Данилюк А.В.

Перевірив

• 1. Створення податкової служби України. 3
• 2. Реформування податкової системи в Україні 5
• 3. Основні положення оподатковування в Україні 14
• Висновок 16
• Список використаної літератури 17

1. Створення податкової служби України.

2. Реформування податкової системи в Україні

- вживалися заходи для упорядкування мита і прибутків від зовнішньоекономічної діяльності.

1997 рік по праву можна назвати роком податкової законотворчості. Станом на серпень 1997 року було підготовлено більше 20 проектів законів. Всупереч негативній дії нових податкових законів, завдяки поліпшенню рівня організації роботи по збору податків удалося стабілізувати надходження до всіх видів бюджетів. З'явилася можливість прогнозування надходження податків, а також трохи знизити тиск на платників податків. Складність впровадження і застосування нових законів у результаті величезної роботи, проведеної податковою службою в галузі методичного забезпечення, поступово стала відходити на другий план, і платники податків уже потроху адаптувалися до нового законодавства.

Основне завдання податкової служби залишається незмінним - забезпечення наповнення дохідної частини бюджетів усіх рівнів.

 Усе це дало змогу піднести діяльність податкової служби на вищий рівень, допомагає краще виконувати основне завдання , покладене на неї, а саме - забезпечення повного надходження коштів до бюджетів усіх рівнів.

З проголошенням самостійності Української держави на перший план виступила проблема структурної перебудови господарського комплексу, підвищення економічної ефективності його функціонування.

Податкова система має надзвичайно важливе значення для виходу економіки з кризового стану, вона повинна створювати нормальні умови для виробничої і фінансової діяльності.

Податкова система - це не механічна сукупність податків, а внутрішньо організаційна, функціонально взаємоузгоджена і взаємодоповнююча система. Виходячи з цього можна сказати, що завершеної податкової системи України ще немає, вона перебуває в процесі становлення.

Для усвідомлення особливостей податкової системи України в перехідний період та напрямів їх змін розглянемо структуру надходжень до зведеного бюджету України за 1990-1995 р. (див.табл. 1).

Ознайомлення з таблицею засвідчує безперервні зміни структури податків та структури надходжень протягом аналізованого періоду. З таблиці видно, що протягом заданого періоду не було жодного року, коли з податкової системи не зникали одні податки і не з'являлися інші.

З одного боку, це зумовлено змінами в державному устрої України, перетворенням її, держави з формальними ознаками повної державності в складі СРСР, в самостійну державу.

Так, прояви цього є відсутність в системі оподаткування України до 1991 р. доходів від зовн.-економічної діяльності і акцизного збору, які з`явилися лише з 1992 р.

 Табл. 1.

Питома вага надходжень деяких податків в загальній сумі надходжень до зведеного бюджету України.

Окрім того , в Законі УРСР “ Про систему оподаткування ”, що був прийнятий у 1991 р., не було визначено систему місцевих податків. Вона була визначена лише в Законі України “ Про внесення змін і доповнень до Закону УРСР”. “ Про систему оподаткування ” прийнятому на початку 1994 р. порівняно із Законом 1991 р. із переліку загальнодержавних податків та зборів було виключено :

податок на прибуток

податок на прибуток іноземних юридичних осіб від діяльності в УРСР

податок з обороту

податок на фонд оплати праці колгоспників

лісовий доход

податок на експорт та імпорт

Водночас в перелік було введено 9 нових податків, обов`язкових платежів та зборів, зокрема внески до фонду соціального страхування, ліквідації наслідків Чорнобильської катастроф, Пенсійного фонду та інші.

Перелік загальнодержавних податків та інших обов`язкових платежів визначено у статті 14 названого Закону. Він включає 19 податків. Перелік місцевих податків та зборів на території України містить 15 найменувань податків та зборів.

Другою причиною зміни структури податкових надходжень є залежність податкової системи від трансформаційних процесів в економіці.

Між дією першої та другої причини є певна узгодженість і водночас суперечність. Якщо норма пов`язана із спробою свідомого впливу на формування податкової системи, то друга відображає успіх чи невдачу цього впливу.

Нестабільність податкової системи проявляється не лише у змінах системи законів, але також в частих змінах, що вносяться до змісту самих законів.

