Застосування теорії ігор для вирішення задач щодо прийняття рішень на митниці

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Загальна характеристика митної системи Грузії

За інформацією Світового банку, Грузія залишається однією з найактивніших країн-реформаторів у світі. Вона має найнижчий податковий тягар серед держав Центральної та Східної Європи, займає 7_ме місце за цим показником у світі, а за індексом Tах Misery and Reform Форбса, з 2010 Грузія займає 4_е місце в світі у переліку країн з найнижчим податковим тягарем.

Однією з найбільш вдалих реформ у Грузії були податкова та митна реформи. Сьогодні митниця у Грузії не є фіскальним органом, вона адмініструє імпортні мита, підпорядковуючись загальним директивам Міністерства економічного розвитку. Міністерство фінансів Грузії вже не встановлює плану для митниці та не оцінює її роботу за обсягом надходжень у державний бюджет. Функції митниці Грузії полягають у контролі товарообігу, забезпеченні політики протекціонізму в інтересах місцевих товаровиробників.

У 2006 році Парламентом Грузії було прийнято закон з метою врегулювання митно-тарифної сфери. Станом на 2003 р. кількість податків становили 26 видів, а уже у 2004 р. скоротилися до 6 видів, п'ять з яких (прибутковий податок - (20% (до 2014 р. - 15%)), податок на прибуток (15%), податок на додану вартість (18%), акцизний податок (диференційований) і податок на імпорт - (0% - нульовий тариф поширювався на 90% товарів, 5%, 12% - тільки на деякі види сільгосппродукції і будівельних матеріалів) - є загальнодержавними, а один (майновий податок) - місцевий податок. У Грузії не обкладаються податками доходи від приросту капіталу, спадкуванням, передача майна, також скасовано соціальний податок, перекази з філії та інші податки.

У Грузії рішуче скоротили кількість контролюючих відомств, які регулювали імпортно-експортні операції. Сьогодні впроваджено прозорі електронні системи управління і відкриті бази даних, а у кожного державного чиновника встановлено фіксовані строки для реагування на звернення громадян і для кожної процедури впроваджено єдиний порядок оформлення, що пов'язаний із жорсткими часовими рамками.

Ще одним позитивним кроком стало впровадження системи автоматичного оброблення декларацій «ASYCUDA» і систему оцінки ризиків. За допомогою цієї системи визначаються наступні режими випуску вантажів: червоний коридор (фізичний контроль); жовтий коридор (документальний контроль); зелений коридор (випуск без контролю); синій коридор (випуск без контролю + пост-аудит).

Після створення зон митного оформлення в Тбілісі, Батумі та Поті для випуску товару, при стандартних процедурах, необхідно в середньому 15 хвилин, у випадку червоного коридору - до 1 години. На митно-пропускних пунктах при попередньому електронному декларуванні для стандартних процедур необхідно в середньому 15 хвилин, для червоного коридору - приблизно 45 хвилин, для зеленого коридору - біля 5 хвилин (реєстрація паспортних даних, митні процедури). Розмитнення автомобіля триває до 30 хвилин - за нульовою ставкою.

Отже, серед реформ проведених в митній системі грузинською владою, основними є: принцип «єдиного вікна»; принцип «мовчання знак згоди», тобто державний орган зобов'язаний відповісти на запит протягом певного строку, у разі відсутності відповіді, запит зараховується як згода держоргану; зменшення кількості узгоджувальних та контролюючих органів; єдині правила і строки видачі: 20 днів на видачу дозволів; 30 днів на видачу ліцензій; онлайн розмитнення поштових посилок + декларування + доставка; об'єднання податкової інспекції та митної служби; спрощення всіх документів; впроваджено автоматизовану систему обробки митних даних ASYCUDA World. Ця програма розроблена ЮНКТАД і використовується в більше як 80 країнах; зменшення кількості документів для експорту / імпорту - для імпорту з 54 до 5 документів, для експорту з 52 до 4 документів; зміна митних ставок (з 16 різних митних ставок (до 35%), залишилося тільки 3 ставки - 0%, 5% і 12%; нульовий тариф на імпорт 90% товарів; скасування квот на імпорт / експорт та ін.

Грузинське керівництво приділяє велику увагу створенню максимально сприятливих умов для роботи внутрішнього ринку. Масове завезення і продаж контрабандної та контрафактної продукції в Грузії виключається, оскільки самі учасники ринку мають можливість у найкоротші терміни звернути увагу влади на порушення своїх прав, при цьому заходи будуть вжиті негайно.

Структура галузевого спрямування послуг з Грузії до України у 2011 році, у порівнянні до попереднього року, залишилася практично без змін з динамікою нарощування обсягів за всіма основними напрямами. Зокрема, послуг у транспортній галузі (збільшення на 51,4%), послуг у сферах подорожей (на 22,3%) та страхування (на 27,8%).

У першому півріччі 2012 року імпорт грузинських послуг до України зберіг свою галузеву структуру. У той же час відбулося загальне скорочення його обсягів за рахунок зменшення послуг повітряного транспорту (на 55%), послуг у сфері реклами, вивчення ринку та опитування громадської думки (на 85%) та фінансових послуг (з 912 тис. дол. у І-му півріччі 2011 р. до 0,57 тис. дол.).

У контексті оцінки інвестиційної складової співробітництва слід зазначити, що на цей час Грузія є виключно країною-реципієнтом, а не донором іноземних інвестицій.

Проте, наявність позитивних результатів у здійсненні Грузією економічних реформ створює умови для розширення інвестиційних відносин з Україною, зокрема, залучення українських інвесторів до придбання власності в країні перебування, їх участі у діяльності започаткованих на території Грузії вільних індустріальних зон в порту Поті та м. Кутаїсі, а також вільних туристичних зон у Кобулеті (Аджарія) та Анаклія.

За даними Держстату України, станом на 01.07.2012 р. загальний обсяг українських інвестицій, залучених в економіку Грузії, становить 33 млн. дол. США (приріст за перше півріччя - 700 тис. дол. США), а грузинських, залучених в економіку України -11,8 млн. дол. США (приріст за перше півріччя - 1,6 млн. дол. США).

Структура митної системи Грузії

Перелік основних нормативних документів, які визначають порядок виконання митних процедур в Грузії.

