Аналіз економічної діяльності Київської митниці Державної фіскальної служби України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УНІВЕРСИТЕТ МИТНОЇ СПРАВИ ТА ФІНАНСІВ

Кафедра обліку, аудиту, аналізу і оподаткування

ЗВІТ

ПРО ПРОХОДЖЕННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ

(за матеріалами Київської митниці Державної фіскальної служби України)

Виконав:

Бабак Діана Русланівна

Дніпро 2019

ЗМІСТ

РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТИРИСТИКА КИЇВСЬКОЇ МИТНИЦІ ДФС

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ НА КИЇВСЬКІЙ МИТНИЦІ ДФС

РОЗДІЛ 3. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ ОБЛІКУ І КОНТРОЛЮ НА КИЇВСЬКІЙ МИТНИЦІ ДФС

РОЗДІЛ 4. ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ СУБЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ УПОВНОВАЖЕНИМИ ОРГАНАМИ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ

РОЗДІЛ 5. ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЧАСТИНА

5.1 Методика ведення обліку імпортних операцій на митниці

5.2 Контроль імпортних операцій на митниці

5.3 Автоматизація обліку імпортних операцій на митниці

5.4 Порядок проведення внутрішнього та зовнішнього контролю за формуванням імпортних операцій на митниці

5.5 Пропозиції щодо покращення обліку і контролю імпортних операцій на митниці

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КИЇВСЬКОЇ МИТНИЦІ ДФС

Історичний нарис

Одного разу молодий Гермес побачив двох змій, що з ярістю билися, та замислив їх примирити.Він узяв прут та рознімаючи їх, вигукнув: «Мир тобі, дволика природо!» Тоді змії у своєму чарівному танку на грані життя та смерті раптом обвили прут, наче рятівний жезл, і принишкли, зрідка торкаючись одна одної своїми гострими язичками. Були вони разом та порізно, обійнялись міцніше за друзів та були ворогами, несли життя і смерть…

І зрозумів Гермес - саме так улаштований цей світ: добро та зло в міцному сплетенні на його переможному божественному жезлі…

Так народився кадуцей, що в перекладі з грецької - «символ повноваження вісника». Від того часу енергетика цього символу пронизує все земне життя.

Кадуцей є головним атрибутом миру та захисту, ключем поділу між тьмою та світлом, добром та злом, життям та смертю.

Його носять єгипетський Анубіс, греко - римський Гермесс - Меркурій, фінікийський Ваал, іноді Ізида та Іштар, православна Богоматір - Софія.

Тож зовсім не випадково на прапорі митної служби панує кадуцей: дві змії - цілюща та отруйна, та золотий жезл миротворця - вісь миру, багатства та щастя…

Там, де Альта в вічність потекла

Історія створення Київської митниці ДФС

Наказом Міністерства зовнішньої торгівлі СРСР від 16 грудня 1980 року на базі Бориспільського митного поста Київської митниці була створена Бориспільська митниця, до якої 12 березня 1981 року були зараховані її перші 53 співробітники на чолі з начальником митниці Станіславом Гавриловичем Діденком.

Основними предметами, які у радянські часи контрабандисти намагались вивезти за кордон через аеропорт «Бориспіль», були радянські ювелірні вироби та карбованці, але професіоналізм та спеціальна пошукова техніка допомагала митникам виявляти непоодинокі спроби контрабанди таких та інших предметів: старовини, перлів, наркотиків тощо. Інтуїція, спостережливість, знання бориспільськими митниками попиту та пропозицій «чорного» ринку інших країн світу - все це разом із сучасним засобами митного контролю забезпечили надійний заслін контрабанді. Вісімдесяті роки були періодом універсальності бориспільських митників. Співробітники пасажирських відділів, які складали понад 80 % колективу митниці, були зобов'язані встигати після посадки літака оформити на його борту членів екіпажу, а після цього - в залі аеровокзалу пасажирів цього ж авіарейсу, а за відповідних обставин оформити квитанції, п'ять видів яких було встановлено радянським митним законодавством, або скласти протокол про виявлену контрабанду. Загальна вартість товарної або грошової контрабанди не могла бути нижче 100 радянських карбованців.

З перших років суверенності України розбудова її державного кордону була одним з найважливіших завдань української митної системи для забезпечення економічної незалежності нашої країни. Саме тому знання найбільш досвідчених бориспільських митників були у нагоді під час їх тривалих відряджень у 1992 - 1993 роках у новостворені пункти пропуску через український державний кордон з Молдовою, Білоруссю, Російською Федерацією, а також при запровадженні з 1993 року митного оформлення громадян колишніх радянських республік на авіарейси у такі країни.

Після реконструкції у 1993 - 1994 роках Державний міжнародний аеропорт «Бориспіль» перетворився на головні повітряні ворота незалежної України: зростала кількість міжнародних маршрутів та авіарейсів, пасажирів та вантажів. Співробітники митниці робили все для забезпечення високої культури митного оформлення. Їх спеціалізація за окремими процедурами оформлення товарів у торговому та неторговому обігу, створення на початку 90-х років нових відділів митниці безперечно мали свої переваги: незважаючи на чисельні законодавчі зміни норм та умов переміщення товарів через митний кордон України, кожен з бориспільських митників був фахівцем за відповідним напрямком діяльності митниці, працював швидко та без помилок. З 1995 року в Бориспільській митниці вперше в Україні була запроваджена двоканальна система митного оформлення громадян через «червоний/зелений коридори» і протягом того року майже 10 % бориспільських авіапасажирів скористалися своїм правом проходження митного контролю без заповнення митних декларацій. На даний час майже 80 % громадян оформлюється митницею у спрощеному порядку.

