Гроші та кредит

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКА ДЕРЖАВНА ІНЖЕНЕРНА АКАДЕМІЯ

Факультет економіки та управління

Кафедра "Фінанси"

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни "Гроші та кредит"

Запоріжжя 2011 р.

ЗМІСТ

1. Характеристика електронних грошей

2. Примноження емісії грошей через грошовий мультиплікатор

3. Засоби платежу, які обслуговують грошовий обіг

4. Розв'язання задач

1. Характеристика електронних грошей

Одним з новітніх засобів платежу революційного значення є електронні гроші.

Було зрозумілим, що швидке розширення чекового обігу після Другої світової війни потребувало зміни форм платежів. Науково-технічний прогрес і розвиток електронно-обчислювальної техніки сприяли появі у провідних зарубіжних країнах автоматизованих електронних апаратів для обробки чеків і ведення поточних рахунків. Електронні прилади і система зв'язку для здійснення кредитних і платіжних операцій (зарахування суми і списання коштів, перекази з рахунку на рахунок, нарахування відсотків, контроль за станом рахунку) шляхом передачі електронних сигналів без участі паперових носіїв сприяли виникненню електронних грошей. З їх допомогою відбувається переважна частина міжбанківських операцій.

Поняття електронних грошей (ЕГ) виникло в кінці ХХ сторіччя. Засновником електронних грошей вважається Девід Чаум (Devid Chaum), голландський математик, професор Каліфорнійського університету (США), який започаткував випуск електронної готівки.

Впровадження ЕОМ в кредитних установах створило умови для появи електронних грошей, які містять електронним еквівалентом готівкові гроші та є їх замінником.

Отже, електронні гроші (також відомі як e-money, e-гроші, електронна готівка, електроні обміни, цифрові гроші, цифрова готівка чи цифрові обміни) - це різновид депозитних грошей, які означають, що переведення грошових сум за рахунками в банках здійснюється автоматично з допомогою ЕОМ за безпосереднім розпорядженням власників поточних рахунків.

Потреба в такій формі грошей об'єктивно зумовлена посиленням вимог щодо економічності та зручності грошового обороту тоді, коли його обсяги і суми окремих платежів досягають значних розмірів.

Існують два види електронних грошей (ЕЛГ):

1. Емітовані в електронному вигляді платіжні сертифікати, або чеки. Ці сертифікати мають певний номінал, зберігаються в зашифрованому вигляді, і підписані електронним підписом емітента. При розрахунках сертифікати передаються від одного учасника системи іншому, при цьому сама передача може йти поза рамками платіжної системи емітента.

2. Записи на розрахунковому рахунку учасника системи. Розрахунки проводяться шляхом списання певної кількості платіжних одиниць з одного рахунку, і занесення їх на інший рахунок усередині платіжної системи емітента електронних грошей.

Електронні гроші мають три складові:

1. Економічна (ЕЛГ мають такі ж основні функції, як і валюта на яку вони обмінюються і є ідеальними грошима, тому що не мають фізичної форми і визнаються та мають цінність, тільки за рахунок людей, які ними користуються.)

2. Технічна (ЕЛГ - це записи, захищенні певним криптографічним алгоритмом.)

3. Юридична (грошове зобов'язання емітента, який випустив ці гроші.)

В Україні виділяють п'ять основних суб'єктів обігу електронних грошей. До них Національний банк України відніс: регулятора (в своїй особі), емітента, держателя, торгівця та користувача.

Електронні гроші мають деякі особливості в порівнянні з готівкою:

§ готівку у вигляді електронних грошей, як правило, не можна витратити, якщо ці гроші викрадені або втрачені;

§ після втрати, викрадення або знищення, одразу попередивши про це кредитну установу, можна отримати нові електронні гроші з відновленням первісного балансу.

Також електронні гроші мають істотні переваги перед готівковою формою грошей (банкнотами):

§ значно економніші,

§ зручніші у користуванні,

§ піддаються контролю з боку банків за оборотом після емісії.

Тому у сучасних умовах електронні гроші стали основною формою грошей у країнах з розвинутою ринковою економікою. Так, частка саме депозитних грошей, у склад яких входять електронні гроші, становить близько 90% усієї грошової маси в обороті.

Успішне функціонування електронних грошей можливе лише за високого рівня розвитку банківської справи, коли кожний суб'єкт грошового обороту може вільно покласти свої гроші в банк, взяти їх звідти, швидко перевести в будь-який пункт ринку і йому гарантується повне їх збереження. За цих умов власник грошей на рахунку в банку може дати доручення останньому перерахувати всю суму чи частину її своєму контрагенту і в такий спосіб погасити борг. Переміщуючись по рахунках у банках, електронні грошові суми успішно виконують функції купівельного та платіжного засобів, а відтак включаються в загальний грошовий оборот.