1) 22 грудня 2004 був прийнятий новий Митний Кодекс Грузії. Кодекс визначає законодавчу, економічну і організаційну основу реалізації митної політики. Він також визначає права та обов'язки Митниці та інших державних учасників даного процесу.

Цей кодекс, як це передбачено Конституцією Грузії, регулює загальні принципи формування і функціонування податкової системи Грузії, правових відносин, пов'язаних із задоволенням податкових зобов'язань, правовий статус (стан) платників податків і податкових органів, відповідальність за порушення податкового законодавства, процедур та умов для оскарження незаконних дій (бездіяльності) податкових органів та їх посадових осіб.

Митний Кодекс визначає наступні митні режими: імпорт, реімпорт, транзит, зберігання товарів на митниці, вільна торгівля від митниці, виробництво на митній території, виробництво під митним спостереженням, тимчасовий імпорт або експорт, розміщення та / або використання товарів у зонах безмитної торгівлі, виробництво поза митною територією, експорт, реекспорт, ліквідація, відмова на користь держави.

На даний час у Грузії здійснені такі митні реформи:

митно-торгова співпраця «Золотий список» - статус «Золотого списку» присвоєний 171 платнику податків;

інтегрований тариф;

попереднє рішення про визначенні товарного коду чи походження товару;

митне оформлення і реєстрація автотранспортних засобів за принципом «Однієї зупинки»;

зупинка на кордоні тільки один раз - паспортний контроль та передача документів не залишаючи автотранспортний засіб;

TRACKER 7 - автоматизована система видачі ліцензій/дозволів на основі принципу «Єдиного вікна»;

спрощення процедури експорту.

Є кілька критеріїв, яким повинні відповідати компанії, щоб стати членом «Золотого списку»:

Компанія повинна бути зареєстрована як платник ПДВ;

Мінімум 5 млн. ларі митної вартості ввезених / вивезених товарів повинно бути сплачено протягом одного року;

Мінімум 900 000 ларі платних митних зборів та / або не менше 100 заяв повинно бути представлено на ввезення або вивезення;

Не повинно бути ніяких серйозних митних правопорушень за останні шість місяців.

Спрощення процедур для «Золотого списку»:

Товари може бути звільнено прямо на митному пропускному пункті, можуть бути перевезені в своєму власному складі супроводжуючись з внутрішнім транзитним документом;

Сплата мита, ПДВ імпорту та імпорт акцизу може бути відкладений на 30 днів.

Підтверджуючі документи до декларації представлені в електронній версії, і всі документи, папери зберігаються в приміщеннях декларанта.

2) Парламент Грузії 20 червня 2007 р. прийняв Закон «Про вільні індустріальні зони». Проти проголосувало три депутати з 111. Закон передбачає умови створення і функціонування вільних індустріальних зон. Зокрема, вільна індустріальна зона - це територія з певними межами і із спеціальним статусом, яка може бути створена будь-якою юридичною або фізичною особою на території не менше 10 гектарів. Вона представляє різновид вільної зони згідно Митному кодексу Грузії з додатковими податковими пільгами, на які не розповсюджуються компетенція органів місцевого самоврядування.

В законі враховано альтернативну позицію фракції «Права опозиція», за пропозицією якої, пільговий податковий режим у вільних індустріальних зонах повинен розповсюджуватися на товари, вироблені тільки в цій зоні.

Згідно закону, земельні ділянки, які знаходяться в держвласності, і розташовані на території вільних економічних зон (ВЕЗ), здаватимуться власникам в оренду строком на 49 років. Також, в ВЕЗ буде обмежена діяльність по виробництву і продажу зброї, хімічних і отруйливих речовин, ядерних матеріалів. Нагляд за ВЕЗ здійснюватиме Уряд Грузії і в цій зоні буде в ходу будь-яка валюта.

Фінансові операції в таких зонах можуть проводитися в будь-якій валюті, діючі у вільній економічній зоні іноземні компанії звільняються від податку на прибуток, на майно і ПДВ, для чого будуть внесені відповідні зміни у грузинське законодавство.

ВЕЗ може бути створена на основі ініціативи Уряду Грузії, або юридичних і приватних осіб. Уряд протягом місяця повинен розглянути заявку від юридичної або приватної особи і ухвалити рішення про видачу дозволу на створення ВЕЗ. Особа, що подає заявку, повинна представити також фінансові гарантії. Уряд до 1 вересня 2007 р. визначить деталі гарантій. Саме до цього часу і планується введення закону в силу.

На першому етапі вільні зони планується створити в порту Поті, на території міст Хобі і Сенаки на заході Грузії. У вільних зонах буде спрощена процедура видачі ліцензій і дозволів на ведення бізнес - діяльності.

Вільна індустріальна зона є одним з видів вільної економічної зони, але її територія істотно більше. Дана територія повинна бути площею більше 100 гектарів. Ця зона може бути створена за ініціативою уряду або приватної особи або компанії. У вільній індустріальній зоні діють ті ж правила регулювання, що і у вільній економічній зоні, але плюс до цього можуть бути встановлені додаткові пільги, які, в основному, торкаються різних типів регулювання і спеціальних податкових режимів. Податковім пільги не мають автоматично розповсюджуватися на підприємства, які раніше були розташовані в радіусі 100 кілометрів від даної зони. Податкові пільги можуть бути наданий лише компаніям, які виробляють продукцію в даних зонах для міжнародних ринків, і з використанням імпортної сировини.

3) Закону Грузії «Про ліцензії і дозволи» від 24.06.2005 р,

4) Законами Грузії «Про підприємців» (28.10.94),

5) Закон «Про заохочення і гарантію інвестиційної діяльності» (12.11.96),

6) Закон «Про порядок видачі дозволів на концесії іноземним країнам та компаніям» (21.12.94).

1.1 Порядок митного оформлення товарів і транспортних засобів

У момент перетину митного кордону Грузії, товари та транспортні засоби підлягають декларуванню митним органам. Декларування здійснюється у прийнятій формі, яка уточнює дані про товари, засоби транспорту та їх митному режимі. Декларація повинна заповнюватися особою, яка відповідає за дані товари і транспортні засоби або митним брокером (згідно законодавству Грузії, митний брокер з ліцензією від Управління Митниці може представляти підприємство, одним з важливих умов отримання ліцензії митного брокера є гарантійний депозит у розмірі 30000 ларі - 13364.50 EUR).

