Митне оформлення креветок морожених тигрових, імпортованих на територію України

Нормативні документи, що регламентують порядок переміщення імпортованих креветок морожених через митний кордон України. Складання зовнішньоекономічного контракту. Підготовка документів для декларування та митного оформлення, нарахування митних платежів.

Рубрика Таможенная система
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 09.06.2013
Размер файла 148,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вищий навчальний заклад Укоопспілки

«ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ»

Кафедра експертиза та митної справи

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Митна справа» на тему:

«Митне оформлення креветок морожених тигрових, імпортованих на територію України»

Виконала: ст.V курсу, гр. ТЕМС - 51 м

Сметаніна М.О.

Керівник: Мартосенко М.Г.

Полтава 2012

Зміст

Вступ

1. Аналіз нормативних документів, що регламентують порядок переміщення креветок морожених, тигрових через митний кордон України

2. Складання зовнішньоекономічного контракту на поставку в Україну креветок морожених, тигрових

3. Акредитація суб'єкта ЗЕД в митних органах

4. Підготовка пакету документів для декларування та митного оформлення креветок морожених в режимі «ІМ - 40»

5. Нарахування митних платежів

6. Заповнення МД на креветки морожені,тигрові, які імпортуються на митну територію України з використанням програмного забезпечення

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Тенденції сучасного життя такі, що люди все частіше замислюються про своє здоров?я. Звичайно, що це відображається на культурі харчування. Якщо раніше традиції ситних сніданків була актуальна, то зараз українці обирають корисну і легку їжу. В зв'язку з цим стрімко виросла популярність морепродуктів, а саме нерибних водних об'єктів - креветок, які вважаються найбагатшими за вмістом білків, жирів, мікроелементів і інших корисних речовин та ще володіють такою бажаною для багатьох властивістю - низькою калорійністю.

Світовий океан ділиться з мешканцями суши не тільки рибою, але і безхребетними, які завжди вважались делікатесом. Це ракоподібні (краби, креветки, омари та лангусти), молюски (устриці, мідії), головоногі (кальмари, осміноги) та іглокожі (трепанги, морські їжі).

За даними дослідження проведеного компанією "ПроАгро" середньорічний рівень споживання риби і морепродуктів в Україні оцінюється на рівні 14 - 15 кг на душу населення, з яких 2,5 - 3,0 кг - консерви з риби і тих же морепродуктів (біля 80% - вітчизняних). В приморських регіонах, а також в Києві, Донецьку і інших крупних містах, рівень споживання перевищує 16 кг на душу населення в рік.

З всієї різноманітності продукції з водної «живності» найбільш споживаними є продукти з риби, які займають від 85 - 95% об'ємів продаж; найменше - з водоростей - близько 1% (за даними Держкомстат України). Ракоподібні за даними операторів займають близько 7 - 8% і це в основному креветки. Краби і омари займають десяті долі відсотка. Молюски (кальмар, мідії, рапани) - 5 - 6% національного споживання. В США у 2011 році об'єм споживання морепродуктів скоротився, оскільки середній американець споживав за рік близько 7,4 кг риби і морепродуктів, що на 1% менше, ніж в 2006 році.

В цілому американці спожили 2,226 мільярдів кг. морепродуктів в 2011 році. Креветки були найбільш популярним продуктом даного сектора, середній американець спожив 1,86 кг.. Сполучені Штати вважаються третім найбільшим споживачем риби і морепродуктів після Китаю і Японії. США імпортують близько 84% від загального об'єму морепродуктів в країни.

За інформацією Науково-технічного центру «Дальрибтехника» середнє споживання морепродуктів по Росії складає 13 кг на людину. У приморському краю цей показник досяг до серпня 2011 року вже 28 кг на людину. В Японії споживання морепродуктів складає 65 кг на людину в рік.

Німеччина споживання складає 16 кг на людину в рік, зростання останніми роками цього показника відбулося в результаті висновку на ринок продуктів готових до вживання.

Порівняльна інформація про рівень споживання морепродуктів у різних країнах за даними Державного комітету статистики України за 2011 рік зображено на рис. 1.

Рис.1. Рівень споживання морепродуктів у різних країнах за 2011 рік.

З діаграми бачимо, що Японія є лідером з споживання морепродуктів на душу населення за 2011 рік, наступними ідуть Норвегія, Германія, Україна, Росія та США. Сьогодні основним джерелом надходження морепродуктів в Україну є імпорт. При цьому до 75% імпорту займають товари групи ракоподібні, до основних видів яких відноситься омари, лангусти, краби, креветки, близько 15% - молюски, та 10% - інші водяні безхребетні (морські їжаки, трепани та медузи). В 2012 році споживання морепродуктів Україно збільшилось майже в 3 рази. Попит на морські делікатеси дедалі зростає, але нажаль не на продукцію вітчизняного виробника. Український ринок продовжує бути залежним від імпортної продукції. Тому я вважаю, що дослідження закордонних морепродуктів дуже актуальне в сучасному часі. Метою даної курсової роботи є митне оформлення креветок морожених які завозиться на митну територію України.

