Вплив діяльності ЗАТ "Житомирський м’ясокомбінат" на атмосферне середовище

Відходи виробництва

На ЗАТ "Житомирський м'ясокомбінат" тимчасовому зберіганню підлягають

слідуючи види відходів:

* Люмінесцентні лампи зберігаються в спеціально виділеному приміщенні комори електроцеху (блок підсобних приміщень) в картонних ящиках, для пошкоджених ламп - закритий металевий ящик. Утилізуються на профільному НВП "ВІВАМ".

* Металобрухт здається по договору на ЗАТ "Вторкольормет"

* Побутові відходи зберігаються на території в спеціальному бетонованому приямку, де встановлено причеп для відходів. Вивозяться на міське звалище по договору з КАТП-0628.

* Тирса, канига - відходи виробництва, відносяться до IV класу небезпеки. Тирса зберігається в герметичному циклоні об'ємом 3 м3 біля

' столярного цеху, спалюється для одержання диму для за копчення ковбасних виробів та копченостей. Канига розміщується на спеціальному бетонованому майданчику, продається населенню як добриво для городів та присадибних ділянок.

* Відпрацьовані нафтопродукти зберігаються в металевих ємностях 2,5 , 3 м3 біля блоку підсобних приміщень. Використовується для змащування запчастин тракторів у транспортному цеху комбінату.

Розділ 3. Екологічна характеристика об'єкту та стан забруднення довкілля

3.1 Екологічна характеристика об'єкту

Технологія виробництва представлена у вигляді робіт пов'язаних з виготовленням м'ясопродуктів з початкової стадії технологічного циклу виробництва м'ясокомбінату (забій худоби - переробка сировини -виготовлення продукції). Отриманням теплоносіїв методам спалювання природного газу у топці котлів Е1/0,9 та АОГВ. Для отримання носіїв холоду працює компресорна на аміаку. Допоміжне виробництво представлено у вигляді робіт, які пов'язані з обробкою металу та деревини, проведенням зварювальних робіт з використанням електродів, карбіда кальцію та керамічною газорізкою металу, складом ПММ та сховищем аміаку. На виробництві також є пило газоочисна споруда на проммайданчику ЗАТ "Житомирський м'ясокомбінат" представлена у вигляді циклону К-18, який встановлено для уловлювання пилу деревини від деревообробних верстатів.

Основні забруднюючі речовини, які дають найбільший внесок у забруднення атмосфери; азоту оксиди, вуглецю оксиди, ангідрид сірчистий, ртуть металева, пил абразивно-металевий, марганець та його оксиди, заліза оксиди, метан, зола, аміак, фенол, пропіоновий альдегід, хлор, пил деревини . Крім того викидаються діоксиду вуглецю, метан та закис азоту які відносяться до парникових газів.

Кількість стаціонарних джерел викидів, забруднюючих атмосферу - 16. Організованих -13, неорганізованих -3.

Організовані джерела викидів представляють собою труби виходу продуктів згорання котельні і також гирла виходу аспіраційних систем, систем пилогазоочистки, осьові і кришні вентилятори.

Неорганізовані джерела викидів представляють собою нещільності дверних і віконних проємів, люки ємностей, відкриті чи частково відкриті поверхні зберігання летких речовин. Для неорганізованих джерел об'ємна витрата газоповітряної суміші - 0,294.

Параметри джерел викидів, потужність викидів та інші характеристики джерел викидів забруднюючих речовин наведено у таблиці.

Потужність викидів у атмосферу

№ п/п	Найменування речовини	ГДК,м. р. ОБРВ, мг/м3	Клас небезпеки	Потужність викиду забруднюючих речовин, т/рік
1	2	3	4	5
1	Діоксид вуглецю		3	1224,74
2	Оксид азоту		2	0,0021
<*>	Залізі оксид	0,4	3	0,038
4	Марганець та його сполуки	0,01	2	0,001
5	Ртуть металева	0,003	1	0,0000021
6	Діоксид азоту	0,085	2	2,134
7	Аміак	0,2	4	6,005
8	Ангідрид сірчистий	0,5	*>	0,012
9	Вуглецю оксиду	5,0	4	2,809
10	Хлор	0,1	2	0,043
Й	Метан	50,0	3	0,018
12	Фенол	0,01	2	0,1
13	Альдегід пропіоновий	. 0,01	3	0,078
14	Зола	0,3	3	0,43
15	Пил деревини	0,1	4	0,006
16	Пил абразивно-металевий	0,4	4	0,003

Розрахунок організованих і неорганізованих джерел викидів

Джерело №1,3. Труба виходу продуктів згоряння коптильної камери "Дакстар". Висота джерела -8,0м. Діаметр гирла - 0,2м. Час роботи - 4200 год/рік. Проводяться викиди: оксиду вуглецю, діоксиду азоту, метану, парів ртуті, а також діоксиду вуглецю, діоксиду азоту - парникові гази.

Розрахунок джерела № 1 і 3 -- труба виходу продуктів згоряння коптильної камери "Дакстар"

Забруднююча речовина	Викиди
	г/с	т/рік
СО	0,0019	0,0156
СО2	2,9148	24,29
НОХ	0,0037	0,041
N20	-	4,134
СН4	-	0,0004
н§	-	4,134

Джерело №2,4. Труба виходу димогенератора коптильної камери "Дакстар". Висота джерела - 8,5м. Діаметр гирла - 0,2 м. Час роботи - 4200

Джерело №8. ВУ компресорної. Висота 5,8 м, діаметр 0,3м. Проводяться викиди аміаку. Час роботи 5600 годин. Викид в атмосферу фенолу становить - 0,0027г/с.

Джерело №9. Компресорна. Висота 6,5 м, діаметр 0,45м. Проводяться викиди аміаку. Час роботи 5600 годин. Викид в атмосферу сланцевої золи становить - 0,002 г/с.

Джерело №10,11. Дефлектора убійного цеху. Висота 8 м, діаметр 0,3 м. Проводяться викиди хлору при дезинфекції. Час роботи 840 годин. Викид хлору в атмосферу становить - 0,0044г/с і 0,0147т/рік.

Джерело №12. Зварка, газова різка металів. Джерело неорганізоване. Висота джерела -2 м. Діаметр гирла - 0,5м. Проводяться викиди марганцю та його сполуки, заліза оксиду, вуглецю оксиду, азоту діоксиду. Час роботи - 840 год/рік. Викид в атмосферу фенолу становить - 0,0027г/с.

Джерело №13. Труба котельні. Котел ДКВР_4/13 на природному газі. Висота джерела - 18 м. Діаметр гирла - 1,0 м. Час роботи - 6200 год/рік. Проводяться викиди: оксиду вуглецю, діоксиду азоту, метану, парів ртуті, парникових газів - діоксиду вуглецю, оксид азоту.

Розрахунок джерела № 13 -- труба котельні

Забруднююча речовина	Викиди
	г/с	т/рік
СО	0,037	0,5994
СО2	64,774	1049,34
МОХ	0,0607	1,786
М20	0,0001	0,00017
СН4	0,0011	0,017
н§	-	1,786

Джерело №14. Заточний станок, джерело неорганізоване . Висота 2 м, діаметр 0,5 м. Проводяться викиди пилу абразивно-металевого. Час роботи -350 год/рік.

Джерело №15. Дерево-обробні станки, джерело неорганізоване . Висота 2 м, діаметр 0,5 м. Проводяться викиди пилу деревини. Час роботи - 720 год/рік.

Джерело №16. Загальна витяжна вентиляція від термокамер і ковбасного цеху. Висота 7,8 м, діаметр 0,63м. Проводяться викиди хлору при дезинфекції, двоокису вуглецю. Час роботи 4200 годин. Викид хлору в атмосферу становить 0,0088г/сіО,0126т/рік.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел

Номер джерела викидів	Номер контрольної точки	Виробництво, дільниця, цех	Назва речовини, яка контролюється	Викиди ЗР, 2008рїк	ж мг/м3
				мг/м	г/с
2	2	Цех ковбасних виробів	Азоту діоксиду	55,87	0,002	0,085
			Аміак	6,005	-	0,2
			Фенол	0,1	-	0,01
			Зола	23,01	0,001	0,3
3	3	Цех ковбасних виробів	Азоту діоксиду	72,17	0,002	иО.Д)85_
			Аміак	6,005	-	0,2
			Фенол	0,1	-	0,01
			Зола	25,97	0,001	0,3
4	4	Цех ковбасних виробів	Азоту діоксиду	74,50	0,002	0,085
			Аміак	6,005	-	0,2
			Фенол	0,1	-	0,01
			Зола	27,52	0,001	0,3
8	8	Аміачна	Аміак	11,04	0,025	0,2
9	9	Аміачна	Аміак	19,73	0,103	0,2
10	10	Забійний цех	Хлор	0,029	0,00001	од
16	16	Дільниця термокамер	Хлор	0,29		0,1

Виходячи з даних викиди забруднюючих речовин м'ясокомбіната згідно виробничого контролю по стаціонарних джерелах № 2,3,4,8,9,10, і 16 не перевищують дозволених обсягів встановлених для підприємства. Тому, згідно «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів» санітарна захисна зона підприємства становить - 500м і згідно вимог «Охрана природьі» підприємство повинно дотримуватися встановленої системи контролю за дотриманням нормативів ГДВ, які наведені в таблиці.

Контроль за дотриманням нормативів ГДВ на джерелах викидів

№	Виробництво, цех, дільниця	№ джерела	Назва речовини	Дозволений обсяг викидів забруднюючої речовини
				мг/м	г/с
1	Компресорна	8	Аміак	76,771	0,039
2	Компресорна	9	Аміак	83,333	0,125
3	Забійний цех	10	Хлор	14,666	0,0044
4	Термокамера	16	Хлор	5,042	0,009
5	Камера згорання«Дакстар»	1	Азоту діоксин	142,857	0,003
6	Коптильня «Дакстар»	__ |	Азоту діоксин	47,619	0,001
7	Коптильня «Дакстар»	_2 _______ !	Аміак	4,761	0,0001
8	Коптильня «Дакстар»	2	Фенол	128,571	0,0027
9	Коптильня «Дакстар»	2	Зола сланцева	95,238	0,002
10	Коптильна камера	6	Азоту діоксин	62,5	0,001
11	Коптильна камера	6	Аміак	6,25	0,0001
12	Коптильна камера	6	Фенол	168,75	0,0027
13	Коптильна камера	_ ,	Зола сланцева	750,0	0,012
14	Котельня	13	Азоту діоксин	144,37	0,06
15	Обжарювальна камера	5	Азоту діоксин	62,5	0,001
16	Обжарювальна камера	5	Зола сланцева	1250,0	0,02

Охарактеризовуючи викиди забруднюючих речовин які викидалися в атмосферу з 2004 по 2008 рік від стаціонарних джерел, які наведені в таблиці. Можна визначити закономірність того, що викиди забруднюючих речовин, які відбувалися протягом цього часу від змінилися.

При виробництві копчених та напівкопчених продуктів викидає в навколишнє середовище велику кількість забруднюючих речовин.

Він виконує розрахунки параметрів викидів пилегазоповітряної на виході з таких джерел, як обжарювальна камера, камера коптіння та котельня.

Обжарювальна камера. Цегельна труба від обжарювальної камери, яка працює на дровах листяних порід. Витрата дров складає до 2 м3 за зміну, або ЗО кг за годину.

Нижча теплота згорання дров ()„ = 10,24Мдж/кг, або 2440 ккал/кг із-за низьких швидкостей димових газів заміри проводились вимірювачем швидкостей ВС-2 на виході труби , а для виключення впливу поривів вітру атмосферного повітря об'ємна витрата димових газів провірялась розрахунковим методом.

Еквівалентний внутрішній діаметр димової труби - 0,22м, висота труби Нтр- 6м, труба цегельна товщиною 12 см.

Розрахунок. 1) Секундний об'єм димових газів на виході з гирла

димової труби, приведений до нормальних умов:

у°тр = (Втх [У? + У^ (а -1)/ 3600] ) ,де

Вг - витрата палива, кг/год, Вг =30 кг/год;

У° = 3,73 м3/кг - теоретичний об'єм необхідної кількості повітря для спалювання 1 кг палива при а = 1; V," = 3,75 м3/кг - теоретичний об'єм продуктів згорання палива;

а - надлишок повітря на вході в трубу = 1,4; ЗО* [3,75 + 3,73(1,4

3600

2) Секундний об'єм димових газів в реальних умовах на виході з гирла димової труби:

УГР = (Вт * ^9 + У% *(а- 1)]/ 3600)* ((273 + ТТР )/273))* (760/ Рк ) , де

Р,. - барометричний тиск = 746 мм.рт.ст., Ттр -температура газу на виході 76

3) Швидкість викиду газоповітряної суміші в реальних умовах з гирла димової труби:

IV = УТР 18

де 5* - площа перерізу гирла, м , 8 = 0,785х 0,22 = 0,038 м2; IV = 0,058/0,038 = 1,5 м/с

Камера коптіння. Цегельна труба від камери коптіння, яка працює на дровах листяних порід. Витрата дров складає до 1 м за зміну, або 20 кг за годину .

Нижча теплота згорання дров Ј>^ = 1 0,24Мдж/кг, або 2440 ккал/кг. Із-за низьких швидкостей димових газів заміри проводились вимірювачем швидкостей ВС-2 на виході труби, а для виключення впливу поривів вітру атмосферного повітря об'ємна витрата димових газів провірялась розрахунковим методом.

Еквівалентний внутрішній діаметр димової труби - 0,20м, висота труби нтр- 6м, труба цегельна товщиною 12 см.

Розрахунок. 4) Секундний об'єм димових газів на виході з гирла димової труби, приведений до нормальних умов:

У% = (Вгх [V? + У«х (а - 1)]/3600) , де

Вт - витрата палива, кг/год, Вт = 20 кг/год;

У° = 3,73 м3/кг - теоретичний об'єм необхідної кількості повітря для спалювання 1 кг палива при а = 1 ; а - надлишок повітря на вході в трубу = 1,4;

8) Секундний об'єм димових газів в реальних умовах на виході з гирла ч. димової труби камери коптіння:

Рк - барометричний тиск = 746 мм.рт.ст. Ттр -температура газу при відбору проб 133 °С.

9) Швидкість викиду газоповітряної суміші в реальних умовах з гирла димової труби:

IV -- УГР 18, де 5і - площа перерізу гирла, м2, 5= 0,785 х 0,802 = 0,502 м2;

Ж =0,628/0,502- 1,25м/с

На підприємстві є очисні споруди у вигляді установки для вловлювання жиру, з очисних споруд для повітря є циклон К-18. вихідною забруднюючою речовиною є пил деревний. Коефіцієнт ефективності очищення (%) - 86,13.

Технологія, яка використовується на підприємстві відноситься до звичайних сучасних методів при операціях, які пов'язані з переробкою м'ясопродуктів (варка, жарка, коптіння продуктів), отриманням теплоносіїв та пару методом спалювання палива у топці котла,, обробкою металу та деревини на звичайних верстатах. Технологія проведення робіт у плані технологічного обладнання не відповідає на сьогодення найкращим існуючим технологіям. Нове обладнання (котли Е 1/0,9) встановлено на обох котельнях та газові конвектори опалення приміщень адмінбудинку. Решта обладнання морально застаріле та фізично зношено.

Аналізуючи багаторічні показники роботи ЗАТ "Житомирський м'ясокомбінат" та подібні підприємства м'ясопереробної промисловості професійні хвороби та їх зв'язок з екологічним станом НПС не виявлено.

Пожежна безпека на підприємстві

Додержання пожежної безпеки е невід'ємною частиною виробничої та іншої діяльності посадових осіб, робітників підприємства.

Виникнення пожеж в більшості випадків пов'язано з невірним встановленням або експлуатацією електроустаткування, технологічного обладнання, контрольно-вимірювальних приладів.

Пожежі можуть виникнути також через статистичне накопичення заряду, необережного поводження обслуговуючим персоналом з відкритим вогнем, проведення електро-газозварювальних робіт чи інших вогневих робіт з порушенням встановлених правил.

Небезпека виникнення пожеж при експлуатації несправного електроустаткування пояснюється присутністю згораємої ізоляції електричних мереж, машин, апаратів і джерела запалення, а також постійною присутністю кисню в повітрі. Джерелом запалення може бути коротке замкнення електропровідників в машинах і апаратах, перевантаження провідників струмом, іскри та електричні дуги, великі перехідні опори, вихрьові струми та ін.

Джерела запалення, які зустрічаються в виробничих умовах досить різноманітні по природі свого появлення і по природі запасу енергії. В деяких випадках причиною запалення можуть слугувати джерела тепла, необхідні для проведення технологічного процесу: вогневі печі, прилади опалення, розпечені поверхні, полум'я електро- і газозварювальних апаратів та ін.

В процесі технологічних операцій спостерігається електризація ниток, тканин, паперу та інших матеріалів в місцях тертя. Особливо небезпечними операціями вважаються процеси покриття тканин клеєм, які мають в собі вогненебезпечні розчинники.

Однією з характерних причин пожежі є порушення правил пожежної безпеки при вогневих роботах. При виконанні вогневих робіт пожежній безпеці надається багато уваги, встановлена сувора система дозволу цих робіт.

Відкритий вогонь, і до використовується при відігріванні водогінних труб паяльними лампами або іншими приладами з відкритим вогнем, завжди має під собою небезпеку виникнення пожежі, тому що при цьому може початися горіння теплоізоляції або інших конструкцій і матеріалів, які знаходяться поблизу. При невдалому запаленні сірника, його верхня частина може відлетіти ч.

і впасти на речі, підпаливши їх. Деякі види сірників запалюються при легкому терті навіть о прості речі або коли на них стануть ногою.

Тому ніколи не потрібно кидати не підпалений сірник, що буває коли сірник зламується.

Небезпечно палити в приміщеннях, де проводяться роботи і легкозаймистими рідинами і горючими матеріалами. Залишений тліючий недопалок на краю попільнички може стати причиною пожежі.

Заходами попередження пожеж від дії електричного струму е правильний вибір, монтаж і експлуатація електроустаткування, регулярне проведення планово-попереджувальних ремонтів, заміри опору ізоляції провідників, кабелів з метою заміни несправних частин.

Захист устаткування, обладнання і апаратів від небезпечних проявів статичного накопичення зарядів забезпечується:

- виконанням заземлення технологічного обладнання, комунікацій, ємкостей і транспортних засобів;

- іонізацією повітря і середовища у середині приміщення, технологічних апаратів.

Замерзлі водогінні груби і труби центрального опалення належить відігрівати гарячою водою або змоченим в гарячій воді ганчір'ям.

Для знаходження місць витікання газу, газопроводи належить прикривати мильною водою і витікання виявляється появою дрібних бульбашок.

На території і в виробничих, складських, побутових приміщеннях палити заборонено. Для паління відведені і обладнані спеціальні місця.

Особлива увага надається шляхам евакуації і евакуаційним виходам, так як у випадку пожежі або аварії необхідно забезпечити швидку евакуацію людей в безпечні місця. Ці шляхи також використовуються для евакуації майна і успішного гасіння пожежі у випадку її виникнення. Евакуаційні виходи влаштовані через закриті вихідні клітки, які повинні освітлюватися. Захаращувати вихідні клітки забороняється.

Територію підприємства належить постійно утримувати в чистоті, а сміття, виробничі та інші відходи систематично прибирати на спеціально відведені ділянки.

До всіх будинків і споруд необхідно забезпечити вільний доступ. Протипожежні розриви між будинками і спорудами не дозволяється використовувати під складування матеріалів, обладнання.

Спецодяг належить зберігати в спеціально відведених для цього приміщеннях в підвішеному стані. В кишенях спецодягу не повинно залишатися промаслене ганчір'я. Не дозволяється залишати спецодяг на верстатах, ящиках, біля робочих місць.

Заходи, що забезпечують швидку локалізацію і ліквідацію пожеж, заключаються в зменшенні і розміщенні горючих речовин, обмеженні шляхів поширення пожежі і створення умов для її швидкої ліквідації.

Швидка локалізація і ліквідація пожежі досягається також забезпеченням виробничих приміщень необхідною кількістю ефективних стаціонарних і пересувних засобів пожежегасіння і засобів зв'язку, улаштуванням на території підприємства доріг і водоустроїв.

Територія і кожне приміщення підприємства забезпечені необхідною кількістю первинних засобів пожежегасіння. Використання пожежного інвентаря і обладнання для господарських, виробничих та інших робіт, не пов'язаних з пожежегасінням, забороняється.

Гасіння піною основане на ізоляції горючої поверхні паро непроникливим шаром. Піна широко використовується для гасіння твердих матеріалів і легко займаних рідин. Піну отримують хімічним або механічним шляхом.

Хімічна піна використовується в ручних вогнегасниках, повітряно-механічна в стаціонарних і пересувних піно генераторах

Гасіння газом основане на тому, що газ зменшує концентрацію кисню в повітрі з 21% до 15-16%, при якому більшість горючих речовин горіти не можуть. На підприємстві знаходяться вогнегасники такого типу ВУ-2, ВУ-5, які використовують тільки вуглекислоту. Ці вогнегасники діють 30-40 сек. і подають газ на відстань 2-4 м. Ними гасять всі речовини, крім тих, що горять без доступу повітря.

З порошкових вогнегасників на виробництві використовується ВПУ-2, ВПУ-5 Вогнегасяща дія порошків заключається в тому, що вони своєю масою і утвореною при горінні плівкою ізолюють зону горіння від горючої речовини.

Шумове, вібраційне та електромагнітне забруднення

Устаткування є основним джерелом шуму і вібрації. Технологічне обладнання встановлюється на віброопорах та з використанням гнучких вставок. Рівень шуму на робочих місцях не перевищує вимог ГОСТ 12.1.003-83 і ДСН 3.3.6.0037-99. Кон-троль за рівнем шуму проводиться за ГОСТ 12.1.050-86. Рівень вібрації у виробни-чих приміщеннях знаходиться в границях норм, передбачених ДСН 3.3.6.03 9-99.

Для попередження можливості виникнення небезпечних електричних розрядів на поверхні обладнання, а також на тілі людини, передбачені слідуючи заходи:

- заземлення обладнання та комунікацій;

- заземлення ручного інструменту;

- опір заземлення, яке призначено тільки для захисту від статичної електрики, не більше 100 ом.

- Заземляючи провідники слід прокладати відкрито, для забезпечення можливості їх огляду. При цьому повинна бути забезпечена надійна стійкість їх до можливих механічних та хімічних впливів. Працівники повинні бути одягнені в неелектр-изуючий і ненакопичуючий зарядів статичної електрики одяг, головні убори.

Аналіз стану забруднення довкілля

За даними цього графіка можна проаналізувати динаміку викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел підприємства в атмосферне повітря за 1995-2002 рр. З 1995 по 1998 роки показники викидів забруднюючих речовин були приблизно однакового рівня і не перевищували встановлені показники ГДК (показники ГДК вказані на графіку також) через те, що потужність роботи підприємства була приблизно на однаковому рівні. 1999 - рік коли підприємство не працювало в зв'язку з економічним проблемами виробництва, зміною власника та реконструкцією виробничих потужностей. Починаючи з 2000 року підприємство виходить на зовсім інший рівень роботи, змінюються потужності виробництва, а звідси і величини викидів забруднюючих речовин. За період 1995-2002 років підприємством не було перевищено нормативів ГДК по жодній з викинутих речовин. В динаміці викидів мало небезпечних речовин прослідковується та сама тенденція не перевищення ГДК та зменшення об'ємів викидів забруднюючих речовин після 2000 року. Проаналізуємо перелік забруднюючих речовин, джерела їх утворення та причини зміни об'ємів утворення:

* Тверді -- утворюються при спалюванні тирси на димогенераторах для копчення м'ясних виробів.

* Сірчистий ангідрид - утворюється при спалюванні природного газу для обробки субпродуктів і викидається опалювальною піччю. Зменшення об'ємів викидів відбулось за рахунок зменшення потужності виробництва.

* Оксид азоту - викидається коптильною камерою, опалювальною піччю, котлом Е 1/0,9 в енергетичному виробництві для виробки пару; горном - в термічному виробництві для обробки металу; котлом АОГВ, конвекторами - в теплотехнічному виробництві для отримання теплоносіїв; при зварювальних роботах. Причини зменшення викидів див. Нижче в описі реконструкції котельні.

* Аміак - використовується компресорною для вироблення холоду холодильником (також раніше джерелом аміаку на підприємстві було база перед забійного утримання худоби, зараз в зв'язку зі зміною технологічного процесу це джерело відсутнє). Зменшились об'єми викидів через переобладнання компресорної англійсько-німецькими компресорами "Сгаззо", які зменшили викид за рахунок покращення ущільнення рухомих частин механізму компресора та нової конструкції масловідділювачів; було проведено поїочний ремонт запірної арматури; встановлено додаткові конденсаторні установки і зменшені обсяги холодильних камер і камер зберігання.

* Окис вуглецю - викидається котельнею, при спалюванні газу; термокамерами; коптильною камерою; опалювальною піччю; горном в термічному виробництві для обробки металу; котлом АОГВ в енергетичному виробництві для виробки енергоносіїв; зварочним трансформатором; конвектором в теплотехнічному виробництві.

* Сажа - викидається коптильними камерами. Зменшення викидів за рахунок встановлення фарфорових фільтруючих установок (кілець Рашига) в орошувальній камері очищення диму.

* Пил деревний - викидається деревообровлювальними верстатами, що використовуються для виготовлення дерев'яної тари. Зменшення відбулось за рахунок переведення реалізації готової продукції з дерев'яної на пластикову тару.

Проведена реконструкція котельні полягає в наступному: на заміну старої котельні з 4 котлами побудовано 2 котельні основних виробничих цехів (м'ясопереробного і м'ясожирового) та реконструйовано (переобладнано) опалення адміністративно-побутових приміщень. Таким чином зменшилось споживання газу, а відповідно і величини викидів забруднюючих речовин.

Отже, прослідкувавши показники 1995-2002 років можна прослідкувати такі тенденції:

за 1995-2002 роки на підприємстві не було зареєстровано перевищень ГДК по жодній з речовин;

чітко прослідковується залежність об'ємів викидів від потужності виробництва - за ці роки відбулось значне зменшення потужності виробничої діяльності, а отже і об'ємів викидів; відчутний вплив на зменшення об'ємів викидів мало переобладнання підприємства, реконструкція його основних виробничих цехів та впровадження нових ресурсозберігаючих технологій.

Оскільки підприємство є представником харчової промисловості то воно не є одним із найбільших забруднювачів навколишнього природного середовища міта Житомир, області, країни. Хоча звичайно справляє свій негативний вплив на довкілля і цим впливом не можна нехтувати. Аналіз екологічної ситуації міста і регіону.

В 2001 році в області спостерігається деяке збільшення обсягу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів. Це збільшення складає 0,79 тис. тонн, що на 6,4% більше ніж у 2000 році.

Збільшення обсягів викидів по області від стаціонарних джерел відбулося за рахунок збільшення викидів твердих речовин (на 4,2 %), оксиду вуглецю (на24,3%), при цьому відбулося зменшення викидів діоксиду сірки (на 15,9%), двоокису азоту (на 2%).

Спостереження за станом забруднення атмосферного повітря проводилось на двох стаціонарних метеорологічних постах, розташованих в м. Житомир за вмістом чотирьох основних домішок: пилу, двоокису сірки, двоокису азоту та окису вуглецю, а також специфічних: бенз(а)пірену і восьми важких металів (заліза, кадмію, марганцю,міді, нікелю,свинцю, хрому, цинку).

Загальний рівень забруднення повітря в місті був нижче среднього по мережі спостережень гідрометеослужби України.

Протягом року спостерігався підвищений вміст двоокису азоту і бенз(а)пірену, середньорічні концентрації яких дорівнювали 1,3 ГДК та 1,6 ГДК відповідно.

Середньорічні концентрації інших домішок не перевищували середньодобову гранично допустиму концентрацію.

Середньорічні концентрації інших домішок склали : окису вуглецю - 0,6 ГДК, пилу - 0,4 ГДК, двоокису сірки - 0,3 ГДК.Середній вміст важких металів був значно нижчий за відповідні ГДК. У порівнянні із попереднім роком спостерігалось деяке зниження рівня забруднення атмосферного повітря двоокисом азоту та бенз(а)піреном, вміст інших домішок залишився на рівні 2000 року.

Дані спостережень за рівнем забруднення атмосферного повітря в м. Житомир за 5 років наведені в таблиці.

В поточному році перевірено підприємства, які увійшли до затвердженого переліку екологічно небезпечних ("Перелік" обласного значення), а саме: Житомирське ВУВКГ- на вміст хлору у викидах в атмосферу, ДП "Романівське скло" та ВАТ "Біомедскло"- на вміст окису вуглецю та оксидів азоту. В таблиці наведені результати контролю стаціонарних та пересувних джерел забруднення атмосфери, що здійснювались відділом моніторингу та аналітконтролю за 5 років.

Результати контролю стаціонарних та пересувних джерел забруднення атмосфери, що здійснювались відділом моніторингу та аналітичного контролю

Аналізуючи стан викидів ЗР по джерелах забруднення атмосфери (за даними результатів лабораторно-інструментального контролю), слід відмітити тенденцію до зменшення відсотку джерел із перевищенням нормативів ГДВ та неврахованими викидами, але спастерігається незначне збільшення відсотку перевищень нормативу на пересувних джерелах викидів.

При здійсненні лабораторно-інструментального контролю викидів ЗР в атмосферу використовувались фотоколориметричні, лінійно-колористичні, атомно-абсорбційні методи визначення концентрацій.

Відділ моніторингу та аналітконтролю акредитований на визначення 36-ти інгредиєнтів у промвикидах в атмосферу.

Контроль за викидами ЗР в атмосферу проводився згідно затвердженого держуправлінням екоресурсів планом.

Моніторинг промвикидів в атмосферу не проводився у зв"язку із відсутністю нормативної бази, штатів та материально-технічної бази постачання.

Розділ 4. Оцінка та планування стандартних вимог і правил спостереження та контролю за станом довкілля на об'єкті

4.1 Оцінка існуючого стану моніторингових досліджень

На досліджуваному об'єкті ЗАТ „Житомирський м'ясокомбінат" в зв'язку з відсутністю інженера-еколога чи спеціаліста, що міг би проводити моніторингові дослідження та вивчати тенденції змін навколишнього природного середовища від викидів підприємства, повноцінна система моніторингу просто не можлива на сьогоднішній момент. Дослідження, що проводяться на підприємстві в екологічній сфері, полягають лише в контролі за дотриманням ГДК по стаціонарним джерелам забруднення.

Контроль здійснює відділ моніторингу та аналітичного контролю м. Житомира, що акредитований на визначення 36-ти інгредиєнтів у промислових викидах в атмосферу.

Контроль за викидами ЗР в атмосферу проводився згідно затвердженого держуправлінням екоресурсів планом. При здійсненні лабораторно-інструментального контролю викидів ЗР в атмосферу використовувались фотоколориметричні, лінійно-колористичні, атомно-абсорбційні методи визначення концентрацій.

Періодичність контролю за дотриманням середньозмінної ГДК повинна бути не рідше кратності проведення періодв-ших медичних оглядів, встановленої Міністерством охорони здоров'я.

Вимоги до методик вимірювання концентрацій шкідливих речовин в повітрі робочої зони. Структура, зміст та виклад методик вимірювання концентрацій шкідливих речовин в повітрі робочої зони повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.016-79, ГОСТ 8.010-90.

Методики вимірювання концентрацій шкідливих речовин в повітрі робочої зони, які розробляються, переглядаються чи впроваджуються, повинні бути затверджені Міністерством охорони здоров'я і метрологічне атестовані у відповідності з вимогами ГОСТ 12.1.016-79, ГОСТ 8.010-90. Методики та засоби повинні забезпечувати виборче вимірювання концентрації шкідливої речовини в присутності супутніх компонентів на рівні < 0,5 ГДК. Сумарна похибка вимірювань концентрацій шкідливої речовини не повинна перевищувати +25%.Результати вимірювань концентрацій шкідливих речовин в повітрі приводять до умов: температури 293К (20°С) та тиску 101,ЗкПа (760 мм рт.ст.). Вимірювання концентрацій шкідливих речовин в повітрі робочої зони індикаторними трубками повинно проводитись у відповідності з ГОСТ 12.1.014-84. Для автоматичного безперервного контролю за вмістом шкідливих речовин гостронапиленої дії, повинні бути використані швидкодіючі та малоінерційні газоаналізатори, технічні вимоги до яких повинні бути узгоджені з Міністерством охорони здоров'я.

Загальні вимоги до методів визначення забруднюючих речовин. Нормується ГОСТ 17.2.4.02-81. Цей стандарт встановлює загальні вимоги до методів визначення забруднюючих речовин в атмосферному повітрі. На його основі повинні розроблятися державні стандарти на конкретні методи визначення забруднюючих речовин в атмосферному повітрі. Стандарт не поширюється на загальні вимоги до методів з використанням приладів автоматичного контролю. Він повністю відповідає СТ СЕВ 2598-80. Відбір та підготовка проб для визначення забруднюючих речовин проводиться за ГОСТ 17.2.3.01-77. Загальні вимоги до методів:

Метод повинен бути виборчим в присутності шкідливих речовин, які постійно та найбільш часто містяться в атмосфері, наприклад: 8О2, №І3, СО, Н28, НОХ, зважених частинок, а також СО2, Н2О і супутніх речовин, та повинен забезпечувати визначення забруднюючої речовини у відібраній пробі повітря в кількості меншій чи рівній 0,8 гранично допустимої концентрації (ГДК) цієї речовини. Похибка методу не повинна перевищувати ±25% по всьому діапазону вимірюваних концентрацій. Метод повинен забезпечувати вимірювання з вказаноюпохибкою концентрації забруднюючої речовини в межах величин від 0,8 до 10 ГДК. В описі методу повинно бути вказано час, протягомякого були стабільні продукти хімічних реакцій, що передували визначенню забруднюючої речовини. Метод повинен включати:

- опис заважаючих впливів;

- умови та метод відбору проб, транспортування та зберігання відібраних проб повітря;

- опис апаратури та приладів, що використовуються, перелік реактивів, що застосовуються, та їх кваліфікацію;

- перелік розчинів, що застосовуються, порядок їх приготування та використання, терміни та умови зберігання;

- умови аналізу відібраних проб та порядок побудови калібровочного графіка;

- обробку даних випробувань та зазначення похибки визначення;

- метод знешкодження продуктів аналізу;

- вимоги безпеки по використанню реактивів та поводженню з небезпечними і шкідливими для здорові продуктами, утвореними в процесі визначення, а також вимоги безпеки до умов підготовки та проведення вимірів;

- фізико-хімічні властивості забруднюючої речовини - формула, молекулярна маса, запах, розчинність у воді та органічних розчинниках, температура плавлення, температура кипіння, тиск та концентрація насичених парів, агрегатний стан, коротка токсикологічна характеристика, значення ГДК тощо.

4.2 Проектування структури моніторингової мережі

Оскільки на підприємстві відсутня повноцінна нормативна система моніторингових досліджень то існує нагальна потреба в проектуванні структури моніторингової мережі.

Екологічний контроль (з точки зору моніторинга) - це діяльність державних органів, підприємств і громадян по спостереженню за екологічними нормами і правилами. Розрізняють державний, виробничий і громадський екологічний моніторинг. Законодавчі основи екологічного контроля регулюються Законом України „Про охорону оточуючого природного середовища". Завдання екологічного контролю:

1." екологічний контроль ставить своїми завданнями :

спостереження за станом навколишнього природного

середовища і його змін під впливом господарської діяльності; перевірку виконання планів і мироприємств по охороні природи; раціональному використанню природних ресурсів; оздоровленню оточуючого природного середовища, дотримання вимог природоохоронного законодавства і нормативів якості оточуючого природного середовища.

2. система екологічного контролю складається з державної служби

спостереження за станом довкілля, державного, виробничого, громадського контролю.

Система моніторингу реалізується на декількох рівнях, яким відповідають спеціально розроблені програми:

- імпактний (вивчення сильних дій на локальному масштабі);

- регіональний (прояв проблем міграції і трансформації забруднюючих речовин, спільної дії різних факторів, характерних для економіки регіону);

- фоновий (на базі біосферних заповідників, де виключена будь-яка господарська діяльність).

Система імпктного моніторингу повинна накопичувати і аналізувати детальну інформацію про конкретні джерела забруднення і їх дії на оточуюче природне середовище. Але на сьогодні склалася така ситуація - в системі данних про діяльність підприємств і про стан середовища в зоні їх дії в більшості данні є узагальнені (середні) чи базуються на звітах самих підприємств. Більша частина доступних матеріалів відображає характер розповсюдження речовин в повітрі і в воді, встановлений з допомогою модельних розрахунків, і результати виконаних замірів (квартальних по воді чи ще біль рідкісних по повітрю). Стан навколишнього природного середовища достатньо повно описується тільки в великих містах чи промислових зонах.

В області регіонального моніторингу спостереження ведуться в основному Укргідрометом, що має значну мережу, а також деякими відомствами (агро хімслужба Мінсільгоспу, водно-каналізаційна служба та ін.). І нарешті існує мережа фонового моніторингу, що виконується в рамках програми МАВ (Мап аші ВіоврЬеге).

Вибір контрольованих забруднюючих речовин для проведення моніторингу на ЗАТ „Житомирський м'ясокомбінат"

По результатам проведеного екологічного аналізу діяльності підприємства можна вивести основний перелік речовин, що потребують контролю за об'ємами їх викиду та проведення моніторингових досліджень:

* Тверді

* Окис вуглецю

* Оксид азоту

* Сажа N.

* Сірчистий ангідрид Розміщення постів спостережень

Взагалі розрізняють 3 категорії постів спостережень за забруднюючими речовинами:

* Стаціонарні -- призначені для забезпечення безперервної реєстрації вмісту забруднюючих речовин чи регулярного відбору проб повітря для послідуючого аналізу;

* Маршрутні - призначені для регулярного відбору проб повітря у фіксованій точці місцевості. Заміри проводяться за допомогою пересувного обладнання;

* Підфакельні - призначені для відбору проб під димовим факелом з метою виявлення зони впливу даного джерела. Коли вибрані параметри (речовини), що потребують контроль:. необхідно визначити число і розміщення місць відбору проб (спостереження І : тимчасового режим}' відбору проб (проведення спостережень).

Якщо ми концентруємо нашу увагу на дослідження впливу підприємства то слід звернути увагу більше на підфакельні спостереження. По стану забруднення міста ведуться спостереження з стаціонарних і маршрутних постів і ці данні можна отримати в державних структурах, що зайняті в системі моніторингу оточуючого природного середовища.

Найбільш важливою складовою частиною роботи є встановлення напряму руху факела , що визначається візуально, і розміщення пунктів відбору проб. Якщо димовий факел не видно, то напрям його руху визначається по напряму вітру на висоті викиду, запаху характерного інгредієнта досліджуваного джерела і по видимим факелам ближніх джерел.

За візуальними спостереженнями напрям вітру на висоті факела північний та північно-східний.

Відбір проб при підфакельних спостереженнях вибираються на різних відстанях від конкретного джерела забруднення з урахуванням закономірностей поширення забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Основним завданням при розміщенні постів спостережень є виявлення максимальних концентрацій в окремих місцях територій.

З цією метою пункти спостережень розміщують за концентричними колами, в центрі яких знаходяться джерела забруднення, в точках перетину з радіальними, що вказують на сторони світу, а у випадку необхідності із радіальними лініями, які вказують переважний напрям вітру на висоті джерела.

Основне коло повинне мати радіус рівний 20 висотам джерела забруднення. Радіус найменшого кола повинен дорівнювати 0,5 радіусу основного, а радіус найбільшого кола 1,5 радіуса основного (висоти джерел забруднення вказані в таблиці 4.2.1.).Додаткові пости відбору проб ще встановлюються за переважним напрямком вітру в точках перетину осі факелу і концентричних кіл.

Методи контролю і прилади для виконання замірів концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі

Дотримання ГДК забруднюючих речовин та дослідження їх вмісту в повітрі" вимагає систематичного контролю за фактичним вмістом в атмосферному повітрі. Такий контроль дозволяє оцінювати ефективність роботи пилеочисонго обладнання, передбачати необхідну ступінь очистки і вдосконалювати технологію виробництва з метою зниження концентрації шкідливих речовин в вихідних газах. Розрізняють наступні програми спостережень:

- повна

- неповна

- добова

- скорочена

Повна призначена для отримання інформації про разові та середньодобові концентрації забруднюючих речовин. Спостереження здійснюються щоденно шляхом безперервної реєстрації за допомогою автоматичних пристроїв чи дискретно (з інтервалом) через рівні проміжки часу (не менше 4 разів) з обов'язковим відбором в 1, 7, 13, 19 год. в добу. Допускається проводити спостереження по змінному графіку о 7, 10, 13 год. у вівторок, четвер, суботу, а також о 16, 19, 22 год. у понеділок середу, п'ятницю.

За неповною програмою спостереження проводяться з метою отримання інформації про разові концентрації (щоденно о 7, 13, 19 год.)

За скороченою програмою спостереження здійснюють щоденно (о 7, 13 год.). За цією програмою допускається проводити спостереження в місцях, де середньомісячні концентрації цих речовин нижче 1/20 ГДК.

Разова концентрація домішок в атмосфері визначається в пробі, відібраній за 20-30 хвилинний інтервал часу. Середньодобова концентрація домішок - по середньодобовій пробі, що відбирається рівномірно на протязі 24 годин. Середньомісячна концентрація вираховується по даним про разові концентрації, що вимірюються по повній програмі, не менше як 20 раз в місяць. Середньорічна концентрація визначається по середньодобовим чи разовим концентраціям, виміряним по повній програмі не менше 200 разів в рік.

На розмічених постах спостережень (див. на схемі 4.2.2) для дослідження розповсюдження забруднюючих речовин, що викидаються стаціонарними джерелами забруднення ЗАТ „Житомирський м'ясокомбінат", та дотримання ГДК пропонується проводити спостереження за неповною програмою з подальшим визначенням середньомісячних та середньорічних концентрацій забруднюючих речовин згідно переліку забруднюючих речовин, що вимагають контролю.

При здійсненні контроля на території виробничої зони підприємства використовують якісний та кількісний аналіз газових сумішей. За допомогою якісного аналізу визначають присутність в повітрі чи газових потоках окремих компонентів, не встановлюючи їх вмісту. При кількісному аналізі визначають склад газової суміші (%) чи вміст в ній певного компоненту.

Для контролю атмосферного повітря за вмістом в ньому шкідливих речовин використовують гравіметричний, хроматографічний, фотометричний, газо хроматографічний, нефелометричний, полярографічний, турбодиметричний, емісійний, спектральний і атомно-абсорбційний методи. Детальний опис необхідного методу, приладдя і реактивів для кожної із контрольованих речовин поданий в табл. 4.2.

Табл. 4.2. Інструментальні методи вимірювання концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі

Найменування забруднювача	Діапазон вимірюваних концентрацій, мг/м3	Суть методу	Необхідні прилади і реактиви
Тверді частинки (гравиметричний)	0,1-100	Гравіметричне (вагове) визначення маси пилу (дисперсної фази аерозолю), вловленої з виміряного об'єму досліджуваного повітря	1 . електроаспіратор 2. аналітичні аерозольні фільтри (АФА-ВП) 3. аналітичні терези типу АДВ-200 4. алонжи аерозольного типу 5. ексикатор 6. пінцет аналітичний 7. сірчана кислота й
Оксид вуглецю	50-1000 | Газова	1. хроматограф з детектором
(хроматографічний)		хроматографія	по теплопровідності
			2. аспірацій ний пристрій
			3. ін'єкційні голки до
			шприців типу „Рекорд"
			4. піпетки газові
ч.			5. шприц медичний
Оксид і двооксид	1-6,7	Окислення азоту до	1 . спектрометр
азоту		двоокису азоту з	2. аспірацій ний пристрій
(фотометричний)		допомогою трубок з	3. натрій азотнокислий
		окислювачем і	4. йодид калію
		подальшим	5. натрій сірчанокислий
		визначення	6. оцтова кислота
		двоокису азота по	7. а-нафтіламін
		утворенню	8. сульфанілова кислота
		азофарбника з	9. реактив Грісса-Ілосвая
		реактивом Грісса-	10. калій марганцево-кислий
		Ілосвая (суміш (1:1)
		розчину 0,5 г
		сульфанілової
		кислоти в 150 мл
		30% оцтової
		кислоти і розчину
		0,2г анатфіламіна в
		20 мл води і 150 мл
		5% оцтової
		кислоти)
Сажа (зола)	0,05-0,5	Взаємодія сажі з	1 . фотоелектроколориметр
(фотометричний)		дихлоретаном з	2. мембранні фільтри
		утворенням	3. фільтри АФА-ВП
		колоїдного розчину	4. аспірацій ний пристрій
			5. дихлоретан
			6. вазелинове масло
Сірчистий	3-20	Окислення	1 . калій сірчистокислий
ангідрид		сірчистого	2. калій хлоридний
(нефелометричний)		ангідриду хлорид	3. перекис водню
		ним калієм до	4. барій хлорид ний
		сірчаної кислоти і	5. гліцерин
		взаємодія останньої	6. етиловий спирт
		з хлоридом барію з	7. концентрована сірчана
		зваженності

Висновки

На сьогоднішній день екологічний стан довкілля Житомирської області потребує впровадження розгалуженої моніторингової системи досліджень.

Спостереження за станом навколишнього природного середовища ведуться лише на двох стаціонарних постах в м. Житомирі. Всі інші показники беруться з постів гідрометеослужби. Про систему моніторингу на підприємствах міста чи області не йде навіть мова.

Всі перелічені факти пов'язані з недосконалою організацією системи моніторингу.

Дуже актуальним і корисним було б створення спеціального відділу (а не лабораторії) по моніторингу стану довкілля регіону, який би займався централізованим впровадженням систем моніторингових досліджень на підприємствах, збором та аналізом інформації по забрудненню природного середовища з подальшим внесенням змін та пропозицій до Обласних, Районних, Міських Рад щодо покращення стану довкілля.

Нажаль існуюча законодавча база моніторингу не є досконалою і вимагає доопрацювання і покращення.

Одним із найперших і найменших кроків по створенню діючої системи моніторингу регіону є розроблення схеми моніторингових досліджень на підприємстві ЗАТ „Житомирський м'ясокомбінат". Керівництво цього виробництва висловило бажання створення такої мережі на власному виробництві при наявності досконало створеної технічної і методичної бази для цього. У системи моніторингових досліджень довкілля є майбутнє, якщо до його втілення залучити всі складові суспільства.

Размещено на Allbest.ru