Організація процесу митного декларування товарів на підприємстві за матеріалами ДП "Авто-Інтернешнл"
Розкриття суті митного декларування і вивчення порядку його здійснення. Організація процесу надання послуг і інструменти митного декларування в Україні. Опис процесу митного декларування товарів "Авто-Інтернешнл" і організаційна оцінка його ефективності.
| Рубрика | Таможенная система |
| Вид | магистерская работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.04.2013 |
| Размер файла | 2,3 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
73
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Київський національний торговельно-економічний університет
Кафедра менеджменту
МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА
на тему:
Організація процесу митного декларування товарів на підприємстві за матеріалами ДП «АВТО-Інтернешнл»
Київ 2011
ПЛАН
Вступ
Розділ 1. Теоретико-методичні положення процесу митного декларування
1.1 Сутність митного декларування та порядок його здійснення
1.2 Інструменти діагностики митного декларування в Україні
1.3 Організація процесу з надання митних послуг в контексті
підприємницької діяльності
Висновки до розділу 1
Розділ 2. Практика організації процесу митного декларування товарів на ДП «АВТО-Інтернешнл»
2.1 Характеристика профілю діяльності ДП «АВТО-Інтернешнл»
2.2 Аналіз процесу митного декларування на ДП«АВТО-нтернешнл»
2.3 Оцінка ефективності діяльності ДП «АВТО-Інтернешнл»
Висновки до розділу 2
Розділ 3. Шляхи вдосконалення процесу митного декларування ДП «АВТО-Інтернешнл»
3.1 Напрями вдосконалення процесу митного декларування в Україні
3.2 Розробка заходів щодо вдосконалення організації процесу митного декларування на підприємстві
Висновки до розділу 3
Висновки і пропозиції
Список використаних джерел
інструмент митне декларування товар
ВСТУП
Актуальність теми. Набуття нашою країною державного суверенітету зумовило потребу в приведенні правових засад зовнішньоекономічної діяльності в Україні у відповідність з загальновизнаними міжнародними нормами та правилами. Результатом 18-річного законотворчого процесу в цьому напрямку стало створення для вітчизняних суб'єктів господарювання достатньо сприятливих умов для вільного здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Характерно, що формування і здійснення самостійної митної політики стало одним із пріоритетних напрямків українського державотворення [28].
У сучасних умовах економічного розвитку України, розширення зовнішньоекономічних зв'язків особливого значення набуває митна справа, основу якої складає митне законодавство.
Останнє визначає принципи організації митної справи в Україні з метою, з одного боку, створення сприятливих умов для розвитку економіки, зовнішньоекономічних зв'язків, а з іншого -- захисту та забезпечення конституційних прав і свобод громадян, держави, суб'єктів підприємницької діяльності всіх форм власності і додержання ними правил, встановлених у цій галузі.
Митне законодавство України спрямоване на вирішення таких завдань: забезпечення організації та функціонування єдиної, узгодженої, стабільної митної системи, закріплення правових механізмів взаємодії всіх її елементів; визначення загальних принципів регулювання митних відносин; захист економічних інтересів України, забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з міжнародних договорів України стосовно митної справи; встановлення правових норм, які б забезпечували захист інтересів споживачів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку; створення умов для ефективної боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, контролю за валютними операціями; підвищення рівня організаційних і правових гарантій суб'єктів митних відносин, удосконалення системи їх відповідальності [29].
Метою магістерської дипломної роботи є аналіз сутності та значення процесу митного декларування товарів, розробка заходів та напрямів його вдосконалення на ДП «АВТО-Інтернешнл» та в Україні.
Відповідно до мети у магістерській роботі були поставлені та вирішувалися такі задачі:
Висвітлення сутності, етапів та процесу митного декларування товарів на підприємстві;
Аналіз процесу митного декларування на ДП «АВТО-Інтернешнл;
Розробка заходів щодо вдосконалення організації процесу митного декларування на ДП «АВТО-Інтернешл» та в Україні.
Об'єктом дослідження є процес митного декларування товарів на ДП «АВТО-Інтернешнл».
Предметом дослідження є система засобів та заходів реалізації процесу митного декларування товарів на дочірньому підприємстві «АВТО-Інтернешнл». Дочірнє підприємство із 100 % зарубіжними інвестиціями «АВТО-Інтернешнл», що є офіційним дистриб'ютором Mazda Motor Corporation та Suzuki Motor Corporation в Україні. Починаючи з 1989 року підприємство представляє японських автовиробників на українському ринку [25]. Початком історії підприємства стало відкриття департаменту Mazda при спільному підприємстві "Minolta Trading Ukraine".
Після проходження етапу становлення у 1994 році цей департамент став самостійною компанією "Mazda Motors Ukraine" Автомобільна марка «Mazda» - перша, що офіційно була представлена на Україні. В січні 2000 року «АВТО-Інтернешнл» стала дистриб'ютором Suzuki Motor Corporation. Зі збільшенням кількості торгових марок та розширенням бізнесу пов'язане перейменування та зміна місця розташування підприємства. У 2006 році був побудований новий спеціалізований комплекс, що визнаний одним з найбільш оснащеним та високо кваліфікованим в Україні [26].
Основна діяльність підприємства -- продаж та повний спектр гарантійного та пост-гарантійного обслуговування автомобілів Mazda, Suzuki та мотоциклів Suzuki [27].
Підприємство знаходиться у постійному розвитку. На сьогоднішній день ДП має станцію технічного обслуговування автомобілів та мотоциклів, адміністративний корпус, салон продажу автомобілів Mazda, салон продажу автомобілів та мотоциклів Suzuki, магазин продажу запчастин та аксесуарів, ліцензійні склади [26].
Методичну основою дослідження побудовано на основі використання методів системного аналізу, абстракції, індукції і дедукції, а також визначення прямих і зворотних зв'язків в процесі взаємодії суб'єктів в системі відносин, що виникають з приводу імпортування та митного декларування товарів в Україні.