Об'єктом дослідження є креветки морожені. Предметом дослідження служить процес митного оформлення креветок морожених, які завозяться на митну територію України. Отже, для досягнення поставленої мети, необхідно виконати наступні завдання: - проаналізувати нормативну документацію,що регламентує порядок переміщення креветок морожених, які заводяться на митну територію України; - розглянути зовнішньоекономічний контракт, як основний документ та порядок акредитації суб'єктів ЗЕД; - ознайомитись з пакетом документів для митного оформлення креветок морожених, яка завозиться на митну територію України; - розглянути порядок нарахування митних платежів та митної вартості креветок морожених, яка завозиться на митну територію України; - засвоїти порядок заповнення ВМД.

1. Аналіз нормативних документів що регламентують порядок переміщення морожених креветок через митний кордон України

Для проведення аналізу нормативних документів, які потрібні для митного оформлення та нарахування митних платежів креветок морожених, скористаємось інформативно-аналітичною довідкою з програми MD Office. В програмі MD Office знаходимо Український класифікатор товарів ЗЕД (УКТЗЕД)[1]. Скориставшись наданою програмою та приміткою в ній знаходимо код товару (креветки морожені). (Додаток А) Креветки морожені це товар який відноситься до морепродуктів, тому перш за все потрібно обрати розділ до якого відноситься об'єкт магістерської роботи. Даний товар відноситься до 1 розділу «Живі тварини;продукти тваринного походження». Після цього необхідно визначити товарну групу до якої відноситься об'єкт. Креветки морожені відносяться до третьої групи «Риба, і ракоподібні молюски,та інші водяні безхребетні»

Оскільки, товар входить до класу ракоподібних,товарна позиція об єкту буде 0306 «Ракоподібні з панцирами або без панцирів, живі, свіжі, охолоджені, морожені, сушені, солоні або в розсолі; ракоподібні в панцирах, варені у воді або на парі, охолоджені або неохолоджені, морожені, сушені, солоні або в розсолі; борошно, порошок та гранули з ракоподібних, придатні для харчування»: Так як досліджувати в магістерській роботі я буду креветки морожені, товарна під категорія буде виглядати наступним чином: 0306 13 «Креветки морожені». З усього різновиду креветок об'єктом для проведення експертизи я обираю креветку, яка належить до роду Penaеus (Тигрова креветка),тому категорія досліджуваного об'єкту є - 50 00. Отже, код товару за УКТЗЕД має наступний вигляд: 0306 13 50 00. Після того як встановлено код товару, можемо переходити до пошуку нормативних документів потрібних для перетину кордону креветкам мороженим. Для цього нам знадобиться Довідка по товару (MD Office),в якій знайдемо перелік сертифікатів,митне, дозволів та інших нормативних документів що стосуються імпорту морського делікатесу. Отже для імпорту креветок необхідне проходження наступних видів контролю: - проходження радіологічного контролю; - наявність ветеринарного контролю; - проходження екологічного контролю; - санітарно-епідеміологічний контроль відбиток штампа «Санітарно- епідеміологічний контроль здійснено»; - екологічний контроль (відбиток штампа «Ввіз/вивіз» дозволено); - міжнародні ветеринарні (санітарні) сертифікати на харчові продукти за вимогою.

Відповідно до ПКМУ від 21.05.12 № 449 та ПКМУ від 21.05.12 № 449 креветки морожені підлягають екологічному та санітарно-епідеміологічному контролю. Виходячи з цього, санітарно-епідеміологічний контроль здійснюється у формі попереднього документального контролю, та контроль який здійснюється працівником митниці в зонах митного контролю на митній території України. Щодо екологічного контролю, то він також здійснюється працівником митниці в зоні митного контролю та в пунктах пропуску через митний кордон України [4]. Радіологічний контроль проводиться безпосередньо на кордоні посадовими особами Державної екологічної інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України. Підтвердженням проведення радіологічного контролю є наявність у товаросупровідних документах відмітки "Радіологічний контроль" або відмітки "Екологічний контроль" (див. лист ДМСУ №11/4-09-609-ЕП 16.01.2003)[2]. Що до ветеринарного контролю. Пропуск через митний кордон України вантажів, підконтрольних службі ветеринарної медицини, дозволяється тільки після проходження обов'язкового ветеринарного контролю.

