Демекологічні аспекти стану полинозоутворюючої флори в структурних компонентах урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський

Отже, проведено систематизацію та еколого-географічний огляд алергеннонебезпечної рослинності. Показано, що розповсюдження значного фітокомплексу полинозоутворювачів, які відносяться до мезофітів: бузина чорна, ясен зелений, злакові: лисохвіст, мітлиця, грястиця пирій, тимофіївка, райграс, ковила, лободові, щирицеві, айстрові (будяк пониклий та широколистий, чорнощир нетреболистий, амброзія полинолиста та ін. у багатьох зонах урбоекосистеми зумовлене діяльністю людини - формування зелених огорож, захисних смуг, берегоукріплюючих насаджень, агрофітоценозів, садів, насаджень для рекреаційних цілей тощо. Розповсюдженість іншої рослинності: грястиця збірна, костриця червона, жовтець повзучий та їдкий в більшості структурних зонах урбоекосистеми має природний характер, що підтверджено за порівняння фітокомплексів природного урочища за межами міста.

Отже, якщо компонувати алергеннонебезпечну флору за зонами урбоекосистеми, домінуючими та небезпечними є:

- для транспортної зони (Автовокзал, Залізничний вокзал та ін.): тополя чорна Populus nigrum, клен гостролистий Acer angustifolia, липа дрібнолиста Tіlіa cordata, полин гіркий Artemіsіa obtectus, полин звичайний A. vulgaris, амброзія полинолиста Ambrosia artemisiifolia, лобода біла Chenopodіum album та лобода червона Chenopodіum rubrum;

- для захисної зони (Мікрорайон, Червоний хутір, Гончариха, Тартак, Раків хутір): верба біла Salix alba, береза бородавчаста Betula verucosa, B. pendula береза повисла, ясен зелений Fraxinus viridis, фіалка запашна Vіola trіcolor, грястиця збірна Dactylіs glomerata, пирій кореневищний Elytrіgіa repens, дудник звичайний Archangelcum officinalis, акація жовта Caragana arborescens;

- для житлової та селітебної зон (Центр, Мікрорайон, Червоний хутір, Гончариха, Тартак, Раків хутір, Чорний хутір, район Залізничного вокзалу: абрикос звичайний, яблуня домашня Mallus domestica, груша домашня Pyrus domestica, виноград Vitis venifera, береза повисла B. pendula, бузок звичайний Siringium vulgaris, жасмин звичайний, липа дрібнолиста Tіlіa cordata, шовковиця чорна Morus nigrum, шовковиця біла M. album, осот жовтий Sonchus arvensis, осот рожевий Cirsium arvensis, щириця звичайна Amarantus retroflexus, лобода біла Chenopodіum album та червона Chenopodіum rubrum, амброзія полинолиста Ambrosіa artemisifolia, полин звичайний A. vulgaris, полин гіркий Artemіsіa obtectus, черемхою чорною Padus nigra;

- для складської зони (Залізничний вокзал, Мікрорайон, Чорний хутір): в'яз звичайний Ulmus laevi, тополя чорна Populus nigrum, клен гостролистий Acer angustifolia, клен американський, лобода біла Chenopodіum album та лобода червона Chenopodіum rubrum, лобода розкидиста Atrіplex fatua, будяк широколистий Carduus nudus, кропива дводомна Urtica dioica;

- для промислової зони (частини Залізничного вокзалу, Чорного хутора та Центру): клен гостролистий Acer angustifolia, клен американський, амброзія полинолиста Ambrosіa artemisifolia, полин гіркий Artemіsіa obtectus, полин звичайний A. vulgaris;

- для рудеральної зони (частина Залізничного вокзалу, Чорного хутора, Червоного хутора та Мікрорайону): бузиною чорною Sambucus nigra, черешнею дикою Cerasus avium, лобода біла Chenopodіum album та лобода червона Chenopodіum rubrum, лобода розкидиста Atrіplex fatua, конопля посівна Cannabіs satіva, чорнощир нетреболистий Ciclohaenum kxantifolium, нетреба звичайна.

- для рекреаційної зони (певні компоненти Центру міста, Тартаку, Чорного та Червоного хуторів, Ракова хутора): верба біла Salix alba, береза бородавчаста Betula verucosa, B. pendula береза повисла, гігрофіти - рогоз широколистий Tipha latifolium, калюжниця болотна Calta palustris та ін., з мезофітів - лисохвіст лучний Alopecurus pratensis та болотяний A. palustris, костриця овеча Festuca ovena, тимофіївка лучна Phleum pratensis;

- для природної зони: сосна звичайна Pinus silvestrum, ялина звичайна Picea abies, дуб звичайний Quercus robur, ясен звичайний Fracsinus viridis, ясен ланцетолистий Fracsinus minor, в'яз шорсткий Ulmus laevis, вільха чорна Alnus nigrum, робінія звичайна Rubidia pseudoacacia, верба біла Salix alba, клен ясенелистий Acer pseudoplatanum, ліщина звичайна Coryllus avelana, граб звичайний Coryllus betullus, костриця овеча Festuca ovena, тимофіївка лучна Phleum pratensis, Стоколос безостий Bromus inermis.

3.2 характеристика алергенних рослин урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський за ступенем небезпеки

3.2.1 ЗАГАЛЬНА ТАКСОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА АЛЕРГЕННИХ РОСЛИН ЗА ПЕРІОДОМ ФОРМУВАННЯ НЕБЕЗПЕКИ

В період кінець березня початок квітня найбільш алергеннонебезпечною рослинністю є деревні породи до яких відносять за черговістю пилкоутворення так як вільха клейка Alnus viscosа та сіра A. cinerea, ліщина лісова й береза бородавчаста та біла, граб звичайний (рис. 3.1).

Звичайно, найбільш вагомий вклад вносять рослини-алергенами, що відносяться до родини березові Betulaceae, вербові Salixacea.

У другій декаді квітня зафіксовано масове цвітіння абрикосу звичайного, вишні звичайної та китайської, сливи та аличі домашньої, терену колючого, глоду трьохколючкового та одно кісточкового та ін. (рис. 3.2).