Також ця форма органічно поєднує у собі всі переваги депозитної та готівкової форм грошей:

§ немає потреби переносити чи перевозити великі маси готівки;

§ досягається значна економія витрат на їх виготовлення, збереження, перерахування, перевезення тощо;

§ кожний платник має можливість вмить виконати платіж, попередньо перевіривши всі його умови і здійснивши відповідні розрахунки, як і в платежах готівкою.

Користування електронними грошима здійснюється за допомогою електронного гаманця - будь-якої пластикової картки, або функції картки, що містить реальну цінність у формі електронних грошей, які власник вніс на рахунок в банку.

Банківська пластикова картка -- іменний грошовий документ, що видається банком власнику поточного рахунку і дає йому можливість оплатити через комп'ютерні мережі свої покупки і погасити борги переказом грошей по рахунку без використання готівки чи паперових платіжних документів.

Упровадження пластикової картки в розрахунково-платіжну практику значно розширило сферу функціонування депозитних грошей, включило в неї масові платежі населення, прискорило обіг грошей, створило великі зручності для платників, зменшило витрати обігу.

За фінансово-економічним призначенням розрізняють кредитні картки і дебетові картки.

В залежності від суб'єктів використання -пластикові картки особистого використання і корпоративні фінансові картки.

В залежності від захищеності - звичайні пластикові магнітні картки, електронні (мікропроцесорні та лазерні) картки.

Широкомасштабне впровадження електронних грошей в сучасну систему розрахунків, як міжбанківську, так і банк-клієнт, клієнт-крамниця і так далі пояснюється тим, що цей вид кредитних грошей є ідеальним засобом розрахунку по наступним причинам:

§ фінансову пластикову картку зручно носити в кишені або гаманці;

§ пластикова картка є відносно дешевим засобом;

§ надійність;

§ можливість забезпечення високого рівня захисту, необхідного для запобігання підробок та махінацій в фінансовому середовищі;

§ деякі види фінансових пластикових карток, наприклад типу смарт-карта, можуть виконувати функції кредитних і дебетових карток одночасно.

Сьогодні в Україні, як і в світі, для зберігання електронних грошей використовують два види технічних пристроїв - смарт-картку та пам'ять комп'ютера. Електронні гроші на смарт-картках представлені, зокрема, неперсоніфікованими електронними гаманцями НСМЕП. Емісія електронних грошей, які зберігаються в пам'яті комп'ютерів, здійснюється за технологіями PayCash і WebMoney Transfer.

Але головна перешкода для більш стрімкого розвитку полягає в недовірі людей до електронних платежів, що обумовлено випадками розкрадань з пластикових карт.

І тим не менш розширення використання електронних грошей неминуче, оскільки вони дозволяють значно скоротити витрати на операції з готівкою, а собівартість будь-яких електронних транзакцій значно нижче звичайних.

2. Примноження емісії грошей через грошовий мультиплікатор

В першу чергу, з'ясуємо, що являє собою емісія грошей, далі - як вона примножується через грошовий мультиплікатор.

До методів поповнення грошової маси в обігу належить емісія - випуск в обіг грошових знаків у всіх формах.

Емісія грошей в широкому розумінні здійснюється на двох рівнях:

§ перший рівень - центральний банк ;

§ другий - комерційні банки та прирівняні до них за функціональним призначенням фінансово-кредитні установи.

В Законі України "Про банки і банківську діяльність" зазначається: "Нацбанк - є центральним банком України , її емісійним центром…"

Центральний банк в будь-який момент може випустити "свої гроші", для нього немає обмеження емісії.

Виділяють три напрямки емісійної діяльності центральних банків:

1. Фінансування дефіциту державного бюджету через розміщення на відкритому ринку державних боргових зобов'язань та через операції на відкритому ринку державних цінних паперів;

2. Рефінансування комерційних банків;

3. Купівля іноземної валюти.

Комерційні банки (КБ) також є суб'єктами творення пропозиції банківських грошей. Коли розглядають механізм утворення грошей не лише у функції обігу, а й у функції нагромадження, не лише готівки, а й безготівкових платежів, тоді поряд з центральним банком - емітентом грошові маси розглядаються комерційні банки та позиково-ощадні установи.

КБ утворюють депозитні гроші, надаючи своїм клієнтам кредити. Банки надають кредити - пропозиція грошей збільшується, клієнти банків повертають кредити - пропозиція зменшується. Таким чином, надаючи кредити, банки перетворюють пасивні гроші в активну грошову масу.

Здатність КБ утворювати банківські гроші залежить від розміру суми його вільних резервів, тобто встановлену законом мінімальну суму, яку він зобов'язує зберігати. Обов'язкові резерви - це частка банківських депозитів, яка, згідно з чинним законодавством, встановлена нормативними актами, має зберігатися у формі касової готівки КБ і його депозитів у ЦБ (НБУ). Норми обов'язкового резервування в Україні встановлює НБУ.

Зв'язок між банківськими резервами і масою грошей в обігу можна визначити за допомогою грошового мультиплікатора.

Грошовий мультиплікатор (від англ. money multiplier, від латин. multiplico - помножую) - це величина множника (коефіцієнта), на яку збільшується кількість грошей в обігу внаслідок операцій на монетарному ринку.

Величина грошового мультиплікатора дорівнює:

m = 1 / MR * 100% ,

де m -- грошовий мультиплікатор, чи коефіцієнт експансії депозитів; MR -- норма обов'язкових резервів.

Коефіцієнт взаємозв'язку між збільшенням (скороченням) надлишкових резервів банківської системи і сумою нових кредитних грошей, яку вона може створити, ґрунтується на принципі: втрачені кредитні ресурси одним комерційним банком внаслідок надання кредитів своїм клієнтам стають надбанням іншого і використовуються ним вже як власні кошти для надання у безготівковій формі своїм клієнтам. І так далі. Тобто кожна грошова одиниця, яка випускається одним комерційним банком створює кредитні резерви іншим банкам: другому, третьому і т.д.

Отже, цей коефіцієнт показує максимальну кількість нових кредитних грошей, яку може утворити кожна грошова одиниця наднормативних резервів величини MR.

Щоб визначити максимальну суму нових грошей ДM, які можуть бути утворені банківською системою, потрібно на основі даної суми наднормативних резервів (Е) помножити цю суму на коефіцієнт експансії m внаслідок чого отримаємо формулу, яка визначає ефект кредитного мультиплікатора

ДМ = Е * m = Е * 1 / MR * 100%.

Ефект дії мультиплікатора постійно відтворюється тому, що втрачені резерви для одного банку створюють вільні кредитні ресурси іншого комерційного банку, тому банківська система загалом не втрачає їх, а створює надлишкові резерви. У підсумку, така спроможність банківської системи існує не завжди і не безмежна. Вона обмежується необхідністю формувати комерційними банками обов'язкових резервів, розміри яких визначаються резервною нормою, що регулюється законодавчо.

Величина грошово-кредитного мультиплікатора залежить від:

§ норми обов'язкового резервування (ч): mm = 1/ч;

§ використання позичених коштів клієнтами банку для готівкових платежів, що припиняє процес мультиплікації і знижує його загальний рівень;

§ зниження попиту на позики і зростання позикового відсотка зменшує надання позик і формування депозитних вкладів у банках;

§ зростання надходжень готівки на рахунки клієнта або продажу частини активів на міжбанківському ринку здатне збільшити розмір коефіцієнта мультиплікації.

Отже, процес грошово-кредитної мультиплікації відіграє важливу роль у забезпеченні пропозиції грошей відповідно до потреб економічного обігу. Але надмірне підвищення його рівня може призвести до порушення на грошовому ринку і посилення інфляційних процесів.

3. Засоби платежу, які обслуговують грошовий обіг

Грошовий обіг обслуговують готівкові гроші та гроші в безготівкових розрахунках.

ь Для розрахунків готівкою використовують банкноти і розмінні монети.

Банкноти мають примусовий офіційний курс і не можуть не прийматися під час розрахунків. В Україні функціонують банкноти номіналом 1; 2; 5; 10; 20; 50; 100; 200; 500 грн. Банкноти мають лише товарне забезпечення. Їх ефективність досить низька, оскільки кредитний механізм не гарантує забезпечення своєчасності надходження грошей в банк. Порушення позичальниками умов кредитування та використання банківських ресурсів на покриття непродуктивних державних витрат послаблює зв'язок емісії банком з реальними потребами грошового обігу і призводить до знецінення грошових знаків.

Монети використовують як засіб розмінювання невеликих сум, що перебувають в обігу, і тому їх сумарна вартість незначна порівняно з загальною масою грошей і обмежена потребами населення.

