Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

економічний облік управління контроль

У торговельних організаціях термін товари вживається тільки відносно товарно-матеріальних цінностей, які спеціально придбані в інших організацій або фізичних осіб для наступного продажу. Наступний продаж по-іншому називається перепродажем.

Визначення товару для цілей бухгалтерського обліку дане в ПБУ «Запаси»: «товари є частиною матеріально-виробничих запасів, придбаних або отриманих від інших юридичних або фізичних осіб і призначені для продажу».

Коли торговельна організація здобуває товари, вона повинна спочатку їх оприбуткувати, тобто внести записи про вступ товарів. Відомості включають:

· кількість товарів,

· ціна,

· відомості про постачальника й

· документи, по яких зробив товар

у відповідні облікові документи. Тільки після оприбуткування товарів їх можна продавати. Вибуття товарів фіксується в тих же облікових документах. Так вирішується завдання обліку товарних запасів і забезпечується їхня схоронність.

Для того щоб робити записи про рух товарів в облікових документах, організація повинна вибрати одиницю обліку товарів. Обраний метод повинен забезпечити формування повної й достовірної інформації про товарні запаси, а також контроль над їхньою наявністю.

Бухгалтерський облік у торгівлі, як і в інших галузях, ведеться згідно із законодавством України й національним стандартам бухгалтерського обліку.

Тому в керівництві будуть розглянуті питання обліку вступу й реалізації товарів в оптовій і роздрібної торгівлі, обліку витрат обігу, обліку тари й торговельних патентів, тобто ті, які більше відбивають специфіку обліку в галузі.

Особливості галузі визначають особливості обліку в ній:

1. У торгівлі немає витрат, пов'язаних з виробництвом продукції, але є витрати, пов'язані зі зберіганням і реалізацією товарів. Ці витрати називаються витратами обігу й ураховуються на рахунках 93 «Витрати на збут» і 92 «Адміністративні витрати».

2. Торговельні підприємства закуповують товари за купівельними цінами, а продають дорожче - за цінами продажу. В оптовій торгівлі облік придбаних товарів ведеться за купівельними цінами або по продажних. У роздрібній торгівлі товари враховують за купівельними цінами або за цінами продажу [П(З) БУ9], якщо інші методи оцінки використовувати недоцільно. До прийняття національних стандартів облік за цінами продажу був єдиним дозволеним у роздрібній торгівлі. Це обумовлене великою номенклатурою товарів і продажем їх у невеликій кількості. Вираховувати купівельну й продажну ціну кожних реалізованих 300 г. товару недоцільно й трудомістко. Тому при обліку за цінами продажу на підприємствах роздрібної торгівлі при придбанні товарів на них відразу встановлюється торговельна націнка (кредит рахунку 285 «Торговельна націнка») і далі визначається обсяг реалізації тільки за цінами продажу. Наприкінці місяця розраховується середня величина торговельних націнок у продажній вартості реалізованих товарів і, відповідно, купівельна вартість реалізованих товарів.

3. Фінансовий результат від реалізації товарів у торгівлі визначають як різницю між цінами продажу без ПДВ (доходом від реалізації) і купівельними цінам (собівартості) реалізованих товарів і витратами обігу. Ціни продажу, відповідно, повинні встановлюватися в такому розмірі, щоб окупити витрати обігу й забезпечити певний рівень прибутки.

Метою дипломної роботи є вивчення методики і організації обліку, контролю, аналізу та аудиту з руху товарів в управлінні товарними запасами.

Предметом дослідження є товарні запаси підприємства та їх рух.

Об'єктом дослідження виступає ЗАТ «Укрмаркет».

За допомогою даних первинного обліку, регістрів синтетичного й аналітичного обліку відбита особливість обліку витрат обігу й валового доходу даної фірми, а також проаналізований роздрібний товарообіг. Ці показники дуже впливають на всі кількісні і якісні показники роботи підприємства роздрібної торгівлі.

Для досягнення мети дипломної роботи в роботі були вирішені наступні завдання:

· аналіз економічної сутності товарів на підприємстві;

· дослідження нормативно-правової бази забезпечення обліку товарів;

· дослідження організації обліку товарів на ЗАТ «Укрмаркет»;

· аналіз організації первинного та підсумкового обліку руху товарів на ЗАТ «Укрмаркет»;

· аналіз програмного забезпечення, використовуваного для обліку товарів;

· проведення аналізу товарних запасів у динаміці;

· розгляд напрямків аудита руху товарних запасів на ЗАТ «Укрмаркет».

1. Теоретико-методологічні основи обліку, контролю і аналізу руху товарів в управлінні запасами підприємства

1.1 Економічна сутність операцій з руху товарів в управлінні товарними запасами підприємства

Термін «управління товарорухом» мас декілька тлумачень. У широкому розумінні він може тлумачитися як загальне керівництво фізичним переміщенням товарів. У вузькому, як планування і реальне щоденне керівництво рухом готових виробів, робіт або послуг. Тобто управління товарорухом - це діяльність з планування, втілення у життя та контролю за фізичним переміщенням готових виробів від виробника до споживачів і з вигодою для себе.

Рівень управління товарорухом впливає на його плановість, ритмічність і оперативність. Кваліфікований аналіз інформації про хід реалізації товарів, обсяги й структуру їх запасів дає змогу отримати потрібні дані про етап торгівлі, більш обґрунтовано розробляти замовлення на виробництво і постачання товарів, оперативно регулювати товарні потоки.

Операції, що викопуються у процесі товароруху, мають повний кількісний вимір, що дає можливість широко застосовувати в управлінні і плануванні математичні методи з використанням ЕОМ. Для цього слід організувати чітку систему інформаційного зв'язку між постачальниками, складами, оптовими і роздрібними торговельними підприємствами, транспортними підприємствами на основі уніфікації форм документів та системи збору інформації.

Підвалини управління процесами товароруху закладаються під час розроблення технологічних карт, які є графіками, що об'єднують найважливіші елементи товаропостачання.

У такій карті зазначаються день доставки товарів, номер автомобіля, години та обсяги завезення товарів, інші нормативні дані, на основі яких можна перевірити виконання графіка з точністю до 15-20 хв. Відхилення від графіка на окремих маршрутах дає можливість установити причини і внести відповідні корективи.

Важливою умовою підвищення ефективності товароруху е створення інформаційно-диспетчерських служб (ІДС) у роздрібних торговельних підприємствах і на оптових базах, основними завданнями яких є:

1) оперативний контроль за забезпеченістю магазинів товарами, особливо повсякденного попиту в достатньому асортименті;

2) організація ритмічного завезення товарів згідно з договорами, замовленнями і графіками;

3) підвищення відповідальності працівників магазинів, оптових підприємств за організацію товаропостачання торговельної мережі.

Для виконання цих завдань ІДС щоденно збирають оперативну інформацію про наявність товарів у продажу, виявляють причини відсутності у продажу окремих товарів, уживають термінових заходів щодо їх завезення, приймають замовлення па завезення товарів і здійснюють контроль за їх виконанням, організовують доставку товарів у магазини, стежать за надходженням вантажів на товарні станції та за їх розвантаженням і вивезенням, за виділенням автотранспорту та його використанням тощо.

ІДС дають змогу поліпшити організацію торгівлі, більш раціонально використовувати наявні товарні ресурси, вживати заходів для завезення товарів, яких бракує, ефективніше використовувати робочий час працівників торгівлі.

Ефективне управління товарорухом передбачає врахування усіх його елементів: планування; організація; аналіз і контроль.

Планування товароруху містить:

1) визначення цілей;

2) планування оптимальних господарських зв'язків;

3) вибір каналів і системи товароруху;

4) розроблення стратегії щодо каналів товароруху;

5) вибір стратегії управління товарними запасами;

6) складання кошторису витрат;

7) планування прибутку.

Конкретний перелік цілей підприємства зумовлюється проблемами, які постають перед цим підприємством, і може бути відмінним як на різних підприємствах, так і в різні періоди часу на одному підприємстві. Правильне встановлення конкретних цілей дасть змогу спрямувати зусилля усіх працівників підприємства на їх досягнення.

Цілями управління товарорухом є організація руху фізичних потоків товарів, своєчасно спрямування їх у потрібне місце в необхідний час, максимальне задоволення потреб і запитів посередників та кінцевих споживачів (за високого рівня обслуговування), досягнення намічених показників обсягу продажу та прибутку.

Наступним елементом планування товароруху є планування оптимальних господарських зв'язків. Значущість цього елемента істотно посилюється тепер, коли розвиток вільної купівлі-продажу товарів створює умови для самостійного вибору виробника (постачальника) товарів. Нині реальний вибір постачальника, щоправда, обмежений дефіцитом багатьох товарів та монопольним становищем деяких виробників. Проте, вибираючи постачальника товарів, працівники торговельного підприємства мають виходити з результатів відповідних маркетингових досліджень:

1) вивчення думок покупців та споживчих переваг;

2) вивчення вимог споживачів до асортименту та якості товарів;

3) вивчення мотивації покупок;

4) вивчення реакції ринку на повий товар;

5) вивчення споживчих характеристик товарів та конкурентоспроможності товарів різних виробників.

У результаті з'явиться можливість визначити, які товари потрібні споживачам, хто з наявних виробників зможе забезпечити постачання таких товарів. Тільки після отримання відповідей на ці запитання можна вибирати постачальника, враховуючи необхідність мінімізації витрат па транспортування товарів.

Не менш важливими з погляду ефективності товароруху е такі елементи, як вибір форми, системи і каналів товароруху, а також розроблення маркетингової стратеги стосовно каналів, що є найбільш важливим маркетинговим рішенням підприємства. Рішення, які ухвалює підприємство щодо маркетингових каналів, визначають рівень рентабельності й можуть протягом тривалого часу впливати на основні напрямки діяльності підприємства.

Вибір форми товароруху передбачає ухвалення рішення про необхідність використання одного з двох її видів.

1. Складська форма товароруху забезпечує зберігання товарів і здійснює всі потрібні операції з підбору асортименту товарів для роздрібної торговельної мережі: розпакування, перевірку якості, комплектування невеликих партій товарів у широкому асортименті; в окремих випадках па складах здійснюються також операції з фасування продовольчих товарів, підготовки товарів до продажу та ін. Склади мають можливість відправляти в магазини товари збільшеними або навпаки зменшеними партіями, у підсортованому асортименті (у тому числі укладаючи в одну одиницю транспортної тари - контейнера, тари-обладнання - по кілька одиниць або блоків товарів різних найменувань).

Складська форма дає змогу сконцентрувати товарні запаси па складах роздрібної торгівлі, забезпечити у роздрібній торгівлі і ширший асортимент товарів і безперебійну торгівлю ними з меншими поточними запасами; разом з тим товаропостачання роздрібної торговельної мережі з торгових складів зумовлює необхідність здійснення додаткового комплексу складських операцій, повторного виконання завантажувально-розвантажувальних робіт, що призводить до зростання витрат обігу підприємств торгівлі. Тому працівники торговельних підприємств мають визначати доцільність вибору транзитної або складської форми товаропостачання на основі врахування конкретних умов діяльності підприємства, економічних наслідків прийнятого рішення та потреб і запитів населення щодо асортименту товарів у підприємствах роздрібної торгівлі. Наприклад, за складської форми товаропостачання є можливість сформувати в магазинах ширший асортимент товарів, що сприяє більшому задоволенню попиту населення і нарощуванню обсягів роздрібного товарообігу.

2. Транзитна форма товароруху характерна, як правило, для великих спеціалізованих та універсальних магазинів. Вона зумовлює прискорення обігу товарів, зменшення повторних перевезень і кількості завантажувально-розвантажувальних і складських операцій, зменшення потреби у складських приміщеннях і скорочення витрат на їх утримання, зниження рівня втрат товарів (через бій, псування товарів і тари). її застосуванню сприяє укрупнення торговельних підприємств і розвиток контейнерних та пакетних перевезень товарів. Водночас транзитна форма призводить до порушень повноти і комплектності асортименту товарів, відносного збільшення розмірів та сповільнення оборотності товарних запасів у магазинах і ускладнює управління ними. Використання транзитної форми товаропостачання стримується також розосередженістю та подрібненістю роздрібної торговельної мережі.

Отже, з погляду швидкості доставки і найменших витрат па перевезення більш раціональною формою товароруху є транзитна. Завезення товарів на склад (склади) уповільнює швидкість товарного обігу, збільшує витрати на зберігання й інші складські операції. Якщо немає потреби у завезенні товарів па проміжні склади, що зумовлюються особливостями товарного асортименту, умовами товаропостачання, розмірами партій постачання та ін., то слід застосовувати транзитну форму товароруху.

Під час вибору форм товароруху аналізують два показники - швидкість доставки і витрати обігу. Ці показники тісно взаємопов'язані. Виграш на швидкості доставки товарів іноді супроводжується зростанням витрат обігу внаслідок того, що партія товару, завезена без підсортування, буде довго продаватися у магазині, з'являться додаткові витрати на зберігання товарів, збільшиться розмір їх втрат тощо. Отже, майже зникне економія від швидкості доставки товару. Тільки на основі всебічного аналізу цих показників разом в ланках оптової та роздрібної торгівлі можна оптимально вирішити питання щодо вибору форм товароруху.

Умови доцільності застосування транзитної і складської форм товароруху товаровиробниками наведено у табл. 1.1.

Таблиця 1.1. Умови доцільності застосування форм товароруху

Параметри	Транзитна форма товароруху	Складська форма товароруху
Товари	Простого асортименту, які не потребують додаткового підсортування, фасування тощо і потребують високоспеціалізованого сервісу	Складного асортименту2, що потребують комплектування, підсортування, формування широкого та глибокого асортименту
Обсяги постачань	Достатні для покриття витрат на прямий збут і заповнення однієї одиниці транспортної тари	Великі партії товарів від різних спеціалізованих виробничих підприємств
Терміни реалізації	Обмежені (молочні продукти, ковбасні вироби, хліб тощо)	Подовжені (мінеральна вода, соки тощо)
Виробництво і споживання товарів	Сезонне	Несезонне
Джерела товаропостачання	Місцеві	Іногородні
Роздрібні торговці	Нечисленні і зосереджені на обмеженій території	Невеликі магазини і дрібнороздрібні торговці, розгалужена мережа
Оптові торговці	Володіють достатньою мережею складів і приміщень для зберігання товарів	Не мають власних складів і приміщень для зберігання товарів
Ціни на товари	Коливаються і потребують негайного узгодження з роздрібним торговцем	Відносно постійні

Елементом системи планування товароруху є також вибір стратегії управління товарними запасами.

Наступний елемент планування - складання кошторису витрат, який передбачає усі види витрат на управління товарорухом. Витрати також доцільно планувати та враховувати за елементами товароруху, а всередині них - за елементами витрат. Конкретний перелік елементів витрат буде визначатися тими цілями і завданнями, що постають перед підприємством у галузі управління товарорухом у певний період.

Останній елемент планування - розроблення плану прибутку. Сьогодні на першому плані необхідність у створенні такої системи формування доходів та прибутку, яка по тільки дала б можливість розрахуватися з податками, а й забезпечила б оптимальне функціонування самих підприємств.

Використання транзитної форми товароруху для товарів складного асортименту доцільно у разі їх виробництва в районах споживання (при цьому товари завозяться автомобільним транспортом без зайвих робіт з перевалки вантажів) або для завезення в роздрібну торговельну мережу товарів, які потребують значних затрат праці під час завантажувально-розвантажувальних робіт (наприклад, меблі, пофасована плодоовочева продукція та ін.).

Використання складської форми товароруху для товарів простого асортименту рекомендується за недостатності обсягів роздрібного товарообігу окремих магазинів для отримання товарів безпосередньо від їх виробників у кількостях, ідо відповідають мінімальним нормам відвантажування. З цієї самої причини складська форма часто с найбільш прийнятною і при постачанні невеликих, неспеціалізованих магазинів товарами складного асортименту.

Серйозною проблемою, яка потребує вирішення у межах планування товароруху, є мотивація та оцінка діяльності працівників, зайнятих у товарорусі. Мотивація мас забезпечити високу зацікавленість працівників у досягненні поставлених цілей та виконанні планів у цілому, а ефективне управління персоналом передбачає необхідність систематичної оцінки результатів праці кожного працівника, його внеску в досягнуті результати, для чого на підприємстві варто налагодити відповідний облік.

1.2 Організаційні та технологічні особливості базового підприємства та їх вплив на операції з руху товарів

Торгівля - це господарська діяльність, пов'язана з реалізацією товарів.

Товар - це продукт праці, вироблений для обміну чи продажу, який має споживчу та мінову вартість.

Торгова діяльність - це «ініціативна самостійна діяльність юридичних осіб і громадян із здійснення купівлі та продажу товарів народного споживання з метою отримання прибутку… Торгова діяльність може здійснюватись у сферах роздрібної та оптової торгівлі, а також у торгово-виробничій (громадське харчування) сфері».

Оптова торгівля може здійснюватись через оптові бази, товарні склади, склади-холодильники, склади-магазини. Вона, як правило, є проміжною ланкою між виробником продукції і роздрібною торгівлею.

Роздрібна торгівля здійснюється через магазини (продовольчі, непродовольчі, спеціалізовані, універмаги, універсами, торгові комплекси тощо), дрібно-роздрібну мережу (палатки, кіоски, ятки, павільйони, торгові автомати), пересувну мережу (автомагазини, авторозвозки, лавки-автопричепи, візки, розноски, столики). В роздрібній торгівлі товари реалізуються, як правило, кінцевому споживачеві - населенню.

Дохід торгівлі формується за рахунок встановленої націнки на товари.

Ціна товару складається:

- в оптовій торгівлі - з оптової ціни промислового підприємства (як сформована із собівартості та прибутку підприємства) та оптово-збутової націнки;

- в роздрібній торгівлі - з ціни оптової торгівлі (або підприємства) і торгової націнки.

Непрямі податки (ПДВ, акцизний збір) розраховуються понад визначену ціну реалізації на всіх етапах реалізації товарів. У в роздрібній торгівлі націнка встановлюється з урахуванням ПДВ. Розмір націнки торгові підприємства визначають самостійно, виходячи зі стану ринку.

Розрахунки з покупцями в оптовій торгівлі здебільшого здійснюють в безготівковій формі, в роздрібній - виручка надходить готівкою в каси торгового підприємства.

Згідно із законодавством підприємства торгівлі та громадського харчування повинні здійснювати розрахунки із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (РРО).

Реєстратор розрахункових операцій - це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовано фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або кількості проданих товарів (наданих послуг). До РРО відносять: електронний контрольно-касовий апарат (ЕККА), електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касову систему, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

РРО повинні бути зареєстровані та опломбовані у встановленому порядку. Дозволяється застосовувати тільки ті РРО, які включені до Державного реєстру. Постановою Кабінету Міністрів України №199 від 18.02.2002 р. затверджено вимоги до реалізації фіскальних функцій РРО.

У разі виходу РРО з ладу або відключення електроенергії (не більш як 72 год.) розрахункові операції здійснюються з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки.

Статтею 17 Закону передбачено штрафні санкції за невикористання РРО. Згідно зі ст. 10 Закону постановою Кабінету Міністрів України затверджено перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено не використовувати РРО, а вести розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій. Зокрема, без РРО можуть здійснюватись пересувна торгівля, роздрібна торгівля на ринках (крім кіосків, магазинів тощо), торгівля газетами, журналами на підприємствах поштового зв'язку, якщо обсяг їх в асортименті перевищує 50%, продаж транспортних квитків у кіосках і салонах транспортних засобів, продаж страв безалкогольних напоїв у буфетах вищих навчальних закладів тощо.

Торгова діяльність повинна здійснюватись із дотриманням встановлених вимог зокрема:

- забезпечення прав споживачів;

- наявність цінників, документів, що підтверджують якість товарів, тощо;

- дотримання санітарних вимог;

- наявність контрольних ваг та інших засобів вимірювальної техніки;

- дотримання термінів зберігання товарів;

- дотримання правил продажу відповідних товарів, затверджених наказами МЗЕЗторгу;

- при розрахунках з покупцями має бути забезпечена достатня кількість розмінної монети, приймання зношених купюр та ін.

Бухгалтерський облік у торгівлі, як і в інших галузях, ведеться згідно із законодавством України та національними стандартами бухгалтерського обліку.

Особливості галузі зумовлюють особливості обліку в ній:

1. У торгівлі немає витрат, пов'язаних з виробництвом продукції, але є витрати, пов'язані зі зберіганням та реалізацією товарів. Ці витрати називаються витратами обігу і обліковуються на рахунках 93 «Витрати на збут» і 92 «Адміністративні витрати».

2. Торгові підприємства закупають товари за купівельними цінами, а продають дорожче - за цінами продажу. В оптовій торгівлі облік придбаних товарів ведеться за купівельними цінами або за продажними. В роздрібній торгівлі товари обліковують за купівельними цінами або за цінами продажу, якщо інші методи оцінки використовувати недоцільно. До прийняття національних стандартів облік за цінами продажу був єдиним дозволеним у роздрібній торгівлі. Це зумовлено великою номенклатурою товарів і продажем їх у невеликій кількості. Вираховувати купівельну і продажну ціну кожних реалізованих 300 г. товару недоцільно і трудомістко. Тому при обліку за цінами продажу на підприємствах роздрібної торгівлі при придбанні товарів на них відразу встановлюється торгова націнка (кредит рахунку 285 «Торгова націнка») і далі визначається обсяг реалізації тільки за цінами продажу. В кінці місяця розраховується середня величина торгових націнок в продажній вартості реалізованих товарів і, відповідно, купівельна вартість реалізованих товарів.

3. Фінансовий результат від реалізації товарів у торгівлі визначають як різницю між цінами продажу без ПДВ (доходом від реалізації) та купівельними цінами (собівартістю) реалізованих товарів і витратами обігу. Ціни продажу, відповідно, мають встановлюватися в такому розмірі, щоб окупити витрати обігу і забезпечити певний рівень прибутку.

Специфічні рахунки для обліку в торгівлі:

28 «Товари» (з відповідними субрахунками); 902 «Собівартість реалізованих товарів»; 702 «Дохід від реалізації товарів»;

92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» - для обліку витрат обігу.

Схема обліку надходження та реалізації товарів і витрат обігу в торгівлі (рис. 1.1):



Рис. 1.1. Схема обліку надходження та реалізації товарів і витрат обігу в торгівлі

Схема обліку в торгівлі в цілому не дуже відрізняється від схеми обліку на промислових підприємствах. Основна відмінність полягає у відсутності рахунку 23 «Виробництво», немає витрат на виробництво і списання їх на рахунок 26 «Готова продукція».

Оподаткування і податковий облік у торгівлі здійснюються згідно із законодавством.

Особливості:

- клас професійного ризику виробництва для сплати збору на страхування від нещасних випадків на виробництві в роздрібній торгівлі (і в торгівлі автомобілями) - 5, в оптовій торгівлі - 23;

- в торгові підприємства, створені після набуття чинності декретом Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» від 20.05.93 р. №56, сплачують збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі;

- підприємства, які здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними виробами, сплачують збір на розвиток садівництва, виноградарства і хмелярства в розмірі 1% від суми виручки від реалізації.

Щодо основних ділянок бухгалтерського обліку, то облік суттєво не відрізняється від обліку в промисловості:

- облік грошових коштів ведеться згідно з постановами правління НБУ; особливістю є обов'язковість застосування РРО при розрахунках готівкою і можливість здавання виручки до банку торговим підприємствам, які здійснюють торгівлю вночі, вранці наступного дня;

- облік оплати праці, фінансова звітність, облік розрахункових операцій, облік капіталу, необоротних активів тощо суттєво не відрізняється від інших галузей;

- торгові підприємства витрачають досить значні кошти на рекламу, зокрема, на рекламування товарів у вітринах.

1.3 Аналіз нормативної бази та спеціальної літератури з питань обліку, контролю і аналізу операцій з руху товарів

На даному етапі в Україні проходить процес максимального зближення вітчизняного бухгалтерського обліку до рівня міжнародних стандартів. Це супроводжується постійними змінами законодавчих актів, нормативних документів, які регулюють організацію і методологію бухгалтерського обліку розрахунків з оплати праці.

Основною законодавчою, нормативною й інструктивною базою обліку товарів є:

1. Податковий кодекс України від 02.12.2014 №2755-VI - Верховна Рада України.

2. Декрет Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки й зборах», зі змінами й доповненнями, внесеними Законами України від 17 червня 1993 №3293-XII;

3. Закон України від 15 вересня 1995N 329/ 95-ВР «Про акцизний збір на алкогольні напої й тютюнові вироби», з наступними змінами й доповненнями; Закон України від 18 лютого 1997N 75/ 97-ВР» Про внесення змін у Закон України» Про податок із власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів», з наступними змінами й доповненнями;

4. Закон України Про аудиторську діяльність від 22.04.1993 №3125-XII.

5. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні» від 16.07.99 г., з наступними змінами й доповненнями;

6. Закон України «Про внесення змін у Закон України» Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 року з наступними змінами й доповненнями.

7. Закон України «Про фінансовий лізинг» від 11.12.03 г. №1381-IV з наступними змінами й доповненнями;

8. Закон України «Про плату за землю» від 3.07.92 р, з наступними змінами й доповненнями;

9. Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року з наступними змінами й доповненнями.

10. Закон України від 18 січня 2001N 2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності й видатками, обумовленими народженням і похованням», з наступними змінами й доповненнями;

11. Закон України від 2 березня 2000N 1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», з наступними змінами й доповненнями;

12. Закон України від 21.11.00 р. №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами й державними цільовими фондами», з наступними змінами й доповненнями;

13. Закон України від 22.05.2003 г. №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб», зі змінами.

14. Закон України від 23 вересня 1999N 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на проведенні й професійного захворювання, повлекших втрату працездатності», з наступними змінами й доповненнями; Закон України від 9 липня 2003N 1058-IV» Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з наступними змінами й доповненнями;

15. Порядок ведення книги обліку доходів і видатків господарських операцій суб'єктами малого підприємництва - юридичними особами, що застосовують спрощену систему оподатковування, обліку й звітності, затверджений ДПСУ від 13.10.98 г. №477, зі змінами й доповненнями;

16. Порядок ведення книги обліку придбання товарів (робіт, послуг), затверджений наказом ГНА України від 30.05.97 г. №165, зі змінами й доповненнями

17. Порядок ведення книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), затверджений наказом ГНА України від 30.05.97 г. №165, зі змінами й доповненнями;

18. Порядок заповнення податкової накладній, затверджений наказом ГНАУ від 30.05.1997 р. №165, зі змінами й доповненнями;

19. Порядок заповнення й надання податкової декларації по ПДВ, затвердженому наказом ГНА від 30.05.97 г., зі змінами й доповненнями;

20. Указ Президента України від 28.06.99 р. «Про внесення змін в указ президента від 03.07.98 г. №727» Про спрощену систему оподатковування, обліку й звітності суб'єктів малого підприємництва», зі змінами й доповненнями;

21. Указ Президента України від 7 серпня 1998 №857/98 «Про деяких змінах в оподатковуванні», зі змінами й доповненнями; 18. Инши нормативні й інструктивні документи.

Нормативних документів, що регулюють господарські операції з виробничими запасами, яких досить багато, крім того вони часто змінюються і є особливими для окремих суб'єктів господарювання. А саме:

1. П (с) БУ 9 «Запаси», затверджене наказом Міністерства фінансів України №246 від 20.10.99 р. (Зі змінами й доповненнями) - регулює порядок оцінки й обліку ТМЦ на підприємстві й розкриття інформації у фінансовій звітності. Дає аудиторові інформацію про нормативно-правове регулювання при дослідженні операцій, пов'язаних з рухом запасів.

2. План рахунків БУ активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств, затверджений наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.99 г. і зареєстрований у Міністерстві юстиції України №892/4185 - визначає методологію обліку у всіх сферах економічної діяльності.

3. Інструкція з інвентаризації основних коштів, нематеріальних активів, ТМЦ, коштів, затверджена наказом Головного керування Державного казначейства України №90 від 30.10.98 р. (Зі змінами й доповненнями) - регулює порядок оцінки й обліку ТМЦ на підприємстві й розкриття інформації у фінансовій звітності.

4. Наказ Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинних документів по облікові сировини й матеріалів» від 21.06.96 р. №193-визначає типові форми первинних документів при веденні складського обліку запасів.

5. Нормативні документи про інвентаризацію запасів - визначає організацію й проведення інвентаризації запасів, завдяки цій інформації аудитор дотримується нормативних актів при здійсненні контролю над цілісністю запасів, визначення розмірів недостач, ушкодження запасів, установлення осіб, відповідальних за збитки.

6. Нормативні документи про документи й документообіг у бухгалтерському обліку - визначає порядок оформлення первинних документів при виконанні господарських операцій, пов'язаних з одержанням і відпусткою запасів.

7. Нормативні документи про поставки продукції виробничо-технічного призначення - визначає договірні відносини між підприємствами й покупцями виробничо - технічного призначення. Допомагає аудиторові в певні доцільності придбання продукції і її використанні, дотримання правил приймання по кількості і якості.

8. Нормативні документи про бухгалтерський облік МБП - визначає порядок обліку МБП, дозволяє аудиторові більш ефективно досліджувати операції із МБП.

Основні нормативні документи з регулювання питань обліку руху товарів наведені у табл. 1.2.

Таблиця 1.2. Нормативно-правова база з питань обліку, аналізу, аудиту руху товарів

Назва нормативно-правового акту	Короткий зміст	Використано в дипломній роботі
Податковий кодекс України від 02.12.2014 №2755-VI - Верховна Рада України.	Визначає основи оподаткування та визнання активів та зобов'язань підприємства	При визнанні товарів та їх обліку на підприємстві
Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні» від 16.07.99 г., з наступними змінами й доповненнями	Визначає основи ведення бухгалтерського обліку та складання звітності	При аналізі організації бухгалтерського обліку на підприємстві
Закон України Про аудиторську діяльність від 22.04.1993 №3125-XII	Визначає основи проведення аудиту	При проведенні аудиту руху товарних запасів на підприємстві
П (с) БУ 9 «Запаси», затверджене наказом Міністерства фінансів України №246 від 20.10.99 р.	Регулює порядок оцінки й обліку ТМЦ на підприємстві й розкриття інформації у фінансовій звітності	При складанні проведень та визначенні місця запасів на підприємстві
Інструкція з інвентаризації основних коштів, нематеріальних активів, ТМЦ, коштів, затверджена наказом Головного керування Державного казначейства України №90 від 30.10.98 р.	Регулює порядок оцінки й обліку ТМЦ на підприємстві й розкриття інформації у фінансовій звітності.	При проведенні аудиту руху товарів на підприємстві
Наказ Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинних документів по облікові сировини й матеріалів» від 21.06.96 р. №193	Визначає типові форми первинних документів при веденні складського обліку запасів	При аналізі організації бух обліку товарних запасів на підприємстві

Поряд з інструктивною і нормативною літературою в дипломній роботі використовувались і літературні джерела. Основні з них наведені в таблиці.1.3.

Таблиця 1.3. Література з питань обліку, аналізу, аудиту руху товарів

Назва літературного видання, автор, видавництво, рік видання	Короткий зміст	Використано в дипломній роботі
Грабова Н.М., Кривоносова Ю.Г. Облік основних господарських операцій в бухгалтерських проводках.-Київ.: А.С.К., 2003 р.	Викладено основні питання з обліку праці та її оплати на підприємствах.	З метою визначення основних проведень щодо обліку товарів
Сопко В.В. Бухгалтерський облік Підручник для студентів вищих навчальних закладів економічних спеціальностей. - 5-те вид., допов. і перероб. - К.: А.С.К., 2001 р.	Розглянуто основні питання з обліку праці та її оплати на підприємствах.	З метою визначення сутності обліку товарів
Кириченко В.В., Боднар Т.П. Аудит: теорія і практика. - навчальний методичний посібник. - Вінниця: ВІРЕУ, 2001 р.	У книзі представлені основні засади проведення аудиту витрат підприємства. Автор приділив увагу і питанню перевірки витрат на оплату праці.	З метою проведення аудиту руху товарів
Ткаченко Н.М. Теоретико-методологічні проблеми формування бухгалтерського фінансового обліку. К:» А.С.К.», 2001. - 348 с.	У монографії викладено теоретичні і практичні проблеми формування бухгалтерського фінансового обліку в умовах реформування системи бухгалтерського обліку	З метою аналізу руху товарів
Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. - К.: Знання, 2004. - 447 с.	Підручник написано відповідно до програми навчальної дисципліни «Теорія бухгалтерського обліку» для студентів економічних спеціальностей. У ньому розкриваються основи бухгалтерського обліку, знання яких необхідне для подальшого вивчення фінансового та управлінського обліку. Висвітлюються теоретичні положення предмета, методу, техніки та організації ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, питання історії розвитку, гармонізації та стандартизації бухгалтерського обліку. Розраховано на студентів економічних спеціальностей та викладачів вищих навчальних закладів.	З метою дослідження обліку та аналізу руху товарів

Отже, роблячи висновки даного розділу варто зазначити: щодо нормативної бази, то вона є «батогранною», так як законодавчі та нормативні акти регулюють порядок створення підприємств, а також організацію обліку руху товарів. Проте на сучасному етапі розвитку України законодавство є настільки різнобічним та часто змінюваним, що інколи одні законодавчі акти суперечать іншим, або ж зустрічається багато неврегульованих нюансів, які є досить суттєвими для здійснення тієї чи іншої діяльності.

Виходячи із вищевикладеного можна зробити висновок, що поки буде існувати неоднозначність та невизначеність в законодавстві досягнути балансу руху товарів підприємство не в змозі.

2. Характеристика підприємства та охорона праці в галузі

2.1 Організаційно-економічна характеристика базового підприємства

Мережа супермаркетів «Укрмаркет» є найбільшою торговою мережею України, магазини мережі представлені як у Києві, так і в регіонах країни. Супермаркет «Укрмаркет» - це магазин самообслуговування, середня торгова площа супермаркету 1200 кв. м., асортимент варіюється від 6000 до 12011 найменувань продуктів харчування і супутніх товарів залежно від величини магазину. В даний час в торговій мережі «Укрмаркет» по всій країні працює більше 20 тис. чоловік. Історія розвитку У березні 2001 року відбулося відкриття першого магазину в Києві, всього в перший рік існування відкрито 5 магазинів. У 2002 році мережа зросла до 22 супермаркетів у Києві, Одесі, Дніпропетровську та Запоріжжі. 40 магазинів торгової мережі «Укрмаркет» (18 в Києві, 8 у Дніпропетровську, 7 в Одесі, 2 у Запоріжжі, і по одному в Хмельницькому, Рівному, Миколаєві, Чернівцях та Черкасах) обслуговували покупців у 2003 році.

Мережа магазинів «Укрмаркет» має у своєму розпорядженні дві власні торгівельні марки «Премія» та «Повна чаша».

Якість продуктів на полицях супермаркетів «Укрмаркет» - одна з найбільш пріоритетних завдань «Укрмаркет». Ми намагаємося запропонувати Вам максимально широкий асортимент продуктів гарантовано безпечного якості. Для цього створено Службу контролю якості - департамент, який розробляє внутрішні стандарти якості і контролює якість продуктів харчування на всіх етапах - виробництво, транспортування, зберігання - до появи товарів на полицях магазинів.

Пріоритетними постачальниками для «Укрмаркет» є виробники, що впровадили у себе міжнародні системи управління якістю, орієнтовані на клієнта і поставили собі високу планку виробничої культури.

Дуже важливий етап контролю - транспортування продуктів та стандарти роботи складських приміщень. На цьому відрізку ми проводимо контроль умов зберігання товарів на складах, контроль оборотності і ротації товарів. Крім цього, проводиться контроль температурних режимів автотранспорту в процесі транспортування. При прийманні товару здійснюється контроль термінів придатності та інших узгоджених параметрів якості. Особливо важливим та позитивним фактором постачання товарів до магазинів «Укрмаркет» є наявність власного вантажного автопарку, що дозволяє постачати необхідні товари в необхідні терміни.

Діяльність корпорації спрямована на підвищення професіоналізму працівників, покращення умов праці, безпеки виробничих процесів та гарантування їх соціального захисту. Саме тому на ЗАТ «Укрмаркет» впроваджена і сертифікована система управління безпекою та гігієною праці ДСТУ - П OHSAS 18001:2010.

Працівників забезпечено належними умовами праці та життя. Кожного року передбачено підвищення рівня кваліфікації працівників, медичне обстеження, надання першої допомоги, профілактичне лікування, розвиток соціальної сфери.

«Укрмаркет» є одним із кращих роботодавців України. Середня заробітна плата в корпорації перевищує середню в країні та галузі і у 2013 році збільшилась на 10% в порівнянні до 2012 року.

Кожен працівник має можливість отримати додаткову професійну освіту, підвищити кваліфікацію відповідно до програми розвитку і навчання персоналу.

Розглянемо основі показники роботи «Укрмаркет» (табл..2.1.).

Таблиця 2.1. Основні показники роботи ЗАТ «Укрмаркет» за 2014-2015 рр.

№ п/п	Показники	Одиниці виміру	2014 рік	2015 рік	Темпи росту
					Відхилення 2015 р. до 2014 р. +/-	%
1	Товарна продукція в діючих цінах	Тис. грн.	126112	165711	39599	131,40
2	Товарна продукція в порівняльних цінах	Тис. грн.	127265	132657	5392	104,24
3	Середньооблікова чисельність всього персоналу	Осіб	792	835	43	105,43
	В т. ч. промислово-виробничого	Осіб	783	827	44	105,62
4	Середньомісячна заробітна плата всього персоналу	Грн.-коп.	2265,37	3153,39	888,02	139,20
	В т. ч. промислово-виробничого	Грн.-коп.	2271,51	3157,13	885,62	138,99
4	Собівартість товарної продукції	Тис. грн.	128499	172544	44045	134,28
6	Рентабельність продажу	%	1,92	1,93	0,01	100,69
7	Затрати на 1 грн. товарної продукції	Коп.	101,9	104,1	2,2	102,16
8	Середньорічна вартість ОЗ	Тис. грн.	33486,9	39356,5	5869,6	117,53
9	Середньорічна вартість оборотних коштів	Тис. грн.	67353,5	80629,5	13276,05	119,71
10	Прибуток до оподаткування	Тис. грн.	16218	2683	-13535	16,54
11	Чистий прибуток	Тис. грн.	11315	240	-11075	2,12
12	Середньорічний залишок оборотних коштів	Тис. грн.	67353,45	80629,5	13276,05	19,71

Як видно з наведеної таблиці 2.1. в 2015 році випуск товарної продукції в діючих цінах зріс на 39599 тис. грн. чи на 31,4%.

Зростання оптових цін на вищеперераховані види товарної продукції було обумовлено подорожчанням сировини та підвищення загального рівня цін в країні.

Також за результатами аналізу можна бачити, що середньооблікова кількість персоналу зросла на 43 особи. Середньомісячна заробітна плата працівників зросла на 888,02 грн., собівартість товарної продукції за рахунок збільшення кількості працівників та середньомісячної заробітної плати зросла на 44045 тис. грн., або на 34, 28%.

Враховуючи зміни вищеперерахованих показників можна бачити, що прибуток від випуску товарної продукції підприємства зменшився на 13535 тис. грн., або на 84,46%, що є негативною тенденцією для діяльності підприємства. Окрім цього можна бачити, що рентабельність продажу «Укрмаркет» має тенденцію до збільшення, що у 2014 р. становила - 1,92, а у 2015 р. 1,93, що означає, що на підприємстві на грн. витрат припадає 93 коп. прибутку. Чистий прибуток підприємства має тенденцію до зменшення і на кінець 2015 р. становив 240 тис. грн., відхилення від 2014 р. становить 97,88%, що є негативною тенденцією для діяльності підприємства [40, c. 185].

Наступним кроком аналізу діяльності «Укрмаркет» виступає аналіз фінансових результатів підприємства (табл. 2.2.).

Таблиця 2.2. Аналіз фінансових результатів за 2014-2015 р.р. (тис. грн.)

Показник	2014 р.	2015 р.	Абсолютне відхилення, тис. грн.	Відносне відхилення, %
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	202219	220144	17925	108,86
Податок на додану вартість	32489	35513	3024	109,31
Акцизний збір	18728	16933	-1795	90,42
Інші вирахування з доходу	1198	2000	802	166,94
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	149804	165698	15894	110,61
Собівартість реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	105349	113898	8549	108,11
Валовий прибуток:	44455	51800	7345	116,52
Інші операційні доходи	5972	11309	5337	189,37
Адміністративні витрати	13111	20151	6990	153,31
Витрати на збут	10034	13891	3857	138,44
Інші операційні витрати	9106	16679	7573	183,16
Фінансові результати від операційної діяльності:	18176	12438	-5738	68,43
Інші фінансові доходи	26	261	235	1003,85
Інші доходи	1630	2110	480	129,45
Фінансові витрати	775	1367	592	176,39
Втрати від участі в капіталі	0	8	8	-
Інші витрати	2839	10751	7912	378,69
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:	16218	2683	-13535	16,54
Податок на прибуток від звичайної діяльності	4903	2443	-2460	49,83
Фінансові результати від звичайної діяльності, прибуток:	113115	240	-112875	0,21
Чистий прибуток:	11315	240	-11075	2,12

Аналізуючи дані таблиці 2.2. можна зробити наступні висновки. Дохід від реалізації товарної продукції у 2015 р. збільшився на 17925 тис. грн., або 8,86%. Чистий реалізаційний доход збільшився на 15894 тис. грн., або на 1,61%, що пов'язано із зменшенням суми акцизного збору на 1795 тис. грн., або на 9,58%. Велике значення на величину чистого доходу оказують інші відрахування з доходу підприємства, які збільшилися у 2015 р. на 66,94%. Собівартість реалізації товарної продукції зросла майже пропорційно до виручки від реалізації - на 8,11%, але її зростання є меншим, отже, комбінат має економію на витратах на виробництво продукції. Валовий прибуток підприємства показав зростання на 16,52%. Окрім цього, бачимо значне збільшення інших операційних прибутків підприємства на 89,37%. Адміністративні витрати збільшились на 53,31%, витрати на збут - на 38,44%, а інші операційні витрати - на 83,19%.

Загальні фінансові результати від операційної діяльності підприємства скоротилися на 5738 тис. грн., або 31,66%. Фінансові результати від звичайної діяльності скоротилися на 83,46%, що пов'язано із значним збільшенням фінансових та інших видів витрат. У відповідність до фінансових результатів сума прибутку на податок підприємства також має тенденцію до скорочення на 50,17%. В цілому скорочення чистого прибутку підприємства склало 97,88%.

2.2 Охорона праці в галузі

Організація роботи в сфері забезпечення безпеки виробничої діяльності полягає у виборі й формуванні такої структури керування охороною праці на підприємстві, яка щонайкраще відповідала б виконанню свого головного завдання - створенню безпечних і здоровіших умов праці для працюючого персоналу.

Відповідальність за стан охорони праці на ЗАТ «Укрмаркет» покладена на службу охорони праці, яку очолює інженер по охороні праці.

На підприємстві забезпечується дотримання законів, норм, правил і інструкцій з охорони праці. У відділі охорони праці працюють інженери по техніки безпеки й пожежної безпеки.

На підприємстві діє адміністративно-суспільний контроль охорони праці. У кожному цеху на кожній ділянці виробництва є журнали контролю, у яких постійно ведуться записи й оцінки про виконання робіт зі створення безпечних умов праці.

Умови праці визначаються технологією виробництва, його організацією й трудовим процесом, з одного боку санітарно-гігієнічною обстановкою, що й оточує робітника, з іншої. До санітарно-гігієнічних умов праці ставляться метеорологічні умови й фактори, ступінь забруднення повітря парами, пилом, газами, а також шуми й вібрації.

В 2005 році був прийнятий колективний договір, де в розділі «Умови й охорона праці» адміністрація зобов'язується:

1. Виконувати заходи щодо поліпшення умов праці.

2. Забезпечити строге дотримання посадовими особами законодавства про охорону праці.

3. Організувати контроль над дотриманням повітря робочої зони відповідно до вимог Дст 121005 - 88.

4. Містити промислові й допоміжні будівлі й спорудження, територію й агрегати відповідно до вимог «Правил охорони праці» і санітарних норм СН і ПП - 92.76 і забезпечити культуру виробництва.

5. Забезпечити організацію й проведення навчання, стажування робітників і фахівців, з наступною перевіркою знань правил інструкцій з охорони праці.

6. Забезпечити безпечні умови ведення робіт на всіх фазах виробництва, не допускати до експлуатації машини, механізми й устаткування, не відповідні до вимог охорони праці, забезпечити строге дотримання посадовими особами технологічної дисципліни й графіків планово-запобіжних ремонтів.

7. Щомісяця відшкодовувати робочим витрати на придбання молока, з розрахунку 0,5 літра на робочу зміну, у дні фактичної зайнятості на роботах, пов'язаних із застосуванням хімічних речовин, при роботі з якими рекомендується застосування молока або інших рівноцінних продуктів, згідно із затвердженим списком професій і робіт.

8. Систематично обновляти й поповнювати навчальні посібники, засоби агітації й пропаганди для кабінету охорони праці.

9. Вчасно видавати працівникам спецодяг, спеціальне взуття й захисні пристосування належної якості, кількості й розмірів відповідно до норм.

10. Контролювати справність і обов'язкове носіння спецодягу, спеціальному взуття й інших засобів індивідуального захисту.

11. Мати у всіх підрозділах і цехах аптечки з необхідною кількістю медикаментів і перев'язних засобів по встановленій нормі на один працюючого.

12. Дотримувати трудового зобов'язання в частині умов праці жінок і підлітків.

13. Забезпечити при вступі на роботу проведення попередніх, а так само, періодичних медичних оглядів трудящих відповідно до наказу Мінздраву України №55.

14. Вчасно забезпечувати робітників газованою водою.

15. Робити відшкодування праці відповідно до «Правил відшкодування роботодавцями шкоди, заподіяному працівникові каліцтвом, професійним захворюванням, іншими ушкодженням здоров'я, пов'язаними з виконанням трудових обов'язків», затвердженими постановою Верховної Ради України від 24.12.92 року №4214 - 1.

16. Адміністрація щокварталу проводить аналіз захворюваності, медичного обслуговування, виробничого травматизму й умов праці.

Одним з найважливіших напрямків охорони праці на підприємстві є забезпечення працівників інструкціями з охорони праці. Дана робота здійснюється відповідно до «Методичних вказівок по розробці правил і інструкцій з охорони праці».

Інструкція з охорони праці - нормативний акт, що встановлює вимоги по охороні праці при виконанні робіт у виробничих приміщеннях і в інших місцях, де проводяться ці роботи або виконуються службові обов'язки.

Інструкції з охорони праці можуть бути типові (галузеві) для працівників підприємств, ділянок і конкретного робочого місця. Інструкції з охорони праці розробляються на основі міжгалузевих і галузевих правил по охороні праці й не повинні їм суперечити.

У ЗАТ «Укрмаркет» також є інструкція з видів діяльності.

Затверджені інструкції в ЗАТ «Укрмаркет», для працівників, ураховуються службою охорони праці підприємства в журналі обліку. Нагляд і контроль над дотриманням правил і інструкцій з охорони праці здійснюється федеральними органами нагляду.

Інструкції для працівників по професіях і на окремі види робіт розробляються відповідно до затвердженого роботодавця переліком, який складається при участі керівників підрозділів, служб головних фахівців і ін. Розробка інструкцій для працівників здійснюється на основі наказу роботодавця.

Інструкції для працівників розробляються керівниками підрозділів (цехів, відділів)

Служба охорони праці організації здійснює контроль над своєчасною розробкою й переглядом інструкції для працівників, а також надає методичну допомогу розроблювачам.

Типова інструкція й інструкція для працівників повинні містити наступні розділи: