Правове забезпечення реалізації процедур закупівель товарів, робіт, послуг за рахунок коштів митних органів

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

На тему:

«Правове забезпечення реалізації процедур закупівель товарів, робіт, послуг за рахунок коштів митних органів»

Дніпропетровськ 2008

Вступ

Введення в дію влітку 2000 року Закону України «Про закупівлі товарів, робіт та послуг за державні кошти» пройшло якось повз увагу широкої громадськості. Та й у самих розробників, схоже, не було повної ясності, якого джина вони випустили з пляшки. Невелике управління в Міністерстві економіки, кілька службовців в обласних державних адміністраціях, що уповноважені відповідати за проведення закупівель, - ото, мабуть, і всі на той час бойові багнети. Хоча в розвинутих країнах орган, який координує питання закупівель, є окремим державним комітетом зі статусом на рівні нашого Фонду державного майна. Нововведення було, швидше, відчіпним для настирливого та надміру скрупульозного Заходу, ніж внутрішньою потребою українського суспільства.

Тендерне законодавство належить до одного з найбільш інтелектуальних, з ним може позмагатися хіба що законодавство про захист авторських прав. Адже саме на цьому полі, де зіштовхуються інтереси влади та бізнесу, взаємини між ними регулюються нормами не адміністративного, а цивільного права. Причому в західних країнах процес не зводиться лише до правил закупівлі товарів, робіт та послуг - це цілий комплекс відносин між публічним та приватним секторами. Це правила створення підприємств з часткою публічного майна, умови їх входження в ринок, це забезпечення конкурентного середовища та прозорості операцій, неупередженості в прийнятті рішень. Врешті-решт, це чіткий, недвозначний порядок проведення операцій з публічними коштами.

Ринок громадських закупівель в ЄС охоплює близько 11% ВВП співтовариства. З них 20% становлять послуги, 45% - товари, 35% - роботи. За рахунок бюджетів на центральному рівні здійснюється від 10% (ФРН) до 50% (Великобританія), на регіональному - від 20% (Великобританія) до 50% (Франція) закупівель. У секторі, де замовником є не бюджет, а інші агенти ринку публічних замовлень - комунальні підприємства, державні підприємства-монополісти тощо, - співвідношення становить від 15% (Франція) до 40% (ФРН).

Місткість цього ринку в Україні хоча й скромніша (відповідно до закону, поки що йдеться про закупівлі лише за рахунок бюджетних коштів), та все одно приваблива - близько 20% зведеного бюджету України. Цікавляться цим сектором як відносно цивілізований бізнес, так і спритні ділки. Адже якщо приватизація є актом скороминучим, то бюджетні організації й установи завжди закуповуватимуть товари, роботи та послуги в приватному секторі. Тому нині паралельно відбуваються два процеси: розробка чітких та недвозначних правил створення конкурентного середовища - з одного боку та надання певним фірмам ексклюзивного права обслуговувати бюджет під благородним приводом захисту вітчизняного виробника - з другого. І нашумілий приклад з виробником вітчизняного інсуліну - лише слабкий відгомін такого лобізму, який у випадку з «Індаром» неможливо було сховати в надрах Кабміну через надто високий рівень суспільного інтересу.

Якщо правова база функціонування ринку державних закупівель нині в Україні більш - менш забезпечена, то науково-теоретичне та методологічне обґрунтування найбільшого товарного ринку в країні, який власне створюють державні закупівлі, практично відсутні. Формування матеріальних потоків на ринку товарів України і генерованих ними фінансових і інформаційних потоків є макрологістичною системою, яка за останні 30-40 років досить успішно формується і розвивається у розвинутих країнах Заходу. Разом з тим до 2004 року в Україні не було опубліковано жодного монографічного дослідження чи статті у наукових періодичних виданнях. «Вісник державних закупівель» Міністерства економіки України подає лише інформативні матеріали про організацію тендерних торгів та про зміни у законодавчій базі. На сьогодні існує чимало інформаційно-аналітичних публікацій з даного питання, проте достатньо мало науково-теоретичних публікацій з даного питання [12.56].

Як бачимо, тема закупівель за державний кошт товарів, робіт і послуг є наболілою і дуже актуальною для України. Саме тому метою даної роботи є дослідження існуючого законодавства про закупівлі митними органами товарів, робіт і послуг за державні кошти, еволюції його становлення та прогнозування імовірних напрямків його подальшого розвитку.

1. Поняття та сутність закупівель за державні кошти

Формування стратегії і нормативної бази закупівельної політики держави - найважливіше завдання, що вирішується в процесі становлення ринкової економіки, адже держава є найбільшим покупцем товарів і послуг не лише на внутрішньому ринку, а й на світовому, зокрема, на континентальному ринку Європи.

Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» від 22 лютого 2000 року №1490-Ш (далі Закон), хоча з прийняттям Закону «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»», вже є недіючим, але, поки що, це єдиний законодавчий акт, що дає нам визначення основних понять у цій сфері. Відповідно до даного закону державна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти у порядку, встановленому цим законом, при цьому здійснення закупівлі одним замовником в інтересах іншого забороняється, крім випадків здійснення закупівлі товарів на засадах міжвідомчої координації. Відповідно ж до Постанови Кабінету міністрів України Про здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти від 28 березня 2008 р. №274 (далі - Тимчасовий порядок), що набув чинності 2 квітня 2008 року державна закупівля це - придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти в установленому цим Тимчасовим положенням порядку. [3 п. 1]

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 Тимчасового положення, державні кошти - кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, державні кредитні ресурси, а також кошти Національного банку, державних цільових фондів, Пенсійного фонду, фондів соціального страхування, які спрямовуються на придбання товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення діяльності зазначених органів.

Відповідно до підпункту 13 пункту 2 Тимчасового положення, розпорядники державних коштів - органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші органи, установи та організації, визначені Конституцією і законодавством України, підприємства, установи чи організації, утворені в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов'язань і здійснення платежів.

Також пунктом 3 постанови визначено, що державні, у тому числі казенні підприємства, установи та господарські товариства, у статутному капіталі яких державна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, їх дочірні підприємства, а також підприємства і господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 та більше відсотків належать державним, у тому числі казенним підприємствам і господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків (далі - підприємства), здійснюють закупівлю в установленому Тимчасовим положенням порядку. Таким чином підприємства до встановлення Кабінетом Міністрів України особливостей здійснення ними закупівлі, здійснюють закупівлі у порядку, встановленому Тимчасовим положенням, не лише за державні кошти, визначені в підпункті 4 пункту 2 Тимчасового положення, а також за інші власні кошти підприємств, отриманні від фінансово-господарської діяльності.

Всі негативи взаємовідношень держави і бізнесу стають дуже помітними, коли мова йде про державне замовлення (закупівлі). Навіть в розвинутих країнах корпорації втрачають залишки цивілізованості в боротьбі за частку «державного пирога». Неупереджена статистика свідчить, що навколо державних замовлень здійснюється біля 40% всіх корупційних діянь в США, Західній Європі, Японії і в країнах Азії, що швидко розвиваються [12.56].

Неефективність закупівлі може призвести до надмірних витрат у формі:
* підвищення цін;

* закупівлі непридатного, низькоякісного обладнання;

* придбання обмежених та/або низькоякісних послуг;

* відстрочення реалізації проектів;

* несприятливих і неповних умов контрактів для замовника.

Отже, виходячи з вищенаведеного, основними вимогами до закупівель, державних є:

* економічність;

* справедливість і неупередженість;

* гласність;

* ефективність процесу;

* звітність.

Закон «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» передбачав принципи державних закупівель, до яких:

максимальна економія та ефективність;

добросовісна конкуренція серед учасників;

відкритість та прозорість на всіх стадіях державних закупівель;

недискримінація учасників;

об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій;

запобігання проявам корупції;

вільного доступу, відкритості та доступності інформації з питань закупівель, у тому числі для громадян України та громадських організацій.

Державні закупівлі здійснюють на конкурсних засадах, що має певні переваги, основними з яких є:

* економічний ефект. Ефективні закупівлі передбачають закупівлю товарів, робіт і послуг кращої якості за нижчою ціною. Досвід країн Є С свідчить, що завдяки цьому можна досягти економії витрат до 10-15%;

* досконаліша виробнича конкуренція. Конкуренція за тендерів, організованих державними замовниками, сприяє постачанню конкурентоспроможних товарів і послуг, інноваціям у виробництві та інвестиціям, зростанню обсягів продукції, що випускається;

* ефективне державне управління. Державні замовники, здійснюючи закупівлі відкрито, посилюють довіру постачальників і впевненість у відповідальності державних органів як ділових партнерів. Це також має далекосяжні наслідки, сприяючи підвищенню довіри до загальної законодавчої економічної бази держави та підтримці її економічної політики.
Крім того, державна закупівля відіграє стратегічно важливу роль у таких сферах як:

1) модернізація інфраструктури;

2) створення нових інформаційних технологій;

3) розвиток охорони здоров'я;

4) обладнання навчальних закладів;

5) будівництво та реконструкція закладів охорони здоров'я і навчальних закладів.

Водночас Закон не охоплював такі сфери:

* закупівлі в межах державного оборонного замовлення;

* закупівлі в межах міжнародних угод, наприклад, проекти що фінансуються Світовим банком, Європейським банком або іншими двосторонніми угодами;

* закупівлі послуг у процесі приватизації;

* закупівлі робіт із стандартизації.

Відповідно до Наказу Держмитслужби України Про затвердження Порядку закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти в митних органах, спеціалізованих митних установах і організаціях 06.08.2007 №664 здійснює закупівлі в наступних випадках:

· товарів, у тому числі форменого одягу, транспортних засобів, спеціальної та комп'ютерної техніки, технічних засобів митного контролю, житла для працівників митних органів, спеціалізованих митних установ і організацій і їх сімей;

· послуг, у тому числі на побутове обслуговування, проведення поточного ремонту службових приміщень, забезпечення транспортом (крім залізничного), на здійснення наукових досліджень, експериментів, розробок і створення науково-технічної продукції згідно з Багатогалузевою науково-технічною програмою розвитку Державної митної служби України;

· робіт, у тому числі з проектування, будівництва (реконструкції) та капітального ремонту об'єктів митної інфраструктури.

Ці вимоги застосовуються до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, які здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) становить або перевищує 100 тисяч гривень, а для робіт - 300 тисяч гривень відповідно до нової Постанови КМУ від 28 березня 2008 р. №274 Про здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти (Закон передбачав 20 і 50 тисяч відповідно).

Процедури закупівлі, передбачені у вищезазначеному Наказі, не застосовуються у випадках, якщо предметом закупівлі є:

· централізоване водопостачання та водовідведення;

· централізоване постачання теплової енергії;

· поштові послуги, а також поштові марки та марковані конверти;

· телекомунікаційні послуги, у тому числі щодо трансляції радіо - та телесигналів (за винятком послуг мобільного зв'язку та інтернет-послуг);

· користування залізничними коліями;

· товари, роботи чи послуги, які у зв'язку з їх спеціальним призначенням становлять державну таємницю;

· електрична енергія, її передача та розподіл;

· послуги з авіаперевезення офіційних державних делегацій;

· послуги з продовження строку оренди засобів зв'язку.

Постанова КМУ продовжує цей список ще на 33 пункти:

· книги, періодичні видання та інші документи, зафіксовані на папері, магнітній, кіно- і фотоплівці, оптичних дисках або інших носіях інформації для поповнення бібліотечних фондів;

· товари і послуги, пов'язані з розробленням дизайну, виготовленням захищеного паперу, банкнот і монет;

· послуги, закупівля яких здійснюється з метою забезпечення виконання державного бюджету в частині здійснення державних запозичень, обслуговування і погашення державного боргу;

· товари, роботи і послуги, закупівля яких здійснюється замовниками, розташованими за межами України та інші.

Якщо предметом закупівлі є продукція харчової промисловості, лікарські засоби та вироби медичного призначення, пальне, послуги з організації гарячого харчування, транспортні послуги, послуги з ремонту, то Держмитслужба, інші митні органи й спеціалізовані митні установи та організації на період проведення процедури закупівлі мають право для поточних потреб здійснити закупівлю необхідного предмета закупівлі без застосування процедур закупівлі, передбачених цим Порядком, на суму коштів, яка не перевищує 10 відсотків загальної очікуваної вартості предмета закупівлі, про що протягом трьох робочих днів повідомляє Антимонопольний комітет України, Міжвідомчу комісію з питань державних закупівель (далі - Комісія) та Тендерну палату України.

Це положення не застосовується при проведенні Держмитслужбою, митними органами й спеціалізованими митними установами та організаціями наступної процедури закупівлі щодо такого самого предмета закупівлі.

2. Правове регулювання закупівель товарів, робіт і послуг митними органами

2.1 Процедури державних закупівель

Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» було передбачено такі процедури закупівель:

1. відкриті торги із зменшенням ціни;

2. торги з обмеженою участю;

3. двоступеневі торги;

4. запит цінових пропозицій (котирувань);

5. закупівля у одного учасника;

6. редукціон.

7. Всі ці процедури передбачені і в Тимчасовому положенні.

Згідно законодавства України у нормативних документах використовуються слова «закупівля» або «торги». Але беручи до уваги той факт, що вся українська ділова спільнота використовує саме поняття «тендер», то в даній роботі теж буде використовуватися два поняття: «тендер» та «закупівля».

Варто також визначати що саме означає поняття «тендер». Тендер (з англійської)

1. форма розміщення замовлення на яку-небудь роботу, яка передбачає визначення виконавця шляхом конкурсного відбору кращої тендерної пропозиції або конкурс на право виконання яких-небудь робіт;

2. бланк з пропозицією визначених вимог, послуг, що розсилається організаторам торгів потенціальним учасникам;

3. торги, в тому числі і міжнародні, що влаштовуються з метою найбільш вигідного продажу чого-небудь;

4. письмова пропозиція відносно поставки товарів за строковим контрактом;

5. ціна, запропонована підприємством, при визначенні якої виходять перш за все з цін, що їх можуть призначити конкуренти.

Найбільш ефективним способом закупівель є тендер - спосіб отримання замовлення на постачання товарів, надання послуг або проведення підрядних робіт на визначених в тендерній документації умовах, в обумовлені терміни на принципах переваги, справедливості та ефективності. Договір укладається з переможцем такого тендеру - учасником, який подав пропозицію, яка відповідає всім вимогам тендерної документації і пропонує найкращі умови (не обов'язково мінімальну ціну). Тендери підрозділяються на відкриті та закриті, можуть проводитись в один або два етапи.

Відкриті торги - тендер, у якому можуть приймати участь усі постачальники. Це означає, що будь - який постачальник може подати заявку на участь у тендері. Проте, в окремих випадках, ці заявки можуть не розглядатися (наприклад, постачальник не задовольняє встановлені вимоги щодо кваліфікації учасників). Як можна побачити на прикладі Енергетичної митниці (додаток №1) митні органи найчастіше здійснюють закупівлі шляхом проведення відкритих торгів із зменшенням ціни.

Відкриті торги визнані основною процедурою здійснення закупівель. А це означає, що відкриті торги повинні проводитись завжди, якщо тільки під час проведення процедури закупівлі не існує спеціальних обставин (обмежений ринок, спеціалізована продукція, термінова закупівля, секретні закупівлі).

Повідомлення про проведення відкритих торгів публікується у засобах масової інформації міжнародного або національного розповсюдження, в окремих випадках (закупівля складної спеціальної продукції) - у тематичних ЗМІ, а також розміщається у мережі Інтернет. Приклад повідомлення наведено у додатку №2.

Організатор тендеру надає тендерну документацію на вимогу постачальника, який запитує її у зв'язку з оприлюдненням інформації про тендер. Якщо за тендерну документацію встановлено плату - вона надається після її оплати.

Після отримання тендерної документації постачальники протягом достатньо тривалого часу готують свої тендерні пропозиції, тобто збирають всі необхідні довідки, проводять необхідні розрахунки і готують потрібні документи. Під час підготовки тендерної пропозиції постачальники можуть у письмовій формі звернутися до організатора тендеру з проханням надати роз'яснення щодо окремих положень тендерної документації. Організатор тендеру в обов'язковому порядку повинен задовольнити такі запити також у письмовій формі.

Постачальники зобов'язані подати тендерні пропозиції не пізніше терміну, вказаного у тендерній документації. Організатор тендеру зобов'язаний зареєструвати будь-яку тендерну пропозицію і, на вимогу постачальника, надати розписку про її отримання.

В конкретно визначений день та в конкретно визначеному місці організатор тендеру розкриває кожну отриману тендерну пропозицію і оголошує її основні умови (перед усім найменування і адресу постачальника, ціну тендерної пропозиції і короткий опис запропонованої цим постачальником продукції). На цій процедурі мають право бути присутніми представники постачальників, які подали тендерні пропозиції.

Потім протягом певного часу організатор тендеру оцінює тендерні пропозиції і готує рекомендації щодо визначення переможця тендеру.

Визначення переможця тендеру відбувається на засіданні тендерного комітету. Члени тендерного комітету оцінюють пропозиції постачальників та, згідно критеріїв, визначених у тендерній документації, визначають переможця. Постачальнику, якого визнано переможцем тендеру, надсилається письмове запрошення підписати договір.

Процедура відкритих торгів також передбачає оприлюднення інформації про результати торгів. Оприлюднення інформації про результати торгів особливо важливе при державних закупівлях, адже таким чином всі платники податків інформуються про використання державних (бюджетних) коштів.

Закриті торги (торги з обмеженою участю) - процедура закупівлі, участь у якій можуть приймати лише спеціально запрошені постачальники. Це означає, що заявку на участь у тендері можуть подати лише ті постачальники, які отримали спеціальне запрошення. Заявки інших постачальників відхиляються без розгляду.

Процедура торгів з обмеженою участю передбачає, що замовник самостійно визначає коло учасників тендера. Зазвичай коло учасників тендера формується на підставі проведених маркетингових досліджень або на підставі досвіду минулих закупівель. В усьому іншому торги з обмеженою участю практично не відрізняються від відкритих торгів.

Закриті торги проводяться у випадку, коли необхідна продукція на ринку представлена обмеженою кількістю постачальників і вони відомі замовнику. Інша сфера застосування торгів з обмеженою участю - невеликі закупівлі, коли проведення відкритих торгів є недоцільним з урахуванням витрат часу та засобів. Закриті торги також застосовуються у випадку закупівлі для потреб національної оборони та безпеки (секретні закупівлі). Застосування процедури торгів з обмеженою участю для закупівлі товарів, робіт і послуг, очікувана вартість яких перевищує 500 тисяч гривень, потребує отримання відповідного висновку Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель, крім випадку, коли процедура торгів з обмеженою участю застосовується після проведення попередньої кваліфікації учасників.

Двоступеневі торги проводяться у випадку закупівлі складної продукції, коли замовнику важко чітко сформувати вимоги до предмету закупівлі або необхідно провести переговори з постачальниками (виконавцями) з метою визначення їх можливостей щодо виконання поставленого завдання. Найчастіше ця процедура використовується при проведенні тендерів на виконання науково-дослідних, проектно-конструкторських та технологічних робіт, а також в будівництві. Двоступеневі торги дозволяють замовнику ознайомитися з можливостями постачальників та, оцінити їх (методику, техніку і т.д.), сформувати свої вимоги.

На першому етапі проводяться переговори з учасниками стосовно технічної частини їх пропозицій. Процедура двоступеневих торгів передбачає, що замовник на першому етапі розробляє початковий варіант технічного завдання, на основі якого постачальники готують початкові тендерні пропозиції (без зазначення ціни та інших комерційних умов). Потім замовник проводить переговори, під час яких узгоджуються варіанти технічного завдання на основі наданих постачальниками пропозицій. Після закінчення переговорів замовник готує остаточний варіант технічного завдання.

На другому етапі постачальники (лише ті, які приймали участь у першому етапі торгів) подають остаточні тендерні пропозиції з технічним завданням (підготованим з урахуванням усіх внесених замовником змін) та комерційною пропозицією (ціни, термінів та графіків розрахунків, умов постачання і т.ін.) у тому ж порядку, у якому відбувається подання тендерних пропозицій під час відкритих торгів. Отримавши такі остаточні пропозиції замовник забезпечує їх порівняння та оцінку, обирає переможця тендеру і підписує з ним договір.

Двоступеневі торги досить складна та довготривала процедура. Через ці характеристики двоступеневих торгів, вони проводяться досить рідко. В переважній більшості двоступеневі торги застосовуються при закупівлі складної та дорогої продукції.

Інші способи закупівлі, такі як запит цінових пропозицій (котирувань) і закупівля у одного учасника, повинні застосовуватись або при невеликому об'ємі закупівлі, або у особливих випадках у разі наявності спеціального дозволу контролюючого органу. Але на практиці замовники іноді порушують цей принцип - закупівлю штучно поділяють на частини (лоти), щоби уникнути торгів і застосувати запит котирувань.

Запит цінових пропозицій (котирувань) проводиться не менше ніж у трьох учасників. Кожен постачальник може запропонувати лише одну цінову пропозицію. Запит котирувань (цінових пропозицій) - процедура закупівлі, під час якої здійснюється запит ціни на продукцію конкретної специфікації з визначеними умовами постачання.

Запит котирувань у спрощеному вигляді повторює процедуру торгів з обмеженою участю. Спочатку замовник визначає перелік постачальників, яким буде надіслано запит ціни. Потім всім постачальникам одночасно надсилаються письмові запити з проханням повідомити ціну на необхідну продукцію. Отримавши відповіді постачальників (цінові котирування), замовник здійснює їх оцінку (співставлення) і визначає переможця тендеру.

Запит котирувань застосовується при закупівлі невеликих об'ємів стандартизованої простої продукції (перед усім товарів).

Закупівля може проводитись і у випадку, якщо встановлено, що лише один постачальник може виконати замовлення. У такому випадку проводиться закупівля у одного постачальника. Закупівля у одного постачальника - спосіб здійснення закупівлі коли запрошення до участі у тендері надсилається лише одному постачальнику.

Закупівля у одного учасника застосовується у випадках, коли на ринку існує лише один постачальник необхідної продукції (монополія), а також якщо виникає термінова необхідність в продукції і закупівля із застосуванням інших процедур неможлива (надзвичайні ситуації: стихійні лиха, аварії тощо). Як правило, застосування закупівлі у одного учасника вимагає погодження з відповідним компетентним органом державної влади.

Якщо предметом закупівлі є товари, роботи чи послуги, для яких існує постійно діючий ринок та які виробляються або виконуються не за окремо розробленими специфікаціями, застосовується процедура редукціону.

Редукціон - аукціон на зниження ціни.

При проведенні редукціону замовник не продає, а купує необхідну йому продукцію. Він встановлює початкову ціну, яку готовий за неї заплатити, а продавці роблять йому свої пропозиції, поступово знижуючи цінову планку.

Переможцем редукціону вважається учасник, який запропонував найменшу вартість за предмет закупівлі.

Разом з тим редукціон, в широкому розумінні, означає не лише змагання ціни. Цілком виправданим є застосування редукціону і до змістовної частини тендерної пропозиції - учасники торгів, наприклад, можуть запропонувати кращі умови поставки, більший строк гарантійного обслуговування і т.ін.

Таким чином, застосування процедури редукціону може ще більш підвищити ефективність тендерної закупівлі.

Кабінет Міністрів України затверджує перелік товарів, які закуповуються на умовах міжвідомчої координації, порядок її здійснення та генерального замовника. В разі, якщо у планах двох і більше головних розпорядників коштів Державного бюджету України передбачається закупівля одного з товарів, які закуповуються на умовах міжвідомчої координації, на загальну суму, що перевищує 700 тисяч гривень, Антимонопольний комітет України подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо визначення генерального замовника. Генеральний замовник:

· здійснює процедури закупівлі відповідних товарів згідно із законодавством та визначає учасників - переможців процедури закупівлі;

· інформує всіх заінтересованих головних розпорядників коштів Державного бюджету України про результати процедур закупівлі.

Головні розпорядники укладають договори закупівлі товарів з учасниками, що визначені генеральним замовником переможцями за результатами здійснених ним процедур закупівлі, крім випадків, коли товар не відповідає вимогам головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо його технічних характеристик, якості, умов поставки, ціни тощо. У цьому разі головний розпорядник має право відмовитися від укладення договору закупівлі, поінформувавши про це генерального замовника, і самостійно здійснити процедуру закупівлі такого товару.

Генеральний замовник після отримання від замовників повідомлень про акцепт тендерних пропозицій та укладення договору або відмову в акцепті тендерних пропозицій подає Антимонопольному комітету України і усім заінтересованим замовникам звіт про результати здійснення процедур закупівлі із зазначенням у ньому всіх замовників

Отже, як бачимо, процедури державних закупівель виписані в законі достатньо чітко.

2.2 Порядок здійснення закупівель за державні кошти

Стадіями державних закупівель, що здійснюються митними органами, є:

1) затвердження кошторису;

2) затвердження річного плану державних закупівель;

3) обрання і проведення процедур закупівель на підставі затвердженого кошторису та річного плану державних закупівель;

4) визначення переможця процедури закупівлі;

5) укладання договорів про закупівлю;

6) складання звіту про результати здійснення процедури закупівлі;

7) виконання договорів про закупівлю;

8) контроль за виконанням договорів про закупівлю.

Річний план закупівель затверджується у місячний строк після затвердження кошторису й оприлюднюється шляхом розміщення в одній інформаційній системі в мережі Інтернет протягом 15 календарних днів з дати його затвердження, зміни до нього надсилаються Антимонопольному комітету України у випадку та в порядку, що визначені цим органом, та оприлюднюються шляхом розміщення в інформаційній системі в мережі Інтернет протягом 15 календарних днів з дати їх затвердження.

Організація та проведення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів у централізованому порядку та для потреб центрального апарату здійснюються Тендерним комітетом Державної митної служби України.

Тендерний комітет створюється для організації та проведення процедур закупівлі товарів, робіт та послуг за державні кошти на засадах колегіальності у прийнятті рішень, відсутності конфлікту інтересів членів тендерного комітету та їх неупередженості. Склад тендерного комітету, положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника. До складу тендерного комітету замовника не можуть входити посадові особи та представники учасників, їх близькі родичі, посадові особи об'єднань підприємств, їх представники та близькі родичі. Членами тендерного комітету є представники замовника в кількості не менше 5 осіб.

Керівництво роботою тендерного комітету здійснює його голова, який призначається рішенням замовника у вигляді відповідного розпорядчого акта та є особою, що має право на підписання договорів про закупівлю. Голова тендерного комітету організовує його роботу і несе персональну відповідальність за виконання покладених на комітет функцій.

Голова тендерного комітету призначає заступника (заступників) голови, відповідального секретаря та визначає функції кожного члена тендерного комітету. Рішення з питань, що розглядаються на засіданнях тендерного комітету, приймаються простою більшістю голосів у присутності не менше двох третин членів тендерного комітету. У разі рівного розподілу голосів голос голови комітету є ухвальним. Рішення комітету оформляється протоколом, який підписується усіма членами тендерного комітету, що брали участь у голосуванні. Члени тендерного комітету протягом шести місяців з моменту вступу до тендерного комітету мають отримати відповідні свідоцтва встановленого зразка про проходження навчання чи підвищення кваліфікації з питань організації та здійснення процедур закупівель. Повторне підвищення кваліфікації або навчання здійснюється не рідше одного разу кожні два роки. Інформацію про проходження членами тендерного комітету навчання чи підвищення кваліфікації з питань організації та здійснення процедур закупівель з копіями відповідних свідоцтв замовник надсилає Міжвідомчій комісії з питань державних закупівель не пізніше 15 січня року, наступного за звітним.

У разі виявлення Комісією порушень за результатами діяльності тендерного комітету, здійснених ним закупівель, які призвели до відміни процедури закупівлі та/або визнання договору недійсним (нікчемним), Комісія має право прийняти рішення щодо виключення зі складу тендерного комітету осіб, що входять до його складу та/або щодо вчинення замовником певних дій для усунення виявлених порушень, про що протягом трьох робочих днів повідомляє замовника, Антимонопольний комітет України, Державне казначейство України (обслуговуючий банк), Тендерну палату України. Усі рішення та дії такого тендерного комітету з моменту отримання рішення Комісії щодо виключення зі складу тендерного комітету осіб, що входять до його складу, не мають юридичної сили, а договори, укладені після отримання такого рішення, вважаються нікчемними (недійсними).

Рішення Комісії щодо виключення зі складу тендерного комітету осіб, що входять до його складу, тягне за собою внесення відомостей про членів такого тендерного комітету до переліку членів тендерного комітету, яких за допущені порушення було виключено зі складу тендерного комітету, та недопущення таких осіб до членства у будь-якому тендерному комітеті строком на два роки.

Перелік оприлюднюється на офіційному Інтернет-сайті Комісії. Відомості до переліку вносяться протягом трьох робочих днів з моменту прийняття Комісією відповідного рішення. Датою включення відомостей про членів такого тендерного комітету до переліку є дата прийняття Комісією відповідного рішення.

Замовник протягом трьох робочих днів з моменту отримання рішення Комісії щодо виключення зі складу тендерного комітету осіб, що входять до його складу, зобов'язаний затвердити новий склад тендерного комітету та про прийняте рішення протягом одного робочого дня повідомити Комісію, Антимонопольний комітет України, Державне казначейство України (обслуговуючий банк), Тендерну палату України.

Державне казначейство України не має права здійснювати платежі з рахунку замовника у разі, якщо подані документи щодо здійснення державних закупівель містять підписи осіб, стосовно яких є рішення Комісії щодо їх виключення зі складу тендерного комітету. У разі подання таких документів на здійснення платежів Державне казначейство України протягом двох робочих днів повідомляє правоохоронні органи, а також Комісію, Антимонопольний комітет України, Тендерну палату України.

Спеціалісти, юристи, економісти, консультанти та інші фізичні чи юридичні особи, які можуть залучатися до роботи тендерних комітетів на договірних засадах відповідно до законодавства, та нотаріуси, які посвідчують договори про закупівлю (в разі нотаріального посвідчення договорів про закупівлю на вимогу замовника), не можуть бути членами тендерного комітету та не несуть відповідальності за рішення, дії або бездіяльність тендерного комітету та службових осіб замовника, учасника чи інших осіб, та за виконання (невиконання) договорів про закупівлю, укладених на підставі рішення тендерного комітету замовника, та за наслідки, спричинені такими рішеннями, діями або бездіяльністю.

Закупівля товарів, робіт і послуг може здійснюватися шляхом проведення таких процедур:

відкритих торгів із зменшенням ціни; торгів з обмеженою участю;

двоступеневих торгів; запиту цінових пропозицій (котирувань);

закупівлі в одного учасника; редукціону.

Керівник митного органу (спеціалізованої митної установи або організації), на який положенням про цей орган (установу) покладено функції здійснення закупівлі (у тому числі в централізованому порядку) товарів, робіт і послуг для потреб митних органів, спеціалізованих митних установ і організацій, подає на погодження до Фінансово-економічного управління Держмитслужби України (служби фінансів, бухгалтерського обліку та звітності іншого митного органу, спеціалізованої митної установи або організації) у строк, що не перевищує 10 календарних днів з дня затвердження кошторису витрат, пропозиції до проекту річного плану закупівель відповідно до затвердженого кошторису у частині відповідності кошторисним призначенням і Річний план діяльності Тендерного комітету з організації та проведення процедур державних закупівель.

Вибір процедури закупівлі, строки її проведення та визначення відповідального за проведення закупівлі, розглядаються на засіданні Тендерного комітету, що відображається у Річному плані закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, який затверджується головою Тендерного комітету.

З метою запобігання проявам корупції та формування ефективного конкурентного середовища у сфері закупівель замовник зобов'язаний забезпечити прозорість здійснення державних закупівель шляхом оприлюднення необхідної інформації, передбаченої цим Законом щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти за допомогою інформаційних систем у мережі Інтернет, а саме розмістити:

· річні плани державних закупівель;

· оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації;

· протокол розкриття тендерних (цінових) пропозицій;

· акцепт тендерної пропозиції та повідомлення про результати торгів;

· запит щодо цінових пропозицій (котирувань);

· звіт про результати здійснення процедури закупівлі, включаючи всі додатки до нього;

· оголошення про результати проведеної процедури закупівлі;

· інформацію, що стосується розгляду скарги, у разі її надходження (інформацію про отримання скарги, рішення щодо розгляду скарги).

Відповідно до пункту 13 Тимчасового положення оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації публікується безоплатно в інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель», що видається уповноваженим органом та безоплатно розміщується на веб-порталі з питань державних закупівель, створеному уповноваженим органом. Доступ для користувачів до інформації, розміщеної на веб-порталі з питань державних закупівель, створеному уповноваженим органом, є безоплатним.

Згідно з пунктом 14 Тимчасового положення, процедура закупівлі не може здійснюватися до публікації оголошення про неї в інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель» та на веб-порталі з питань державних закупівель, крім випадків застосування замовником у порядку, встановленому Тимчасовим положенням, процедур торгів з обмеженою участю, запиту цінових пропозицій (котирувань) та закупівлі в одного учасника.

До створення уповноваженим органом веб-порталу з питань державних закупівель процедура закупівлі не може здійснюватися до публікації оголошення, про неї в інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель», крім випадків застосування замовником у порядку, встановленому Тимчасовим положенням, процедур торгів з обмеженою участю, запиту цінових пропозицій (котирувань) та закупівлі в одного учасника.

При цьому замовники мають право додатково оприлюднювати оголошення про заплановану закупівлю на власних офіційних веб-сайтах або на веб-сайтах головних розпорядників бюджетних коштів у розділі «Державні закупівлі» та у друкованих засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження.

Оголошення про проведення процедури закупівлі та її результати, що підлягають опублікуванню в інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель».

Порядок прийняття від замовників, реєстрації та публікації в інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель» оголошень про проведення процедури закупівлі та її результати встановлюється уповноваженим органом.

Електронна копія чергового номера інформаційного бюлетеня «Вісник державних закупівель» розміщується на офіційному веб-сайті Мінекономіки.

Мінекономіки як уповноважений орган на підставі підпункту 7 пункту 9 Тимчасового положення надаватиме роз'яснення порядку застосування законодавства України про закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти на письмові звернення в установленому порядку. Роз'яснення надаватимуться за підписом Міністра або уповноваженого ним заступника. (Закон у редакції 2007 року відмінив право Мінекономіки надавати роз'яснення, право давати рекомендації щодо застосування законодавства про державні закупівлі мала Тендерна Палата. І хоча ці рекомендації не мали особливої юридичної сили, всі орієнтувалися саме на ці рекомендації, за відсутністю інших).

Офіційна інформація про застосування законодавства про закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти буде оперативно розміщуватись на веб-сайті Мінекономіки.

Інформація щодо державних закупівель розміщується послідовно принаймні в одній з інформаційних систем у мережі Інтернет згідно з власним регламентом та в порядку, передбаченому інформаційними системами. При цьому в обраній замовником інформаційній системі у мережі Інтернет мають бути розміщені всі без винятку документи щодо державних закупівель, передбачені цією статтею.

Строки висвітлення інформації повинні відповідати строкам здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг, передбачених Законом. Замовник оприлюднює інформацію, передбачену Законом, в інформаційних системах в мережі Інтернет шляхом її направлення до таких систем у паперовому або електронному вигляді в порядку, передбаченому інформаційними системами.

Відповідальний за проведення торгів забезпечує:

· розроблення тендерної документації та узгодження її членами Тендерного комітету Держмитслужби України (іншого митного органу, спеціалізованої митної установи або організації);

· розроблення листа-запрошення на участь у торгах за процедурою запиту цінових пропозицій (котирувань) та узгодження цього листа членами Тендерного комітету;

· розміщення оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації із загальнодержавною сферою розповсюдження, що публікує інформацію виключно з питань державних закупівель, в інформаційному бюлетені, що видає Мінекономіки України, а також в інформаційних системах у мережі Інтернет. Розсилання запрошень учасникам щодо участі в процедурі торгів (тендера) з обмеженою участю, запиту цінових пропозицій (котирувань) та закупівлі в одного учасника, а також інформування учасників процедур закупівель про їх результати. Оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників додатково розміщуються у відповідних міжнародних виданнях або в інформаційних системах у мережі Інтернет англійською мовою у разі, якщо очікувана вартість предмета закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів - 200 тисячам євро; для послуг - 300 тисячам євро; для робіт - 500 тисячам євро.

· у разі застосування торгів з обмеженою участю;

· надання (надіслання) учаснику торгів тендерної документації протягом трьох робочих днів за його офіційним запитом;

· у разі надання (надіслання) тендерної документації учаснику торгів на оплатній основі - таке надання (надіслання) здійснюється протягом трьох робочих днів з моменту її оплати учасником;

· надіслання учасникам тендерної документації одночасно із запрошенням до участі у торгах (при проведенні торгів з обмеженою участю);

· надання роз'яснень учасникам процедур закупівель щодо змісту тендерної документації у разі отримання від останніх відповідних запитів за підписом Голови Тендерного комітету Держмитслужби України;

· організацію приймання, зберігання та подання Тендерному комітету тендерних пропозицій учасників процедур закупівель для організації проведення процедури розкриття цих пропозицій;

· підготовку листа-звернення на адресу Комісії та необхідної документації щодо погодження застосування процедури закупівлі в одного учасника у разі, якщо очікувана вартість закупівлі для товарів та послуг перевищує 30 тисяч гривень та 300 тисяч гривень для робіт, а також листа-звернення до Комісії для отримання висновку щодо процедури торгів з обмеженою участю для закупівлі товарів, робіт і послуг, очікувана вартість яких перевищує 500 тисяч гривень, крім випадку, коли процедура торгів з обмеженою участю застосовується після проведення попередньої кваліфікації учасників;

· оформлення Протоколу про розкриття тендерних пропозицій при здійсненні процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, Протоколу проведення процедури попередньої кваліфікації учасників процедур державних закупівель, матеріалів для розгляду, порівняння та оцінки тендерних пропозицій (у довільній формі або у вигляді таблиць) Тендерним комітетом;

· оформлення Звіту про результати здійснення процедури закупівлі та оприлюднення його (крім інформації, що містить державну таємницю) протягом 10 календарних днів з дати його затвердження в інформаційній системі в мережі Інтернет.

Строк для подання тендерних пропозицій повинен становити 30 календарних днів від дати опублікування оголошення про проведення торгів чи відправлення запрошення до участі в них. В окремих випадках цей строк може бути зменшено до 15 календарних днів (до 10 календарних днів - у разі проведення торгів з обмеженою участю). Причини скорочення строку викладаються у звіті про результати проведення процедури закупівлі. Вони не повинні свідчити про наміри замовника послабити конкуренцію між учасниками.

Замовник (митний орган) безоплатно надсилає або подає учаснику тендерну документацію протягом трьох робочих днів з дня отримання від нього запиту про подання необхідних документів у разі відкритих і двоступеневих торгів та згоди на участь у торгах у разі проведення торгів з обмеженою участю.

У разі проведення торгів з обмеженою участю на закупівлю товарів і послуг замовник може надсилати тендерну документацію одночасно із запрошенням до участі у торгах.

Тендерна документація повинна містити:

1) інструкцію з підготовки тендерних пропозицій;

2) перелік критеріїв, які висуваються тендерним комітетом з метою оцінки відповідності учасників установленим кваліфікаційним вимогам;

3) інформацію про необхідність документального підтвердження відповідності учасників установленим кваліфікаційним вимогам;

4) інформацію про характер і необхідні технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі: відповідну технічну специфікацію, плани, креслення, малюнки; кількість товару; місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги; додаткові послуги, які повинні бути надані; строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;

5) перелік критеріїв та методику їх оцінки для визначення найкращої тендерної пропозиції;

6) визначення основних умов, які обов'язково будуть включені до договору про закупівлю чи проекту договору про закупівлю;

7) опис окремої частини або частин предмета закупівлі, щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції у разі, коли учасник дозволяє подати тендерні пропозиції тільки стосовно частини товарів, робіт чи послуг, що закуповуються;

8) спосіб оцінки і порівняння альтернативних тендерних пропозицій;

9) методику розрахунку ціни тендерної пропозиції із зазначенням того, чи повинна вона включати інші елементи, крім вартості самих товарів, робіт чи послуг, наприклад, витрати на транспортування, страхування, навантаження, розвантаження, сплату податків і зборів (обов'язкових платежів) тощо.

Учасник має право не пізніше ніж за сім календарних днів до закінчення строку подання тендерних пропозицій звернутися до замовника за роз'ясненнями щодо тендерної документації. Замовник протягом трьох робочих днів повинен дати відповідь на запит учасника.

Не пізніше ніж за три робочих дні до закінчення строку подання тендерних пропозицій замовник має право з власної ініціативи чи за результатами запитів учасників внести зміни до тендерної документації та повідомити про зазначені зміни письмово всіх учасників, яким замовник подав тендерну документацію.

Протягом п'яти календарних днів з дня акцепту відповідальний за проведення торгів Держмитслужби України (іншого митного органу, спеціалізованої митної установи або організації) надсилає переможцю торгів повідомлення про акцепт тендерної пропозиції, строк дії якої незакінчений, а також надсилає всім учасникам процедур відкритих торгів із зменшенням ціни, двоступеневих торгів і торгів з обмеженою участю письмове повідомлення про результати торгів (у тому числі через інформаційні системи в мережі Інтернет) із зазначенням назви та місцезнаходження учасника-переможця, тендерна пропозиція якого визнана найкращою за результатами оцінки.

Вимоги тендерної документації повинні бути однаковими для всіх учасників процедури закупівлі, однозначними в трактуванні та містити всю потрібну інформацію. Обсяг і склад тендерної документації, порядок її розроблення визначаються залежно від особливостей предмета закупівлі. При проведенні редукціону, який здійснюється у два етапи, на першому етапі всі учасники подають попередні тендерні пропозиції без зазначення ціни. Тендерна документація при цьому передбачає лише пропозиції щодо технічних, якісних та інших характеристик предмета закупівлі, а також умови поставки та кваліфікаційні вимоги.

На другому етапі учасники, попередні тендерні пропозиції яких не було відхилено на першому етапі, надають остаточні тендерні пропозиції із зазначенням ціни.

Під час розкриття тендерних пропозицій на другому етапі представники учасників можуть зменшувати ціну тендерної пропозиції на крок редукціону. Початковою ціною для редукціону вважається мінімальна ціна тендерної пропозиції. Якщо після трикратного оголошення початкової або наступної ціни жоден з учасників не запропонував нової ціни, редукціон припиняється і переможцем визначається учасник, який був названий останнім та запропонував найнижчу ціну.

При проведенні відкритих торгів із зменшенням ціни, двоступеневих торгів і торгів з обмеженою участю переможець торгів визначається із числа учасників, тендерні пропозиції яких не були відхилені, на основі критеріїв і методики оцінки тендерних пропозицій, зазначених у тендерній документації.

Тендерний комітет Держмитслужби України (іншого митного органу, спеціалізованої митної установи або організації) акцептує тендерну пропозицію, що визнана найкращою за результатами оцінки. При проведенні процедури запиту цінових пропозицій (котирувань) переможцем визначається той учасник, який подав пропозицію, що відповідає вимогам, викладеним у запиті (листі-запрошенні для участі в процедурі закупівлі) Держмитслужби України (іншого митного органу, спеціалізованої митної установи або організації), та має найнижчу ціну. Рішення Тендерного комітету Держмитслужби України (інших митних органів, спеціалізованих митних установ або організацій) приймається на закритих засіданнях у присутності не менш як двох третин його складу відкритим голосуванням простою більшістю голосів та оформлюється протоколом.

Замовник зобов'язаний відхилити тендерну або кваліфікаційну пропозицію у разі, якщо він має незаперечні докази того, що учасник пропонує, дає або погоджується дати будь-якій службовій особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція про найм на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або на застосування замовником певного виду процедури закупівлі.

Також замовник зобов'язаний відхилити тендерну або кваліфікаційну пропозицію у разі, якщо він має незаперечні докази того, що:

· фізичну особу, яка є учасником, було засуджено за злочин, вчинений під час здійснення процедури закупівлі, чи інший злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому порядку;