Існує три форми декларації:

? Вантажна Митна Декларація;

? Особиста Митна Декларація;

? Декларація для поштових відправлень.

Митні органи мають право перевірки товарів, перевірки відповідності товарів типу товару, порівняння походження, розташування, кількості і вартості товарів даним, зазначеним у декларації. Митні органи також мають право брати зразки товарів (складаючи відповідний протокол) і здійснювати перевірку даних зразків. Власник, користувач та інша відповідальна особа мають право бути присутніми під час перевірки товарів митними органами, а також під час відбору зразків.

Митні формальності, прикордонні переходи і режим роботи прикордонних митниць

1. Водій повинен мати наступні документи:

- паспорт, що діє;

- національні або міжнародні водійські права.

2. На транспортий засіб мають бути наступні документи:

- дозвіл;

- міжнародний сертифікат реєстрації транспортного засобу.

3. На вантажі мають бути наступні документи:

- книжка МДП;

- вантажна декларація, перекладена грузинською, російською або англійською мовою.

При в'їзді та виїзді з Грузії обов'язковому декларуванню підлягають:

* Різні коштовності, цінні метали, камені, антикваріат, цінності культури - ікони, картини, скульптури. Для їх вивезення та ввезення необхідно отримати спеціальний дозвіл Міністерства Культури.

* Зброя будь-якого типу, кулі, амуніція, легко займисті рідини, психотропні засоби, отруйні та радіоактивні речовини, високочастотні радіо і електроприлади, комунікаційні пристрої.

* Готівкові гроші в розмірі понад 25 000 ларі (~ 14 000 $) і цінні папери.

Митну декларацію можна заповнити на грузинському, англійською та російською мовою.

Митні правила, що діють при в'їзді в країну.

Ввезення іноземної валюти на територію Грузії не обмежений, національної - не більше 25000 ларі. При ввезенні ларі в країну в розмірі, що перевищує вказану межу, необхідно мати документи, що вказують походження валюти.

Безмитно ввозяться заявлені у митній декларації коштовності, предмети і товари в кількості, що не перевищує потреби особистого користування, а також:

* Ввезення харчових продуктів вартістю 500 ларі (~ 280 $), вагою до 30 кг,

* предмети особистого користування, що не перевищують вагу 100 кг.

* до 200 сигарет

* до 2 л. будь-якого алкогольного напою, у т.ч. вина або до 10 л. пива

Не дозволяється ввезення алкогольних напоїв і сигарет особам до 18 років.

Заборонено ввезення наступних предметів і речовин:

* зброї і вибухових речовин (порох, піротехнічні засоби, сигнальні ракети і т. п.),

* легкозаймистих речовин (розчинники, фарби, запальнички і т. п.),

* твердих і рідких хімікатів,

* наркотиків і наркотичних мед. препаратів,

* літератури, що ганьбить державний лад,

* всіх видів порнографії, а також деяких видів відеопродукції.

Митні правила, що діють при виїзді з країни.

Дозволено вивіз раніше ввезеної іноземної валюти протягом року з дати в'їзду, національної - не більше 3000 ларі.

Вивіз вина та інших алкогольних напоїв дозволений тільки в запечатаній фабричній упаковці.

Безперешкодно вивозяться коштовності, задекларовані при в'їзді в країну.

Заборонено вивезення предметів, що представляють історичну та культурну цінність, а також вищевказаних, заборонених для ввезення в країну предметів, визнаних у міжнародній практиці як «небезпечні».

При перетині кордону слід утриматися від виконання прохань випадкових людей пронести через пункти огляду чужі речі під приводом переваги багажу тощо, а також не приймати, в тому числі і за винагороду, для передачі від незнайомих осіб листи, посилки, багаж та інші предмети, які можуть бути використані в якості схованок для незаконного переміщення наркотичних засобів, вибухових пристроїв, отруйних речовин і бактерій небезпечних хвороб.

Спрощення митних формальностей (Угода між Урядом України і Урядом Грузії про співробітництво у митних справах від 14.02.97):

1. Митні служби:

а) вживають за взаємною згодою необхідних заходів щодо спрощення митного оформлення;

б) визнають митні забезпечення (пломби, відбитки печаток, штампів) і митні документи одна одної, а при необхідності застосовують власні митні забезпечення на товари, що переміщуються.

2. Товари та транспортні засоби, які слідують транзитом, звільнюються від митного догляду, за винятком випадків, коли є підстави вважати, що їх ввезення, вивезення і транзит заборонені згідно із законодавством Сторін або є наявним митне правопорушення.

митне оформлення

Митне оформлення - це проведення певних митних процедур з метою розміщення товарів і (або) транспортних засобів під відповідний митний режим і завершення цього режиму відповідно до вимог цього Кодексу.

Час і місце митного оформлення:

1. Митне оформлення, як правило, проводиться в певний Митним департаментом Грузії час і у визначеному ним місці - на території дії митного органу, де знаходяться відправник, одержувач товарів або їх структурний підрозділ.

2. На прохання зацікавленої особи, за його рахунок і за згодою митного органу митне оформлення може здійснюватися у зазначеному в заяві місці і (або) поза часом роботи митного органу.

3. Митний департамент Грузії має права встановлювати, що митне оформлення окремих категорій товарів і транспортних засобів може здійснюватися тільки певними митними органами.

Мова митного оформлення:

Митне оформлення проводиться державною мовою Грузії, а також відповідно до норм міжнародного права, в разі необхідності - і іншою мовою.

Присутність уповноважених осіб та їх представників при митному оформленні:

Особи, що володіють повноваженнями щодо товарів і транспортних засобів, та їх представники мають право, а на вимогу митного органу зобов'язані бути присутніми при митному оформленні.

Вантажні та інші операції, необхідні для митного оформлення товарів і транспортних засобів:

1. На вимогу митного органу при переміщенні через митний кордон Грузії товарів власник цих товарів і (або) транспортних засобів або уповноважена ним особа зобов'язані провести необхідні для митного оформлення операції: транспортування товарів, визначення їх кількості, завантаження, розвантаження, перевантаження, виправлення пошкодженої упаковки, розтин упаковки, упаковку або переупаковку. Власник складу зобов'язаний також розкрити приміщення, сховища і інші місця, де можуть перебувати підлягають митному оформленню товари і транспортні засоби.

2. Визначені частиною першою цієї статті операції щодо товарів і транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, можуть проводитися тільки з дозволу митного органу.

3. Вантажні та інші операції, пов'язані з митним оформленням товарів і транспортних засобів, здійснюються за рахунок власника і вони не повинні спричинити будь-яких витрат на ці цілі з боку держави.

Пріоритетні правила митного оформлення:

При ввезенні на митну територію та вивезення з цієї території швидкопсувних товарів, тварин, товарів, що містять масову інформацію, що спрямовуються на адресу вищих державних органів Грузії, а також товарів, необхідних під час стихійних лих, аварій, катастроф, їх митне оформлення проводиться в спрощеному і пріоритетному порядку.

Випадки й умови застосування пріоритетного порядку митного оформлення визначаються підзаконними нормативними актами.

Форма декларування:

1. Декларування здійснюється шляхом заяви встановленої форми (письмового, електронної передачі даних), що містить точні відомості про товари та транспортні засоби, про їх митний режим та інші відомості, необхідні для митних цілей.

2. Форма і порядок декларування, а також перелік відомостей, необхідних для митних цілей, визначаються в установленому порядку.

Місце декларування:

1. Декларування товарів здійснюється в митному органі, де проводиться митне оформлення товарів.

2. Транспортні засоби, що перевозять товари, підлягають декларуванню одночасно з товарами, за винятком випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

3. Декларування морських і повітряних суден здійснюється в порту призначення на митній території Грузії або при прибутті в аеропорт, а також в порту митної території або аеропорту відправлення.

4. Декларування порожніх або перевозять пасажирів транспортних засобів здійснюється при перетині митного кордону Грузії.

Процедури митного оформлення:

Види процедур митного оформлення.

Після прийняття митної декларації та її перевірки митними органами здійснюються такі процедури митного оформлення:

а) подання товарів і транспортних засобів, їх огляд і митна перевірка;

б) взяття проб і зразків товарів;

в) обчислення і справляння платежів;

г) подання митниці гарантій;

д) випуск товарів.

Митний огляд та перевірка товарів і транспортних засобів:

1. Митні органи здійснюють митний огляд товарів, перевірку відповідності найменування, походження, стану, кількості, вартості товарів відомостям, що містяться в поданій декларації.

2. Особа, що переміщує товари через митний кордон Грузії, або його уповноважений представник має право бути присутнім при митному огляді та перевірці.

Митні органи мають право перевіряти транспортні засоби, що прибувають на митну територію, що знаходяться на митній території та відбувають з неї, а також проводити їх митний огляд.

2. Застосування теорії ігор для вирішення задач щодо прийняття рішень на митниці в умовах невизначеності

Пропонується застосування теорії стратегічних ігор для раціональної організації роботи митних органів і підвищення показників виявлення контрабанди у пунктах пропуску.

Теорія ігор - математичний метод вивчення оптимальних стратегій в іграх. Її задача - виробка рекомендацій щодо раціональної поведінки учасників конфлікту.

Гра - процес, у якому бере участь 2 або більше сторін, що ведуть боротьбу за реалізацію своїх інтересів. Кожна із сторін має свою мету і використовує власну стратегію, розроблену із урахуванням уявлень цієї сторони про інших учасників, їх ресурсах та їх можливих стратегіях.

Основні поняття теорії ігор

Гравці - сторони, які беруть участь у конфлікті. Гравцем прийнято вважати одного учасника, або групу учасників гри, які мають спільні інтереси, що не співпадають з інтересами інших груп.

Хід - це вибір і здійснення передбаченої правилами дії. Ходи бувають особисті і випадкові.

Особистий - це свідомий вибір гравцем певної дії. Випадковий - це випадково обрана дія.

Виграш - наслідок конфлікту. У теорії ігор розглядаються лише ті ігри, у яких виграш виражається кількісно: вартістю, очками, балами.

Стратегія - це сукупність правил, що визначають вибір варіанта дії.

Передбачається, що усім сторонам відомі усі можливі стратегії та усі можливі виграші і виходячи із цього кожен робить свій вибір.

Активні стратегії - ті, які використовуються у ході гри.

Зелений коридор - зона спрощеного митного контролю, яка є частиною зони митного контролю на території (у приміщенні) аеропорту, об лаштована належним технічним та інформаційним обладнанням і призначена для здійснення в спрощеному порядку митного контролю товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, не підлягають обов'язковому декларуванню, а також оподаткуванню й на переміщення яких через митний кордон України не встановлено заборони або обмежень.

2.1 Характер роботи спільних пунктів пропуску на митному кордоні України

Функціонування експериментального механізму спрощення перетину кордону під час проведення Євро_2012 на прикордонних пунктах України та Республіки Польща передбачало проведення перевірки документів та особистого багажу осіб, що перетинали кордон митними і прикордонними службами двох держав в одному місці та по одній стороні пункту пропуску.

Запровадження такої практики загалом сприяло суттєвому пришвидшенню перетину кордону. Це підтверджують як подорожуючі, так і працівники прикордонних та митних органів обох держав. Водночас, у функціонуванні спрощеної процедури перетину кордону в одному місці - «єдиної зупинки» виникало ряд юридичних та технічних труднощів.

Небезпідставними були думки подорожуючих стосовно можливостей неналежного використання «зеленого коридору» та зловживання посадових осіб прикордонних і митних органів для пришвидшеного перетину кордону.

Міжнародне регулювання спільних пунктів прикордонного контролю.