Серед трав'янистої рослинності цього періоду, яка вносить вклад у формування полинозів є представники з родини фіалкові (фіалка запашна), жовтецеві (жовтець їдкий, жовтець повзучий, жовтець прямий, анемона жовтецева, калюжниця болотяна), айстрові (кульбаба лікарська, мати-й-мачуха) та ін.



А Б

В Г

Рис. 3.1. Ранньовесняні полинозоутворювачі урбоекосистеми, квітень (А - береза повисла; Б - верба двох тичинкова; В - верболоз чорний; Г - клен американський)

А Б

Рис. 3.2. Інтенсивне цвітіння середньоранніх полинозоутворювачів (А - яблуня домашня; Б - вишня домашня)



Размещено на http://www.allbest.ru/

У наприкінці квітня та початку травня місяця розпочинається, залежно від погодних умов та особливостей рельєфу території міста, масове цвітіння дуба черешкового, бузку звичайного, яблуні домашньої, груші домашньої та лісової, черемхи пташиної та чорної, сосни звичайної, туї західної і східної, ясена зеленого та дрібнолистого (рис. 3.3, 3.4).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Для трав'янистої рослинності травень місяць є початком масового формування суцвіть, зокрема до такої рослинності відносять представників із родини злакових Poaceae (грястиця збірна, райграс високий, лисохвіст болотяний та лучний, мітлиця біла, пшениця м'яка озима, жито посівне озиме, тритикале озиме), бобових Fabaceae (дрік красильний, горошок плотовий та мишачий, лядвенець рогатий, буркун білий та жовтий), губоцвіті Laebitaceae (смілка широколиста, віскарія (смілка) клейка).

Основний вклад, звичайно, вносять у формування пізньовесняних полинозів злакові трави, зокрема у яких домінує перехресне запилення (жито, грястиця збірна, райграс високий). В багатьох представників, які відносяться до родини злакових озимих і зимуючих цвітіння має розтягнутий період, залежно від інтенсивності формування волоті чи колоса, наявності підгонів, й припадає на частину червня місяця. У ярих злакових період цвітіння припадає на середину червня - початок липня (пажитниця лучна, вівсюг звичайний, овес, ячмінь, пшениця яра та тритикале яре), що, також, вносить питому частку в формування літніх полинозів.

Червень-липень є періодом масового цвітіння представників із родини тополевих Populaceae (тополя чорна, біла, пірамідальна, тополя тремтяча), що має двоякий характер щодо формування полинозів. По-перше, ураження пилком, по-друге, механічне ураження дихальної та системи зору придатками насіння (рис. 3.5).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Останній період літо-осінь (липень - жовтень) є також щедрим на наявність полинозоутворювачів. Це час цвітіння рослин, які належать до родини складноцвіті, лободові та мають пилок з високоалергенними властивостями (рис. 3.6).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3.6

У складській, селітебній, житловій, рудеральній зонах урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський в цей період концентрується пилок десятків родів, що відносяться до таких родин рослин, як: щирицеві Amaranthaceae (щириця біла звичайна, нетреба звичайна), лободові Chenopodіaceae (лобода біла, лобода червона, лебеда розкидиста, насінники цукрових, кормових і столових буряків), айстрові Asteraceae (чорнощир звичайний, полин звичайний, гіркий, польовий, будяк злинка канадська та багатоквіткова, осот рожевий та жовтий, амброзія полинолиста), капустяні Brassicaceae, гречкові Polygonaceae (щавель кучерявий, кінський, пташиний та кислий) та ін. (рис. 3.7).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3.7. Пізньлітні-осінні рослини-полинозоутворювачі (А - будяк пониклий, Б - полин звичайний, В - чорнощир нетреболистий, Г - беладона (дурман) звичайна, Д - петрушка собача, Е - морква дика)

Загострення літньо-осінніх полинозів пов'язане з утворенням пилку амброзії полинолистої - злісного алергена. Нещодавно карантинного буряна, який, дійсно, є загрозою для здоров'я мешканців міста. Основні співвідношення, що характеризують таксономічну структуру флори техногенних екотопів та її фракцій. У спектрі родин флори техногенних екотопів порівняно зі спектром регіональної флори на верхні позиції піднімаються родини Rosaceae, Caryophyllaceae, Lamiaceae, Chenopodiaceae, Boraginaceae, Polygonaceae. З них найбільше змінюють своє положення у спектрах родини Polygonaceae і Chenopodiaceae (з 11-го на 8-е).

Усі родини флори можна умовно розподілити на антропофільні (Brassicaceae, Chenopodiaceae, Polygonaceae), антропофобні (Cyperaceae, Lamiaceae, Caryophyllaceae, Ranunculaceae) та індиферентні (Asteraceae, Poaceae, Fabaceae), що не змінюють своїх позицій у різних фракціях флор техногенних екотопів у порівнянні з регіональним спектром флори. Провідне місце, що іноді здатні займати родини останньої групи у спектрах флор техногенних екотопів, пояснюється загальною зональною тенденцією їх широкого поширення, а не тільки стійкістю до дії техногенних факторів.

Високі позиції еволюційно близьких оліготрофних родин Chenopodiaceae і Polygonaceae у флорі техногенних екотопів є проявом успішних стратегій колонізації техногенних екотопів: більш спеціалізованої у представників Chenopodiaceae та евритопної у Polygonaceae.

Отже, небезпечними періодами щодо формування полинозів серед населення урбоекосистемі Корсунь-Шевченківський є 1-й та 3-й періоди. В перший період, після зимових навантажень на організм та подальшому знижені захисних функцій, відбувається масове ураження не резистентного населення до рослинного пилку, що можна підтвердити на основі літературних даних (Мошкевич, 1999; Хаитов, 2002) (рис. 3.8).

Размещено на http://www.allbest.ru/

3.2.2 ТАКСОНОМІЧНА ТА ЕКОЛОГІЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ АЛЕРГЕННИХ РОСЛИН УРБОЕКОСИСТЕМИ КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ ЗА МІСЦЕМ ФОРМУВАННЯ ТА СТУПЕНЕМ НЕБЕЗПЕКИ

Як було зазначено вище обстеження було проведено в дев'яти структурних частинах міста, кожна з яких характеризується строкатістю щодо видового та кількісного різноманіття, періоду утворення, рівнем небезпеки для населення, місцем формування та наявності механічних і біологічних бар'єрів.

Транспортна зона урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський характеризується наявністю як деревної рослинності, так і трав'янистої, які вносять питомий вклад у формування полинозів. Під час обстеження у період березень-квітень в таких пунктах як Автовокзал, Залізничний вокзал, частина Центру, Чорний та Червоний хутори та околиці міста (район траси м. Корсунь-Шевченківський-Мошни) виявлено перенесення пилку з деревної рослинності, яка відноситься до родини березові, вербові, кленові, розоцвіті (3.9).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3.9. Чисельність рослин-полинозоутворювачів у 1-й період березень-квітень залежно від пункту спостереження (транспортна зона)

В транспортній зоні концентрація рослин-полинозоутворювачів у 1-й період загострення свідчить, що небезпеку формують переважно розоцвіті, кленові березові деревні рослини. Значна чисельність їх росте за околицями міста, а в Червоному хуторі їх чисельність не значна. Транспортна зона є відмінним полігоном для міграції рослинного пилку, де відсутній бар'єр для стримування пилку, а навпаки, потік повітря є транспортом перенесення пилку за допомогою постійного руху автотранспорту.

Обстеження в 2-й та 3-й періоди загострення на полинози свідчить про концентрацію в транспортній зоні айстрових, злакових, капустяних, бобових трав (рис. 3.10 та 3.11).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3.10. Чисельність рослин-полинозоутворювачів у 2-й період травень-червень залежно від пункту спостереження (транспортна зона)



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3.11. Чисельність рослин-полинозоутворювачів у 3-й період травень-червень залежно від пункту спостереження (транспортна зона)

В другий період найбільша кількість рослин-полинозоутворювачів сконцентрована і є небезпечною за околицями міста та в транспортній частині урбоекосистеми, де їхня чисельність набагато більша і за околицями міста менш інтенсивно здійснюється належний догляд за рослинністю. В центрі урбоекоситеми Корсунь-Шевченківський фітополинозоутворювачів значно менше, що свідчить про інтродукцію на ці території менш алергенонебезпечних рослинами. В транспортній зоні урбоекосистеми в 3-й період є менш небезпечним, ніж 1-й і 2-й. В цей час небезпечними є лише деякі представники айстрових і капустяних. Найбільша чисельність яких знаходиться за околицями міста, порівняно з центром міста, що пов'язано зменшенням площ під рослинними покривами внаслідок усіляких інженерних конструкцій, дорожніх покриттів. Захисна зона міста, що знаходиться в певних компонентах таких частин як: Мікрорайон, Червоний хутір, Центр, Тартак, характеризується наявністю як деревної, так і трав'янистої рослинності, які вносять істотний вклад у формування полинозів, зокрема під час перенесення пилку в житлову та селітебну зони. Певною мірою, захисна зона носить й позитивний характер - виступає біологічним бар'єром, перешкоджаючи міграції пилку низки трав'янистої рослинності, зокрема у 3-й період - літньо-осінніх полинозів.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Контроль наявності та періодів цвітіння рослинності проводили в усі 3 періоди формування полинозів. Показано, що найбільша небезпека щодо поширення пилку припадає на 1-й та 2-й періоди формування полинозів. Питомий вклад у формування полинозів вносить деревостан, який й було обрано як основний об'єкт дослідження захисної зони (3.12 та 3.13).

У перший період обстеження переважна чисельність рослин-полинозоутворувачів у захисній зоні міста найвища, зокрема в районі Тартаку, в якій найбільш сконцентровано кленових, хвойних та розоцвітих. На другому місці за ступенем небезпеки знаходиться Червоний хутір та Центр щодо чисельності небезпечних рослин-полинозоутворювачів, які, переважно, несуть небезпеку у другий період формування полинозів, на третьому - Мікрорайон (рис. 3.12), де переважають хвойні та кленові породи дерев.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3.13. Чисельність рослин-полинозоутворювачів у 2-й період травень-червень залежно від пункту спостереження (захисна зона)

Отже, захисна смуга забезпечує подвійний ефект - є біологічним бар'єром і вміщує алергеннонебезпечну флору, представниками якої є кленові, березові, розоцвіті, тополеві, та які вносять питому частку у формування весняних полинозів.

Житлова зона урбоекосистеми характеризується наявністю як деревної, так і трав'янистої рослинності, які вносять істотний вклад у формування полинозів, зокрема у 1-й та 3-й періоди настання полинозів серед населення. Інженерні конструкції, а саме їх розміщення, дещо визначають інтенсивність та характер міграції рослинного пилку. Можуть виступати бар'єром, або ж коридором для перенесення його під потоком постійних протягів.

В цій зоні концентрується як деревна (бобові, розоцвіті, липові, черемхові, морові (шовковиці), бузинові, ясенові, тополеві, бузкові, спірейні та ін.), так і трав'яниста рослинність (айстрові, лободові, злакові, щирицеві, бобові, хрестоцвіті). Найбільшою чисельністю характеризуються угруповання трав'янистих, які включають амброзію полинолисту, полин гіркий та звичайний, лободу червону та білу, чорно щир звичайний, кульбабу лікарську, мишій сизий, куряче просо, пирій кореневищний, костриця червона та овеча, стоколос покрівельний та безостий, жабрій звичайний, щавель горобиний та кучерявий, грицики звичайні, гикавка сива та ін. (рис. 3.14, 3.15).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3.14. Чисельність рослин-полинозоутворювачів у 1-й період березень-початок травня, залежно від пункту спостереження, шт./100 кв. м (житлова зона)

У перший (березень-травень) та другий (травня-червень) період дослідження житлової зони було виявлене значне різноманіття деревної та трав'яної рослинності, яка наносить значної шкоди здоров'ю людей в період свого цвітіння. В перший період виявлено переважну чисельність деревної рослинності з родини спірейні, розоцвіті, ясеневі в таких пунктах спостереження: Мікрорайон, Червоний хутір, Центр, Тартак. У другий період щільність рослин-полинозоутворювачів найвища в пунктах спостереження Залізничний вокзал, Гончариха Мікрорайон, Червоний хутір, Тартак, Раків хутір домінує злакова рослинність це пояснюється тим що ці пункти спостереження знаходяться поблизу агроекосистем (рис. 3.2.3.15). Третій період, який також є небезпечним за рахунок потужної чисельності складноцвітих, лободових, сирицевих, капустяних, кропивових, за нашими підрахунками є найнебезпечнішим у цій зоні урбоекосистеми (рис. 3.2.3.16).



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3.15. Чисельність рослин-полинозоутворювачів у 2-й період середина травня-червень, залежно від пункту спостереження, шт./100 кв. м (житлова зона)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3.16. Чисельність рослин-полинозоутворювачів у 3-й період середина липня-вересень, залежно від пункту спостереження (житлова зона)

Отже, другий (пізні розоцвіті - черемха чорна, жасминові - жасмин звичайний, бузкові - бузок звичайний та ін.) та третій період у житловій зоні є найбільш небезпечним за рахунок потужної чисельності джерел формування рослинного пилку.

Складська зона урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський охоплює територію Залізничного вокзалу, Чорного хутора, Автовокзалу й характеризується значною чисельністю як деревної, так і трав'янистої рослинності, які вносять істотний вклад у формування полинозів, зокрема у 1-й та 3-й періоди настання полинозів серед населення.

Належного догляду в цій зоні щодо знищення рослин-полинозоутворювачів не проводиться, зокрема в 2-й та 3-й періоди настання полинозів серед населення. Пил, який утворюється як в транспортній, так і складській зонах міста забезпечує швидку міграцію пилку повсемісно, зокрема в південно-східну частину урбоекосистеми, а саме в район Тартаку та Раковий хутір (рис. 3.17).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3.17. Чисельність рослин-полинозоутворювачів у 1-й період середина квітня-початок травня, залежно від пункту спостереження, шт./100 кв. м (складська зона)



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3.18. Чисельність рослин-полинозоутворювачів у 2-й період середина травня-червень, залежно від пункту спостереження, шт./100 кв. м (складська зона)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3.19. Чисельність рослин-полинозоутворювачів у 3-й період середина липня-вересень, залежно від пункту спостереження, шт./100 кв. м (складська зона)

В складській зоні показано, що серед рослин-полинозоутворювачів, пилок формується в перший період такі як розоцвіті, спірейні, акацієві, кленові. В другий період - бузинові, липові тополеві, а також різноманіття різної трав'янистої рослинності - злакові, бобові, айстрові, капустяні та ін. Третій період характеризується розмаїттям лободових, айстрових або складноцвітих і сирицевих; на локальному рівні розподілені представники капустяних - грицики звичайні, гикавка сива, талабан польовий, хрінниця звичайна - осіннього цвітіння.

Отже, загроза щодо формування небезпеки припадає на 1-й та 2-й періоди.

До промислової зони урбоекосистеми входять десятки об'єктів, нами було обрано більш однорідні за своїми ландшафтними особливостями компоненти - це територія Чорного хутора, району Залізничного вокзалу.

В районі Чорного хутора небезпечними на полинози періодам є 2 і 3-й, у зв'язку з домінуванням популяцій липи дрібнолистої, дуба звичайного, лободи білої, представників родини капустяних і астрових (складноцвітих).

Вплив алергеннонебезпечної флори на формування полинозів, розміщеної в районі Залізничного вокзалу, ймовірно, залежить від сили та напряму вітрових потоків, які насичені переважно пилком кленових, айстрових чи складноцвітих, лободових тощо.

Селітебна зона чітко виражена в центрі урбоекоситеми, проте нами з власних міркувань було обрано модельні об'єкти по вулиці Леніна, Гагаріна та Шевченка, екологічна оцінка яких, щодо рослин-полинозоутворювачів, носить актуальний характер.

Нами показано, що найбільша небезпека щодо формування полинозів серед населення припадає на другий та третій період - цвітіння та перенесення пилку із трав'янистої рудеральної рослинності. Перший період цвітіння полинозоутворювачів (розоцвіті, березові, вербові, ясеневі та ін..) є більш небезпечним є в центральній частині міста.

Рудеральна зона (зона депонованих земель) - джерело розповсюдження не лише пилку рослин, а всіляких хімічних і біологічних забруднювачів - бактеріальних і вірусних інфекцій, токсикантів тощо, отже основна небезпека цієї зони визначається таким фактом. Проте абіотичні та біотичні фактори, що формуються на даній території призводять й до полегшення міграції забруднювачів (віруси, бактерії, радіонукліди тощо) разом із пилком рослин.

Тому ми звернули увагу на більш ранні періоди формування пилку у рослин, що припадає на перший період весняних полинозів, так як досить мало бар'єрів, які б перешкоджали перенесенню пилку.

В перший період було проведено обстеження, які базувалися на визначенні чисельності різних видів рослин-полинозоутворювачів, реєстрації періодів інтенсивного цвітіння, на полігоні промислових і будівельних відходів у районі Чорного хутора, Залізничного вокзалу, Мікрорайону.

Показано, що серед рослин-полинозоутворювачів, пилок формується в перший період є такі як тополя чорна, верба біла, ясеневі та кленові, зокрема клен американський. В другий період - бузина чорна, а також різноманіття різної трав'янистої рослинності - грястиця збірна, стоколос покрівельний, пирій повзучий, тонконіг лучний та ін., які поряд із рутовими - підмаренниковими - підмаренник чіпкий та вузьколистий, формують небезпечні алергенні формації. Третій період характеризується розмаїттям лободових, айстрових або складноцвітих і сирицевих; на локальному рівні розподілені представники капустяних - грицики звичайні, гикавка сива, талабан польовий, хрінниця звичайна - осіннього цвітіння.

Отже, загроза щодо формування небезпеки припадає щодо рудеральної зони на 1-й та 2-й періоди.

Рекреаційна зона не є чітко вираженою й, як правило, є суміжною з транспортною, складською та житловою зонами м. Корсунь-Шевченківський. Найбільш небезпечними періодами є 1-й та 2-й, які характеризується інтенсивним цвітінням вербових і березових угруповань. Під час дослідження в районі вулиці Росьова, Комсомольська, 1-го Травня (райони - прибережна частина Центру, Тартак) визначено, що у зв'язку із незначним заляганням ґрунтових вод цю територію заселяють представники деревних порід - вільха чорна та сіра, верба біла, верболоз чорний, верба 3-х і 5-ти тичинкова, з трав'яних, крім мезофітів, зустрічається низка гігрофітів - рогоз широколистий, комиш болотяний, калюжниця болотяна та ін.

Природна зона (рис. 3.20), яку обрано у якості контролю, має строкатість щодо видового різноманіття рослин-полинозоутворювачів. Із деревних порід домінуючими представниками є дуб черешковий, клен ясенелистий, вільха чорна.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3.20. Чисельність рослин-полинозоутворювачів у 1-й період квітень-червень, залежно від пункту спостереження, шт./100 кв. м (природна зона)

Нам вдалося встановити, що на контролі серед трав'яної рослинності відсутні або перебувають в мінімальній кількості рослини-антропофіли до яких відносять щирицю звичайну та білу, низку розоцвітих, спірейних, лободових і багатьох представників із родини складноцвіті. Проте виявлено низку рослинності, яка притаманна природним урочищам й носить небезпечний характер з огляду на формування полинозів. До них належать представники родини розоцвіті Rosaceae, а саме: гадючник шестипелюстковий, перстач прямий, сріблястий, гравілат річковий, родини зонтичні Umbeliferaceae: болиголов плямистий, дудник сибірський, борщівник сибірський, морква дика; з родини геранієві: герань Робертова, родини мальвові Malvaceae: калачики непомітні; злакові Poaceae: лисохвіст лучний та болотяний, канаркова трава звичайна, тимофіївка лучна, стоколос безостий та ін. Залежно від різного роду бар'єрів, пилок із природних урочищ формує серйозну небезпеку щодо формування полинозів серед населення урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський (3.21).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3.21. Чисельність рослин-полинозоутворювачів у 2-й період середина травня-червень, залежно від пункту спостереження (природна зона)

Отже, більш екологічно небезпечним, як було показано, виявився 1-й та 2- періоди формування весняних і весняно-літніх полинозів

3.3 Еколого-біологічна основа профілактики полинозів та заходи боротьби з ними в урбоекосистемі Корсунь-Шевченківський

У сезон цвітіння рекомендується відмовитися від прогулянок за містом, не виходити на вулицю в жарку легковажну погоду, здійснювати прогулянки після дощу, в похмурі дні - коли пилок прибита до землі, - очищати і зволожувати повітря в квартирі. Для захисту від пилку рекомендується натягнути на віконні отвори сітки. Їх необхідно регулярно змочувати і періодично міняти або мити, виходячи на вулицю, слід використовувати сонцезахисні окуляри, після прогулянки необхідно промити очі і ніс водою, змінити верхній одяг, якщо є можливість, то в період цвітіння слід змінити кліматичну зону на ту, де цвітіння вже закінчилося або ще не почалося.

Під час цвітіння причинно-значущої рослини слід дотримуватися строгої специфічної гіпоалергенної дієти. Це пов'язано з тим, що плоди споріднених видів рослин можуть посилити прояви алергії, пов'язані з пилком. Наприклад, під час цвітіння дерев (квітень-травень) дітям, що мають алергію на їх пилок, категорично заборонено вживання в їжу фруктів (яблук, груш, вишні), ягід і продуктів їх переробки (соків, варива, джемів). Дітям з полинозом небажано також вживання меду і лікарських препаратів, що містять компоненти трав.

Заходи інтегрованої боротьби з бур'янами на необроблюваних землях різного призначення здійснювалась з урахуванням санітарно-гігієнічних вимог до них. За допомогою механічних заходів боротьби з рослинами-полинозоутворювачами.

Одноразовий механічний обробіток ґрунту шляхом мілкої оранки або дискування провокує масове з'явлення нових сходів бур'янів внаслідок покращення аерації ґрунту. Це обумовлює збільшення вихідної засміченості. Дворазовий обробіток ґрунту є також недостатньо ефективним, оскільки нові сходи бур'яну, котрі з'являються в червні, встигають закінчити свій цикл розвитку й утворити життєздатне насіння і поповнити його запаси в ґрунті.

Найбільш ефективним у боротьбі з цими злісними бур'янами є триразовий механічний обробіток ґрунту за умови проведення останньої культивації наприкінці червня - на початку липня, оскільки сходи бур'яну, які з'являються в цей період, не встигають утворити насіння й засмітити ґрунт. Такий обробіток доцільно використовувати для боротьби з бур'янами на прифермських ділянках, узбіччях лісосмуг і доріг, у смугах відчуження ліній електропередач, газо- та нафтопроводів тощо.

На необроблюваних землях з високими санітарно-гігієнічними вимогами поблизу жилої забудови, громадських споруд, на спортивних і дитячих майданчиках доцільно проводити скошування рослин-полинозоутворювачів у фазі його бутонізації, коли не відбувається повторне відростання бур'яну.

У період викидання колоса чи волоті у злакових, бутонізації у бобових, капустяних, тобто початку цвітіння алергеннонебезпечної рослинності, потрібно проводити викошування, обрізку гілок тощо.

На початкових етапах розвитку алергеннонебезпечної рослинності проводити хімічні, механізовані та біологічні способи боротьби.

Отже, найбільш злісними для рільництва й небезпечними для людини є бур'яни-алергени - Ambrosia artemisifolia L., Iva xanthiifolia Nutt., Artemisia absinthium L., Atriplex patula L., A. tatarica L., Chenopodium album L., Cannabis ruderalis Junisch. тощо.

Розвиваючи потужну кореневу систему, ці бур'яни, за відсутності належного догляду за сільськогосподарськими культурами та на необроблюваних землях, упродовж вегетаційного періоду накопичують величезну біомасу й виносять з ґрунту понад 60-80 кг/га поживних речовин і 800-1000 т води, унаслідок чого знижується продуктивність культурних рослин на 30-50% і більше [26, 34, 38].

Разом з тим, під час цвітіння ці рослини продукують величезну кількість пилку, вдихання якого викликає тяжкі захворювання людей на полінози [31, 35].

Усі бур'яни-алергени мають високий життєвий потенціал і регенераційну здатність після скошування чи підрізання ґрунтооброблювальними машинами [27, 29, 30, 32-34, 36, 37]. В приватному секторі урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський вони не мають природних шкідників і хвороб, не поїдаються тваринами, що робить їх небезпечними бур'янами для рільництва й кормовиробництва. Унаслідок таких легких пристосувань бур'яни-алергени здатні витісняти з культурценозів інші, менш конкурентоспроможні бур'яни й культурні рослини та спричиняти величезні втрати врожаю зерна, овочів, кормів та загрозу здоров'ю людини.

Було встановлено, що в культурценозах урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський та поза ними траплялося 49 видів бур'янів-алергенів з 23 родин та 36 родів.

Найбільшого поширення Ambrosia artemisifolia, Iva xanthiifolia, Atriplex tatarica та інші бур'яни-алергени набули на смітниках, узбіччях полів, дещо меншого - у посівах соняшнику, ячменю ярого, озимини та городніх культур, квітниках, штучних деревно-чагарникових насадженнях, тоді як у посівах багаторічних трав та багатокомпонентних сумішках кормових культур траплялися лише поодинокі рослини бур'янів.

Найчастіше серед бур'янів-алергенів в усіх культурфітоценозах і поза ними траплялася Ambrosia artemisifolia. Загальна питома маса її в структурі забур'яненості бур'янами-алергенами складала 51-63%, тоді як Atriplex tatarica - 17-19%, Iva xanthiifolia - 11-16%, інших видів - 8-12%. Така частота трапляння видів-алергенів у різних культурфітоценозах і поза ними пояснюється, очевидно, тим, що врожай більшості культурних рослин збирається ще до визрівання насіння бур'янів. Тому воно накопичувалося не в посівах, а на необроблюваних ділянках, звідки вітром, водою та сільськогосподарськими машинами й знаряддями заносилося в поля. На узбіччях полів частота трапляння й рясність бур'янів-алергенів була найвищою. Зокрема на відстані 20 м від краю поля їх нараховували від 48 до 217 шт./м², 50 м - від 25 до 93, 100 м - від 16 до 36, 200 м - від 1 до 6 шт./м².

Залежно від місцезростання бур'янів суттєво змінювалася й насіннєва їх продуктивність. Максимальною вона була на смітниках: 100-140 тис. шт. з однієї рослини. Не менш високою насіннєвою продуктивністю характеризувалися рослини й на родючих оброблюваних землях за вільного росту бур'янів на огріхах та просівах сільськогосподарських культур: Ambrosia artemisifolia - 57,8-84,6, Iva xanthiifolia - 69,4-114,2, Atriplex tatarica - 12,6-91,3 тис. шт./рослину. У посівах сільськогосподарських культур особливо зі щільним травостоєм насіннєва продуктивність зменшувалася в Ambrosia artemisifolia в 5,3-12,7 раза, Iva xanthiifolia - у 3,0-4,6 раза, Atriplex tatarica - у 2,2-3,1 раза.

Підвищення оптичної щільності посівів у разі збільшення густоти стояння культурних рослин забезпечувало зменшення висоти й маси бур'янів. У щільних посівах сорго та соняшнику висота рослин Ambrosia artemisifolia не перевищувала 42 см, Iva xanthiifolia - 109 см, Atriplex tatarica - 27 см, а маса їх відповідно становила 154, 280 й 62 г, тоді як за вільного росту - 122, 216 й 78 см та 2600, 3100 й 730 г.

На сильно забур'янених посівах просапних культур, зокрема кукурудзи (197-210 шт./м² бур'янів з яких 57-61 шт./м² Ambrosia artemisifolia), добрі результати давало застосування міжрядних культивацій у фазі 4-5 та 7-8 листків у кукурудзи чи внесення гербіцидів діален супер (1,5 л/га), секатор (200 г/га) та базис (25 г/га) у фазі 3-4 листків. Загибель бур'янів, у тому числі й Ambrosia artemisifolia, сягала 96%, що давало змогу одержати надбавки врожаю зерна кукурудзи 8,4-10,5 ц/га за врожайності на контролі 31,7 ц/га. Зазначимо, що насіннєва продуктивність амброзії зменшувалася в 3,1-4,0 рази.

На необроблюваних землях (залізничні насипи та колії, узбіччя доріг, смітники, кар'єри, промислові майданчики тощо) повне знищення більшості бур'янів, у тому числі й алергенів, досягалося шляхом застосування гербіцидів суцільної дії, зокрема раундапу чи його аналогів нормою 3-4 л/га.

На ділянках уздовж вулиць, лісосмуг, каналів, узбіччя полів тощо високої ефективності боротьби з бур'янами-алергенами досягали шляхом багаторазових скошувань їх. Чотириразове, з інтервалом 20 діб, скошування Ambrosia artemisifolia дозволяло повною мірою контролювати забур'яненість, попереджати цвітіння й утворення насіння та його поширення в інші культурценози.

Atriplex tatarica вже після другого-третього, а Iva xanthiifolia - після першого-другого скошувань не утворювали насіння або його кількість на одній рослині була мінімальною й не перевищувала в середньому за 4 роки відповідно 37 шт., 14 та 112 шт., тоді як без скошувань 16,1; 36,9 та 87,2 тис. шт.

На землях з високими санітарними вимогами (пасовища, луки, селітебні території тощо) оптимальним є створення штучних фітоценозів зі злакових або злаково-бобових сумішок багаторічних трав (видів родів Festuca, Poa, Bromopsis, Trifolium, Lotus, Medicago тощо), які вже за один-два роки повністю витісняють з фітоценозів амброзію, чорнощир, лутигу та інші бур'яни.

Отже, у культурфітоценозах урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський та поза ними трапляється 49 видів бур'янів-алергенів, з яких найбільшого поширення набули Ambrosia artemisifolia, Iva xanthiifolia та Atriplex tatarica. Забур'яненість посівів сільськогосподарських культур бур'янами-алергенами зменшується від краю до середини полів. Підвищення оптичної щільності посівів за збільшення густоти стояння культурних рослин забезпечує зменшення висоти й маси бур'янів та насіннєвої продуктивності. На сильно забур'янених посівах просапних культур застосування двох міжрядних культивацій та внесення страхових гербіцидів діален, базис, секатор забезпечує загибель до 96% бур'янів та надбавку врожаю зерна до 10,5 ц/га за зменшення насіннєвої продуктивності бур'янів у 3,0-4,0 рази.

На необроблюваних землях максимальна ефективність у боротьбі з бур'янами-алергенами досягається застосуванням гербіцидів суцільної дії або багаторазових скошувань бур'янів, тоді як на ділянках з високими санітарними вимогами - створенням штучних багатокомпонентних фітоценозів з багаторічних трав.

Розділ 4. Охорона праці

алергенний флора полиноз урбоекосистема

Охорона праці у відділі охорони НПС здійснюється згідно державних вимог в такій послідовності:

1. Управління охороною праці на підприємстві в цілому співпадає із загальною системою управління підприємством.

Для організації роботи з питань охорони праці, здійснення контролю за станом умов праці та безпекою технологічних процесів, координації діяльності посадових осіб та спеціалістів з питань охорони праці на підприємстві створюється служба охорони праці. Для цього вводиться посада спеціаліста з охорони праці (інженера з охорони праці). Вона створюється на підприємстві з кількістю 50 і більше працівників. На підприємстві з меншою кількістю працівників функції служби охорони праці виконують за сумісництвом посадові особи, у службові обов'язки яких керівник підприємства ставить питання організації охорони праці на підприємстві.

2. Регулювання питань охорони праці в колективному договорі

Метою укладання колективних договорів на підприємствах є регулювання соціально-економічних, трудових відносин та узгодження інтересів між адміністрацією і трудовим колективом. Ці договори укладаються на усіх підприємствах, незалежно від форм власності, видів діяльності та кількості працівників.

У договорі регулюються питання організації виробництва, нормування та оплати праці, встановлення пільг, компенсацій, надбавок, грошових допомог, соціальних гарантій працівникам, встановлюється тривалість робочого часу та відпочинку працівників, тривалість відпусток, соціальне страхування працівників, встановлюються зобов'язання адміністрації забезпечити на робочих місцях безпечні та нешкідливі умови праці, дотримання вимог чинного законодавства, плануються заходи щодо поліпшення умов праці, підвищення рівня безпеки виробничих процесів, на які передбачаються відповідні кошти.

3. Навчання з питань охорони праці встановлюються “Типовим положенням про навчання з питань охорони праці”, яким передбачено навчання посадових осіб та спеціалістів підприємства, працівників, які виконують роботи, що належать до переліку робіт з підвищеною небезпекою; навчання працівників у формі інструктажів з охорони праці та стажування на робочому місці.

Вступний інструктаж проводять з усіма працівниками, яких приймають на роботу на підприємство. Інструктаж проводить спеціаліст з охорони праці або інша особа, на яку ці обов'язки покладе керівник підприємства. Проведення інструктажу реєструється у Журналі реєстрації вступного інструктажу з обов'язковими підписами особи, яку інструктували та особи, яка інструктувала. При проведенні інструктажу працівника ознайомлюють з підприємством, розміщенням підрозділів, цехів, виробничих приміщень, правилами трудового розпорядку, положенням колективного договору, нормуванням робочого часу та відпустки, правами працівника на охорону праці, обов'язками, відповідальністю за порушення вимог нормативних актів та трудової дисципліни, наявністю шкідливих умов праці та пільгами і компенсаціями за важкі та шкідливі умови праці; організацією питань охорони праці на підприємстві, розслідуванням нещасних випадків, соціальним страхуванням від нещасних випадків та захворювань, організацією та проведенням медичних оглядів, правилами пожежної безпеки.

Первинний інструктаж проводять з працівником, який вперше стає на нове робоче місце чи починає виконувати нову роботу, або переведеним з іншого підрозділу. Інструктаж проводить безпосередній керівник робіт. Проведення інструктажу реєструється в “Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці”, який повинен бути у кожного керівника робіт.

Повторний інструктаж проводять керівники робіт з усіма працівниками періодично раз у 6 міс., а на роботах підвищеної небезпеки - один раз у 3 міс. за програмою первинного інструктажу з метою поновлення знань працівників. Проведення інструктажу реєструється у “Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці” з обов'язковими підписами працівників, яких інструктували та керівника робіт, який проводив інструктаж.

Позаплановий інструктаж проводять керівники робіт за порушення працівником вимог нормативних актів з охорони праці, трудової дисципліни; за перерви під час виконання роботи більш як на 60 діб, а для робіт підвищеної небезпеки більш як на 30 днів; при зміні машин, обладнання, технології виробництва; на вимогу органів державного нагляду.

Цільовий інструктаж проводять під час виконання працівниками разових робіт, що не пов'язані з трудовими обов'язками, та робіт, на які видається дозвіл чи оформляється наряд-допуск. Проводить інструктаж безпосередній керівник робіт. З працівниками, які вперше починають виконувати роботу на новому робочому місці, проводиться стажування на робочому місці, що передбачає виконання роботи під наглядом досвідченого працівника упродовж не менше 2-15 робочих змін.

4. Нормування робочого часу та відпочинку працівників

Важливим питанням охорони праці є нормування робочого часу та відпочинку працівників. Кодексом Законів України про працю визначено, що тривалість робочого часу у працівників не може перевищувати 40 год. на тиждень, а на роботах із важкими та шкідливими умовами праці не більше 36 год. Для осіб віком від 16 до 18 років - 36 год. на тиждень. Робочий тиждень має бути п'ятиденним з двома вихідними днями. Проте дозволяється на безперервно діючих виробництвах запровадити шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п'ятиденному робочому тижні надається перед або після загального (субота або понеділок). На безперервно діючих виробництвах вихідні дні надаються працівникам згідно з графіком роботи, що складається керівниками робіт. Тривалість робочого часу за п'ятиденного робочого тижня не повинна перевищувати 8 год., при шестиденному - 7 год., а останній шостий день скорочується на дві години. Для відпочинку та прийняття їжі працівникам надається перерва після перших чотирьох годин від початку роботи тривалістю до двох годин, яку працівник може використовувати за власним розсудом. Тривалість перерви у робочий час не враховується. Робочий день дозволяється ділити на частини. Також для відпочинку встановлені святкові вихідні дні. Робота у ці дні забороняється, а на безперервно діючих виробництвах робота у такі дні оплачується у подвійному розмірі. Робота у вихідні дні та понад встановлену тривалість робочого дня забороняється, але за виробничої необхідності за згодою працівника та профспілкової організації дозволяється використовувати понаднормові роботи, які оплачуються в підвищеному розмірі чи додаються дні до відпустки. Нормування робочого часу на підприємстві встановлюється при укладанні колективного договору та визначається у правилах внутрішнього трудового розпорядку для кожного виробничого підрозділу. Початок та закінчення робочого дня визначається головними спеціалістами, технологами, керівниками галузей виробництва, які здійснюють планування технологічного процесу виробництва і від яких залежить раціональне планування робочого часу та відпочинку працівників. Підприємство може скорочувати тривалість робочого часу.

5. Забезпечення працівників засобами індивідуального захисту

Для виконання роботи працівники безкоштовно, відповідно встановлених норм, повинні забезпечуватися спеціальним одягом, взуттям та іншими засобами індивідуального захисту (ЗІЗ), мийними засобами. Забезпечення працівників засобами індивідуального захисту покладається на керівника робіт, який зобов'язаний організувати умови для зберігання, ремонту і прання засобів захисту. Засоби індивідуального захисту включають спеціальний одяг (халати, костюми, фартухи, куртки, комбінезони, жилети, спеціальне взуття (чоботи, черевики) та інші засоби індивідуального захисту (рукавиці, респіратори, протигази, захисні окуляри, шоломи, каски, щитки, протишумні навушники, вкладиші тощо). Норми забезпечення працівників засобами індивідуального захисту встановлюються галузевими “Типовими нормами безкоштовної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та засобів індивідуального захисту”, на основі яких на підприємстві встановлюються перелік професій, види та норми видачі (ЗІЗ).

Типовими нормами передбачено наприклад для основних професій сільськогосподарського виробництва наступні ЗІЗ: тракторист-машиніст - костюм бавовняний з пилонепроникної тканини, навушники, рукавиці комбіновані, окуляри захисні; оператор машинного доїння (дояр) - халат бавовняний, чоботи гумові; тваринник - халат бавовняний, чоботи гумові, жилет утеплений із лавсановіскозної тканини, головний убір; лікар ветеринарний - халат бавовняний, безрукавка утеплена, фартух прогумований, чоботи гумові або калоші гумові, рукавички гумові; оператор тваринницьких комплексів та механізованих ферм - халат бавовняний, чоботи гумові; лаборант - халат бавовняний тощо.

6. Медичні огляди працівників

Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій встановлюється “Положенням про медичний огляд працівників певних категорій”, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я від 21 червня 1994 р., за N 136/345 (Із змінами, внесеними згідно з Наказом МОЗ N 139 від 07.06.99).

Періодичні медичні огляди забезпечують динамічний нагляд за станом здоров'я працівників, виявлення ранніх ознак впливу виробничих умов і шкідливості на організм, а також захворювань, які не дають змоги продовжувати роботу за обраною професією, запобігання нещасним випадкам, поширенню інфекційних і паразитарних захворювань.

Керівник підприємства призначає відповідального за організацію медичних оглядів, який разом із санітарно-епідеміологічною службою, профспілковим комітетом визначає контингент осіб, що підлягають періодичним медичним оглядам, складає поіменний список, узгоджуючи його в санепідслужбі, видає наказ про проведення медоглядів у строки, погоджені з лікувально-профілактичним закладом. Підприємство направляє працівників на медогляд в лікувально-профілактичний заклад і здійснює контроль за терміном його проходження, забезпечує працівників медичними і санітарними книжками та здійснює працевлаштування працівників у відповідності з результатами медичних оглядів.

7. Забезпечення пожежної безпеки на підприємстві визначається Законом України “Про пожежну безпеку” та “Правилами пожежної безпеки в Україні”. Забезпечення пожежної безпеки є невід'ємною частиною виробничої діяльності підприємства і в цілому покладається на керівника підприємства та безпосередньо на керівників виробничих підрозділів, в обов'язки яких входить дотримання вимог правил пожежної безпеки, проведення протипожежних інструктажів, що здійснюються одночасно з інструктажами з охорони праці, обладнання виробничих приміщень первинними засобами гасіння пожежі. До первинних засобів гасіння відносять ручні вогнегасники, які розміщують із розрахунку один вогнегасник на 200 м² площі приміщення. Також виробничі приміщення обладнують пожежними щитами, на яких розміщують ломи, сокири, лопати, багри, відра та біля них ящики з піском і бочки з водою.

8. Основні вимоги безпеки під час виконанні технологічних процесів (робіт) встановлюються “Правилами охорони праці”, які розроблені для кожної галузі виробництва народного господарства. Для сільськогосподарського виробництва вимоги безпеки встановлюються “Правилами охорони праці в сільському господарстві ”, затвердженими наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 11.08.2000 р. за №202.

Зважаючи на вищезазначене стає зрозуміло, що охорона праці на території урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський знаходиться на належному рівні й виконується згідно з законодавчо-нормативною базою України.

Висновки

1. На основі досліджень, зроблено систематичний і еколого-географічний огляд алергенних рослин урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський. Показано, що якщо компонувати алергеннонебезпечну флору за зонами урбоекосистеми, домінуючими та небезпечними є:

- для транспортної зони: тополя чорна Populus nigrum, клен гостролистий Acer angustifolia, липа дрібнолиста Tіlіa cordata, полин гіркий Artemіsіa obtectus, полин звичайний A. vulgaris, амброзія полинолиста Ambrosia artemisiifolia, лобода біла Chenopodіum album та лобода червона Chenopodіum rubrum;

- для захисної зони: верба біла Salix alba, береза бородавчаста Betula verucosa, B. pendula береза повисла, ясен зелений Fraxinus viridis, фіалка запашна Vіola trіcolor, грястиця збірна Dactylіs glomerata, пирій кореневищний Elytrіgіa repens, дудник звичайний Archangelcum officinalis, акація жовта Caragana arborescens;