Поняття та специфіка міжнародного митного права

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

міжнародний митний право норма

Вступ

1. Теоретико-правові особливості міжнародного митного права

1.1 Поняття міжнародного митного права: зміст, особливості та методи

1.2 Загальна характеристика джерел міжнародного митного права

1.3 Принципи міжнародного митного права: зміст, види та нормативно-правове закріплення

2. Місце міжнародного митного права в системі права

2.1 Концепції міжнародного митного права

2.2 Співвідношення та порівняння міжнародного митного права з адміністративним правом

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Важливим завданням міжнародного митного права є формування правових основ забезпечення економічної безпеки держав, побудова міжнародних економічних відносин на справедливій, рівноправній та демократичній основі, встановлення нового міжнародного економічного порядку.

Загальнополітична концепція економічної безпеки країн та України ґрунтується на принципах Статуту ООН і можлива лише за умов беззастережного обов'язкового додержання норм міжнародного права для всіх держав. Забезпечення такого правопорядку передбачає примат права в політиці, пріоритет міжнародних обов'язків над внутрішнім управлінням, універсальну забезпеченість загальновизнаних міжнародноправових принципів та норм.

Міжнародне економічне співробітництво, насамперед між державами, обумовлює необхідність співпраці й у сфері організації та здійснення митної справи. Цей напрям співробітництва спрямований на вирішення системи економічних, організаційних, правових та інших питань, які забезпечують сприятливі умови для розвитку та захисту економічних інтересів відповідних держав, захисту прав суб'єктів підприємницької діяльності та громадян. Кожна держава здійснює свою митну політику як систему принципів та напрямів її діяльності у сфері забезпечення своїх економічних інтересів та безпеки за допомогою митно-тарифних та нетарифних заходів регулювання, передусім зовнішньої торгівлі.

Регулювання відносин між державами з митних та пов'язаних з ними інших питань міжнародного економічного співробітництва покладено на таку підгалузь міжнародного економічного права, як міжнародне митне право.

Основна мета даної курсової роботи полягає у вивченні особливостей та місця міжнародного митного права в системі права; опанувати систему зовнішньоекономічних відносин, основні складові міжнародних відносин на світовому, регіональному та національному рівнях; здобути знання про митні відносини, міжнародні правила

Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов'язаних завдань: вивчити теоретико-правові особливості міжнародного митного права; визначити місце міжнародного митного права в системі права; розглянути міжнародне та національне співробітництво в галузі митної справи.

Предметом дослідження є система норм та принципів міжнародного економічного права, організаційні та економічні механізми застосування митних інструментів регулювання зовнішньої торгівлі в період розвитку інтеграційних процесів.

В якості об'єкта курсового дослідження виступає міжнародне митне право, його особливості та місце в системі права.

Методи дослідження. При написанні курсової роботи використано методи теоретичного узагальнення, порівняння (при аналізі концепцій міжнародного митного права), систематизації (узагальнення джерел міжнародного митного права), статистичні методи аналізу (для дослідження міжнародного та національного співробітництва).

1. Теоретико-правові особливості міжнародного митного права

1.1 Поняття міжнародного митного права: зміст, особливості та методи

Розвиток міжнародних економічних відносин у сучасному світі, створення на місці колишніх колоній молодих суверенних держав призвели до об'єктивної необхідності захисту економіки цих держав. Такий захист економічної основи розвиваються держав здійснюється шляхом зміцнення ролі їх митних установ та вдосконалення системи міжнародного співробітництва цих держав у галузі митної справи.

Постійне переміщення громадян, вантажів, цінностей через митні кордони держав вимагає не лише застосування національного законодавства, а й міжнародного права, зокрема міжнародного економічного права, яке регулює відповідні відносини між державами. На сьогодні уже склалася система норм і принципів міжнародного права, які регулюють відносини між державами в процесі їх співробітництва у митних питаннях. У них беруть активну участь і міжнародні організації, наприклад митні союзи, Всесвітня митна організація (раніше називалася Радою митного співробітництва) та ін. Зазначені норми і принципи, закріплені у відповідних міжнародних договорах, а також у спеціальних угодах з митних питань та в інших джерелах, становлять зміст міжнародного митного права.