У 1992 - 1994 роках, коли Бориспільській митниці був підпорядкований митний пост «Бориспіль - залізничний», зона її діяльності (територія аеропорту «Бориспіль») була поширена на весь Бориспільський район Київської області, а в 1994 році у зоні діяльності митниці протягом 6 місяців знаходилися і митні авіапости «Київ - аеропорт», «Гостомель» та «Святошино», що в 1995 році були перепідпорядковані новоствореній Київській спеціалізованій митниці. З урахуванням особливостей здійснення митного контролю в Бориспільській митниці, професіоналізму її майже 500 співробітників митниця протягом багатьох років визначена Держмитслужбою України базовою для практичної підготовки та підвищення кваліфікації з митної справи слухачів та студентів учбових закладів митної системи та Міносвіти України.

Наприкінці 90-х років в роботу митниці впроваджені спільні з Київською та Північною регіональною митницями технологічні схеми, за якими суб'єкти ЗЕД, розташовані та зареєстровані у м. Києві та Київській області, отримали дозвіл на швидке та повне митне оформлення великих обсягів їх авіавантажів безпосередньо в аеропорту «Бориспіль» без додаткових узгоджень та оформлень документів з контролю доставки вантажів. Внаслідок роботи за такими технологіями Бориспільська митниця з так званої «пасажирської митниці» перетворилась в митницю, що за обсягами надходжень до бюджету митних платежів та зборів за переміщення товарів через митний кордон у вантажних перевезеннях увійшла до десятки найбільших в Україні.

З квітня 2008 р. Бориспільська митниця підпорядкована Київській регіональній митниці, а з жовтня 2008 р. зона її діяльності - територія Державного міжнародного аеропорту „Бориспіль”, а також території Києва та Київської області для товарів, що призначені виключно для потреб авіакомпаній та аеропорту „Бориспіль”, і товарів, що переміщуються через міжнародний пункт пропуску для повітряного сполучення „Бориспіль” на адресу суб'єктів ЗЕД в Києві та Київській області (за їх згодою), крім товарів, що належать до зони діяльності Київської центральної спеціалізованої митниці.

Рішенням колегії Держмитслужби від 05.10.2010, враховуючи погодження Голови Київської обласної державної адміністрації Присяжнюка А.Ю. та виконуючого обов'язки Голови Київської міської державної адміністрації Попова О.П., з метою оптимізації структури митних органів, розташованих у місті Києві та Київській області. Наказує: Бориспільську митницю приєднати до Київської обласної митниці. Визначити : Київську обласну митницю правонаступником Бориспільської митниці.

Основні положення Київської митниці ДФС

Митниця є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі митної справи, який безпосередньо забезпечує дотримання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України.

Митниця підпорядковується Державній митній службі України.

Митниця у своїй діяльності керується Конституцією України, Митним кодексом України, іншими законами України, міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, актами Президента України, Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, рішеннями колегії, наказами Державної митної служби України, а також цим положенням.

Основні завдання Київської митниці

Безпосереднє здійснення митної справи

Захист економічних інтересів України.

Боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил.

Розвиток міжнародного співробітництва в галузі митної справи.

Ведення митної статистики.

Керівництво Київської митниці

Керівництво митницею здійснює начальник, що призначається на посаду та звільняється з посади наказом Державної митної служби України.

Накази митниці та доручення її начальника є обов'язковими для виконання всіма працівниками митниці.

Начальник митниці має заступників за напрямами діяльності. Кількість заступників та їх повноваження визначаються Державною митною службою України за поданням начальника митниці й погодженням з начальниками відповідних управлінь Державної митної служби України.

Начальник митниці є розпорядником фінансових та матеріальних ресурсів митниці.

Начальник митниці при виконанні покладених на митницю завдань представляє інтереси митниці в інших органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, в установах і організаціях, укладає господарські та інші угоди з питань, що належать до його компетенції.

Начальник митниці відповідає за:

організацію роботи з виявлення й припинення контрабанди та порушень митних правил і за результати цієї роботи;

дотримання фінансової та штатно-кошторисної дисципліни, організацію бухгалтерського обліку в митниці;

організацію в митниці роботи з охорони праці.

Начальник митниці відповідно до покладених на нього обов'язків:

підписує накази, приймає рішення;

затверджує наказами положення про митні пости;

веде роботу з добору й розстановки кадрів;

Здійснює інші повноваження, передбачені цим положеннм.

Організаційна структура Київської митниці ДФС

До складу митниці входять такі структурні підрозділи:

відділ організації роботи;

сектор охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації;

управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури;

відділ по роботі з персоналом;

управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності;

відділ митної статистики;

сектор розгляду звернень та забезпечення доступу до публічної інформації;

відділ інформаційних технологій;

юридичний відділ;

управління організації митного контролю та оформлення;

управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання;

управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії;

відділ з управління ризиками;

сектор з питань запобігання та виявлення корупції;

відділ чергових;

митний пост «Бориспіль-аеропорт»;

митний пост «Вишневе»;

митний пост «Димитрово»;

Митний пост «Південний термінал».

Загальна структура Київської митниці ДФС представлена у додатку А.

У 1979 р. штатна чисельність Київської митниці нарахувала 58 осіб. Станом на 01 січня 1997 року штатна чисельність Київської митниці становила майже 500 працюючих, а вже на 2019 рік становить - 562 працюючих.

Основні показники діяльності організації за останній рік

Київська митниця ДФС підбила підсумки роботи за 2018 рік

Митний контроль та митне оформлення товарів та транспортних засобів у 2018 році Київською митницею ДФС здійснювався посадовими особами чотирьох митних постів (відтепер їх п'ять - «Аеропорт «Бориспіль», «Східний», «Західний», «Південний» та «Спеціалізований»).

В зоні діяльності митниці в 2018 році функціонувала 121 постійна зона митного контролю та 50 тимчасових зон митного контролю, 58 митних складів (51відкритого типу, 7 - закритого), 23 склади тимчасового зберігання (12-відкритого типу, 11 - закритого), 4 магазини безмитної торгівлі та 10 підприємств, розташованих у пункті пропуску.

Середній час митного оформлення у 2018 році складав 2 год. 11 хв. (без урахування митних декларацій типу МА). У 2017 році 2 год.22 хв.

