Визначення економічної ефективності інноваційних проектів

Крім економічних показників і параметрів реалізації проекту, на його вибір впливає і цілий ряд нормативних, ресурсних і стратегічних критеріїв. Крім того, у світовій і вітчизняній практиці існує кілька стандартизованих принципів оцінки інвестиційних проектів. У цьому випадку основними показниками, використовуваними для порівняння різних інвестиційних проектів і вибору кращого з них, є показники очікуваного інтегрального ефекту, як на рівні народного господарства, так і на рівні окремої організації.

З усього вище сказаного можна зробити висновок, що критерії вигідності виробництва і споживання виробу різноманітні, і їхній вибір цілком залежить від вибору зацікавлених сторін.

Саме необхідність об'єктивної вартісної оцінки інтелектуальної власності, а також інтегральної ефективності інноваційних проектів зумовлюють розробку державними установами нових методичних підходів щодо визначення економічної ефективності витрат на наукові дослідження і розробки та їх впровадження у виробництво.

Таким чином, відповідно до нагальної потреб и щодо об'єктивної і достовірної оцінки наслідків завершення і реалізації науково-технічних розробок, їх впливу на соціально-економічний розвиток та з метою визначення ефективності використання бюджетних коштів була розроблена Методика визначення економічної ефективності витрат на наукові дослідження і розробки та їх впровадження у виробництво (далі - Методика), яка повинна визначати ефективності прикладних науково-технічних розробок як потенційних інновацій на всіх стадіях їх життєвого циклу.

Для повної оцінки економічної ефективності упровадження науково-технічних розробок Методика рекомендує використовувати такі основні показники, як чистий дисконтований дохід (прибуток), індекс дохідності (прибутковості), період окупності інвестицій у реалізацію проектів, внутрішня норма дохідності. Залежно від інтересів учасників науково-технічних розробок та їх реалізації у виробництві основні показники ефективності можуть бути доповнені іншими

Зазначені вище показники ефективності інноваційних проектів є складовими частинами інтегрального ефекту для галузей народного господарства

Аналіз рекомендованих вище способів врахування невизначеності та ризику в розрахунках потенційного економічного ефекту науково-технічної розробки свідчить, що ранжування альтернативних варіантів у значній мірі залежить від вихідної бази, критеріїв оптимальності та повноти інформації про ймовірність отримання тих чи інших значень економічного ефекту.

На нашу думку, отриманню результатів розрахунків потенційного економічного ефекту значною мірою перешкоджає, в більшості випадків, відсутність у виконавця чи замовника чисельного значення ймовірності реалізації певної умови, виходячи з невизначеності та ризику.

Беручи до уваги усе вище зазначене, можна зробити висновок, що дана Методика повинна бути адаптована до умов тих чи інших галузей народного господарства з урахуванням їх особливостей, а це потребує певної її доробки та доповнення окремими показниками. Доробки також потребує і загальна структура Методики. Логічна компановка розділів дозволить користувачам більш доступно сприймати методичні рекомендації, а також виконувати потрібні розрахунки.

Виконання розрахунків за приведеною Методикою бажано проводити і в межах нашого університету. Тому однією з функціональних задач роботи було впровадження заходів щодо застосування даної Методики на одній з кафедр - Кафедрі будівництва та експлуатації автомобільних доріг ім.О.К.Бірулі, наукова діяльність якої нерозривно пов'язана з проблемами розвитку теорії та практики будівництва та експлуатації автомобільніх доріг на основі тісної співпраці з виробництвом.

Заходи, зв'язані з будівництвом, ремонтом, утриманням і облаштованістю доріг вимагають значних витрат коштів. Це і є визначальним при виконанні розрахунків економічної ефективності методом приведених витрат, який грунтується на визначенні кошторисної вартості за проектування та погодження договірної ціни на виконання робіт з будівництва та експлуатації автомобільних доріг.

Аналіз існуючої на кафедрі методики показав, що традиційний затратний підхід не відповідає новим умовам господарювання, бо при цьому завдання визначення договірноі ціни зводиться лише до точного обліку витрат на запланований обсяг та номенклатуру робіт. Це веде до закріплення відсталих структур витрат, які вже склалися, та неурахування ринкової кон'юнктури.

Саме тому така вартісна оцінка проектів як об'єктів інтелектуальної власності не є доречною. На нашу думку, в данному випадку існуючий затратний підхід треба замінити альтернативним - методом дисконтування ефектів зменшення затрат народного господарства в наслідок заходів по будівництву та експлуатації автомобільних доріг країни, які будуть містити в собі певні інноваційні ідеї. У відомих методиках визначення економічної ефективності капітальних вкладень і заходів НДДКР, розрахунок економічної ефективності одержував тлумачення поза функціонуванням системи ціноутворення підприємства, як деяка статистична техніко-економічна величина. Узагальнюючи вітчизняний і закордонний досвід обліку зміни ціни при варіації показників якості нової продукції, був запропонований альтернативний підхід формування договірної ціни на інноваційний продукт кафедри.

Використання запропонованої мультиплікативної моделі визначення узагальнюючого показника якості є більш кращим для будівельних виробів і матеріалів. Дана методика дозволяє не тільки врахувати якість нової продукції з можливими змінами статей собівартості, але і показує, яким образом виграє від цього споживач, виробник і держава.

Розрахунки інтегральної ефективності господарських заходів рекомендується робити, виходячи з запропонованих методів оцінки інноваційних проектів. При цьому дисконтированию підлягають ефекти зменшення витрат держави по будівництву й експлуатації автомобільних доріг, що розглядаються до і після проведення конкретних заходів.

Як критерії добору інноваційного проекту рекомендується використовувати показники, приведені в Методиці.

Зазначені вище показники ефективності інноваційних проектів є складовими частинами інтегральної ефективності, яка містить у собі економічну (комерційну) ефективність, соціальну ефективність та бюджетну ефективність.

Перелік показників оцінки інноваційних проектів, перерахованих у даному розділі, не є обов'язковим і може бути доповнений по розсуду розроблювачів (замовників) проекту будь-якими іншими показниками, рекомендоваными існуючими методиками розрахунку економічної ефективності.

Таким чином, у ході виконання даної роботи були проаналізовані основні напрямки оцінки привабливості інноваційних проектів, що існують у вітчизняній і закордонній літературі, а також запропоновані заходу щодо впровадження Методики оцінки економічної ефективності витрат на наукові дослідження і розробки і їхнє впровадження у виробництво, рекомендованої Міністерством економіки і з питань європейської інтеграції, а також Міністерством фінансів України на Кафедрі будівництва й експлуатації автомобільних доріг Харківського національного автомобільно-дорожнього університету.

Размещено на Allbest.ru