Порядок перетину кордону ЄС та здійснення спільного прикордонного контролю безпосередньо регулюється Регламентом ЄС 562/2006 Європейського парламенту і Ради ЄС від 15.03.2006 р. - Кодексом Співтовариства про режим перетину кордонів фізичними особами (Кодекс шенгенських кордонів)

У цьому кодифікованому акті визначено умови, критерії і детальні правила проведення перевірок на прикордонних (внутрішніх і зовнішніх) пропускних пунктах держав-членів ЄС. Він фактично із моменту введення його в дію замінив собою низку прийнятих ЄС документів, що стосувались питань перетину кордонів, зокрема, суттєво оновив Шенгенську конвенцію від 19.06.1990 р. Водночас, з урахуванням особливостей предмету правового регулювання, положення кодексу не стосуються питань видачі віз та права громадян ЄС на вільне пересування (Директива 2004/38/ЄС від 29.03.2004 р. про право громадян ЄС і членів їхніх сімей на вільне пересування і проживання на території держав-членів співтовариства). У червні 2013 р. Європейський Парламент схвалив, а Рада ЄС затвердила зміни (технічні доповнення) до Кодексу, що передбачають, зокрема, надання права державам-членам ЄС встановлювати та/або розвивати двостороннє співробітництво з країнами-сусідами в частині організації спільних пунктів прикордонного контролю.

Міжнародні договори у сфері функціонування спільних пунктів прикордонного контролю.

Європейське та українське законодавство не передбачає можливості поширення дії положень Кодексу шенгенських кордонів на територію держав, які не є членами ЄС. Лише, якщо у міжнародних договорах, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України у встановленому порядку, може визначатись процедура та обсяг спільного прикордонного та митного контролю. Так, в Угоді між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Польща про співробітництво під час здійснення контролю осіб, товарів і транспортних засобів, що перетинають українсько-польський державний кордон, яка була ратифікована 12.09.2002 р., передбачено загальні норми взаємодії під час перетину особами кордону (принципи взаємодії, порядок чинності законодавства, правовий статус сторін тощо).

Дана угода встановлює основні принципи співробітництва під час проведення прикордонного, митного, ветеринарного, санітарного і фітосанітарного контролю осіб, товарів і транспортних засобів, що перетинають українсько-польський державний кордон, який може бути здійснений контрольними органами держав в межах територій пунктів пропуску на території однієї або другої держави. Уповноважені органи здійснюють контроль у межах територій пунктів пропуску, який визначається законодавством держави кожної сторони, та повинні надавати одна одній документи, що встановлюють межі територій пунктів пропуску. При цьому, визначення пунктів пропуску, в яких контрольні органи однієї або другої держави будуть здійснювати контроль відбувається шляхом обміну дипломатичними нотами, а суперечки, що стосуються тлумачення змісту угоди вирішують дипломатичним шляхом.

Контрольні дії, які здійснюються на території другої держави, проводять згідно із законодавством відповідної держави і з такими ж самими правовими наслідками, якби вони проводили ці дії на території своєї держави. Моментом закінчення дій уповноважених службовців є повідомлення про закінчення контролю.

У практиці функціонування єдиної зупинки можливий варіант переривання подорожей особам, які перетинають державний кордон із їхнім подальшим поверненням на територію другої держави або супроводження на територію своєї держави. Але стосовного такого супроводу існують винятки - це не стосується громадян Європейського Союзу та осіб, які користуються правом ЄС на вільне пересування, якщо вони подали дійсні документи або підтверджують в інший спосіб, який не викликає сумнівів, своє право на вільне пересування. Категорії таких осіб визначені у додатку відповідної угоди.

Службовці, які здійснюють контроль в одному місці, але на території іншої держави користуються таким самим правовим статусом і захистом, якими користуються її посадові особи, та зобов'язані дотримуватися законодавства держави перебування. Водночас, вони звільняються від вимоги мати додатковий дозвіл іншої держави на здійснення контролю, а також дозвіл на трудову діяльність. Угода передбачає можливість утворення українсько-польської комісії з питань функціонування пунктів пропуску, основна мета діяльності якої полягає у безпосередньому забезпечення реалізації положень угоди. Для прикладу, в Угоді між Кабінетом Міністрів України та Урядом горщини про контроль прикордонного руху в пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного та залізничного сполучення, що була ратифікована 17.10.2012 р., у загальних рисах визначаються особливості спрощення і прискорення контролю прикордонного руху. В цій угоді містяться принципи та правила взаємодії органів, що здійснюють контроль прикордонного руху, визначаються місця розташування пунктів пропуску через державний кордон, порядок їх використання, режим функціонування, а також характер руху.

Положення цього документу окреслюють мету взаємодії службових осіб обидвох держав під час здійснення контролю прикордонного руху - зменшення часу очікування та вжиття узгоджених заходів задля попередження та усунення перешкод щодо пропуску через державний кордон. Водночас, угода допускає запровадження в пунктах пропуску та інших місцях контролю тимчасові обмежувальні або заборонні заходи. Передбачається також можливість відкриття тимчасового пункту пропуску за їх межами, якщо таке дозволено законодавством відповідних держав.

Задля виконання положень угоди передбачена можливість створення Українсько-Угорської Змішаної Комісії з питань прикордонного руху в складі представників компетентних органів, яка відповідно до свого регламенту не рідше одного разу на рік, по черзі на території України та Угорщини проводить свої засідання.

Митні та прикордонні органи також практикують підписання протоколів з проведення експериментів із здійснення спільного контролю на принципах «єдиного вікна», «однієї зупинки», вибіркового огляду товарів і транспортних засобів з метою уникнення дублювання функцій.

Для прикладу, в 2001 р. для нашої держави набрав чинності Протокол між Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Державною митною службою України та Прикордонною службою Республіки Молдова, Митною службою Республіки Молдова про проведення експерименту щодо здійснення спільного контролю в пункті пропуску «Россошани - Брічень» на території України.

Українське законодавство стосовно функціонування спільних пунктів прикордонного контролю.

Можливість здійснення спільного контролю під час перетинання державного кордону за принципом «єдиної зупинки» передбачена статтею 26 Закону України «Про прикордонний контроль». Лише одна стаття у цьому законі «стисло» говорить про спрощений характер його перетину і робить посилання безпосередньо до положень міжнародних договорів щодо визначення мети, послідовності процедур та обсягу спільного контролю.

Митний кодекс України у статті 366 вказує на спрощену систему митного контролю виключно в контексті функціонування каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України.

Разом із цим, стаття 12 Закону України «Про державний кордон України», який прийнятий ще у 1991 р., визначає, що відповідно до положень міжнародних договорів, Кабінетом Міністрів України може бути встановлено спрощений порядок пропуску осіб, транспортних засобів, вантажів через державний кордон.

У законодавчому полі ми також спостерігаємо значний масив підзаконних нормативних актів - інструкцій та листів центральних органів виконавчої влади стосовно врегулювання окремих питань спрощеного перетину державного кордону. Регулювання даних питань у підзаконних актах і відомчих інструкціях, що не завжди доступні для громадян, є порушенням їхніх прав на свободу пересування.

Очевидно, врегулювання питань функціонування «єдиної зупинки» як елементу спрощеного порядку перетину кордону, окрім врегулювання у нормах міжнародного права і міждержавних угодах потребує певної корекції та кодифікації (узагальнення) на рівні національного законодавства.

Функціонування у пунктах пропуску спрощеного митного контролю - «зеленого» та «червоного» коридорів визначаються положеннями статті 366 Митного кодексу України, Технологією прикордонного та митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення, затвердженою наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України, Державної митної служби України від 11 червня 2008 р. №505/642, наказом адміністрації Державної прикордонної служби України «Про організацію та здійснення огляду транспортних засобів і вантажів» від 22 квітня 2011 року №260.

Також у Митному кодексі передбачена відповідальність за порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю (стаття 471). Зокрема, у разі порушення такого порядку може накладатись штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.), а також конфісковуватись товари, переміщення яких заборонено або обмежено законодавством. У Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься понад 8 тис. постанов про адміністративні правопорушення за статтею 471 Митного кодексу України - порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Типовими порушеннями у судових рішеннях про адміністративну відповідальність є перевезення особами понад встановлені нормативи тих чи інших товарів, зокрема, алкогольних напоїв. Наприклад, на громадянина, який перевозив 3 пляшки коньяку загальною вартістю 460,00 грн. накладено штраф у розмірі 1700 грн. із конфіскацією даних товарів. А іншого громадянина, який перевозив через митний кордон макарони виробництва «Barilla» в асортименті кількістю 87 пачок, загальною вартістю 2175,00 грн., суд звільнив від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

Аналіз судових рішень щодо проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю свідчить про неоднакову і часто «вибіркову» практику відповідальності. Отже, механізм юридичної відповідальності з української сторони є частково, але практика його застосування є різною та вибірковою.

Під час опитування у пунктах пропуску подорожуючі висловлювали зауваження стосовно неналежного використання «зеленого коридору» та зловживання посадових осіб прикордонних і митних органів для пришвидшеного перетину кордону. Такі ж факти підтверджують окремі журналістські розслідування, - здебільшого «зелений коридор» використовується для «привілейованого» проїзду через кордон. Натомість, як випливає із результатів нашого дослідження, представники прикордонних та митних служб не фіксували таких порушень. Пропонується детальніше урегулювати на рівні закону та актів Кабміну порядок і процедуру спрощеного проходження прикордонного і митного контролю. Варто посилити відповідальність працівників митних і прикордонних служб щодо потенційних зловживань з використання «зеленого коридору». Потребує узагальнення судова практика з питань проходження прикордонного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю. Механізм притягнення до юридичної відповідальності повинен працювати ефективніше (швидше, простіше, зрозуміліше), що безумовно сприятиме покращенню практики перетину державного кордону громадянами.

Для покращення функціонування спільного контролю («єдиної зупинки») необхідна уніфікація низки положень українського та шенгенського законодавства щодо правил перетину кордону в рамках спрощеного прикордонного контролю; правил перетину кордону організованими групами; правил руху по «зеленому коридорі»; забезпечення безпеки подорожуючих при перетині кордону; методи і схема обслуговування подорожуючих персоналом прикордонних служб; відповідальність за порушення встановлених правил повинна бути однаковою.

Висновок:

Потребують удосконалення, певного оновлення, адаптації до стандартів ЄС та кодифікації законодавчі та підзаконні нормативно-правові акти щодо процедури спільного контролю за перетинанням державного кордону.

Практика правозастосування положень відповідних законодавчих актів та відповідальності за порушення встановлених правил перетину кордону часто є вибірковою та фасадною. Значний масив судових рішень стосовно перетину кордонів жодного разу не аналізували та не узагальнювали в контексті однокового застосування, співмірності порушень процедур із відповідальністю.

Небезпідставними є думки подорожуючих стосовно можливостей неналежного використання «зеленого коридору» та зловживання посадових осіб прикордонних і митних органів для пришвидшеного перетину кордону.

У зв'язку з цим, варто внести законопроект «Про спрощення процедури спільного контролю за перетинанням державного кордону («єдиної зупинки»)», який би вносив зміни і доповнення до:

- статті 12 (або нову статтю) закону «Про державний кордон України» в частині деталізації спрощеного порядку і засад пропуску осіб, транспортних засобів, вантажів через державний кордон;

- статті 26 (або нову статтю) закону «Про прикордонний контроль» в частині можливості та процедур спільного контролю з уповноваженими органами інших держав;

- статті 366 (або нову статтю) Митного кодексу України в частині можливостей та процедур проведення спільного митного контролю;

- статті 471 Митного кодексу України в частині відповідальності посадових осіб прикордонних і митних органів стосовно допущення неналежного використання «зеленого коридору».

Окрім цього, першочергово необхідно сформувати на рівні профільних комітетів ВРУ експертні робочі групи для аналізу та підготовки змін до законодавчих актів з питань спільного контролю - «єдиної зупинки», а також здійснити моніторинг судових рішень та ефективності функціонування консультативних органів з питань перетину державного кордону.

Важливим також є питання збільшення кількості пропускних пунктів, створення відповідної інфраструктури та узгодження низки митних та прикордонних процедур, рівномірного розподілу навантаження на уповноважених посадових осіб під час проведення прикордонного контролю, спрощення механізмів перетину кордону для туристичних автобусів.

2.2 Визначення ймовірності порушення митних правил на спільному пункті пропуску

Громадяни, що проходять митний контроль на пункті пропуску можуть скористатись червоним та зеленим коридорами.

Розглянемо задачу ймовірностей виявлення порушника митних правил у пункті пропуску. Особи, що проходять митний контроль, можуть користуватись червоним і зеленим коридорами. Червоним коридором користуються в разі наявності товарів або валюти, яку необхідно задекларувати. Зеленим коридором користуються особи, яким не потрібно нічого декларувати, але все ж таки й тут митники проводять вибірковий контроль громадян, щоб виявити факт порушення митних правил. Припустимо, що серед пасажирів, зареєстрованих на рейс Х, є порушник митних правил, який намагається вивезти речі, заборонені до ввезення на територію України. Спільна група митників складається з чотирьох інспекторів: один - на червоному коридорі, один - на зеленому. Інші два, або допомагають їм, або знаходяться серед декларантів, як спостерігачі.

В результаті дій митників і порушників, які можуть грати за різними стратегіями, Митна служба отримує статистику порушень і може визначити ймовірність виникнення таких порушень.

Отже, вирішення даної задачі зводиться до наступного: необхідно визначити таку стратегію, яка забезпечить виявлення злочинця з максимальною ймовірністю незалежно від того, яку стратегію обере останній.

Маємо два гравця:

А - митники;

В-порушники.

Кожен з гравців має по декілька стратегій.

Ймовірність виявлення порушень митних правил

	Стратегії порушників
Стратегії митників	Розміщення 2 (Ч), 2 (З) 3 (Ч), 1 (З) 1 (С), 2 (Ч), 1 (З) 1 (С), 1 (Ч), 2 (З)	Ч	З	maxminj
		0,5	0,4	0,4
		0,6+0,12=0,72	0,4-0,12=0,28	0,28
		0,4+0,12=0,52	0,35+0,12=0,47	0,47
		0,65+0,12=0,77	0,2+0,12=0,32	0,32
minmaxj	0,77	0,47

Висновок: з таблиці 2.1 ми знайшли сідлову точку 0,47 - ціна гри. Ця стратегія краща для порушника і тому він в цьому випадку буде користуватися тільки зеленим коридором.

З багатьох критеріїв, які пропонуються теорією ігор, для обрання раціональних варіантів рішення, найпоширеніший - песимістичний критерій (minmax; maxmin).

Суть цього критерію наступна: нехай гравець А вибрав стратегію , тоді у найгіршому разі він отримає виграш, що ; тобто навіть тоді, коли гравець В знає стратегію гравця А. Передбачаючи таку можливість гравець А має вибрати таку стратегію, яка б максимізувала його мінімальний виграш . Обрана стратегія , а величина виграшу - нижня ціна гри.

Гравець В, який програє суми у вигляді платіжної матриці, навпаки має вибрати стратегію, що мінімізує його максимально можливий програш за всіма варіантами дій гравці А.

Гра називається визначеною із сідельною точкою.

В цій ситуації оптимальним рішенням гри для обох сторін є вибір лише однієї з можливих, так званих «чистих стратегій». Якщо один з гравців дотримується однієї оптимальної стратегії, то для другого гравця відхилення від його оптимальної стратегії не може бути вигідним.

Якщо група митників дотримується однієї стратегії, то при будь-якій поведінці порушників ймовірність виявлення ПМП не буде меншою за <0,47>, тобто 47% - це той гарантований мінімум виявлення порушень, який забезпечується при найбільш обережній стратегії.

Якщо платіжна матриця не має сідловок точки, то рішення можна знайти використовуючи змішані стратегії. Необхідно знайти чи існують такі змішані стратегії, при яких ймовірність виявлення порушень була б більшою за сідлову точку. В такому випадку використовують інші стратегії.

Порушники повинні знаходитись в цих стратегіях, щоб отримати цю вірогідність.

Також можна стверджувати, що при змішаних стратегіях ймовірність виявлення порушення для митників не більша ніж сідлова точка.

В цій ситуації оптимальним рішенням гри для обох сторін є вибір лише однієї з можливих, так званих «чистих стратегій». Отже для порушників оптимальною стратегією, тобто «чистою» буде третя стратегія.

У співвідношеннях для митників багато змінних, і важко розв'язати ці нерівності, але можна розв'язати нерівності для порушників. Для зручності скористаємося графічним методом. Підставимо у₁ = 1 - у₂ у всі нерівності стратегії злодія, розглядаючи їх як рівняння. Тоді отримаємо:

g = 0,5 + 0,1y₂ - пряма (1)

g = 0,72 + 0,44y₂ - пряма (2)

g = 0,52 + 0,03y₂ - пряма (3)

g = 0,77 + 0,45y₂ - пряма (4)

Накреслимо ці прямі в системі координат gОу₂.



Графік визначення оптимальної стратегії для порушників

Єдине число g, яке одночасно є верхньою межею виграшу для порушника і нижньою для митників дорівнює g=0,49.

Тепер визначимо, яку частину робочого часу група митників має перебувати у визначених стратегіях для чого знаходимо чисельні значення Х3 і Х4.

Х3+Х4=1

0,52Х3+0,77Х40,49

0,47Х3+0,32Х40,49

Х3 =1_Х4

0,77-0,25Х40,49

0,32-0,15Х40,49

0,4Х4=0,45

Х4=-0,125

Х3=1,125

Саме перетин прямих (3) та (4) показують, що для порушника є верхньою межею виграшу (тобто, не бути затриманим), але ж одночасно нижньою межею виграшу - для митників (затримати порушника).

Отже, проаналізувавши графік маємо, що для визначення оптимальної стратегії митників потрібно прийняти без доказів два основних факти теорії стратегічних ігор для двох осіб:

1) існує єдине число g, яке одночасно є верхньою межею виграшу для порушника і нижньою для митників;

2) кожній нерівності для однієї сторони, яка в оптимальному розв'язку є строгою нерівністю, відповідає за супротивника змінна, що дорівнює нулю.

Кожна точка заштрихованої області визначає можливий розв'язок, бо вона задовольняє всі розглянуті нерівності для злодіїв. З рисунка зрозуміло, що найменша величина міститься на перетині прямих (3) і (4). Маємо:

Пряма 3 = Пряма 4

0,52 + 0,03y₂ =0,77 + 0,45y₂

0,4y₂ =-0,25

y₂ = - 0,625

у₁ = 1 +0,625

у₁ =1,625

(g = 0,49)

Можна зробити висновок, що оптимальної стратегії визначити для даних варіантів не можливо, так як у₁ =1,625, y₂ = - 0,625 що є неможливим, тому дана методика не підходить до використання.

Розв'яжемо задачу виявлення порушників митних правил в пункті пропуску, використовуючи математичний апарат лінійного програмування, а саме симплекс-метод.

Симплекс-метод - метод розв'язання задачі лінійного програмування, в якому здійснюється скерований рух по опорних планах до знаходження оптимального розв'язку; симплекс-метод також називають методом поступового покращення плану.

Вирішимо пряму задачу лінійного програмування симплексним методом, з використанням симплексного таблиці

При обчисленнях значення Fc = 1 тимчасово не враховуємо.

Визначимо максимальне значення цільової функції F (X) = x1 + x2 +1 за наступних умов-обмежень.

0.5x₁+0.4x₂?0.49

0.72x₁+0.28x₂?0.49

0.52x₁+0.47x₂?0.49

0.77x₁+0.32x₂?0.49

Для побудови першого опорного плану систему нерівностей приведемо до системи рівнянь шляхом введення додаткових змінних (перехід до канонічної форми).

У 1_му нерівність сенсу (?) вводимо базисну змінну x3. У 2_му нерівність сенсу (?) вводимо базисну змінну x4. У 3_му нерівність сенсу (?) вводимо базисну змінну x5. У 4_му нерівність сенсу (?) вводимо базисну змінну x6.

0.5x₁ + 0.4x₂ + 1x₃ + 0x₄ + 0x₅ + 0x₆ = 0.49

0.72x₁ + 0.28x₂ + 0x₃ + 1x₄ + 0x₅ + 0x₆ = 0.49

0.52x₁ + 0.47x₂ + 0x₃ + 0x₄ + 1x₅ + 0x₆ = 0.49

0.77x₁ + 0.32x₂ + 0x₃ + 0x₄ + 0x₅ + 1x₆ = 0.49

Базисні змінні це змінні, які входять тільки в одне рівняння системи обмежень і притому з одиничним коефіцієнтом.

Економічний сенс додаткових змінних: додаткові зміни задачі ЛП позначають надлишки сировини, часу, інших ресурсів, що залишаються у виробництві даного оптимального плану.

Вирішимо систему рівнянь щодо базисних змінних:

x3, x4, x5, x6,

Вважаючи, що вільні змінні рівні 0, отримаємо перший опорний план:

X1 = (0,0,0. 49,0. 49,0. 49,0.49)

Базисне рішення називається допустимим, якщо воно невід'ємне.

Базис	В	x1	x2	x3	x4	x5	x6
x3	0.49	0.5	0.4	1	0	0	0
x4	0.49	0.72	0.28	0	1	0	0
x5	0.49	0.52	0.47	0	0	1	0
x6	0.49	0.77	0.32	0	0	0	1
F(X0)	1	-1	-1	0	0	0	0

Переходимо до основного алгоритму симплекс - методу.

Ітерація №0.

1. Перевірка критерію оптимальності.

Поточний опорний план неоптимальний, тому що в індексному рядку знаходяться негативні коефіцієнти.

2. Визначення нової базисної змінної.

В індексному рядку F (x) вибираємо максимальний по модулю елемент. В якості ведучого виберемо стовпець, відповідний змінної x2, так як це найбільший коефіцієнт за модулем.

3. Визначення нової вільної змінної.

Обчислимо значення Di по рядках як частка від ділення: bi / ai2 і з них виберемо найменше:

Отже, 3_а рядок є провідною.

Дозволяє елемент дорівнює (0.47) і знаходиться на перетині ведучого шпальти і ведучою рядка.

Базис	В	x1	x2	x3	x4	x5	x6	min
x3	0.49	0.5	0.4	1	0	0	0	1.23
x4	0.49	0.72	0.28	0	1	0	0	1.75
x5	0.49	0.52	0.47	0	0	1	0	1.04
x6	0.49	0.77	0.32	0	0	0	1	1.53
F(X1)	1	-1	-1	0	0	0	0	0

4. Перерахунок симплекс - таблиці.

Формуємо наступну частину симплексного таблиці.

Замість змінної x5 до плану 1 увійде мінлива x2. Рядок, відповідна змінної x2 в плані 1, отримана в результаті поділу всіх елементів рядка x5 плану 0 на дозволяє елемент РЕ = 0.47. На місці дозволяє елемента в плані 1 отримуємо 1. В інших клітинах стовпця x2 плану 1 записуємо нулі. Таким чином, у новому плані 1 заповнені рядок x2 і стовпець x2. Всі інші елементи нового плану 1, включаючи елементи індексного рядка, визначаються за правилом прямокутника. Для цього вибираємо зі старого плану чотири числа, які розташовані у вершинах прямокутника і завжди включають дозволяє елемент РЕ.

НЕ = СЕ - (А * В) / РЕ

Після перетворень отримуємо нову таблицю:

Базис	В	x1	x2	x3	x4	x5	x6
x3	0.073	0.0574	0	1	0	-0.85	0
x4	0.2	0.41	0	0	1	-0.6	0
x2	1.04	1.11	1	0	0	2.13	0
x6	0.16	0.42	0	0	0	-0.68	1
F(X1)	2.04	0.11	0	0	0	2.13	0

Перевірка критерію оптимальності.

Серед значень індексного рядка немає негативних. Тому ця таблиця визначає оптимальний план задачі.

У оптимальний план увійшла додаткова змінна x3. Отже, при реалізації такого плану є недовикористані ресурси 1 - го виду в кількості 0.073

У оптимальний план увійшла додаткова змінна x4. Отже, при реалізації такого плану є недовикористані ресурси 2 - го виду в кількості 0.2

У оптимальний план увійшла додаткова змінна x6. Отже, при реалізації такого плану є недовикористані ресурси 4 - го виду в кількості 0.16

Значення 0.11 > 0 у стовпці x1 означає, що використання x1 - не вигідно.

Значення 0 у стовпці x2 означає, що використання x2 - вигідно.

Значення 2.13 у стовпці x5 означає, що тіньова ціна (двоїста оцінка) дорівнює 2.13.

Цільова функція F дорівнює 2,12

Враховуючи вище вказані обмеження, знаходимо величину ціни гри:

митний товар пропуск гра

У d _і =1/g

звідки g=1: 2,12=0,47

Можна зробити висновок, що оптимальною стратегією порушників є третя стратегія, коли порушники користуються зеленим коридором. Рішенням гри є чиста стратегія. Ймовірність затримати порушника становитиме 47%, що не залежить від стратегії, обраної митником.