При цьому середній час оформлення митних декларацій типу імпорт 40 у 2018 році збільшився до 2 год. 32 хв. (2 год. 02 хв. у 2017 році), а середній час оформлення митних декларацій типу експорт 10 у 2018 році збільшився до 1 год. 35 хв. (1 год. 14 хв. у 2017 році).

Щодо статистичної інформації зовнішньої торгівлі. У 2018 році Київською митницею ДФС забезпечено оформлення 3550,78 тис. тонн вантажів, що на 14 % більше ніж за 2017 рік.

Основні товарні позиції по яким відбулись зміни в режимі «ІМПОРТ»

Вагові показники:

0303 Риба морожена +26,53 тис. тонн

8703 Автомобілі легкові -11,61 тис. тонн

3808 Інсектициди, фунгіциди, гербіциди -0,23 тис. тонн

0805 Цитрусові +6,41 тис. тонн

4703 Целюлоза деревинна +7,72 тис. тонн

Найбільші країни імпорту в 2018 році по ваговим показникам:

Росія 269,62 тис. тонн 9 824,69 млн.грн.

Польща 235,63 тис. тонн 23 446,95 млн.грн.

Китай 160,29 тис. тонн 19 108,14 млн.грн.

Білорусь 152,88 тис. тонн 3 470,99 млн.грн.

Німеччина 146,06 тис. тонн 42 533,67 млн.грн.

Протягом січня - грудня 2018 року Київська митниця ДФС перерахувала до Державного бюджету України митних податків на загальну суму 51,4 млрд. грн. У порівнянні з 2017 роком середньоденні надходження митних платежів зросли на 11% (з 185,8 млн.грн. у 2017 році до 206,3 млн.грн. у 2018 році).

Значну частину перерахованих до бюджету митних платежів (34,2%) сплачено при здійсненні митного оформлення таких товарів як:

«автомобілі легкові» - сплачено митних податків на загальну суму 9 млрд. 228,8 млн. грн. (питома вага сплачених податків 18,1%);

«засоби захисту рослин» - 3 млрд. 236,3 млн. грн. (6,3%);

«телефонні апарати» - 1 млрд. 933,6 млн. грн. (3,8%);

«лікарські засоби» -1 млрд. 826,7 млн. грн. (3,6%);

Щодо результатів правоохоронного напряму роботи Київської митниці ДФС. Протягом 2018 року митницею заведено 902 справи про порушення митних правил на суму 366, 3 млн.грн., за якими вилучено товарів на 145,4 млн.грн. (проти 699 справ на суму 166,5 млн грн., за якими вилучено товарів на сум 105,6 млн.грн. у 2017 році).

Загальна вартість предметів правопорушень у справах 2018 року склала 365,4 млн.грн. З них:

256 справ (321,4 млн.грн.) - промислові товари;

34 справи (6,5 млн.грн.) - продовольчі товари;

195 справ (35,6 млн) - валюта тощо.

Загальна сума від конфіскації або стягнення вартості предметів правопорушень, штрафів за рішенням суду та штрафів, накладених митницею і відповідно до умов мирових угод протягом 2018 року склала 78,95 млн.грн. (проти 44,5 млн.грн. протягом 2017 року).

У 2018 році митницею до суду направлено 561 справу про порушення митних правил, де вартість предметів правопорушень склала 325,2 млн.грн. Судом розглянуто 445 справ, у яких зокрема застосовано конфіскацію на суму 47,5 млн.грн. та накладено штрафів на суму 21,4 млн.грн.

Серед вагомих виявлень 2018 року:

1. До митниці з метою випуску у вільний обіг до Ізраїлю подано документи на вантаж металоконструкцій. В ході поглибленого огляду було виявлено 27390 пачок цигарок. Вартість вилученого - 1,1 млн.грн. Складено протокол про порушення митних правил.

2. Зупинено спробу незаконного ввезення на митну територію України більше 12 тисяч мобільних телефонів, які намагалися ввезти громадяни Китаю під виглядом особистих речей. Вартість предметів правопорушення - 71,9 млн.грн.

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ НА КИЇВСЬКІЙ МИТНИЦІ ДФС

Облікова політика це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Питання організації бухгалтерського обліку та звітності в Київської митниці регламентується наступними нормативно - правовими документами:

Законом України від 16.07.1999 р (зі змінами від 25.06.2016). №996 - XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;

постановою КМУ від 28.02.2002 р. (зі змінами від 06.12.2016) №228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ»;

наказом Держказначейства України від 27.07.2000 р. (зі змінами від 20.06.2003) №68 «Про затвердження Інструкції про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання»;

наказом Держказначейства України від 02.04.2014 № 372 (зі змінами від 04.09.2015) «Про затвердження Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов'язань бюджетних установ та внесення змін до деяких нормативно - правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ»;

наказом Держказначейства України від 26.06.2013 № 611 (зі змінами від 10.05.2016)«Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ»

іншими нормативними документами.

Питання організації бухгалтерського обліку та звітності в Київської митниці регламентується наказом ДФС від 21.10.2013 р. № 885 «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності про виконання державного та місцевих бюджетів в органах Державної казначейської служби України» (Додаток Б).

Порядок організації бухгалтерського обліку розроблено з метою забезпечення в Київській митниці ДФС (далі митниця) організації ведення бухгалтерського обліку та своєчасного складання і надання внутрішнім і зовнішнім користувачам для прийняття рішень фінансової та бюджетної звітності [15].

Організація ведення бухгалтерського обліку в митниці забезпечується за таких умов:

організаційна - правова форма за КОПФГ;

джерело фінансування відповідно до кошторису митниці.

Бухгалтерський облік в установі здійснюється відділом управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності; (далі Відділ), який очолює начальник відділу головний бухгалтер [14].

Бухгалтерський облік виконання кошторису видатків здійснюється Митницею за меморіально - ордерною формою з використанням програмних комплексів.

Складання звітності проводиться за формами фінансової, бюджетної, статистичної та податкової звітності, затвердженими центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізацію державної фінансової та бюджетної політики, єдиної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері статистики.

Контроль та відповідальність за достовірність, повноту, своєчасність відображення у бухгалтерському обліку інформації про господарські операції, за своєчасне складання та подання звітності зовнішнім і внутрішнім користувачам відповідно до Положення про бухгалтерську службу покладається на головного бухгалтера. Зберігання та знищення документів здійснюється з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2007 року № 1004.

Облікова політика Київської митниці ДФС визначається Наказом Київської митниці ДФС від 01.04.2016 р. №18 «Про облікову політику Київської митниці ДФС». А саме, положення визначає методи оцінки, обліку і процедури, які застосовуються Київською митницею ДФС для ведення бухгалтерського обліку, складання і подання фінансової та бюджетної звітності.

Отже, лінійна організація передбачає безпосереднє підпорядкування всіх виконавців керівникові -- головному бухгалтеру (рис.2.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.1 Лінійна організаційна структура відділу фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку

Регламентні документи діяльності працівників бухгалтерії - нормативні документи, що розкривають порядок організації облікових робіт з метою їх упорядкування. Регламентні документи є внутрішніми документами підприємства і розробляються на підставі нормативно - правових актів України.

Основним документом, що регламентує діяльність бухгалтерії, є Положення про відділ фінансово - економічної роботи та бухгалтерського обліку оскільки саме воно визначає порядок створення, права, обов'язки й організацію роботи бухгалтерської служби.

Посадові інструкції розроблені з урахуванням посади кожного працівника, його кваліфікації, спеціальної освіти і інших вимог, які до них висуваються.

РОЗДІЛ 3. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ ОБЛІКУ І КОНТРОЛЮ НА КИЇВСЬКІЙ МИТНИЦІ ДФС

На сучасному етапі автоматизації та інформатизації важливо робити пропозиції з підвищення ефективності облікових і контрольних операцій за рахунок використання сучасних електронних систем і технологій, які значно значно покращать зазначені процедури. Так при обліку і контролі імпортних операціях сучасні технології допоможуть значно скоротити час на виконання цих процедур. Також, можна зауважити, що імпортні операції залишаються одними з найбільш корупційно небезпечних напрямків діяльності державних органів, тому важність їх контролю є очевидною. Саме тому завдяки автоматизації можна зменшити кількість бюрократичних процедур.

Також, дуже важливим є підвищення кваліфікації працівників митних органів. У більшості з них відсутній досвід в проведенні контрольних заходів. Ще одним з варіантів покращення є залучення кваліфікованих аудиторів для розробки методик контролю.

В законодавстві України не визначено концептуальні засади правового регулювання процесів інформаційної взаємодії органів державної влади, а також управління інформаційними відносинами. Законодавчо встановлено, що інформація щодо обсягів імпорту конкретних видів товарів може надаватися лише органам, які ведуть державну статистику, а інформація щодо імпортних операцій конкретних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - тільки органам досудового слідства у зв'язку з розслідуванням кримінальних справ. Тому, проблематичним є обмін таким важливим ресурсом як інформація. Так, майже всі центральні органи виконавчої влади мають право отримувати від інших органів влади інформацію для виконання своїх повноважень, але практично жоден, в тому числі митні органи, не мають обов'язків щодо формування відповідних електронних інформаційних ресурсів, порядку їх обліку, супроводження та використання. Існує нагальна потреба вдосконалення функціональної структури української митниці для підвищення ефективності її діяльності з приводу обліку такої інформації і її надання в відповідних електронних ресурсах.

Щодо контролю імпортних операцій митниці, то робота повинна бути сконцентрована на ризикоорієнтованому підході та використанні методів митного пост - аудиту. Саме на цих принципах має базуватися діяльність української митниці, із урахуванням рекомендацій ВМО та положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Це дозволить уникнути надмірності і дублювання інформації для формування аналітичних даних, сформувати структурні групи для автоматичного формування, підвищити рівень оперативності її надання та вийти на новий рівень інформаційної взаємодії між митними органами та територіальними державними органами. Це дозволить перевести контроль за імпортними операціями на новий рівень. Адже, вчасно отримана інформація, агрегована до необхідного рівня управління, дозволить відповідним державним структурам своєчасно виявити тенденції зміни ключових показників, вихідні причини відхилень, віднайти необхідні рішення та усунути недоліки і прорахунки у застосованих регуляторних заходах, не допустивши втрат ані державою, ані суб'єків ЗЕД.

Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Здійснювати операції пов'язані з зовнішньоекономічною діяльністю підприємства можуть лише висококваліфіковані спеціалісти, які знають міжнародні правила розрахунків, а також володіють нормативною базою по регулюванню порядку проведення операцій в іноземній валюті в Україні та за її межами. Імпортні операції залишаються основним джерелом валютних надходжень підприємств - резидентів. Створення у сфері імпортних операцій сприятливих законодавчих та податкових умов для українських підприємств буде стимулювати збільшення обсягів притоків іноземної валюти в державу.

Діяльність кожного господарюючого суб'єкта в сучасних економічних умовах є предметом уваги широкого кола учасників ринкових відносин, які зацікавлені в результатах його функціонування. Тому, формування та розвиток вітчизняної економіки залежить від вирішення проблеми зовнішньоекономічних зв'язків, тому що вони відіграють значну роль у національній економіці, істотно впливають на темпи економічного росту в Україні.