Теоретичною основою дослідження є спеціалізовані видання, нормативно-правові і законодавчі акти, матеріали преси, інформація з Інтернет.
Статистичну і фактологічну основу магістерського дослідження складають загальнодержавні нормативно-правові та законодавчі акти, звітні та фактичні дані діяльності ДП «АВТО-Інтереншнл», а також матеріали періодичної преси.
Елементи наукової новизни магістерської роботи полягає в обґрунтуванні необхідності впровадження організаційного принципу «Єдиного вікна» при митному декларування імпортованих товарів в митних органах України.
Практична цінність роботи полягає у розробці на основі аналізу запропонованих заходів та організаційних вимог щодо їх впровадження.
Структура магістерської роботи визначається особливостями її теми, поставленою автором метою та завданнями дослідження. Складається із вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, списку використаних джерел та додатків. Обсяг роботи становить 110 сторінок комп'ютерного тексту, містить 12 таблиць, 29 рисунків, список використаних інформаційних джерел складається з 30 одиниць.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРОЦЕСУ МИТНОГО ДЕКЛАРУВАННЯ
1.1 Сутність митного декларування та порядок його здійснення
Однією з умов пропуску товарів і транспортних засобів через кордон є їхнє декларування. Під декларуванням розуміється повідомлення митному органу учасниками ЗЕД необхідних для митного оформлення і митного контролю відомостей про товар і транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон, про їх митний режим та інше. Іншими словами, під декларуванням товарів необхідно розуміти встановлений чинним законодавством порядок переміщення через митний кордон вантажів під контролем митних органів.
Товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом.
У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.
У разі вивезення за межі митної території України митний контроль розпочинається з моменту пред'явлення товарів і транспортних засобів для митного оформлення та їх декларування в установленому Митного кодексу України (далі - МКУ) порядку [1].
Митний контроль закінчується:
у разі ввезення на митну територію України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;
у разі вивезення за межі митної території України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів та перетинання ними митного кордону України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму [24]. Форми митного контролю див. рис. 1.1.1 .
Рис. 1.1.1 Форми митного контролю [17]
Товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, декларуються митному органу, який здійснює митне оформлення цих товарів і транспортних засобів.
Декларуючи товари і транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, декларант самостійно визначає їх митний режим відповідно до мети їх переміщення та на підставі документів, що подаються митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення, відповідно статті 186 МКУ.
У відповідності до глави 11 МКУ декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення [1].
Декларування виконує декілька основних функцій. Одна з них -- забезпечення митних органів необхідними відомостями про товари і транспортні засоби. Інша -- підтвердження декларантом правомірності вчинених дій щодо товарів і транспортних засобів, які поміщаються під обраний митний режим. Третя функція -- контрольна. На підставі декларування митні органи перевіряють відповідність заявлених у декларації відомостей про товари і транспортні засоби з фактичними даними [28].
Порядок митного декларування детально регламентується чинним законодавством. Порядок виконання митного оформлення вантажної митної декларації див. рис 1.1.2 . ВМД подається декларантом у митний орган України, у якому проводиться митне оформлення товарів у встановлені чинним законодавством строки. Відповідно до ст.87 МК України митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення, протягом десяти днів з дати поставлення товарів і транспортних засобів у митний орган призначення. Порожні транспортні засоби та транспортні засоби, в яких перевозяться пасажири, у разі в'їзду на митну територію України декларуються митному органу не пізніше трьох годин з моменту прибуття у пункт пропускання на митному кордоні України, а у разі виїзду за межі митної території -- не пізніше ніж за три години до перетинання митного кордону України. Зазначені терміни можуть продовжуватися у порядку та на умовах, визначених КМУ [1].
Прийняття ВМД є окремою операцією, яка здійснюється у відділах митного оформлення і контролю спеціально уповноваженими посадовими особами митних органів. Митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.
Рис. 1.1.2 Порядок митного оформлення вантажної митної декларації [17]
Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставлянням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу.
Митний орган не має права відмовити в прийнятті митної декларації, якщо декларантом виконано всі встановлені митним законодавством умови. Митний орган не приймає ВМД для оформлення:
якщо вона подається без повного комплекту документів, необхідних для здійснення митного оформлення товарів;
якщо вона заповнена декларантом з порушенням цього Положення, Інструкції про порядок заповнення ВМД;
в інших випадках, передбачених законодавством України.
У разі відмови у прийнятті ВМД для оформлення обов'язково заповнюється картка відмови у митному оформленні згідно з порядком, установленим Держмитслужбою.
Достовірність зазначених декларантом відомостей у ВМД, яка заповнена згідно з діючими правилами та засвідчена ним у встановленому порядку, закріплюється одним з видів митного забезпечення (штамп "Під митним контролем") на всіх аркушах ВМД та реєстраційним номером, а також реєстрацією ВМД у журналі обліку вантажних митних декларацій. Після завершення цієї процедури декларант несе юридичну відповідальність за відомості, зазначені у ВМД. Ця декларація не може бути відкликана декларантом [24].
У разі необхідності для підтвердження відомостей, унесених до ВМД, прийнятої для оформлення, декларантом подаються додаткові документи.
У випадку прийняття ВМД для оформлення їй присвоюється реєстраційний номер та проводиться реєстрація в журналі обліку ВМД.
Реєстраційний номер ВМД - цифровий код, що складається з шістнадцяти знаків, а саме:
перші дев'ять знаків - код митного органу, в якому ВМД прийнято для оформлення, згідно з класифікатором, затвердженим Держмитслужбою;
десятий знак - остання цифра поточного року, відокремлена з обох боків скісною лінією;
останні шість знаків - порядковий номер декларації в журналі обліку ВМД (у порядку зростання протягом поточного року, починаючи з одиниці).
Реєстраційний номер ВМД, за якою було відмовлено у митному оформленні, не може бути присвоєний іншій декларації.
ВМД заповнена у звичайному порядку, вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митниці, що здійснила митне оформлення товарів і транспортних засобів.
Оформлена ВМД є підтвердженням надання особі права на розміщення товарів та/або транспортних засобів у заявленому митному режимі і прав та обов'язків зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних фінансових, господарських та інших операцій [29].
Відповідно до Постанови КМУ від 12 грудня 2002 р. N 1883, ВМД заповнюється на:
на товари, які переміщуються через митний кордон України юридичними і фізичними особами (підприємцями) і митна вартість яких перевищує суму, еквівалентну 100 євро, крім підакцизних товарів, які декларуються незалежно від їх вартості;
на товари, які підлягають державному експортному контролю;
на товари, які переміщуються в режимі митного складу;
на товари, які безпосередньо ввозяться фізичними особами в супроводжуваному багажі або пересилаються в несупроводжуваному багажі, надходять на адреси фізичних осіб або вивозяться фізичними особами у випадках, передбачених законодавством;
на товари незалежно від їх митної вартості в інших випадках, передбачених законодавством;
на транспортні засоби у випадках, передбачених законодавством [4].
ВМД заповнюється на партію товарів, які належать юридичним особам або фізичним особам (підприємцям), за умови, що до всіх товарів цієї партії застосовується єдиний митний режим. У разі коли партія складається з товарів, які мають різні коди згідно з УКТЗЕД, а також якщо товари з однаковим кодом згідно з УКТЗЕД мають різні дані (країну походження, ознаки та характеристики, що впливають на рівень оподаткування, тощо), відомості зазначаються на додаткових аркушах ВМД (форми МД-3 і МД-5).
Митний орган не має права відмовити в прийнятті митної декларації, якщо декларантом виконано всі умови, встановлені законодавством.
Декларантами можуть бути підприємства або громадяни, яким належать товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, або уповноважені ними митні брокери (посередники).
Декларантами товарів і транспортних засобів, що належать громадянам, також можуть бути громадяни, уповноважені власниками зазначених товарів і транспортних засобів на здійснення декларування нотаріально посвідченими дорученнями [24].
Декларант виконує всі обов'язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену законодавством, незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою.
Згідно ст.88 МКУ декларант зобов'язаний:
здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом;
на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення;
надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур;
сплатити податки і збори [1].
З дозволу митного органу відомості, зазначені у митній декларації, можуть бути змінені чи доповнені, а подана митна декларація відкликана. Зміна, доповнення чи відкликання можуть бути здійснені лише до моменту прийняття митним органом митної декларації до митного оформлення. Зміна, доповнення та відкликання митної декларації після її прийняття митним органом до митного оформлення не допускаються. Внесення до митної декларації змін чи доповнень, які мають істотне значення для застосування процедур митного контролю щодо товарів і транспортних засобів або впливають на умови оподаткування товарів чи застосування до них заходів нетарифного регулювання, здійснюється шляхом подання митному органу нової митної декларації, якщо це дозволяється відповідно МКУ.
Посадові особи митних органів не мають права заповнювати митну декларацію, змінювати чи доповнювати відомості, зазначені в митній декларації, за винятком внесення до неї відомостей, що належать до компетенції митних органів [23].
1.2 Інструменти діагностики митного декларування в Україні
Товари і транспортні засоби, які переміщують через митний кордон нашої країни суб'єкти ЗЕД, підлягають обов'язковому декларуванню на митниці.
Декларування здійснюють шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною тощо) точної інформації про мету переміщення через митний кордон України товарів та предметів, а також будь-яких відомостей, необхідних для митного контролю та митного оформлення (ст. 81 Митного кодексу України від 11 липня 2002 р. № 92-IV, далі - МКУ). Форми і перелік даних, які належить оголосити в такій заяві, визначаються Кабінетом Міністрів України [1].
Пропуск через митний кордон України товарів і транспортних засобів вважається таким, що відбувся, лише після завершення щодо них митного контролю та оформлення у повному обсязі.
На підставі відомостей, зазначених у ВМД, органи виконавчої влади:
нараховують та справляють встановлені державою податки та збори;
здійснюють валютний контроль та контроль за поверненням в Україну імпортної частини товарів, що надходять у рахунок виконання зобов'язань, відповідно до зовнішньоекономічних бартерних договорів;
ведуть статистику зовнішньоекономічної діяльності України тощо.
ВМД заповнюється на партію товарів, які належать юридичним особам або фізичним особам (підприємцям), за умови, що до всіх товарів цієї партії застосовується єдиний митний режим. У разі коли партія складається з товарів, які мають різні коди згідно з УКТЗЕД, а також якщо товари з однаковим кодом згідно з УКТЗЕД мають різні дані (країну походження, ознаки та характеристики, що впливають на рівень оподаткування, тощо), відомості зазначаються на додаткових аркушах ВМД.
Під партією товарів треба розуміти:
товари, які переміщуються на адресу одного одержувача за одним
перевізним документом (транспортною накладною, коносаментом тощо);
товари, які перевозяться залізничним транспортом і прибувають на станцію призначення одночасно, на адресу одного вантажоотримувача від одного вантажовідправника з однієї станції відправлення у межах одного зовнішньоекономічного договору (контракту);
У випадках, що визначаються Держмитслужбою, можуть складатися одна ВМД на кілька партій товарів або кілька ВМД на одну партію товарів.
ВМД заповнюється державною мовою за допомогою комп'ютера. Під час заповнення ВМД може застосовуватися іноземна мова, якщо переклад державною мовою назв суб'єктів або фірмового (комерційного) найменування товару є недоцільним та істотно не впливає на принцип здійснення заходів тарифного або нетарифного регулювання [24].
ВМД заповнена з підчистками та помилками, для оформлення не приймається.
