Розвиток соціальної сфери України

Соціальна сфера та її ефективність, місце і роль соціальної сфери. Витрати на соціально-культурні заходи. Пріоритеті напрямки фінансування науково-технічних та інноваційних програм. Показники соціальної сфери Росії та України. Метод екстраполяції тренда.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 06.02.2013
Размер файла 1,9 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Соціальна сфера та її ефективність

2. Показники соціальної сфери першої країни

1) Освіта

2) Рівень безробіття

3) Економічно активне населення

4) Дохід населення

5) Рівень зайнятості

6) Правопорушення

7) Індекс споживчих цін

8) Культура

9) Пенсії

10) Населення

3. Показники соціальної сфери другої країни

1) Освіта

2) Рівень безробіття

3) Економічно активне населення

4) Рівень зайнятості

5) Правопорушення

4. Прогноз на 2013 рік показників обох країн

1) Україна

2) Росія

5. Порівняння показників соціальної сфери обох країн

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Розвиток соціальної сфери є важливим елементом функцій соціальної політики. Стан соціальної сфери це важливий показник економічного і морального стану держави і народу. Особливої актуальності набуває розвиток соціальної сфери в умовах економічної та політичної перебудови суспільства, правильний розподіл бюджетних коштів на соціальні потреби.

Витрати бюджету, будучи компонентом загальної фінансової категорії - бюджету - являють собою витрати, що виникають у зв'язку з виконанням державою своїх функцій. Ці витрати виражають економічні та соціальні відносини, на основі яких відбувається процес використання коштів централізованого фонду грошових коштів держави за різними напрямками.

В умовах переходу до ринку, Уряд веде інтенсивну роботу з реалізації стратегії розвитку соціальної сфери. В основу концепції закладаються три основні блоки завдань:

· сформувати чіткі правила розробки і виконання бюджету з максимально можливою деталізацією структури бюджетних витрат і впровадженням елементів казначейського методу виконання бюджету;

· визначити найбільш прийнятні для національних та регіональних умов форми залучення нетрадиційних фінансових джерел в обіг;

· створити повноцінний інформаційно-аналітичний комплекс в бюджетно-фінансовій системі, щоб мати широку інформаційну базу для оптимізації прогнозування доходів і витрат бюджету, підвищити оперативність бюджетної звітності, що дозволяє приймати дієві фінансові рішення з ефективного маневрування бюджетними ресурсами в існуючих інфляційних умовах.

Перша група завдань реалізується вже зараз. Одним з найважливіших і найскладніших напрямів удосконалення управління бюджетними ресурсами є впровадження елементів казначейського методу виконання бюджету. Основу завдань складають функції з пере розподіленню коштів, призначених для установ, розташованих на відповідній території і фінансуються за рахунок коштів державного бюджету; з організації та контролю за цільовим та ефективним витрачанням виділених бюджетних ресурсів.

Сформована в нашій країні економічна, в тому числі і фінансова, ситуація не дозволяє місцевим органам влади та управління при бюджетному дефіциті всерйоз розраховувати на поповнення дохідної частини бюджетів територій шляхом введення додаткових місцевих податків і зборів.

Слід пам'ятати, що витрати будь-якого бюджету здійснюються за рахунок коштів платників податків і, отже, держава взяла на себе відповідальність перед ними за виконання певних функціональних зобов'язань. [п. 1]

соціальна сфера фінансування

1. Соціальна сфера та її ефективність. Місце і роль соціальної сфери

Соціальна сфера - це сукупність галузей національного господарства, створює соціальні блага у вигляді послуг освіти, охорони здоров'я, культури, туризму і т. д. Галузі соціальної сфери набувають все більшого значення у розвитку суспільного виробництва. Вони безпосередньо впливають на рівень кваліфікації працівників, їх освітній рівень. Від галузей соціальної сфери залежить створення інтелектуального, духовного, природного багатства суспільства.

Соціальна сфера безпосередньо впливає на рівень добробуту, якість життя населення. Від соціальної сфери багато в чому залежить виконання основних цілей соціальної ринкової економіки. У країнах з соціальною ринковою економікою в соціальну сферу щорічно спрямовуються величезні інвестиції. У ній зосереджені значні матеріальні, трудові і фінансові ресурси.

Ефективність соціальної сфери. Для системи ринкового господарства проблема ефективності, у тому числі соціальної сфери, - одна з найважливіших. Однак дана проблема недостатньо розроблена. Одні дослідники вважають, що по відношенню до діяльності соціальної сфери не застосовна категорія ефективності, оскільки кінцеві підсумки її функціонування важко піддаються точному кількісному вираженню. Інші стверджують, що, незважаючи на складність визначення ефективності соціальної сфери, це об'єктивна реальність, яка повинна вивчатися і оцінюватися. Друга точка зору представляється більш правомірною.

Діяльність галузей соціальної сфери пов'язана з виконанням соціальних та економічних функцій. Тому при визначенні ефективності соціальної сфери слід враховувати не тільки економічний, а й соціальний ефект. Соціальний ефект від функціонування соціальної сфери полягає насамперед у задоволенні потреб суспільства у найважливіших соціальних благах (освіта, охорона здоров'я населення, культура та ін.)

Економічний ефект від діяльності галузей соціальної сфери проявляється у збільшенні обсягу національного виробництва, а також через зміну найважливіших економічних показників. Це обумовлено тим, що продукція соціальної сфери непрямим чином, наприклад, через відтворення кваліфікованої робочої сили, збереження здоров'я населення, інтелектуального потенціалу суспільства робить істотний вплив на соціально-економічний розвиток суспільства, зростання валового внутрішнього продукту, національного доходу, національного багатства .

Визначення ефективності соціальної сфери ускладнюється тим, що не тільки соціальний, а й економічний ефект не завжди піддається кількісному вираженню, а тим більше в даній сфері економіки. Ефективність соціальної сфери може бути визначена за допомогою системи показників, які відображають: національне господарство в цілому, окремі галузі соціальної сфери, окремі організації соціальної сфери. Ефективність соціальної сфери на макрорівні може бути оцінена лише побічно через вплив на зростання основних макроекономічних показників. При цьому слід враховувати, що ефект від діяльності організацій соціальної сфери проявляється не відразу, а протягом ряду економічних циклів і відображається на економічних показниках наступних років. Певне уявлення про ефективність окремих галузей соціальної сфери дає порівняння нормативних показників з нині досягнутими (кількість студентів, театрів, лікарняних ліжок тощо на певну кількість населення). Вам дійсно варто подивитися

Ефективність окремих організацій соціальної сфери характеризується за допомогою таких показників, як кількість учнів, відвідувань. Ефективність деяких організацій соціальної сфери (освіта, охорона здоров'я) можна оцінити і з точки зору шкоди, що може бути нанесений економіці, якщо дані організації соціальної сфери не будуть функціонувати зовсім або діяти не на повну потужність. Знаходження ефективності соціальної сфери вимагає вартісної оцінки результатів її діяльності, їх відображення в найважливіших економічних показниках. Застосовувалася тривалий час в нашій країні система планування та обліку не дозволяє в повному обсязі визначити результати функціонування галузей соціальної сфери. Це пов'язано з тим, що рух матеріальних і фінансових ресурсів всередині національного господарства традиційно розглядається у відповідності з теорією балансу народного господарства. Остання основну частину результатів діяльності соціальної сфери розглядає на макрорівні лише як витрати. Все це ускладнює визначення вартісної оцінки діяльності соціальної сфери, її внеску в розвиток суспільного виробництва. Більш повно вдається врахувати результати діяльності соціальної сфери на базі системи національних рахунків (СНР). Однак і в цьому випадку існує певний недооблік внаслідок недостатньої інформаційної бази, високого ступеня агрегованості існуючих показників. Інтенсивний розвиток соціальної сфери, підвищення її значущості в соціальній ринковій економіці вимагають зростання ефективності даного блоку галузей національного господарства. До заходів зростання ефективності галузей соціальної сфери відносяться: наявність нормативної бази; забезпеченість економічними ресурсами; залучення організацій соціальної сфери до розробки і реалізації цільових державних програм; пільгове оподаткування; гнучка система управління. [п. 2]

Витрати на соціально-культурні заходи.

Витрати на соціально-культурні заходи пов'язані з виконанням державою його соціальних функцій.

Ці засоби поділяються на такі основні групи:

* народна освіта та професійна підготовка кадрів;

* культура, мистецтво та засоби масової інформації;

* охорона здоров'я;

* фізична культура і спорт;

* соціальне забезпечення (включаючи кошти, що передаються до Пенсійного фонду).

Витрати на соціально-культурні заходи визначаються на основі принципів кошторисного порядку планування. Фінансуються ці витрати по конкретним заходам та видами витрат. Обсяг витрат визначається на основі взаємопов'язаних один з одним кошторисів, що розробляються в установах невиробничої сфери та розрахунків асигнувань, який складають у фінансових органах. В основу розрахунків кладуться показники діяльності установ, що характеризують обслуговуючі контингенти (кількість учнів, облікових груп, класів, число ліжок, проведених операцій і т.д.). При цьому враховується час функціонування протягом року. Ці показники служать розрахунковими одиницями. Грошові витрати на розрахункову одиницю встановлюється за нормою, що забезпечує функціонування і розвиток бюджетної установи.

Основний принцип витрачання бюджетних коштів - суворе їх регламентування за призначенням і часу. Установа не має права витрачати кошти на цілі, не передбачені кошторисом.

Складовим елементом планування та фінансування видатків на соціально-культурні заходи є грошова норма витрати, виражена в певній сумі грошових коштів, міра задоволення конкретної потреби.

В сучасних умовах все більшого значення набувають укрупнені норми витрат, що охоплюють усі види витрат установ соціально-культурної сфери. Використання таких норм дозволяє орієнтувати роботу цих установ на досягнення кінцевих результатів: навчання дітей, підготовку фахівців, надання допомоги хворим. Крім того, застосування укрупнених норм розширює самостійність установ з використання бюджетних коштів на різні напрямки витрат і підвищує їх зацікавленість в раціональному і законному використанні ресурсів.

Бюджетні норми піддаються змінам під впливом багатьох факторів. Збільшення норм пов'язано зі зміною системи цін і тарифів, зростанням заробітної плати в народному господарстві, з появою додаткових можливостей з фінансування видатків у місцевих бюджетах. [п. 3]

Відповідно до законодавства сфера освіти визнана пріоритетною.

Компетенцією суб'єктів місцевих органів влади є формування їхніх бюджетів у частині витрат на освіту і встановлення регіональних нормативів фінансування освіти. У компетенції місцевих органів самоврядування знаходиться формування місцевих бюджетів і фондів розвитку освіти, розробка і прийняття нормативів місцевого фінансування освіти.

Схема фінансування державного і муніципального освітнього закладу визначається типовим положенням про тип і вигляді загальноосвітнього закладу. Нормативи фінансування недержавних установ не можуть бути нижче аналогічних державних, розташованих на даній території. Можуть залучатися додаткові фінансові ресурси за рахунок надання платних послуг. Таке залучення не веде до зниження нормативів та розмірів фінансування з бюджету засновника. Діяльність освітньої установи в рамках надання платних послуг не відноситься до підприємницької, так як ці послуги не можуть бути надані в замін основної діяльності. Освітні установи має право вести підприємницьку діяльність: по здачі в оренду майна, з торгівлі обладнанням, з надання посередницьких послуг, по пайовій участі в діяльності інших установ, з придбання цінних паперів і доходів по ним, по веденню інших операцій приносять дохід.

Витрати бюджетної системи на освіту і професійну підготовку кадрів включають витрати на дитячі дошкільні установи, дитячі будинки, профтехучилища, середні-спеціальні і вищі навчальні заклади, а також курсові заходи та інститути підвищення кваліфікації.
Витрати бюджетної системи на соціальне забезпечення включає в себе: виплату державних пенсій по старості, пенсії та допомоги військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, допомоги на дітей до 6 років, допомоги одиноким матерям та інші.

Державне управління фінансового пенсійного забезпечення здійснює пенсійний фонд є самостійним фінансово-кредитною установою, кошти якого знаходяться у державній власності.

Значна сума витрат бюджету направляється на утримання будинків інтернатів, зміст престарілих інвалідів, лікарсько-трудові експертизи, протезування та інші заходи. Передбачається реалізація цільових програм «діти інваліди», «діти сироти», планування сімей крім бюджетних асигнувань, на ці цілі в соціальній сфері існує ряд позабюджетних фондів: пенсійний фонд, фонд соціального страхування, державний фонд зайнятості населення, федеральний фонд соціальної підтримки населення, крім того передбачається доповнення адресних бюджетних асигнувань федерального бюджету ресурсами територіальних бюджетів.

Витрати бюджетної системи на охорону здоров'я. Розвиток охорони здоров'я передбачає його поетапне реформування, запровадження багатоканальності фінансування, виділення лікувальним установам коштів в залежності від обсягу і якості здійснюваних медичних послуг. З 1993 року відповідно до чинного законодавства відбувається реформування системи фінансування охорони здоров'я на основі програмно цільових методів планування з поступовим впровадженням медичного страхування. Реформа включає в себе розробку та реалізацію на регіональних і міських рівнях цільових програм забезпечення населення медичною допомогою при цьому провідним напрямом визначено:

* забезпечення гарантованих обсягів і підвищення якості медичної допомоги;

* розвиток високоспеціалізованих видів медичної допомоги;

* оптимізація існуючих і впровадження нових медично-господарських форм діяльності медичних організацій в умовах бюджетно-страхового фінансування галузі;

* формування ринку медичних послуг за участю недержавних медичних установ.

Самостійної групою видатків бюджету є фінансування науки. З бюджету кошти спрямовуються на роботи по найважливіших перспективним теоретичним дослідженням та по загальнодержавним цільовим науково-технічним програмам.Кошти на ці цілі виділяються безпосередньо академії наук, галузевим академіям, вищим навчальним закладам, архівам та іншим організаціям, які займаються здійсненням науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт.

Фінансування наукових установ здійснюється в кошторисному порядку. У всіх установах складаються кошториси витрат по кожній конкретній темі. Порядок планування та фінансування витрат аналогічний методиці, застосовуваної за витратами на соціально-культурні потреби.

У зв'язку з нестачею бюджетних асигнувань, відбулася відмова від неефективних і дорогих об'єктів, і переорієнтації фінансування найбільш цінного науково-виробничого потенціалу.

Пріоритетними напрямками фінансування науково-технічних та інноваційних програм є:

* організація високоефективних процесів з виробництва продовольства і для переробки продукції галузей АПК;

* боротьба з найбільш поширеними хворобами;

* створення екологічно чистих, ресурсозберігаючих технологій в енергетиці, будівництві, сільському господарстві та промисловості.

При цьому передбачено програмно-цільовий підхід до планування і фінансування науки, бюджетні кошти передбачені на фінансування проекту спрямовуються безпосередньо виконавцем на конкурсній основі, творчим колективам або групам окремих учених, що дозволяє підвищити рівень заробітної плати найбільш кваліфікованої частини науковців і поліпшити технічне оснащення досліджень,мають першорядне значення для розвитку науки та економіки.

В даний час відбувається реформування наукової сфери в результаті якого передбачається скоротити обсяг бюджетних асигнувань, що виділяються неефективно працюючим науково-виробничим об'єднанням. [п. 4.]

2. Показники соціальної сфери першої країни

1) Вища освіта

Вища освіта -- рівень знань, що набуваються у вищих навчальних закладах (ВНЗ, ВУЗах, вишах) на базі повної загальної середньої освіти, необхідний фахівцям вищої кваліфікації в різних галузях народного господарства, науки і культури. Вища освіта, яка здобувається у вищому навчальному закладі в результаті послідовного, систем цілеспрямованого процесу засвоєння змісту навчання, ґрунтується на повній загальній середній освіті й завершується здобуттям певної кваліфікації за підсумками державної атестації. Для здобування вищої освіти зараз необхідним в Україні є складання тестів Зовнішнього центру оцінювання якості освіти [п. 5.]

Вищі навчальні заклади (табл. 1)

(на початок навчального року)

Кількість закладів:

Кількість студентів у закладах:, тис.

I-II рівнів акредитації

III-IY рівнів акредитації

I-II рівнів акредитації

III-IY рівнів акредитації

2005/06

606

345

505,3

2203,8

2006/07

570

350

468,0

2318,6

2007/08

553

351

441,3

2372,5

2008/09

528

353

399,3

2364,5

2009/10

511

350

354,2

2245,2

2010/11

505

349

361,5

2129,8

2011/12

501

345

356,8

1954,8

http://www.ukrstat.gov.ua/Держкомстат України/ освіта/ вищі навчальні заклади/ виправлено автором/

(мал.1)

На цій діаграмі ми бачимо динаміку зменшення кількості вишів І-ІІ рівня акредитації в нашій країні.

2) Рівень безробіття

Рівень безробіття -- це відносний показник безробіття, який показує його поширеність серед економічно активного населення. Він розраховується як відношення чисельності безробітного населення до чисельності економічно активного населення [п. 6.]

Чисельність безробітного населення України 2005-10рр (табл. 2)

Рік

Чис. безробітних

2005

10653,3

2006

9286,6

2007

8018,8

2008

7263

2009

8160,7

2010

5431,9

http://www.ukrstat.gov.ua/Держкомстат України/ рівень безробіття/ виправлено автором

(мал. 2.)

На цьому графіку ми бачимо динаміку зменшення чисельності безробітного населення нашої країни до 2008 року, стрімке збільшення безробітних у 2009 року, і знову зменшення у 2010.

3) Економічно активне населення

Економічно активне населення -- це частина населення обох статей, яка протягом певного періоду забезпечує пропозицію своєї робочої сили для виробництва товарів і надання послуг. [п. 7.]

(мал. 3.)

Основні показники ринку праці (річні дані) (таблиця 3)

Економічно активне населення

у тому числі

у віці 15-70 років

працездатного віку

зайняте населення

в середньому, тис.осіб

у % до населення відповідної вікової групи

в середньому, тис.осіб

у % до населення відповідної вікової групи

у віці 15-70 років

працездатного віку

в середньому, тис.осіб

у % до населення відповідної вікової групи

в середньому, тис.осіб

у % до населення відповідної вікової групи

2003

22 171,3

61,8

20 618,1

71,4

20 163,3

56,2

18 624,1

64,5

2004

22 202,4

62,0

20 582,5

71,1

20 295,7

56,7

18 694,3

64,6

2005

22 280,8

62,2

20 481,7

70,9

20 680,0

57,7

18 886,5

65,4

2006

22 245,4

62,2

20 545,9

71,2

20 730,4

57,9

19 032,2

65,9

2007

22 322,3

62,6

20 606,2

71,7

20 904,7

58,7

19 189,5

66,7

2008

22 397,4

63,3

20 675,7

72,3

20 972,3

59,3

19 251,7

67,3

2009

22 150,3

63,3

20 321,6

71,6

20 191,5

57,7

18 365,0

64,7

2010

22 051,6

63,7

20 220,7

72,0

20 266,0

58,5

18 436,5

65,6

2011

22 056,9

64,3

20 247,9

72,7

20 324,2

59,2

18 516,2

66,5

http://www.ukrstat.gov.ua/ Державна служба статистики України/ Основні показники ринку праці /виправлено автором/

За даними, які вказані на діаграмі ми бачимо динаміку збільшення економічно активного населення до 2008 року, і потім динаміку зменшення чисельності економічно активного населення нашої країни.

4) Доходи населення

Доходи населення -- це інструмент для визначення рівня добробуту суспільства. Ринкова економіка, орієнтуючи населення на підвищення свого добробуту, передусім за рахунок трудової активності, ініціативи і підприємництва, поряд з підтриманням соціально-незахищених груп населення потребує державних гарантій забезпечення споживання для всіх громадян. [п. 8.]

Доходи населення у розрахунку на одну особу (табл. 8.)

Наявний доход у розрахунку на одну особу, грн.

Реальний наявний доход, у %

до відповідного періоду попереднього року

2006

2007

2008

2009

2010

2006

2007

2008

2009

2010

Україна

7771,0

10126,0

13716,3

14372,8

18347,0

111,8

114,8

107,6

90,0

116,2

Автономна Республіка Крим

6567,0

8589,7

11515,8

12036,3

15232,1

109,8

115,9

106,3

89,4

114,4

м.Київ

13566,9

18233,2

24960,2

27474,5

37573,2

117,5

117,4

111,7

95,5

125,3

м.Севастополь

6790,6

9093,1

12111,6

12566,4

16763,0

107,1

120,0

106,7

90,5

118,9

http://www.ukrstat.gov.ua/Держкомстат України/ доходи населення/ виправлено автором

(мал. 4.)

На цій діаграмі ми бачимо динаміку зростання наявного доходу населення у розрахунку на одну особу.

5) Зайнятість населення

Зайнятість населення являє собою діяльність частини населення щодо створення суспільного продукту (національного доходу). Саме в цьому полягає її економічна сутність. Зайнятість населення -- найбільш узагальнена характеристика економіки. Вона відбиває досягнутий рівень економічного розвитку, внесок живої праці в досягнення виробництва. Зайнятість об'єднує виробництво і споживання, а її структура визначає характер їхніх взаємозв'язків. [п. 9.]

Рівень зайнятості населення. (табл. 5.)

(в середньому за період, у % до загальної кількості населення відповідної вікової групи)

Всього

у тому числі за віковими групами, років

Працездатного віку

15-24

25-29

30-39

40-49

50-59

60-70

2006

57,9

35,1

75,4

79,9

79,6

60,4

21,3

65,9

2007

58,7

36,6

76,5

80,8

79,7

60,3

21,6

66,7

2008

59,3

37,3

76,4

81,5

79,8

61,0

21,8

67,3

2009

57,7

34,5

72,2

77,8

77,0

59,5

23,8

64,7

2010

58,5

33,5

72,0

78,1

78,9

61,3

24,1

65,6

2011

59,2

33,9

72,4

78,1

79,8

62,0

24,1

66,5

http://www.ukrstat.gov.ua/Держкомстат України/ рівень зайнятості населення/ виправлено автором

(мал. 5.)

На цій діаграмі спостерігається зміна динаміки кожні 3 роки, спочатку динаміка збільшення, потім різке спадання, і знову динаміка збільшення рівня зайнятості населення.

6) Правопорушення

Правопорушення - це протиправне, винне, каране і суспільно небезпечне діяння осудної особи, що заподіює шкоду інтересам держави, суспільства та громадян [п. 20.]

Правопорушення в Україні 2003-2010рр.(табл. 8.)

Рік

Всього зареєстровано злочинів

Всього засуджено осіб

2003

566350

201081

2004

527812

204794

2005

491754

176934

2006

428149

160865

2007

408170

152772

2008

390162

146858

2009

439459

146383

2010

505371

168774

http://www.ukrstat.gov.ua/Держкомстат України/ правопорушення /виправлено автором

(мал. 6.)

На цій діаграмі ми бачимо, що кількість правопорушень в нашій країні починаючи з 2008 року постійно зростає.

7) Індекси споживчих цін

Індекс споживчих цін - це зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді до його вартості у базисному періоді. [п. 11.]

Індекси споживчих цін у 2005 - 2010рр. (табл. 7)

(до попереднього місяця) (відсотків)

Січ.

Лют.

Бер.

Кв.

Тр.

Чер.

Лип.

Сер.

Вер.

Жов.

Лис.

Гр.

За рік

2005

101,7

101,0

101,6

100,7

100,6

100,6

100,3

100,0

100,4

100,9

101,2

100,9

110,3

2006

101,2

101,8

99,7

99,6

100,5

100,1

100,9

100,0

102,0

102,6

101,8

100,9

111,6

2007

100,5

100,6

100,2

100,0

100,6

102,2

101,4

100,6

102,2

102,9

102,2

102,1

116,6

2008

102,9

102,7

103,8

103,1

101,3

100,8

99,5

99,9

101,1

101,7

101,5

102,1

122,3

2009

102,9

101,5

101,4

100,9

100,5

101,1

99,9

99,8

100,8

100,9

101,1

100,9

112,3

2010

101,8

101,9

100,9

99,7

99,4

99,6

99,8

101,2

102,9

100,5

100,3

100,8

109,1

http://www.ukrstat.gov.ua/Держкомстат України/ індекс споживчих цін/ виправлено автором

(мал. 7.)

НА малюнку ми бачимо динаміку зменшення індексу кожні 3 роки (з 2005-2007) , потім різке підвищення, і знову динаміку зменшення (2008-2010.)

8) Культура

Зараз культура -- це складний суспільний феномен, що відіграє величезну роль у життєдіяльності людини: праця, побут, дозвілля, спосіб життя як окремої особи, так й усього суспільства, менталітет тісно повґязані з рівнем розвитку культури.

Культура впливає на характер поведінки, стиль і форми спілкування людей, їх свідомість, духовні потреби, ціннісні орієнтації. Рівень культури визначає подальшу долю людини, ціль її життя.

Отже, культура -- це специфічний спосіб організації та розвитку людської життєдіяльності, представлений продуктами матеріальної й духовної праці, системою соціальних норм й настанов, духовними цінностями, сукупністю відносин людей з природою, між собою та ставленням до власної особистості, це система життєвих орієнтацій суб'єкта. [п. 12.]

Культура в Україні (табл. 8.)

Роки

Кількість масових тауніверсальних бібліотек, тис.

Бібліотечний фонд, млн.примірників

Кількість демонстраторів фільмів, тис.

Кількість відвідуваньдемонстраторів фільмів за рік, млн.

Кількість клубних закладів, тис.

Кількість місць в них, млн.

2005

19,8

330

3,3

10

19,1

5,0

2006

19,8

324

3,2

12

19,0

4,9

2007

20,8

345

3,0

18

18,9

4,8

2008

20,6

352

2,4

11

18,8

4,8

2009

20,1

338

2,2

11

18,7

4,8

2010

19,5

326

2,2

9

18,6

4,7

http://www.ukrstat.gov.ua/Держкомстат України/ культура/ виправлено автором

(мал. 8.)

На малюнку ми бачимо динаміку зменшення (з 2007 року) кількості масових та університетських бібліотек нашої країни.

9) Пенсія

Пенсія - регулярна (періодична) грошова виплата соціально-аліментарного призначення, що провадиться особам похилого віку, інвалідам та іншим категоріям громадян та їх сім'ям у випадках, передбачених законом із суспільних фондів споживання у зв'язку з їх (або особи, на утриманні якої вони знаходяться) минулою трудовою або іншою суспільно корисною діяльністю, яка припинена або замінена більш легкою діяльністю з передбаченої законом поважної причини; виплата, розмір котрої співвідноситься, як правило, з минулим заробітком. Ця виплата є для непрацюючих пенсіонерів основним джерелом засобів до існування. [п. 13]

Середній розмір місячної пенсії та кількість пенсіонерів (табл. 9.)

Середній розмір призначеної місячної пенсії пенсіонерам, які перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду, грн.

Кількість пенсіонерів, тис.

всього

у тому числі:

за віком

за інвалідністю

у разі втрати годувальника

2006

406,8

417,7

393,2

302,8

14050,0

2007

478,4

497,0

435,8

339,3

13936,8

2008

776,0

798,9

624,4

517,5

13819,0

2009

934,3

942,7

780,7

696,6

13749,8

2010

1032,6

1039,6

884,6

807,9

13721,1

2011

1151,9

1156,0

1033,8

940,0

13738,0

http://www.ukrstat.gov.ua/Держкомстат України/ соціальне забезпечення/

(мал. 9.)

На цій діаграмі ми бачимо динаміку збільшення щомісячної пенсії населення нашої країни.

10) Населення

Населення, питомий український термін - людність -- сукупність людей, що постійно живуть у межах якоїсь конкретно вказаної території (районі,місті, області, частини країни, країні, континенту чи всієї земної кулі, тощо). [п. 14.]

Населення (табл. 10.)

(на 1 січня)

Кількість наявного населення

Кількість постійного населення

всього, тис.осіб

у тому числі

всього, тис.осіб

у тому числі

міське

сільське

чоловіки

жінки

2002

48457,1

32574,4

15882,7

48240,9

22316,3

25924,6

2003

48003,5

32328,4

15675,1

47823,1

22112,5

25710,6

2004

47622,4

32146,4

15476,0

47442,1

21926,8

25515,3

2005

47280,8

32009,3

15271,5

47100,5

21754,0

25346,5

2006

46929,5

31877,7

15051,8

46749,2

21574,7

25174,5

2007

46646,0

31777,4

14868,6

46465,7

21434,7

25031,0

2008

46372,7

31668,8

14703,9

46192,3

21297,7

24894,6

2009

46143,7

31587,2

14556,5

45963,4

21185,0

24778,4

2010

45962,9

31524,8

14438,1

45782,6

21107,1

24675,5

2011

45778,5

31441,6

14336,9

45598,2

21032,6

24565,6

http://www.ukrstat.gov.ua/Держкомстат України/ демографія/населення/виправлено автором/

(мал. 10)

На цій діаграмі ми спостерігаємо динаміку зменшення чисельності населення України з кожним роком.

3. Показники соціальної сфери другої країни

1) Вища освіта

Вищі професійно-технічні навчальні заклади Російської Федерації (табл. 11.)

2005

2006

2007

2008

2009

2010

Всього

3392

3209

3180

2855

2658

2356

Чисельність учнів:

Всього,тис. чол.

1509

1413

1256

1115

1035

1007

на 10 000 чол. населення

106

99

89

79

73

70

Прийнято на навчання, тис. чол..

688

630

586

541

543

609

Випущено кваліфікованих робітників

Всього, тис. чол.

703

680

656

605

538

581

на 10 000 чол. працездатного населення.

105

101

96

88

80

86

http://www.gks.ru/Госкомстат Російської Федерації/освіта /виправлено автором

(мал. 11.)

На цьому малюнку ми бачимо динаміку зменшення професійно-технічних навчальних закладів в РФ починаючи з 2007 року.

2) Рівень безробіття

Рівень безробіття в Російській Федерації за 2005-2010 рр. (табл. 12.)

2005

2006

2007

2008

2009

2010

Кількість безробітних

5262,8

5311,9

4588,5

4791,5

6372,8

5636,3

http://www.gks.ru/Госкомстат Російської Федерації/Соціальний рівень населення/ Рівень безробіття /виправлено автором

(мал. 12.)

За даними які ми бачимо на діаграмі ми можемо зробити висновок, що рівень безробіття РФ не має чіткої динаміки і постійно змінюється, то збільшується, то зменшується.

3) Економічно активне населення

Чисельність зайнятих по суб'єктах Російської Федерації, в середньому за рік (таблиця 13)

(за даними вибіркових обстежень населення з проблем зайнятості)

тис. осіб

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

Чисельність зайнятого населення

66432,2

67274,7

68168,9

68854,9

70570,5

70965,1

69284,9

69803,6

http://www.gks.ru/Федеративна служба державної статистики/чисельність зайнятого населення/ виправлено автором/

(мал. 13.)

На цій діаграмі ми бачимо динаміку збільшення чисельності зайнятого населення з 2005 року по 2008 рік, після чого відбувся різкий спад чисельності зайнятого населення, і знову відбувається динаміка збільшення чисельності зайнятого населення.

4) Рівень зайнятості населення.

Рівень зайнятості населення Росії, 2005-2010рр. (табл. 14.)

(у відсотках)

Рік

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

Рівень зайнятості населення

61,1

61,4

63,0

63,4

62,1

62,7

63

http://www.gks.ru/Госкомстат Російської Федерації /рівень зайнятості населення

(мал. 14.)

На цій діаграмі ми спостерігаємо кожні 3 роки динаміку збільшення рівня зайнятості населення РФ, після чого відбувається різке зменшення, і знову спостерігається динаміка збільшення рівня зайнятості населення РФ.

5) Правопорушення

Число зареєстрованих злочинів за видами в Росії (табл. 15)

(тис.)

2005

2006

2007

2008

2009

2010

Зареєстровано злочинів - всього

3554,7

3855,4

3582,5

3209,9

2994,8

2628,8

В тому числі:

вбивство і замах на вбивство

30,8

27,5

22,2

20,1

17,7

15,6

умисне заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю

57,9

51,4

47,3

45,4

43,1

39,7

зґвалтування і замах на зґвалтування

9,2

8,9

7,0

6,2

5,4

4,9

хабарництво

9,8

11,1

11,6

12,5

13,1

12,0

http://www.gks.ru/Госкомстат Російської Федерації /правопорушення

(мал.. 15.)

За даними, які показані на діаграмі ми бачимо динаміку зменшення числа зареєстрованих злочинів РФ починаючи з 2006 року.

4. Прогноз на 2013 рік показників обох країн

Метод екстраполяції тренда на практиці

Метод екстраполяції тренда створений на підставі статичного спостереження динаміки конкретного показника, виявлення тенденцій розвитку і збереження даної тенденції для наступних періодів. Інакше можна сказати, що методи екстраполяції трендів дозволяють тенденції минулого розвитку досліджуваного об'єкта переносяться в майбутній період.

Даний метод екстраполяції тренда використовується в основному для короткострокового прогнозування, строком до року, у разі, коли кількість змін одно мінімального значення. Даний метод реалізується для кожного певного об'єкта окремо і поетапно на кожний наступний момент поточного часу. У випадку, коли необхідно скласти прогноз для продукції або послуги, заснованого на екстраполяції, завдання прогнозування передбачає аналіз попиту та аналіз продажів даного товару.

Результати прогнозування параболічного тренда є застосовними для всіх сфер внутрішньо фірмового планування, а так само для стратегічного, фінансового, маркетингового планування, планування виробництва та управління запасами, управління торговими потоками і операціями. Найбільш часто користуються для короткострокового прогнозування методами екстраполяції трендів наступних видів: методами ковзаючого середнього та методами експоненціального згладжування.Метод ковзного середнього заснований на простому припущенні, який свідчить, що наступний показник в конкретний проміжок часу за величиною дорівнює середньої.Цей показник екстраполяції вважається за крайні 3 місяці.

А метод експоненціального згладжування тренда можна охарактеризувати як прогноз поточного показника на майбутній період, який представлений у вигляді загальної суми фактичного показника за поточний період і короткостроковий прогноз на поточний період, зважених при застосуванні спеціальних індикаторів. В деяких випадках дані методи трендів доповнюються іншими методами кореляції параболічних трендів. Цей метод передбачає дослідження взаємодії різних тенденцій з метою знаходження їх взаємного впливу і безпосереднього поліпшення якості прогнозів. Отже, кореляційний аналіз вивчає взаємозв'язок двох або більше показників, залежно від цього даний метод носить назву парної або множинної кореляції. Дані методи застосовуються як російськими підприємствами, так і іноземними, так як вони є найбільш простими, традиційними й ефективними. Також використовуються параболічні тренди [п. 15.]

В теорії і практиці зустрічаються різні способи розрахунку тренду. Одним з них є метод найменшого квадратичного відхилення. Якщо спостерігається більш-менш стійка лінійна залежність значення досліджуваного показника (х) від часового інтервалу (t), то для виявлення тренду доцільно побудувати пряму, яка описується лінійною регресією:

xt = a + bt.

Параметри а та b трендового рівняння підбираються таким чином, що фактична сума квадратів відхилень показника xt від теоретичних значень, що описуються прямою, повинна бути мінімальною:

На основі математичних перетворень отримаємо алгоритми розрахунку параметрів а та b

[п. 16.]

1) Україна

Вищі навчальні заклади

Прогноз на 2013р. = 477

Рівень безробіття

Прогноз на 2011р. = 5111,7

Прогноз на 2012р. = 4438,4

Прогноз на 2013р. = 3695,6

Економічно активне населення

Прогноз на 2012р. =22003,8

Прогноз на 2013 р = 21892,4

Доходи населення

Прогноз на 2011р. = 19951

Прогноз на 2012р. = 22669

Прогноз на 2013р. = 25069,7

Зайнятість населення

Прогноз на 2012р. = 59

Прогноз на 2013р. = 58,9

Правопорушення

Прогноз на 2011р. = 452245

Прогноз на 2012р. = 476731

Прогноз на 2013р. = 500186,3

Індекси споживчих цін

Прогноз на 2011р. = 113,9

Прогноз на 2012р. = 112,2

Прогноз на 2013р. = 109,4

Культура

Прогноз на 2011р. = 20

Прогноз на 2012р. = 19,8

Прогноз на 2013р. = 19,4

Пенсія

Прогноз на 2012р. = 1351,3

Прогноз на 2013р. = 113,1

Населення

Прогноз на 2012р. = 45502,2

Прогноз на 2013р. = 45299,4

2) Росія

Вища освіта

Прогноз на 2011р. = 2245

Прогноз на 2012р. = 2012

Прогноз на 2013р. = 1756

Рівень безробіття

Прогноз на 2011р. = 5852,6

Прогноз на 2012р. = 6168,4

Прогноз на 2013р. = 6603

Економічно активне населення

Прогноз на 2011р. = 70593,8

Прогноз на 2012р. = 70483,5

Прогноз на 2013р. = 70180,5

Рівень зайнятості населення

Прогноз на 2012р. = 63,2

Прогноз на 2013р. = 92,9

Правопорушення

Прогноз на 2011р. = 2546

Прогноз на 2012р. = 2173,9

Прогноз на 2013р. = 1915,9

5. Порівняння показників соціальної сфери обох країн

1) Вища освіта

(мал. 16.)

Порівнюючи показники освіти обох країн ми бачимо на скільки відрізняється чисельність вишів в країнах, а також ми бачимо стрімку динаміку зменшення чисельності вишів РФ в порівнянні із нашою країною.

2) Рівень безробіття

(мал. 17.)

Порівнюючи показники ми бачимо що в принципі динаміка зростання і спадання чисельності безробітних в обох країнах приблизно однакова, відмінність лише у чисельності безробітних.

3) Економічно активне населення

(мал. 18.)

Порівнюючи дані ми бачимо, що чисельність економічно активного населення в Росії більша, що спричинено більшою чисельністю населення РФ.

4) Зайнятість населення

(мал. 19.)

Порівнюючи економічно активне населення обох країн ми бачимо, що чисельність економічно активного населення в РФ більше ніж у нашій країні, також ми бачимо однакову динаміку збільшення і зменшення чисельності економічно активного населення в обох країнах.

5) Правопорушення

(мал.. 20.)

Порівнявши показник правопорушення в обох країнах ми бачимо, що кількість скоєних злочинів в РФ набагато більша ніж в нашій країні, що спричинене більшою чисельністю населення.

Висновок

Дослідивши показники економічної сфери в обох країнах, в нашій країні та в РФ, ми можемо зробити такі висновки, що:

1) Порівнюючи показники освіти обох країн ми бачимо на скільки відрізняється чисельність вишів в країнах, а також ми бачимо стрімку динаміку зменшення чисельності вишів РФ в порівнянні із нашою країною

2) Порівнюючи показники ми бачимо що в принципі динаміка зростання і спадання чисельності безробітних в обох країнах приблизно однакова, відмінність лише у чисельності безробітних

3) Порівнюючи дані ми бачимо, що чисельність економічно активного населення в Росії більша, що спричинено більшою чисельністю населення РФ

4) Порівнюючи економічно активне населення обох країн ми бачимо, що чисельність економічно активного населення в РФ більше ніж у нашій країні, також ми бачимо однакову динаміку збільшення і зменшення чисельності економічно активного населення в обох країнах

5) Порівнявши показник правопорушення в обох країнах ми бачимо, що кількість скоєних злочинів в РФ набагато більша ніж в нашій країні, що спричинене більшою чисельністю населення

Також створивши прогноз по всім обраним показникам соціальної сфери нашої країни ми бачимо, що:

1) Рівень безробіття в нашій країні зменшується і буде зменшуватися в майбутньому.

2) Кількість вишів в нашій країні буде зменшуватися

3) Економічно активне населення також буде зменшуватися

4) Доходи населення України будуть зростати.

5) Зайнятість населення буде збільшуватися

6) Правопорушення в нашій країні також будуть зростати.

7) Індекс споживчих цін буде зменшуватися

8) Кількість бібліотек в нашій країні також буде зменшуватися

9) Пенсія буде зростати.

10) Чисельність населення буде зменшуватися.

Створивши прогноз показників соціальної сфери РФ ми можемо сказати, що:

1) Чисельність вишів в РФ буде зменшуватися в майбутньому.

2) Рівень безробіття буде зменшуватися

3) Чисельність економічно активного населення буде збільшуватися

4) Рівень зайнятості населення буде зростати.

5) Чисельність правопорушень в РФ будуть зменшуватися.

Список літератури:

1. Л. А. Дробозіна "Обшая теорія фінансів"

2. П. А. Дробозіна "Фінанси, грошовий обіг, кредит"

3. http://bugabooks.com/book/248-socialnaya-yekonomika/94-171-socialnaya-sfera-i-ee-yeffektivnost.html

4. Государственное регулирование экономики и социальный комплекс / Под. ред. проф. Т. Г. Морозовой. -- М.: Финстат-информ, 1997.

5. Закон України про вищу освіту. http://www.mon.gov.ua/laws/ZU_2984.doc

6. http://uk.wikipedia.org/wiki/

7. Богиня Д. П. Основи економіки праці: Навчальний посібник / Д. П. Богиня, О. А. Грішнова. -- К.: Знання-Прес, 2001. -- 313 с.

8. Завіновська Г. Т «Економіка праці»

9. Заставний Ф.Д. Географія України. - К., 2001

10. Кашаніна А.В.; «Основи російського права» 2002

11. Державний комітет статистики України

12. Гриценко Т. Б., Гриценко С. П., Кондратюк А. Ю

13. Закон України «По пенсійне забезпечення»

14. http://uk.wikipedia.org/wiki/Населення.

15. http://www.forexrost.ru/termini-forex/porab-trend/meteksrtr/index.htm

16. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: Навчальний посібник / Терещенко О. О

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Основні тенденції розвитку корпоративної соціальної відповідальності за період 2010-2014 рр. Підходи до оцінювання рівня корпоративної соціальної відповідальності малого бізнесу. Обґрунтування основних показників розвитку цієї сфери на макрорівні.

    статья [94,4 K], добавлен 05.10.2017

  • Значення та сутність комплексу соціальної інфраструктури у розміщенні продуктивних сил регіонів. Передумови розвитку і розміщення соціальної інфраструктури. Територіальна структура та регіональні відмінності забезпеченості соціальною сферою населення.

    курсовая работа [187,5 K], добавлен 18.12.2009

  • Основні риси соціальної політики сучасної України. Місце соціального захисту населення в соціальній політиці. Соціальні амортизатори. Системотворчий характер соціальної політики. Соціальний захист населення в Україні, програми та методи його здійснення.

    реферат [30,0 K], добавлен 10.12.2008

  • Від проїдання капіталу до стимулів зростання: соціально-економічний розвиток України. Розвиток людського капіталу засобами соціальної політики уряду: основні напрями вирішення. Досвід реалізації соціальної політики в Україні-зв'язок теорії з практикою.

    реферат [35,0 K], добавлен 20.10.2007

  • Розрахунок обсягів державних витрат, валових інвестицій, національних заощаджень. Облік граничної схильності до заощадження. Економічна безпека країни. Форми та методи державної фінансової підтримки підприємств. Джерела фінансування соціальної сфери.

    контрольная работа [58,5 K], добавлен 09.04.2012

  • Теоретичні засади реалізації принципів корпоративної соціальної відповідальності: сутність, передумови та переваги. Напрямки та проблеми соціальної відповідальності бізнесу в Україні та за кордоном. Міжнародні стандарти і норми з КСВ, глобальний договір.

    курсовая работа [1,5 M], добавлен 25.09.2011

  • Теоретичні засади проведення аналізу соціально-економічного розвитку. Методи аналізу стану і розвитку виробничої та соціальної сфери міста, його бюджетного формування. Розвиток машинобудування, паливно-енергетичного комплексу. Інвестиційна привабливість.

    курсовая работа [296,1 K], добавлен 26.10.2010

  • Аналіз наукового потенціалу, який одержала Україна після набуття нею незалежності. Недостатість фінансування наукової сфери країни. Зниження інноваційної активності промислових підприємств. Заходи, спрямовані на зміну державної науково-технічної політики.

    реферат [22,3 K], добавлен 24.09.2010

  • Державна політика як фактор забезпечення єдності економічної соціальної ефективності. Роль підприємства в досягненні єдності економічної і соціальної ефективності. Державна політика сприяння підприємництву. Вдосконалення техніки і технології виробництва.

    дипломная работа [184,7 K], добавлен 02.04.2011

  • Проведення в Україні реформи державних фінансів, системи освіти, соціальної сфери, медичного обслуговування. Міжнародна інтеграція і співпраця. Розвиток сільського господарства, земельна реформа. Дерегуляція і реформування надання адміністративних послуг.

    реферат [28,9 K], добавлен 03.11.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.