Джерела формування доходів місцевого бюджету (на прикладі місцевого бюджету м. Дніпропетровська)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДИПЛОМНА РОБОТА

Джерела формування доходів місцевого бюджету

(на прикладі місцевого бюджету м. Дніпропетровська)

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНА СУТНІСТЬ БЮДЖЕТНОГО УСТРОЮ УКРАЇНИ

1.1. Сутність бюджету як фінансової категорії та законодавчі основи бюджетного устрою України

1.2. Джерела та порядок формування доходів державного та місцевого бюджетів

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДЖЕРЕЛ ФОРМУВАННЯ ТА ДИНАМІКИ НАДХОДЖЕННЯ КОШТІВ В МІСЦЕВИЙ БЮДЖЕТ М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА У 2004 - 2007 РОКАХ

2.1. Організація і структура фінансового управління м.Дніпропетровська

2.2. Структура доходів місцевого бюджету м.Дніпропетровська у 2003 -2007 роках

2.2.1. Аналіз звіту про виконання бюджету м. Дніпропетровська за 2003 -2004 роки

2.2.2. Аналіз звіту про виконання бюджету м. Дніпропетровська за 2004 - 2005 роки

2.2.3. Аналіз звіту про виконання бюджету м. Дніпропетровська за 2005 - 2006 роки

2.2.4. Аналіз звіту про виконання бюджету м. Дніпропетровська за 2006 - 2007 роки

2.3. Аналіз динаміки структури та обсягів доходів в місцевий бюджет м. Дніпропетровська у 2003 -2007 роках

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ФОРМУВАННЯ ДОХОДНОЇ ЧАСТИНИ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ в україні

3.1. Результативність фіскально-регуляторної політики впливу органів влади на зростання джерел податкового формування місцевих бюджетів

3.2. Шляхи законодавчого формування розширеної бази джерел надходження коштів в місцеві бюджети в проекті Податкового Кодексу України ( Кодекс в редакції групи М.Катеринчука)

ВИСНОВКИ

ЛІТЕРАТУРА

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність теми дипломного дослідження полягає в тому, що сьогодні з особливою гостротою постає проблема вироблення механізму, який би визначав нові принципи формування місцевих бюджетів, чітке розмежування функцій і повноважень усіх рівнів влади, а звідси - видатків кожного виду бюджету, і що саме головне - розподіл доходів між різними ланками бюджетної системи. При цьому питання бюджетної політики, оподаткування і міжбюджетних відносин повинні розглядатись і вирішуватись комплексно, оскільки вони тісно взаємопов'язані, і жоден із цих елементів не може бути реформованим без врахування двох інших.

Об'єктом дослідження дипломної роботи є місцевий бюджет міста Дніпропетровська за 2004 - 2007 роки.

Предметом дипломної роботи є теоретичні та практичні аспекти оцінки ефективності виконання доходної частини місцевого бюджету міста Дніпропетровська .

Метою дипломної роботи є розробка рекомендацій щодо поліпшення формування та розширення джерел доходної частини місцевого бюджету м. Дніпропетровська.

Основними завдання дипломного дослідження були:

- теоретичний аналіз сутності бюджету як фінансової категорії та законодавчі основи бюджетного устрою України;

- теоретичний аналіз джерел та порядок формування доходів державного та місцевого бюджетів України;

- практичний аналіз джерел формування та динаміки надходження коштів в місцевий бюджет м.Дніпропетровська у 2004 -2007 роках;

- ознайомлення з організацією та структурою функцій та бюджетних звітів фінансового управління м.Дніпропетровська;

- формування аналітичних висновків та ідентифікація проблем наповнення доходної частини місцевого бюджету по звітам про виконання бюджету м. Дніпропетровська за 2003 -2007 роки;

- формування та обґрунтування пропозицій по тактичним та стратегічним шляхах вдосконалення формування доходної частини місцевих бюджетів в Україні.

Теоретично-методологічну основу написання дипломної роботи складають законодавчі та нормативні акти, що стосуються питань формування та виконання місцевих бюджетів (Бюджетний Кодекс України, Закон України “Про місцеве самоврядування” , Закони України про Державний бюджет України у 2004 -2007 роках та інш.), інформаційну - дані статистичних бюлетнів фінансового управління м.Дніпропетровська щодо виконання місцевого бюджету за 2004 - 2007 роки, дані бюлетнів Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області про податкове наповнення місцевих бюджетів у 2004 -2007 роках.

Окремі аспекти багатогранної проблеми, що розглядається, були і є предметом наукових досліджень багатьох українських вчених-економістів, зокрема С.Буковинського, О.Василика, О.Данілова, В.Кравченка, І.Луніної, І.Сала, В.Федосова, Д.Чирки, С.Юрія та ін. Чільне місце в розробленні цієї проблеми посідають праці російських вчених: Л.Дробозіної, Г.Поляка, В.Родіонової та ін., а також зарубіжних науковців: Дж.Бюкенена, М.Белла, Дж.Кінгдома, П.Масгрейва, Л.Перери, П.Самуельсона, А.Сміта та багато ін. Цінність їх праць полягає у визначенні економічної сутності місцевих фінансів, обґрунтуванні необхідності існування інституту місцевого самоврядування з власною фінансовою базою, відокремленні місцевих бюджетів від загальнодержавного та узагальнення теоретичних основ щодо взаємовідносин державного та місцевих бюджетів. Положення наукових праць цих дослідників потребують подальшого розвитку та узагальнення тому, що формування доходів місцевих бюджетів відбувається в умовах трансформації економіки країни від адміністративно-командної до ринкової, тобто коли має місце пошук способів та шляхів побудови місцевих бюджетів, їх ефективного використання у фінансовому механізмі держави, а теоретичні підходи західних авторів до формування доходної частини місцевих бюджетів потребують критичної оцінки, узагальнення та дослідження можливостей і передумов використання з урахуванням особливостей економіки України.

Практична цінність отриманих результатів дипломного дослідження полягає в наданні фактичних доказів доцільності для місцевих бюджетів прийняття нового Податкового Кодексу України в редакції М.Катеринчука, оскільки тільки в ньому реалізована стратегія зменшення трансфертно-субсидійного міжбюджетного обороту та фінансового забезпечення місцевих бюджетів самоуправління законодавчо встановленим розширеним кошиком нових місцевих податків та зборів.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНА СУТНІСТЬ БЮДЖЕТНОГО УСТРОЮ УКРАЇНИ

1.1 Сутність бюджету як фінансової категорії та законодавчі основи бюджетного устрою України

Державні фінанси - це система грошових відносин, що виникає разом з появою держави та нерозривно пов'язана з її існуванням та функціонуванням, це система економічних відносин, за допомогою яких нагромаджуються і розподіляються державні кошти [23].

Методи фінансової діяльності держави - це засоби, прийоми, за допомогою яких уповноважений державою орган від її імені мобілізує, розподіляє і використовує фонди грошових ресурсів.

Бюджет - це план створення і використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій, здійснюваних органами державної влади України, органами влади Автономної Республіки Крим і місцевими Радами народних депутатів. Державний бюджет України затверджується законом України.

Головне місце у фінансовій системі України займає державний бюджет України і місцеві бюджети місцевих рад народних депутатів.

Державний бюджет - це розпис прибутків і витрат держави на визначений період (на рік). Являє собою централізовані фонди коштів, акумульовані, головним чином, за допомогою податків і використовувані для державного регулювання економіки, стимулювання господарської кон'юнктури, фінансування соціальних програм, науки і культури, збройних сил, утворення фінансових і матеріальних резервів, утримання органів державного керування.

Державний бюджет України є загальнодержавним централізованим фондом коштів, що стверджується актом вищої юридичної чинності, законом. Бюджет будується на принципах цілісності, повноти, достовірності, гласності, наочності і самостійності всіх бюджетів, що входять у бюджетну систему України [1].

Доходи держави як економічна категорія виражають економічні відносини, які виникають у держави з юридичними та фізичними особами в процесі формування бюджетного фонду держави. Формою прояву категорії доходи бюджету служать податки, збори, платежі і відрахування.

Державні доходи -- це грошові відносини з приводу розподілу вартості валового внутрішнього продукту, це частина внутрішнього валового продукту, що використовується державою для здійснення своїх функцій.

Доходи бюджету - це частина централізованих фінансових ресурсів держави, необхідних для виконання його функцій. Вони виражають економічні відносини, які виникають у процесі формування фондів грошових ресурсів і поступають у розпорядження органів влади різних рівнів.

Доходи бюджету - поняття більш вужче, ніж доходи держави; поряд із фінансовими коштами бюджету усіх рівнів влади вони включають ресурси державних позабюджетних фондів та усього державного сектору [23].

Методами формування фондів грошових ресурсів є обов'язкові та добровільні види платежів юридичних та фізичних осіб держави у призначені державою фонди.

До обов'язкових видів платежів у державні фонди накопичення відносяться :

податки;

збори (митні, дорожні, держмито, деякі види господарських операцій);

штрафи;

плата за використання природних ресурсів ;

обов'язкове страхування ( майна, особисте, відповідальності) ;

обов'язкові платежі в централізовані фонди грошових ресурсів системи соціального страхування (пенсійний, соціального страхування та інші);

До добровільних видів платежів у державні фонди накопичення відносяться :

державні грошово-речові лотереї ;

державні внутрішні та зовнішні облігаційні позики (державний

кредит);

добровільні внески громадян ;

інші види платежів;

Методами розподілу фондів грошових ресурсів є фінансування, кредитування й виплата пенсій, страхових відшкодувань і різних допомог.

Головне матеріальне джерело державних доходів - це річний національний доход. Якщо для покриття фінансових потреб його недостатньо, держава залучує національне багатство (сукупність матеріальних благ, створених працею передуючих і теперішніх поколінь та залучених в процес відтворення природних ресурсів, якими володію суспільство на визначений момент часу). Одержавлення національного доходу здійснюється державою різними методами. Основним методами, які використовуються органами державної влади для перерозподілу національного доходу та утворення бюджетних доходів, являються податки, державний кредит та емісія грошей. Співвідношення між ними різне в залежності від країни ті часу; визначається економічною ситуацією та іншими протиріччями, станом фінансів і фінансової політики держави.

