відповідність змісту інформаційних, просвітницьких і навчальних матеріалів заявленій формі й дотримання балансу між просуванням послуги й описом ризиків фінансових ринків з метою формування відповідального ставлення споживача фінансових послуг до ухвалення рішень;

належну форму подачі інформації про фінансові ризики, яка не повинна губитися у значній кількості неістотних деталей або ж надаватися узагальнено;

відповідний рівень компетенції свого персоналу, який, володіючи всім обсягом інформації, зобов'язаний донести її до клієнта й бути готовим на запит останнього зробити зважений порівняльний аналіз конкурентних пропозицій.

За часом, який затрачено на весь цикл заходів від початку рекламної кампанії до укладення договору (страхування, кредиту, депозиту, інвестиції), можна судити про якість маркетингової програми і професіоналізм її виконавців. Тому важливо, щоб на заключному етапі - ознайомлення з текстом договору і його підписання - у потенційного клієнта не виникло труднощів. У зв'язку з цим соціально-відповідальний бізнес на ринках фінансових послуг передбачає потребу забезпечити:

однозначне розуміння клієнтом термінів і вичерпних умов надання фінансової послуги до підписання договору;

легку для читання форму договору, а саме: його формат, розмір шрифту, яким набраний текст, міжрядкові інтервали й інше оформлення тексту не мають погіршувати сприйняття його змісту;

роз'яснювальний супровід процедури підписання договору на прикладі конкретного клієнта (приклади розрахунків відсотків, винагород, витрат, пені тощо).

І найголовніше, на ринках фінансових послуг украй необхідна наявність незалежних посередників. Тільки фінансові консультанти і брокери можуть добрати клієнтові потрібний фінансовий продукт і бути захисниками його інтересів.

Збільшення рівня висвітлення діяльності компаній у царині благодійництва дасть змогу пересічному громадянину дізнатись, що комерційні організації не лише намагаються отримувати прибутки, а й піклуються про громаду, де вони працюють, є соціально відповідальними. Стимулювання участі бізнесу у соціальному розвитку громади є надзвичайно важливим, оскільки головним джерелом одержання благодійної допомоги громадяни України вважають якраз комерційний сектор.

Досвід показує, що соціальна відповідальність корисна усім - компанії, державі, суспільству, тому реалізація цільових соціальних проектів є не менш важливою, ніж відрахування до бюджету на соціальні потреби держави.

1.2.4 Програми партнерства

Програми партнерства з неурядовими організаціями та громадськими групами можуть помітно вплинути на поліпшення середовища, в якому функціонує компанія. Власне, коли компанії залучають НУО до вирішення питань, важливих для бізнесу, починається партнерство. Не можна відкидати партнерство як неефективний засіб і трату часу лише через небажання вчитися працювати із "незручними" партнерами.

Основними формами партнерства є створення дорадчих органів із представників різнихгруп впливу або організація діалогу з групами впливу (передусім із партнерськими організаціями). Прикладів, коли таке партнерство могло б бути корисним, може бути безліч. Чого вартує проект водопостачання у Львові. У Львові немає цілодобового постачання води. Світовий Банк, уряд Швеції та місцева влада виділили фінансування на здійснення широкомасштабного проекту забезпечення водопостачання Львова. Однією з умов було підвищення тарифів на воду. Міська Рада затвердила нові тарифи, роботи почалися, але за деякий час розпочались протести людей похилого віку перед міськдержадміністацією. Датська фірма, яка виграла тендер на проведення робіт, зазнала значних збитків, як і Львівводоканалтрест, від простоїв і перебоїв у роботі. Залучення ініціативної групи протестантів до підготовки змін до тарифів могло б зекономити компаніям, залученим до проекту, значні кошти. Відвертий діалог про підвищення тарифів із групами людей, яких ці зміни безпосередньо торкнуться, прискорив би процес і дозволив би уникнути протистояння з місцевою громадою. Відсутність діалогу з місцевою громадою стала критичною помилкою. Аналогічні приклади (і позитивні, і негативні) можна навести на прикладі побудови АЗС.

Як бачимо, партнерство стосується не лише НУО, але й ініціативних груп людей, місцевої громади або навіть уряду. Великі підприємства можуть досягти значного ефекту у вирішенні своїх соціальних та екологічних проблем. Часом необхідна мобілізація усіх груп для вирішення масштабних питань. Наприклад, зважаючи на розміри соціальних та екологічних проблем у місцях скупчення гірничих підприємств в Україні, лише спільні зусилля компаній, населення, НУО, місцевої влади та уряду здатні виправити ситуацію.

Проте, навчитися співпрацювати з іншими організаціями, які часом є протилежними за логікою та методами діяльності, складно. Програми волонтерства працівників компаній можуть бути одним зі способів вирішення. Програми, коли працівники компанії мають можливість працювати у робочий час у проектах НУО або у соціально значущих ініціативах, є особливо популярними у США. Вже доведено їхню ефективність. Зважаючи на давні традиції толок та суботників, програми волонтерства можуть стати реальним утіленням КСВ в Україні.

В рамках стратегії КСВ компанії потрібно аналізувати, що роблять інші підприємства, в т. ч. конкуренти і чого вони не роблять. Часом потрібно скерувати зусилля на вирішення тої проблеми, де інші ще не доклались або з'єднати зусилля з іншими підприємствами, щоб досягти найбільшої віддачі від вкладеного часу, фінансів та інших ресурсів.

Знання	часто НУО знають більше про соціальні та екологічно проблеми, ніж компанії, тоді як компанії мають знання у сфері маркетингу та управління, яких бракує НУО
Добровільні стандарти	там, де немає достатнього державного регулювання, НУО та компанії можуть спільно визначити стандарти діяльності
Допомога у виконанні	НУО можуть виконати певні функції значно ефективніше, ніж наймані працівники компанії
Політичний діалог	багато НУО впливає на розроблення законодавчих актів. Компанії та НУО повинні вести відкритий діалог щодо подібних ініціатив
Отримання фінансування	коли НУО та компанії співпрацюють, імовірність отримання додаткового фінансування від громади, уряду, фондів чи міжнародних фінансових інститутів значно зростає

Наприклад, в 90-ті в Європі та й у світі загалом з'явилося багато асоціацій компаній, присвячених окремим аспектам КСВ (програмам/засобам КСВ або індивідуальним соціальним питанням) та окремим галузям.

Наприклад, саме компанії із активними програмами КСВ залучені до Ініціативи з Корпоративної Громадськості у сфері Транспорту та логістики, організованої Всесвітнім Економічним Форумом (більш відомим щорічними зустрічами світових лідерів у Давосі), програму для цементних компаній Світової Ради Компаній зі Сталого Розвитку (WBCSD), Фінансову Ініциативу Програми ООН з Довкілля (UNEP), що об'єднала найбільші фінансові установи світу, Кімберлійський процес та ін. Подібні галузеві об'єднання допомагають визначити найефективніші програми, що працюють у цій сфері, обмінятись досвідом, а часто і визначити добровільні стандарти діяльності. Українські компанії, які захочуть активно визначити свою власну стратегію у відношенні до суспільства, можуть починати з вивчення таких відправних пунктів (якщо вони є, звичайно). До речі, членами подібних міжнародних ініціатив є багато компаній, які вже інвестували в Україну, і поступово українські компанії долучаються до цих ініціатив (можна назвати меблеву компанію R. K. C., очолювану колишньою зіркою тенісу Андрієм Мєдвєдєвим, та корпорацію Interpipe, які приєдналися до Всесвітньої Коаліції Компаній проти СНІДу).

Цікавим прикладом може стати програма для компаній туристичної галузі, яку нещодавно заснував Міжнародний Форум Лідерів Бізнесу у Великобританії. Зважаючи на те, що туризм є найбільшою галуззю світової економіки, важливість цієї ініціативи не підлягає сумніву. А якщо зважити на зростання ролі туризму в Криму та в районі Карпат, ця ініціатива може допомогти компаніям і місцевій владі визначити механізми, придатні для українських умов. Якщо ми не хочемо спотворити природне середовище Криму та Карпат, слід думати про сталий економічний розвиток цих регіонів уже зараз. І краще вчитися на чужих помилках, ніж робити власні.

Якщо галузеві ініціативи здатні допомогти передусім великим та середнім компаніям, малий бізнес може значно виграти від застосування КСВ у соціальному підприємництві. Соціальне підприємництво - це створення успішного бізнесу там, де більшість убачає виключно соціальну проблему. Зважаючи на зростаюче розшарування населення країн (у т. ч. України) на багатих і бідних, компанії, здатні ефективно і взаємовигідно працювати з найбіднішими прошарками населення (на дні соціальної піраміди) вирішують не лише соціальну проблему, але й утримують доступ до неймовірно великого ринку. Таким прикладом може бути південноафриканська компанія Eskom, яка розпочинала як невеликий постачальник електроенергії у бідні райони країни. Після повалення апартеїду і відмови від лідерів ринку обслуговувати неплатоспроможне населення гетто, Eskom запровадив передплачені картки на електрику. Якщо бідна людина не може заплатити за цілодобову електрику, принаймні, вона може заплатити за 2-3 год. на день. За 10 років Eskom перетворився на міжнародну корпорацію і найбільшого виробника електроенергії в Африці. І в Україні ми можемо побачити приклади успішного бізнесу на дні соціальної піраміди. Газета "Порадниця" має мільйонний тираж, коли навіть успішні жіночі журнали мають лише декілька сотень тисяч. Зважаючи, що ЗМІ - бізнес, успіх "Порадниці" говорить про відкриття газетою нових ринків, не помічених основними видавничими групами. Інший приклад - нещодавно львівський винахідник О. Єкімовських винайшов ефективніший пальник для газової плити, спроможний видавати у 7 разів більше тепла, ніж звичайна газова плита. У поєднанні з проблемою нестачі коштів у пенсіонерів та малозабезпечених для сплати за спожите тепло, цей винахід матиме значний попит. Якщо уявити поєднання пальника Єкімовських із зусиллями енергопостачальних компаній вийти на 100% рівень оплати за спожиті енергетичні ресурси. Можливо, вирішення проблеми можна знайти вже зараз?

Підхід КСВ може допомогти виявити нові ринки не лише на дні соціальної піраміди, але й на найвищому міжнародному рівні. Наприклад, із ратифікацією Росією Кіотського протоколу, нові механізми, передбачені протоколом для заміщення викидів шкідливих речовин, набудуть юридичної сили. Фактично Кіотський протокол відкриває двері для створення нового ринку - ринку заміщення шкідливих викидів. Такі терміни як механізм чистого розвитку, сертифіковані зменшення викидів, одиниця зменшення викидів, проекти спільного впровадження використовуватимуться спеціалістами Міністерства охорони навколишнього середовища. Проте ринок для торгівлі викидами відкритий для компаній. Вже зараз одна із найбільших міжнародних нафтових компаній, Shell, впроваджує внутрішній торгівельний майданчик торгівлі викидами СО₂, в якій підрозділи Shell з усього світу можуть придбати одиниці заміщення викидів для тих проектів, які призводять до значного викиду шкідливих речовин від проектів, яким вдалось скоротити такі викиди і які мають невикористані одиниці заміщення. Фактично компанія іде на крок попереду регуляторних підрозділів Єврокомісії, які розробляють подібний торгівельний майданчик на рівні ЄС.

Українські компанії можуть долучитись до подібних схем. Якщо Україна як держава безумовно виграє від набуття сили Кіотським протоколом (інвестиції порядка 10 млрд грн. за оцінками міністерства), оскільки викиди нашої промисловості є значно меншими від рівня 1990 p., з ростом економіки ситуація може кардинально змінитись. Важливо, щоб українські промислові гіганти були готові до розуміння СО₂ як товару, за який треба платити за ринковими цінами, і достатньо відповідальні, щоб платити за зменшення викидів. Вже зараз було б цікаво побачити, як українські металургійні чи вугільні підприємства ставляться до цієї теми.

Багато з лідерів у "брудних" галузях активно впроваджують "чисті" технології. Наприклад, Індустріальний Союз Донбасу (ІСД) розпочав масову програму модернізації активів, що надійшли компанії у спадок від радянських часів. Аналогічні програми має "Лукор", що належить російському "Лукойлу" та інші промислові гіганти.

Проте, модернізація потребує часу, тоді як зміна клімату все прискорюється і на це потрібно реагувати. Нові програми і механізми можуть допомогти: те саме партнерство з екологічними НУО або створення українського ринку торгівлі викидами. Уявимо гіпотетичну ситуацію, коли металургійний комбінат із Луганську фінансуватиме лісгоспи у Карпатах для насадження лісів на місцях незаконної вирубки. Комбінат може придбати послуги із заміщення викидів на відкритому ринку у найефективнішого лісгоспу. Окрім проблеми викидів, вирішуватиметься проблема втрати лісів. Чи знайдуться компанії, достатньо відповідальні, спроможні стати лідерами у впровадженні подібних схем в Україні в рамках своїх програм КСВ?

Ще одним активним інструментом КСВ є соціальні звіти (звіти зі сталого розвитку, корпоративної громадської позиції), які включають інформацію про діяльність компанії у соціальній сфері та у сфері охорони довкілля. Кількість соціальних звітів неухильно зростає в Європі впродовж останніх 10 років. Останнім часом означилася тенденція до оприлюднення компаніями одночасно традиційних фінансових річних звітів і соціальних звітів, тим самим засвідчується важливість концепції потрійної кінцевої мети.

Відсутність соціальної інформації може спричинити ще більше проблем, ніж її наявність. Саме тому ми є свідками відкритої звітності багатьох компаній про власні проблеми, наприклад, про використання дитячої праці, чи нещасні випадки на виробництві і т.д. Всесвітня Ініціатива зі Звітності (Global Reporting Initiative) надає перелік нефінансових показників, рекомендованих для звітності.

В Україні звіти подібного типу навряд чи з'являться найближчим часом. Якщо так, то багато хто вбачатиме у цьому виключно PR, коли компанії зніматимуть вершки з нової модної термінології. Ті, хто налаштований серйозно, повинні спочатку визначити власну стратегію стосовно різних аспектів КСВ, визначити цільові показники, окреслити програми, зібрати інформацію як всередині, так і поза межами компанії. Мета оприлюднити соціальний звіт у середньостроковому періоді може значно підвищити мотивацію до роботи у сфері КСВ.

Стратегія комунікації, пов'язана із відкритістю та прозорістю діяльності компанії, - ще один засіб КСВ. Для компаній, які серйозно сприймають необхідність ведення соціально-відповідального бізнесу, важливо не лише впроваджувати програми, але й правильно доносити інформацію про такі програми до груп впливу. Компанія повинна приймати вивірене рішення про необхідність донесення тієї чи іншої інформації. Цікавим прикладом є стратегія виведення AT "Оболонь" напою "Живчик" на початку 2000-2001. Відносно малобюджетна маркетингова кампанія у міжсезоння не гарантувала успіху, проте резонанс у ЗМІ, спричинений появою напою, що сприяє підсиленню імунної системи у пост-чорнобильській країні і має яскраве національне забарвлення, значно допоміг вивести "Живчик" у лідери ринку. Здоров'я людей - це соціальна проблема.

Як бачимо, навіть з невеликого наведеного переліку засобів, методик та програм, напрацьованих за останні 10 років компаніями, що серйозно ставляться до КСВ, існує достатньо механізмів, у яких КСВ проявляється матеріально. Проте, чи компанії обиратимуть ретроактивний підхід і чекатимуть на появу лідерів, чи використовуватимуть КСВ як власну конкурентну перевагу - це вже інше питання.

1.2.5 Соціальна відповідальність бізнесу через стратегічні іновації

• Стратегічні іновації сприяють зростанню обсягів продажів, прибутковості та конкурентоспроможності із одночасним вирішенням соціальних та екологічних проблем

• Стратегічні іновації вимагають стратегічного лідерства - розуміння та підтримки з боку керівництва та акціонерів

• Стратегічні іновації впроваджуються на національному рівні - із відповідним залученням груп впливу

• Стратегічні іновації вимагають довгострокового та глобального рівня мислення

Техніка та технології

• Перехід до постіндустріального суспільства, розвиток науковомістких технологій та економіки на основі знань

• Інтенсивність впровадження нових технологій, розвиток співпраці з науково-дослідними інститутами та установами

• Заходи з енергозбереження та підвищення енергоефективності

Наприклад, Total (Франція) та ADEME (урядова аґенція) підписали угоду про фінансування дослідницьких проектів, які спрямовані на підвищення енергоефективності виробничих процесів, і зобов'язались інвестувати по 25 млн євро щороку протягом 5 років. Фокус - альтернативні способи використання енергії.

Важливі аспекти для менеджера СВБ

• Інструментарій СВБ (звітність, сертифікація, партнерства) може використовуватись для стратегічних іновацій

• Робота у сфері СВБ має створювати нову вартість для компанії

• Без підтримки вищого керівництва та акціонерів іновації залишаться точковими

• Менеджер з СВБ повинен активно залучатись до процесу іновацій: використання міждисциплінарних команд, ідеї від клієнтів, постачальників, працівників, керівництва, моніторинг наукових досліджень.

1.3 Міжнародні стандарти і норми з КСВ. Глобальний Договір

1.3.1 Глобальний Договір ООН

Глобальний Договір пропонує компаніям забезпечити - в рамках своєї сфери впливу - дотримання, підтримку та впровадження основних цінностей у сфері прав людини, трудових норм, охорони навколишнього середовища та боротьби з корупцією.

У відповідь на зростаючий інтерес до соціальної відповідальності бізнесу в Україні, Представництво Організації Об'єднаних Націй в Україні провело презентацію ініціативи Глобального договору 6 грудня 2005 під час Форуму соціальної відповідальності бізнесу та Глобального Договору. Участь у заході взяли більше 70 представників ділових кіл, влади, Організації Об'єднаних Націй, міжнародних та українських неурядових організацій, наукової спільноти та ЗМІ. Основною метою Форуму було продовження діалогу між зацікавленими сторонами щодо соціальної відповідальності бізнесу, а також мобілізація основної групи компаній для підписання Глобального Договору та створення мережі Глобального Договору в Україні. [12]

Презентація Глобального договору в Україні відбулася 25 квітня 2006 року за підтримки провідних українських та міжнародних компаній та високих посадовців Уряду України. Першими підписантами ініціативи стали 34 провідних українських та міжнародних компаній, асоціацій та неурядових організацій.

Підписанти Глобального Договору в Україні заявили про своє бажання щодо створення мережі Глобального договору в Україні у 2006 році, яка служить платформою для сприяння та просування соціальної відповідальності бізнесу та принципів Глобального Договору в Україні.

Права людини

Принцип 1: Ділові кола мають поважати та дотримуватись підходу щодо захисту міжнародно-визнаних прав людини;

Принцип 2: Ділові кола не повинні брати участь у порушенні прав людини.

Трудові відносини

Принцип 3: Ділові кола мають підтримувати принцип свободи асоціацій та визнавати право на колективний договір;

Принцип 4: Ділові кола мають підтримувати ліквідацію усіх форм примусової та обов'язкової праці;

Принцип 5: Ділові кола мають підтримувати ліквідацію дитячої праці;

Принцип 6: Ділові кола мають підтримувати ліквідацію дискримінації при прийомі на роботу та в професійній діяльності.

Навколишнє середовище

Принцип 7: Ділові кола мають підтримувати обережний підхід до екологічних завдань;

Принцип 8: Ділові кола мають реалізовувати ініціативи щодо підтримки посилення екологічної відповідальності;

Принцип 9: Ділові кола мають заохочувати розроблення та розповсюдження екологічно безпечних технологій.

Боротьба з корупцією

Принцип 10: Ділові кола мають боротися проти усіх видів корупції, включаючи здирництво та хабарництво.

AccountAbility AA1000

Стандарт соціальної звітності компаній АА1000 AS розроблений британським Інститутом соціальної та етичної звітності (Institute of Social and Ethical Accountability) в 1999 р.

Стандарт призначений для вимірювання результатів діяльності компаній з етичних позицій і надає компаніям процедуру і набір критеріїв, за допомогою яких може бути здійснений соціальний і етичний аудит їх діяльності. Стандарт стосується всіх аспектів забезпечення розкриття інформації та діяльності організації. Він інтегрує залучення зацікавлених осіб (стейкхолдерів) у процеси планування, аудиту, звітності та її перевірки.

Три принципи, які керують процесом AA1000, включають матеріальність, повноту та чутливість, які в свою чергу підтримуються включеністю. Дотримання цих принципів сприяє довірі, яка часто відсутня в багатьох корпоративних звітах про сталий розвиток. Стандарт перевірки звітності AA1000 не визначає питання, за якими компанія має звітувати, швидше він направляє розвиток процесу залучення стейкхолдера, що націлений на повноту та вимагає структури управління.

Основна відмінність цього підходу від інших існуючих стандартів у цій галузі полягає у впровадженні в повсякденну практику компанії системи постійного діалогу із зацікавленими сторонами, тобто представниками груп або організацій, на яких діяльність компанії може впливати або які самі впливають на діяльність компанії - стейкхолдерамі. Стейкхолдером компанії може бути будь-яка фізична або юридична особа.

Відповідно до вимог стандарту АА 1000 AS основними етапами процесу соціальної звітності є:

· Планування: ідентифікація стейкхолдеров, визначення / уточнення цінностей компанії;

· Звітність: виявлення найбільш актуальних питань, визначення індикаторів оцінки, збір та аналіз інформації;

· Підготовка звіту;

· Проведення аудиту зовнішньої організацією.

Social Accountability International SA 8000

У 1996 році SAI скликала міжнародну консультативну раду, що складається з багатьох зацікавлених сторін, для розробки SA 8000 - стандарту по системі соціального й етичного менеджменту, який застосовується на добровільній основі. Його вимоги базуються на конвенціях Міжнародної служби праці (International Labour Office - ILO) і інших організаціях по захисту прав людини, а незалежна система верифікації заснована на процедурах, які застосовуються при сертифікації по стандартах ІСО серій 9000 і 14000. Стандарт SA 8000 може застосовуватися як для малих, так і для великих підприємств, а також для громадських організацій.

SA 8000 - це добровільний стандарт. Його основна мета - забезпечення стійкого розвитку організації, етичного походження товарів і послуг. Він може застосовуватися для будь-якої організації, будь-якого розміру, у всіх галузях промисловості по усьому світі, незалежно від культурних і географічних меж.

Стандарт забезпечує визначення етичних і соціальних критеріїв при виробництві товарів і послуг, відповідальності організації перед співробітниками, зовнішніми клієнтами й суспільством і вдало доповнює стандарти ISO серії 9000 і 14000. Стандарт SA 8000 є гармонічним доповненням до стандарту ISO 9001: 2000.

Для того, щоб компанія мала можливість сертифікуватися по SA 8000, вона повинна, насамперед, оцінити своє робітниче середовище й визначити ступінь своєї відповідності стандарту й вимогам суспільства.

Сертифікація підприємства на відповідність вимогам стандарту SA 8000 буде служити гарантом того, що продукція (послуги) зроблена (зроблені) відповідно до загальноприйнятого й соціально прийнятним набором цінностей. Підприємства, що впровадили в себе стандарт SA 8000, мають конкурентну перевагу, що полягає у високій мотивації співробітників. Стандарт дозволяє підприємствам застосовувати систему менеджменту для досягнення намічених цілей, забезпечуючи при цьому постійну рентабельність.

Стандарт регулює такі питання, як:

· Праця неповнолітніх

· Примусова праця

· Здоров'я та безпека

· Свобода об'єднань

· Дискримінація

· Заробітна плата

· Система управління підприємством

Міжнародний стандарт ISO 26000

Підставою для розробки стандарту із соціальної відповідальності стало визнання значення ролі соціальної відповідальності у сталому розвитку організації на Всесвітньому Самміті з навколишнього середовища у Ріо-де-Жанейро у 1992 році та на Всесвітньому Самміті зі сталого розвитку у Південній Африці у 2002 році. На початку 2003 року ISO (Міжнародна організація із стандартизації) сформувала Стратегічну консультативну групу з питань соціальної відповідальності, до складу якої увійшли представники різних країн і груп стейкхолдерів, включаючи бізнес, державні структури, об'єднання споживачів та працівників, недержавні організації, дослідницькі інституції та міжнародні структури. В результаті цієї роботи Стратегічна консультативна група підготувала звіт, який містив огляд світової практики у сфері соціальної відповідальності та перелік питань, на які потрібно було звернути увагу. [5]

Кожна організація-член ISO, яка призначила експертів, створює у своїй країні Національний дзеркальний комітет, який за структурою та представництвом різних груп стейкхолдерів є дзеркальним відображенням Робочої групи. Завдання таких комітетів - виробити національну позицію щодо проектів стандарту ISO-26000, які розробляє Робоча група.

У листопаді 2007 року Україна приєдналася до розробки міжнародного стандарту. Ідея приєднання України розробки ISO 26000 належить Центрові „Розвиток корпоративної соціальної відповідальності” та Держспоживстандарту. Під час круглого столу, проведеного за підтримки SCM, Консорціуму „Індустріальна група" та UCAN були обрані національні експерти і спостерігачі та створений Національний дзеркальний комітет.

Приєднання України до розробки міжнародного стандарту із соціальної відповідальності надає можливість представникам українського бізнесу, неурядових організацій, профспілкам та іншим зацікавленим групам не тільки ознайомитися з поглядами і підходами світової спільноти до соціальної відповідальності, а і презентувати власне бачення цієї проблематики.

Стандарт ISO 26000 регулює такі питання:

· практична реалізація КСВ, робота зі стейкхолдеров,

· підвищення рівня довіри до КСВ компаній,

· підвищення рівня довіри споживачів,

· єдина термінологія у сфері КСВ,

· забезпечення відповідності між наявними документами.

Глобальна ініціатива зі звітності (GRI)

Один із широко відомих на Заході документів щодо звітності в області сталого розвитку - руководство, розроблене Глобальною ініціативою по звітності (Global Reporting Initiative, GRI).

Так само, як і стандарт AA1000, рекомендації GRI передбачають підготовку звіту на основі діалогів з представниками зацікавлених сторін (стейкхолдерами). Одне з основних відмінностей та переваг GRI полягає в тому, що цей ст андарт дозволяє звітуючій організації використовувати рекомендації поетапно, тобто компанія, яка тільки стає на шлях звітності по стійкому розвитку, може на перших порах використовувати лише загальні принципи документа.

Також GRI передбачає можливість підготовки звіту тільки по одній або декільком областям діяльності організації з поступовим поширенням на інші сфери. Основні принципи звітності:

· Відкритість

· Залучення зацікавлених сторін

· Верифікація

· Повнота інформації

· Значимість

· Контекст сталого розвитку

· Точність

· Об'єктивність

· Вчасність та регулярність

1.3.2 Аналіз соціальних звітів на прикладі компанії СКМ

"Систем Кепітал Менеджмент" (СКМ) - чільний професійний інвестор і найбільша керівна компанія України. 2006 року діяльність компанії була сконцентрована в шістьох основних сферах бізнесу: гірничо-металургійний бізнес, енергетика, фінанси, телекомунікації, ЗМІ та нерухомість. СКМ також володіє й керує активами в інших секторах економіки, серед яких роздрібна торгівля, видобуток глини, роздрібна торгівля нафтовими продуктами, машинобудування і футбол. Крім того, СКМ володіє компаніями в країнах Європейського Союзу та Швейцарії, розвиваючи міжнародні перспективи свого бізнесу. СКМ заснована в 2000 році. [11]

Головний офіс компанії розташований в Донецьку. Володіючи контрольними пакетами акцій понад 100 підприємств (включно з опосередкованим володінням), на яких працюють близько 160 000 осіб, СКМ робить вагомий внесок у розвиток української економіки й суспільства. Протягом наступних чотирьох років компанія планує інвестувати в національну економіку біля $6 млрд.

Стратегічний підхід СКМ - це довгострокові інвестиції в основні напрямки бізнесу для забезпечення тривалого зростання їхньої вартості.

Група СКМ охоплює професійного інвестора - ЗАТ "СКМ" - і всі підприємства, у які компанія інвестує.90% акцій ЗАТ "СКМ" належать бізнесменові Ринату Ахметову.

1.3.3 Історія створення структури КСВ

Компанія СКМ посіла перше місце в рейтингу "ГVардія соціально відповідальних компаній", який оцінив відкритість і активність компаній у сфері КСВ за результатами 2008 року. Цей рейтинг був складений всеукраїнським рейтинговим журналом "Гвардия".

В "СКМ" створювати спеціальну структуру, яка займається КСВ, почали в 2006 році. У 2007 році з'явився менеджер КСВ в ДТЕК, а зовсім недавно, в листопаді 2008 року, в "Метінвесті" (обидві компанії контролює "СКМ"). І той і інший менеджери знаходяться в прямому підпорядкуванні керівництву своїх холдингів. Відповідальність між менеджерами різних рівнів корпоративної структури розподіляється так: "СКМ" виконує функцію "банку знань" та надає консультації своїм холдингам і підприємствам, а також координує розробку політик і стандартів та затверджує їх. А в холдингах розробляють та впроваджують власні стратегії і програми.

Структура управління КСВ має декілька рівнів. Стратегічні горизонти визначаються на рівні вищих органів управління ДТЕК. Корпоративний центр розробляє загальні принципи і пріоритети, оперативне управління покладено на Дирекцію з управління персоналом і корпоративних комунікацій. Безпосереднє керівництво роботою в області КСВ здійснює нове спеціалізоване підрозділ у організаційній структурі Компанії, створене у 2007 р.

На місцевому рівні політику КСВ реалізують виробничі підприємства ДТЕК в особі керівників та профільних менеджерів. Прагнучи зберегти склалися на підприємствах традиції, Корпоративний центр делегує їм вироблення, адаптацію та реалізацію конкретних планів на основі загальних принципів і пріоритетів Компанії. Корпоративний центр при цьому надає методологічне та організаційне сприяння.

Доцільність такого підходу підтвердили результати дослідження "Практика КСВ на підприємствах ДТЕК", проведеного в 2007 році незалежним підрядчиком.

Основні напрямки діяльності щодо КСВ:

СКМ - перша українська компанія, що управляє масштабним диверсифікованим бізнесом, підготувала звіт про стійкий розвиток, в якому представлені підходи групи до реалізації пріоритетних напрямків корпоративної соціальної відповідальності:

· Корпоративне управління: компанія докладає всіх зусиль для того, щоб зберігати провідні позиції в українському бізнесі й бути шановним членом міжнародного бізнес-спільноти. Ключова умова для досягнення цієї мети - забезпечення ефективної системи корпоративного управління, а також наявність системи цінностей, на яких грунтується бізнес-поведінка та комерційна діяльність групи.

· Умови праці: основа бізнесу СКМ - це люди, які працюють на підприємствах групи. Одне з пріоритетних завдань - розробка ефективної політики у сфері умов праці. Сьогодні заробітна плата на підприємствах групи СКМ вище середньої по кожній з галузей, а протягом тільки 2007 - звітного - року в охорону праці група інвестувала близько 300 млн. грн.

· Захист навколишнього середовища: питання охорони навколишнього середовища є пріоритетними для групи компаній СКМ. У 2007 році група інвестувала в екологічні програми понад 1 млрд. грн.

· Співпраця з суспільством: управління компанією вважає, що успіх бізнесу значною мірою залежить від того, наскільки співробітникам добре працюється, а їх родинам добре живеться на територіях, де розташовані підприємства. Тобто успіх бізнесу залежить від рівня його соціальної відповідальності. У 2007 році сума інвестицій СКМ у соціальні програми перевищила 100 млн. грн.

"Для нас соціальний звіт це, перш за все, інструмент діалогу із зацікавленими сторонами, який повинен давати відповідь на найголовніше питання: як бізнес в своєму розвитку враховує інтереси суспільства? Ми раді, що СКМ є однією з перших компаній в Україні, що підготували Звіт про стійкий розвиток згідно з міжнародними стандартами. Звіт, в якому містяться відповіді на багато важливих для суспільства питання", - заявив керівник процесу підготовки звіту групи СКМ, директор з міжнародних зв'язків і відносин з інвесторами компанії СКМ Джок Мендоза - Вілсон. [3] Звіт охоплює ті види діяльності групи СКМ, які приносять найбільший дохід і прибуток, дають роботу найбільшій кількості співробітників, а також вносять значний внесок у розвиток місцевих спільнот: інформація представлена за трьома ключовими напрямками бізнесу - гірничо-металургійній, енергетичній та фінансовій. У сукупності на підприємствах, включених до звіту, працює понад 140 тисяч чоловік (близько 90% всіх співробітників групи СКМ).

Структура звіту відповідає пріоритетам СКМ у сфері корпоративної відповідальності, враховує рекомендації Керівництва по звітності в галузі сталого розвитку GRI та принципи Глобального Договору ООН, а також вимоги українського законодавства та органів статистичної звітності України.

Незалежне підтвердження звіту провела компанія Ernst & Young LLC.

"Соціальна відповідальність для нас - це не данина моді, це - частина нашої бізнес-стратегії і один з основних принципів діяльності Групи СКМ. Як найбільший національний інвестор ми розуміємо, що від стабільності нашої Компанії багато в чому залежить стабільність в регіонах нашої присутності і в країні в цілому", - додав пан Мендоза - Вілсон.

1.3.4 Соціальні проекти СКМ

Усі підрозділи Групи СКМ реалізують свою діяльність у сфері КСВ на основі розроблених фахівцями групи принципів і підходів, застосовуючи найкращий світовий досвід і з урахуванням реалій українського суспільства, орієнтуючись на найвищі стандарти корпоративної соціальної відповідальності й ставлячи в основу практичну користь для суспільства.

До березня 2008 року реалізація проектів у галузі соціального інвестування здійснювалася Корпоративним Благодійним Фондом СКМ "Розвиток України", фокусом якого були програми в галузі охорони здоров'я, культури й освіти. З березня 2008 року Благодійний Фонд "Розвиток України" діє як особистий Благодійний Фонд Ріната Ахметова, основного Акціонера Групи СКМ, залишаючись при цьому постійним партнером Компанії СКМ із різних проектів у галузі спонсорства й добродійності.

Компанія СКМ бере участь у реалізації ряду власних проектів у галузі соціальних інвестицій і в сфері добродійності, а також виступає партнером уже існуючих програм і проектів:

· Компанія СКМ розробила й на постійній основі реалізує соціальну програму "СКМ - ВНЗ", в основі якої лежать конкретні кроки, націлені на підвищення рівня відповідності якості освіти випускників українських ВНЗ потребам реального сектора економіки. Першим проектом, реалізованим у рамках цієї програми, став національний рейтинг ВНЗ "Компас - 2008", який одержав належну оцінку роботодавців, навчальних закладів і експертів у сфері освіти.

· У 2008 році Компанія СКМ виступила партнером проекту "Журналістика цифрового майбутнього", ініційованого Благодійним Фондом "Розвиток України". Проект "Журналістика цифрового майбутнього" відкриває українським журналістам можливість зазирнути в майбутнє своєї професії, принести нові знання й сприяти їхньому поширенню. У рамках цього Проекту найкращі й найдосвідченіші вітчизняні й міжнародні експерти й викладачі проведуть ряд занять для слухачів, серед яких - найперспективніші українські журналісти.

Основні фінансові показники групи за 2007 рік

Вартість активів - $19,903 млрд.

Дохід - $9,563 млрд.

Операційні витрати - $7,771 млрд.

Зарплата співробітників і соціальний пакет,

включно з пенсіями - $1,040 млрд.

Сума податкових платежів - $912 млн.

Умови праці

• В СКМ працює близько 165 000 осіб.

• СКМ інвестує в навчання та професійний розвиток менеджерів і працівників.

• СКМ пропонує конкурентоспроможнийсоціальний пакет, що передбачає страхування життя і здоров'я.

• Система оплати праці та компенсацій справедлива і прозора, враховує внесок кожного співробітника в загальний успіх бізнесу.

1.3.5 Охорона праці співробітників

Впровадження міжнародного стандарту OHSAS18001: сертифіковані 9 підприємств Метінвест; ДТЕК планує сертифікувати всі підприємства до кінця 2010 Інвестиції в перепідготовку й навчання знижують імовірність нещасних випадків. Наприклад, на об'єднанні "Павлоградвугілля" шахтарі проходять відео інструктаж перед кожною зміною.

Усі профспілки мають рівні права, обумовлені колективною угодою, а саме:

• контролювати надходження й розподіл коштів від реалізації вугільної продукції, спрямованих на задоволення соціальних потреб трудящих;

• безперешкодно відвідувати й оглядати місця роботи на підприємстві, де працюють члени профспілки;

• представляти інтереси трудящих, пенсіонерів і інвалідів, якщо вони є членами профспілки;

• вимагати й одержувати від роботодавця чи іншої посадової особи відповідні документи й пояснення стосовно умов праці, дотримання законодавства про працю;

• перевіряти роботу об'єктів соціальної сфери, які є на балансі підприємства;

• отримувати кошти на культурно-масову, фізкультурну й оздоровчу роботу в розмірі не менше 1,3% фонду оплати праці.

Здоров'я співробітників

На кожному підприємстві існує програма запобігання професійним захворюванням. Регулярні профілактичні огляди дозволяють виявляти захворювання на ранніх стадіях. На всіх підприємствах є медсанчастини або можливість пройти обстеження в спеціалізованих центрах. Наприклад, на Авдіївському КХЗ функціонує власна

медсанчастина, де працюють 20 лікарів і 42 особи середнього медичного персоналу.

В 2007 році Група СКМ інвестувала в охорону праці 286,4 млн. грн.

Екологія

Управління екологічною діяльністю організоване відповідно до рекомендацій стандарту ISO 14001. Сертифіковані 7 підприємств Метінвест, ДТЕК планує сертифікувати всі підприємства до кінця 2010 року.

Приклади екологічних заходів:

• Програма стратегічних інвестицій Метінвест включає проекти, що забезпечують істотне скорочення викидів твердих частинок.

• Стратегічна програма Східенерго на 2008-2020 рр. враховує європейський стандарт очищення повітря (викиди пилу нижче 50 мг/м3).

• ПівнГЗК і ЦГЗК впроваджують довгострокову програму біологічної рекультивації зовнішніх відвалів і бортів кар'єрів, у партнерстві з Криворізьким ботанічним садом

• На Зуївській ТЕС впроваджено закритий цикл споживання води.

У 2007 році Група СКМ інвестувала в екологічні програми 1,035 млрд. грн.

Суспільство

На національному рівні

• СКМ інвестує в програми, спрямовані на розвиток суспільства у галузях освіти, культури та охорони здоров'я.

• У 2007 році інструментом здійснення цих інвестицій був фонд "Розвиток України“.

• У 2008 році фонд став приватним; СКМ впроваджує кілька власних соціальних проектів.

На регіональному рівні

• Підприємства встановлюють довгострокові партнерські стосунки з місцевими громадами та долучаються до реалізації стратегій соціального та економічного розвитку.

• СКМ співпрацює з органами державної влади та місцевого самоврядування задля підвищення рівня якості життя українців.

Приклади соціальних інвестицій СКМ:

• У 2007 році благодійний фонд "Розвиток України" вклав близько 36,188 млн. гривень у соціальні програми.

• ДТЕК уклав угоди про соціальне партнерство з сімома містами, в яких

• розташовані підприємства.

• Укладено соціальний договір з міськрадою Краснодону (Краснодонвугілля).

• Договір про соціально-економічне партнерство з міськрадою Маріуполя (Азовсталь).

• Договір про соціально-економічну співпрацю з міськрадою Авдіївки (АКХЗ).

• Серед спонсорських і благодійних проектів - “Азовсталь - дітям" (80 000 грн.), дитяча футбольна академія в м. Єнакієве (5 млн. грн.), підтримка

• фестивалю “Зірки світового балету”.

У 2007 році Група СКМ інвестувала у соціальні програми 102,6 млн. грн.

Висновки

Підводячи підсумки роботи, хочу ще раз акцентувати увагу на деяких положеннях. Соціальна відповідальність бізнесу - це концепція двосторонньої переваги, де з одного боку стоїть компанія, а з іншого - соціальні групи, адже СВБ несе такі переваги:

· Збільшення обсягів продажу та частки ринку;

· Зміцнення та посилення позицій бренду;

· Покращення іміджу та посилення впливу;

· Ширші можливості залучати, мотивувати та винагороджувати працівників;

· Зменшення оперативних витрат;

· Надання переваги соціально орієнтованим компаніям з боку інвесторів та фінансових аналітиків.

Але в Україні СВБ тільки починає зароджуватись. Задля того, щоб ідея набула широкого розвитку, треба проводити дієві заходи: спеціальні інформаційні заходи, освітні програми, аби готувати майбутніх фахівців з СВБ, відкривати нові навчальні дисципліни.

Щодо ситуації в Україні можна зробити декілька висновків.

По-перше, суспільство ще не готове до сприйняття концепції соціальної відповідальності для всіх. КСВ поки залишається "ношей" бізнесу, яку він ще деякий час буде нести самостійно.

По-друге, існує недовіра до соціальних ініціатив компанії і низькою є роль "гарної репутації" компанії при виборі споживачем продуктів або послуг. На Заході відсоток свідомих споживачів дорівнює 75%. В Україні, за даними дослідження, проведеного на замовлення компанії МТС в 2007 році, - тільки 21% споживачів обирає продукти або послуги компанії, звертаючи увагу на її соціальні проекти. У такої недовіри чітка взаємозв'язок з доходами компаній та низьким рівнем зарплати і пенсій більшості населення України.

По-третє, спостерігається небажання сприймати корпоративну соціальну відповідальність бізнесу через стереотипи: компанії не платять податки, компанії виробляють неякісну продукцію тощо. Але в цьому випадку саме і зростає роль держави як контролюючого і регулюючого органу - компанія, як і будь-яка інша організація, що повинна робити все в рамках закону: платити податки, випускати якісну продукцію. Сьогодні бізнес розуміє: за умов глобалізації та відкритих ринків гарна репутація коштує більше, ніж несвоєчасна сплата податків.

По-четверте, суспільство ще сприймає слова "стандарт" як те, що повинно впроваджуватися обов'язково, а не як модель, до створення якої потрібно прагнути. Одним з головних ризиків розробки стандарту з соціальної відповідальності є те, що вже вишикувалася ціла черга інститутів і організацій сертифікації для майбутньої сертифікації підприємств по стандарту ISO 26000. Треба ще раз підкреслити - стандарт є добровільним, а інститути та організації сертифікації не можуть бути залучені до процесу розробки стандарту.

На всі ці питання треба звернути увагу саме сьогодні, щоб завтра не стало пізно. Сьогодні дуже потрібно проведення широкої освітньо-інформаційної кампанії, особливо в регіонах України, для того, щоб при словах "соціальна відповідальність" усі розуміли: цей термін стосується кожної організації, що неможливо вимагати від бізнесу соціальної відповідальності, а самим поводитися безвідповідально в розтраті грошей, державних закупівель, у відсутності підзвітності та прозорості, у протидії корупції.

Використані джерела

1. Хижняк М.І., Нагорна А.М. Здоров`я людини та екологія. - К.: Здоров`я, 1995.

2. Саприкіна М. На шляху до соціальної відповідальності. - стаття, ГО "Центр розвитку КСВ"

3. Д. Мендоза-Вілсон, Заярна А. Перший звіт згідно GRI: результати та висновки.

4. Тавер Є.І. Соціальна відповідальність бізнесу. - журнал "Світ якості", №2-3 2009.

5. Саприкіна М. Міжнародні стандарти і норми із соціальної відповідальності. стаття, ГО "Центр розвитку КСВ"

6. Глобальний договір ООН: модель реалізації. - К.: Global Compact Network Ukraine, 2009.

7. Соціальна відповідальність бізнесу: принципи системної дії. - проект форуму соціально відповідального бізнесу України, К.: 2006.

8. Вінніков О.Ю., Редько О.І. Дослідження методів впровадження СВБ в Україні. - К.: 2006.

9. Воробей В.Г. Корпоративна соціальна відповідальність чи вигода? - журнал "Києво-Могилянська Бізнес Студія" (№10, 2005).

10. Туркін С. Соціальна відповідальність бізнесу. - онлайн-видання журналу "CSRJounal", 2007.

11. www.scm.com.ua - веб-сайт групи компаній "СКМ"

12. www.globalcompact.org.ua - веб-сайт української мережі Договору ООН

13. www.csr-ukraine.org - веб-сайт центру КСВ

14. www.svb.org.ua - веб-сайт про СВБ в Україні

15. www.confeu.org - конфедерація роботодавців України.

Размещено на Allbest.ru