Існуюча система бухгалтерського обліку імпортних операцій не в повній мірі задовольняє інформаційні потреби управління. Адже, бухгалтерський облік не надає оперативної інформації про хід виконання конкретної імпортної угоди, а тим самим неможливо досягти максимально позитивних фінансових результатів при одночасній мінімізації всіх підприємницьких ризиків. Система внутрішнього контролю також не достатньо цілеспрямована та не відповідає потребам сучасного менеджменту зовнішньої торгівлі. Для створення розвинутого інформаційного забезпечення та чіткого відображення повного циклу зовнішньоторговельної операції запропоновано складати в автоматизованому режимі «Облікову картку імпортної операції», яка буде надійним та достовірним інформаційним забезпеченням оперативної комплексної системи внутрішнього контролю на підприємствах, що здійснюють зовнішню торгівлю. Автоматизоване ведення облікових карток дозволяє створювати відповідні картотеки за різними ознаками: експорт, імпорт, експорт на умовах відстрочення платежу, імпорт на умовах відстрочення поставки. При цьому доцільно розподіляти картки на ті, за якими повністю виконані умови контрактів і ті, що підлягають виконанню.

Побудована таким чином картотека дає повну інформацію про зовнішньоторговельні угоди, а саме угоди за експортом на умовах відстрочення платежу та угоди за імпортом на умовах відстрочення поставки, виконання яких незавершене на кінець звітного кварталу.

Створення та використання автоматизованої оперативної комплексної системи внутрішнього контролю дає змогу наповнити традиційні контрольні методики новим економічним змістом.

Необхідно відмітити, що рівень автоматизації бухгалтерського обліку на Київській митниці достатньо високий. Кожне робоче місце оснащене комп'ютерною технікою, яка з часом оновлюється. Розроблені програми для автоматизації бухгалтерського обліку широко використовуються працівниками в процесі виконання покладених на них службових обов'язків.

Зараз, Київська митниця знаходиться на шляху використання сучасної комп'ютерної техніки у роботі інспекторів, використовує автоматизовані системи та прикладні програмні засоби збору та обробки інформації.

Розроблені програми для автоматизації бухгалтерського обліку широко вживаються працівниками в процесі виконання покладених на них службових обов'язків.

З метою покращення обліку і контролю на Київській митниці ДФС пропонується:

активне залучення інформаційно - технологічного обладнання;

залучення кваліфікованих аудиторів для розробки методик контролю;

підвищення кваліфікації працівників митних органів щодо контролю імпортних операцій на митниці.

РОЗДІЛ 4. ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ СУБЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ УПОВНОВАЖЕНИМИ ОРГАНАМИ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ

Контроль може бути залежно від рівня - зовнішній і внутрішній, залежно від суб'єктів контролю - контроль з боку органів виконавчої влади і з боку органів законодавчої влади, залежносто від часу проведення контролю - попередній, поточний і наступний, за обсягом контрольованих дій - камеральні, документальні й фактичні, залежно від періодичності проведення документальних перевірок - планові, позапланові.

Контроль імпортних операцій митниці здійснюється за допомогою зовнішнього та внутрішнього контролю.

Внутрішній контроль поділяється на два види: внутрішньосистемний та внутрішньогосподарський.

Внутрішньосистемний контроль здійснються Державною фіскальною службою України, а внутрішньогосподарський - митними органами.

Підрозділ внутрішнього аудиту та контролю ГУ ДФС у Київській області за дорученням ДФС проводить тематичні та оперативні перевірки (крім комплексних) стану організації роботи митниць ДФС з питань дотримання правил здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, порядку запобігання та протидії контрабанді, боротьби з порушеннями митних правил та з інших питань організації роботи, у тому числі з відповідно оформленим доступом до складів митниць, інших об'єктів митної інфраструктури, розташованих на території пунктів пропуску через державний кордон України, зон митного контролю.

Планування, координація та організація проведення внутрішніх аудитів та комплексних перевірок Митниць покладається на Департамент внутрішнього аудиту та контролю.

За дорученням Департаменту внутрішнього аудиту та контролю підрозділ внутрішнього аудиту та контролю ГУ ДФС у Київській області бере участь у зборі необхідної інформації та матеріалів при проведенні внутрішнього аудиту.

Протягом 2017 - 2018 року управлінням власної безпеки ГУ ДФС у Київській області проведено 123 перевірки відносно посадових осіб податкової та митної служби у Київській області. За їх наслідками внесено 57 подань про притягнення винних осіб до відповідальності та усунення причин та умов, що сприяли вчиненню порушень. До дисциплінарної відповідальності притягнуто 39 посадових осіб.

Одними із основних функцій відділу власної безпеки ГУ ДФС у Київської області є організація та проведення профілактичної роботи серед працівників територіальних органів служби, з метою попередження вчинення ними злочинів у сфері службової діяльності, корупційних діянь та інших порушень вимог чинного законодавства, а також винесення офіційних застережень у разі виявлення передумов можливого вчинення ними корупційних правопорушень або злочинів. Крім цього, протягом 2018 року відкрито 7 кримінальних проваджень та складено 1 протокол за скоєння корупційни х правопорушень стосовно співробітників ГУ ДФС у Київській області.

Взаємодія між органами ДФС за напрямом розслідування кримінальних проваджень здійснюється відповідно до норм, передбачених КПК України, іншими нормативно-правовими актами та розпорядчими документами ДФС [13].

Щодо зовнішнього контролю, то його здійснює Прокуратура, Державна аудиторська служба України, Служба безпеки України, Державна казначейська служба України.

У разі надходження до Митниці доручення (повідомлення) на (про) проведення перевірки від Рахункової палати України, органів прокуратури, правоохоронних органів та інших органів, уповноважених відповідно до законодавства на проведення перевірок, підрозділом інфраструктури невідкладно здійснюється реєстрація та попередній розгляд такого документа та надається на розгляд начальнику Митниці або особі, яка тимчасово виконує його обов'язки.

Якщо перевірка передбачається за кількома напрямами діяльності Митниці, то головний виконавець визначається за кожним напрямом перевірки окремо.

Головний виконавець у разі необхідності в установленому порядку в одноденний термін готує доручення керівництва Митниці щодо координації, організації роботи та взаємодії структурних підрозділів Митниці із забезпечення проведення перевірки та у дводенний термін інформує ДФС про початок перевірки з наданням копій документів щодо проведення.