Процес міжнародно - правової регламентації митної сфери привів до формування митного права, яке є частиною міжнародного публічного права і являє собою "особливу систему норм міжнародного права, що регулюють відносини, які виникають у ході співпраці держав і інших суб'єктів міжнародного права щодо митних та інших, пов'язаних з перетином митних кордонів держав, питань міжнародних економічних, торговельних, транспортних зв'язків та туризму" . Дотримання цих норм, як і всіх норм міжнародного права, забезпечується самими державами, а також діяльністю ряду міжнародних організацій з митних та економічних питань. Розвиток регулювання міжнародних економічних відносин відбувається у відповідності до загальновизнаних цілей та принципів міжнародного права.

На думку Г.К. Борисова, головним завданням міжнародного митного права, зміст яких випливає з цілей і принципів уставу ООН (таких як розвиток дружніх відносин між націями на основі рівноправності та права на самовизначення народів, міжнародної співпраці у вирішенні глобальних міжнародних проблем, поваги до прав і свобод людини) та на загальноприйнятих принципів міжнародного права є: "забезпечення міжнародної економічної безпеки та неухильне дотримання невід'ємного права держав вибирати свою економічну митну систему"; свобода міждержавного спілкування від свавілля та незаконних ембарго, бойкоту, торговельних, митних, кредитних та технологічних блокад; забезпечення використання міжнародних відносин в цілях усунення експлуатації менш розвинутих в економічному відношенні країни більш розвинутими, недопущення політичного тиску, усунення неправомірних економічних відносин; сприяння перебудові міжнародних економічних відносин на засадах поваги до державного та економічного суверенітету, рівноправ'я та взаємної вигоди, створення сприятливих умов для розвитку співпраці між державами в області митних зв'язків та взаємодопомоги.

Таким чином, під міжнародним митним правом слід розуміти підгалузь міжнародного економічного права, яка включає в себе систему норм і принципів, що регулюють відносини між державами з митних та пов'язаних з ними інших питань міжнародного економічного співробітництва.

Система міжнародного митного права розглядається в данній роботі як галузі загального міжнародного публічного права. Оскільки міжнародне митне право знаходиться на стадіїї становлення, то виділити його систему буде важко. До загальної части умовно можно віднести предмет міжнародного митного права, взаємозв'язок з іншими галузями права, аналіз цілей та принципів міжнародного митного права та суб'єкти. До особливої частини можливо віднести аналіз правових основ регулювання митних режимів в ссфері міжнародної торгівлі, міжнародне промислового співробітництва, міжнародний турзм, міжнародне транспортне перевезення тощо.

Складовими частинами міжнародного митного правовідносини є: а) суб'єкти правовідносин, б) права суб'єктів правовідносин, в) обов'язки суб'єктів правовідносин; г) об'єкт правовідносини, тобто те, з приводу чого сторони уклали міжнародну угоду. Субєктами міжнародного митного права виступають суверенні держави. Як суб'єкти права, держави наділені міжнародними правами та несуть півну відповідальність, які реалізуються в рамках та на основі норм та принципів міжнародного права .

В основі правового регулювання міжнародних економічних відносин лежать норми і принципи міжнародного публічного, міжнародного економічного, міжнародного торговельного та міжнародного приватного права. Норми і принципи міжнародного митного права охоплюють в основному всю сукупність форм і методів правового регулювання міжнародних економічних відносин держав у сучасній загальної системі міжнародних відносин. Отже, міжнародне митне право є нормативною підсистемою міжнародної системи. Воно має свій предмет регулювання, відмінний від предмета регулювання внутрішньодержавного права.

Міжнародне митне право не регулює внутрішні відносини в державах, хоча в багатьох випадках робить на них певний вплив через національне право держави. Це дія направлена головним чином на вдосконалення форм і методів підсистеми економічного співробітництва держав у міжнародній системі при повазі економічного суверенітету держав.

1.2 Загальна характеристика джерел міжнародного митного права

Як уже зазначалося, норми і принципи будь-якої галузі, підгалузі міжнародного права та їх інститутів знаходять своє юридичне вираження і закріплення у відповідних формах (міжнародних договорах, актах міжнародних організацій, судових і арбітражних прецедентах, міжнародних звичаях тощо). Для всіх галузей міжнародного права, як і для міжнародного права в цілому, одним із найважливіших джерел є міжнародний договір. Не є винятком у цьому і міжнародне митне право.