Товар повинен супроводжуватися ветеринарним сертифікатом, який видається вповноваженими в країні експортера органами (з обов'язковим зазначенням конкретного одержувача товару).

Митний контроль і митне оформлення товару здійснюються після проведення ветеринарного контролю як у пункті пропуску, так і за місцем митного оформлення[3].

Ветеринарний контроль (Імпорт/Транзит). Пропуск через митний кордон України вантажів, підконтрольних службі ветеринарної медицини, дозволяється тільки після проходження обов'язкового ветеринарного контролю.

Товар також повинен супроводжуватися ветеринарним сертифікатом, який видається вповноваженими в країні експортера органами (з обов'язковим зазначенням конкретного одержувача товару).

Що ж стосується екологічного контролю. Він здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України попереднього документального контролю товарів, що підлягають екологічному та радіологічному контролю, та віднесені до компетенції органів охорони державного кордону. При ввезенні за межі території України товарів, зазначених у переліку та тих, що не включено до переліку,екологічний контроль здійснюється на митній території України [6] Якщо на товаросупровідних документах наявний відбиток штампа територіальних органів Державної екологічної інспекції «Ввіз/вивіз дозволено», це свідчить про проходження товару екологічного контролю. Працівник митниці перевіряє ТСД, та при наявності певних підозр щодо проходження контролю, має право запросити посадову особу митних органів для проведення повторного екологічного контролю. Санітарно-епідеміологічний контроль. Відбиток штампа органів Державної санітарно-епідеміологічної служби «Санітарно- епідеміологічний контроль здійснено», ставиться також на товаросупровідних або товаротранспортних накладних при імпорті харчових продуктів, що підлягають санітарно-епідеміологічному контролю [7]. При відсутності свідоцтва про наявність проходження ветеринарного контролю чи певних підозрах виниклих у працівника митних органів, контроль проводиться аналогічно попередньо описаним на зонах митного контролю [8]. Після завершення чого видається відповідний сертифікат. Після здійснення всіх видів контролю, посадові особи митниці проставляють печатки на ТСД про їх проходження. Також для переміщення товару через митний кордон України потрібне митне оформлення попередньої декларації з 01/01/2008 тип митної декларації - ТР ПД.

Умовою пропуску через митний кордон України товарів є подання суб'єктом підприємницької діяльності, на адресу якого ввозяться товари, митниці, у зоні якої він знаходиться, попередньої вантажної митної декларації та її електронної копії.

Креветки морожені входять до групи ризику, а це означає що працівникам митниці необхідно більш детально контролювати правильність визначення митної вартості.

Ознаки товарів «групи ризику» за митною вартістю при здійсненні митного оформлення у режимі «імпорт»:

- країна - відправник не являється країною походження товару;

- торгівельна країна не співпадає з країною відправлення товару;

- відсутні відомості щодо виробника та торгової марки товару;

- товар оформлюється за листами про погодження;

- товари, на які Державною митною службою надіслані довідкові ціни;

- товари елітних брендів;

- товари, які були у використанні;

- товари з характеристиками, які мають вплив на їх ціну (пошкодження, дефекти, комплектність);

- країна походження товару заявлена як «невідома» (графа 34 ВМД - «00»). Під час здійснення контролю для правильності та точності визначення митної вартості товарів, що є невід'ємною складовою митного оформлення, необхідно обов'язково дотримуватись правил та вимог вказаних у пункті другому «Порядок здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.08 N 339 (339-2008-п), зокрема, забезпечити порівняння рівня заявленої митної вартості з:

- рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;

- наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.

Всі ці документи регулюють переміщення креветок морожених через митний кордон України.

2. Складання зовнішньо - економічного контракту на поставку в Україну креветок морожених

Зовнішньоекономічна діяльність в усіх країнах являє собою одну з головніших напрямів. В Україні іноземні товари нажаль користуються більшим попитом ніж продукція вітчизняного виробника. І представники морських делікатесів не є винятком. Український ринок морепродуктів і надалі продовжує залишатися залежним від імпорту. Тому в цьому питанні розглянемо правильність та послідовність складання зовнішньоекономічного контракту, адже він являє собою оди із основних документів імпорту товарів.

Зовнішньоекономічний договір являє собою матеріально оформлену угоду двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності. Договір укладається відповідно до статі 1, Ч.6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів. Зовнішньоекономічний договір укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньо - економічного договору можуть бути зазначені в дорученні, статутних документах, договорах та інших документах на підставах, які не суперечать Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, уважаються діями цього іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності [5].

Договір може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.

Права та обов'язки сторін зовнішньо - економічної угоди визначаються матеріальним та процесуальним правом місця її укладання, якщо сторони не погодили інше, то це відображаються в умовах договору.

Згідно до наказу Міністерства економіки та з питань економічної інтеграції України № 201 від 06.09.2001 року було затверджено Положення «Про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)», відповідно до цього Положення договір повинен містити такі структурні елементи [15]:

1. Назва, номер договору (контракту), дата та місце його укладення.

2. Преамбула.

3. Предмет договору (контракту).

4. Кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг).

5. Базисні умови поставки товарів (здавання приймання виконаних робіт або послуг).

6. Ціна та загальна вартість договору (контракту).

7. Умови платежів.

8. Умови приймання здавання товару (робіт, послуг).

9. Упаковка та маркування.

10. Форс мажорні обставини.

11. Санкції та рекламації.

12. Врегулювання спорів у судовому порядку.

13. Місцезнаходження (місце проживання), поштові та платіжні реквізити сторін.

14. Підписи сторін, печатки.

3. Акредитація суб'єкта ЗЕД у митних органах

Будь-який господарюючий суб'єкт, перед тим як розпочати власну зовнішньоекономічну діяльність, повинен пройти обов'язкову акредитацію в органах Держмитслужби. Процедуру акредитації можна пройти як самостійно, так і за допомогою посередника (митного брокера). Відповідно до наказу №237 “Про затвердження Порядку ведення обліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності в митних органах”, суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, що має потребу здійснювати митне оформлення будь-яких вантажів, до моменту здійснення митного оформлення, повинен звернутися до митного органу, у зоні діяльності якого він перебуває (як правило, за місцем своєї державної реєстрації) і пройти акредитацію. Відсутність акредитації суб'єкта ЗЕД в митному органі є підставою для відмови у пропуску через митний кордон та митному оформленні вантажів. Процедура акредитації проводиться відділом статистики митного органу, який перевіряє заявлені в обліковій картці дані та вносить їх до електронної бази даних митної системи України. Суб'єкту ЗЕД, який проходить акредитацію, може бути відмовлено в прийнятті на облік, якщо до митного органу подано не повний комплект необхідних документів або вони містять недостовірні дані. Для того щоб встати на облік та отримати обліковий номера суб'єкта ЗЕД, особа яка здійснює ЗЕ операції з товарами заповнює картку обліку, форма якої наведена в додатку В(додаток В).

Для отримання облікового номеру суб'єкта ЗЕД, необхідно підготувати наступний пакет документів:

- два примірники картки обліку;

- електронну копію картки обліку;

- витяг з установчих документів, який підтверджує право проводити зовнішньоекономічну діяльність;

- довідку органів державної статистики про внесення особи до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України [18].

Розглянемо облікову картку суб'єкта ЗЕД корпорації «Нептун», яка містить наступні данні(додаток В): Повну назву підприємства: корпорація «Нептун» Код ЄДРПОУ: 23233265 Код КОАТУУ: 258963123698 Юридична адреса: м. Полтава, вул. Шевченка, б. 121а Поштова адреса: 36020, м. Полтава, вул. Шевченка, б. 121а Свідоцтво про державну реєстрацію (ким та коли видане): 3 365 145 258 456256, 06.09.01991р. видане Полтавською міською адміністрацією. Після цього зазначаються П.І.Б. особи уповноваженої в подальшому на роботу з митними органами, індивідуальний податковий номер з реєстру платників ПДВ, контактний телефон та підпис. Після перевірки пакету документів та заповненої облікової картки суб'єкта ЗЕД, працівник митниці ставить підпис та печать що свідчить про проведення реєстрації.

4. Підготовка пакету документів для митного оформлення креветок морожених в режимі «ІМ - 40»

При перетинання кордону України кожен товар повинні супроводжувати документи які несуть повну інформацію про його назву, країну походження, вартість та інше. Без наявності товаросупровідних документів або при недостатній їх кількості, працівники митної служби не мають право пропустити товар через кордон України. Тому, для того щоб об'єкт курсової роботи без перешкод переткнув кордон нашої держави, необхідно вивчити перелік ТСД правила та правила їх заповнення. В першу чергу необхідно ознайомитись з ТСД в цілому, як з документами для митного оформлення товару. Пакет документи для митного оформлення товару являє собою наявність транспортних, торгових та митних документів. Транспортні документи митного оформлення товарів, це ті документи відповідно до яких транспортний засіб на якому везеться товар, перетинає митний кордон України. Тобто документи регламентуючі перетинання кордону саме цим видом транспорту. Такими документами може бути наприклад, CMR, коносамент, залізнична накладна та інші. Торгові документи являють собою свого роду - результат проведення ЗЕ операції. Тобто, містять в собі детальну інформацію про Постачальника та покупця товару. Такими документами можуть бути контракт ЗЕД, рахунок - фактура. До митних документів належать безпосередньо ті документи які були видані або/і засвідченні працівником митного органу. Такими документами можуть слугувати ліцензії що видаються митними органами на здійснення діяльності митного перевізника, брокера. Документи контролю доставки митних декларацій і інших документів, призначені для переміщення товарів через кордон України транзитом. Також сюди відносяться сертифікати якості, відповідності та інші дозвільні документи. Ознайомившись з видами ТСД в цілому, переходимо до аналізу пакету документів які регламентують імпорт об'єкта моєї курсової роботи - Креветки морожені, тигрові. А саме: - зовнішньоекономічний контракт (додаток А); - облікова карта суб'єкта ЗЕД (додаток Б); - товаротранспортна накладна, коносамент(додаток В); - рахунок - фактури (додаток Г); - пакувальний лист (додаток Д); - санітарно - епідеміологічний сертифікат (додаток Е); - ветеринарний сертифікат (додаток Є); Кожен із вище перерахованих документів містить собі відомості про товар. Отже, в ЗЕ контракті зазначається назва товару, назва фірми постачальника, повну юридичну адресу, вартість товару, його кількість, вимого до якості та інше. Облікова карта суб'єкта ЗЕД містить в собі повну назву підприємства, код ЄДРПОУ,код КОАТУУ, юридичну адресу постачальника, поштову адресу та найголовніше - свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта ЗЕД. Ким та коли видано, що дає змогу при перевірці впевнитися чи насправді даний постачальник є суб'єктом ЗЄД. Товаротранспортна накладна. Містить відомості про товар та регламентує переміщення транспортного засобу на якому перевозиться товар. Рахунок фактури містить в собі не тільки номер розрахункового рахунку куди перераховуються кошти за товар та сума платежу, а і може являти собою супровідний документ. Пакувальний лист допомагає детально вивчити кількість та вагу нетто, брутто товару а і упаковку товару. В сертифікаті про походження, зазначається країна походження товару. Що є досить важливим, адже країна походження товару дещо впливає на нарахування митних платежів. Наявність сертифіката свідчить про проходження даного виду контролю. При наявності вище перерахованих документів для митного оформлення імпорту креветок морожених, товар потрапляє на Український ринок морепродуктів.

5. Нарахування митних платежів

Митне обкладення при ввезенні і вивозі товарів є одним з найголовніших завдань і цілей митної справи - адже саме шляхом застосування митного обкладення і вирішується фіскальна функція держави під час здійснення зовнішньоекономічних операцій. Визначення митної вартості, є як однією з умов митного обкладення і має важливе значення, оскільки саме в процесі визначення митної вартості встановлюється, у прямому розумінні цього слова, база для обчислення наступних митних платежів: мита, податку на додану вартість, акцизного збору. Саме тому в Митному Кодексі України норми, пов'язані з визначенням митної вартості, містяться в Розділі III «Митна вартість товарів та методи іі визначення» у двох главах: 8 «Загальні положення щодо митної вартості» і 9 «Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування». Нарахування мита на товари та інші предмети, що підлягають митному обкладенню, проводиться на базі митної вартості, заявленої декларантом або визначеної митними органами на момент перетину товарами митного кордону України. Таким чином, нарахування митних платежів повинно без винятків відбуватися згідно зі статтею 57 - 64 Митного кодексу України. Отже, Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно, визначення митної вартості - це сукупність дій щодо встановлення саме кількісного значення вартості імпортованого товару з метою митного обкладення. Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Митного Кодексу України. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави IX Митного Кодексу України. Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України у митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту, здійснюється згідно з положеннями статей 65 - 66 Митного Кодексу України. Після визначення митної вартості товару, відбувається декларування митної вартості. В свою чергу, декларування митної вартості - це сукупність дій щодо заявлена декларантом митному органу вже визначеної митної вартості імпортованого товару. Розмір ставок мита розраховується виходячи з потреб національної економіки. Зазвичай низькі ставки ввізного мита встановлюються на сировину, в якій є потреба для вітчизняних виробників, середні на напівфабрикати та високі на готову продукцію яка в достатній кількості виробляється в країні. Якщо необхідно обмежити експорт товару попит на який є на внутрішньому ринку, зазвичай вводять вивізне мито. Для захисту внутрішнього ринку можуть запроваджувати й інші види мита - сезонні та особливі. Тобто ставка мита регулює стан товарів на внутрішньому ринку країни. Ознайомившись із загальними поняттями щодо митної вартості та її нарахування, перейдемо до розгляду ситуації з імпорту об'єкта курсової роботи - креветок морожених, тигрових. Згідно з контрактом за № 56 від 06 вересня 2012 року, в Україну з Норвегії відбувається імпорт креветок морожених, тигрових. Даний контракт укладений між Українською корпорацією «Нептун» та Норвежскою фірмою поставки креветок Stella Polaris AS (додаток Б). Отже, проводиться ЗЕ операція з імпорту товару в Україну. Для визначення митної вартості товару, необхідно визначити його фактурну вартість. Кількість ввізного товару складає - 10 тонн або 10000 кг. Креветки імпортуються в картонових ящиках, розфасованими в поліетиленові пакети вагою по - 5 кг. Ціна за кілограм товару складає - 15 евро (159 грн.). Сума контракту складає - 15000 евро. Поставка креветок буде здійснюватись морехідним транспортом, з базисними умовами поставки DAT - Україна. Для розрахунку фактурної вартості товару необхідна його кількість та ціна. Фактурна вартість товару: 10000 * 159 = 1590000 грн. Для визначення митної ставки креветок морожених, імпортованих в Україну з Норвегії, скористаємось інформаційно - аналітичною довідкою, отриманою за допомогою програмного забезпечення MD Office. Проаналізувавши довідку по товару, відповідно до УКТЗЕД даний товар (креветки морожені, тигрові) при ввезені має пільгову ставку мита у розмірі 0%. Податок на додану вартість у кількості 20 % нараховуємо на суму митної вартості та ввізного мита:

