеленення території є основою для визначення нормативних показників озеленення міської забудови.

Система озеленення сучасного міста включає до свого складу комплекс міських і приміських насаджень. Ті й інші підрозділяються за функціональною ознакою на насадження загального, обмеженого користування і спеціального призначення. Загальний норматив витрат міської території на зелені насадження визначають, виходячи з площ озеленення загального користування, тобто скверів, садів, бульварів, парків. Саме ці території створюють основу системи озеленення міста.

Структура системи зелених насаджень великого міста і норми озеленення на 1 жителя залежать від природно - кліматичних умов, рельєфу селитебної території та ін.

Поряд з питомими нормативами Лунцом Л. Б. також встановлені мінімально допустимі площі об'єктів озеленення: загальноміських парків - 15 га, спеціалізованих парків -10 га, садів житлових районів - 3 га; скверів-0.5 га. Площу загальноселищного саду приймають не менше 2 га. [22]. У загальному балансі територій парків, садів, скверів площа озеленення повинна складати не менше 70%.

Виходячи з перспективної потреби в посадковому матеріалі, визначають потрібну площу розсадників.

Плануючи благоустрій житлових кварталів, необхідно прагнути до дотримання норми озеленення на одну людину й, природно, краще, якщо вона буде виконана з розрахунком на збільшення розмірів населення.

Успішний благоустрій території залежить від ретельного підбору посадкового матеріалу. Дуже важливо щоб він відповідав кліматичним умовам і був якісний. При підготовці ґрунту, викопуванні, перевезенні й пересаджуванні саджанців потрібно стежити за виконанням агротехнічних заходів і рекомендацій. Якщо купувати саджанці оптом, то бажано заздалегідь підготувати необхідний інвентар для посадки.

Імовірність того, що одиночні посадки в умовах мегаполіса приживуться гірше, ніж групові, набагато вище. Але в остаточному підсумку все буде визначатися подальшим доглядом за рослинами.

Зелені насадження не лише прикрашають зовнішній вигляд міста, але і виконують ряд функцій, важливих для комфортного проживання на даній території:



1.1 Роль насаджень у процесі газообміну

Насадження, як відомо, поглинають з повітря вуглекислоту, яку виділяє людина, і збагачують повітря киснем.

У цілому роль насаджень у процесі газообміну в повітряному басейні має величезне значення. Виявилося, що різні види дерев і чагарників поглинають вуглекислоти і виділяють у повітря кисню далеко не однакову кількість.

Якщо ефективність ялини звичайної прийняти за 100%, то, наприклад, ефективність модрини польської складає118%, сосни звичайної-164%, липи широколистної-254%, дуба черешчатого - 450% і тополі берлінської - 691%. Тому на основі вивчення ефективності багатьох видів рослин у процесі газообміну можна підбирати визначений асортимент насаджень для озеленення з цією властивістю.

1.2 Роль насаджень у боротьбі з забрудненням атмосфери

Атмосфера міст та інших населених пунктів систематично забруднюється різними домішками. У повітря викидається значна кількість диму, попелу, сажі і газів при спалюванні різного роду палива на промислових підприємствах, у житлових і громадських будівлях, у двигунах автомобілів, а також при виробничих процесах хімічної, металургійної, текстильної й інших галузей промисловості. Вітер і транспортні засоби піднімають у повітря пилоподібні частки ґрунту, а також попіл, сажу і пил виробничого походження, що осіли на дахах і стінах будинків, на дорогах і тротуарах. Досліджуючи це питання, Мозолевська Е.Г. встановила, що забруднення атмосферного повітря завдає величезної шкоди: хворіють люди (у дихальних шляхах людини затримується 13 -48% домішок, що містяться в повітрі), гинуть рослини, знижується врожайність сільськогосподарських культур, знищується цінна сировина, витрачаються кошти на очищення приточного повітря. У ряді випадків забруднення повітря є причиною поганого самопочуття і навіть серйозних захворювань людей, що іноді призводять до смерті. [26].

Кількість пилу в повітрі зменшується в міру віддалення від джерела забруднення. Кількісні показники забруднення повітря знаходяться у залежності від розмірів озелененої території і ступеня густоти посадок. У повітрі великого парку з густими насадженнями пилу менше, ніж у повітрі такого ж великого парку, але з розрідженими посадками.

Листя дерев і чагарників є гарним акумулятором пилу. Навіть у зимові місяці, коли дерева позбавлені листя, вони мають велике пилозахисне значення. Однак, дослідження показують, що різні породи дерев і чагарників дають далеко не однаковий пилозахисний ефект. Так, наприклад, в'яз затримує в 6 разів більше пилу, чим тополя бальзамічна.

Знаючи пилозахисні властивості рослин, можна відповідним їх розміщенням і підбором порід домогтися найбільшого пилозахисного ефекту. Не треба, звичайно, забувати, що ступінь запиленості повітря можна дуже зменшити такими заходами, як максимальне вловлювання пилу в місцях її викиду на промислових підприємствах, підвищення рівня благоустрою (замощення) і поліпшення експлуатаційного режиму вулиць і майданів (своєчасне поливання і прибирання).

1.3 Значення насаджень у боротьбі з міським шумом

Надмірно голосний шум впливає на людський організм, що позначається на центральній нервовій системі і психіці людини. З'являються ознаки перевтоми і навіть виснаження нервової системи, явища нервозності і роздратування. Під впливом шуму прискорюється пульс і дихання, підвищується кров'яний тиск. Сильний шум на виробництві знижує продуктивність праці. Отчому боротьба з міським шумом має життєво важливе значення.

За даними наведеними Посохні М. В,крони листяних дерев поглинають 26% падаючої на них звукової енергії, а відбивають і розсіюють 74% цієї енергії. Шум на забудованій високими будинками вулиці, позбавленої насаджень, був (на висоті людського зросту) у 5 разів більший, ніж на такій же вулиці, обсадженій вздовж тротуарів деревами. Пояснюється це тим, що звукові хвилі від транспорту, що рухається, підсилюються за рахунок відлуння від стін будинків. [35].