Джерела міжнародного права єдині за своєю природою: в їхній основі лежить угода суб'єктів митних правовідносин. Слід зазначити, що джерелами міжнародного митного права можуть бути і процедури або методи розробки міжнародних норм.

Мабуть, необхідно провести чітке розмежування між цими процедурами, цими методами розробки та змістом документа, який може з'явитися в результаті їх використання. Тому в договірній сфері важливо розмежувати процедуру розробки договору і зафіксоване в документі завершальну угоду, в якому можуть міститися правові норми, тобто права та обов'язки, якими наділяються і які беруть на себе держави, які беруть участь у його розробці, а в контексті односторонніх актів держав у цілому - заяву як процедуру створення правових норм та його зміст. Основним джерелом зобов'язань у міжнародному митному праві є правові акти, тобто вже реалізовані акти, бо вони породжують наслідки міжнародних митних відносин.У ст. 38 Статуту Міжнародного Суду, в якій лише викладаються, але не обмежуються основні формальні джерела міжнародного права (договори і міжнародний звичай), другорядні (загальні принципи права) та допоміжні (теорія і судова практика), фігурує ще одне джерело - принцип "ex aequo et bono ", якщо сторони розглянутого в Суді суперечки з цим згодні .

Часто використовуються ще два джерела: односторонні акти і резолюції міжнародних організацій. Звідси юридичними джерелами міжнародного митного права є: основні принципи сучасного міжнародного митного права, міжнародний звичай, міжнародний договір, внутрішнє законодавство держав (суб'єктів права), односторонні заяви держав, прецеденти міжнародних відносин, прецедентне право Комісії Організації Об'єднаних Націй по праву міжнародної торгівлі, що діє практика в області міжнародних митних відносин, рішення міжнародних організацій з питань митного партнерства та співробітництва. Отже, форма, в якій виражено правило, що повідомляє йому якість правової норми, називається джерелом права в юридичному сенсі.

Юридичними джерелами міжнародного митного права є: міжнародний договір, як загальний, так і зі спеціальних питань міжнародних митних відносин; міжнародний звичай, визнаний державами в якості правової норми; загальні принципи сучасного міжнародного права, внутрішній закон, прецеденти міжнародних відносин, діюча практика в галузі міжнародних митних відносин; рішення міжнародних організацій з питань міжнародного митного співробітництва та взаємодопомоги держав. В якості допоміжного джерела можуть бути використані рішення міжнародних судів і арбітражів, а також офіційні доктрини найбільш кваліфікованих фахівців з публічного права різних націй.

Міжнародний звичай - це сформоване в міжнародній практиці правило поведінки, за яким суб'єкти міжнародного митного права визнають юридично обов'язковий характер. Звичайні норми міжнародного митного права формуються у практиці міжнародних відносин в результаті повторюваних дій держав, у силу чого виникає правило, якому вони зазвичай йдуть. Але це правило - ще не норма міжнародного митного права, а просто звичай. Джерелом міжнародного митного права є не всякий звичай, а той, який визнаний усіма або більшістю держав як обов'язкового правила, що виражає загальну практику держав.

Міжнародний договір - означає міжнародну угоду, укладену між державами в письмовій формі і регульовану міжнародним правом, незалежно від того, чи викладена така угода в одному документі, двох чи кількох зв'язаних між собою документах, а також незалежно від її конкретного найменування.

Національне право різних держав за допомогою їх внутрішньої і зовнішньої, у тому числі і митної, політики мають величезний вплив на формування норм і принципів міжнародного митного права.

Також, національне право різних держав за допомогою їх внутрішньої і зовнішньої, у тому числі і митної, політики мають величезний вплив на формування норм і принципів міжнародного митного права.

Прецедент, як джерело міжнародного митного права, є юридична форма вирішення спірних питань міжнародного спілкування будь-якими правомірними способами і засобами. В даний час у практиці держав посилюється тенденція до вирішення спірних питань міжнародних відносин шляхом переговорів і висновків міжнародних договорів та угод. Договірна практика може служити прецедентом і тому має важливе значення для розвитку сучасного міжнародного митного права.

1.3 Принципи міжнародного митного права: зміст, види та нормативно-правове закріплення

Головна мета міжнародного митного права - забезпечення економічної безпеки і охорона суверенітету держав.

