Особливості формування інформаційного ринку України в сучасних умовах
Сутність та специфіка ринку інформації. Його інфраструктура та функції. Нормативні засади його формування. Класифікація національних інформаційних ресурсів. Аналіз сучасного стану та дослідження проблеми українського ринку інформаційних товарів та послуг.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 22.05.2014 |
| Размер файла | 308,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Залучення таких компаній має розглядатися не тільки як джерело підвищення обсягу експорту, а й як важливий інструмент запозичення Україною передового досвіду в інформаційних технологіях і в управлінні процесами їх розробки. До перспективних належать напрямки, в яких українські компанії можуть ефективно використовувати свої конкурентні переваги: відносно недорогі трудові ресурси, наявність висококваліфікованих фахівців з досвідом вирішення складних нестандартних завдань, близькість до низки експортних ринків. Виходячи з цих переваг, найбільш перспективним напрямком є надання інформаційних послуг на експорт в сегменті розробки замовного програмного забезпечення.
Перспективним напрямком є також розробка вбудованого програмного забезпечення та дизайн обладнання на базі власних центрів зарубіжних інформаційних компаній в Україні. Крім того, є деякі перспективи у прикладних і розважальних програмних додатків для населення та дрібного бізнесу, де розмір компанії та бар'єри для входу на ринок не грають великої ролі.
У розвитку експорту інформаційних товарів і послуг в Україні немає значних конкурентних переваг на світовому ринку. Крім того, в цьому сегменті довелося б конкурувати з одного боку, з великими західними компаніями, а з іншого - з дешевими виробництвами в Південно-Східній Азії.
В якості замовників робіт по замовленому програмуванню на першому етапі будуть превалювати інформаційні компанії, що працюють в сегментах з зменшуваної прибутковістю бізнесу - до таких належать системні інтегратори, а також розробники замовного програмного забезпечення. У Відповідно до цієї схеми роботи, українські компанії будуть виступати в якості субпідрядників при виконанні робіт.
ринок інформація національний
Розділ ІІІ. Перспективи розвитку інформаційного ринку України
3.1 Основні проблеми розвитку ринку інформаційних послуг в Україні
Розгортання нового етапу суспільного розвитку, який дістав назву інформаційного суспільства, набуло глобального характеру і ґрунтується на інформатизації всіх сфер суспільного життя, модернізації виробничої бази, використанні документно-інформаційних ресурсів в системі суспільного виробництва. В рамках нової інформаційно-когнітивної парадигми, яка представлена різними рівнями розвитку економіки, політики та культури, сьогодні розвивається й Україна. Інформаційне суспільство створює метасистемні умови перетворень у всіх сферах суспільного життя. Давидова І.О. Державне регулювання ринкової діяльності інформаційних структур / І.О. Давидова // Вісн. Кн. палати. - 2001. - № 9. - С. 31-35
Дослідження передумов формування ринку інформації дало можливість констатувати, що розвиток бізнесу зумовив нові потреби в діловій і комерційній інформації. Петенко И. В. Формулирование задач государства на рынке информационных услуг и продуктов // Державне управління конкурентним інноваційним розвитком. Сер. Державне управління: Зб. наук. праць. - Т. 5, вип. 58: - Донецьк: ДонДУУ, 2005. - С. 20-26
Проблема соціальної значущості й відповідності інформаційного ринку реаліям інформаційного суспільства з його глобальними преференціями є однією з основних у сучасній науці. Інноваційні зміни, які за часів сьогодення відбуваються в інформаційних структурах, уповільнюються через невирішеність технологічних, організаційних і правових питань, і це посилює нестабільність розвитку інформаційних організацій, викликає дисфункції в самій системі управління. Управлінська криза, що характеризується відсутністю науково-методологічної бази формування стратегії розвитку інформаційних організацій на різних рівнях їх системного функціонування, гальмує прогресивну динаміку інформаційної діяльності, демонструє неадекватність управління інформаційним соціальним інститутом вимогам часу, а також закономірним тенденціям розвитку інформаційного суспільства. За таких умов розробка науково-теоретичних засад управління інноваційним розвитком інформаційних структур є своєчасною і необхідною. Інноваційна політика інтегрує процеси модернізації й інформатизації інформаційної діяльності, створює умови та форми входження інформаційних установ до єдиного інформаційного простору, сприяє визначенню ролі та місця інформаційних установ України як суб'єктів інформаційного ринку, складової інформаційної інфраструктури суспільства і дозволяє сформувати стратегічне бачення сутності процесів розвитку в інформаційному суспільстві та їх трансформацій під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів. Інформаційний маркетинг : прогр. курсу / Уклад.: І.О. Давидова. - Х. : ХДАК, 2003. -12 с.
Дослідження макроекономічних аспектів функціонування і розвитку ринку науково-технічної інформації надало змогу виявити, що на його ефективність комплексно впливають світогосподарські і національні соціально-економічні трансформації, які відбуваються за умов розвитку інноваційних систем. Український сегмент РНТІ відстає від міжнародних тенденцій прискорення науково-технічного виробництва і обміну, оскільки він слабо фінансується і залежить від нестабільності державного регулювання науково-технічної і інноваційної сфери, що в свою чергу знижує рівень інтелектуального потенціалу, кількість і якість НДДКР, винаходів і науково-технічних розробок, тобто об'єкти РНТІ. Крім того, РНТІ знаходиться під впливом національного виробництва і ринкових відносин, які трансформуються в рамках загально світових процесів інтеграції, регіоналізації, поглиблення МРП і прискорення НТП. Душков В.И., Пенькова И.В. Роль и место Украины в технологическом обмене / В.И. Душков, И.В. Пенькова // Праці ДонНТУ. - Серія: Економічна. - Д.: ДонНТУ, 2004. - Випуск 84. - С.47-51
В умовах переходу до ринкової моделі розвитку інформаційної діяльності пряме державне бюджетне фінансування повинне скорочуватися і одночасно повинна збільшуватися частка фінансування з недержавних джерел. Це, одночасно, скорочує роль державного адміністративного управління інформаційною інфраструктурою і вимагає реформування державної політики в області інформації. Разом з тим в руках держави в особі органів державної влади і управління, як і раніше, залишаються законодавчі важелі, які можуть цілеспрямовано формувати правові і економічні умови функціонування інформаційної інфраструктури, що забезпечують її рух і розвиток в необхідному напрямі. Комплексний розгляд цих процесів, що відбуваються в інформаційній сфері суспільства, сучасних методів її державного регулювання вельми актуально для України, оскільки в цій області держава не має стратегії. Наявні спроби написання концепцій інформаційного простору лише частково вирішують проблему, оскільки власне простір формується вже не стільки державою, скільки ринком і новими комерційним структурами. Нормативна база, що діє зараз у сфері інформаційно-комп'ютерних технологій в Україні, на жаль, не повністю відповідає запитам суспільства і вимагає подальшої розробки і реформування. У чинному законодавстві практично не зачіпаються питання захисту інформації. В той же час наявна необхідність подібних засобів захисту і важливість законодавчого закріплення загальних правил роботи з інформаційними засобами. Петенко И. В. Формулирование задач государства на рынке информационных услуг и продуктов // Державне управління конкурентним інноваційним розвитком. Сер. Державне управління: Зб. наук. праць. - Т. 5, вип. 58: - Донецьк: ДонДУУ, 2005. - С. 20-26
Формування національної інформаційної інфраструктури, що працює на ринкових принципах, багато в чому залежить від регулюючої діяльності держави у напрямі збереження як державного сектора найбільш критичної з погляду національної безпеки частки національних інформаційних ресурсів, а також у напрямі створення правових і організаційно-економічних механізмів, які в найбільшій мірі сприяють залученню недержавних інвестицій до інформаційної інфраструктури. Скулимовский Р.Л. Перспективы национального рынка информационных услуг и продуктов при вступлении в ВТО // Державна політика в сфері управління. Сер. Державне управління: Зб. наук. праць. - Т. 6, вип. 55. - Донецьк: ДонДУУ, 2005. - С. 200-208
Не дивлячись на те, що роль держави в становленні комерційних інформаційних мереж була мінімальною, власне цей розвиток став можливим, перш за все, завдяки залученню до комерційного обігу державних інформаційних ресурсів, а також за рахунок того, що телекомунікаційна інфраструктура, яка створена за рахунок бюджетних коштів, була відкрита для комерційного використання.
Сучасний етап світогосподарського розвитку характеризується динамічними процесами інформатизації всіх сфер суспільно-економічного життя країн. Сьогодні кожна людина, незалежно від країни проживання, національності, віку тощо, може стати громадянином світу, торгуючи, спілкуючись або отримуючи інформацію з будь-якої точки світу. Необмежені можливості діалогу в мережі Інтернет змінюють менталітет, відкривають нові економічні можливості, стають чинниками соціальних і політичних змін у суспільстві.
Однак процеси інформатизації в глобальному середовищі проходять вкрай нерівномірно, спостерігаються значні асиметричні відхилення у рівнях застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) між старим і молодим населенням, чоловіками і жінками, жителями міст та сіл, малим і великим бізнесом, між країнами та регіонами. З одного боку, швидкими темпами формується інформаційне суспільство у розвинених країнах, з іншого - посилюється відставання менш розвинених країн за рівнями впровадження сучасних ІКТ в цілях економічного зростання і розвитку. Явище міжнародного цифрового розриву стає інформативним показником нерівномірності розвитку країн, зростання якого загрожує поглибленням міжнародних соціально-економічних, наукових, технологічних асиметрій. Україна відстає за темпами розбудови інформаційного суспільства від розвинених країн, однак володіє значним потенціалом скорочення цифрового розриву та повноцінної інтеграції до світового інформаційно-економічного простору, що вимагає особливої уваги до цієї проблеми представників як урядових, так і бізнес-структур, а також науковців. Данильченко Л. С. Нерівномірність поширення сучасних інформаційно-комунікаційних технологій та природа цифрового розриву / Л. С. Данильченко // Вісник Сумського національного аграрного університету. - 2008. - № 12/2 (34). - С. 91-97
Асиметричний розвиток глобального інформаційного суспільства в сучасних умовах значною мірою зумовлений та посилюється загрозливою тенденцією до поглиблення відмінностей у рівнях інформатизації країн світу, кількісним вимірником яких слугує показник міжнародного цифрового розриву. Систематизація різних поглядів на причини виникнення міжнародних асиметрій процесів інформатизації дала змогу стверджувати, що економічна природа цифрового розриву відображає об'єктивний процес дуалізації рівнів соціально-економічного розвитку країн світу, глибинна причина яких полягає у значному розриві у знаннях та масштабах інноваційної діяльності між країнами-лідерами та країнами-аутсайдерами, зокрема, у сфері сучасних цифрових технологій, що зумовлює подальшу неспроможність аутсайдерів ефективно застосовувати ІКТ у цілях економічного зростання і розвитку. Проблеми розвитку електронного бізнесу в країнах, що розвиваються / Л. С. Данильченко // Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації : міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених, 26-27 лют. 2009 р. : тези доповіді. - Тернопіль : ТНЕУ, 2009. - С. 39-41
Важливим напрямком розвитку інформаційного ринку України є розширення можливостей використання мережі Інтернет всіма верствами українського населення.
Головними причинами відставання Інтернет-ринку України є низька платоспроможність потенційних користувачів Інтернет; застаріла телекомунікаційна інфраструктура країни, яка належить операторам зв'язку і обумовлює високу вартість оренди первинних каналів зв'язку; дефіцит інвестиційних ресурсів в економіці країни; значна різниця рівня інформатизації окремих регіонів України; низький рівень інформатизації більшості галузей економіки і бюджетних організацій; загальне зниження суспільної цінності інформаційного і інтелектуального продукту; недостатня нормативно-правова база інформатизації суспільства. Петенко И. В. Формулирование задач государства на рынке информационных услуг и продуктов // Державне управління конкурентним інноваційним розвитком. Сер. Державне управління: Зб. наук. праць. - Т. 5, вип. 58: - Донецьк: ДонДУУ, 2005. - С. 20-26
Доцільність і неминучість активного використання та наукового вживання даного цивілізаційного утворення обумовлюється такими концептуальними чинниками. По-перше, сучасний розвиток зумовив потребу в пошуку терміну, здатного адекватно відображати і характеризувати ті якісні й системні зміни, що інтенсивно відбуваються в його базовій складовій - економіці. По-друге, вступ ринково розвинутих країн в інформаційну епоху означає не просто активний розвиток комп'ютерних технологій та Інтернет-комунікацій, а і застосування таких інтелектуальних здобутків, які висувають на чільне місце глобалізаційні пріоритети економічних прагнень й устремлінь. По-третє, виходячи з наростаючої тенденції збільшення кількості інформаційно-насичених продуктів та послуг, що ретранслюються електронним способом, активно формується нова парадигма відносин в економічній системі, що актуалізує суто інноваційні джерела оновлення мікро- і макроекономічних процесів. По-четверте, визначальну роль у сучасних товарно-грошових відносинах відіграє не стільки право розпоряджатися чи скористатися відповідним набором економічної інформації, скільки здатність своєчасно ("на випередження") її отримати. По-п'яте, ринок інформації першочергово відіграє практично-прикладну роль, тобто виступає найбільш суттєвим підґрунтям при виробленні й прийнятті регулятивно-управлінських рішень практично в усіх галузях та сферах національної економіки. Ці ж обставини актуалізують потребу у розробці та практичному здійсненні державної стратегії щодо формування дієвої інституційної системи, яка матиме на меті створення високопродуктивного інформаційного середовища, у тому числі першочергово здійснюватиме реальну підтримку ринку економічної інформації. У кінцевому підсумку, ринок інформації націлений першочергово (так має бути) виконувати інструментально-прикладні завдання заради ефективного розвитку національного господарства, які усе більшою мірою вписуються в цивілізаційні критерії та стандарти. Інформаційне забезпечення глобалізаційних трансформацій та їх вплив на розвиток фінансово-економічної системи України / Є.І.Марко // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка.- 2010.- Випуск 115.- С. 52-55
На міжнародній арені Україна посідає невисоку позицію, що негативно впливає на розвиток і використання інформаційних продуктів, а відтак і на формування засад інформаційної економіки й інформаційного суспільства.
Аналіз позицій України у світовому рейтингу готовності країн до ефективного використання сучасних мереж ІКТ у цілях економічного зростання і розвитку засвідчив значне відставання відносно розвинених країн: з-поміж 134 економік світу Україна посідає 62 позицію у рейтингу Індексу мережевої готовності, особливо складною є ситуація з розвитком сприятливого для впровадження ІКТ ринкового (90 місце) та політико-регуляторного середовища (95 місце), що унеможливлює ефективний розвиток як вітчизняного сектору ІКТ, так і розвиток вітчизняного бізнесу загалом. У загальноєвропейському масштабі Україна знаходиться у трійці аутсайдерів, поряд із Польщею та Болгарією. Останнє місце України у рейтингу європейських країн за обсягом витрат на ІКТ з розрахунку на одного зайнятого є індикатором недостатньої інтегрованості сучасних технологій у діяльність ключових галузей економіки, низького ступеня їх модернізованості, інноваційного потенціалу та інвестиційної привабливості. Мізерні рівні інвестицій у НДДКР відображаються найнижчим у Європі показником України за рівнем витрат на ІКТ на душу населення - 292,08 дол./душу нас. Надзвичайно гостро стоїть проблема внутрішнього цифрового розриву в Україні, що полягає у нерівномірному доступі до сучасних ІКТ та їх застосуванні населенням різних соціально-економічних прошарків.
Виявлені ознаки засвідчили неефективне використання наявних передумов для розбудови інформаційного суспільства в Україні, відсутність на державному рівні чіткого бачення ролі ІКТ у стимулюванні економічного зростання і підвищення конкурентоспроможності країни, та зумовили проведення детального аналізу сильних і слабких сторін мережевої готовності України. Аналіз динаміки міжнародного цифрового розриву: конвергенція чи дивергенція? / Л. С. Данильченко // Наука молода. - 2009. - № 11. - С. 57-65
Якісний процес впровадження інформації та інформаційних продуктів впливає на розвиток економічних показників, а зворотний процес призводить до економічної рецесії.
Існуюча економічна ситуація пов'язана із такими чинниками: збереженням високої ресурсо- та енерговитратності економіки; залежністю економіки від кон'юнктури ринків сировини та енергоносіїв; відсутністю мотивації у підприємств щодо здійснення інноваційної діяльності; зниженням попиту на інноваційні продукти; поглибленням деформації у структурі промисловості; недостатністю розвитку ринкових інститутів; обмеженістю фінансового забезпечення державної науково-технічної та інноваційної політики; нерівномірністю розвитку регіонів і наявністю галузевих дисбалансів. Розвиток національного ринку інформаційних послуг як об'єкта державного регулювання / Ю. Луцик // Економіка: проблеми теорії та практики : зб. наук. праць. - Вип. 240, Т. 4. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2008. - С. 1005-1012
Основою сучасної національної моделі конкурентоспроможності країни має бути реалізація конкурентних переваг на інформаційній та інноваційній основах. Поєднання двох компонент дозволить підвищити роль інформації, максимально реалізувати потенціал інформаційних товарів та послуг, налагодити процес інформатизації суспільства і тим самим підвищити можливість накопичення й використання інформації з метою прогресивного розвитку економіки і подальшого формування інноваційної складової.
Відповідно постає ряд об'єктивних завдань: сформувати інформаційно-інноваційну політику, структурно перебудувати промисловість, розвинути ринок інформаційних товарів та послуг, створити механізм захисту національних виробників. Ю. Інформаційне суспільство і концепція його розвитку / Ніколенко Ю., Луцик Ю. // Науковий вісник, Серія Економіка : зб. наук. праць. - Вип. 3. - К. : АМУ, 2007. - С. 54-59
Стає очевидним, що основним завданням має бути створення і підтримання інформаційного та інноваційного напрямів в економіці країни. Це має стимулювати конкурентоспроможність пропозиції національного продукту на світовому ринку інформаційних товарів та послуг, сприяти підтримці прогресивних форм і методів використання інформаційних продуктів, посиленню співробітництва у здійсненні політики як у сфері інформаційних товарів та послуг, так і в інноваційній сфері.
3.2 Стратегічні та методичні перспективи розвитку інформаційного ринку
Соціально-політичні зміни, які відбуваються у найбільш розвинених країнах світу характеризуються як перехід до якісно нового етапу суспільного прогресу, який отримав назву постіндустріального або постекономічного суспільства. Цей етап зв'язуються з інформатизацією суспільства, перетворенням інформації на найважливіший ресурс розвитку сучасно і економіки, суспільства та цивілізації в цілому. Зростання географії ринків, створення національних, регіональних та світового ринків також викликали процеси усуспільнення та інтернаціоналізації в даному сегменті інформаційної діяльності та ринка інформаційних послуг та продуктів. Інформаційній діяльності, як ніякій іншій, властивий інтернаціональний характер та високий рівень глобалізації.
Процеси побудови інформаційного суспільства в Україні вимагають безперервного, зваженого і всебічного державного управління. Разом з тим, процеси державного управління сферою інформаційних послуг, підвищення їх ролі в суспільному виробництві, визначення державної стратегії на ринку вивчені недостатньо, що призводить до уповільнення економічного росту, темпів науково-технічного прогресу.
Інноваційний характер економічної політики держави є необхідною умовою для формування нашого інформаційного ринку на сучасних засадах ефективності та конкурентоспроможності. Разом із тим, саме посилення інноваційного характеру економічної політики перетворюється у вирішальний напрям формування інформаційного ринку. Це пов'язано зі зростанням ступеня відкритості нашої економіки та невідворотністю її інтеграції у світову.
Використовуючи одну із кращих сучасних моделей конкурентоспроможності національної економіки - модель М. Портера, за якою конкурентні переваги певної країни мають пряму залежність від результатів міжнародної діяльності її підприємств, вирішальним фактором цього стає їх здатність до ефективного використання наявних внутрішніх ресурсів країни. А фактором, що гарантує стабільну перевагу певної країни на світовому ринку, є володіння новітніми технологіями, тобто системою інноваційно-ресурсних процедур створення нових продуктів і процесів.
Економіка України - неконкурентоспроможна в цілому: виявляється несумісність технологій, структурно-галузева, інституційна, соціально-культурна невідповідності до міжнародного рівня. Можна виділити чотири групи факторів (загальноекономічні, інфраструктурні, управлінські, правові), які впливають на розвиток національної економіки (Додаток Д).
Нині Україна здатна конкурувати з іншими країнами тільки на ресурсних світових ринках. Тому необхідна державна політика досягнення конкурентоздатності національної економіки України, а особлива увага в ній має бути приділена розвиткові науки і освіти - генераторам науково-технічних інновацій.
Головні ознаки початкового етапу становлення інформаційного ринку:
- проголошення права здійснювати підприємницьку діяльність, поява низки законів спричинили початок трансформації економічної системи України взагалі та виділення і розвиток національного інформаційного ринку, який став прикладом ринку з найдинамічнішими темпами розвитку, зокрема;
- поява попиту на інформаційні товари і послуги в українському суспільстві, зокрема з боку підприємців, особливий попит має юридична інформація, аналітичні огляди різних ринків і галузей економіки;
- відокремлення видів економічної діяльності, пов'язаних зі збиранням, накопиченням, обробкою, наданням інформації або доступу до неї;
- основними суб'єктами інформаційного ринку стали: органи державного управління; Торгово-промислова палата України; Держкомстат; центри науково-технічної інформації; науково-дослідні інститути; бібліотечна мережа; видавці довідників щодо українських підприємств; підприємства, що займаються створенням БД, впровадженням інформаційно-телекомунікаційних технологій, наданням телекомунікаційних послуг; підприємства, що здійснюють консалтингову, маркетингову діяльності;
- стрімкий розвиток Інтернет-бізнесу (електронної комерції), поява українських Інтернет-магазинів, що класифікуються залежно від їх товарного асортименту на магазини, які пропонують книги, аудіо- і відеокасети, CD, DVD; комп'ютерну, побутову техніку, мобільні телефони; універсальні та спеціалізовані магазини;
- недостатність державної підтримки, яка б забезпечила, наприклад, розвиток універсальних послуг по задоволенню широкого кола можливостей для всіх громадян; підтримку приватному секторові у розвитку інформаційних мереж і нових інформаційних послуг; надання відповідної потребам часу освіти громадянам та ін.;
- необхідність здійснення певних заходів у рамках національної інформаційної політики, серед яких: формування і забезпечення подальшого розвитку інформаційного середовища суспільства; організація системи розповсюдження і використання інформаційних ресурсів; створення інформаційного ринку;
- удосконалення і розвиток індустрії інформаційного обслуговування населення; системи інформаційного впливу на суспільну свідомість, основу якої складають ЗМІ; створення правових і організаційних основ системи забезпечення прав громадян і соціальних інститутів на вільний доступ; розповсюдження і використання інформації.
Це свідчить, що здатність самого інформацйійного ринку адекватно реагувати на державний вплив зумовлює необхідність формування відповідної інфраструктури. Без розвинутої інфраструктури інформаційний ринок не може вважатися повноцінним утворенням. Тому в системі пріоритетів його становлення цей напрям повинен бути одним із найперших. Соболєв В. М., Щербініна Ю. С. Тенденції становлення інформаційного ринку та особливості формування інформаційного суспільства в Україні // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Серія економічна. - Вип. 564. - Харків, 2002. - С. 38-44
Комплексний розгляд процесів, що відбуваються в інформаційній сфері суспільства, вивчення сучасних методів її державного регулювання актуальне для України, оскільки в цій області держава не має стратегії. У зв'язку з цим, завдання дослідження і розвитку сучасного стану інформаційної діяльності і ринку інформаційних послуг в Україні, його місця в світових інтеграційних процесах і глобалізації в умовах інформатизації суспільства, що розвертається, стають актуальними з точки зору державного управління. Методологические подходы к определению места информатизации в структуре экономики // Сучасні проблеми управління: 3 Міжнар. наук. - практ. конф., 29-30 листопада 2005р. - К.: ВТП ВПК “Політехніка”, 2005.- С. 84
Сьогоднішня економічна реальність змусила менеджерів всіх ланок по новому розглядати структуру свого бізнесу, зайнятися пошуком шляхів оптимізації бізнес-процесів. Мету кожного керівника можна сформулювати як прагнення зробити своє підприємство більш конкурентоспроможним, утримувати і збільшувати власну частку на внутрішньому і зовнішньому ринках. Для досягнення цієї мети існує кілька шляхів, серед яких можна виділити мобілізацію внутрішніх резервів підприємства, залучення зовнішніх інвестицій для впровадження новітніх технологій у виробництво. У свою чергу, динамічний розвиток бізнесу, відносна стабілізація політекономічного фону в країні і сприятлива ситуація на світовому ринку надають керівникам підприємств можливість для інтегрованого підходу до вирішення цих завдань.
За різних підходів до організації управлінської діяльності сфера застосування інформаційних систем (ІС) також буде різною. Виконуючи ті самі функції на підприємствах з різноманітними організаційними структурами, передбачається, що ІС мають різні точки входу і виходу. Така особливість пояснюється цільовим призначенням і потребами користувачів. Залежно від моделі організаційного управління ІС може мати певні властивості і характеристики, які запропоновано класифікувати в такий спосіб: класична, системна, ситуаційна, біхевіористська. Рынок научно-технической информации как фактор инновационного развития / В.И. Душков // Культура народов Причерноморья. - 2006. - №80. - С. 40-43
Аналіз проблем втілення науково-технічної інформації у національне виробництва надав змоги зазначити, що темпи і ефективність впровадження науково-технічних розробок у виробництво безпосередньо залежать від інформаційно-управлінської системи підприємства, яка має струнку і логічну структуру і засновується на процесі перетворення даних через інформацію і знання в прийняття управлінських рішень, які впливають на наступні дії, що впроваджуватимуся. У свою чергу застосування інформаційних систем залежить від особливостей стратегії управління і спрямованості окремо взятої компанії в рамках концепцій управління. Однак незалежно від підходу до управління виробничо-господарськими процесами, кожне підприємство функціонує в рамках єдиного інформаційного середовища, що дозволяє впроваджувати і використовувати інформаційні системи, які є адекватними організаційним потребам.
Аналіз виробництва науково-технічної інформації свідчить про те, що в сучасній науково-технічній сфері України спостерігаються дублювання наукових розробок за незалежним інформаційним забезпеченням наукової сфери; низький попит на нові наукові розробки з боку господарюючих суб'єктів за причиною недостатності коштів; певний розрив між рівнем, кількістю і спрямованістю розробок і практичними потребами виробництва; недостатній рівень розвинутості ринку науково-технічної інформації, який покликаний сприяти полегшенню придбання і втілення наукових розробок і знижувати транзакційні витрати торгівлі результатами науково-технічної діяльності; слабка і нестабільна законодавча база, яка регулює відносини з приводу трансферту результатів НТП. Пенькова И.В. Взаимосвязь НТП и экономической политики государства / В.И. Душков, И.В. Пенькова // Менеджер. - Д.: ДонДУУ, 2004 - №4(30). - С.26-32
Необхідність комплексного задоволення потреб бізнесу в інформації призвела до появи служб, які інтегрують надання спеціалізованої інформації. Ці організації для збереження і забезпечення незалежності отримують пряму і непряму підтримку з боку держави яка розглядає їх як необхідний елемент державної машини, оскільки з її застосуванням вирішувалися безпосередньо завдання держави. Скулимовский Р.Л. Перспективы национального рынка информационных услуг и продуктов при вступлении в ВТО // Державна політика в сфері управління. Сер. Державне управління: Зб. наук. праць. - Т. 6, вип. 55. - Донецьк: ДонДУУ, 2005. - С. 200-208
Державна інформаційна політика повинна сприяти залученню недержавних організацій-виробників інформаційних ресурсів до єдиного інформаційного простору як суб'єктів інформаційних стосунків. До її функцій належить надання можливості недержавним структурам діставати санкціонований доступ до державних інформаційних ресурсів у встановленому порядку. Ще одне завдання політики полягає у розширенні сфери платних інформаційних послуг. Структура державної політики інформатизації зображена в додатку
Окрім стратегічної цілі інформатизації доцільно виділити підцілі - забезпечення сумісності і взаємодії систем інформатизації на базі сучасних інформаційних технологій, впровадження міжнародних стандартів і загальноукраїнської системи класифікації і кодування інформації; визначення державних замовників, відповідальних за створення інформаційних систем і ресурсів, та за їх ефективне функціонування в єдиному інформаційному просторі; визначення державних органів, відповідальних за ведення окремих інформаційних ресурсів; ефективне використання державними і недержавними організаціями, а також громадянами інформаційних ресурсів; створення ефективної системи сертифікації та ліцензування інформаційної діяльності для забезпечення необхідної якості інформаційних ресурсів.
Державне економічне регулювання ринку інформації повинне здійснюватися шляхом обґрунтування і проведення комплексу цілеспрямованих рішень і заходів, що спираються на фінансову, інвестиційну, податкову, амортизаційну і цінову політику і враховують хід розвитку і результати ринкових стосунків.
Аналіз методів управління ринком інформації показав, що держава більшою мірою діє прямими методами, беручи на себе витрати по підготовці і наданню тих видів інформаційних послуг і продуктів, які є політично або соціально важливими, але на даному етапі не є привабливими для приватного бізнесу; розробляючи національні і міжнародні програми державної підтримки для окремих, що вважаються пріоритетними, секторів і видів послуг, а також вкладаючи бюджетні кошти в розширення видів і кількість джерел інформації. Непрямі методи регулювання також використовуються і є не заборонними або обмежуючими, а навпаки стимулюючими. Петенко И. В. Государственный поход к информационным услугам в условиях глобализации рынка информации // Прометей. - 2007.- № 2 (20). - С. 191-195
Для реалізації стратегії розвитку інформаційного ринку необхідно здійснити такі кроки:
- надання приватним підприємствам, вищим учбовим закладам, науковим центрам і лабораторіям можливості участі в державних програмах;
- на основі досвіду багаторічної практики розвинених країн Інтернет-технології пропонується концентрувати головним чином в університетах, з одного боку, а з іншого - серед дрібних фірм;
- удосконалення системи стандартизації і сертифікації.
Істотна складність, що виникає при оцінці якості інформаційних продуктів і послуг їх сертифікації, пов'язана із недостатнім забезпеченням цього виду продукції нормативами. Скулимовский Р.Л. Перспективы национального рынка информационных услуг и продуктов при вступлении в ВТО // Державна політика в сфері управління. Сер. Державне управління: Зб. наук. праць. - Т. 6, вип. 55. - Донецьк: ДонДУУ, 2005. - С. 200-208
Для практичної реалізації інформаційного потенціалу у рамках національного господарства держава має поставити перед економічним блоком виконавчої влади (а ця остання успішно виконати) такі завдання: по-перше, провести системний аналіз концепцій та програм інформатизації суспільства в цілому; по-друге, систематизувати наявні теоретичні (наукові) здобутки, практична реалізація яких реально сприятиме формуванню виробничих відносин, що будуватимуться на новітній базі - інформаційно-інноваційних технологіях; по-третє, запровадити регулятивні механізми, що дисциплінують "інформаційну турбулентність" і, таким чином, забезпечуватимуть інституціональну гнучкість економічної нової політики, враховуватимуть особливості регіонального розвитку.
Переорієнтація стратегічного потенціалу національної економіки з вузькотехнічної, побутової спрямованості на інноваційну інфраструктуру, є найвідмітнішою ознакою утвердження ринку інформації, ефективне застосування якого передбачає такі умови:
а) актуальність, повноту, своєчасність та вірогідність інформації, що використовується;
б) недопущення несанкціонованого розповсюдження, використання і порушення цілісності, конфіденційності та доступності інформації;
в) виключення негативних наслідків практичного застосування інформаційних технологій у відповідних галузях та сферах національного господарства
г) опора на теоретичні узагальнення та наукові обґрунтування, які реально сприятимуть прискореному й рівномірному розвитку інформаційного суспільства в Україні. Марко Є.І. Інформаційний ринок у національному господарстві України.- Економіка і управління / Є.І.Марко // 2009.- № 4.- С. 49-54
Стратегія державного впливу має бути націлена на створення сприятливого клімату, який з одного боку, підвищує конкуренцію серед його учасників - виконавців державних замовлень, а з іншого - стимулює прискорення науково-технічного прогресу і розвиток нових інформаційних технологій в країні.
З метою реалізації стратегії в державному менеджменті інформаційного ринку необхідно:
в системі органів державної влади сформувати єдину структуру, функцією якої є проведення державної інформаційної політики. Ця структура повинна охоплювати всі гілки і рівні державної влади і включати як спеціалізовані органи влади, що забезпечують регулювання інформаційної сфери, так і підрозділи в інших органах влади, що відповідатимуть за інформаційні аспекти діяльності в межах їх компетенції;
забезпечити державне управління інформаційною сферою фінансовими і матеріальними ресурсами за рахунок бюджетного фінансування по статті витрат на державне управління;
координувати з єдиного центру на рівні вищого керівництва країни (за персональною відповідальністю за виконання цього завдання однієї із вищих посадових осіб держави) проведення державної інформаційної політики.
Завданнями державної інформаційної політики мають стати: створення умов для залучення інвестицій в галузі, що обслуговують інформатизацію; підтримка національних наукових шкіл; проведення відкритих конкурсів на виконання державних замовлень по створенню і модернізації інформаційно-телекомунікаційних систем; сертифікація продукції вітчизняних розробників і виробників; підтримка і розвиток державної системи підготовки наукових кадрів, кадрів розробників і виробників різних засобів інформатизації. Петенко И. В. Формулирование задач государства на рынке информационных услуг и продуктов // Державне управління конкурентним інноваційним розвитком. Сер. Державне управління: Зб. наук. праць. - Т. 5, вип. 58: - Донецьк: ДонДУУ, 2005. - С. 20-26
Інформатизація суспільства, формування ринку інформаційних послуг повинно базуватися на науково-обгрунтованій правовій основі, створення якої є функцію держави.
Формування інформаційної економіки - це результат об'єктивної необхідності переходу до нової постіндустріальної організації соціально-економічної системи на основі використання сучасних інформаційних, телекомунікаційних і інтелектуальних можливостей з метою підвищення ефективності порівняно з матеріальним виробництвом індустріального суспільства. Інформаційна економіка в суспільно-економічних відносинах України / М. П. Тищенко // Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины: Материалы VI Междунар. науч.-практ. конф. (Алушта, 4-6 октября 2007). - Симферополь, 2007. - С. 58
Висновки
Рівень розвитку інформаційної діяльності і ринку інформаційних технологій обумовлює ступінь зрілості ринкових відносин на шляху побудови ринкової економічної системи та є чинником формування постіндустріального суспільства. Інформаційній діяльності притаманний високий рівень інтернаціоналізації та високий рівень глобалізації. Ці процеси з точки зору державного управління вивчено недостатньо і потребують формулювання стратегії держави на національному ринку і інтегрування у глобальну інформаційно-комунікаційну інфраструктуру.
Резюмуючи дані, отримані нами під час написання дипломної роботи, зазначимо, що ринок інформаційних продуктів послуг у загальних рисах являє собою систему економічних, правових та організаційних відносин з торгівлі інформаційними продуктами, номенклатура інформаційних продуктів і послуг, умови і механізми їх надання, ціни.
Інформаційний ринок - це відносини між виробниками і фізичними або юридичними особами з питань купівлі-продажу інформаційних товарів і послуг.
Основні функції ринку інформаційних послуг: управління фінансами та ведення обліку; управління кадрами; матеріально-технічне постачання; організація виробництва; маркетингові дослідження; лізингові операції; консультаційне обслуговування; страхування майна та інформації; організація служби інформаційної безпеки; сервісне обслуговування.
Предметом продажу та обміну на інформаційному ринку є: інформаційні технології та системи, ліцензії, патенти, товарні знаки, ноу-хау, інженерно-технічні послуги, інформація та інші види інформаційних послуг. Споживачі інформаційних продуктів і послуг це юридичні та фізичні особи.
Постачальниками інформаційних продуктів і послуг виступають:
- підприємства з виробництва обчислювальної техніки, засобів передачі та обробки інформації;
- організації, зайняті розробкою програмного забезпечення, створенням, зберіганням та експлуатації баз даних;
служби телекомунікації, передачі та електронної обробки даних.
До функцій інформаційного ринку належить управління фінансами та ведення обліку, управління кадрами, матеріально-технічне постачання, організація виробництва, маркетингові дослідження, лізингові операції, консультаційне обслуговування, страхування майна та інформації, організація служби інформаційної безпеки, сервісне обслуговування.
Ринок інформаційних послуг один з найновіших і такий, який розвивається найшвидшими темпами.
Найбільшою особливістю ринку інформаційних послуг це те, що він оперує інформацією, а інформація, як відомо жевріє при споживанні і може бути використана неодноразово, при цьому вона схильна моральному зносу. Ще однією особливістю інформаційного ринку є те, що виробництво інформації обходиться у багато разів дорожче, ніж її тиражування.
Ринок інформаційних послуг постійно розвивається і за прогнозами аналітиків він тільки набирає обертів. З кожним роком він стає все більше і все швидше прогресує.
Національний і міжнародний аспекти усуспільнення індустрії інформації знаходяться в діалектичному взаємозв'язку. Умовою успіху на шляху захисту національного ринку є наявність чітко сформульованих національних інтересів і стратегії розвитку інформаційної діяльності і ринку інформаційних послуг і продуктів національних виробників, а також державної політики, що забезпечує захист інтересів національних споживачів.
Інструментом реалізації державної стратегії є інформаційна політика, яка повинна розроблятися і реалізуватися на п'яти рівнях: державному, галузевому, регіональному, окремо господарюючого суб'єкта, індивідуальному.
Сьогодні можна виділити ряд факторів, які позитивно впливатимуть на соціально-економічний розвиток в умовах становлення інформаційної економіки, а саме: нормативно-правові, що забезпечують правове регулювання інформаційного ринку, формування бази регулювання відносин в інформаційній сфері; технологічні - розвиток інформаційної інфраструктури, зникнення залежності інформаційного ринку від імпорту інформаційних товарів і послуг; соціальні - еволюція людського потенціалу, створення умов для розвитку підприємств.
Вирішення стратегічних для України завдань досягнення рівня високорозвиненої країни та включення у світові економічні і, зокрема, зовнішньоторговельні процеси в якості рівноправного партнера ставить на порядок денний питання широкомасштабної розбудови інформаційної сфери. Активного розвитку потребують, перш за все, процеси інформатизації суспільства, національні інформаційні ресурси, інформаційна інфраструктура держави, тобто інформаційно-технологічна база для запровадження ефективних механізмів інформаційного забезпечення вітчизняних виробників.
Перелік використаних джерел
1. Закон України "Про науково-технічну інформацію"// Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, N 33, ст.345
2. Аналіз динаміки міжнародного цифрового розриву: конвергенція чи дивергенція? / Л.С. Данильченко // Наука молода. - 2009. - № 11. - С. 57-65
3. Андреева И.А. Информационный бизнес и Интернет // ИРР, N5, 2008
4. Аспекти розвитку українського інформаційного простору // Викладання мов у вузі на сучасному етапі. Міжпредметні зв'язки: Зб. наук. пр. Вип. 4. / Харк. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна. - Харків: Константа, 2000. - С. 362-364
5. Бобко В.В. Концептуальна модель ринкової маркетингової інформаційної системи // Теоретичні та прикладні питання економіки. Збірник наукових праць Київського національного ун-ту ім. Шевченка. - 2006 р. - Випуск №11
6. Бобко В.В. Ринок інформаційних послуг та державна політика уникнення ринкового дисбалансу. // Вісник ТАНГ. - 2005р. - №5-2
7. Годин, В.В., Корнеев, И.К. Управление информационными ресурсами/В.В. Годин, И.К. Корнеев. - Инфра,1999.-с.404
8. Готт В.С., Семенюк Э.П., Уршул А.Д. Социальная роль информатики - М.: Знание, 1999 - 429 с. - ISBN 5 - 75965 - 308 - 4
9. Григорьева С. Управление ресурсами и безопасностью ИТ/С. Григорьева. - Экономика и жизнь. - 2006. - №11. - с.34
10. Громов Р.Г. Национальные информационные ресурсы. Проблемы промышленного использования - М.: Наука, 2002 - 364 с. - ISBN 5 - 64037 - 836 - 7
11. Давидова І.О. Державне регулювання ринкової діяльності інформаційних структур / І.О. Давидова // Вісн. Кн. палати. - 2001. - № 9. - С. 31-35
12. Данильченко Л.С. Нерівномірність поширення сучасних інформаційно-комунікаційних технологій та природа цифрового розриву / Л. С. Данильченко // Вісник Сумського національного аграрного університету. - 2008. - № 12/2 (34). - С. 91-97
13. Деякі тенденції формування інформаційного суспільства в Україні // Духовна культура в інформаційному суспільстві: Матеріали міжнар. наук.-теорет. конф., 24-25 січ. 2002 р. / Харк. держ. акад. культури. - Харків: ХДАК, 2002. - С. 80-82
14. Душков В.И., Пенькова И.В. Роль и место Украины в технологическом обмене / В.И. Душков, И.В. Пенькова // Праці ДонНТУ. - Серія: Економічна. - Д.: ДонНТУ, 2004. - Випуск 84. - С.47-51
15. Інформаційна економіка в суспільно-економічних відносинах України / М.П. Тищенко // Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины: Материалы VI Междунар. науч.-практ. конф. (Алушта, 4-6 октября 2007). - Симферополь, 2007. - С. 58
16. Інформаційна економіка як ресурс формування нового типу виробництва і обміну / М.П. Тищенко // Теорії мікро-макроекономіки : зб. наук. праць проф.-викл. складу і аспірантів Академії муніципального управління. Вип. 27. - К. : Видавн.-поліграф. центр Академії муніципального управління, 2007. - С. 208-212
17. Інформаційне забезпечення глобалізаційних трансформацій та їх вплив на розвиток фінансово-економічної системи України / Є.І.Марко // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка.- 2010.- Випуск 115.- С. 52-55
18. Інформаційне суспільство і концепція його розвитку / Ніколенко Ю., Луцик Ю. // Науковий вісник, Серія Економіка : зб. наук. праць. - Вип. 3. - К.: АМУ, 2007. - С. 54-59
19. Інформаційний маркетинг : прогр. курсу / Уклад.: І.О. Давидова. - Х. : ХДАК, 2003. -12 с.
20. Інформаційний ринок: проблеми застосування у фінансовій системі України //Банківська справа.-2010.-№ 1.- С. 53-58
21. Інформація як економічна категорія / Ю. Луцик // Теорії мікро-макроекономіки : зб. наук. праць. - Вип. 26. - К. : АМУ, 2007
22. КPMG: Европейские ИТ-продукты слишком дороги….-Секрет фирмы.-2006.-№8.-с.68
23. Кастельс М.П. Информационная эпоха. Экономика, общество и культура - М.: Высшая Школа Экономики, 2005 - 526 с. - ISBN 5 - 28507 - 537 - 3
24. Костелье, М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура/М.Костелье.-М.: Дашков и Ко, 2000.-608
25. Луцик Ю. Інформаційне суспільство і концепція його розвитку / Ніколенко Ю., Луцик Ю. // Науковий вісник, Серія Економіка : зб. наук. праць. - Вип. 3. - К. : АМУ, 2007. - С. 54-59
26. Майоров С.І. Інформаційний бізнес: комерційне поширення і маркетинг. - с.64.
27. Марко Є.І. Інформаційний ринок у національному господарстві України.- Економіка і управління / Є.І.Марко // 2009.- № 4.- С. 49-54
28. Мелюхин И.С. Информационное общество: истоки, проблемы, тенденции развития. - М.: МГУ, 2006 - 530 с.
29. Мелюхин И.С. Информационное общество: истоки, проблемы, тенденции развития. - М.: МГУ, 2006 - 530 с.
30. Методологические подходы к определению места информатизации в структуре экономики // Сучасні проблеми управління: 3 Міжнар. наук. - практ. конф., 29-30 листопада 2005р. - К.: ВТП ВПК “Політехніка”, 2005.- С. 84
31. Мовсесян, А. Современные тенденции становления информационного общества в мировой экономике и России/А.Мовесян.- общество и экономика.-2001.-№6.-с.32-46
32. Научно-техническая информация как фактор обеспечения эффективности инновационной деятельности / В.И. Душков // Материалы четвертой всеукраинской научно-практической конференции «Менеджмент предпринимательской деятельности». Тези доп. (26-28 квітня 2006 р.) / Отв. ред. М.Н. Нагорская. - Симферополь: ТНУ им. В.И. Вернадського. - 2006. - С. 18-20
33. Научно-техническая политика в Украине: доклад академика НАНУ Б. Гринёва. - Алушта, 2012
34. Необхідність і проблеми формування інформаційного ринку: глобалізаційний вимір / Є.І.Марко // Актуальні проблеми економіки.- 2009.- № 12.- С. 19-25
35. Огляд ринку інформаційних технологій у 2012 році//Новий економічний погляд. - № 4 (12) 2012
36. Основы информационной культуры в современном обществе. - М., 2011. - С. 23
37. Основы информационной культуры. - М., 2011. - С. 315
38. Особливості функціонування інформаційної індустрії України в умовах ринкових перетворень // Економічний вісник університету : зб. наук. праць. - Вип. 9-10. - Переяслав-Хмельницький : ДВНЗ, 2009. - С. 235-242
39. Пенькова И.В. Взаимосвязь НТП и экономической политики государства / В.И. Душков, И.В. Пенькова // Менеджер. - Д.: ДонДУУ, 2004 - №4(30). - С.26-32
40. Перспективи розвитку ринку інформаційних послуг // Військова освіта та наука: сьогодення та майбутнє : наук.-практ. конф., 11-13 жовт. 2007 р. : тези доп. - К., 2007. - С. 277-278
41. Петенко И.В. Государственный поход к информационным услугам в условиях глобализации рынка информации // Прометей. - 2007.- № 2 (20). - С. 191-195
42. Петенко И.В. Формулирование задач государства на рынке информационных услуг и продуктов // Державне управління конкурентним інноваційним розвитком. Сер. Державне управління: Зб. наук. праць. - Т. 5, вип. 58: - Донецьк: ДонДУУ, 2005. - С. 20-26
43. Попов, А. Апостериори бизнес-науки .-- Эксперт сибирь.-№8,2006.--18стр
44. Проблеми розвитку електронного бізнесу в країнах, що розвиваються / Л.С. Данильченко // Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації : міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених, 26-27 лют. 2009 р. : тези доповіді. - Тернопіль : ТНЕУ, 2009. - С. 39-41
45. Родионов И.И. Информационные ресурсы для предпринимателей. - М.: Электронные знания, 2007. - 173 с.
46. Розвиток національного ринку інформаційних послуг як об'єкта державного регулювання / Ю. Луцик // Економіка: проблеми теорії та практики : зб. наук. праць. - Вип. 240, Т. 4. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2008. - С. 1005-1012
47. Рынок научно-технической информации как фактор инновационного развития / В.И. Душков // Культура народов Причерноморья. - 2006. - №80. - С. 40-43
48. Скулимовский Р.Л. Национальные интересы Украины в отношении защиты информации // Управління соціально-економічним розвитком територій та підприємств. Сер. “Державне управління: Зб. наук. праць - Т. 7, вип. 64. - Донецьк: ДонДУУ, 2006. - С. 20-25
49. Скулимовский Р.Л. Перспективы национального рынка информационных услуг и продуктов при вступлении в ВТО // Державна політика в сфері управління. Сер. Державне управління: Зб. наук. праць. - Т. 6, вип. 55. - Донецьк: ДонДУУ, 2005. - С. 200-208
50. Соболєв В.М., Щербініна Ю.С. Тенденції становлення інформаційного ринку та особливості формування інформаційного суспільства в Україні // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія економічна. - Вип. 564. - Харків, 2002. - С. 38-44
51. Тищенко М.П. Державне регулювання інформаційного сектору / М.П. Тищенко // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнародною участю, 10 квітня 2009 р. - К. : Видавн.-поліграф. центр Академії муніципального управління, 2009. - C. 241-242
Подобные документы
Визначення інформації, її види і класифікація. Інформаційні товари та послуги, значення інформації в економіці. Світовий ринок інформаційних технологій. Формування інформаційного суспільства. Сучасний стан і розвиток ринку інформаційних послуг в Україні.
курсовая работа [447,4 K], добавлен 07.10.2010Поняття та види ринку туристичних послуг. Основні завдання статистики туризму. Методичні засади дослідження та система показників динаміки ринку туристичних послуг. Аналіз сучасного стану ринку туризму України, його проблеми та перспективні напрямки.
курсовая работа [663,0 K], добавлен 03.09.2014Визначення поняття ринку праці. Методологічний аналіз дослідження проблеми формування ринку трудових ресурсів в сучасних умовах. Зміст, форми і проблеми впливу соціального аспекту на розвиток робочої сили, рекомендації щодо зменшення цього впливу.
курсовая работа [58,7 K], добавлен 10.12.2010Сутність ринку. Ознаки ринку і умови його функціонування. Інфраструктура ринкового господарства та механізм функціонування ринку. Механізм функціонування ринку. Ринкова інфраструктура України в сучасних умовах. Задачі розвитку міжбіржової торгівлі.
курсовая работа [139,4 K], добавлен 03.06.2007Роль ринку послуг, як одного з найважливіших секторів економіки. Світова торгівля послугами і її значення. Особливості ринку, економічні відносини між продавцями і покупцями. Аналіз функціонування ринку інформаційних технологій і послуг в сучасних умовах.
реферат [43,1 K], добавлен 26.09.2009Сфера інформаційно-комунікаційних технологій. Сутність і структурні основи світового інформаційного ринку та перспективи його розвитку в Україні. Товар на ринку інформаційних послуг та конвергенція сегментів ринку. Питання цін на товари та послуги.
курсовая работа [40,8 K], добавлен 28.12.2011Поняття "інфракструктура". Ринок та його інфраструктура. Характеристика складових ринкової інфракструктури. Роль інфракструктури ринку в розвитку економіки. Проблеми формування інфракструктури ринку в Україні.
курсовая работа [114,0 K], добавлен 08.07.2007Сутність, функції ринку робочої сили та соціально-економічні закономірності його формування. Шляхи та резерви підвищення використання трудових ресурсів. Оцінка рівня зайнятості населення. Аналіз показників механізму державного регулювання ринку праці.
реферат [180,2 K], добавлен 16.04.2016Теоретичні засади формування ринку нерухомості: сутність та структура. Аналіз та оцінка розвитку житлового, земельного ринку України та ринку комерційної і промислової нерухомості. Шляхи покращення механізму стимулювання вітчизняного ринку нерухомості.
курсовая работа [414,6 K], добавлен 13.08.2011Суть та основні умови виникнення ринку. Види ринку. Функції ринку. Інфраструктура ринку. Моделі ринку. Форми реалізації функцій ринку. Однією з важливих функцій держави є проведення антимонопольної політики.
курсовая работа [39,2 K], добавлен 26.05.2006