Банкноти і монети потрапляють до населення через комерційні банки, які отримують їх від НБУ.

ь Гроші безготівкових розрахунків, на відміну від готівкових, не мають речового виразу й існують лише у вигляді депозитних грошей.

Банківський депозит виступає грошима лише за умови їх перетворення у готівкові гроші, шляхом їх видачі з каси банку. Вони можуть здійснюватися за такими вимогами:

§ на основі виписаного чека,

§ за допомогою пластикової картки,

§ через банківські автомати.

У процесі безготівкових розрахунків клієнти банків України використовують такі форми розрахунків:

Платіжне доручення -- це документ, який становить письмово оформлене доручення клієнта банку, що його обслуговує, на перерахування визначеної суми коштів зі свого рахунку. За допомогою платіжного доручення здійснюються розрахунки за фактично відвантажену продукцію, у порядку попередньої оплати, для переказування сум, які належать фізичним особам, за згоди сторін в інших випадках. У двосторонньому договорі вказується розмір та строки переказування коштів, періодичність звірення розрахунків і порядок проведення кінцевих розрахунків покупцем. У випадку, коли розрахунок платіжними дорученнями безпосередньо з одержувачем коштів неможливий, можуть використовуватися гарантовані банком платіжні доручення, в яких вказується конкретне підприємство зв'язку, з рахунку якого сплачуватиметься переказ.

Платіжна вимога-доручення -- розрахунковий документ, який є вимогою одержувача коштів до платника про сплату певної суми через банк. Вона становить комбінований розрахунковий документ, який складається з верхньої частини - вимоги постачальника до покупця сплатити вартість поставленої за договором продукції, і нижньої - доручення платника своєму обслуговуючому банкові переказати з його рахунку суму, проставлену в рядку "сума до оплати ".

Для прискорення розрахунку рекомендується передавати її разом з розрахунковими та товарно-транспортними документами. Якщо платник відмовляється від платежу, то повинен повідомити про це безпосередньо одержувача коштів у порядку і строки, зазначені в договорі.

Акредитив -- це грошове зобов'язання банку за дорученням свого клієнта здійснити третій особі, безпосередньо або через інший уповноважений банк, платежі за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги за умовами, передбаченими в акредитиві.

Згідно з чинним законодавством банк-емітент може відкривати:

§ покритий акредитив, для оплати якого заздалегідь бронюються кошти платника повною сумою на окремому рахунку в банку-емітенті або в банку, що повинен виконати платіж;

§ непокритий акредитив - такий, що за браком коштів у платника гарантовано оплачується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.

Крім цього, акредитив буває відкличний, який може бути зміненим або анульованим банком-емітентом, і безвідкличний, зміну чи анулювання якого можна здійснити лише за згоди бенефіціара, тобто сторони, що має право на отримання коштів.

Вексель -- письмове боргове зобов'язання, яке дає його власнику незаперечне право вимагати від боржника названу в ньому суму платежу після закінчення зазначеного терміну.

Специфічні ознаки векселя:

§ законодавчо визначена форма, яка робить його універсальним і доступним всім суб'єктам грошово-розрахункових відносин;

§ абстрактність (в ньому не вказується причина виникнення боргу, зазначається лише сума грошового платежу);

§ безумовність і незаперечність (боржник не має ніякого права відмовитись від сплати боргу);

§ конкретність строку платежу (вексель можна виписати на строк до одного року, але переважно до 90 днів.)

Чек -- письмовий наказ банку власника поточного рахунку про виплату певній особі названої в ньому суми грошей. Для зручності розрахунків банк може брошурувати чекові бланки по 10, 20 і 25 аркушів. Чеки фізичних осіб виготовляються й облічуються окремо. Термін дії чекової книжки - один рік, розрахункового чека фізичної особи - три місяці. Чек із чекової книжки до оплати подається протягом десяти календарних днів. Водночас чек виписує клієнт банку, тому він не повністю гарантує видачу грошей. Це обмежує використання чека, тому він не став загальним засобом платежу. Крім цього, чекові розрахунки пов'язані з незручностями виписки, акцептування в банку, доставки його у банк тощо.

Крім цих форм, використовують також інкасові доручення та платіжні вимоги.

Інкасові доручення - це розпорядження. При цьому розрахункові документи, які подаються клієнтами до банку мають відповідати вимогам встановлених стандартів, мати визначені реквізити, у випадку відсутності яких документи до виконання не приймаються. Розрахункові документи можуть подаватися до банку як у паперовій формі, так і у вигляді електронних розрахунків. Кошти списуються з рахунку платника тільки на підставі першого примірника розрахункового документа.

Досконалішим засобом обслуговування депозитних грошей на банківських рахунках стали пластикові платіжні картки. Платіжна картка - грошовий документ, що засвідчує наявність рахунку власника в кредитній установі. Вона дає можливість її власнику, не використовуючи паперові гроші, списувати грошові кошти з рахунку в банку лише в межах його залишку або використовувати кошти понад наявні на рахунку в межах встановлених лімітів (кредитні картки типу "VISA", "Master Card", "American express" тощо). Якщо операції по банківських рахунках здійснюються за допомогою терміналів електронних платежів, то такі гроші є електронними. Для цього використовуються банківські автомати, термінали електронних платежів і домашні термінали, які працюють за принципом магнітних карток з мікропроцесорами тощо.

4. Розв'язання задач

гроші емітований депозит банк

Задача №1

У комерційному банку розміщено депозит на суму 7500 грн. Норма обов'язкового резервування становить 15%.

Знайти: розмір депозитів, розмір обов'язкових резервів, розмір нових кредитних ресурсів для перших чотирьох банків, що користуються коштами цього депозиту, максимальну суму нових грошей, які можуть бути утворені банківською системою.

Розв'язання:

1. Спочатку знаходимо розмір обов'язкових резервів: 7500грн. * 15% = 1125грн.

2. Далі - розмір депозитів: 7500грн - 1125грн = 6375грн.

3. Потім знаходимо розмір нових кредитних ресурсів для перших чотирьох банків, що користуються коштами цього депозиту:

1) 7500грн. * 15% = 1125грн., 7500грн - 1125грн = 6375грн.,

2) 6375грн. * 15% = 5418,75грн.,

3) 5418,75грн. * 15% = 4605,94грн.,

4) 4605,94грн. * 15% = 3915,05грн.

Тепер складемо 6375грн. + 5418,75грн. + 4605,94грн. + 3915,05грн. = 20314,73грн.

4. Спочатку знайдемо коефіцієнт мультиплікатора: k = 1 / MR (норма обов'язкових резервів) = 1 / 15% = 6,66666.

Далі знаходимо максимальну суму нових грошей: ДМ = 6,66666 * 7500грн. = 50000грн.

Задача №2

На який термін потрібно покласти депозит 2450грн., щоб отримати процентний дохід 450грн. при ставці 15% річних?

Розв'язання:

2450 + 450 = 2450 (1 + 0,15 * х/12),

2900 = 2450 (1 + 0,15х/12),

1 + 0,15х/12 = 2900/2450,

0,15х/12 = 1,1836734 - 1,

0,15х/12 = 0,1836734,

0,15х = 0,1836734 * 12,

0,15х = 2,2040808;

х = 2,2040808/0,15

х = 14,693872.

Задача №3

Швейцарський банк оголосив таке котирування валют: дол./євро - 1,83 - 1,85; дол./SFR - 1,54 - 1,55; визначити крос-курс євро до SFR.

Розв'язання:

1дол. = 1/1,55 SFR,

1євро = 1,83 * 1/1,55 = 1,1806451 SFR .

ЛІТЕРАТУРА

1. Н. Цвєткова/ Електронні гроші, їх переваги та недоліки [Текст] / Н. Цвєткова // Фінансовий ринок України. - 2010. - №6-7. - С. 41-43.

2. І. Несходовський/ Електронні гроші [Текст] / І. Несходовський // Бухгалтерський облік і аудит. - 2009. - №4. - С. 49-53.

3. Б. Г. Скоков, І. А. Краївська/ Гроші і кредит./ Конспект лекцій, навчально-методичний матеріал для сам. роботи та для практ. занять, завдання для контрольної роботи для студ. усіх форм навчання напрямків "Економіка та підприємство" та "Менеджмент" - Харків, ХНАМГ, 2009. - С. 75-82.

4. І. В. Алєксєєв, М. К. Колісник/ Гроші та кредит: Навч. посіб./ - К.:Знання - 2009. - С. 54-57.

5. М.І.Савлук, А.М.Мороз, І.М.Лазепко та ін..; За заг. ред. М.І.Савлука / Гроші та кредит: Підручн. - 4-те вид., перероб. і доп. / - К.: КНЕУ, 2006. - 744с.

6. Миргородська, Л. Фінансові системи зарубіжних країн [Текст] : навч. посіб. / Л. Миргородська. - К. : ЦНЛ, 2003.

Размещено на Allbest.ru