Фактори, що впливають на вмісту жиру в молоці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Р Е Ф Е Р А Т

Фактори, що впливають на вмісту жиру в молоці

Вступ

Молоко являє собою складну полідисперсну систему. Дисперсним середовищем у ній є вода (83 - 89%), дисперсною фазою - жир, білки й інші компоненти (17 - 11%), яких нараховується більше ста.

Хімічний склад молока непостійний. Він залежить від породи худоби, періодів лактації тварин, умов їхньої годівлі і утримання та інших факторів.

Молочний жир утворює в неохолодженому молоці емульсію, в охолодженому - суспензію. Його температура плавлення 27 - 34°С, тобто нижче температури тіла людини. Це сприяє практично повному засвоєнню жиру молока.

Молочний жир представлено переважно змішаними триглицеридами. Він відрізняється від інших жирів значним вмістом (7,4 - 9,5%) низькомолекулярних летючих жирних кислот - масляної, капронової, капрілової, капрінової - і одночасно низьким вмістом (5%) біологічно цінних поліненасичених жирних кислот: лінолевої, ліноленової, арахідонової. [6]

Завдяки леткості вони позитивно впливають на смак та запах жирних молочних продуктів. Зіставте смак ріденької сметани з вмістом жиру 20% та сметани з вмістом жиру 30%. Вам не спаде на думку сперечатися з цим твердженням, тому що другий продукт смачніший.

Крім того, низькомолекулярні жирні кислоти необхідні й для синтезу різних речовин і сполук у нашому організмі. Тому можна стверджувати, що жоден жир не може замінити для людини молочний.

Молочний жир супроводжують ліпоїди - жироподібні речовини: фосфатиди і стерини. Фосфатиди - це складні ефіри гліцерину, висо - комолекулярних жирних кислот і фосфорної кислоти. Вони забезпечують стійкість жирової емульсії молока.

Позитивним слід вважати і те, що в молочному жирі містяться біологічно цінні сполуки: фосфопротеїди, стерини, жиророзчинні вітаміни, смакові та ароматичні речовини. Завдяки їм він не тільки біологічно повноцінний, але й має чудові органолептичні показники. Деякі з цих речовин, наприклад, фосфоліпіди, сприяють виведенню з організму надмірної кількості холестерину, тобто мають антисклеротичну дію. Необхідні людині й жиророзчинні вітаміни (A, D, Е, К), джерелом яких може бути тільки жир.

Молочний жир має не тільки позитивні, а й негативні властивості. Насамперед, це недостатній вміст поліненасичених жирних кислот (ПНЖК), таких як лінолева, ліноленова та арахідонова, які беруть активну участь у обмінних процесах. Крім того, вони виводять з організму надлишок холестерину, нормалізують функцію печінки. [8]

1. Порода

На жирність молока впливають спадкові якості корови. «Червоні» породи корів жирномолочності, ніж чорно-строкаті.

Тварини різних молочних порід суттєво різняться за надоями молока та кількістю молочного жиру. Корови таких порід, як голштинська, червоно-ряба, чорно-ряба характеризуються високими надоями з не надто високим вмістом жиру (3,5-3,8%), а корови англерської, айширської, джерсейської порід дають дещо менші надої, але з більшим вмісту жиру (4,0-6,0%) в молоці. Типовими представниками молочно-м'ясних порід є симентальська і лебединська. Вищим рівнем продуктивності відзначаються тварини, які походять від високопродуктивних батьків. [5]

Вік корів

З віком у тварин кількість жиру в молоці мало змінюється. У корів-первісток вміст жиру в молоці дещо менший, аніж у повновікових корів. У більшості корів продуктивність і жирномолочність підвищується до 6-го отелення, а потім з віком поступово починає знижуватись. Вміст жиру також зменшується після шостого отелу на 0,025-0,03% за лактацію. Встановлено, що між п'ятим та шостим оте лом корови продукують молоко з найкращим хімічним складом, біологічно більш повноцінне порівняно до молока молодих корів (другої лактації). [15]

Стадія лактації

У більшості корів, незалежно від породи, на другому - третьому місяцях лактації жирність помітно знижується, а потім поступово підвищується. Вміст жиру в молоці за місяцями лактації більш інтенсивно змінюється в молодих, аніж у дорослих корів. Жиру в молоці в останній місяць на 0-1,0% більше, ніж у перший місяць лактації.

Інтервал між отеленнями. Що менша тривалість сервіс-періоду, то вищий вміст жиру в молоці корів за лактацію (в середньому).

Статева охота. У корів, які перебувають в охоті, вміст жиру в молоці знижується на 1,0-1,5%. [1]

2. Порa року та сезон отелення. Вгодованість. Кліматичні умови.

доїння молоко корова лактація

На продуктивність і склад молока деякою мірою впливає пора року. Дію цього фактора враховувати дуже складно, бо на зазначені показники впливають також годівля, період лактації, умови утримання, комплекс фізичних факторів зовнішнього середовища - температура, вологість, атмосферний тиск, склад повітря, освітлення.

У літні місяці вміст жиру в молоці знижується, а в зимові - підвищується. Жирність молока змінюється по сезонах отелення Висока жирність молока корів осіннього отелення на початку лактації пояснюється впливом низької температури зимового періоду за умов повноцінної годівлі тварин.

Вгодованість худоби також впливає на інтенсивність молокоутворення і характер лактогенезу. Добре вгодовані тварини при переведенні на зелені корми збільшують надої і жирність молока, а недостатньо вгодовані - підвищують надої, але вміст жиру в молоці у них знижується. [10]

Кліматичні умови. Встановлено, що корови однієї породи при однакових умовах годівлі, утримання, але в різних кліматичних зонах продукують молоко з різним вмістом жиру. Найбільш високий вміст жиру відмічається в корів, що утримуються в гірських регіонах. [14]

3. Умови утримання

Умови утримання молочної худоби є одним з найважливіших факторів зовнішнього середовища, який забезпечує життєдіяльність, високу продуктивність тварин і якість молока. Оптимальна температура у корівниках має бути 8 - 10°С, а вологість - 75%.

Позитивно впливає на рівень надоїв та вміст жиру в молоці чищення та купання корів. Прогулянки щодня (активний моціон) для лактуючих корів протягом 1 - 2 год на відстань 2 - 3 км підвищують жирність молока на 0,2 - 0,3%. Моціон для корів потрібно організовувати в будь-яку погоду, за винятком грози, хуртовини, великих морозів тощо.

Денне освітлення, сонячні промені та рухливість тварин позитивно впливають на інтенсивність молокоутворення та його склад. За однакового проміжку часу між доїннями вдень процеси синтезу на 10% вищі. Корови, які перебувають у темряві, знижують жирність молока порівняно з тими, що утримуються в умовах нормального освітлення (світловий коефіцієнт 1: 10). Ефективна вентиляція корівника також добре впливає на їхній стан здоров'я та зумовлює високу продуктивність корів. [13]

Годівля

Склад молока значною мірою пов'язаний із рівнем і повноцінністю годівлі корів. Незбалансована годівля корів, годівля кормами низької якості призводить до зниження надоїв і вмісту жиру та білка в молоці. Знижують вміст жиру в молоці корів раціони, які містять менше 16% клітковини, а також більша за 55% наявність концентрованих кормів. Позитивно впливає на вміст жиру в молоці корів згодовування їм зеленої маси бобових культур або злаково-бобових травосумішок (жирність молока вища на 0,15-0,3%) порівняно із зеленою масою злакових культур, а також соняшникова і льонова макуха і шроти. Стимулюють процеси синтезу молочного жиру в організмі тварин такі добавки: кормовий жир, пивні дріжджі, оцтовокислий натрій (ацетат натрію), бікарбонат натрію та інші. Жирність молока за введення добавок у раціон корів підвищується в середньому на 0,2-0,4%. Уранці корові доцільно першочергово згодовувати сіно; раціон пересічно має містити грубоволокнистих кормів (сіно, солома) не менше 0,5-1,0 кг на 100 кг живої ваги. Концентрати давати корові доцільно через 1,5-2,0 год після згодовування об'ємних кормів. Починати згодовувати коренеплоди слід через два тижні після отелення корів. Слід зазначити, що порушення режиму годівлі та технології утримання, тісні стійла, погана вентиляція є причиною відмови корів від корму та зниження надою, вмісту жиру, білка і густини молока. [2]

В практику молочного скотарства широко впроваджуються такі корми як сінаж, повноцінні кормо суміші (гранули, брикети), що містять грубі корми в подрібненому вигляді, різі премікси, продукти мікробіологічної, хімічної промисловості. Ці корми позитивно впливають на молочну продуктивність корів, але виявлені деякі особливості.