Після закінчення перевірки Митниця надсилає до зазначених структурних підрозділів ДФС копії актів (довідок) про результати у дводенний термін після отримання від перевіряючих органів [13].

Зовнішній контроль органів ДФС проводиться разу три роки, а внутрішній згідно плану перевірок. Планові контрольні заходи проводяться з періодичністю не рідше одного разу на три роки.

Проведенню контрольного заходу має передувати підготовка, яка передбачає вивчення наявних у підрозділах митниці, що стосуються фінансово - господарської діяльності обліку митних платежів та імпортних операцій. Матеріали й пропозиції за конкретним напрямом фінансово - господарської діяльності такого об'єкта подаються контрольно - ревізійному підрозділу за його зверненням начальниками відповідних підрозділів митниці. На підставі таких документів контрольно - ревізійним підрозділом розробляється програма контрольного заходу.

Строк проведення контрольного заходу визначається з урахуванням обсягу роботи, яку потрібно виконати під час проведення контрольного заходу, але не може перевищувати 30 робочих днів.

Документування результатів контрольного заходу здійснюється з метою надання керівництву митного органу, наказом якого було призначене проведення контрольного заходу, і керівництву об'єкта контролю повної та достовірної інформації про результати проведення заходу.

Матеріали контрольного заходу складаються з робочих матеріалів, офіційної, додаткової та супровідної документації.

Робочі матеріали складаються за темою контрольного заходу, містять результати досліджень, проведених посадовою особою, що здійснює контрольний захід, і використовуються при складанні офіційної документації.

Після завершення контрольного заходу робочі матеріали знищуються членом комісії, який безпосередньо їх склав (у разі, якщо офіційний документ підписаний керівником об'єкта контролю без заперечень або зауважень), за винятком передбачених законодавством випадків, що регламентують необхідність їх зберігання.

Нові підходи до організації контрольно - перевірної роботи дають змогу не застосовувати контроль до сумлінних платників, водночас для несумлінних такий контроль є невідворотним. Контрольно - перевірні заходи спрямовуються виключно на тих суб'єктів ЗЕД, які свідомо не сплачують або сплачують не в повному обсязі платежі до бюджету [1].

Державний фінансовий контроль у системі митних органів може бути визначений як комплексний процес, у рамках якого на основі ризико -орієнтованого підходу державні контрольні органи здійснюють комплекс заходів, спрямованих на досягнення стійкості, повноти та своєчасності надходжень митних платежів до державного бюджету, а також забезпечують ефективність і результативність використання коштів бюджетного фінансування на утримання митних органів.

Митний постаудит на сьогоднішній день є новим напрямом діяльності митних органів, яка здійснюється після проведення митного контролю.

Взагалі митний постаудит можна поділити на 4 етапи:

підготовчий;

основний;

заключний;

контрольний.

Перш за все митним органам необхідно перевірити правильність визначення товарної позиції. Після того як було визначено товарну позицію товару, необхідно перевірити зазначену країну походження. Тому що від країни походження буде залежати ставки мита. Далі необхідно перевірити правильність визначення заявленої митної вартості товар. При явній невідповідності заявленої митної вартості, митний орган може встановити митну вартість, виходячи з цін на ідентичні або подібні товари. Також, при явній невідповідності митної вартості товарів, митний орган може відмовитися від оформлення таких товарів.

Контроль за достовірністю відображення в інформаційній системі показників стану розрахунків платників, механізму виявлення, усунення та упередження випадків неповного, неправильного або несвоєчасного відображення облікових показників та некоректного формування зведених і звітних показників центральної бази даних забезпечується структурними підрозділами за закріпленими напрямами роботи [11].

Реєстр належних до перерахування сум митних платежів та імпортних операцій, сплачених, ведеться окремо для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та фізичних осіб. Для забезпечення контролю розрахунків з держбюджетом Відділ митних платежів спільно із ДКСУ щомісяця, не пізніше 4 - го числа місяця, що настає за звітним, здійснює звірення сум митних та інших платежів, що підлягали перерахуванню і перераховані до держбюджету. Результати звірки оформлюються відповідним актом. До акта заносяться тільки підсумкові дані.

У разі виявлення розбіжностей між реєстром надходжень і повернень та звітами органу Казначейства про виконання державного бюджетів, щоденно проводиться відпрацювання не рознесених податків, зборів, єдиного внеску та усунення розбіжностей між таким реєстром і звітами органу Казначейства.

РОЗДІЛ 5. ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЧАСТИНА

5.1 Методика ведення обліку імпортних операцій на митниці

Досліджено функції обліку в системі управління зовнішньоекономічною діяльністю митниці, розроблено пропозиції щодо удосконалення методики та організації ведення бухгалтерського та податкового обліку даних операцій.

Основою для здійснення обліку є первинні доку-менти, які фіксують факти здійснення імпортних операцій. Усі питання, які необхідно вирішити при удосконаленні обліку неможливо розглядати без взаємозв'язку з удосконаленням докумен-тування. У роботі автором запропонована тематична класифікація зовніш-ньоторговельних документів (рис. 5.1.1)



Рис. 5.1.1 Класифікація документування імпортних операцій

облік митниця контроль імпортний

Відповідно до правил «ІНКОТЕРМС», ці первинні документи підтверджують постачання продукції та перехід ризиків по продукції та товарам від продавця до покупця, що є моментом визнання доходу у імпортера. Дослідження зарубіжного досвіду і вітчизняної практики дозволило уточнити склад витрат за елементами, які відносяться до первісної вартості товарів та обґрунтувати формування митної вартості імпортної продукції на умовах її поставки за правилами «ІНКОТЕРМС» (таблиця 5.1.1) представлена в додатку В.