Разом з ВМД подається її електронна копія, яка використовується для прискорення проведення процедури митного оформлення товару і митної статистики зовнішньоекономічної діяльності. Інформація, внесена до електронної копії ВМД, повинна відповідати інформації, внесеній декларантом до оригіналу. Форма та структура електронної копії ВМД, або ВМД, що подається тільки в електронному вигляді, кодування символів, засоби пересилання визначаються Держмитслужбою. Відповідно до статті 82 МК України, якщо декларант з поважних причин, перелік яких визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, не може здійснити у повному обсязі декларування товарів і транспортних засобів, які ввозяться на митну територію України, безпосередньо під час переміщення їх через митний кордон України (крім товарів, які переміщуються транзитом через територію України), такі товари можуть бути випущені у вільний обіг у спрощеному порядку після подання митному органу тимчасової чи неповної декларації та під зобов'язання про подання митної декларації, заповненої у звичайному порядку не пізніше ніж через 30 днів з дня випуску товарів у вільний обіг [1].
Рішення про можливість випуску товарів у вільний обіг з наступним оформленням митних документів у повному обсязі приймається митним органом виходячи з обставин переміщення таких товарів через митний кордон України, характеристики підприємства, установи, організації та за умови сплати належних податків і зборів у повному обсязі [24].
Порядок застосування тимчасової та неповної декларацій відповідно до митного режиму імпорту (при випуску у вільний обіг) затверджено наказом Держмитслужби від 30.12.03 № 932.
У відповідності до цього Порядку декларування товарів із застосуванням тимчасової декларації можливе виключно за бажанням декларанта, якщо:
товари переміщуються трубопровідним транспортом або лініями електропередачі;
ціна товару у контракті визначається за формулою;
виникають спірні питання при: визначенні країни походження товарів; класифікації товарів згідно з УКТЗЕД [12].
Дозвіл на здійснення декларування із застосуванням тимчасової декларації надається суб'єкту підприємницької діяльності, що переміщує товари через митний кордон України, за умови, що цей суб'єкт відповідає таким характеристикам:
є резидентом України;
не має заборгованості зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зі сплати штрафів за порушення митних правил;
а також зовнішньоекономічна операція відповідає видам економічної діяльності цього суб'єкта.
Декларування товарів із застосуванням неповної декларації можливе, якщо декларантом не подані один або декілька документів, потрібних для митного оформлення товарів (крім документів, що підтверджують митну вартість, походження, код товару згідно з УКТЗЕД), але надано підтвердження (факсова копія або інший документ, що містить відповідну інформацію), що такі документи:
існують і є дійсними;
не можуть бути подані з незалежних від декларанта причин.
Дозвіл на здійснення декларування із застосуванням неповної декларації надається суб'єкту підприємницької діяльності, що переміщує товари через митний кордон України, за умови, що цей суб'єкт відповідає таким характеристикам:
є резидентом України;
а також зовнішньоекономічна операція відповідає видам економічної діяльності цього суб'єкта.
Рішення про митне оформлення товарів із застосуванням тимчасової чи неповної декларації приймається начальником або вповноваженою посадовою особою митного органу на підставі заяви підприємства.
Податки й збори (обов'язкові платежі) сплачуються в повному обсязі на момент митного оформлення товарів із застосуванням тимчасової чи неповної декларацій [23].
При оформленні ВМД застосовуються умови сплати податків та зборів (розміри ставок обов'язкових платежів, курсу валюти, встановленого Національним банком України) та нормативно-правові акти, чинні на день прийняття митним органом тимчасової чи неповної декларації, за якою товари були випущені у вільний обіг[24].
Відповідно до статті 83 Кодексу у разі якщо товари регулярно переміщуються через митний кордон України однією і тією ж особою на одних і тих же умовах та підставах, митний орган може дозволити такій особі подавати періодичну митну декларацію, яка оформляється на переміщення товарів за певний погоджений з митним органом період [1].
Порядок та умови подання періодичної митної декларації визначено постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання митного оформлення товарів» від 25.12.02 № 1985. Згідно з цим Порядком рішення про надання особі дозволу на подання періодичної митної декларації приймається на підставі заяви начальником митного органу або його заступником. У 30-денний термін після оформлення періодичної митної декларації особа зобов'язана подати митну декларацію, заповнену в установленому порядку.
Дія цього Порядку не поширюється на:
товари, що надходять як міжнародна технічна та гуманітарна допомога;
товари, що підлягають експортному контролю;
наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги та прекурсори;
спеціальні технічні засоби для зняття інформації з каналів зв'язку, інші засоби негласного отримання інформації;
товари, що переміщуються трубопровідним транспортом та лініями електропередачі;
продовольчу сировину, сировину для лікарських засобів, харчові продукти, відходи виробництва, хімічні, біологічні, радіоактивні речовини, які підлягають санітарно-епідеміологічному контролю [7].
У відповідності до статті 89 Кодексу до ввезення товарів на митну територію України декларантом може подаватися до відповідного митного органу попередня митна декларація.
Подання попередньої митної декларації при ввезенні на митну територію України підакцизних товарів є обов'язковим [1].
Відповідно до законодавчих актів України до підакцизні товарів відносять:
тютюнові вироби;
спирт етиловий та алкогольні напої;
транспортні засоби та кузови до них;
Пиво із солоду, бензин, паливо реактивне, домішки до бензину тощо (ЗУ «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари» від 11 липня 1996 року).
Постановою Кабінету Міністрів України «Про ввезення на митну територію України окремих видів товарів» від 29.03.02 № 390 встановлено, що в разі ввезення на митну територію України з будь-якою метою (крім транзиту через територію України) (та переміщення експрес-перевізниками) окремих видів товарів, перелік яких установлюється Державною митною службою залежно від виду транспорту, який використовується для їх переміщення, умовою пропуску через митний кордон України цих товарів є подання суб'єктом підприємницької діяльності, на адресу якого ввозяться товари, митниці, у зоні якої він знаходиться, попередньої вантажної митної декларації та її електронної копії.