Гранули, в яких розмір часток грубих кормів складає 0,3-0,4 см, що введені в великому об'ємі в раціон молочних корів, сприяють зменшенню жирності молока. Брикетовані корми (брикети) із цілих рослин зернофуражних культур з розміром часток 3-5 см порівняно з гранулами при введенні їх в раціон сприяли підвищенню жирності молока на 0,4%, але спостерігалось зниження вмісту білка - на 0,12 - 0,15%

При великій кількості в раціонах корів гранульованих кормів зменшується вміст в молоці імунних глобулінів. Щоб поповнити недостачу протеїну та знизити собівартість раціонів в молочному скотарстві застосовують синтетичні речовини - сечовину, діамонійфосфат та інші. Введення в раціон корів до 30% сечовини не має негативного впливу на стан їх здоров'я та продуктивність. При згодовуванні коровам цукрового буряку із розрахунку 150-180 г. цукру на 1 л молока відсоток жиру в молоці підвищується на 0,3%, білку - на 0.2%, надої збільшуються на 8-13%. Більш високі кількості цукру діють несприятливо.

Згодовування великої кількості картоплі може викликати різке падіння вмісту жиру в молоці. Невелика кількість картоплі в раціоні не впливає на склад молока. Позитивно впливає на вміст жиру в молоці дача коровам помірної кількості жмихів (8-12 кг). [12]

Вміст жиру в молоці зменшується при високому ступені закислення раціонів дійних корів. Встановлено, що у корів симентальської породи, в раціон яких не входив кислий жом, жирність молока становить 3,99%, а в молоці корів, що отримували в раціоні 30 кг кислого жому, при однаковій величині добового удою було тільки 3,70% жиру. Позитивний вплив на жирність молока надають повноцінне годування і активний моціон корів у сухостійний період. [9]

4. Доїння корів

Доїння корів - складний рефлекторний процес, на сприятливий перебіг якого впливає багато факторів, зокрема об'єм та форма вим'я, рівномірний розвиток усіх його часток.

Спосіб доїння. Кращі результати, з фізіологічного та господарського погляду, одержують при одночасному доїнні доїльним апаратом чотирьох дійок порівняно з видоюванням по черзі кожної дійки руками. Машинне доїння порівняно з ручним має перевагу і щодо підвищення продуктивності праці та продуктивності тварин, а також щодо санітарних умов видоювання молока.

Кратність доїння. За більшої частоти доїння (3 - 4 рази за добу) одержують більшу кількість молока. Якщо, наприклад, продуктивність тварин за чотириразового доїння прийняти за 100%, то за триразового надій у середньому за лактацію знижується на 5 - 8%, а за дворазового - на 7 - 10%. Поряд із цим затрати праці при скороченні до одного доїння за добу зменшуються на 20 - 25%.

Підготовка вим'я до доїння полягає в обмиванні його теплою водою і масажуванні. Обмивання сприяє створенню умов для одержання доброякісного молока, а масаж - синтезу і значно повнішому виділенню молока, поліпшує кровообіг у вим'ї і позитивно впливає на функцію молочної залози. Систичний масаж вим'я є важливою умовою одержання більшої кількості молока підвищеної жирності (табл. 1).

Таблиця 1. Вплив масажу вим'я на надій корів та жирність молока (за Р.Б. Давидовим)

Інтервали між доїннями впливають на склад молока окремих надоїв, хоча і за однакових інтервалів між доїннями спостерігаються значні коливання в кількості молока окремих надоїв та його складі. Особливо змінюється вміст жиру.

Тривалість доїння має бути у межах 4 - 6 хв. За цей час при достатньому рефлекторному збудженні вим'я корови забезпечується повнота видоювання (табл. 8).

Таблиця 2. Вплив темпу доїння на надій і жирність молока (за М. І. Книгою)

Обмивати вим'я й надівати на нього доїльні стакани треба не довше 1 хв. Нормальною інтенсивністю доїння вважається одержання 1 л молока протягом 40 - 50 с.

Повнота видоювання впливає на нормальну інтенсивність синтезу молока, його склад, особливо жирність. Вміст жиру в останніх 250 мл молока одного доїння досягає 10 - 12%. [13]

Добовий ритм секреції молока. Під впливом фізіологічних ритмів змінюються продукція молока за надоями, а також секреція жиру. На характер зміни продуктивності і складу молока впливає перерва між доїннями. Чим вона більша, тим більше тварина продукує молока, але жирність його нижча. За однакових проміжків часу між доїннями процес синтезу молока збільшується на 10%. Встановлено, що у перших цівках молока менше жиру (табл. 2), а в останніх - найбільше, тому ретельне видоювання корів - обов'язкова умова підвищення якості молока та запобігання захворюванню вим'я.

Таблиця 3. Вміст жиру в окремих порціях разового Надою, % (за Р.В. Давидовим)

У тварин добре розвинене почуття часу. Давно помічено, що запізнення з доїнням корів на якихось 20-30 хвилин знижує надої на 5%, а жирність молока - на 0,2-0,4%. Ось чому деякі англійські фермери монтують за вухами у корови - глави стада - невеликий радіоприймач. Це дозволяє в строго певний час спеціально обумовленим радіосигналом викликати все стадо на доїння. [4]

5. Захворювання

У корів із загальними захворюваннями, а також маститом, вміст жиру в молоці знижується. Тому, перш за все, радимо вам звернутися до лікаря ветеринарної медицини, щоб він провів оцінку стану здоров'я вашої корови.

Мастит - запалення тканин вимені. Мастити можуть бути з яскраво вираженими клінічними ознаками й сховані (субклінічні). Останні більше поширені. Збудник проникає в паренхіму, а відтіля в альвеоли. Здатність молокоутворюючих кліток до синтезу казеїну, лактози й жиру знижується. Для підтримки осмотичного тиску іони крові у великій кількості переходять у молоко.

Частково уражена тканина стає проникною для сироваткових білків. Мастит позначається на складі молока - знижується загальна кількість сухих речовин, змінюється кількісне співвідношення між складовими частинами молока. Це виражається в зниженні вмісту жирів, лактози й казеїну, а також у підвищенні вмісту сироваткових білків, хлориду й соматичних кліток. [3]

Туберкульоз - молоко, від хворих туберкульозом корів являє небезпеку для людини. Найбільшу небезпеку представляє молоко від тварин, в яких уражене туберкульозом вим'я.

Молоко при цьому захворюванні частіше всього набуває блакитного відтінку, вміст білків в ньому збільшується, а жиру - зменшується.

Ящур - при захворюванні корів ящуром зменшуються надої, в молоці збільшується кількість лейкоцитів, жиру, а також альбуміну, глобуліну та кальцію, знижується кількість вітаміну а рибофлавіну. В свіжому молоці при 37°С ящурний вірус зберігається 12 год., при 5°С - 12 днів, в молоці, що охолоджене до 4°С - 15 днів. В кислому молоці вірус ін активується підвищеною кислотністю. [11]

Висновок

Отже, на жирність молока впливають такі показники:

- Порода

- Вік корів

- Стадія лактації

- Порa року та сезон отелення

- Вгодованість

- Кліматичні умови

- Умови утримання

- Годівля

- Доїння корів

- Захворювання і т.д.

Шляхи підвищення жирномолочності худоби. Одним з основних способів підвищення жирності молока корови є селекційно-племінна робота в стаді. Досвід роботи в племінних господарствах з різними породами великої рогатої худоби свідчить про те, що для підвищення жирності молока можна користуватися як чистопорідним розведенням, так і схрещуванням корів з низьким відсотком жиру в молоці з биками жирномолочних порід, які генеалогічно близькі до поліпшуваної породі (наприклад, червона степова порода і ангельська або червона датська худобу).

Користуючись методом чистопородного розведення та застосовуючи відбір і підбір по жирномолочності, завжди можна домогтися позитивних результатів при одночасному підвищенні удою. Правда, цей процес протікає повільно, зокрема для збільшення жирності молока в цілому по стаду на 0,2-0,4% потрібно не менше 8 - 10 років. Але чистопородні жирномолочні тварини мають міцну спадковість по даній ознаці: в більшості випадків він буде стійко передаватися в спадщину. [7]

Список використаної літератури

1. Бережнюк, Н.А. Зміна складу і властивості молока за дії різних факторів / Н.А. Бережнюк, С.С. Бондаренко, Н.В. Завальна // Збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету. Серія: Сільськогосподарські науки. - 2012. - Вип. 4 (62). - C. 165-170.

2. Варпіховський, Р. Для підвищення жирномолочності корів-первісток / Р. Варпіховський // Тваринництво України. - 2011. - №3. - C. 15-17.

3. Вплив вітамінно-мінеральних преміксів на молочну продуктивність і жирнокислотний склад молока корів / М.Ф. Кулик, А.В. Тучик, Ю.В. Обертюх [та ін.] // Вісник аграрної науки. - 2012. - №9. - C. 22-26.

4. «Живина» - джерело підвищення молочної продуктивності дійних корів / О.Б. Бондарчук, О.І. Килимнюк, Л.П. Чорнолата, Лаптєєв О.О., Новгородська Н.В. // Ефективні корми та годівля. - 2010. - №3. - C. 17-19.

5. Каратєєва, О. І. Порівняльний аналіз молочної продуктивності худоби різних порід / О. І. Каратєєва // Вісник аграрної науки Причорномор`я. - 2010. - Вип. 3 (55), Т. 2, Ч. 1. - C. 69-77.

6. Качество молока коров: содержание жира и белка / Л.А. Заболотнов, С.Г. Кузнецов, И.А. Баранова, П.В. Матющенко // Ефективне тваринництво. - 2012. - №4. - C. 18-23.

7. Лашко, О. Продуктивність корів: фактори впливу / О. Лашко // Дім, сад, город. - 2012. - №4. - C. 42-43.

8. Окремі захворювання шкіри вимені і дійок у корів та їх вплив на функцію молочної залози / О.Я. Дмитрів, І.М. Кудла, В.Ю. Стефаник // Сільський господар. - 2010. - №1/2. - C. 16-17.

9. Підпала, Т.В. Вікова спадкова зумовленість продуктивності молочної худоби / Т.В. Підпала, О.С. Марикіна, А.А. Попенко // Збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету. Серія: Сільськогосподарські науки: До 30-річчя Вінницького національного аграрного університету. - 2011. - Вип. 10 (50). - C. 85-88.

10. Польовий, Л.В. Добір корів за жирномолочністю та типом конституції - успіх у виробництві молока / Л.В. Польовий, В.Д. Безпалько, Т.Д. Романенко, Ж.В. Столяр // Ефективне тваринництво. - 2011. - №8. - C. 39.

11. Польовий, Л.В. Методики оцінки впливу порушень розпорядку дня доїння корів на молочну продуктивність / Л.В. Польовий, А.П. Кульчицька // Збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету. Серія: Сільськогосподарські науки: До 30-річчя Вінницького національного аграрного університету. - 2011. - Вип. 10 (50). - C. 104-107.

12. Семенов, В. Раціон і якість молока корів / В. Семенов // Фермерське господарство. - 2012. - №38. - C. 26-27.

13. Черемисова, В. Сезонність народження та її вплив на молочну продуктивність корів / В. Черемисова, Н. Крамар // Тваринництво України. - 2012. - №1/2. - C. 6-9.

14. Шевчук, Т.В. Особливості складу і властивостей молока і крові дійних корів різної продуктивності / Т.В. Шевчук, Н.А. Бережнюк, Г.М. Огороднійчук [та ін.] // Збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету. Серія: Сільськогосподарські науки: До 30-річчя Вінницького національного аграрного університету. - 2012. - Вип. 10 (60). - C. 169-172.

15. Щербина, С. Управління доїнням / С. Щербина // Farmer. - 2011. - №11. - C. 100-101.

Размещено на Allbest.ru