Таблиця 1.1 Нарахування митних платежів на креветки морожені, тигрові, які імпортуються на митну територію України

Вид

Основа нарахування

Ставка

Сума

СП

020

160050 грн.

0

0

16

028

160050 грн.

20 %

32010

01

Проаналізувавши процес нарахування мита на імпортний товар (креветки морожені, тигрові) можемо зробити такий висновок, що робота працівників митниці потребує великого об'єму знань з різних напрямків діяльності, починаючи з основ товарознавства та закінчуючи зовнішньоекономічною діяльністю. Також, необхідно бути досить уважним при роботі с нарахуванням митної вартості товарів, адже найменша помилка може суттєво змінити розмір сплачуваного мита. Отже, нарахована сума митної вартості при імпорті креветок морожених, тигрових складає - 160050 грн.

6. Заповнення МД на креветки морожені, тигрові, які імпортуються на митну територію України з використанням програмного забезпечення

Одним із головних документів при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності є митна декларація (МД). Жодна ЗЕ операція не може бути проведена без наявності митної декларації. МД є основним документом для декларування вантажів, після оформлення якої проводиться процес розмитнення товарів. Митна декларація - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу податків, зборів та інших платежів; на паперовому носії або як електронний документ (електронна МД), і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування та сплати податків, зборів та інших платежів [1]. Заповнення (декларування) проводить власник товару або підприємство, уповноважене власником. Декларантом заповнюється всі графи МД в залежності від встановленого митного режиму, окрім 7,51, С, D. Ці графи заповнюються працівником митних органів. Оскільки заповнення МД є обов'язковим, задекларуємо об'єкт курсової роботи, імпортований товар - креветки морожені, тигрові. Почнемо з блоку А. У блоці А зазначається митний орган відправлення,експорту та призначення товару. Графа 1. «Декларація». Зазначається тип декларації, в даному випадку: ІМ - 40. Графа 2. «Відправник,експортер»: Норвежская компания Stella Polaris AS, Норвегия, с. Oslo, Sjоgata 39. Графа 3. «Форми». Графа 4. «Відвантажувальні специфікації». Графа 5. «Всього товарів»: у графі зазначається загальна кількість найменувань. В даному випадку 1 найменування. Графа 6. «Всього місць». Графа 7. «Довідковий номер»: 10. Графа 8. «Одержувач», у цій графі зазначається відомості про одержувача товару: Корпорация «Нептун», г. Полтава, ул. Шевченка, д. 121а. Графа 9. «Особа відповідальна за фінансове врегулювання». Зазначаються відомості про одержувача, оскільки він є особою відповідальною за фінансове врегулювання. Графа 10. «Країна першого призначення». Графа 11. «Торгівельна країна, країна виробник». В цій графі ставиться код країни виробника, відповідно до загальнодержавного Класифікатора країн світу. Вданому випадку - Норвегія. Графа 12. «Відомості про вартість товару»: 160050 грн. Графа 13. «ЄСП». Графа 14. «Декларант, представник». Зазначаються відомості щодо декларанта товару: «Zaletaev», 36014, м. Полтава, вул. Зигіна, 21, кв.15. Графа 15. «Країна відправлення, експортеру». В даній графі зазначаються цифровий код країни, з якої товар був відправлений в Україну, згідно з класифікатором країн світу: Норвегія - NO. Графа 16. «Країна походження . Графа 17. «Країна призначення». Аналогічно попередньому. Графа 18. «Ідентифікація і країна реєстрація транспортного засобу при відправленні, прибутті»: морський транспорт, аналогічно графі 21. Графа 20. «Умови поставки»: умови поставки відповідно до Класифікатора умов поставки - DAT Україна. Графа 22. «Валюта та загальна сума за рахунок»: у лівому підрозділі графи наводиться наводиться валюта згідно з загальнодержавним Класифікатором валют: EUR. У правому підрозділі графи вказується загальна фактурна вартість у валюті України - 1590000 грн. Графа 23. «Курс валюти»: станом на 25.11.2012року - 10,67. Графа 24. «Характер угоди». В даній графі вказується код характеру угоди 10 „Переміщення товару з розрахунками у валюті України”, та згідно класифікатором характерів угод розрахунок здійснюється у Евро(84). Графа 25. «Вид транспорту на кордоні» в даній графі позначається код транспортного засобу згідно з Класифікатора видів транспорту: морське судно - 10. Графа 27. «Місце розвантаження, навантаження». МП Іллічівськ. Графа 28. «Фінансові та банківські відомості», зазначаються фінансові та банківські відомості про особу, що зазначена у графі 9. Графа 29. «Митний орган виїзду, в'їзду», у графі вказується назва митного органу, в зоні діяльності розташовано пункт пропуску на митному кордоні, у правому верхньому куті - його код згідно з Класифікатора митних органів України - Іллічівська митниця.

Графа 31. «Вантажні місця та опис товару»: Креветки морожені, тигрові. Роду Penaеus. Графа 32. «Товар №»: у графі ставиться порядковий номер товару, який декларується в 31 Графі. Графа 33. «Код товару». Код товару згідно УКТЗЕД - 0306 13 50 00. Графа 34. «Код країни походження»: NO. Графа 35. «Вага брутто (кг)»: 10 тон. Графа 36. «Преференція»: 000/000/000. Графа 37. «Процедура»: в цій графі зазначаються код процедури переміщення товарів відповідно до встановленого митного режиму згідно з Класифікатором процедур переміщення товарів через митний кордон України. Графи 38. «Вага нетто (кг)»: 9,8 тон. Графа 40. «Загальна декларація, попередній документ»: заповнюється, якщо теперішньому митному режиму передував інший митний режим, або подавалась попередня, періодична чи загальна декларація, або декларація оформлялась замість анульованої. Графа 42. «Ціна товару». Наводиться фактурна вартість товару у валюті України за курсом, установленим Національним банком України на день прийняття ВМД до оформлення.Ціна товару складає: 1590000 грн. Графа 44. «Додаткова інформація, подані документи, сертифікати і дозволи». В цій графі вказується реквізити кожного документа. Зазначення кожного документа позначається з нового рядка. МД у режимі «ІМ - 40» , накладна коносамент,рахунок фактура, сертифікат про походження товару СТ - 1. Графа 45. «Митна вартість»: 160050 грн. Графа 46. «Статистична вартість»: в графі вказується митна вартість у тисячах гривень, що округляється за загальними правилами округлення: 160,05 грн. Графа. 47. «Нарахування платежів»: дана графа є надзвичайно важливою, оскільки саме в ній проводиться нарахування митних платежів. Графа 53. «Митний орган і країна призначення». Порядок заповнення графи встановлюється Державною митною службою України в залежності від митного режиму. Графа 54. «Місце заповнення». У графі вказується місце та дата заповнення декларації; прізвище та ініціали особи яка декларує товар її посада та підпис. Контактний номер телефону та номер посвідчення особи декларанта. В даному випадку: Коваля 3а, м. Полтава. Отже, проаналізувавши порядок заповнення МД можна зробити висновок, що МД є одним із основних документів при переміщенні товарів через кордон України. Заповнення МД потребує уважного ставлення до самого процесу складання декларації. Цей документ містить всі потрібні відомості про товар, які можуть стати в нагоді при проведенні експертизи.