Міжнародні економічні відносини, в тому числі й митні, повинні здійснюватися у суворій відповідності до загальновизнаних принципів сучасного міжнародного права і специфічними принципами міжнародного митного права: повага національної незалежності і суверенітету; невтручання у внутрішні справи, а незастосування сили або загрози силою; повну рівноправність; повагу національних інтересів і права кожного народу розпоряджатися своєю долею; взаємна вигода, недискримінація, найбільше сприяння .

Галузеві принципи, з урахуванням специфіки предмета правового регулювання даної галузі розвивають і конкретизують основні принципи сучасного та міжнародного публічного права, що лежать в основі цієї галузі.

Цими специфічними галузевими принципами, які регулюють галузь міжнародного митного співробітництва держав, що склалися в ході практичного здійснення їх міжнародних економічних та митних зв'язків, є:

* принцип сприяння становленню нового економічного порядку, заснованого на справжньої справедливості, суверенній рівності національних економік, взаємозалежності, спільності інтересів, взаємної і рівної вигоди в митну співпрацю між усіма державами незалежно від їх економічних і соціальних систем;

* принцип заборони прямих або непрямих дій, що мають на меті перешкоджати здійсненню економічного суверенітету держав;

* принцип забезпечення постійного і все зростаючого розширення та лібералізації міжнародної торгівлі, що грунтується на універсальному застосуванні режиму найбільшого сприяння;

* принцип рівноправного використання державами переваг міжнародного поділу праці, сприяє розвитку широкого різнобічного торгового обміну товарними масами з дотриманням рівноправності всіх форм власності на основі використання вигод від історично сформованих форм інтернаціоналізації господарського життя;

* принцип сприяння економічному зростанню країн, що розвиваються і подолання наявного економічного розриву між промислово розвиненими і країнами, що розвиваються з метою зміцнення економічного суверенітету країн, що розвиваються;

* принцип вдосконалення організаційного механізму міжнародного митного співробітництва в рамках організацій, конференцій універсального, континентального, регіонального і субрегіонального масштабу як засобу зміцнення миру, підвищення рівня добробуту народів та їх економічного суверенітету;

Принципи міжнародного митного права як найважливіші і найбільш загальні правила поведінки учасників міжнародного спілкування надають певний вплив на створення міжнародних митних норм, які є найбільш конкретними правилами поведінки держав у сфері міжнародних митних відносин. У Конвенції ООН про міжнародні змішані перевезеня вантажів 1980р., Міжнародній конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур 1973 р., формуються основні норми та принципи.

Той чи інший принцип сприяє становленню більш конкретних правил поведінки. Ці загальні і більш конкретні, специфічні правила, розвиваючі і деталізують принципи міжнародних митних відносин держав, і становлять систему норм міжнародного митного права.

Однак з цього питання у спеціальній літературі мають місце й інші точки зору. Так, наприклад, професор А.Н. Талалаєв вважає, що основні принципи не можуть бути джерелами міжнародного права, "бо це самі його норми" .

Міжнародні економічні відносини, включаючи і міжнародні митні відносини, служать втіленню в життя основних цілей і принципів Статуту ООН, таких як розвиток дружніх відносин між націями на основі поваги принципу рівноправності і самовизначення народів; здійснення міжнародного співробітництва у вирішенні міжнародних проблем економічного, соціального, культурного та гуманітарного характеру й у заохоченні і розвитку поваги до прав людини і основних свобод для всіх, незалежно від раси, статі, мови і релігії.

2. Місце міжнародного митного права в системі права

2.1 Концепції міжнародного митного права

Міжнародне митне право можна визначити як узагальнені правила та зобов'язання держав світового співтовариства, норми і принципи з регулювання відносин в організації митного контролю за переміщенням через їх митні кордони предметів, товарів, фізичних осіб, послуг і капіталів; по встановленню та уніфікації митних тарифів, що діють на створених державами єдиних митних територіях у межах митних союзів та митних зон; за умовами стягування мита і митних зборів і встановлення рівня митних ставок; щодо проведення спільних заходів по боротьбі з контрабандою, зміцненню економічної безпеки держав, втіленню в життя принципу митного роззброєння.