Методика бухгалтерського обліку імпортних операцій та оподаткування, розроблена відповідна модель їх узгодження, обґрунтовані принципи її побудови, що адаптує вітчизняне законодавство до кращих світових норм і правил. Також, з цією метою запропоновано робочий план ра-хунків, у основу побудови якого покладено взаємозв'язок між базо-вими умовами постачання правилами ІНКОТЕРМС та моментом ви-знання доходу згідно з П(С)БО 15 «Дохід» та П(С)ОБ 21 «Вплив курсових різниць». Це дозволить:

деталізувати облік усього спектру імпортних операцій;

розширити коло користувачів отриманої в процесі обліку інформа-ції;

здійснювати контроль на усіх етапах просування ім-портної продукції та товарів;

формувати достовірну інформацію про доходи та витрати зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

Результати дослідження показали, що існуюча система бухгалтер-ського обліку імпортних операцій не в повній мірі задово-льняє інформаційні потреби управління. Адже бухгалтерський облік не надає повної оперативної інформації про хід виконання конкретної імпортної угоди, а тому неможливо досягти позитивних фінансових результатів. Для створення розвинутого інформаційного забезпечення та чіткого відображення повного циклу зовнішньоекономічних операції запропонована структурна схема комп'ютерної програми синтетичного й аналітичного обліку для відображення договірних зобов`язань та прав контрагентів, характеристики вимог до неї (табл.5.1.2) представлена в додатку Г.

5.2 Контроль імпортних операцій на митниці

Основне завдання валютного контролю за імпортними операціями - забезпечення повного і своєчасного надходження імпортного валютного виторгу, а також відповідність суми коштів в іноземній валюті, що переведені для сплати за імпортну продукцію, вартості фактично ввезених товарів.

Основним органом валютного регулювання та контролю є Національний банк України, який крім функцій прямого контролю також здійснює:

державну валютну політику, виходячи з принципів загальної економічної політики України;

разом із Кабінетом Міністрів України складає платіжний баланс України;

контроль за додержанням затвердженого Верховною Радою України ліміту зовнішнього державного боргу України;

визначення лімітів заборгованості в іноземній валюті уповноважених банків нерезидентам;

видачу в межах своєї компетенції обов'язкових для виконання нормативних актів щодо здійснення операцій на валютному ринку України;

накопичення, зберігання і використання резервів валютних цінностей для здійснення державної валютної політики;

видачу ліцензії на здійснення валютних операцій та прийняття рішення про їх скасування;

публікацію банківських звітів про власні операції та операції уповноважених банків тощо.

Обслуговування клієнтів банку, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю, здійснюється шляхом контролю за імпортними операціями та їх своєчасністю. До таких операцій належить: розрахунок по імпортних операціях.

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочки постачання, у випадку, коли така відстрочка перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, виставлення векселя на користь постачальника товару, який імпортується, або при застосуванні документарного акредитива з моменту здійснення банком платежу на користь нерезидента, вимагають отримання ліцензії [4, c. 166].

Відлік законодавчо встановленого терміну розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня здійснення вищевказаних операцій. При застосуванні розрахунків у формі документарного акредитива моментом здійснення платежу на користь нерезидента вважається дата списання коштів з рахунка банку. При цьому банк надає клієнту повідомлення про списання коштів з рахунку, в якому зазначається: назва нерезидента і банк нерезидента, номер договору і номер акредитива, валюта платежу і сума списаних коштів, а також дата списання коштів з рахунка банку.

Банк знімає імпортну операцію резидента з контролю після подання останнім акта (іншого документа), який свідчить про постачання нерезидентом продукції, виконання робіт, отримання послуг, які оплачені резидентом.

Порядок здійснення банками контролю за своєчасністю розрахунків по імпортних операціях клієнтів банку такий.

Для проведення імпортних операцій клієнтів банки при перерахуванні резидентом коштів на користь нерезидента або при надходженні від нерезидента до резидента вимагають від останнього (залежно від виду операції) копії:

договору з нерезидентом;

вантажної митної декларації (ВМД);

актів і інших документів;

інших документів, необхідних банку для здійснення контролю за своєчасністю розрахунків по імпортних операціях його клієнтів.

Банк реєструє операції своїх клієнтів у спеціально заведених з цією метою журналах. Якщо резидент - клієнт банку здійснює авансовий платіж (попередня оплата), то банк фіксує в журналі найменування імпортера, постачальника продукції, країну постачальника, суму перерахованих коштів і дату перерахування, дату і номер договору, інформацію про отримані за цим договором резидента ліцензії, дату постачання продукції і вартість поставленої продукції.

У разі імпортних послуг (робіт, прав інтелектуальної власності) банк фіксує в журналі найменування імпортера, експортера, країни контрагента-нерезидента, дату і номер договору, дату закінчення законодавчо встановлених термінів розрахунків, інформацію про отримання за цим договором ліцензії, суму коштів і дату їх перерахування і отримання. Дату підписання акта або іншого документа, який свідчить про виконання робіт (надання послуг і т.п.), а також суму коштів, вказану в цьому акті (або іншому документі).

Якщо резидент закриває рахунок в одному банку і переходить на обслуговування в інший банк, то банк, клієнтом якого був резидент, надає банку, в якому резидент відкриває рахунок (якщо резидент попередив про це банк), протягом трьох банківських днів від дня закриття рахунка всю інформацію, що є про незавершені імпортні операції цього резидента. У разі відсутності в банку інформації про той банк, в який резидент перейшов на обслуговування, банк надає інформацію про цей факт податковим органам [4, c.169].

5.3 Автоматизація обліку імпортних операцій на митниці

Автоматизація обліку імпортних операцій на митниці відбувається завдяки впровадженню сучасного інформаційно - технічного обладнання. Щодо автоматизації обліку на Київській митниці ДФС, то перш за все необхідно зазначити, що станом на 01.01.2017 р. інформаційно-технічне забезпечення митниці включає 3 сервери у будівлі митниці та 3 сервера на митних постах.