Серйозні корективи проводилися щодо базових податкових, зокрема, Закон України “ Про оподаткування прибутку підприємств ” прийнятого 22 травня 1997 р. ВРУ “ Про внесення змін і доповнень до Закону України “ Про оподаткування прибутку підприємств””. Цим Законом передбачається ввести в дію з 1 липня поточного року і застосувати при розрахунках із бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані й проведені з 1 липня нинішнього року.

Законом запропоновано примусово новий підхід до оподаткування інноваційного фонду, внесених в державний реєстр здійснюється у розмірі 50% діючої ставки на прибуток від реалізації інноваційної продукції. Ставка діє перші 3 роки після реєстрації інноваційної продукції. Доходи отримані від страхової діяльності обкладаються податком у розмірі 3%. Доходи отримані від страхування і перестрахування життя, звільнені від оподаткування.

Законом також передбачено, що з 01.07.97. по 01.01.2002 року 1.5% суми неоподатковуваного податку на прибуток перераховується до спеціальних рахунків місцевих бюджетів для фінансування будівництва та інших цілей.

Крім того, з 1997 р. після прийняття законопроекту “ Про податок на землю ” Законом податку на прибуток призначається введення норми, по якій податок на прибуток сільськогосподарських підприємств розраховуються як різниця між розрахованим податком на прибуток податком на землю. По Закону доходи нерезидентів отримуються від джерел в Україні, які стягуються за ставкою 30% (раніше - 15%). Ставка оподаткування при перестрахуванні ризиків нерезидентами складала 10%. Сума доходів нерезидентів, яка сплачувалась резидентами як сплата вартості фрактовки транспортних засобів -6%.

З 01.10.97 р. вступає в силу Закон України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР

“ Про ПДВ ”, держав змістом нововведень є перш за все перелік платників податку :

особа, яка на протязі будь-якого періоду за останній рік пребільшив неоподаткуванний мінімум доходів громадян (зараз 10 200 грн. ) в тому числі :

особа, яка ввозить (пересилає товари на митну територію України або отримує від нерезидента роботи (послуги для їх використання або потреби на митній тер. України за виключенням фізичних осіб, незареєстрованих як платники податку, в випадку коли вказані фізичні особи ввозять товари в об`ємах, не підлягаючих оподаткуванню відповідно до законодавства;

особа, яка пред`являє послуги, пов`язані з транзитом пасажирів або вантажів через митну територію України .

До числа платників податку відносяться також особа, відповідальна за внесення податку до бюджету по об`єктах оподаткування залізничного транспорту.

Законом вводяться єдиний для всіх категорій платників податку підприємств - виробників; підприємств торгівлі, крім комісійних заготівельних, снабженсько-збутових, оптових, інших здійснюючих посередницьку діяльність; фізичних осіб незалежно від валюти розрахунків ( в національній або іноземній ), порядок обчислення і сплати ПДВ

Змінюється порядок обчислення ПДВ імпортних товарів. В залежності від виду імпортуємих товарів і статуту підприємства імпортера виявляються три види розрахунків з бюджет:

Обов`язкова сплата податку. Здійснюється при ввезенні на митну територію України підакцизних товарів.

Оплата по бажанню платника може здійснюватися шляхом пред`явлення податковим органам митного контролю простого векселя, забезпеченого підтвердженням комерційного банку.

Теж саме, що і в другому варіанті, з тієї лише різниці, що замість підтвердження комбанку високий статус платника підтверджує податковий орган.

У зв`язку з переходом на загальний порядок сплати податку , а також особливостях визначення оподаткування обороту, платниками податку станом на 01.01.97 р. повинен бути здійснений одноразовий перерахунок сум кредиту і сум податкових зобов'язань. При цьому сума податкового кредиту платників ПДВ виплачених або нарахованих у зв`язку з отриманням або самостійно вироблених основних фондів, не введених в експлуатацію, а сума податкових забо-в`язань підвищується на суму ПДВ на вартість відвантажених, але не сплачених товарів.

Закон України “ Про внесення змін і доповнень в Закон України “ Про плату за землю” вступить в дію з 01.01.97 р. Вже визначені розміри і порядок плати за використання земельних ресурсів, направлення отриманих коштів , а також відповідальність платників податку за правильність обчислення і своєчасної сплати земельного податку.

Використання землі в Україні є платним. Власники землі сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду , сплачується орендна плата.

Плата за землю - це земельний податок та орендна плата. Визначена в залежності від грошової оцінки земель.

Ставка земельного податку з земель населених пунктів, грошова оцінка яких проведена, встановлюється в розмірі 1% від їх грошової оцінки, за виключенням земельних ділянок, які вказані згідно з Законом.

Цей Закон значно розширив перелік пільг відносно сплати земельного податку . Платники, яких стосуються пільги повинні знати їх; обов`язково враховувати при обчисленні і сплаті цього податку.

Згідно Закону, земельний податок сплачується рівними частинами. Власниками землі і землекористувачами - виробниками сільськогосподарської продукції і громадянами до 15 липня і 15 листопада. Переплачені суми податку підлягають поверненню платнику по його письмовій заяві або по його бажанню зараховувати до сплати податку за наступний рік.

Податкова система повинна створювати нормальні умови для виробничої і фінансової діяльності підприємств і господарств, а також усіх інших виробників матеріальних благ. Через податкову політику держава стимулює як окремих товаровиробників, так і розвиток продуктивних сил в цілому.

У минулому податки сплачувались з обороту. Після проголошення курсу на перехід до ринкової економіки податок з обороту було скасовано. Пільги з оподаткування малих підприємств та кооперативів було скасовано, а введення ПДВ збільшувало витрати на виробництво при кожному обороті коштів на суму , призначену для перерахування до державного бюджету. В умовах фінансової нестабільності, інфляції та неплатежів це швидко призвело до гострої нестачі оборотних засобів, загальмувало розвиток виробництва і довершило зруйнуванню легального малого бізнесу, який тільки почав розвиватися, а державному секторі - до катастрофічного спаду виробництва.

В України має місце катастрофічне зниження економічної ефективності функціонування господарського комплексу, яке є основною причиною зменшення грошових надходжень до державного бюджету. І хоч не все можна віднести на негативний вплив недосконалої податкової системи, однак треба визначити, що вона спрямована на максимальне вилучення доходів господарюючих суб`єктів, а це позволяє їх можливостей нарощувати виробничі потужності і збільшувати свої грошові доходи.

Податок на прибуток та ПДВ, які сплачують підприємства, не підвищують їх фінансової стабільності і не сприяють пріоритету розвитку підприємства взагалі, а малих зокрема. Внаслідок цього більшість малих підприємств, які не можуть конкурувати з великими, не відповідають всім вимогам фінансових і правових норм, які дуже часто змінюються. ПДВ полягає тягарем не тільки на підприємства, але й на населення. Ще тільки купуючи матеріали, сировину і все інше , що необхідно для виробництва готової продукції, кожне підприємство змушене переплачувати 20% понад ціну, вони йдуть до бюджету держави. Така форма вилучення ПДВ є несправедливою щодо підприємства оскільки оподатковуються не доходи підприємств, а їх витрати на виробництво продукції.

Але хоч підприємство перераховує до бюджету тільки різницю між сплаченими і отриманими сумами ПДВ, а решту платять самі покупці продукції, підприємства виступають не тільки як платники власного податку, але і як його збираючи з населення.

Цілком природно, що ПДВ, підвищуючи ціни, у великій мірі впливає на економіку країни, оскільки користується не тільки виробництво, але й споживання, що створює сприятливі умови для проникнення іноземних товарів на внутрішній ринок України.

Підприємства України повинні мати значно більші оборотні засоби для забезпечення нормального функціонування виробничого процесу, ніж аналогічні підприємства в інших країнах світу. Податок на майно може призвести до ліквідації багатьох низькорентабельних підприємств і цехів, а податок на землю - до господарської діяльності тих сільськогосподарських підприємств, які знаходяться в несприятливих для землеробства і тваринництва умовах.

3. Основні положення оподатковування в Україні

Податкова система України будується по наступним основних принципах.

Однієї з головних задач переходу України до ринкової економіки є створення ефективної податкової системи, що забезпечувала б розвиток народногосподарського комплексу країни, відповідним чином регулювала економічні відносини.