Як було зазначено раніше, під міжнародним митним правом слід розуміти підгалузь міжнародного економічного права, яка включає в себе систему норм і принципів, що регулюють відносини між державами з митних та пов'язаних з ними інших питань міжнародного економічного співробітництва.Розглядаючи питання про місце міжнародного митного права в системі міжнародного права, слід зазначити, що існують різні точки зору. Так, окремі вчені, зокрема К.К. Сандровський, В.В. Мицик, міжнародне митне право вважають самостійною галуззю міжнародного права. Зокрема, К.К. Сандровський під між¬народним митним правом розглядає самостійну галузь міжнародного права, яка складається з принципів і норм, що регулюють відносини між суб'єктами міжнародного права в процесі їх співробітництва з митних і пов'язаних з ними питань міжнародних економічних, торговельних, транспортних зв'язків і туризму .

В.О. Василенко вказує на те, що міжнародне митне право пов'я¬зане з іншими галузями і підгалузями міжнародного права, тобто воно має комплексний характер, хоча й не заперечує, що його слід віднести до міжнародного економічного права. Б.І. Кучер розглядає міжнародне митне право як підгалузь міжнародного економічного права. Є й інші міркування, висловлені у сучасній міжнародно-правовій літературі.

Аналіз існуючих точок зору дає можливість зробити висновок про те, що міжнародне митне право слід розглядати як складову міжнародного економічного права у зв'язку з тим, що абсолютна більшість його норм і принципів спрямована на регулювання міжнародних економічних відносин. А те, що окремі його норми і принципи можуть входити до міжнародного торговельного, міжнародного транспортного права, права зовнішніх відносин, є скоріше за все винятком із загального правила і вказує на систем-ний взаємозв'язок різних галузей і підгалузей міжнародного права. Зазначене явище спостерігається не лише у міжнародному праві, а й у національних правових системах, за умов, коли важко відшукати в чистому "рафінованому" вигляді певні правові галузі. Навіть окремі міжнародні економічні договори складно відмежувати від їх галузевої належності, наприклад, договір про торгівлю і мореплавство. Виникає питання: норми і принципи цього договору належать до міжнародного торговельного права, міжнародного транспортного права чи міжнародного митного права? Безперечно, що їх слід віднести до міжнародного торговельного права, враховуючи, що вони становлять основу подібного роду договору, а інші норми тут мають "допоміжний" характер і створюють умови для успішної реалізації відповідних норм і принципів міжнародного торговельного права.

Таким чином, під міжнародним митним правом слід розуміти підгалузь міжнародного економічного права, що включає в себе систему норм і принципів,що регулюють відносини між державами з митних та пов'язаних з ними інших питань міжнародного економічного співробітництва.

2.2 Співвідношення та порівняння міжнародного митного права з адміністративним правом

Адміністративному праву належить особлива роль у механізмі правового впливу -- воно виступає необхідним і важливим інструментом управління соціальними процесами у суспільстві. Інакше кажучи, адміністративне право -- це управлінське право, яке відрізняється від інших галузей права специфікою предмета, методу регулювання та структурними особливостями (системою розміщення нормативного матеріалу). З'ясування співвідношення адміністративного права з іншими, суміжними правовими галузями, відіграє значну роль для уточнення його соціальної природи і призначення, особливостей змісту, а також визначення місця у правовій системі.

Адміністративне право -- це галузь права (сукупність правових норм), що регулює з метою реалізації завдань і функцій держави суспільні відносини управлінського характеру, які складаються у сфері виконавчої і розпорядчої діяльності органів виконавчої влади, внутрішньоорганізаційній діяльності інших державних органів, а також у процесі здійснення громадськими організаціями, їх органами зовнішніх юридично-владних повноважень. Предмет адміністративного права складає широкий комплекс суспільних відносин, які виникають у зв'язку з реалізацією функцій державного управління, з приводу здійснення широкої і різноманітної виконавчої та розпорядчої діяльності. Адміністративному праву притаманні певні межі правового регулювання -- це сфера діяльності виконавчих та розпорядчих органів і суспільні відносини управлінського характеру, що складаються у цій сфері.

Деякі автори, відносять міжнародне митне право до галузі адміністративного права, повинні, за логікою речей, іменувати цю підгалузь чи інститут "адміністративним правом у митній сфері". Але вони цього не роблять, і не випадково. Зацікавленість у створенні міжнародного митного права як самостійної галузі права, а не тільки законодавства повинна мати достатні аргументи. Інтерес щодо реалізації фіскальної політики, забезпечення безпеки зумовлює системне визначення правових, економічних і організаційних основ митної справи. Без створення всеосяжної системи митного регулювання всього комплексу митних відносин неможливо забезпечити захист митного суверенітету й економічної безпеки країни, активізацію зв'язку економіки зі світовим господарством, захист прав та охоронюваних інтересів громадян, суб'єктів підприємництва і державних органів, а також дотримання обов'язків у сфері митної справи. Тим більше, що реалізація гуманітарних та економічних програм, намагання віднайти зарубіжні ринки збуту товару активізували увагу до митного права.

По суті за короткий час фактично заново на суверенній основі створено нову галузь законодавства -- міжнародне митне право і позначилася тенденція до виділення самостійних предмета та методу правового регулювання. Відстоюється позиція, що міжнародне митне право має бути виділене в самостійну галузь права тому, що має самостійний специфічний предмет регулювання -- широке коло суспільних відносин у суспільній сфері та метод. У зв'язку з цим цей аспект заслуговує на більш детальну увагу.

В основному предмет міжнародного митного права складають управлінські відносини, але воно й охоплює собою надання митних послуг, що стосується предмета цивільного права. Виділяти останні з комплексу митної справи недоцільно. Хоча в структурі цих відносин і переважають управлінські рішення, але вони не вичерпують усього предмета митного правового регулювання. До його складу входять і багато інших якісно необхідних суспільних відносин, що регулюються нормами різних галузей права: конституційного, адміністративного, трудового, банківського, міжнародного права й інших. Будучи різнорідними за своїм складом та приналежністю, усі ці відносини інтегровані у певну специфічну спільність -- митні відносини за однією спільною для всіх ознакою, що систематизує: переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон.

Відносна самостійність правовідносин визначається й через такий їх елемент, як суб'єктний склад. Учасниками регульованих міжнародним митним правом суспільних відносин є широке коло осіб, що беруть участь у переміщені товарів і транспортних засобів через митний кордон, та митні органи, які легалізують це переміщення. У більшій мірі ці відносини мають свій об'єкт: товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон.

Комплексний характер міжнародних митних правовідносин об'єктивно зумовлює й застосування різних методів їх правового регулювання. Для кожного виду суспільних відносин, охоплюваних поняттям митних, застосовуються властиві їм способи впливу. Комплексному характеру митних відносин відповідає "комплексний метод" митного права -- комбінаційне застосування правових способів впливу на суб'єктів в аспекті забезпечення митних режимів і реалізації інших засобів митної політики.

Вагомою підставою виділення митного права в самостійну галузь права вважається наявність кодифікаційних актів -- у даному випадку МК України.

Висновки

В роботі розглянуте таке питання, що постійне переміщення громадян, вантажів, цінностей через митні кордони держав вимагає не лише застосування національного законодавства, а й міжнародного права, зокрема міжнародного економічного права. На сьогодні уже склалася система норм і принципів міжнародного права, які регулюють відносини між державами в процесі їх співробітництва у митних питаннях.

Деякі вчені вважають міжнародне митне право самостійною галуззю міжнародного права. Під між¬народним митним правом розглядають самостійну галузь міжнарод¬ного права, яка складається з принципів і норм, що регулюють відносини між суб'єктами міжнародного права в процесі їх співробітництва з митних і пов'язаних з ними питань міжнародних економічних, торговельних, транспортних зв'язків і туризму.

Існує і інша думка, що міжнародне митне право пов'я¬зане з іншими галузями і підгалузями міжнародного права, тобто воно має комплексний характер, хоча й не заперечує, що його слід віднести до міжнародного економічного права. Саме тому, сторонники цієї концепції розглядають міжнародне митне право як підгалузь міжнародного економічного права.

Аналіз існуючих точок зору дає можливість зробити висновок про те, що міжнародне митне право слід розглядати як складову міжнародного економічного права у зв'язку з тим, що абсолютна більшість його норм і принципів спрямована на регулювання міжнародних економічних відносин. А те, що окремі його норми і принципи можуть входити до міжнародного торговельного, міжнародного транспортного права, права зовнішніх відносин, є винятком із загального правила і вказує на систем-ний взаємозв'язок різних галузей і підгалузей міжнародного права.

Таким чином, під міжнародним митним правом слід розуміти підгалузь міжнародного економічного права, яка включає в себе систему норм і принципів, що регулюють відносини між державами з митних та пов'язаних з ними інших питань міжнародного економічного співробітництва.У процесі співробітництва держав з митних питань вироблено ряд організаційно-правових форм, які використовуються у цій сфері. На сьогоднішній день основна частина міжнародно-правових актів з митних питань була розроблена в рамках Всесвітньої Митної Організції або Конференція Організації Обєднаних Націй з торгівлі та розвитку.

Список використаних джерел

Загальні джерела:

1. Актуальні проблеми міжнародних відносин: (збірник наукових праць) Київський нац. університет ім. Т. Шевченка, Інститут Міжнародних відносин. (гол. ред. Л.В. Губернський) - К.: ІМВ КНУ, 1996. Вип 88, ч. 1 294с.

2. А.П. Павлов, т.в.о. директора ДНДІМС, заслужений юрист України, к.ю.н. // Митна справа: науково-аналітичний журнал №5(65), 2009 р.

3. Борисов К.Г. Международное таможенное право. [текст] 2-е изд., доп. - М.: Изд-во РУДН, 2001. -- 616 с.

4. Гудов Я. "Співробітництво України та ЕС в галузі митної справи// Підприємство, господарство і право. - 2010 - №11, с. 45-48.

5. Діхтієвський П.В., Шаповалов Д.В, Митне право: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. - К.:КНЕУ, 2008. - 160 с.

6. Митне регулювання в ЄС та Україні: порівняльно-правове дослідження. Науково-практичний посібник / Мароха В., Олійник Н., Омельченко О., - К.: ТОВ "Ніка-Прінт", 2005. - 832 с.

7. Міжнародне право. Основні галузі: Підручник / ред. В.Г. Буткевич. - К.: Либідь, 2004 - 816 с.

8. Нікіша Д.О. "Взаємодія внутрішньодержавного та міжнародного права. // Митна справа: науково-аналітичний журнал. - 2010 №2, с. 65-69.

9. Конституція України вiд 28 червня 1996 р. №254к/96-ВР//

10. Відомості Верховної Ради. - 1996. - №30. - ст. 141Офіційний веб-сайт Верховної Ради України: www.rada.gov.uа.

11. Митний кодекс України вiд 11.07.2002 №92-IV // Відомості Верховної Ради. - 2002 р., - №38, ст. 288

12. Закон України "Про Єдиний митний тариф" вiд 05.02.1992 №2097-XII // Відомості Верховної Ради. - 1992 р., №19

13. Законом України "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон" Верховна Рада України; Закон вiд 13.10.1992 №2673-XII

14. Закон України "Про міжнародні договори України" вiд 29.06.2004 №1906-IV //Відомості Верховної Ради. - 2004 р., №50, ст. 540

Міжнародні нормативно-правові акти:

15. Віденська конвенція про право міжнародних договорів // ОН; Конвенція, Міжнародний документ, Заява вiд 23.05.1969 // Відомості ВРУ // Документ 995_118, редакцiя вiд 14.04.1986 www.rada.gov.ua.

16. Конвенція про митні пільги для туристів від 4 червня 1954р., (Нью-Йорк) // Відомості ВРУ // Документ 995_472, редакцiя вiд 27.04.2004 на пiдставi 1661-15 www.rada.gov.ua.

17. Конвенція ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин від 20 грудня 1988 р. (Відень). // Відомості ВРУ Документ 995_096, редакцiя вiд 27.11.1991 www.rada.gov.ua.

18. Конвенція ООН про міжнародні змішані перевезеня вантажів 1980 р. // ООН; Конвенція, Положення, Міжнародний документ вiд 24.05.1980//Відомості ВРУ www.rada.gov.ua.

19. Митна конвенція про міжнародний транзит товарів від 7 червня 1971р. (Конвенція ІТІ, Відень)

20. Міжнародна конвенція про спрощення і гармонізацію митних процедур// Рада Митного Співробітництва; Конвенція, Положення, Правила, ... вiд 18.05.1973//Відомості ВРУ www.rada.gov.ua.

Електронний ресурс:

21. Офіційний веб-сайт Верховної Ради України: Верховної Ради України: www.rada.gov.ua.

22. Офіційний веб-сайт Державної митної служби України: www.customs.gov.ua.

23. Офіційний веб-сайт Світової організації торгівлі: http://www.wto.org

Размещено на Allbest.ru