Висновок

креветка імпортований митний

Зовнішньоекономічна діяльність є однією із основних складових напрямів діяльності держави. Український ринок товарів нажаль все більше стає залежним від імпорту. Закордонні товари майже захопили ринок нашої держави. Група продовольчих товарів, а саме морепродукти, не є винятком. Українські споживачі віддають перевагу іноземним морепродуктам, хоча наша держава красується на березі Чорного моря, яке також багате морськими делікатесами. Але в цій ситуації відіграє велику роль асортимент та розміри морських ласощів. Наприклад, об'єктом моєї курсової роботи є - креветки морожені, тигрові. Тигрові креветки відомі своїм велетенським розміром що і привертає увагу споживача. Та нажаль купуючи такий імпортний продукт ми забуваємо про найголовніше - корисність для здоров'я людини. Чи корисні ці закордонні морські делікатеси, чи містять вони наявність споживчих речовин притаманну звичайним креветкам?Я вважаю, що це лише питання часу… Тож, оскільки на сьогоднішній момент торгівля між країнами світу на досить високому рівні, робота Митних органів є невід'ємною частиною в діяльності України. Державна митна служба України, також робить досить вагомий внесок в казну нашої країни. Тому робота митниці повинна виконуватись чітко та якісно. В цьому їй дуже допомагає наявність програмного забезпечення такого як MD office. Отже, проаналізувавши складання пакету документів для імпорту об'єкту курсової роботи - креветок морожених, тигрових, можна зробити наступний висновок, що кожен із вище перерахованих документів є невід'ємним при імпорті морепродуктів, та без наявності будь якого з документів, не буде проведена жодна ЗЕ операція по перетину імпортних морепродуктів на ринок України.

Список використаних джерел

1. Митний кодекс України станом від 13.03.2012 № 4495-VI.

2. ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань обкладення ввізним митом товарів та інших предметів, що ввозяться на митну територію України», від 13.03.2012р.

3. Лист від 18.03.2002 р. № 11/4 ? 09 ? 2415 ? ЕП 441 «Про радіологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон України» за станом 18 березня 2002 р. /Державна митна служба України. - Офіц. вид. - К. 2002. - 2 с.

4. Постанова КМУ від 21.05.12 № 449 «Про внесення змін до Порядку попереднього документального контролю в пунктах пропуску через державний кордон України» за станом на 21 травня 2012 р. / Верховна Рада України.- Офіц. вид. -К.: Парлам. Вид-во, 2012.- 3 с.-(Бібліотека офіційних видань).

5. Наказ від 10. 05.2012 р. № 733 «Прядок застосування штампів для засвідчення результатів здійснення державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища радіологічного та екологічного контролю транспортних засобів і вантажів» за станом на 10 травня 2012 р. Міністерство екології та природних ресурсів України. -Офіц.вид.- К. 2012.-3 с.

6. Наказ від 27. 03. 2009 р. № 265/211/191/210/14/147/326 «Про затвердження Переліку товарів, які підлягають обов'язковому санітарному,ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей у пунктах пропуску через державний кордон» за станом на 27 березня 2009 р. / Міністерство екології та природних ресурсів України. Офіц. вид. К. 2009.10 с.

7. Постанова держсанепідслужби від 26.12.2008 р. № 25 «Про оптимізацію державного санітарного епідеміологічного нагляду щодо суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за кодами УКТЗЕД» за станом на 26 грудня 2008 р. /Державна санітарно епідеміологічна служба. Офіц. вид. К.: Вид- во, 2012. 1 с. (Бібліотека офіційних видань).

8. Наказ Міністерства фінансів України № 64 від 30. 05. 2012 р. «Про встановлення порядку обліку осіб, які здійснюють операції з товарами» за станом на 16 серпня 2012 р.. Офіц. вид. К:. Вид- во, 2012. 10 с.

9. Інструкція про порядок заповнення вантажної митної декларації (у редакції наказу Держмитслужби України від 18 квітня 2002 р. № 207).

10. Ємченко І.В. Митна справа. Навчальний посібник для студентів кооперативних вищих навчальних закладів. - К.: НМЦ «Укоопосвіта», 2001. - 472с.

11. Основи митного регулювання / За ред. Рибчука О.М. - Харків: Вища школа, 2002. - 565с.

12. Науменко В. Практика митного оформлення товарів: Довідк. посіб. - К., 2003.

13. Основи митної справи: Навч. посіб. / За ред. П.В. Пашка. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2002. - 318с.

14. Закони, постанови, накази КМУ [Електронний ресурс]. - Режим доступу до журн.: http://www.Zakon.rada.gov.ua

15. Закони, постанови, накази КМУ щодо митних органів України [Електронний ресурс]. - Режим доступу до журн.: http://www.customs.gov.ua

16. Податковий кодекс України від 19.11.2012.

17. Український класифікатор товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД).

18. Наказ Міністерства фінансів України № 64 від 30. 05. 2012 р. «Про встановлення порядку обліку осіб, які здійснюють операції з товарами» за станом на 16 серпня 2012 р.. Офіц. вид. К:. Вид во, 2012. 10 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.