У митниці підтримується в робочому стані локальна обчислювальна мережа на основі структурованої кабельної системи на 71 робочих місць. Всі відділи митниці підключені до локальної мережі та можуть користуватися загальними базами даних і програмними комплексами згідно наданому доступу. Також треба зазначити дуже важливу систему інформаційно-технічної мережі, як система контролю витоку даних. Ця система контролю встановлена на 26 робочих станціях та серверах митниці. Вона захищає інформаційно-технічну мережу від витоків конфіденційної інформації.

Всі імпортні операції виконуються в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (далі - ЄАІС), яка забезпечує автоматизацію операцій, що здійснюються митними органами.

Ця система використовується для збирання, оброблення, створення, накопичення, аналізу, передавання та зберігання інформації у сфері митної справи шляхом об'єднання відповідних інформаційних ресурсів митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, а також інформаційних ресурсів центральних органів виконавчої влади, інформаційних ресурсів інших недержавних установ суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, митних та правоохоронних органів інших країн. Тобто, завдяки ЄАІС, автоматизація з обліку імпортних операцій відбувається на всіх етапах [6].

Дана система забезпечує наступні засади автоматизації з обліку імпортних операцій:

збирання та обробку інформації;

систематизацію та узагальнення отриманої інформації;

здійснення контролю імпортних операцій;

резервне копіювання інформації;

забезпечення захисту інформації на всіх етапах її обробки.

В ЄАІС присутня підсистема - автоматизована система митного оформлення (далі - АСМО). АСМО забезпечує автоматизоване одержання актуальних даних митної статистики.

Для взаємодії з автоматизованими інформаційними системами використовується спеціально програмне забезпечення. Таким програмним забезпеченням є программно - інформаційний комплекс «Інспектор». Дане програмне забезпечення постійно оновлюється.

Тобто, ЄАІС здійснює повний розрахунок всіх видів імпортних операцій, як при митному оформленні суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, так і при митному оформленні громадян.

Щодо автоматизації обліку імпортних операцій у суб'єктів ЗЕД, то вона базується на загальних тенденціях автоматизації обліку. Сучасне програмне забезпечення щодо автоматизації обліку діяльності підприємств розвивається за двома окремими напрямками: програми електронних таблиць або електронні бази даних (Excel, Access корпорації Microsoft, SQL, Quattro Pro фірми Borland (Inprise), SuperCalc фірми Computer Associates, Lotus корпорації Lotus Development Corp.) і безпосередньо бухгалтерські програми. До таких бухгалтерських програм можна віднести: «1С: Бухгалтерія», «Акцент», «Парус-Бухгалтерія», «Галактика» та деякі інші.

5.4 Порядок проведення внутрішнього та зовнішнього контролю за формуванням імпортних операцій на митниці

Контроль може бути залежно від рівня - зовнішній і внутрішній, залежно від суб'єктів контролю - контроль з боку органів виконавчої влади і з боку органів законодавчої влади, залежносто від часу проведення контролю - попередній, поточний і наступний, за обсягом контрольованих дій - камеральні, документальні й фактичні, залежно від періодичності проведення документальних перевірок - планові, позапланові.

Контроль імпортних операцій здійснюється за допомогою зовнішнього та внутрішнього контролю.

Внутрішній контроль поділяється на два види:

внутрішньосистемний;

внутрішньогосподарський.

Внутрішньосистемний контроль здійснються Державною фіскальною службою України, а внутрішньогосподарський - митними органами.

Щодо зовнішнього контролю, то його здійснює Прокуратура, Державна аудиторська служба України, Служба безпеки України, Державна казначейська служба України.

Щодо зовнішнього і внутрішнього контролю органів ДФС зображено на (рис. 5.4.1) в Додатку Д.

Зовнішній контроль органів ДФС проводиться разу три роки, а внутрішній згідно плану перевірок. Планові контрольні заходи проводяться з періодичністю не рідше одного разу на три роки.

Проведенню контрольного заходу має передувати підготовка, яка передбачає вивчення наявних у підрозділах митниці, що стосуються фінансово-господарської діяльності обліку імпортних операцій. Матеріали й пропозиції за конкретним напрямом фінансово - господарської діяльності такого об'єкта подаються контрольно-ревізійному підрозділу за його зверненням начальниками відповідних підрозділів митниці. На підставі таких документів контрольно - ревізійним підрозділом розробляється програма контрольного заходу.

Строк проведення контрольного заходу визначається з урахуванням обсягу роботи, яку потрібно виконати під час проведення контрольного заходу, але не може перевищувати 30 робочих днів.

Документування результатів контрольного заходу здійснюється з метою надання керівництву митного органу, наказом якого було призначене проведення контрольного заходу, і керівництву об'єкта контролю повної та достовірної інформації про результати проведення заходу.

Матеріали контрольного заходу складаються з робочих матеріалів, офіційної, додаткової та супровідної документації.

Робочі матеріали складаються за темою контрольного заходу, містять результати досліджень, проведених посадовою особою, що здійснює контрольний захід, і використовуються при складанні офіційної документації.

Після завершення контрольного заходу робочі матеріали знищуються членом комісії, який безпосередньо їх склав (у разі, якщо офіційний документ підписаний керівником об'єкта контролю без заперечень або зауважень), за винятком передбачених законодавством випадків, що регламентують необхідність їх зберігання

Нові підходи до організації контрольно - перевірної роботи дають змогу не застосовувати контроль до сумлінних платників, водночас для несумлінних такий контроль є невідворотним. Контрольно-перевірні заходи спрямовуються виключно на тих суб'єктів ЗЕД, які свідомо не сплачують або сплачують не в повному обсязі платежі до бюджету [9].

Митний постаудит на сьогоднішній день є новим напрямом діяльності митних органів, яка здійснюється після проведення митного контролю.

Головним завданням митного пост аудиту є встановлення повноти нарахування та сплати митних платежів шляхом перевірки облікових систем і звітності у субєктів ЗЕД, а також повноти відображення обсягів зовнішньоекономічної діяльності в документах митного оформлення [2].

Взагалі митний постаудит можна поділити на 4 етапи: