Фінансова стійкість в економічній діагностиці сучасного підприємства

· розробка способів виходу із кризового стану та методів управління за умов кризового стану підприємств.

На підставі фінансової стратегії визначається фінансова політика підприємства за основними напрямками фінансової діяльності: податкова, цінова, амортизаційна, дивідендна, інвестиційна.

У процесі розробки фінансової стратегії особлива увага приділяється виробництву конкурентоспроможної продукції, повноті виявлення грошових доходів, мобілізації внутрішніх ресурсів, максимальному зниженню собівартості продукції, формуванню та розподілу прибутку, визначенню оптимальної потреби в оборотних коштах, раціональному використанню залучених коштів, ефективному використанню капіталу підприємства.

Фінансова стратегія розробляється з урахуванням ризику неплатежів, інфляційних коливань, фінансової кризи та інших непередбачуваних обставин.

Основу перспективного фінансового планування становить прогнозування, яке є втіленням стратегії підприємства на ринку. Фінансове прогнозування полягає у вивченні можливого фінансового стану підприємства на перспективу. На відміну від планування, прогнозування передбачає розробку альтернативних фінансових показників та параметрів, використання яких відповідно до тенденцій зміни ситуації на ринку дає змогу визначити один із варіантів розвитку фінансового стану підприємства.

Основою фінансового прогнозування є узагальнення та аналіз наявної інформації з наступним моделюванням і врахуванням факторів можливих варіантів розвитку ситуації та фінансових показників. Методи та способи прогнозування мають бути достатньо динамічними для того, щоб своєчасно врахувати ці зміни.

Результатом перспективного фінансового планування є розробка трьох основних документів [40, с. 22]:

· прогноз звіту про прибутки та збитки;

· прогноз руху грошових коштів (баланс грошових потоків);

· прогноз балансу активів та пасивів підприємства.

Прогнозний звіт про прибутки та збитки показує обсяг прибутку, який буде одержано в наступному періоді.

Прогноз руху грошових коштів відображає рух грошових потоків за операційною, інвестиційною фінансовою діяльністю. Він дає можливість визначити джерела капіталу й оцінити його використання в наступному періоді.

За допомогою прогнозу руху грошових коштів можна визначити, скільки грошових коштів необхідно вкласти в господарську діяльність підприємства, синхронність надходження і витрачання грошових коштів, що дає можливість визначити потребу в залученні капіталу й перевірити майбутню ліквідність підприємства.

Після складання прогнозу руху грошових коштів розробляється стратегія фінансування підприємства.

Прогноз балансу підприємства входить до складу директивного фінансового планування. Структура балансу, що прогнозується відповідає загальновживаній структурі балансу підприємства, оскільки за вихідний береться бухгалтерський баланс підприємства на останню дату.

Фінансове планування є необхідним для фінансового забезпечення розширення кругообороту виробничих фондів, досягнення високої результативності виробничо-господарської діяльності, створення умов, які забезпечили б платоспроможність та фінансову стійкість підприємства. Ринок ставить високі вимоги до якості фінансового планування, оскільки нині за негативні наслідки своєї діяльності відповідальність нестиме само підприємство. За нездатності врахувати несприятливу ринкову кон'юнктуру підприємство стає банкрутом і підлягає ліквідації з відповідними негативними наслідками для засновників [51, с. 72].

Фінансове планування -- це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямками їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками підприємства у плановому періоді. Метою фінансового планування є забезпечення господарської діяльності необхідними джерелами фінансування [38, с. 133].

Основними завданнями фінансового планування на підприємстві є [44, с. 46]:

· забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами;

· установлення раціональних фінансових відносин із суб'єктами господарювання, банками, страховими компаніями;

· визначення шляхів ефективного вкладення капіталу, оцінка раціонального його використання;

· виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутку за рахунок раціонального використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів;

· здійснення контролю за утворенням та використанням платіжних засобів.

Фінансове планування дає змогу розв'язати такі конкретні питання:

· які грошові кошти може мати підприємство в своєму розпорядженні;

· які джерела їх надходження;

· чи достатньо фінансових ресурсів для виконання накреслених завдань;

· яка частина коштів має бути перерахована в бюджет, позабюджетні фонди, банкам та іншим кредиторам;

· як повинен здійснюватися розподіл та використання прибутку на підприємстві;

· як забезпечується реальна збалансованість планових витрат і доходів підприємства на принципах самоокупності та самофінансування.

У фінансовому плануванні використовується балансовий метод. Його зміст полягає в тім, що не тільки балансуються підсумкові показники доходів і витрат, а для кожної статті витрат зазначаються конкретні джерела покриття. При цьому використовуються різні способи: нормативний, розрахунково-аналітичний, оптимізації планових рішень, економіко-математичного моделювання.

Суть нормативного способу фінансового планування полягає в тім, що на основі встановлених фінансових норм та техніко-економічних нормативів розраховується потреба суб'єкта підприємницької діяльності у фінансових ресурсах та визначаються джерела цих ресурсів. Згаданими нормативами є ставки податків, ставки, зборів та внесків, норми амортизаційних відрахувань, норми оборотних коштів. Норми та нормативи бувають галузевими, регіональними та індивідуальними.

За використання розрахунково-аналітичного методу планові показники розраховуються на підставі аналізу фактичних фінансових показників, які беруться за базу, та їх зміни в плановому періоді.

Оптимізація планових рішень полягає в розробці варіантів планових розрахунків для того, щоб вибрати з них найоптимальніший. Відтак можуть використовуватися різні критерії вибору [26, с. 387]:

· максимум прибутку (доходу) на грошову одиницю вкладеного капіталу;

· економія фінансових ресурсів, тобто мінімум фінансових витрат;

· економія поточних витрат;

· мінімум вкладення капіталу за максимально ефективного результату;

· максимум абсолютної суми одержаного прибутку.

Розділ 2. Дослідження фінансової стійкості ТОВ "ЄВА"

2.1 Загальна характеристика підприємства

Виробничо-комерційна фірма „ ЄВА ” створена в січні 1999 року шляхом об'єднання майна фізичних осіб - громадян України згідно до Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, та інших законодавчих актів України. А також згідно з свідоцтвом № 372131 про реєстрацію № 2575610091, виданим Дніпропетровською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 9 січня 1999 року.

Основними видами діяльності є виробництво шампунів, кондиціонерів для волосся, господарчого та рідкого мила.

Згідно зі Статутом підприємства, основною метою створення підприємства є отримання прибутку шляхом виробничо-комерційної діяльності, а отже воно відноситься до комерційного підприємства.

Виробничо-комерційна фірма „ЄВА” відноситься до хімічної промисловості. Воно також є малим підприємством, так як у 2006 році середньорічна чисельність робітників підприємства склала 63 чоловіка, а згідно з Законом України "Про підприємства" від 27 березня 1991 року до малих підприємств відносяться новоутворені і діючі підприємства:

- у промисловості і будівництві - з чисельністю трудящих до 200 чоловік;

- у інших областях виробничої сфери - з чисельністю трудящих до 50 чоловік;

- у науці і науковому обслуговуванні - з чисельністю трудящих до 100 чоловік;

- у областях невиробничої сфери - з чисельністю трудящих до 25 чоловік;

- у роздрібній торгівлі - з чисельністю трудящих до 15 чоловік.

Товариство є власником майна, переданого йому Учасниками у власність, продукції, виробленої Товариством в результаті господарської діяльності, одержаних доходів, іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Товариство може реалізовувати право власності шляхом відчуження, а саме: укладати з іншими юридичними та фізичними особами угоди дарування, продажу, міни, оренди та інші.

Ідентифікаційний код платника податку ТОВ „ЄВА” за ЄДРПОУ - 30324911.

Розмір статутного капіталу ТОВ „ЄВА” згідно даних фінансової звітності (форми №1 «Баланс») станом на 01.01.2008 складав 255 тис.грн. (див. додаток В).

Місцезнаходження ТОВ „ЄВА” відповідно до статутних документів: Україна, 49040, м. Дніпропетровськ, вул. Стартова, б.23.

ТОВ „ЄВА” самостійно планує свою діяльність і визначає перспективи розвитку, виходячи з попиту на свої послуги та роботи, самостійно визначає структуру та чисельність працівників, вибирає форми і системи оплати праці, визначає розмір фонду оплати праці. Фінансово-господарська діяльність здійснюється відповідно до фінансового плану підприємства на звітний рік.

ТОВ „ЄВА” має в своєму розпорядженні майно, що складається з основних фондів, а також інших засобів підприємства, вартість яких відбивається в самостійному балансі. Підприємство має власну виробничу базу з виробничими ділянками і адміністративними приміщеннями:

- цех по виробництву продукції підприємства;

- офіс (адміністративна будівля);

- складські приміщення;

- автомобілі;

Організаційна структура управління підприємства має типову для більшості промислових підприємств України лінійно-штабну структуру. Організаційна структура підприємства представлена у додатку Б.

2.2 Аналіз структури балансу підприємства

Аналіз структури балансу проводиться наступними засобами:

горизонтальний аналіз;

вертикальний аналіз.

Горизонтальний аналіз балансу полягає в порівнянні кожної статті балансу і розрахунку змін абсолютних і відносних величин, а також якісний характеристиці виявлених відхилень.

Вертикальний аналіз балансу передбачає розрахунок відносних показників. Завдання вертикального аналізу - розрахунок питомої ваги окремих статей у загальній сумі валюти балансу і оцінка змін питомої ваги. З допомогою вертикального аналізу можна здійснювати міжгосподарські порівняння. Крім того, відносні показники пом`якшують негативний вплив інфляційних процесів.

Горизонтальний (динамічний) аналіз показників дає змогу установити абсолютні відхилення й темпи зростання за кожною статею балансу, а вертикальний (структурний) аналіз балансу - зробити висновки про співвідношення власного й позичкового капіталу, що свідчить про рівень автономності підприємства за умов ринкових відносин, про його фінансову стабільності [13, с.141]. Горизонтальний та вертикальний аналіз виконується за 3 роки (табл. 2.1 і табл. 2.2).

Таблиця 2.1

Горизонтальний аналіз балансу ТОВ „ЄВА”

СТАТТЯ БАЛАНСУ	Рядок балансу	На 01.01..2006р.	На 01.01. 2007р.	На 01. 01. 2008р.	АВ(гр.2-гр.1),т.грн.	ВВ(гр.2/гр.1)*100,%	АВ(гр.3-гр.2),т.грн.	ВВ(гр.3/гр.2)*100,%
Актив
1.Необоротні активи
Нематеріальні активи:
- залишкова вартість	010
- первісна вартість	011
- накопичена амортизація	012
Незавершене виробництво	020			13,2	0		13,2
Основні засоби:
- залишкова вартість	030	707,7	679,4	689,3	-28,3	96,0	9,9	101,5
- первісна вартість	031	1552,1	1570,9	1588,9	18,8	101,2	18	101,2
- знос	032	844,4	891,5	899,6	47,1	105,6	8,1	100,9
Довгострокові фінансові інвестиції:
- обліковані за методом участі в капіталі інших підприємств	040
- інші фін. інвестиції	045
Довгострокова дебіторська заборгованість	050
Відстрочені податкові активи	060	3,4	0,1		-3,3	2,94	-0,1
Інші необоротні активи	070		2,6	2,6	2,6		0	100
Усього за розділом 1	080	711,1	682,1	705,1	-29	95,9	23	103,4
2.Оборотні активи
Запаси:
- виробничі запаси	100	64,3	50,8	95,8	-13,5	79,0	45	188,6
- тварини на вирощувані та відгодівлі	110
- незавершене виробництво	120
- готова продукція	130	42,7	10,9	8,9	-31,8	25,5	-2	81,7
- товари	140	2,5	1,2	1,1	-1,3	48	-0,1	91,7
Векселі одержані	150
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
- чиста реалізаційна вартість	160	183,3	148,4	97,2	-34,9	81	-51,2	65,5
- первісна вартість	161	183,3	148,4	97,2	-34,9	81	-51,2	65,5
- резерв сумнівних боргів	162
Дебіторська заборгованість по розрахункам
- з бюджетом	170	4,3		1,1	-4,3	0	1,1
- за виданими авансами	180
- з нарахованих доходів	190			0,3	0		0,3
- із внутрішніх розрахунків	200	0,8	5,1	3,1	4,3	637,5	-2	60,8
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	1,0	2,0	2,6	1	200	0,6	130
Поточні фін. інвестиції	220
Кошти та їх еквіваленти
- у нац. валюті	230	8,2	6,1	6,9	-2,1	74,4	0,8	113,1
- в іноземній валюті	240			1,3			1,3
Інші оборотні активи	250
Усього за розділом 2	260	307,1	224,5	218,3	-82,6	73,1	-6,2	97,2
3.Витрати майбутніх періодів	270	0,0	0,0	0,0
БАЛАНС	280	1018,2	906,6	923,4	-111,6	89,0	16,8	101,9
Пасив
1.Власний капітал
Статутний капітал	300	251,8	251,8	255,0	0	100	3,2	101,3
Пайовий капітал	310
Додатковий вкладений капітал	320
Інший додатковий капітал	330	629,9	634,5	604,9	4,6	100,7	-29,6	95,3
Резервний капітал	340
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	43,3	-103,3	3,3	-146,6	-238,6	106,6	-3,2
Неоплачений капітал	360
Вилучений капітал	370
Усього за розділом 1	380	925,0	783,0	863,2	-142	84,6	80,2	110,2
2.Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу	400	6,0			-6	0
Інші забезпечення	410
Цільове фінансування	420
Усього за розділом 2	430	6,0	0,0	0,0	-6
3.Довгострокові зобов`язання
Довгострокові кредити банків	440
Інші довгострокові зобов`язання	450
Відстрочені податкові зобов'язання	460
Інші довгострокові зобов`язання	470
Усього за розділом 3	480	0,0	0,0	0,0
4.Поточні зобов`язання
Короткострокові кредити банків	500
Поточна заборгованість по довгостроковим зобов'язанням	510
Пасив	Б	1	2	3	4	5	6	7
Векселі видані	520
Кредит. заборгованість за товари, роботи, послуги	530	64,2	45,8	5,8	-18,4	71,3	-40	12,7
Поточні зобов'язання за розрахунками:
- з одержаних авансів	540
- з бюджетом	550	12,0	42,4	42,4	30,4	353,3	0	100
- з позабюджетних платежів	560	1,6	4,0	4,0	2,4	250	0	100
- зі страхування	570	2,3	10,1	5,7	7,8	439,1	-4,4	56,4
- з оплати праці	580	4,9	21,2	2,2	16,3	432,7	-19	10,4
- з учасниками	590	1,9	0,1	0,1	-1,8	5,3	0	100
- із внутр. розрахунків	600
Інші поточні зобов`язання	610	0,3			-0,3	0
Усього за розділом 4	620	87,2	123,6	60,2	36,4	141,7	-63,4	48,7
5.Доходи майбутніх періодів	630	0,0	0,0	0,0
БАЛАНС	640	1018,2	906,6	923,4	-111,6	89,0	16,8	101,9

Таблиця 2.2

Вертикальний аналіз балансу ТОВ „ЄВА”

СТАТТЯ БАЛАНСУ	Рядок балансу	На 01.01..2006р. (%)	На 01.01. 2007р. (%)	На 01. 01. 2008р. (%)	Відхилення (гр..2-гр.1)	Відхилення (гр..3-гр.2)
Актив	Б	1	2	3	4	5
1.Необоротні активи
Нематеріальні активи:
- залишкова вартість	010
- первісна вартість	011
- накопичена амортизація	012
Незавершене виробництво	020	0	0	1,43	0	1,43
Основні засоби:
- залишкова вартість	030	69,51	74,94	74,65	5,43	-0,29
- первісна вартість	031	152,44	173,27	172,07	20,83	-1,2
- знос	032	82,93	98,33	97,42	15,4	-0,91
Довгострокові фін. інвестиції:
- обліковані за методом участі в капіталі інших підприємств	040
- інші фін. інвестиції	045
Довгострокова дебіторська заборгованість	050
Відстрочені податкові активи	060	0,33	0,01	0	-0,32	-0,01
Інші необоротні активи	070	0	0,29	0,28	0,29	-0,01
Усього за розділом 1	080	69,84	75,24	76,36	5,4	1,12
2.Оборотні активи
Запаси:
- виробничі запаси	100	6,32	5,6	10,37	-0,71	4,77
- тварини на вирощувані та відгодівлі	110
- незавершене виробництво	120
- готова продукція	130	4,19	1,20	0,96	-2,99	-0,24
- товари	140	0,25	0,13	0,12	-0,11	-0,01
Векселі одержані	150
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
- чиста реалізаційна вартість	160	18,0	16,37	10,53	-1,63	-5,84
- первісна вартість	161	18,0	16,37	10,53	-1,63	-5,84
- резерв сумнівних боргів	162
Дебіторська заборгованість по розрахункам
- з бюджетом	170	0,42	0	0,12	-0,42	0,12
- за виданими авансами	180
- з нарахованих доходів	190	0	0	0,03	0	0,03
- із внутрішніх розрахунків	200	0,08	0,56	0,34	0,48	-0,23
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	0,1	0,22	0,28	0,12	0,06
Поточні фін. інвестиції	220
Кошти та їх еквіваленти
- у нац. валюті	230	0,81	0,67	0,75	-0,13	0,07
- в іноземній валюті	240	0	0	0,14	0	0,14
Інші оборотні активи	250
Усього за розділом 2	260	30,16	24,76	23,64	-5,4	-1,12
3.Витрати майбутніх періодів	270	0	0	0	0	0
БАЛАНС	280	100	100	100	0	0
Пасив
1.Власний капітал
Статутний капітал	300	24,73	27,77	27,62	3,04	-0,16
Пайовий капітал	310
Додатковий вкладений капітал	320
Інший додатковий капітал	330	61,86	69,99	65,51	8,12	-4,48
Резервний капітал	340
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	4,25	-11,39	0,36	-15,65	11,75
Неоплачений капітал	360
Вилучений капітал	370
Усього за розділом 1	380	90,85	86,37	93,48	-4,48	7,11
2.Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу	400	0,59	0	0	-0,59	0
Інші забезпечення	410
Цільове фінансування	420
Усього за розділом 2	430	0,59	0	0	-0,59	0
3.Довгострокові зобов`язання
Довгострокові кредити банків	440
Інші довгострокові зобов`язання	450
Відстрочені податкові зобов'язання	460
Інші довгострокові зобов`язання	470
Усього за розділом 3	480	0	0	0	0	0
4.Поточні зобов`язання
Короткострокові кредити банків	500
Поточна заборгованість по довгостроковим зобов'язанням	510
Векселі видані	520
Кредитна заборгованість за товари, роботи, послуги	530	6,31	5,05	0,63	-1,25	-4,42
Поточні зобов'язання за розрахунками:
- з одержаних авансів	540
- з бюджетом	550	1,18	4,68	4,59	3,5	-0,09
- з позабюджетних платежів	560	0,16	0,44	0,43	0,28	-0,01
- зі страхування	570	0,23	1,11	0,62	0,88	-0,49
- з оплати праці	580	0,48	2,34	0,24	1,86	-2,1
- з учасниками	590	0,19	0,01	0,01	-0,18	-0,0
- із внутр. розрахунків	600
Інші поточні зобов`язання	610	0,03	0	0	-0,03	0
Усього за розділом 4	620	8,57	13,63	6,52	5,06	-7,11
5.Доходи майбутніх періодів	630	0	0	0	0	0
БАЛАНС	640	100	100	100	0	0

З даних, отриманих з таблиць 2.1 та 2.2, видно, що за 2006 рік структура активу балансу підприємства значно погіршилась. Зменшилось майно балансу, що було обумовлено зменшенням усіх статей активу балансу. Це дуже негативні зміни, що свідчать про фінансове положення фірми, що погіршується, однак у 2007 році фінансове становище по відношенню до 2006 року значно покращилось, але не по відношенню до 2005 р., відбулося зростання необоротних активів, але тенденція зменшення оборотних активів у вартісному виражені залишилась.

Розглядаючи динаміку необоротних активів підприємства у 2006 році можна сказати, що спостерігається зменшення необоротних активів. У вартісному вигляді зменшення складає 29 тис. грн., однак у структурі балансу ця стаття значно зросла (питома вага необоротних активів у структурі балансу за відповідний період зросла на 5,4 % і становить 75,24%). Ця зміна сталася за рахунок зменшення основних засобів та відстрочених податкових активів. У 2007 році зростання частки необоротних активів продовжилося (зросла на 1,12% і становила 76,36%). Але відмінність від попереднього полягала в тому, що цей показник також мав тенденцію зростання і у вартісному виразі. Відбулося збільшення необоротних активів підприємства по відношенню з попереднім роком на 23 тис. грн. (3,4%) і склала 705,1 тис. грн. Ця зміна сталася за рахунок придбання додаткових основних засобів.

Стосовно аналізу структури та динаміки оборотних активів можемо прослідкувати негативні тенденції. Одночасно спостерігається скорочення цього показника як у вартісному виразі (на 82,6 тис.грн у 2006 р. та 6,2 тис. грн.. у 2007 р), так і його частки в активі балансу (на 5,4% - у 2006 р. та на 1,12 - у 2007р.).

Дебіторська заборгованість зменшилась як у вартісному виразі так і її частка в структурі майна підприємства також знизилася. Також зменшилися запаси готової продукції як у вартісному виражені (у 2006 році запаси готової продукції та товарів зменшились на 33,1 тис. грн., а у 2007 році зменшення склало 2,1 тис. грн.). Це також служить негативним показником, так як це є найбільш ліквідні активи.

Достатньо сприятливі тенденції для підприємства можна виявити при здійсненні аналізу пасиву балансу.

Зокрема співвідношення власного і позикового капіталів говорить про незалежність підприємства від кредиторів (тобто підприємство достатньо автономне). Найбільшу частку в структурі пасивів балансу займає власний капітал (на протязі трьох років його частка коливалася від 90,85% у 2005 р, до 86% - у 2006 р., та до 93% - у 2007 р.).

Значення кредиторської заборгованості у 2006 році збільшилась як у вартісному так вираженні на 36,4 тис. грн., так і у структурі балансу 5%, однак у 2007 році ситуація значно покращилась, тобто значення кредиторської заборгованості зменшилось на 63,4 тис. грн. по відношенню до 2006р. та на 27 тис. грн. до 2005 р. Зменшення цього показника також мало місце і у структурі балансу (її питома вага у 2006 році склала 6,52 %).

Виходячи з вищесказаного, можна зробити висновок, що майнове положення ТОВ „ЄВА” погіршилось - в 2006 р. значно виросла стаття “Нерозподілений прибуток (збиток)” (на 146 тис. грн.) Це спричинило зменшення обсягу власного капіталу і зменшення його частки в пасиві балансу, але у 2006 році ситуація покращилась.

Таким чином, на основі проведеного аналізу фінансового стану підприємства ТОВ „ЄВА” можна зробити такі висновки:

- в цілому майнове становище підприємства на початок 2008 року покращилось;

- протягом періоду, що аналізується спостерігалась тенденція зменшення активів підприємства;

- постійне зменшення обсягів дебіторської заборгованості дозволяє підприємство своєчасно розраховуватися за своїми борговими зобов'язаннями та отримувати можливий додатковий прибуток. Постійне зниження дебіторської заборгованості явно показує, що фінансове положення підприємства достатньо стабільне;

- вкладення підприємством коштів у швидколіквідні активи у вигляді готової продукції, товарів та виробничих запасів сприяє прискоренню оборотності капіталу;

- поряд із вищевказаним перший розділ пасиву балансу “Власний капітал” мав тенденцію до постійного зменшення;

- більша частина коштів підприємства, що знаходиться в обороті, є власним капіталом, що свідчить про факт високої кредитоспроможності підприємства.

Підприємство використовує правильну кредитну політику, що видно зі співвідношення власних і позикових засобів.

2.3 Аналіз ліквідності підприємства

Під терміном “ліквідність” прийнято розуміти здатність підприємства виконувати свої фінансові зобов'язання перед усіма своїми контрагентами і державою.

Фінансовий стан підприємства у короткостроковому періоді оцінюється показниками ліквідності, які характеризують спроможність своєчасного та повного розрахунку за короткостроковими зобов'язаннями. Від ступеня ліквідності балансу залежить його платоспроможність. Також ліквідність характеризує не тільки поточний стан компанії, а і перспективний [10, с.158].

Для визначення ліквідності фірми необхідно оцінити ліквідність балансу.

Щоб виявити ліквідність підприємства необхідно оцінити ліквідність балансу підприємства та розрахувати показники ліквідності: коефіцієнти абсолютної, поточної, перспективної ліквідності та виявити чистий оборотний капітал. Результати цих розрахунків наведені у таблицях 2.3 та 2.4.

В аналізі ліквідності балансу актив та пасив поділяються на наступні групи по признакам ліквідності та ступеню тимчасовості погашення зобов'язань (табл. 2.3).

1. Найбільш ліквідні активи - А1.

2. Активи, що швидко реалізуються - А2.

3. Активи, що повільно реалізуються - А3.

4. Активи, що важко реалізуються - А4.

Зобов'язання підприємства (пасиви балансу) залежно від терміну їх сплати поділяються на 4 групи:

1. Найбільш термінові зобов'язання - П1.

2. Короткострокові пасиви - П2.

3. Довгострокові та середньострокові пасиви - П3.

4. Постійні пасиви - П4.

Таблиця 2.3

Оцінка ліквідності балансу ТОВ „ЄВА”

	Значення показників	Формула розрахунку (коди рядків Форми 1)	Абсолютні зміни показників
	Періоди		Періоди
	2005	2006	2007		2006	2007
	тис.грн	тис.грн	тис.грн.		тис.грн	тис.грн.
Актив
А 1 (Найбільш ліквідні активи)	8,2	6,1	8,2	150 + 230 + 240	- 2,1	2,1
А 2 (Активи, що швидко реалізуються)	372,7	303,9	201,5	(160... 210) + 220 + 250	- 68,8	- 102,4
А 3 (Активи, що повільно реалізуються)	109,5	62,9	105,8	040+045+ 050 + (100... 140)	- 46,6	42,9
А 4 Активи, що важко реалізуються)	707,7	679,4	689,3	010 + 030 +270	- 28,3	9,9
Баланс	1198,1	1052,3	1004,8		-145,8	-47,5
Пасив
П 1 (Найбільш термінові зобов'язання)	63,9	45,8	5,8	530 - 610	- 18,1	- 40
П 2 (Короткострокові пасиви)	0	0	0	500 + 510 + 520	0	0
П 3 (Довгострокові та середньострокові пасиви)	0	0	0	480	0	0
П 4 (Постійні пасиви)	931	783,0	863,2	380 + 430 + 630	- 148	80,2
Баланс	994,9	828,8	869		-166,1	40,2

Таблиця 2.4

Аналіз ліквідності балансу ТОВ „ЄВА”

Показники ліквідності	Платіжний надлишок (недолік), тис. грн.
	Періоди
	2005	2006	2007
А1-П1	-55,7	-39,7	2,4
А2-П2	372,7	303,9	201,5
А3-П3	109,5	62,9	105,8
А4-П4	-223,3	-103,6	-173,9
Різниця валют	203,2	223,5	135,8

Баланс підприємства вважається ліквідним у тому випадку, коли ці групи мають наступне співвідношення [10, с. 159]:

Як видно із показників отриманих у таблиці 2.4, це співвідношення для ТОВ „ЄВА” у 2005 році майже відповідало нормам (тільки найбільш ліквідні активи були менше за найбільш термінові зобов'язання), що вказувало на те, що підприємство було не в змозі були відповідати за цими зобов'язаннями, ця ж тенденція мала місце і у 2006 році, але вже в цьому році мало місце зменшення цього негативного показника, що у 2007 році призвело до приведення цього співвідношення до норм, тобто можна сказати, що ситуація стабілізувалося і баланс підприємства став достатньо ліквідним. Однак покращення ситуації відбулося не за рахунок збільшення обсягів найбільш ліквідних активів підприємства, а за рахунок значного зменшення найбільш термінових зобов'язань підприємства, тобто за рахунок зменшення суми кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги.

Аналіз проведений за запропонованою схемою, є наближеним. Більше детальним є аналіз ліквідності за допомогою фінансових коефіцієнтів [23, с. 207].

Коефіцієнт загальної ліквідності (інша назва цього показника - коефіцієнт поточної ліквідності, коефіцієнт покриття) - найбільш узагальнюючий показник платоспроможності. Це коефіцієнт поточної ліквідності, який показує платіжні можливості підприємства при умові своєчасності розрахунків з дебіторами, а також при умові своєчасної реалізації готової продукції та інших матеріальних засобів. Він дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи скільки гривень поточних активів підприємства приходиться на одну гривню поточних зобов'язань. Якщо поточні активи перевищують по величині поточні зобов'язання, підприємство може розглядатися як успішно функціонуюче.

Коефіцієнт розраховується за формулою:

(2.1)

Теоретична величина такого коефіцієнта визначається у розмірі 2-2,5.

Але на практиці, під впливом форм розрахунків, обіговості обігових коштів, галузевих та інших особливостей підприємства, цілком задовільні результати можуть бути і при значно меншому (але перевищуючому одиницю) значенні загального коефіцієнта.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності - характеризує миттєву платоспроможність підприємства, показуючи, яку частину короткотермінової заборгованості підприємство може ліквідувати найближчим часом (на дату складання балансу).

Коефіцієнт розраховується за формулою:

(2.2)

Теоретичне значення коефіцієнта абсолютної ліквідності встановлено у розмірі 0,2 - 0,25.

При цьому нормальне обмеження 0,2 означає, що кожен день підлягає погашенню 20% поточних зобов'язань підприємства чи, іншими словами, у випадку підтримки залишку коштів на рівні звітної дати короткострокова заборгованість, що має місце на звітну дату, може бути погашена за 5 днів (1:0,2).

Коефіцієнт термінової ліквідності. На відміну від попереднього, він враховує якість оборотних активів і є більш суворим показником ліквідності, тому що при його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточні активи (запаси не враховуються).

Коефіцієнт термінової ліквідності розраховується за формулою:

(2.3)

У літературі наводиться орієнтоване нижнє значення цього коефіцієнта, рівне 1. Однак ця оцінка носить умовний характер. Якщо, наприклад, коефіцієнт швидкої ліквідності дорівнює 0,5 (менше 1), то це означає, що на кожну гривню поточної заборгованості підприємство має лише 50 коп. ліквідних активів. Це є низьким показником по мірках більшості галузей.

Чистий обіговий капітал розраховується як різниця між оборотними активами підприємства і його поточними зобов'язаннями. Його наявність і величина свідчить про можливість підприємства сплатити свої поточні зобов'язання й розширювати подальшу діяльність:

(2.4)

Показники ліквідності підприємства зведено у таблицю 2.5. Як видно з таблиці 2.5. підприємство має достатньо високу платоспроможність, на що в першу чергу вказує коефіцієнт поточної ліквідності, тобто підприємство у всі роки, що аналізується було здатне відповідати за свої поточні зобов'язання, і не дивлячись на те, що у 2006 році він був меншим норми, але той факт, що значно вище одиниці - вже позитивний показник, так як поточні активи підприємства перевищували поточні його зобов'язання.

Таблиця 2.5

Динаміка показників ліквідності підприємства ТОВ „ЄВА”

Назва показника	Оптимальне значення	Значення показників	Формула
		Періоди
		2005	2006	2007
Загальний коефіцієнт покриття (коефіцієнт поточної ліквідності)	2,0 - 2,5	3,5	1,8	3,6	А1+А2+ А3/П1+П2
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	Не менше 0,2 - 0,25	0,09	0,05	0,1	А1+/П1+П2
Коефіцієнт термінової ліквідності	1,0	2,3	1,3	1,9	А1+А2/ П1+П2
Чистий обіговий капітал		219,9	100,9	158,1	(260 - 620)

Коефіцієнт абсолютної ліквідності був менше нормованого показника, що вказує на те, що підприємство на день складання балансів не мало в наявності достатньо грошових коштів для погашення короткотермінової заборгованості підприємство. Проте встановленні норми не потрібно приймати із повною впевненістю, оскільки в балансі відображаються засоби на визначений момент часу, а гроші можуть надійти через 2-3 дні після його складання.

На високу ліквідність (платоспроможність) підприємства вказує також і коефіцієнт термінової ліквідності, який значно перевищує нормативи. Цей факт також доказує високе значення чистого обігового капіталу, яке означає що за весь період, що аналізується, підприємство не тільки мало можливість сплачувати свої поточні зобов'язання, але при цьому ще й розвивати виробництво.

2.4 Оцінка фінансової стійкості і платоспроможності

Одна з найважливіших характеристик фінансового стану - стабільність діяльності у світлі довгострокової перспективи. Вона зв'язана зі структурою балансу підприємства, ступенем його залежності від кредиторів і інвесторів, з умовами, на які притягнуті й обслуговуються зовнішні джерела засобів.

Під фінансовою стійкістю підприємства розуміється такий стан (економічний чи фінансовий) підприємства, при якому платоспроможність постійна в часу, а співвідношення власного та позичкового капіталу забезпечує цю платоспроможність [17, с.112].

Для оцінки фінансової стійкості та платоспроможності підприємства використовується наступна група показників [23, с. 213]:

1) коефіцієнт незалежності;

2) коефіцієнт концентрації залученого капіталу;

3) коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу;

4) коефіцієнт фінансової залежності;

5) коефіцієнт маневровості власного капіталу.

1. Коефіцієнт незалежності (інша назва цього коефіцієнта - коефіцієнт концентрації власного капіталу, коефіцієнт автономії). Визначає частку власних засобів підприємства у загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність. Коефіцієнт характеризує можливість підприємства виконувати свої зовнішні зобов'язання за рахунок власних коштів, незалежність його функціонування від залучених коштів.

Коефіцієнт розраховується за формулою:

(2.5)

Чим більше значення цього коефіцієнта, тим більш фінансово стійким, стабільним і незалежним від зовнішніх кредиторів вважається підприємство.

На практиці встановлено, що загальна сума заборгованості не повинна перевищувати суму власних джерел фінансування, тобто джерела фінансування підприємства (загальна сума капіталу) повинні бути хоча б наполовину сформовані за рахунок власних коштів.

Таким чином, критичне значення коефіцієнта автономії - 0,5.

Якщо він дорівнює 1 (або 100%), це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство.

2. Коефіцієнт концентрації залученого капіталу є доповненням до попереднього коефіцієнту - їхня сума дорівнює 1 (чи 100%). Він характеризує долю залучених коштів в загальній вартості засобів, вкладених у майно підприємства.

Коефіцієнт розраховується за формулою:

(2.6)

Ці два коефіцієнта в сумі: Кавт + Ккз = 1

Чим нижче цей показник, тим менше заборгованість підприємства, тим стійкіший його стан. Ріст цього показника в динаміці означає збільшення частки позикових засобів у фінансуванні підприємства.

Критичне значення коефіцієнта концентрації залученого капіталу - 0,5.

3. Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу. Як і наведені вище коефіцієнти, цей показник дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості підприємства. Він показує, скільки одиниць залучених коштів припадає на кожну одиницю власних коштів. Визначає, яких засобів у підприємства більше.

Коефіцієнт розраховується за формулою:

(2.7.)

Показник має досить просту інтерпретацію: його значення, рівне наприклад 0,3, означає, що на кожну 1 грн. власних засобів, вкладених в активи підприємства, припадає 30 коп. позикових засобів. Ріст показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про зниження фінансової стійкості, і навпаки. Оптимальне значення даного коефіцієнта Ксоот 0,5. Критичне значення 1.

4. Коефіцієнт фінансової залежності - показник, зворотній до коефіцієнта незалежності. Добуток цих коефіцієнтів дорівнює 1. Він визначає залежність підприємства від позиченого капіталу. Ріст цього показника в динаміці свідчить про збільшення частки позикових засобів у фінансуванні підприємства, а отже і утраті фінансової незалежності. Якщо його значення наближається до 1 (чи 100%), то це означає, що власники цілком фінансують своє підприємство.

Показник має досить просту інтерпретацію: якщо його значення дорівнює наприклад 1,25, те це означає, що на кожну 1,25 грн. вкладену в активи підприємства, приходиться 25 коп. позикових засобів.

Коефіцієнт розраховується за формулою:

 (2.8)

5. Коефіцієнт маневровості власного капіталу. Цей коефіцієнт показує, яка частина власного оборотного капіталу знаходиться в мобільній формі, що дозволяє вільно маневрувати цими засобами, а яка капіталізована. Він повинен бути досить високим, щоб забезпечити гнучкість у використанні власних засобів підприємства.

Коефіцієнт розраховується як відношення власного оборотного капіталу підприємства до власних джерел фінансування:

(2.9)

Власні оборотні кошти характеризують ту частину власного капіталу підприємства, що є джерелом покриття його поточних активів. Даний показник визначається двома способами:

1) від суми власного капіталу відняти вартість необоротних активів:

Кв.об. = стр.380 ф№1 - стр. 080 ф№1

2) від суми оборотних активів відняти суму власного капіталу:

Кв.об. = (стр.260 ф№1 +стр.270 ф№1) - (стр.430 ф№1 + стр.480 ф№1 + стр.620 ф№1+ стр.630 ф№1)

Таким чином, формула розрахунку коефіцієнта маневровості має вигляд:

 (2.10)

Значення цього коефіцієнта може істотно змінюватися в залежності від виду діяльності підприємства і структури його активів, у тому числі оборотних.

Нормативне значення показника 0,4-0,6.

Показники фінансової стійкості і платоспроможності підприємства зведено у таблицю 2.6.

Таблиця 2.6

Динаміка показників фінансової стійкості підприємства ТОВ „ЄВА”

Назва показника	Нормативне значення	Значення показників
		Періоди
		2005	2006	2007
Коефіцієнт незалежності (автономії, концентрації власного капіталу)	не менше 0,5	0,91	0,86	0,93
Коефіцієнт концентрації залученого капіталу	не більше 0,5	0,09	0,14	0,07
Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу	0,5	0,1	0,16	0,07
Коефіцієнт фінансової залежності	1	1,1	1,16	1,07
Коефіцієнт маневровості власного капіталу	0,4 - 0,6	0,23	0,13	0,18

Розрахунки ще раз доказали, що підприємство має достатньо високу платоспроможність, не дивлячись на те, що у 2006 році цей мали місце тенденції погіршення платоспроможності підприємства, однак жодного разу всі показники не знизилися до критичного рівня. Коефіцієнт автономії та концентрації залученого капіталу ще раз підтвердили висновки того, що левова частка пасивів підприємства складається саме з власного капіталу, частка залученого капіталу дуже мала і в останній рік ще суттєво знизилась. Тобто увесь період, що аналізується підприємство було фінансово незалежним.

Однак єдиним недоліком підприємство є той факт, що в розпорядженні підприємства протягом досліджуваного періоду не було достатньої кількості мобільних грошових ресурсів так як протягом всього періоду значення коефіцієнту маневреності було нижче за норматив.

2.5 Оцінка ділової активності

У широкому змісті ділова активність означає весь спектр зусиль, спрямованих на просування фірми на ринках продукції, праці, капіталу. У контексті аналізу фінансово-господарської діяльності цей термін розуміється в більш вузькому змісті - як поточна виробнича і комерційна діяльність підприємства.

Ділова активність підприємства виявляється в динамічності її розвитку, досягненні поставлених цілей, ефективному використанні економічного потенціалу, розширенні ринків збуту.

Ділову активність підприємства можна оцінювати як на якісному, так і на кількісному рівні.

Кількісна оцінка й аналіз ділової активності можуть бути здійснені по двох напрямках:

- ступені виконання плану за основними показниками, забезпечення заданих темпів їхнього росту;

- рівню ефективності використання ресурсів підприємства;

Для оцінки рівня ефективності використання ресурсів підприємства використовують різні показники оборотності.

Показники оборотності мають велике значення для оцінки фінансового стану підприємства, оскільки швидкість обороту засобів безпосередньо впливає на платоспроможність фірми. Крім того, збільшення швидкості обороту засобів, за інших рівних умов, відбиває підвищення виробничо-технічного потенціалу фірми [7, с. 314].

На практиці найчастіше використовуються наступні показники ділової активності [23, с. 211]:

1) коефіцієнт оборотності активів;

2) коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості;

3) період оборотності дебіторської заборгованості;

4) коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості;

5) період оборотності кредиторської заборгованості;

6) коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача оборотних засобів).

7) кількість оборотів;

8) коефіцієнт оборотності в днях;

9) коефіцієнт оборотності запасів;

10) коефіцієнт тривалості обігу запасів.

1. Коефіцієнт оборотності активів.

За допомогою даного коефіцієнта оцінюється ефективність використання підприємством усіх наявних ресурсів не залежно від джерел їхнього залучення. Коефіцієнт оборотності активів показує, скільки разів за звітний період відбувається повний цикл виробництва і звертання, що приносить відповідний ефект у виді прибутку, чи іншими словами, скільки грошових одиниць реалізованої продукції принесла кожна грошова одиниця активів. Чим вище оборот, тим ефективніше використовуються активи. Коефіцієнт розраховується як відношення чистого доходу від реалізації до середньорічної вартості активів:

(2.11)

2. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості.

Коефіцієнт показує, скільки оборотів у середньому зробили протягом звітного періоду засоби, вкладені в розрахунки. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості розраховується як відношення загального обсягу реалізації продукції до середньорічної вартості чистої дебіторської заборгованості:

(2.12)

Чим більше кількість оборотів, тим швидше підприємство одержує плату від своїх дебіторів.

3. Період оборотності дебіторської заборгованості

Для аналізу оборотності дебіторської заборгованості використовується також показник тривалості обороту дебіторської заборгованості.

Інша назва даного показника - термін кредитування. Період оборотності дебіторської заборгованості в днях розраховується як відношення кількості днів у періоді на коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості.

(2.13)

У результаті розрахунку даного показника одержують кількість днів для погашення кредиту, узятого дебіторами.

4. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості.

Даний коефіцієнт показує, скільки оборотів необхідно підприємству для погашення наявної кредиторської заборгованості. Він розраховується як відношення загального обсягу реалізації до середнього розміру кредиторської заборгованості:

 (2.14)

Для аналізу оборотності кредиторської заборгованості, так само як і для аналізу дебіторської, використовують показник періоду обороту кредиторської заборгованості.

Він розраховується за формулою:

(2.15)

В результаті розрахунку цього показника отримуємо кількість днів для погашення кредиту, отриманого від постачальників підприємства.

5. Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача).

Цей коефіцієнт є аналогом показника фондовіддачі. Він показує наскільки ефективно працюють засоби, вкладені в підприємство і скільки зроблять вони оборотів за аналізований період. Коефіцієнт оборотності основних засобів залежить від обсягу продукції (реалізації) та середньорічної вартості основних засобів. Він розраховується за формулою:

(2.16)

Підвищення фондовіддачі, крім збільшення обсягу реалізованої продукції, може бути досягнуте як за рахунок невисокої питомої ваги основних засобів, так і за рахунок їхнього більш технологічного рівня. Чим вище фондовіддача, тим нижче витрати. Низький рівень фондовіддачі свідчить або про недостатній рівень реалізації, або про занадто високий рівень вкладень у ці активи.

Ефективність використання оборотних засобів аналізується також показником кількості їх оборотів і тривалістю оборотності в днях.

Кількість оборотів оборотних засобів розраховується за формулою:

(2.17)

Кількість оборотів оборотних засобів повинно перевищувати кількість оборотів основних засобів.

6. Якщо тривалість періоду у днях (360 за рік, 90 за квартал) розділити на кількість оборотів, то одержимо середню тривалість одного обороту, або так званий коефіцієнт оборотності (в днях).

Коефіцієнт оборотності в днях.

(2.18)

7. Коефіцієнт оборотності запасів.

Цей показник характеризує ефективність управління запасами на підприємстві. Він показує, скільки оборотів за рік зробили запаси, тобто скільки разів вони перенесли свою вартість на готові вироби. Показник розраховується як відношення собівартості реалізованої продукції до середньорічної вартості запасів підприємства:

(2.19)

Якщо коефіцієнт оборотності інвентарю перевищує 5, то це свідчить про те, що запаси не перевищують норматив. Понаднормативні запаси виникають у разі: завезення зайвих, а інколи, непотрібних для виробництва товарно-матеріальних цінностей, наявності анульованих замовлень з боку збанкрутілих покупців, росту залишків готової продукції у зв'язку із скороченням попиту та ін. Всі ці причини ведуть до зменшення кількості обігів і сповільнення обертання. Це потребує розрахунку тривалості обігу запасів.

8. Коефіцієнт тривалості обігу запасів.

Він характеризує період часу, протягом якого запаси перетворюються у реалізовані товари. Розраховується за формулою:

(2.20)

Чим швидше обігові засоби пройдуть всі стадії кругооборту (постачання, виробництво, реалізація), тим більше можна отримати продукції на кожну авансовану гривню і значніше збільшити обсяг виробництва і реалізації продукції.

Чим вище коефіцієнт обіговості запасів, а отже, менше тривалість обігу запасів, тим менше засобів у цій статті, тим більш ліквідну структуру мають оборотні засоби і стійкіший фінансовий стан підприємства.

Показники ділової активності підприємства зведено у таблицю 2.7.

Згідно з отриманими результатами, можна зробити висновок, що у 2006 році оборотні активи не зробили навіть одного обороту, що негативно сказалось на прибутку підприємства, але цей показник виріс у 2007 році, і згідно йому активи підприємства в 2007 році зробили оборот 1,3раза. Незначне збільшення цього коефіцієнту відбулося через значне зменшення вартості основних засобів, а також за рахунок зменшення запасів готової продукції і товарів виробничих запасів і зменшення непогашеної заборгованості за відвантажені товари.

Таблиця 2.7

Динаміка показників ділової активності підприємства ТОВ „ЄВА”

Назва показника	Значення показників
	Періоди
	2006	2007
Коефіцієнт оборотності активів	0,83	1,31
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	4,87	9,96
Період оборотності дебіторської заборгованості	73,9	36,14
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	7,5	13,1
Період оборотності кредиторської заборгованості	48	27,48
Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача)	1,15	1,75
Кількість оборотів	3,01	5,42
Коефіцієнт оборотності в днях	119,6	66,42
Коефіцієнт оборотності запасів	7,71	8,58
Коефіцієнт тривалості обігу запасів	46,69	41,96

Згідно коефіцієнту дебіторської заборгованості, то цей показник достатньо високий, за 2006 рік підприємству було погашено дебіторську заборгованість майже 5 разів, однак у наступному році цей показник ще покращився і досяг вже майже 10 разів, тобто тривалість одного обороту у 2007 році зменшилась з 75 днів до 37, тобто майже у двічі.

Що стосується кредиторської заборгованості, то у 2007 році підприємство також збільшило обіговість власних кредитів від 7,5 разів до 13, тобто період погашення кредиторської заборгованості перед постачальниками було зменшено з 49 днів до 28, тобто теж майже у двічі.

Також позитивною виявилася і фондовіддача підприємства - у 2007 році вона досягла майже 1,8 разів.

Коефіцієнт оборотності запасів свідчить про достатньо високу ефективність управління запасами підприємства.

2.6 Оцінка рентабельності

На короткострокову і довгострокову платоспроможність підприємства впливає його здатність діставати прибуток. У цьому зв'язку розглянемо наступний аспект діяльності підприємства - рентабельність, що є якісним показником ефективності роботи підприємства. Звичайно при розрахунку рентабельності визначають відношення прибутку до наступних показників: рівня продажів, активам, власного капіталу. Загальноприйнятих значень рентабельності, на які можна орієнтуватися при аналізі, не існує, тому зростання вищевказаних показників у динаміці по періодах звітності розглядається як позитивна тенденція.

Розглянемо наступні показники рентабельності [23, с. 213]:

1. рентабельність активів;

2. рентабельність власного капіталу;

3. рентабельність основних фондів;

4. рентабельність продажу.

1. Рентабельність активів (інше найменування цього, показника - коефіцієнт "прибуток/ активи" (ROA - Return on Assets)). Він характеризує, наскільки ефективно підприємство використовує свої активи для одержання прибутку, тобто показує, який прибуток приносить кожна гривня, вкладена в активи підприємства. Показник визначається як відношення чистого прибутку до середньорічної вартості активів:

(2.21)

Відзначимо, що коефіцієнт RОА поєднує 2 показники: частку прибутку в одній гривні реалізації і обіговість активів. Тобто добуток названих показників дорівнює значенню коефіцієнта рентабельності активів (RОА).

2. Рентабельність власного капіталу (інше найменування цього показника - коефіцієнт "прибуток/ капітал" (ROE - return on equity)). Характеризує ефективність використання підприємством власного капіталу. Показник визначається як співвідношення чистого прибутку і середньорічної вартості власного капіталу:

(2.22)

3. Рентабельність основних фондів (інше найменування цього показника - фондовіддача). Показник характеризує, наскільки ефективно підприємство використовує основні фонди. Збільшення фондовіддачі свідчить про підвищення ефективності використання основних фондів. Цей показник порівнюється зі середньогалузевими показниками.

Розраховується за формулою:

(2.23)

4. Рентабельність продажу (інше найменування цього показника - норма чистого прибутку). Він показує, який прибуток з однієї гривні продажу одержало підприємство.

Показник розраховується за формулою:

(2.24)

Показники рентабельності підприємства зведено у таблицю 2.8.

Таблиця 2.8

Розрахунок коефіцієнтів рентабельності ТОВ „ЄВА”

Назва показника	Значення показників
	Періоди
	2006	2007
Рентабельність активів	0,11	0,39
Рентабельність власного капіталу	0,12	0,44
Рентабельність основних фондів	1,15	1,73
Рентабельність продаж	0,09	0,13

Коефіцієнтів рентабельності активів (майна) показує, який прибуток одержує підприємство з кожної гривні, вкладеної в активи. Згідно розрахунках коефіцієнт рентабельності активів на підприємстві дорівнював у 2006 році - 0,11 грн., а у 2007 - 0,39 грн., тобто на кожну вкладену гривню підприємство отримало прибуток у розмірі 0,33 грн. та 0,56 грн.

Показник прибутку на вкладений капітал по підприємству склав у 2006 році 0,12 грн., а в 2007 р - 0,44 грн. Це означає, що кожна гривня власного капіталу принесла прибуток 0,12 грн. у 2006 році, а у 2007 році прибутковість власного капіталу збільшилась більше ніж у двічі і склала 0,44 грн.

Про позитивні тенденції розвитку діяльності підприємства також свідчить і рентабельність реалізованої продукції, який у 2007 році виріс на 44%, а відповідно зросла і прибутковість реалізації.

Виходячи із проведених вище розрахунків, які характеризують фінансовий стан об'єкта дослідження, його платоспроможність та ділову активність, можна стверджуватися що ТОВ „ЄВА” знаходиться у прекрасному, стабільному фінансовому стані, що протягом періоду, який аналізується воно функціонувало із значними прибутками і, що його подальше функціонування у конкурентному середовищі достатньо перспективне і носить стабільні тенденції зростання.

Розділ 3. Напрямки підвищення фінансової стійкості ТОВ „ЄВА”

3.1 Розширення зони фінансової стійкості

Для того, щоб дізнатися наскільки аналізоване нами підприємство може розширити зону фінансової стійкості, визначимо запас фінансової стійкості (зону безпечності), під яким розуміють той обсяг реалізації, який забезпечує підприємству певну стійкість його фінансового становища. Результати розрахунків занесемо до таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Розрахунок запасу фінансової стійкості ТОВ „ЄВА” у 2007 р.

Показник	Рівень показника	Відхилення +/-
	На початок 2007	На кінець 2007
1. Виручка від реалізації, тис. грн.	800,5	1200,5	400
2. Повна собівартість реалізованої продукції, тис. грн	664,5	724,5	60
3. Прибуток, тис. грн	136	476	340
4. Сума умовно-змінних витрат, тис. грн.	591,5	644,5	53
5. Сума умовно-постійних витрат, тис. грн.	73	80	7
6. Сума маржинального доходу (ряд 3 + ряд 5), тис. грн.	209	556	347
7. Частка маржинального доходу (ряд 6: ряд 1), %	26%	46%	20
8. Поріг рентабельності, тис. грн.	280,8	173,9	-106,9
9. Запас фінансової стійкості
тис. грн.	519,7	1026,6	506,9
%	64,9%	85,5%	20,6%

Поріг рентабельності (Прен) являє собою відношення суми постійних витрат у собівартості продукції до питомої ваги маржинального доходу у виручці:

 тис.грн. на початок 2007 року;

тис.грн. на кінець 2007 року.

Визначимо запас фінансової стійкості ТОВ „ЄВА” у 2007 році і проаналізуємо його.

На початок 2007 року щоб покрити всі витрати необхідно було реалізувати продукції на суму 280,8 тис.грн., а на кінець для цього було необхідно 173,9 тис.грн. Маємо збільшення порогу рентабельності на 506,9 тис.грн. що оцінюється позитивно. Фактично виручка на початок 2007 року складала 800,5 тис.грн. а на кінець року 1200,5 тис.грн. що вище порогу рентабельності на 519,7 тис.грн. та 1026,6 тис.грн. відповідно. Виручка може зменшитися ще на 85,5% і тільки тоді рентабельність дорівнюватиме нулю. На початок 2008 року зона фінансової незалежності залишається на досить високому рівні (85,5%).