Валютний ринок та валютне регулювання в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПЛАН

ВСТУП

Розділ 1. Теоретичні аспекти валютного ринку і валютного регулювання

1.1 Поняття та структура валютного ринку

1.2 Місце валютного ринку на фінансовому ринку

1.3 Сутність валютного регулювання і його методи

Розділ 2. Аналіз функціонування валютного ринку та оцінка регулювання в Україні

2.1 Оцінка попиту і пропозиції на валютному ринку

2.2 Динаміка валютного курсу

2.3 Законодавче регулювання валютного ринку

Розділ 3. Перспективи розвитку валютного ринку та удосконалення його регулювання

3.1 Напрями поліпшення функціонування валютного ринку

3.2 Удосконалення валютного регулювання

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



ВСТУП

Операції з обміну валют відомі з давніх часів. Однак валютні ринки в сучасному розумінні сформувалися в ХІХ столітті.

Сучасний валютний ринок являє собою розгалужену систему механізмів, функціонування яких покликане забезпечити купівлю та продаж національних грошових одиниць та іноземних валют з метою їх використання для обслуговування міжнародних платежів.

Актуальність теми. Валютний ринок та його регулювання займає провідне місце в економічній політиці держави. В залежності від ефективності роботи органів управління, валютне регулювання може стимулювати або стримувати економічний розвиток в країні та відповідно впливати на стан окремих секторів, галузей та підприємств, а також на місце держави на світовому ринку. Зміни ж в економіці країни та її міжнародному становищі впливають на розвиток валютних відносин, та відповідним чином коригують валютну політику, що проводиться в державі.

Предметом дослідження є валютний курс та правове регулювання валютних операцій суб'єктів господарської діяльності.

Об'єктом дослідження є сукупність відносин, які формуються у сфері діяльності суб'єктів валютного ринку з приводу купівлі-продажу валюти.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є запропонування методів збільшення попиту і пропозиції на валютному ринку та шляхи удосконалення валютного законодавства України на основі комплексного дослідження цього законодавства і його впливу на відносини, що складаються в процесі діяльності суб'єктів господарювання. Курсова робота складається з трьох розділів,в яких розкриваються такі питання:

- поняття валютного ринку

- сутність валютного регулювання в Україні

- шляхи вдосконалення валютного регулювання в Україні

- підвищення попиту та пропозиції на валютному ринку України

Розділ 1. Теоретичні аспекти валютного ринку і валютного регулювання

1.1 Поняття та структура валютного ринку

Успішний розвиток валютних відносин та формування міцної економіки країни можливий за умови функціонування ринку, на якому можна вільно продавати та купувати валюту.

Валютний ринок - це система економічних відносин, пов'язаних з операціями купівлі - продажу іноземної валюти,платіжних документів у іноземних валютах та розміщення тимчасово вільних валютних коштів.

Досить різні визначення поняття валютного ринку подаються у сучасній довідниковій літературі. Так, наприклад, С.В. Мочерний в "Економічному словнику-довіднику" зазначає, що валютний ринок - важлива сфера економічних відносин з приводу купівлі-продажу іноземних валют і платіжних документів (чеків, векселів, акредитивів, телеграфних і поштових переказів). На ринку здійснюються операції щодо зовнішньої торгівлі, розрахунків, міграції капіталів та робочої сили, туризму.

У банківсько-фінансово-правовому словнику-довіднику уточнюється попереднє визначення, а саме підкреслюється, що валютний ринок - сфера економічних відносин між країнами, пов'язаних з операціями купівлі-продажу, обміну іноземних валют та з використанням платіжних документів в іноземних валютах. Подібне визначення подає фінансовий словник-довідник за редакцією М.Я. Дем'яненка.

A.M. Мороз дає таке визначення: "Валютний ринок за своїм економічним змістом - це сектор грошового ринку, на якому урівноважуються попит і пропозиція на такий специфічний товар, як валюта" [18].

В.А. Ющенко та В.І. Міщенко пропонують розглядати валютний ринок і як економічну категорію, і з практичної точки зору, подаючи таке визначення: "Валютний ринок як економічна категорія відображає певну сукупність відносин щодо здійснення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, інших валютних цінностей, цінних паперів у іноземній валюті та руху іноземних капіталів. З практичної точки зору, під валютним ринком розуміють офіційні фінансові центри, в яких зосереджено здійснення валютних операцій" [19].

Саме валютний ринок сьогодні є однією з головних форм забезпечення світових господарських зв'язків, виконуючи по суті функції міжнародної грошової системи та сприяючи здійсненню міжнародних інвестицій і торгівлі. Він обслуговує не лише експортерів та імпортерів, а й величезні міжнародні потоки капіталів, розширившись від ланцюга окремих національних фінансових центрів до єдиного інтегрованого міжнародного ринку, який відіграє значно важливішу роль у функціонуванні національних економік, впливаючи на всі аспекти життя суспільства.

Саме цим зумовлена порівняно складна структура валютного ринку за сферою поширення, рівнем організованості, складом суб'єктів .

Рисунок 1. Структура валютного ринку

Функціонування валютного ринку в будь-якій країні тією чи іншою мірою зазнає безпосереднього впливу валютної політики держави [12], що через дію відповідних економічних чи адміністративних інструментів позначається на формуванні кон'юнктури ринку та умовах діяльності його учасників. Такі умови можуть мати більш жорсткий або ліберальний характер залежно від того, які пріоритети визначені валютною політикою держави на певному етапі економічного розвитку країни. З урахуванням цього на практиці проводяться адекватні заходи валютного регулювання і валютного контролю, що й визначають можливості учасників валютного ринку здійснювати на ньому ті чи інші операції з валютними цінностями, тобто валютні операції.

Валютні операції - це операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, включаючи операції з використання валютних цінностей у міжнародному обігу як засобу платежу, а також операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію країни та за її межі валютних цінностей.

1.2 Місце валютного ринку на фінансовому ринку

фінансового ринку - це його побудова за певними ознаками: функціональною, інституціональною, сегментарною тощо [23].

За економічною сутністю фінансовий ринок - це сукупність економічних відносин, пов'язаних з розподілом фінансових ресурсів, купівлею-продажем тимчасово вільних грошових коштів, цінних паперів та інших фінансових активів. Об'єктами відносин на фінансовому ринку є грошово-кредитні ресурси, цінні папери, фінансові послуги тощо. Суб'єктами відносин - держава, підприємства різних форм власності, фінансові інститути, окремі громадяни.

В організаційному плані фінансовий ринок - це сукупність ринкових фінансових інститутів, що супроводжують потік коштів від власників фінансових ресурсів до позичальників і виступають як суб'єкти ринку.

Таблиця 1

Професійні учасники фінансового ринку

Основні сегменти фінансового ринку	Фінансові інститути та інститути інфраструктури	Вид діяльності
Грошовий	Комерційні банки, кредитні спілки, брокерські контори, дисконтні компанії	Розрахунково-касове обслуговування, надання кредитів, депозитно-позикова діяльність
Кредитний	Банки, фінансові корпорації, іноземні кредитори та позичальники	Середньострокове та довгострокове кредитування
Цінних паперів	Банки, ІСІ, депозитарії, реєстратори, фондові біржі, зберігачі, корпорації-емітенти, інституційні інвестори, саморегулюючі організації, торгово-інформаційні системи, рейтингові агентства, клірингові палати, брокерські та дилерські контори	Організація випуску та розміщення цінних паперів, їх збереження, передача та облік, ведення реєстрів власників цінних паперів, здійснення угод з фінансовими активами
Валютний	Банки та брокерські контори, валютні біржі, міжнародні організації та їх філії, офіційні представництва, фінансові корпорації	Обмінні (конверсійні) операції, кредитно-депозитні операції, інвестиції в цінні папери та інші операції, пов'язані з обслуговуванням зовнішньоекономічної діяльності
Фінансових послуг	Банки; страхові, інвестиційні, інноваційні, факторингові, лізингові та інші компанії; брокерські та дилерські контори; депозитарні установи; довірчі товариства; фірми: консалтингові, аудиторські, антикризового управління, з оцінки майна, інформаційні; фонди: благодійні, гарантування вкладів, недержавні пенсійні; ломбарди та ін.	Надання переліку послуг відповідно до виду діяльності фінансової установи

Як бачимо, структура фінансового ринку дуже різноманітна, і валютний ринок становить на ньому значну частину і відіграє важливу роль у формуванні та зміцненні економіки країни [14].



1.3 Сутність валютного регулювання і його методи

Важливе значення у зовнішньоекономічній діяльності країни має валютне регулювання. Метою його є урівноваження платіжних балансів, стабілізація валюти, підвищення ефективності економіки та здійснення її структурної перебудови, стимулювання господарської діяльності та боротьба з інфляцією.

Валютне регулювання -- діяльність державних органів щодо регулювання міжнародних розрахунків, управління обігом валюти, вплив на валютний курс національної валюти, а також контроль за валютними операціями, зокрема за використанням іноземної валюти [12].

Конкретнішими цілями валютного регулювання є зміна структури імпорту або його обмеження, скорочення платежів за кордон, концентрація валюти в руках держави, стимулювання зайнятості та ін. Його головним об'єктом є валютний курс національної грошової одиниці, зміна якого істотно впливає на зовнішню торгівлю, платіжний баланс країни, заборгованість та інші явища і процеси.

Розрізняють національне (коли цей процес організовують міністерства фінансів, центральні банки і державні скарбниці) і наднаціональне (коли суб'єктами регулювання є міжнародні валютні організації) регулювання [13].

Основними методами валютного регулювання, якими користуються центральні банки, є:

-- валютні інтервенції;

-- девальвація та ревальвація валют;

-- дисконтна (облікова) політика;

-- управління валютними резервами (диверсифікація);

-- валютні обмеження.

Валютна інтервенція -- це пряме втручання центрального банку країни у функціонування валютного ринку через купівлю-продаж іноземної валюти з метою впливу на курс національної грошової одиниці [11]. Банк скуповує іноземну валюту, коли існує надлишкова пропозиція і валютний курс перебуває на достатньо низькому рівні, та продає її, коли пропозиція іноземної валюти недостатня і валютний курс високий. При цьому відбувається урівноваження попиту та пропозиції на іноземну валюту та обмежуються рівні коливань курсу національної грошової одиниці [4].

Девальвація -- офіційне зниження курсу національної грошової одиниці відносно іноземних валют або міжнародних розрахункових одиниць. За умов золотого стандарту, коли законодавчо фіксувався золотий вміст валют та був прямий чи опосередкований їх обмін на золото, девальвація виявлялася в зменшенні їхнього золотого вмісту та зростанні ціни на золото.

Ревальвація -- офіційне підвищення курсу національної грошової одиниці відносно іноземних валют та міжнародних розрахункових одиниць. В умовах золотого стандарту ревальвація виявлялася в збільшенні офіційного золотого вмісту грошової одиниці. З відмовою від золотого стандарту ревальвація стала виявлятися в підвищенні курсу національної грошової одиниці відносно іноземних чи міжнародних валют [5].

Дисконтна політика є традиційним інструментом центрального банку для регулювання валютного курсу та для збереження валютних резервів. Регулювання рівня ставки рефінансування (облікової ставки) центрального банку належить до ринкових інструментів і здійснюється з метою впливу на міжнародний рух капіталу, динаміку внутрішніх кредитів, структуру грошової маси, рівень цін.

Змінюючи розмір облікової ставки, центральний банк здійснює певний вплив на приплив чи відплив капіталів, а відтак і на валютний курс. Підвищення ставки сприяє підтриманню курсу, оскільки стимулює попит на дану валюту, а її зниження призводить до послаблення валюти [8].

Важливим методом валютного регулювання є управління офіційними валютними резервами. Валютні резерви -- це запаси резервних активів, які перебувають на рахунках у центральному банку та в банках за кордоном і використовуються для сплати боргових зобов'язань, а також, уразі необхідності, для проведення валютних інтервенцій з метою регулювання курсу національної грошової одиниці.

Офіційні валютні резерви складаються із золота, іноземних валют, спеціальних прав запозичення (СПЗ), а також із внеску країни до капіталу Міжнародного валютного фонду, тобто з її квоти [10].

Валютні обмеження являють собою сукупність заходів та нормативних правил, установлених у законодавчому або адміністративному порядку та спрямованих на досягнення рівноваги в платіжному балансі, підтримання стабільності курсу національної грошової одиниці та досягнення інших цілей. Валютні обмеження застосовуються, зокрема, за умов хронічних і досить великих дефіцитів торговельних балансів, що характерне на даний час для України. За таких умов країна змушена вводити певні валютні обмеження з метою досягнення збалансованості зовнішніх платежів та надходжень [18].

В Україні валютне регулювання базується на Конституції України та Законі України "Про Національний банк України", Декреті Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 р., а також нормативних актах НБУ, що визначають правові засади організації валютного регулювання й контролю. Свого часу Україна як незалежна держава заявила про прагнення забезпечити конвертованість національної валюти, підписавши ще в 1992 р. статті Угоди Міжнародного валютного фонду (Статут МВФ) та взявши на себе зобов'язання щодо організації власної валютної системи, передбачені статтею XIV Статуту МВФ. 24 вересня 1996 р. Україна заявила про прийняття зобов'язань за статтею VIII Статуту МВФ, що свідчило про офіційне міжнародне визнання гривні конвертованою за поточними операціями [13].



Розділ 2. Аналіз функціонування валютного ринку та оцінка регулювання в Україні

2.1 Оцінка попиту і пропозиції на валютному ринку

Курс тієї або іншої валюти визначається взаємодією попиту і пропозиції на валютному ринку.

Пропозиція на валютному ринку є запасом валюти, який може бути запропонований для обміну на іншу валюту за певного обмінного курсу. Попит є запасом певної валюти, який може бути куплений на кількість іншої валюти, запропонованої для обміну за певного обмінного курсу. Отже, рівноважний валютний курс - це співвідношення пропозицій валют для обміну на певний момент часу. Резиденти обмінюють національну валюту на іноземну для імпорту товарів і послуг, здійснюють закордонні інвестиції, виплачують доходи і трансферти нерезидентам. Іноземна валюта пропонується для обміну на внутрішню валюту певної країни для придбання її товарів і послуг (експорту), інвестування коштів у активи певної країни, виплати доходів і трансфертів її резидентам.

Пропозиція іноземної валюти надходить з-за кордону. Попит на іноземну валюту створюється всередині країни - імпортери. Якщо припустити, що сальдо руху капіталу дорівнює нулю (приплив капіталу дорівнює відтоку), при стабільних цінах настає рівновага пропозиції іноземної валюти та попиту на неї.

Розглянемо зміну валютного курсу та способи його фіксації при певному обсязі попиту та пропозиції на іноземну валюту.

1. При фіксованому валютному курсі зміна попиту та пропозиції на іноземну валюту веде до утворення надлишку або дефіциту валюти на ринку (рис. 1).



Рис. 1: Рівновага на валютному ринку при фіксованому валютному курсі

Ј', грн / дол.

- Валютний курс;

S - витрати на імпорт і доходи від експорту;

П - крива пропозиції;

С - крива попиту;

А - точка рівноваги

Якщо курс підвищиться, пропозиція скоротиться і переміститься в точку В_1, а попит зросте до С_1. Лінія В₁ З₁ - Дефіцит пропозиції іноземної валюти.

Якщо курс впаде, пропозиція підвищиться до точки 5", а попит скоротиться до З_2. Лінія З₂ У₂ - надлишок пропозиції іноземної валюти.

І при дефіциті, і при надлишку пропозиції грошові влади зобов'язані вжити адекватних заходів грошово-кредитного регулювання.

2. За плаваючого валютного курсу зміна обсягів попиту та пропозиції веде до зміни курсу (рис. 2).

Рівновага на валютному ринку при плаваючому валютному курсі



Рис. 2

Якщо зріс попит при незмінній пропозиції, крива попиту переміщується на С _1, точка рівноваги - А _2, валюта дорожчає.

Зростання пропозиції іноземної валюти при рівновазі або відсутності руху капіталу означає зростання експорту. Але одночасно це означає і зростання імпорту в зарубіжній країні, і попит країни-контрагента на валюту даної країни. Дисбаланс у зовнішній торгівлі впливає на обидві сторони.

Зовнішнє рівновага - це не тотожність надходжень і платежів. Це баланс по поточних операціях, що не настільки негативний, що країна не в змозі платити за зовнішніми боргами, і не настільки позитивний, щоб інші держави не могли розрахуватися з такою країною.

Досягнення зовнішньої рівноваги залежить від ряду чинників: режиму валютного курсу, норми заощаджень, демографічних чинників, темпів інфляції і т.д. Рівновага платіжного балансу можливе при різних валютних курсах, причому рівноважний курс не завжди відображає реальний економічний стан країни.

Однак існує оптимальний валютний курс, відповідний макроекономічним показникам країни. Такий курс найбільшою мірою відображає реальний стан економіки країни і не дає жодної з країн односторонніх переваг у зовнішньоекономічних відносинах.

Попит і пропозиція на іноземну валюту виникають в результаті необхідності обслуговувати міжнародний рух товарів і факторів виробництва. В основі попиту на валюту - співвідношення цін на однакові товари в різних країнах і ціна самої валюти.

З початку 2012 року надходження іноземної валюти від нерезидентів були вищими, ніж перекази на їх користь. Так додатні нетто-надходження іноземної валюти на користь резидентів за перше півріччя перевищили 6,9 млрд. дол. США (в еквіваленті).

Утім динаміка показників попиту та пропозиції іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку була нерівномірною.

Домінування попиту на іноземну валюту над її пропозицією, яке спостерігалося на міжбанківському валютному ринку в січні, відчутно зменшилося в лютому та березні (порівняно з попереднім місяцем у 2,4 та 11 разів відповідно), змінившись у квітні - травні на чисту валютну пропозицію. Разом з тим з другої половини травня під впливом зовнішніх чинників та негативних очікувань на світових ринках, підживлюваних погіршенням прогнозів розвитку економіки Єврозони та країн з ринками, що розвиваються, на міжбанківському валютному ринку спостерігалося зростання валютного попиту.

Пропозиція готівкової іноземної валюти у квітні 2013 року перевищила попит майже на 120 млн. доларів. Про це заявила член правління, директор генерального департаменту грошово-кредитної політики НБУ Олена Щербакова.

Пропозиція іноземної валюти на готівковому сегменті ринку перевищувала (у квітні) попит на неї. Було зафіксовано позитивне сальдо близько 120 млн. доларів в еквіваленті. Ця тенденція тривала до травня.

За даними Щербакової, з початку жовтня чиста пропозиція валюти на готівковому ринку становила майже 80 млн. доларів.

Наприкінці 2012 року, голова комітету із запобігання проведення недобросовісних валютних операцій Нацбанку Юрій Горшков заявив, що у громадян України готівкою зберігаються від 30 дол. до 50 млрд. дол. Це ті кошти, які не розміщені на депозитах у банках: "Так, це ті гроші, які складені у трилітрові банки". При цьому, Нацбанк рекомендує інвестувати гроші у золото.

валютний фінансовий ринок україна

2.2 Динаміка валютного курсу

Валютний курс - це співвідношення, за яким одна валюта обмінюється на іншу, або "ціна" грошової одиниці однієї країни, що визначена в грошовій одиниці іншої країни. Таким чином, валютний курс є одним із найбільш важливих елементів національної валютної системи, оскільки його рівень відображає динаміку основних макроекономічних показників розвитку країни і він сам може активно впливати на їх зміну.

Для аналізу динаміки валютного курсу в Україні візьмемо показники НБУ за період серпня-жовтня 2013 року [22].

Основні тенденції валютного ринку України за серпень 2013 року

Офіційний курс гривні до: долара США не змінився і на 31.08.2013 становив 799.3000 грн. за 100 доларів США; євро зріс на 1.44 коп. (0.14%) і на 31.08.2013 становив 1 060.3514 грн. за 100 євро; російського рубля зріс на 0.02 коп. (0.87%) і на 31.08.2013 становив 2.4091 грн. за 10 російських рублів.

Обсяг операцій з безготівковою іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України (купівля та продаж у доларовому еквіваленті) становив 52 081.0 млн. доларів США (з урахуванням операцій Державної казначейської служби України).

Інтервенції Національного банку України на міжбанківському валютному ринку України:

Назва валюти	Купівля	Продаж
	середньозважений курс гривні (за 100 одиниць валюти)	Обсяг (млн. одиниць валюти)	середньозважений курс гривні (за 100 одиниць валюти)	Обсяг (млн. одиниць валюти)
Усі валюти в доларовому еквіваленті, зокрема:		-		582.5
долари США	-	-	814.96	271.4
євро	-	-	1084.58	164.8
англійські фунти стерлінгів	-	-	-	-
швейцарські франки	-	-	-	-
австралійські долари	-	-	750.32	95.0
інші валюти	-	-	-	-

Середньозважений курс гривні за операціями банків України з готівковою іноземною валютою:

Назва валюти	Купівля	Продаж
долари США (за 100 одиниць)	814.3952	818.0508
євро (за 100 одиниць)	1 080.6334	1 097.2170

Обсяг операцій з готівковою іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України (купівля та продаж іноземних валют за гривні в доларовому еквіваленті) становив 3 243.6 млн. доларів США, у тому числі:

обсяг валюти, купленої банками в населення, - 1 553.7 млн. доларів США;

обсяг валюти, проданої населенню, - 1 689.9 млн. доларів США.

Міжнародні резерви, усього (за оперативними даними) за cтаном на 01.09.2013 становили 21 651.9 млн. доларів США.

Банківські вклади фізичних осіб у ВКВ (у доларовому еквіваленті) зросли на 121.4 млн. доларів США і за cтаном на 01.09.2013 становили 22 776.7 млн. доларів США.

Реальний ефективний обмінний курс гривні

У липні приріст реального ефективного обмінного курсу (далі - РЕОК) гривні порівняно з червнем становив 0,9%. Номінальний ефективний обмінний курс гривні посилився на 1,5% у зв'язку із зміцненням на міжнародних ринках долара США відносно основних світових валют. Водночас інфляційний диференціал зменшився на 0,6%, оскільки інфляція в Україні була нижчою, ніж її середньозважений рівень у країнах - основних торговельних партнерах України, що призвело до помірнішого укріплення РЕОК гривні.

Порівняно з груднем 2012 року РЕОК гривні підвищився на 1,3%. Внесок курсової складової в зміну РЕОК гривні становив 4,4%, а цінової - "мінус" 3,1%.

Основні тенденції валютного ринку України за вересень 2013 року

Офіційний курс гривні до: долара США не змінився і на 30.09.2013 становив 799.3000 грн. за 100 доларів США; євро знизився на 21.66 коп. (2.04%) і на 30.09.2013 становив 1082.0124 грн. за 100 євро; російського рубля знизився на 0.62 коп. (2.58%) і на 30.09.2013 становив 2.4712 грн. за 10 російських рублів.

Обсяг операцій з безготівковою іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України (купівля та продаж у доларовому еквіваленті) становив 49 108.2 млн. доларів США (з урахуванням операцій Державної казначейської служби України).

Інтервенції Національного банку України на міжбанківському валютному ринку України:

Назва валюти	Купівля	Продаж
	середньозважений курс гривні (за 100 одиниць валюти)	Обсяг (млн. одиниць валюти)	середньозважений курс гривні (за 100 одиниць валюти)	Обсяг (млн. одиниць валюти)
Усі валюти в доларовому еквіваленті, зокрема:		-		582.5
долари США	-	-	814.96	271.4
євро	-	-	1084.58	164.8
англійські фунти стерлінгів	-	-	-	-
швейцарські франки	-	-	-	-
австралійські долари	-	-	750.32	95.0
інші валюти	-	-	-	-

Середньозважений курс гривні за операціями банків України з готівковою іноземною валютою:

Назва валюти	Купівля	Продаж
долари США (за 100 одиниць)	814.3952	818.0508
євро (за 100 одиниць)	1 080.6334	1 097.2170

Обсяг операцій із готівковою іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України (купівля та продаж іноземних валют за гривні в доларовому еквіваленті) становив 3 502.5 млн. доларів США, у тому числі: обсяг валюти, купленої банками в населення, - 1 411.9 млн. доларів США; обсяг валюти, проданої населенню, - 2 090.6 млн. доларів США.

Міжнародні резерви (за оперативними даними) за cтаном на 01.10.2013 становили 21 639.3 млн. доларів США.

Банківські вклади фізичних осіб у ВКВ (у доларовому еквіваленті) зросли на 201.4 млн. доларів США і за cтаном на 01.10.2013 становили 22 978.1 млн. доларів США.

Реальний ефективний обмінний курс гривні

У серпні реальний ефективний обмінний курс (далі - РЕОК) гривні знизився на 1,1% порівняно з липнем. Здебільшого це було зумовлено зменшенням інфляційного диференціалу на 0,9%, оскільки інфляція в Україні була нижчою, ніж її середньозважений рівень у країнах - основних торговельних партнерах. Водночас номінальний ефективний обмінний курс знизився на 0,2% переважно через знецінення долара США відносно основних світових валют.

Порівняно з груднем 2012 року РЕОК гривні підвищився на 0,2%. Внесок курсової складової в зміну РЕОК гривні становив 4,2%, а цінової --"мінус" 4,0%.

Основні тенденції валютного ринку України за жовтень 2013 року

Офіційний курс гривні до: долара США не змінився і на 31.10.2013 становив 799.3000 грн. за 100 доларів США; євро знизився на 17.42 коп. (1.61%) і на 31.10.2013 становив 1099.4372 грн. за 100 євро; російського рубля знизився знизився на 0.02 коп. (0.88%) і на 31.10.2013 становив 2.4930 грн. за 10 російських рублів.

Обсяг операцій з безготівковою іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України (купівля та продаж у доларовому еквіваленті) становив 56 979.5 млн. доларів США (з урахуванням операцій Державної казначейської служби України).

Інтервенції Національного банку України на міжбанківському валютному ринку України:

Назва валюти	Купівля	Продаж
	середньозважений курс гривні (за 100 одиниць валюти)	Обсяг (млн. одиниць валюти)	середньозважений курс гривні (за 100 одиниць валюти)	Обсяг (млн. одиниць валюти)
Усі валюти в доларовому еквіваленті, зокрема:		-		297.2
долари США	-	-	814.40	148.6
євро	-	-	1103.84	110.0
англійські фунти стерлінгів	-	-	-	-
швейцарські франки	-	-	-	-
австралійські долари	-	-	-	-
інші валюти	-	-	-	-

Середньозважений курс гривні за операціями банків України з готівковою іноземною валютою:

Назва валюти	Купівля	Продаж
долари США (за 100 одиниць)	816.6236	819.3235
євро (за 100 одиниць)	1 106.8713	1 123.1784

Обсяг операцій з готівковою іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України (купівля та продаж іноземних валют за гривні в доларовому еквіваленті) становив 3 451.8 млн. доларів США, у тому числі:

обсяг валюти, купленої банками в населення, - 1 617.9 млн. доларів США;

обсяг валюти, проданої населенню, - 1 833.9 млн. доларів США.

Міжнародні резерви, усього (за оперативними даними) за cтаном на 01.11.2013 становили 20 632.3 млн. доларів США.

Банківські вклади фізичних осіб у ВКВ (у доларовому еквіваленті) знизилися на 87.9 млн. доларів США і за cтаном на 01.11.2013 становили 22 890.2 млн. доларів США.

Реальний ефективний обмінний курс гривні

У вересні реальний ефективний обмінний курс (далі - РЕОК) гривні підвищився на 0,3% порівняно з серпнем. Здебільшого це було зумовлено змінами в динаміці номінального ефективного обмінного курсу гривні, який посилився на 0,6% переважно у зв'язку із зміцненням гривні відносно індійської рупії, турецької ліри, білоруського рубля тощо. Водночас інфляційний диференціал зменшився на 0,3%, оскільки інфляція в Україні була нижчою, ніж її середньозважений рівень у країнах - основних торговельних партнерах.

Порівняно з груднем 2012 року РЕОК гривні підвищився на 0,5%. Внесок курсової складової в зміну РЕОК гривні становив 4,8%, а цінової -“мінус” 4,3%.

Таким чином, проаналізувавши показники валютного курсу за період серпень - жовтень 2013 року,ми спостерігаємо тенденцію до зростання ціни долара США та євро відповідно до гривні.

Зростання курсу долара до гривні, що спостерігається останнім часом, зумовлене значними борговими виплатами, негативним торгівельним сальдо, слабкою економічною динамікою, значними потребами бюджету для виконання тих зобов'язань, які взяла на себе влада. А довіра до національної валюти не є такою міцною, щоб вберегти українців від тих ризиків, які знову ж таки пов'язані з поточною економічною ситуацією в Україні і значною мірою з невизначеністю у майбутньому.



2.3 Законодавче регулювання валютного ринку

Сучасна система валютного регулювання сформована за досить суперечливих і важких соціально-економічних умов. На процес її становлення впливав ряд негативних чинників, зокрема, розрив традиційних господарських зв'язків між республіками колишнього Радянського Союзу, різке падіння виробництва, постійне зростання інфляції, зміна валютного режиму державної монополії на режим валютних обмежень, фінансові кризи тощо [3].

Валютні відносини по своїй суті є специфічним різновидом фінансово-правових відносин і довести це можна тим, що вони повністю відповідають найважливішим особливостям фінансових відносин.

Валютні правовідносини представляють собою врегульовані нормами права комплексні суспільні зв'язки, які мають особливий владно-майновий характер, що виникають в процесі організованої державою фінансової діяльності з приводу утворення і використання централізованих і децентралізованих фондів специфічних грошових засобів - валютних фондів.

До складу валютного законодавства відноситься Конституція України, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, закони України, що регулюють відносини в сфері валютного регулювання, а також прийняті у відповідності з цими законами нормативно-правові акти.

Для нейтралізації негативних наслідків світової фінансової кризи Національним банком України, починаючи з жовтня 2008 року, було прийнято низку постанов Правління Національного банку України: від 28.07.2008 №216 “Про затвердження Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України”; від 11.10.2008 №319 “Про додаткові заходи щодо діяльності банків”; від 23.10.2008 № 336 “Про внесення зміни до Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою”; від 04.12.2008 № 413 “Про окремі питання діяльності банків” та інші, спрямовані на упередження безпідставного відпливу іноземної валюти за кордон, а також зниження негативних ринкових очікувань. [1]

Починаючи з 04.11.2008 р. встановлено обов'язковий п'ятиденний строк розміщення на окремому аналітичному рахунку балансового рахунку банку коштів клієнтів, призначених для проведення купівлі іноземної валюти з метою повернення за межі України іноземних інвестицій (доходів від них), що сприяло посиленню з боку банків контролю за такими операціями.

Водночас відповідно до постанови Правління Національного банку України: від 18.12.2008 №435 “Про функціонування безготівкового міжбанківського валютного ринку України” [2] встановлено новий порядок функціонування міжбанківського валютного ринку України, який введено заборону на здійснення банками спекулятивних операцій з іноземною валютою між собою, що сприяло обмеженню попиту на іноземну валюту.

З метою підвищення прозорості валютних інтервенцій Національного банку України з грудня 2008 року започатковано проведення валютних аукціонів.

Отже,застосування жорсткого валютного регулювання має особливу актуальність в умовах сучасної світової фінансової кризи задля обмеження відтоку капіталів за кордон та паралельно підтримання пропозиції валюти на внутрішньому ринку. [16]



Розділ 3. Перспективи розвитку валютного ринку та удосконалення його регулювання

3.1 Напрями поліпшення функціонування валютного ринку

Сучасною рисою економіки України є нестабільність її національної валюти і зростання темпів інфляції. Саме за таких умов, зазвичай, перевага надається тій іноземній валюти, яка є резервною у світі, або до якої зберігається велика довіра.

Для стабілізації існуючої національної валютної системи необхідно, перш за все, здійснити масштабну дедоларизацію української економіки. Серед можливих заходів щодо її здійснення і підвищення довіри до гривні, зменшення залежності від зовнішніх ринків капіталу слід розглянути такі:

- відновлення довіри громадськості до банківської системи шляхом формалізації та персоналізації зобов'язань дотримуватися визначених валютних та монетарних орієнтирів;

- підвищення вимог за обов'язковими резервами при залученні ресурсів в іноземній валюті;

- запровадження жорсткіших вимог до класифікації активних операцій банків, здійснюваних в іноземній валюті;

- усунення дефіциту іноземної валюти на готівковому та безготівковому ринку.

До основних заходів, які сприятимуть подальшому розвитку валютного ринку України, належить:

- збільшення обсягу ринкової інформації про джерела іноземної валюти та її використання, а також про тенденції зміни платіжного балансу країни для того щоб учасники ринку могли сформувати власну обґрунтовану думку про валютний курс і майбутню грошово-кредитну політику

- поступове скасування правил, що обмежують ринкову діяльність, таких як податки і податкові збори з валютних операцій, а також обмеження на міжбанківські угоди

- максимально можлива лібералізація системи валютного регулювання та валютного контролю

- уніфікація і спрощення валютного законодавства, недопущення частих або спеціальних змін. Чітко встановлені, прості та зрозумілі закони і норми валютного регулювання дозволять підвищити прозорість ринку та зменшити операційні витрати

- сприяння розвитку інструментів хеджування ризику шляхом поступового скасування заборони та контролю над проведенням строкових валютних операцій [26].

3.2 Удосконалення валютного регулювання

Правління Національного банку України з метою вдосконалення валютного регулювання ухвалило постанову від 29 жовтня 2012 року №450, якою вносяться зміни до деяких нормативно-правових актів. Ці зміни передбачають:

1) подальше спрощення адміністративних процедур відповідно до електронної реєстрації Національним банком України договорів про залучення резидентами-позичальниками, що не є банками, кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів.

Зокрема додатково передбачена можливість подання резидентом-позичальником до обслуговуючого банку повідомлення про договір у вигляді електронного документа (раніше такі повідомлення резидент-позичальник міг надати лише на паперових носіях):

2) можливість проведення уповноваженими банками розрахунків з платіжними організаціями міжнародних платіжних систем через кореспондентські рахунки банків-нерезидентів у гривнях.

Це дасть змогу мінімізувати валютні ризики в діяльності банків та сприятиме зменшенню використання іноземної валюти як засобу платежу на території України;

3) запровадження обмежень на використання готівкової іноземної валюти за операціями, пов'язаними зі здійсненням іноземних інвестицій в Україну.

Відтепер іноземні інвестори мають змогу поповнювати свої інвестиційні рахунки лише шляхом здійснення безготівкових перерахувань.

Запровадження таких обмежень зумовлено необхідністю унеможливлення використання в Україні фінансових схем, які давали змогу під виглядом "іноземних інвестицій" проводити операції з відмивання та легалізації коштів, отриманих незаконним способом за кордоном у готівковій формі. [25]

Також слід звернути увагу на те, що запровадження зазначених обмежень:

- жодним чином не ускладнює діяльність добросовісних інвесторів;

- відповідає останнім світовим тенденціям щодо мінімізації готівкових розрахунків;

- спрямоване на практичну реалізацію положень Концепції забезпечення національної безпеки у фінансовій сфері (схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2012 року №569-р).



ВИСНОВОК

Отже, в ході даної роботи, ми дослідили валютний ринок з усіма аспектами його функціонування і можемо зробити такі висновки:

1. Валюта - це не просто гроші чи грошова одиниця тієї чи іншої країни. Це насамперед грошові цінності, які обслуговують зовнішньоекономічні відносини. Специфіка цих відносин надає національним грошам нову ознаку та статус валюти. Набувши статус валюти, гроші можуть використовуватися й у внутрішніх економічних відносинах. Уся сфера економічних відносин, в якій зв'язки між суб'єктами здійснюються з використанням валютних коштів, називається валютними відносинами. Тому валютні відносини за своїм обсягом можуть не збігатися з зовнішньоекономічними відносинами.

2. В основі формування курсу валют в нинішніх умовах лежить порівняння сумарної вартості товарів і послуг в кошику споживачів різних країн.

3. Валютний ринок - це сектор грошового ринку, на якому здійснюється купівля-продаж валютних цінностей. Ціною на цьому ринку є обмінний курс. Попит і пропозиція на валютному ринку виступає у формі підкріпленого платіжними засобами бажання купити та продати іноземну валюту, а також бажання одержати чи надати валюту в позичку. Виділяють національний (внутрішній) валютний ринок, міжнародні (регіональні) валютні ринки та світовий валютний ринок. Валютний ринок відіграє надзвичайно важливу роль у розвитку міжнародних економічних зв'язків, функціонуванні світової економіки та у державному регулюванні монетарної сфери кожної окремої країни.

4. На валютному ринку сформувався широкий набір специфічних валютних операцій, використання яких дає можливість суб'єктам ринку вирішувати три групи завдань:

- забезпечувати потреби в платіжних засобах для погашення своїх зовнішніх зобов'язань;

- забезпечувати страхування своєї діяльності від валютних ризиків;

- одержувати додаткові прибутки від спекулятивних операцій.

Операції валютного ринку поділяються на поточні (операції "спот") та строкові (операції з форвардними угодами, ф'ючерсами, свопами, валютними опціонами тощо).

5. У процесі здійснення зовнішньоекономічних операцій одним з ключових параметрів є валютний курс, що відбиває взаємодію національної та світової економік. Правильне його визначення має вирішальне значення для забезпечення еквівалентності обміну, взаємної вигоди у відносинах економічних суб'єктів різних країн. Величина валютного курсу та режим його функціонування впливають на всю систему макро- та мікроекономічних показників країни, на її конкурентні позиції в економіці. Саме тому визначення та регулювання валютного курсу є важливим елементом економічної політики держави.

6. Формування валютної системи України відбувається в умовах глибокої економічної і фінансової кризи, істотного розбалансування платіжного балансу, що зумовлює його значні ускладнення, істотні відхилення від ринкових засад, надмірне адміністративне втручання держави у валютні відносини та валютний ринок. Усе це знижує ефективність валютної системи України.

7. Сьогодні обмінний курс є основним інструментом монетарної політики в Україні, що є негативним фактором регулювання валютного ринку. Із запровадженням більшої гнучкості він поступово позбавлятиметься цієї ролі в умовах, коли інші інструменти ще недостатньо ефективні. Тому, ми вважаємо, що режим обмінного курсу певний час має відігравати важливу роль, однак його слід поступово змінювати у бік більшої гнучкості обмінного курсу.

8. Застосування жорсткого валютного регулювання має особливу актуальність в умовах сучасної світової фінансової кризи задля обмеження відтоку капіталів за кордон та паралельно підтримання пропозиції валюти на внутрішньому ринку.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”. №185/94 - ВР від 23 вересня 1994 року зі змінами та доповненнями.

2. Постанова Правління Національного банку України: від 18.12.2008 №435 “Про функціонування безготівкового міжбанківського валютного ринку України”

3. Декрет Кабінету Міністрів України №15-93 “Про систему валютного регулювання та валютного контролю” від 19 листопада 1993 року.

4. Міжнародні розрахунки та валютні операції [Электронный ресурс]: Навч. посібник / ред. М.І. Савлук. - Электрон. текстовые дан. - К. : КНЕУ, 2012. - 392 с. - Электрон. версия печ. публикации . - ISBN 966-574-331-7 : Б. ц.

5. Валютне регулювання та контроль: навч. посібник / [О.В. Боришкевич та ін.]; за заг. ред. О. В. Боришкевич ; М-во освіти і науки України, Держ. вищ. навч. заклад "Київський нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана": КНЕУ, 2008.

6. Мозговий О.М. Міжнародні фінанси: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2009. - 557 с.

7. Козак Ю.Г. Міжнародна економіка: Навчальний посібник. - 2-е вид., перероб. та доп. - К.: Центр навчальної літератури, 2010, - 672 с.

8. Іванов В.М. Гроші та кредит: [курс лекцій] / В.М. Іванов. - 3-є вид., випр. та доп. - К.: МАУП, 2011. - 288 с.

9. Славук М.І. Гроші та кредит: Підручник. - К.: КНЕУ, 2010. - 599 с.

10. Корнійчук Л.Я. Історія економічних учень: Підручник. - К.: КНЕУ, 2007. - 564 с.

11. Береславська О. Особливості впливу валютного курсу на внутрішні ціни в Україні/ О. Береславська // Вісник НБУ. - 2007. - №3. - с. 9.

12. Поважна Н.Я. "Політика міжнародних фінансових організацій у країнах з перехідною економікою" // Фінанси України. - 2007. - № 9. - с.97.

13. Статистика України. 2009. - №3. - с.32.

14. Фінансовий ринок України. 2009. - №11. - с.5.

15. Буднік М.М., Мартюшева Л.С., Сабліна Н.В. Фінансовий ринок: Навч. пос. - К.: Центр учбової літератури, 2009. -334 с.

16. Васильєва В.В., Васильченко О.Р. Фінансовий ринок: Навч. пос. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 368с.

17. Журнали "Вісник НБУ" за 2009р.

18. Захожай В.Б., Герасименко С.С., Головач Н.А., Терещенко Т.О., Шустіков В.А. "Аналіз ринку банківських послуг": Навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / Міжрегіональна академія управління персоналом / В.Б. Захожай (ред.), С.С. Герасименко (ред.). К.: МАУП, 2009. 188 с.

19. Мусієнко Т. "Необхідні передумови форми взаємодії країн - учасниць ЕП у сфер грошово-кредитно та валютної політики" // Вісник НБУ. -2008. - 1. -С.22-25.

20. Михайличенко Сергій. Проблеми та перспективи розвитку валютного ринку України в 2001 році// Вісник НБУ. - березень 2009р.

21. Інформаційний банківський портал

22. Офіційний сайт НБУ

Размещено на allbest.ru