Пропуск через митний кордон таких товарів здійснюється після перевірки митницею, розташованою на митному кордоні України, відповідності вантажу та відомостей товаросупровідних документів даним, зазначеним в електронній копії попередньої вантажної митної декларації.
При цьому, за обранням суб'єкта підприємницької діяльності, на адресу якого ввозяться товари, або уповноваженої ним особи застосовується один з таких заходів забезпечення доставки товарів до митниць призначення:
грошова застава, що попередньо вноситься на спеціальні рахунки митних органів у розмірі обов'язкових платежів, установлених для оподаткування таких товарів у разі їх ввезення з метою вільного використання на митній території України;
фінансова гарантія незалежного фінансового посередника;
гарантійний лист;
охорона та супроводження товарів силами митних органів;
перевезення на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів, 1975 року (Конвенція МДП) із застосуванням книжки МДП [5].
ПД не оформлюється, захід забезпечення доставки товарів у митний орган призначення не застосовується, а як документ контролю за доставкою окремих видів товарів у митний орган призначення використовується ПП за умови подання в момент його оформлення передбачених законодавством України документів, потрібних для застосування пільгового режиму оподаткування товарів при їх митному оформленні, у випадках ввезення на митну територію України:
давальницької сировини іноземним замовником відповідно до Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах";
майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями відповідно до Закону України "Про режим іноземного інвестування";
майна іноземними інвесторами з метою інвестування на підставі зареєстрованих договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність відповідно до Закону України "Про режим іноземного інвестування";
товарів відповідно до угод про виробничу кооперацію між Кабінетом Міністрів України й урядами держав - членів СНД;
товарів у рамках зареєстрованих у встановленому порядку проектів (програм) міжнародної технічної допомоги;
товарів, які згідно з міжурядовими угодами України з країнами СНД та Республікою Македонія про вільну торгівлю підлягають пільговому оподаткуванню;
товарів (у тому числі машинокомплектів), які не виробляються в Україні й увозяться для власних виробничих потреб підприємствами, що діють відповідно до Закону України "Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні" і звільнені від сплати мита й податку на додану вартість при імпорті товарів [23].
У разі передбаченого статтею 93 Митного кодексу України завчасного повідомлення митного органу декларантом про намір увезти товари на митну територію України митному органу за місцезнаходженням суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності , на адресу якого ввозитимуться товари, подається попереднє повідомлення, яке оформлюється відповідно до вимог глави 4 Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення, затвердженого наказом Держмитслужби України від 08.12.98 N 771 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.99 за N 42/3335.
Попереднє повідомлення - документ контролю доставки вантажів, що переміщуються між митницями при імпорті товарів.
ПП подається у двох примірниках, де один примірник ПП з реєстраційним номером і штампом митного органу повертається особі, яка подала ПП, другий зберігається в митному органі в окремій теці для поставлених на контроль ПП. ПП чинне протягом трьох місяців з дня прийняття його митним органом, тобто з дня присвоєння ПП реєстраційного номера та проставлення на його паперових примірниках відтиска штампа "Під митним контролем". Після закінчення цього строку здійснення пропуску товарів за цим ПП забороняється.
Оформлення ПП на товари вартістю менше ніж еквівалент 100 євро здійснюється тільки за умови звернення їх власника або вповноваженої особи до митного органу із заявою про потребу митного оформлення таких товарів. Графи, що заповнюються у ПП відповідно до вимог Наказу Держмитслужби №551 від 03.07.2006, рис. 1.2.1 .
ПП може бути також анульоване за письмовою заявою суб'єкта ЗЕД та з ініціативи митного органу призначення, у якому було оформлене це ПП, на підставі рішення начальника відділу контролю за переміщенням товарів (далі - ВКПТ) митного органу призначення або особи, що його заміщує, тільки якщо за цим ПП ще не розпочато переміщення товарів.
Рис. 1.2.1 Графи обов'язкові до заповнення у ПП [15]
Якщо особа, яка подала ПП, бажає його анулювати, то вона подає митному органу, яким було оформлене це ПП, письмову заяву про це. У такому разі посадова особа ВКПТ митного органу призначення перевіряє за Єдиною автоматизованою інформаційною системою Держмитслужби України (далі - ЄАІС Держмитслужби) відсутність факту ввезення товарів за заявленим до анулювання ПП [24].
1.3 Організація процесу з надання митних послуг в контексті підприємницької діяльності
Проблеми надання послуг у галузі митної справи частково вивчалися у працях Є.В. Додіна “Функции и формы деятельности таможенных органов Украины”, Л. Давиденко “Надання митних послуг громадянам”, С.В. Ківалова “Організаційно-правові аспекти митної справи в Україні”, П.М. Шеремети “Теоретично-методологічні основи дослідження правового регулювання митної діяльності в Україні”, В.К. Шкарупи, Є.М. Тропіної, Д.В. Приймаченко, А.П. Павлова, С.А. Степанюка. Проте здебільшого це було дослідження проблем особливостей надання митних послуг залежно від функцій митної системи. Предметом дослідження були послуги, що не входили в коло обов'язків митних органів України і перелік яких визначено постановою КМУ від 25 грудня 2002 року № 1952 [29].
Митне оформлення та митне декларування має свої особливості, що потребують певних специфічних знань та вмінь. Відповідно їх незнання суттєво ускладнює митні процедури.
Таке положення сприяє появі спеціальних підприємців, що спеціалізуються на наданні митних послуг.
Правове регулювання такої діяльності здійснюється у відповідності з розділом VII МК України -- «Підприємницька діяльність із надання послуг з декларування товарів і транспортних засобів та перевезення товарів, що переміщуються через митний кордон України або перебувають під митним контролем» [28].
Спеціальними суб'єктами такої діяльності є митний брокер та митний перевізник.