Суть податків криється у примусовому відчужуванні державою частини знову утвореної вартості (національного доходу).

У будь-якій країні державний бюджет - ведуча ланка фінансової системи, єдність основних фінансових категорій: податків, державних витрат, державного кредиту - у їхній дії. Проте, будучи частиною фінансів, бюджет можна виділити в окрему економічну категорію, що відбиває грошові відносини держави з юридичними і фізичними особами з приводу перерозподілу національного доходу (частково і національного багатства) у зв'язку з утворенням і використанням бюджетного фонду, призначеного на фінансування народного господарства, соціально-культурних заходів, нестатків оборони і державного керування [28].

Саме за допомогою бюджету держава має можливість зосереджувати фінансові ресурси на вирішальних ділянках соціального й економічного розвитку, за допомогою бюджету відбувається перерозподіл національного доходу між галузями, територіями, сферами суспільної діяльності. Жодна з ланок фінансів не здійснює такого багатовидового і багаторівневого перерозподілу засобів, як бюджет. Разом з тим, відображаючи економічні процеси, що протікають у структурних ланках економіки, бюджет дає чітку картину того, як надходять у розпорядження держави фінансові ресурси від різних суб'єктів господарювання, показує, чи відповідає розмір централізуємих ресурсів держави обсягу його потреб.

Таким чином, при правильному підході бюджет об'єктивно може бути не просто засобом державного економічного регулювання, він може реально впливати на зростання економіки і соціальної сфери, прискорення темпів науково-технічного прогресу, відновлення й удосконалювання матеріально-технічної бази суспільного виробництва. Але тут важливо підкреслити, що прояв властивих бюджету якостей, його використання як інструменту розподілу і контролю можливо тільки в процесі людської діяльності, що знаходить своє вираження в створюваному державою бюджетному механізмі, який є конкретним вираженням бюджетної політики, що відбиває націленість бюджетних відносин на рішення економічних і соціальних задач.

Бюджетна система України ґрунтується на таких принципах [1]:

1) принцип єдності бюджетної системи України - єдність бюджетної системи України забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності;

2) принцип збалансованості - повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період;

3) принцип самостійності - Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов'язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов'язання одне одного, а також за бюджетні зобов'язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на визначення напрямів використання коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні бюджети;

4) принцип повноти - до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження до бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування;

5) принцип обґрунтованості - бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку держави та розрахунках надходжень до бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил;

6) принцип ефективності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів;

7) принцип субсидіарності - розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами повинен ґрунтуватися на максимально можливому наближенні надання суспільних послуг до їх безпосереднього споживача;

8) принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями;

9) принцип справедливості і неупередженості - бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами;

10) принцип публічності та прозорості - Державний бюджет України та місцеві бюджети затверджуються, а рішення щодо звіту про їх виконання приймаються відповідно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим та відповідними радами;

11) принцип відповідальності учасників бюджетного процесу - кожен учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу.

Важливе економічне значення має принцип щорічності бюджету. Щорічно закріплюваний Законом Державний бюджет представляє можливість найбільш повно враховувати економічний стан країни, найбільш раціонально використовувати ресурси на виконання заходів, передбачених індикативним планом (прогнозом) економічного і соціального розвитку, обираючи пріоритетні галузі і рівень матеріального забезпечення населення [31].

Економічне значення принципу щорічності полягає в тому, що представляється можливість найбільш повно враховувати ефективність дії економічних нормативів, по яких розраховуються показники бюджету, повніше виявляти внутрішньогосподарські резерви, робити аналіз росту чи спаду виробництва і його причин; визначати додаткові доходи чи виникаючий дефіцит у бюджеті.

Рис.1.1. - Структура державного та місцевих бюджетів України [31]

Правові початки лежать в основі всіх стадій бюджетного планування, дотримання бюджетної дисципліни по надходженню доходів у бюджет і витраті засобів з бюджету. Це забезпечується бюджетною класифікацією, юридичне значення якої полягає в тому, що в її границях здійснюється компетенція представницьких і виконавчих органів усіх рівнів в області бюджетного фінансування і виконання.

Бюджетним кодексом України регулюються фінансові відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням Державного бюджету України та місцевих бюджетів [1].

Бюджетні форми фінансового регулювання в Україні виконують наступні функції [55]:

а) розподіляють всі доходи та видатки Державного та місцевих бюджетів згідно з бюджетною класифікацією , що згідно з законодавчо затвердженими нормами державного та місцевого розмежування бюджетних надходжень дозволяє:

зосередити в місцевих бюджетах закріплений кошик доходів з бюджетних надходжень в кордонах теріторальної громади ;

централізувати частину загальнодержавних бюджетних надходжень для перерозподілу між територіальними громадами , враховуючи різну плотність населення та економічний розвиток території ;

виділити частину загальнодержавних бюджетних надходжень на планові загальнодержавні проекти будівництва чи розвитку конкретних територіальних громад ;

б) призначають розпорядників витрат бюджету у формі використання сум бюджетного розпису та контролю за діями розпорядників бюджету та бюджетних організацій з боку територіальних відділень державного казначейства в межах цільового використання статей затверджених кошторисів.

Бюджетна класифікація України застосовується для здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів, проведення необхідного аналізу в розрізі доходів, а також організаційних, функціональних та економічних категорій видатків, забезпечення загальнодержавної і міжнародної порівнянності бюджетних показників.

Бюджетна класифікація має такі складові частини [11]:

1) класифікація доходів бюджету;

2) класифікація видатків (у тому числі кредитування за вирахуванням погашення) бюджету;

3) класифікація фінансування бюджету;

4) класифікація боргу.

Доходи бюджету класифікуються за такими розділами:

1) податкові надходження;

2) неподаткові надходження;

3) доходи від операцій з капіталом;

4) трансферти.

Податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.

Неподатковими надходженнями визнаються:

1) доходи від власності та підприємницької діяльності;

2) адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу;

3) надходження від штрафів та фінансових санкцій;

4) інші неподаткові надходження.

Трансферти - це кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.

Класифікація фінансування бюджету визначає джерела отримання фінансових ресурсів, необхідних для покриття дефіциту бюджету, і напрями витрачання фінансових ресурсів, що утворилися в результаті перевищення доходів бюджету над його видатками (до цієї категорії належать платежі з погашення основної суми боргу).

Бюджет може складатися із загального та спеціального фондів [1].

Загальний фонд бюджету включає:

1) всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду;

2) всі видатки бюджету за рахунок надходжень до загального фонду бюджету;

3) фінансування загального фонду бюджету.

Спеціальний фонд бюджету включає:

1) бюджетні призначення на видатки за рахунок конкретно визначених джерел надходжень;

2) гранти або дарунки (у вартісному обрахунку), одержані розпорядниками бюджетних коштів на конкретну мету;

3) різницю між доходами і видатками спеціального фонду бюджету.

Розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди визначається законом про Державний бюджет України. Джерела формування спеціального фонду визначаються виключно законами України. Підставою для рішення відповідної ради про створення спеціального фонду у складі місцевого бюджету може бути виключно закон про Державний бюджет України.

Міжбюджетні відносини - це відносини між державою, Автономною Республікою Крим та місцевим самоврядуванням щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України.

Метою регулювання міжбюджетних відносин є забезпечення відповідності між повноваженнями на здійснення видатків, закріплених законодавчими актами України за бюджетами, та бюджетними ресурсами, які повинні забезпечувати виконання цих повноважень.

Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості використовується для визначення розподілу міжбюджетних трансфертів. Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості визначається шляхом ділення загального обсягу фінансових ресурсів, що спрямовуються на реалізацію бюджетних програм, на кількість мешканців чи споживачів соціальних послуг тощо.

Загальний обсяг фінансових ресурсів, що спрямовується на виконання бюджетних програм місцевими бюджетами, розподіляється між видами видатків відповідно до пріоритетів бюджетної політики держави.

При розрахунку фінансового нормативу бюджетної забезпеченості може передбачатися обсяг нерозподілених видатків, який об'єднує види видатків на ті повноваження, встановлення нормативів по яких є недоцільним.

Фінансові нормативи бюджетної забезпеченості для місцевих бюджетів коригуються коефіцієнтами, що враховують відмінності у вартості надання соціальних послуг залежно від:

1) кількості населення та споживачів соціальних послуг;

2) соціально-економічних, демографічних, кліматичних, екологічних та інших особливостей (з часу їх визначення) адміністративно-територіальних одиниць.

Коригуючи коефіцієнти затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Міжбюджетні трансферти поділяються на [1]:

1) дотацію вирівнювання;

2) субвенцію;

3) кошти, що передаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів;

4) інші дотації.

У Державному бюджеті України можуть передбачатися такі міжбюджетні трансферти місцевим бюджетам:

1) дотація вирівнювання бюджету Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам, бюджетам міст Києва та Севастополя, районним бюджетам та бюджет-там міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення;

2) субвенція на здійснення програм соціального захисту;

3) субвенція на компенсацію втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень внаслідок надання пільг, встановлених державою;

4) субвенція на виконання інвестиційних проектів;

5) інші субвенції.

У Державному бюджеті України затверджується обсяг дотації вирівнювання та субвенцій окремо для бюджету Автономної Республіки Крим, кожного з обласних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим, міст обласного значення та районних бюджетів, а також коштів, що передаються до Державного бюджету України з місцевих бюджетів, якщо є підстави для надання та отримання відповідних міжбюджетних трансфертів.

1.2 Джерела та порядок формування доходів державного та місцевого бюджетів

Державні фінанси -- грошові відносини з приводу розподілу і перерозподілу вартості суспільного продукту і частини національного багатства, зв'язані з формуванням фінансових ресурсів у розпорядженні держави і його підприємств і використанням державних засобів на витрати по розширенню виробництва, задоволення соціальне - культурних потреб суспільства, нестатків оборони і керування Радіонова І. Макроекономіка та економічна політика : Підручник для студентів економічних спеціальностей ВНЗ - Київ : “Таксон”, 1996 .

Державні фінанси містять у собі:

1). Бюджет - економічна категорія, представлена грошовими відносинами, що виникають у держави з юридичними і фізичними особами з приводу перерозподілу національного доходу в зв'язку з утворенням і використанням бюджетного фонду країни, призначеного на фінансування народного господарства, соціально - культурних нестатків, нестатків оборони і державного керування.

2). Позабюджетні фонди -- специфічна форма перерозподілу і використання фінансових ресурсів, приваблюваних для фінансування деяких суспільних потреб і комплексно використовуваних на основі організаційної самостійності фондів. Джерела формування позабюджетних фондів :

а) спеціальні цільові податки, позики і доходи від проведення денежно-речових лотерей;

б) субсидії з бюджету;

в) додаткові доходи і зекономлені фінансові ресурси г). добровільні внески і пожертвування.

Позабюджетні фонди гарантують цільове використання ресурсів у повному обсязі їхнього надходження і своєчасне фінансування найважливіших соціальних заходів; вони виконують роль фінансового резерву, до якого прибігають державні влади у випадку фінансових утруднень.

3). Державний кредит -- грошові відносини, що виникають у держави з юридичними і фізичними особами в зв'язку з мобілізацією тимчасово вільних коштів у розпорядження органів державної влади і їхнє використання на фінансування державних витрат.

Основні засади бюджетної системи України, її структура, принципи, правові засади функціонування, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства регулюються Бюджетним Кодексом України БЮДЖЕТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ // від 21 червня 2001 року № 2542- ІІІ (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на 17 червня 2004 року № 1801-ІV) .

Нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетні відносини в Україні, є:

1) Конституція України;

2) Бюджетний Кодекс України;

3) закон про Державний бюджет України;

4) інші закони, що регулюють бюджетні правовідносини;

5) нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Кодексу та інших законів України;

6) нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади, прийняті на підставі і на виконання Кодексу, інших законів України та нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України;

7) рішення органів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, прийняті відповідно до Кодексу.

Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів.

Бюджетами місцевого самоврядування визнаються бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань.

Місцевими бюджетами визнаються бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування.

Зведений бюджет є сукупністю показників бюджетів, що використовуються для аналізу і прогнозування економічного і соціального розвитку держави.

Зведений бюджет України включає показники Державного бюджету України, зведеного бюджету Автономної Республіки Крим та зведених бюджетів областей та міст Києва і Севастополя.

Сьогодні питання децентралізації бюджетної системи України виходять на перший план, адже фінансова децентралізація є однією з фундаментальних умов незалежності та життєдіяльності органів місцевої влади: децентралізація процесів ухвалення рішень збільшує можливість участі міської влади у розвитку підконтрольної їй території; фіскальна децентралізація сприяє ефективному забезпеченню суспільними послугами шляхом ретельного узгодження видатків органів влади з місцевими потребами і уподобаннями.

Але реалізація законодавчо закріплено права кожного адміністративно - територіального утворення на економічну самостійність неважлива без наявності у кожного органу влади власного бюджету і права його складання, затвердження і виконання без втручання ззовні. А це означає, що кожен орган влади повинен володіти своїми фінансовими джерелами, достатніми для організації управління економікою і соціальною сферою на своїй території. Одночасно з цим він повинен володіти відносною самостійністю управління податками та іншими обов'язковими платежами, що надходять до відповідного бюджету.

Тому саме місцевим бюджетам, як основній фінансовій базі органів місцевого самоврядування, належить особливе місце в бюджетній системі нашої держави. Важлива роль відводиться місцевим бюджетам і у соціально - економічному розвитку території, адже з місцевих бюджетів здійснюється фінансування закладів освіти, культури, охорони здоров'я населення, засобів масової інформації; також фінансуються різноманітні молодіжні програми, видатки по упорядкуванню населених пунктів. Саме з місцевих бюджетів здійснюються видатки на соціальний захист та соціальне населення.

На жаль, в цій ланці бюджетної системи зберігається безнадійно застарілий механізм централізованого регулювання доходів місцевих бюджетів. Це позбавляє місцеві органи влади фінансової самостійності, на довгі роки закріплює залежність розвитку місцевої економіки і соціальної сфери від можливостей і бажання вищестоящих органів влади вирішувати проблеми, що знаходяться на даній території районів, міст, селищ і сіл.

Джерела доходів Державного бюджету України складаються з наступних статей [11] (Додаток А):

1. Податкові надходження

а) Податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості

б) Збори за спеціальне використання природних ресурсів

в) Внутрішні податки на товари та послуги

г) Податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції

д) Інші податки

2. Неподаткові надходження

а) Доходи від власності та підприємницької діяльності

б) Адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу

в) Інші неподаткові надходження

г) Доходи від операцій з кредитування та надання гарантій

д) Додаткові збори на виплату пенсій

е) Власні надходження бюджетних установ

3. Доходи від операцій з капіталом

а) Надходження від продажу основного капіталу

б) Надходження від реалізації державних запасів товарів

4. Офіційні трансферти від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій

Збори в цільові фонди

6. Офіційні трансферти коштів, що надходять до Державного бюджету з місцевих бюджетів

7. Фінансування запозиченням дефіциту Держбюджету:

а) Фінансування за борговими операціями

б) Надходження від приватизації державного майна

в) Фінансування за активними операціями

Порядок формування доходів загального та спеціального фонду Державного бюджету України постатейно щорічно затверджується Законом України про державний бюджет на наступний бюджетний рік, яким вносяться певні корегування в формування кошиків доходів державного та місцевих бюджетів, а також встановлюються суми міжбюджетних трансфертів. Згідно з статтею 2 Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік” [3] встановлено, що в уточнення положень Бюджетного Кодексу України [1] до доходів загального фонду Державного бюджету України на 2008 рік належать:

1) податок на додану вартість (крім податкової заборгованості минулих років з податку на додану вартість житлово-комунальних підприємств, підприємств НАК "Нафтогаз України" і паливно-енергетичного комплексу та розстрочених податкових зобов'язань НАК "Нафтогаз України" з податку на додану вартість, термін сплати яких наступає у 2008 році, які є джерелом формування спеціального фонду державного бюджету);

2) податок на прибуток підприємств (крім податку на прибуток підприємств комунальної власності, податкової заборгованості минулих років з податку на прибуток житлово-комунальних підприємств, підприємств НАК "Нафтогаз України" і паливно-енергетичного комплексу та розстрочених податкових зобов'язань НАК "Нафтогаз України" з податку на прибуток підприємств, термін сплати яких наступає у 2008 році, які є джерелом формування спеціального фонду державного бюджету);

3) збір за спеціальне водокористування;

4) збір за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення;

5) платежі за користування надрами загальнодержавного значення (крім розстрочених податкових зобов'язань НАК "Нафтогаз України" з платежів за користування надрами загальнодержавного значення, термін сплати яких наступає у 2008 році, які є джерелом формування спеціального фонду державного бюджету);

6) 25,45 відсотка збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету України;

7) акцизний збір із вироблених в Україні товарів (крім акцизного збору з вироблених в Україні товарів, що сплачується платниками, які зареєстровані в Автономній Республіці Крим, акцизного збору з вироблених в Україні нафтопродуктів і транспортних засобів);

8) акцизний збір із ввезених на територію України товарів (крім акцизного збору з ввезених на територію України нафтопродуктів і транспортних засобів);

9) плата за ліцензії на певні види господарської діяльності (крім плати за ліцензії, що видаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, виконавчими органами місцевих рад і місцевими органами виконавчої влади, та плати за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами);

10) кошти, отримані за вчинення консульських дій на території України, та 90 відсотків коштів, отриманих за вчинення консульських дій за межами України, в установленому Кабінетом Міністрів України порядку;

11) ввізне мито (крім ввізного мита на нафтопродукти і транспортні засоби та шини до них);

12) рентна плата за нафту, природний газ, газовий конденсат, що видобуваються в Україні (крім розстрочених податкових зобов'язань НАК "Нафтогаз України" з рентної плати за нафту, природний газ, газовий конденсат, що видобуваються в Україні, термін сплати яких наступає у 2008 році, які є джерелом формування спеціального фонду державного бюджету);

13) надходження від розміщення в установах банків тимчасово вільних бюджетних коштів, які обліковуються на рахунках Державного казначейства України;

14) державне мито в частині, що відповідно до закону зараховується до державного бюджету;

15) надходження від санкцій (штрафів, пені тощо), що застосовуються за рішеннями уповноважених посадових осіб Антимонопольного комітету України, інших органів виконавчої влади (крім адміністративних штрафів, що накладаються виконавчими органами відповідних рад та утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями, штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування; штрафних санкцій за порушення законодавства з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів), а також за рішеннями судів, прийнятими за зверненнями уповноважених підрозділів органів виконавчої влади; штрафних санкцій внаслідок невиконання укладених розпорядником бюджетних коштів угод з суб'єктами господарювання на придбання товарів, робіт і послуг за рахунок коштів державного бюджету;

16) кошти від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду, скарбів, майна, одержаного державою в порядку спадкування чи дарування, безхазяйного майна, у тому числі такого, від якого відмовився власник або отримувач, валютних цінностей, що пересилаються в міжнародних поштових відправленнях із порушенням норм актів Всесвітнього поштового союзу, не вручених міжнародних та внутрішніх поштових відправлень, майна з обмеженим терміном зберігання, майна, вилученого для забезпечення сплати штрафів або з метою відшкодування належних державному бюджету платежів, знахідок, а також валютні цінності і грошові кошти, власники яких невідомі;

17) частина прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету (крім надходження коштів від Державного підприємства "НАЕК "Енергоатом" відповідно до статті 7 Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки"), та дивіденди (доход), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, які є у державній власності;

18) 80 відсотків коштів, отриманих підприємствами, установами та організаціями, що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України, за здані у вигляді брухту і відходів золото, платину, метали платинової групи, дорогоцінне каміння, і 50 відсотків коштів, отриманих цими підприємствами, установами та організаціями за здане у вигляді брухту і відходів срібло;

19) 20 відсотків надходжень до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях;

20) 10 відсотків портового (адміністративного) збору;

21) надходження від реалізації розброньованих матеріальних цінностей мобілізаційного резерву;

22) 10 відсотків коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності, до розмежування земель державної та комунальної власності; 100 відсотків надходжень від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності (після розмежування земель державної та комунальної власності);

23) рентна плата за транзитне транспортування природного газу (крім податкової заборгованості, в тому числі реструктуризованої, з рентної плати за транзитне транспортування природного газу НАК "Нафтогаз України" та розстрочених податкових зобов'язань НАК "Нафтогаз України" з рентної плати за транзитне транспортування природного газу, термін сплати яких наступає у 2008 році, які є джерелом формування спеціального фонду державного бюджету);

24) рентна плата за транспортування нафти та нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;

25) рентна плата за транзитне транспортування аміаку;

26) 50 відсотків суми виконавчого збору, стягнутого державною виконавчою службою;

27) надходження від НАК "Нафтогаз України" в рахунок погашення заборгованості за Угодою між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про передачу з України до Російської Федерації важких бомбардувальників ТУ-160 та ТУ-95 МС, крилатих ракет повітряного базування великої дальності та обладнання;

28) плата за видачу, переоформлення, продовження терміну дії ліцензій на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій та видачу копій і дублікатів таких ліцензій;

29) плата за виділення номерного ресурсу;

30) плата за видачу, переоформлення, продовження терміну дії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України та видачу дублікатів таких ліцензій;

31) надходження коштів від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, іншого майна Збройних Сил України (крім надходжень від реалізації об'єктів нерухомого військового майна, у тому числі разом із земельними ділянками, на яких вони розташовані);

32) 50 відсотків плати за оренду майна (крім військового майна і майна Національної академії наук України та галузевих академій наук), що належить бюджетним установам, які утримуються за рахунок державного бюджету;

33) кошти, що надійдуть від рекламодавців алкогольних напоїв і тютюнових виробів;

34) плата за надані в оренду ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення;

35) плата за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів (з моменту набуття Україною членства в Світовій організації торгівлі);

36) митні збори (до моменту набуття Україною членства в Світовій організації торгівлі);

37) надходження коштів від продажу спеціальних дозволів на користування надрами та збору за видачу таких дозволів;

38) надходження від секретаріату ООН, ОБСЄ або іншої регіональної організації за участь українського контингенту Збройних Сил України в миротворчих операціях;

39) кошти, що надійдуть від надання учасниками торгів забезпечення їх тендерної пропозиції, які не підлягають поверненню учасникам торгів у випадках, передбачених Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти";

40) кошти, що надійдуть від учасника - переможця процедури закупівлі, під час укладання договору про закупівлю, забезпечення його виконання, які не підлягають поверненню учаснику-переможцю, відповідно до умов договору;

41) надходження від плати за оренду цілісних майнових комплексів та іншого державного майна;

42) вивізне мито;

43) єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України;

44) плата за використання інших природних ресурсів;

45) збір за користування радіочастотним ресурсом;

46) надходження від державних грошових лотерей;

47) надходження від перевищення кошторисних доходів над кошторисними видатками Національного банку України;

48) інші доходи, що підлягають зарахуванню до Державного бюджету України згідно із статтею 29 Бюджетного кодексу України.

Згідно з статтею 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік” [3] встановлено, що в уточнення положень Бюджетного Кодексу України [1] до доходів спеціального фонду Державного бюджету України на 2008 рік належать:

1) акцизний збір із вироблених в Україні нафтопродуктів і транспортних засобів;

2) акцизний збір із ввезених на територію України нафтопродуктів і транспортних засобів;

3) ввізне мито на нафтопродукти і транспортні засоби та шини до них;

4) 10 відсотків коштів, отриманих за вчинення консульських дій за межами України;

5) надходження від збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, у тому числі 807 403,3 тис. гривень нарахованих і несплачених зобов'язань Державного підприємства "Енергоринок" перед державним бюджетом по збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію за минулі роки;

6) платежі, пов'язані з перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, відповідно до укладеної 28 травня 1997 року Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про взаємні розрахунки, пов'язані з поділом Чорноморського флоту та перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України;

7) 50 відсотків суми виконавчого збору, стягнутого державною виконавчою службою;

8) надходження коштів від реалізації надлишкової космічної техніки військового та подвійного призначення, що належить Національному космічному агентству України;

9) надходження коштів від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, іншого майна утворених відповідно до законів України військових формувань (крім Збройних Сил України), правоохоронних органів і Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

10) збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, що відповідно до закону сплачуються при здійсненні безготівкових операцій з купівлі-продажу валют, торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння та при відчуженні легкових автомобілів, з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, з надання послуг стільникового рухомого зв'язку (додаткові збори на виплату пенсій);

11) 80 відсотків надходжень до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях;

12) 90 відсотків портового (адміністративного) збору;

13) надходження від зборів за підготовку до державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, та коштів, одержаних від продажу контрольних марок;

14) надходження від видачі сертифікатів на експортно-імпортні операції з наркотичними засобами, психотропними речовинами і прекурсорами;

15) власні надходження бюджетних установ (у тому числі наукових установ Національної академії наук України і галузевих академій наук), які утримуються за рахунок коштів державного бюджету, в тому числі плата за оренду військового майна, майна Національної академії наук України і галузевих академій наук та 50 відсотків плати за оренду іншого майна, що належить бюджетним установам, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету;

16) надходження від реалізації матеріальних цінностей державного резерву;

17) надходження від реалізації розброньованих матеріальних цінностей мобілізаційного резерву понад обсяги, визначені додатком цього Закону по загальному фонду Державного бюджету України;

18) надходження від секретаріату ООН, ОБСЄ та іншої регіональної організації за участь українського персоналу органів внутрішніх справ України в миротворчих операціях;

19) надходження до Фонду соціального захисту інвалідів;

20) 65 відсотків збору за забруднення навколишнього природного середовища;

21) 70 відсотків надходжень від збору за проведення гастрольних заходів;

22) 74,55 відсотка збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету України;

23) надходження від плати за оформлення посвідчення закордонного українця;

24) надходження від Державного підприємства "НАЕК "Енергоатом" від погашення заборгованості компанії перед цільовим галузевим фондом створення ядерно-паливного циклу в Україні за придбаний концентрат природного урану та поставлене йому на компенсаційній основі протягом 1994 - 1999 років ядерне паливо у сумі 229 860,4 тис. гривень;

25) надходження коштів від збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

26) надходження коштів від Державного підприємства "НАЕК "Енергоатом" відповідно до статті 7 Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки";

27) надходження збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності;

28) надходження від енергогенеруючих компаній у рахунок погашення заборгованості перед Державним комітетом України з державного матеріального резерву за поставлене протягом 1997 - 2000 років органічне паливо, але не менше 50 000 тис. гривень;

29) 90 відсотків коштів, отриманих від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації;

30) відсотки за користування пільговим довгостроковим державним кредитом, наданим молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла;

31) платежі, що пов'язані з виконанням Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про участь Російської Федерації у розвитку соціально-економічної сфери міста Севастополя та інших населених пунктів, в яких дислокуються військові формування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України;

32) надходження від реалізації об'єктів нерухомого військового майна Збройних Сил України, у тому числі разом із земельними ділянками, на яких вони розташовані;

33) надходження, одержані в рахунок погашення заборгованості НАК "Нафтогаз України" перед Державним комітетом України з державного матеріального резерву за використані матеріальні цінності з державного резерву, у сумі не менше 50 000 тис. гривень;

34) надходження від оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах;

35) реєстраційний збір за проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень;

36) надходження розстрочених податкових зобов'язань НАК "Нафтогаз України", термін сплати яких наступає у 2008 році, з податку на додану вартість; податку на прибуток підприємств; платежів за користування надрами загальнодержавного значення; рентної плати за нафту, природний газ, газовий конденсат, що видобуваються в Україні; рентної плати за транзитне транспортування природного газу;

37) штрафні санкції за порушення законодавства з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів;

38) надходження коштів від реалізації продуктів утилізації боєприпасів, що передаються для утилізації Міністерству промислової політики України та Національному космічному агентству України;

39) плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні;

40) надходження коштів від сплати інвалідами часткової вартості автомобілів та коштів від реалізації автомобілів, повернутих інвалідами;

41) 65 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності;

42) податкова заборгованість та нараховані суми податків, які виникли після проведення розрахунків згідно із статтею 33 цього Закону житлово-комунальних підприємств, НАК "Нафтогаз України" і підприємств паливно-енергетичного комплексу з податку на прибуток підприємств (крім підприємств комунальної власності), податку на додану вартість та з рентної плати за транзитне транспортування природного газу та інших надходжень, що зараховуються до державного бюджету, яка спрямовується на розрахунки з погашення зобов'язань держави по знецінених грошових заощадженнях громадян в установах Ощадного банку колишнього СРСР та державних цінних паперах колишнього СРСР;

43) податкова заборгованість підприємств з податку на прибуток підприємств (крім підприємств комунальної власності), податку на додану вартість, рентної плати за транзитне транспортування природного газу, яка спрямовується на розрахунки з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.

Згідно з статтями 10,11 Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік” встановлено, що в уточнення положень Бюджетного Кодексу України [ ] на 31 грудня 2008 року граничний розмір державного боргу України становить в сумі гривневого еквіваленту 85 960 062,3 тис. гривень.

Встановлено, що до надходжень фінансування загального фонду Державного бюджету України на 2008 рік належать: