Економічний та соціальний розвиток Дніпропетровський області
Сутність фінансової автономії та її економічний потенціал. Економічний, соціальний розвиток Дніпропетровської адміністративно-територіальної одиниці у 2006 році: промислове виробництво, ЗЕД, агропромисловий комплекс. Шляхи розвитку фінансової автономії.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.07.2010 |
| Размер файла | 286,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
48
Вступ
Актуальність роботи величезна, адже на сучасному етапі розвитку місцевого самоврядування в Україні особливої ваги набрало питання його фінансового забезпечення. Як одна з найважливіших основ місцевого самоврядування, фінансова база діяльності місцевих органів влади не виконує свою функцію достатньою мірою, стримуючи тим самим розвиток усього місцевого господарства і самоврядування в цілому, про що, зокрема, зазначалося у Рекомендаціях парламентських слухань «Децентралізація влади в Україні. Розширення прав місцевого самоврядування» [13]. Тому одним із основних питань реформування системи місцевого самоврядування є реформа місцевих фінансів. Це неодноразово підкреслювалося в науковій літературі [4; 5; 6] та багаточисельних публікаціях, але доводиться констатувати, що попри всі зусилля уряду, змінити стан на краще поки що не вдається. Поряд із намаганнями суто кількісного збільшення місцевих бюджетів, які, в основному, є одним із виразів об'єктивного економічного стану в країні, неабияке значення має пошук нових методів фінансового забезпечення місцевого самоврядування, а поряд із цим - і більш глибоке розуміння системи відносин, пов'язаних із функціонуванням місцевих фінансів.
Тематиці вдосконалення фінансової бази місцевого самоврядування присвячено чимало робіт, серед яких можна назвати ґрунтовні дослідження таких науковців, як О.П. Кириленко [4] та В.І. Кравченка [5], які відрізняються цілісним формуванням категорії «місцеві фінанси» і формуванням його як окремої категорії на відміну від понять «місцевий бюджет», «місцеві податки і збори», які виступають порівняно з нею як часткові, охоплюючи окремі питання єдиної складової фінансової бази місцевого самоврядування. У цих роботах, зокрема, було поставлено питання про міжурядові відносини за участю місцевих рад, про самостійність місцевих фінансів, що дозволило більш чітко сформулювати поняття «фінансова автономія місцевих органів влади» Ю.В. Петренко і О.Д. Рожко [6, с. 19]. Хоча ці питання вивчали науковці, проте вони вимагають продовження правових досліджень, спрямованих на юридичне закріплення місцевих фінансів у цілому як автономних відносин у фінансовій системі держави.
Метою роботи є дослідження основних нормативно-правових актів із питань фінансів стосовно закріплення останніх як автономії, виділення головних моментів у правовому регулюванні даних відносин із формуванням їх у наступному в окрему цілісну категорію правового регулювання фінансових відносин у системі місцевого самоврядування. Місцеве самоврядування у його сучасному розумінні оцінюється як автономія, тобто як відносна самостійність, відокремленість від держави. Європейська хартія місцевого самоврядування [12], Конституція України [1] і Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» [9], закріплюючи основи місцевого самоврядування, його статус, у своїх визначеннях вказують, що воно здійснюється у встановлених законом межах. У таких же межах здійснюється і фінансова автономія місцевого самоврядування, яка в літературі визначається як «база самоврядування територіальних колективів, самостійності усіх рівнів місцевої влади», «самоврядування у сфері фінансів», основна форма реалізації принципів місцевого самоврядування, фінансова автономія місцевих органів влади - «фінансова незалежність цих органів при виконанні покладених на них функцій» [6, с. 19-20]. Головною ознакою фінансової автономії автори роботи «Місцеві фінанси» вважають право місцевих органів влади приймати рішення у сфері власних фінансів [6, с. 20]. Однак навряд чи можна погодитись із цими авторами у тому, що «таку систему кожен місцевий орган влади створює сам: обирає її модель, внутрішню структуру, визначає співвідношення між окремими елементами» [6, с. 19].
Об'єктом є дослідження фінансової автономії Дніпропетровської області.
Самостійність місцевих фінансів і, зокрема, місцевих бюджетів вимагає правильного розуміння, оскільки повної відокремленості у сфері фінансів немає - фінанси місцевого самоврядування є складовою частиною фінансової системи України і багатьма каналами міцно пов'язані із державними фінансами.
Дніпропетровська область - один із найбільш індустріально розвинених регіонів України. Область займає площу 31,9 тис. км2 (5,3% території України), кількість населення на 1.04.2005 р. становила 3467 тис. осіб (7,4% людності України). У містах проживає більше 81% населення області. Середня щільність населення - 110 осіб / км2, тоді як в Україні в середньому - 79 осіб / км2.
Дніпропетровська область складається з 22 адміністративних районів, тут розташовано 20 міст, 13 із яких обласного підпорядкування, 45 селищ міського типу. Найбільші міста регіону - Дніпропетровськ (1071,5 тис. осіб), Кривий Ріг (707,3 тис. осіб), Дніпродзержинськ (260, 1 тис. осіб), Нікополь (134,6 тис. осіб), Павлоград (116,9 тис. осіб), Новомосковськ (71,9 тис. осіб), Жовті Води (53,1 тис. осіб), Марганець (50,3 тис. осіб), Орджонікідзе (45,9 тис. осіб), Синельникове (31,9 тис. осіб), Тернівка (29,2 тис. осіб), Першотравенськ (28,9 тис. осіб), Вільногірськ (23,8 тис. осіб).
Загалом Дніпропетровщина за основними показниками економічного розвитку займає провідні місця в Україні: перше місце за валовою продукцією сільського господарства, видобутком марганцевої (100% від загального обсягу в країні), залізної руди (82,3%), виробництвом стальних труб (73,5%), друге місце після Донецької області за обсягом промислової продукції (15,7%) та експортом товарів. Також в області виробляється 57% феросплавів, 37% прокату, 34% чавуну, 32% сталі, 26% коксу від загальнодержавного обсягу. На область припадає майже 12% вимог банків за кредитами, наданими в економіку України, із яких більшість - довгострокові.
1. Фінансова автономія Дніпропетровської області
1.1 Сутність фінансової автономії
Фінансова автономія передбачає основи взаємних обов'язків держави і місцевого самоврядування:
- держава гарантує місцеве самоврядування, підтримує його, передбачає механізм виконання рішень місцевого самоврядування та судовий захист його прав;
- місцеве самоврядування поєднує інтереси територіальних громад і загальнодержавні інтереси, дотримується законів, органи місцевого самоврядування та посадові особи з певних питань несуть відповідальність перед державою, виконують деякі делеговані державою повноваження та ін.
Головне ж значення для регулювання фінансових відносин у системі місцевого самоврядування мають положення ст. 143 Основного Закону про те, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їхнє виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону та ін. Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів і контролюють їхнє виконання; затверджують районні та обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів із коштів, залучених на договірних засадах із місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції. У випадку надання законом органам місцевого самоврядування окремих повноважень органів виконавчої влади держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об'єкти державної власності.
Більш детально межі фінансової автономії місцевого самоврядування визначаються Бюджетним кодексом України [8]. Слід звернути увагу на деяку невідповідність конституційного положення про те, що районні і обласні бюджети формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами, і положень Бюджетного кодексу: «бюджетна система України - сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права» (ст. 1); «бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів» (ст. 5). Тим самим Бюджетний кодекс встановлює, що місцеві бюджети не входять до Державного бюджету України, але не підтверджує положення ст. 143 Основного Закону про їх формування за рахунок коштів державного бюджету, що суттєво впливає розуміння місцевих бюджетів як самостійної ланки бюджетної і фінансової систем України. Водночас Бюджетний кодекс визначає відмінності між місцевими бюджетами і бюджетами місцевого самоврядування (ст. 5).
Ст. 7 Бюджетного кодексу України [8] визначає принципи бюджетної системи України, двоє з яких безпосередньо визначають межі фінансової автономії місцевих бюджетів:
- принцип єдності бюджетної системи України - єдність бюджетної системи України забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів і ведення бухгалтерського обліку і звітності;
- принцип самостійності - Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов'язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов'язання одне одного, а також за бюджетні зобов'язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на визначення напрямів використання коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні бюджети.
Принципи організації місцевих фінансів визначаються також положеннями Європейської хартії місцевого самоврядування (ст. 9 та інші статті хартії), зокрема, такими з них, які відіграють роль принципів: 1) право місцевих властей на свої власні адекватні фінансові ресурси, якими вони можуть вільно розпоряджатися у межах своїх повноважень; 2) обсяг фінансових ресурсів місцевих властей має відповідати їхнім функціям, передбаченим конституцією або законом; 3) принаймні частина фінансових ресурсів місцевих властей повинна формуватися за рахунок місцевих податків і зборів, розміри яких вони мають право встановлювати в межах закону; 4) місцеві фінансові системи повинні мати диверсифікований і підвищувальний характер, а також відповідати зростанню вартості виконання завдань місцевих властей; 5) захист більш слабких у фінансовому аспекті місцевих властей, усунення диспропорцій шляхом запровадження спеціальних процедур; 6) інформування місцевих властей про порядок виділення їм перерозподілених ресурсів; 7) нецільовий характер дотацій місцевим органам влади з метою забезпечення їхньої свободи у проведенні своєї політики; 8) доступ до національного ринку капіталу з метою здійснення позик інвестиційного капіталу. Ці принципи були сформульовані Європейською хартією місцевого самоврядування, яка була ратифікована Україною 15 липня 1997 р., внаслідок чого вони стали частиною національного законодавства. Разом із нормами Конституції та законодавства України вони утворюють фундамент побудови місцевих фінансів, який не може бути змінений у процесі поточної нормотворчої діяльності. Разом з тим вважаємо за необхідне відобразити принципи, закріплені Європейською хартією в законодавстві про місцеве самоврядування, що мало б суттєве значення і дозволило б більш чітко застосовувати їх в умовах України.
Автономність місцевих фінансів полягає не лише у відокремленості місцевих бюджетів і праві місцевих рад самостійно визначати напрями видатків із них, але і в правах із встановлення місцевих податків і зборів, що виходить за межі бюджетних відносин і дає підстави для застосування терміна «місцеві фінанси». Ці відносини на даний час регулюються Законом України «Про систему оподаткування» [11].
Процес реформування місцевого самоврядування повинен супроводжуватися адекватними йому змінами у системі місцевих фінансів. На сьогодні місцеві фінанси, місцеві бюджети мають цілий ряд вад, що не дозволяють місцевим органам влади виконувати свої функції належним чином і є відступами від принципів, зафіксованих у Європейській хартії місцевого самоврядування. Вони неодноразово називалися у науковій літературі і засобах масової інформації і немає потреби розглядати їх детально. Варто лише згадати, що це критична хронічна недостатність коштів, підкресливши, що йдеться не просто про їхню недостатність, а про те, що їх просто немає при виконанні органами місцевої влади своїх функцій. Зокрема, голова Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва й місцевого самоврядування А. Матвієнко зазначає, що «з-понад 12 тисяч сільських рад більш, як у половині єдиною бюджетною установою взагалі є … сама сільська рада з головою, секретарем та сторожем» [3]. За таких умов питання про бюджети розвитку взагалі можна не ставити. Не кращий стан справ із місцевими податками та зборами, які становлять у сукупності незначну частину місцевих бюджетів (5-6 відсотків від їхньої величини). Не реалізовані й інші вимоги Європейської хартії місцевого самоврядування, зокрема, поступовий перехід до системи формування бюджетів знизу догори [1].
Усі ці недоліки на сьогодні загальновідомі і немає потреби їх ще раз називати, стаючи на позиції критики, яка мало що може змінити в реальному стані речей. Мабуть, у сучасних умовах доцільно говорити про те, щоб, виходячи з реальностей, все ж проводити роботу в конструктивному напрямі. В умовах розпорошеності коштів між сільськими радами, які не в змозі об'єктивно сконцентрувати значні ресурси для, наприклад, капітального будівництва, очевидно, є сенс концентрувати їх у районній, а залежно від конкретних умов, і в обласній ланці, задовольняючи нагальні потреби в порядку черги. Це є деяким відступом від загальноприйнятої моделі відносин у системі місцевого самоврядування, але має економічний сенс - можливість здійснювати видатки розвитку, якщо не на всій території, то в окремих її частинах.
1.2 Економічний потенціал
Господарський комплекс області - індустріально-аграрний. У промисловості зайнято більше третини працюючих. На обласний центр - Дніпропетровськ припадає 30% загальнорегіонального обсягу промислової продукції. Промисловий комплекс - поліфункціональний: 66,7% обсягу реалізованої продукції припадає на обробну промисловість (у тому числі на металургію та оброблення металу - 44,4%, машинобудування - 6,3%, харчову - 6,2%, хімічну і нафтохімічну - 5,2% та ін.), добувну - 21,1% (у тому числі видобування неенергетичних матеріалів - 18,2%, енергетичних - 2,9%), виробництво та розподілення електроенергії, газу і води - 12,2%. В усьому обсязі реалізованої продукції значну частку - 85,1% складає сировинна продукція, тоді як частка інших груп товарів, які свідчать про технологічну здатність продукувати готовий до споживання продукт, є незначною - всього 14,9%. Звідси формується структура потреби господарського комплексу регіону у професійному та кваліфікаційному складі зайнятого населення.
Сільське господарство має сприятливі агрокліматичні умови для свого розвитку. Сільськогосподарські угіддя займають 54,2% території області, значна частина розорана. На одного мешканця у середньому припадає 0,71 га орних земель, тоді як в Україні - 0,63 га. Основними напрямами є вирощування зернових, соняшника, цукрового буряка, м`ясо-молочне тваринництво та свинарство. Сільське господарство високопродуктивне: на одного працюючого виробляється у 1,5 рази більше продукції, ніж у середньому по Україні.
Займаючи 5,3% території з часткою населення 7,4%, Дніпропетровська область є одним з провідних регіонів України, економічний розвиток якого значною мірою визначає загальну ситуацію в державі.
Передусім це потужна промисловість, високорозвинена транспортна й фінансова інфраструктури, вдале географічне положення, багаті природні ресурси та родючі землі. Регіон підтримує економічні відносини з основними світовими ринками, наближений до багатьох ринків країн Європи та СНД.
На Дніпропетровщині виробляється 100% марганцевої та 81,9% залізної руди, 75,4% труб, 57% феросплавів, 36,4% металопрокату, 34,2% чавуну, 32,1% сталі, 30% прокату, 25,8% коксу, 19,6% шин, 16,4% цементу, 9,5% вугілля, 14,6% мінеральних добрив, 20,2% телевізорів, 33,6% м'яса.
Питома вага господарського комплексу області в загальнодержавних показниках за роки незалежності України відчутно зросла. Питома вага промислового виробництва збільшилась - з 14,5 до 17 відсотків, сільськогосподарського - з 5,4 до 6,4, іноземних інвестицій - з 5,4 до 10,5, експорту - з 14,1 до 19,2,
Роздрібного товарообігу - з 7 до 8,9. Частка області в загальному обсязі інвестицій, фонду оплати праці стабільно знаходиться на рівні 9-10 відсотків.
Про суттєве зростання ефективності роботи свідчить збільшення питомої ваги отриманого фінансового результату з 2,5 до 16,3, обсягів податкових надходжень - з 7 до 9 відсотків.
Понад 700 промислових підприємств, на яких зайнято близько 450 тисяч працівників, забезпечують друге місце Дніпропетровщини за обсягами промислового виробництва.
З 1996 року зримим було уповільнення темпів спаду виробництва майже в усіх найважливіших галузях промисловості області. Сталий розвиток почався в 1999 році, коли зростання обсягів виробництва сягнуло 102,5 відсотка. З того часу вони збільшилася в 1,7 раза. За останні 5 років обсяг реалізованої продукції зріс більш ніж у 2,5 раза і склав 63,7 мільярда гривень.
У результаті реформування економічних відносин докорінно змінилася структура виробництва. Якщо на початку 90_х років минулого сторіччя на державні підприємства припадало понад 90 відсотків усієї випущеної промислової продукції, то сьогодні основні обсяги виробництва (три чверті) забезпечують підприємства недержавного сектору.
За останні 10 років на створення нових, модернізацію і розширення діючих промислових виробництв спрямовано близько 15 млрд. грн.. інвестицій, що дало можливість освоїти випуск майже 2400 нових видів продукції.
На 150 підприємствах впроваджено системи управління якістю за міжнародними стандартами.
Про конкурентоспроможність промислової продукції області свідчать зростаючі обсяги її поставок на зовнішні ринки, які досягли 5,9 млрд. дол. США.
Дніпропетровська область - один із найбільш індустріально розвинених регіонів України. Область займає площу 31,9 тис. км2 (5,3% території України), кількість населення на 1.04.2005 р. становила 3467 тис. осіб (7,4% людності України). У містах проживає більше 81% населення області. Середня щільність населення - 110 осіб / км2, тоді як в Україні в середньому - 79 осіб / км2.
Дніпропетровська область складається з 22 адміністративних районів, тут розташовано 20 міст, 13 із яких обласного підпорядкування, 45 селищ міського типу. Найбільші міста регіону - Дніпропетровськ (1071,5 тис. осіб), Кривий Ріг (707,3 тис. осіб), Дніпродзержинськ (260, 1 тис. осіб), Нікополь (134,6 тис. осіб), Павлоград (116,9 тис. осіб), Новомосковськ (71,9 тис. осіб), Жовті Води (53,1 тис. осіб), Марганець (50,3 тис. осіб), Орджонікідзе (45,9 тис. осіб), Синельникове (31,9 тис. осіб), Тернівка (29,2 тис. осіб), Першотравенськ (28,9 тис. осіб), Вільногірськ (23,8 тис. осіб).
Загалом Дніпропетровщина за основними показниками економічного розвитку займає провідні місця в Україні: перше місце за валовою продукцією сільського господарства, видобутком марганцевої (100% від загального обсягу в країні), залізної руди (82,3%), виробництвом стальних труб (73,5%), друге місце після Донецької області за обсягом промислової продукції (15,7%) та експортом товарів. Також в області виробляється 57% феросплавів, 37% прокату, 34% чавуну, 32% сталі, 26% коксу від загальнодержавного обсягу. На область припадає майже 12% вимог банків за кредитами, наданими в економіку України, із яких більшість - довгострокові.
Дніпропетровська область знаходиться на третьому місці в Україні після м. Києва та Донецької області за абсолютною величиною та середнім показником на одного мешканця валової доданої вартості. А темпи зростання в економіці регіону є вищі, ніж у середньому в країні.
2. Економічний та соціальний розвиток адміністративно-територіальної одиниці у 2006 році
2.1 Сектор промислового виробництва
Забезпечено зростання промислового виробництва у 2006 році на 8,4% відносно 2005 року.
У січні-лютому 2007 року обсяг промислового виробництва збільшився на 15,2% у порівнянні з січнем-лютим 2006 року.
По Україні випуск промислової продукції зріс на 6,2%. У січні-лютому 2007 року - на 13,4%.
По інших областях темпи росту промислового виробництва склали: Харківська - 105,9% (у січні-лютому - 105,8%), Луганська - 101,7% (112,7%), Донецька - 106,1% (114,5%).
За 2006 рік обсяг реалізованої промислової продукції склав 76,0 млрд.. грн.. У січні - лютому 2007 року - 14,2 млрд.. грн..
Рис. 2.1 Динаміка промислового виробництва
Приріст виробництва досягнуто у добувній промисловості - на 7,3% за рахунок зростання видобування неенергетичних матеріалів на 8,8%; обробній промисловості - на 8,6%, у тому числі: у харчовій - на 11,0%, целюлозно-паперовій - на 23,4%, виробництві деревини та виробів з деревини - у 4,9 рази, виробництві коксопродуктів - на 0,9%, інших неметалевих мінеральних виробів - на 21,6%, металургії та обробленні металу - на 11,1%, інших промислових виробництвах - на 58,2%, а також на підприємствах по виробництву та розподілу електроенергії, тепла, води, газоподібного палива - на 13,6%.
У січні-лютому 2007 року досягнуто збільшення обсягів виробництва у добувній промисловості (на 8,1%) за рахунок зростання видобування паливно-енергетичних корисних копалин (на 9,7%), в переробній промисловості (на 18,1%) завдяки росту виробництва у харчовій (на 20,2%), целюлозно-паперовій (на 36,8%), іншої неметалевої мінеральної продукції (на 44,9%), металургійному виробництві та виробництві готових металевих виробів (на 21,2%), машинобудуванні (на 17,1%), інших галузях промисловості (на 11,1%).
Рис. 2.2. Динаміка обсягів реалізованої промислової продукції по основних видах економічної діяльності, млн. грн..
Із найважливіших видів продукції у натуральному виразі досягнуто приріст виробництва вугілля готового (на 9,6%), руд і концентратів заліза неагломерованих (на 5,4%), руд і концентратів марганцевих (на 0,9%), труб (на 16,9%), сталі (на 9,2%), чавуну (на 9,0%), прокату готового (на 7,3%), коксу (на 1,4%), соди каустичної (на 5,6%), аміаку синтетичного (на 2,0%), телевізорів (на 15,7%), тролейбусів (на 80,0%), лічильників електроенергії (у 1,8 рази), елементів конструкцій збірних (на 11,0%), стінових будівельних матеріалів (на 8,2%), блоків та цегли з цементу (на 7,1%), цементу (на 5,2%), електроенергії (на 13,3%).
У січні-лютому 2007 року із найважливіших видів продукції у натуральному виразі досягнуто приріст виробництва концентратів з вугілля готового (на 12,9%), руд і концентратів заліза неагломерованих (на 6,2%), руд і концентратів марганцевих (на 10,9%), труб (на 24,7%), сталі (на 18,5%), чавуну (на 21,3%), прокату готового (на 24,8%), соди каустичної (на 23,4%), добрив азотних мінеральних чи хімічних (на 1,9%), коксу (на 6,0%), пластмаси (на 37,3%), тракторів (на 12,9%), верстатів для оброблення дерева (на 30,0%), плит кухонних (на 27,9%), телевізорів (на 53,8%), електровозів (у 1,3 рази), тролейбусів (у 1,3 рази), лічильників електроенергії (на 93,6%), елементів конструкцій збірних (на 71,5%), стінових будівельних матеріалів (на 78,0%), блоків та цегли з цементу (на 33,6%), цементу (на 15,9%), паперу та картону (на 23,1%).
Досягнуто збільшення виробництва продукції харчової промисловості: хлібців хрустких, сухарів, хліба для тостів і виробів хрустких аналогічного типу (на 9,5%), м'яса (на 14,1%), ковбасних виробів (на 15,1%), олії рафінованої (на 4,1%), олії нерафінованої (у 1,8 рази), круп (на 1,6%), цукру-піску (на 61,4%).
У січні-лютому 2007 року досягнуто збільшення виробництва продукції харчової промисловості: борошна (на 0,9%), продуктів кисломолочних (на 18,1%), молока обробленого (на 18,8%), м'яса (на 24,0%), ковбасних виробів (на 19,9%), олії нерафінованої (на 5,1%), круп (на 16,0%).
2.2 Транспорт та зв'язок
Обсяги перевезень вантажів підприємствами транспортного комплексу області за 2006 рік зросли на 1,7% і склали 106,4 млн.. тонн, вантажообіг зріс на 7,0% і становить 39,1 млрд.. ткм.
У січні-лютому 2007 року перевезено 16,3 млн.. тонн вантажів, що більше рівня січня-лютого 2006 року на 14,2%, обсяг транспортної роботи склав 6,4 млрд.. тонно-кілометрів, і зріс на 13,1%.
Перевезено 370,4 млн.. пасажирів, що складає 97,9% до відповідного періоду 2005 року, пасажирообіг склав 8,6 млрд.. пас км.
У січні-лютому 2007 року підприємствами пасажирського транспорту області перевезено 115,8 млн.. осіб і збільшилось на 4,1%, пасажирообіг зріс на 2,7%.
Рис. 2.3. Транспортний комплекс області
У 2006 році підприємствами-операторами зв'язку області надано споживачам послуг на суму 1611,3 млн.. грн.. (по нарахуванню), що склало 122,1% до 2005 року.
У січні-лютому 2007 року підприємствами-операторами зв'язку області надано споживачам послуг на суму 269,6 млн.. грн.. (по нарахуванню), що склало 112,2% до січня-лютого 2006 року.
Упродовж 2006 року населення одержало послуг зв'язку на суму
887,5 млн.. грн.., що складає 55,1% обласного обсягу. З них на оплату послуг мобільного зв'язку (стільникового, пейджингового, транкінгового) припадало 45,3%, телефонного міського - 21,7%, телефонного міжміського - 18,1%, передачі і прийому телевізійних та радіопрограм, радіозв'язку - 8%, поштового - 3,2%, комп'ютерного - 2,1%, інших послуг зв'язку, наданих населенню - 1,6%.
На протязі 2006 року введено в дію 51,5 тис. телефонних номерів на міських та 0,8 тис. телефонних номерів на сільських АТС і становить відповідно 793,6 тис. та 70,4 тис. одиниць, введено в експлуатацію 331,8 км волоконно-оптичної, 280 км кабельної та 90 км радіорелейної ліній зв'язку.
Спостерігається незмінна тенденція щодо збільшення кількості абонентів мобільного зв'язку. У 2006 році у порівнянні з 2005 роком, кількість абонентів зросла у 1,5 рази і складає понад 2,6 млн.. абонентів, з них 52,7% становлять фізичні особи. Забезпеченість населення квартирними телефонами у розрахунку на 100 сімей складає 64 одиниці.
Громадянам пільгових категорій встановлено майже 9316 номерів, з них:
ветеранам Великої Вітчизняної війни - 4354;
інвалідам першої та другої категорій - 1519;
постраждалим від аварії на Чорнобильській АЕС - 251;
іншим категоріям - 3192.
2.3 Зовнішньоекономічна діяльність
У 2006 році обсяги зовнішньоторговельного обороту товарами зросли на 24,5% і склали 10822,3 млн.. дол. США, у тому числі: експорт - 7119,0 млн.. дол. США та імпорт - 3703,3 млн.. дол. США, що відповідно становить 119,6% та 135,1% до рівня 2005 року позитивне сальдо склало - 3,4 млрд.. дол. США.
У січні 2007 року обсяги зовнішньоторговельного обороту товарами зросли на 59,0% і склали 1001,8 млн.. дол.. США, у тому числі: експорт - 723,1 млн.. дол. США та імпорт - 278,7 млн.. дол. США, що відповідно становить 172,1% та 132,8% до рівня відповідного періоду 2006 року позитивне сальдо склало - 0,4 млрд.. дол. США.
У загальному обсязі експорту України на Дніпропетровську область припадає 18,5% та 8,6% імпорту.
Експортно-імпортні операції з товарами область здійснювала з партнерами 162 країн світу.
Основним партнером підприємств області у зовнішній торгівлі товарами є Російська Федерація: експорт до неї склав
1369,1 млн.. дол. США, що дорівнює 19,2% експорту області, і збільшився на 26,5%. Обсяги імпорту склали 1232,5 млн.. дол. США, це -33,3% імпорту області, які збільшився на 25,0%.
У загальному обсязі експорту області частка країн СНД становила - 28,6%, Європи - 27,1%, Азії - 21,6%, Африки - 13,3%, Америки - 9,4%. Крім того, значними обсяги обороту були з Італією, Алжиром, Туреччиною, Сірійською Арабською Республікою, Польщею, Сполученими Штатами Америки.
Структура експорту обумовлена промисловим потенціалом області. Найбільшу питому вагу у загальному обсязі експорту склали чорні метали 57,4%, вироби чорних металів - 16,4%, транспортні засоби - ,2%, руди, продукція хімічної промисловості - 3,8%, машини, устаткування та механізми - 2,3%.
Рис. 2.4 Зовнішня торгівля товарами, млн.. дол.
З метою активізації зовнішньоекономічної діяльності у 2006 році проведено виставкові заходи, а саме:
участь області у виставці «Грюне Вохе» у м. Берліні, де було представлено підприємства харчової та переробної галузі для зміцнення експортних позицій підприємств АПК та харчової промисловості області;
участь області у міжнародній промисловій виставці «Ганновер Мессе-2006» у м. Ганновер, Німеччина, де було представлено інформаційно-презентаційну продукцію понад 50 підприємств регіону;
на 75-ий міжнародний промисловий ярмарок у м. Ізмір, Туреччина, проведено чисельні переговори з представниками ділових кіл Туреччини, а також офіційними представниками муніципалітету м. Ізмір;
участь у національної виставці України у США, м. Чикаго, проведено чисельні зустрічі з представниками ділових кіл США, досягнуто попередні домовленості, щодо налагодження експортних поставок (продукція сільського господарства, гумовотехнічної продукції), виготовлення продукції на замовлення (ракетна техніка).
2.4 Агропромисловий комплекс
Обсяги виробництва сільськогосподарської продукції в усіх категоріях господарств за 2006 рік склали 101,3% проти 2005 року.
· Намолочено 2,6 млн.. тонн зерна.
· Регіональний запас продовольчого зерна склав 170,7 тис. тонн при завданні 125 тис. тонн.
· Намолочено соняшника 761,5 тис. тонн (на 24,2% більше минулорічного), накопано цукрового буряку 585,2 тис. тонн (на 63,2% більше минулорічного).
За 2006 рік збільшилось виробництво м'яса - на 14,3%, яєць - на 10,6%. Фактично за 2006 рік всіма категоріями господарств області вироблено: м'яса - 183,9 тис. тонн, молока - 474,4 тис. тонн, яєць - 974,7 млн.. штук.
У січні-лютому 2007 року обсяги виробництва склали 112,0% до відповідного періоду минулого року. Регіональний запас продовольчого зерна на сьогодні складає 216,0 тис. тонн. Збільшилось виробництво м'яса - на 17%, яєць - на 8,6%.
Внаслідок проведеної роботи щодо стабілізації та нарощування чисельності поголів'я тварин за 2006 рік проти минулого року вдалося збільшити в усіх категоріях господарств області поголів'я свиней на 56,4 тисяч голів, або на 13,5%, поголів'я овець та кіз - на 1,8 тис. голів, або на 14,1%.
За січень-лютий 2007 року збільшилось поголів'я свиней на 20,2%, птиці - на 4,5%.
На підтримку розвитку сільськогосподарського виробництва у 2006 році спрямовано 199,2 млн.. грн.. державних коштів, проти 140,3 млн.. грн.. за 2005 рік. В тому числі для підтримки галузі рослинництва у найважливіший для села період - під час посівної, сільгосптоваровиробниками області отримано 33,6 млн.. грн.. дотацій на 1 гектар посівів озимих зернових культур.
· За 2006 рік у комерційних банках отримано кредитів на суму - 957,0 млн.. грн.., у тому числі пільгових -471,1 млн.. грн..
В рамках реалізації регіональної програми розвитку соціальної сфери села за 2006 рік введено:
12,51 км водопроводів, що забезпечило питною водою понад
8 тис. мешканців в 25 населених пунктах області;
399,1 км газопроводів в 125 населених пунктах області з населенням понад 59 тис. мешканців;
143,6 тис. кв. м загальної площі житла, що дозволило поліпшити житлові умови понад 2 тисяч мешканців;
Пільгові кредити з обласного бюджету на індивідуальне житлове будівництво сільським забудовникам в обсязі 1890 тис. грн.. отримала 51 сім'я.
Інвестиційний розвиток
У 2006 році обсяг інвестицій в основний капітал за рахунок усіх джерел фінансування склав 10,7 млрд.. грн.., що перевищує рівень відповідного періоду минулого року на 24,2%.
Рис. 2.5. Інвестиції в основний капітал, млн.. грн..
У 2006 році в області введено в експлуатацію потужності з видобування сировини кольорових металів, 52,3 тис. номерів автоматичних телефонних станцій, виробництва: пластмасових труб, металопластикових вікон, поліетилену, м'яких меблів, напівфабрикатів харчових, олії нерафінованої, побудовано: хвостосховище, установку для утилізації шкідливих промислових відходів, депо з технічного обслуговування вагонів, автозаправочні станції, торгові підприємства та інші.
У 2006 році за рахунок усіх джерел фінансування введено 401,8 тис. кв. м загальної площі житла (107,1% до 2005 року), на 8,6% збільшено введення в дію газопровідних (449,3 км) та у 2,8 рази водопровідних мереж (59,3 км).
За січень-лютий 2007 року введено 31,3 тис. кв. м загальної площі житла, що складає 129,2% до рівня 2006 року.
За рахунок державного та обласного бюджетів виконані дорожні роботи в обсязі 577,0 млн.. грн.., що у 3,2 рази більше, ніж за відповідний період 2005 року. Введено 13,2 км, відремонтовано капітальним та поточним ремонтами 7,0 км та 214,7 км автодоріг відповідно.
Обсяг виконаних будівельних робіт за 2006 рік становить 2234,1 млн.. грн.., що на 4,1% перевищує рівень відповідного періоду минулого року.
За січень-лютий 2007 року обсяг підрядних робіт склав 262,8 млн.. грн.., що на 19,6% перевищує рівень відповідного періоду минулого року.
Обсяг прямих іноземних інвестицій залучених в економіку області досяг 2331,9 млн.. дол. США і збільшився за 2006 рік на 33,7%. За 2006 рік в область залучено 587,2 млн.. дол. США іноземних інвестицій.
На одного мешканця області обсяг інвестицій складає 674 дол. США.
Рис. 2.6. Обсяги залучених в економіку області іноземних інвестицій, млн.. дол. США
2.5 Соціальний розвиток
За 2006 рік загальний обсяг роздрібного товарообороту склав 18004,7 млн.. грн..) і зріс на 24,2%, обсяг роздрібного товарообороту на 1 особу склав 435,2 грн.. - на 23,5% більше.
За січень-лютий 2007 року загальний обсяг роздрібного товарообороту склав 2979 млн.. грн.., що на 35,5% більше відповідного періоду 2007 року.
Шириться мережа сільських магазинів. За 2006 рік у сільській місцевості відкрито 232 магазини та 16 підприємств ресторанного господарства.
Рис. 2.6. Обсяг товарообороту та послуг
Доход від реалізації послуг у 2006 році склав 6,0 млрд.. грн.., або на 32,5% більше 2005 року, у тому числі від реалізації послуг, оплачених населенням, - 2,0 млрд.. грн.. (на 34,0% більше).
Доход від реалізації послуг у січні-лютому 2007 року склав 1052,3 млн.. грн.., або на 34,6% більше відповідного періоду 2006 року.
Забезпечено збереження та розвиток мережі закладів освіти, охорони здоров'я, соціального захисту.
В системі охорони здоров'я в 2006 році поліпшено матеріально-технічну базу лікувально-профілактичних закладів та проведено роботу по реформуванню та оптимізації мережі закладів охорони здоров'я:придбано 15 автомобілів швидкої допомоги, медичне обладнання для сільських закладів охорони здоров'я; відкрито в обласній клінічній психіатричній лікарні хоспісне відділення на 25 ліжок;
відкрито центр амбулаторної хірургічної допомоги для забезпечення хірургічною допомогою в першу чергу сільського населення;
відкрито 38 закладів загальної практики-сімейної медицини, всього в області 104 заклади загальної практики-сімейної медицини;
на базі обласного діагностичного центру створено реєстр дітей з вродженими вадами серця та магістральних судин;
відкрито багатокомпонентний навчально-методичний центр з організації контролю якості лабораторних досліджень на туберкульоз;
відкрито центри профілактики та боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДом у містах Тернівці та Нікополі;
створено кабінети довіри на базі центральних районних лікарень в 2 містах та 6 районах;
вирішено питання 100-відсоткового тестування на вірус імунодефіциту вагітних жінок та донорів;
оздоровлено 6,4 тис. інвалідів та ветеранів війни;
розпочав роботу після реорганізації госпіталь для інвалідів та ветеранів Великої Вітчизняної війни в смт. Роздори Синельниківського району на 50 ліжок;
за кошти обласного бюджету придбано діагностичне обладнання та мамографи для 22 районів області.
В рамках реалізації регіональних програм розвитку освіти, у 2006 році із залученням коштів обласного бюджету:
встановлено 17 класів-комплектів сучасної комп'ютерної техніки в закладах освіти малих міст Марганець, Синельникове, Жовті Води, Орджонікідзе (рівень забезпечення комп'ютерною технікою загальноосвітніх шкіл області становить 97,0%, у сільській місцевості - 100%, що вище середніх показників по Україні - 73%);
на виконання програми «Шкільний автобус» для перевезення дітей до місця навчання придбано - 26 автобусів за кошти обласного бюджету та 9 кошти місцевих бюджетів (забезпеченість безкоштовним підвезенням в 2006 році досягла 93,8% проти 84,3% в 2005 році);
придбано 141,0 тис. примірників підручників;
відкрито 3 дитячі садки на 104 додаткових груп в існуючих дошкільних навчальних закладах (охоплення дітей дошкільною освітою складає - 70%).
Рис. 2.7. Освітні послуги, %
Створено умови для підтримки обдарованої молоді: в 2006 році започаткована обласна іменна стипендія переможцям другого (обласного) етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України. 231 учень отримує стипендію з 1 вересня;
започаткована обласна стипендію кращим учням професійно-технічних училищ та студентам вищих навчальних закладів. Стипендію отримують (346 осіб, середній розмір стипендії - 243 грн..);
з жовтня 2006 року започатковано обласну іменну стипендію ім. О.М. Макарова студенти, аспіранти та молоді вчені, які вкладають свій внесок у галузь ракетобудування (розмір стипендії - 500 грн..);
створено консультативно-дорадчий орган - Дніпропетровську молодіжну обласну адміністрацію (ДМОА), до складу якої входять найкращі студенти більшості вищих навчальних закладів Дніпропетровської області;
проведено І обласний з'їзд студентів вищих навчальних закладів, у якому взяли участь 450 студентів вищих навчальних закладів Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Київської, Кіровоградської і Львівської областей;
відкрито Дніпропетровський обласний центр історії і розвитку української мови;
протягом 2006 року організовано видання газети «Молодь Дніпропетровщини», бюлетеню «Молодь Придніпров'я», а також інформаційного вісника «Молодіжна політика у Дніпропетровській області».
У 2006 році створено необхідні умови для залучення до занять фізичною культурою і спортом всіх верств населення:
всіма формами фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи охоплено 661,9 тис. осіб;
відкрито 3 спортивні зали, 4 приміщення для фізкультурно-оздоровчих занять та 8 дитячо-юнацьких спортивних шкіл;
збудовано 7 спортивних ігрових майданчиків, облаштованих синтетичним покриттям, та 3 - з тренажерним обладнанням. За підтримки фонду братів Кличко створено спортивний майданчик з тренажерним обладнанням у Самарському районі м. Дніпропетровська;
відновлено роботу 19 спортивних клубів на підприємствах, установах та організаціях;
проведено 256 обласних спортивно-масових заходів серед учнівської та студентської молоді, в яких взяло участь понад 23 тис. осіб.
З 1 січня 2006 року забезпечено виплату державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях за принципом «гроші ходять за дитиною».
В області діє 15 дитячих будинків сімейного типу в яких виховується 81 дітей-вихованців та 19 прийомних сімей з 38 прийомною дитиною.
У 2006 році створено 3 будинки сімейного типу в яких виховується 10 дітей (у Покровському районі - 3 дитини, містах Марганці - 3 дитини та Жовтих Водах - 4 дитини). 2006 році 14097 матерям призначено допомогу при народженні дитини у підвищеному розмірі 8,5 тис. грн..
4063 сім'ям, в яких перебувають діти під опікою чи піклуванням, розмір допомоги становить 415 грн..
Обласним центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді проведено навчання 46 кандидатів у батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу та прийомні батьки.
В 9 притулках для неповнолітніх соціальний захист отримали 1739 неповнолітніх, з початку року до притулків влаштовано 1086 підлітків.
Висновок до 2 розділу
Завдяки системній роботі органів виконавчої влади щодо забезпечення виконання визначених керівництвом держави завдань на 2006 рік - це утримання темпів економічного зростання в усіх галузях і сферах діяльності, концентрації зусиль і ресурсів на розв'язання найгостріших регіональних проблем - вдалося закріпити позиції Дніпропетровщини як одного з провідних регіонів України.
Аналіз офіційних результатів соціально-економічного розвитку у 2006 році свідчить, що в області утримуються стабільні темпи економічного зростання в усіх галузях і сферах діяльності та підвищується добробут населення.
Збільшуються темпи росту виробництва галузей, зорієнтованих, в основному, на випуск продукції кінцевого споживання, зростає виробництво майже усіх найважливіших видів продукції, обсягів перевезень вантажів у транспортному комплексі, зовнішньоторговельного обороту, роздрібного товарообороту, платних послуг.
Зросла ефективність роботи господарського комплексу області, фінансовим результатом від звичайної діяльності суб'єктів господарювання області став прибуток у сумі 10 млрд.. грн..
Завдяки підвищенню економічної активності підприємств та розширенню можливостей їх самофінансування, зростають обсяги інвестицій в основний капітал.
Це дає можливість продовжити будівництво і ввести в експлуатацію низку важливих об'єктів як виробничого, так і невиробничого призначення.
Реалізація заходів активної соціальної політики дозволила досягти зростання заробітної плати, не допустити заборгованості із виплати заробітної плати в бюджетній сфері, суттєво скоротити її в господарському комплексі у цілому, забезпечити своєчасну і в повному обсязі виплату пенсій. Протягом останніх років збережена стабільність на ринку праці, зростає кількість малих підприємств, чисельність працюючих на них, а також підприємців - фізичних осіб.
3. Шляхи розвитку фінансової автономії Дніпропетровської області
3.1. Шляхи вдосконалення соціальної сфери
Демографічна ситуація
Демографічна ситуація в області за прогнозом суттєво не змінюватиметься, збережеться тенденція до зменшення чисельності за рахунок його природного скорочення.
Для поліпшення демографічної ситуації головними завданнями в 2009 році залишатимуться:
стимулювання народжуваності, забезпечення підтримки сімей з дітьми;
створення сприятливих умов для поєднання жінками професійної зайнятості з материнством;
вжиття заходів щодо запобігання поширенню таких захворювань, як туберкульоз та ВІЛ/СНІД;
розроблення комплексу заходів щодо поліпшення умов праці із дотриманням вимог її охорони, виконання екологічних програм.
Прогнозне підвищення розміру одноразової допомоги при народженні дитини до 12 тис. грн.. на першу дитину, 25 тис. грн.. - на другу, 50 тис. грн.. - за третю і більше народжених дітей нададуть можливість поліпшити демографічну ситуацію та рівень життя сімей з дітьми.
За розрахунками, з 37 тис. дітей, що можуть народитися в 2009 році, 11,1 тис. сімей - це сім'ї, в яких народиться друга дитина, та 3,3 тис. - третя та більше.
Середньорічна чисельність наявного населення в 2009 році становити 3408,7 тис. осіб.
Зайнятість населення та ринок праці
У рамках регіональної програми зайнятості населення передбачається здійснення комплексу заходів, спрямованих на активізацію економічної діяльності населення, розширення сфери застосування праці, детінізацію зайнятості, зменшення диспропорцій між попитом та пропозицією робочої сили, створення умов для самостійної зайнятості та соціальної підтримки незайнятих, зареєстрованих у державній службі зайнятості за рахунок:
створення не менше 54,5 тисяч нових робочих місць;
визначення потреби економіки в спеціалістах та кваліфікованих працівниках відповідно до програм розвитку галузей економіки;
підвищення ефективності залучення випускників вищих та професійно-технічних навчальних закладів на підприємствах різних галузей економіки, сприяння їх працевлаштуванню на перше робоче місце;
працевлаштування на вільні та новостворені місця не менше 74,6 тис. незайнятих громадян;
збільшення обсягів та переліку громадських робіт, до яких залучити 17,5 тис. безробітних;
профпідготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації 14,6 тис. осіб;
детінізації відносин у сфері зайнятості населення - посилення нагляду і контролю за дотриманням вимог законодавства про працю та про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття з метою забезпечення реалізації прав і гарантій працівників, недопущення випадків використання найманої сили без належного оформлення трудових відносин з роботодавцем;
забезпечення створення додаткових робочих місць шляхом запровадження механізмів підтримки розвитку малого і середнього бізнесу.
Перелічені заходи дадуть можливість збільшити кількість працевлаштованих на вільні та новостворені місця на 0,5%, залучених до громадських робіт - на 0,3%, осіб, що підвищили кваліфікацію та профпідготовку - на 0,6% та збільшити кількість вакансій, заявлених підприємствами, на 31% (з 16 тис. до 21 тисячі).
Пенсійне забезпечення та соціальне страхування
Головним напрямом роботи у сфері пенсійного забезпечення у
2009 році буде підвищення ефективності роботи фондів соціального страхування та запровадження трирівневої системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, забезпечення фінансової стабільності солідарної пенсійної системи, розвиток додаткового пенсійного забезпечення (недержавне пенсійне забезпечення).
Передбачається, що надходження власних коштів до Пенсійного фонду збільшаться на 30,3% і становитимуть 9,1 млрд.. грн.., середній розмір пенсії має зрости в 1,4 рази - до 922 грн..
Основним напрямом діяльності у сфері подолання наслідків Чорнобильської катастрофи буде забезпечення реабілітації населення, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Поліпшення соціального та медичного захисту постраждалих громадян планується за рахунок впровадження комплексу заходів, у тому числі:
забезпечення соціальних гарантій і пільг громадянам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи та підвищення їх рівня життя;
санаторно-курортного лікування та оздоровлення дітей-інвалідів, сиріт та напівсиріт;
забезпечення безоплатними ліками та медичними послугами з зубопротезування цієї категорії громадян, у тому числі дітей;
організації та проведення пам'ятних заходів, пов'язаних з 22-ою річницею Чорнобильської катастрофи та до Дня вшанування учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, у тому числі благодійних концертів, виставок, експозицій, уроків мужності та патріотизму;
надання матеріальної та натуральної допомоги найбільш нужденним «ліквідаторам», сім'ям потерпілих «ліквідаторів», смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою;
організації комплексного медико-санітарного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи - проведення диспансеризації постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи населення;
надання своєчасної кваліфікованої медичної та соціально-психологічної допомоги.
Соціальне забезпечення
З метою соціального захисту найуразливіших верств населення в межах реалізації заходів, передбачених програмою забезпечення реалізації Стратегії подолання бідності, планується:
запровадження соціального діалогу - здійснення комплексу заходів щодо забезпечення прав і гарантій діяльності профспілок та організацій роботодавців;
створення єдиних приймалень у 50 управліннях праці та соціального захисту населення;
створення умов для реабілітації та інтеграції в суспільство осіб з обмеженими фізичними можливостями, психічними захворюваннями та розумовою відсталістю;
сприяння вдосконаленню механізму надання субсидій малозабезпеченим верствам населення;
забезпечення виплати щорічної разової допомоги інвалідам війни, учасникам бойових дій та членам сімей загиблих, ветеранам війни;
установлення щомісячної стипендії особам, яким виповнилося 100 і більше років.
Для забезпечення інтеграції осіб з особливими потребами у суспільство планується надавати фінансову підтримку 7 громадським організаціям ветеранів та інвалідів (у вигляді пільг з оподаткування, кредитування, тощо), забезпечення 150 осіб з обмеженими фізичними можливостями засобами пересування та 800 осіб мобільним зв'язком.
Для вдосконалення і розширення мережі реабілітаційних центрів (відділень) для дітей-інвалідів та інвалідів при територіальних центрах соціального обслуговування пенсіонерів, одиноких непрацездатних громадян похилого віку, інвалідів передбачається відкрити відділення реабілітації при територіальному центрі Заводського району м. Дніпродзержинська.
Планується створення Придніпровського хоспісу, Дніпропетровського дому-інтернату (вул. Чичеріна) та Зеленодольского будинків-інтернатів.
У межах обласної програми соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, передбачається:
налагодити дійову співпрацю центрів зайнятості і органів внутрішніх справ з паспортними службами в оформленні документів, необхідних для працевлаштування;
здійснити бронювання необхідної кількості робочих місць на підприємствах, в установах і організаціях області та працевлаштування осіб, звільнених з місць позбавлення волі;
за рішенням відповідних комісій у разі виникнення екстремальних ситуацій надавати адресну допомогу в рамках проведення благодійних акцій за рахунок коштів обласного та місцевих бюджетів, фондів соціальної підтримки громадян та благодійних фондів.
Подобные документы
Сталий розвиток: сутність та еволюція поглядів науковців. Особливості реалізації сталого економічного розвитку в умовах глобалізації. Вивчення триєдиної концепції стійкого розвитку. Глобальний та сталий розвиток, їх вплив на соціально-економічну систему.
курсовая работа [472,6 K], добавлен 28.03.2015Сутність інфляції та показники, що її визначають. Основні види і форми інфляції, її вплив на соціально-економічний розвиток країни. Аналіз існуючого стану інфляційних процесів в сучасній Україні, шляхи подолання. Методи антиiнфляцiйного оподаткування.
курсовая работа [327,2 K], добавлен 14.05.2014Визначення позицій сталого розвитку. Основні принципи, на яких базується державна політика України щодо сталого розвитку. Економічні, соціальні, екологічні індикатори сталого розвитку. Особливості інтегрування України в світовий економічний простір.
реферат [22,5 K], добавлен 06.12.2010Економічна сутність соціального захисту населення як знаряддя реалізації системи соціальної політики. Вирішення основних проблем соціального захисту населення в Україні та світі. Економічний захист від чинників, що знижують життєвий рівень населення.
курсовая работа [95,0 K], добавлен 24.10.2013Характеристика розвитку Рівненської області на основі показників валового регіонального продукту, зовнішніх інвестицій та інфляції. Реалізація політики зайнятості, ефективного використання робочої сили, подолання безробіття серед працездатного населення.
научная работа [156,2 K], добавлен 16.09.2015Аналіз основних показників економічного і соціального розвитку регіонів України, розвиток господарських комплексів. Особливості сучасної програми регіонального розвитку. Класифікація регіональних програм: рівень значущості, територіальна приналежність.
реферат [62,6 K], добавлен 21.05.2012Еволюція і суть концепції сталого розвитку: цілі, завдання, критерії, механізми та інструменти фінансування. Економічний розвиток України: структура, тенденції, екологічний, соціальний і гуманітарний стан. Напрями стимулювання сталого розвитку України.
реферат [433,8 K], добавлен 19.04.2012Загальні відомості: площа, населення, адміністративні райони. Головна водна магістраль Дніпропетровської області – річка Дніпро. Мінерально-сировинна база. Стан машинобудування та хімічної галузі. Сільське господарство. Зовнішньоекономічна діяльність.
презентация [1,4 M], добавлен 25.12.2013Визначення місця соціально-економічної політики в управлінні розвитком фармацевтичного підприємства, дослідження структури його соціально-економічного потенціалу. Діагностика існуючого рівня соціально-економічного потенціалу і розвитку ЗАТ "Біолік".
дипломная работа [1,8 M], добавлен 07.07.2011Економічне зростання та економічний розвиток. Моделі економічного розвитку. Економічні цикли та економічні кризи. Зайнятість трудових ресурсів та безробіття. Державне регулювання зайнятості. Проблеми зайнятості та відтворення робочої сили в Україні.
презентация [796,0 K], добавлен 24.09.2015