Відповідно до ст. 176 МК митний брокер (посередник) -- це підприємство, що здійснює декларування товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, і має ліцензію на право здійснення митної брокерської діяльності, видану спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Митним брокером може бути тільки підприємство -- резидент.
Від імені цього підприємства декларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, може здійснювати його відокремлений структурний підрозділ (філія, представництво тощо) .
Митний брокер здійснює брокерську діяльність відповідно до норм МК України та ліцензійних умов, що затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом з питань ліцензування та органом ліцензування. Взаємовідносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються договором доручення, рис. 1.3.1 [1].
Рис. 1.3.1 Схема взаємодії діяльності суб'єкта ЗЕД, митного брокера та митного органу України [17]
Митний брокер виконує повноваження в обсязі, встановленому за дорученням особи, яку він представляє, здійснювати будь-які операції, пов'язані з пред'явленням митному органу товарів, транспортних засобів та документів на них до митного оформлення.
Митний брокер має право здійснювати свої функції з декларування товарів і транспортних засобів у будь-якому митному органі України. Вчиняючи дії, митний брокер виконує всі обов'язки і несе відповідальність, встановлену законом. Правові підстави діяльності митного перевізника визначені у ст. 182-184, 161 Митного кодексу України.
МК України визначено, що митний перевізник - це підприємство, яке здійснює перевезення між митними органами товарів, що перебувають під митним контролем, без застосування при цьому заходів гарантування доставки товарів до митного органу призначення, передбачених пунктами 1, 2 та 4 частини першої статті 161 МКУ, і має ліцензію на право здійснення діяльності митного перевізника, видану спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Митні органи України мають право надавати перевізнику статус митного перевізника виключено підприємством - резидентам [1].
Ліцензування діяльності митного перевізника має здійснюватися відповідно до Закону України Про ліцензування певних видів господарської діяльності”. Ведення реєстру митних перевізників також покладено на центральний апарат Держмитслужби. Відповідно до ст. 184 МКУ, визначено, що спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи ведеться реєстр митних перевізників і забезпечується його періодична публікація. Прийняття документів, що подаються для одержання ліцензії на провадження посередницької діяльності митного перевізника, видача, переоформлення, анулювання такої ліцензії, ведення ліцензійних справ і ліцензійних реєстрів митних перевізників здійснюються органом ліцензування - Державною митною службою України. Повноваження Державної митної служби України як органу ліцензування можуть бути за її рішенням делеговані регіональним митницям [30].
Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємства від 25.03.2004 N 34/212 визначені вимоги до провадження підприємницької діяльності митного перевізника, рис. 1.3.2, 1.3.3[13].
Рис. 1.3.2 Вимоги до провадження посередницької діяльності митного перевізника [17]
Рис. 1.3.3 Технічні вимоги до митного перевізника [17]
Митний перевізник діє згідно з Митним кодексом України та положенням, що затверджується Державною митною службою України.
Одержана від власника товарів чи уповноваженої ним особи та на підставі документів, що стосуються цих товарів, інформація є комерційною, банківською або іншою таємницею, що охороняється законом. Ця, а також інша конфіденційна інформація, що стосується товарів, довірених перевізникові, не повинна розголошуватися, використовуватися митним перевізником та його працівниками для власних цілей, передаватися третім особам, а також державним органам, за винятком випадків, передбачених актами законодавства України.
Для зберігання товарів у режимі митного складу використовується спеціально обладнані приміщення, резервуари, майданчики - митні ліцензійні склади [13].
Відповідно до ст.212 МКУ, митний склад - митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів і без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем після митного оформлення митними органами до фактичного їх вивезення за межі митної території України [1].
Зберігання товарів в режимі митного складу забезпечується шляхом використання спеціально призначеного та обладнаного приміщення або іншого місця - митного ліцензійного складу.
Приміщення митного ліцензійного складу має відповідати наступним вимогам:
обов'язкова наявність охоронної та протипожежної сигналізації, що виведені на пульт організації, що здійснює охорону митного ліцензійного складу (охоронна сигналізація повинна виключати можливість проникнення на територію митного ліцензійного складу без її реагування);
обов'язкова наявність обладнаних засобами зв'язку службових місць, призначених для митних службовців, які здійснюють митний контроль на цьому складі;
при наявності вікон у приміщенні складу - обов'язкове обладнання їх з внутрішньої сторони металевими гратами.
Власник складу забезпечує матеріально-технічне обладнання складу, що є достатнім для його функціонування, у тому числі:
навантажувально-розвантажувальні і транспортні засоби;
складське устаткування;
засоби зв'язку;
оргтехніку;
меблі;
засоби обліку та контролю для складів, призначених для зберігання наливних та насипних товарів.
Власниками митних ліцензійних складів є суб'єкти підприємницької діяльності, які отримали ліцензію на право відкриття та експлуатації митного ліцензійного складу.
Основні завдання митних ліцензійних складів це:
сприяння розвитку зовнішньоекономічної діяльності України та її зближенню з існуючою світовою практикою;
створення умов для підготовки імпортних товарів для їх використання на території України;
зниження витрат, пов'язаних з переміщенням товарів через митний кордон України [13].
Згідно наказу N 592 ДМСУ від 31.12.96, митний ліцензійний склад може бути відкритого типу або закритого типу:
митний ліцензійний склад відкритого типу - митний ліцензійний склад, який може використовувати для зберігання товарів будь-яка особа;
митний ліцензійний склад закритого типу - митний ліцензійний склад, який використовується для зберігання товарів, що належать власнику складу [9].
Митниця має право встановлювати додаткові конкретні вимоги до обладнання митного ліцензійного складу для забезпечення надійності зберігання товарів.
За видачу ліцензії на право відкриття та експлуатації митного ліцензійного складу справляється збір в розмірі, що встановлюється Кабінетом Міністрів України, який зараховується до державного бюджету.
Особа, яка має намір відкрити та експлуатувати митний ліцензійний склад, подає до митниці, в зоні діяльності якої знаходиться склад, заяву на отримання ліцензії на право відкриття та експлуатації митного ліцензійного складу.
Заява розглядається митницею протягом 30 днів з дня її надходження. При цьому митниця перевіряє відомості, зазначені у поданих документах, та стан складських приміщень на відповідність вимогам. Вразі прийняття начальником митниці рішення про можливість відкриття митного ліцензійного складу митниця встановлює "Процедуру організації митного режиму - митний склад" залежно від конструкції митного ліцензійного складу, видів товарів, які будуть зберігатися на ньому, товарообігу та інших факторів функціонування конкретного складу, а в разі відмови від погодження, - митниця повідомляє про це заявника письмово, із зазначенням причин відмови [30].
Для оперативного керівництва діяльністю митного ліцензійного складу власник призначає відповідальну особу - керуючого митним ліцензійним складом. Власник митного ліцензійного складу відповідає за професійну підготовку керуючого та за знання ним митного законодавства України. Особа керуючого складом зазначається у Процедурі організації митного режиму - митний склад після попереднього складання ним іспиту. Порядок організації та проведення іспиту в митниці визначається начальником митниці. Керуючий митним ліцензійним складом діє на підставі трудового договору, укладеного з власником митного ліцензійного складу.
На митних ліцензійних складах дозволяється зберігати всі види товарів українського та іноземного походження як імпортні так і призначені для вивезення за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню митом та зборами, а також таких, що потрапляють під обмеження до ввезення в Україну та вивезення з України. Розміщення на митних ліцензійних складах та випуск з таких складів гуманітарної допомоги, яка надходить в Україну, забороняються. Товари, що переміщуються через митну територію України транзитом, можуть розміщуватись на митних ліцензійних складах в разі проведення перевантаження з одного виду транспорту на інший, за умови дотримання загальних термінів транзиту, визначених постановами Кабінету Міністрів України [23].
На митних ліцензійних складах забороняється розміщувати товари, що заборонені до ввезення на Україну чи вивезення за межі України, а також товари, розміщення на митних ліцензійних складах яких заборонено Законами України, нормативними актами Кабінету Міністрів України та Державної митної служби України. Товари, що підлягають експортному контролю, розміщуються на митних ліцензійних складах за погодженням Державної митної служби України.
Товари розміщуються на митний ліцензійний склад та випускаються з нього у присутності уповноважених службових осіб митного органу. Всі операції на митному ліцензійному складі проводяться з дозволу митних органів та за рахунок власника складу.
Товари, що ввезені на митну територію України, можуть зберігатися в режимі митного складу протягом трьох років. Цей строк може бути обмежений для окремих видів товарів митним органом. Товари, що вивозяться за межі митної території України, можуть зберігатися в режимі митного складу протягом трьох місяців. Конкретний термін зберігання товарів у встановлених межах визначається спільно з власником складу особою, яка розміщує товари на зберігання. При переміщенні товарів, що були ввезені в Україну, з одного митного ліцензійного складу на інший термін зберігання товарів встановлюється з дати їх розміщення в режим митного складу, тобто з моменту первинного розміщення на митний ліцензійний склад. Після закінчення терміну зберігання товарів на складі, вони мають бути передані на зберігання митниці або заявлені до іншого митного режиму. Митне оформлення таких товарів проводиться згідно із заявленим режимом.
Територія митного ліцензійного складу є зоною митного контролю і становить невід'ємну частину митної території України, на якій діють законодавство України, Митний кодекс України, нормативні акти Державної митної служби України, а також нормативні акти інших відомств, що регулюють вимоги до товарі, які ввозяться в Україну або вивозяться з України, відповідно до Митного Кодексу України [30].
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1
Проаналізувавши сутність митного декларування автором було визначено, що митне декларування товарів і транспортних засобів є однією з умов їх пропуску через митний кордон України.
Виявлено, що декларування здійснюють шляхом заявлення за встановленою формою точної інформації про мету переміщення через митний кордон України товарів та предметів, а також будь-яких відомостей, необхідних для митного контролю та митного оформлення. Форми і перелік даних, які належить оголосити в такій заяві, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Аналіз нормативної документів встановив, що митний орган не має права відмовити в прийнятті митної декларації, якщо декларантом виконано всі встановлені митним законодавством умови. Порядок щодо митного декларування детально регламентується чинним законодавством.
У процесі аналізу сутності митного декларування товарів в Україні було визначено основні функції, що покладені на цей процес. Одна з них -- забезпечення митних органів необхідними відомостями про товари і транспортні засоби. Інша -- підтвердження декларантом правомірності вчинених дій щодо товарів і транспортних засобів, які поміщаються під обраний митний режим. Третя функція -- контрольна. На підставі декларування митні органи перевіряють відповідність заявлених у декларації відомостей про товари і транспортні засоби з фактичними даними.
Митне оформлення та митне декларування має свої особливості, що потребують певних специфічних знань та вмінь. Відповідно їх незнання суттєво ускладнює митні процедури. Це сприяло появі спеціальних підприємців, що спеціалізуються на наданні митних послуг. Суб'єктами такої діяльності є: митний брокер та митний перевізник.
Дослідження процесу митного декларування встановило, що пропуск через митний кордон України товарів і транспортних засобів вважається таким, що відбувся, лише після завершення щодо них митного контролю та оформлення у повному обсязі.
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ МИТНОГО ДЕКЛАРУВАННЯ ТОВАРІВ НА ДП «АВТО-ІНТЕРНЕШНЛ»
2.1 Характеристика профілю діяльності ДП «АВТО-Інтернешнл»
Досліджуване підприємство «АВТО-Інтернешнл», є дочірнім підприємством із 100% зарубіжних інвестиції, що є офіційним дистриб'ютором MAZDA Motor Corporation та Suzuki Motor Corporation в Україні. Починаючи з 1989 року компанія представляє японських автовиробників на українському ринку [5].
Стратегічної метою ДП «АВТО-Інтернешнл» - стати найбільш економічно ефективною та орієнтованою на замовника дистриб'юторською організацією у своєї галузі.
Разом з її всесвітньо відомою високою якістю продукції та передовими позиціями щодо задоволення вимог замовника це має сприяти постійному досягненню цілей збільшення обсягів продажу, розширення ринків та підвищення якості.
Місією ДП визначено як: дотримується пріоритетів Конституції, законів України, норм міжнародного права та найвищих стандартів у ділових відносинах с клієнтами, постачальниками та співробітниками.
На основні аналізу статутних документів підприємства автором були виділені наступні принципи корпоративної етики ДП «АВТО-Інтереншнл»:
Дотримання законів України та норм міжнародного права;
Дотримання нормативних документів, норм та правил поведінки компанії;
Кваліфіковане виконання свої функціональних обов'язків;
Поважне відношення до працівників компанії;
Успішне досягнення поставлених цілей корпорації передбачає тісну взаємодію з професійними Дистриб'юторами, діяльність яких стимулюється замовниками. Досліджувана компанія є офіційним дистриб'ютором на ринку України. Тому на неї покладені відповідні обов'язки:
Дистриб'ютора - головного ланцюга зв'язку з Уповноваженими дилерами корпорації "Мазда" та через них із замовниками на відповідній Території;
Представника інтересів компанії "Мазда" стосовно забезпечення привабливого, сучасного асортименту виробів, а також якісної технічної допомоги з метою підвищення якості обслуговування клієнтів [21].
Стратегічні плани підприємства є цілісними та гнучкими, щоб при необхідності можна було здійснити модифікацію і переорієнтування. Загальний стратегічний план ДП «АВТО-Інтернешнл» спрямовує діяльність підприємства протягом тривалого періоду часу та розробляється спеціалістами материнського підприємства IMAuto при безпосередній участі представників (керівний склад та спеціалісти планово-економічного відділу) дочірнього підприємства «АВТО-Інтернешнл».
При розробці загально-стратегічного плану потрібно постійно здійснювати моніторинг ключових факторів, як зовнішнього так і внутрішнього середовища підприємства. Фактори зовнішнього впливу на підприємство поділяють на 4 основних групи:
Політичні фактори;
Економічні фактори;
Соціальні фактори;
Технологічні.
Для дослідження їх впливу використовують PEST-аналіз, табл. 2.1.1 . Кожного року спеціалістами підприємства використовуючи спеціальні розрахункові формули та методики виконується аналіз та прогноз розвитку підприємства, динаміки ринкової кон'юнктури, розвитку підприємств конкурентів, соціальної структури за доходами, зміни державного законодавства , міжнародних норм, тощо.
Таблиця 2.1.1 PEST-аналіз України, 2011 рік
|
№ |
Фактор |
Характеристика |
|
|
1 |
Політичні фактори |
Невизначеність та не стабільність політичної ситуації та зовнішньоекономічної стратегії держави; Лобіювання великим бізнесом прийняття рішень у сфері зовнішньоекономічної політики, в тому числі розміром обов'язкових платежів при імпортуванні товарі на межі митної території України(у розріз з міжнародними нормами та правилами, що Україна зобов'язалась виконувати); |
Подобные документы
Основи електронно-митного декларування. Мета та складові елементи автоматизованої системи "електронна митниця". Етапи її впровадження в Україні. Ключові моменти процесу електронного декларування. Зарубіжний досвід впровадження електронної звітності.
реферат [26,3 K], добавлен 21.03.2014Сутність і особливості діяльності митної служби України. Порядок та вимоги до митного оформлення споживчих товарів, послуг в режимах імпорту, експорту відповідно до договорів, декларування. Схема митного оформлення переміщення культурних цінностей.
курсовая работа [58,3 K], добавлен 20.10.2014Поняття електронного декларування в митній справі. Переваги електронного декларування, що обумовлюють необхідність його запровадження. АІС як основа електронного декларування, призначення та умови його запровадження в Україні на сучасному етапі.
контрольная работа [22,1 K], добавлен 13.03.2011Визначення моменту перетинання митного кордону з метою встановлення митної вартості. Процедура декларування митної вартості товарів, що ввозяться на територію України, форма декларації. Методи оцінки вартості товарів для митного оподаткування, знижки.
реферат [1,2 M], добавлен 13.09.2009Поняття центральної бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України. Порядок здійснення митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через кордон України із застосуванням електронної декларації.
контрольная работа [35,4 K], добавлен 04.03.2013Правила застосування та заповнення митної декларації й документів при декларуванні товарів, що переміщуються через митний кордон України. Порядок здійснення митного контролю і оформлення товарів. Умови ввезення гуманітарної допомоги на територію України.
отчет по практике [60,6 K], добавлен 07.08.2013Поняття, мета, форми, методи митного контролю. Зони митного контролю. Права митних органів щодо здійснення митного контролю товарів і транспортних засобів, особливості процедури. Порядок переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів.
курсовая работа [48,0 K], добавлен 17.03.2011Характеристика митного контролю, способи його організації. Перевірка відповідності проведених митних операцій та дій митному законодавству. Митний контроль імпортних, експортних, транзитних товарів. Основні форми та методи здійснення митного контролю.
курсовая работа [86,3 K], добавлен 12.02.2011Законодавча база щодо митного контролю та митного оформлення готових соусів, їх класифікація. Декларування імпорту готових соусів і порядок заповнення вантажної митної декларації. Обкладання продукції ввізним митом та податком на додану вартість.
курсовая работа [216,1 K], добавлен 16.04.2014Поняття митного оформлення експортно-імпортних операцій. Принципи митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Митне оформлення при здійсненні імпорту квітів. Система митного оформлення товарів на прикладі ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі".
дипломная работа [183,7 K], добавлен 12.09.2010