1.4 Значення насаджень в інженерному благоустрої міста

Найменше снігу скупчується на вершинах гір і на крутих схилах, звернених до вітру, а найбільше - у виїмках і на підвітряних схилах. Велику роль у формуванні снігового покриву мають зелені насадження. Береза затримує в кронах 4-5%снігу, сосна - 20-35%, ялина - 50-55%. [50].

Усе це доводить, що насадження відіграють позитивну роль у процесі затримки снігу, але не всі породи дають однаковий ефект. Тому, підбираючи потрібні породи рослин і правильно їх розміщуючи, можна досягти значних результатів у боротьбі з заметами.

Значення насаджень у боротьбі з пожежами обумовлено насамперед тим, що листяні дерева і чагарники містять значну кількість вологи, тому вони повільно загоряються і при виникненні пожежі перешкоджають (до деякої міри) поширенню вогню. Крім того, рослинність знижує силу вітру і цим теж зменшує можливість поширення пожежі. Велика роль насаджень і в боротьбі із селевими потоками. Іноді кількість домішок у воді і швидкість течії такі великі, що ріка перетворюється у своєрідний потік бруду і каміння (так звана сель), здатний заподіяти величезні руйнування. Для боротьби із селями корисно створювати могутні зелені захисні смуги за напрямками можливого селевого потоку.

Зсуви і яри, як відомо, приносять значний збиток народному господарству. Зсуви на схилах гір і берегах водойм можуть бути причиною серйозних ушкоджень і навіть руйнувань будинків і інженерних споруд. Яри, у міру їхнього росту, зменшують площі земель, придатних для використання під забудову, сільськогосподарські культури і т.п. Крім того, яри впливають на режим поверхневого стоку, а також на гідрологію даної території, знижуючи рівень ґрунтових вод. Серед численних способів ліквідації ярів і зсувів чільне місце займають зелені насадження. Деякі породи дерев і чагарників мають широко розгалужену і чіпку кореневу систему. Тому рослини можуть перешкоджати виникненню зсувів і яроутворення.

1.5 Архітектурно-планувальне значення насаджень

Єдина система насаджень міста в сполученні з водоймами пом'якшує весь архітектурний вигляд міста, додає йому кольорове розмаїття, ліквідує уявлення про «кам'яне» місто.

Стаускас В. П. вважав, що велике значення насаджень є і в створенні об'ємно-просторового вигляду міста - його силуету. Саме зелені насадження у вигляді великих і малих масивів, а також лінійних і групових посадок на вулицях і площах, у кварталах і мікрорайонах можуть додати об'ємному рішенню міста розмаїтість і виразність. [43].

Зелені насадження мають не тільки естетичне, але і психологічне значення. Багатство кольорів та аромат квітів, шелест листя - усе це в поєднанні з позитивним впливом насаджень на мікроклімат дуже сприятливо впливає на людину, її настрій і нервову систему.

Насадження можуть бути широко використані для таких планувальних заходів, як регулювання руху міського транспорту і пішоходів, пристрій розділових смуг, «острівців безпеки» і т.д. Успішно застосовуються насадження для «прикриття» старої забудови й інших елементів міста. Таким чином, архітектурно-планувальне значення насаджень також велике і багатогранне.



2. УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1 Організаційно-господарські умови підприємства

Ленінське ліснцтво, загальною площею 3321 га, входить до складу Дніпропетровського лісгоспзагу і розташовано в північно-західній його частині на території міст Дніпропетровська і Дніпроджержинська. Контора лісництва знаходиться в сел. Сукачівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області. На відстані 25 км від контори лісгоспу і в 30 км від залізничної станції Баглей.

Лісництво було організовано в 1936 році. Одночасно з організацією лісгоспу. Останнє Лісовпорядкування лісових масивів було проведено в 1971 році на площі 3393 га.

Площа лісництва розділена на 6 планшетів. Геодезичною основою при складанні планшетів послужили матеріали землеустрою 1970 і лісовпорядкування 1961.

Для коригування запасів та інших таксаційних елементів використовувалися таблиці ходу росту і товарності деревних порід України (1969р.).

У лісництві лісовпорядкування закладено і здано під охорону, по актам є 1 постійна пробна площа на рубки догляду.

За характером рослинності території лісництва відносится до, степової лісорослинної зони південно-східної частини України.

Клімат, в районі розташування лісництва, помірно-континентальний. Тривалість вегетаційного періоду 204 дня, що цілком достатньо для зростання деревних і чагарникових порід.

Для визначення типів лісу лісовпорядкування використовувалась Українська лісничо-економічна схема, розроблена відділом лісової типології УкрНДІЛГА (П.С.Улановскім та ін) на підставі праць Е.В.Алексеева, П.С. Погребняк, і Д.В. Підробьева.

Основні типи лісу на території лісництва представлені сухими і свіжими сугрудками.

Розподіл покритої лісом площі і загальних запасів насаджень по переважаючим породах і класам віку, бонітету і повноті, а також загальна характеристика лісового фонду та середні таксаційні показники поміщені в томі 1 матеріалів.

З аналізу цих даних випливає, що в покритої лісом площі лісові культури, з урахуванням незімкнених, становлять 69%. Не покриті лісом площі представлені в основному прогалинамі (162,3 га), рідинах (12,3 га).

Площа вирубок 11,7 га. Наявні площі ріллі (40,3 га) не забезпечують потреби лісництва в угіддях.

Таблиця 2.1 - Розподіл лісової площі в межах категорій лісів за переважаючими породами та категоріями земель

Переважаючі породи	Вкрита лісом	Незімкнені культури	Не вкрита лісом	Всього
	Загалом	В т.ч. площ після рубкок	Не вкритих лісом площ		Рідини	Загинувщі насадження	Незаліснені лісосіки	Прогалини	Всього не вкритої лісом
			Лісових культур	Реконстр. насажд.
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Сосна звичайна								1,5	24,4	25,9	25,9
Сосна кримська					9,6				7,0	7,0	16.6
Дуб Звичайний	442,9		442,9					10,2	15,7	25,9	468,9
Клен гостро-листий	0,3		0.3								0.3
Клен явір	1.5		1.5								1.5
Робінія псевдо-акація	633.0		623,5								633.0
Береза повисла									78.0	78.0	78.0
Вільха чорна									1.8	1.8	1,8
Липа серцелиста	0.6		0,6								0,6
Тополя біла	40.5		18.7						3.3	3.2	43,7
Тополя чорна	602.9		126.2			12,3			29.0	41.3	644.2
Тополя канадська	60.5		56.3								60.5
Верба плакуча	182,4		84.7				3.7		3.2	6.9	189.3
Абрикос звичайний	28,2		28.2								28,2
Гледичія трьохколючкова	4.0		2.0								4,0
Груша звичайна	3,2		3.2								3.2
Клен ясенелистий	11,7										11,7
Горіх волоський	1,0		1.0								1,0
Шовковиця звичайна	3,3		3.3								3,3
Ясен зелений	67,7		64,8								67.7
Верба Кущеподібна	100.5		12.0								100,5
Ялівець козацький	0,5		0,5								0,5
Всього	2300		1585,5		9,6	12,3	3,7	11,7	162.3	190,0	2500,1

Переважаючими насадженнями на території лісництва є дубові високостовбурні, білоакацієві і тополеві. Середній бонітет їх 2,6; повнота 0,70; вік 26, склад З АкбЗГч2ГМвд. Наявність 59.1 га низькопродуктивних насаджень пояснються створенням в минулому тополевого і білоакацієвого насадження в місцях, де могли б рости більш цінні породи,а також, грунтовими умовами.

Середній приріст на 1 га покритої лісом площі в насадженнях лісництва становить 4,3 м?

Таблиця 2.2 - Розподіл переважаючих порід за класами віку

Переважаючі породи	Тривалість класів віку	Прийнятий вік рубки	Група віку
			Молодняки	Середньовікові	Достигаючі	Стиглі	Перестійні
			1 група	2 група
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Сосна звичайна	10	111-120	1-2	3-4	5-9	10-11	12-15	16-…
Дуб звичайний	10	121-130	1-2	3-4	5-10	11-12	13-16	17-…
Клен явір	10	81-90	1-2	3-4	5-6	7-8	9-12	13-…
Горіх Волоський	10	71-80	1	2	3-6	7	8-9	10-…
Клен гостролистий	10	81-90	1-2	3-4	5-6	7-8	9-12	13-…
Гледичія трьохколючкова	5	31-35	1	2	3-4	5-6	7-8	9-…
Липа дрібнолиста	10	81-90	1-2	3-4	5-6	7-8	9-12	13-…
Тополя Біла	5	31-35	1	2	3-4	5-6	7-8	9-…
Верба плакуча	5	31-35	1	2	3-4	5-6	7-8	9-…
Шовковиця біла	10	41-50	1	2	3	4	5-6	7-…
Клен ясенелистий	10	31-40	1		2	3	4-5	6-…
Груша звичайна	10	51-60	1	2	3-4	5	6-7	8-…
Ясен зелений	10	31-40	1		2	3	4-5	6-…
Ялівець козацький	5	21-25	1	2	3	4	5-6	7-…
Верба кущ.	1	3	1			2	3	4-…



Прийняті роки рубок встановлені в повній відповідності з оптимальними, наведеними в основних положеннях організації та розвитку лісового господарства Дніпропетровської області.

Таблиця 2.3 - Площа насаджень, що вимагають проведення рубок догляду з лісогосподарських міркувань та проектування проведення рубок догляду на ревізійний період

Види рубок догляду та групи порід	Заг. площп насаджень	Заг. площа насаджень назначених в рубку	Термін повторюваності рубок догляду	Щорічний розмір рубок догляду	%ліквідної дер. від заг. запасу	Вилусаїма маса з 1 га
		Площа, га	Зпас дерев., кбм	Запас, що вирубується		Площа, га	Запас
							Загальний дер., кбм	Ліквідний
								Всього дер., кбм	В т.ч. ділової дер.
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Прочищення всього	39.2	39,2	115	199		10	5	1			7,9
В тому числі:
Хвойні твердолист.	37,1	37,1	101	179	4-5	9	4	1		30	5,1
Інші породи	2.1	2,1	14	20	4	1	1			30	4.5
Прорідження всього	421,0	421,0	2770	4338		59	62	43	2		10,5
В тому числі:
Хвойні	413,0	413,0	2718	4268	7	58	61	42	2	70	10,5
М'ягколис-тяні	8,0	8,0	52	70	7	1	1	1		60	9,0
Прохідні рубки всього	278,1	278.1	3483	4221		28	51	43	3		18,22
В тому числі:
Хвойні твердолист.	240,9	240,9	2411	3138	10	24	40	34	3	85	16,3
М'ягколистяні	37,2	37,2	1072	1083	10	4	11	9		85	27,9
Всього по лісництву	738,3	738,3	6382	8758		97	117	88	5



2.2 Аналіз кліматичних і погодних умов

Місто Дніпропетровськ розташовано в південно-східній частині України на обох берегах Дніпра. У цілому, клімат міста є помірно континентальним з м'якою зимою і теплим (інколи спекотним) літом. На мікроклімат сильний вплив робить Дніпро, збільшуючи вологість повітря у весняно-осінній період. Середньорічна температура повітря становить 8,5 ° С, найнижча вона у січні (- 5,5 ° С), найвища - в липні (+21,3 ° С).

Рис. 2.1 - Температура повітря за місяцями, (°С)

Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (- 14,5 ° С) зафіксована в 1950 р., найвища (+1,5 ° С) - в 2007 р. Найнижча середньомісячна температура в липні (+18,4 ° С) спостерігалась у 1976 р., найвища (+25,6 ° С) - в 1936 р.

Абсолютний мінімум температури повітря (мінус 38,2 ° С) зафіксовано 11 січня 1940 р., абсолютний максимум (40,1 ° С) - 10 серпня 1930. В останні 100-120 років температура повітря в Дніпропетровську, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря підвищилася щонайменше на 1,0 ° С.

Найтеплішим за всю історію спостережень виявився 2007 р.з найбільшим підвищення температури в першу половину року.

В середньому за рік у Дніпропетровську випадає 513 мм атмосферних опадів, найменше їх у березні та жовтні, найбільше - у червні та липні.

Рис. 2.2 - Середня кількість опадів, (мм)

Мінімальна річна кількість опадів (273 мм) спостерігалась у 1951 р., максимальна (881 мм) - в 1960 р. Максимальна добова кількість опадів (82 мм) зафіксовано 23 серпня 1960.

В середньому за рік у місті спостерігається 127 днів з опадами; найменше їх (по 7) у серпні та жовтні, найбільше (16) - у грудні.

Щорічно в Дніпропетровську утворюється сніговий покрив, проте його висота незначна.

Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 74%, найменша вона (61%) в серпні, найбільша (89%) - у грудні.



Рис. 2.3 - Відносна вологість повітря за 2008 р., %

Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша - у грудні.

Таблиця 2.4 - Загальна хмарність, (бали)

місяць	січ	лют	бер	кві	тра	чер	лип	сер	вер	жов	лис	гру	рік
загальна	7,5	7,1	6,5	6,0	5,3	5,3	4,5	4,0	4,7	5,6	7,2	7,8	6,0
нижня	6,3	5,6	4,6	3,5	2,9	3,1	2,6	2,1	2,7	3,8	5,8	6,7	4,1

* 0 балів - ясно.

* Менше 5 балів нижнього ярусу, або хмар середнього ярусу, або будь-яку кількість хмар верхнього ярусу - невелика хмарність.

* Від 1-3 до 6-9 балів або 3-8 балів хмар нижнього ярусу або щільних хмар середнього ярусу - мінлива хмарність.

* Від 8-10 до 0-3 балів хмар нижнього ярусу - хмарно з проясненнями.

* 7-10 балів хмар нижнього ярусу - хмарно.

* 10 балів хмар нижнього ярусу - хмарно.

Найбільшу повторюваність у місті мають вітри з півночі, найменшу - з північного заходу і південного заходу.



Таблиця 2.5 - Середня швидкість вітру за напрямками у Дніпропетровську (м/с)

Сезон	Пн	ПнС	С	ПдС	Пд	ПдЗ	З	ПнЗ
Зима	4,6	4,8	5,2	5,6	5,7	5,4	4,7	4,9
Весна	4,6	4,7	5,5	5,1	5,0	5,2	4,5	4,5
Літо	3,9	3,6	3,8	4,1	4,1	4,1	4,0	4,0
Осінь	3,9	4,0	4,8	4,9	4,6	4,5	4,5	4,5
Рік	4,2	4,3	4,8	4,9	4,9	4,8	4,4	4,5

Найбільша швидкість вітру - в січні-лютому, найменша - влітку. У січні вона в середньому становить 5,4 метри за секунду, у липні - 3,7 метри за секунду.

Кількість днів з грозами в середньому за рік дорівнює 22, градом - 5, снігом - 53.

Область належить до водозабезпечених, однак такий стан досягається за рахунок транзитного потоку вод Дніпра. Локальних водних ресурсів недостатньо. Тому в майбутньому область може зазнавати вододефіциту, оскільки існуючі можливості збільшення водоспоживання практично вичерпані, оскільки збільшення обсягів забору води з Дніпра загрожує як екологічному стану річки, так і функціонуванню господарського комплексу місцевостей, розташованих нижче за течією.

Більша частина Дніпропетровської області розташована в межах гідрогеологічної провінції Українського щита, крайній північний схід - в межах Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну. Тому можливості видобутку підземних вод в регіоні обмежені. Однак існують перспективи знаходження нових запасів підземних вод у розломах Українського щита, які можуть бути використані, перш за все, для задоволення потреб населення у воді.



2.3 Характеристика ґрунтів

Ґрунтовий покрив Дніпропетровської області має зональний характер. Північ регіону охоплена смугою чорноземів звичайних глибоких середньо- та малогумусних пилувато-середньосуглинкових або пилувато-важкосуглинкових. Далі на південь їх змінюють чорноземи звичайні пилувато-середньосуглинкові малогумусні на лесах з ділянками чорноземів звичайних середньогумусних. Крайній південний захід займають чорноземи звичайні неглибокі малогумусні та чорноземи південні малогумусні та слабкогумусовані на лесах.

Інтразональні типи ґрунтів зосереджені у долинах річок, зокрема найбільших - Дніпра та Самари. Вони представлені лучно-чорноземними поверхнево-солонцюватими ґрунтами в комплексі із солонцями, чорноземами солонцюватими на важких глинах, лучно-чорноземними ґрунтами в долині Дніпра, лучними солонцюватими ґрунтами вздовж заплав Дніпра, Орелі і Самари, дерновими переважно оглеєними піщаними та супіщаними ґрунтами на річкових алювіальних пісках.

Реакція ґрунтового розчину чорноземних та лучночорноземних ґрунтів - нейтральна або слабколужна, солонцюватих ґрунтів - середньолужна, солонців - лужна.

Бонітет ґрунтів Дніпропетровщини знижується з півночі на південь. Найвищою родючістю характеризуються чорноземи звичайні середньогумусні, найнижчою - солонці. Родючість дерново-підзолистих ґрунтів невисока, вони потребують поліпшення для сільськогосподарського використання, зокрема внесення органічних добрив.

У області висока частка ґрунтів високої родючості, виведених із господарського обігу внаслідок видобутку корисних копалин, зокрема залізних руд, а також відведення земель промислову та житлову забудову та транспортні комунікації.

Найбільш раціональними культурами для вирощування на чорноземних ґрунтах є різноманітні зернові, а також технічні культури (соняшник, рапс, цукровий буряк) у обмежених масштабах та за умов суворого дотримання агротехнічних правил.

Ґрунти області інтенсивно використовуються в сільському господарстві. Саме тому багато земель є виснаженими і потребують заходів відновлення та рекультивування. Рекультивації також доцільно піддавати землі із порушеним чи зруйнованим ґрунтовим покривом.



3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА

3.1 Характеристика об'єктів дослідження

Таксономічний опис видового різноманіття рослин дослідної ділянки:

Рід: Гледичія (Gleditsia)

Вид:Гледичія трьохколючкова (GleditsiatriacanthosL.)

Родина: Бобові (Fabaceae)

Рід: Робінія (Robinia)

Вид: Робінія псевдоакація (RobiniapseudoacaceaeL.)

Родина:Бобові (Fabaceae)

Рід: Сафора (Styphnolobium)

Вид: Сафора японська (Styphnolobium japonicum L.)

Родина: Івові (Salicaceae)

Рід: Тополя (Populus)

Вид: Тополя біла(Populus albaL.)

Вид: Тополя чорна (Populus nigra L.)

Родина: Симарубові(Simaroubaceae)

Рід: Айлант(Ailanthus)

Вид: Айлант найвищий(Ailanthus altissima L.)

Родина: В'язові (Ulmaceae)

Рід: В'яз (Ulmus)

Вид: В'яз шорсткий (UlmusglabraL.)

Вид:В'яз низький (UlmusminorL.)

Родина: Мальвові (Malvales)

Рід: Липа (Tilia)

Вид: Липа серцелиста (TiliacordataL.)

Родина: Кленові (Aceraceae)

Рід: Клен (Acer)

Вид: Клен ясенелистий (AcerplatanoidesL.)

Вид: Клен гостролистий(AcernegundoL.)

Родина: Бігнонієві(Bignoniaceae)

Рід: Катальпа (Catalpha)

Вид: Катальпа бігнонієвидна (CatalphabignonioidesWalt.)

Родина: Розові (Rosoideae)

Рід: Абрикоса (Armeniaca)

Вид: Абрикоса звичайна (ArmeniacavulgarisL.)

Рід: Троянда (Rosa)

Вид: Троянда собача (RosacaninaL.)

Родина: Івові (Salicaceae)

Рід: Верба (Salix)

Вид: Верба біла (Salix alba L.)

Родина: Соснові (Pinaceae)

Рід: Ялина (Piceae)

Вид: Ялина колюча (PiceaepungensL.)

Вид: Ялина голуба(PiceaepungensL.)

Родина:Горіхові (Juglandaceae)

Рід: Горіх (Juglans)

Вид: Горіх волоський (JuglansregiaL.)

Родина: Букові (Fagaceae)

Рід: Дуб (Quercus)

Вид: Дуб звичайний (QuercusroburL.)

Родина: Кипарисові (Cupressaceae)

Рід: Туя (Thuja)

Вид: Туя західна (ThujaoccidentalisL.)

Родина:Сапіндові (Sapindaceae)

Рід: Гіркокаштан (Aesculus)

Вид: Гіркокаштан звичайний (Aesculushippocastanum L.)

Родина: Маслинові (Oleaceae)

Рід: Бузок (Syringa)

Вид: Бузок звичайний (SyringavulgarisMill.)

Родина: Березові (Betulaceae)

Рід: Береза (Betula)

Вид: Береза повисла(BetulapendulaRoth.)

3.2 Ботанічна характеристика переважаючих деревних порід

Береза повисла (Betula pendula Roth.).

Дерево родини березових (Betulaceae) (10-20 м заввишки) з гладенькою білою корою, при основі стовбура кора чорно-сіра, глибокотріщинувата. Крона ажурна з пониклими гілками. Молоді пагони червоно-бурі, густо вкриті смолистими бородавками. Листки (3,5-7 см завдовжки, 2,5-5 см завширшки), чергові, ромбічно-яйцеподібні або трикутио-ромбічні з ширококлиноподібиою основою, гострозубчасті по краю, з обох боків гладенькі. Квітки одностатеві, рослина однодомна. Тичинкові сережки розміщуються на кінцях гілок, пониклі (5-6 см завдовжки), квітки майже сидячі, прикриті буруватою лускою з одно-, дволистою оцвітиною. Тичинок дві. Маточкові сережки (2-3 см завдовжки) спрямовані вгору, несуть на осі приквіткові луски, у пазухах яких зиаходяться три квітки без оцвітини. Маточка одна з нижньою зав'яззю і двома червонуватими нитчастими приймочками. Плід -- довгастий горішок з двома перетинчастими крилами.

Береза повисла росте в соснових, мішаних і листяних лісах. зрідка утворює чисті лісостани, особливо в похідних деревостанах. Світлолюбна, морозостійка рослина. Цвіте у квітні - травні.

Береза повисла дає міцну деревину світлого кольору, яка добре полірується і є цінним будівельним матеріалом, використовується у меблевій промисловості, для виготовлення фанери, паркету, сільськогосподарського реманенту, токарних і столярних виробів. Особливо цінні напливи, або капи, з яких виробляють сувеніри і дорогі меблі. При сухій перегонці з деревини добувають деревний оцет, вугілля, спирт, смоли, в деяких районах з берести виготовляють посуд, тару; при спалюванні з берести одержують високоякісну сажу, що йде на виробництво туші і друкарської фарби.

В ландшафтному дизайні береза використовується для групових та солітер них посадок, масивів та алей. У більшості садів та парків в пейзажному стилі чудово виглядатимуть високі берези з розвиненою кроною. У невеликих групах цікавими є поєднання берез з високими хвойними породами, особливо, при посадці їх в центрі композиції.

Гіркокаштамн звичамйний (Кінський каштан звичайний(AesculushippocastanumL.)

Рослина родини сапіндових. У народі часто називається просто каштаном, хоча з ботанічної точки зору каштан -- зовсім інша рослина.

Дерево з гарною густою кроною до 30 м заввишки. Старе гілля брунатно-сіре, молоді товсті пагони -- світло-бурі, голі. Бруньки до 2,5 см завдовжки, яйцевидні, темно-бурі, клейкі, покриті шкірястою лускою. Листки супротивні, черешкові, до 25 см у поперечнику, пальчастоскладні, складаються з 5-7 сидячих листочків клиновидно-оберненояйцевидних, зморшкуватих, знизу світліших, вздовж жилок пухнастих від рудих волосків. Квітки зібрані в гроно 20-30 см заввишки, чашечки квіток дзвоникуваті, пухнасті з 5 нерівними лопатями. Віночок п'ятипелюстковий, білий з жовтуватою, далі червонястою плямою в зіві. Плід -- зелена тристулкова коробочка 6 см завдовжки з неколючими шпичаками і з однією насіниною 2-3 см в поперечнику, покритою блискучою шкіркою, з сірою плямою на основі. Цвіте в травні, плоди дозрівають у вересні -- жовтні

Кінський каштан виростає до висоти у тридцять шість метрів, має купольну крону і товсте гілля. На старих деревах зовнішні гілки часто відвислі з кучерявим закінченням. Листки протилежні, нагадують пальці рук, з п'ятьма, сімома пелюстками. Кожний пелюсток 13 - 30 см довжиною. Весь листок може сягати в поперек до 60 см. Цвіт за звичай білий з маленькими червоними цяточками. Каштан цвіте на весні. Цвіт має вертикальну форму нагадуючи волоть 10 - 30 см заввишки з 20 - 50 квіточками в кожній волоті. В кожній волоті як правило виростає від 1 до 5 плодів. Фрукт - зелена, м'яка капсула з шипами. У кожній капсулі по одному (рідко два або три) горіхо-подібниї плоди які називаються каштанами або кінськими каштанами.

Кожний каштан діаметром 2 - 4 см., має блискуче коричневе покриття з білявим протином в основі.

Кінський каштан не можна відносити до сім'ї інших каштанів які в свою чергу належать до родини Букових.

За не підтвердженими даними назву кінський, каштан отримав внаслідок схожості на підкову падаючого жовтого листка каштана.

Росте по всій території України (походить з південно-східної Європи.

Кінський каштан дуже широко використовується в Архітектурі. Той факт, що Кінський каштан завжди має стрункий стовбур дає йому велику перевагу як декоративній рослині. Кінські каштани утворюють просто разючі алеї, особливо в час цвітіння. Кінські каштани не потребують надто багато догляду. Це дерево доволі стійке до важко-забрудненого міського повітря. Кінський каштан росте повільно. Чистять каштани як і більшість насаджень пізньої осені або ранньою весною. Варто зазначити що коли каштани ще маленькі, потрібно обтинати практично всі гілки залишаючи максимум три горішні пагінці. Такий спосіб пришвидшує ріст каштанів. Кінський каштан любить глинясті ґрунти. Найкраще почуває себе у глинясто-піщаних, пористих ґрунтах. Поєднання каштанів, кленів і акацій в одній місцевості здатне до великої міри привабити значну кількість дикого життя.

Клен звичайний, або гостролистий - (Acer platanoides L.)

Високе (25-30 м заввишки), струнке дерево роду клен родини сапіндових з колоноподібним стовбуром, вкритим дрібнотріщинуватою темно-сірою корою, з густою розлогою кроною. Пагони буруваті, блискучі з світлими смужками і сочевичками. На пагонах супротивно розміщені притиснуті бруньки, прикриті чотирма-шістьма шкірястими лусками. Верхівкова брунька більша і оточена двома боковими. Листки великі (5 -- 15 см завдовжки, 8-15 см завширшки), 5-7-пальчастолопатеві, при основі серцеподібні. Лопаті загострені, виїмки між ними тупі.; молоді листки по жилках волосисті, у кутках жилок з борідкою волосків. Квітки правильні одностатеві або двостатеві з подвійною оцвітиною, розміщені в багатоквіткових прямостоячих щіткоподібних голих суцвіттях на коротких квітконосах. Чашечка п'ятироздільна (5-7 мм завдовжки, 3-4 мм завширшки), пелюсток п'ять, вони жовтувато-зелені, трохи вужчі і довші за чашолистки, оберненояйценодібні, тупі, звужені в нігтик. Тичинок 5-12, маточка одна, зав'язь верхня з двома стовпчиками..

Плід - блідо-зелена двокрилатка (8-11 см завдовжки), крила її розходяться під тупим кутом. Клен звичайний росте в другому ярусі листяних і мішаних лісів. Тіньовитривала, досить морозостійка рослина. Цвіте у квітні - травні. Поширений майже по всій Україні. Культивують у парках і захисних насадженнях. Райони заготівель - правобережний і лівобережний Лісостеп. Прикарпаття та Карпати.

У клена звичайного відомі такі декоративні форми: строкатолиста, розсіченолиста, з кулястою і колоноподібною кроною та інші, а у клена-явора -- строкатолиста, червонолиста і форма з опушеними зісподу листками. Клеп татарський використовують в зеленому будівництві як підлісок у ґрунтах і на узліссях. Клен звичайний і клен татарський мають важливе агролісомеліоративне значення. Вони включені в асортимент державних захисних лісосмуг і в асортимент порід для колгоспних і радгоспних полезахисних насаджень.

Липа серцелиста (Tilia cordataMill.).

Дерево родини липових до 25 м заввишки з густою, розлогою кроною. Стовбур могутній з темною поздовжньо-борозенчастою корою. Молоді гілки жовтувато-коричневі, звичайно голі. Листки (5-10 см завдовжки) чергові. Пластинка листка удвічи довша за черешок або дорівнює йому, округла або трохи видовжена, при основі серцеподібна, на верхівці відтягнутозагострена, краєм зарубчасто-пилчаста. Зверху листка ясно-зелені, зісподу сизі з борідками рудих волосків у кутках жилок. Квітки правильні, розміщені в пазушних 3-11-квіткових щіткоподібних напівзонтиках. Приквітковий листок (6-8 см завдовжки), що зрісся з квітконосом на третину довжини, лишається при плодах, довгастий, тупий, жовтувато-зелений. Оцвітина подвійна, чашолистків п'ять (4-5 мм завдовжки), яйцеподібноланцетні, пелюсток п'ять, вузько-оберненояйцеподібні, жовтувато-білі. Тичинок багато, зрослися при основі у п'ять пучків. Маточка одна, зав'язь верхня, стовпчик один з п'ятилопатевою приймочкою. Плід -- яйцеподібно-кулястий горішок (5-7 мм завдовжки), невиразно гранчастий, опушений, з крихким оплоднем. Липа серцелиста росте у другому ярусі листяних, рідше мішаних лісів. Тіньовитривала, морозостійка рослина. Цвіте у червні-липні.

Поширена майже в усій Україні, крім крайнього Степу, на Поліссі рідше. Райони заготівель -- Хмельницька, Вінницька, Київська, Полтавська, Черкаська, Сумська, Харківська, Донецька області. Запаси сировини значні.

Липа серцелиста і європейська як улюблені декоративні рослини культивуються в садах і парках, на вулицях, уздовж шляхів. У полезахисному лісорозведенні липа ціниться як ґрунтозатінююча супутня порода, використовується для яружно-балкових і масивних насаджень у Лісостепу і Степу. Листки липи влітку містять багато протеїну (до 18.5%) і мало клітковини (до 18,7%), жир (до 2,2%), безазотисті екстрактивні речовини (до 53%). Навіть листки осінньої заготівлі містять відносно багато протеїну і мало клітковини. Є дані про те, що листя і гілки липи не поїдаються сільськогосподарськими тваринами, за винятком овець, проте їх охоче їдять лісові звірі.

Бузок звичайний (Syringa vulgaris)

Батьківщина ?Балкани, південь Середньої Європи (Угорщина). У культурі відома з XVI століття. Кущі або невелике дерево з округлою або яйцевидною кроною. Листя широкояйцевидные з серцеподібною основою і з поступово витягнутою гострою вершиною, темно-зелені згори, світлі знизу, довжина листової пластинки 5-13 см, ширина 4-9,5 см Величина і форма суцвіть, забарвлення квіток варіюють залежно від сорту. У типових рослин суцвіття завдовжки до lb см п шириною ?0 см Цьечки дрібні - більше 1 см в діаметрі, білі або лілові, з приємним, сильним ароматом, цвіте в квітні - травні. Цвітіння триває близько трьох тижнів. Від бузку звичайного отримані багато різноманітних садових форм.

Рекомендується для озеленення і зрізу.

Тис - дуже давня, вимираюча вічнозелена хвойна порода.

Безсумнівно, дерево це заслуговує набагато більшої уваги озеленювачів, ніж приділяють йому сьогодні. Тим більше, що тис виявився вельми димостійким (чого не можна сказати про інші вічнозелені хвойні), а це відкриває йому чималу перспективу, бо міста наші ще не скоро будуть позбавлені від цього пороку.

Тис дуже гарний в осінній період, коли на гілочках серед темно-зеленої хвої спалахують крихітні рубінові ліхтарики - це дозрілі маленькі чорні насіння тиса, оточені м'ясистої соковитої солодкуватою яскраво забарвленою оболонкою, що робить їх схожими на ягоди.Всі частини рослини і насіння, крім цієї оболонки, отруйні і містять алкалоїд токсин.

Тиc найтіньовитриваліша рослина з усіх хвойних порід, хоча зростає і на відкритих сонячних місцях. За ніжне темно-зелене листя, морозо- і посухостійкість, невибагливість і повільне зростання, він цінується в озелененні. Існує багато декоративних форм, що відрізняються будовою крони і забарвленням листя. Тис легко піддається стрижці і формуванню, його з найдавніших часів використовують для створення зелених фігур в парках у вигляді куль, пірамід, силуетів різних тварин. Фігури тварин з підстриженого тиса були ще в висячих садах Семіраміди.

3.3 Методика проведення роботи та обліків

Інвентаризація зелених насаджень проводиться з метою використання даних обліку для складання статистичної звітності, розвитку зеленого господарства, планування нового будівництва, відновлення, реконструкції та експлуатації ландшафтно-архітектурних об'єктів в містах і селищах, встановлення відповідальної особи за їх збереження і стан, а також задоволення інших потребвідповідних організацій.

Відповідно до зазначених цілей облік зелених насаджень полягає в:

* отриманні достовірних даних про кількісні і якісних характеристик зелених насаджень на території населеного пункту;

* посиленні відповідальності за збереження зелених насаджень балансоутримувачів, власників або користувачів земельних ділянок, підприємств, організацій, установ, на території яких розташовані зелені насадження;

* сприянні створенню та формуванню високодекоративних і екологічно ефективних та стійких до несприятливих умов навколишнього середовища насаджень;

* використанні даних інвентаризації при розробці в населених пунктах програм розвитку зеленого господарства;

* відновленні, реконструкції та експлуатації об'єктів зеленого господарства та проведення в необхідних випадках профілактичних, лікувальних заходів;

* організації сталого використання озеленених територій;

* встановленні відповідності кількості зелених насаджень чинним будівельним та санітарним нормам;

* своєчасній реєстрації змін, що відбулися.

Обліку підлягають усі види зелених насаджень: дерева, кущі, газони, квітники.

Облік зелених насаджень віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування відносно недавно - після вступу з 01.01.2006 р. чинності Законом України «Про благоустрій населених пунктів». Стаття 28 вищеназваного закону має назву «Охорона та утримання зелених насаджень» і зокрема встановлює: «В містах та інших населених пунктах ведеться облік зелених насаджень та складається їх реєстр за видовим складом та віком. Облік зелених насаджень проводиться органами місцевого самоврядування »,« Правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства за погодженням із зацікавленими центральними органами виконавчої влади ».

Порядок проведення інвентаризації

1. Для проведення робіт з геодезичних матеріалів знімається копія плану об'єкта.

2. Копія плану порівнюється з натурою, при необхідності проводиться дозйомка.При змінах ситуації більше 35% площі проводиться горизонтальна зйомка.

3. З метою зручності проведення обліку об'єкт поділяється на умовні облікові ділянки, обмежені доріжками або іншими постійними контурами внутрішньої ситуації. Обліковим ділянкам присвоюються порядкові номери.

4. В межах облікової ділянки визначаються біогрупи і тип озелененої території.

В процесі обстеження зелених насаджень, розташованих на обліковій ділянці, в робочому щоденнику записуються нижче наступні дані щодо:

- Дерев, розташованих на проїздах - вид насадження (рядова, групова посадка), номери дерев, порода, вік, діаметр, стан;

- Дерев, розташованих в скверах, садах і бульварах, записуються ті ж дані, що і на проїздах, крім нумерації;

- Дерев, розташованих на облікових ділянках парків, лісопарків, - вид насаджень, переважний склад порід, зімкнутість насаджень, кількість дерев на 1 га площі, середній вік, стан;

- Чагарників - вид насаджень (алейна, групова посадка), порода, вік, кількість кущів, протяжність для рядової (алейної) посадки, стан.

Газони і квітники враховуються за площею (багаторічні квіти, крім того враховуються по кількості кущів на обліковій ділянці).

Стан насаджень визначається за такими ознаками:

1 - «відмінний» - рослини здорові з правильною, добре розвиненою кроною, без істотних пошкоджень; газони без пролисин і з добре розвиненим травостоєм - стриженим або луговим, квітники без зів'ялих рослин і іхчастин;

2 - «задовільний» - рослини здорові, але з неправильно розвиненою кроною, зі значними, але не загрозливими їх життю пораненнями або ушкодженнями, з дуплами і ін.; чагарник без бур'янів, але з наявністю порослі; газон з невеликими пролисинами, мало догляненим травостоєм; квітники з наявністю зів'ялих частин рослин;

3 - «незадовільний» - деревостани з неправильно і слабо розвиненою кроною, зі значними ушкодженнями і пораненнями, з зараженістю хворобами чи шкідниками, загрозливими їх життю; чагарники з наявністю порослі та відмерлих частин, з бур'янами; газони з рідким, вимираючим, повним бур'янів травостоєм; квітники з великою кількістю зів'ялих рослин та їх частин.

5. На плані показується кількість дерев і чагарників на обліковій ділянці за видами.

6. Паспорти заповнюються в такій послідовності: першими записуються відомості щодо дерев по кожній обліковій ділянці, потім чагарників. Відомості про площі газонів і квітників записуються останніми.

7. З метою виявлення змін, що відбулися, і відображення їх в матеріалах інвентаризації, ландшафтно-архітектурні об'єкти обстежуються 1 раз в 5 років.



Рис. 3.1 - Проспект Кірова (дослідна ділянка I,II,III)

Рис. 3.2 - Вулиця Тітова

3.4 Результати проведеної роботи та їх аналіз

Інвентаризацію виконували згідно з вимогами Інструкції з технічної інвентаризації зелених насаджень у містах та селищах міського типу України 2001р.

Під час обстеження аналізували такі показники, як видовий склад, висота, діаметр, фітосанітарний стан.

За результатами проведеної інвентаризації зелених насаджень вул. Кірова та Титова, нами було встановлено, що на дослідженій території зростає 2076 рослин, які належать до 30 видів, 27 родів, 16 родин.

На досліджуваній території у найбільшій кількості представлені листяні породи 99 % з переважанням таких видів як: клен гостролистий (AcerplatanoidesL.), береза повисла (BetulapendulaL.), гіркокаштан звичайний (AesculushippocastanumL.); серед чагарників - спірея сіра (SpiraeacinereaL.) та бузок звичайний (SuringavulgarisL.); хвойні ж відповідно займають 1 % від загальної кількості з переважанням таких видів: ялина колюча (PiceaepungensEngelm.), ялина блакитна(PiceaepungensL.), туя західна (ThujaoccidentalisL.)

На пр. Кірова найчастіше зустрічаються такі види деревних рослин, як: береза повисла (Betulapendula), липа серцелиста (TiliacordataL.), клен гостролистий (Acerplatanoides), гіркокаштан звичайний (Aesculushippocastanum); серед чагарників - спірея сіра (Spiraea cinereaL.). У найменшій кількості серед деревних рослин представлені такі вили, як: робінія псевдоакація (RobiniapseudoacaceaeL.), айлант найвищий (AilanthusaltissimaL.), горобина звичайна (Sorbus aucuporiaL.), верба біла (Salix albaL.), дуб червоний (QuercusrubraL.), клен сріблястий (AcersaccharonumL.).

На вул. Тітова найчастіше зустрічаються такі види деревних рослин, як: липа серцелиста (TiliacordataL.), береза повисла (BetulapendulaL.), клен гостролистий (AcerplatanoidesL.), гіркокаштан звичайний (AesculushippocastanumL.); серед чагарників - спірея сіра (Spiraea cinereaL.).

У найменшій кількості серед деревних рослин представлені такі вили, як: ялина блакитна (Piceae pungensL.), абрикоса звичайна (ArmeniacavulgarisL.), горіх волоський (JuglansregiaL.), туя західна (ThujaoccidentalisL.), тополя біла (Populus AlbaL.), алича розтопирена (Prunus cerasifuraL.), клен сріблястий (AcersaccharanumL.).

Під час проведення інвентаризації проспекту Кірова дані, щодо розподілу насаджень за висотами, занесені до таблиць відповідних ділянок.